Методологія юридичних досліджень у сфері публічного права
Визначення основних напрямів правового регулювання в умовах глобалізації відповідно до критеріїв верховенства права, свободи, поваги гідності людини, інноваційного та сталого розвитку. Виявлення ключових засад соціетальної доктрини публічного права.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.04.2018 |
| Размер файла | 76,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА
Савчин М.В., доктор юридичних наук,
професор, директор Науково-дослідного інституту
порівняльного публічного права та міжнародного права
Ужгородського національного університету
Анотація
соціетальний публічний право регулювання
Метою статті є визначення основних напрямів правового регулювання в умовах глобалізації відповідно до критеріїв верховенства права, свободи, поваги гідності людини, інноваційного та сталого розвитку. У роботі зроблена спроба окреслити засади соціетального доктрини публічного права, в рамках якої суспільство на засадах субсидіарності та самоорганізації забезпечує функціонування ефективної системи забезпечення прав людини та економічну демократію.
Ключові слова: верховенство права, закон, інновації, конституціоналізм, правові засади економічної системи, регуляторний акт, свободa, соціетальний конституціоналізм, соціальна ринкова економіка, судовий конституційний контроль.
Аннотация
Целью статьи является определение основных направлений правового регулирования в условиях глобализации в соответствии с критериями верховенства права, свободы, уважения достоинства человека, инновационного и устойчивого развития. В работе предпринята попытка очертить основы социетальной доктрины публичного права, в рамках которой общество на принципах субсидиарности и самоорганизации обеспечивает функционирование эффективной системы обеспечения прав человека и экономическую демократию.
Ключевые слова: верховенство права, закон, инновации, конституционализм, правовые основы экономической системы, регуляторный акт, свободa, социетального конституционализм, социальная рыночная экономика, судебный конституционный контроль.
Annotation
The paper goal is to determine the main directions of legal regulation in the context of globalization according to the criteria of the rule of law, freedom, human dignity, innovation and sustainable development. The study is the disclosure of the main provisions of societal doctrine of public law, based on respect for human dignity, sustainable development and innovation in the law. The paper outlined the principles of societal constitutionalism, in which the society on the principles of subsidiarity and self-organization provides an effective system ensuring of human rights and economic democracy. To do this, depending on the type of society, should build a clear mechanism for transition from over-dirigisme, authoritarian economies to open social market economy. Critically important is to understand the multilevel nature of public power that is possible using tools synthesis' and comparative constitutional law. For transitional constitutional democracies, borrowing positive and acceptable experience to national constitutional traditions of law-making models and legal argument is of particular importance in the power of nature and the importance of democratic legitimacy and important upholding of constitutional values. When the legal regulation and other forms of state interference imposed measures cannot encroach on the very essence of the fundamental rights and impose excessive complication or disproportionate measures of legal liability based severity of the violation and the offender.
Key words: constitutionalism, freedom, democracy, judicial control, innovation, law, legal methodology, regulation, rule of law, societal constitutionalism, social market economy.
Постановка проблеми
Для країн перехідної конституційної демократії від авторитаризму важливим є проведення неупереджених і об'єктивних наукових досліджень у сфері публічного права. Публічне право за таких умов також зазнає трансформації, яке визначається істотними змінами у сфері правосуддя та гарантій економічних свобод. Можна припустити, що є певний алгоритм дій під час вирішення дилеми демократизації політичної системи та лібералізації економічної системи, оскільки емпіричний досвід свідчить про необхідність надання переваг саме в економічних інноваціях. У сенсі демократизації політичної системи нині більш перспективним виглядає упровадження системи електронного урядування, а не настільки забезпечення участі в ухваленні політичних рішень акторів, обмежених у доступі до економічних ресурсів чи ключової інформації стосовно форм використання економічних ресурсів та їх властивостей.
А це передбачає функціонування сталих інституцій, правил і процедур на засадах континуїтету.
У цьому контексті важливим є аналіз (1) засад наукових досліджень у публічному праві, які мають бути наповнені соціогуманітарним змістом та позбавлені догматизму та надмірної абстракції. З огляду на це (2) структура публічного права буде розглянута через призму фундаментальних принципів як основи конституційного права та їх конкретизацію в адміністративному праві. (3) Як основні напрями досліджень буде проаналізовано переваги і недоліки детермінізму, стохастики та наукового плюралізму, зважаючи на основоположний характер свободи та гідності людини. Значну роль відіграє (4) синтетизм у наукових дослідженнях, оскільки юриспруденція має оперувати здобутками як гуманітарних наук, так і точних наук, чому сприяє, зокрема, концепт сутніс- ного змісту основного права (the very essence of the right) та зростання ролі компаративних досліджень для перехідних конституційних демократій. На прикладі дослідження ступеня втручання держави в економіку буде розкрито (5) особливості диференціації досліджень економічної системи як однієї зі сфер регулятивного впливу в публічному праві.
Метою статті є розкриття основних положень соціетальної доктрини публічного права, заснованої на повазі гідності людини, сталого розвитку та інновацій у праві.
Виклад основного матеріалу
1. Засади наукових досліджень у публічному праві. Труднощі у реалізації певних засад досліджень у публічному праві підміняються дискурсом про обмін свободи на безпеку - тої вічної проблеми, яка випливає з дискусії між Гобсом та Локом, - хоча конституціоналізм чітко акцентує на захисті приватної автономії індивіда від свавільного втручання, як з боку держави, так і третіх осіб.
1.1. Принцип антропологізму полягає у відстоюванні підходу, згідно з яким права людини наповнюють змістом і сенсом правову систему як таку. Це навіть закріплено в юридичному конструкті ст. 3 Конституції України, згідно з яким утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Людський, антропоцентричний вимір права зумовлений розумінням історії як певного процесу соціального прогресу у сторону розширення свободи і вільностей, який на сучасному етапі втілюється у повазі до гідності та прав людини. Можна по-різному виводити права людини - з моральнісного (гідність людини) підходу, засад рівності чи свободи. Однак такі підходи лише виражають соціальне призначення влади - гарантувати права людини, оскільки сучасна державність покликана знаходити баланс між цінностями прав людини та безпеки. Зокрема, нині глобальний виклик правам людини, насамперед, пов'язаний із тероризмом як сукупності методів, спрямованих на породженні в суспільстві атмосфери страху задля досягнення певних політичних цілей. Захист прав людини у разі боротьби з тероризмом не може розглядатися як універсальний, оскільки тут зачіпаються безпекові питання і вони можуть вирішуватися на засадах юридичної визначеності, субсидіарності та збалансованості в системі організації публічної влади.
1.2. Принцип пізнаваності заснований на безсторонності та етосі наукових досліджень, пов'язаних з обмеженістю доступу до певної інформації на майбутнє (прогностичний аспект) та необхідність оброблення значного масиву інформації (аналітичний аспект). На прикладі аналізу ефективності реформи регіональних властей в Італії американський соціолог Р. Патнам доходить висновку, що їх ефективність, насамперед, залежить від системи правил, стану суспільно-політичних інститутів та органів публічної влади [1]. Спираючись на багатий емпіричний матеріал, Р. Патнам разом із групою італійських дослідників робить висновок, що правила та усталені процедури, що їх утверджують інституції, позначаються на політичних результатах через формування поведінки і вони впливають на результати тому, що формують правосуб'єктність, їхні повноваження та стратегію [1, с. 20]. Теорія процедурної справедливості Д. Ролза також деякою мірою враховує окремі компоненти теорії ігор, оскільки він виводить свої постулати вищого ступеня абстракції, за якими правила і процедури можуть стати результатом згоди в умовах відсутності достатньої інформації [2], тобто в умовах правової невизначеності.
1.3. Оскільки обсяг інформації залежно від об'єкта дослідження може бути недостатнім або існує потреба в обробленні значного масиву інформації, набуває значення принцип об'єктивності наукових досліджень у праві. Тут у нагоді стає інструментарій верховенства права, згідно з вимогами якого має існувати юридична визначеність у правовідносинах. За будь-яких умов вимоги юридичної визначеності передбачають, що запровадження певних обмежень, обтяжень на здійснення прав людини або накладання на особу юридичної відповідальності мають стати предметом публічного обговорення. Такі заходи, відповідно до засад об'єктивності, мають відповідати реальній і нагальній суспільній потребі. Тому об'єктивність дослідження полягає у збалансованості аналізу наявних фактичних даних та їх співставленням у світлі основоположних цінностей і принципів права, які мають універсальний характер.
1.4. Поєднання засад верифікації та фальсифікації. Емпіричний досвід екстраполюється на доктрину конституціоналізму та динаміку політико- правових інститутів. На думку Р Патнама [1] та К. Поппера [3], суспільно-політичні інститути переконливо свідчать на користь ефективності соціальних норм і процедур. Таким чином, інститути громадянського суспільства, політичної системи, органи публічної влади, побудовані на мережі соціальних зв'язків, свідчать, у свою чергу, про ефективність правових норм і процедур. Водночас компаративний аналіз моделей конституціоналізму свідчить, що цього не достатньо. Адже виникає замкнене коло: відсутність або неефективність правових процедур і правил зумовлює неефективність згаданих інститутів - недоліки інститутів є об'єктивною перешкодою правових реформ. В Україні продовжується дискусія про власну конституційну традицію та компліментарність інститутів, які впроваджуються відповідно до стандартів Ради Європи чи в рамках гармонізації законодавства з правом ЄС. Отже, виникає питання щодо критеріїв формування конституційних правил і процедур. Прикладом фальсифікації можемо навести сумнозвісну конституцію Сталіна, оскільки її характер спростовується наявністю кримінальної відповідальності згідно із так званим законом про п'ять колосків, схваленого у позапарламентський спосіб та всупереч вимогам jus cogens. Це також стосується формалістських концептів нацистської правової держави, з огляду на ухвалення нюрнберзьких законів та втілення їх положень в життя.
1.5. Принцип міждисциплінарності. Така екстраполяція емпіричного досвіду на конституційні явища і процеси досить часто призводить до використання міждисциплінарних підходів, що притаманно, зокрема, для застосування системного методу, юридичної герменевтики, правового моделювання тощо. Зокрема, як буде нижче наведено, є справедливими висновки теорії Р. Коуза [4] щодо трансакційних видатків, які формалізуються у корупційні явища у разі надмірного втручання держави в економіку, неякісних адміністративних послуг, відсутності належних гарантій свободи контрактів та незалежного і безстороннього суду. Під час застосування принципу пропорційності також важливими є здобутки теорії економічного аналізу права, зважаючи на необхідність балансування цінностей, із точки зору їх вартості та важливості з етичної точки зору. Залежно від конфліктного чи кооперативного середовища можуть використовуватися інструментарій теорії ігор чи соціальної взаємодії щодо обґрунтування легітимності певних інститутів, правил і процедур у праві. І таких прикладів можна наводити багато, не зводячи дискурс до трансцендентності основної норми, як це має місце у Г. Кельзена [5].
2. Структура публічного права та межі втручання держави у приватну автономію. Публічне право ґрунтується на правилі визнання, через що держава наділяється повноваженнями задля забезпечення захисту прав людини та публічного порядку. Це передбачає конкуренцію цінностей прав людини та публічного порядку, який вирішується за допомогою принципу пропорційності (у вузькому розумінні - балансування).
2.1. Концепція сутнісного змісту права (the very essence of the right). Права людиний основоположні свободи за своєю природою є суб'єктивними публічними правами, що визначає особливості правового стилю їхнього конституційного регулювання, яке є «відкритим», оскільки «каталог» цих прав є невичерпним і вони можуть «виводитися» судами із засад гідності людини, рівності і свободи. Ця правова концепція визначає, що запровадження державою певних обмежень на здійснення конкретного суб'єктивного публічного права не можуть досягати такого рівня, який створює істотні перепони, за яких унеможливлюється їхнє фактичне здійснення або здійснення такого права втрачає свій сенс, оскільки запроваджувані обмеження, обтяження чи заборони заперечують їхню сутність.
2.2. Структура публічного права. Відповідно до принципу пропорційності та сутнісного змісту основного права структура публічного права набуває нової конфігурації, яка зумовлена ступенем інтенсивності (щільності) правового регулювання.
2.2.1. Конституційне право як сукупність принципів і цінностей. У структурі конституційного права умовно можна виділити два блоки правового матеріалу, що стосуються (1) прав і свобод людини та (2) організації влади.
(1) Оскільки права і свободи людини мають моральну основу, визначаючи вимоги і стандарти до організації та діяльності публічної влади, вони, скоріше, є сукупністю базових правових цінностей і принципів. Такі цінності і принципи визначають якість законодавства, стандарти адміністративної та судової практики. Тобто правові норми та практика їх застосування мають відповідати базовим цінностям, на вершині яких стоїть цінність гідності людини. Тому на перший план виходить належна аргументація юридичних рішень [6], заснована на інтерсуб'єктивному дискурсі, який передбачає участь у цьому процесі якомога широкого кола заінтересованих осіб [7; 8].
(2) Принципи поділу влади та законності як конкретизація базової ідеї конституціоналізму обмеження влади правами людини зумовлюють чітке визначення підстав, повноважень, організації та порядку діяльності органів публічної влади. При цьому конструювання розподілу повноважень має переслідувати двоєдину мету - забезпечення прав людини та недопущення концентрації влади в одних руках. Засобом верифікації тут служить конституційний контроль у формі парламентського та судового контролю. З точки зору правил юридичної аргументації рішень процес здійснення влади є процесом комунікації між якомога широким колом заінтересованих осіб, позиція яких має бути принаймні заслуханою, а їхні інтереси мають зважуватися з точки зору верховенства права та вимог належної правової процедури.
2.2.2. Адміністративне право як ідея правового регулювання, конкретизація принципів права. Якщо конституційне право визначає засади правового регулювання, адміністративне право визначає інтенсивність та напрями правового регулювання [9]. Це пов'язано з особливостями структури норми права, регулятивний вплив якої спрямований на майбутнє, а тому під час прийняття законів законодавець не володіє і не може володіти всією повнотою інформації, за яких обставин буде застосовуватися закон. Тому має залишатися певний простір для розсуду органам виконавчої влади та судової влади конкретизувати та деталізувати положення закону відповідно до засад пропорційності та поваги до прав людини. Основним критерієм розсуду є основні цілі закону та якомога сприятливий режим сприяння у реалізації прав і свобод людини.
2.3. Доктрина горизонтального ефекту [10]: дія публічного права стосовно третіх осіб. На перший погляд, публічне право не спрямовано на приватноправові відносини. Однак у ситуації рівного ставлення, що призводить до несправедливих наслідків до певної групи людей порівняно з іншими, або у ситуації неоднакового ставлення, заснованого на необґрунтованій диференціації у приватноправових відносинах, необхідно вживати заходів щодо вирівнювання положення на користь слабкішого. Так само держава несе позитивний обов'язок щодо захисту фундаментальних цінностей (гідність людини, свобода, рівність, права на самовизначення), якщо вони нівелюються через застосування приватноправового інструментарію (договір, арбітраж і т. п.).
3. Основні напрями юридичних досліджень у публічному праві. Вони зумовлені взаємодоповнюваністю системного та синергетичного підходів в юридичних дослідженнях. Ідентичність у праві відіграє чи не головну роль у самовизначенні особи як основи приватної автономії індивіда, що і зумовлює поєднання абстракції закону та конкретики судової та договірної практики.
3.1. Детермінізм часто пов'язаний із вадами лінійного підходу причинно-наслідкових зв'язків. З іншого боку, цей підхід має бути збалансований горизонтальним ефектом основних прав та вертикальною їх структурою. Згідно з постулатами діалектичного методу, основою розвитку конституційних явищ і процесів є внутрішні суперечності між ними. Саме динаміка і статика конституційних явищ і процесів виражає sui generis зміст цього методу. Отже, діалектика звертає увагу на дуалізм конституційних явищ і процесів (свобода і відповідальність, права і обов'язки, суверенітет і поділ влади тощо), кількісні і якісні їх параметри, їх заперечення внаслідок суспільних змін, співвідношення між формою і змістом, сутністю і явищем тощо [11]. Однак діалектичний метод не дає задовільного пояснення природи конституційних явищ і процесів, оскільки вони у діалектиці розглядаються per se (самі по собі), безвідносно від їх цілепокладання та соціальної цінності.
3.2. Стохастичність - ідея свободи та обмеження влади на засадах пропорційності є фундаментом сучасного конституціоналізму, зокрема, стосовно розвитку державності. Наприклад, російський конституціоналіст А. Медушевський сформулював теорію конституційних циклів, яка ґрунтується на уявленнях про те, що розвиток конституційних інститутів заснований на послідовності трьох стадій: підйом, криза, занепад [12, с. 38]. У руслі цієї теорії російський компаративіст Р. Ромашов також розкриває циклічність публічної влади, формами якої виступали антична держава (politeia), патрімоніально-теологічна держава (kingdom), політико- правова держава (state). Між зазначеними циклами існування державності, як правило, виникає правовий хаос, коли «старе» право поступається «новому» [13, с. 51-57; 33]. Саме на стохастичності ґрунтується синергетичний підхід у праві, що зумовлює дослідження взаємного впливу закону і судової практики у забезпеченні верховенства конституції.
3.3. Плюралізм в юридичних наукових дослідженнях (legal Bukovina) враховує субсидіарність, теорії соціальної взаємодії та теорію ігор. Зокрема, теорія ігор ґрунтується на міждисциплінарному підході і виникла на стику фізики та математики (Дж. Неш, Дж. фон Нойман, О. Морґенштерн). Згідно з її постулатами, існує певна матриця вибору оптимальних рішень у конкретній ситуації, які не завжди можуть приносити найбільш очікуваний ефект, оскільки цьому може перешкоджати низка факторів (обмеженість ресурсів, конкуренція на ринку, динаміка цін, співвідношення певних цінностей, невизначеність правил і процедур, недостатність інформації тощо). Тому прийняття оптимального рішення зумовлене урахуванням балансу ресурсів та засобів, адекватного до конкретної історичної обстановки і необхідного для досягнення певної легітимно покладеної мети в умовах конкуренції та боротьбі у доступі до ресурсів. По суті, теорія ігор дає відповідь на питання щодо зародження певного типу правових норм та інститутів, відображаючи певний баланс інтересів у суспільстві. Теорія ігор вказує на джерела легітимності конституційних норм і процедур, проведення конституційних реформ чи здійснення конституційної модернізації, або правового захисту конституції у конфліктному середовищі. Теорія соціальної взаємодії пояснює формулювання правил на основі взаємодії та зважування взаємних інтересів, на відміну від конкурентного середовища у теорії ігор. Субсидіарність дає змогу пояснити логіку певних ініціатив та вертикальні зв'язки між різними типами соціальної взаємодії, які ґрунтуються на різних рівнях ідентичності за схемою: індивід - спільноти - інститути - держава-нація.
Подобные документы
Загальні поняття "право" та "система права". "Матеріальні" та "формальні" концепції поділу права на приватне і публічне. Сутність та значення публічного та приватного права, особливості критеріїв поділу. Співвідношення публічного і приватного права.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 22.02.2011Поняття і класифікація конституційних прав і свобод. Особисті права і свободи. Політичні права і свободи. Економічні права і свободи людини і громадянина. Соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина. Основні обов'язки громадян.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 10.06.2006Аналіз питання взаємодії глобалізації та права на сучасному етапі розвитку суспільства. Обґрунтування необхідності державного регулювання в умовах глобалізації економіки. Напрями державного регулювання на національному рівні та в міжнародній інтеграції.
статья [28,9 K], добавлен 07.02.2018Поняття та зміст правового статусу людини і громадянина. Громадянські права і свободи людини. Політичні права і свободи громадян в Україні. Економічні, соціальні та культурні права і свободи громадян в Україні. Конституційні обов’язки громадян України.
курсовая работа [40,7 K], добавлен 13.12.2010Вплив глобалізації на характер та зміст сучасного міжнародного права. Виникнення норм, інститутів і юридичних механізмів наддержавного правового регулювання для забезпечення інтересів світового співтовариства. Шляхи розвитку правової системи України.
статья [21,3 K], добавлен 07.02.2018Розвиток прав людини в Україні. Економічні, соціальні та культурні права людини. Економічні права людини. Соціальні права та свободи людини. Культурні права людини. Механізм реалізації і захисту прав, свобод людини і громадянина, гарантії їх забезпечення.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 04.12.2008Правове регулювання конституційного права України. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України та гарантії їх дотримання. Основи конституційно–правового статусу людини і громадянина. Зв’язок між конституційним і фінансовим правом.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 08.12.2013Формування науки адміністративного права в європейських країнах - розвиток поліцейського права і римського публічного права як початкових форм адміністративного права. Формування адміністративного права у XIX-XX століттях. Адміністративне право в Україні.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 02.10.2014Встановлення і розвиток принципу верховенства права. Верховенство права: поняття, основні ознаки. Правопорядок як результат втілення в життя верховенства права. Утвердження та реалізація принципу верховенства права на Україні на сучасному етапі.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 22.05.2012Характер співвідношення понять "права" та "свободи", визначення різниці між ними. Класифікація видів правового статусу та їх відмінні ознаки. Аспекти права громадянина на життя, відображені в Конституції України. Форми власності та порядок їх захисту.
реферат [32,4 K], добавлен 14.11.2009
