Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру - система, відповідно до якої надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру підрозділяються на класи й підкласи, залежно від їхнього характеру.

Класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру - технічна або інша характеристика аварії або катастрофи, що дозволяє віднести її до надзвичайної ситуації техногенного й природного характеру.

5.2 ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ НС

Техногенні надзвичайні ситуації можуть бути класифіковані по галузевому принципу - будівництво, транспорт, енергетика, металургія і т.д.

По масштабах наслідків техногенних аварій і катастроф, а також природних явищ НС розділяються на об'єктові, місцеві, регіональні й загальнодержавні.

По характері негативного фактора НС бувають пов'язані з:

а) викидом небезпечних речовин (радіоактивних, ХНР, біологічно небезпечних речовин) в атмосферу.

б) пожежами й вибухами на потенційно небезпечних об'єктах і транспорті.

в) катастрофічними затопленнями при аваріях на гідроспорудах (греблях, дамбах і т.д.)

г) порушеннями систем життєзабезпечення (енергосистеми, інженерні системи, міський транспорт і т.д.)

Надзвичайні ситуації техногенного й природного характеру можуть бути класифіковані по розмірах матеріальних втрат. По оцінці закордонних фахівців шкала матеріальних втрат у НС виглядає в такий спосіб:

- мала техногенна аварія (НС) до 100.000 доларів;

- середня НС - до 1 мільйона доларів;

- більша аварія (НС) - до 10 мільйонів доларів;

- велика НС - до 10 мільярдів доларів.

НС можуть класифікуватися по кількості потерпілих. Причому така класифікація носить і галузевий характер. Наприклад, число загиблих в авіаційній катастрофі, дорожнім зіткненні, аварії морського судна й т.д. У загальному виді цей класифікаційний підхід можна представити в такий спосіб:

- мала НС - число потерпілих від 25 до 100 чоловік, з яких 10 - 15 вимагає госпіталізації;

- середня НС - число потерпілих від 100 до 1000 чоловік, підлягає госпіталізації 25-250 чоловік;

- більша НС - потерпілих більше 1000 чоловік, підлягає госпіталізації більше 250 чоловік.

Надзвичайні ситуації з погляду класифікації природних аномальних явищ (стихійні лиха) можна розділити на три основні групи:

- НС, обумовлені ендогенними процесами (землетруси, активізація тектонічних процесів по лініях розламів, грязьова вулканізація);

- НС, пов'язані з екзогенними процесами (селі, зсуви, обвали, карстові провали, просідання ґрунтів);

- НС гідрометеорологічного характеру (суховії, посухи, пилові бури, сніжні лавини й замети, повені, шторми, смерчі, зливи, град й т.д.).

Надзвичайні ситуації будь-якого характеру можна також класифікувати по динаміці розвитку й тривалості впливу, на населення й територію.

По динаміці розвитку виділяються:ь раптові (практично миттєві) НС (вибухи ВР, газоповітряних сумішей, транспортна аварія); що повільно розвиваються - характеризуються процесами повільного накопичення (акумуляції) небезпечного фактора (утворення пилового й хімічного смогу, підвищення концентрації алергенів в атмосфері, торф'яні пожежі); швидко розвиваються (аварії з викидом ХНР, пожежі).

По тривалості негативного впливу небезпечного фактора надзвичайні ситуації можна розділити на одномиттєві, при виникненні яких населення реагує на наслідки небезпечного явища - землетрус, вибух, лавина й т.п. і тривалої дії - епідемії, паводок і т.п.

5.3 СТРУКТУРА КЛАСИФІКАЦІЇ НС В УКРАЇНІ

У законодавстві України обумовлені «Загальні ознаки градації НС відповідному рівню за критеріями розміру заподіяних або очікуваних економічних збитків». Визначено граничні загальні ознаки по яких НС може бути віднесена до того або іншого рівня реагування і є відправною крапкою діяльності системи повсякденного керування й органів постійного керування по реагуванню на НС.

Виділяється шість позицій галузей або напрямків життєдіяльності, для кожної з яких визначені загальні ознаки віднесення НС до якого-небудь рівня реагування: сільське господарство; лісове господарство; рекреаційні, заповідні території; об'єкти особливого природоохоронного значення; водоймища; матеріальні об'єкти інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства; населення (персонал підприємств і установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів і т.д.)

Положенням про Класифікації НС в Україні визначені чотири рівні надзвичайних ситуацій: НС загальнодержавного рівня; НС регіонального рівня; НС місцевого рівня; НС об'єктового рівня.

До загальнодержавного рівня ставляться НС, що розвиваються на території двох і більше областей, АРК, Києва, Севастополя або загрожують трансграничним поширенням, а також у випадках, коли для їхньої ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (АРК, Києва, Севастополя), але не менш одного відсотка витрат, що відповідає бюджету.

До регіонального рівня ставляться НС, що виникають на території двох і більше адміністративних районах (міст обласного підпорядкування) області, АРК, м. Києва, Севастополя або загрожують поширенням на територію сусідніх областей України, а також у випадку, коли для їхньої ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району (міста обласного підпорядкування), але не менш одного відсотка обсягу витрат, що відповідає бюджету.

До місцевого рівня ставляться НС вихідні за межі потенційного об'єкта, що загрожують розширенням ситуації і її вторинних факторів на навколишнє середовище, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у випадках, коли для їхньої ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що не перевищують власні можливості потенційно небезпечних об'єктів, але не менш одного відсотка обсягу витрат відповідного бюджету. До місцевого рівня ставляться також НС, що виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери й інших об'єктів, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

До об'єктового рівня ставляться всі НС не попадають під перераховані вище визначення.

Виходячи із причин походження аварійних подій, які можуть привести до НС на території України розрізняють:

- НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи на вибухонебезпечних об'єктах або їхній погрозі, аварії з викидами (погрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруджень і будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на дамбах, греблях і т.п.

- НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні, морські й прісноводні явища, деградація ґрунтів і надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин шкідникам і хворобами, зміна стану водних ресурсів біосфери й т.п.;

- НС соціально-політичного характеру, пов'язані із протиправними діями терористичного й антиконституційного напрямку: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку й телекомунікації, напад або замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) або знищення суден, захоплення заручників, установка вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів і т. п.

- НС військового характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження й звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори поразки населення, внаслідок руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ, радіоактивних і токсичних речовин і т.п.

5.4 ОСОБЛИВОСТІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ВОЄННОГО ЧАСУ

Особливості проведення заходів щодо захисту населення й територій від НС у воєнний час носять об'єктивний характер і викликані суттєвими відмінностями параметрів і умов виникнення й поширення НС у воєнний час.

По-перше, в умовах воєнного часу НС будуть відрізнятися масштабністю, множинністю й практично одночасністю виникнення.

По-друге, вплив на територію в умовах воєнного часу буде не разовим, а багаторазовим, що створить додаткові труднощі при ліквідації виникаючих НС.

Все це приведе до необхідності істотних змін в організації заходів щодо захисту населення й територій, організації життєдіяльності населення і його забезпечення в керуванні роботами по ліквідації НС і їхніх окремих наслідків, причому частка наслідків НС, на які необхідно реагувати негайно, буде рости.

У третіх, істотною відмінністю НС військового характеру є обмеженість або значне зниженні ресурсних можливостей по всіх видах забезпечення дій сил і засобів реагування, насамперед по матеріально-технічному й транспортному забезпеченню, а також можливостями (у силу проведення мобілізаційних заходів) професійних аварійно-рятувальних (пошукових) і аварійно-відбудовних сил.

В-четвертих НС військового характеру об'єктивно викличуть необхідність проведення масових заходів щодо переселення населення, аж до евакуації населення на тривалі строки глибокого освоєння нових районів розміщення.

У-п'ятих особливою проблемою воєнного часу є необхідність дозволу комплексу питань, пов'язаних з організацією життєдіяльності населення.

У шостих, НС військового характеру непередбачені за часом і по територіальному поширенню.

Таким чином, НС військового характеру мають яскраво виражені особливості й зажадають для їхньої ліквідації мобілізації всіх наявних ресурсів, сил і засобів для підтримки життєдіяльності населення області, корінної реорганізації систем керування, забезпечення й взаємодії. При цьому істотно зростає роль невоєнізованих формувань ГЗ територіального й об'єктового підпорядкування, а також служб цивільної оборони і їхніх спеціальних сил і засобів.

ТЕМА 6. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ

6.1 ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО І КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ

Засоби колективного захисту на виробництві

До заходів колективного захисту належать захисні пристрої, що забезпечують запобігання або зменшення впливу на працівників вражаючих, небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Огороджувальні захисні пристрої - це фізична перешкода, різного роду кожухи, щити, екрани, козирки, планки, бар'єри. Вони можуть бути стаціонарні, пересувні, знімні, розсувні та т.п. Внутрішня поверхня огороджень краситься в сигнальний колір. На зовнішню поверхню наноситься (вивішується) попереджуючий знак.

Блокувальні захисні пристрої забезпечують функціонування робочих органів, механізмів або доступ до них тільки в тому випадку, якщо вони перебувають у певному заздалегідь заданому положенні.

Попереджуючі захисні пристрої забезпечують безпечну експлуатацію машин, пристроїв, установок шляхом обмеження небезпечного параметра (швидкості, температури, сили струму і т.д.), подальший ріст якого може привести до руйнування устаткування або до нещасного випадку.

Спеціальні пристрої характерні для певного устаткування. Наприклад, уловлювачі в ліфтах, шахтах, підйомниках (зупиняють кабіну при розриві троса).

Гальмові пристрої служать для вповільнення та припинення руху частин або самого устаткування при виникненні небезпечного фактора.

Пристрої автоматичного контролю та сигналізації - це пристосування для передачі інформації з метою залучення уваги персоналу. Вони здійснюють контроль параметрів: тиску, температури, швидкості, вологості й т.п.

Пристрої дистанційного управління - це механізми для керування устаткуванням на відстані, людина при цьому перебуває за межами небезпечної зони.

Для попередження про можливу небезпеку застосовуються знаки безпеки. Вони діляться на 4 групи:

- заборонні (форма знака кругла, ободок червоного кольору);

- попереджуючі (форма знака трикутна, ободок чорного кольору);

- пропонуючі (форма знака прямокутна, ободок зеленого кольору);

- вказівні (форма знака прямокутна, ободок синього кольору).

Носіями інформації про небезпеці є сигнальні кольори:

- червоний - "небезпека", "стоп". У червоний колір офарблюються: знаки, інструмент, техніка пожежної безпеки; вимикаючі пристрої; внутрішні поверхні кожухів, огороджень; частини, що рухаються і обертаються; аварійні крани, ключі, ручки і т.п.;

- жовтий - "увага", попередження про можливу небезпеку. У жовтий колір красяться: попереджуючі знаки безпеки; елементи будівельних конструкцій і обладнання, які можуть бути причиною нещасного випадку; підйомно-транспортне устаткування; ємності та трубопроводи з небезпечними і шкідливими речовинами;

- зелений - "безпека", "дозвіл", показує, що шлях вільний. У зелений колір офарблюються: евакуаційні, запасні виходи; сигнальні лампи, табло пунктів першої допомоги; місця знаходження аптечок, рятувальних засобів.

- синій колір несе в собі інформацію.

- білим кольором позначають границі проїзду, проходу, місць складування.

Засоби індивідуального захисту персоналу

ЗІЗ персоналу діляться на: засоби захисту шкіри, рук, ніг, голови, обличчя, очей, органів слуху, дихання. Крім того, для захисту від електричного струму застосовуються діелектричні засоби захисту. При роботі на висоті, усередині ємностей, колодязів і ям застосовують спеціальні захисні пояси із страховочним ланцюгом або мотузкою. Спеціальні засоби застосовуються також для захисту від іонізуючих, електромагнітних і інших випромінювань.

Засоби захисту від шуму й вібрації

Колективні засоби і методи боротьби із шумом розділяються на дві категорії:

1. Що знижують шум у джерелі виникнення:

- застосування малошумного устаткування, заміна металевих частин на пластмасові, установка глушителів;

- розміщення джерел звуку в кожухах, приміщеннях зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;

- установка устаткування на демпфіруючих прокладках;

- установка "антизвуку", тобто встаткування, що працює у звуковий протифазі.

2. Що знижують шум на шляху поширення:

- архітектурно-планувальні методи (розміщення будівель, устаткування, зелених захисних смуг, екранів і т.д.);

- звукоізоляційні кабіни, акустичні екрани робочих місць;

- оснащення гучних машин і технологій засобами дистанційного управління.

До засобів індивідуального захисту від шуму належать:

- протишумові навушники;

- протишумові вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохід;

- протишумові шоломи - закривають всю голову (застосовують у сполученні з навушниками);

- протишумові костюми.

Методи боротьби з вібрацією зводяться в основному до демпфірування установок, машин, механізмів, використанню різного роду амортизаторів, вібропоглиначів.

Радіаційна безпека

Основні захисні заходи, що дозволяють забезпечити умови радіаційної безпеки при роботі закритих джерел (виключаючих влучення радіації в навколишнє середовище), засновані на знаннях наступних законів поширення іонізуючих випромінювань і характеру їхньої взаємодії з речовиною:

а) доза зовнішнього опромінення пропорційна інтенсивності випромінювання і часу впливу;

б) інтенсивність випромінювання від точкового джерела пропорційна кількості квантів або часток, що виникають у ньому за одиницю часу, і обернено пропорційному квадрату відстані;

в) інтенсивність випромінювання зменшується за допомогою екранів.

Із цих закономірностей випливають основні принципи забезпечення радіаційної безпеки:

1) зменшення потужності джерел до мінімальних величин ("захист кількістю");

2) скорочення часу роботи із джерелом ("захист часом");

3) збільшення відстані від джерел до працівників ("захист відстанню");

4) ізолювання джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання ("захист екраном").

Основні принципи захисту від відкритих джерел іонізуючого випромінювання такі:

1) використання способів захисту, що застосовуються при роботі із закритими джерелами випромінювання;

2) герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що приводять до витоку радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

3) заходи планувального характеру;

4) застосування санітарно-технічних засобів і устаткування;

5) використання засобів індивідуального захисту та санітарної обробки персоналу;

6) виконання правил особистої гігієни (у випадку забруднення радіоактивними речовинами особистий одяг і взуття підлягають дезактивації під контролем служби радіаційної безпеки, а у випадку неможливості дезактивації - похованню);

7) дезактивація будівельних конструкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту.

Захистом від медичних діагностичних джерел опромінення є:

1. Виключення необґрунтованих радіологічних досліджень.

2. Зміна структури досліджень на користь методів з малим дозовим навантаженням.

3. Впровадження нової апаратури, оснащеною сучасною електронною технікою посиленого візуального зображення.

4. Застосування екранів для захисту ділянок тіла, що підлягають дослідженню.

Основні захисні заходи від поразки електричним струмом

До них ставляться:

1. Застосування малих напруг і низьковольтних електричних мереж. Для забезпечення безпеки електроспоживачів варто застосовувати напругу до 42 В, у приміщеннях з підвищеною небезпекою - 36 В, а в особливо небезпечних-12В.

2. Контроль ізоляції.

3. Захисне заземлення

4. Захисне автоматичне відключення.

5. Захист від випадкового торкання до струмопровідних частин.

6. Вирівнювання потенціалів для виключення виникнення крокової напруги.

До організаційних заходів електробезпечності належать:

а) вимоги до електротехнічного персоналу:

- вік персоналу для самостійної роботи зобов'язаний бути не менше 18 років;

- персонал не повинен мати хвороб і каліцтв, що перешкоджають роботі на електроустановках;

- допуск до роботи тільки навченого персоналу;

б) всі роботи на електроустановках повинні виконуватися строго відповідно до правил.

До технічних заходів електробезпечності належать:

- відключення від напруги робочого місця при налагоджувальних роботах;

- установка попереджуючих, заборонних плакатів і огороджень;

- перевірка відсутності напруги;

- накладка переносних захисних заземлень на відключені струмопровідні частини.

Захисними засобами в електроустановках називаються прилади, апарати, переносні пристосування і пристрої, що служать для захисту персоналу від поразки електричним струмом, а також від впливу електричної дуги, продуктів її горіння і т.д.

Ізолюючі захисні засоби - це вироби, виготовлені з діелектрика (бакеліт, текстоліт, порцелян, гума, пластмаса та ін.). Вони, у свою чергу, діляться на основні і додаткові.

Основні захисні засоби - це такі, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу електричної установки. До них відносяться: вимірювальні штанги; покажчики напруги; спеціальні пристрої для ремонтних робіт, індикатори.

Додаткові захисні засоби - це засоби, не гарантуючі надійну ізоляцію від робочої напруги і, що з'являються додатковим заходом. До них належать діелектричні рукавички, діелектричні боти та калоші, діелектричні коврики; ізолюючі підставки.

До огорочуючих захисних засобів відносяться: ширми, бар'єри, щити, сітки і т.д.; попереджуючі та заборонні плакати.

Захист від електромагнітних випромінювань

Для запобігання професійних захворювань, що виникають під впливом ЕМП, установлені допустимі норми опромінення.

Як захисні засоби і заходи застосовуються: захист часом, відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромінювання, екранування робочих місць, засоби індивідуального захисту, виділення зон випромінювання.

Методами захисту від дії ІЧ (інфрачервоного) випромінювання є: теплоізоляція гарячих поверхонь, охолодження поверхонь, що випромінюють тепло, екранування джерел випромінювання, застосування засобів індивідуального захисту, організація раціонального режиму роботи і відпочинку.

Зниження інтенсивності УФ опромінення досягається захистом відстанню, екрануванням джерел випромінювання, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розміщенням робочих місць.

Для захисту від лазерного випромінювання застосовують: телевізійні системи спостереження, захисні екрани (кожухи), огородження зони дії лазера, ЗІЗ - спеціальні протилазерні окуляри, маски, халати, рукавички.

6.2 ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ВІД ХНР ТА БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ

Основним у захисті людини від дії шкідливих речовин є санітарне нормування їхньої концентрації в різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів і стоків.

Насамперед, профілактикою інфекційних захворювань є дотримання правил особистої гігієни.

Специфічна профілактика заснована на створенні штучного імунітету шляхом щеплень. Проти ряду захворювань (віспа, дифтерія, туберкульоз) попереджуючі щеплення проводяться по певному розробленому плану. Боротьба з іншими інфекціями передбачає щеплення лише у випадках небезпеки їхнього поширення.

Для захисту від проникнення в організм людини збудників хвороб під час НС використають такі ж засоби, як і для захисту від РР (радіоактивних речовин) і ХНР. Ці засоби захисту розділяють на:

- індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри);

- колективні (спеціально обладнані інженерні споруди).

У комплексі заходів біологічного захисту обов'язковою складовою частиною є дезінфекція, дезінсекція і дератизація.

6.3 ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ НА ПОБУТОВОМУ РІВНІ

Правила поведінки людей у зоні зараження

Оповіщення населення про погрозу зараження у випадку виникнення аварій проводиться негайно після встановлення факту аварії та попереднього прогнозу про напрямок поширення хмари зараженого повітря. В інформації про аварію говориться: яка речовина викинута в навколишнє середовище, у яких районах (житлових кварталах) може виникнути найбільша небезпека поширення хмари зараженого повітря, які міри захисту необхідно терміново почати.

Якщо сигнал застав на вулиці, то не слід піддаватися паніці. Необхідно зорієнтуватися, де перебуває джерело виникнення небезпеки. Після цього почати прискорений рух убік, перпендикулярний напрямку вітру. Якщо на шляху прямування зустрінуться перешкоди (високий забір, ріка, озеро і т.п.), що не дозволяють швидко вийти з небезпечної зони, а поблизу перебувають житловий або громадського призначення будинок, необхідно тимчасово вкритися в ньому. У випадку поширення пар хлору, варто здійнятися на верхній поверх, якщо це аміак, необхідно вкритися на першому поверсі. Більше надійним укриттям у цьому випадку будуть приміщення житлових будинків.

Якщо сигнал застав вдома, то не треба його залишати. Необхідно закрити вікна, фрамуги, кватирки й підготувати ЗІЗ. При їхній відсутності швидко виготовити ватно-марлеві пов'язки, у крайньому випадку, взяти рушник, шматок тканини, змочити їх 2%-м розчином питної соди (при захисті від хлору) або 5%-м розчином лимонної кислоти (при захисті від аміаку), у крайньому випадку простою водою.

Необхідно прийняти заходи щодо герметизації житлових приміщень від проникнення в них небезпечних речовин.

Якщо не було рекомендацій про евакуації з житлових приміщень, то перейдіть у кімнату, що знаходиться з підвітряного боку відносно поширення хмари зараженого повітря. При відсутності такої можливості найкраще зайти в ту частину квартири (будинку), що найменше піддається впливу протягів.

Не забувайте, що вітер може змінити свій напрямок, істотно скоротивши тривалість дії зараженої хмари. Після одержання сигналу "Відбій хімічної тривоги", відкрийте вікна і провітрите приміщення.

Необхідно знати, що ширина зони зараження залежно від відстані від джерела зараження і швидкості вітру може коливатися від десятків до декількох сотень метрів. А це значить, що на вихід з небезпечної зони при русі зі швидкістю 4 км/год буде потрібно 10-15 хвилин. При наявності стерпних концентрацій цього часу може бути досить, щоб вбезпечити себе.

Іти треба швидко, уникаючи при цьому ярів, лощин, парків. Обов'язково обходити видимі скупчення пар отруйних речовин і диму.

При виході із зони зараження необхідно використати протигази (респіратори), а при їхній відсутності - найпростіші пов'язки з марлі або тканини, змочені водою.

Захист продуктів харчування і води

Основним способом захисту продуктів харчування і води від зараження є їхня ізоляція від зовнішнього середовища.

Найкраще захищені консервовані продукти, а також загорнені в пергамент, целофан і щільний папір. Упаковані продукти рекомендується зберігати в буфетах, шафах, ящиках і домашніх холодильниках. Для захисту продуктів харчування можна використати скляні та глиняні банки, різний домашній посуд, захисні мішки із прогумованої тканини або поліетиленових плівок, дерев'яні або фанерні ящики, вистилений зсередини щільним папером.

Особливо ретельно потрібно захищати хліб, сухарі, кондитерські вироби. Для цього застосовують поліетиленові мішечки, пергамент, плівки та інші подібні матеріали Для захисту рідких продуктів використаються посуд з добре пригнаними кришками, посудини із притертими пробками термоси, бідони, банки, пляшки. Картоплю, капусту та інші свіжі овочі варто зберігати в дерев'яних або фанерних ящиках, вистелених зсередини щільним папером, целофаном, поліетиленовою плівкою або клейонкою і укритих брезентом або іншою щільною тканиною.

Запаси питної води варто тримати в герметичному скляному або металевому посуді. Цю воду бажано щодня заміняти свіжою.

Для герметизації різних сховищ щілини в їхніх стелях і стінах замазують глиняним (цементним, вапняним) розчином. У дерев'яних приміщеннях щілини проконопачують мохами або ганчірками і штукатурять. Стіни цих приміщень зовні обвалують землею. Вікна наглухо закладають цеглою і замазують глиною або зашпаровують по обидва боки щитами, простір між якими засипають землею (піском). Частина вікон може залишатися незакритими. На ці вікна роблять знімні щити, що обшитые толем або іншим щільним матеріалом. Щілини між деталями вікон варто промастити замазкою або яким-небудь розчином. Двері ремонтують, оббивають толем, прогумованим або плівковим матеріалом. На дверну раму кріплять прокладку із пружного матеріалу: гуми губчатої, поролону. Із внутрішньої сторони дверних прорізів роблять занавеси із щільного матеріалу або солом'яних матів, які за допомогою планок щільно притискають до дверної рами. Повсякденно використовувані двері повинні мати тамбур такої величини, щоб, входячи в нього, можна було спочатку закрити за собою, а потім відкрити наступні двері. У тамбурі повинне бути місце для зберігання забрудненого одягу, комбінезонів, зміни взуття.

Система вентиляції повинна відповідати всім вимогам захисту: дверцята або заслінки вільно відкриватися і закриватися, і в той же час щільно пригнані. У вентиляційну трубу ставлять фільтри з підручного матеріалу: мішковини або рогожини в кілька шарів. Керування систем вентиляції повинне здійснюватися тільки із приміщення. Щоб у сховище не проникали гризуни, вентиляційні отвори, віддушини, вікна і дверні прорізи забезпечуються дрібними металевими сітками, а нижню частину дверей оббивають смужкою листової сталі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО МОДУЛЮ 1

1. Який процес виконує БЖД як наука?

а) соціально-політичний;

б) соціально-психологічний;

в) соціально-педагогічний.

2. Які функції покликана виконувати БЖД як результат навчання?

а) захисну і компенсуючу;

б) освітню, виховну і психологічну;

в) моральну.

3. Що є виховною метою БЖД?

а) формування нового світогляду й активної соціальної позиції;

б) виховання в собі визначених психологічних особливостей;

в) володіння навичками надання долікарняної допомоги.

4. Що не відноситься до головних цілій БЖД?

а) навчання людини здатності розпізнавати й оцінювати потенційні загрози;

б) уміння розробляти способи захисту від небезпек навколишнього середовища;

в) навички оперативної ліквідації наслідків прояву небезпек.

5. У чому полягає науковий зміст дисципліни БЖД?

а) у теоретичних основах безпеки життєдіяльності людини в різних системах середовища існування;

б) у моделюванні різних ризиків і шляхах виходу з небезпечних ситуацій.

в) у класифікації й оцінці загроз.

6. Яки з питань не перебувають у компетенції БЖД?

а) загальні питання безпеки;

б) розробка законодавчих актів у сфері БЖД;

в) прогнозування НС.

7. Що не розглядає дисципліна БЖД?

а) контроль і керування умовами життєдіяльності;

б) основи проектування і використання техніки;

в) аварійно-рятувальні роботи.

8. Що не відноситься до завдань БЖД?

а) визначення небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів;

б) розробка заходів і застосування засобів захисту від небезпечних факторів;

в) міжнародне співробітництво в сфері захисту від НС.

9. До якої з визначальних категорій БЖД відноситься питання: «Запобігання НС, а у випадку їхнього виникнення прийняття адекватних рішень?»

а) до цілей БЖД;

б) до наукового змісту дисципліни БЖД;

в) до завдань дисципліни.

10. Яку спрямованість має дисципліна БЖД?

а) гуманітарну;

б) технічну;

в) гуманітарно-технічну.

11. Що не визначає БЖД, як науку?

а) питання розробки нормативів безпеки;

б) питання методів і способів захисту людини.

в) способи ліквідації наслідків небезпечних ситуацій.

12. Що не належить до об'єктів вивчення БЖД, як науки?

а) навколишнє середовище;

б) взаємодія людини і тваринного світу;

в) людина і суспільство.

13. Визначите, серед перерахованого, предмет вивчення БЖД.

а) оптимізація безпечних умов існування людини.

б) створення теорії моделювання стійкості психіки людини в небезпечних ситуаціях;

в) розгляд ситуаційних моделей у різних системах (наприклад, «людина - суспільство».

14. Сталий розвиток суспільства - це?

а) неухильне зростання промислового виробництва;

б) забезпечення гарантованого задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства;

в) створення «суспільства споживання».

15. Чи є поновлення природного середовища неодмінним атрибутом сталого розвитку суспільства, з погляду БЖД?

а) ні, не є;

б) так - це обов'язкова складова;

в) є, якщо це визначено законодавством.

16. Яке місце визначене людині при сталому розвитку суспільства?

а) чоловік знаходиться в центрі уваги;

б) чоловік розглядається як елемент загального прогресивного руху;

в) у контексті визначення «сталий розвиток суспільства», суспільство - первинно, а людина - тільки складова соціуму.

17. Який тип економіки характерний для розвинутих країн?

а) енергозберігаючий;

б) ресурсозберігаючий;

в) обидва перераховані, у сполученні один з одним.

18. Назвіть фактор, що не впливає на сприяння розвитку сталого суспільства?

а) структурна перебудова економіки за рахунок розвитку прогресивних технологій;

б) подальша демократизація державного устрою;

в) обмеження на використання природних ресурсів.

19. До чого веде екстенсивний шлях розвитку економіки?

а) до деградації економіки;

б) до прискорення розвитку суспільного виробництва;

в) не робить впливу на економіку держави.

20. Яке твердження не відноситься до загальних положень національної екологічної політики?

а) розробка і впровадження екологічно обґрунтованої стратегії регулювання природокористування;

б) інтеграція в міжнародну екологічну безпеку;

в) розвиток глобального моніторингу навколишнього природного середовища.

21. Які процеси відбуваються з отриманою від органів почуттів інформацією в мозку людини?

а) розподіл між півкулями головного мозку;

б) аналіз і синтез інформації;

в) розподіл інформаційних потоків між головним і спинним мозком.

22. Оберіть терміни близькі за значенням між собою.

а) сенсорні системи; органи почуттів;

б) аферентні системи; аналізатори;

в) усе перераховане.

23. Який з перерахованих аналізаторів має пріоритет при визначенні раптових небезпек?

а) смаковий;

б) вісцеральний;

в) слуховий.

24. Чи існують небезпеки, що не сприймаються нашими органами почуттів?

а) таких небезпек не існує;

б) так, ці небезпеки реальні;

в) при певному тренуванні аналізаторів усі небезпеки можна почути.

25. До якій з нервових систем людини відносяться сенсорні системи?

а) до периферичної;

б) до центральної;

в) це сукупність утворень центральної і периферичної нервових систем.

26. Чи у всіх аналізаторів є рецептори?

а) так, у всіх;

б) рецепторів не мається в жодного відомого аналізатора;

в) лише в деяких аналізаторах присутні рецептори.

27. Який шлях проходять сигнали від подразників, що отримаються людиною?

а) рецептори - нейрони;

б) рецептори - нейрони - центральна нервова система;

в) рецептори - нейрони - подразник.

28. Яким з органів почуттів відповідають механорецептори?

а) тактильному аналізатору;

б) органам зору;

в) смаковим органам.

29. Яким з органів почуттів відповідають хеморецепторы?

а) нюховому аналізатору;

б) аналізатору внутрішніх органів;

в) зоровому аналізатору.

30. Яким з органів почуттів відповідають терморецептори?

а) зоровому аналізатору;

б) смаковому аналізатору;

в) шкірному аналізатору.

31. Яким з органів почуттів відповідають фоторецептори?

а) тактильному аналізатору;

б) зоровому аналізатору;

в) вісцеральному аналізатору.

32. Як діє окремо взятий аналізатор стосовно подразників?

а) сприймає всі подразники разом;

б) діє селективно;

в) для реакції аналізатора потрібний внутрішній додатковий імпульс.

33. Який показник є кількісною мірою чутливості?

а) найменша гранична інтенсивність відчуття;

б) найбільша гранична інтенсивність відчуття;

в) інтенсивність, що знаходиться між граничними точками відчуття.

34. Назвіть усі границі чутливості аналізаторів стосовно подразника.

а) абсолютна і диференціальна;

б) диференціальна і оперативна;

в) абсолютна, диференціальна і оперативна.

35. У чому виражається здатність аналізаторів до адаптації?

а) при високій інтенсивності подразника чутливість знижується і навпаки;

б) індиферентність аналізаторів при зміні інтенсивності навантаження;

в) здатність відключатися при відсутності подразника.

36. До чого може привести тренування аналізаторів?

а) до збільшення їхньої кількості;

б) до прискорення адаптації;

в) властивості аналізаторів залишаються без змін.

37. На що впливає взаємодія аналізаторів між собою?

а) до одержання великої кількості інформації;

б) до зростання якості інформації;

в) до одержання повноти інформації.

38. Через який аналізатор в організм людини надходить найбільша кількість інформації?

а) через зоровий;

б) через вісцеральний;

в) через слуховий.

39. Яка тривалість адаптації зорового аналізатора?

а) до 1 - 2 хв;

б) до 8 - 10 хв;

в) до 15 - 17 хв.

40. Що не відноситься до характеристик зорового аналізатора?

а) глибина зору;

б) інерція зору;

в) зорове відображення.

41. Яке з понять не описує зорове сприйняття в тривимірному просторі?

а) гострота зору;

б) зорове відображення;

в) інерція зору;

42. На який подразник реагує слуховий аналізатор?

а) на коливання пружного середовища;

б) на електромагнітні коливання;

в) на коливання субзвукового діапазону.

43. Для чого не призначена слухова аферентна система?

а) для формування слухових відчуттів;

б) для розпізнавання звукових образів;

в) для формування звукових образів.

44. Яка зі складових формує зовнішнє вухо?

а) барабанна перетинка;

б) ковадло;

в) стремена.

45. Що з перерахованого відноситься до середнього вуха?

а) рецептори, що сприймають звукові коливання;

б) ковадло;

в) зовнішня слухова перетинка.

46. Який частотний діапазон відносять до звукового?

а) 10 Гц - 10 кГц;

б) 20 Гц - 20 кГц;

в) 40 Гц - 40 кГц.

47. Якими рецепторами обумовлена тактильна чутливість?

а) механорецепторами;

б) фоторецепторами;

в) осморецепторами.

48. Який з прошарків не відноситься до шкірного аналізатора?

а) епідерміс і дерма;

б) підшкірна жирова клітковина;

в) шар, що складається з кератину.

49. Чи однакова чутливість у шкіри?

а) однакова;

б) різна;

в) залежить від виду подразника.

50. Як впливає волосяний покрив на чутливість шкіри?

а) знижує;

б) підвищує;

в) не впливає на чутливість.

51. Від чого не залежить поява нервового імпульсу?

а) від рецепторного потенціалу;

б) від деформації нервового закінчення;

в) від часу дії подразника.

52. Куди передається нервовий імпульс?

а) у спинний мозок;

б) у головний мозок;

в) або в спинний або в головний - у залежності від подразника.

53. Яку з функцій шкірний покрив не може виконувати?

а) захист від мікроорганізмів;

б) захист від хімічних речовин;

в) захист від іонізуючих випромінювань.

54. Частиною, якого аналізатора є температурно-сенсорна система?

а) шкірного;

б) вісцерального;

в) зорового.

55. Які органи контролює вісцеральний аналізатор?

а) шкірний покрив;

б) внутрішні органи;

в) органи слуху.

56. Якого типу рецептори присутні у внутрішніх органах?

а) терморецептори і механорецептори;

б) осморецептори, рецептори болю, хеморецептори;

в) усе перераховане.

57. Яка фізіологічна суть психіки?

а) це духовна властивість людини;

б) це властивість нервової системи;

в) це прояв виховання.

58. Які функції не здійснює психіка?

а) зв'язок із зовнішнім світом;

б) формування думкоформи;

в) координація роботи всього організму.

59. У якому з явищ не виявляється психіка людини?

а) у психічних станах;

б) психічних процесахи;

в) у фізіологічних потребах.

60. Яке явище відноситься до психічних станів?

а) темперамент;

б) настрій;

в) відчуття.

61. Що характерно для психічних властивостей?

а) досвід;

б) стрес;

в) воля.

62. Назвіть одну зі складових психічних процесів.

а) інтелект;

б) емоції;

в) міркування.

63. Чи є причиною переважної більшості нещасних випадків психіка людини?

а) так, це є причиною;

б) не з'являється;

в) тільки лише в сполученні з фізіологічною недостатністю?

64. Яка з функцій не входить у «обов'язкі» нервової системи?

а) сприйняття зовнішніх і внутрішніх подразників;

б) координація функцій організму;

в) секреторна функція.

65. Який тип нервової системи відсутній у людини?

а) центральна нервова система;

б) зовнішня;

в) вегетативна.

66. Що не відноситься до центральної нервової системи?

а) рецептори;

б) головний мозок;

в) спинний мозок.

67. Яку рівновагу між людиною і навколишнім середовищем забезпечує мозок людини у підсумку?

а) статичну;

б) кінематичну;

в) динамічну.

68. Чим викликається стресовий стан?

а) порушенням рівноваги між організмом і навколишнім середовищем;

б) зміною параметрів функціонування організму під час фізичних навантажень;

в) усіма можливим явищами психологічного характеру.

69. Яку роль виконує вегетативна нервова система в організмі?

а) забезпечує відповідні реакції організму на зовнішні подразники;

б) відповідає за психічну діяльність;

в) регулює діяльність внутрішніх органів.

70. Які складові не входять до вегетативної нервової системи?

а) нервові вузли, що знаходяться поблизу внутрішніх органів;

б) чутлива і напівчутлива системи;

в) хребет.

71. Чи взаємозалежні між собою центральна і вегетативна системи?

а) так, має місто тісний взаємозв'язок;

б) ні, вегетативна система, як більш древня, діє самостійно;

в) взаімозвязок утворюється тільки в критичних ситуаціях.

72. Який з видів рефлексів передається в спадщину?

а) умовний рефлекс;

б) безумовний рефлекс;

в) обидва закладені в генетичну програму.

73. Що з перерахованого не є одним з видів поведінки людини?

а) інстинкт;

б) звички;

в) сон.

74. Яким з різновидів поведінки є самозбереження?

а) звична поведінка;

б) інстинктивна поведінка;

в) усвідомлена поведінка.

75. Як виникає «звичайна» поведінка?

а) передається в спадщину;

б) виробляється шляхом тренувань;

в) виникає внаслідок суспільного виховання.

76. Знання людини про світ - це?

а) свідомість;

б) підсвідомість;

в) самосвідомість.

77. Що не відноситься до властивостей людини як особистості?

а) поведінка в конфліктних ситуаціях;

б) стать людини;

в) отримана освіта.

78. Що не входить у класифікацію властивостей людини?

а) атрибути;

б) якості;

в) кількісні показники.

79. До якої з ознак відносять вік людини?

а) до рис;

б) до атрибутів;

в) до якостей.

80. Що відноситься до якостей людини відносно його ознак?

а) темперамент;

б) характер;

в) пам'ять.

81. Що відноситься до рис людини?

а) інтелект;

б) стать людини;

в) здібності.

82. Що з перерахованого не входить у класифікацію віку?

а) хронологічний вік;

б) соціальний вік;

в) юридичний вік.

83. Чи впливає рівень інтелекту на адаптацію людини в різних ситуаціях?

а) впливає;

б) не впливає;

в) впливає тільки в екстремальних ситуаціях.

84. Яка пам'ять не відноситься до здібності людини відтворювати інформацію?

а) поточна;

б) генетична;

в) придбана;

85. Що називають «найвищою формою відображення реальності»?

а) сприйняття;

б) мислення;

в) відчуття.

86. Емоції - це?

а) психічні процеси;

б) дії, спрямовані на досягнення якої-небудь мети;

в) психофізичні властивості.

87. Чи може з'являтися будь-яка діяльність людини потенційно небезпечною?

а) так, будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною;

б) ні, можливі безпечні дії;

в) тільки діяльність, що приводить до ризиків.

88. Який характер має потенційна небезпека?

а) це схована погроза;

б) характер небезпеки очевидний;

в) небезпека виявляється періодично.

89. Яка з умов не є необхідною для виникнення небезпеки?

а) відсутність достатньо ефективних засобів захисту;

б) перебування людини в зоні небезпеки

в) накопичення систематичних помилок у технологічних процесах.

90. Які умови відповідають створенню небезпечної ситуації?

а) це умови, що сприяють наростанню потенційних небезпек;

б) це умови, що дозволяють небезпеці реалізовуватися в подію;

в) це умови, що приводять до порушення причинно-наслідкових зв'язків.

91. Що, найчастіше, відбувається з людиною в екстремальній ситуації?

а) чоловік втрачає раціональне мислення;

б) у людини настає нерухомість;

в) чоловік завжди максимально мобілізує усі свої можливості.

92. Назвіть джерела ризиків.

а) природні процеси;

б) техногенне середовище і людські дії;

в) усе перераховане вірно.

93. Який принцип є основним при ідентифікації небезпеки?

а) «ніщо впливає на все»;

б) «все впливає на все»;

в) «все впливає на ніщо».

94. Чи вірно твердження, що джерелом небезпеки є все живе і неживе?

а) це твердження вірне;

б) ні, це твердження не вірне в принципі;

в) тільки живе є джерелом небезпеки.

95. Що не входить у класифікацію видів небезпек?

а) по принесенному збитку;

б) за результатами;

в) за якістю.

96. До якого з класів небезпек відносяться негативні події в атмосфері?

а) по принесенному збитку;

б) по локалізації;

в) по походженню.

97. Для якого класу небезпек характерна соціальна загроза?

а) по принесенному збитку;

б) за результатами;

в) по походженню.

98. Назвіть клас, до якого відноситься екологічна небезпека.

а) по сфері прояву;

б) по походженню;

в) за результатами.

99. Який вид класифікації небезпек прийнятий у державних стандартах?

а) по джерелах походження;

б) по нанесеному збитку;

в) по виду вражаючого фактора.

100. Які з класів небезпек не входять у державний класифікатор?

а) природні і техногенні;

б) соціально-політичні і комбіновані;

в) мирного і воєнного часу.

101. Яка система є об'єктом аналізу небезпек у БЖД?

а) «людина - техніка - навколишнє середовище»;

б) «людина - навколишнє середовище»;

в) «людина - техніка»

102. Надзвичайна подія - це...?

а) подія, що полягає в порушенні працездатності компонента системи;

б) подія, що порушує звичайний хід речей і відбувається у відносно короткий відрізок часу;

в) вид відмови, зв'язаний з неправильними діями людини.

103. Що таке нещасний випадок?

а) це НП, що полягає в порушенні працездатності системи;

б) це НП, що полягає в ушкодженні організму людини;

в) це явище, звідкі може виходити небезпека.

104. Яке питання не ставиться при аналізі небезпек?

а) які об'єкти є небезпечними;

б) яким образом ліквідувати небезпеку;

в) які НП можна запобігти.

105. Яке питання не ставиться при аналізі небезпек?

а) які НП не можна усунути цілком і як часто вони будуть мати місце;

б) які нездоланні ушкодження НП можуть нанести людям;

в) який метод застосується при аналізі НП.

106. Чим закінчується аналіз небезпек?

а) плануванням попереджувальних заходів;

б) плануванням ліквідації наслідків;

в) відрахуванням засобів на боротьбу з небезпеками.

107. Яким терміном позначають різні наслідки і шкоду?

а) «ушкодження»;

б) «збиток»;

в) «втрата».

108. Що не відноситься до якісних методів аналізу?

а) чисельний аналіз ризику;

б) попередній аналіз небезпек;

в) аналіз наслідків відмов.

109. Яка дія входить у попередній аналіз небезпек?

а) складання переліку небезпек;

б) виявлення можливих відмов;

в) технічну систему підрозділяють на компоненти.

110. Яка дія входить в аналіз наслідків відмов?

а) вивчають технічні характеристики системи;

б) установлюють закони, стандарти, правила для даного об'єкта;

в) відмови ранжирують по небезпеках.

111. Чим оцінюють ризик, пов'язаний з нещасними випадками?

а) можливостями;

б) імовірностями;

в) якістю.

112. Хаотична сукупність різних по силі і частоті звуків - це...?

а) вібрація;

б) випромінювання;

в) шум.

113. Яка з перерахованих фізичних характеристик не є для шуму визначальною?

а) звуковий тиск;

б) звукова потужність;

в) звукопоглинання.

114. На які органи людини впливає шум?

а) тільки на уші;

б) винятково на мозок;

в) практично на всі органи.

115. Чи має шум акумулятивний ефект?

а) так, має;

б) ні, не має;

в) має тільки у сполученні з вібрацією.

116. На що більш за все впливає інфразвук?

а) на внутрішні органи;

б) на психіку;

в) на моторні реакції.

117. На яку із систем людини найбільш негативний вплив має ультразвук?

а) на нервову систему;

б) на серцево-судину;

в) на опорно-руховий апарат.

118. Що із себе представляє вібрація?

а) це коливання повітряного середовища;

б) це коливання твердих тіл;

в) це коливання тіла людини.

119. Які частотні характеристики мають внутрішні органи людини?

а) 6 - 9 Гц;

б) 9 - 12 Гц;

в) 12 - 15 Гц.

120. Чим може бути небезпечна частота роботи (8 - 12 Гц) виробничих машин для людини?

а) може викликати вібраційну хворобу;

б) може бути резонансною для внутрішніх органів;

в) може впливати на психологічний настрой.

121. Чим може бути небезпечна частота роботи 100 Гц виробничих машин для людини?

а) може бути резонансною для внутрішніх органів;

б) може викликати вібраційну хворобу;

в) може викликати судинні розлади.

122. Чим характерно іонізуюче випромінювання?

а) здатністю створювати в середовищі заряди різних знаків;

б) здатністю вступати у взаємодію з власними полями об'єкта;

в) здатністю створювати іони.

123. Чому дорівнює летальна доза опромінення людини протягом 30 діб?

а) 6 Зв;

б) 5 Зв;

в) 4 Зв.

124. Яку дію не робить на організм людини іонізуюче випромінювання?

а) мутагенну;

б) канцерогенну;

в) загально-токсичну.

125. Яким образом розподіляються радіоізотопи в організмі людини?

а) локалізуються селективно;

б) рівномірно розподіляються по всьому організму;

в) розподіляються рівномірно, але тільки в критичних органах.

126. Яка з перерахованих груп не входить у класифікацію ефектів дії радіації «по видах ушкоджень»?

а) соматичні;

б) генетичні;

в) нервово паралітичні.

127. Чи існує гранична доза радіації, нижче якої відсутній ризик захворювання раком?

а) такої дози не існує;

б) така доза є і приведена в нормативній документації;

в) ця доза розподіляється в залежності від вікових категорій людей.

128. Яка дія на організм людини не характерна для електричного струму?

а) електролітична;

б) фізико-хімічна;

в) біологічна.

129. У чому полягає термічна дія електричного струму?

а) викликає розігрів внутрішніх органів;

б) приводить до обвуглювання тканин;

в) приводить до теплового удару.

130. Як виявляється біологічна дія електричного струму?

а) у мимовільних рухах кінцівок;

б) у порушенні імунної системи;

в) обидва твердження вірні.

131. До чого приводить механічна дія електричного струму?

а) до опіків;

б) до зупинки серця;

в) до розривів тканин.

132. Які прояви не характерні для електротравм?

а) електрофтальмія;

б) розриви шкіри;

в) утрата слуху.

133. Яке ушкодження організму характерно для електричного удару 1-го ступеня?

а) втрата свідомості;

б) судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;

в) клінічна смерть.

134. Яке ушкодження організму характерно для електричного удару 4-го ступеня?

а) клінічна смерть;

б) порушення дихання або роботи серця;

в) судороги без утрати свідомості.

135. Від чого не залежать наслідки поразки людей електричним струмом?

а) від шляху струму по організму;

б) від електричного опору тіла;

в) від матеріалу струмопровідних частин;

136. Що називається граничним відчутним струмом?

а) це струм, що викликає утрату свідомості;

б) це струм, що викликає судороги;

в) це струм, що викликає роздратування сенсорів.

137. Чому дорівнює величина змінного відчутного струму?

а) 0,1 - 0,3 мА;

б) 0,5 - 1,5 мА;

в) 3 - 5 мА.

138. Чому дорівнює величина постійного відчутного струму?

а) 1 - 3 мА;

б) 5 - 7 мА;

в) 7 - 9 мА.

139. Що називають невідпускним струмом?

а) це мінімальний струм, що викликає клінічну смерть;

б) це мінімальний струм, що приводить до зупинки дихання;

в) це мінімальний струм, що викликає судороги.

140. Чи має значення, для ураження людини, шлях струму через організм людини?

а) так, має;

б) немає - це не важливо;

в) має значення тільки для постійного струму.

141. Який шлях струму через організм людини найбільш небезпечний?

а) ліва рука - ліва нога;

б) права рука - будь-яка нога;

в) ліва рука - права нога.

142. Як залежать від частоти вражаючі властивості електричного струму за інших рівних умов?

а) змінний струм високих частот найменш небезпечний;

б) вражаючі властивості від частоти не залежать;

в) найменш небезпечна частота 50 Гц, застосовувана в звичайній електричній мережі.

143. Що не належить до джерел електромагнітних полів?

а) побутова електротехніка;

б) промислове електроустаткування;

в) лазерна техніка.

144. До якого діапазону належать низькочастотні електромагнітні випромінювання?

а) 3 мкГц - 3 мГц;

б) 0,003 Гц - 30 кГц;

в) 30 кГц - 300 кГц.

145. До якого діапазону належать НВЧ випромінювання?

а) 30 МГц - 300 МГц;

б) 300 МГц - 300 ГГц;

в) 300 ГГц - 30 ТГц.

146. Яка довжина хвилі в ІЧ випромінювання?

а) 100 нм - 700 нм;

б) 700 нм - 1000 мкм;

в) 1000 мкм - 7000 мкм.

147. Що відноситься до природних джерел ІЧ випромінювання?

а) сонячне випромінювання;

б) випромінювання від полум'я пожежі;

в) випромінювання від побутових приладів.

148. Яка повинна бути температура поверхні ІЧ випромінювання?

а) понад 0 0С;

б) понад 36,6 0С;

в) понад 100 0С.

149. Яка довжина хвилі УФ випромінювання?

а) 100 нм - 200 нм;

б) 200 нм - 400 нм;

в) 400 нм - 700 нм.

150. Чи може підніматися температура тіла під дією УФ опромінення?

а) так, може;

б) ні, не може;

в) тільки в сполученні з ІЧ опроміненням.

151. Що не входить у класифікацію ХНР?

а) лікарські препарати;

б) побутові хімічні речовини;

в) радіоактивні речовини.

152. Що відноситься до промислових отруйних речовин?

а) бойові отруйні речовини;

б) органічні розчинники і барвники;

в) отрутохімікати для сільського господарства.

153. Від якого фактора не залежить дія шкідливої речовини на організм людини?

а) від кількості;

б) від експозиції;

в) обидва фактори впливають.

154. Що мається на увазі під терміном «токсичність речовини»?

а) ступінь фізіологічної активності шкідливої речовини;

б) фізико-хімічні властивості;

в) гранично допустима концентрація речовини.

155. Чим характерні гострі отруєння?

а) проявом через тривалий проміжок часу;

б) проявом через короткий проміжок часу;

в) вагою поразки організму.

156. Як виникають хронічні отруєння?

а) при ударному короткочасному впливі хімічної речовини;

б) при тривалому впливі великої кількості ХНР;

в) при тривалому впливі невеликої кількості ХНР.

157. Як виявляється дія загальнотоксичних речовин?

а) викликають отруєння організму в цілому;