13.14.Члени Ревізійної комісії мають право брати участь у засіданнях Наглядової ради у випадках, передбачених законом, цим Статутом або внутрішніми положеннями Товариства.

14. АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА

14.1.Річна фінансова звітність Товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором.

14.2.Посадові особи Товариства зобов'язані забезпечити доступ незалежного аудитора до всіх документів, необхідних для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності Товариства.

14.3.Незалежним аудитором не може бути:

- афілійована особа Товариства;

- афілійована особа посадової особи Товариства;

- особа, яка надає консультаційні послуги Товариству.

14.4.Висновок аудитора крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію про підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період, про факти порушення законодавства, встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також оцінку повноти та достовірності відображення фінансово-господарського стану Товариства у його бухгалтерській звітності.

14.5.Аудиторська перевірка діяльності Товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій Товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає (укладають) з визначеним ним (ними) аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.

Витрати, пов'язані з проведенням перевірки, покладаються на акціонера (акціонерів), на вимогу якого проводилася перевірка. Загальні збори можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат акціонера (акціонерів) на таку перевірку.

14.6.Товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки. У зазначений строк Генеральний директор має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

14.7.Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше ніж 10 відсотків акцій Товариства, може проводитися не частіше двох разів на календарний рік.

15. КОРПОРАТИВНИЙ СЕКРЕТАР

15.1.Корпоративний секретар обирається Наглядовою радою за пропозицією голови Наглядової ради на строк, що визначається у відповідному рішенні Наглядової ради. Корпоративний секретар може бути переобраний Наглядовою радою у будь-який час.

15.2.Основними завданнями корпоративного секретаря є:

15.2.1.здійснення організаційних заходів щодо підготовки, скликання та проведення Загальних зборів у відповідності до законодавства України, цього Статуту та внутрішніх документів Товариства;

15.2.2.забезпечення належного зв'язку з акціонерами та іншими заінтересованими особами.

15.3.Положення про корпоративного секретаря затверджується Наглядовою радою.

16. ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ

16.1.Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.

16.2.Перший фінансовий рік починається з дати реєстрації Товариства і завершується 31 грудня цього ж року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарних.

16.3.Товариство публікує щорічно для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом.

16.4.Річний звіт про результати діяльності Товариства попередньо погоджується Наглядовою радою протягом 90 календарних днів після закінчення фінансового року.

16.5.Відповідальність за організацію, стан та достовірність бухгалтерського обліку Товариства, своєчасного надання щорічного звіту та іншої фінансової звітності у відповідні органи, а також відомостей про діяльність Товариства, які надаються акціонерам, кредиторам та в засоби масової інформації, несе Генеральний директор.

16.6.Товариство зобов'язане зберігати:

16.6.1.Статут Товариства, зміни до Статуту, свідоцтво про державну реєстрацію Товариства;

16.6.2.положення про Загальні збори, Наглядову раду та Ревізійну комісію, інші внутрішні документи, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них;

16.6.3.положення про кожну філію та кожне представництво Товариства;

16.6.4. документи, що підтверджують права Товариства на майно;

16.6.5. принципи (кодекс) корпоративного управління Товариства;

16.6.6.протоколи Загальних зборів;

16.6.7.матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до Загальних зборів;

16.6.8.протоколи засідань Наглядової ради та Ревізійної комісії, накази і розпорядження Генерального директора;

16.6.9.висновки Ревізійної комісії та незалежного аудитора Товариства;

16.6.10.річну фінансову звітність;

16.6.11.документи бухгалтерського обліку;

16.6.12. документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

16.6.13. проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів Товариства;

16.6.14. договори та інші документи щодо взаємодії з депозитарієм та іншими суб'єктами депозитарної системи, що забезпечують обіг цінних паперів товариства;

16.6.15.перелік афілійованих осіб Товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;

16.6.16.особливу інформацію про Товариство згідно з вимогами законодавства;

16.6.17.інші документи, передбачені законодавством, Статутом Товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради, Генерального директора.

16.7. Відповідальність за зберігання документів Товариства покладається на Генерального директора та на головного бухгалтера - щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

16.8.Документи, передбачені в п. 18.6 цього Статуту, зберігаються в Товаристві за його місцезнаходженням та підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності Товариства, за винятком документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

17. ПОСАДОВІ ОСОБИ ОРГАНІВ ТОВАРИСТВА. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ПРАВОЧИНІВ, У ВЧИНЕННІ ЯКИХ Є ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЬ

17.1.Посадовими особами органів акціонерного Товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, нотаріуси, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в Наглядовій раді або Ревізійній комісії (у разі її створення).

17.2.Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами органів Товариства, що провадить цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини, не можуть бути посадовими особами органів Товариства.

17.3.Посадовими особами органів Товариства є фізичні особи - Генеральний директор, голова та члени Наглядової ради, голова та члени Ревізійної комісії (у разі її створення).

17.4.Посадові особи органів Товариства повинні розкривати інформацію про наявність у них заінтересованості в укладенні будь-якого правочину стосовно Товариства (конфлікту інтересів).

17.5.Посадові особи органів Товариства не мають права розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства, крім випадків, передбачених законом.

17.6.Посадові особи органів Товариства на вимогу Ревізійної комісії (у разі її створення) або аудитора зобов'язані надати документи про фінансово-господарську діяльність Товариства.

17.7.Посадовим особам органів Товариства виплачується винагорода лише на умовах, передбачених цивільно-правовими або трудовими договорами (контрактами), укладеними з ними.

17.8.Посадові особи органів Товариства повинні діяти в інтересах Товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень Статуту та інших документів Товариства.

17.9.Посадові особи органів Товариства несуть відповідальність перед Товариством за збитки, завдані Товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.

17.10.У разі якщо відповідальність згідно з п. 19.9 цього Статуту несуть кілька осіб, їх відповідальність перед Товариством є солідарною.

17.11.Особою, заінтересованою у вчиненні Товариством правочину, вважається посадова особа органів Товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів Товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій Товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:

17.11.1.є стороною такого правочину або членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

17.11.2.отримує винагороду за вчинення такого правочину від Товариства (посадових осіб Товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

17.11.3.внаслідок такого правочину придбаває майно;

17.11.4.бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва Товариства посадовими особами).

17.12.Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати Товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

17.13.Генеральний директор зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати Наглядовій раді інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість, зокрема про:

1)предмет правочину;

2)вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;

3)загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;

4)особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.

17.14.У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси Товариства, Наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на Загальні збори.

17.15.Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Генерального директора інформації про правочин, у вчинені якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину Товариством або про відмову від його вчинення.

17.16.Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом Наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів Наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо Наглядова рада не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого пунктом 19.15 цього Статуту, це питання виноситься на розгляд Загальних зборів.

17.17.Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.

17.18.Положення пунктів 17.11-18.17 цього Статуту не застосовуються у разі:

1)реалізації акціонерами переважного права при додатковій емісії акцій;

2)викупу Товариством в акціонерів розміщених ним акцій;

3)виділу та припинення Товариства;

4)надання посадовою особою органів Товариства або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій Товариства, на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки особам, які надають Товариству позику.

17.19.Відповідальність за шкоду, заподіяну Товариству правочином, вчиненим з порушенням вимог пп. 17.11-17.17 цього Статуту, несе особа, заінтересована у вчинені Товариством такого правочину.

18. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ТОВАРИСТВА

18.1.Трудовий колектив Товариства складають усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з Товариством.

18.2.Товариство самостійно встановлює форми та системи оплати праці, розмір заробітної плати, а також інших видів винагороди працівників.

18.3.Вищим органом трудового колективу є конференції (або загальні збори) трудового колективу, які:

18.3.1.схвалюють проект колективного договору;

18.3.2.вирішують питання самоврядування трудового колективу.

18.4.Інтереси трудового колективу у відносинах з Генеральним директором представляє уповноважений представник трудового колективу.

18.5. Уповноважений представник трудового колективу у межах наданих йому повноважень:

18.5.1.укладає від імені трудового колективу колективний договір з Генеральним директором;

18.5.2.бере участь у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку Товариства;

18.5.3.порушує клопотання перед Генеральним директором про заохочення, преміювання, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Товариства;

18.5.4.вирішує інші питання самоврядування трудового колективу.

18.6.Соціальні та трудові права працівників гарантуються чинним законодавством України.

18.7.Внутрішніми положеннями Товариство може встановлювати додаткові (крім передбачених чинним законодавством) трудові та соціально-побутові пільги для працівників або їхніх окремих категорій.

19. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО СТАТУТУ

19.1. Внесення змін до Статуту Товариства є виключною компетенцією загальних зборів акціонерів Товариства.

19.2. Рішення Загальних зборів з питань внесення змін до Статуту Товариства приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.

19.3. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк з дати прийняття Загальними зборами відповідного рішення повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в цьому Статуті, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

19.4. Зміни до Статуту Товариства набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, з дати повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

20. ВИДІЛ ТА ПРИПИНЕННЯ ТОВАРИСТВА

20.1.Товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим підприємницьким Товариствам - правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

20.2.Злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення Товариства здійснюється за рішенням Загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів влади.

20.3.У разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення Наглядова рада розробляє умови договору про злиття (приєднання) або план поділу (виділу, перетворення), які повинні містити:

1)повне найменування та реквізити кожного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні;

2)порядок і коефіцієнти конвертації акцій та інших цінних паперів, а також суми можливих грошових виплат акціонерам;

3)відомості про права, які надаватимуться підприємницьким товариством-правонаступником власникам інших, крім акцій, цінних паперів товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділ, та/або перелік заходів, які пропонується вжити стосовно таких цінних паперів;

4)інформацію щодо запропонованих осіб, які стануть посадовими особами Товариства у підприємницькому товаристві - правонаступнику після завершення злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, та запропоновані до виплати таким особам винагороди чи компенсації;

5)порядок голосування на спільних загальних зборах, що беруть участь у злитті або приєднанні.

20.4.Наглядова рада повинна підготувати для акціонерів пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення).

20.5.Протягом 30 днів з дати прийняття Загальними зборами рішення про припинення Товариства шляхом поділу, перетворення, а також про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, Товариство зобов'язане письмово повідомити про це кредиторів Товариства і опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення. Товариство зобов'язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу.

20.6 Злиття, поділ або перетворення Товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення товариства та реєстрацію підприємницького товариства-правонаступника (товариств-правонаступників).

Приєднання Товариства до іншого акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення Товариства.

Виділ акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про створення акціонерного товариства, що виділилося.

20.7.Добровільна ліквідація Товариства здійснюється за рішенням Загальних зборів, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок ліквідації Товариства визначаються законодавством України.

20.8.Рішення про ліквідацію Товариства, обрання Ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують Загальні збори, якщо інше не передбачено законом.

20.9.З моменту обрання Ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження Наглядової ради та Генерального директора. Ліквідаційний баланс, складений Ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню Загальними зборами.

20.10.Ліквідація Товариства вважається завершеною, а Товариство таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення Товариства в результаті його ліквідації.

20.10.У разі ліквідації платоспроможного Товариства вимоги його кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості:

20.10.1.у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

20.10.2.у другу чергу - вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

20.10.3.у третю чергу - вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

20.10.4.у четверту чергу - всі інші вимоги кредиторів;

20.10.5. у п'яту чергу - виплати за простими акціями, які підлягають викупу;

20.10.6 у шосту чергу - розподіл майна між акціонерами - власниками простих акцій Товариства пропорційно до кількості належних їм акцій.

20.11 Вимоги кожної черги задовольняються після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.

20.12 У разі недостатності майна Товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідно черги майно розподіляється між ними пропорційно сумам вимог (кількості належних їм акцій) кожного кредитора (акціонера) цієї черги.

3. ОЦІНКА ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ ВАТ «АМФІТРІОН»

Статутний капітал компанії складається з номінальної вартості придбаних акціонерами акцій і становить 21264081 грн 00 копійок. Статутний капітал поділяється на 850563255 штук звичайних іменних акцій з них 0 00% акцій належить іноземним юридичним особам 96 92% українським юридичним особам і 3,08% від загального числа акцій знаходяться у власності фізичних осіб.

Дивідендна політика відкритого акціонерного товариства ВАТ «Амфітріон» здійснюється відповідно до Положення про дивідендну політику ВАТ «Амфітріон» від 29 серпня 2003 №37. Метою прийняття цього положення є визначення стратегії Ради директорів Компанії при виробленні рекомендацій з розміру дивідендів по акціях і порядку їх виплати. Даним положенням визначено, що дивідендна політика компанії грунтується на балансі інтересів компанії та її акціонерів при визначенні розмірів дивідендних виплат на підвищення інвестиційної привабливості компанії та її капіталізації на повазі і строгому дотриманні прав акціонерів передбачених чинним законодавством України, статуту компанії та її внутрішніх документів. ВАТ «Амфітріон» прагнути поряд зі зростанням капіталізації збільшувати розмір виплачуваних акціонерам дивідендів виходячи з розміру отриманого чистого прибутку за рік і потреб розвитку виробничої та інвестиційної діяльності суспільства. Рада директорів компанії при визначенні рекомендованого загальним зборам акціонерів розміру дивіденду (у розрахунку на одну акцію) та відповідної частки чистого прибутку компанії спрямовується на дивідендні виплати виходить з того що сума коштів спрямовується на дивідендні виплати повинна становити не менше 15% від чистого прибутку визначається на основі консолідованої фінансової звітності ВАТ «Амфітріон» складеної відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (ЗПБО) США і перерахованої на гривні за курсом ЦБУ на кінець звітного року. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається загальними зборами акціонерів але розмір дивідендів не може бути більше рекомендованого радою директорів компанії. Розрахуємо дивіденд на одну акцію і простежимо динаміку змін виплати дивідендів за 2006-2009 року на підставі даних фінансової звітності. Дивіденд на одну акцію розраховується як відношення суми спрямованої на виплату дивідендів до загального числа акцій в обігу дані в таблиці 1.

Таблиця 1 - Дивіденд на одну акцію.

	2011	2012	2013	2014
Сума, що направлена на виплату дивідендів, (млн.долл.)	1009	1223	1510	1360
Кількість акцій,(млн.шт)	850,563	850,563	850,563	850,563
Дивіденд на одну акцію,(долл.)	1,19	1,44	1,78	1,60

З отриманих даних зрозуміло, що в 2012 році сума, що спрямовується на виплату дивідендів збільшилась в порівнянні з попереднім роком на 214 млн.дол. в 2013 році збільшився в порівнянні з 2012 роком на 287 млн.дол. а в 2014 році зменшилися на 150 млн.дол. що відповідно позначилося на розмірі дивіденду припадає на одну акцію. Розглянемо динаміку чистого прибутку, що припадає на одну акцію за цей же період на підставі даних наведених у таблиці 2.

Таблиця 2 - Прибуток на одну акцію.

	2011	2012	2013	2014
Чистий прибуток, (млн.долл.)	7484	9511	9144	7011
Кількість акцій, (млн.шт.)	850,563	850,563	850,563	850,563
Прибуток на одну акцію, (долл.)	8,80	11,18	10,75	8,24

З цих даних стає зрозуміло, що чистий прибуток за 2012 рік збільшилвся на 2027 млн.дол. або на 27,08% в порівнянні з 2011 роком. Основним чинником збільшення показників чистого прибутку стало зростання світових цін на нафту і нафтопродукти а так само збільшення обсягів видобутку вуглеводнів і переробки нафти. У 2013 році чистий прибуток групи склав 9144 млн.дол., що на 367 млн.дол. або 3,86% менше, ніж у попередньому. Такі зміни пов'язані з різким зниженням цін на вуглеводні в четвертому кварталі 2013 року, а так само зниженням курсу гривні і високим рівнем експортних мит на початку четвертого кварталу. В результаті різкого зниженням цін на углеводні протягом 2014 року чистий прибуток компанії склав всього лише 7011 млн.дол. що на 2133 млн.дол. або 23,33% менше, ніж прибуток 2013 року. Головним показником ефективності функціонування підприємства, що характеризує дохідність акціонерного капіталу, є рентабельність власного капіталу. Як інші показники рентабельності, рентабельність власного капіталу є відносною величиною і обчислюється як відношення чистого прибутку до середньорічної величини власного капіталу. У розрахунку бере участь весь акціонерний капітал: привілейований і звичайний. Для інвесторів, що планують купити звичайні акції, цікавий аналіз рентабельності тільки звичайного капіталу. Середньорічна величина акціонерного капіталу розраховується на базі балансу підприємства як напівсума величини активів на початок і на кінець року. У даного підприємства привілейованих акцій немає, весь акціонерний капітал складається з звичайних акцій. Розглянемо динаміку зміни рентабельності власного акціонерного капіталу за 2011- 2014 роки на підставі Таблиці 3.

Таблиця 3 - Рентабельність акціонерного капиталу.

	2010	2011	2012	2013	2014
Чистий прибуток, (млн.долл.)		7484	9511	9144	7011
Акціонерний капітал, (млн.долл.)	26804	32900	41213	50340	55991
Средньорічний акціонерний капітал, (млн.долл.)		29852	37056,5	45776,5	53165,5
Рентабельність акціонерного капіталу,%		25,07	25,67	19,98	13,19

З отриманих даних стає зрозуміло, що максимальний показник рентабельності за аналізований період був досягнутий в 2012 році і склав 25,67%. Останні два роки відбувається зниження рівня рентабельності, оскільки прибуток акціонерного товариства за останні два роки зменшувалася, а величина акціонерного капіталу збільшувалася. Таким чином, рентабельність акціонерного капіталу в 2012 році склала 25,67% що на 0,6% більше минулорічного показника. В 2013 році зменшився на 5,67% і склала 19,98%, а в 2014 році склала 13,19%, що ще на 6,79% менше попереднього показника.

Так як показник рентабельності власного капіталу відображає прибутковість акціонерів підприємства, його аналіз часто служить орієнтиром у прийнятті важливих інвестиційних рішень. З отриманих даних можна зробити висновок про те, що в цілому фінансовий стан компанії відносно нестабільний, так як за останні два роки спостерігається зниження чистого прибутку, що веде до зменшення частки прибутку на одну акцію, зниженню показника рентабельності акціонерного капіталу, зменшенню розміру дивідендних виплат.

Прибутковість - один з основних показників якості цінних паперів. Прибутковість акції визначається двома факторами: отриманням частини розподіленою прибутку акціонерного товариства (дивіденди); можливістю продати папір на фондовій біржі за ціною більшої ціни придбання. Дивідендна прибутковість являє собою відношення виплачуваних дивідендів до вартості цінного паперу і виражається у відсотках. Проаналізуємо зміну дивідендної прибутковості за 2011-2012 року на 31 грудня виходячи з даних Таблиці 4.

Таблиця 4 - Дивідендна прибутковість акцій.

	2011	2012	2013	2014
Дивіденд на одну акцію,(дол.)	1,19	1,44	1,78	1,60
Ціна акції,(дол. )на 31 грудня	87,95	87,00	32,00	56,20
Прибутковість ,%	1,35	1,65	5,56	2,84

З отриманих даних стає зрозуміло, що прибутковість акцій в 2012 році збільшилася на 0,3% по відношенню до 2011 року, в 2013 році збільшилась на 3,91%, а в 2014 зменшилась відносно 2013 року на 2,72%. Це пов'язано з тим, що розмір виплаченого дивіденду за цей рік зменшився, а ціна акції значно виросла по відношенню до попереднього року. Інвестори, виходячи з принципу мінімізації ризику, завжди воліють поточні дивіденди доходам, лише потенційно можливим в майбутньому, в тому числі і можливого приросту акціонерного капіталу. Крім того, поточні дивідендні виплати зменшують рівень невизначеності інвесторів щодо доцільності і вигідності інвестування в дану компанію. Якщо дивіденди не виплачуються, невизначеність збільшується, зростає і прийнятна для акціонерів норма доходу, що призводить до зниження ринкової оцінки акціонерного капіталу, тобто до зменшення добробуту акціонерів. Таким чином, у формулі загальної прибутковості дивідендна прибутковість має пріоритетне значення; збільшуючи частку прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, можна сприяти підвищенню ринкової вартості компанії, тобто збільшенню добробуту її акціонерів.

Розробка рекомендацій з управління дивідендною політикою і ефективному використанню прибутку. Орієнтуючись при виборі рішення на мінімально можливий рівень витрат, компанія, як правило, розглядає цю задачу не як самоціль, а як засіб вирішення більш загальної задачі - максимізація прибутку. Ця мета є головною для будь-якої фірми, навіть якщо вона не формулюється у вигляді провідного мотиву її діяльності. У ряді випадків фірми можуть ставити своєю метою не максимізацію прибутку а інші завдання, наприклад збільшення обсягу продажів, досягнення суспільного визнання, і для їх рішення можуть пожертвувати якоюсь частиною прибутку, задовольнившись її більш скромним рівнем. Така мотивація поведінки фірм носить назву задовільної поведінки. Однак і в цьому випадку не обійтися без прагнення до максимізації прибутку, принаймні в довгостроковому періоді, так як тільки прагнення до прибутку дозволить раціонально розподілити ресурси, забезпечити високу ефективність, а отже отримати можливість успішно реалізувати обрані цілі. Заходи, спрямовані на максимізацію чистого прибутку, безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю компанії і діяльністю на фінансовому ринку. Оцінюючи становище на світовому ринку нафти і газу, що склалося в даний час в результаті різних політичних і економічних дій, компанії ПАТ «Амфітріон» необхідно вжити таких заходів. У зв'язку з переходом України до випуску бензину екологічного стандарту "Євро-3", який спочатку планувався на 2014 рік, проте був відкладений до 2016 року через кризу і неготовності нафтових компаній в такі стислі терміни підвищити рівень переробки бензин стандарту "Євро-2", було дозволено випускати до кінця 2015 року, а "Євро-3" - до кінця 2016 року. Випуск в оборот автомобільного бензину класу "Євро-4" повинен припинитися 31 грудня 2016, по "Євро-5" терміни не обмежені. Компанії Амфітріон необхідно відмовитися від значного збільшення обсягу потужностей нафтопереробки а зробити акцент на якість виробленої продукції відповідно до необхідних стандартів. Так само в даний час «Амфітріон» поніс не малі втрати у зв'язку з відходом з Ірану. Роботи на іранському родовищі Анаран велися Амфітріоном кілька років і родовища про які йде мова були відкриті ще в 2010 році в ході геологорозвідувальних робіт, проведених фахівцями компанії, однак у зв'язку з неможливістю здійснення подальших робіт на родовищі через наявність економічних санкцій з боку уряду США, Амфітріон прийняв рішення піти з Ірану, незважаючи на те, що офіційні представники ісламської країни неодноразово пропонували компанії продовжити розробляти перспективне родовище. В результаті даних подій по US GAAP за 2014 рік збиток від знецінення інвестицій в Ірані склав 63 млн дол .. Незважаючи на те, що потенційно Іран є однією з найперспективніших країн за потенціалом зростання, видобутку енергоресурсів, неможна ігнорувати геополітичні ризики. Фіксований відсоток від прибутку встановлюється переважно для привілейованих акцій. При цьому для привілейованих акцій, у разі якщо дивіденд за звичайними акціями виявляється більше, зберігається можливість збільшити розмір дивіденду до рівня звичайної акції. Можливо, як один з варіантів збільшення інвестиційної привабливості, компанії Амфітріон необхідно змінити пріоритети і відмовитися від колишніх планів і переорієнтувати стратегію з нарощування обсягів видобутку нафти на зростання вільного грошового потоку. Цього можна досягти шляхом зменшення відрахувань до інвестпрограми, що набагато збільшить вільний грошовий потік. У результаті компанія зможе виплачувати своїм акціонерам як дивіденди наприклад до 30% чистого прибутку замість нинішніх 15% тобто стане однією з найщедріших в галузі.

Так само, підвищивши відсоток від прибутку, що направляється на дивідендні виплати, компанія підніметься до рівня західних ринків, на яких цей показник дорівнює 30-60%, а по українському ринку цей коефіцієнт набагато нижче і складає всього 7-20%. У розвинених західних країнах рівень дивідендних виплат - один з основних факторів за яким інвестори вибирають акції для вкладень. У світовій ринковій економіці акціонери традиційно отримують основний дохід не від перепродажу акцій як довгий час було в Україні, а у формі дивідендів. Однією із стратегій торгівлі на фондовому ринку є покупка акцій компаній, що виплачують щедрі дивіденди напередодні дати закриття реєстру. Крім отримання дивідендів інвестор в цьому випадку отримає ще один бонус - зменшення податкової бази. За законом в Україні фізичні особи зобов'язані заплатити прибутковий податок за ставкою 13% за прирощення курсової вартості акцій у той час як податок на дивіденди становить 9%. Тому не дивно що за два-чотири дні датою закриття реєстру попит на акції помітно збільшується. Найбільшим попитом при цьому користуються компанії, що виплачують високі дивіденди. З цього випливає, що підвищення рівня дивідендних виплат призведе до підвищення попиту на акції компанії.

ВИСНОВОК

Прибуток характеризує фінансовий результат господарської діяльності акціонерного товариства, тому будь-яке комерційне акціонерне товариство прагне до отримання прибутку і її збільшення за планований період. Однак, показники ефективності та перспективи подальшого функціонування і розвитку акціонерного товариства залежать не тільки від розміру прибутку в поточному році, але і від її ефективного розподілу за напрямками його діяльності. Одним з таких напрямків є розподіл чистого прибутку у вигляді виплати дивідендів акціонерам, тобто власникам акціонерного товариства. Наслідком цього є необхідність формування та оптимізації дивідендної політики, яка в результаті виступає як одна з форм розподілу чистого прибутку акціонерного товариства. Рішення акціонерного товариства в області дивідендів переплітаються з іншими рішеннями з фінансування та інвестиційними рішеннями. Деякі акціонерні товариства виплачують низькі дивіденди, оскільки менеджмент оптимістично налаштований щодо перспектив суспільства і має намір використовувати чистий прибуток на цілі розвитку. У цьому випадку дивіденди виплачуються, якщо після задоволення інвестиційних потреб акціонерного товариства залишається капіталізований прибуток. Інші акціонерні товариства фінансують капвкладення за рахунок довгострокових кредитів і позик, що дозволяє направляти значну частину чистого прибутку на виплату дивідендів. У науковому середовищі досі існує полеміка про те, наскільки важлива дивідендна політика в діяльності акціонерного товариства, чи слід виплачувати дивіденди, чи впливає виплата дивідендів на його ринкову вартість і отже на добробут акціонерів. Так одна група зарубіжних вчених (М.Міллер Ф.Модільяні та ін.) Вважає що рішення про величину виплачуваних дивідендів не впливає на ринкову ціну акцій компанії і отже на добробут її акціонерів тому дивіденди платити необов'язково. Друга група зарубіжних вчених (М.Гордон Дж.Лінтнер та ін.) стверджує, що акціонери зацікавлені у виплаті високих дивідендів, що в свою чергу сприяє підвищенню попиту на акції, збільшення їх курсової вартості і в кінцевому підсумку зростанню добробуту акціонерів. Третя група зарубіжних вчених (Р.Літценбергер К.Рамасвамі та ін.) впевнена, що дивіденди потрібно виплачувати залежно від рівня оподаткування і при більшому оподаткуванні дивідендів у порівнянні з оподаткуванням доходів від приросту капіталу підприємству, слід мінімізувати дивіденди, а чистий прибуток направляти в перспективні інвестиційні проекти . Тільки при дотриманні цих умов ринкова вартість підприємства і добробут акціонерів будуть рости. Різноманітні теоретичні підходи до формування дивідендної політики розглядають цей процес з позицій впливу на ринкову вартість підприємства і добробут акціонерів. Вони визначають важливість її формування в цілому, проте не дають чіткої відповіді, яка оптимальна дивідендна політика для українських акціонерних товариств. Разом з тим за підсумками структурної перебудови економіки України за останні п'ятнадцять-двадцять років можна говорити про те, що початковий період становлення українських акціонерних товариств вже пройдено. В умовах подальшого послідовного розвитку ринкової економіки, усвідомлення важливості формування дивідендної політики є об'єктивною необхідністю для максимізації ринкової вартості та сталого розвитку господарської діяльності українських акціонерних товариств.

ЛІТЕРАТУРА

1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144.

2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, №№ 40-44, ст. 356.

3. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 зі змінами та доповненнями, № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради, 1991. - № 49.

4. Закон України «Про акціонерні товариства» // Відомості Верховної Ради України, 2008. - № 50-51, ст. 384.

5. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України, 2006. - № 31.

7. Євтушевський В. А. Основи корпоративного управління : навч. посібник / В. А. Євтушевський. - К. : Знання-Прес, 2002. - 317 с.

8. Задихайло Д. В. Корпоративне управління : Навчальний посібник / Задихайло Д. В, Кібенко О. Р., Назарова Г. В. - Харків : Еспада, 2003. - 688 с.

9. Козаченко Г. В. Корпоративне управління : підручник для вузів / Г. В. Козаченко, А. Е. Воронкова. - К. : Лібра, 2004. - 368 с.

10. Козаченко Г. В. Основи корпоративного управління : навч. посібник / Козаченко Г. В., Воронкова А. Е., Коренєв Е. Н. - Луганськ : Вид. СНУ, 2001. - 480 с.

12. Кибенко Е. Р. Корпоративное право Украины : учебное пособие / Е. Р. Кибенко. - Харьков : Эспада, 2001. - 288 с.

13. Небава М. І. Теорія корпоративного управління: вузлові питання : навч. посібник / М. І. Небава. - К. : Центр навч. літ-ри, 2004. - 295 с.

14. Принципи корпоративного управління України - К. : ДКЦПФР, 2008. - 35 с.

Размещено на Allbest.ru