Правові та організаційні засади фінансового моніторингу в аудиторській діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Правові та організаційні засади фінансового моніторингу в аудиторській діяльності

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процес реформування суспільного життя в Україні за сучасних умов поєднаний з подоланням певних труднощів економічного, політичного та організаційного характеру, зумовлених перехідним етапом у розвитку країни. Водночас це створює сприятливе підґрунтя для вчинення низки кримінальних правопорушень, які перешкоджають нормальному економічному розвитку держави. Важливим аспектом захисту державою прав та законних інтересів громадян є створення ефективної системи запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема у сфері аудиторської діяльності. Це підтверджують 97% респондентів, які взяли участь в анкетуванні.

Перехід України до ринкових відносин зумовив необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності. Серед них чільне місце посідає інститут аудиторства, якому у квітні 2013 р. виповнилося 20 років. Осмислення практики застосування аудиту в умовах транзитивності економіки та зростання рівня злочинності, зокрема відмивання коштів, свідчить про наявність низки проблемних питань, що потребують адекватного адміністративно-правового врегулювання. Орієнтація на світові стандарти розвитку фінансового моніторингу в аудиторській діяльності потребує впровадження та постійного удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності в рамках виконання вимог світової спільноти у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та протидії фінансуванню тероризму. Це є необхідною передумовою для сприйняття України повноцінним та надійним партнером на міжнародній арені.

Аналізування адміністративного законодавства, теоретичних напрацювань учених-адміністративістів і практичної аудиторської діяльності свідчить, що існує досить широке коло проблем і прогалин у сфері організації фінансового моніторингу в аудиторській діяльності, що потребує його суттєвого удосконалення та набуває особливого значення в контексті гармонізації законодавства у сфері запобігання відмиванню коштів з вимогами міжнародних спільнот, зокрема з вимогами FATF.

Зазначену проблему неможливо вирішити без ретельного аналізування теоретичних, законодавчих і практичних проблем, що стосуються визначення та розроблення концепції адміністративно-правового регулювання організації фінансового моніторингу в аудиторській діяльності.

Фундаментальним питанням урегулювання найширшої низки публічних відносин присвячено праці провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме: В.Б. Авер'янова, А.І. Берлача, І.Л. Бородіна, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Коваленка, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук'янця, В.І. Олефіра, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, Д.В. Приймаченка, Т.О. Проценка, О.П. Рябченко, В.О. Шамрая, М.Ю. Яковчука, Х.П. Ярмакі та ін. Окремі питання щодо проблематики цього дослідження розроблено у працях науковців: В.Т. Білоуса, Г.М. Бірюкова, А.П. Гаврилишина, І.М. Гаєвського, В.А. Забродського, А.Г. Загороднього, А.Т. Ковальчука, О.Є. Користіна, Е.М. Короткова, Б.Г. Литвака, Ю.А. Литвина, І.П. Мойсеєнка, Т.В. Молчанової, Л.В. Hовікової, А.С. Олексюка, К.І. Федотової, Л.Л. Фітуні, Л.М. Чуніхіної, К.І. Чижмаря, М.Ю. Яковчука та ін.

Однак у сучасних наукових працях окреслена тема висвітлюється лише фрагментарно, хоча вона має важливе наукове і практичне значення. Саме тому вивчення правових та організаційних засад фінансового моніторингу в аудиторській діяльності в Україні видається актуальним, необхідним і своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на період до 2015 року (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. №190-р); тематики Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки (затверджено наказом МВС України від 29 липня 2010 р. №347); планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2010-2013 роки; плану науково-дослідної роботи кафедри економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ. Тему дисертаційної роботи затверджено рішенням Вченої ради Національної академії внутрішніх справ від 30 жовтня 2012 р. (протокол №30), а також відділення державно-правових наук і міжнародного права НАПрН України (п. 857, 2012 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у визначенні особливостей, специфіки форм та методів адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності. На цій основі вироблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства в указаній сфері та підвищення ефективності його практичної реалізації.

Зазначена мета дослідження конкретизується такими задачами:

- визначити поняття та сутність фінансового моніторингу в аудиторській діяльності як механізм запобігання відмиванню коштів в Україні;

- проаналізувати сучасні світові тенденції адміністративно-правового забезпечення діяльності аудиторів та аудиторських фірм як суб'єктів запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- охарактеризувати механізм адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності;

- проаналізувати особливості та сформулювати визначення адміністративно-правових відносин у сфері аудиторської діяльності щодо здійснення фінансового моніторингу;

- визначити пріоритетні напрями вдосконалення механізму адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності в Україні;

- розкрити особливості адміністративно-правового статусу суб'єктів аудиторської діяльності як спеціально визначеного суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

- розкрити та проаналізувати особливості адміністративної відповідальності суб'єктів аудиторської діяльності за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Об'єкт дослідження - правовідносини, що виникають у сфері фінансового моніторингу.

Предмет дослідження - правові та організаційні засади фінансового моніторингу в аудиторській діяльності в Україні.

Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність наукових результатів забезпечувалися використанням загальнонаукових та спеціально-наукових методів пізнання. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектичного методу пізнання, за допомогою якого було здійснено вивчення суспільних явищ і процесів, сутності їх різновидів і форм (підрозділи 1.1, 2.1-2.3, 3.1, 3.2). Абстрактно-логічний метод застосовано для виділення основних понять, їх логічного поєднання, встановлення закономірностей розвитку організаційно-правового механізму фінансового моніторингу в Україні (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Системний метод дав змогу з'ясувати внутрішню побудову адміністративно-правового механізму регулювання аудиторської діяльності, зокрема фінансового моніторингу в зазначеній сфері (підрозділи 2.1, 2.3). Історико-правовий метод застосовано у процесі аналізу основних тенденцій розвитку нормативно-правового забезпечення регулювання аудиторської діяльності у сфері фінансового моніторингу в Україні (підрозділи 1.2, 2.3). Порівняльно-правовий метод використано для визначення змісту адміністративно-правових норм міжнародних нормативних актів, спеціального законодавства України та зарубіжних країн, виявлення їх загальних й особливих рис, а також вивчення правового забезпечення функціонування спеціальних інститутів державного управління в зазначеній сфері суспільних відносин (підрозділи 1.2, 3.2). Метод структурно-функціонального аналізу (підрозділи 2.3, 3.2) дав змогу визначити основні напрями вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері протидії відмиванню коштів, його відповідність міжнародно-правовим стандартам, а також шляхи адаптації до законодавства Європейського Союзу як багатоаспектного і системного процесу.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні й аналітичні матеріали Державної служби фінансового моніторингу України за період 2010-2013 років; матеріали перевірок та вжиття заходів адміністративного впливу з питань дотримання аудиторами - суб'єктами первинного фінансового моніторингу відповідного чинного законодавства, а також результати анкетування 254 осіб, фахова діяльність яких пов'язана з фінансовим моніторингом, аудиторською та правоохоронною діяльністю в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням проблем правових та організаційних засад фінансового моніторингу в аудиторській діяльності.

За результатами дослідження сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, що характеризуються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення, а саме:

вперше:

- здійснено комплексний аналіз стану законодавчого врегулювання й наукового обґрунтування правових та організаційних засад фінансового моніторингу в аудиторській діяльності;

- сформульовано поняття та обґрунтовано їх сутність і зміст: «фінансовий моніторинг в аудиторській діяльності», «адміністративно-правове регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності», «механізм адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності», «адміністративно-правові відносини у сфері аудиторської діяльності щодо здійснення фінансового моніторингу»;

удосконалено:

- підходи до формування окремих норм законодавства щодо регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності;

- понятійний апарат у сфері фінансового моніторингу в аудиторській діяльності, зокрема надано авторське визначення понять «адміністративно-правовий статус суб'єктів аудиторської діяльності як спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу», «адміністративно-правова відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» та ін.;

– підходи до аналізу міжнародних правових актів на основі виділення окремих норм, що визначають повноваження та врегульовують діяльність аудиторів й аудиторських компаній як суб'єктів запобігання відмиванню коштів;

дістало подальший розвиток:

- обґрунтування окремих положень, що формують правові та організаційні засади фінансового моніторингу в аудиторській діяльності;

- положення щодо характеристики механізму адміністративно-правового регулювання в частині змісту та призначення окремих його елементів;

- підходи до характеристики особливостей адміністративно-правових відносин у сфері фінансового моніторингу в аудиторській діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки, пропозиції та рекомендації впроваджено й можуть використовуватись у:

- науково-дослідній діяльності - при подальшому розробленні теоретичних проблем адміністративно-правового забезпечення фінансового моніторингу в Україні (довідка Державного науково-дослідного інституту МВС України);

- правотворчій сфері - при підготовці матеріалів і пропозицій по удосконаленню чинного вітчизняного законодавства щодо державної політики у сфері економічної безпеки держави (довідка Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності);

- навчальному процесі навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ щодо підготовки лекційних та інших навчально-методичних матеріалів, а також під час викладання нормативних та спеціальних курсів для курсантів і слухачів, а саме: «Економічна безпека» й «Оперативно-розшукова діяльність» (акт впровадження від 17 листопада 2013 р. №1/91).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, результати та висновки дисертації оприлюднено та обговорено на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (м. Київ, листопада 2012 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Діяльність підрозділів кримінальної міліції: сучасний стан та перспективи вдосконалення» (м. Львів, квітень 2013 р.), підсумкових науково-практичних конференціях «Правові реформи в Україні: досвід, проблеми, перспективи» (м. Київ, квітень 2013 р.), «Наукові дослідження молодих учених - майбутнє України» (м. Київ, травень 2013 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 10 наукових публікаціях, з яких шість - у наукових фахових виданнях, з них одна - у виданні, що включено до міжнародної наукометричної бази, та чотири - у тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, переліку умовних позначень, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (323 найменування), 17 додатків. Повний обсяг дисертації становить 254 сторінки, з них загальний обсяг тексту - 195 сторінок.

Основний зміст роботи

аудиторський фінансовий моніторинг адміністративний

У вступі обґрунтовується актуальність і ступінь дослідженості теми наукової роботи, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються її мета та задачі, характеризуються об'єкт і предмет, методологічна основа дослідження, розкривається наукова новизна одержаних результатів, їх практичне значення, ступінь апробації та опублікування основних результатів дослідження, а також структура й обсяг дисертації.

Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади фінансового моніторингу в аудиторській діяльності» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Фінансовий моніторинг в аудиторській діяльності як механізм запобігання відмиванню коштів в Україні: понятійний апарат та наукові погляди щодо змісту і характеристики» проведено аналіз досліджень щодо поняття і змісту фінансового моніторингу та з метою забезпечення найбільш повного впорядкування відносин у сфері адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності визначено його значення в системі протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Акцентовано увагу на тому, що фінансовий моніторинг в аудиторській діяльності посідає важливе місце в галузі державного регулювання і являє собою інструмент державного контролю у сфері запобігання та протидії (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та є невід'ємною складовою економічної безпеки держави загалом.

Зауважено, що протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в аудиторській діяльності має свої відмінності, проте в жодному нормативно-правовому акті не визначено поняття «фінансовий моніторинг в аудиторській діяльності».

Досліджуючи наукові підходи до визначення поняття «фінансовий моніторинг», зазначено, що під ним в аудиторській діяльності слід розуміти урегульований нормами права механізм запобігання відмиванню коштів в Україні, який складається із сукупності заходів, що здійснюють аудитори й аудиторські фірми на різних стадіях їх діяльності для досягнення контрольної мети у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

На основі аналізу думок та підходів учених і фахівців здійснено поглиблене визначення етапів (фаз, стадій) відмивання брудних коштів через дослідження процесу легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Визначено сутність фінансового моніторингу в аудиторській діяльності, що є комплексом постійно виконуваних, спеціально розроблених, законодавчо обґрунтованих дій: ідентифікація клієнта, виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, оцінювання рівня ризику, своєчасне повідомлення Держфінмоніторингу України в разі виникнення підозри.

У процесі аналізу законодавства у сфері фінансового моніторингу визначено особливості фінансового моніторингу в аудиторській діяльності та акцентовано увагу на окремих складових механізму запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, що включає в себе: а) виявлення фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу; б) ідентифікацію клієнтів, які провели зазначені операції; в) збереження документів, що стосуються ділових відносин; г) повідомлення Держфінмоніторингу України відповідно до норм Закону України про фінансовий моніторинг; д) виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу; е) відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

У підрозділі 1.2. «Сучасні світові тенденції адміністративно-правового забезпечення та організації запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» розглянуто світовий досвід і сучасні світові тенденції адміністративно-правового забезпечення та використання позитивних аспектів протидії відмиванню коштів тих країн, яких визнано світовими лідерами в цій сфері.

Досліджено найважливіші міжнародно-правові документи у сфері адміністративно-правового забезпечення протидії (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, аудиторами й аудиторськими фірмами та зазначено, що міжнародна спільнота намагається здійснити поєднання професійних, громадських інтересів та інтересів у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Акцентовано, що міжнародні акти виступають базовими для міжнародної співпраці в протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також визначеними векторами в розвитку національної політики держав-учасниць у протидії відмиванню брудних коштів, а також у сфері створення ефективного механізму адміністративно-правового забезпечення та організації фінансового моніторингу в аудиторській діяльності. Водночас низка актів міжнародного права, які належать до базових актів у сфері не лише протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а й протидії фінансуванню тероризму, поширенню і транзиту наркотичних і психотропних речови, також справляють істотний вплив на формування вимог щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Зазначено, що унаслідок аналізу діяльності аудиторів та аудиторських фірм як суб'єктів фінансового моніторингу в зарубіжних країнах можна стверджувати, що на сьогодні світові тенденції розвитку адміністративно-правового забезпечення та організації запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебувають під особливим контролем, і цьому питанню надається досить важливе значення, а досвід зарубіжних країн свідчить, що кожна країна створює свою власну систему адміністративно-правового регулювання забезпечення та організації протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, їх діяльність ефективна лише за наявності відповідної юридичної бази, ефективної системи збирання й надання фінансової інформації та ідентифікації клієнтів, зокрема і в аудиторській діяльності.

Наголошено, що дослідження досвіду зарубіжних країн (США, Німеччини, Іспанії, Італії, Франції та ін.) у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема, у сфері аудиторської діяльності, загалом є потужним базисом розвитку вітчизняної системи фінансового моніторингу.

Розділ 2 «Механізм адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності в Україні» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Загальна характеристика механізму адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності та його елементів» проаналізовано основні підходи до тлумачення поняття механізму адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності та досліджено дефініції його складових понять «механізм», «правове регулювання», «адміністративно-правове регулювання», «механізм адміністративно-правового регулювання» з позицій різних підходів учених.

Акцентовано увагу на тому, що на основі проведеного аналізу досліджених понять та врахування думок учених різних галузей права сформовано власне бачення адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності, під яким слід розуміти вплив адміністративно-правовими нормами на поведінку й діяльність учасників адміністративно-правових відносин у сфері аудиторської діяльності з приводу запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, з метою захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства й держави та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, а також організації ефективного управління публічно-правовими відносинами у сфері аудиторської діяльності з метою запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ураховуючи специфіку правовідносин, а також проведений аналіз наукових підходів до розуміння сутності механізму адміністративно-правового регулювання, визначено механізм адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності як систему адміністративно-правових засобів, спрямованих на врегулювання адміністративних правовідносин, що виникають у сфері аудиторської діяльності з приводу здійснення фінансового моніторингу та з метою захисту прав і законних інтересів громадян, суспільства й держави та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, а також організації ефективного управління публічно-правовими відносинами у сфері аудиторської діяльності з метою запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Наголошено, що головним призначенням такого механізму є спонукання суб'єктів аудиторської діяльності свідомо та самостійно виконувати обов'язки спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу в межах установлених державою законних вимог.

Підрозділ 2.2. «Особливості адміністративно-правових відносин у сфері аудиторської діяльності щодо здійснення фінансового моніторингу» присвячено аналізу наукових підходів до загальної характеристики адміністративно-правових відносин у сфері аудиторської діяльності та їх особливостей при здійсненні фінансового моніторингу.

Зазначено, що адміністративні правовідносини в аудиторській діяльності характеризуються наявністю складної та багаторівневої суб'єктної системи. По-перше, це відносини між державою та аудиторською системою. Особливістю такого рівня аудиторських правовідносин є те, що держава виступає в ролі суб'єкта, наділеного владними повноваженнями стосовно створення та правової регламентації інституту аудиту, також і щодо сприяння реалізації основних принципів аудиту - незалежності, об'єктивності, професійності. По-друге, це аудиторська система загалом як самостійне формування, що має свою внутрішню структурну організацію.

Акцентовано увагу на розмежуванні адміністративних та інших правовідносин, які виникають у сфері аудиторської діяльності, зокрема, щодо здійснення фінансового моніторингу. Охарактеризовано взаємопов'язаність усіх складових компонентів адміністративних правовідносин у сфері аудиторської діяльності щодо здійснення фінансового моніторингу, до яких належать правові норми, суб'єкти правовідносин, об'єкти, факти та зміст правовідносин.

Зазначено, що суб'єкти адміністративно-правових відносин у сфері фінансового моніторингу є найважливішим елементом цієї системи та доведено, що суб'єктами адміністративно-правових відносин у сфері аудиторської діяльності щодо здійснення фінансового моніторингу є органи виконавчої влади України, на які покладено обов'язок формування та реалізації державної політики у сфері фінансового моніторингу, здійснення правотворчої діяльності у вигляді розроблення відповідних нормативно-правових актів, забезпечення діяльності аудиторів та аудиторських фірм як спеціальних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, здійснення відповідного контролю.

Запропоновано під адміністративно-правовими відносинами у сфері аудиторської діяльності щодо здійснення фінансового моніторингу розуміти врегульовані адміністративно-правовими нормами суспільні відносини, які виникають у діяльності аудиторів й аудиторських фірм як суб'єктів первинного фінансового моніторингу з приводу виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу; виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу; ідентифікації клієнтів, які провели зазначені операції; збереження документів, що стосуються ділових відносин; повідомлення Держфінмоніторингу України відповідно до норм Закону України про фінансовий моніторинг; відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

У підрозділі 2.3. «Пріоритетні напрями вдосконалення механізму адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу у сфері аудиторської діяльності в Україні» зазначається, що здійснення фінансового моніторингу в аудиторській діяльності має суттєві особливості, з огляду на те, що фінансові операції аналізуються суб'єктами аудиту не на момент їх ініціювання чи проведення, а після факту здійснення. Крім того, фінансовий моніторинг в аудиторській діяльності може сприйматися як зайве втручання аудитора чи аудиторської фірми до масиву інформації, яку не завжди бажають розкривати клієнти.

Проте спеціальний Закон України «Про аудиторську діяльність», норми якого регулюють діяльність аудиторів та аудиторських фірм, у жодній статті не визначає діяльність суб'єктів аудиторської діяльності як суб'єктів первинного фінансового моніторингу. На підставі цього для вдосконалення адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності запропоновано внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність»: до п. 1 ст. 2 «Законодавство про аудиторську діяльність» шляхом викладення його в такій редакції: «Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється нормами Конституції України, Господарського кодексу України, цього Закону, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», інших нормативно-правових актів та стандартів аудиту. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору».

Крім того, до ст. 19 «Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм» внести додатковий пункт 8 та викласти в такій редакції: «Виконувати вимоги законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Аудитори та аудиторські фірми не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам унаслідок розголошення професійної таємниці у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли в межах завдань, обов'язків та в спосіб, що передбачено нормами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму» та інших нормативно-правових актів у сфері фінансового моніторингу.

Обґрунтовано також, що специфічна регуляторна база в цьому питанні є доволі обмеженою через те, що досить лаконічно окреслює сутність діяльності у сфері протидії відмиванню коштів. Але саме в цьому полягає складність такої діяльності, оскільки після з'ясування наповнення поняття фінансового моніторингу в аудиторській діяльності стає зрозумілим, що стосується він абсолютно всіх напрямів діяльності суб'єкта аудиторської діяльності.

На основі узагальнення досвіду і думки респондентів, які взяли участь в анкетуванні, щодо недоліків в організації державної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, визначено, що їх виникнення зумовлено насамперед неефективністю застосування нормативних актів щодо протидії відмиванню коштів (35%); декларативністю певних правових норм (31%); відсутністю висококваліфікованих спеціалістів, що спричиняє непрофесіоналізм державних органів при здійсненні заходів протидії відмиванню коштів (19%); відсутність налагодженої взаємодії між суб'єктами протидії відмиванню коштів (15%).

З урахуванням вищенаведеного запропоновано зміни до ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» шляхом внесення додаткового пункту, викладеного в такій редакції: «Фінансовий моніторинг в аудиторській діяльності - сукупність заходів, які здійснюються аудиторами й аудиторськими фірмами на різних рівнях їх діяльності для досягнення контрольної мети у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Розділ 3 «Адміністративно-правовий статус суб'єктів аудиторської діяльності у сфері фінансового моніторингу» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Особливості адміністративно-правового статусу суб'єктів аудиторської діяльності як спеціально визначеного суб'єкта первинного фінансового моніторингу» досліджено окремі особливості адміністративно-правового регулювання діяльності аудиторських фірм як суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Визначено основні недоліки вітчизняного законодавства в зазначеній сфері, а також запропоновано шляхи їх подолання.

Запропоновано під адміністративно-правовим статусом аудиторів та аудиторських фірм як спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу розуміти сукупність прав й обов'язків, а також відповідальність, що встановлюються нормами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Обґрунтовано, що особливості спеціального адміністративно-правового статусу суб'єктів аудиторської діяльності у сфері фінансового моніторингу є системним поняттям і включає в себе суб'єктивні права та спеціальні обов'язки, передбачені чинним законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Зазначено важливі особливості спеціального адміністративно-правового статусу суб'єктів аудиторської діяльності як спеціально визначеного суб'єкта первинного фінансового моніторингу:

- передбачені Законом України про фінансовий моніторинг для суб'єктів аудиторської діяльності особливості подання інформації Держфінмоніторингу України (оскільки вони не повідомляють Держфінмоніторинг України про свої підозри щодо фінансових операцій, якщо така інформація стала для них відома за обставин, що є предметом професійної таємниці);

- відсутність для аудиторів передбаченого в Законі України про фінансовий моніторинг автоматичного звітування. Лише за наявності відповідних підозр ці суб'єкти надсилають свої повідомлення до Держфінмоніторингу України (аудитори подають до Держфінмоніторингу України інформацію про фінансові операції у випадках, якщо є підстави вважати, що вони є підозрілими або такими, що можуть бути причетними до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом);

- проте, якщо до аудитора звертається особа, яка є в переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, - аудитор має негайно подати до Держфінмоніторингу України відповідну інформацію про проведення такою особою фінансової операції.

У підрозділі 3.2. «Адміністративна відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» зазначено, що належне виконання суб'єктами аудиторської діяльності покладених на них обов'язків здійснення фінансового моніторингу є важливою складовою частиною адміністративно-правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також складовою частиною механізму забезпечення фінансової безпеки держави.

Сформульовано поняття, сутність адміністративно-правової відповідальності суб'єктів аудиторської діяльності, а також обставини, які є підставами для настання для аудиторів та аудиторських фірм відповідальності за порушення законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, мету застосування цієї відповідальності та принципів її реалізації.

З метою підвищення дієвості норм, що регулюють роботу суб'єктів аудиторської діяльності у сфері фінансового моніторингу, обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін до ч. 1 ст. 23 Закону України про фінансовий моніторинг, ст. 166-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Види адміністративних стягнень».

Висновки

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного національного й міжнародного законодавства та практики його реалізації, теоретичного осмислення низки праць у різних галузях знань, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в необхідності вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності суб'єктів аудиторської діяльності у сфері фінансового моніторингу.

Запропоновано авторське бачення основоположних висновків, визначень, змін і доповнень до чинного законодавства у сфері діяльності суб'єктів аудиторської діяльності щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. До основних з них можна віднести такі:

1. На основі аналізу наукових та нормативних джерел обґрунтовано, що фінансовий моніторинг в аудиторській діяльності посідає важливе місце у сфері державного регулювання і являє собою інструмент державного контролю у сфері запобігання та протидії (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та є невід'ємною складовою економічної безпеки держави загалом.

Сформульовано визначення фінансового моніторингу в аудиторській діяльності, під яким слід розуміти врегульований нормами права механізм запобігання відмиванню коштів в Україні, який складається із сукупності заходів, що здійснюють аудитори й аудиторські фірми на різних стадіях їх діяльності для досягнення контрольної мети у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Обґрунтовано, що сутність фінансового моніторингу в аудиторській діяльності являє собою комплекс постійно виконуваних, спеціально розроблених, законодавчо обґрунтованих дій: ідентифікація клієнта, виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, оцінювання рівня ризику, своєчасне повідомлення Держфінмоніторингу України в разі виникнення підозри.

2. Проаналізувавши сучасні світові тенденції адміністративно-правового забезпечення діяльності аудиторів та аудиторських фірм як суб'єктів запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зазначено, що цьому питанню надається досить важливе значення міжнародною спільнотою. На міжнародному рівні питання урегульовується окремими конвенціями (ООН, Ради Європи), запровадженими стандартами правового регулювання міжнародних організацій (FATF), при цьому аудиторська діяльність виділяється окремими нормами і визначається однією з ключових у механізмі запобігання відмиванню коштів. На основі імплементації норм міжнародних документів у більшості країн світу створено власну систему адміністративно-правового регулювання запобігання відмиванню коштів, акцентовано увагу на ефективності відповідної юридичної бази, а також особливостях системи збирання і надання фінансової інформації та ідентифікації клієнтів в аудиторській діяльності.

3. Під механізмом адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності доцільно розуміти систему адміністративно-правових засобів, спрямованих на врегулювання адміністративних правовідносин, що виникають у сфері аудиторської діяльності з приводу здійснення фінансового моніторингу та з метою захисту прав і законних інтересів громадян, суспільства і держави та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, а також організації ефективного управління публічно-правовими відносинами у сфері аудиторської діяльності з метою запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

4. Ураховуючи специфіку адміністративно-правових відносин у сфері аудиторської діяльності щодо здійснення фінансового моніторингу, а також проведений аналіз наукових підходів до розуміння їх сутності та особливостей, під адміністративно-правовими відносинами у сфері аудиторської діяльності щодо запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, автор пропонує розуміти врегульовані адміністративно-правовими нормами суспільні відносини, які виникають у діяльності аудиторів й аудиторських фірм як суб'єктів первинного фінансового моніторингу з приводу виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу; виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу; ідентифікації клієнтів, які провели зазначені операції; збереження документів, що стосуються ділових відносин; повідомлення Держфінмоніторингу України відповідно до норм Закону України про фінансовий моніторинг; відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

5. Визначаючи пріоритетні напрями вдосконалення механізму адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу в аудиторській діяльності в Україні, проведено узагальнення досвіду й думки респондентів, які взяли участь в анкетуванні, щодо недоліків в організації державної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, визначено, що вони зумовлені насамперед неефективністю застосування нормативних актів щодо протидії відмиванню коштів (35%); декларативністю певних правових норм (31%); відсутністю висококваліфікованих спеціалістів, що спричиняє непрофесіоналізм державних органів при здійсненні заходів протидії відмиванню коштів (19%); відсутністю налагодженої взаємодії між суб'єктами протидії відмиванню коштів (15%).

Обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін до:

Закону України «Про аудиторську діяльність»:

- п. 1 ст. 2 «Законодавство про аудиторську діяльність» викласти в такій редакції:

«Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється нормами Конституції України, Господарського кодексу України, цього Закону, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», інших нормативно-правових актів та стандартів аудиту. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору»;

- ст. 3 «Аудиторська діяльність» доповнити пунктом в такій редакції:

«Фінансовий моніторинг в аудиторській діяльності - це сукупність заходів, які здійснюють аудитори й аудиторські фірми на різних рівнях їх діяльності для досягнення контрольної мети у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»;

- ст. 19 «Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм» доповнити пунктом 8 та викласти в такій редакції:

«Виконувати вимоги законодавства у сфері протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Аудитори та аудиторські фірми не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам унаслідок розголошення професійної таємниці у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли в межах завдань, обов'язків та у спосіб, що передбачено нормами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму» та інших нормативно-правових актів у сфері фінансового моніторингу;

- додатково внести ст. 6-1 «Принципи аудиторської діяльності» та викласти в такій редакції:

«Аудиторська діяльність здійснюється на принципах законності, об'єктивності, чесності, конфіденційності, компетентності, незалежності, а також дотримання професійної поведінки»;

- п. 2 ст. 9 «Обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиту» викласти в такій редакції:

«Органи управління суб'єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг, а також за перешкоджання проведенню перевірки або посягання на незалежність суб'єкта аудиторської діяльності».

6. Виходячи із загального розуміння категорії правового статусу в юридичній науці, автором запропоновано авторське визначення адміністративно-правового статусу аудиторів та аудиторських фірм як спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу, під яким слід розуміти сукупність прав та обов'язків, а також відповідальність, що встановлюються нормами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

7. Запропоновано під адміністративною відповідальністю аудиторів та аудиторських фірм у сфері фінансового моніторингу розуміти відносини між державою в особі спеціально уповноважених органів у галузі фінансового моніторингу та суб'єктом аудиторської діяльності, який здійснив правопорушення вимог законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, щодо застосування до порушника відповідного стягнення, передбаченого адміністративним законодавством.

Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства:

Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»:

- ч. 1 ст. 23 «Відповідальність за порушення вимог цього закону» викласти в такій редакції:

«Особи, винуваті в порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну, майнову та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законом»;

- ст. 166-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» викласти в такій редакції:

«Порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію; неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу; ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу; порушення вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій; неповідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу, від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. №249-ІV; на громадян-суб'єктів підприємницької діяльності - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, пов'язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (також і тих, що становлять банківську або комерційну таємницю) на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. №249-ІV; громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, які не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між суб'єктом первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою, або третьою, учинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ті самі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб'єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або обмеження, тимчасового припинення дії чи анулювання ліцензії або іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності в порядку, установленому законом.

Якщо особа вчинила кілька порушень, передбачених частиною третьою цієї статті, стягнення на неї накладається в межах санкції, установленої за більш суворе порушення з числа вчинених»;

- до ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Види адміністративних стягнень» внести підпункт 8 до ч. 1 «За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення» в такій редакції: «обмеження, тимчасове припинення дії чи анулювання ліцензії або іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності в порядку, установленому законом».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Острівна Л.В. Щодо сутності механізму адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу / Л.В. Острівна // Право і суспільство. - 2012. - Вип 5. - С. 70-74.

2. Острівна Л.В. Правове регулювання фінансового моніторингу в Україні: співвідношення категорій / Л.В. Острівна // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Право. - 2012. - Вип. 3-4. - С. 130-135 (видання включено до міжнародної наукометричної бази «Index Copernicus International» (Польща)).

3. Острівна Л.В. Зарубіжний досвід реалізації механізму запобігання відмиванню коштів в аудиторській діяльності / Л.В. Острівна // Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». - 2013. - Вип. 2 (27). - С. 130-135.

4. Острівна Л.В. Адміністративно-правові відносини у сфері аудиторської діяльності щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом / Л.В. Острівна // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. - 2013. - Вип. 2 (63). - С. 236-246.