Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

Підвищення рівня захисту шкірних покривів від ОР досягається використанням комплектів ізолюючого типу ОЗК і КЗП.

Загальновійськовий захисний комплект (ОЗК) може бути використаний для захисту військ і формувань ЦО від ХНР при проведенні рятувальних робіт. Використається в сполученні із загальновійськовим комплексним захисним костюмом. У комплект костюма входять куртка, штани, підшоломник, пілотка з козирком, захисна сорочка, захисні кальсони, захисні панчохи, захисні рукавички, захисний плащ.

Засоби індивідуального захисту шкірних покривів фільтруючого типу

До засобів індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу ставляться: загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК), загальновійськовий комплексний захисний костюм модернізований (ОКЗК-М), загальновійськовий комплексний захисний костюм десантний (ОКЗК-Д), загальновійськовий фільтруючий комплекс ОФК, захисний костюм КЗС.

Загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК)

Загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК), загальновійськовий комплексний захисний костюм модернізований (ОКЗК-М) призначені для захисту шкірних покривів особового складу збройних сил від ОР, ХНР, РР і БЗ. Захист шкірних покривів від ОР і ХНР костюмом ОКЗК (ОКЗК-М) забезпечується знешкодженням пар ОР і ХНР просоченням захисної білизни, багатошаровістю і герметичністю конструкції костюма. Підвищення рівня захисту шкірних покривів від ОР і ХНР досягається використанням ЗІЗ ізолюючого типу (ОЗК, КПЗ). При зараженні ОР, РР, БЗ костюм ОКЗК (ОКЗК-М) піддають спеціальній обробці і використають багаторазово.

Комплект фільтруючого захисного одягу ФЗО-МП

ФЗО-МП призначений для захисту людей при ліквідації аварій, евакуації потерпілих, а також в охороні небезпечної зони, проведенні ремонтних робіт. Комплект забезпечує захист шкірних покривів людини від впливу пар високотоксичних продуктів: гідразину, окислів азоту, амінів, має фунгіцидні і бактерицидні властивості. Комплект може використатися як з фільтруючими, так і з ізолюючими засобами захисту органів подиху. До складу комплекту входять: білизна з бавовняної тканини (сорочка і штани) і рукавички. Комплект експлуатується в сполученні із протигазом і захисним взуттям.

Підручні засоби захисту шкірних покривів

Як найпростіші засоби захисту шкіри людини може бути використани, насамперед, виробничий одяг: куртки, штани, комбінезони, халати з каптурами, що зшиті в більшості випадків із брезенту, вогнезахисної або прогумованої тканини, грубого сукна. Вони здатні не тільки захищати від влучення на шкіру радіоактивних речовин при аваріях на АЕС і інших радіаційно-небезпечних об'єктах, але і від крапель, пар і аерозолів багатьох ХНР. Брезентові вироби, наприклад, захищають від рідкокрапельних ОР і ХНР узимку до 1 год, улітку - до 30 хв.

Із предметів побутового одягу найбільш придатні для цієї мети плащі і накидки із прогумованої тканини або тканини, покритою хлорвініловою плівкою.

Захист до 2 год можуть забезпечити також і зимові речі: пальто із грубого сукна або драпу, ватники, дублянки, шкіряні пальто. Все залежить від конкретних погодних і інших умов, концентрації і агрегатного стану аварійно хімічно небезпечних або отруйних речовин. Після відповідної підготовки захист можуть забезпечити і інші види верхнього одягу: спортивні костюми, куртки, особливо шкіряні, джинсовий одяг, плащі з водонепроникної тканини. Для захисту ніг найкраще використати гумові чоботи промислового або побутового призначення, гумові боти, калоші. Можна застосовувати також взуття зі шкіри і шкірозамінників, але бажано з гумовими калошами. Гумові вироби здатні не пропускати рідкокрапельні ОР, ХНР до 3 - 6 год. На руки варто надягти гумові або шкіряні рукавички, можна рукавиці із брезенту.

Щоб звичайний одяг краще захищав від пар і аерозолів ХНР і ОР, його потрібно просочити спеціальним розчином. Просоченню підлягає тільки одяг із тканинних матеріалів. Для просочення одного комплекту одягу і пристосувань до нього (нагрудного клапана, каптура, рукавичок, носок) досить 2,5 л. розчину. Просочувальний розчин може готуватися на основі водних синтетичних миючих речовин (ОП-7, ОП-10, «Новость», «Дон», «Астра» і ін.), застосовуваних для прання білизни. При іншому варіанті для цього можна використати мінеральні і рослинні масла. Для готування розчину, потрібно взяти 6 л води, нагріти її до 60-70°С. Потім розчинити в ній 250-300 г здрібненого господарського мила, додати 0,5 л мінерального або рослинного масла і розчин знову підігріти. Після цього одяг замочити в розчині, потім несильно вичавити і просушити на відкритому повітрі. Просочена в такий спосіб одяг захистить при виході з району зараженого отруйними речовинами.

ТЕМА 11. ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

11.1 АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ І ІНШІ НЕВІДКЛАДНІ РОБОТИ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НС

По своїм цілям, методам реалізації, технічному забезпеченню, а також напрямкам завдань і рівням професійної орієнтації АРІНР можна якісно розділити на аварійно-рятувальні роботи, роботи невідкладного характеру, а також відновні.

Аварійно-рятувальні роботи - це роботи, спрямовані на пошук, порятунок і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей і захист навколишнього середовища при виникненні надзвичайних ситуацій, вимагаючих залучення працівників, що мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту і оснащення. Левина частка зусиль при проведенні аварійно-рятувальних робіт спрямована безпосередньо на захист людини, Ії життя і здоров'я.

Аварійно-рятувальні роботи при виникненні НС і її ліквідації включають:

розвідку маршрутів аварійно-рятувальних сил і ділянок, об'єктів зон проведення робіт;

локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках робіт;

пошук уражених і витягання їх з ушкоджених і палаючих будинків, загазованих, затоплених і задимлених приміщень, завалів;

розкриття зруйнованих, ушкоджених і завалених споруджень і порятунок людей, що перебувають у них.

Характер і обсяги АРР багато в чому визначаються конкретною ситуацією і масштабами (рівнем) НС. У загальному виді АРР включають:

розвідку зон поразки при техногенних НС і районів стихійних лих при НС природного характеру;

визначення в умовах НС маршрутів висування до небезпечних зон (районів) і усередині них;

пошук потерпілих у зонах (районах) НС і витягання їх із завалів, ушкоджених палаючих будинків, засипаних, затоплених споруджень, загазованих, задимлених приміщень;

розкриття завалених підвальних і інших приміщень;

надання першої медичної (долікарської) і лікарської допомоги постраждалих, евакуації їх у лікувальні установи;

вихід (вивіз) населення із зон (районів) НС у безпечні місця (райони);

санітарну обробку уражених і знезаражування їхнього одягу;

знезаражування територій, споруджень, транспорту виробничих і житлових будинків (при необхідності);

оточення і охорону території з метою забезпечення характерних і інших заходів.

Не менше значення в ході ліквідації НС має також якісне і своєчасне проведення цілого комплексу інших невідкладних робіт. У відміні від АРР, націлених на надання допомоги постраждалим, ці роботи, як правило, спрямовані на розширення можливостей і якості аварійно-рятувальних робіт, а також відновлення окремих елементів життєдіяльності територій.

Комплекс невідкладних і відбудовних робіт при ліквідації НС передбачає:

тимчасове відновлення транспортних шляхів і дорожніх споруджень для забезпечення пересування аварійно-рятувальних формувань у зони поразки і райони лих;

локалізація техногенних аварій, флегматизація розвитку аварійних ситуацій і переростання їх у НС вищих рівнів на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах;

тимчасове відновлення ушкоджених і зруйнованих ліній зв'язку, електропередач і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення більше ефективного проведення аварійно-рятувальних робіт;

зміцнення або обвалення нестійких конструкцій, що загрожують обвалом, що перешкоджають безпечному руху і веденню рятувальних робіт;

тимчасове відновлення водозабірників і очищення води;

забезпечення охорони і вивозу (виносу) з небезпечних зон (пожеж, затоплень) значних матеріальних цінностей (банківських, музейних, торговельних точок) і т.д.;

здійснення залежно від необхідних заходів щодо недопущення виникнення вторинних органів і факторів.

Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи здійснюються в три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання: по екстреному захисту населення; по попередженню розвитку або зменшенню впливу наслідків; по підготовці до виконання РІНР.

На другому етапі проводяться: пошук потерпілих; витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, ушкоджених транспортних засобів; евакуація людей із зони ураження, аварії, осередку зараження; надання медичної допомоги; санітарна обробка людей; знезаражування одягу, майна, техніки, територій; проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання по забезпеченню життєдіяльності населення в районах, що потерпіли від наслідків НС: відновлення і будівництво житла; відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; організація медичного обслуговування; забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; знезаражування продуктів, води, фуражу, техніки, майна, території; соціально-психологічна реабілітація; відшкодування збитків; знезаражування майна, території, техніки.

Всіма АРІНР керує уповноважений керівник по ліквідації НС, призначуваний відповідно до діючого законодавства. Йому ж підкоряються і всі сили, виділені для ліквідації НС. Основу цих сил становлять професійні аварійно-рятувальні формування державних і комунальних аварійно-рятувальних служб, а також сили і засоби функціональних підсистем і їхніх ланок і аварійно-рятувальні служби громадських організацій і об'єктів господарської діяльності. Залежно від класу, групи виду НС до її ліквідації можуть залучатися формування професійних спеціалізованих аварійно-рятувальних служб при НС, пов'язаних з небезпечними хімічними речовинами, газовими викидами, підводними і надводними роботами і т.д.

11.2 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АРІНР

АРІНР при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень

Організація АРІНР здійснюється з урахуванням сформованої обстановки і характеру небезпечних наслідків аварій і катастроф.

Серед обов'язкових заходів слід зазначити:

визначення ступеня руйнування будинків і споруджень, ушкодження технологічного встаткування, агрегатів, ліній;

визначення можливих осередків (місць, районів) загоряння, характеру ушкоджень і ймовірних наслідків руйнування комунально-енергетичних мереж;

оцінка небезпеки впливу негативних факторів об'єктової НС на прилягаючу територію міста (району) і переростання її в НС вищого рівня;

визначення необхідних додаткових інженерних засобів механізації робіт.

АРІНР при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин

Ліквідація НС, пов'язаних з викидом (виливом) в атмосферу ХНР вимагає особливої (спеціальної) підготовки особового складу аварійно-рятувальних формувань. Небезпеку представляє особливість утворення зони поразки - практично зона поразки від утворення первинної хмари ХНР утвориться в плині 3-5 хвилин і, далі швидко поширюється відповідно до фактичних метеоумов. Проведення АРІНР в осередку хімічного зараження має ряд особливостей:

обов'язкове використання індивідуальних засобів захисту;

особливе значення тимчасового фактора по оповіщенню персоналу і населення;

необхідність у найкоротший термін приступитися до пошуку, виносу потерпілих із зони зараження і надання першої медичної допомоги;

важливість оперативного визначення ймовірного розвитку подій (здійснення аварійного прогнозування можливої обстановки);

необхідність на основі даних аварійного прогнозування визначення зон зараження;

обов'язковий облік динамічного розвитку ситуації залежно від метеоумов;

необхідність виходу персоналу і населення в безпечні райони (місця);

складність здійснення заходів щодо локалізації джерела аварії;

необхідність проведення комплексу заходів щодо дегазації приміщень, споруджень, устаткування і території;

необхідність обов'язкової санітарної обробки людей.

АРІНР при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті

Проведення АРІНР при великих транспортних аваріях практично всі заходи зводяться до пошуку, витягу потерпілих, наданню їм необхідній першій медичної і лікарської допомоги і транспортуванню їх на лікарняну базу для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги.

Розмаїтість транспортних НС - авіаційних, водних, залізничних, автомобільних, трубопровідних, вимагає специфічної підготовки, особового складу аварійно-рятувальних формувань, спеціального технічного оснащення.

До числа невідкладних робіт при цьому можна віднести відновлення ушкоджених залізничних колій, тимчасове відновлення мостів, переїздів і т.д.

Особливе місце займає АРІНР при аваріях корабля торговельних, транспортних і пасажирських судів. Такі НС найбільше трагедійні, супроводжуються численними жертвами і вимагають значних витрат.

Певну специфіку мають численні дорожньо-транспортні випадки, що несуть по самих скромних підрахунках щорічно не менш півмільйона жертв, більш ніж на два порядки більше, ніж гине щорічно в авіаційних катастрофах.

АСНДР при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру

АРІНР при землетрусах

Основні зусилля аварійно-рятувальних формувань при землетрусах направляються, насамперед, на розшук і витягання потерпілих з-під завалів, що носять при землетрусах 7-9 балів масовий характер. Землетруси супроводжуються, як правило, виникненням всіляких вторинних небезпечних проявів техногенного характеру в основному за рахунок масових ушкоджень і руйнування комунально-енергетичних мереж - газового, електричного, водопровідних, теплопостачання, каналізаційних, які стають джерелами пожеж, вибухів, затоплень, виникнення надзвичайної епідеміологічної обстановки. Локалізація таких негативних проблем - найперше завдання АРІНР.

Важливе місце займають роботи із пророблення проїздів і підходів для роботи великогабаритної інженерної техніки - автокранів великої вантажопідйомності (10-50 т), проїзду вантажних транспортних засобів і евакуаційних перевезень. Практика показує, що особливо відповідальне навантаження при цих НС лягає на формування і установи медицини катастроф через кількість потерпілих і різноманіття і скомбінованості поразки - травми різної ваги, опіки, отруєння і т.д.

Іншим важливим напрямком невідкладних робіт є забезпечення мінімальних умов життєдіяльності потерпілого населення - забезпечення водою, електроенергією для лікувальних установ і площадок ведення рятувальних робіт, елементарних житлових умов, гарячим харчуванням і т.д.

АРІНР при повенях і зсувах

Аварійно-рятувальні і невідкладні роботи в зонах затоплень у першу чергу спрямовані на пошук людей на затоплених територіях, навантаженні їх на наявні плавзасоби або вертольоти і евакуації в безпечні місця. При необхідності потерпілим надається перша медична і перша лікарська допомога. До завдань АРР при повенях ставиться також організація і проведення евакуації із затоплених районів сільськогосподарських тварин. До комплексу АРІНР варто також віднести:

тимчасове відновлення під'їзних доріг, постів і інших дорожніх споруджень для забезпечення підходу рятувальників у райони затоплення; розшук людей, що опинилися ізольованими на піднесених місцях, високих будинках і спорудженнях. При цьому використаються всі наявні плавзасоби - човна, катера, пороми, плити, інші підручні засоби;

доставку потерпілим води, харчування, одягу, особливо в холодну пору року;

зведення додаткових насипів, водовідвідних каналів і дамб, у тому числі і вибуховому методі для запобігання подальшого затоплення;

закладення проломів і розмивів в існуючих насипах і дамбах;

вивіз у безпечні місця матеріальних і культурних цінностей, унікального встаткування;

тимчасове відновлення ушкоджених комунально-енергетичних мереж, зокрема опор ліній електропередач і ліній зв'язку;

зміцнення підмитих, ушкоджених конструкцій, що загрожують обваленням;

відкачку води з підтоплених приміщень;

руйнування заторів на ріках і каналах у період весняного паводка.

При проведенні АРІНР у зонах затоплення необхідно враховувати можливість різкої зміни обстановки, обумовленої нестійким станом погоди, особливо у весняні і осінні місяці. Тому при плануванні АРІНР у районах повеней і паводків варто завчасно визначати шляхи відходу із зон можливого інтенсивного підвищення рівня води.

Близькі по змісту АРІНР проведені при виникненні селевих потоках і зсувах. У цих випадках головним завданням аварійно-рятувальних робіт є пошук і порятунок потерпілих у районах селевих потоків і зсувів. Основні невідкладні роботи пов'язані із проблемою керування рухом селевих потоків і призупиненні руху ґрунтових мас при зсувах. Крім цього АРІНР припускає евакуацію населення з небезпечних районів, пристрій проїздів, очищення оглядових колодязів комунально-енергетичних мереж, відновлення ушкоджених доріг, гідротехнічних і дорожніх споруджень.

При зсувах велике значення мають попереджувальні заходи, одним із яких є постійне спостереження в зсуві небезпечних районів і своєчасне оповіщення населення і об'єктів господарської діяльності про загрожуючу небезпеку. У районах зсувів у першу чергу проводиться розшук людей у провалах, ушкоджених будинках, спорудженнях і надання відповідної медичної допомоги. Слід зазначити, що при зсувах на територіях населених пунктів і прилягаючих зон висока ймовірність руйнування транспортних комунікацій - залізних і автомобільних доріг, мостів, переїздів, а також підземних інженерних мереж - водопостачання, теплопостачання, енергетичних, зв'язку, каналізаційних, газових. Це у свою чергу створює базу для виникнення вторинних факторів поразки - пожеж, затоплень, загострення санітарно-епідеміологічної обстановки. Виходячи із цього в числі невідкладних робіт основними будуть роботи з попередження виникнення вторинних факторів поразки і забезпеченню життєдіяльності населення в населених пунктах, а також руху транспорту.

АРІНР при штормових вітрах, сніжних заметах, бурах, зледенінні

Успішна протидія негативним наслідкам метеорологічних лих - сніжних заметів, зледеніння, бурах, штормових вітрів забезпечується насамперед за рахунок постійного спостереження за метеоумовами своєчасного оповіщення відповідальних осіб і населення про небезпеку, що насувається.

При рясному снігопаді і сніжних заметах основне завдання аварійно-рятувальних формувань - пошук потерпілих від заметів, надання їм необхідної допомоги і вивіз у безпечні місця. Як правило, це повинні бути теплі приміщення, у крайньому випадку опалювальні автомобілі, автобуси, залізничні вагони.

Основними невідкладними роботами при сніжних бурах і заметах є снігоочисні роботи на головних автомобільних і залізничних магістралях і забезпечення діяльності комунально-енергетичних мереж - у першу чергу теплопостачання, енергетика, водопостачання.

Снігоочисні роботи є також визначальними з погляду життєдіяльності населення.

Важливе значення має вчасно початі роботи по антиобледенінню. Найбільш піддані руйнівному впливу при зледенінні повітряні лінії електропередач і зв'язку, контактна мережа міського і залізничного електротранспорту. Спеціалізовані аварійно-відбудовні структури електроенергетики в боротьбі зі зледенінням використають три основних способи - механічний, тепловий і хімічний. З огляду на особливі умови роботи енергетиків, фахівці цього напрямку повинні проходити обов'язкову професійну підготовку.

Боротьба зі сніжними заметами вимагає залучення великої кількості інженерної техніки - бульдозерів, самоскидів, грейдерів, тягачів різного призначення, кранів всіх видів і т.д.

Час підходу до певного регіону циклонів, що несуть із собою різке погіршення погодних умов, як правило, з достатньою точністю визначається за 3-5 діб і дозволяє вчасно сповістити відповідні органи місцевого самоврядування, керівників ОГД і населення про небезпеку, міри превентивного захисту і прогнозом розвитку подій. Тому робота АРФ спрямована в цей період на максимальне зниження можливого збитку від стихії. Це закріплення окремих зразків техніки і устаткування, що працюють на відкритому повітрі, зниження запасів на складах і т.д. У цей час проводяться заходи готовності до безаварійної зупинки технологічних систем і процесів, своєчасному обґрунтованому відключенню енерго-, газо-, водо-, теплопостачання, максимально можливої герметизації будинків, споруджень і приміщень.

Різноманіття гідрологічних, гідродинамічних, метеорологічних стихійних проявів, аномальних геопроцесів екзогенного і ендогенного характеру, так само як і широкий спектр позаштатних небезпечних явищ у техносфері не дозволяє, у рамках лекції зупинятися на кожному з них. Однак світова практика і сучасна ідеологія рятувальної справи показує, що в основі аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт лежить триєдине завдання - порятунок людей, забезпечення життєдіяльності населення, нерозповсюдження небезпечних факторів.

АРІНР при бактеріологічному (біологічному) зараженні

В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організуються і проводяться:

- бактеріологічна розвідка і індикація бактеріальних засобів;

- карантинний режим або обсервація відповідно до рішення старшого начальника;

- санітарна експертиза;

- контроль зараження продовольства, харчової сировини, води, фуражу, їхнє знезаражування;

- протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а так само санітарно-роз'яснювальна робота.

При організації робіт з ліквідації осередку бактеріологічної поразки враховуються:

- здатність бактеріальних засобів збуджувати інфекційні захворювання серед людей і тварин;

- здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися в навколишнім середовищі;

- наявність і тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;

- складність лабораторного виявлення відповідного збудника і тривалість визначення його виду;

- небезпека зараження особового складу формувань і необхідність використання засобів особистого захисту.

У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів, у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних установлюється зона карантину або зона обсервації; намічається обсяг і послідовність проведення заходів, а так само порядок застосування сил і засобів для ліквідації осередку бактеріологічної поразки.

Після того, як буде визначений вид збудника, проводиться екстрена профілактика - застосування специфічних для даного збудника препаратів: антибіотиків, сироваток і ін., своєчасне використання, яких зменшить кількість жертв, і буде сприяти прискореній ліквідації осередку поразки.

Для проведення заходів щодо ліквідації осередку бактеріологічної поразки залучаються в першу чергу сили і засоби, що перебувають на території осередку, у тому числі СЕС, ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки і ін. медичні і ветеринарні установи і формування.

11.3 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АВАРІЙНО РЯТУВАЛЬНИХ І ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

Проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт при ліквідації НС вимагає, відповідно до законодавства, спеціальної фізичної і психологічної підготовки.

Центральне місце в системі підготовки особового складу АРФ грає професійна спеціальна підготовка - рятувальника загального призначення, рятувальників спеціалізованих формувань - газорятівників, горнорятівників, рятувальників на водних об'єктах і водному середовищі, професійних пожежних підрозділів, формувань медицини катастроф і т.д.

Виходячи з різноманіття конкретних надзвичайних ситуацій і можливих небезпек, правила безпеки при проведенні АРІНР можна умовно, але досить обґрунтовано розділити на 2 рівні:

загальні правила безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;

спеціальні норми і правила безпеки при проведенні певних робіт.

Принципово будь-яка аварійно-рятувальна робота сполучена з небезпекою, тому що здійснюється в умовах НС і в зонах поразки (райони НС). У загальному випадку, незалежно від класу, групи і виду НС, це можуть бути цілком певні небезпеки. Це можливість травматичної поразки (механічного впливу на організм), екстремального температурного впливу - опіків і переохолодження, токсичного впливу - поразки органів подиху і токсикація, отруєння і поразка шкірного покриву токсичного походження.

Правила безпеки при проведенні АРІНР передбачають, насамперед, забезпечення, при їхньому дотриманні, здоров'я і життя рятувальників і, тим самим, підтримка ефективності аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт. Разом з тим ці норми і правила рівною мірою стосуються населення, що опинилося в зонах поразки.

Дотримання мір безпеки сприяє зниженню кількості нещасних випадків серед населення і втрат у рядах рятувальників. Забезпечення безпеки проведення рятувальних і інших невідкладних робіт закріплено законодавчо.

Рятувальники повинні бути екіпіровані відповідно до конкретних умов ліквідації НС, забезпечені відповідним спецодягом, взуттям, захисним одягом.

Розглянемо основні правила безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт.

1. Ділянки проведення робіт повинні бути чітко позначені, всю відповідальність за безпеку на ділянці несе уповноважений керівник по ліквідації НС.

2. Уповноважений керівник по ліквідації НС зобов'язаний при локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на комунально-енергетичних мережах погодити свої дії із представниками відповідних служб і організацій.

3. При виконанні інженерних робіт повинні використатися тільки штатні інженерні засоби пристосування і механізми.

4. При організації розшукових робіт у дозволених будинках і спорудженнях, у завалах, а також у зимовий час, при повенях, при пожежах пошукові групи повинні бути не менш 2-х чоловік.

5. При ліквідації НС, пов'язаних з ХНР, рятувальники мають право входу в зону зараження тільки з особистими (закріпленими) засобами індивідуального захисту.

6. При роботі вантажопідйомних засобів обов'язково повинен бути призначений старший на ділянці крановик і стропальники, що мають посвідчення встановленого зразка на проведення розвантажно-навантажувальних робіт.

7. Робота рятувальників на висоті повинна обов'язково передбачати страховку (пояса, лонжі, страхувальні троси).

8. При проведенні робіт в умовах поганої видимості і у нічний час площадки робіт повинні бути освітлені. При цьому електрика повинне бути автономна (забороняється підключатися до мереж).

9. Небезпечні місця і ділянки на проїздах і дорогах, у районах зруйнованих будинків і споруджень повинні бути відзначені спеціальними знаками (у нічний час світловими знаками).

10. Всі роботи, пов'язані з гасінням пожеж, повинні виконуватися тільки в спеціальному одязі, у касках.

11. Робота рятувальників у зонах радіоактивного зараження повинна вестися в строгій відповідності з нормами радіаційної безпеки.

12. У зонах задимлення, хімічного зараження робота рятувальників повинна здійснюватися з підтримкою зорового зв'язку.

Таким чином, дотримання правил безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт є одним з важливих факторів ефективної протидії надзвичайним ситуаціям, сприяє підтримці високої готовності аварійно-рятувальних і аварійно-відбудовних формувань.

11.4 ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримку нормальних умов, життя, здоров'я і працездатності людей.

Заходи включають:

- керування діяльністю робітників, службовців і всього населення при погрозі і виникненні НС;

- захист населення і територій від наслідків аварій, катастроф, а так само стихійних лих;

- забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності;

- захист продуктів, харчової сировини, вододжерел від радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;

- житлове забезпечення і працевлаштування;

- комунально-побутове обслуговування;

- медичне обслуговування;

- навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;

- розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного і біологічного зараження;

- санітарну обробку;

- знезаражування території, споруджень, транспортних засобів, устаткування, сировини, матеріалів і готової продукції;

- підготовка сил і засобів і ведення РІНР у районах лих, у осередках безпосередньої поразки;

- забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поводження;

- морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримки високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

- заходи, спрямовані на попередження або ослаблення небажаних для людей екологічних наслідків НС і ін.

11.5 ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Основним і надійним способом захисту сільськогосподарських тварин є їхнє вкриття в герметичних приміщеннях. Для герметизації приміщень необхідно:

- всі існуючі щілини замазати глиняним або цементним розчином;

- 2/3 вікон закрити щитами або закласти цеглою;

- віконні прорізи без рам закласти цеглою або мішками з піском (землею) і зовні закрити плівкою;

- вхідні двері підігнати і загерметизувати за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчіркового валика, оббити толем;

- у вентиляційні труби вставити найпростіші фільтри з мішковини, сіна або мохів;

- на вихідні отвори (вентиляції) установити дерев'яні засуви;

- водопойні корита і всі ємності для годівлі закрити щільними кришками або плівкою;

- розрахувати і заготовити 5-7 добовий запас кормів і води в приміщеннях із тваринами;

- обладнати місце відпочинку для обслуговуючого персоналу.

Необхідно захистити запас кормів, що знаходиться поблизу приміщень із тваринами. Соковиті корми варто закопати в спеціально приготовлені ями; над скиртами роблять навіси або накривають плівкою, брезентом або іншими вологостійкими матеріалами. Вода зберігається в цистернах, бочках і інших щільно закритих ємностях. Здійснюються профілактичні протипожежні заходи, приводяться до готовності протипожежні щити, вогнегасники; створюються запаси води, піску і ін.; приводяться до готовності безпечні в протипожежному відношенні засобу висвітлення; територія очищається від легкозаймистих матеріалів; біля господарства викопується протипожежна смуга шириною 6-10 метрів, щоб вогонь із поля не перекинувся на територію господарства.

Проведення протиепізоотичних заходів

При виявленні перших ознак захворювання тварин негайно потрібна ізоляція цих тварин і повідомлення ветеринарного лікаря або фельдшери. У господарстві, де виявлені хворі тварини, установлюється карантин. До його зняття забороняється: будь-яке переміщення тварин у господарстві; вивіз незнезаражених продуктів тваринництва; ввіз нових тварин; проїзд через зону карантину; вхід на тваринницьку ферму стороннім. За розпорядженням ветеринара проводяться заходи щодо ізоляції і лікування хворих тварин, ліквідації (утилізації) загиблих тварин, знищення підстилки, гною, дезінфекція приміщень, знезаражування території, предметів роботи із тваринами.

11.6 ЗАХИСТ ЗАПАСІВ ПРОДОВОЛЬСТВА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Основними завданнями служби торгівлі і харчування є:

- проведення попереджувальних заходів щодо захисту продовольства на базах, складах постачання і збереження від вражаючих факторів НС;

- проведення заходів щодо захисту запасів продовольства в період загрози і виникнення НС, при ліквідації інших наслідків;

- організація контролю за зараженням продовольства від РР, ОР, БЗ;

- забезпечення мер особистої безпеки персоналу при проведенні робіт на зараженій території;

- проведення заходів щодо знезаражування продовольства;

- забезпечення порядку у видачі дозволу на вживання знезаражених продуктів харчування, утилізація або знищення продуктів, що не піддаються знезаражуванню;

- організація харчування для населення, особового складу формувань ЦО в осередках радіоактивного, хімічного зараження і у районах стихійних лих, організація пересувних пунктів харчування, продовольства і речового постачання.

Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства

Значна частина запасів продовольства, харчової сировини зосереджена в більших містах. При НС мирного і воєнного часу ці запаси можуть піддаватися знищенню або зараженню РР, ОР, БЗ. Тому повинні передбачатися заходи для раціонального розміщення споруджуваних баз, складів і розподільних холодильників.

Склади довгострокового зберігання продовольства, харчової сировини повинні розміщатися поза зонами можливих руйнувань, катастрофічних затоплень, можливих аварійних викидів ХНР, радіоактивного забруднення і відповідати наступним вимогам:

- забезпечуватися зручними під'їзними дорогами для прийому і видачі харчової сировини;

- відповідати санітарно-технічним і протипожежним нормам;

- забезпечуватися резервними або автономними джерелами електропостачання;

- захищатися від проникнення ґрунтових і поталих вод.

Вивозу в першу чергу підлягають:

- продукти першої необхідності, особливо в захисній тарі - борошно, крупа, цукор у мішках з поліетиленовими вкладками, всі види консервів; жири пряжені в бочках; масло вершкове, маргарин, масло рослинне в бочках і пляшках; молоко сухе в бочках фанерно-фанерно-штампованих з поліетиленовими вкладками; риба в дерев'яних заливних бочках; м'ясо і риба морожені при наявності в безпечних зонах холодильних ємностей;

- продукти, які можуть використатися без кулінарної обробки і швидкого готування (ковбаси копчені і напівкопчені; шпик, сири сичугові, яєчний порошок, харчові концентрати, цукор і т.д.)

При визначенні кількості продовольства, що підлягає вивозу з міста, із загального запасу продовольства віднімається та частина, що необхідна для забезпечення гарячим харчуванням змін, що залишаються в місті, що працюють на промислових об'єктах з невпинним виробництвом, і особового складу формувань ЦО, які беруть участь у локалізації і ліквідації наслідків НС.

Продовольство, вивезене в безпечні місця, розміщається на складах, холодильниках, базах організацій торгівлі всіх форм власності, споживчої кооперації, інших міністерств і відомств.

Одним з надійних засобів захисту продовольства є використання для цієї цілі складів, холодильників, обладнаних у відпрацьованих гірських або шахтних виробленнях і печерах.

Заходи щодо герметизації складських приміщень

Основним засобом захисту запасів продовольства, харчової сировини, майна від зараження РР, ОР, БЗ є їхня максимальна ізоляція від навколишнього середовища. Це досягається шляхом:

- проведення заходів щодо герметизації приміщень, овочесховищ, місць уведення і пропущення інженерних комунікацій, вентиляційних отворів, вантажних люків, віконних і дверних прорізів і інших отворів;

- використання захисної тари для продуктів харчування;

- використання при транспортуванні спеціального закритого транспорту (рефрижераторів, фургонів, машин із закритим кузовом, а також транспорту обладнаного цистернами, контейнерами і ін.);

- використання вкривочного матеріалу.

Захисні властивості тари, її категорії і види

Використання захисної тари дозволяє не тільки зберегти якість і зменшити втрати продуктів при транспортуванні, прийманні і зберіганні, але і попередити їхнє можливе забруднення небезпечними домішками, що перебувають у навколишнім середовищі.

Тара розділяється на транспортну (ящики, мішки, бочки металевої і дерев'яні, фляги з гумовою кільцевою прокладкою і т.д.) і споживчу (банки для консервів, банки із кришками, пляшки, пакети, коробки, пачки). По захисних властивостях тара ділитися на 3 категорії:

- вища категорія, що захищає від будь-яких забруднень - це герметична і непроникна тара з металу (жерсті), стекла і пластмаси, включаючи дерев'яні заливні бочки, а також багатошарова тара із ламінованого і фольгованого паперу (упакування «Тетра-Пак-Асептік»);

- перша категорія, що захищає від РР і БЗ (гази і пари ХНР може пропускати) - це дерев'яна, картонна, тихорєцька (текстильна) і паперова тара з полімерними вкладишами, тобто двошарова тара, що не забезпечує повну герметичність, а також бочки дерев'яні сухотарні, ящики дощаті, пляшки з поліхлорвінілу для рослинного масла і різних напоїв, подвійні паперові пакети для борошна, пакети із ламінованого паперу (упакування «Тетра-Пак»);

- друга категорія, що захищає тільки від РР - це різновид тари 2-ї категорії, але без полімерних вкладишів (щільні ящики, тканинні і паперові мішки, коробки, пачки, бочки і т.д.).

Багато продуктів розфасовуються в споживче впакування, що відповідає інтересам споживача. Ніж дрібніше фасування, тим вище захищеність продукту від зараження, тому що при ушкодженні впакування в умовах зараження губиться менша кількість продукту.

11.7 СПЕЦІАЛЬНА ОБРОБКА

Спеціальна обробка - спеціальна частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою відновлення техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань по проведенню рятувальних робіт.

Спеціальна обробка включає:

- санітарну обробку - видалення з особового складу РР, знешкодження ОР і БЗ;

- дезактивацію - зменшення РР із забруднених поверхонь до припустимих розмірів зараження, безпечних для людини;

- дегазацію - знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) ОР;

- дезінфекцію - знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на заражених об'єктах;

- дезінсекцію - знищення комарів і кліщів;

- дератизацію - знищення гризунів.

Залежно від обстановки, часу, засобів спеціальна обробка підрозділяється на часткову і повну.

Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками та службовцями об'єктів, населення у всіх випадках, коли встановлений факт радіологічного, хімічного або біологічного забруднення.

При зараженні РР обробка містить у собі механічне видалення РР із відкритих частин тіла, зі слизуватих оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу і одягнених засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження безпосередньо в зоні радіоактивного зараження і повторюється після виходу із зони зараження.

При проведенні часткової санітарної обробки в зоні радіоактивного зараження ЗІЗ не знімають. Спочатку варто протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження, взуття, а потім усунути РР із відкритих частин рук і шиї. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються наступної послідовності:

- знімають засоби захисту шкірних покривів і обтрушують їх або протирають ганчіркою, змоченою водою або дезактивуючим розчином;

- не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу;

- обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;

- знімають протигаз і старанно миють водою особа;

- полощуть рот і горло;

При зараженні рідко крапельними ОР необхідно не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакета (ИПП-8), причому краплі необхідно видалити протягом 5 хв після влучення.

Замість ИПП можна також використати 3% розчин перекису водню, і 3% - їдкого натру (при відсутності їдкого натру, його можна замінити силікатним клеєм тієї ж кількості).

У кожному разі не можна використати для часткової санітарної обробки шкіри розчинники (діхлоретан, бензин, спирт), тому що це може збільшити вагу поразки.

Повна санітарна обробка містить у собі омивання всього тіла людини теплою водою з милом.

Ціль обробки - повне знешкодження РР, ОР, БЗ одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці і евакуйоване населення після виходу з осередку поразки. Обробку потрібно проводити не пізніше 5 годин після забруднення.

Дезактивація. Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки і одягу видаляють радіоактивні речовини з усією поверхні.

Повна дезактивація здійснюється такими способами:

- змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;

- змивання РР струменем води під тиском;

- видалення РВ газокрапельним потоком;

- змітання радіоактивного пилу віниками, щітками і т.д.

Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, у відриванні радіоактивних часток від поверхні і видалення їх з оброблених об'єктів.

Дезактивацію будинків здійснюють, починаючи з даху, і ведуть ії зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинків.

Дезактивацію внутрішніх приміщень і робочих місць проводять починаючи зі стелі. Стелю, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлоги миються теплою водою з милом або 2-3 % содовим розчином.

Дезактивація ділянок територій, що мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під більшим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням РР подмітально-вбиральними машинами.

Дезактивація води проводиться декількома способами: фільтрацією, перегонкою за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням колодязів, з багаторазовим відкачуванням з них води і видаленням ґрунту із дна. Ділянка місцевості, що прилягає до колодязя в радіусі 15-20 метрів, дезактивується зняттям ґрунту товщиною 5-10 см і наступним засипанням його незабрудненим піском.

Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробки або зміни тари.

Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним, фізичним і механічним способами.

Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних речовин з ОР, внаслідок чого виникають нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазуючими розчинами, або їхньою обробкою водними кашками хлорного вапна. При відсутності штатних речовин, що дегазують, можна використати промислові відходи, що містять речовини лужної і окисно-хлорної дії.

Фізико-хімічний спосіб заснований на змиванні ОР із забрудненої поверхні миючими речовинами або розчинниками. При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і віддаляються із зараженої поверхні разом з розчинником. Як розчинники використають бензин, гас, дизпаливо, діхлоретан, спирт.

Фізичний спосіб заснований на випарюванні ОР із зараженої поверхні і частковим їхнім розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

Механічний спосіб має на увазі зрізання і видалення верхнього шару ґрунту за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету і т.д.

Дезінфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами.

Хімічний спосіб знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами - основний спосіб дезінфекції.

Фізичний спосіб дезінфекції - кип'ятіння білизни, посуду і інших речей. Використається в основному при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється такими ж методами що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або використання масел.

ТЕМА 12. ДЕРЖАВНЕ КЕРУВАННЯ І НАГЛЯД ЗА БЖД

12.1 ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТЕХНОСФЕРИ

Державна стандартизація

Стандартизація становить основу проведення державної політики по встановленню єдиних норм, правил, приватних характеристик і вимог, спрямованих на забезпечення: високої якості продукції та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій; безпеки продукції, робіт і послуг; єдності вимірів; безпеки ОГД із урахуванням ризику витримування встановлених припустимих (прийнятних ризиків) техногенних і природних НС.

Стандартизація - це діяльність, що складається у встановленні положень для загального і багаторазового застосування, щодо наявних або можливих завдань із метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів і послуг їхньому функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі та підтримці науково-технічного співробітництва.

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси і послуги, зокрема: матеріали, складові частини, устаткування, системи і їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи і діяльність.

Метою стандартизації в Україні є:

- забезпечення безпеки для життя і здоров'я людини, тварин і рослин;

- забезпечення безпеки майна і охорони навколишнього середовища;

- створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів;

- визначення відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню.

Діяльність державних органів різних рівнів обумовлена статтею 13 Закону, у якій говоряться: "Технічні регламенти й інші нормативно-правові акти встановлюють обов'язкові вимоги по: захисту життя, здоров'я й майна людини; захисту тварин і рослин; охороні навколишнього середовища; безпеки продукції, процесів або послуг; запобіганню введення в оману щодо призначення й безпеки продукції".

Таким чином, стандартизація є одним з важливих напрямків діяльності держави по забезпеченню техногенної безпеки і зниженню ризику виникнення НС.

Державна експертиза

Державна експертиза проектів і рішень об'єктів виробничого і соціального призначення та процесів, здатних викликати НС і вплинути на стан захисту населення і територій організується і проводиться відповідно до законодавства спеціально уповноваженими центральними і місцевими органами виконавчої влади. Якщо буде потреба зазначена експертиза може проводитися об'єднаннями громадян, незалежними експертами і фахівцями міжнародних експертних організацій, у порядку, установленому законодавством України.

Державний нагляд і контроль

Нагляд і контроль полягає в забезпеченні:

- безаварійного функціонування об'єктів економіки і зменшення масштабів можливих збитків при виникненні НС техногенного і природного характеру;

- готовності технічних засобів і споруд інженерного захисту населення і територій від пожеж і небезпечних гідрологічних явищ.

Ліцензування певних видів діяльності

Ліцензування окремих видів діяльності здійснюється з метою проведення єдиної державної політики по об'єднанню життєво важливих інтересів громадян, суспільства і держави. Основними принципами в сфері ліцензування діяльності техносфери є: забезпечення рівності прав і законних інтересів суб'єктів господарювання; захист прав, законних інтересів, життя і здоров'я громадян.

Ліцензуванню підлягає досить широке коло різних видів господарської діяльності, у тому числі ті їхні види, які пов'язані з ризиком виникнення ситуацій небезпечних для життя і здоров'я громадян, життєдіяльності територій. До них ставляться:

- виробництво вибухових речовин і матеріалів;

- виробництво особливо небезпечних хімічних речовин;

- виробництво пестицидів і агрохімікатів;

- виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії, засобів індивідуального захисту і активної оборони;

- транспортування нафти, нафтопродуктів, транспортування природного і нафтового газу, його розподіл і зберігання;

- централізоване водопостачання і водовідвід;

- перевезення пасажирів і вантажів повітряним, залізничним, річковим, морським, автомобільним транспортом;

- операції в сфері обороту з небезпечними відходами і ін.

Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

Декларування безпеки передбачає: оцінку ризику виникнення на промислових об'єктах НС із урахуванням визначення джерел загрози, умов розвитку і можливих наслідків аварій, катастроф, у тому числі викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище;

- оцінку готовності до експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до вимог техногенної безпеки;

- аналіз достатності та ефективності мер по попередженню, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на промислових об'єктах.

Сертифікація продукції

Сертифікація організується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції, що випускається, установленим вимогам, якості безпеки для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища і майна.

Сертифікація може носити обов'язковий і добровільний характер і здійснюється спеціально вповноваженими структурами органів державної, виконавчої влади і місцевого самоврядування.

12.2 ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ І РАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЮ

Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв

Шляхи дозволу цієї складної проблеми представляються наступними:

- удосконалювання законодавчої і нормативної бази по зміні об'єктів підвищеної небезпеки убік жорсткіших вимог по безпеці;

- закриття і реконструкція підприємств із застарілою технологією і виробленими строками експлуатації;

- введення в містобудівні норми і правила твердих вимог функціонування промислових зон в міській границі та за її межами.

Системи екологічної експертизи

Екологічній експертизі повинні підкоряти всі проекти законодавчих і нормативно-технічних документів, пов'язаних з розвитком техносфери і експлуатацією навколишнього середовища. Екологічну експертизу повинні проходити всі види діяльності від стадії планування до реалізації діючих об'єктів і комплексів, а також всі населені пункти.

Розробка цільових природно-охоронних програм

Метою таких програм є створення безпечних умов життя людини і відновлення якості природного середовища. Реалізація цієї мети повинна дати можливість довести зміст шкідливих речовин у гідросфері, атмосфері та ґрунті до гранично допустимих показників, забезпечити збереження в відновлення ландшафтів і біорізноманіття.

Пріоритетними напрямками цільових програм є:

- керування природоохоронною діяльністю і станом природного середовища;

- охорона природи;

- зниження техногенного навантаження на природне середовище і середовище перебування людини;

- ресурсозбереження;

- екологічна освіта і виховання.

Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища

Державна система моніторингу навколишнього середовища - це система спостереження, збору, обробки, передачі, зберігання і аналізу інформації про стан навколишнього середовища, прогнозування його зміни і розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень по попередженню негативних змін стану навколишнього середовища і дотримання вимог екологічної безпеки. Система моніторингу є частиною національної системи інформаційної інфраструктури, зв'язаної по завданням і цілям з аналогічними системами інших держав.