Відповідальність за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону
Політика держави в сфері забезпечення державних кордонів та прикордонного режиму, діяльності спеціальних державних органів по забезпеченню прикордонного режиму. Властивості юридичного складу адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 20.09.2018 |
| Размер файла | 73,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1
Размещено на http://www.allbest.ru/
Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Відповідальність за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону
12.00.07 - адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Танасійчук Орест Орестович
Київ - 2012
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини "Україна"
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Олефір Віктор Іванович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, проректор з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Заросило Володимир Олексійович, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, проректор з наукової роботи;
кандидат юридичних наук, доцент Лошицький Михайло Васильович, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та процесу.
Захист відбудеться “07" листопада 2012 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.139.01 у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна” за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23
Автореферат розісланий “06" жовтня 2012 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради С.О. Короєд
Анотації
Танасійчук О.О. Відповідальність за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", Київ, 2012.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, правових та організаційних проблем реалізації заходів адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері охорони державного кордону.
Дається характеристика політиці держави в сфері забезпечення державних кордонів та прикордонного режиму, а також діяльності спеціальних державних органів по забезпеченню прикордонного режиму. Досліджується сучасний стан прикордонного режиму та визначаються основні напрями діяльності держави в сфері забезпечення недоторканості державних кордонів, а також розкривається компетенція спеціальних державних органів України по забезпеченню державних кордонів, висвітлюється питання підвищення ефективності прикордонних та митних служб України, Білорусі, Молдови, РФ.
Досліджується правова природа адміністративного правопорушення як єдиної підстави адміністративної відповідальності, наводяться характерні властивості юридичного складу адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону.
Розглядається питання про місце адміністративної відповідальності в механізмі боротьби з незаконним перетинанням державного кордону, обґрунтовується необхідність поетапної кодифікації по окремих сферах та інститутах міграційно-правового регулювання, та доцільність запровадження нового виду адміністративного стягнення - заборона особі подальшого в'їзду в Україну.
Ключові слова: адміністративна відповідальність, правопорушення, державний кордон, перетинання державного кордону, прикордонний режим, нелегальна міграція, заборона подальшого в'їзду.
Танасийчук О.О. Ответственность за административные правонарушения в сфере охраны государственной границы. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Открытый международный университет развития человека "Украина", Киев, 2012.
Диссертация посвящена исследованию теоретических, правовых и организационных проблем реализации мер административной ответственности за правонарушения в сфере охраны государственной границы.
Дается характеристика политике государства в сфере обеспечения государственных границ и пограничного режима, а также деятельности специальных государственных органов по обеспечению пограничного режима. Исследуется современное состояние пограничного режима, и определяются основные направления государства в сфере обеспечения неприкосновенности государственных границ, а также раскрывается компетенция специальных государственных органов Украины по обеспечению государственных границ, освещается вопрос повышения эффективности пограничных и таможенных служб Украины, Беларуси, Молдовы, РФ.
Формулируются рекомендации для Украины в сфере обеспечения государственных границ и пограничного режима: продолжить курс на завершение договорно-правового устройства границ Украины на основе признания равенства статуса всех границ; завершить переговорный процесс с РФ относительно границы в Азовском море и Керченском проливе и начать процесс демаркации суходольной границы; завершить процесс реформирования Погранвойск Украины в современную пограничную полицию европейского образца; согласовать процедуры сечения границ с РФ, Молдовой и Беларусью в направлении ее соответствия к международным стандартам; ускорить унификацию таможенных и пограничных правил как со странами ЕС, так и с РФ, Беларусью и Молдовой и переход к практике общих проверок службами соседних государств, которая существенно сократит время, необходимое для пересечения границы
Изучаются формы взаимодействия инспекторов пограничной службы Государственной пограничной службы Украины и участковых инспекторов милиции МВД, наиболее эффективными из них признано: обмен информацией о состоянии оперативной обстановки на участках (в секторах) ответственности и административных участках обслуживания; общий контроль за соблюдением требований законодательства по пограничным вопросам; выставление общих нарядов на вероятных направлениях движения нарушителей государственной границы; проведение общих мер по правовому воспитанию местного населения и профилактики нарушений законодательства о государственной границе; проведение общих учений по вопросам поиска и задержания нарушителей законодательства о государственной границе.
Исследуется правовая природа административного правонарушения как единого основания административной ответственности, приводятся характерные свойства юридического состава административных деликтов в сфере охраны государственной границы. Дается характеристика признакам административных деликтов в сфере охраны государственной границы, которыми являются: объектом является установленный порядок управления; совершаются путем действия или бездеятельности независимо от желания нарушителя пересечь государственную границу; противоправные нарушения, которые наносят ущерб или угрожают опасностью; виновные действия; наступление мер административной ответственности.
Наводится юридический состав административных деликтов в сфере охраны государственной границы, которая включает в себя: объект - установленный порядок управления, а также безопасность личности, общества и государства; объективная сторона - действия, связанные с пересечением государственной границы с нарушением установленного порядка; субъект - физические осуждающие лица, которые 16-достигли ты годового возраста, а в отдельных случаях специальные субъекты - иностранцы, лица без гражданства, беженце, лица, которые раньше притягивались к административной ответственности за правонарушение в сфере охраны государственной границы; субъективная сторона - характеризуется как умыслом, так и в некоторых случаях неосторожностью.
Административная ответственность впервые рассматривается как элемент механизма борьбы с незаконным пересечением государственной границы, которая выполняет, кроме карательной, пресекательную, воспитательную и профилактическую функции.
Рассматривается вопрос о месте административной ответственности в механизме борьбы с незаконным пересечением государственной границы, обосновывается необходимость поэтапной кодификации по отдельным сферам и институтам иммиграционно-правового регулирования. Кодекс законов Украины о миграции и охране государственной границы будет включать:
1) правовые определения, которые применяются с целью установления правового поведения субъектов государственной миграционной политики;
2) определение правового статуса и порядка для участников миграционных процессов как в общем, так и соответствующих особенностей;
3) закон о миграционных процедурах;
4) конкретные формы юридической ответственности.
Обоснована необходимость внедрения нового вида административного взыскания - запрет лицу дальнейшего въезда в Украину на срок до пяти лет (за грубое или систематическое нарушения миграционного, таможенного, пограничного законодательства) и применение его судом в административно-деликтном порядке. А также приводятся предложения по совершенствованию порядка применения административных взысканий за административные правонарушения в сфере охраны государственной границы в части усовершенствования порядка применения выдворения иностранцев как действенного мероприятия прекращения правонарушения.
Ключевые слова: административная ответственность, правонарушение, государственная граница, пересечение государственной границы, пограничный режим, нелегальная миграция, запрет дальнейшего въезда.
Tanasiychuk O.О. Responsibility for Administrative Crimes in the Sphere of the State Boundary Guarding. - Manuscript.
The Dissertation on getting a candidate degree in Science of Law by the speciality 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Informational Law. - the Open International University of Human Development "Ukraine", Kyiv, 2012.
The dissertation is devoted to the research of theoretical, legal and organizational problems of realization of administrative responsibility measures for offence in the field of state boundary guarding.
The description of the state policy in the sphere of providing of state boundaries and frontier mode is given, as well as the activity of the special state bodies on providing of the frontier mode is presented. The modern state of the frontier mode is investigated and the basic directions of the state activity in the sphere of the inviolability are determined, also the jurisdiction of the special state bodies of Ukraine in the state boundaries providing is defined, the question of the efficient improving of the activity of frontier and custom services of Ukraine, Belarus, Moldova, Russian Federation is illuminated.
The legal nature of administrative crime as the only founding of administrative responsibility is investigated. The typical properties of the legal administrative corpus delicti in the field of state boundary guarding are pointed.
The question concerning the place of the administrative responsibility in the mechanism of combatting illegal crossing of state boundary is examined. The necessity of the stage-by-stage codification on separate spheres and institutes of the migratory-legal adjusting, and the expediency of input of the new type of administrative penalty - prohibition to the person of further entrance to Ukraine - are grounded.
Keywords: administrative responsibility, offence, state boundary, crossing of the state boundary, frontier mode, illegal migration, prohibition of further entrance.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Визнавши Україну суверенною і незалежною державою, Конституція визначила територію України в межах існуючого кордону цілісною і недоторканою. Проте, за двадцять років незалежності України рівність статусу її державних кордонів по всьому периметру не забезпечено, а деякі частини лінії кордону, зокрема з колишніми радянськими республіками, зберігають максимальну і асиметричну прозорість, а отже, легко долаються представниками міжнародної злочинності. Зазначена ситуація породжує негативні наслідки, - державний кордон не виконує у повній мірі функції захисту національної безпеки, не запобігає проникненню в Україну нелегальним шляхом товарів, коштів та фізичних осіб, створює проблеми у стосунках з третіми країнами.
Крім того, оскільки Україна знаходиться на перехресті шляхів, що ведуть із соціально несприятливих регіонів Сходу і Півдня до "заможної" Західної Європи, виконує роль держави-транзита факторів міжнародної злочинності, в тому числі й так званих "нових загроз безпеки". Такий стан речей працює на зниження міжнародного статусу України, зокрема із державами-учасницями ЄС, сприяє формуванню негативного іміджу держави як джерела підвищеної небезпеки.
Серед основних порушень, пов'язаних з кордоном, можна виділити нелегальну міграцію, контрабанду, незаконне переправлення людей. Нелегальна міграція залишається однією з ключових проблем сучасної міжнародної спільноти. Цей феномен став невід'ємним елементом світу, що переживає стрімку глобалізацію. Повне подолання нелегальної міграції як протиправного явища є практично неможливим. В той же час ступінь поширення даного явища в Україні є настільки високим, що за рівнем міграційного навантаження Україна займає одне з найперших місць у Європі.
Отже, на перший план виходить боротьба із зазначеними негативними явищами. Створення відповідної законодавчої бази, проведення організаційних та інших заходів дозволили усунути глобальність загрози. Однак необхідність постійного дотримання всіма установами, організаціями, підприємствами, посадовими особами і громадянами вимог законодавства, що регламентує різні види контролю на державному кордоні України, не викликає сумніву, оскільки здійснюється цей контроль в інтересах усього суспільства.
Вчиняючи ті або інші дії в сфері правового регулювання свободи пересування й вибору місця проживання, громадяни України, іноземці й особи без громадянства повинні дотримуватись встановлених законодавством правил перетинання державного кордону.
Дотримання зазначеними суб'єктами вимог законодавства в досліджуваній сфері забезпечується заходами державного примусу, якими виступають засоби відповідальності, передусім адміністративної.
Аналіз діяльності суб'єктів боротьби з незаконним перетинанням державного кордону свідчить про те, що саме вказані адміністративні заходи найефективніше протидіють названому явищу.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці таких сучасних вчених-адміністративістів, як В.Б. Авер'янова, О.О. Бандурки, Д.М. Бахраха, В.М. Бевзенка, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, І.О. Галагана, В.В. Галунька, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.О. Заросила, Р.А. Калюжного, В.В. Коваленка, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, І.Б. Коліушка, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, С.Ф. Константінова, С.О. Кузніченка, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, М.В. Лошицького, Д.М. Лук'янця, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, М.М. Тищенка, О.П. Шергіна та інших.
Зазвичай науковці розглядали в своїх роботах загальні питання адміністративної відповідальності, порядок її застосування, адміністративні правопорушення за об'єктами, в тому числі й в сфері охорони державного кордону, проте комплексного монографічного дослідження, присвяченого відповідальності за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону, із висвітленням як матеріально-правових особливостей зазначеної проблеми, так і процесуальних, не проводилось.
Викладене свідчить, що питання адміністративної відповідальності в сфері охорони державного кордону становить суспільно-політичний, юридичний та науковий інтерес, а відтак підлягає детальному дослідженню, адже саме адміністративна відповідальність є важливим чинником щодо протидії порушенням встановленого режиму перетинання державного кордону й проживання іноземців та осіб без громадянства на території України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження належить до числа пріоритетних у галузі науки адміністративного права. Зміст та основні положення роботи відповідають основним завданням здійснення адміністративної реформи в Україні, а також спрямовані на реалізацію основних засад міграційної політики. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Тема дисертації затверджена вченою радою Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" 21 червня 2011 р., протокол № 3.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі комплексного наукового дослідження чинного законодавства України та адміністративної практики встановити місце адміністративної відповідальності в механізмі боротьби з незаконним перетинанням державного кордону, визначити ефективність правових засобів впливу і реагування на адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону, а також виробити пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства та практики його застосування, що в кінцевому підсумку має забезпечити належне здійснення Україною державної міграційної політики.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких задач:
здійснити огляд державної політики в сфері забезпечення державних кордонів та прикордонного режиму;
вивчити діяльність спеціальних державних органів по забезпеченню прикордонного режиму;
з'ясувати ознаки та юридичний склад адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону;
навести кваліфікацію адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону;
дослідити місце адміністративної відповідальності в механізмі боротьби з незаконним перетинанням державного кордону;
розглянути механізм застосування адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері охорони державного кордону України, забезпечення його цілісності і недоторканості.
Предметом дослідження є відповідальність за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність як загальнонаукових, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дозволило всебічно проаналізувати об'єкт і предмет дослідження, а також вирішити поставлені завдання. Методологічну основу дослідження становить загальнонауковий діалектичний метод наукового пізнання, застосування якого дало можливість проаналізувати наявні погляди на роль і місце міграційної політики в сфері державної правової політики (підрозділ 1.1.), дослідити місце адміністративної відповідальності в механізмі боротьби з незаконним перетинанням державного кордону (підрозділ 3.2.). Метод аналізу та синтезу дозволив з'ясувати та виділити сутність і зміст адміністративної відповідальності в системі юридичної відповідальності (підрозділ 2.1.), виокремити ознаки адміністративних правопорушень в сфері охорони державного кордону. Системно-структурний метод дав змогу проаналізувати зв'язок та взаємодію між собою спеціальних державних органів по забезпеченню прикордонного режиму (підрозділ 1.2.), виокремити родові та безпосередні об'єкти адміністративних правопорушень в сфері охорони державного кордону (підрозділ 2.1.). Структурно-функціональний метод використовувався з метою досягнення принципової єдності теоретико-пізнавальної основи розуміння адміністративної відповідальності як елементу механізму боротьби з незаконним перетинанням державного кордону (підрозділ 3.1.). За допомогою логіко-семантичного методу вдалось поглибити понятійно-категоріальний апарат науки адміністративного права в сфері міграційної політики (підрозділи 1.1, 2.1 та 2.2.), а також більш поглиблено проаналізувати наукові джерела, законодавство, практику та статистичні дані з метою завершеного вивчення предмета дослідження (розділи 1, 2 та 3). Використання історичного методу дозволило простежити формування адміністративно-деліктного законодавства, яке встановлює відповідальність за правопорушення в сфері охорони державного кордону (розділ 2). Порівняльно-правовий метод дозволив вивчити позитивний досвід правового регулювання міграційної політики в сусідніх державах (РФ, Білорусь, Молдова) та сформулювати пропозиції щодо покращення пропускного режиму як з боку України, так і з боку зазначених держав (розділ 1 і 2). Формально-юридичний метод, який у поєднанні з методом логічного аналізу дозволив всебічно вивчити існуючу систему правових норм, які визначають адміністративну відповідальність в сфері охорони державного кордону та порядок її реалізації (розділ 3). Застосування статистичних методів дозволило визначити характер і кількісні показники правопорушень в міграційній сфері (розділи 1, 2,3)
Усі названі методи використовувались у їх взаємозв'язку та взаємодії, що дало змогу сформувати цілісну й завершену методологічну систему дослідження.
охорона державний кордон адміністративний делікт
Емпіричну базу дослідження складають статистичні дані, аналітичні довідки та узагальнення адміністративної практики Державної прикордонної служби України та Міністерства внутрішніх справ України, опублікована судова практика, а також результати анкетування 450 респондентів (працівників ОВС - 120, працівників митних органів - 90, а також 240 працівників Державної прикордонної служби України) щодо проблем відповідальності за правопорушення, пов'язані з порушенням режиму державного кордону. Використовувався власний досвід роботи автора на прикордонних територіях.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній науці адміністративного права на монографічному рівні, з урахуванням положень чинного законодавства, міжнародно-правових стандартів, позитивного досвіду зарубіжних країн і правозастосовчої практики здійснено комплексний аналіз інституту відповідальності за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону як складового елементу боротьби з порушеннями державного кордону.
У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд положень, висновків, пропозицій, які характеризуються науковою новизною та мають важливе значення не лише для теорії адміністративного права, але й для адміністративної діяльності Державної прикордонної служби та МВС, а саме:
вперше адміністративну відповідальність розглянуто як елемент механізму боротьби з незаконним перетинанням державного кордону, яка виконує, крім каральної, припинювальну, виховну та профілактичну функції;
вперше обґрунтовано необхідність запровадження нового виду адміністративного стягнення - заборона особі подальшого в'їзду в Україну на термін до п'яти років (за грубе або систематичне порушення міграційного, митного, прикордонного законодавства) та застосування його судом в адміністративно-деліктному порядку;
вперше обґрунтована необхідність поетапної кодифікації по окремих сферах та інститутах міграційно-правового регулювання. Кодекс законів України про міграцію та охорону державного кордону включатиме:
1) нормативно-правові визначення, які застосовуються з метою встановлення правової поведінки суб'єктів державної міграційної політики;
2) визначення правового статусу і порядку для учасників міграційних процесів як загалом, так і відповідних особливостей;
3) закон про міграційні процедури;
4) конкретні форми юридичної відповідальності;
удосконалено ознаки адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону, якими є: об'єктом є встановлений порядок управління; вчиняються шляхом дії або бездіяльності незалежно від бажання порушника перетнути державний кордон; протиправні порушення, які завдають шкоди чи загрожують небезпекою; винні діяння; настання заходів адміністративної відповідальності;
удосконалено юридичний склад адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону, який включає в себе: об'єкт - встановлений порядок управління, а також безпека особистості, суспільства і держави; об'єктивна сторона - дії, пов'язані з перетинанням державного кордону з порушенням встановленого порядку; суб'єкт - фізичні осудні особи, які досягли 16-ти річного віку, а в окремих випадках спеціальні суб'єкти - іноземці, особи без громадянства, біженці, особи, які раніше притягувалися до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері охорони державного кордону; суб'єктивна сторона - характеризується як умислом, так і в деяких випадках необережністю;
удосконалено порядок застосування адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону в частині удосконалення порядку застосування видворення іноземців як дієвого заходу припинення правопорушення;
набули подальшого розвитку рекомендації для Європейського Союзу та урядів держав-членів, які полягають у необхідності підвищення ефективності прикордонних та митних служб України, Білорусі, Молдови та РФ, визнання розвитку інфраструктури кордонів України із зазначеними державами однією з пріоритетних сфер надання цільової допомоги Україні з боку ЄС, сприяння експорту інноваційних технологій прикордонного захисту не лише на Західний, але й на Північно-Східний та Південний (з Молдовою) відрізок українського кордону, залученні українських прикордонників та митників до багатосторонніх програм та тренінгів, сприяння створенню єдиного реадмісійного простору між ЄС та країнами сусідами;
набули подальшого розвитку рекомендації для України, які полягають у продовженні курсу на завершення договірно-правового облаштування кордонів України на основі визнання рівності статусу усіх кордонів, завершенні переговорного процесу з РФ щодо кордону в Азовському морі та Керченській протоці та розпочати процес демаркації суходільного кордону, доведенні кількості прикордонних застав на одиницю довжини кордону з РФ, Молдовою та Білоруссю до показників, що існують на західних кордонах України, завершенні процесу реформування Прикордонних військ України у сучасну прикордонну поліцію європейського зразка, узгодженні процедури перетину кордонів з РФ, Молдовою та Білоруссю у напрямку її відповідності до міжнародних стандартів, прискоренні уніфікації митних та прикордонних правил як з країнами ЄС, так і з РФ, Білоруссю та Молдовою та перехід до практики спільних перевірок службами сусідніх держав, що суттєво скоротить час, необхідний для перетину кордону;
набули подальшого розвитку форми взаємодії інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних інспекторів міліції МВС, найефективнішими з них визнано: обмін інформацією про стан оперативної обстановки на ділянках (у секторах) відповідальності та адміністративних дільницях обслуговування; спільний контроль за дотриманням вимог законодавства з прикордонних питань; виставлення спільних нарядів на ймовірних напрямках руху порушників державного кордону; проведення спільних заходів з правового виховання місцевого населення та профілактики порушень законодавства про державний кордон; проведення спільних навчань з питань пошуку та затримання порушників законодавства про державний кордон.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони спрямовані на подальше вдосконалення законодавства в сфері адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері охорони державного кордону, підвищення професійної підготовки прикордонників і працівників міграційної служби, та можуть бути використані:
– у сфері правотворчості - при виробленні засад державної міграційної політики, підготовці змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині встановлення відповідальності за нові види порушень державного кордону чи зміни існуючих складів адміністративних правопорушень і санкцій за їх вчинення та в частині вжиття заходів боротьби та профілактики адміністративних правопорушень в цій сфері, а також відомчих нормативно-правових актів, що регулюють процедурні питання адміністративно-деліктного провадження;
– у правозастосовній сфері - з метою покращення організаційно-управлінської та адміністративно-юрисдикційної діяльності органів, які забезпечують прикордонний режим, а також ведуть боротьбу з правопорушеннями в сфері охорони державного кордону та провадять профілактику таких правопорушень;
– у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій з проблем адміністративної діяльності прикордонних органів, міграційної служби та органів внутрішніх справ, а також під час викладання таких навчальних дисциплін і спецкурсів: "Адміністративне право України", "Адміністративна реформа в Україні", "Адміністративна відповідальність" тощо;
– у науково-дослідній роботі - для подальшого розвитку положень науки адміністративного права, як теоретико-методологічне підґрунтя для здійснення спеціалізованих досліджень окремих аспектів реалізації державної міграційної політики, забезпечення цілісності і недоторканості державного кордону.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Підсумки розробки проблеми у цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: Міжвузівська науково-теоретична конференція (пам'яті професора Ю.І. Римаренка)"Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції", яка відбулася 4 червня 2009 року в м. Київ; Міжнародна науково-практична конференція "Організаційно-управлінські, економічні та нормативно-правові аспекти забезпечення діяльності органів управління та підрозділів МНС України", яка відбулася 16 квітня 2010 року в м. Черкаси; Міжвузівська науково-теоретична конференція "Підготовка кадрів міліції (поліції): історія та сучасність", яка відбулася 10 червня 2011 року в м. Київ.
Публікації. Теоретичні положення і практичні рекомендації, обґрунтовані в дисертації, дістали відображення у восьми наукових публікаціях, п'ять з яких статті - опубліковані у наукових фахових виданнях України, та три тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Специфіка теми дослідження, сформульовані мета і завдання визначили структуру дисертації, послідовність і логіку викладення матеріалу. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків і списку використаних джерел (194 найменування). Загальний обсяг роботи - 198 сторінок, обсяг основного тексту - 178 сторінок.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації, розкривається зміст і стан наукового опрацювання проблеми, її значущість, визначаються мета, основні завдання, об'єкт, предмет і методологія дослідження, наукова новизна, практичне і теоретичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів виконаної роботи та публікації.
Розділ 1 "Організаційно-правові засади охорони державного кордону" складається з двох підрозділів, у яких досліджено політику держави в сфері забезпечення державних кордонів та прикордонного режиму, а також діяльність спеціальних державних органів по забезпеченню прикордонного режиму.
У підрозділі 1.1 "Державна політика в сфері забезпечення державних кордонів та прикордонного режиму" на основі статистичних та інших даних прикордонної служби та МВС, повідомлень в ЗМІ, власного соціологічного дослідження та праць науковців досліджено сучасний стан прикордонного режиму, нелегальну міграцію як негативне соціальне явище та основні напрями діяльності держави в сфері забезпечення недоторканості державних кордонів, а також питання підвищення ефективності взаємодії прикордонних та митних служб України, Білорусі, Молдови та Російської Федерації.
Переважна частина лінії кордону, що припадає на межу з колишніми радянськими республіками (РФ, Білорусь, Молдова), зберігає максимальну і асиметричну (у порівнянні з іншими кордонами) прозорість і, відповідно, легко долається. З огляду на ці та інші негативні обставини, автор робить висновок, що внаслідок цього державний кордон не виконує у повній мірі функції захисту національної безпеки, не запобігає проникненню в Україну нелегальним шляхом товарів, коштів та фізичних осіб, створює проблеми у стосунках з третіми країнами. Такий стан речей працює на зниження міжнародного статусу України, сприяє формуванню негативного образу держави як джерела підвищеної небезпеки. Результативність зусиль прикордонної служби, митниці та правоохоронних органів по боротьбі з транскордонною злочинністю зростає останніми роками, але все ще залишається незадовільною на ділянках кордону з пострадянськими державами, через які в Україну проникає основна маса факторів міжнародної злочинності.
Розширення Європейського Союзу обумовлює зростання зацікавленості з боку ЄС станом безпеки кордонів України. Насамперед ЄС цікавить західний кордон України, що співпадає з 2004 року з кордоном самого Союзу. В той же час розширення ЄС може стати потужним стимулом оптимізації східних та південних кордонів України з пострадянськими державами. Водночас автором встановлено, що через ЄС західний кордон України пов'язаний з жорсткими візовими рамками, а відтак, існує очевидна необхідність "закриття" кордону на сході та півночі, оскільки без них Україні загрожує роль "нагромаджувача" нелегалів, які потрапивши в Україну не можуть переміщатися до ЄС через західний український кордон.
З огляду на це автор зазначає, що реалізація міграційних загроз національній безпеці призведе до демографічного і соціального хаосу спочатку в масштабі окремих буферних країн, а потім і в об'єднаннях високорозвинутих держав. Можливе (як наслідок глобалізації) загострення суперечності між правом держави на захист своїх інтересів і правом на свободу пересування призведе до збільшення обсягів і зростання інтенсивності нелегальної міграції.
Узагальнивши сучасний стан законодавчого регулювання в сфері охорони державного кордону та праці науковців, сформульовано рекомендації для України щодо завершення договірно-правового облаштування кордонів України на основі визнання рівності статусу усіх кордонів, а також шляхи створення сучасної прикордонної поліції європейського зразка.
У підрозділі 1.2 "Діяльність спеціальних державних органів по забезпеченню прикордонного режиму" на основі аналізу законодавства визначається правова природа прикордонного режиму та компетенція спеціальних державних органів по його забезпеченню.
На основі визначення поняття та ознак державного кордону та способів і місць його нелегального перетинання, автор досліджує правову природу режиму державного кордону України та розглядає його як порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України.
Враховуючи наведені ознаки, автор визначає прикордонний режим як систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, які регламентують відповідно до законодавства правила в'їзду, тимчасового перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
В дисертації автор обґрунтовує думку, що саме завдяки добре виваженому і повному нормативно-правовому регулюванню режиму державного кордону Україна має змогу впливати на рівень міграційних процесів, а також не допускати незаконного проникнення нелегальних мігрантів на її територію.
Так, у зв'язку з розширенням Європейського Союзу і пов'язаною з цим перспективою зникнення внутрішніх кордонів між старими членами і нинішніми кандидатами значущість захисту кордонів України зростає. Проблема безпеки кордонів України стає частиною проблеми загальноєвропейської безпеки. У зв'язку з цим слід очікувати інтенсифікації співпраці України та ЄС у галузі безпеки кордонів. Така співпраця розвиватиметься незалежно від концептуального змісту стосунків України та ЄС, від зміни чи збереження статусу України у цих відносинах, адже вказані загрози є об'єктивними. В той же час, якщо не буде забезпечене сприятливе загальнополітичне тло цієї співпраці, вона може набути характеру не стільки захисту від спільних загроз, скільки захисту від України, яка сприйматиметься як загроза. Отже, співпраця у галузі охорони кордонів має бути включена в ширший контекст європейських відносин, частиною яких є стосунки Україна-ЄС.
На основі аналізу законодавства та практики адміністративної діяльності, автором визначено форми взаємодії ОВС з Державною прикордонною службою, серед яких виділено три основні:
1) взаємодія дільничних інспекторів міліції з прикордонними інспекторами;
2) виконання посадовими особами ДПС доручень ОВС;
3) ведення спільних обліків.
Деталізуючи зазначені форми, з метою розкриття особливостей взаємодії, автором було досліджено форми взаємодії інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних інспекторів міліції МВС України, до яких варто віднести:
1) обмін інформацією про стан оперативної обстановки на ділянках (у секторах) відповідальності та адміністративних дільницях обслуговування;
2) спільний контроль за дотриманням громадянами України, іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства України з прикордонних питань;
3) виставлення спільних нарядів на ймовірних напрямках руху порушників державного кордону;
4) проведення спільних заходів з правового виховання місцевого населення та профілактики порушень законодавства України про державний кордон;
5) проведення спільних навчань з питань пошуку та затримання порушників законодавства про державний кордон;
6) проведення спільних нарад інспекторів прикордонної служби та дільничних інспекторів міліції з питань протидії протиправній діяльності на державному кордоні. В дисертації наводиться розширена характеристика кожній з наведених форм.
Розділ 2 "Характеристика адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону" містить два підрозділи, в яких аналізується система правових норм, що встановлюють підстави адміністративної відповідальності за порушення у сфері державного кордону.
У підрозділі 2.1 "Ознаки та юридичний склад адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону" досліджується правова природа адміністративного правопорушення як єдиної підстави адміністративної відповідальності, наводяться характерні властивості юридичного складу адміністративних проступків у сфері охорони державного кордону.
Так, сучасна структура порушень у сфері незаконного перетинання державного кордону вказує на те, що одне з найвагоміших місць серед них займають саме адміністративні правопорушення. І хоча, на думку автора, суспільна небезпека кожного окремого порушення в сфері охорони державного кордону є невеликою, проте загальна сумарна кількість даних порушень становить значну загрозу для держави і суспільства та потребує адекватного реагування. Саме за допомогою адміністративних стягнень, поряд з невеликою часткою інших засобів, забезпечується надійна охорона державних кордонів і ефективна протидія нелегальній міграції.
Автор виділяє ряд обов'язкових ознак адміністративних правопорушень, які вчиняються в сфері охорони державного кордону та протидії нелегальній міграції, до яких належать:
1) адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону посягають на охоронюваний адміністративним законодавством об'єкт - встановлений законом порядок управління;
2) правопорушення вказаної групи - це виключно вчинок, тобто дія (наприклад, незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України) чи бездiяльнiсть (невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства). Звідси випливає, що думки чи бажання особи незаконно перетнути державний кордон юридичного значення не мають;
3) адміністративні правопорушення, які вчиняються у сфері охорони державного кордону - це протиправні порушення, які завдають шкоди чи загрожують небезпекою. Суть протиправностi полягає в тому, що конкретний вчинок визнається адмiнiстративним правопорушенням (проступком), якщо воно передбачене як таке чинним адмiнiстративним законодавством;
4) адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону - це винні діяння. Виннiсть передбачає наявнiсть у особи вiдповiдного власного психiчного ставлення до вiдповiдного вчинку i його наслiдкiв. Законодавець вважав за необхiдне вказати на форми вини: умисел (може бути прямим чи непрямим) i необережнiсть (у формi самовпевненостi чи недбалостi);
5) за вчинення адміністративних правопорушень в сфері охорони державного кордону законодавством передбачено застосування заходів адміністративної відповідальності. Тобто таким правопорушенням властива така ознака, як караність, яка передбачається вiдповiдне покарання. Дана ознака дозволяє вiдмежувати правопорушення вiд iнших протиправних (заборонених адмiнiстративно-правовими нормами) вчинкiв, здiйснення яких не спричинює застосування адмiнiстративних стягнень.
Розглядаючи об'єкт адміністративного правопорушення в зазначеній сфері автор розмежовує родовий, видовий та безпосередній об'єкт та робить висновок, що родовим об'єктом адміністративних правопорушень в сфері охорони державного кордону є встановлений порядок управлiння, а також безпека особистості, суспільства і держави. Видовим об'єктом правопорушень в сфері охорони державного кордону є урегульовані нормами різноманітних галузей права правила перетинання державного кордону України. Що стосується безпосереднього об'єкта правопорушень в сфері охорони державного кордону, то він різний, адже адмiнiстративний проступок завдає шкоди конкретним суспiльним вiдносинам, що охороняються адмiнiстративною санкцiєю. Саме цi вiдносини є безпосереднiм об'єктом проступку.
Вивчаючи об'єктивну сторону правопорушення в досліджуваній сфері, автор робить акцент, що для правопорушень в сфері охорони державного кордону ознака місця вчинення - державний кордон - має конструктивне значення, тобто є обов'язковою. Це з методологічної точки зору змусило автора дати необхідну характеристику державному кордону України, зокрема охарактеризувати місця пропуску через нього. Склад цього правопорушення буде і в тому випадку, коли особа перетнула державний кордон України поза пунктами пропуску, маючи при цьому відповідні дійсні документи.
Суб'єктами вчинення адміністративних правопорушень у сфері охорони державного кордону є фізичні осудні особи, які досягли 16-ти річного віку. Водночас, більшість правопорушень в сфері охорони державного кордону вчиняються спеціальними суб'єктами, яким притаманні певні ознаки, що вказують на особливостi правового становища суб'єктiв i дозволяють диференціювати вiдповiдальнiсть рiзних категорiй осiб, забезпечуючи тим самим справедливу правову оцiнку скоєного дiяння (ними можуть бути, наприклад, іноземці, особи без громадянства, біженці, особи, які раніше притягувалися до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері охорони державного кордону).
Суб'єктивна сторона адмiнiстративного правопорушення полягає в тому, що адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону майже завжди вчиняються з прямим умислом, коли особа усвiдомлювала протиправний характер своєї дiї чи бездiяльностi, передбачала її шкiдливi наслiдки i бажала їх або свiдомо допускала настання цих наслідків. Водночас, автором з'ясовано випадки скоєння даних правопорушень з необережності (наприклад, порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, - може бути вчинене як умисно, так і з необережності).
У підрозділі 2.2 "Кваліфікація адміністративних деліктів у сфері охорони державного кордону" з огляду на зміни адміністративно-деліктного законодавства наводиться кваліфікація адміністративних деліктів, які істотно впливають на боротьбу з нелегальною міграцією.
Так, автор визнає розумним кроком запровадження можливості звільнення від адміністративної відповідальності у випадках повернення в Україну громадян України, які незаконно перетнули державний кордон України, а так само прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства для використання ними права на притулок або набуття статусу біженця, якщо вони в установлений законом термін звернулися до відповідних органів державної влади.
Водночас, дієвим і необхідним засобом боротьби з порушниками державного кордону залишається встановлення адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні.
Таким же ефективним засобом боротьби з порушниками державного кордону є встановлення відповідальності за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Внесені зміни в законодавство України дають змогу більш інтенсивно і діяльно протидіяти нелегальній міграції, але, на думку автора, охарактеризовані зміни не зафіксували такий вид адміністративного стягнення, як заборона особі подальшого в'їзду в Україну. Тому автор в роботі обґрунтовує доцільність внесення до КУпАП змін до КУАП, доповнивши частину першу статті 24 новим пунктом 9 такого змісту: "заборона особі подальшого в'їзду в Україну на термін до п'яти років".
Також автор доводить необхідність викласти частину першу статті 25 КУпАП в такій редакції: "Оплатне вилучення, конфіскація предметів та видворення можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; заборона особі подальшого в'їзду в Україну на термін до п'яти років тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу можуть застосовуватись тільки як основні".
Автор робить висновок, що заборона особі подальшого в'їзду в Україну на термін до п'яти років, - це новий додатковий захід відповідальності в адміністративному праві, яка матиме ефективні результати впливу.
Розділ 3 "Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону державного кордону України" присвячений розгляду питання про місце адміністративної відповідальності в механізмі боротьби з незаконним перетинанням державного кордону, розкривається процесуальний порядок застосування адміністративних стягнень, обґрунтовується необхідність поетапної кодифікації по окремих сферах та інститутах міграційно-правового регулювання.
У підрозділі 3.1 "Адміністративна відповідальність в механізмі боротьби з незаконним перетинанням державного кордону" з огляду на тему дослідження автором був обраний напрям наукового пошуку шляху вирішення проблеми, пов'язаної з порушенням державного кордону.
За результатами вивчення офіційної статистики та даних правоохоронних органів автором будо зроблено висновок, що суттєвою ознакою правопорушень, які вчиняються у сфер охорони державного кордону є високий рівень їх латентності. Це пов'язане з тим, що вони є вигідним бізнесом, який дає значні прибутки. Водночас, "прибутковість" забезпечила для них риси професійно організованої мережі. В багатьох випадках незаконне перетинання державного кордону характеризується наявністю спеціально створеної системи захисту від виявлення та притягнення винних до передбаченої законом відповідальності; особливо ретельним маскуванням цілей; максимальним наданням їй видимої легальності, тобто відповідності правовим нормам, законної діяльності. Саме тому питання протидії незаконному перетинанню державного кордону всіма можливими способами і методами, і в першу чергу - шляхом адміністративних заходів примусу, на сьогодні набуває особливо важливого значення.
У зв'язку з цим автор формулює визначення механізму протидії незаконним порушенням державного кордону, під яким розуміє систему організаційно-правових заходів, що використовується державою для підтримання законності режиму перетинання державного кордону. Його складовими є: нормативна база протидії незаконному перетинанню державного кордону; організаційно-правові структури, покликані здійснювати протидію нелегальній міграції; адміністративні заходи, що використовуються цими структурами для протидії незаконному перетинанню державного кордону.
Автор приєднується до позиції науковців, які наголошують на необхідності упорядкувати норми, що встановлюють адміністративну відповідальність за порушення міграційного законодавства в окремій главі Особливої частини КУпАП під назвою "Адміністративні правопорушення у сфері міграційних процесів", яка б об'єднувала в собі норми даного кодексу, включаючи і статтю про видворення за межі України та норми Митного кодексу України.
Водночас, з огляду на сучасний стан суспільних відносин в досліджуваній сфері, автор дійшов висновку про необхідність поетапної кодифікації по окремих сферах та інститутах міграційно-правового регулювання. Кодекс законів України про міграцію та охорону державного кордону включатиме:
1) нормативно-правові визначення, які застосовуються з метою встановлення правової поведінки суб'єктів державної міграційної політики;
2) визначення правового статусу і порядку для учасників міграційних процесів як загалом, так і відповідних особливостей;
3) закон про міграційні процедури;
4) конкретні форми юридичної відповідальності.
З огляду на те, що цілями адміністративного впливу є подальше підвищення ефективності адміністративної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону; важливе використання виховних, запобіжних та профілактичних можливостей, закладених в змісті адміністративних стягнень, то останні можна характеризувати як: міру відповідальності; міру виховання; профілактичний захід.
У підрозділі 3.2 "Застосування адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону" розглядається порядок застосування адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення в сфері охорони державного кордону в частині удосконалення порядку застосування видворення іноземців як дієвого заходу припинення правопорушення.
Питання ефективності заходів адміністративної відповідальності є найбільш розробленими в юридичній літературі, що, на перший погляд, створює враження більшої значимості даної категорії адміністративно-правових засобів, хоча, на думку автора, їх можна розглядати як результат, точніше - наслідок певних недоробок у сфері адміністративного попередження і припинення.
Подобные документы
Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011Особи-службовці є кадровим складом (або особовим складом, чи персоналом) органів державного управління. Будучи співробітниками державного органу, вони фактично перебувають на службі у держави і виконують її завдання та функції.
контрольная работа [16,0 K], добавлен 20.04.2006Процес державного контролю у сфері господарської діяльності. Зворотній зв’язок у державному управлінні. Коригування діяльності управлінської системи. Термін перевірки дотримання вимог пожежної безпеки. Загальні повноваження органів державного контролю.
реферат [35,3 K], добавлен 23.04.2011Державна служба України як чинник гуманізації державного управління. Розробка і реалізація державних програм у гуманітарній сфері. Проблеми гуманізації управління на ринку праці. Удосконалення державного управління України в гуманітарно-культурній сфері.
курсовая работа [399,2 K], добавлен 10.04.2016Поняття управління в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Класифікація органів управління в сфері, що досліджується, різновиди, особливості діяльності. Повноваження місцевих державних адміністрацій в даній сфері.
реферат [21,8 K], добавлен 14.05.2011Діяльність державних та недержавних організацій і установ щодо охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров'я України та його основні завдання. Комітет з контролю за наркотиками, як орган виконавчої влади. Експертні функції закладів охорони здоров'я.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 02.02.2010Державне та внутрішньогосподарське управління у галузі вивчення, використання і охорони надр. Завдання державного управління. Права органів державного гірничого нагляду. Охорона прав підприємств, організацій, установ і громадян у сфері використання надр.
реферат [19,0 K], добавлен 23.01.2009Стан та розвиток законодавства у сфері охорони земель. Аналіз правового забезпечення основних заходів у галузі охорони земель. Проблеми правового забезпечення охорони земель в умовах земельної реформи. Шляхи вирішення проблем правового забезпечення.
дипломная работа [346,8 K], добавлен 03.08.2014Вивчення питань реалізації норм адміністративно-деліктного законодавства України, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Оновлення законодавства про адміністративну відповідальність для забезпечення правових змін.
статья [22,3 K], добавлен 19.09.2017Поняття і завдання управління у сфері житлово-комунального господарства, організаційно-правове забезпечення його державного управління. Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері житлово-комунального господарства, форми та методи управління.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 04.12.2010
