Теоретико-правові характеристики економічної функції сучасної держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

УДК 340.0; 340.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Теоретико-правові характеристики економічної функції сучасної держави

Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Лощихін Олександр Миколайович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Науковий консультант - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АПрН України Сіренко Василь Федорович, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор ЛУЦЬ Людмила Андріївна, Львівський національний університет ім. Івана Франка, завідувач кафедри теорії та філософії права; правовий економічний соціальний

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України КОЛОДІЙ Анатолій Миколайович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри конституційного та міжнародного права;

доктор юридичних наук, професор СТЕЦЕНКО Семен Григорович, Національна академія прокуратури України, завідувач кафедри теорії держави і права.

Захист відбудеться « 19 » березня 2010 р. о. 14 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий 17 лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Тарахонич

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Питання про економічну роль сучасної держави - одне з найважливіших у теорії права і практиці державного будівництва. Економічна діяльність сучасної держави широка і багатогранна. У другій половині ХХ ст. у більшості країн світу до числа основних функцій держави стала входити економічна. Тепер держава активно втручається в економіку, визначає темпи і напрями її зростання, встановлює пропорції між окремими її галузями. Вона є найбільшим підприємцем, відіграє роль великого банкіра, що зосередив у своїх руках велику частину позичкового капіталу. Сучасна держава здатна прогнозувати і гнучко регулювати економічні процеси в масштабі всієї країни.

Особливо актуалізується питання щодо місця і ролі економічної функції в системі напрямів і видів державної діяльності для постсоціалістичних держав, у тому числі України. Останнім часом, коли в Україні відбуваються кардинальні трансформаційні процеси в державному механізмі, зміни в політичній та економічній системах суспільства, коли не тільки прийшло усвідомлення того, що позитивна економічна динаміка останніх років насамперед була результатом дії зовнішніх факторів і тимчасових переваг на світових ринках, а не послідовної та обґрунтованої внутрішньої державної політики, коли нарешті поступово, хоча й хаотично, формуються основні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні вектори руху держави, знову актуалізувалася проблема виявлення сутності й соціально-правової природи функцій держави, у тому числі у сфері економіки.

Сутність економічної функції, її зміст тісно пов'язані з характером національної економіки, її структурою та шляхами розвитку. Державне управління економікою, на думку сучасних дослідників, - це управління промисловістю, сільським господарством, будівництвом, транспортом, фінансами та деякими іншими відносинами, які є суміжними з економікою (наприклад, екологія). Головне завдання державного управління в економічній сфері - забезпечення зростання матеріального виробництва, випуску продукції. Врешті це має забезпечити потреби людей. Процес управління економікою передбачає вирішення багатьох питань (забезпечення пропорційності економіки, підвищення ефективності виробництва і послуг за менших витрат тощо). Це досягається різними методами, в тому числі економічними (наприклад, пільги для деяких галузей) і адміністративними (видача і відмова у видачі ліцензій, вимоги до виробників тощо).

У ХХ ст. відбулися суттєві трансформації як у системі функцій держави, так і в їх сутності та змісті. Такі зміни характерні для функцій, що здійснює держава як у «традиційних» сферах суспільного життя (політичній, соціальній, культурній), так і в «нових» галузях, обумовлених глобальними проблемами сучасності (демографічній, екологічній, сировинній, космічній, інформаційній тощо).

Сучасний етап розвитку державознавства характеризується певними змінами у застосуванні функціонального підходу до держави. По-перше, істотно поглиблюється розуміння соціального призначення держави; по-друге, відкидається жорсткий зв'язок між змінами соціально-класових характеристик держави та її функцій. Тому не викликає сумнівів необхідність детального аналізу проблем, безпосередньо пов'язаних з поняттям і змістом функцій держави в контексті трансформації їхньої природи, утвердження принципів субсидіарності, демілітаризації, децентралізації, деконцентрації, ідеї соціально-правової держави і формування нової теорії сервісної й ефективної держави, покликаної надавати публічні послуги, задовольняти потреби суспільства і кожної людини.

Найбільш повно такі зміни як у механізмі сучасної держави, так і здійснюваних нею функціях виявляються в сфері дії економічної функції. Остання полягає у виробленні та координації стратегічних напрямів розвитку економіки країни в найбільш оптимальному режимі. У більшості конституцій демократичних держав проголошується, що розвиток економіки, заснованої на різних видах власності, сприяє підвищенню добробуту народу, держава на основі ринкових відносин створює умови для розвитку економіки, гарантує свободу підприємництва, не допускає монополізму і нечесної конкуренції в економічних відносинах, а для економічної системи характерний плюралізм форм власності, свобода економічної діяльності тощо.

З огляду на це однією з актуальних теоретичних проблем, що мають важливе методологічне та науково-практичне значення, є правовий аспект економічної функції держави. Особливо актуальними є дослідження на стику різних наук, зокрема юридичної й економічної, що відкриває можливості оптимізації переходу до ринкових відносин, реалізації конституційної мети - забезпечення усім громадянам гідного рівня життя відповідно до справедливого економічного і соціального порядку.

Про актуальність теоретичного дослідження економічної функції сучасної держави, форм і методів державного регулювання економіки в умовах глибоких суспільних трансформацій свідчать гострі наукові дискусії.

Проблема формування та генезису державного регулювання національної економіки стала предметом досліджень фахівців та експертів як у нашій країні, так і за кордоном.

Питання функцій держави, зокрема у сфері економічних та господарських відносин, досліджувалися у працях М. Г. Александрова, М. Й. Байтіна, Ф. М. Бурлацького, А. П. Глєбова, А. І. Денисова, Л. І. Загайнова, Л. І. Каска, Б. І. Кучера, В. К. Мамутова, Г. М. Манова, А. А. Нормантаса, В. Ф. Погорілка, І. М. Разнатовського, І. С. Самощенка, С. А. Сосни, В. Г. Тюленєва, Є. В. Фомицького, Р. О. Халфіної, М. В. Чорноголовкіна, В. М. Чхиквадзе та ін.

У радянській юридичній науці предметом підвищеного наукового інтересу була економічна і особливо господарсько-організаторська функція держави. Досліджувалися також теоретичні та методологічні проблеми конституційного та правового регулювання економічних відносин, а також конституційні засади державного регулювання економіки, в тому числі у зарубіжних країнах. Однак автори тогочасних досліджень об'єктивно не могли аналізувати правові проблеми функціонування держави в умовах ринкових відносин.

Проте і нині ці проблеми не мають достатнього теоретичного вирішення. Зміна сутності та змісту економічної діяльності держави у сучасних умовах, трансформація економічних систем у світовому господарстві, зокрема в постсоціалістичних країнах, надзвичайно посилили роль правової теорії, яка б адекватно відображала складні суспільно-економічні перетворення.

Лише окремі наукові праці комплексно, з позицій теорії держави і права, розглядають економічну функцію сучасної держави, сутність, значення та систему державного регулювання економічних відносин та процесів. Серед сучасних дослідників функцій держави, у тому числі економічної, насамперед варто назвати С. В. Бабаєва, О. В. Бермічева, М. О. Бухтєрєву, О. Г. Варич, В. А. Владимирова, А. Є. Кадомцева, С. В. Калашникова, В. М. Ковальчук, М. А. Лапіну, Є. С. Мазаєва, М. М. Меркулова, Л. А. Морозову, П. В. Онопенка, Е. К. Утяшова та ін.

У сучасній правовій науці економічна функція держави була предметом дисертаційних досліджень російських учених В. В. Анцупова, Г. Ю. Атаяна, О. Б. Купцової та З. Ф. Хусаїнова, які були присвячені теоретико-правовим проблемам економічної функції сучасної Російської держави, Т. А. Калентьєвої, що висвітлює правові форми реалізації економічної функції Російської держави в умовах переходу до ринкових відносин, С. І. Нефєдова, який дослідив роль органів внутрішніх справ у здійсненні економічної функції держави тощо. В Україні проблеми економічних функцій держави досі залишаються недостатньо дослідженими. Єдиною працею, присвяченою економічній функції держави, є кандидатська дисертація О. Г. Варич «Економічні функції сучасної держави: природа, зміст, тенденції розвитку в Україні» (2005 р.).

Концептуальну основу дослідження також становлять праці відомих вітчизняних та зарубіжних учених-правознавців, зокрема В.Б. Авер'нова, В.Д. Бабкіна, О.В. Зайчука, А.М. Колодія, О.О. Кутафіна, А.І. Лук'янова, М.І. Матузова, Н.М. Оніщенко, В.М. Селіванова, В.Ф. Сіренка, Ю.О. Тихомирова, Ю.С. Шемшученка, О.І. Ющика та ін.

Відтак, незважаючи на певний інтерес дослідників до означеної наукової проблеми, рівень її теоретичного осмислення слід визнати недостатнім. Потребують подальшого наукового опрацювання теоретико-правові характеристики економічної функції сучасної держави, зокрема особливості розвитку цієї функції Української держави в контексті трансформації взаємовідносин суспільства і держави на сучасному етапі. Усе це і зумовило актуальність, мету, завдання, предмет, об'єкт дисертаційного дослідження, його логіку і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планових тем відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України» (номер державної реєстрації 0102U001597), «Теоретичні проблеми реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні» (номер державної реєстрації 0104U007590), «Теоретичні проблеми реалізації принципу верховенства права в Україні» (номер державної реєстрації 0106U008729).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження теоретико-правових характеристик економічної функції сучасної держави, її соціальної сутності та юридичного змісту, місця в системі функцій держави, розробка рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства у сфері правового регулювання економіки.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- розкрити генезис системи уявлень про функції держави як основи розуміння економічної функції держави;

- визначити поняття економічної функції держави, розкрити її соціальну сутність та юридичний зміст у сучасний період;

- визначити місце та показати значення економічної діяльності сучасної держави серед інших основних напрямів і видів діяльності держави, виокремивши основні критерії класифікації функцій держави;

- розкрити правові характеристики генезису функціональної ролі держави в регулюванні економічних відносин;

- виявити діалектику взаємодії держави, суспільства та економіки як об'єктивної основи формування економічної функції держави;

- проаналізувати правові проблеми реалізації основних економічних інтересів сучасної держави у контексті організації економічного ладу суспільства;

- дослідити теоретико-правові засади механізму реалізації економічної функції сучасної держави;

- дослідити еволюцію державної економічної політики сучасної держави, проаналізувати її сутність, принципи та правові проблеми її реалізації;

- проаналізувати основні моделі та принципи державного регулювання економічних відносин на сучасному етапі;

- розкрити правові проблеми розвитку економічної функції держави в сучасній Україні у контексті трансформації взаємовідносин суспільства та держави.

Об'єктом дослідження є система функцій сучасної держави та механізм їх реалізації.

Предметом дослідження є теоретико-правові характеристики економічної функції сучасної держави.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладена система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів і підходів, принципів пізнання економічної функції сучасної держави, її сутності, змісту і форми, місця в системі функцій сучасної держави на сучасному етапі. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів дослідження застосовувалися філософські методи, що забезпечують єдність соціально-філософського, правового та політологічного аналізу сучасної держави. Зокрема, метод діалектичної логіки використовувався для розкриття еволюції економічної ролі держави, особливостей її прояву в різні епохи та аналізу основних напрямів і форм її включеності в економічні процеси на сучасному етапі розвитку державно-правових інститутів. Також він дав змогу виявити закономірності й тенденції розвитку системи функцій сучасної держави. Закон єдності й боротьби протилежностей уможливив виявлення суперечливих тенденцій у сфері економічних відносин, що впливають на розвиток сучасної держави та її функцій. Закон заперечення заперечення дав можливість на основі вивчення ранніх етапів розвитку держави та її функцій виявити тенденції формування сучасної моделі державності.

У дисертації використані принципи історизму, об'єктивності, конкретності, плюралізму, гуманізму; методи індукції і дедукції тощо. Так, принцип об'єктивності було застосовано для систематизації й аналізу наукових поглядів на категорію «функція держави». Такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез, узагальнення, моделювання тощо дали можливість проаналізувати не тільки систему функцій сучасної держави, основні напрями і види її діяльності у сфері економіки, а й виявити загальні та відмінні риси окремих функцій держави, визначити точки дотику між ними. Соціологічний метод застосовано в ході аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників суспільних процесів, що обумовили виникнення, еволюцію і відносно самостійне конституційне оформлення економічної функції держави в загальній системі її функцій, а також при аналізі сучасного стану її здійснення; формально-логічний метод використано для визначення основних понять, юридичних категорій, правових засад вирішення юридичних колізій законодавчого регулювання економічних відносин; системно-функціональний - для здійснення класифікації функцій сучасної держави, а також основних напрямів і видів її діяльності у сфері економіки, виявлення ознак економічної функції держави, її місця і ролі в системі функцій держави.

Порівняльний метод широко використовувався для характеристики різних моделей функціонування сучасної держави у сфері економіки з метою виявлення їхніх загальних рис і специфіки, пошуку оптимальних шляхів становлення ринкових відносин в Україні, вивчення досвіду інших країн у визначенні та реалізації соціально-економічної стратегії у перехідний період. Зокрема, були застосовані кроснаціональне порівняння, спрямоване на компаративний аналіз систем функцій різних держав, а також порівняльно-орієнтований опис окремих випадків і кроскультурні й кросінституціональні порівняння, націлені відповідно на дослідження національних економік, економічних систем та інститутів. Завдяки методам моделювання і прогнозування в дослідженні здійснено пошук оптимальної моделі механізму реалізації функцій держави, і зокрема економічної функції.

Використання методу тлумачення норм дало можливість з'ясувати сутність і розкрити зміст правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з реалізацією економічної функції держави, а статистичного методу - проаналізувати закономірності здійснення функцій держави у сфері економіки на сучасному етапі розвитку ринкових відносин.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є першою в Україні спробою комплексного осмислення теоретичних і практичних проблем економічної функції держави, форм та методів її реалізації та сформульовано теорію економічної функції сучасної держави.

У межах здійсненого дослідження сформульовано низку теоретичних положень і висновків, зокрема:

вперше:

доведено, що реалізація функцій відповідно до принципів надання суспільству публічних послуг створює умови для переходу держави в особливий стан, основними якісними характеристиками якого є легальність, легітимність та ефективність державної влади. Для виявлення цього стану головним має стати функціональний підхід, враховуючи, що сила сучасної держави визначається насамперед тим, наскільки ефективно вона виконує свої функції, наскільки результативна її політика;

запропоновано теоретичне положення про зростання ролі економічної функції сучасної держави, в основі якого - висновок про те, що розширення, ускладнення й активізація економічних дій держави є практичним вираженням загальноеволюційного розвитку і соціалізації процесу господарювання: виникнувши в ході еволюції суспільних відносин як відповідь на зміну ролі людини у структурі виробництва і зміну відносин у системі «особа - економіка - право - держава», під впливом глобальної гуманізації, держава стала важливою детермінантою не тільки політичного, а й економічного розвитку сучасного світу;

створено концепцію еволюції економічної функції держави, яка полягає в тому, що виділення періодів державного розвитку на основі аналізу особливостей реалізації економічної функції на кожному етапі дає змогу глибше зрозуміти не лише логіку прояву соціально-економічної сутності держави і механізми її реалізації, а й природу співвідношення економіки і політики, права й економіки, влади і права, особи й держави;

доведено, що характеристики держави з погляду її належності до тієї чи іншої правової системи або з позиції форми правління, державного устрою, по суті, не впливають на сутнісні параметри економічної функції держави. Більш чутливі до таких впливів зміст і форми її реалізації;

висновок щодо основних факторів і форм взаємодії держави та економічного ладу суспільства: за будь-яких суспільно-економічних формацій, форм державного устрою, типів правління та політичних режимів не існує універсальних типів взаємодії держави, права та економіки. Ключовим чинником, який дає змогу з'ясувати співвідношення сучасної держави та економічного ладу суспільства, виявити основні фактори та форми їх взаємодії, визначити ефективні шляхи трансформації економіки та права, є нова соціальна місія сучасної держави як суб'єкта, зорієнтованого на забезпечення прав особи, її честі й гідності, вирішення найважливіших питань життєдіяльності людини, інституціоналізації громадянського суспільства. Цю місію сучасна держава здатна виконати тільки в нерозривному взаємозв'язку з правом та економікою, які є основою соціальної, демократичної держави, що функціонує на принципах ринкової економіки;

доведено, що механізм реалізації економічної функції сучасної держави варто розглядати як комплексне, системне утворення, що характеризується єдністю організаційних (інституціональних), нормативно-регулятивних, бюджетно-фінансових, фіскальних, грошово-кредитних та інших способів і засобів матеріалізації економічної влади держави та політики держави в економічній сфері й інших пов'язаних з нею сферах суспільного життя, що зумовлює характер економічної системи суспільства, соціальну орієнтованість економіки, демократичність економічної політики держави, її визначеність і предметність;

удосконалено:

аксіологічну доктрину загальної функціональної спрямованості сучасної держави, яка полягає в створенні умов для реалізації загальнолюдських цінностей та служінні громадянському суспільству, орієнтації на соціально-економічні проблеми суспільства, і насамперед створення умов для формування й удосконалення інститутів ринкової економіки;

гносеологічний і телеологічний підходи до розуміння соціального призначення державно-правових феноменів, в основі яких - ідея про те, що державні й суспільні інститути, соціально-економічні системи еволюціонують зі зміною умов задоволення суспільних потреб та розвитком самих потреб, тому держава повинна стати «уповноваженим» суб'єктом з надання публічних, зокрема у сфері економіки, послуг, орієнтуючись на інтереси людини та забезпечуючи задоволення всього «спектру» потреб громадянського суспільства;

визначення поняття економічної функції сучасної держави: це основний, постійний напрям і вид діяльності держави в економічній і суміжних з нею сферах, зумовлений об'єктивними потребами розвитку ринкових відносин;

теоретико-методологічні підходи до розуміння економічної функції сучасної держави, систематизації та видової характеристики основних напрямів та форм її реалізації, в інституціоналізації, конституюванні та перспективному розвитку якої має віддзеркалюватися її детермінованість системою економічних прав і свобод людини і громадянина, враховуючи, що їх зміст іманентно пов'язаний з найважливішими напрямами і функціями держави в економічній сфері;

теоретичні висновки щодо форм і методів взаємодії держави, права та економічного ладу суспільства, гармонізації публічного і приватного у соціально-політичному та економічному житті як чинників, що детермінують ступінь розвитку інститутів громадянського суспільства. Останнє - сфера соціальної інтеракції між економікою і державою, яке створюється за допомогою відповідних форм самоконституювання й самомобілізації, інституціоналізується й генерується за допомогою законів, і зокрема суб'єктивних прав, що стабілізують соціальну диференціацію. Саме тому сфера дії громадянського суспільства - простір між сучасною державою та ринковою економікою;

отримали подальший розвиток:

аналіз моделей взаємодії держави та економічної системи сучасного суспільства, в основі яких розуміння того, що економічна система за всієї своєї самодостатності та автономності тісно зв'язана з іншими підсистемами соціуму (політичною, соціальною тощо), а тому державне регулювання економічних процесів випливає із самої сутності держави, а держава як інститут, покликаний виражати і реалізовувати загальну волю населення, поряд з комплексом інших, виконує економічну функцію;

концепція основних напрямів та форм розвитку економічної функції сучасної держави на сучасному етапі, серед яких: відхід від планово-командного регулювання економіки; пошук оптимального співвідношення державного регулювання економіки і саморегулювання, збільшення ролі саморегулювання економіки; визначення оптимального рівня централізації і децентралізації в управлінні економікою; управління підприємствами та організаціями, які знаходяться у державній власності; вдосконалення форм непрямого впливу на економіку держави; збільшення нових ринкових інститутів, встановлення правових засад формування ринку та цінової політики, стимулювання державними засобами підприємництва, забезпечення різноманітності й рівноправності форм власності та видів господарювання, правовий захист власника, припинення недобросовісної конкуренції (монополізму) і охорона прав споживача від недобросовісного виробника; пошук раціонального поєднання адміністративних і економічних методів регулювання економічних процесів; удосконалення економічної політики держави на науковій основі з урахуванням особливостей розвитку держави; регулювання зовнішньоекономічних відносин з метою захисту державою економічного суверенітету, безпеки, стимулювання розвитку національної економіки;

положення про те, що необхідність державно-правового регулювання ринкових відносин, підґрунтям яких є різноманітні та рівноправні форми власності, перманентне ускладнення економічних завдань держави на сучасному етапі об'єктивно забезпечують економічній функції (поряд із соціальною функцією) головне, визначальне місце в системі функцій держави;

висновок про те, що економічна функція держави має складний, системний характер і охоплює такі напрями діяльності, як захист економічних прав і свобод людини і громадянина, створення державного сектора в основних галузях економіки, емісія коштів, загальна координація економічної та фінансової політики, включаючи планування, державне замовлення, державне кредитування, оподаткування;

аналіз правових відносин, які виникають у процесі переходу від централізовано-планової до соціально орієнтованої ринкової моделі функціонування і розвитку української економіки, що об'єктивно вимагає адекватних цілеспрямованих дій з боку держави, котра виконує, крім функцій, характерних для стабільної державно-політичної системи та змішаної економіки, цілу низку специфічних функцій, покликаних забезпечити поступовий і безболісний перехід до ринкової економіки.

Практичне значення одержаних результатів визначається його актуальністю, новизною і висновками - загальнотеоретичними і практичними. Теоретична цінність положень дисертації полягає не тільки в їх узагальнюючому, а й дискусійному-постановочному характері. Дослідження розширює і поглиблює наукові уявлення про природу і зміст економічної функції сучасної держави в умовах ринкової економіки і формування власної моделі соціально-правової державності; підкреслюють значимість діяльності держави в сфері економіки. Результати дисертації сприятимуть розвитку галузевих юридичних досліджень. Основні положення і висновки роботи можуть бути використані у науково-дослідній роботі при аналізі актуальних проблем функціонування держави; у навчальному процесі - при підготовці лекцій, підручників, посібників з теорії держави і права, конституційного права, політології, господарського, цивільного і підприємницького права; у практичній діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, зокрема щодо вдосконалення механізму регулювання економічних відносин.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та розробки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані здобувачем особисто. Із 24 публікацій у фахових виданнях у співавторстві підготовлені 2 статті: Оніщенко Н.М., Лощихін О.М. Правова, політична та економічна системи України (взаємозв'язок та взаємозумовленість) // Держава і право: Зб. наук. праць. - Вип. 20. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - С. 3-8. Не менше половини статті є науковим доробком здобувача, який полягає в обґрунтуванні сутності економічної системи сучасної України. Оніщенко Н.М., Лощихін О.М. Розвиток соціальної, демократичної держави: економічні функції та завдання // Держава і право: Зб. наук. праць. - Вип. 22. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - С. 57-61. Не менше половини статті є науковим доробком здобувача, який полягає в обґрунтуванні особливої ролі економічної функції держави на сучасному етапі у системі її функцій, а також значення державної діяльності у процесах становлення соціальної державності.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу теорії держави та права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, оприлюднені на науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема: «Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні» (м. Київ, 30 травня 2001 р., тези опубліковані); «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку»ї (25 січня - 3 лютого 2004 р., м. Косів Івано-Франківської області, тези опубліковані); «Реформування системи підготовки і підвищення кваліфікації персоналу підприємств як складова інноваційного розвитку промисловості м. Києва» (м. Київ, 18 травня 2005 р., тези опубліковані); «Актуальні проблеми муніципального управління» (м. Київ, 15 грудня 2006 р., тези опубліковані); «Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування» (м. Київ, 31 травня 2007 р., тези опубліковані); «Виклики української ідентичності: політико-економічні та соціокультурні проблеми» (м. Київ, 20 квітня 2008 р., тези опубліковані); «Актуальные проблемы борьбы с преступлениями и иными правонарушениями» (г. Барнаул, апрель 2008 г., тези опубліковані); «Незалежний суд - гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина» (Чернівці, 30 травня 2009 р., тези опубліковані).

Результати дослідження були використані у діяльності Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України в процесі наукової експертизи проектів законів України з питань державного регулювання економіки, у законопроектній роботі та при проведенні лекцій, практичних занять із законопроектування Української школи законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України, у навчальному процесі Академії суддів України, Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, Національної академії управління (довідки та акти впровадження додаються).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи викладені в одній індивідуальній монографії, розділі у колективній монографії, 24 наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та 24 наукових працях, тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, поділених на десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (674 найменування на 78 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 453 сторінки, з них основного тексту - 375 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, характеризується ступінь її наукової розробки, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мета і завдання дослідження, визначаються об'єкт, предмет і методологія дослідження, формулюється наукова новизна одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення, наводяться дані про апробацію та публікації автора за темою дисертаційного дослідження, його структуру та обсяг.

Розділ перший «Генезис системи уявлень про функції держави як основи сучасного розуміння економічної функції держави», що складається з чотирьох підрозділів, присвячено методологічним проблемам дослідження функцій сучасної держави, аналізу еволюції наукових знань про функції держави в дорадянській та радянській теорії держави і права, виявленню актуальних аспектів у сучасному розумінні поняття та сутності функцій держави.

У підрозділі 1.1 «Методологічні проблеми дослідження функцій сучасної держави» дисертант доводить, що пізнання держави об'єктивно передбачає вивчення не тільки статики, а й її динаміки, тобто того, як цей соціальний інститут виникає, функціонує, змінюється, розвивається, як виконує своє соціальне призначення. Теорія держави і права для аналізу, пояснення та прогнозування діяльнісного аспекту держави використовує поняття «функції держави».

Еволюція розуміння феномена «функція держави» тісно пов'язана з тенденціями розвитку функціонального підходу в суспільствознавстві. Даний підхід є одним з основних методологічних інструментів практично у всіх соціальних науках та відповідно посідає важливе місце у державознавстві. Зокрема, різні прояви функціонального підходу можна спостерігати майже у всіх соціальних концепціях, де суспільство розглядається як певна система. В юридичній науці такий підхід нерозривно пов'язаний із системним розумінням таких феноменів, як право та держава.

Спираючись на методологічні підходи в юридичній науці, а також аналіз та узагальнення практики правового життя та державно-правової політики, дисертант зазначає, що у сукупності всі методи наукового пізнання (діалектичний, аналізу і синтезу, системно-функціональний, порівняльний, історичний тощо) дають оптимальне уявлення про ті чи інші аспекти державно-правової дійсності, організаційно-структурних або функціонально-діяльнісних проявів держави. Використання різноманітних методологічних засобів та підходів дає змогу всебічно дослідити державно-правову реальність, простежити вплив юридичних норм на соціально-політичну практику і навпаки, політичних, соціально-економічних та інших суспільних процесів на національне законодавство, краще зрозуміти феномен держави та її функції, цілі, завдання тощо.

Водночас наукове пізнання держави, виявлення її якісного стану в кожний конкретний період, шляхів розвитку обов'язково передбачає дослідження її функцій, що являють собою найважливіші якісні характеристики та орієнтири вдосконалення як власне держави як особливої організації публічної влади, так і суспільства в цілому. Тому теоретико-правове дослідження держави та ефективності сучасної державності пов'язане насамперед з функціональною роллю держави у суспільстві, з тим, наскільки ефективно вона виконує свої функції.

У дисертації показано, що функціональний метод досліджень в юридичній науці є видом наукового пізнання державно-правових явищ та процесів шляхом аналізу й узагальнення їх функцій. Це спосіб, прийом наукових досліджень зумовлений об'єктом аналізу. За своєю суттю функціональний метод є способом, формою наукового пізнання діяльнісних аспектів державно-правових явищ. За своїм змістом він являє собою наукове дослідження функцій (або через функції) державно-правових явищ, тобто держави і права в цілому та їх окремих інститутів з метою з'ясування ролі, значення, статусу тощо. За своєю формою функціональний метод - це певний вид досліджень, аналізу, що дає змогу глибше вивчити тривалий історичний процес виникнення, розвитку, зміни, руйнації, появи держав різних типів, форм у різних народів, тобто процес формування та еволюції державності.

У підрозділі 1.2 «Становлення наукових знань про функції держави в дорадянській юридичній науці» автор зазначає, що теорія функцій держави у своєму розвитку пройшла три основних етапи: 1) становлення теоретичних знань щодо функцій держави у політико-правовій науці з давніх часів - до початку ХХ ст.; 2) радянський період, коли сформувалася й утвердилася марксистсько-ленінська теорія держави та права; 3) від початку 90-х років ХХ ст., коли відбувається переосмислення традиційного вчення про функції держави, предметом дослідження стає аналіз наукових поглядів на функції держави, в тому числі тих, які були сформовані у дорадянській юридичній науці.

У роботі показано, що проблема теорії функцій держави була в центрі уваги учених-державознавців ще з ХІХ ст. Функціональні характеристики держави досліджували на рубежі ХІХ-ХХ ст. Л. Дюгі й Г. Єллінек, російські вчені М. М. Коркунов, Л. Б. Петражицький, українські дослідники П. Д. Лодій, Б. О. Кістяківський, М. І. Палієнко та ін.

У цей період більшість учених-юристів не оперували власне терміном «функції держави», а писали про її цілі та завдання. Однак, по суті, дискусії точилися навколо того, що в сучасній юридичній науці позначається як функції держави. Дослідження держави в цьому ракурсі було досить успішним, оскільки вченим вдалося сформулювати низку положень щодо функціональної характеристики держави, і це є незаперечним досягненням теорії держави і права.

Наприкінці XIX ст. на функціональний аспект дослідження держави звертали увагу Б. М. Чичерін та М. М. Коркунов. Вони не тільки оперували поняттям «функція держави», а й поділяли їх на внутрішні та зовнішні відповідно до напрямів здійснюваної державою політики. Актуальною і дискусійною для теорії держави цього періоду була і проблема визначення цілей і завдань держави, а відтак виділення тих функцій, які повинна виконувати держава для досягнення цілей, які стоять перед нею (П. І. Новгородцев, М. М. Ковалевський, М. А. Покровський та ін.), причому розширення сфери діяльності держави, як правило, пов'язувалося з демократизацією держави і суспільства, відповідними реформами, активнішим залученням населення до управління справами держави тощо.

У дисертації проаналізовані погляди на функції держави представників ліберального напряму в державознавстві (Г. Ф. Шершеневича, Ф. Ф. Кокошкіна, М. І. Палієнка, С. А. Котляревського та ін.), теоретиків анархізму, лібертаризму (У. Годвіна, М. О. Бакуніна, П. О. Кропоткіна та ін.), представників інших напрямів правової думки.

У підрозділі 1.3 «Вчення про функції держави в радянській теорії держави і права» досліджується еволюція розуміння феномена «функція держави» у контексті становлення функціонального підходу в радянській юридичній науці. Дисертант зазначає, що теоретико-методологічною основою функціонального дослідження діяльності держави були праці класиків марксизму-ленінізму (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. І. Ленін). Проблемі теорії функцій держави стали приділяти особливу увагу після виступу Й. В. Сталіна на XVIII з'їзді ВКП(б), де було сформульоване поняття функцій держави, які характеризують діяльність держави щодо завдань, що стоять перед нею на різних етапах розвитку.

Основні досягнення юридичної науки у 20-40-і роки ХХ ст. були пов'язані зі становленням теорії функціонального аналізу держави та її органів, розкриттям її ролі та значення у політичній системі суспільства. Акцентувалося, що функції радянської держави відрізняються на різних етапах її історії. Починаючи з 50-х років було зроблений серйозний крок у розробці теорії функцій держави та держави у цілому: уточнені назви функцій; виявлені нові функції та окреслені тенденції їх розвитку; проведені дослідження ефективності функцій тощо. Були поставлені й деякі питання гносеологічного характеру: про економічну функцію держави як компонента політичної надбудови та власника засобів виробництва, про трансформацію функцій радянської держави, які за своїм соціальним характером на певному етапі стали функціями загальнонародного значення, про еволюцію методів здійснення функцій держави.

Одним з ключових досягнень радянської теорії функцій держави була їх систематизація, відмова від лінійного аналізу державних функцій на користь їх класифікації за певними критеріями (суб'єктами, об'єктами, способами, засобами тощо). Звідси, оскільки йшлося про систему функцій, робився висновок про те, що кожна функція перебуває у певному зв'язку з іншими. Тому дослідження будь-якої функції як відносно самостійної неодмінно має виходити на вивчення, з одного боку, її впливу на інші функції та їх ефективність, а з іншого - впливу на неї з боку інших функцій. Це чітко простежувалося при аналізі економічної функції держави та її ефективності.

Автор, звертаючи увагу на деякі недоліки радянської теорії функцій держави, стверджує, що дослідження поняття функцій, їх системи та механізму реалізації були і в цілому залишаються методологічною базою для сучасних досліджень функціональних аспектів української державності, проблем державотворення та правотворення, модернізації держави та суспільства. Чимало ідей, сформульованих у працях М. Г. Александрова, М. Й. Байтіна, Ф. М. Бурлацького, А. П. Глєбова, А. І. Денисова, Л. І. Загайнова, Л. І. Каска, Б. І. Кучера, А. А. Нормантаса, В. Ф. Погорілка, І. М. Разнатовського, І. С. Самощенка, С. А. Сосни, В. Г. Тюленєва, Є. В. Фомицького, М. В. Чорноголовкіна, В. М. Чхиквадзе та інших, плідно розвиваються і нині. Концептуальні аспекти створеної ними теорії у цілому витримали перевірку часом та можуть бути використані у сучасних дослідженнях. Водночас деякі позиції потребують певного коригування, оскільки вчення про державні функції розвивалося переважно у рамках теорії соціалістичної держави; теорія держави та права могла існувати та розвиватися виключно як марксистсько-ленінська. Звідси абсолютизація класової природи держави та її функцій, економічний детермінізм, перебільшення творчих можливостей соціалістичної держави та одночасне применшення аналогічної ролі держави в інших соціально-політичних системах тощо. Тобто ідеологічна заангажованість окремих теоретичних позицій очевидна та навряд чи може сприяти подальшим дослідженням функціональної ролі сучасної держави.

У підрозділі 1.4 «Сучасні концепції функцій держави» зазначається, що сучасні наукові визначення поняття державних функцій, їх системи та класифікація пов'язані з такими фундаментальними категоріями теорії держави і права, як сутність держави, її соціальне призначення та сервісна роль. Саме функціональна характеристика визначає сильну державу та ефективну державність. З огляду на зміну уявлень щодо основних ознак держави та характеристик сучасної державності взагалі істотно уточнюється зміст понять, за допомогою яких розкривається теорія функцій сучасної держави, і передусім саме визначення поняття «функція держави».

Дисертант відзначає, що у сучасній науці, по-перше, відсутній єдиний підхід до розуміння функцій держави; по-друге, за багатоманітності визначень поняття жодне не може претендувати на всеохопність, адекватне відображення сутності та змісту категорії «функція держави». На думку дисертанта, найбільш прийнятним є визначення поняття функцій держави як основних, постійних напрямів і видів діяльності держави, зумовлених об'єктивними потребами суспільного розвитку, внутрішніми і зовнішніми завданнями, в яких виражаються і конкретизуються сутність та соціальне призначення держави.

На думку автора, дане формулювання оптимально віддзеркалює основні моменти в розумінні функцій держави на сучасному етапі. По-перше, воно відображає соціальну спрямованість діяльності сучасної держави та орієнтує цей суб'єкт на досягнення головної мети - забезпечення прав особи, її честі й гідності, вирішення найважливіших питань життєдіяльності людини і різних соціальних груп та інституціоналізацію громадянського суспільства в умовах глобальних суспільно-політичних трансформацій. По-друге, розкриває зміст діяльності держави та її динамічну спрямованість. По-третє, відображає місце держави в політичній системі суспільства як первинного суб'єкта, однак вторинної, субсидіарної щодо особистості й громадянського суспільства інституції. У роботі показано, що сучасний етап розвитку вітчизняного державознавства під впливом низки факторів характеризується певними змінами у використанні функціонального підходу. Зокрема, значно розширюється і поглиблюється розуміння соціального призначення держави, відкидається жорсткий зв'язок між змінами соціально-класових характеристик держави, її функцій тощо.

Другий розділ «Діалектика взаємодії держави, суспільства та економіки як об'єктивна основа формування економічної функції держави» складається з трьох підрозділів, в яких аналізуються правові проблеми реалізації економічних інтересів сучасної держави; розглядаються сутність, принципи, основні чинники становлення та правові проблеми реалізації економічної політики сучасної держави; досліджуються основні економічні права і свободи людини і громадянина, проблеми їх державної регламентації та реалізації в умовах формування ринкової економіки.

У підрозділі 2.1 «Економічні інтереси сучасної держави та правові проблеми їх реалізації» автор зазначає, що в результаті реформування суспільних відносин на принципах ринкової економіки відбулися суттєві зміни в соціально-економічних умовах функціонування суб'єктів політичної, економічної та соціальної систем, що певною мірою пояснюється формуванням нових економічних інтересів держави. Перехід до ринкової економіки на засадах плюралізму форм власності та господарської діяльності, розвиток підприємництва суттєво коригують саму систему економічних інтересів держави.

Виходячи з того, що економічні інтереси суспільства та держави детермінують коло економічних завдань, цілей та обов'язків держави, а через це - її функції у сфері економіки, автор доводить, що під економічними інтересами держави необхідно розуміти об'єктивні мотиви дій суб'єктів суспільно-економічних відносин, зумовлені зацікавленістю в певній економічній діяльності та місцем даного суб'єкта в економічній системі суспільства.

На думку дисертанта, доктринальне тлумачення та законодавча інституціоналізація взаємозв'язку категорій «економічні інтереси», «економічні проблеми», «ринкові відносини», «економічна система суспільства», «економічна функція держави» у контексті проблем ефективності функціонування як окремих органів державної влади, так і держави в цілому, виводить юридичну науку на проблему взаємозв'язку категорій «якість життя», «спосіб життя населення», «гідність життя». Адже головною метою державної організації суспільства і є підвищення якості життя громадян.

У підрозділі 2.2 «Економічна політика як пріоритетний напрям економічної діяльності сучасної держави: сутність, чинники становлення та правові проблеми реалізації» автором доведено, що розв'язання завдань формування демократичної державності та соціально орієнтованої ринкової економіки неможливе без науково обґрунтованої, гнучкої і виваженої державної економічної політики. Саме вона має за мету своєчасно аналізувати назрілі проблеми економічного розвитку суспільства, виявляти їхні причини, оцінювати рівень складності, знаходити шляхи розв'язання. У сфері державної економічної політики приймаються відповідні державно-політичні рішення, спрямовані на розв'язання певної економічної або пов'язаної з нею проблеми, розробляються відповідні економічні програми та інструменти їх реалізації.

На думку дисертанта, державною економічною політикою є відносно стабільна, системна, організована й цілеспрямована діяльність органів державної влади у галузі економічного розвитку, яка містить конкретні рішення щодо розв'язання відповідних економічних та пов'язаних з ними проблем і є відповіддю на суспільно-політичні та економічні вимоги, має віддзеркалювати різноманітні інтереси у системі координат «економіка - суспільство - держава». Така політика має багатогранний характер, здійснюється за різними напрямами та характеризується своєю полісуб'єктністю. Вона є найважливішим чинником досягнення суспільно-політичної злагоди щодо вироблення та прийняття адекватних політико-економічних рішень, основою реалізації якої є засади демократичної, правової, соціальної держави й громадянського суспільства. Її державотворча функція полягає у зміцненні основ незалежності завдяки підвищенню економічної могутності країни. Ця політика є чинником політичної стабільності, суспільної злагоди, зменшення різкої соціальної диференціації.

У підрозділі 2.3 «Економічні права і свободи людини і громадянина - зміст внутрішньої економічної політики демократичної держави» автор доводить, що важливим моментом у розумінні економічної функції сучасної держави, систематизації та видовій характеристиці основних напрямів та видів її реалізації є їх детермінованість системою економічних прав і свобод людини і громадянина.

У демократичному суспільстві права людини розглядаються як найвища соціальна цінність, а їхнє забезпечення - як головна функція держави. Саме це дає змогу виділити як матеріальну ознаку ідентифікації економічної функції держави у системі її функцій зв'язок цієї функції з економічними правами і свободами. Вони є важливим засобом розвитку демократичної державності та формування ринкової економіки, значною мірою визначаючи зміст і спрямованість діяльності органів державної влади та посадових осіб. Тому, враховуючи, що без держави не може бути мови про цілісну та ефективну економіку, саме держава покликана забезпечувати права, свободи та необхідні правила економічної діяльності, права власників та споживачів, захист ринкового середовища. Гарантування державою та послідовна реалізація економічних прав і свобод - важлива умова становлення громадянського суспільства, вільного ринку, формування соціально активних суб'єктів економічних відносин.

Третій розділ «Правові аспекти економічної функції сучасної держави» структурно складається з чотирьох підрозділів і присвячений визначенню поняття економічної функції держави, розкриттю її місця і ролі в системі функцій сучасної держави, аналізу генези економічної ролі держави та основних напрямів і форм її включеності в економічні процеси, розгляду основних моделей та принципів державного регулювання економічних відносин на сучасному етапі.

У підрозділі 3.1 «Поняття економічної функції держави, її структура, сутність і зміст» автор аналізує еволюцію наукових поглядів на поняття економічної функції держави. Дослідженням питань економічної діяльності держави, її економічної ролі тривалий час займалися юристи, філософи, економісти. Особливо загострилася увага до даної проблеми наприкінці 60-х - початку 70-х років ХХ ст. У деяких виданнях навіть вказувалося на те, що економічна функція держави порівняно з іншими функціями взагалі виходить на авансцену.

Так, підкреслювалася роль держави у сфері економіки, реалізації економічних законів, здійснювався аналіз організаційних і нормативно-правових форм реалізації державою економічної функції, співвідношення економічних і адміністративних методів управління народним господарством, порушувалися питання ефективності державного впливу на економіку, аналізувалася роль держави в ринковому господарстві тощо. У радянській науці теоретико-методологічною основою дослідження економічної функції держави були праці класиків марксизму-ленінізму, відповідно робився вельми важливий методологічний висновок про те, що держава - це не тільки організатор надзвичайно складної мережі економічних відносин, а й неодмінний та головний учасник цих відносин. Незважаючи на ідеологічне забарвлення і специфіку об'єкта дослідження, не втратили свого наукового потенціалу наукові праці таких відомих фахівців у сфері функціонального аналізу державно-правових явищ, як Л. І. Загайнов, В. Ф. Погорілко, Д. Ю. Цивадзе, М. В. Чорноголовкін, В. К. Мамутов, І. М. Разнатовський, В. Г. Тюленєв, Є. В. Фомицький, Р. О. Халфіна та ін. Дисертант відзначає, що активно розробляється функціональний аспект діяльності держави у сфері економічних відносин і в сучасній юридичній літературі (праці В. В. Анцупова, Є. В. Артьоміна, Г. Ю. Атаяна, О. П. Баринова, О. Г. Варич, В. А. Владимирова, Т. А. Калєнтьєвої, О. Б. Купцової, С. І. Нефєдова, О. П. Рябченко, А. В. Соловйової, З. Ф. Хусаїнова та ін.).