Конституційне право України

2. Про зміну території України (ратифікаційний референдум)

3. Щодо прийняття чи скасування ЗУ або внесення змін до ЗУ (законодавчий референдум)

4. Будь-які інші питання (загальний)

Проголошує референдум ПУ за народною ініціативою,тобто на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України,які мають право голосу за умови, що підписи про призначення референдуму зібрано не менш як у 2/3 областей та не менш як по 100 тисяч підписів в кожній області. Це є обов'язок ПУ, якщо його ініційовано з додержанням КУ та ЗУ відповідно до рішення КСУ №23РП/2008

Призначається референдум ВРУ щодо зміни території, ПУ у випадках винесення до предмету референдуму винесено внесення змін до розділів І,ІІІ, ХІІІ

Всеукраїнський референдум проводиться на основі загального рівного прямого волевиявлення при таємному голосування на основі вільної участі громадян у референдумі, однократності їх голосування та законності.

Право голосу мають громадяни України, які на день голосування виповнилося 18 років. Референдум не може призначатися або проголошуватися в умовах воєнного та надзвичайного стану

Референдний процес починається з дня оголошення ЦВК його початку та завершується через 15 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів.

Суб'єктами референтного процесу:

1. Громадяни України

2. ПУ - як суб'єкт призначення чи проголошення референдуму

3. ВРУ як суб'єкт призначення референдуму

4. Комісія з Всеукраїнського референдуму

5. Ініціативна група з Всеукраїнського референдуму

6. Офіційні спостерігачі від ініціативної групи

7. Міжнародні спостерігачі.

На зборах складається список членів ініціативної групи, до якої мають входити не менше 500 громадян. ЦВК протягом 5 днів з дня подачі ініціативної групи відповідних документів реєструє таку ініціативну групу або відмовляє в її реєстрації.

Територіальна організація реф.. передбачає утворення єдиного загальнодержавного округу в У та закордонного округу. Єдиний загальнодержавний округ ділиться на 225 округів з приблизно рівною кількістю виборців. Округи в свою чергу поділяються на дільниці референдуму. Закордонний округ поділяється на закордонні дільниці.



КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Державна влада як інститут конституційної влади

Влада - суспільне відношення, що характеризується здатністю та можливістю одних людей або владних груп досягати здійснення своєї волі іншими людьми або групами

Різновидом влади є політична влада - влада групи людей над усім суспільством, що характеризується використанням у випадку необхідності примусових заходів.

Політична влада здійснюється через політичні інститути, статус яких повністю або частково регулюються нормами конституційного права. Такими інститутами є:

1. Держава

2. Система місцевого самоврядування

3. Політичні партії та інші об'єднання громадян

4. ЗМІ

5. Церква та інші релігійні інститути

Складовою політичної влади є влада публічна, яка включає:

1. Державну владу

2. Владу народу

3. Муніципальну владу

Державна влада - вид публічної політичної влади, що здійснюється державами, її органами, здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об'єднань, що знаходяться на її території.

Специфічні ознаки:

1. У кожній країні існує тільки на державна влада

2. Державна влада поширюється на всіх членів суспільства

3. Державна влада може розв'язувати загальносуспільні проблеми

4. Має у своєму розпорядженні особливий механізм та апарат, який не мають інші різновиди влади

5. Державна влада встановлює правові норми

6. Характеризується суверенністю

Загальні засади організації державної влади в Україні визначені ст.5 КУ, її положення були офіційно протлумачені у рішенні КСУ від 05.10.2012 №6-рп/2005

Конституційні засади організації та здійснення державної влади в Україні

Держава функціонує через систему органів, установ і процедур, які у сукупності утворюють державний механізм, складовою державного механізму є державний апарат, що включає створений державний органи, які здійснюють діяльність від її імені у сфері правотворчості, провореалізації та правосуддя.

Принципи конституційно-правове регулювання державного механізму:

1. Принцип народного суверенітету (влада належить народу)

2. Принципи представницької демократії - державна влада здійснюється через виборні державні органи, які у свою чергу можуть формувати інші органи державної влади.

3. Принцип поділу державної влади на 3 гілки, кожна з гілок влади має певну самостійність і врівноважується іншими гілками

Система стримувань та противаг

· Різні терміни

· Різні способи формування гілок влади

· Право вето Президента щодо прийнятих парламентом законів

· Створення контрольних слідчих комісій у ВРУ

· Інвеститура - згода парламенту на формування уряду

· Промульгація - дії глави держави, спрямовані на визнання та офіційне оприлюднення закону

· Конституційно-правова відповідальність вищих посадових осіб

· Колегіальний характер уряду

· Контр сигнатура

4. Принцип конституціоналізм - можливість існування лише тих органів,що передбачені конституцією, та необхідність прийняття рішень, що ґрунтуються на КУ

5. Принцип забезпечення реалізації прав та свобод особи

6. Принцип професіоналізму, наявність у посадових осіб комплексу прав та обов'язків від імені держави

7. Принцип юридичної відповідальності, тобто обов'язок посадових осіб нести відповідальність за прийняття неправомірних рішень

За конституцією України термін державний орган не вживається, натомість має місце посилання на органи державної влади.

Ці поняття з теоретичної точки зору - тотожні. Положення кожного органу врегульоване правовими органами утворює його правовий статус.

Правовий статус включає:

1. Завдання органу, що вказує на його певне соціальне призначення

2. Компетенцію органу, що включає предмети відання, функції та повноваження органу.

3. Акти і дії органу

4. Порядок формування органу

5. Внутрішня організація органу державної влади, порядок (процедура) роботи органу і юридичну відповідальність органу

Орган державної влади фінансується з державного бюджету.



Поняття, система та види органів державної влади

Органи державної вади поділяються:

· За характером:Первинні (утворюються населенням); Вторинні (утворюються первинними)

1. За порядком утворення

· Органи, що обираються

· Органи, що призначаються

· Органи, склад яких затверджуються (приклади)

2. За порядком прийняття рішень

· Колегіальні органи - приймають рішення після обговорення шляхом голосування.

· Єдиноначальні або одноособові - органи, рішення від імені яких приймаються керівниками цих органів особисто (міністерства, інші ЦОВВ, МДА)

3. За особливістю повноважень

· Парламент - здійснює повноваження у сфері законотворчості

· Глава держави - представляє інтереси держави

· Уряд та інші органи виконавчої влади - здійснюють виконавчу діяльність.

· Суди - здійснюють діяльність у сфері правосуддя

· Контрольно-наглядові органи - здійснюють нагляд за дотриманням законності

· Правоохоронні органи - реалізують функції у сфері охорону правопорядку

· Спеціальні органи - захищають інтереси держави та створюють умови для виконання функцій держави



ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА В УКРАЇНІ

Загальна теорія парламентаризму

Парламент - загальнонаціональний представницький орган держави, що в більшості сучасних конституцій визначається як носій законодавчої влади, хоча іноді законодавча влада може належати ще й громадянам через референдум. Іноді законодавчу функції можуть виконувати й інші органи.

На сьогодні парламенти діють в понад 160 країнах світу. Крім законодавчої парламенти виконують такі функції:

1. Представницьку

2. Установчу

3. Парламентського контролю

4. Бюджетно-фінансову

5. Міжнародних зв'язків

Кожна держава як правило має свою специфічну назву.

Найбільший вплив на діяльність парламенту має форма правління. За парламентською формою правління парламент відіграє вирішальну роль у формуванні уряду. Уряд є відповідальним перед парламентом. Діяльність парламенту разом з тим може бути достроково припинено через її розпуск главою держава

У країнах з президентської формою правління парламенти характеризуються тим, що вони не беруть участі у формуванні уряду. Уряд перед ними не відповідальний. Відсутній інститут розпуску парламенту.

Парламенти в країнах зі змішаними формами правління:

1. Парламенти з радянською моделлю (КНДР, Куба та ін.)

Парламентаризм - така система організації, для якої характерне визнання провідної або істотної ролі парламенту при цьому парламентаризм не можна пов'язувати з якоюсь існуючою в держав формою правління. Кожній демократичній державі притаманне поняття парламентаризму.

2. За часом виникнення парламенти

· Давні (Ісландії, Великобританії)

· Парламенти часів Нової історії (США, Франції)

· Парламенти після ІІ Світової війни (Німеччина, Італія)

· Новітні парламенти - парламенти колишніх республік СРСР та східної Європи

3. За структурою:

· Однопалатні (однокамерні)

· Двопалатні (бікамеральні):

ь З сильною верхньою палатою

ь Зі слабкою верхньою палатою

Як правило парламенти обираються на 4-5 років шляхом виборів.

Структура парламенту:

1. Курівництво парламенту (голова парламенту, президія парламенту, інші керівні органи)

2. Комітети та комісії

3. Парламентська більшість та парламентська опозиція

4. Депутатські фракції (групи)

Функції парламенту:

1. Законодавча функція

2. Представницька функція

3. Установча - планування державних органів та установ призначення чи обрання посадових осіб або участь парламенту

Організація діяльності ВРУ

1. Порядок формування складу ВРУ, підстави припинення повноважень депутатів ВРУ

2. Поняття та види сесій ВРУ, особливості підготовки і проведення І сесії ВРУ нового скликання

3. Порядок формування, реєстрації та розпуску депутатських фракцій

4. Статус більшості та опозиції

5. Призначення та повноваження голови ВРУ та його заступників.

6. Порядок підготовки чергових та позачергових сесій ВРУ

7. Порядок проведення пленарних засідань ВРУ

8. Акти ВРУ

9. Парламентські слухання

10. Апарат ВРУ.

Відповідно до статті 9 повноваження ВРУ припиняються в день відкриття 1 засідання ВРУ нового скликання. Достроково припинити повноваження ВРУ може лише ПУ, якщо протягом 30 днів 1 чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Відповідно до Рішення КСУ № 11-рп/2004 дано тлумачення «протягом 30 днів не можуть розпочатися.

Якщо ВРУ обрана на позачергових виборах,що проведені після дострокового припинення ПУ повноваження ВРУ не може бути припинені протягом 1 року з дня її обрання. Повноваження ВРУ не можуть бути достроково припинені протягом останніх 6 місяців повноважень ПУСт.. 90 КУ - вивчити

Поняття та види сесій ВРУ, особливості підготовки і проведення і сесії ВРУ нового скликання

Стаття 82 КУ встановлює, що ВРУ працює сесійно, відповідно до рішення КСУ від 17.10.2002 №17-рп/2002 сасійний характер роботи ВРУ означає, що вона працює протягом певних періодів, на які вона збирається в строки визначені КУ.

За КУ сесія ВРУ бувають чергові і позачергові.

Чергові сесій починаються 1 вівторка лютого та 1 вівторка вересня кожного року, закінчуються не пізніше за 45 та за 10 днів початку нової сесії, ВРУ може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії

Сесія ВРУ складається з засідань ВРУ, засідань комітетів слідчих та тимчасових спеціальних комісій, що проводяться в період між пленарними засіданнями, включаючи роботу депутатів у фракціях, групах та з виборцями.

Засідання:

1. пленарними

2. урочистими

3. у формі слухань

Позачергові сесії із зазначенням порядку денного скликають голова ВРУ на вимогу ПУ або 1/3 від ВРУ. Скликається позачергова сесія не пізніше ніж 7 днів з дня вимоги скликати ВРУ. Про це приймається постанова ВРУ, яка публікуються в Голосі України за 3 дні за відкриття сесії із зазначенням питань, що плануються виноситися.

У разі введення воєнного чи надзвичайного стану ВРУ збирається на позачергову сесію у 2денний строк, з дня введення такого стану та працюють до скасування воєнного чи надзвичайного стану. Голова ВРУ або його заступники визначають місце та час проведення засідання ВРУ про що терміново повідомляють народних депутатів

Для проведення І сесії ВРУ нового скликання Голова ВРУ старого скликання або його заступники організовують формування підготовчої депутатської групи з числа новообраних депутатів, до складів підготовчої групи входять по 1 представнику від від 15 народних депутатів, обраних в загальнодержавному або в одномандатному, якщо депутати висувалися від партії

По 1 представнику від 15 депутатів обраних в одномандатних округах, що були само висуванцями

І засідання підготовчої групи скликає голова ВРУ попереднього скликання не пізніше як через 10 днів після офіційного оприлюднення результатів виборів. Обирає зі свого складу голову, заступника та секретаря та працює до створення комітетів ВРУ. Підготовча депутатська група звітує про свою діяльність на 1 сесії ВРУ нового скликання.

Перед відкриттям І сесії ВРУ на урочистому засіданні новообрані депутати складають присягу перед ВРУ, текс визначений у ст.79 КУ. Голова ВРУ попереднього скликання запрошує новообраних депутатів до присяги і надає слово для її зачитування найстаршому за віком народному депутату. Після зачитування прися депутати повинні скріпити її своїм підписом під її текстом. Якщо депутат складає присягу окремо, він зачитує її текст та скріплює своїм підписом на пленарному засіданні ВРУ. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандату.

Повноваження депутатів починається з моменту складу присяги. Відповідно до рішення КСУ від 17 жовтня 2002 року ВРУ є повноважною, тобто правомочною приймати закони та ін., за умови обрання не менше 2/3 від її конституційного складу та складення новообраними народними депутатами присяги. Ця вимога є умовою повно важності ВРУ протягом всього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її першого засідання.

Реєстрація депутатів, що прибули на І сесію здійснює апарат ВРУ. І засідання ВРУ відкриває найстарший за віком депутат. До обрання ВРУ тимчасової президії і сесії засідання ВРУ веде голова підготовчої депутатської групи.

До її складу входять голова підготовчої депутатської групи та по одному представнику від кожної політичної партії між списками яких розподілені депутатські мандати. Члени тимчасової Президії почергово головують на пленарних засіданнях до обрання голови ВРУ, після чого діяльність тимчасової Президії припиняється.

Для організації голосування ВРУ і визначення її результатів обирається лічильна комісія, вона підраховує голоси під час голосування за дорученням ВРУ встановлює присутність депутатів ВРУ на засіданні, розглядає звернення депутатів щодо порядку голосування, в тому числі щодо порушень під час голосування, здійснює контроль за використанням електронної системи підрахунку голосів.

Лічильна комісія обирається ВРУ з числа народних депутатів на основі пропорційного представницького депутатських фракцій більшість ВРУ відкритим голосуванням. Лічильна комісія обирає голову,заступника, секретаря. Вона працює відкрито та гласно, але її засідання не можуть брати участь депутати, кандидатури яких внесено на голосування

Порядок формування та розпуск депутатських фракцій та груп

Депутатські фракції формуються на І сесії ВРУ до розгляду питання про обрання голови ВРК та створення її органу. Фракції формуються з числа народних депутатів, обраних за списками партій та депутатів, висновки партією в одномандатному округу. До складу фракції можуть входити депутати обрані в одномандатних округах як само висуванці. Партія може утворювати тільки одну депутатську фракцію. Якщо депутат не увійшов до складу депутатської фракції, виключений або вийшов зі складу фракції такий депутат є позафракційним. Позафракційні депутати можуть входити до складу фракцій або об'єднуватися у депутатські групи. І депутат може входити до складу лише до 1 фракції та групи. Голова ВРУ або його заступники не мають права входити до складу фракцій або груп.

Групи та фракції реєструються в апараті ВРУ. Зареєстрована група має права депутатської фракції.

Фракції та групи реєструються в апараті ВРУ. Для цього в апарат надсилається повідомлення, підписано кожним із депутатів про створення. Після оформлення апаратом цих діянь, головуючий на пленарному засіданні інформує народних депутатів про реєстрацію фракцій або груп. Якщо депутат вступає до складу фракції або виходить він повинен повідомити про це головуючого на пленарному засіданні у письмовій вигляді, якщо депутата виключають зі складу фракції або групи про це письмово повідомляється головуючому за поданням голови фракції, груп.

Припиняється Діяльність фракції та групи, коли її склад стає меншим за мінімальний склад через 15 днів після настання такого фактору про що оголошується головою ВРУ. Мінімальна кількість депутатів, які входить до складу групи визначається а кількістю осіб у найменшій фракції ВРУ сформованої протягом І сесії.

Депутати можуть добровільно об'єднуватися у міжфракційні депутатські об'єднання без реєстрацій, матеріального, кадрового та технічного забезпечення. між фракційні об'єднання не мають права фракції та утворюються за оголошенням головуючого на пленарному засідання на основі письмового повідомлення керівника такого об'єднання.

Статус більшості та опозиції ВРУ

Парламентська більшість - термін, який вживається в 2 значеннях. В І значенні - як кількість голосів депутатів, що становлять більше половини від складу парламенту, в ІІ значенні - як структурне утворення парламенту, що створюється відповідно до визначеної законодавством або парламентськими традиціями процедури, до складу якої входять кілька фракцій або одна з чисельність депутатів більшість від складу парламенту, яке має на меті спільну участь його членів у виробленні державної політики, в тому числі формування складу уряду та є юридично відповідальним за здійснення такого політики

Размещено на Allbest.ru