Забезпечення виконання конституційних обов'язків людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

УДК 342.74 (477): 346.232

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Забезпечення виконання конституційних обов'язків людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування в Україні

12.00.02 - конституційне право; муніципальне право

Джумурат Євгенія Іванівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ужгородському національному університеті, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Кравченко Віктор Віталійович, Університет економіки та права «Крок», завідувач кафедри конституційного та адміністративного права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Баймуратов Михайло Олександрович, Маріупольський державний університет, завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права

кандидат юридичних наук Батанов Олександр Васильович, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, старший науковий співробітник

Захист відбудеться «___» червня 2011р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.04 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, Солом'янська площа, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, Солом'янська площа, 1

Автореферат розісланий «___» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.О. Щербак

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах розбудови правової держави, становлення громадянського суспільства набувають особливого значення питання конституційних обов'язків як одного з невід'ємних складових конституційно-правового статусу людини і громадянина, що реалізується у різногалузевих правових відносинах і, значною мірою, у сфері місцевого самоврядування. Разом з конституційними правами та свободами обов'язки людини і громадянина є одним з визначальних засобів законодавчого закріплення зумовленої публічними інтересами міри поведінки учасників суспільних відносин, засобом узгодження особистих інтересів з інтересами суспільства та держави. Закріплюючи обов'язки людини і громадянина, держава таким чином сприяє налагодженню найважливіших зв'язків між публічно-владними суб'єктами та суспільством, пошуку та узаконенню ефективних шляхів досягнення особистих і громадських інтересів. При цьому слід зазначити, що саме в муніципальних правовідносинах реалізується значна частина як конституційних прав, так і конституційних обов'язків людини і громадянина, покликаних сприяти становленню конституційно-правового режиму законності та правопорядку, що є досить актуальною проблемою для вітчизняної юридичної науки.

Виконання конституційних обов'язків забезпечується за допомогою організаційно-правового механізму, до якого входять і органи місцевого самоврядування, які разом з органами державної (переважно виконавчої) влади забезпечують виконання конституційних обов'язків на місцевому (муніципальному) рівні, встановлюючи при цьому загальнообов'язкові правила поведінки для громадян та всіх інших осіб, які перебувають на території України. Виконання своїх конституційних обов'язків кожним членом територіальної громади значною мірою сприяє також здійсненню завдань та функцій місцевого самоврядування, що, в свою чергу, є однією з гарантій конституційних прав людини і громадянина, які реалізуються переважно в системі місцевого самоврядування - на первинному рівні взаємодії людини і публічної влади.

Проблематика конституційних обов'язків взагалі, забезпечення їх виконання досить багатоаспектна, що зумовлює необхідність вивчення та узагальнення праць вітчизняних і зарубіжних учених - представників різних галузей юридичних наук. Вагомий внесок у її розробку зробили як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, зокрема: С.С. Алексєєв, Н.А. Боброва, М.В. Вітрук, Л.Д. Воєводін, А.З. Георгіца, С.Д. Гусарєв, Б.С. Ебзєєв, Т.Д. Зражевська, Р.А. Калюжний, С.Ф. Кечек'ян, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, Л.І. Летнянчин, О.А. Лукашева, В.О. Лучін, Г.В. Мальцев, О.В. Марцеляк, В.А. Маслєнников, М.І. Матузов, Н.А. Мяловицька, В.С. Нерсесянц, Н.Р. Нижник, А.Ю. Олійник, М.П. Орзіх, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, В.Я. Тацій, Ю.О. Тихомиров, Ю.М. Тодика, Б.Н. Топорнін, О.Ф. Фрицький, В.М. Шаповал, А.Є. Шевченко, Ю.С. Шемшученко та інші.

Різноманітні аспекти забезпечення реалізації правового статусу людини і громадянина в сфері місцевого самоврядування висвітлювались у працях вітчизняних та зарубіжних учених, які безпосередньо займалися дослідженням питань організації та функціонування місцевого самоврядування, передусім у дослідженнях М.О. Баймуратова, О.В. Батанова, Н.С. Бондаря, В.І. Борденюка, Р.К. Давидова, В.М. Кампа, М.І. Корнієнка, В.В. Кравченка, В.С. Куйбіди, О.О. Кутафіна, О.Д. Лазора, О.Я. Лазора, П.П. Любченка, Ю.Л. Панейка, М.О. Пухтинського, С.Г. Стеценка, О.М. Солоненка, П.А. Трачука та інших.

Водночас слід зазначити, що в існуючих наукових працях, присвячених проблематиці правового статусу людини і громадянина, увага зосереджувалась в основному на аналізі питань реалізації прав і свобод людини та громадянина, що було виправданим в умовах переходу від тоталітарного до демократичного державного режиму, а питання забезпечення виконання обов'язків людини і громадянина вивчалися епізодично. Повною мірою зазначене вище стосується і стану дослідження питань реалізації правового статусу людини і громадянина у системі місцевого самоврядування - у вітчизняних та зарубіжних наукових працях з муніципального права, у тому числі і новітніх, відображені лише питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в системі місцевого самоврядування.

Отже, проблематика виконання обов'язків людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування ще не знайшла свого відображення в науці муніципального права, що й обумовило вибір теми, визначення мети і завдань даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов'язаний із державною науковою програмою «Правові засади розбудови державності», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 24.12.2001 р., планом науково-дослідної роботи кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету на 2001-2010 роки. Тема дослідження передбачена комплексною темою «Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи у ХХ-ХХІ ст.», яка розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована у державному реєстрі за № 0198U007793, одним з виконавців якої є дисертантка.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розв'язання низки теоретичних та практичних питань механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків людини і громадянина на рівні місцевого самоврядування: формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо форм та методів діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення виконання конституційних обов'язків у муніципально-правових відносинах, внесення пропозицій, що спрямовані на вдосконалення профільного законодавства в цій сфері.

Мета дисертаційної роботи зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

- проаналізувати становлення та розвиток конституційних обов'язків людини і громадянина в конституційному законодавстві України;

- з'ясувати місце конституційних обов'язків у юридичній конструкції правового статусу особи в контексті виокремлення особливостей їх структури та змісту;

- розкрити юридичну природу конституційних обов'язків у контексті забезпечення реалізації публічних інтересів на підставі аналізу наявних у науковій літературі точок зору та з метою вдосконалення теоретичних позицій;

- визначити принципи закріплення та виконання конституційних обов'язків;

- виокремити функціональне призначення конституційних обов'язків та їх роль у структурі конституційно-правового статусу людини і громадянина;

- здійснити науковий аналіз проблеми організаційно-правового механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків на муніципальному рівні;

- окреслити компетенцію органів місцевого самоврядування в частині забезпечення виконання конституційних обов'язків та їх нормативно-правову основу;

- охарактеризувати форми та методи публічно-владної діяльності органів місцевого самоврядування, пов'язаної зі створенням умов для виконання конституційних обов'язків;

- внести пропозиції щодо вдосконалення норм чинного законодавства, спрямованого на конституційно-правове забезпечення виконання конституційних обов'язків.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у зв'язку із забезпеченням організаційно-правовими засобами виконання конституційних обов'язків людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування.

Предмет дослідження - забезпечення виконання конституційних обов'язків людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є система загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечують об'єктивний аналіз предмета дослідження. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження застосовувалися такі методи: історико-правовий метод забезпечив можливість дослідити становлення та розвиток конституційних обов'язків людини і громадянина в конституційному законодавстві України (підрозділ 1.1); формально-логічний метод використовувався для розмежування та формулювання понять і визначень - поняття юридичних та конституційних обов'язків, принципів та функцій конституційних обов'язків, а також виокремлення окремих видів зазначених принципів та функцій (підрозділи 1.1 - 1.4); системно-структурний метод використання цього методу сприяло дослідженню юридичної природи конституційних обов'язків як структурного елемента конституційно-правового статусу людини і громадянина та аналізу форм і методів діяльності органів місцевого самоврядування щодо створення умов для належного виконання конституційних обов'язків на рівні місцевого самоврядування (підрозділи 1.1, 2.3); функціональний метод надав можливість охарактеризувати функціональне призначення конституційних обов'язків, а також взаємозв'язок елементів організаційно-правового механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків органами місцевого самоврядування (підрозділи 1.4, 2.1); нормативно-догматичний метод використовувався при аналізі українського конституційного та муніципального законодавства (підрозділ 2.2).

Емпіричну основу дисертації становлять дані, отримані у ході вивчення архівних матеріалів за період з 2007 до 2010 року (протоколи сесій Ужгородської міської ради та інших міських рад Закарпатської області).

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що запропонована дисертація є одним з перших у вітчизняному конституційному праві науковим дослідженням, присвяченим комплексному аналізу теоретичних і практичних проблем юридичної природи конституційних обов'язків та забезпечення їх виконання в системі місцевого самоврядування. У результаті проведеного наукового дослідження отримано, сформульовано і обґрунтовано такі наукові положення та висновки:

вперше:

- обґрунтовано основні елементи конституційного обов'язку людини і громадянина як засобу, що забезпечує задоволення публічних інтересів, а саме: необхідність здійснювати певні дії (активна поведінка); необхідність утримуватися від здійснення певних дій (пасивна поведінка); необхідність нести юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання закріплених Конституцією України обов'язкових правил поведінки;

- визначено, що особливим структурним елементом конституційного обов'язку, який зумовлює його загальнообов'язкову юридичну природу, можна визнати публічну необхідність (взаємозумовлені соціальні та державні інтереси), що, на відміну від конкретного інтересу, наповнена особливим суспільно значимим ціннісним та об'єктивним змістом;

- сформульовано авторську позицію щодо виокремлення принципів закріплення та принципів виконання конституційних обов'язків; при цьому принципи закріплення відображають конституційно-правовий режим, який виражає сутність конституційно-правового регулювання конституційно-правового статусу суб'єктів конституційного права, наявність певних обмежень і пільг, а також допустимий рівень активності суб'єктів, межі їх правової самостійності (серед них виокремлено принципи: взаємозв'язку конституційних обов'язків з правами; адаптації юридичних обов'язків до системи прав і свобод; рівності обов'язків громадян; єдності (загальності) і диференційованості конституційних обов'язків; повноти обов'язків суб'єктів конституційних правовідносин; законодавчої закріпленості (легальності) конституційних обов'язків), а принципи виконання конституційних обов'язків є частиною режиму реалізації конституційно-правового статусу певного суб'єкта конституційно-правового відношення і забезпечують узгодження взаємодії різних суб'єктів конституційно-правових відносин під час виконання ними конституційних обов'язків; більш-менш ідентичні варіанти здійснення необхідної поведінки, недопущення дискримінації чи виконання непередбачених конституційним законодавством дій (до цих принципів віднесено принципи: реальності і гарантованості обов'язків; сумлінного виконання конституційних обов'язків; публічної зумовленості конституційних обов'язків; публічної ефективності виконання конституційних обов'язків; динамізму режиму виконання конституційних обов'язків; системного забезпечення виконання обов'язків; транспарентності виконання конституційних обов'язків; забезпечення реального правового захисту прав і свобод людини та громадянина; взаємозумовленості обов'язків органів публічної влади і громадян; поєднання матеріальної і процесуальної забезпеченості обов'язків; відносного узгодження особистих та публічних інтересів під час виконання конституційних обов'язків; оптимального співвідношення активної участі та відмови від учинення дій громадянами під час виконання конституційних обов'язків);

- визначено, що функції конституційних обов'язків - це основні напрями конституційно-нормативного впливу даного елемента конституційно-правового статусу на суспільні відносини, серед яких за їх характером виділено основні, допоміжні (обслуговуючі), специфічні; при цьому до основних функцій конституційних обов'язків віднесено охоронну та гарантуючу, що обумовлюють первинне функціональне спрямування конституційних обов'язків на охорону та гарантування дотримання прав і свобод людини та громадянина, а отже, і конституційної законності в цілому. При цьому зазначається, що основні функції конституційних обов'язків знаходять свій вираз у допоміжних функціях, до яких віднесено стимулюючу, квазіконтрольну, превенційну (попереджувальну) функції. Вплив конституційних обов'язків на суспільні відносини передбачає і такі специфічні функції, як стратифікаційна та структуро-інтегруюча, завдяки яким конституційно-правовий статус громадянина отримує властивості певного цілісного конституційно-правового явища з власним комплексом інтегрованих, взаємопов'язаних елементів;

- виокремлено повноваження органів місцевого самоврядування, що реалізуються при забезпеченні виконання конституційних обов'язків;

удосконалено:

- обґрунтування взаємодії методів і форм діяльності органів місцевого самоврядування в досліджуваній сфері, зокрема, визначено мету застосування ними таких методів як переконання, заохочення і примус для того, щоб забезпечити: цілеспрямований владний вплив діяльності органів місцевого самоврядування; правомірність поведінки учасників відносин, які виникають у сфері місцевого самоврядування; нормальне функціонування і захист режиму, встановленого державою, за якого неухильно виконувались би конституційно-правові та інші норми;

- визначення поняття організаційно-правового механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків людини і громадянина, який передбачає єдність сукупності взаємопов'язаних і взаємозумовлених нормативних приписів матеріально-процесуального характеру та комплексу організаційно-інституційних елементів забезпечення реалізації цих приписів за допомогою різноманітних, передбачених Конституцією і законами України, повноважень, а також форм і методів їх реалізації;

- характеристику структурних елементів механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків на рівні місцевого самоврядування та нормативно-правового механізму забезпечення виконання обов'язків органами місцевого самоврядування;

дістало подальшого розвитку:

- визначення юридичної природи конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні як встановлену і гарантовану державою необхідність поведінки людини і громадянина в інтересах суспільства, держави та інших осіб, у межах і порядку, передбачених Конституцією та іншими законами України щодо створення, набуття та захисту суспільних і власних благ;

- характеристика основних форм і методів діяльності органів місцевого самоврядування та їх роль у забезпеченні виконання конституційних обов'язків у системі місцевого самоврядування;

- визначення ролі правових актів органів місцевого самоврядування в механізмі забезпечення реалізації конституційно-правового статусу людини і громадянина.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки і рекомендації знайшли відображення в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області при розробці місцевих екологічних програм «По благоустрою населених пунктів», «Концепції комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону» та «Обласної програми поводження з твердими побутовими відходами на 2009-2011роки» (акт впровадження результатів наукового дослідження від 01.09.2010 р.). Наукові положення дисертаційного дослідження використані також при розробці проекту Закону України «Про міліцію місцевого самоврядування» Асоціацією міст України (акт про реалізацію наукових досліджень від 06.09.2010 р.). Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Ужгородського національного університету при викладанні дисциплін «Конституційне право України», «Муніципальне право», «Екологічне право» (акт впровадження результатів наукового дослідження від 14.09.2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету, доповідалися на наукових конференціях: підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу юридичного факультету Ужгородського національного університету (м. Ужгород, 2006 р.); «круглому столі», присвяченому Дню Конституції України (м. Ужгород, 2007 р., тези опубліковані); підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу юридичного факультету Ужгородського національного університету (м. Ужгород, 2008 р.); науково-практичній конференції «Законодавче забезпечення прав і свобод національних меншин в Україні та його відповідність міжнародно-правовим нормам» (м. Ужгород, 2009 р.), науково-практичній конференції «Конституціоналізм в Україні» (м. Ужгород, 2010 р., тези опубліковані).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано сім наукових праць, серед яких п'ять статей у фахових виданнях ВАК України та дві тези у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (214 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок, з них загальний обсяг тексту - 178 сторінок.

Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розкривається зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, формулюються мета та завдання дослідження, об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлюється наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації та публікацій, структура дисертації.

Розділ 1 «Теоретичні питання сутності та змісту конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні» складається з чотирьох підрозділів, в яких визначається місце конституційних обов'язків у юридичній конструкції правового статусу особи в контексті виокремлення особливостей їх структури та змісту, досліджено юридичну природу конституційних обов'язків у контексті забезпечення реалізації публічних інтересів, а також визначено принципи закріплення та виконання конституційних обов'язків та функціональне призначення конституційних обов'язків людини і громадянина.

У підрозділі 1.1. «Предмет та методологія наукових досліджень конституційних обов'язків у юридичній конструкції правового статусу особи» визначено концептуальні підходи до виокремлення ознак конституційних обов'язків у конституційно-правових відносинах. При цьому конституційні обов'язки розглядаються як юридична форма вираження відповідальності особи перед суспільством, громадянина перед державою, а також як одного з основних елементів механізму правового регулювання суспільних відносин. конституційний законодавство правовий обов'язок

Аналіз сутності та змісту конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні проводився з урахуванням позицій як вітчизняних, так і зарубіжних науковців у різних галузях права. Зокрема, проаналізовано праці теоретиків права В.В. Копєйчикова, Г.В. Мальцева, М.І. Матузова, П.М. Рабіновича та ін.; фахівців з конституційного права - М.В. Вітрука, Л.Д. Воєводіна, Б.С. Ебзєєва, А.М. Колодія та ін.

Встановлено, що в умовах формування сучасної демократичної правової держави в Україні для досягнення певних і суспільно значимих цілей держава повинна мати ефективні засоби, здатні забезпечувати загальносуспільні інтереси, що зумовлюють цільові характеристики здійснення публічної влади в межах усієї держави та окремих адміністративно-територіальних одиниць. Одним з таких засобів є встановлення конституційних обов'язків людини й громадянина, а також юридичної відповідальності, що виникає за умови невиконання обов'язкових приписів. У цьому випадку конституційні обов'язки є юридичною формою вираження відповідальності особи перед суспільством, громадянина перед державою й основою правового регулювання суспільних відносин.

Визначено важливість урахування того факту, що конституційне закріплення лише прав і свобод без будь-яких обов'язків означало б ігнорування принципу взаємозумовленості цих двох елементів конституційно-правового статусу тому, що право або свобода одного неминуче виступає як міра обмеження права або свободи іншого, і, як наслідок, потребує визначення обов'язків, які б забезпечували певну рівновагу. Саме тому, розкриваючи природу прав і свобод, звернено увагу й на інший бік нерозривної діалектичної єдності - конституційний обов'язок, оскільки права і свободи одних осіб можуть бути ефективно реалізовані тільки за умови виконання своїх обов'язків іншими особами.

Зазначається, що конституційні права, свободи і обов'язки, насамперед, опосередковують відносини і зв'язки між державою та її громадянами. Покладаючи на громадян основні обов'язки, держава визначає повноваження відповідних органів встановлювати зміст і обсяг цих обов'язків шляхом видання актів, що конкретизують, визначають умови їх виконання, вживати заходи впливу до тих, хто ухиляється від їх виконання, в тому числі, у сфері місцевого самоврядування.

У підрозділі 1.2. «Юридична природа конституційних обов'язків у контексті забезпечення реалізації публічних інтересів» здійснюється аналіз призначення конституційно-правових обов'язків щодо забезпечення публічних інтересів, на задоволення яких спрямовані зобов'язальні положення чинної Конституції України.

Звернено увагу на те, що юридична література, присвячена конституційним правам і обов'язкам, здебільшого не розглядала проблему юридичної природи самих обов'язків. При цьому під юридичною природою розуміється сукупність тих специфічних ознак, які дозволяють відмежувати, виділити з маси правових явищ окреме. Мова йде про виділення найважливіших специфічних особливостей конституційних обов'язків громадян, які дозволили б відрізнити їх від інших, близьких за своїм змістом правових явищ. Саме в такому сенсі досліджено юридичну природу конституційних обов'язків. Обґрунтовано, що їх юридична природа може бути досліджена, розкрита та оцінена лише у взаємозв'язку з їх сутністю та змістом.

Дослідження властивостей конституційних обов'язків дозволяють характеризувати їх і як особливий засіб забезпечення реалізації конституційно-правових публічних інтересів. По-перше, вони первинні й фундаментальні щодо всіх інших обов'язків, які їх конкретизують у певних правовідносинах (такі правовідносини не завжди повинні бути конституційно-правовими). По-друге, їх природа дозволяє віднести їх до конституційно-правових засобів забезпечення реалізації публічних інтересів.

Отже, юридичну природу конституційних обов'язків розглянуто у невід'ємній єдності загального та індивідуалізованого зобов'язання певного суб'єкта конституційного права щодо виконання дій або утримання від такого виконання як на загальному рівні закріплення конституційно-правового статусу людини і громадянина, так і на рівні реалізації такого статусу в конкретних правовідносинах, які дозволяють конкретизувати той чи інший конституційний обов'язок і, таким чином, обумовити шляхи його виконання.

У підрозділі 1.3. «Принципи закріплення та виконання конституційних обов'язків людини і громадянина» проаналізовано базові засади закріплення та виконання конституційних обов'язків.

Конституційні обов'язки суб'єктів конституційного права, як один з елементів їх конституційно-правового статусу, повинні мати базові засади щодо власного закріплення та виконання, зумовлені закріпленням у конституційному законодавстві як певна норма зобов'язального характеру та її виконання на практиці конкретними учасниками конституційно-правових відносин. В той же час дослідження принципів конституційно-правового статусу суб'єктів конституційного права (у тому числі невладних суб'єктів) не можна віднести до провідних та поширених у конституційно-правовій науці. Наукова дискусія з цієї проблематики майже не ведеться, а питання про значення та систему подібних принципів залишається й досі не розв'язаним.

Принципи закріплення є прямим відображенням режиму конституційно-правового регулювання, який характеризує сутність конституційно-правового регулювання конституційно-правового статусу суб'єктів конституційного права, наявність певних обмежень і пільг, допустимий рівень активності суб'єктів, межі їх правової самостійності. Зокрема, до таких принципів віднесені такі принципи як: принцип взаємозв'язку конституційних обов'язків з правами; принцип адаптації юридичних обов'язків до системи прав і свобод; принцип рівності обов'язків громадян; принцип єдності (загальності) і диференційованості конституційних обов'язків; принцип повноти обов'язків суб'єктів конституційних правовідносин; принцип законодавчої закріпленості (легальності) конституційних обов'язків.

Принципи виконання конституційних обов'язків є складовою режиму реалізації конституційно-правового статусу того чи іншого суб'єкта конституційно-правових відносин і створюють можливість узгодження взаємодії різних суб'єктів конституційно-правових відносин у зв'язку з виконанням ними конституційних обов'язків; більш-менш ідентичні варіанти здійснення необхідної поведінки, недопущення дискримінації чи виконання непередбачених конституційним законодавством дій (до таких принципів віднесено наступні принципи: реальності і гарантованості обов'язків; сумлінного виконання конституційних обов'язків; публічної зумовленості конституційних обов'язків; публічної ефективності виконання конституційних обов'язків; динамізму режиму виконання конституційних обов'язків; системного забезпечення виконання обов'язків; транспарентності виконання конституційних обов'язків; забезпечення реального правового захисту прав і свобод людини та громадянина; взаємозумовленості обов'язків органів публічної влади і громадян; поєднання матеріальної і процесуальної забезпеченості обов'язків; відносного узгодження особистих та публічних інтересів під час виконання конституційних обов'язків; оптимального співвідношення активної участі та відмови від учинення певних дій громадянами під час виконання конституційних обов'язків).

Враховуючи актуальність проблеми створення оптимальних умов реалізації та захисту конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні, запропоновано звернути увагу на цей аспект з точки зору визначення базових, первісних засад існування такого конституційно-правового явища як конституційні обов'язки та їх прояв у реальних правовідносинах, що опосередковують закономірність такого існування і взаємний зв'язок з іншими правовими явищами, передусім з іншими елементами конституційно-правового статусу.

У підрозділі 1.4. «Функції конституційних обов'язків» проаналізовано цільові та функціональні характеристики конституційно-правових обов'язків, що визначені у Конституції України 1996 р. в якості загальнообов'язкових.

Основними стратегічними цілями закріплення конституційних обов'язків, на думку автора, є належне забезпечення реалізації об'єктивованого в нормах Конституції України публічного інтересу, конституційної законності, а також реалізації, охорони та захисту прав і свобод громадян у взаємодії між собою та з органами державної влади, органами місцевого самоврядування і їх посадовими особами.

Обумовлені публічними (державними та загальносуспільними) інтересами цілі, що переслідуються під час встановлення конституційних обов'язків, конкретизуються завданнями під час виконання кожного конституційного обов'язку та їх трансформації в обов'язки суб'єктивні. Зазначається, що взаємозв'язок основних загальнозначущих, закріплених за невладними суб'єктами конституційно-правових відносин, правил поведінки із конкретними її проявами в конституційно-правових відносинах - найважливіша характеристика конституційно-правової поведінки. На основі загальних цінностей, відображених в Конституції України, невладні суб'єкти повинні самі усвідомлювати важливість належного виконання конституційних обов'язків і для себе, і для всіх людей в цілому.

Зазначено, що функціональна необхідність встановлення та належного виконання конституційних обов'язків громадян полягає у забезпеченні належної реалізації їх конституційно-правового статусу та ефективної охорони всіх його елементів, що забезпечується за допомогою конституційного зобов'язання, а також визначеної у Конституції України повинності, що має форму загального (конституційного) обов'язку, виконання якого в необхідних випадках забезпечується примусовою силою уповноважених публічно-владних органів.

У роботі проаналізовано такі функції: основні, допоміжні (обслуговуючі), специфічні; при цьому до основних функцій конституційних обов'язків віднесено охоронну та гарантуючу. Основні функції конституційних обов'язків знаходять свій вираз у допоміжних функціях. До таких функцій можна віднести стимулюючу, квазіконтрольну, превенційну (попередження) функцію. До специфічних функцій відносяться стратифікаційна та структуро-інтегруюча функції.

Розділ 2 «Організаційно-правовий механізм забезпечення виконання конституційних обов'язків громадян у системі місцевого самоврядування» складається із трьох підрозділів, в яких здійснено загальний аналіз елементів механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків громадян у системі місцевого самоврядування, визначено основні повноваження органів місцевого самоврядування щодо забезпечення виконання конституційно-правових обов'язків у муніципально-правових відносинах, а також специфіку форм і методів діяльності органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення виконання названих обов'язків.

У підрозділі 2.1. «Поняття та елементи організаційно-правового механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків у системі місцевого самоврядування» досліджуються ознаки організаційно-правового механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків у системі місцевого самоврядування та характеризуються елементи даного механізму.

Аналіз широкого об'єктного складу муніципальних правовідносин дозволив з'ясувати, що саме в них громадяни, а також інші фізичні особи можуть виконувати значну частину конституційних обов'язків (щодо сплати податків, охорони навколишнього природного середовища, збереження пам'яток культури), що потребує аналізу елементів організаційно-правового механізму забезпечення їх виконання саме на цьому рівні здійснення публічної влади.

Для визначення механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків людини та громадянина встановлено, що організаційно-правове забезпечення виконання конституційних обов'язків у сфері місцевого самоврядування передбачає цілеспрямовану діяльність органів місцевого самоврядування, інших організаційних інститутів місцевого самоврядування і регулювання за допомогою норм різних галузей права суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування, що виникають у процесі та з приводу виконання конституційних обов'язків людини та громадянина, вплив на них з допомогою владних організаційних та процесуальних засобів, передбачених у законодавстві України.

Зазначено, що організаційно-правовий механізм виконання конституційних обов'язків у сфері місцевого самоврядування має такі характерні ознаки: 1) даний механізм включає дві взаємопов'язані складові - нормативну (відповідні конституційні норми) та інституційну (органи місцевого самоврядування); 2) він носить характер підсистемного компонента в межах більш складної системи забезпечення реалізації конституційних норм; 3) нормативна частина цього механізму має різногалузевий публічно-правовий характер, що відображає процес трансформації конституційних обов'язків у обов'язки суб'єктивного характеру, що виконуються в межах муніципально-правових відносин; 4) функціонування цього механізму забезпечується різнорівневими організаційними зв'язками, що створює умови для належного виконання конституційних обов'язків на основі взаємодії інститутів місцевого самоврядування та інститутів державної влади; 5) цей механізм передбачає застосування органами місцевого самоврядування засобів стимулювання людини і громадянина до виконання своїх конституційних обов'язків, визначаючи, при цьому, певні варіанти їх поведінки на відповідній території.

Елементами організаційно-правового механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків людини та громадянина у сфері місцевого самоврядування є: 1) комплекс уповноважених публічно-владних органів (органів місцевого самоврядування) - організаційно-інституційні елементи; 2) різногалузеві правові норми, що регулюють відносини у сфері місцевого самоврядування; 3) форми і методи діяльності організаційно-інституційних елементів щодо забезпечення виконання конституційних обов'язків.

У підрозділі 2.2. «Компетенція органів місцевого самоврядування щодо забезпечення виконання конституційних обов'язків» визначено характер повноважень різних органів місцевого самоврядування, здійснюваних щодо створення належних умов виконання різних конституційних обов'язків, зокрема в оборонній, освітній, природоохоронній, податковій та інших сферах муніципальної влади. При цьому, залежно від сфери, у якій громадянами виконуються конституційно-правові обов'язки, та характеру операцій із нормами права, розрізняють повноваження органів місцевого самоврядування нормотворчого, контрольного, координаційного, правоохоронного та юрисдикційного характеру.

Обґрунтовано, що врахування наявності відокремленого організаційного апарату влади місцевого самоврядування справді є важливим при визначенні організаційної складової механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків у цій сфері, однак не менш важливим є і врахування того, що державна влада і влада місцевого самоврядування є проявами одного явища - влади народу (публічної влади).

Зазначено, що частина повноважень органів місцевого самоврядування безпосередньо пов'язана зі створенням нормальних умов для виконання конституційних обов'язків та сприяння особам, які виконують конституційні обов'язки. Особливе місце серед повноважень органів місцевого самоврядування, які здійснюють гарантований вплив на виконання громадянами своїх конституційних обов'язків, мають повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. У той же час, враховуючи змішану правову природу та зміст правовідносин, у яких виконується переважна частина конституційних обов'язків, слід визнати, що провідну роль у гарантуванні виконання конституційних обов'язків відіграють виконавчі органи місцевих рад.

У підрозділі 2.3. «Методи та форми діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення виконання конституційних обов'язків» визначено та проаналізовано основні методи та форми діяльності органів місцевого самоврядування, що сприяють виконанню конституційних обов'язків людини і громадянина у сфері муніципально-правових відносин.

Зазначено, що поведінка певного невладного суб'єкта конституційного права (людини або громадянина), визначена Конституцією України як необхідна, завжди спирається на відповідні повноваження публічно-владної сторони. Без цього у певних випадках виконання конституційного обов'язку ускладнюється, а інколи й зовсім неможливе (наприклад, у випадках виконання військового обов'язку).

Важливим фактором для ефективного виконання конституційних обов'язків у сфері місцевого самоврядування визнано правильне застосування методів переконання, заохочення й примусу, які застосовуються для того, щоб забезпечити: 1) цілеспрямований владний вплив діяльності органів місцевого самоврядування; 2) правомірність поведінки учасників відносин, що виникають у сфері місцевого самоврядування, в тому числі тих, які стають правовою сферою для виконання конституційних обов'язків; 3) нормальне функціонування і захист режиму, встановленого державою, за якого б неухильно виконувались конституційно-правові та інші норми, в тому числі зобов'язального характеру, в усіх сферах можливого публічно-владного впливу органів місцевого самоврядування; 4) нормальні взаємовідносини всіх учасників процесу в сфері місцевого самоврядування, у яких би підтримувалася взаємозумовленість прав і обов'язків.

Охарактеризовано основні правові форми діяльності органів місцевого самоврядування, пов'язані із забезпеченням виконання конституційних обов'язків, до яких віднесено нормативно-правові та індивідуальні акти органів місцевого самоврядування та вимоги до них. При цьому підтримується ідея щодо необхідності прийняття Закону України «Про нормативно-правові акти в Україні», у якому має бути передбачено комплексний підхід до підготовки, прийняття та оприлюднення нормативно-правових актів, та вимог до них.

Висновки

У висновках дисертації сформульовано найбільш суттєві результати і положення дослідження, наведено теоретичні узагальнення та визначено шляхи удосконалення виконання конституційно-правових обов'язків людини і громадянина та правового регулювання функціонування органів місцевого самоврядування у цій сфері.

1. Конституційні обов'язки громадян є важливим елементом юридичної конструкції правового статусу особи, який обумовлює повноцінне функціонування механізму забезпечення публічних інтересів і закріплюється Конституцією України в інтересах кожного та всіх членів суспільства у формі необхідності, що приписує громадянам дотримання певного варіанта поведінки або утримання від певних дій, невиконання яких може тягнути за собою настання юридичної відповідальності.

2. Специфіка юридичного обов'язку виражається насамперед у тому, що він виступає засобом реалізації інтересів як зобов'язаного, так і правомочного суб'єкта. При цьому обов'язок підлягає виконанню без урахування відповідного усвідомлення і волевиявлення суб'єкта. Як засіб, що забезпечує задоволення публічних інтересів, обов'язок включає такі елементи: необхідність здійснювати певні дії (активна поведінка); необхідність утримуватися від здійснення певних дій (пасивна поведінка); необхідність нести юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання закріплених Конституцією України обов'язкових правил поведінки.

3. До основних характеристик юридичної природи основних обов'язків можна віднести такі: 1) конституційні обов'язки є першоосновою для всіх інших юридичних обов'язків, які можуть конкретизувати загальні конституційні зобов'язання і таким чином забезпечувати функціонування комплексу засобів забезпечення публічного інтересу, в якому акумулюються державна необхідність та об'єктивні потреби суспільства; 2) юридична природа конституційних обов'язків має двоєдиний характер, що дозволяє абстрактному конституційному припису отримувати реальне виконання в умовах конкретного правовідношення; 3) основні конституційні обов'язки формулюються в загальному вигляді; 4) тільки конституційні обов'язки чинні на всій території України щодо всіх (за певними виключеннями) громадян, іноземців і осіб без громадянства; 5) для кожного громадянина Конституція України задля забезпечення задоволення публічного інтересу закріплює однакове коло обов'язків, ідентичних за своєю суттю, але різних за своїм змістом.

Структура конституційного обов'язку має певну ієрархічну співпідпорядкованість: 1) правомірний інтерес, що обумовлює сутність обов'язку як внутрішньої особистісної активної позиції самозобов'язання і конституційно закріплений обов'язок як публічно-владний припис; 2) повинність (або зобов'язання як процес) як внутрішня готовність індивіда до виконання свого обов'язку; 3) відповідальність, що породжується саме вищезазначеними елементами конституційного обов'язку, які виступають у системній взаємодії.

4. Відзначаючи неоднозначність соціально-юридичної природи конституційних обов'язків, а також полісуб'єктний склад конституційних правовідносин, обґрунтовується пропозиція виокремити принципи закріплення та принципи виконання конституційних обов'язків.

Зокрема, до принципів закріплення конституційно-правових обов'язків віднесено принципи: взаємозв'язку конституційних обов'язків з правами; адаптації юридичних обов'язків до системи прав і свобод; рівності обов'язків громадян; єдності (загальності) і диференційованості конституційних обов'язків; повноти обов'язків суб'єктів конституційних правовідносин; законодавчої закріпленості (легальності) конституційних обов'язків. А до принципів виконання конституційних обов'язків віднесено принципи: реальності і гарантованості обов'язків; сумлінного виконання конституційних обов'язків; публічної обумовленості конституційних обов'язків; публічної ефективності виконання конституційних обов'язків; динамізму режиму виконання конституційних обов'язків; системного забезпечення виконання обов'язків; транспарентності виконання конституційних обов'язків; забезпечення реального правового захисту прав і свобод людини та громадянина; взаємообумовленості обов'язків органів публічної влади і громадян; поєднання матеріальної і процесуальної забезпеченості обов'язків; відносного узгодження особистих та публічних інтересів під час виконання конституційних обов'язків; оптимального співвідношення активної участі громадян та відмови від учинення дій під час виконання конституційних обов'язків.

5. Під функціями конституційних обов'язків розуміються основні напрями конституційно-нормативного впливу даного елемента конституційно-правового статусу на суспільні відносини. Функції конституційних обов'язків за своїм характером поділяються на основні (охоронна та гарантуюча), допоміжні (стимулююча, квазіконтрольна, превенції) та специфічні (стратифікаційна та структуро-інтегруюча).

6. Забезпечення виконання конституційних обов'язків передбачає створення обумовлених суспільно значимими та об'єктивно-правовими факторами умов для ефективного та реального виконання конституційних обов'язків, оформлення та впорядкування відносин, у яких виконуються конституційні обов'язки, а також спонукання до виконання цього обов'язку, враховуючи можливість як стимулювання належної поведінки, так і притягнення до юридичної відповідальності за відмову від виконання певного конституційного обов'язку чи неналежне його виконання.

Елементами організаційно-правового механізму забезпечення виконання конституційних обов'язків людини та громадянина у сфері місцевого самоврядування є: 1) комплекс уповноважених публічно-владних органів (органів місцевого самоврядування) - організаційно-інституційні елементи; 2) різногалузеві правові норми, що регулюють відносини у сфері місцевого самоврядування; 3) форми і методи діяльності організаційно-інституційних елементів щодо забезпечення виконання конституційних обов'язків.

7. Особливість сфери здійснення влади місцевого самоврядування і відповідно сфери виконання конституційних обов'язків обмежує і вплив відповідних інституцій на забезпечення виконання конституційних обов'язків. Це обмеження характеризується наявністю такого предмета правовідносин у сфері місцевого самоврядування як питання місцевого значення. При цьому, залежно від сфери, у якій громадянами виконуються конституційно-правові обов'язки, та характеру операцій із нормами права, можна розрізняти повноваження органів місцевого самоврядування нормотворчого, контрольного, координаційного, правоохоронного та юрисдикційного характеру.

8. До основних правових форм діяльності органів місцевого самоврядування, пов'язаних із забезпеченням виконання конституційних обов'язків, слід віднести правові акти органів місцевого самоврядування. При цьому правовий акт органів місцевого самоврядування можна визначити як владне офіційне волевиявлення органу або посадової особи місцевого самоврядування, спрямоване на вирішення питань місцевого значення або на виконання делегованих повноважень і виконання Конституції і законів України у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, встановлення, зміну чи припинення локальних норм права або встановлення, зміну чи припинення відповідних правовідносин.

9. Важливе значення має якісна процесуально-правова регламентація порядку правореалізації, що повинен сприяти створенню ефективного, економічного і оптимально типізованого порядку реалізації матеріальних правових норм, у тому числі, щодо забезпечення виконання конституційних обов'язків. При цьому йдеться про ефективну і правомірну реалізацію повноважень органів місцевого самоврядування та процесуальне забезпечення самого порядку виконання конституційних обов'язків громадянами.

Удосконалення процесуально-правової основи здійснення місцевого самоврядування (у тому числі щодо підвищення ефективності виконання конституційних обов'язків), потребує прийняття загальнодержавного законодавчого акта, в якому був би закріплений єдиний для всіх територіальних громад України порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Джумурат Є. І. Окремі питання виконання конституційних обов'язків представниками національних меншин на рівні функціонування місцевого самоврядування / Є. І. Джумурат // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2007. - Вип. №8. - С. 83-85.

2. Джумурат Є. І. Питання взаємодії конституційних прав і обов'язків у механізмі правового забезпечення задоволення публічних інтересів / Є. І. Джумурат // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2008. - Вип. №9. - С. 120-124.

3. Джумурат Є. І. До питання про юридичну природу конституційних обов'язків в контексті забезпечення реалізації публічних інтересів / Є. І. Джумурат // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2009. - Вип. №10. - С. 109-113.

4. Джумурат Є. І. Принципові засади закріплення та виконання конституційних обов'язків людини і громадянина / Є. І. Джумурат // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2009. - Вип. №12. - С. 63-67.

5. Джумурат Є. І. Конституційно-правові обов'язки людини і громадянина: функціонально-цільовий аспект / Є. І. Джумурат // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2009. - Вип. №13. - С. 116-120.

6. Джумурат Є. І. Окремі аспекти конституційно-правового статусу представницьких органів місцевого самоврядування / Є. І. Джумурат // Збірник матеріалів «круглого столу», присвяченого Дню Конституції України. - Ужгород : Ужгородський національний університет, юридичний факультет. Інститут держави і права країн Європи УжНУ. - 2007. - С. 59-63.

7. Джумурат Є. І. Методи діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування щодо забезпечення виконання конституційних обов'язків / Є. І. Джумурат // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Конституціоналізм в Україні : матеріали науково-практичної конференції. - 2010. - С. 73-76.

Анотація

Джумурат Є.І. Забезпечення виконання конституційних обов'язків людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право. - Національна академія внутрішніх справ. - Київ, 2011.

В дисертації досліджуються науково-теоретичні та практичні питання забезпечення виконання конституційних обов'язків людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування. Розглянуто теоретичні положення, пов'язані з визначенням місця та ролі конституційних обов'язків людини і громадянина серед інших елементів конституційно-правового статусу, визначено певні критерії взаємодії прав і обов'язків для задоволення публічних інтересів, здійснено аналіз цілей та функцій конституційних обов'язків людини і громадянина, а також принципів їх закріплення та виконання. Визначено повноваження, методи та форми діяльності органів місцевого самоврядування, що спрямовані на сприяння виконанню конституційних обов'язків у муніципально-правових відносинах, та висловлено певні пропозиції для їх удосконалення.