Адміністративно-правове регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний університет

Державної податкової служби України

Спеціальність 12.00.07 - Адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правове регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні

Довгополик Анна Анатоліївна

Ірпінь - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті, МОН України.

Науковий керівник : доктор юридичних наук, професор

Коломоєць Тетяна Олександрівна,

Запорізький національний університет,

декан юридичного факультету,

завідувач кафедри адміністративного та господарського права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник

Мельник Роман Сергійович,

Харківський національний університет внутрішніх справ,

начальник кафедри адміністративної діяльності ОВС;

кандидат юридичних наук, доцент

Миколенко Олександр Іванович,

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова,

доцент кафедри адміністративного та господарського права.

Захист відбудеться “16” червня 2011 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 в Національному університеті державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 55.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

Автореферат розісланий “11” травня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.О. Мацелик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена беззаперечним та істотним впливом адміністративно-правових норм на будь-які сфери суспільних відносин. Не є виключенням і порядок створення та діяльності кредитних спілок України, які є порівняно новим та недостатньо дослідженим феноменом вітчизняних фінансових установ. Вони створюються шляхом об'єднання фізичних осіб за певними ознаками (професійними, релігійними, територією проживання тощо) задля надання фінансових послуг своїм членам, однак держава відіграє далеко не останню роль у створенні та діяльності кредитних спілок. Адже саме держава в особі відповідних органів шляхом реалізації функції публічного адміністрування здійснює процедуру державної реєстрації, встановлює обов'язкові специфічні вимоги щодо ліцензування діяльності кредитних спілок, кваліфікаційних вимог допуску до практичної діяльності, фінансового моніторингу, державного контролю за діяльністю та припинення кредитної спілки. Варто зазначити, що діяльність кредитних спілок в Україні у різних її проявах може бути предметом регулювання різних галузей права, однак одним із пріоритетних є адміністративно-правовий напрямок. За сучасних умов нагальною є потреба дослідження взаємодії публічної адміністрації та приватних осіб. За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, станом на 30 вересня 2010 року у Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 746 кредитних установ, у тому числі про 679 кредитних спілок, тобто кредитні спілки становлять істотну частку (91%) серед всіх кредитних установ, а їх членами є понад півтора мільйона осіб, що лише підкреслює важливість та необхідність їх розвитку, а відповідно і зваженого державного регулювання та координації органами публічної адміністрації.

Основоположною базою дослідження стали праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-адміністративістів: В. Авер'янова, А. Агапова, Г. Атаманчука, О. Андрійко, О. Бандурки, Д. Бахраха, Ю. Битяка, С. Буткевича, В. Гаращука, І. Голосніченка, С. Гончарука, С. Денисюка, С. Ківалова, Ю. Козлова, Т. Коломоєць, В. Колпакова, А. Комзюка, О. Кузьменко, Є. Курінного, Р. Мельника, О. Миколенка, Н. Нижник, В. Олефіра, Г. Остапович, Л. Попова, Д. Приймаченка, А. Пухтецької, О. Рябченко, А. Селіванова, С. Стеценка, В. Сорокіна, Ю. Тихомирова, М. Тищенка, І. Шамрай, Ю. Шемшученка, В. Шкарупи, А. Школика та ін. Окремо було зосереджено увагу на наукових роботах, предметом дослідження яких виступають адміністративні процедури (зокрема державної реєстрації, ліцензування, державного контролю та припинення): Р. Алімова, О. Беркутової, О. Волкович, А. Врублевського, М. Джафарової, М. Єфремова, О. Кравченко, Р. Куйбіди, О. Лагоди, О. Нікольської, О. Олійник, М. Сілайчева, В. Тимощука, А. Філатової, А. Шеваріхіна, Л. Шестак та ін.

Актуальність теми дослідження підтверджується тим, що на даний час фактично немає жодної фундаментальної монографічної праці, присвяченої комплексному аналізу адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні. Здебільшого кредитні спілки в Україні є предметом уваги вчених-економістів: В. Гончаренка, Р. Коцовської, Л. Негребецької, А. Пантелеймоненка, А. Степанової, О. Фарат та ін. Вчені-юристи, на жаль, цьому питанню приділяють менше уваги (наприклад, праці А. Духневича, О. Орлюк тощо), певні проблемні аспекти були досліджені вченими-цивілістами, фахівцями з господарського, фінансового права, однак саме відносини адміністративно-правового характеру залишаються недослідженими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до планів наукових досліджень Запорізького національного університету на 2005-2011 роки та комплексного наукового проекту „Основні напрямки реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0104U004048). Тема дисертаційного дослідження пов'язана з підготовкою змін до чинного законодавства, спрямованих на розвиток взаємодії органів публічної адміністрації з приватними особами, у тому числі у рамках адміністративно-правового регулюючого впливу перших на діяльність останніх, та безпосередньо пов'язана з Указом Президента України „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” № 1085/2010 від 09 грудня 2010 року та стосується Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1035-р, Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 року № 90-р, а також Концепції адміністративної реформи в Україні, впровадженої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810. Крім того, тема дисертації безпосередньо пов'язана з Концепцією захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року № 1026-р, та Концепцією розвитку системи кредитної кооперації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 червня 2006 року № 321-р.

Тема дисертації затверджена науково-технічною радою Запорізького національного університету 21 грудня 2009 року (протокол № 3) та включена Національною Академією правових наук України до Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права № 647 від 2010 року.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - на підставі аналізу наявних наукових, науково-публіцистичних та нормативних джерел, в тому числі і перспективного законодавства, визначити особливості адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері та практики його застосування.

Згідно з поставленою метою, завданнями дослідження є:

- аналіз положень сучасної правової доктрини щодо генезису кредитних спілок, нормативного закріплення та дослідження у юридичній науці засад їх створення і діяльності;

- розкриття основних підходів до поняття, виокремлення ознак та видів кредитних спілок, порядок створення та діяльності яких є об'єктом адміністративно-правового регулювання;

- аналіз адміністративно-правових засад реєстрації кредитних спілок як різновиду адміністративної процедури;

- з'ясування специфіки ліцензування діяльності кредитних спілок, кваліфікаційних вимог допуску до практичної діяльності, фінансового моніторингу; кредитний спілка правовий

- характеристика особливостей державного контролю за діяльністю кредитних спілок;

- окреслення адміністративно-правових аспектів припинення кредитних спілок та припинення діяльності кредитних спілок;

- узагальнення зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок та окреслення основних напрямків його запозичення в Україні;

- визначення основних перспектив удосконалення адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок України у контексті взаємовідносин публічної адміністрації з кредитними спілками України.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, які виникають у процесі створення та діяльності кредитних спілок.

Предмет дослідження - адміністративно-правове регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні.

Методологічну основу дослідження становить сукупність методів та прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового тощо). Так, діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються в сфері адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок в Україні, дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрямки і закономірності в цілому. Історико-правовий метод передбачає вивчення адміністративно-правового регулювання процедур створення та функціонування кредитних спілок у його розвитку, виявлення зв'язків минулого із сучасним (підрозділ 1.2), системно-структурний підхід застосовувався при визначенні предмету адміністративно-правового регулювання у діяльності кредитних спілок (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4), логіко-семантичний - для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). Важливого значення набуває також порівняльно-правовий метод, який дозволяє виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок (підрозділ 3.1), та соціологічний метод щодо з'ясування думки фахівців-практиків щодо проблеми, яка досліджується (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2). Методи моделювання, аналізу та синтезу були використані при розробці пропозицій з удосконалення законодавства. Специфіка об'єкту, що досліджується, його міжгалузевий характер передбачає застосування цілого ряду наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії і практики (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4), поєднання критичного і раціонального (підрозділи 3.1, 3.2), порівняльно-ретроспективного (підрозділ 1.1), єдності логічного та системного підходу (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).

У процесі виконання дисертаційного дослідження було використано раніше діюче, чинне та перспективне законодавство України, а також законодавство зарубіжних країн (зокрема країн Західної Європи, Азії, Сполучених Штатів Америки та істотна увага приділена законодавству пострадянських держав), перспективне законодавство, наукові праці з теорії держави та права, адміністративного права, державного управління, цивільного права, господарського права, юридична публіцистика.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані, акумульовані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, вітчизняними та міжнародними асоціаціями кредитних спілок. Використано особистий професійний досвід правової роботи у кредитних спілках у сфері взаємовідносин з публічною адміністрацією.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним дослідженням, присвяченим адміністративно-правовому регулюванню порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні. Її сутність полягає у таких результатах:

вперше:

- запропоноване авторське визначення понять „кредитна спілка” як складова об'єкту адміністративно-правового регулювання, „державна реєстрація кредитної спілки”, „ліцензування діяльності кредитної спілки”, „державний контроль за діяльністю кредитних спілок”, „припинення кредитної спілки”;

- проаналізовано генезис дослідження адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині та нормативного закріплення у вітчизняному законодавстві, виділені етапи його розвитку;

- детально охарактеризовано реєстраційні, ліцензійні та контрольні процедури за участю кредитних спілок в Україні як різновиди адміністративних процедур із формулюванням пропозицій щодо вдосконалення їх нормативних засад;

удосконалено:

- обґрунтування доцільності розгляду порядку створення та діяльності кредитних спілок як об'єкту дослідження адміністративно-правової науки;

- систематизацію та узагальнення зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок, визначення пріоритетів його запозичення в Україні;

отримали подальший розвиток:

загальнотеоретичні засади адміністративної процедури;

класифікаційний розподіл адміністративних процедур та особливості порядку створення і діяльності кредитних спілок як різновиду адміністративних процедур;

обґрунтування необхідності реформування взаємовідносин між публічною адміністрацією і кредитними спілками;

визначення основних тенденцій подальшого розвитку адміністративно-правового регулювання порядку створення та функціонування кредитних спілок в Україні, пропозиції щодо удосконалення законодавства та практики його застосування, окремі пропозиції висловлені автором вперше.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть вимірюватись за кількома параметрами:

- у науково-дослідній діяльності - результати дисертаційного дослідження поглиблюють існуючі уявлення про сучасний стан та основні тенденції адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок в Україні і можуть бути використані для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики (акт впровадження від 05 грудня 2010 року, акт впровадження від 06 грудня 2010 року, акт впровадження від 04 січня 2011 року, акт впровадження від 11 січня 2011 року, акт впровадження від 12 січня 2011 року);

- у правотворчій та у правозастосовчій діяльності - результати дослідження містять ряд пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства (зокрема, щодо внесення змін до Закону України від 20 грудня 2001 року „Про кредитні спілки”, Закону України від 12 липня 2001 року „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Держфінпослуг № 146 від 02 грудня 2003 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1225/8546), запропоновані рекомендації можуть бути використані для підвищення ефективності практичної діяльності суб'єктів публічної адміністрації в процесі здійснення адміністративних процедур відносно кредитних спілок та контролю за їх діяльністю, а також у практичній діяльності кредитних спілок (акт впровадження від 10 січня 2011 року);

- у навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисципліни „Адміністративне право України”, а також при підготовці наукових статей і повідомлень (акт впровадження від 05 грудня 2010 року, акт впровадження від 06 грудня 2010 року, акт впровадження від 04 січня 2011 року, акт впровадження від 11 січня 2011 року, акт впровадження від 12 січня 2011 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень. Для аргументації окремих положень роботи використовувалися праці інших учених, на які обов'язково зроблено посилання.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на кафедрі адміністративного та господарського права Запорізького національного університету. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на тринадцяти науково-практичних та наукових конференціях: Всеукраїнська конференція з адміністративного права „Адміністративне право та процес очима молодих учених” (м. Запоріжжя, 2008 р.), Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених” (м. Запоріжжя, 2008 р.), Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених” (м. Запоріжжя, 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція „Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів” (м. Запоріжжя, 2009 р.), Міжнародна науково-практична інтернет-конференція „Проблеми нормотворчості очима науковців” (м. Тернопіль, 2010 р.), V Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених „Від громадянського суспільства - до правової держави” (м. Харків, 2010 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція „Тенденції та пріоритети реформування законодавства України” (м. Запоріжжя, 2010 р.), університетська науково-практична конференція студентів та молодих учених „Молода наука-2010” (м. Запоріжжя, 2010 р.), 1-ая Международная научно-практическая конференция по юридическим наукам „Тенденции развития юридической науки в современных условиях” (г. Горловка, 2010 г.), ХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” (Тернопіль, 2010 р.), Міжнародна науково-практична інтернет-конференція „Державно-правовий розвиток України в умовах політичних змін” (м. Тернопіль, 2010 р.), Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів” (м. Запоріжжя, 2010 р.), Міжнародна науково-практична конференція „Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення” (м. Запоріжжя, 2010 р).

Публікації. Основні висновки авторських досліджень знайшли відображення у двадцяти опублікованих наукових статтях та тезах доповідей на науково-практичних конференціях, чотири з яких надруковані у юридичних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують 8 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 254 сторінки, із них список використаних джерел складається із 305 найменувань і займає 32 сторінки. Додатки - 11 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ І «Кредитні спілки, порядок їх створення і діяльності як об'єкт адміністративно-правового регулювання: загальнотеоретичні та історико-правові аспекти», який містить два підрозділи, присвячено загальнотеоретичним правовим питанням визначення поняття та окреслення специфічних ознак кредитних спілок, порядок створення та діяльності яких є об'єктом адміністративно-правового регулювання.

У підрозділі 1.1 «Генезис кредитних спілок, нормативного закріплення та дослідження у правовій доктрині засад їх створення і діяльності» кредитні спілки розглядаються як об'єкт адміністративно-правового регулювання, адже не можна стверджувати, що кредитні спілки є об'єктом регулювання лише однієї галузі права, чи певним напрямком в науці. Функціонування кредитних спілок, безумовно, ґрунтується не лише на досвіді і практиці небанківської діяльності, але й на наукових дослідженнях економістів, фінансистів, фахівців банківської справи, а також юристів - фахівців у галузі фінансового, цивільного, господарського, адміністративного права та інших галузей. Історичні прототипи сучасних кредитних спілок відомі з прадавніх часів (Стародавньої Греції, Вавилону, Стародавнього Риму, Київської Русі). Умовно генезис розвитку кредитних спілок, нормативних засад їх створення та функціонування можна виділити кілька етапів: зародження кредитної кооперації (серед. ХІХ ст.); розквіт кредитної кооперації (ІІ пол. XIX ст. - поч. ХХ ст.); занепад кредитної кооперації (радянський період); відродження кредитної кооперації (з набуттям Україною незалежності) і сучасний етап. Вчених-адміністративістів проблематика діяльності кредитних спілок не цікавила. У різні історичні періоди вчені зосереджували увагу на загальних засадах адміністративно-правового регулювання у галузі економіки і у контексті такого підходу дуже фрагментарно висвітлювали (іноді навіть не згадували їх) діяльність кредитних спілок. Можна виділити такі напрямки доктринального дослідження адміністративно-правового порядку створення та діяльності кредитних спілок: 1) висвітлення проблем адміністративно-правового регулювання у галузі економіки, 2) ґрунтовне дослідження адміністративних процедур в діяльності окремих суб'єктів, або ж у певній сфері суспільних відносин, 3) адміністративно-деліктні відносини, 4) адміністративне судочинство, роль якого у забезпеченні реалізації та захисту прав кредитних спілок, а також у процедурі припинення їх діяльності є достатньо важливою.

У підрозділі 1.2 «Поняття, ознаки та види кредитних спілок, порядок створення та діяльність яких є об'єктом адміністративно-правового регулювання» здійснюється аналіз нормативно закріплених та доктринальних визначень „кредитна спілка”. Проводиться комплексна характеристика правових ознак кредитних спілок, до складу яких можна включити: правові ознаки кредитної спілки як юридичної особи, ознаки фінансової установи, неприбуткову природу, ознаки кооперативу, ознаки суб'єкта некомерційного господарювання, ознаки небанківської установи. Зважаючи на те, що до цього часу немає єдності у законодавчому визначенні поняття „кредитна спілка” (а саме - конкуренція норм Господарського кодексу України та Закону України від 20 грудня 2001 року „Про кредитні спілки”), а також на підставі аналізу правових ознак кредитних спілок, запропоновано авторське визначення: кредитна спілка - це юридична особа, яка законом віднесена до фінансових установ і неприбуткових організацій, утворена шляхом кооперування осіб для задоволення потреб своїх членів у наданні фінансових послуг.

Також приділено увагу класифікації кредитні спілок, з використанням таких критеріїв: за цільовою спрямованістю, кредитні спілки поділяють на спілки професійного спрямування та спілки економічного спрямування, за ознакою членства кредитні спілки можна поділити на професійні, територіальні, за територіальною поширеністю діяльності - регіональні кредитні спілки, всеукраїнські, за наявністю у кредитної спілки відокремлених підрозділів, варто виділяти кредитні спілки, які мають мережу філій і представництв, і кредитні спілки, що не мають мережі філій і представництв, залежно від обсягу операцій, що виконуються в кредитній спілці, вони поділяються на універсальні, галузеві, за критеріями ризику діяльності - кредитні спілки, діяльність яких пов'язана із високими ризиками, із середніми ризиками чи із незначними ризиками. Також можливим є виділення типів кредитних спілок, серед яких чітко виділяється чотири: корпоративний, ломбардний, інвестиційний та ощадно-позичковий типи (за критерієм внутрішньої організації та цільової спрямованості). За іншою типологією: спілки соціального напрямку, спілки ринкового напрямку, спілки інфраструктурного спрямування (за спрямованістю діяльності).

Розділ ІІ «Реєстрація, ліцензування, контроль та припинення кредитних спілок: адміністративно-правова характеристика» складається із чотирьох підрозділів і присвячений поглибленому аналізу основних складових елементів адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок України.

Підрозділ 2.1 «Реєстрація кредитних спілок як різновид адміністративної процедури» розкриває сутність реєстрації кредитних спілок крізь призму адміністративно-процедурних відносин. Адміністративною процедурою є встановлений законодавством порядок розгляду і розв'язання органами публічної адміністрації індивідуальних адміністративних справ. Кредитні спілки у процесі організації своєї діяльності є учасниками багатьох адміністративних процедур. Комплексний аналіз нормативно-правових актів та доктринальних джерел дає можливість сформулювати визначення державної реєстрації кредитних спілок як адміністративної процедура, що направлена на засвідчення факту створення та законного існування кредитної спілки. Особливість державної реєстрації кредитної спілки полягає в стадійності та комплексності: державна реєстрація юридичної особи та внесення до Реєстру фінансових установ, а також в існуванні спеціального реєструючого органу, відповідно і специфічних вимог (Держфінпослуг приймає рішення щодо внесення інформації про кредитну спілку до Реєстру фінансових установ).

У підрозділі 2.2 «Ліцензування діяльності кредитних спілок, кваліфікаційні вимоги допуску до практичної діяльності, фінансовий моніторинг» досліджується сучасний стан системи ліцензування діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг. Під ліцензуванням розуміють видачу, переоформлення, тимчасове зупинення та анулювання ліцензій, видачу дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ, контроль за додержанням ліцензіатом ліцензійних умов, видачу розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Виокремлено основні стаді процедури ліцензування: 1) порушення ліцензійного процесу, 2) розгляд заяви про видачу ліцензії, 3) внесення інформації до ліцензійного реєстру, 3) видача ліцензії. Проаналізовано Ліцензійні умови провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджені розпорядженням Держфінпослуг № 146 від 02 грудня 2003 р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за № 1225/8546. Присвячено увагу професійним вимогам до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, вимогам до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг, організації фінансового моніторингу в кредитній спілці. Акцентовано увагу на виникненні труднощів при проведенні процедури ліцензування, складності дотримання широкого спектру встановлених вимог. Задля вдосконалення специфічних вимог щодо діяльності кредитних спілок запропоновано на законодавчому рівні розподілити всі кредитні спілки на групи за певними критеріями (за розміром активів, кількістю членів, обсягом фінансових послуг, що надаються, ознакою членства) і встановити вимоги відповідно до цих груп, що дасть можливість кредитним спілками планувати витрати своїх доходів, і не впливатиме на їх організаційний, матеріальний та внутрішньоструктурний стан.

У підрозділі 2.3 «Державний контроль за діяльністю кредитних спілок» визначено поняття державного контролю та його співвідношення із такими суміжними правовими поняттями як: нагляд, моніторинг, аудит, ревізія. Аналіз вказаного співвідношення дає підстави вважати контроль родовим поняттям по відношенню до вищезгаданих суміжних понять, яке охоплює їх в якості певних форм, методів чи окремих різновидів контролю. Державний контроль за діяльністю кредитних спілок - це постійна діяльність органів публічного адміністрування (з використанням специфічних форм та методів), що включає їх оперативне втручання у діяльність кредитних спілок та полягає у спостереженні за їх функціонуванням, в отриманні об'єктивної та достовірної інформації про стан законності та дисципліни у їх діяльності, застосуванні заходів щодо попередження та усунення порушень законодавства, виявленні причин та умов, що сприяли порушенням правових норм, застосуванні заходів відповідальності до винних у порушенні діючого законодавства, виявленні фактичного стану справ у сфері кредитних спілок, надання об'єктивної інформації про стан суспільних відносин у зазначеній сфері, виконанні прийнятих рішень тощо. Проаналізовано форми і методи державного контролю за діяльністю кредитних спілок. Розмежовано державний контроль за діяльністю кредитних спілок на два рівні: макрорівень, реалізовується державними органами, які здійснюють контроль як функцію адміністрування (Верховна Рада України, Президент України, органи судової влади, Міністерство фінансів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна податкова служба України, Міністерство внутрішніх справ України тощо), та мікрорівень - його суб'єктом, перш за все, є державний регулятор на ринку кредитних спілок - Держфінпослуг України. Наголошено на вагомій ролі іншого виду контролю - громадського, який існує поряд із державним, і на противагу йому не передбачає примусу. Вказано, що державний контроль, як однин із засобів забезпечення законності за діяльністю кредитних спілок, тісно пов'язаний із інститутом юридичної відповідальності, яка має безпосереднє місце і у діяльності кредитних спілок.

У підрозділі 2.4 «Припинення кредитних спілок та припинення діяльності кредитних спілок» на підставі аналізу загальнотеоретичних положень та чинного законодавства, яким регулюється порядок припинення юридичних осіб взагалі та кредитних спілок зокрема, досліджено використання подібних понять „припинення кредитної спілки” та „припинення діяльності кредитної спілки”. Запропоновано для застосування таке поняття стосовно сфери діяльності кредитних спілок: припинення діяльності кредитної спілки - це тимчасова перерва або постійна відмова від здійснення одного, кількох чи всіх видів діяльності кредитної спілки, однак це не тягне за собою обов'язкового припинення кредитної спілки - виключення інформації про кредитну спілку з відповідного реєстру. Припинення кредитної спілки - це фактичне припинення існування та діяльності кредитної спілки з умовою виключення інформації про неї з Державного реєстру фінансових установ. Припинення кредитної спілки поряд із державною реєстрацією можна обґрунтовано вважати підвидом адміністративної процедури, адже вона містить у своєму складі всі притаманні адміністративній процедурі ознаки. Відомо два можливих способи припинення діяльності кредитної спілки - добровільний і примусовий спосіб (порядок).

Розділ ІІІ «Основні шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок» складається із двох підрозділів і присвячений аналізу зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок та основних напрямків його запозичення в Україні, а також перспективам розвитку і адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок в Україні на сучасному етапі.

У підрозділі 3.1 «Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок та основні напрямки його запозичення в Україні» наголошується на можливості запозичення нормотворчого та правозастосовчого досвіду зарубіжних країн щодо адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок, однак з обов'язковим урахуванням історичних, культурних, національних традицій. Досить перспективним є досвід європейських країн (Федеративної Республіки Німеччини, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, Італійської Республіки, Французької Республіки) та Сполучених Штатів Америки. Однак сприятливим видається позитивний досвід пострадянських державах, адже вони мають подібну до української історію становлення органів публічної адміністрації, схожу структуру та функції.

У підрозділі 3.2 «Перспективи розвитку адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні» досліджено положення існуючих законопроектів у двох векторах: насамперед, загальний нормативний акт, який стосується взаємовідносин приватних осіб (в тому числі і кредитних спілок) з публічною адміністрацією, тобто нормативно-правовий акт, норми якого закріплюють загальні засади адміністративної процедури в Україні, та спеціальне законодавство, яке безпосередньо спрямоване на реформування існуючого адміністративно-правового порядку створення та діяльності кредитних спілок.

Дисертантом задля покращення засад адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні пропонується прийняття законодавчого акту, який врегулював би здійснення адміністративної процедури (наприклад, Адміністративно-процедурний кодекс України), а також вдосконалення існуючого спеціального законодавства у сфері кредитних спілок (щодо державної реєстрації, ліцензування, державного контролю, припинення). Необхідним кроком є також створення державної системи гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки шляхом прийняття Закону України „Про державну систему гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки”.

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу раніше діючого, чинного та перспективного законодавства України і зарубіжних країн, практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні, генезису його доктринального дослідження та нормативного закріплення його засад, а також основних напрямків розвитку на майбутнє. Дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. У процесі виникнення і розвитку (відповідно і нормативного закріплення засад створення і діяльності, доктринального дослідження) вітчизняних кредитних спілок виділено п'ять основних етапів: зародження кредитної кооперації, її „розквіт”, занепад, відродження і сучасний етап. Основними етапами законодавчого регулювання діяльності, в тому числі створення і функціонування кредитних спілок слід вважати: 1) регулювання у рамках загального закону - Закону України від 16 червня 1992 року „Про об'єднання громадян”, та 2) регулювання шляхом створення спеціального законодавства - Указу Президента України № 377/93 від 20 вересня 1993 року „Про Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні”, Указу Президента України „Про кредитні спілки” № 701/99 від 22 червня 1999 року, Закону України від 12 липня 2001 року „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Закону України від 20 грудня 2001 року „Про кредитні спілки”, Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року та численні нормативно-правові акти узагальненого характеру.

2. Виокремлено чотири основні напрямки доктринального дослідження адміністративно-правового порядку створення та діяльності кредитних спілок: початкове дослідження процедур створення різних суб'єктів господарювання взагалі, „активний” етап висвітлення проблем адміністративно-правового регулювання у галузі економіки, а інколи фінансів, адміністративно-деліктний напрямок та напрямок адміністративного судочинства.

3. Кредитна спілка - це неприбуткова небанківська фінансова установа, утворена на кооперативних засадах шляхом об'єднання фізичних осіб для задоволення їх фінансових потреб. Вони уособлюють поєднання ознак юридичної особи та специфічних ознак (ознак фінансової установи, неприбутковий характер діяльності, ознак кооперативу, ознак суб'єкту некомерційного господарювання та небанківської установи), які у сукупності і визначають реальний правовий потенціал кредитних спілок.

4. Класифікаційний розподіл кредитних спілок поводиться за такими критеріями: за цільовою спрямованістю (мета, до здійснення якої кредитна спілка прагне), за ознакою членства (за якісним складом осіб, що набули членства), за територіальною поширеністю діяльності, за наявністю у кредитної спілки відокремлених підрозділів, залежно від обсягу операцій, що виконуються в кредитній спілці, за критеріями ризику діяльності. Також можливим є виділення типів кредитних спілок, серед яких чітко виділяється чотири: корпоративний, ломбардний, інвестиційний та ощадно-позичковий типи (за критерієм внутрішньої організації та цільової спрямованості). За іншою типологією: спілки соціального напрямку, спілки ринкового напрямку, спілки інфраструктурного спрямування (за спрямованістю діяльності).

5. Кредитні спілки є суб'єктами адміністративних (в тому числі адміністративно-процедурних) правовідносин. Кредитні спілки у процесі організації своєї діяльності є учасниками багатьох адміністративних процедур, класичним проявом яких є реєстрація - засвідчення факту створення шляхом внесення відповідних записів до державного реєстру. Державна реєстрація кредитних спілок - це адміністративна процедура, що направлена на засвідчення факту створення та законного існування кредитної спілки, що має складний характер, включає кілька етапів та має власні особливості.

6. Ліцензування діяльності кредитних спілок полягає у видачі, переоформленні, тимчасовому зупиненні та анулюванні ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, видачі дублікатів ліцензій, веденні ліцензійних справ, здійсненні контролю за додержанням ліцензіатом ліцензійних умов, видачі розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Особливістю ліцензування є його строковість (за загальним правилом - 3 роки, у випадку відсутності заходів впливу - 5 років), достатньо змістовне документаційне забезпечення, спеціальний орган ліцензування, наявність чітко визначених необхідних вимог, встановлених Держфінпослуг, спеціальна процедура отримання ліцензії. Спеціальними вимогами допуску до практичної діяльності кредитних спілок (що також регулюється адміністративно-правовими нормами) є встановлення професійних вимог до керівника та головного бухгалтера кредитної спілки, вимог до програмного забезпечення, що використовується кредитною спілкою, організація фінансового моніторингу тощо.

7. Важливу роль у відносинах держави і кредитних спілок відіграє державний контроль - це сукупність дій уповноважених державних органів та службових осіб, що полягає у спостереженні за функціонуванням кредитних спілок з метою отримання об'єктивної та достовірної інформації про стан справ у них, застосування заходів щодо попередження правопорушень із правом прямого втручання в їх оперативну діяльність, встановлення причин і умов, що сприяють порушенню вимог правових норм; застосування заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Державний контроль за діяльністю кредитних спілок здійснюється на двох рівнях: макрорівні - державними органами, які здійснюють контроль як функцію адміністрування та мікрорівні - його суб'єктом, перш за все, є державний регулятор на ринку кредитних спілок. Це забезпечує всебічний та законний державний контроль за діяльністю кредитних спілок. До основоположних принципів державного контролю за діяльністю кредитних спілок належать законність, системність, систематичність, дієвість, гласність, прозорість, а також підконтрольність і підзвітність контролюючого органу перед відповідними органами державної влади і громадянським суспільством, пріоритет і гарантування прав, об'єктивність, неупередженість та оперативність контролю, обов'язкова наявність підстав, визначених законодавством, для проведення державного контролю. Функціями державного контролю за діяльністю кредитних спілок є: регулятивна, правоохоронна, превентивна, інформаційна, фіскальна, аналітична, відновлююча.

8 Основними особливостями, які притаманні державному контролю за діяльністю кредитних спілок, є: а) своєрідність системи суб'єктів державного контролю, які поділяються на загальні та спеціальні, а також виокремлення у цій системі специфічного органу - Держфінпослуг, який водночас є і контролюючим, і регулюючим органом публічної адміністрації у сфері кредитних спілок; б) об'єктом державного контролю є кредитні спілки та їх діяльність; в) сфера - різні прояви діяльності кредитних спілок: фінансова звітність, бухгалтерські документи, внутрішні нормативні акти (положення, типові договори тощо), оперативна діяльність, порядок надання фінансових послуг, процедура стягнення заборгованостей і т.п.; г) розмаїття та значний обсяг нормативної бази, що регулює його засади (закони і підзаконні акти).

9. Перевірки, ревізії, проведення рейдів, оглядів, затребування звітів - найпоширеніші форми державного контролю за діяльністю кредитних спілок, методами державного контролю є: статистичний, експертна оцінка, логічне осмислення процесів і дій, аналіз, порівняння, узагальнення, групування за певними ознаками тощо. Задля вдосконалення нормативних засад державного контролю за діяльністю кредитних спілок варто: 1) модернізувати систему суб'єктів державного контролю України за принципом спеціалізації та спрощення; 2) прийняти базовий нормативно-правовий акт, який би визначив основні засади державного контролю у відповідні сфері; 3) створити систему офіційного інформування в загальнодоступних джерелах про діяльність того чи іншого контролюючого органу; 4) посилити роль громадського контролю шляхом закріплення на законодавчому рівні його додаткових гарантій; 5) спростити процедуру державного контролю за діяльністю кредитних спілок, задля її прозорості, економічності, оперативності.

10. Припинення діяльності кредитної спілки - це тимчасова перерва або постійна відмова від здійснення одного, кількох чи всіх видів діяльності кредитної спілки, однак це не тягне за собою обов'язкового припинення кредитної спілки - виключення інформації про кредитну спілку з відповідного реєстру. Відповідно до законодавства України, припинення кредитної спілки може відбуватися шляхом реорганізації чи ліквідації. Способами реорганізації кредитних спілок є злиття, приєднання або поділ, кожен з яких має особливості. Припинення кредитної спілки може відбуватися у добровільному чи примусовому порядку, що є різновидами ініціативних та втручальних адміністративних процедур. Фрагментарне врегулювання відповідних питань у нормативно-правових актах, обумовило термінологічну плутанину („припинення кредитної спілки”, „припинення діяльності кредитної спілки”), відсутність чіткого розподілу підстав для добровільного та примусового припинення кредитної спілки. У зв'язку з чим, варто внести зміни та доповнення до Закону України „Про кредитні спілки”, закріпивши єдине легальне поняття для позначення припинення кредитної спілки.

11. Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок має неабияке значення для становлення та реформування існуючої вітчизняної системи кредитної кооперації. Розгляд особливостей адміністративно-правового регулювання у зарубіжних країнах варто здійснювати крізь призму двох напрямків: дослідження адміністративно-процедурного законодавства зарубіжних країн та особливостей нормативного регулювання адміністративних процедур за участю кредитних спілок світу. При запозиченні та імплементації у чинне українське законодавство зарубіжних нормативних здобутків у сфері адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок, слід враховувати специфіку національних історичних особливостей, реальних вимог часу, однак уникаючи тотального його запозичення. Особливий інтерес для України представляє досвід Федеративної Республіки Німеччини (при проведенні державної реєстрації), досвід Республіки Узбекистан (з ліцензування), досвід Російської Федерації (у сфері державного контролю), досвід Латвійської Республіки (по припиненню).

12. Реформування адміністративно-правових засад порядку створення та діяльності кредитних спілок в Україні повинно відбуватися як у напрямку загальної системи регулювання адміністративних процедур, так і адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності кредитних спілок, а саме: 1) прийняття кодифікованого нормативно-правового акту з питань адміністративної процедури (Адміністративно-процедурного кодексу), 2) остаточного закріплення нормативного визначення „кредитна спілка” - єдиного у Законі України „Про кредитні спілки”, в Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України, усунувши тим самим термінологічну плутанину, 3) розширення законодавчого переліку принципів створення та діяльності кредитної спілки, 4) спрощення процедури подвійної реєстрації кредитної спілки, 5) вдосконалення процедури ліцензування шляхом запровадження інституту безстрокових ліцензій, 6) створення державної системи гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, шляхом прийняття Закону України „Про державну систему гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки”, 7) внесення змін до статті 9 Закону України „Про кредитні спілки”, виклавши її назву у такій редакції: „припинення кредитної спілки”, 8) розширення переліку заходів впливу, який міститься у ст. 40 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та п. 2.1. Положення про застосування Держфінпослуг заходів впливу, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг України № 125 від 13 листопада 2003 р., додавши такий вид заходів впливу як виключення фінансової установи з Державного реєстру фінансових установ. Це сприятиме удосконаленню адміністративно-правового регулювання засад створення та діяльності кредитних спілок, взаємодії держави та кредитних спілок, розвитку адміністративно-процедурних відносин в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

1. Довгополик А. А. Кредитні спілки в механізмі адміністративно-правового регулювання: аналіз правових ознак / А. А. Довгополик // Вісник Академії митної служби України. - 2010. - № 1. - С. 35-40.

2. Довгополик А. А. Поняття кредитних спілок України, порядок створення та діяльності яких є об'єктом адміністративно-правового регулювання: доктринальне визначення та законодавче закріплення / А. А. Довгополик // Вісник Запорізького національного університету. Серія юридичні науки. - 2010. - № 1. - С. 76-82.

3. Довгополик А. А. Державна реєстрація кредитних спілок України як адміністративна процедура / А. А. Довгополик // Вісник Запорізького національного університету. Серія юридичні науки. - 2010. - № 2. - С. 93-99.

4. Довгополик А. А. Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок у зарубіжних країнах / А. А. Довгополик // Вісник Запорізького національного університету. Серія юридичні науки - 2010. - № 4. - С. 136-142.

5. Довгополик А. А. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України як державний регулятор / А. А. Довгополик // Всеукраїнська конференція з адміністративного права „Адміністративне право та процес очима молодих учених”: тези доповідей. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - С. 50-52.

6. Довгополик А. А. Кредитна спілка - елемент системи фінансових установ / А. А. Довгополик // Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених” : тези доповідей. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - С. 101-103.

7. Довгополик А. А. Кому підпорядковується Держфінпослуг? / А. А. Довгополик // 60 річниця прийняття „Загальної декларації прав людини”: збірник наукових статей. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - С. 78-80.

8. Довгополик А. А. Кредитні спілки в умовах фінансової кризи / А. А. Довгополик // Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених” : тези доповідей. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - С. 139-141.

9. Довгополик А. А. Адміністративно-правове регулювання діяльності кредитних спілок України: загальнотеоретичні положення / А. А. Довгополик // Адміністративне право України в умовах сучасних трансформаційних процесів : тези доповідей. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - С. 75-78.

10. Довгополик А. А. До питання про визначення поняття „суб'єкт адміністративних правовідносин” / А. А. Довгополик // Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - С. 106-109.

11. Довгополик А. А. Становлення кредитних спілок в Україні і світі: історичний аспект / А. А. Довгополик // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. Вип. 92. - Харків : ХНТУСГ. - 2009. - С. 84-88.

12. Довгополик А. А. Теоретичні підходи до визначення поняття „кредитна спілка” / А. А. Довгополик // Проблеми нормотворчості очима науковців: матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (частина І). - Тернопіль : Юридична лінія, 2010. - С. 55-59.

13. Довгополик А. А. Генезис законодавчого визначення поняття кредитних спілок / А. А. Довгополик // V Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених „Від громадянського суспільства - до правової держави” : тези доповідей. - Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010. - С. 32-33.

14. Довгополик А. А. Співвідношення поняття „кредитна спілка” у законодавстві України та Російської Федерації / А. А. Довгополик // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (частина ІІ). - Запоріжжя : Запорізька міська громадська організація „Істина”, 2010. - С. 49-51.

15. Довгополик А. А. Кредитні спілки України як суб'єкти адміністративної процедури / А. А. Довгополик // Молода наука-2010 : збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених. - Запоріжжя : ЗНУ, 2010. - С. 135-137.

16. Довгополик А. А. Адміністративно-правові відносини у сфері кредитних спілок України / А. А. Довгополик // Тенденции развития юридической науки в современных условиях: сборник материалов 1-ой Международной научно-практической конференции по юридическим наукам. - Горловка: МНПК, 2010. - С. 75-77.

17. Довгополик А. А. Державна реєстрація кредитних спілок України: загальні аспекти діяльності / А. А. Довгополик // Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи : матеріали ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Тернопіль : Тернопільський національний економічний Університет, 2010. - С. 103-106.