Право на доступ до даних про стан здоров’я пацієнта: компаративний аналіз практики Європейського Суду з прав людини, Європейського Суду справедливості, та практики судів

Тому, логічним би виглядало, якби ЄСПЛ не підтримав позицію гіпотетичного відповідача стосовно ненадання даних про стан здоров'я пацієнта у цьому контексті на підставі обов'язку лікарні зберігати конфіденційність даних пацієнта. Беручи до уваги рішення Федерального Верховного Суду Німеччини 1984 року, можна також вважати, що ЄСПЛ міг би стояти на позиції того, що сам по собі, запит пацієнта до лікарні на отримання доступу до медичної документації щодо його психічних вад, чи лікування в психоневрологічних диспансерів, не можна відхиляти на основі того, що це банально «психіатричні» даніи [41, с. 5-8]. Натомість, беручи до уваги рішення Федерального Верховного Суду Німеччини (1988), логічно збалансувати можливе обмеження доступу позивача до його медичної документації стосовно психіатричного лікування на підставі його дійсного стану здоров'я, де Суд може вирішити, чи дійсно йому може зашкодити доступ до цих документів, чи ні [42, п. 3, 4-7, 9, 10]. На погляд автора, в силу того, що ЄСПЛ влучно може встановлювати «справедливий баланс» між правами позивача і інтересом суспільства, цілком видається за доцільне вважати, що можна поставити обмеження доступу до цієї медичної документації на основі дійсного стану здоров'я позивача, що передбачає оцінку і тих хвороб, від яких він страждав, чи продовжує їх страждати, їх рецидиви та можливі негативні наслідки.

У справі K. H. & Others v. Slovakia (2009),

Європейський Суд дуже влучно виражає думку щодо відсутності необхідності обґрунтування позивачами їхньої потреби у отриманні медичної документації, хоч вона, безперечно, була відома Суду [31, п. 47]. Тут його позиція збігається з позицією Федерального Верховного Суду Німеччини у кількох справах 1980-х р.р. [26, п. 7- 8][41, с. 5]. Федеральний Верховний Суд Німеччини розвинув свою позицію завдяки численним позовам: так, позивачі мали наводити мету доступу, якщо він стосувався не позивачів, а їхніх родичів [26, с. 18, 20], чи дані щодо стану здоров'я позивача мали режим обмеженого доступу в силу їх специфіки (часто - у випадках, коли медичні документи стосувались інформації щодо психічних хвороб позивача [42, п. 9-10]). В більш ранніх позовах 1970-х - початку 1980-х років цілком достатнім було зазначити, що медична документація потребувалися в якості доказів вчинення працівниками лікарні недбалості на цивільному процесі щодо відшкодування збитків через неналежне лікування [40, п. 18].

Що цікаво, суди Німеччини не раз обстоювали наступну позицію: працівники лікарні зобов'язані обґгрунтовувати відмову у наданні медичної документації [40, п. 20-21][81, п. 3]. Аналогічну позицію висловлює і ЄСПЛ у справі K. H. & others v. Slovakia (2009), де Європейський Суд відзначає, що це «...Скорше [відноситься] до закладів [охорони здоров'я] показати, що існують певні переконливі причини для відмови в цій послузі [надання доступу до документів]», ніж до позивача, що воліє отримати доступ до медичної документації, що використовуватиметься в якості доказів у позові стосовно відшкодування збитків [31, п. 48]. Ще одним важливим елементом є «успадкування», або, як виразилися німецькі суди, «трансфер» права на доступ родичів до даних стосовно стану здоров'я їхніх родичів (живих, або померлих). Ключовою справою у Німеччині є рішення Федерального Верховного Суду Німеччини 1983 р., де Суд визнав це право [26, п. 17-18, 20]; натомість в Португалії - рішення Верховного Адміністративного Суду 2018 року [20, Sec. III, 3]. Подача аналогічних позовів до ЄСПЛ є лише справою часу, тому автор у цій статті описав ключові рішення вищевказаних судів, які могли б бути корисними у майбутній практиці Європейського Суду з Прав Людини. До того ж, практика німецьких судів включає аспект конфіденційності транферу даних пацієнта з одної лікарні до другої [73, п. 12 - і надалі]. Логічно припустити, що в майбутньому Європейський Суд розглядатиме справу, де позивач судитиметься через порушення конфіденційності даних при передачі даних пацієнта від одної лікарні до іншої, яка знаходитиметься за кордоном.

Висновки

Стаття, присвячена питанню права пацієнта на доступ до його медичної документації дала відповідь на ряд запитань, які наведено нижче:

Якою є мета отримання доступу до медичної документації пацієнта;

Якими є правові підстави для його отримання;

Чому лікарні регулярно відмовляють пацієнтам у наданні їм медичної документації, через що останнім доводиться судитись з лікарнями;

Якою є практика судів деяких країн англосаксонської і континентальної правових сімей з цього питання;

Що слугує причиною для обмеження чи заборони надання доступу до медичної документації пацієнта? Якою є позиція судів деяких країн світу з цього питання? Як вирішували аналогічні питання міжнародні суди (ЄСПЛ та ЄСС)?;

В чому особливість доступу до т.зв. «психіатричних даних» пацієнта, чому вони мають особливий режим захисту даних?;

Як суди (показано на прикладі Німеччини та, деякою мірою, Португалії) вирішують питання доступу до даних щодо стану здоров'я пацієнта третіх осіб (в тому числі, при відсутності норм законодавства);

Якою є практика Європейського Суду з Прав Людини та Європейського Суду Справедливості на сучасному етапі;

Якими є аспекти справ щодо доступу до медичної документації пацієнта, що частково, чи узагалі не заторкаються в практиці міжнародних судів. На основі цього автор виокремлює ряд пропозицій на основі практики судів деяких країн світу (Німеччина, Португалія, США), які могли б знадобитися Європейському Суду з Прав Людини при розгляді аналогічних справ.

Отже, можна констатувати, що право пацієнта на отримання даних щодо його стану здоров'я займає чільне місце у концепції права пацієнта на власне самовизначення щодо його лікування (т.зв. «право на автономію», англ. «right to autonomy»), та є належним чином відображене не тільки в практиці судів ряду країн Європи та Сполучених Штатів Америки, а і у міжнародних судах. Тоді, цілком логічним вбачається те, що дана концепція має значний потенціал для розвитку і в подальших дослідженнях у сфері прав людини.

Література

1. R. B. Dunsmore, Hospital Records as Evidence, 8 Cleveland-Marshall L. Rev. 459 (1959)

2. R. J. Harpst, Ownership of X-Rays, 11 (2) Cleveland-Marshall L. Rev. 272 (1962)

3. J. Daniels, Die Ansprьche des Patienten hinsichtlich der Krankenunterlagen des Arztes, Neue Juristliche Wochenschrift, 1976:345

4. G. Dworkin, Access to Medical Records - Discovery, Confidentiality and Privacy, 42 (1) Mod. L. Rev. 88 (1979)

5. Luc Passion, Lйgislation et prophylaxie de l'abandon а Paris au dйbut du XXиme siиcle, Histoire, йconomie, sociйtй (Annйe 1983), 475.

A. E. Crane, Unsealing Adoption Records: The Right to Know versus the right to privacy, A. S. A. L. 643 (1986)

6. E. Deutsch, Das Persцnlichkeitsrecht des Patienten, Archiv fьr die civilistische Praxis, 192(3):161- 180 (1992)

7. D. Feenan, Common Law Access to Medical Records, 59 (1) Mod. L. Rev. 101 (1996)

8. M.Wischnath,Einfьhrung zu den Bewertungs und ErschlieЯungsempfehlungen fьr Krankenakten, Der Archivar, Jg. 51 (2):233-244 (1998)

9. L. Demont, Secret Medical et instance judiciare, Rev. Juridique de l'Quest (No. Special 2000), 75-100

10. Marcela Iacub, Naоtre sous X, Savoirs et clinique 2004/1 (No. 4)

A. A. Lytvynenko, Common Law Right to Access to Medical Records: The Commonwealth and European Court of Human Rights Practice, 7th International Conference of PhD Students And Young Researchers: “Law 2.0: New Methods, New Laws”, Vilnius, Lithuania, p. 196-206

11. A.A. Lytvynenko A Right of Access to Medical Records: The Contemporary Case Law of the European Court of Human Rights and the Jurisprudence of Germany, 6.1 Athens Journal of Law 102 (2019)

12. Литвиненко А. А. Захист персональних даних у сфері медичної таємниці: історична та сучасна практика судів США, Європейського Суду з прав людини та деяких країн континентальної Європи, Актуальні Проблеми Держави і Права (Вип. 83), ст. 100-135 (2020).

13. Mallet, Cour de Cass., Cham. Crim, 16 septembre 1843, Sirey 1843 I 915

14. Romieux, Cour. de Cass, Cham. Crim., 1 juin 1844, Sirey 1844 I 670

15. Bessems c. Le Ministere Public, Cass. 20 juillet 1855, Pas. 1855 I 303

16. Corte di Cassazione, sez. III Civile, sentenza 9 novembre 2016, n. 22838

17. Corte di Cassazione, sez. III Civile, sentenza 29 settembre 2017, n. 1946

18. Unidade de Saude A c. B..., Acordao do Supremo Tribunal Administrativo, 08.08.2018, Processo 0394/18

19. AG Weltzar, 15.08.1978 - 3C 707/78

20. LG Gottingen, 16.11.1978 - 2 O 152/78

21. B GH, 23.11.1982; VI ZR 222/79

22. AG Essen, 21.04.1997 - 12 C13/97

23. OLG Munchen, 19.04.2001 - 1 U 6107/00

24. B GH, 31.05.1983 - VI ZR 259/81

25. OGH, 23.05.1984, 1 Ob. 550/84

26. Gaskin v. United Kingdom, [1990] 1 FLR 167, [1989] ECHR 13, Judgment of 7 July 1989, App. No. 10454/83

27. Miculic v. Croatia, [2002] 1 FCR 720.

28. Odievre v. France, [2003] ECHR 86, Judgment of 13 February 2003, App. No. 4236/98

29. K. H. & Others v. Slovakia, Judgment of 28 April 2009, App. No. 32881/04

30. Roche v. United Kindgom, [2008] ECHR 926, Judgment of 19 October 2005, App. No. 32555/96

31. Godelli v. Italy, [2012], Judgment of 12 September 2012, App. No. 33793/09

32. Miss M. v. European Commission, Judgment of 10 June 1980, Case No. 155/78 [1980] ECR 1798

33. OLG Bremen, 31.07.1979 - 1 U 47/79

34. B c. C., Acordao do Tribunal da Relacao do Porto, 08.09.2019, Processo No. 2147 / 18.T8AGD.P1

35. LG Saarbrьcken, 20.09.1995 - 16 S 1/93

36. Davidson v. Lloyd Aircraft Services Ltd., [1974] 1 W.L.R. 1042

37. B c. C., Acordao do Tribunal da Relaзao do Porto, 08.09.2019, Processo No. 2147 / 18.T8AGD.P1

38. OLG Koln, 12.11.1981, 7U 96/81

39. BGH, 02.10.1984 - VI ZR 311/82

40. BGH, 06.12.1988 - VI ZR 76/88

41. M. G. v United Kingdom, App. No. 39393/98, Judgment of 24 September 2002

42. LSA (Louisiana Annotated Statutes, Civil Code) - CC Art. 214

43. Spillman v. Parker, La., So. 2d. 573 (1976);

44. Massey v. Parker, La.., 369 So. 2d. 1310 (1979)

45. Corte di Constituzione, Sentenza n. 278 del 2013

46. Kirsch v. Parker, La., 383 So. 2d 384 (1980)

47. OLG Bayern, 07.02.1996 - 1 Z BR 72/95

48. V. v. European Parliament, Case F-46/09, Judgment of 5 July 2011.

49. F.M. contro Casa di Cura Polispecialistica (...) e M.I., Consiglio di Stato, Sezione V., sentenza 28 settembre 2010, no. 7166

50. Hoge Raad, 20 April 2001, NJ 2001, 600; No. C99/030 HR

51. OLG Dьsseldorf, Urt. v. 29.03.2000, Az.:3 Wx 436/99

52. Phinikaridou v. Cyprus, App. No. 23890/02, Judgment of 20 December 2007

53. Gotkin v. Miller, 514 F.2d 125 (1975)

54. In Re D (Infants), [1970] 1 W.L.R. 599

55. Deistung v. South West Metropolitan Regional Hospital Board, [1974] 1 W.L.R. 213

56. McIvor v. Southern Health & Social Service Board, [1978] 1 W.L.R. 757

57. Gaskin v. Liverpool City Council, [1980] 1 W.L.R. 1549 [1979 G. 2754]

58. Church of Scientology v. DHSS, [1979] 1 W.L.R. 723.

59. Ex parte Martin, [1995] 1 W.L.R. 110

60. Hoyt v. Cornwall Hospital, 169 Misc. 361 (N.Y. 1938)

61. In re Weiss, 147 N.Y.S 2d. 455 (1955)

62. Cannell v. Medical & Surgical Clinic S.C., 315 N.E.2d 278 (1974)

63. Rabens v. Jackson Park Hospital Foundation, 40 Ill.App.3d 113; 351 N.E.2d 276 (1976)

64. Clay v. Little Co. of Mary Hospital, 277 Ill.App.3d 175; 213 Ill.Dec. 866; 660 N.E.2d 123 (1995)

65. N.Y. City Council v. Goldwater, 31 N.Y.2d 31 (1940)

66. In Re June 1979 Allegheny County Grand Jury Investigation, 415 A.2d 73 (1979-1980)

67. Perrin v. Rodriguez, 153 So. 555 (La. Ct. App. 1934)

68. Guy v. Schuldt, 256 Ind. 101 (1956)

69. Emmet v. Eastern Dispensary and Casualty Hospital, 396 F. 2d 931 (D.C. Cir. 1967)

70. Cannell v. Medical and Surgical Clinic, 315 N.E.2d 278 (Il. Ct. App. 1974); 21 11l. App. 3d 383 (1974)

71. AG Neunkirchen, 28.10.1991, 5 C 648/91

72. Див. Bernardo ... c. Santa Casa da Misericordia de Lisboa, Acordao do Tribunal Central Administrativo, 31.01.2018, Processo 353/17.BESNT

73. Alessandro Moli v. Commission of European Communities, Case 121/76, Judgment of 27.10.1977, [1977] ECR 1972

74. Emma Mollet v. Commission of European Communities, Case 75/77, Judgment of 13 April 1978, [1978] ECR 898

75. Miss M. v. European Commission, Judgment of 10 June 1980, Case No. 155/78 [1980] ECR 1798

76. Sunday Times v. United Kindgom, App. No. 6538/74, Judgment of 26 April 1979

77. Tolstoy Miloslavsky v. United Kindgom, App. No. 18139/91, Judgment of 13 July 1995

78. LG Limburg, 17.01.1979 - 3 S 244/78

79. OLG Karlsruhe, 36.03.2007 - 2Ws 322/06

80. OLG Hamm, 23.02.2012 - 1 Vollz (Ws), 653/11

81. In Re B, 482 Pa. 471; 394 A. 2d 419 (1978)

82. Ceasar v. Mountanos, 564 F2d. 1064 (1978).

Размещено на Allbest.ru