Адміністративно-процесуальні провадження у справах, що виникають з виборчих правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-процесуальні провадження у справах, що виникають з виборчих правовідносин

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Кукоба Олександр Олександрович

Київ-2015



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Піддубний Олексій Юрійович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри аграрного, земельного та екологічного права ім. В.З. Янчука

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, профессор Берлач Анатолій Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри адміністративного права

кандидат юридичних наук Юрченко Валентина Петрівна, Вищий адміністративний суд, суддя

Захист відбудеться «28» квітня 2015 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Генерала Родімцева, 19, навчальний корпус № 1, кімната 97

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімната 41а

Автореферат розісланий «27» березня 2015 р.

В. о. ученого секретаря

спеціалізованої вченої ради О. С. Яра



АНОТАЦІЯ

Кукоба О. О. Адміністративно-процесуальні провадження у справах, що виникають з виборчих правовідносин. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2015.

У дисертаційній роботі досліджуються науково-теоретичні та практичні питання порядку здійснення адміністративно-процесуального провадження у справах, що виникають з виборчих правовідносин.

Розглянуто теоретичні та практичні положення, пов'язані із визначенням ролі суду як органу, покликаного сприяти гармонізації виборчих відносин шляхом розгляду виборчих спорів, а відтак і захисту політичних та особистих прав громадян - учасників виборчого процесу.

Здійснено науково-теоретичний аналіз особливостей адміністративного судочинства в окремих категоріях справ, пов'язаних з виборчим процесом, який має прояв у таких процесуальних інститутах, як правила підсудності; коло осіб, що згідно з законом можуть набути статусу учасників адміністративного процесу; представництво; процесуальні строки та порядок їх обчислення; судові витрати; здійснення викликів і повідомлень; оскарження; виконання рішень адміністративного суду.

На підставі зазначеного аналізу розроблено пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності розгляду й вирішення виборчих спорів в адміністративних судах. суд право виборчий

Ключові слова: виборчий спір, адміністративний суд, підсудність, суб'єкти процесу у справах, що виникають з виборчих правовідносин, стадії процесу, особливості провадження в окремих категоріях справ.



АННОТАЦИЯ

Кукоба А. А. Административно-процессуальные производства по делам, возникающим из избирательных правоотношений. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право; финансовое право; информационное право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2015.

В диссертационной работе исследуются научно-теоретические и практические вопросы порядка осуществления административно-процессуального производства по делам, возникающим из избирательных правоотношений.

Определена главная цель деятельности административных судов по рассмотрению публично-правовых споров, возникающих из избирательных правоотношений, которая заключается в обеспечении конституционного права гражданина избирать и быть избранными.

Рассмотрены теоретические и практические положения, связанные с определением роли суда как органа, призванного содействовать гармонизации избирательных отношений путем рассмотрения избирательных споров, а затем и защиты политических и личных прав граждан - участников избирательного процесса.

Разграничены теоретические понятия “субъект избирательного процесса”, “субъект избирательного спора”, “сторона в избирательном споре” в зависимости от пребывания участника избирательного процесса в определенных отношениях.

В работе обоснована целесообразность рассмотрения избирательных споров в судебном порядке в силу ряда преимуществ судебного производства, а именно: а) решение административного суда, которое вступило в силу в установленном законом порядке, является обязательным для исполнения на всей территории Украины, в то время как решение избирательной комиссии, которое вступило в силу, гарантированно выполняется только в том случае, если исполнение решения осуществляется автоматически во время его произнесения; б) во время судебного рассмотрения дела по избирательным спорам могут применятся средства процессуального принуждения, а в случае препятствования рассмотрения дела в избирательной комиссии, к лицу могут быть применены средства принуждения в общем порядке правоохранительными органами; в) судебное разбирательство дела осуществляется профессиональными юристами на профессиональной основе, в отличие от избирательных комиссий, членами которых могут быть лица любых профессий; г) судебные органы наделены большим объемом полномочий, связанных с исследованием доказательств.

Осуществлено научно-теоретический анализ особенностей административного судопроизводства по отдельным категориям дел, связанных с избирательным процессом, который проявляется в таких процессуальных институтах, как правила подсудности; круг лиц, которые по закону могут получить статус участников административного процесса; представительство; процессуальные сроки и порядок их исчисления; судебные издержки; осуществление вызовов и сообщений; обжалование; выполнение решений административного суда.

Определены особенности судебных решений по результатам рассмотрения административными судами избирательных споров, что, в связи с сокращенными сроками проведения избирательного процесса, способствуют ускорению судебного рассмотрения дел данной категории, в определенной степени ограничивают права сторон, однако призваны защитить конституционное право избирателей избирать и быть избранными, а также права других субъектов избирательного процесса.

На основании указанного анализа разработаны предложения, направленные на повышение эффективности рассмотрения и решения избирательных споров в административных судах.

Ключевые слова: избирательный спор, административный суд, подсудность, субъекты процесса по делам, возникающим из избирательных правоотношений, стадии процесса, особенности производства по отдельным категориям дел.



SUMMARY

Kukoba O. O. Administrative Procedure proceedings arising out of electoral relations. - Manuscript.

Thesis for the degree of legal specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; finance; information law. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2015.

The dissertation investigates scientific-theoretical and practical issues of implementation of the administrative procedure proceedings arising out of electoral relations.

Theoretical and practical provisions relating to the role of the court as a body to promote harmonization election relations by considering electoral disputes, and thus protect the political and personal rights - the electoral process.

Done scientific and theoretical analysis of administrative judicial certain categories of cases relating to the electoral process, which is a manifestation of such procedural institutions as rules of jurisdiction; circle of persons who by law can acquire the status of members of the administrative process; representation; procedural terms and procedure of calculation; costs and expenses; make calls and messages; appeal; implementation of decisions of the administrative court.

Based on the analysis suggestions aimed at improving the efficiency and consideration of electoral disputes in administrative courts.

Keywords: election dispute, the administrative court jurisdiction, the trial subjects arising from the election of relationships, stage of the process, especially the proceedings in certain categories of cases.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демократизація українського суспільства, що розпочалася після здобуття Україною державної незалежності, тісно пов'язана зі становленням вітчизняної виборчої системи. Ратифікація Україною основоположних міжнародно-правових актів з питань прав людини призвела до виникнення зобов'язань щодо забезпечення кожній особі захисту її прав. Як показує аналіз суспільної практики, дієвим та найефективнішим способом такого захисту сьогодні є його судова форма, різновидом якої є адміністративне судочинство.

Право на участь у вільних і справедливих виборах є одним з національних надбань молодої української демократії. Сучасна держава, на відміну від радянської, де виборів як таких взагалі не було, зобов'язана захищати виборчі права своїх громадян, які одночасно носять характер як політичних, так і особистих прав.

У міру розвитку суспільства в незалежній Україні поступово стали запроваджуватися механізми захисту виборчого права як системи правових норм і суб'єктивного права окремих громадян обирати і бути обраними на виборні пости і посади. Важливим кроком у цьому напрямку стало створення підсистеми адміністративних судів в Україні, до компетенції яких віднесено вирішення спорів, що виникають між учасниками виборчого процесу.

Як і в будь-якій новій справі, у процесі застосування виборчого законодавства, в тому числі при розгляді справ цієї категорії адміністративними судами, виникають численні неузгодженості і суперечності.

Незважаючи на безперечні переваги адміністративного судочинства як механізму захисту виборчих прав, практика вирішення спорів, що виникають у ході виборчого процесу, виявила численні прогалини і колізії у даній сфері. Наслідком цього є неоднакове застосування судами норм права, порушення і неналежний захист прав, свобод та охоронюваних законом інтересів учасників виборчих правовідносин. Недостатня регламентація охоронюваних правовідносин, пов'язаних із виборчим процесом, залишає багато питань, які потребують дискреційного тлумачення судами. Крім того, деякі норми, пов'язані з призначенням, підготовкою й проведенням виборів, взагалі не мають охоронюваних юридичних механізмів. Це, у свою чергу, призводить до ситуацій, коли суворе дотримання судами букви закону унеможливлює захист і відновлення прав і свобод учасників виборчого процесу.

Негативний вплив на додержання законності у ході виборів різного виду також відіграє напруженість економічної і політичної ситуації в країні, хаотичність у виборі моделей виборчих систем, низькій рівень політичної і правової культури учасників виборчих перегонів та правосвідомості виборців.

Практика розгляду й вирішення адміністративними судами виборчих спорів свідчить про необхідність удосконалення як окремих елементів процесуального порядку здійснення правосуддя у цій категорії справ, так і цілісного підходу до визначення виборчих спорів як предмета адміністративного судочинства. Таким чином, дослідження теоретичних засад виборчих спорів матиме важливе значення для подальшого розвитку адміністративного судочинства, а оптимізація правового регулювання порядку розгляду й вирішення виборчих спорів сприятиме забезпеченню їх прозорості, демократичності та зростанню довіри до влади в цілому і до судів, зокрема.

Не випадково в останні 10-15 років ці питання стали предметом пильної уваги представників правової науки, а також дослідників з авторитетних громадських організацій, Комітету виборців України, зарубіжних неурядових організацій тощо.

Водночас, незважаючи на те, що проблема захисту виборчих прав громадян є предметом пильної уваги у правотворчій сфері, майже відсутніми є фундаментальні теоретичні напрацювання її процесуальної складової. Специфіка судового захисту при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема виборчих спорів, досліджувалась такими представниками науки цивільного процесу як М.В. Жушман, Є.Г. Пушкар, П.І. Радченко, Д.М. Чечот, М.Й. Штефан та ін.

Запровадження адміністративної юстиції як спеціалізованої форми судового захисту публічних прав і свобод людини зумовило необхідність вироблення теоретичних засад адміністративного процесу, чому присвячено праці В.Б. Авер'янова, О.В. Бачерікова, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, Є.В. Додіна, І.Б. Коліушка, О.В. Кузьменко, Р.О. Куйбіди, В.І. Курила, О.М. Пасенюка, Ю.С. Педька, А.В. Руденка, А.О. Селіванова, В.С. Стефанюка, В.П. Юрченко, В.І. Шишкіна, К.М. Якимчука та ін.

Тема розгляду виборчих спорів недостатньо повно досліджена і викладена у наукових джерелах, хоча окремі питання виборчого процесу були предметом дослідження у працях Л.В. Бориславського, Ю.Б. Ключковського, О.Б. Ковальчук, В.Ф. Погорілка, В.М. Шаповала та ін. А проблемі судового розгляду виборчих спорів адміністративними судами приділяють увагу переважно судді, серед яких В.Д. Андрійцьо, І.Л. Самсін, М.І. Смокович та ін.

У той же час, у працях цих учених визначаються загальнотеоретичні основи адміністративного процесу та досліджуються його фундаментальні інститути.

Але діяльність судів по контролю за додержанням виборчого законодавства є настільки складною і багатоплановою, що потребує тривалих та ґрунтовних наукових досліджень і в майбутньому. Особливої уваги заслуговує науковий аналіз судової практики розгляду справ цієї категорії, зокрема, діяльності у цьому напрямку адміністративних судів, які ще проходять стадію становлення.

Зазначене підтверджує актуальність дослідження різних аспектів діяльності судів України по розгляду спорів з участю суб'єктів виборчого процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Підґрунтям для виконання дисертаційного дослідження є схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 року №5/2015 Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020», якою передбачено проведення в Україні, окрім інших, судової реформи та реформи виборчого законодавства. Дана робота пов'язана з напрацьованим Радою з питань судової реформи проектом Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (реєстраційний номер 1656) та прийнятим Верховною Радою України Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» та деяких інших законодавчих актів України щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу» від 13 березня 2014 року №879-VII.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є встановлення сутності, особливостей розгляду окремих категорій справ, що виникають з виборчих правовідносин, а також аналіз проблем, пов'язаних з діяльністю судів щодо гарантування дотримання Конституції України та законів України під час здійснення виборчого процесу.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких задач:

- визначити теоретичне поняття і ознаки публічно-правового спору, що виникає з виборчих правовідносин;

- дослідити поняття та види підсудності адміністративних справ, що виникають з виборчих правовідносин;

- розмежувати теоретичні поняття «суб'єкту виборчого процесу», «суб'єкту виборчого спору» та «сторона у виборчому спорі», як учасників виборчих правовідносин під час розгляду справи щодо порушення законодавства про вибори;

- охарактеризувати стадії та специфіку розгляду спорів, що виникають із виборчих правовідносин в процесі реалізації адміністративними судами провадження у справах даної категорії;

- встановити особливості судових рішень за наслідками розгляду виборчих спорів;

- визначити мету діяльності адміністративного суду щодо розгляду публічно-правових спорів, що виникають з виборчих правовідносин, сформулювати пропозиції щодо вирішення проблем розгляду адміністративними судами спорів, що виникають із виборчих правовідносин.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі судового розгляду, адміністративно-процесуальне законодавство та судова практика у виборчих спорах.

Предмет дослідження становлять адміністративно-процесуальні провадження у справах, що виникають з виборчих правовідносин.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження зумовлена визначеною метою і завданнями роботи і становить систему загальнонаукових та спеціально-наукових методів.

При опрацюванні матеріалів використовувався історико-правовий метод для вивчення еволюційних процесів, пов'язаних із розвитком адміністративного судочинства загалом та категорії «підсудність справ, що виникають з виборчих правовідносин» зокрема; порівняльно-правовий метод - для співставлення окремих положень законодавчих актів України, присвячених різним видам виборів; метод системного аналізу і логіко-правовий метод - для вивчення проблем тлумачення судами норм законодавства в їх системному зв'язку. За допомогою аналітичного методу формувались оцінки позицій окремих науковців і положень нормативно-правових актів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є комплексним монографічним науковим дослідженням теоретичних і практичних питань розгляду й вирішення виборчих спорів в адміністративному судочинстві, результати якого знайшли своє втілення у таких висновках та положеннях:

уперше:

- обґрунтовано необхідність визначення правил підсудності адміністративних справ, що виникають з виборчих правовідносин, за допомогою комплексу правових норм, які дозволяють розмежувати компетенцію адміністративних судів стосовно розгляду та вирішення виборчих спорів, у зв'язку з чим запропоновано розглядати підсудність адміністративних справ, що виникають з виборчих правовідносин, у двох аспектах: 1) як правовий інститут, норми якого регулюють належність адміністративної справи до компетенції окремої ланки системи адміністративних судів, та конкретного адміністративного суду цієї системи зокрема; 2) як підставу виокремлення певних категорій справ, які завдяки своїм властивостям (зміст позову, суб'єктний склад сторін, предмет спору) належать до компетенції як системи адміністративних судів загалом, так і окремого суду цієї системи зокрема;

- запропоновано визначення поняття «підсудність адміністративних справ, що виникають з публічно-правових відносин, пов'язаних з виборчим процесом» як законодавчо врегульованого порядку розподілу повноважень адміністративних судів однієї ланки (наприклад, окружних адміністративних судів) та адміністративних судів окремих ланок (місцевих загальних, окружних адміністративних судів, Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України) щодо розгляду та вирішення спорів, що витікають з публічно-правових відносин, пов'язаних з виборчим процесом, який обумовлюється предметом публічно-правового спору сторін та суб'єктним складом учасників спірного публічно-правового відношення;

- розмежовано теоретичні поняття «суб'єкт виборчого процесу», «суб'єкт виборчого спору», «сторона у виборчому спорі» залежно від перебування учасника виборчого процесу у певних відносинах;

- визначено особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративними судами виборчих спорів, що, в зв'язку зі скороченими строками проведення виборчого процесу, сприяють пришвидшенню судового розгляду справ даної категорії, певною мірою обмежують права сторін, однак покликані захистити конституційне право виборців обирати та бути обраними, а також права інших суб'єктів виборчого процесу;

- визначено мету діяльності адміністративних судів щодо розгляду публічно-правових спорів, що виникають з виборчих правовідносин, яка полягає у забезпеченні конституційного права громадянина обирати та бути обраними;

удосконалено:

- поняття «виборчий спір», як публічно-правовий спір, який виникає з виборчих правовідносин та характеризується предметом оскарження;

- характеристику стадій судового провадження у справах пов'язаних з виборчим процесом, шляхом послідовного розмежування дій адміністративного суду, учасників виборчих спорів та інших осіб, які беруть участь у справі з урахуванням специфіки реалізації адміністративним судом провадження у даній категорії справ;

- інстанційний підхід щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, шляхом віднесення справ даної категорії до виключної підсудності Київського апеляційного адміністративного суду;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування доцільності розгляду виборчих спорів саме в судовому порядку з огляду на ряд переваг судового провадження над досудовим врегулюванням спорів даної категорії, що полягають у: обов'язковому виконанні судових рішень, наявності у суду повноважень на застосування засобів процесуального примусу, здійснення судового розгляду справ фаховими юристами, наділення суду значним обсягом повноважень щодо витребування та дослідження доказів;

- особливості повідомлення сторін та інших осіб про надходження до суду виборчого спору та розгляд справи з огляду на відсутність законодавчого регулювання даного питання, у зв'язку з чим запропоновано доповнити Кодекс адміністративного судочинства України статтею 179-1 «Особливості здійснення викликів і повідомлень у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму» наступного змісту: «Про надходження позовної заяви та відкриття провадження у справі суд повідомляє сторін, інших осіб, які беруть участь у справі та виборчі комісії вищого рівня рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, електронною поштою або по телефону з обов'язковим фіксуванням такої дії секретарем судового засідання окремою письмовою довідкою, яка долучається до матеріалів справи»;

сформульовано пропозиції щодо кодифікації виборчого законодавства України шляхом прийняття Кодексу України про вибори та референдум, а також внесення змін і доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про виконавче провадження».

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки, сформульовані у дисертації, можуть бути використані у законопроектній роботі, зокрема при розробці нових та вдосконаленні чинних нормативних актів, що регламентують відносини, пов'язані із розглядом адміністративними судами справ, що виникають із виборчих правовідносин. Матеріали дисертаційного дослідження також можуть використовуватись у навчальному процесі, а саме - при викладанні такої дисципліни як «Адміністративний процес».

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження апробовано на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Нові завдання та напрями розвитку юридичної науки у ХХІ столітті» (Одеса, 4 квітня 2014 р.); Науково-практичній конференції «Актуальні питання публічного та приватного права у контексті сучасних процесів реформування законодавства» (Херсон, 11-12 квітня 2014 р.), V Всеукраїнській науково-практичній заочній конференції (Київ, 27-28 червня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми законодавства України: пріоритетні напрямки його вдосконалення» (Одеса, 10-11 жовтня 2014 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження містяться у 7 наукових статтях, що опубліковані у фахових виданнях з юридичних наук в Україні, а також у чотирьох тезах доповідей, надрукованих за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Структура дисертації зумовлена метою та завданням дослідження. Робота включає в себе вступ, три розділи, які об'єднують десять підрозділів, висновки, список використаних джерел та додатки. Повний обсяг дисертації - 199 сторінок, з них список використаних джерел, який складається із 207 найменувань, займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1 «Загальні засади процедури звернення до адміністративного суду у справах, пов'язаних з виборчим процесом» складається з трьох підрозділів, в яких охарактеризовано місце виборчого спору у публічно-правових спорах, надано правову оцінку питанню підсудності справ, що виникають із виборчих правовідносин адміністративним судам, суб'єктам процесу та названо і досліджено основні стадії вирішення виборчих спорів.

У підрозділі 1.1 «Адміністративна юрисдикція і підсудність справ, що виникають із виборчих правовідносин» визначено концептуальні підходи до визначення підсудності справ, що виникають із виборчих правовідносин адміністративним судам з урахуванням позицій як вітчизняних, так і зарубіжних учених - представників теорії права та галузевих наук.

Звернено увагу на те, що підсудність адміністративних справ, що виникають з публічно-правових відносин, пов'язаних з виборчим процесом слід визначити, як законодавчо врегульований порядок розподілу повноважень (компетенції, юрисдикції) адміністративних судів однієї ланки та адміністративних судів окремих ланок щодо розгляду та вирішення ними спорів, що витікають з публічно-правових відносин, пов'язаних з виборчим процесом, який (порядок) обумовлюється предметом публічно-правового спору сторін та суб'єктним складом учасників спірного публічно-правового відношення.

Зосереджено увагу на тому, що розподіл справ між адміністративними судами здійснюється за трьома критеріями: предметним, територіальним та інстанцій ним.

Обставинами, які впливають на такий розподіл публічно-правових спорів (обставини, які зумовлюють підсудність конкретної адміністративної справи адміністративному суду), є:

- особливий склад учасників публічно-правового спору (залежно від специфіки такого складу конкретна адміністративна справа розглядатиметься у загальному місцевому суді, окружному адміністративному суді (в тому числі, окружному адміністративному суді м. Києва), Київському апеляційному адміністративному суді або ж у ВАС України);

- місцезнаходження позивача або відповідача (за загальним правилом адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (ч. 1 ст. 19 КАС України);

- належність адміністративного спору до певної інстанції системи адміністративних судів (тобто різні публічно-правові спори можуть бути розглянуті та вирішені або місцевими загальними судами як адміністративними судами, або окружними адміністративними судами, або апеляційними адміністративними судами, або Вищим адміністративним судом України).

Під предметною підсудністю виборчих спорів розуміють сукупність правил, що визначають розмежування компетенції судів певних ланок щодо розгляду адміністративних справ за першою інстанцією залежно від предмета публічно-правового спору чи його суб'єктного складу.

Територіальною підсудністю є сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня залежно від місця розгляду адміністративних справ за першою інстанцією.

Під інстанційною підсудністю варто розуміти сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів при розгляді адміністративних справ за першою, апеляційною та касаційною інстанціями.

Акцентовано увагу на тому, що правильне визначення підсудності спору є однією з гарантій судового захисту прав, свобод та інтересів особи і розв'язання спору неупередженим судом.

У підрозділі 1.2 «Суб'єкти судового провадження» здійснюється аналіз суб'єктів виборчих відносин в межах відповідного виборчого процесу в цілому та в межах судового провадження зокрема. Розкривається співвідношення понять суб'єктів виборчого спору та учасників виборчого процесу.

Встановлено, що виборчі спори, як і виборчі правовідносини, які виникають в результаті регулювання нормами виборчого права визначених суспільних відносин, обумовлюють свій суб'єктивний склад у взаємозв'язку з кругом суб'єктів виборчого права в цілому.

Отже, пропонується удосконалити поняття «суб'єкт виборчого спору» шляхом відокремлення від поняття «учасник виборчого процесу». Так, особливістю суб'єктів виборчого спору, як учасників юридичного конфлікту та адміністративного процесу, є обов'язкова наявність конфлікту між сторонами. Тобто, конфліктуючі між собою сторони водночас виступають суб'єктами виборчого спору.

Удосконалено поняття «суб'єкт виборчого спору» як діюча або протидіюча сторона - учасник виборчого процесу, який виступає стороною судового провадження під час розгляду справи щодо порушення законодавства про вибори та референдум.

У підрозділі 1.3 «Стадії судового провадження щодо розгляду справ з виборчих правовідносин» охарактеризовано особливості процедури розгляду виборчих спорів адміністративним судом.

Визначено, що розгляд адміністративних справ з виборчих правовідносин характеризується специфічним порядком здійснення адміністративного судочинства, що відображається на багатьох процесуальних інститутах, таких як: правила підсудності, вимоги до представництва, порядок обчислення строків, визначення розміру та порядок розподілу судових витрат, забезпечення явки учасників судового процесу, процедура оскарження судових рішень та їх виконання.

У свою чергу, стадії адміністративного процесу у справах, пов'язаних із виборчим процесом, утворюють структурно обумовлену послідовність дій адміністративного суду, учасників виборчих спорів та інших осіб.

Особливостями структурної будови адміністративного судочинства у справах, пов'язаних з виборчим процесом встановлено: відсутність касаційного провадження; відмінності процесуальних дій на окремих стадіях адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, вперше розкрито структуру провадження адміністративної справи з виборчих правовідносин, що співвідноситься з узагальненою конструкцією структури адміністративного процесу в цілому і передбачає послідовне проходження всіх процесуальних стадій, з обґрунтуванням необхідності забезпечити апеляційне провадження у всіх категоріях виборчих спорів.

Розділ 2 «Особливості розгляду окремих категорій справ, що виникають із виборчих правовідносин» складається із п'яти підрозділів, в яких здійснено загальний аналіз процесуальних особливостей здійснення адміністративного судочинства у справах, що виникають з виборчих правовідносин, відповідно до класифікації, закріпленої у Кодексі адміністративного судочинства України.

У підрозділі 2.1 «Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій» аналізується порядок розгляду адміністративним судом справ, предметом яких є рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії або членів таких комісій.

В процесі вирішення питання про особливості розгляду адміністративних справ, що виникають з виборчих правовідносин акцентовано увагу на тому, що підсудність справ даної категорії залежить від предмета оскарження та сторін. Для справ цієї категорії, також, встановлено спеціальні, скорочені строки звернення до суду.

Окрім викладеного, додаткової уваги потребують процесуальні строки розгляду справ даної категорії безпосередньо в суді. У справах даної категорії такі строки обчислюються днями та годинами, що зумовлено швидкоплинністю виборчого процесу та особливим характером спірних відносин між його учасниками.

Зосереджено увагу на стадії вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі та призначення справи до розгляду.

Вперше запропоновано усувати недоліки позовної заяви під час підготовчого провадження. Тобто в ухвалі про відкриття провадження звертати увагу суб'єктів виборчого спору на недоліки адміністративного позову та надавати строк для усунення таких недоліків до вирішення спору по суті або безпосередньо в судовому засіданні. Та в разі не усунення таких недоліків позивачем, залишати позовну заяву без розгляду на підставі п. 7 ч.1 ст. 155 КАС України. Такий підхід позитивно вплине на питання доступу суб'єктів виборчих спорів до правосуддя та на строки вирішення спорів даної категорії в цілому.

У підрозділі 2.2 «Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців» охарактеризовано загальні засади розгляду адміністративними судами справ даної категорії в порядку статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звертається увага на те, що КАС України не визначає, хто саме є належним відповідачем у справах зазначеної категорії. Однак, на практиці такі позови пред'являються до дільничної виборчої комісії. Подекуди, серед співвідповідачів зазначають відділ ведення Державного реєстру виборців. Іноді цей відділ залучається як третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.

Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Судовий збір не сплачується позивачем і не стягується з відповідача.

Набуває подальшого розвитку питання про те, що особливостями розгляду адміністративними судами справ щодо уточнення списку виборців є: закріплення права особи на звернення до суду з позовом в інтересах інших осіб (без відповідного на те уповноваження); дана категорія справ предметно підсудна місцевим загальним судам як адміністративним; особа-позивач звільнена від сплати судового збору; скорочений строк розгляду даної категорії справ; можливість розгляду справи за відсутності належним чином повідомлених осіб; допуск постанови суду до негайного виконання.

У підрозділі 2.3 «Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори» визначено та проаналізовано особливості розгляду адміністративним судом справ даної категорії.

За наслідками дослідження встановлено, що законодавчо передбачено певні гарантії суб'єктам виборчого процесу на оскарження в судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори.

Удосконалено питання особливостей розгляду адміністративними судами справ зазначеної категорії з визначенням: особливого суб'єктного складу, закріпленого у конкретному законі про вибори; предметної підсудності спору залежно від суб'єктів оскарження (відповідачів); скорочених строків звернення до адміністративного суду, наслідком пропуску яких є залишення позовної заяви без розгляду, а відповідно - позбавлення особи доступу до правосуддя; скорочених строків розгляду справ даної категорії судом та оскарженням судового рішення до суду апеляційної інстанції; можливості розгляду справи за відсутності належним чином повідомлених осіб; необхідністю реагування суду на порушення ЗМІ чи інформаційним агентством вимог закону про вибори шляхом повідомлення про такі порушення уповноважених органів.

У підрозділі 2.4 «Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу» визначено та проаналізовано особливості розгляду адміністративним судом справ даної категорії.

Так, за правовою конструкцією даної статті предметом оскарження в цій категорії спорів можуть бути дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів направлені на порушення прав та законних інтересів інших суб'єктів виборчого процесу.

Охарактеризовано підставу оскарження в даній категорії справ, якою можуть бути саме дії чи бездіяльність, що порушують законодавство про вибори. Зокрема, порушення в процесі висунення, реєстрації кандидата, проведення передвиборної агітації, фінансування виборчої кампанії, обмеження чи створення перешкод під час здійснення кампанії.

Набули подальшого розвитку питання щодо характеристики особливостей розгляду адміністративними судами справ зазначеної категорії. А саме, відокремлено: особливий суб'єктний склад залежно від суб'єктів відповідного виборчого процесу; визначення предметної підсудності спору залежно від суб'єктів оскарження (відповідачів); скорочення строків звернення до адміністративного суду, наслідком пропуску яких є залишення позовної заяви без розгляду; скорочені процесуальні строки даної категорії справ та оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції; можливість розгляду справи за відсутності належним чином повідомлених осіб.

У підрозділі 2.5 «Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України» визначено та проаналізовано особливості розгляду адміністративним судом справ даної категорії.

Обґрунтовано висновок про те, що розгляд судами спорів, які виникають під час організації та проведення президентських виборів, є важливою гарантією забезпечення виборчих прав громадян, реалізації принципу відповідальності держави за свою діяльність перед людиною. У сучасних умовах, коли, на жаль, в Україні ще не сформовані стійкі правові традиції, недостатнім є рівень правової та політичної культури, коли в суспільстві немає повної довіри до результатів виборів, детальна правова регламентація виборчих процедур та неухильне дотримання положень закону всіма суб'єктами виборчого процесу є чи не єдиною запорукою законності проведення виборів, підставою для підвищення рівня легітимності їх результатів.

Набули подальшого розвитку висновки про те, що розгляд виборчих спорів, пов'язаних із виборами Президента України, характеризується специфічним порядком здійснення адміністративного судочинства, що відображається на багатьох процесуальних інститутах, зокрема, на правилах підсудності, обчислення строків, здійснення викликів і повідомлень, порядку оскарження судових рішень.

Розділ 3 «Діяльність судів щодо гарантування дотримання Конституції України та законів України під час здійснення виборчого процесу» складається з двох підрозділів, в яких розглядаються окремі питання щодо впливу судового порядку розгляду виборчих спорів на виборчий процес та особливостей судових рішень за наслідками розгляду виборчих спорів.

У підрозділі 3.1 «Особливості судових рішень за наслідками розгляду виборчих справ» досліджуються специфічні риси, притаманні судовим рішенням в адміністративних справах, що виникають з виборчих правовідносин.

Так, ухвалення судового рішення є найважливішим результатом здійснення правосуддя адміністративними судами. В свою чергу, судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України.

Набули подальшого розвитку висновки про те, що суд, задовольнивши адміністративний позов, у постанові не лише повинен констатувати порушення законодавства про вибори, а і визначити відповідний спосіб захисту та відновлення порушених прав та інтересів позивача з урахуванням прав та законних інтересів інших учасників виборчих правовідносин.

Також, набуває подальшого розвитку характеристика порядку усунення встановлених судом порушень за наслідками розгляду справ даної категорії.

Вперше запропоновано та обґрунтовано необхідність внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” з метою детальної регламентації окремої скороченої та пришвидшеної процедури виконання судових рішень в адміністративних справах, що виникають з виборчих правовідносин.

У підрозділі 3.2 «Діяльність адміністративних судів як гарантія відновлення порушених прав суб'єктів виборчого процесу» зазначено, що діяльність адміністративних судів при розгляді адміністративних спорів впливає на два аспекти: безпосередньо юридичний та соціально-політичний.

Встановлено, що особливість юридичного аспекту діяльності судів полягає у забезпеченні законності виборчого процесу шляхом захисту та відновлення порушених прав суб'єктів виборчого спору з урахуванням прав інших учасників виборчих правовідносин.

У свою чергу, особливості соціально-політичного аспекту діяльності адміністративних судів у виборчих правовідносинах окреслено усвідомленням суддею обов'язку бути поза політикою й одночасно розуміти значення винесених рішень у резонансних справах для подальшого життя держави та суспільства в цілому.

Набула подальшого розвитку характеристика переваг захисту порушених виборчих прав в судовому порядку над позасудовим, що виявляється у наступному: а) рішення адміністративного суду, що набуло чинності у встановленому законом порядку, є обов'язковим для виконання на всій території України, тоді як рішення виборчої комісії, що набуло чинності, гарантовано виконується лише в тому разі, якщо виконання рішення здійснюється автоматично під час його проголошення; б) під час судового розгляду справи щодо виборчих спорів може бути застосовано засоби процесуального примусу, а в разі перешкоджання розгляду справи у виборчій комісії, до особи може бути застосовано засоби примусу в загальному порядку правоохоронними органами; в) судовий розгляд справи здійснюється фаховими юристами на професійній основі, на відміну від виборчих комісій, членами яких можуть бути особи будь-яких професій; г) суди наділені більшим обсягом повноважень, які пов'язані з дослідженням доказів.

Встановлено, що саме судовий захист виборчих прав суб'єктів виборчого процесу є надійною гарантією досягнення юридичної визначеності у даній категорії публічно-правових відносин.



ВИСНОВКИ

У висновках сформульовано найбільш суттєві результати й положення дослідження, наведено теоретичні узагальнення та визначено шляхи удосконалення правового регулювання адміністративного судочинства щодо розгляду й вирішення справ, пов'язаних із виборчим процесом. Зазначено, що:

1. Поняття «виборчий спір» у чинному законодавстві не використовується, натомість у відповідних виборчих законах визначено предмет оскарження у виборчому процесі, що полягає у перевірці законності і обґрунтованості будь-якого рішення, дії чи бездіяльності, що стосується виборів. Публічно-правовий спір, який виникає з виборчих правовідносин, можливо скорочено іменувати як виборчий спір. У зв'язку з цим, під виборчим спором запропоновано розуміти юридичний конфлікт, що виникає у сфері суспільних відносин з приводу проведення виборів та референдуму, учасниками якого є суб'єкти виборчого процесу.

2. Підсудність адміністративних справ, що виникають з публічно-правових відносин, пов'язаних з виборчим процесом слід визначити, як законодавчо врегульований порядок розподілу повноважень адміністративних судів однієї ланки (наприклад, окружних адміністративних судів) та адміністративних судів окремих ланок (місцевих загальних, окружних адміністративних судів, Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України) щодо розгляду та вирішення спорів, що витікають з публічно-правових відносин, пов'язаних з виборчим процесом, який обумовлюється предметом публічно-правового спору сторін та суб'єктним складом учасників спірного публічно-правового відношення. Встановлено, що підсудність адміністративних справ можна розглядати у двох аспектах: як правовий інститут, норми якого регулюють належність адміністративної справи до компетенції окремої ланки системи адміністративних судів, та конкретного адміністративного суду цієї системи зокрема; як підставу виокремлення певних категорій справ, які завдяки своїм властивостям (зміст позову, суб'єктний склад сторін, предмет спору) належать до компетенції як системи адміністративних судів загалом, так і окремого суду цієї системи зокрема. Розподіл публічно-правових спорів у межах системи адміністративних судів відбувається з урахуванням низки фактичних обставин, що простежуються у кожному конкретному випадку виникнення конфлікту між двома суб'єктами, на основі трьох критеріїв: предметного, територіального та інстанційного, які визначаються як види підсудності адміністративних справ.

3. Виборчі спори, як і виборчі правовідносини, які виникають в результаті регулювання нормами виборчого права визначених суспільних відносин, обумовлюють свій суб'єктний склад у взаємозв'язку з колом суб'єктів виборчого права в цілому. Суб'єктами виборчого процесу можуть бути виборці, виборчі комісії, кандидати, партії (блоки) або місцеві організації партій, які висунули кандидатів у відповідному виборчому процесі, уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів, а також офіційні спостерігачі від громадських організацій. У свою чергу, суб'єктами виборчого спору можуть бути сторони судового провадження - суб'єкти виборчого процесу між якими наявний юридичний конфлікт розв'язання якого покладається на суд, або інші особи, які вважають, що їхні права та охоронювані законом інтереси порушено в процесі проведення виборів чи референдуму. В свою чергу, сторонами у виборчому спорі можуть бути тільки позивач та відповідач.

Під поняттям «учасник виборчих правовідносин» запропоновано вважати всіх суб'єктів виборчого процесу, які одночасно можуть виступати і сторонами судового провадження під час розгляду справи щодо порушення законодавства про вибори та референдум.

4. Особливості стадій судового провадження у справах, пов'язаних із виборчим процесом, характеризуються послідовністю певних дій адміністративного суду, учасників виборчих спорів та інших осіб, що включають в себе: подання позовної заяви до суду та вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі у скорочені строки; розгляд справи судом першої інстанції з урахуванням положень інстанційної підсудності (місцевим загальним судом - як адміністративним, окружним адміністративним судом (в т.ч., територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ), Київським апеляційним адміністративним судом - як судом першої інстанції, Вищим адміністративним судом України - як судом першої інстанції); ухвалення та одночасно проголошення повного тексту судового рішення за наслідками розгляду справи; можливість оскарження судового рішення, його перегляд в апеляційному порядку; строки набрання судовим рішенням законної сили; особливості виконання судових рішень за наслідками розгляду справ, що виникають з виборчих правовідносин, як завершальна стадія судового провадження;

5. Специфіка розгляду адміністративним судом спорів, що виникають в процесі проведення виборів та референдуму полягає в наступному:

- значне скорочення строку звернення до суду з відповідним позовом від двох до п'яти днів;

- у разі пропущення особою строку звернення до суду з позовом чи строку подання апеляційної скарги такі строки не підлягають поновленню;

- скорочення строку розгляду адміністративним судом адміністративних справ даної категорії до двох днів, а в деяких випадках взагалі декількох годин;

- необхідність оперативного реагування суду на надходження позовної заяви, наслідком чого є вимоги до невідкладного вирішення питання про відкриття провадження у справі, повідомлення сторін та вжиття інших заходів щодо розгляду справи у судовому засіданні;

- неприбуття особи в судове засідання, у разі коли таку особу належним чином повідомлено про розгляд справи, не перешкоджає судовому розгляду та не є підставою для відкладення судового засідання;

- наявність вимог до складення та оголошення в судовому засіданні повного тексту судового рішення, у зв'язку з чим не підлягають застосуванню адміністративним судом положення ч. 3 ст. 160 КАС України щодо відтермінування складення судового рішення у повному обсязі;

- встановлення обов'язку суду повідомляти виборчі комісії вищого рівня про відкриття провадження у справі та про результати її розгляду;

- обмеження права особи на оскарження судових рішень адміністративного суду в апеляційному порядку та виключення права подання касаційних скарг на судові рішення, а також, заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.

6. Найважливішим результатом здійснення правосуддя адміністративними судами є ухвалення судового рішення. Судові рішення адміністративного суду у справах, що виникають із виборчих правовідносин мають ряд особливостей, що полягають у наступному:

- копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення (як наслідок, положення частин четвертої, сьомої статті 160 КАС України щодо відстрочення складення повного тексту судового рішення у даному випадку не застосовуються);

- законодавцем не передбачено касаційного оскарження судових рішень в даній категорії справ та значно обмежено випадки оскарження таких рішень в апеляційному порядку;

- значно скорочено термін подання апеляційної скарги (встановлено, що судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування);

- визначено, що судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним;

- судові рішення у справах даної категорії не підлягають перегляду Верховним Судом України та за нововиявленими обставинами.

У судовому рішенні про вирішення виборчого спору необхідно максимально визначати спосіб, строки і порядок виконання такого рішення та, вразі необхідності, зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії з метою забезпечення виконання судового рішення. З метою повного та своєчасного захисту порушених прав суб'єктів виборчого процесу адміністративний суд може втрутитись у власну дискрецію відповідача шляхом зобов'язання останнього вчинити конкретні дії для негайного відновлення порушених прав та законних інтересів учасників виборчого процесу.

7. У роботі обґрунтовано доцільність розгляду виборчих спорів в судовому порядку з огляду на ряд переваг судового провадження, а саме: а) рішення адміністративного суду, що набуло чинності у встановленому законом порядку, є обов'язковим для виконання на всій території України, тоді як рішення виборчої комісії, що набуло чинності, гарантовано виконується лише в тому разі, якщо виконання рішення здійснюється автоматично під час його проголошення; б) під час судового розгляду справи щодо виборчих спорів може бути застосовано засоби процесуального примусу, а в разі перешкоджання розгляду справи у виборчій комісії, до особи може бути застосовано засоби примусу в загальному порядку правоохоронними органами; в) судовий розгляд справи здійснюється фаховими юристами на професійній основі, на відміну від виборчих комісій, членами яких можуть бути особи будь-яких професій; г) судові органи наділені більшим обсягом повноважень, які пов'язані з дослідженням доказів.