Поняття захисту населення і територій

3. Здійснення заходів радіаційного захисту та його забезпечення покладається на суб'єктів забезпечення цивільного захисту.

4. Порядок забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

54. Охарактеризуйте сутність оповіщення про загрозу або виникнення НС

Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інформація та оповіщення.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:

-- завчасного створення, підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

-- організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

-- завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єкт і в підвищеної небезпеки;

-- централізованого використання загальнодержавних і галузевих

систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

55. Охарактеризуйте укриття населення у захисних спорудах ЦЗ, як захід із захисту населення

Укриття населення у захисних спорудах - основний і надійний спосіб захисту від вражаючих факторів. До захисних споруд ЦЗ належать: 1.сховище - це герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок НС, воєнних дій, терористичних актів. 2.протирадіаційне укриття - це негермет.споруда для захисту людей, в якій створ.умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості. 3.швидкоспоруджувана захисна споруда ЦЗ - зах.споруда, що зводиться із спец.конструкцій за короткий час для захисту людей від дій засобів ураження в особливий період.

Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок НС у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення(це наземна або підземна спор.,що може бути використана за осн.призначенням і для захисту насел.) та найпростіше укриття (це фортифікаційна споруда або підвальне прим.,що знижує комбіноване ураження людей від небезп.наслідків НС та від дії засобів ураження в особливий період).

56. Охарактеризуйте хімічний захист, як захід із захисту населення. Заходи та засоби захисту

1. Хімічний захист населення і територій включає:

1) виявлення та оцінку хімічної обстановки;

2) організацію та здійснення хімічного контролю;

3) розроблення та впровадження типових режимів хімічного захисту;

4) використання засобів колективного захисту;

5) використання засобів індивідуального захисту, приладів хімічної розвідки, хімічного контролю аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасінні пожеж в осередках ураження хімічно небезпечних об'єктів та населення, яке проживає у зонах небезпечного забруднення;

6) надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів індивідуального захисту, приладів хімічного контролю;

7) проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

8) розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки хімічної обстановки;

9) інші заходи хімічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

2. Хімічний захист населення і територій забезпечується:

1) визначенням суб'єктів господарювання, на яких обладнуються місця для проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

2) завчасним накопиченням і підтриманням у готовності:

а) засобів колективного та індивідуального захисту;

б) приладів хімічної розвідки, хімічного контролю;

3. Здійснення заходів хімічного захисту та його забезпечення покладається на суб'єктів забезпечення цивільного захисту.

4. Порядок забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами хімічної розвідки, хімічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.



57. Перелік об'єктів, для яких розробляються інженерно-технічні заходи ЦЗ

1. Об'єкти, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, перелік яких затверджено поста новою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2008 р. № 767.

2. Об'єкти національної економіки, що забезпечують стійке функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і на особливий період:

- пункти управління керівництва держави, центральних і місцевих органів виконавчої влади;

- об'єкти газопостачання (об'єкти видобування, зберігання (газосховища), переробки, транспортування та розподілу природного, скрапленого газу, зокрема газозаправні станції та пункти зрідженого і скрапленого газу, газонаповнювальні станції та пункти, склади газу та газопродуктів);

- об'єкти водопостачання та водовідведення (зокрема об'єкти знезараження, підготовки, очищення, зберігання питної води та знезараження і очищення каналізаційних стоків у системах очисних споруд);

- об'єкти електропостачання (об'єкти виробництва, транспортування та розподілу електроенергії, у тому числі повітряні лінії електропередачі потужністю понад 110 кВ);

- об'єкти електрозв'язку, проводового та радіомовлення і телебачення;

- об'єкти повітряного транспорту (аеропорти та аеродроми, центри управління повітряним рухом);

- об'єкти морського та річкового транспорту (порти, судноремонтні заводи та бази, об'єкти роботи із вантажами, пункти управління рухом);

- об'єкти залізничного транспорту (залізничні вузли та станції (сортувальні, вантажні), ремонтні заводи та депо, пасажирські вокзали при кількості пасажирів 1500 та більше на добу, пункти управління залізничним рухом);

- об'єкти метрополітену (лінійні ділянки, депо та станції, пункти управління рухом);

- об'єкти автомобільного транспорту (пасажирські автовокзали при кількості пасажирів 1500 та більше на добу, автомобільні заправні станції та комплекси);

- інші об'єкти національної економіки, які належать (або підлягають віднесенню на етапі проектування) до відповідної категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2038 (дск).

3. Споруди підземного простору населених пунктів, які планується використовувати для укриття населення:

- автодорожні магістральні, міські, пішохідні тунелі;

- камери (транспортні, з'їздів, підземні переходи між станціями, склади тощо);

- споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини тощо).

4. Об'єкти, будівництво яких планується на території, що розташована у небезпечних зонах, визначених ДБН В. 1.2-4.

58. Планування діяльності єдиної державної системи ЦЗ

Планування роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного та техногенного середовища і відповідних документів, які регламентують порядок і методику цього планування.

Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються наоснові експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на загрозу виникнення конкретної надзвичайної ситуації. Основним завданням плану реагування на надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення є збереження життя та здоров'я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи для захисту житла, дошкільних, навчальних і медичних закладів, місць постійного перебування людей, вирішення питань термінової евакуації населення з території, на яку може бути поширена небезпечна дія наслідків прогнозованої надзвичайної ситуації.

План реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації з визначеними джерелами фінансування робіт затверджується головами обласних, Київської міських державних адміністрацій, керівниками державних підприємств, установ та організацій. З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації і максимально можливого зниження втрат провадиться планування дій у рамках єдиної державної системи відповідно до планів взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, оперативних планів дій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Основну частину робіт, пов'язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують аварійні формування чи підрозділи потенційно небезпечного об'єкта чи адміністративно-територіальної одиниці з наданням їм необхідної допомоги з боку структурних підрозділів МНС, МВС, Національної гвардії, МОЗ тощо. До виконання зазначених робіт повинні залучатися передусім аварійно/пошуково/-рятувальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, на об'єкті якого сталася аварія, що призвела до надзвичайної ситуації, відповідні структурні обласної, Київської міської державної адміністрації, виконавчого органу рад, на території яких виникла надзвичайна ситуація.

Організаційно-методичне керівництво плануванням дій єдиної державної системи здійснює МНС.

59. Поняття захисту населення і територій. Основні завдання у сфері ЦЗ

Захист населення і території - система організац., психолог., фізико-біологічних і фін.-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на НС, спрям. на захист населення і терит., мат-техн. цінностей і довкілля.

Осн. принципи організ. захисту населення спрям на створ таких умов, які виключили б можливу загибель або пошкодження здоров'я людей від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, застосування засобів ураження.

Завдання і обов'язки суб'єктів господарств у сфері ЦЗ:

-забезпеченнявиконаннязаходів у сфері ЦЗ

-забезпечення працівників засобами індивідуального і колективного захисту

-розміщення інформації про заходи безпеки і поведінку населення при виникненні НС;

-організація і здійснення евакуаційних заходів щодо працівників і майна суб'єкта господарювання

-створення формувань ЦЗ, матеріально-технічної бази і забезпечення їх готовності до дій за призначенням

- проведення оцінки ризиків виникнення НС на об'єктах господарювання

-здійснення навчання працівників з питань ЦЗ,технолог. і пожежноїбезпеки

-декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

-розробка планів локалізації і ліквідаціїнаслідків аварій на об'єктах з підвищеною небезпекою

-здійснення засобів ЦЗ,що зменшують ризик виникнення НС

-розробка заходів щодо забезпеченняпожежної безпеки

60. Порядок класифікації НС

За характером походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняються надзвичайні ситуації:

За причиною виникнення надзвичайні ситуації поділяють на класи:

1. Природні надзвичайні ситуації (стихійні лиха);

2. Техногенні надзвичайні ситуації(аварії і катастрофи).

3. Соціально-політичні надзвичайні ситуації.

4. Надзвичайні ситуації воєнного часу.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня -- це надзвичайна ситуація, що розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня -- це надзвичайна ситуація, що розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня -- це надзвичайна ситуація, що виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні

ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, що виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, які не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.

Надзвичайна ситуація об'єктного рівня -- це надзвичайна ситуація, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Подальша класифікація як природних, так і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.

61. Порядок та організація навчання населення діям у НС

Навчання населення діям у НС здійснюється:

- За місцем роботи - працюючого населення

- За місцем навчання - дітей дошкільного віку,учнів,студентів

- За місцем проживання - непрацюючого населення

Організація навчання діям у НС покладається:

1. працюючого і непрацюючого населення - на центр. орган виконавчої влади з питань ЦЗ,держ. Адміністр,які розробляють і затверджують Програми,організаційно-метедологічні вказівки.

2. Дітей дошкільн. Віку,учнів істудентів - на центр.орган викон. Влади у сфері науки і освіти,яке розробляєі затверджує програми і погоджує їх з центр.органом викон.влади з питань ЦЗ.

Навчання працюючого населення є обов'язковим і здійсн. в роб.час.Під час прийняття на роботу пов'язану з пожежною небезпекою мають пройти спец. Навчання (пожеж-техн мінімум) та перевірку знань з питань пож.безпеки.

Дії населення при пожежі, під час стих лиха, радіац. небезпеки опрац.самостійно.

62. Постійно діючі органи управління ЦЗ єдиної державної системи ЦЗ України

Управління єдиною системою цивільного захисту. Загальне керівництв о єдино ю системо ю цивільног о захист у здійснює Кабінет Міністрів України. Начальнико м цивільног о захист у Україн и є Прем'єр-міністр України.

Безпосереднє керівництв о діяльністю єдино ї систем и цивільногозахист у покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захист у -- Міністерство з надзвичайних ситуацій та у справах захист у населення від наслідків Чорнобильської катастрофи -- МНС. Керівник цього органу, тобто Міністр МНС , є заступником начальника цивільного захист у України.

Керівництво територіальними підсистемами єдино ї систем и цивільного захист у в Автономні й Республіці Крим , областях , містахКиєві та Севастополі здійснюють відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим , обласні, Київська та Севастопольська міськідержавні адміністрації. Начальниками територіальних підсистем єдино ї системи цивільного захист у за посадою є відповідно Голова Ради міністрів Автономно ї Республіки Кри м та голови відповідних державних адміністрацій.

Керівники територіальних органів спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту за посадою є заступникам и відповідних начальників територіальних підсистем єдино ї систем и цивільного захисту .



63. Призначення та характеристика протирадіаційних укриттів, як споруд ЦЗ

Протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;

Укриттю у протирадіаційних укриттях підлягають:

а) працівники суб'єктів господарювання, віднесених до першої та другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

б) працівники суб'єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;

в) населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб'єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров'я, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

64. Призначення та характеристика сховищ, як споруд ЦЗ

Сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

Укриттю у сховищах підлягають:

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;

б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб'єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);

в) працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб'єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце;

65. Причини виникнення НС. Їх класифікація

НС - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території або об'єкті на ній, чи на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, терористичною діяльність або іншою небезпечною подією у тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних втрат, а також неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності.

Причини НС: природні та антропогенні.

Природні причини поділяються на:

- тектонічні - процеси, що виникають в землі- топологічні - процеси, що виникають на поверхні землі- метеорологічні - процеси, що виникають в атмосфері

Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами.

Стихійні лиха бувають 2-х категорій:

1) ті, які розповсюджуються на території 2-х і більше регіонів2) ті, які не вийшли за межі регіону

Антропогенні причини поділяються на: соціальні та економічні.

Соціальні:- ріст народонаселення- урбанізація- непідготовленість населення

- відсутність інформації про обстановку у НС- відсутність нормативно-правової бази- недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень- корупція- тероризм

Економічні:

- недосконалість технічних засобів і технологічних процесів- зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення, вичерпність ресурсів тощо)- бідність (зношуваність техніки, нестача коштів на модернізацію, профілактику тощо)

66. Реагування на НС та ліквідація їх наслідків

Реагування на надзвичайні ситуації - скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів локалізації та ліквідації аварії (катастрофи), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей, а також рятувальникам у разі необхідності.

Ліквідація надзвичайних ситуацій - проведення комплексу заходів, які охоплюють аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються у разі виникнення надзвичайних ситуацій і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій .

Реагування на надзвичайну екологічну ситуацію передбачає насамперед належний механізм інформування та оповіщення, що є основним принципом та головним і невід'ємним елементом усієї системи заходів такого захисту. Зокрема, у випадку оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації відповідний Указ Президента України негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації та систему оповіщення цивільної оборони. Інформацію в галузі захисту населення і територій від надзвичайних екологічних ситуацій складають відомості про прогнозовані і виникаючі надзвичайні ситуації, їх наслідки, відомості про радіаційну, хімічну, медико-біологічну, екологічну безпеку на відповідних територіях.

Ліквідація надзвичайної ситуації здійснюється силами і коштами підприємств, установ і закупівельних організацій незалежно від їх організаційно-правової форми, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади суб'єктів, біля яких склалася надзвичайна ситуація, під керівництвом відповідних комісій по надзвичайних ситуацій.

Завдання по ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків покладені насамперед на оперативно-рятувальні служби, статус яких визначений Законом України «Про аварійно-рятувальні служби».

Ліквідація НС виконується Збройними силами України, силами Громадянської Оборони України, спеціальними і невоєнізованими формуваннями Громадянської Оборони.



67. Режими функціонування єдиної державної системи ЦЗ України та їх характеристика

Єдина система цивільного захисту може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.Режим повсякденного функціонування єдиної системи цивільного захисту встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби єдиної системи цивільного захисту: забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу; розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним;здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час надзвичайної ситуації; забезпечують підготовку органів управління до дій в даних ситуаціях; організовують навчання населення діям у НС; створюють і поновлюють матеріальні резерви; проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.Режим підвищеної готовності єдиної системи цивільного захисту встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації.У режимі підвищеної готовності органи управління єдиної системи цивільного захисту: надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення цивільного захисту, у разі виникнення НС; формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки; посилюють спостереження і контроль за ситуацією, здійснюють прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів; розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації; приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби; здійснюють заходи із запобігання виникненню надзвичайної ситуації.Режим надзвичайної ситуації єдиної системи цивільного захисту встановлюється в разі виникнення та під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.У режимі надзвичайної ситуації органи управління єдиної системи цивільного захисту: визначають межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація; організовують захист населення і територій в умовах надзвичайної ситуації; організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучають необхідні сили і засоби; здійснюють безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;перативно доповідають вищим органам управління про розвиток надзвичайної ситуації, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.

Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах надзвичайного стану встановлюється відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану.Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

68. Сили та засоби ЦЗ України, їх призначення та класифікація

До сил ЦЗ належать:

1) Оперативно-рятувальна служба ЦЗ (органи управління аварійно-рятувальних формувань центральним підпорядкуванням, аварійно-рятувальні спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські, інші формування)

2) Аварійно-рятувальні служби:

А)Державні РегіональніОб'єктові

Б)спеціалізовані (гірничо-рятувальні, воєнізовані), не спеціалізовані

В) професійні і не професійні

3) Формування ЦЗ- Об'ктові- територіальні

4) спеціалізовані служби ЦЗ- об'єктові- галузеві- територіальні

5) Пожежно-рятувальні підрозділи- місцеві- відомчі

6) Добровольчі формування ЦЗ

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту -- це спеціальне воєнізоване формування, яке призначене для захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і воєнного характеру, участі в територіальній обороні, міжнародних рятувальних і гуманітарних заходах.

Комплектування органів і підрозділів цивільного захисту -- спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, територіальних органів управління, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, державної авіаційної пошуково-рятувальної служби, урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту, навчальних закладі, науково-дослідних установ, підрозділів забезпечення -- проводиться особами рядового та начальницького складу, слухачами і курсантами.

69. Страховий механізм відшкодування збитків від НС

Соціальне страхування - це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави.

Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян уразі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.

Економічна сутність страхування проявляється в його функціях, які обумовлюють суспільне призначення даної категорії.

Страхування виконує такі основні функції:

· ризикова, так як страхування пов'язане з ризиковим характером виробництва. В рамках дії ризикової функції здійснюється перерозподіл грошової форми вартості серед учасників страхування у зв'язку з наслідками випадкових страхових подій;

· попереджувальна функція. Значна частина перерозподільних відносин пов'язана з функціонуванням попереджувальних заходів по зменшенню страхових ризиків. Разом з тим організація цих відносин часто залежить від рівня захищеності майна і життя страхувальників, від настання страхової події;

· заощаджувальна функція. Довгострокові види страхування є засобом накопичення населенням коштів до настання певної події в їх житті аж до закінчення строку страхування.

Реалізація законопроекту про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дозволить:

- забезпечити додаткові надходження страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати з тіньового сектора за рахунок кращого контролю;

- більш раціонально використовувати кошти соціального страхування за рахунок уникнення дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних із формуванням страхових коштів, що спрямовуються на утримання адміністративного апарату, відповідального за збір, облік та контроль за сплатою страхових внесків, у тому числі відмовитись від взаєморозрахунків між фондами соціального страхування;

- забезпечити повну прозорість фінансових потоків для суб'єктів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- дати можливість застрахованим особам у будь-який час отримувати інформацію про те, які страхові внески та в які фонди здійснює за них роботодавець;

- більшою мірою переорієнтувати функції та структури фондів соціального страхування на роботу з населенням

70. Структура єдиної державної системи ЦЗ України

Керівництво єдиною державною системою цивільного захисту здійснює Кабінет Міністрів України.

Безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту здійснює ДСНС.

6. Єдина державна система цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.

7. Функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі - функціональні підсистеми) створюються у відповідних сферах суспільного життя центральними органами виконавчої влади з метою захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період, забезпечення готовності підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Безпосереднє керівництво діяльністю функціональної підсистеми здійснюється керівником органу чи суб'єкта господарювання, що створив таку підсистему.

8. Територіальні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі - територіальні підсистеми) створюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі з метою здійснення заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період у відповідному регіоні.

Безпосереднє керівництво діяльністю територіальної підсистеми, її ланок здійснюється посадовою особою, яка очолює орган, що створив таку підсистему, ланку.

71. Сутність стійкого функціонування об'єкта в умовах НС

Забезпечення стійкості роботи об'єкта народного господарства в умовах НС - одне з основних завдань ЦО.Під стійкістю функціонування об'єкта розуміють здатність його в умовах НС випускати продукцію в запланованому обсязі й номенклатурі, виконувати всі свої функції, а у випадку аварії, катастрофи, ушкодження - відновлювати виробництво в мінімально короткий термін.

На стійкість функціонування об'єкта господарювання (ОГ) у НС впливають такі чинники:- надійність захисту робітників та службовців від наслідків НС - аварій, катастроф, від первинних і вторинних факторів зброї масового ураження (ЗМУ);

- здатність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти цим впливам;- надійність системи постачання об'єкта всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, енергією, газом, водою й т.д.);- стійкість і безперервність керування виробництвом і ЦО;- підготовленість об'єкта до проведення рятувальних й інших невідкладних робіт (РіІНР) і відбудовних робіт.- район розміщення об'єкта;- внутрішнє планування та забудова території;- виробничі зв'язки;- системи управління;- системи енергопостачання;- технологічний процес;- підготовленість до відновлення виробництва.

72. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення заходів у сфері ЦЗ

Матеріальне забезпечення цивільного захисту - це комплексорганізаційних, інженерно-технічних, правових та інших заходів, спрямованих на безперервне постачання органів управління і сил цивільного захисту, а також населення, що потерпіло внаслідок надзвичайних ситуацій.

Потреба цивільного захисту у матеріальних ресурсах, техніці і спеціальних видах майна задовольняється Держкомресурсів та Мінекономіки цільовим призначенням на замовлення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і розподіляється ним відповідно до замовлення штабів Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових з'єднань і частин цивільної оборони.

Реалізація матеріальних ресурсів, спеціальних видів майна цивільного захисту за номенклатурою, встановленою Держкомресурсів і Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, здійснюється Держкомресурсів, іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, якімають власну систему матеріального постачання.

Забезпечення спеціалізованих і невоєнізованих формувань цивільного захисту матеріальними засобами проводиться за нормами, які затверджуються упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для постачання населення і невоєнізованих формувань цивільного захисту спеціальним майном в Республіці Крим, областях, містах, на підприємствах, вустановах і організаціях створюється мобілізаційний резерв. Номенклатура, обсяг, джерела фінансування та термін зберігання спеціального майна цивільного захисту у мобілізаційному резерві визначаються Урядом Криму, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, підприємствами після погодження з Держкомресурсів.

Контроль за накопиченням та зберіганням спеціального майна цивільногозахисту здійснюється відповідними органами державної виконавчої влади.

Для матеріального забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіту надзвичайних ситуаціях Держкомресурсів утворює резервний фонд майна тазасобів, розпорядником якого є начальник Цивільного захисту України.Аналогічний фонд утворюється на територіальних рівнях і його розпорядником є відповідний начальник цивільної оборони.

Передбачені Законом пільги, компенсації та гарантії особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та членам їх сімей надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

73. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Вивчення району розміщення об'єкта»

- характер забудови (тип,призначення,структура);- наявність П ,які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів ураження(гідротехнічні споруди,об'єкти,де використовують вибухові речовини);- природні умови навколишньої місцевості(рельєф,напрям вітру);- наявність шляхів сполучення.

З інтернету: Район розміщення об'єкту вивчається за картою (планами) Проводиться аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф місцевості); наявність шляхів і ін. Наприклад,для підприємств, розміщених по берегах рік, нижче від греблі, необхідно враховувати можливість затоплення, встановити максимальні рівні затоплення і час припливу хвилі прориву.Встановлюються основні особливості їх конструкції, вказуються технічні дані, необхідні для розрахунків дії ударної хвилі, світлового випромінювання і можливих вторинних факторів ураження. А власне: конструкція, поверхня, довжина і висота, вид каркасу, стінне заповнення, світлові отвори, покрівля, перекриття; оцінюється вогнестійкість споруди. Вказується кількість працівників і службовців, які одночасно перебувають в будівлі (найбільша працююча зміна), наявність вбудованих і близько розміщених сховищ.

74. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Вивчення споруд і будівель об'єкту».

- Характеристика споруд основного і допоміжного виробництва- встановлення основних особливостей конструкцій, вказуються основні характеристики для розрахунків надлишкового тиску, світлового випромінювання, радіоактивного забруднення.- вказується кількість працюючих, які одночасно перебувають в будівлі

75. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Оцінка внутрішнього планування території об'єкта»

- визначається кількість і тип забудови- можливість виникнення і розповсюдження пожеж -можливість створення завалів біля входів у сховища та проходів між спорудами- можливість виникнення вторинних факторів ураження

З інтернету:При оцінці внутрішнього планування території об'єкту визначається вилив густоти і типу забудови, можливість виникнення і розповсюдження пожежі, створення завалів входів у сховища і проходів між спорудами. Особлива увага звертається на ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. Па території об'єкту такими джерелами є: ємності з легкозаймистими рідинами і сильнодіючими отруйними речовинами; склади вибухонебезпечних речовин і вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади легкозаймистих матеріалів, холодильні установки, які використовують аміак та інші

76. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Вивчення технологічного процесу»

- Вивчаються умови розташування технологічного устаткування

- даються технічні розрахунки технологічного обладнання

- досліджується спроможність у стислі терміни перевести існуюче виробництво на випуск іншої продукції

- досліджується можливість автономної роботи окремих цехів.

- встановлюється та оцінюється пожежна властивість СДОР, горючих та вибухових речовин.

- можливість безаварійної зупинки виробництва.

З інтернету: Вивчення технологічного процесу проводиться з розрахунком специфіки виробництва і змін у виробничому процесі в надзвичайних ситуаціях (можлива зміна технології, часткова зупинка виробництва, переключення на виробництво нової продукції і т.д.).Досліджується спроможність існуючого процесу виробництва в стислі строки перейти на технологічний процес для випуску нової продукції. Даються характеристики верстатного і технологічного обладнання. Визначається унікальне і особливо важливе обладнання. Оцінюється насиченість виробництва апаратурою автоматичного управління і контрольно-вимірювальними приладами. Досліджується можливість автономної роботи окремих верстатів, ділянок технологічного процесу (верстатних груп, конвейєрів і т.д.) і цехів об'єкту. Це дозволить надалі обгрунтовано визначити необхідні запаси деталей, вузлів і обладнання, а в ряді випадків передбачити необхідність ЗМІНИ в технологічному процесі в напрямку того спрощення чи підвищення надійності найбільш вразливих ділянок.На підприємствах, зв'язаних із застосуванням значної кількості сильнодіючих отруйних і горючих речовин, встановлюється їх кількість, оцінюються токсичні властивості, вибухо- і пожежонебезпечність, надійність і безпечність їх зберігання. Визначається необхідний мінімум запасів цих речовин, які можуть перебувати на території об'єкту, і місце зберігання решти в заміській зоні.При аналізі технологічного процесу детально вивчаються можливості безаварійної зупинки виробництва.

77. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Вивчення комунально-енергетичної мережі об'єкта і оцінки їх стійкості»

- визначається залежність роботи об'єкта від зовнішніх джерел, характеризуються внутрішні джерела.

- визначається необхідний мінімум електроенергії, води, газу, стиснутого повітря тощо.

- досліджується електромережа та комунікації.

- вивчається безпечність об'єкту щодо забезпеченості автономними пристроями.

78. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Оцінка захисту робочих, службовців об'єкту і членів їх сімей»

- оцінка інженерного захисту працюючих;

- вивчення системи оповіщення працюючих;

- оцінюється навченість виробничого персоналу способам захисту та діям за схемами «увага всім»;

- визначається захист захисних споруд до прийому людей і їх захисту;

- оцінюється забезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту;

- перевіряється наявність і оцінюється реальність плану евакуації працюючих;

- вивчається район евакуації, що закріплюється за об'єктом.

79. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Аналіз системи матеріально-технічного постачання, зберігання сировини, готової продукції»

- додається коротка характеристика системи постачання;

- встановлюється залежність виробництва від постачання;

- виявляються найбільш важливі поставки сировини, деталей, комплектуючих без яких виробництво зупиниться;

- оцінюється наявність та планові запаси та строки продовження роботи без поставок;

- оцінка стійкості складських приміщень;

- розглядається питання реалізації продукції.

80. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Оцінка підготовки об'єкта до відновлення виробництва в разі отримання слабких, або середніх зруйнувань»

- вивчення можливостей будівельних та ремонтних підрозділів підприємства;

- оцінюється підготовка персоналу, запас матеріалів, деталей та устаткування для відповідних робіт;

- розгляд виробничих, будівельно - монтажних та проектної документації, щодо відновлення виробництва.

81. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Дослідження системи управління, зв'язку і оповіщення і можливість їх удосконалення»

- вивчається стан пунктів управління та вузлів зв'язку;

- вивчається надійність системи управління та взаємодія керівного складу;

- вивчається система оповіщення за різними варіантами в робочий час; не в робочий час;

- вивчаються шляхи вдосконалення систем управління зв'язку та оповіщення.

82. Шляхи та способи підвищення стійкого функціонування об'єкта господарювання в умовах НС

Наосновівивченняфакторів, яківпливаютьнастійкістьроботиоб'єктів, іоцінкистійкостіелементівігалузейвиробництвапротиуражаючихфакторівядерної, хімічноїібіологічноїзброї, стихійних лих івиробничихаварій, необхіднозавчасноорганізуватиіпровестиорганізаційні, інженерно-технічнійтехнологічнізаходидляпідвищеннястійкостіроботи.

Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготовку всіх структур цивільного захисту, служб і формувань до надзвичайних ситуацій.

При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.

шляхи підвищення стійкості роботи в умовах НС, а саме:

забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів сучасної зброї, аварії, катастрофи і стихійного лиха;

захист основних виробничих факторів від уражаючих факторів, в тому числі і від вторинних, які виникають в умовах НС;стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої продукції;підготовка до відновлення порушеного виробництва; підвищення надійності та оперативності управління виробництвом та ЦО. Захист робітниківта службовців досягається чотирма основними способами:укриття людей в захисних спорудах;проведення евакозаходів; радіаційно-хімічний захист; медичний і біологічний захист.

83. Що включає в себе ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів?

У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується сумарна маса будь-якої небезпечної речовини, з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.Процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо виявиться, що сумарна маса хоча б одного зі всіх видів небезпечних речовин дорівнює або перевищує норматив порогової маси.Порядок проведення ідентифікації ОПН, а також методика розрахунку сумарної маси небезпечної речовини визначені відповідними нормативно-правовими актами.

84. Які положення включає в себе паспорт потенційно небезпечного об'єкта?

Паспорт потенційно небезпечного об'єкта - документ визначеної форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об'єкт.Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків потенційно небезпечних об'єктів, затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або міністерствами, інших центральних органів виконавчої влади. Паспортизації підлягають усі ідентифіковані потенційно небезпечні об'єкти. Форма паспорта потенційно небезпечного об'єкта повинна відповідати виду господарської діяльності окремого об'єкта.При ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів необхідно враховувати усі види небезпеки (пожежну, вибухову, хімічну, радіаційну, біологічну, гідродинамічну), несприятливі природні умови, стан будівель, споруд, обладнання, наявність небезпечних речовин, а також умови праці.Форма паспорта потенційно небезпечного об'єкта повинна відповідати виду господарської діяльності окремого об'єкта (1НС - підприємство, 2НС - вугільна шахта, 3НС - гідротехнічний об'єкт, 4НС - кар'єр, 5НС - автозаправна станція, 6НС - сухопутний тунель, 7НС - міст, віадук, шляхопровід, 8НС - залізнична станція, 9НС - магістральний трубопровід, 9аНС - відгалуження від магістрального трубопроводу).Форми паспортів потенційно небезпечних об'єктів розміщуються на офіційному сайті МНС України. Паспорт потенційно небезпечного об'єкта заповнюється державною мовою з обов'язковою вказівкою повної офіційної і скороченої назв об'єкта, з додержанням вимог щодо чіткості заповнення та однозначного тлумачення наведеної інформації.Заповнений у повному обсязі (усі графи) паспорт потенційно небезпечного об'єкта має бути завірений підписом керівника тапечаткою.Паспортизації підлягають всі об'єкти, які за результатами проведеної ідентифікації визнані потенційно небезпечними. Паспортизація проводиться згідно з Наказом МНС України N 338 від 18.12.2000 “Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів”. Паспортизація потенційно небезпечного об'єкта являє собою процедуру підготовки і надання формалізованого документу, форма якого повинна відповідати виду господарської діяльності окремого об'єкта.Форми паспортів потенційно небезпечних об'єктів розміщуються на офіційному сайті ДСНСУкраїни. Після закінчення паспортизації і реєстрації потенційно небезпечного об'єкта у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів суб'єкту господарювання, що є власником потенційно-небезпечного об'єкту надається Свідоцтво про реєстрацію потенційно небезпечного об'єкта у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів.На цей час розроблено 13 форм паспортів ПНО різних галузей економіки. Бланки форм паспортів потенційно небезпечних об'єктів розміщуються на офіційному сайті МНС України у розділі Державний департамент СФД. Територіальні органи державного нагляду у сфері ЦЗ організовують збирання та щоквартальне надсилання отриманих паспортів потенційно небезпечних об'єктів на адресу НДІ мікрографії для подальшої їх обробки та внесення інформаційних даних до Державного реєстру ПНО. Документом, що засвідчує факт реєстрації потенційно небезпечного об'єкта у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів, є "

85. Які споруди відносяться до споруд з ЦЗ. Дайте їхню характеристику

Захисні споруди, які відносять до споруд цивільного захисту за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття -- щілини. Сховища і протирадіаційні укриття будують завчасно, вони мають подвійне призначення: для потреб об'єктів народного господарства (навчальні класи, для спортивних секцій та ін.) і укриття населення.

Сховища -- це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДОР, бактеріальних засобів і уражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд. Сховища складаються з основного приміщення для розміщення людей і допоміжних приміщень -- входів, для фільтровентиляційного обладнання, санітарного вузла, для дизельної установки, резервуарів для води чи артезіанських свердловин, для продуктів харчування, медичної кімнати, тамбур-шлюзи, тамбури

Протирадіаційне укриття (ПРУ) -- це захисна споруда, яка забезпечує захист у ній людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіоактивного забруднення місцевості, отруйних і сильнодіючих отруйних речовин, біологічних засобів у краплинно-рідинному вигляді та світлового випромінення ядерного вибуху, наслідків урагану.

Протирадіаційні укриття можуть обладнуватись насамперед у підвальних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев'яних одноповерхових будинках ослаблюють дозу радіації в 7 разів, а в житлових одноповерхових кам'яних (цегляних) будинках -- у 4 0 , у двоповерхових -- у 100, середня частина підвалу кількаповерхового кам'яного