Висвітлюються особливості статусу військово-цивільних адміністрацій. Також визначається зміст таких адміністрацій як суб’єкта державного управління. Детально аналізується та розкривається кожна з ознак, притаманних військово-цивільним адміністраціям.

Дослідження важливості стійкості, яка досягається також й шляхом військово-цивільного співробітництва. Визначення та характеристика змісту базових вимог до національної стійкості, за якими країни-члени Альянсу можуть вимірювати свій рівень готовності.

Встановлено, що інституційний механізм публічного адміністрування реалізується через сукупність органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, суб’єктів делегованих повноважень. Визначено військово-цивільні адміністрації як тимчасові.

Національні інтереси - ключовий елемент загальної системи національної безпеки і основний елемент системи впливу громадянського суспільства на військову організацію держави. Підпорядкування вимогам надзвичайних правових режимів в особливий період.

Розгляд необхідності забезпечення державних та суспільних інтересів, контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина. Аналіз створення військово-цивільних адміністрацій. Суть організаційних питань у сферах розпорядження майном.

Контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні. Створення військово-цивільних адміністрацій для вирішення негайних питань державного управління та керівництва прифронтовими адміністративними територіальними одиницями.

Дослідження правового статусу військовозобов'язаного як спеціального суб'єкта злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Місце і роль норм спеціального суб'єкта військового злочину в сучасній структурі інституту кримінального права.

Ознаки спеціального суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України. Ааналіз теоретичних аспектів часу виникнення військово-службових відносин. Законодавчі та теоретичні підстави закінчення військової служби.

Визначення вірності припущення, що військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, складають соціальну підгрупу серед військовослужбовців, на підставі підвищеного ризику вчинення кримінальних правопорушень. Роль військовослужбовців у захисті країни.

Закріплення положень про кримінальну відповідальність за добровільні статеві відносини тільки повнолітніх. Аналіз кримінального законодавства деяких країн, яке направлене на врегулювання добровільних статевих відносин між неповнолітніми та повнолітніми.

Аналіз чинного законодавства і юридичної літератури для розробки питання пов’язаного із сутністю та змістом таких ознак суб’єкта складу злочину, як вік та осудність в Республіці Польща. Здійснення кримінально-правового регулювання суспільних відносин.

Дослідження проблем віку з якого може наставати кримінальна відповідальність, як ознаки суб’єкта складу кримінального правопорушення. Аналіз вітчизняного та міжнародного досвіду щодо встановлення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Дослідження доцільності й обґрунтованості встановлення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за злочини, передбачені ст. 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 351, 351-1, 351-2 КК України. Окремі пропозиції вчених щодо його зниження.

Аналіз законодавства зарубіжних країн щодо визначення віку відповідальності неповнолітніх. Дослідження відмінностей у визначенні мінімальної вікової ознаки суб’єкта злочину та вивчення підстав диференціації відповідальності неповнолітніх залежно від віку.

Аналіз стану вивчення проблеми вікової неосудності, не пов’язаної з психічним розладом у людини, огляд експериментальних досліджень. Доводи на користь доцільності доповнення Кримінального кодексу України положенням про вікову неосудність неповнолітніх.

Поняття диференціації кримінальної відповідальності. Значення віку для визнання особи суб’єктом злочину (біологічний, календарний, соціально-правовий, психологічний). Аналіз загального, спеціального та підвищеного віку кримінальної відповідальності.

Аналіз міжнародних правових актів, які регулюють трудові відносини із приводу застосування найманої праці неповнолітніх та осіб похилого віку. З'ясування їхнього значення та впливу на національне законодавство, теорію і практику трудового права.

Дослідження дискусійних питань вікових меж кримінальної відповідальності. Аналіз доцільності кримінальної відповідальності з 14-ти років за деякі злочини проти здоров’я особи. Характеристика правового значення психологічного віку у кримінальному праві.

Стаття присвячена дослідженню аспектів віктимної поведінки жінок-жертв домашнього насильства. Розглянуто статистику правопорушень по відношенню до жінок та в сфері домашнього насильства, визначено країни в яких відмічається високий загальний рівень.

З'ясування віктимних особливостей нелегальної міграції, протидію якій віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України. Характеристика нормативних актів, які стосуються статусу жертв, а також деліктологічних та кримінологічних досліджень.

Аналіз проблематики протидії незаконній приватизації. Розгляд віктимологічного аспекту механізму злочинів проти державної власності. Характеристика негативних наслідків відсутності належного захисту національних інтересів при відчуженні державного майна.

Проблема віктимізації особистості жінки, шляхи її вирішення. Формування відчуття страху у жінки. Розкриття механізму злочину через правопорушника та жертву. Вдосконалення кримінальної та загальносоціальної статистики про жертв злочинного насильства.

Фінансове шахрайство - сукупність корисливих посягань на ресурси громадян, суб’єктів господарювання та держави, що вчиняються шляхом обману та зловживання довірою. Кримінологічно значущі категорії осіб, які інвестують до новобудов житлового фонду.

Розгляд етапів становлення і розвитку віктимогенної ситуації з урахуванням певних віктимних схильностей учасників дорожнього руху. Взаємодія об’єктивних і суб’єктивних факторів віктимогенної ситуації учасників дорожнього руху, які сприяють вчиненню ДТП.

Створення системи ефективного соціального захисту громадян від можливої віктимізації, зміна поводження з потерпілими, жертвами злочинів. Зміна законодавчих положень з урахуванням вимог Декларації, створення нових державних та недержавних структур.

Взаємодія суб'єктів запобігання злочинності, профілактичні заходи та програми для різних рівнів, масштабів, структур. Розробка спеціальних заходів та системи індивідуальної профілактики злочинів. Координація та планування заходів запобігання злочинності.

Комплексний аналіз реального стану віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості правоохоронними органами. Розробка пропозицій щодо вдосконалення профілактичних заходів, спрямованих на захист потенційних жертв насильства.

Кримінологічна характеристика статевих злочинів, які вчиняються щодо неповнолітніх. Поняття жертви і роль у генезисі злочинної поведінки. Специфічні риси особи неповнолітнього потерпілого від сексуального насильства, віктимологічна профілактика поведінки.

Визначення поняття жертви і характеристики її ролі у генезисі злочинної поведінки. Вивчення кримінологічних особливостей статевих злочинів, які вчиняються щодо неповнолітніх. Аналіз ролі неповнолітнього потерпілого в механізмі злочинної поведінки.

Дослідження основних заходів віктимологічної профілактики умисних убивств, що вчиняються з корисливих мотивів. Обґрунтування ролі зазначених заходів у зниженні рівня віктимної схильності окремих категорій населення стати жертвами зазначених злочинів.