Поняття захисту населення і територій

3 вперше розмежовано поняття “екологічно небезпечні (агресивні) виробництва” та “потенційно небезпечні виробництва”;

4 виявлено регіональні особливості техногенно-екологічної безпеки населення на основі чого виконано районування території України;

5 розроблено наукові засади стратегічного управління техногенно-екологічною безпекою на регіональному рівні;

6 обгрунтовано пропозиції по використанню економічних механізмів регулювання функціонування екологічно та потенційно небезпечних виробництв для ефективного забезпечення техногенно-екологічної безпеки населення в регіонах України;запропоновано методичні підходи до прогнозування техногенно-екологічної безпеки та основні напрями державної регіональної політики з обгрунтуванням превентивних заходів по забезпеченню техногенно-екологічної безпеки населення в регіонах України.

24. Ким приймається рішення про проведення евакуаційних заходів на різних рівнях. За якої загрози для населення здійснюється обов'язкова евакуація

Рішення про проведення евакуації приймають:

1) на державному рівні - Кабінет Міністрів України;

2) на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

3) на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;

4) на об'єктовому рівні - керівники суб'єктів господарювання.

У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, яке може потрапити до зони радіоактивного забруднення, приймається місцевими державними адміністраціями на підставі висновку санітарно-епідеміологічної служби відповідно до прогнозованого дозового навантаження на населення або за інформацією суб'єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі.

У невідкладних випадках керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а в разі його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

обов'язкова евакуаціяпроводиться у разі виникнення загрози:

- аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

- катастрофічного затоплення місцевості;

- масових лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

- збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).

25. Класифікація НС за причинами походження подій

За причинами походження подій, що можуть зумовити виникнення НС розрізняють: - НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викидом небезпечних, шкідливих, хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд, аварії в електроенергетичних системах, в системах життєзабезпечення, зв'язку тощо. - НС природного характеру - небезпечні геологічні метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі в природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, тварин тощо.- НС соціального характеру - протиправні дії терористичного, антиконституційного спрямування, збройні напади, силове утримання важливих об'єктів, а також реальна загроза здійснення таких акцій.- НС воєнного характеру - застосування звичайної зброї або зброї масового ураження під час яких виникають вторинні чинники ураження населення.

26. Класифікація НС техногенного і природного характеру за рівнями

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 200 4 р. № 36 8 "Пр о порядо к класифікації надзвичайних ситуацій техногенног о та природног о характеру за їх рівнями" надзвичайні ситуації класифікуютьс я за рівнями.

Відповідно до територіальног о поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків , кількост і людей, як і загинули, визначаються чотири рівні надзвичайно ї ситуації за класифікаційними ознаками..

1. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня -- це надзвичайна ситуація, як а розвивається на території дво х та більше областей (Автономно ї Республіки Крим , міс т Києв а та Севастополя) або загрожу є транскордонни м перенесенням, а тако ж у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах , щ о перевищуют ь власні можливост і окремо ї област і (Автономно ї Республіки Крим , міс т Києва та Севастополя), але не менш е одног о відсотка обсяг у видатків відповідног о бюджет у .

2. Надзвичайна ситуація регіонального рівня -- це надзвичайна ситуація , як а розвивається на території дво х або більше адміністративних районів (міст обласног о значення), Автономно ї Республіки Крим , міс т Києва та Севастополя або загрожу є перенесенням на територі ю суміжно ї області України, а тако ж у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах , що перевищуют ь власні можливост і одног о району , але не менш е одного відсотка обсяг у видатків відповідног о бюджету .

3. Надзвичайна ситуація місцевого рівня -- це надзвичайна ситуація, як а виходит ь за меж і потенційно небезпечног о об'єкта , загрожу є поширення м само ї ситуації або її вторинних наслідків, як і впливают ь на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а тако ж у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах , що перевищуют ь власні можливост і потенційно небезпечног о об'єкта , але не менш е одног о відсотка обсяг у видатків відповідног о бюджету . До НС місцевог о рівня тако ж належат ь вс і надзвичайні ситуації, які виникают ь на об'єкта х житлово-комунальної сфери та ін., що не входят ь до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів .

4. Надзвичайна ситуація об'остового рівня -- це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкт а або на самому об'єкт і й наслідки яко ї не виходят ь за меж і об'єкт а або йог о санітарнозахисно ї зони.

27. Класифікація НС, класифікаційна ознака та порогове значення класифікаційної ознаки НС

Класифікація НС - це система, відповідно до якої НС поділяються на класи, підкласи, залежно від їх характеру походження.

За причиною виникнення надзвичайні ситуації поділяють на класи:

1. Природні надзвичайні ситуації (стихійні лиха);

2. Техногенні надзвичайні ситуації(аварії і катастрофи).

3. Соціально-політичні надзвичайні ситуації.

4. Надзвичайні ситуації воєнного часу.

За обсягами технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків:

* НС державного рівня (транскордонна) встановлено не менш одного відсотка від обсягу видатків двох чи більше місцевих бюджетів регіонів;

* НС регіонального не менш одного відсотка від обсягу видатків двох чи більше місцевих бюджетів районів (міст обласного значення);

* НС місцевого рівня коли обсяги перевищують власні можливості об'єкту, де виникла НС.

За критерієм загибелі людей НС поділяються на такі рівні:

* державний рівень - понад 10 (300) осіб;

* регіональний - понад 5 (100) осіб;

* місцевий - понад 2 (50) осіб;

* об'єктовий, коли критерії НС не досягають зазначених розмірів.

Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій, де одиницями виміру подій визначенні показники: кількості осіб, голів, факту виникнення події, тоннажу, часу, площі, або кількісний вираз перевищення ГДК та їх порогові значення. Порогові значення показників ознак для НС у транспортній, виробничій сферах, сфері забезпечення, у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини різні.

Порогове значення класифікаційної ознаки надзвичайної ситуації

визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування.

28. Класифікація уражальних чинників джерел техногенних НС

Техногенна НС - це НС спричинена уражаючими чинниками джерела техногенної НС. Уражаючий чинник джерела техногенної НС - це те, що спричинило небезпечну подію на промисловому, сільськогосподарському чи транспортному об'єкті, внаслідок чого виникла або може виникнути техногенна НС.

Уражальні чинники джерел НС класифікують за походженням, типом і механізмом дії.

За походженням уражальні чинники класифікують:

- Прямої дії (первинні) - безпосередньо спричиняють виникнення техногенної НС

- Побічної дії (вторинні) - спричинені вторинним вражаючими чинниками, призводять до зміни НС.

За типом дії ура жальних чинників:

- Фізичної дії

- Хімічної дії

- Біологічної дії

За механізмом дії ура жальних чинників фізичної дії:

- Повітряну ударну хвилю

- Хвилю стиснення у грунті

- Хвилю прориву гідротехнічних споруд

- Іонізуюче випромінювання

- Забруднення, в т.ч. і радіоактивне

- Уламки та осколки.

За механізмом дії ура жальні чинники природньої дії:

- Токсична дія хімічних речовин

- Хімічне забруднення

- Хімічне руйнування

За механізмом дії ура жальних чинників біологічної дії:

- Викиди в навкол. середовище препаратів із патогенними біологічними агентами І та ІІ груп небезпеки (віруси, бактерії, токсини, отрути біологічного походження).

29. Координуючі органи ЦЗ на рівні держави, області, міста, району, об'єкта

Координуючими органами єдиної державної системи є:

1) на загальнодержавному рівні: Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення. В окремих випадках для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія.

2) на регіональному рівні -- комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;5

3) на місцевому рівні -- комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

4) на об'єктовому рівні -- комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єктів. Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення.

Положення про регіональну, місцеву комісію та її персональний склад затверджуються рішенням відповідного органу виконавчої влади. Постійними органами управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій є: на загальнодержавному рівні -- Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють функції згідно з додатком;.

Структура єдиної державної системи (ЄДС НС) попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру6 на регіональному рівні -- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; на місцевому рівні -- районні державні адміністрації і виконавчі органи рад, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення; на об'єктовому рівні -- структурні підрозділи підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій

30. Мета та завдання ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів;

Ідентифікація ОПН полягає у виявленні на об'єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати виникнення надзвичайної ситуації , а також в оцінці максимального рівня можливих НС.

Суб'єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один ПНО, чи який має намір розпочати будівництво або реконструкцію такого об'єкта, має провести ідентифікацію потенційної небезпеки об'єкта для визначення класу його небезпеки, й у двотижневий термін повідомити про результати ідентифікації відповідні територіальні органи Держнаглядохоронпраці, урядовий орган державного нагляду у сфері цивільного захисту, органи Держекоінспекції, Державної санітарно-епідеміологічної служби, відповідні місцеві держадміністрації та виконавчі органи місцевих рад.

При ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів необхідно враховувати усі види небезпеки (пожежну, вибухову, хімічну, радіаційну, біологічну, гідродинамічну), несприятливі природні умови, стан будівель, споруд, обладнання, наявність небезпечних речовин, а також умови праці.

31. Мета та завдання паспортизації потенційно небезпечних об'єктів

Паспортизація потенційно небезпечного об'єкта - процедура підготовки і надання паспорта потенційно небезпечного об'єкта;

Паспортизація діючих об'єктів господарської діяльності, на яких є реальна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, проводиться для вжиття заходів щодо запобігання НС

Усі діючі об'єкти господарської діяльності, на яких існує реальна загроза виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, мають бути паспортизовані та зареєстровані в загальнодержавному реєстрі ПНО. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів проводиться з метою здійснення їх обліку, вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, організації моніторингу їх поточного стану і передбачає заповнення суб'єктом господарської діяльності паспорта потенційно небезпечного об'єкта. Паспортизації підлягають усі потенційно небезпечні об'єкти незалежно від форми власності, згідно з Наказом МНС України "Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів".Паспортизацію об'єктів треба проводити один раз на 5 років. Позачергову паспортизацію слід здійснювати у разі виникнення будь-яких змін у технічному стані або виробничій діяльності ПНО, що призведуть або можуть призвести до зниження чи збільшення його потенційної небезпеки, у разі зміни відомчої належності, форми власності, керівництва, чи припинення діяльності об'єктаяк ПНО.

32. Мета, структура та задачі ЦЗ України.

Мета цивільного захисту:

-- реалізація державної політики у сфері цивільного захисту; -- проведення заходів безпеки та захисту населення і територій, об'єктів національної економіки і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період; -- участь у подоланні наслідків глобальних техногенних, геофізичних, економічних катастроф на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України.

Завдання цивільного захисту:

-- розвиток національної економіки у напрямах, які виключають можливість виникнення надзвичайних ситуацій;-- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах і засобах, необхідних для запобігання їм та ліквідації їх;

-- розроблення планів здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту; -- оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне та достовірне інформування про обстановку, що складається, і вжиті заходи для запобігання надзвичайним ситуаціям;

-- організація захисту населення і територій, організація психологічної та медичної допомоги потерпілим від надзвичайних ситуацій; -- проведення невідкладних робіт для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

-- забезпечення готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям, реагування на них та ліквідації їх наслідків;

-- надання оперативної допомоги населенню з використанням засобів цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій;

-- навчання населення та організація тренувань способам захисту при виникненні надзвичайних ситуацій;

Структура. Єдина система цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні: державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням НС та захистом населення і територій від їх наслідків. У НС сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об'єктового рівня підпорядковуються органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної державної системи.Організаційна структура та порядок діяльності функціональних підсистем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів визначаються в положеннях про них, які затверджуються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з МНС.Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюються в областях містах Києві та для запобігання і реагування на НС у межах відповідних регіонів.

33. Міжнародні документи з питань ЦЗ

Під час війни людина повинна дотримуватися певних норм гуманності навіть щодо ворога. Ці норми викладені, головним чином, у чотирьох Женевських Конвенціях від .12 серпня 1949 р. і які мають силу до цього часу:

"Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях";

"Про поліпшення долі поранених, хворих та осіб зі складу збройних сил на морі, які потерпіли корабельну аварію";

"Про поводження з військовополоненими";

"Про захист цивільного населення під час війни".

Дата підписання: 12.08.1949

Дата підписання від імені України: 12.12.1949

Дата ратифікації Україною: 03.07.1954

Дата набрання чинності для України: 03.01.1955

В умовах сучасних воєн Женевські Конвенції не завжди спроможні надати жертвам увесь необхідний захист. Тому 8 червня 1977 року, за ініціативою МКЧХ (Міжнародного комітету Червоного Хреста), в Женеві представниками 102 країнна дипломатичній конференції було прийнято два Додаткових Протоколи Женевської конвенції 1949 року.

За основу у Женевських Конвенціях береться принцип поваги до людської особистості та людської гідності. Конвенціями висуваються вимоги: осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях, а також осіб, недієздатних внаслідок хвороби, поранення, взяття у полон чи внаслідок іншої причини, -- потрібно поважати, надавати захист від наслідків війни, а також усім, хто потребує, надавати необхідну допомогу чи необхідний догляд.

Перша та Друга Женевські Конвенції забезпечують захист поранених, хворих, та осіб, які потерпіли корабельну аварію. Всі ці особи повинні користуватися заступництвом та захистом за будь-яких обставин. Забороняється посягати на їхнє життя та завдавати їм будь-якої шкоди. їх повинні підбирати, поводитися з ними гуманно та надавати їм максимально можливий та у найкоротші терміни медичний догляд, якщо цього вимагає їхній стан

Третя Женевська Конвенція визначає статут комбатанта та військовополоненого. Згідно з Конвенцією, особи, які входять до складу збройних сил, що перебувають у конфлікті, є комбатантами (окрім медичного та духовного персоналу), а будь-який комбатант, котрий потрапляє під владу іншої сторони, стає військовополоненим.

Четверта Женевська Конвенція "Наголошує на певних елементарних нормах захисту, які стосуються кожної особи, яку зачепить збройний конфлікт, незалежно від її національності чи території, на якій вона проживає.

34. Номенклатура параметрів основних уражальних чинників джерел техногенних НС фізичної дії

1. Повітряна ударна хвиля:

-Тиск у фронті ударної хвилі; ГПа

-Тривалість фази стиснення; с

-Імпульс фази стиснення; кг

2. Хвиля стиснення у ґрунті:

-Швидкість поширення хвилі; м/с

-Максимальний тиск; ГПа

-Час дії; с

-Час нарощування тиску у хвилі до максимального; с

-Радіус ураження; км

3. Хвиля прориву гідротехнічних споруд:

-Швидкість хвилі прориву; м/с

- Висота хвилі прориву; м

-Температура води; °С

4. Уламки та осколки:

-Маса уламку, осколку; т

-Швидкість розльоту уламка, осколка; м/с

-Радіус ураження; км

5. Забруднення, в тому числі радіоактивне:

-Густина забруднення; т/км²

-Поверхнева активність (джерела забруднення); Бк/м²

-Об'ємна активність (джерела забруднення); Бк/м³

-Маса забруднювальної речовини; т

-Швидкість переміщування хмари забрудненого повітря (для газів та аерозолів); км/год

-Площа забруднення; км²

6. Теплове випромінювання:

-Температура навколишнього середовища; °С

-Коефіцієнт тепловіддачі

-Час дії джерела випромінювання; с, год

-Радіус ураження; км

-Площа ураження; км²

7. Іонізувальне випромінювання:

-Питома активність радіонукліда у джерелі випромінення; Бк/кг

-Поверхнева густина енергії випромінення; Дж/м²

^-Потужність еквівалентної дози; Зв/с

-Площа ураження; км²

35. Номенклатура параметрів основних уражальних чинників джерел техногенних НС хімічної та біологічної дії

1 Хімічне забруднення:

-Стійкість небезпечної хімічної речовини у навколишньому середовищі; хв

-Агрегатний стан небезпечної хімічної речовини: тверда, рідка і т.д

-Розчинність у воді та інших розчинниках; мг/м³

-Маса небезпечної хімічної речовини; т

-Густина небезпечної хімічної речовини; кг/м³

-Густина хімічного забруднення:

-Швидкість переміщування хмари забрудненого повітря (швидкість течії забрудненої води, швидкість поширення забруднювальної речовини у грунті); м/с

-Площа ураження; км²

1.1 Токсичність хімічної речовини:

-Гранично допустима концентрація небезпечної хімічної речовини; мг/м³

-Клас небезпеки небезпечної хімічної речовини -- згідно з ГОСТ 12.1.007

1.2 Хімічне руйнування об'єктів (ржа, опіки тощо):

-Концентрація небезпечної хімічної речовини; мг/м³

^- Клас небезпеки небезпечної хімічної речовини -- згідно з ГОСТ 12.1.007

- Агрегатний стан небезпечної хімічної речовини: тверда, газоподібна, рідка

-Швидкість руйнування; хв, год

2. Біологічне зараження:

-Швидкість поширення; км/год, км/доба

-Зараження людей збудниками інфекційних захворювань І та II групи небезпеки і масове їхнє захворювання;

-Кількість осіб

-Зараження тварин збудниками особливо кількість голів

- Зараження рослин збудниками особливо небезпечних

- Час прихованого періоду; год, доба

- Площа зараження; км²

Уражальними чинниками біологічної дії вважають викиди у навколишнє середовище препаратів із патогенними біологічними агентами І та II групи небезпеки(віруси, рикетсії, бактерії,мікоплазми, гриби, токсини та отрутибіологічного походження, а також мікроорганізми з включенням фрагментів генома зазначених патогенних біологічних агентів)

36. Номенклатура уражальних чинників джерел фізичного походження НС пожеж в природних екологічних системах, характер їх дій і проявів

Пожежі в природних екологічних системах:

1) Пожежі лісові (знищення, пошкодження екосистем)

- Теплофізичний (Горіння лісових масивів, Нагрів тепловим потоком, Тепловий удар, Отруйні продукти горіння)

- Хімічний (Забруднення гідросфери, атмосфери, ґрунтів продуктами горіння)

- Оптичний (Погіршення видимості)

2) Пожежі степових і хлібних масивів (знищення, пошкодження екосистем, сільсько-господарських угідь)

- Теплофізичний (Горіння степових масивів або сільськогосподарських угідь, Нагрів тепловим потоком, Тепловий удар, Отруйні продукти горіння)

- Хімічний (Забруднення гідросферо- атмосфери, ґрунтів продуктами горіння)

- Оптичний (Погіршення видимості)

3) Пожежі на торфовищах (знищення, пошкодження екосистем)

- Теплофізичний (Горіння торф'яних масивів, Нагрів тепловим потоком, Тепловий удар, Отруйні продукти горіння)

- Гравітаційний (Деформація земної поверхні)

- Хімічний (Забруднення гідросфери, атмосфери, ґрунтів продуктами горіння)

- Оптичний (Погіршення видимості)



37. Номенклатура уражальних чинників джерел фізичного походження природних геологічних НС, характер їх дій і проявів

Джерело фізичного походження природної НС	Уражальний чинник джерела фізичного походження природної НС	Характер дії та прояву уражального чинника джерела фізичного походження природної НС
Геологічні надзвичайні ситуації
Землетруси	Сейсмічний	Сейсмічний удар Деформація гірських порід
	Динамічний	Деформація гірських порід, земної поверхні Гравітаційна зміщеність гірських порід, снігових мас Сейсмовибухова хвиля Струс земної поверхні
	Гідродинамічний	Нагін води (цунамі)
		Деформація річних русел Затоплення поверхневими водами
		Рух кам'яного, снігового, грязьового, грязекам'яного потоку
	Електрофізичний	Зміна електромагнітного поля
		Грозові розряди
Виверження грязьових вулканів	Сейсмічний	Виверження вулкана
		Сейсмічний удар
	Динамічний	Викид грязьових мас, розчинів, газів
		Рух грязьових потоків Деформація земної поверхні, морського дна
	Оптичний	Погіршення видимості
	Теплофізичний	Самозаймання горючих газів
		Полум'яний факел горючих газів Зміна теплового поля
	Хімічний	Забруднення навколишнього середовища газами, рідкими
		та твердими викидами
Зсуви, обвали, осипи	Динамічний	Струс земної поверхні Зміщення (рух) гірських порід Зрив, падіння гірських порід
		Удар
	Гравітаційний	Механічний тиск зміщених гірських порід

Уражальні чинники біологічної дії (при викидах препаратівта патологічних агентів):

-біологічне зараження

-швидкість поширення, км/год,

-зараження людей збудниками, ос.,

-зараження тварин, голів,

-зараження рослин, км²,

-час прихованого періоду, год (діб),

-площа зараження, км²).

38. Номенклатура уражальних чинників джерел фізичного походження природних гідрологічних морських НС, характер їх дій і проявів

Номенклатура уражальних чинників джерел фізичного походження природних гідрологічних морських НС, характер їх дій і проявів наведена у таблиці:

Джерело фізичного походження природної НС	Уражальний чинник	Характер дій і проявів
Сильне (високе) хвилювання моря/водосховища	Гідродинамічний	Удар хвилі Гідродинамічний тиск водяного потоку Абразія берегової лінії Затоплення узбережжя Підпір води в річках
Високі або низькі рівні моря	Гідростатичний	Підйом рівня води Затоплення територій Зниження рівня води Осушення прибережної частини шельфу
	Гравітаційний	Тиск маси води
Ранній льодостав або припай	Динамічний	Тиск льоду на судна та гідротехнічні споруди
	Гідрологічний	Льодові поля, припай Уповільнення чи припинення руху транспорту
Загрозливе зледеніння суден	Динамічний	Льодове навантаження на судна та такелаж Загроза суднам

39. Основні завдання та заходи у сфері ЦЗ

З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об'єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили і засоби, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, добровільні рятувальні формування здійснюють оповіщення та інформування, спостереження і лабораторний контроль, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.

- Запобігання виникненню НС

- Захист населення та території

- Ліквідація НС та їх наслідків

- Попередження та гасіння пожеж

- Аналіз, прогнозування техногенної природної небезпеки, можливих НС, оцінка їх наслідків

- Створення та підтримання у постійній готовності системи оповіщення

- Планування заходів НС

- Створення сил ЦЗ та підтримка їх постійної готовності

- Організація життєзабезпечення потреб населення

- забезпечення санітарного та епідеміологічного контролювання різних виявленнях НС

- підготовка та підвищення кваліфікації керівного складу сил ЦЗ навчання ЦЗ

- навчання населення дій у НС

- здійснення державної експертизи, сертифікації, стандартизації, ліцензування, дозвільної д-сті у сфері ЦЗ

- постійне спостереження і лабораторного контролю за станом навколишнього середовища

40. Основні напрямки превентивної діяльності по запобіганню виникнення НС техногенного походження на потенційно небезпечних об'єктах (ПНО) та зниження збитків у разі їх виникнення

Основні зусилля у ході реалізації завдань були зосереджені на:

забезпеченні готовності органів управління та сил цивільного захисту всіх рівнів до оперативного реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків у мирний час та в умовах особливого періоду;

плануванні і проведенні ефективних попереджувальних заходів цивільного захисту з метою досягнення прийнятних рівнів ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

забезпеченні достатнього фінансування бюджетами всіх рівнів програм у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки;

удосконаленні системи спостережень і контролю, насамперед із гідрогеологічних, гідрометеорологічних та епідеміологічних питань;

підвищенні ефективності діяльності наявних державних, комунальних, галузевих та об'єктових аварійно-рятувальних служб і формувань, підрозділів місцевої пожежної охорони, добровільних пожежних дружин (команд) та служб пожежної безпеки.

Масштаби і наслідки можливої НС визначаються наоснові експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

На об'єктах цивільного захисту розробляється План дій органів управління, сил і структурних підрозділів у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, НС, надзвичайного і особливого стану (далі - План дій), який є мотивованим рішенням керівника - Начальник цивільного захисту на організацію і ведення цивільного захисту об'єкта, на матеріально - технічне забезпечення, організацію і підготовку працівників підприємств до захисту і дій в НС техногенного, природного і воєнного характеру. Крім того, на об'єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно небезпечних об'єктів при наявності створеної мережі локального оповіщення з цивільного захисту розробляється план (окремий розділ загального Плану дій) реагування на вірогідну для даної зони і даного потенційно небезпечного об'єкта надзвичайну ситуацію.

41. Основні параметри методики оцінки стійкого функціонування об'єктів

1) вивчається район, розміщення об'єкта.(характер побудови,наявність підприємств, що можуть стати вторинними чинниками ураження,природні умови місцевості,наявність шляхів сполучення,метеорологічні умови)

2) вивчення споруд і будівель об'єкту.(характеристика споруд основного та допоміжного виробництва, встановлення основних особливостей конструкцій, вказують кількість працюючих, які одночасно перебувають в будівлі)

3) оцінка внутрішнього планування території об'єкта. (визначають щільність і тип забудови, можливість виникнення і розповсюдження пожежі, створення завалів, виникнення вторинних факторів ураження)

4) вивчення технологічного процесу.(вивчаються умови розташування технологічного обладнання, надаються їх технічні характеристики,досліджується можливість автономної роботи окремих цехів,можливість безаварійної зупинки виробництва)

5)вивчаються комунально-енергетичні мережі об'єкта та оцінюється їх стійкість. (визначається залежність роботи об'єкта від джерел, необхідний мінімум електроенергії,газу, води,пари, досліджується електромережа та комунікації,вивчається безпечність об'єкту щодо забезпечення автоматизованими пристроями)

6) проводиться оцінка захисту працюючих та членів їх сімей. (оцінюється інженерний захист працюючих,їх навчання способам захисту,забезпеченість засобами захисту, вивчається система оповіщення, район евакуації, здатність споруд щодо захисту людей)

7)аналізується система матеріально-технічного постачання, зберігання сировини та готової продукції (надається коротка характеристика системи постачання,встановлюється залежність виробництва від постачання, виявлення найбільш важливих поставок без яких виробництво зупиниться, оцінюються наявні та планові запаси, стійкість складських приміщень)

8) оцінюється підготовка об'єкта до відновлення виробництва у разі отримання слабких та середніх руйнувань (вивчення можливостей будівельних та ремонтних підрозділів підприємства, розглядається документація щодо відновлення виробництва,оцінюється підготовка персоналу, запас матеріалів для відновлення робіт)

9) досліджується система управління, зв'язку, оповіщення та можливості їх удосконалення.( вивчається стан пунктів управління та вузлів зв'язку,надійність системи управління, система оповіщення за різними варіантами,шляхи вдосконалення систем управління, зв'язку та оповіщення)

42. Основні принципи забезпечення техногенної безпеки

Захист населення у НС та забезпечення техногенної безпеки передбачає підготовку до захисту і сам захист, а саме :

· раціональним розміщенням об'єктів підвищеної небезпеки;

· улаштуванням систем раннього виявлення НС та оповіщенням людей у разі виникнення НС;

· удосконаленням технологічних процесів;

· своєчасним оновленням виробничих фондів;

· підвищенням надійності технологічного обладнання, систем контролю, діагностики, виробничих процесів та технологічного обладнання;

· своєчасним оновленням виробничих фондів;

· раціональним плануванням та забудовою міст, інших населених пунктів, будівництвом споруд стійких до НС;

· організацією і проведення навчання населення діям у НС згідно з ДСТУ 5058;

· періодичним проведенням досліджень стійкості роботи ОГ.

43. Основні принципи здійснення ЦЗ

Цивільний захист базується на таких основних принципах:

-- комплексний підхід до розв'язання завдань цивільного захисту, що базується на необхідності проведення єдиних заходів цивільного захисту від впливів фізичного, хімічного, біологічного, мораль но-психологічного та засобів масового ураження;

-- територіальність та функціональність єдиної системи захисту;

-- добровільність у проведенні ризикованих заходів;

-- свобода інформації у сфері цивільного захисту;

-- раціональна безпека з економічно найменшою ймовірністю виникнення надзвичайних ситуацій і зменшення їх наслідків.

1) Гарантія та забезпечення державою конституційних прав

2) Комплексний підхід до вирішення завдань ЦЗ

3) Пріорітетність завдань спрямованих на рятування життя та збереження здоров»я громадян

4) Максимально можливе економічно обгрунтоване зменшення рзику виникнення НС

5) Централізоване управління, єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліна сил ЦЗ

6) Гласність, прозорість, доступ до публічної інформації про стан ЦЗ

7) Добровільність

8) Відповідальність посадових осіб за дотриманням вимог законодавства з питань ЦЗ

9) Виправданий ризик і відповідність керівних сил ЦЗ за забезпечення безпеки під час проведення рятувально-аварійних та інших робіт

44. Охарактеризуйте біологічний захист, як захід із захисту населення

Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає проведення колективних індивідуальних заходів захисту; запровадження карантину та обсервації; знезаражування осередку уражених людей, тварин, урожаю, своєчасну локалізацію зони біологічного ураження; проведення екстреної та специфічної профілактики; запровадження та додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності й господарювання та населенням; прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження.

45. Охарактеризуйте евакуацію, як захід із захисту населення. Види евакуації. Дайте характеристику різним видам евакуації

Евакуація - це вивезення або виведення з міста у заміську зону решти населення (працюючих та службовців об'єктів, що припиняють роботу під час НС, незайнятою у сфері виробництва та обслуговування населення).

Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об'єктовому рівні.

Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:

1) обов'язкова; проводиться у разі виникнення загрози:

- аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

- катастрофічного затоплення місцевості;

- масових лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

- збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).

2) загальна: проводиться для всіх категорій населення із зон:

- можливого радіоактивного та хімічного забруднення;

- катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд.

часткова: проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров'я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров'я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у частині четвертій цієї статті.

3) тимчасова або безповоротна.

46. Охарактеризуйте інженерний захист територій, як захід із захисту населення і територій. Категорії об'єктів господарської діяльності та групи міст з ЦЗ

Інженерний захист територій включає:

1) проведення районування територій за наявністю потенційно небезпечних об'єктів і небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів, а також ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з ними;

2) віднесення міст до відповідних груп цивільного захисту та віднесення суб'єктів господарювання до відповідних категорій цивільного захисту;

3) розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту до відповідних видів містобудівної і проектної документації та реалізація їх під час будівництва і експлуатації;

4) урахування можливих проявів небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів та негативних наслідків аварій під час розроблення генеральних планів населених пунктів і ведення містобудування;

5) розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням наслідків аварій, що можуть статися на таких об'єктах;

6) розроблення і здійснення заходів щодо безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки;

7) будівництво споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

8) будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення, їх утримання у функціональному стані;

9) обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, розроблення та здійснення заходів щодо їх безпечної експлуатації;

10) інші заходи інженерного захисту територій залежно від ситуації, що склалася.

Здійснення заходів інженерного захисту територій покладається на суб'єктів забезпечення цивільного захисту.

Міста відносяться до відповідної групи: особливої, 1-ї, 2-ї та 3-ї.

Об'єкти господарства відносяться до відповідної категорії ЦЗ: особливої важливості, 1-ї, 2-ї та 3-ї.

47. Охарактеризуйте інформування у сфері ЦЗ, як захід захисту населення

Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інформація та оповіщення. Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них. Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного

характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад. Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про становище є органи управління цивільного захисту відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Сигнали передаються каналами зв'язку, радіотрансляційними мережами і засобами телебачення. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію передаються вказівки про порядок дій формувань цивільного захисту і населення. Сигнали, подані вищим органом управління цивільного захисту, мають дублюватися всіма підпорядкованими підсистемами. Дублювати сигнали на об'єктах і в населенних пунктах можна за допомогою місцевого радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в рейку, дзвони. Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про надзвичайну обстановку в мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих гудків. Тривалі гудки означають попереджувальнийсигнал. Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати текст інформації про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо, телевізора або вони не працюють, слід з'ясувати значення і зміст інформації у сусідів або інших людей, які знають про неї. Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту інформації сигналу.

48. Охарактеризуйте медичний захист, як захід із захисту населення

Медичний захист передбачає використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров`я для своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та зменшення ступеня ураження людей, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій, діє державна служба медицини катастроф, як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб.

Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.

49. Охарактеризуйте НС державного рівня

Надзвичайна ситуація (НС) -- порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом,епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня-- це надзвичайна

ситуація, яка розвивається на території двох та більше

областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя)або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, колидля її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах,що перевищують власні можливості окремої області (АвтономноїРеспубліки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одноговідсотка обсягу видатків відповідного бюджету

Загинуло осіб-10 , постраждало 300 осіб, порушення умов життєдіяльності населення понад 3 доби- 50 тис. осіб

НС поширилась або може поширитись на територію

інших державНС поширилась на територію двох регіонів, а для її

ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують

можливості цих регіонів, але не менше НІЖ 1 /овидатків їх бюджетів

50. Охарактеризуйте НС місцевого рівня

Надзвичайна ситуація місцевого рівня-- це надзвичайна

ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного о б ' є к т а , загрожує поширенням самої ситуації або ї ї вторинних наслідків, яківпливають на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди,а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічніресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційнонебезпечного о б ' є к т а , але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До НС місцевого рівня також належать всінадзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальноїсфери та ін., що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних о б ' є к т і в .

Загинуло осіб-2, постраждало 50 осіб, порушення умов життєдіяльності населення понад 3 доби- 100 тис. осіб

НС поширилась на територію, загрожує довкіллю,населеним пунктам, спорудам, а для її ліквідації,необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цього об'єкта.

51. Охарактеризуйте НС регіонального рівня

Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка виникає на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Загинуло осіб-5, постраждало 100 осіб, порушення умов життєдіяльності населення понад 3 доби- 10 тис. осіб

НС поширилась на територію двох регіонів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше НІЖ 1 /о видатків їх бюджетів

52. Охарактеризуйте психологічний захист, як захід із захисту населення

Заходи психологічного захисту населення спрямовуються на зменшення та нейтралізацію негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій і включають:

1) планування діяльності, пов'язаної з психологічним захистом;

2) своєчасне застосування ліцензованих та дозволених до застосування в Україні інформаційних, психопрофілактичних і психокорекційних методів впливу на особистість;

3) виявлення за допомогою психологічних методів чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруженості;

4) використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення;

5) здійснення інших заходів психологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

Організація та здійснення заходівпсихологічного захисту населення покладаються на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

53. Охарактеризуйте радіаційний захист, як захід із захисту населення. Заходи та засоби захисту

Радіаційний захист населення і територій включає:

1) виявлення та оцінку радіаційної обстановки;

2) організацію та здійснення дозиметричного контролю;

3) розроблення та впровадження типових режимів радіаційного захисту;

4) використання засобів колективного захисту;

5) використання засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної розвідки, дозиметричного контролю аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасінні пожеж в осередках ураження радіаційно небезпечних об'єктів та населення, яке проживає у зонах небезпечного забруднення;

6) проведення йодної профілактики рятувальників, які залучаються до ліквідації радіаційної аварії, персоналу радіаційно небезпечних об'єктів та населення, яке проживає в зонах можливого забруднення, радіоактивними ізотопами йоду з метою запобігання опроміненню щитоподібної залози;

7) надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного контролю;

8) проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

9) розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної обстановки;

10) інші заходи радіаційного захисту залежно від ситуації, що склалася.

2. Радіаційний захист населення і територій забезпечується:

1) визначенням суб'єктів господарювання, на яких обладнуються місця для проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

2) завчасним накопиченням і підтриманням у готовності:

а) засобів колективного та індивідуального захисту;

б) приладів радіаційної розвідки, дозиметричного контролю;

в) засобів фармакологічного протирадіаційного захисту для йодної профілактики населення, рятувальників та персоналу радіаційно небезпечних об'єктів радіоактивними ізотопами йоду з метою запобігання опроміненню щитоподібної залози.