Адміністративно-юрисдикційна діяльність державної служби боротьби з економічною злочинністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 342.922

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

адміністративно-юрисдикційна діяльність державної служби боротьби з економічною злочинністю

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Лібенко Ілля Юрійович

Дніпропетровськ - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник -

доктор юридичних наук, доцент

Миронюк Роман Вікторович,

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,

професор кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Синявська Олена Юхимівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ,

начальник навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання;

кандидат юридичних наук, доцент

Кувакін Сергій В'ячеславович,

Академія митної служби України,

доцент кафедри адміністративного та митного права.

Захист відбудеться 28 листопада 2014 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26).

Автореферат розісланий 23 жовтня 2014 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.С. Березняк

АНОТАЦІЯ

Лібенко І. Ю. Адміністративно-юрисдикційна діяльність державної служби боротьби з економічною злочинністю. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. - Дніпропетровськ, 2014.

У дисертації здійснено комплексне дослідження теоретичних засад, правового регулювання та практики адміністративно-юрисдикційної діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю, в результаті чого встановлено сутність, підстави та процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, а також шляхи її удосконалення.

Досліджено стан наукової розробки проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ. Визначено поняття, завдання та принципи адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, з'ясовано та розкрито функції їх адміністративно-юрисдикційної діяльності. Здійснено аналіз правової основи адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ. Здійснено правовий аналіз юридичного складу адміністративних правопорушень, підвідомчих ДСБЕЗ. Виокремлено види та розкрито зміст адміністративних проваджень у діяльності ДСБЕЗ.

Охарактеризовано порядок реалізації адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, вироблено рекомендації, спрямовані на удосконалення нормативного та організаційного його забезпечення.

Ключові слова: адміністративний примус, адміністративна юрисдикція, адміністративно-юрисдикційна діяльність, адміністративно-деліктний процес, державна служба боротьби з економічною злочинністю, процесуальна компетенція.

АННОТАЦИЯ

Либенко И. Ю. Административно-юрисдикционная деятельность Государственной службы борьбы с экономической преступностью. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Днепропетровский государственный университет внутренних дел. - Днепропетровск, 2014.

В диссертации осуществлено комплексное исследование теоретических основ, правового регулирования и практики административно-юрисдикционной деятельности Государственной службы борьбы с экономической преступностью, в результате чего установлено сущность, основания и процедуры административно-юрисдикционной деятельности ГСБЭП, а также пути ее совершенствования. Определена сущность категории «административно-юрисдикционная деятельность ГСБЭП», как урегулированной, преимущественно нормами административного права, деятельности соответствующих подразделений (должностных лиц) по рассмотрению и разрешению индивидуальных административных дел конфликтного характера, а именно: дел об административных правонарушениях, дисциплинарных дел и дел по жалобам граждан, а также связанных с ними административно-процессуальных мер. Выделены принципы административно-юрисдикционной деятельности ГСБЭП, а именно: законности, публичности, всесторонней защиты прав человека и гражданина, равенства всех перед законом, объективной истины, оперативности, экономичности, национального языка. Определены функции ГСБЭП как субъекта административно-юрисдикционной деятельности и раскрыто их содержание.

Осуществлен анализ правовой основы административно-юрисдикционной деятельности ГСБЭП. Выделено и раскрыто содержание таких административных производств в деятельности ГСБЭП: а) производство по делам об административных правонарушениях в сфере экономики и прав интеллектуальной собственности, б) дисциплинарное производство, в) производство по жалобам граждан. Осуществлен правовой аналіз юридического состава административных правонарушений, подведомственных ГСБЭП, выяснены недостатки юридических конструкций отдельных из них и предложено дополнить КУоАП новыми составами правонарушений. Охарактеризован порядок реализации административно-юрисдикционной деятельности ГСБЭП МВД Украины, выработаны рекомендации, направленные на совершенствование нормативного и организационного его обеспечения.

Сформулированы конкретные предложения и рекомендации по совершенствованию административно-юрисдикционной деятельности ГСБЭП МВД Украины путем выделения трех уровней: 1) нормативного, включающего следующие векторы: усовершенствование административно-деликтного законодательства, нормативно-правового статуса ОВД и ГСБЭП, как составляющей криминальной милиции в частности; необходимость нормативного закрепления понятия и границ административной юрисдикции органов публичной администрации в целом и ГСБЭП в частности; 2) организационного, к которому следует отнести: совершенствование взаимодействия (внутреннего и внешнего); отказ от «палочной системы» показателей раскрываемости правонарушений и сумм поступлений в бюджеты разных уровней в качестве уплаты штрафов за их оказание; улучшение материально-технического оснащения, включая компьютеризацию и широкое использование информационных технологий, создание единого общегосударственного реестра административных правонарушений; 3) кадрового, охватывающего следующие векторы: ориентир на обеспечение прав человека в деятельности службы, совершенствование подготовки работников ГСБЭП, оптимизация роли руководителя подразделения службы.

Обоснована необходимость внесения изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях, в частности ст. 222 «Органы внутренних дел (милиция)», путем дополнения ее положениями о праве рассмотрения дел об определенных административных правонарушениях работниками ГСБЭП МВД Украины.

Ключевые слова: административное принуждение, административная юрисдикция, административно-юрисдикционная деятельность, административно-деликтный процесс, государственная служба борьбы с экономической преступностью, процессуальная компетенция.

SUMMARY

Libenko I. Yu. Administrative-jurisdictional activities of the State Service for Combating Economic Crimes. - The manuscript.

The Dissertation is for the degree of candidate of legal sciences on speciality 12.00.07 - Administrative Law and Procedure; Financial Law; Informational law. - The Dnipropetrovs'k State University of Internal Affairs. - Dnipropetrovs'k, 2014.

The thesis deal with the complex study of theoretical principles, legal regulation and practice of administrative-jurisdictional activities of the State Service for Combating Economic Crimes (SSCEC), resulting in the establishing of the essence, grounds and procedures of the administrative-jurisdictional activity of the SSCEC and ways to improve it.

The state of scientific development of problems of administrative-jurisdictional activities of the SSCEC has been explored. The concept, objectives and principles of administrative-jurisdictional activities of the SSCEC have been determined; functions of their administrative-jurisdictional activities have been found out and disclosed. The legal analysis of the legal framework of administrative-jurisdictional activities of the SSCEC has been made. The author marked out types and discovered the content of the administrative proceedings in the SSCEC's activities.

The procedure for exercising administrative-jurisdictional activities of the SSCEC has been described, recommendations aimed at improving the regulatory organizational of its support have been elaborated.

Keywords: administrative coercion, administrative jurisdiction, administrative-jurisdictional activities, administrative-tort procedure, state service for combating economic crimes, procedural competence.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здійснення адміністративної реформи в Україні передбачає глибинні перетворення, які стосуються усіх сфер суспільства і вимагають удосконалення діяльності всіх органів виконавчої влади, в тому числі органів внутрішніх справ. Органи внутрішніх справ переходять на якісно новий рівень діяльності, орієнтований в першу чергу на громадян України. Важливе місце тут відведено Державній службі боротьби з економічною злочинністю (далі - ДСБЕЗ), що входить до кримінальної міліції системи МВС та опікується сферою протидії правопорушенням у сфері економіки і прав інтелектуальної власності. Аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень за період 2007-2013 років свідчить, що кількість справ про адміністративні правопорушення за матеріалами, поданими працівниками ДСБЕЗ, зросла з 643 у 2007 році до 785 у 2013 році, що вказує на негативну динаміку поширення даних протиправних діянь та свідчить про позитивну динаміку діяльності ДСБЕЗ щодо їх виявлення.

У процесі адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ реалізується визначений законодавством обсяг повноважень її посадових осіб щодо боротьби з адміністративними правопорушеннями, що виражається, зокрема, у їх виявленні, збиранні та перевірці доказів, оформленні необхідних процесуальних документів, розгляді підвідомчих їм справ, винесенні по них відповідних постанов, направленні окремих справ для розгляду за підвідомчістю, а також у вжитті заходів щодо недопущенню вчинення правопорушень у сфері економіки. Важливо, щоб ця діяльність повністю відповідала вимогам закону, під час її здійснення було забезпечено дотримання прав і законних інтересів всіх учасників провадження, насамперед громадян. Зважаючи на те, що зазначена діяльність працівників ДСБЕЗ отримала значне поширення, визначення її сутності та особливостей, підстав, змісту та процедур має велике як теоретичне, так і практичне значення.

Останнім часом у вітчизняній літературі правовим проблемам діяльності працівників ДСБЕЗ приділяється певна увага. Проте питання їх адміністративно-юрисдикційної діяльності залишаються дослідженими ще недостатньо. Таким чином, необхідність посилення захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, використання працівниками ДСБЕЗ з цією метою заходів адміністративної відповідальності обумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження широкого кола питань їх адміністративно-юрисдикційної діяльності.

Науково-теоретичне підґрунтя дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки фахівців у галузі теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права: В.Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.Т. Білоуса, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, В.А. Гуменюка, С.М. Гусарова, Г.В. Джагупова, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, Д.П. Калаянова, Р.А. Калюжного, О.П. Клюшніченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, Б.М. Лазарєва, М.Я. Маслєннікова, Т.П. Мінки, О.І. Миколенка, Р.В. Миронюка, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловського, І.В. Панової, В.П. Пєткова, Н.Г. Саліщевої, О.Ю. Салманової, А.О. Селіванова, О.Ю. Синявської, О.Ф. Скакун, В.С. Стефанюка, С.Г. Стеценка, М.С. Студенікіної, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, В.В. Цвєткова, Ю.С. Шемшученка, І.М. Шопіної, В.К. Шкарупи, О.П. Шергіна, А.Ю. Якімова, О.М. Якуби, Х.П. Ярмакі та ін. Однак багато питань, пов'язаних із адміністративно-юрисдикційною діяльністю, не знайшли відображення у монографічних дослідженнях і розробках.

Таким чином, відсутність комплексних наукових досліджень із зазначеної проблеми та необхідність удосконалення правового регулювання у цій сфері обумовлюють актуальність даного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Додатку 2 Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженому наказом МВС України від 29.10.2010 року № 347, п. 2.152 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2011 рік та в межах загальноуніверситетської наукової теми «Актуальні проблеми забезпечення безпеки та правопорядку в Україні» (державний реєстраційний номер 0112U003548), затвердженої 28.05.2012 року.

Тема дисертації затверджена вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 27 жовтня 2010 року (протокол № 2).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування встановити сутність, підстави та процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, а також шляхи її удосконалення.

Відповідно до окресленої мети поставлено такі задачі:

- дослідити стан наукової розробки проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ;

- визначити поняття, завдання та принципи адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ;

- з'ясувати функції ДСБЕЗ як суб'єкта адміністративно-юрисдикційної діяльності;

- з'ясувати правову основу адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ;

- виокремити види адміністративних проваджень у діяльності ДСБЕЗ;

- розкрити зміст адміністративно-деліктного провадження, здійснюваного посадовими особами ДСБЕЗ;

- охарактеризувати адміністративні правопорушення, що підвідомчі ДСБЕЗ;

- проаналізувати порядок застосування заходів адміністративного примусу в межах адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ;

- окреслити перспективи удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративної діяльності ДСБЄЗ.

Предметом дослідження є адміністративно-юрисдикційна діяльність ДСБЕЗ.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність сучасних загальних та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування зумовлено системним підходом, що надає можливість досліджувати поставлені питання в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. В дисертаційному дослідженні використано також окремі методи наукового пізнання. Зокрема, за допомогою логіко-семантичного методу проаналізовано і поглиблено понятійний апарат (розділи 1, 2). Системно-структурний метод дав можливість з'ясувати особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ (підрозділ 1.2), визначити завдання, принципи та функції адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ (підрозділи 1.2-1.3). З використанням формально-логічного методу досліджувалося чинне законодавство України, яке регламентує адміністративно-юрисдикційну діяльність ДСБЕЗ (підрозділ 1.4). Методи класифікації, групування, системно-функціональний застосовано для визначення системи адміністративно-юрисдикційних проваджень за участю ДСБЕЗ (підрозділ 2.1), заходів адміністративного примусу в межах адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ (підрозділ 2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувалися для з'ясування сутності і аналізу адміністративних правопорушень, що підвідомчі ДСБЕЗ, особливостей провадження у справах про дані правопорушення (підрозділ 2.2), визначення напрямків удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ (підрозділ 2.4).

Теоретичне підґрунтя для виконання роботи склали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління, конституційного та адміністративного права, інших галузевих правових наук.

Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють адміністративно-юрисдикційну діяльність ДСБЕЗ. Дисертантом звернуто увагу на актуальну політико-правову публіцистику, на сторінках якої дискутується багато питань, що стосуються проблем удосконалення діяльності ДСБЕЗ.

Емпіричну базу дослідження складають: 325 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, складені працівниками ДСБЕЗ та направлені для розгляду до суду, матеріали профілактичної роботи підрозділів ДСБЕЗ; матеріали прокурорських перевірок законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності; статистичні дані діяльності підрозділів ДСБЕЗ щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, їх перегляду в позасудовому порядку, діяльності судових органів щодо їх перегляду у зв'язку з їх оскарженням за 2009-2013 роки; зведені дані опитування 276 працівників підрозділів ДСБЕЗ, які уповноважені на складання матеріалів справ про адміністративні правопорушення; аналітичні звіти МВС України, Мін'юсту України, Генеральної прокуратури України, інформація на офіційних сайтах органів публічної адміністрації. Дисертантом також використано особистий досвід практичної роботи в підрозділах ДСБЕЗ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є однією із перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права визначити проблеми адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ та запропонувати авторське бачення шляхів їх вирішення. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, а саме:

уперше:

- визначено сутність категорії «адміністративно-юрисдикційна діяльність ДСБЕЗ» як врегульованої нормами адміністративного права діяльності відповідних підрозділів (посадових осіб) щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ конфліктного характеру, а саме: справ про адміністративні правопорушення, дисциплінарних справ і справ за скаргами громадян, а також пов'язаних із ними адміністративно-процесуальних заходів;

- з'ясовано функції ДСБЕЗ як суб'єкта адміністративно-юрисдикційної діяльності, а саме: 1) загальносоціальні: а) інформаційна; б) орієнтаційна; в) виховна; 2) спеціально-соціальні (юридичні): а) регулятивна; б) охоронна;

- висловлено та обґрунтовано пропозиції щодо об'єднання в межах однієї глави КУпАП всіх правопорушень у сфері економіки та прав інтелектуальної власності під загальною назвою «Адміністративні правопорушення в галузях економіки та прав інтелектуальної власності», запропоновано доповнити цю главу окремими новими складами правопорушень, суб'єктом відповідальності по яких визначено юридичних осіб;

удосконалено:

- уявлення про правову основу адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, а саме: необхідність законодавчого закріплення визначення поняття «адміністративно-юрисдикційна діяльність»;

- теоретичні положення щодо виокремлення видів адміністративних проваджень у діяльності ДСБЕЗ, а саме: а) провадження у справах про адміністративні правопорушення у сферах економіки та прав інтелектуальної власності, б) дисциплінарне провадження, в) провадження за скаргами громадян;

- положення про зміст адміністративно-деліктного провадження, здійснюваного уповноваженими посадовими особами ДСБЕЗ, шляхом виділення в його межах таких стадій: порушення справи про адміністративне правопорушення; розгляд справи про адміністративне правопорушення; прийняття рішення у справі; оскарження та опротестування постанови у справі про адміністративне правопорушення; виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;

дістало подальшого розвитку:

- характеристики адміністративних правопорушень, що підвідомчі ДСБЕЗ МВС України, які були визначені із врахуванням спрямованості даної служби і місця у практичній діяльності її працівників;

- характеристика принципів адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, а саме: законності, публічності, всебічної охорони прав людини і громадянина, рівності всіх перед законом, об'єктивної істини, оперативності, економічності, національної мови;

- пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ шляхом виокремлення трьох рівнів: нормативного, організаційного та кадрового;

- деякі аспекти поліпшення адміністративної юрисдикції ДСБЕЗ, у зв'язку з чим обґрунтовано необхідність внесення змін у Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема статтю 222 «Органи внутрішніх справ (міліція)», шляхом доповнення її положеннями про право розгляду справ про визначені адміністративні правопорушення працівниками ДСБЕЗ.

Практичне значення одержаних результатів підтверджується тим, що викладені в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - як основа для подальшої розробки проблематики адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, зокрема: розробки теоретичних та практичних проблем діяльності суб'єктів адміністративно-деліктної юрисдикції та реалізації прав учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 06.02.2014 р.);

- правотворчій діяльності - при підготовці змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, шляхом доповнення статті 222 «Органи внутрішніх справ (міліція)» положеннями про право розгляду певної категорії справ про визначені адміністративні правопорушення працівниками ДСБЕЗ;

- правозастосовній сфері - для вдосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ та суду щодо підвищення законності оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення та їх розгляду з метою забезпечення прав і свобод людини (акти впровадження Департаменту ДСБЕЗ МВС України від 27.02.2014 р. та Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р.);

- навчальному процесі - для вдосконалення навчально-методичного забезпечення дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративна відповідальність», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 06.02.2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й висновки, сформульовані в дисертаційній роботі, обговорювалися на науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки» (м. Дніпропетровськ, 2010), «Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні» (м. Харків, 2011), «Майбутнє правової системи України очима науковців» (м. Одеса, 2011), «Сучасні правові системи світу в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Київ, 2012).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України та іноземних держав, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 229 сторінок, з яких 188 сторінок основного тексту. Список використаних джерел складається з 242 найменувань і займає 27 сторінок, додатки викладено на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

державний боротьба економічний злочинність

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, використані методи, нормативну й емпіричну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів і наведено дані щодо їхньої апробації.

Розділ 1 «Сутність та правова основа адміністративно-юрисдикційної діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю» складається з чотирьох підрозділів, у яких досліджено сучасний стан науково-правового забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, поняття, завдання, принципи та функції їх адміністративно-юрисдикційної діяльності.

У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробленості проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ в Україні» розглянуто науковий доробок щодо проблем сутності поняття та змісту адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ в Україні та її зв'язок з адміністративною діяльністю даного органу.

Досліджено етимологію поняття «юрисдикція», з'ясовано необхідність виокремлення конституційної, кримінально-правової, цивільно-правової та адміністративно-правової юрисдикції. Обґрунтовано положення про те, що спільним для даних видів юрисдикції є виключно судова природа юрисдикції (конституційної, кримінальної, цивільної); зроблено висновок, що, на відміну від даних видів юрисдикції, адміністративна юрисдикція є набагато ширшою за змістом, оскільки правом вирішення адміністративних справ, крім суду, наділені інші органи публічної адміністрації, а відтак і сам її зміст є більш об'ємним.

На основі аналізу наукових робіт з дослідження адміністративної юрисдикції різних органів публічної адміністрації з'ясовано, що зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності в них розуміється по-різному: в адміністративних судах - як компетенція щодо розгляду адміністративних справ; судах загальної юрисдикції - як компетенція щодо розгляду справ про адміністративні проступки; у прокуратурі - як діяльність, пов'язана із здійсненням прокурорського нагляду за законністю провадження у справах про адміністративні правопорушення; в органах доходів та зборів, органах державного пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічній прикордонній службі - як діяльність з розгляду справ про адміністративні правопорушення, що охоплюються межами їх підвідомчості. Таким чином, зроблено висновок, що адміністративно-юрисдикційна діяльність органів публічної адміністрації переважно зводиться до діяльності, пов'язаної з розглядом справ про адміністративні правопорушення, і значно менше - з діяльністю по застосуванню адміністративно-правових норм при вирішенні будь-яких адміністративних справ, або справ адміністративної юрисдикції.

Вказано, що ефективність адміністративно-юрисдикційної діяльності органів публічної адміністрації в цілому, і ДСБЕЗ зокрема, залежить, у тому числі, від системної та узгодженої розробки понять «адміністративна юрисдикція», «адміністративна судова юрисдикція», «адміністративно-деліктна юрисдикція», «адміністративно-юрисдикційна діяльність» та удосконалення адміністративно-правових, у тому числі адміністративно-деліктних та адміністративно-процесуальних норм.

У підрозділі 1.2 «Поняття, завдання та принципи адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ» здійснено аналіз етимології поняття «юрисдикція» та кореспондованих із нею правових категорій.

На підставі аналізу різних поглядів науковців щодо змісту адміністративної юрисдикції виокремлено дві найбільш науково підтверджені теорії класифікації адміністративної юрисдикції на види за такими класифікаційними ознаками: 1) за змістом - як коло повноважень суб'єкта публічної адміністрації щодо: а) розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення; б) розгляду і вирішення конфліктних адміністративних справ (адміністративні, дисциплінарні, за скаргами громадян); в) розгляду і вирішення будь-яких адміністративних справ, що виникають у процесі функціонування органу державної влади; 2) за сферою здійснення: а) адміністративно-регулятивну; б) адміністративно-деліктну; в) адміністративно-судочинну. Останній критерій покладено в основу проведеного дослідження, відповідно об'єктом якого є адміністративно-деліктні відносини, які виникають за участю підрозділів ДСБЕЗ. Тобто в межах даної роботи досліджено адміністративно-деліктну юрисдикцію ДСБЕЗ як складову їх адміністративно-юрисдикційної діяльності, під якою слід розуміти комплекс повноважень ДСБЕЗ щодо розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення у сфері економіки та прав інтелектуальної власності, а також накладення адміністративних стягнень на осіб, що вчинили такі правопорушення.

Здійснено аналіз понять «адміністративна юрисдикція» та «адміністративно-юрисдикційна діяльність» та зроблено висновок, що останнє відображає процес реалізації компетенції (комплексу повноважень) ДСБЕЗ щодо розгляду і вирішення підвідомчих справ про адміністративні правопорушення, розкрито його зміст.

Розкрито сутність завдань та принципів адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, наведено їх нерозривний зв'язок із загальною адміністративною діяльністю цього органу публічної адміністрації, обґрунтовано необхідність їх законодавчого закріплення.

У підрозділі 1.3 «Функції ДСБЕЗ як суб'єкта адміністративно-юрисдикційної діяльності» проаналізовано вироблені наукою адміністративного права концепції щодо розуміння поняття «функції діяльності органу публічної адміністрації», на основі чого з'ясовано зміст поняття «функції адміністративно-деліктної діяльності ДСБЕЗ», охарактеризовано їх ознаки.

Встановлено особливості функцій ДСБЕЗ як суб'єкта адміністративно-юрисдикційної діяльності, а саме: залежність від функцій права та функцій, покладених на службу; складний (багатовекторний) характер функцій; важливість кожної функції для здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ; недостатня наукова розробка адміністративно-юрисдикційних функцій у працях вчених - фахівців у галузі права; переважно кримінально-правова спрямованість служби, що ускладнює визначення адміністративно-юрисдикційного компонента; специфічність та важливість сфери економіки та прав інтелектуальної власності, як об'єктів адміністративно-правового захисту; трансформація функцій відповідно до впровадження адміністративної реформи та удосконалення забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб в Україні.

На підставі цього висловлено авторську позицію щодо удосконалення інформаційної функції адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, відповідно до якої підрозділи ДСБЕЗ, поряд з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, безпосередньо або через засоби масової інформації повинні доводити до громадськості інформацію про існуючі правила та обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, у тому числі у сфері інтелектуальної власності, а також про наслідки порушення таких обмежень та правил на території їх обслуговування. Наголошено, що належне інформаційне забезпечення їх правоохоронної діяльності є запорукою ефективності їх адміністративно-юрисдикційної діяльності, основним завданням якої є не застосування репресивних заходів адміністративного примусу, а вжиття ефективних заходів адміністративної відповідальності з метою упередження допущення особою в подальшому протиправної поведінки.

У підрозділі 1.4 «Правова основа адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ» проаналізовано систему нормативно-правових актів, що складають правову основу адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, виходячи з розробленої теорією права їх градації за окремими критеріями.

Нормативно-правові акти, які складають правову основу адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, охарактеризовано за їх юридичною силою. Запропоновано розглядати систему законодавчих актів та підзаконних актів.

Проаналізовано нормативні акти, що визначають як правовий статус підрозділів ДСБЕЗ у системі МВС України, так і окремі напрями їх діяльності, зокрема, ті, що визначають форми та методи протидії правопорушенням у сфері економіки та інтелектуальної власності, а також ті, що визначають алгоритм дій працівників ДСБЕЗ по оформленню матеріалів справ про виявлені ними правопорушення у даній сфері.

Визначено недоліки у правовому регулюванні взаємодії як всередині системи органів внутрішніх справ, так і з іншими органами у протидії правопорушенням у сфері економіки та інтелектуальної власності, в аспекті визначення сил та засобів, форм та методів такої протидії, алгоритмів дій служб та підрозділів цих органів з виявлення даної групи правопорушень, їх припинення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Виокремлено прогалини у законодавчому регулюванні адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ; запропоновано ряд змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення; обґрунтовано висновок про необхідність прийняття наказу МВС «Про затвердження Інструкції про порядок діяльності посадових осіб ДСБЕЗ щодо виявлення правопорушень у сфері економіки та інтелектуальної власності, їх припинення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності».

Розділ 2 «Особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю» складається з чотирьох підрозділів, в яких досліджено види, юридичний склад адміністративних правопорушень, підвідомчих ДСБЕЗ, порядок діяльності посадових осіб даного органу щодо оформлення матеріалів справ про дані правопорушення та напрями удосконалення такої діяльності.

У підрозділі 2.1 «Адміністративно-деліктне провадження в системі адміністративно-юрисдикційних проваджень за участю ДСБЕЗ» запропоновано авторське розуміння співвідношення понять «адміністративна юрисдикція» і «адміністративне провадження», наведено авторську класифікацію адміністративних проваджень, визначено адміністративні провадження, притаманні службі ДСБЕЗ, розглянуто їх структуру і особливості.

З'ясовано, що поняття «адміністративна юрисдикція» є первинним, тоді як «адміністративне провадження» - похідним від нього; провадження відображає процесуальний зміст повноважень, охоплених поняттям адміністративної юрисдикції. Тобто, виходячи з широкого розуміння адміністративної юрисдикції як діяльності адміністративних органів по розгляду та вирішенню адміністративних справ, та розуміння адміністративного провадження як порядку вирішення адміністративних справ, зроблено висновок, що адміністративні провадження - це процесуальна форма реалізації адміністративної юрисдикції конкретного адміністративного органу або органу публічної адміністрації.

Наголошено на необхідності в межах даного дослідження розкриття сутності адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ у вузькому її розумінні, як діяльності, пов'язаної із застосуванням заходів адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, тобто адміністративно-деліктної юрисдикційної діяльності, що викликано правоохоронною спрямованістю діяльності ДСБЕЗ, основним завданням якої є протидія правопорушенням у сфері економіки та інтелектуальної власності.

Використовуючи різні підходи до розуміння процесуальної форми адміністративно-деліктної юрисдикційної діяльності, з'ясовано, що найбільш вдалою є її розуміння як адміністративно-деліктного провадження, тобто порядку оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, їх розгляду та винесення рішення про застосування заходів адміністративної відповідальності. Розкрито зміст адміністративно-деліктного провадження, здійснюваного уповноваженими посадовими особами ДСБЕЗ, шляхом виділення в його межах таких стадій: порушення справи про адміністративне правопорушення; розгляд справи про адміністративне правопорушення; прийняття рішення у справі; оскарження та опротестування постанови у справі про адміністративне правопорушення; виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Звернуто увагу, що основний прояв адміністративно-деліктних юрисдикційних повноважень ДСБЕЗ здійснюється саме на першій стадії адміністративно-деліктного провадження, від повноти та законності вчинення процесуальних дій в її межах залежить ефективність притягнення особи до адміністративної відповідальності в цілому. З'ясовано, що зосередження повноважень щодо розгляду і вирішення справ у межах ДСБЕЗ дозволить зробити адміністративно-деліктне провадження більш прозорим і оперативним та уникнути втрати відповідних якісних показників.

У підрозділі 2.2 «Характеристика адміністративних правопорушень, що підвідомчі ДСБЕЗ» обґрунтовано позицію щодо вироблення системи адміністративних правопорушень, які є або мають бути віднесені до підвідомчості ДСБЕЗ, яка залежно від об'єкта та предмета посягання складає такі їх групи: 1) адміністративні правопорушення у галузі підприємницької діяльності (торгівлі, громадського харчування, надання приватних послуг); 2) адміністративні правопорушення у галузі фінансів та використання бюджетних коштів; 3) адміністративні правопорушення у галузі використання прав на об'єкти інтелектуальної власності; 4) адміністративні правопорушення у галузі обігу цінних паперів; 5) адміністративні правопорушення у галузі використання надр та охорони природних ресурсів; 6) адміністративні правопорушення у галузі обігу валютних цінностей; 7) адміністративні правопорушення у галузі провадження ліцензійної діяльності; 8) адміністративні правопорушення у галузі обігу підакцизної продукції та продукції, стосовно обігу якої встановлено особливий порядок оподаткування; 9) адміністративні правопорушення у галузі ціноутворення; 10) адміністративні правопорушення у галузі обігу товарів та сировини, що потребує підвищеного державного контролю (металолом, медичні препарати, нафтопродукти та ін.); 11) адміністративні правопорушення у галузі господарської діяльності та антимонопольного законодавства.

На підставі юридичного аналізу зазначеної вище системи адміністративних правопорушень виявлено недоліки у кваліфікаційних ознаках окремих з них та запропоновано змінити їх юридичну конструкцію, що полегшить роботу посадових осіб ДСБЕЗ при кваліфікації останніх та наданні їм юридичної оцінки. Наведено причини та умови низького рівня ефективності діяльності ДСБЕЗ по кваліфікації правопорушень, що віднесені до їх адміністративно-деліктної юрисдикції, та запропоновано напрями її підвищення.

Запропоновано напрями оптимізації наведеної вище системи правопорушень з урахуванням потреб громадян у захисті їх прав та свобод та механізмів діяльності державних органів в їх забезпеченні, одним із яких є об'єднання в межах однієї глави КУпАП всіх правопорушень у сфері економіки та прав інтелектуальної власності під загальною назвою «Адміністративні правопорушення в галузях економіки та прав інтелектуальної власності». Запропоновано ряд пропозицій щодо доповнення цієї глави КУпАП окремими новими складами правопорушень, суб'єктом відповідальності по яких визначено юридичних осіб.

У підрозділі 2.3 «Застосування заходів адміністративного примусу в межах адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ» здійснено системний аналіз підстав, умов та порядку застосування заходів адміністративного примусу в процесі адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ.

Результати власного опитування працівників ДСБЕЗ вказують на те, що в більшості з них (58,9 %) виникали проблеми з реалізацією їх адміністративно-юрисдикційних повноважень, основними причинами яких є такі: відсутність чіткої підвідомчої юрисдикції підрозділів ДСБЕЗ щодо оформлення матеріалів справ по конкретних складах правопорушень, на це вказали 47 % опитаних; невизначеність повноважень кола посадових осіб підрозділів ДСБЕЗ, які уповноважені на порушення та оформлення таких справ - 21 %; відсутність повноважень посадових осіб ДСБЕЗ щодо застосування адміністративних санкцій за правопорушення, за якими ними оформлено матеріали справ - 32 %.

У результаті вивчення 325 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, що були складені працівниками ДСБЕЗ та направлені для розгляду до суду, з'ясовано, що існують вади процесуального оформлення матеріалів справ, зокрема, по 26 справах (8 %) судом було винесено рішення про звільнення осіб від адміністративної відповідальності, по 29 справах (8,9 %) матеріали були направлені в підрозділи ДСБЕЗ для додаткового опрацювання; по 10 справах (3,3 %) рішення про застосування адміністративного стягнення були оскаржені та переглянуті в апеляційному порядку, з яких по 5 справах рішення суду першої інстанції були відмінені. З огляду на вищезазначене, ефективність адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ складає 73 %.

З'ясовано, що основними вадами процесуального оформлення посадовими особами ДСБЕЗ матеріалів справ про адміністративні правопорушення є такі: неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення (відсутність чіткого опису діянь особи, за наявності яких вони кваліфікуються як конкретне правопорушення, відсутність інформації про докази у справі); неналежне оформлення протоколу вилучення речей та документів, а в окремих випадках взагалі відсутність такого протоколу із зазначенням інформації про вилучені речі в протоколі про адміністративне правопорушення; неналежне оформлення доказової бази (пояснень свідків, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності); неповне зібрання матеріалів справи, відсутність акта експертизи оцінки вилучених предметів, натомість лише зазначення їх вартості на переконання особи, яка виявила правопорушення; порушення строків оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що в окремих випадках призводить до закінчення процесуальних строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених у ст. 38 КУпАП, і є підставою для звільнення особи від відповідальності, відповідно до ч. 3 ст. 247 КУпАП. Запропоновано та обґрунтовано необхідність встановлення та застосування заходів відповідальності (переважно адміністративної) до посадових осіб ДСБЕЗ за порушення порядку оформлення та розгляду справ про адміністративні правопорушення.

У підрозділі 2.4 «Удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ» визначено шляхи удосконалення нормативного та організаційного забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ.

Визначено напрями удосконалення процесуального порядку діяльності посадових осіб ДСБЕЗ щодо оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення, які полягають в такому: встановлення строків складення протоколу про адміністративне правопорушення та строків адміністративного розслідування; визначення моменту порушення справи та порядку направлення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення за підвідомчістю, підстав та порядку повернення матеріалів справи для додаткового розслідування та усунення відповідних недоліків; визначення можливого переліку процесуальних документів, з яких складаються матеріали справи про адміністративне правопорушення; визначення порядку повідомлення зацікавлених осіб про розгляд справи про адміністративне правопорушення; визначення переліку процесуальних дій, які має здійснити орган адміністративно-деліктної юрисдикції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Визначено напрямки удосконалення організації адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, серед яких основними є такі: необхідність наділення посадових осіб ДСБЕЗ правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, що знаходяться в їх підвідомчості, з правом застосування до фізичних та юридичних осіб штрафних санкцій; необхідність чіткого визначення підвідомчості ДСБЕЗ щодо складення протоколів та оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення, виходячи з першочергових завдань, що стоять перед цим органом, а також з метою усунення їх дублювання; нормативного визначення, на рівні відомчого правового регулювання, кола посадових осіб ДСБЕЗ, які уповноважені складати протокол про адміністративні правопорушення; нормативне визначення механізму розподілу повноважень щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення між посадовими особами ДСБЕЗ різних рівнів (вища, середня, нижча управлінська ланка) в ієрархічній структурі конкретного підрозділу; вироблення та затвердження єдиних кваліфікаційних вимог до посадових осіб ДСБЕЗ, які уповноважені розглядати та вирішувати справи про адміністративні правопорушення; недопущення встановлення в якості показника ефективності роботи ДСБЕЗ кількості притягнутих до адміністративної відповідальності осіб або сум надходжень до державного та місцевого бюджету коштів за штрафами або в результаті конфіскації майна; усунення ієрархії внутрівідомчого контролю за діяльністю посадової особи ДСБЕЗ, яка наділена повноваженнями щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності, залишення тільки судового контролю та прокурорського нагляду за законністю такої діяльності в порядку оскарження та опротестування прийнятого рішення.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначені сутності, підстав та процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, а також шляхи її удосконалення. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання, найсуттєвішими з яких є такі:

1. Науковий пошук проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ на теренах вітчизняної правничої науки здійснювався в межах дослідження її як: 1) юрисдикції та адміністративної юрисдикції; 2) адміністративно-юрисдикційної діяльності певних суб'єктів владних повноважень; 3) адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ України. Проведено стислий аналіз основних наукових праць з питань адміністративно-юрисдикційної діяльності, який свідчить, що стан наукової розробки проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ є недостатнім. Явище адміністративної юрисдикції досить нове у вітчизняній науковій літературі, тому кількість праць, що стосується концептуальних положень про неї, відносно мала, а наукові погляди характеризуються розмаїттям підходів щодо розуміння її сутності і змісту.

Визначено фактори, що ускладнюють дослідження адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ: неодностайність підходів до чіткого теоретико-правового розуміння поняття «адміністративної юрисдикції» та «адміністративно-юрисдикційної діяльності», відсутність їх нормативного закріплення; невизначеність меж адміністративно-юрисдикційної діяльності; відсутність нормативного визначення підвідомчості ДСБЕЗ щодо порушення та оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення; відсутність внутрішньосистемного перерозподілу компетенції щодо провадження у справах про адміністративні правопорушення між службами МВС України; нестійкість адміністративного законодавства, особливо в частині адміністративно-правового статусу тих чи інших державних органів; триваюча в Україні реформа щодо оптимізації органів публічної адміністрації.

Аргументовано, що адміністративно-юрисдикційна діяльність ДСБЕЗ, поряд з іншими органами і підрозділами МВС України, потребує докладного вивчення, удосконалення, правового закріплення і належного наукового забезпечення.

2. З'ясовано, що у широкому (домінуючому) розумінні під адміністративно-юрисдикційною діяльністю ДСБЕЗ слід розуміти врегульовану переважно нормами адміністративного права діяльність відповідних підрозділів (посадових осіб) щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ конфліктного характеру, а саме: справ про адміністративні правопорушення, дисциплінарних справ і справ за скаргами громадян, а також пов'язаних із ними адміністративно-процесуальних заходів.

Наголошено, що в межах даного дослідження розкриття сутності адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ здійснювалося у вузькому її розумінні, як діяльності, пов'язаної із застосуванням заходів адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, тобто адміністративно-деліктної юрисдикційної діяльності, що викликано правоохоронною спрямованістю діяльності ДСБЕЗ, основним завданням якої є протидія правопорушенням у сфері економіки та інтелектуальної власності.

З'ясовано, що завданнями адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ є такі: 1) своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи про правопорушення в галузі економіки та прав інтелектуальної власності; 2) вирішення справи у точній відповідності до діючого законодавства; 3) забезпечення виконання винесених постанов у справах про правопорушення в галузі економіки та прав інтелектуальної власності; 4) виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень у галузі економіки та прав інтелектуальної власності; 5) запобігання правопорушенням у галузі економіки та прав інтелектуальної власності; 6) зміцнення законності та підвищення правової культури населення України; 7) виховання населення України у дусі поваги до законів.

Встановлено, що адміністративно-юрисдикційна діяльність ДСБЕЗ здійснюється на принципах: верховенства права (легальності), об'єктивної істини, забезпечення прав людини і громадянина, рівності перед законом, чесності і ввічливості, публічності та інформування учасників провадження, переконання (пояснення сторонам власного рішення, доказів і т.д., на які спирався суб'єкт адміністративної юрисдикції у винесенні рішення), оперативності і простоти (економічності) провадження, письмової форми провадження та національної мови, двоінстанційності (можливості оскарження прийнятого суб'єктом адміністративної юрисдикції рішення), забезпечення виконання прийнятих рішень.

3. З'ясовано, що функції ДСБЕЗ фактично є різновидом функцій органів виконавчої влади, напрямками (видами) внутрішньосистемної та зовнішньоорганізаційної адміністративної діяльності, тому порядок їх організації та втілення в життя здійснюється за допомогою норм адміністративного права. Функції ДСБЕЗ, як суб'єкта адміністративної юрисдикції, визначено через класифікацію функцій права, а саме: 1. Загальносоціальні: а) інформаційна; б) орієнтаційна; в) виховна; 2. Спеціально-соціальні (юридичні): а) регулятивна; б) охоронна.

4. Нормативно-правові акти України, які складають правову основу адміністративно-юрисдикційної діяльності ДСБЕЗ, запропоновано розподілити на ті, що визначають: 1) правовий статус ДСБЕЗ, передусім їх завдання та функції; 2) напрямки протидії правопорушенням у сфері: економіки, земельних відносин, використання державного майна, використання надр та інших природних ресурсів, легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, використання бюджетних коштів, інтелектуальної власності; 3) порядок взаємодії з органами досудового слідства, іншими підрозділами органів внутрішніх справ та правоохоронними органами з питань попередження та викриття правопорушень у зазначених вище сферах; 4) порядок дій посадових осіб ДСБЕЗ, уповноважених на оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення у зазначених сферах.