Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 351.711:334.012.64

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Удосконалення механізму державного регулювання діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Іванова Олена Василівна

Донецьк 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управлінні Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Омельянчук Анатолій Іванович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), професор кафедри інноваційного менеджменту та управління проектами.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор Долгальова Олена Вячеславівна, Донбаська національна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України (м. Макіївка), директор Інституту економіки, менеджменту і права в будівництві;

кандидат наук з державного управління, доцент Халецька Аліна Анатоліївна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри загального та адміністративного менеджменту.

Захист дисертації відбудеться «21» вересня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий «16» серпня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний етап соціально-економічного розвитку суспільства відзначається прискоренням процесів глобалізації та загостренням конкуренції від рівня підприємств і корпорацій до рівня країн та транснаціональних мегакорпорацій. Ці явища зумовлюють необхідність розробки концепції теоретико-методологічного забезпечення щодо удосконалення механізму державного регулювання в усіх сферах суспільного життя. Низькі темпи впровадження інновацій, спізніла адаптація функціонування до кризових умов призводять країну і окремі підприємства до зниження рівня конкурентоспроможності та негативних економічних наслідків. За таких умов основним завданням економіки транзитивного періоду є сприяння сталому розвитку малого бізнесу як ключового чинника забезпечення конкурентоспроможності держави на міжнародному ринку. При цьому одним із найбільш важливих напрямів є розвиток підприємств малого інноваційного бізнесу як творчого елементу в структурі народного господарства, спроможного динамічно реагувати на зміни умов діяльності й задовольняти зростаючі потреби ефективного розвитку суспільства. Вирішення питань щодо розширення й посилення потенціалу малого бізнесу потребує відповідної підтримки з боку держави. Тому тема дисертації, присвячена питанням удосконалення механізму державного регулювання діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу, є актуальною.

Питаннями ролі держави в діяльності підприємництва в ринковій економіці займалися класики зарубіжної науки М. Вебер, П. Друкер, Р. Кантільйон, К. Маркс, А. Маршалл, Ж.-Б. Сей, А. Сміт, Ф. Хайек, Дж. Шумпетер. Значних результатів у дослідженнях принципів, функцій та методів державного управління малим бізнесом досягли вітчизняні вчені-сучасники 3.С. Варналій, Л.О. Воробйова, А.Е. Воронкова, В.Є. Воротін, Л.І. Воротіна, А.С. Даниленко, В.В. Дорофієнко, О.В. Долгальова, О.С. Дацій, Г.В. Козаченко, Д.В. Ляпін, О.С. Поважний, С.Ф. Поважний, А.А. Халецька.

Враховуючи значний загальний науковий внесок, зроблений вченими у цій сфері, слід зазначити, що недостатньо розробленими лишаються питання удосконалення механізму державного регулювання підприємств малого інноваційного бізнесу. Вплив держави на розвиток малих підприємств передбачає запровадження стратегічного управління, планування та цільового програмування в діяльності органів державної влади. Отже, обрана тема дослідження визначається і доповнюється високою соціально-економічною значущістю малого бізнесу та недостатнім теоретичним та науково-методичним обґрунтуванням підвищення ефективності його діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно науковим планам Донецького державного університету управління у 2005-2008 рр. за темами: «Розробка теоретичних основ інноваційної моделі розвитку регіону» (№ДР 0103U006101, 2005р.), де автором розроблено основи застосування інноваційних організаційних форм діяльності підприємств, «Формування стратегій управління інноваційними проектами: регіональний аспект» (№ДР 0105U009045, 2006-2008 рр.), де автором були розроблені науково-методичні аспекти формування інноваційних програм розвитку малого бізнесу.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму державного регулювання діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу та формування комплексу теоретико-методичного забезпечення з урахуванням особливостей сучасних структурно-інноваційних перетворень, сприяючих активізації економічних процесів в країні. Відповідно до мети дисертаційного дослідження поставлено до вирішення такі теоретичні, науково-методичні і практичні задачі:

проаналізувати науково-методичні основи державної політики регулювання інноваційного розвитку підприємництва;

обґрунтувати модель життєздатності малого інноваційного бізнесу та визначити основні чинники сприяння його сталому розвитку, визначити роль і місце малого бізнесу в економіці країни;

узагальнити основні напрями розвитку малого інноваційного бізнесу та розробити теоретичні засади класифікації підприємств малого інноваційного бізнесу із урахуванням особливостей його розвитку,

обґрунтувати необхідність впровадження етичних стандартів у сфері діяльності малого бізнесу, визначити його ринкові функції і внесок до економіки держави;

розробити пропозиції щодо удосконалення організаційного механізму державного регулювання малого бізнесу,

запропонувати нові підходи до методичного забезпечення при формуванні державних цільових програм розвитку підприємств малого інноваційного бізнесу.

Об'єкт дослідження - процеси функціонування механізму державного регулювання діяльності малих підприємств в умовах структурно-інноваційного реформування економіки України.

Предмет дослідження - теоретичні і практичні засади формування ефективного механізму державного регулювання діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження стали положення сучасної теорії державного управління з питань розвитку малих підприємств, праці вітчизняних та зарубіжних учених. Для досягнення поставленої мети і завдань була використана система загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Методологічною основою дослідження була наукова теорія пізнання, системний підхід при аналізі процесів регулювання діяльності малого підприємництва. У дисертаційній роботі використовувалися прикладні методи теорії вірогідності і математичної статистики при прогнозуванні показників діяльності малих підприємств, регресійний аналіз при розробці економіко-математичних моделей, метод експертних оцінок при розробці рекомендацій по формуванню державних програм інноваційного розвитку малого підприємництва. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність суб'єктів у сфері малого підприємництва, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, дані монографій, статей та досліджень зарубіжних та вітчизняних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку методологічних, теоретичних і наукових положень, які визначають напрями удосконалення організаційного механізму державного регулювання діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу в контексті забезпечення його сталого зростання:

уперше:

запропоновано концепцію методичного забезпечення механізму державного регулювання розвитку підприємств малого інноваційного бізнесу, що передбачає формування цільових програм інноваційного розвитку на основі науково обґрунтованого критерію пріоритетності альтернативних програм і відрізняється уточненням методологічних підходів до оцінки їх ефективності;

удосконалено:

теоретичні засади класифікації підприємств малого інноваційного бізнесу та системне їх визначення з урахуванням типології та критеріїв інноваційності, що обґрунтовує чинники підвищення ефективності діяльності підприємства малого бізнесу, місце розміщення малого інноваційного підприємства та рівень конкуренції;

модель аналізу життєздатності підприємств малого інноваційного бізнесу та доведено, що для їх гарантованого виживання основними чинниками є тип бізнесу та розмір фірми при її створенні, що дозволяє вимірювати успіх малого інноваційного підприємства у термінах виживання та зростання;

дістали подальшого розвитку:

методичні основи обґрунтування необхідності та доцільності впровадження політики державного управління при формуванні механізму державного регулювання розвитку малого інноваційного бізнесу, запропоновано системне визначення малого інноваційного бізнесу, визначено його роль і місце в створенні національного добробуту;

організаційні засади механізму розвитку малого бізнесу, що набуло свого прояву у пропозиції формування партнерства підприємств малого інноваційного бізнесу у стратегічних альянсах, що надає можливість підвищити ефективність державного регулювання розвитку малого бізнесу;

напрями та заходи державного регулювання щодо удосконалення етичних стандартів малого бізнесу з урахуванням сучасних особливостей його діяльності, що сприятиме зростанню прибутку від оподаткування підприємств малого бізнесу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій щодо формування програм інноваційного розвитку малого бізнесу у державному регулюванні діяльності малих підприємств. Автором розроблені пропозиції та методичні положення до вибору пріоритетних програм та проектів інноваційного розвитку малого бізнесу.

Розроблені рекомендації знайшли своє практичне застосування в діяльності підприємств, установ та організацій: Головним економічним управлінням Донецької міської ради (довідка №0110/8966 від 26.07.2007 р.), Донецькою торгово-промисловою палатою (довідка №2301/23.07-23 від 10.12.2007 р.); Регіональним фондом підтримки підприємництва в м. Донецьку (довідка №.025/12 від 20.10.2007 р.), державною бюджетною установою «Східний регіональний центр інноваційного розвитку» Державного агентства України з інвестицій та інновацій (довідка №603 від 14.10.2008 р.), науково-виробничим консорціумом «Укренергопром» (довідка №12/317 від 06.10.2008 р.), ЗАТ «Технологічний парк «Вуглемаш» (довідка №123 від 15.10.2008 р.), ТОВ «Продснаб» (довідка №01-15/3 від 29.01.2009). Окремі положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів «Контроллінг», «Дослідження в проектах» та «Методологія і логіка наукових досліджень» на кафедрі інноваційного менеджменту та управління проектами Донецького державного університету управління (довідка №01-12/873 від 15.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і результати виконаних досліджень, що характеризують наукову новизну і практичне значення, належать автору. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавторам. Внесок у сумісні роботи конкретизовано в списку публікацій за темою дисертації. державний підприємництво бізнес

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, у тому числі, на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційна модель розвитку промислового регіону: проекти, управління, результати» (Донецьк, 2007 р.); ІV Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (Донецьк, 2007 р.); ІУ Міжнародній практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (Сімферополь, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України» (Запоріжжя, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості-2008» (Кривий Ріг, 2008 р.); V міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (Сімферополь, 2008 р.).

Публікації. Основні положення та наукові результати дослідження за темою кандидатської дисертації опубліковано у 14 наукових працях (8 - у фахових виданнях), з них 2 статті - у наукових журналах, 6 статей - у збірках наукових праць, 6 публікацій - у матеріалах наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 190 сторінок. Матеріали дисертації містять 12 рисунків на 8 сторінках, 19 таблиць на 12 сторінках, 2 додатки на 9 сторінках. Список використаних джерел включає 155 найменувань на 15 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи регулювання інноваційної діяльності малого бізнесу» досліджено методичні основи державного регулювання інноваційної діяльності, уточнено сучасні особливості державного регулювання діяльності малого бізнесу в Україні, узагальнено зарубіжний досвід регулювання малого бізнесу. Визначено, що впровадження державної стратегії інноваційного розвитку потребує створення сприятливих умов функціонування інноваційних підприємств. Доведена роль держави як партнера усіх суб'єктів господарювання в регулюванні економіки, що полягає в узгодженні загальнонаціональних та приватних інтересів підприємницьких структур, вирішенні соціальних конфліктів, забезпеченні співпраці із підприємцями при розробці економічних стратегій та політики економічних реформ. Досліджено тенденції та динаміку економічного розвитку різних країн на основі інновацій як потужного чинника економічного зростання, що визначає стимулювання інноваційної активності підприємництва як одного із пріоритетів економічної політики держави.

Встановлено, що інноваційний соціально-економічний розвиток України неможливий без динамічного розвитку малого бізнесу як елемента ринкової економіки та дієвого важеля у вирішенні економічних і соціальних завдань. Доведено, що несприятливими чинниками розвитку малого бізнесу є нестабільність законодавчої бази, її невідповідність вимогам сталого розвитку малого бізнесу, високі податки, корупція, недостатність заходів реальної підтримки з боку держави, надмірне адміністративне втручання. Визначено, що основними напрямами інноваційної діяльності малого бізнесу є купівля ліцензій на виготовлення і продаж інноваційного продукту у фірм-піонерів, що створили новий продукт. Розглянуто роль малого бізнесу в національній економіці та встановлено його внесок щодо формування конкурентного середовища, надання ринковій економіці гнучкості, оперативності в реагуванні на зміни кон'юнктури ринку.

Узагальнено зарубіжний досвід державного регулювання малого бізнесу у розвинених країнах та встановлено, що ефективні механізми державного регулювання спираються на динамічний підхід при визначенні ключових пріоритетних завдань науково-технічного прогресу на певний період; вагому державну економічну і політичну підтримку інновацій; впровадження заходів державної підтримки інновацій за формальними підставами, незалежно від суб'єктивного ставлення з боку державних чиновників.

Встановлено, що в Україні проблема прискорення економічного розвитку на інноваційній основі є актуальною, проте наявний ресурсно-технологічний потенціал підприємств не відповідає вимогам сьогодення. Встановлено тенденцію до зменшення показника питомої ваги українських підприємств, що займалися інноваціями - від 18,0 % у 2000 р. до 13,0 % у 2008 р. (табл.1).

Таблиця 1Інноваційна активність українських промислових підприємств

У другому розділі «Аналіз особливостей регулювання малого інноваційного бізнесу в умовах ринку» узагальнено критерії віднесення підприємств до малих форм господарювання, проаналізовано особливості державного регулювання та етику малого бізнесу в транзитивній економіці, виконано аналіз стану малого бізнесу і його внеску до економіки держави.

Досліджено особливості етики ведення малого бізнесу та розроблено пропозиції щодо підвищення етичних стандартів в українському малому підприємництві. Доведено наявність деструктивних неетичних практик ведення бізнесу та встановлено, що вимоги впровадження відповідних стандартів та бізнес-етики потребують втручання держави для скерування розвитку економіки в бажаному напрямку. Визначено, що органи державної влади та малий бізнес мають сконцентрувати увагу на етичних питаннях у сферах працевлаштування, охорони здоров'я, забруднення навколишнього середовища та взаємин із постачальниками та споживачами. Встановлено, що недостатня дієвість комерційного законодавства створює труднощі для нових підприємств, започаткованих як вітчизняними, так і іноземними інвесторами. Таким чином, сектор малого бізнесу потребує гармонізації торгових та регулятивних стандартів, що довели свою ефективність на підприємствах економічно розвинутих країн. Встановлено, що умови діяльності малого бізнесу відзначаються такими чинниками як невизначеність тиску ринкових обмежень, недостатнє застосування норм права стосовно заборгованості за продукт, конфлікт інтересів та законів щодо контрактів та податків, дуже складні проблеми менеджменту та етики, тому держава має розробити відповідні заходи щодо покращення етичного укладу, в якому функціонує сектор малого бізнесу в транзитивній економіці України.

Показано, що ринковими функціями малого інноваційного бізнесу є створення нового попиту в процесі руйнування існуючих ринкових структур, але питома вага малих інноваційних підприємств є незначною у створенні валового національного продукту України. Досліджено феномен створення нової фірми як важливий чинник в системі виробництва та доведено, що потенціал економічного розвитку країни пропорційний кількості створюваних нових фірм. Для перевірки встановлених закономірностей життєздатності малого бізнесу в дослідженні було проведено експеримент шляхом опитування підприємців та доведено, що модальне значення періоду існування підприємств Донецького регіону становить 4-6 років (рис.1).

Рис.1. Розподіл кількості малих підприємств за періодом їх існування

Встановлено основні чинники впливу на можливості виживання малого підприємства, його невдачі, зростання та досягнення вирішального успіху, що відображають ринкові функції та здібності малого підприємства щодо творчої руйнації старого попиту. Доведено, що більшість підприємств займають середні позиції усередині цих екстремумів. Виявлено, що фірми в одній галузі не однакові щодо їх амбіцій та цілей власників, ідентифіковано поведінку малого інноваційного бізнесу, що визначають їх внесок в економічне зростання.

Запропоновано модель життєздатності венчурних підприємств та доведено, що життєздатність нових фірм не залежить від рівня інновації, тому ризик високотехнологічної фірми-новачка не перевищує ризик низькотехнологічної фірми, але шанси досягти високе зростання у високотехнологічних фірм майже удвічі вище, ніж у низькотехнологічних підприємств. Встановлено наявність залежності між темпами інновацій і темпами зростання, що відбиває матриця типології діючих підприємств, яка містить чотири основні категорії малих інноваційних підприємств: економічні компанії, підприємства із обмеженим зростанням, «гламурні» фірми й амбітні фірми; кожна категорія визначає загальні характеристики бізнесу, що відображають його здібності до успішної інноваційної діяльності на ринку.

Визначено, що високоінноваційні фірми, що зростають агресивно, на початку діяльності створюють робочі місця більш ефективно, ніж низькоінноваційні фірми, але в цілому низькоінноваційні фірми створюють більше робочих місць, ніж високоінноваційні фірми.

Виявлено, що валовий внутрішній продукт України у IV кварталі 2009 р., за попередніми даними, скоротився до 234983 млн. грн. у порівнянні з аналогічним періодом 2008 р., або на 7% (у постійних цінах 2007р.). У I-III кварталах 2009 р. ВВП зменшився по відношенню до аналогічного періоду 2008 р. на 20,3%, 17,8% і 15,9%, відповідно. Це свідчить про необхідність вживання нагальних заходів державного регулювання щодо сприяння розвитку малого бізнесу з метою збільшення частки його внеску у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг, що складала лише 16, 3% у 2008 р.

Доведено, що ефективними заходами стимулювання діяльності інноваційного малого бізнесу є формування державних цільових програм розвитку. Встановлено недостатність рівня впровадження необхідних структурних змін в економіко-господарському комплексі країни. Зазначено особливу роль у системі державного стимулювання кооперації промислових корпорацій, науково-дослідних інститутів та університетів у кластерах. Запропоновано класифікацію підприємств малого бізнесу, що здатна забезпечити підвищення ефективності його функціонування. Запропонована модель аналізу життєздатності визначає основні контрольовані чинники життєздатності малого бізнесу: вид діяльності, галузь промисловості, розмір фірми при створенні; темпи зростання, місце розміщення фірми та ступінь конкуренції. Кількість створених підприємств є основним фактором, що свідчить про потенціал економічного розвитку країни. Доведено, що зі всіх видів бізнесу найбільший рівень життєздатності мають виробничі компанії.

У третьому розділі «Механізм державного регулювання розвитку малого інноваційного бізнесу» обґрунтовано напрями регулювання розвитку малого інноваційного бізнесу, запропоновано пропозиції щодо удосконалення державного регулювання малого бізнесу і розроблено методичні положення державних цільових програм інноваційного розвитку та механізм їх реалізації.

Встановлено, що економічні реформи у напрямі розвитку малого бізнесу мають ряд недоліків: високий рівень податків з доходів, складнощі отримання кредиту; проблеми у формуванні стартового капіталу, спроби забезпечити перехід до ринку адміністративними методами, відсутність цілеспрямованої державної політики підтримки підприємництва. Визначено, що перспективною інноваційною формою організації малого бізнесу є стратегічні альянси як угоди про кооперацію, що надають партнерам можливість спільної роботи для досягнення намічених результатів та стратегічної мети. Розроблено ситуаційний аналіз української менеджмент-освіти і виявлено наявність істотних можливостей, що включають сильний творчий освітній потенціал, можливості неперервної освіти для викладачів і тренінгів для підприємців. Доведено, що вирішення проблеми працевлаштування населення в Донецькій області, де проживає 10% населення України, потребує державної підтримки, не зважаючи на тенденцію зростання середньої чисельності робітників малих підприємств (рис.2)

Рис.2. Динаміка показників розвитку малого бізнесу Донецької області

Розроблено рекомендації щодо вибору підприємцями стратегії розвитку: інновації є ключовим елементом малого бізнесу, але за умов, коли вони перевищують існуючі економії масштабу на вибраному ринку; місце розміщення не є перешкодою для малого бізнесу, хоча місцеві адміністрації можуть істотно сприяти економічному розвитку підприємств малого бізнесу; слід ретельно вибирати вид бізнесу та розпочинати його спільно із трьома й більше партнерами; близькість і величина конкурентів не є загрозою, внаслідок наявності достатньо тривалого періоду часу, щоб відкрити нову фірму і заробити достатню кількість капіталу для патентної заявки; слід уважно ставитися до інших підприємців та створювати стратегічні альянси із зарубіжними фірмами.

Доведено, що усунення проблем, що перешкоджають інноваційному розвитку українських підприємств, сприятиме ефективній імплементації державних програм з підтримки підприємництва. Для виявлення цих проблем необхідно проведення ситуаційного аналізу, що дозволить визначити слабкі ланки існуючої техніки і технології підприємств і на цій основі виявити пріоритетні проблеми розвитку на перспективу. Загальні вимоги до аналізу включають забезпечення його порівняльного характеру, а також системний і комплексний підходи до досліджуваних об'єктами і процесам. Доведено, що удосконалення та реалізація механізму державного управління розвитком малого інноваційного бізнесу потребують розробки і впровадження регіональних програм сприяння малому бізнесу за умов індивідуального підходу при вивченні і вирішенні завдань, актуальних саме для даного регіону. Розроблені в дослідженні методичні рекомендації формування державних цільових програм включають підходи до відбору пріоритетних програм малого інноваційного бізнесу на основі методу експертних оцінок; запропоновано методи організації аналізу рівня інноваційного розвитку підприємств і прогнозування на перспективу.

Виявлено чинники впливу на успішне функціонування інноваційного малого бізнесу та запропоновано механізм реалізації державної політики у напрямку сталого розвитку малих підприємств і пов'язаної з цим організації наукових досліджень згідно визначеній ролі малого інноваційного бізнесу в підвищенні рівня національного добробуту. Встановлено, що система державного управління програмами і проектами інноваційного розвитку малих підприємств має включати такі етапи як аналіз техніко-економічного рівня розвитку підприємств, прогнозування техніко-економічних показників, відбір пріоритетних проблем, проектів і програм інноваційного технічного розвитку; формування, реалізація і контроль довгострокових цільових комплексних програм розвитку малого інноваційного бізнесу.

Проведено експеримент з метою виявлення пріоритетності програм розвитку малого бізнесу (ПМБ), а саме: І-ПМБ - програма розвитку міжнародного малого бізнесу (продаж на експорт); ІІ-ПМБ - програма розвитку малого бізнесу для жінок; ІІІ-ПМБ - програма розвитку малого бізнесу для ветеранів і інвалідів; ІV-ПМБ - програма розвитку малого бізнесу для фермерів; V-ПМБ - програма розвитку малого бізнесу міських підприємців; VI-ПМБ - програма розвитку малого бізнесу в районах хронічного безробіття та VII-ПМБ - програма розвитку малого бізнесу, орієнтованого на високі технології. Пріоритетність кожної альтернативної програми інноваційного розвитку малого бізнесу було обґрунтовано, а також було статистично доведено невипадковість збігу думок експертів щодо пріоритетності програм шляхом тестування нуль-гіпотези за критерієм Пірсона ² за формулою:

, (1)

де S - сума квадратів відхилень експертних оцінок для усіх програм; m - кількість експертів; n- кількість програм; T_i -кількість пов'язаних рангів.

Розрахунки величини критерію Хі-квадрат за формулою (1) показують, що емпіричне значення критерію (²_емп=15,65) перевищує його критичне значення (²_теор^.=12,6) при достатньому в практиці менеджменту рівні значущості =5% і даному числі ступенів свободи df=7-1=6. За результатами експерименту побудовано гістограму пріоритетності запропонованих програм розвитку малого бізнесу (рис. 3).

Рис. 3 пріоритетності альтернативних програм розвитку малого бізнесу

За результатами аналізу експерименту встановлено, що першою за актуальністю є проблема VII-ПМБ, спрямована на розвиток малого інноваційного бізнесу, орієнтованого на високі технології, що пояснюється зростанням конкуренції й прагненням підвищити конкурентоспроможність вітчизняного бізнесу, що можливо лише на основі впровадження інноваційних технологій. Тестування оцінок пріоритетності програм розвитку малого бізнесу вказує на не випадковість збігу експертного оцінювання, тому наведена інтерпретація результатів має сенс, є статистично значущою і логічною.

Доведено, що для успішної реалізації державної цільової програми має передбачатися контроль за її виконанням, облік результатів, ступінь використання виділених коштів та своєчасність повернення позик. Встановлено, що метод експертних оцінок є ефективним при визначенні пріоритетності державних цільових програм розвитку малого інноваційного бізнесу, для розробки науково обґрунтованої оцінки й ранжування державних цільових програм за їх важливістю. Доведено, що державні цільові комплексні програми надають дієвий інструмент для ефективного державного управління.

Встановлено, що стратегія успішного економічного розвитку України в довгостроковій перспективі потребує вирішення комплексу крупних проблем державного і регіонального значення, серед яких важливе місце мають завдання формування і реалізації державної політики щодо сталого розвитку малого бізнесу та пов'язана з цим організація наукових досліджень, спрямованих на пошук і реалізацію методів щодо підвищення внеску малого інноваційного бізнесу у створення валового національного продукту. Цей процес включає необхідність першочергового вирішення проблеми встановлення пріоритетності реалізації та фінансування державних та регіональних цільових програм і відбору з їх числа найбільш важливих програм розвитку малого бізнесу, а також комплексу заходів їхньої реалізації в заданому періоді всіма учасниками інноваційного процесу, включаючи малі підприємства, що використовують і впроваджують ці інновації.

Для наукового обґрунтування вибору проблем, рішення яких в заданому періоді є необхідним і можливим, а також побудови реальних державних програм по управлінню інноваційним розвитком, необхідно ретельно вивчити стартові умови: рівень техніки і технології виробництва основних учасників інноваційного процесу, відповідні техніко-економічні показники, встановити цілі розвитку на перспективу. При цьому орієнтирами повинні служити досягнення успішних підприємств в розвинених країнах і враховуватися власні ресурси і можливості. Вказані попередні завдання вирішуються із використанням методології і логіки прикладних досліджень і прогнозування як основних аналітичних функцій науки. Доведено, що державно-адміністративні департаменти, що спеціалізуються в напрямах забезпечення ефективного функціонування малого бізнесу, мають не тільки координували роботу підприємницьких структур, а й формувати стратегічні та індикативні плани пріоритетних напрямів розвитку малого інноваційного бізнесу, доводити їх до підприємців, пропонувати стимулюючі мотиви для їх реалізації у практиці господарювання.

Встановлено, що процеси узгодження державних і підприємницьких інтересів потребують формування конкретних управлінських і виконавчих структур, які спеціалізуються на розв'язанні конфліктних ситуацій, розробленні заходів щодо запобігання їх виникненню, формують стратегію взаємодії державних установ і малих підприємств. Важливо, щоб вимоги та потреби малого бізнесу враховувалися при формуванні державної політики і стратегії розвитку національної економіки. Встановлено, що механізм розробки і впровадження державних і регіональних цільових програм сприяння розвитку малого інноваційного бізнесу має передбачати системний підхід при вивченні і вирішенні завдань, актуальних як для країни, так і для окремого регіону. Розроблені в дисертації методичні рекомендації по формуванню державних цільових комплексних програм інноваційного розвитку включають методику відбору пріоритетних проблем підприємств малого інноваційного бізнесу. Для вдосконалення механізму державного регулювання малого інноваційного бізнесу у відповідних органах державного управління запропоновано спеціальний орган - координаційну раду з питань розвитку малого інноваційного бізнесу, що виконує вказані функції, організує експертизу і наділений необхідними правами і повноваженнями.

Досліджено передовий досвід і практику у сфері регулювання малого бізнесу та аргументовано, що ефективно діюча державна політика, спрямована на стимулювання сталого розвитку малого інноваційного бізнесу, є вирішальним чинником у зростанні економіки і загального добробуту країни.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання щодо розробки теоретичних положень і формування комплексу теоретико-методичного забезпечення щодо удосконалення механізму державного регулювання діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу. Проведене дисертаційне дослідження дало змогу обґрунтувати пошук нових шляхів до вирішення проблем державного регулювання малого інноваційного бізнесу і сформулювати наступні висновки:

1. Встановлено, що на сучасному етапі одним із найбільш важливих напрямів підвищення рівня економіки є розвиток підприємств малого інноваційного бізнесу як творчого елементу в структурі народного господарства, спроможного динамічно реагувати на зміни умов діяльності й задовольняти зростаючі потреби суспільства. Вирішення питань щодо розширення й посилення потенціалу підприємств малого інноваційного бізнесу можливе лише за умов забезпечення його сталого розвитку, що потребує відповідної підтримки з боку держави. Встановлено, що малий бізнес активізує інноваційні процеси і вимагає акумулювання засобів на інновації, координації діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу шляхом визначення стратегічних орієнтирів інноваційної політики; стимулювання інновацій, заохочення конкуренції, створення засад реалізації інноваційного процесу. Доведено, що нагальною метою системи державного регулювання має бути створення сприятливих умов функціонування і розвитку підприємств малого інноваційного бізнесу.

2. Визначено логіку науково-методичних засад державної політики регулювання інноваційного розвитку підприємництва та встановлено, що передумовою успішної трансформації економіки є ефективне функціонування системи державного регулювання. Доведено, що першопричиною змін економічної поведінки підприємців є держава шляхом створення умов для ефективної діяльності, застосування форм, важелів та методів державного регулювання діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу.

3. Запропоновано ключові чинники формування моделі життєздатності малого інноваційного бізнесу та визначено основні напрями забезпечення його сталого розвитку та виживання при створенні підприємств малого бізнесу, що дозволяє вимірювати успіх малого підприємства у термінах виживання і зростання. Запропоновано системне визначення малого інноваційного бізнесу, визначено його роль і місце як провідного сектору економіки, що впливає на структуру та якісну характеристику валового внутрішнього продукту, ступінь демократизації суспільства; здійснює реалізацію інновацій, сприяє послабленню монополізму й розвитку конкуренції.

4. Узагальнено перспективні спрямування діяльності малого інноваційного бізнесу та запропоновано теоретичні засади його класифікації із урахуванням особливостей його функціонування, типології та інноваційності, суттєвих для органів регіонального управління та підприємців. Запропоновано класифікацію підприємств малого бізнесу, що надає керівництво підприємцям малого бізнесу щодо розробки ефективної стратегії розвитку.

5. Обґрунтовано доцільність та необхідність удосконалення етичних стандартів діяльності малого бізнесу, визначено його роль і внесок до національного продукту у ринковій економіці та запропоновано заходи державного регулювання етичних стандартів малого бізнесу щодо покращення укладу, в якому функціонує сектор малого бізнесу в Україні з урахуванням сучасних особливостей його діяльності, що сприятиме зростанню прибутку від оподаткування підприємств малого бізнесу.

6. Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування механізму державного регулювання малого бізнесу та встановлено необхідність впровадження державних заходів сприяння розвитку малого бізнесу при використанні інноваційних організаційних форм управління у стратегічних альянсах із вітчизняними та іноземними партнерами, консолідованими з урахуванням стратегічних інтересів учасників, зміцнення корпоративних знань, навиків і збільшення інвестиційно-фінансових можливостей, що підвищуватиме рівень конкурентоспроможності партнерів та сприятиме взаємному успіху підприємств і прискоренню інтеграційних процесів та надає можливість підвищити ефективність державного регулювання розвитку малого інноваційного бізнесу.

7. Запропоновано вирішення щодо формування методичного забезпечення при розробці державних цільових програм розвитку підприємств малого інноваційного бізнесу та доведено, що удосконалення державного механізму регулювання розвитку малого бізнесу має ґрунтуватися на державних цільових програмах інноваційного розвитку як дієвої складової механізму державного управління. Розроблено пропозиції щодо ефективного функціонування механізму державного регулювання розвитку підприємств малого інноваційного бізнесу та методологічний підхід до оцінювання пріоритетності державних цільових програм інноваційного розвитку малого інноваційного бізнесу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Иванова Е.В. Формализация оценки инновационной программы по развитию малого бизнеса / Е.В. Иванова, З.С. Каира, А.И Омельянчук // Державне регулювання розвитку регіонів та територіальних одиниць: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006.- Т.VII, вип. 75, серія «Державне управління».- С. 53-59.

Особистий внесок: розробка експертної оцінки інноваційної програми розвитку малого бізнесу.

2. Иванова Е.В. Роль малого предпринимательства в создании благосостояния государства / Е.В. Иванова // Менеджер: Вісник Донецького державного університету управління. - 2007. - №4. - С. 204-209.

3. Іванова О.В. Формування моделі державної підтримки малого інноваційного підприємництва / О.В. Іванова, З.С. Каїра, Л.Г. Попова // Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2007.- Т.VIII, вип. 82, серія «Державне управління».- С. 48-59.

Особистий внесок: розробка моделі державної підтримки малого бізнесу.

4. Иванова Е.В. Исследование приоритетности факторов, влияющих на развитие малых предприятий: региональный аспект / Е.В. Иванова, З.С. Каира, А.И. Омельянчук // Менеджер: Вісник Донецького державного університету управління. - 2008. - №1.- С. 141-147.

Особистий внесок: розробка оцінки впливових чинників розвитку малого бізнесу за їх пріоритетністю.

5. Іванова О.В. Модель аналізу життєздатності підприємств малого інноваційного бізнесу / О.В. Іванова, З.С. Каїра, В.М. Авдєєва // Державне будівництво та державне управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2009.- Т.10, вип.139, серія «Державне управління».- С. 63-69.

Особистий внесок: обґрунтування основних чинників життєздатності підприємств малого бізнесу.

Матеріали наукових конференцій, статті в інших виданнях

6. Іванова О.В. Метод обґрунтування пріоритетності проблем інноваційного розвитку: приклад вугільного виробництва /О.В.Іванова, З.С. Каїра // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. - 2006.-№2 (21). - С. 317- 325.

Особистий внесок: розробка прикладу прогнозування та оцінки пріоритетності програм.

7. Іванова О.В. Удосконалення механізму державної підтримки малого підприємництва / О.В.Іванова, З.С.Каїра // Вісник національного університету “Львівська політехніка” Проблеми економіки та управління. - 2007. - №582. - С.179-184.

Особистий внесок: аналіз стану державної підтримки підприємств малого та середнього бізнесу.

8. Іванова О.В. Типологія малого інноваційного бізнесу: життєздатність венчурних фірм та їх внесок до державної економіки / О.В. Іванова, З.С. Каїра, А.І. Омельянчук // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. - 2007. - № 1. - С. 294-302.

Особистий внесок: оцінка внеску інноваційних підприємств до державної економіки.

9. Иванова Е.В. Целевые программы как инструмент государственного управления / Е.В. Иванова, А.И. Омельянчук // Менеджмент XII століття: еволюційне та революційне: ІІ міжнар. студ. наук.-практ. конф., 9-12 берез. 2006 р.: тез. доп.- Донецьк, 2006. -Т.2.- С. 241- 243.

Особистий внесок: аналіз ролі цільових програм у державному управлінні.

10. Иванова Е.В. Проблемы и тенденции инновационного управления бизнесом / Е.В. Иванова, З.С. Каира // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: IV міжнар. наук.-теорет. конф. молодих вчених і студентів, 7-8 черв. 2007 р.: тез. доп. - Донецьк, 2007.- Т.2.- С.33-36.

Особистий внесок: аналіз тенденцій розвитку інноваційного управління.

11. Иванова Е.В. Роль инновационного предпринимательства в экономических теориях / Е.В. Иванова, З.С. Каира, А.И. Омельянчук // Теория и практика экономики и предпринимательства: IV междунар. науч.-практ. конф., 10 - 12 мая 2007 г. : тез. докл. - Симферополь, 2007. - С. 254 - 255.

Особистий внесок: оцінка ролі малого бізнесу в економіці держави.

12. Іванова О.В. Принципи формування державних програм розбудови малого інноваційного бізнесу / О.В. Іванова // Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України: міжнар. наук.- практ. конф., 11-12 жовт. 2007 р.: тез. доп. - Запоріжжя, 2007. - Т.3. - С. 40-41.

13. Иванова Е.В. Роль инновационного малого бизнеса в увеличении национального богатства / Е.В. Иванова, З.С. Каира, А.И. Омельянчук // Концептуальные основы современной эпохи и казахстанская модель социально-экономического развития: междунар. науч.-практ. конф, посвящ. 15-летию университета «Туран», 18-19 окт. 2007 г.: тез. докл. - Алматы, 2007.-С. 281-289.

Особистий внесок. Оцінка внеску малого бізнесу в створенні національного продукту.

14. Иванова Е.В. Интеллектуальная собственность как фактор развития малого бизнеса / Е.В. Иванова, В.В. Соловей // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: VII междунар. науч.-практ. конф., 26-28 сент. 2008 г.: тез. докл. - Симферополь, 2008.- С. 69-70.

Особистий внесок: оцінка впливу інтелектуального продукту на конкурентоспроможність малого підприємства.

Анотація

Іванова О.В. Удосконалення механізму державного регулювання діяльності підприємств малого інноваційного бізнесу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

В дисертації обґрунтовано необхідність удосконалення державного механізму регулювання діяльності інноваційного малого бізнесу. Доведено роль і місце малого інноваційного бізнесу в національній економіці та необхідність впровадження етичних стандартів малого бізнесу з метою покращення етичного укладу, в якому функціонує сектор малого бізнесу в Україні. Обґрунтовано теоретичні засади класифікації підприємств малого бізнесу за категоріями та критерієм ступені їх інноваційності, що надають підприємцям механізм розробки управлінських рішень щодо ефективної стратегії розвитку.

Запропоновано модель життєздатності малого бізнесу, що визначає основні контрольовані чинники життєздатності та відображає його можливості щодо успішної інноваційної діяльності на ринку. Запропоновано інноваційну форму організації малого бізнесу у стратегічних альянсах із українськими підприємствами та зарубіжними корпораціями як засіб підвищення його конкурентоспроможності. Представлено концепцію методичного забезпечення при формуванні цільових програм розвитку малого бізнесу з урахуванням критерію пріоритетності альтернативних інноваційних програм. Розроблено методичні рекомендації щодо розробки оцінки пріоритетності цільових програм інноваційного розвитку підприємств малого бізнесу.

Ключові слова: механізм державного регулювання, етичні стандарти, класифікація, малий інноваційний бізнес, стратегічні альянси, модель життєздатності.

Аннотация

Иванова Е.В. Совершенствование механизма государственного регулирования деятельности предприятий малого инновационного бизнеса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

В диссертации проанализированы методические основы государственного регулирования инновационной деятельности, уточнены современные особенности государственного регулирования деятельности малого бизнеса в Украине, обобщен зарубежный опыт регулирования малого бизнеса. Доказано, что реализация государственной стратегии инновационного развития требует создания благоприятных условий для функционирования малого инновационного бизнеса. Доказана роль государства как партнера всех субъектов хозяйственной деятельности при регулировании экономики, что выражается в согласовании общенациональных и частных интересов предпринимательских структур, решении социальных конфликтов, обеспечении сотрудничества с малым бизнесом при разработке экономических стратегий и политики экономических реформ. Исследованы тенденции и динамика экономического развития разных стран на основе инноваций как мощного фактора экономического роста, поэтому стимулирование инновационной активности предпринимательства должно быть одним из приоритетов экономической политики государства.

В диссертации обоснована необходимость совершенствования функционирования механизма государственного регулирования развития предприятий малого инновационного бизнеса. Обобщены критерии отнесения предприятий к малым формам ведения хозяйства, проанализированы особенности государственного регулирования и этика малого бизнеса в транзитивной экономике, выполнен анализ состояния малого бизнеса и его вклада в общенациональный продукт. Исследовано соответствие этики малого бизнеса потребностям менеджеров и предпринимателей и разработаны предложения относительно повышения этических стандартов в функционировании малого бизнеса. Показано, что государство и украинский бизнес должны увеличить внимание на этических вопросах в сферах трудоустройства, здравоохранения, загрязнения окружающей среды и взаимоотношений с поставщиками и покупателями.

Разработаны теоретические основы классификации предприятий малого бизнеса по категориям на основе критерия их инновационности, что предоставляет предпринимателям механизм разработки эффективных управленческих решений в отношении стратегии развития. Разработаны рекомендации для предпринимателей при выборе стратегии развития, показано, что инновации должны превосходить экономии масштаба на рынке, выбранном фирмой для входа. Показано, что фирма может начинать действовать независимо от уровня налогов, места размещения или других факторов. Установлено, что высоко инновационные фирмы имеют больше шансов на достижение высоких темпов роста, но меньшие возможности остаться в бизнесе, если недостаточно успешным оказался начальный этап его развития. Фирмы с низкими темпами инноваций могут быть также успешными в бизнесе; рекомендуется начинать совместный бизнес с несколькими партнерами и на ранней стадии обеспечивать необходимый стартовый капитал. Разработана модель жизнеспособности малого бизнеса, определяющая основные контролируемые факторы жизнеспособности и отображающая возможности его успешной инновационной деятельности на рынке.

Предложена инновационная форма организации малого бизнеса в стратегических альянсах с украинскими предприятиями и зарубежными корпорациями как средство повышения его конкурентоспособности. Представлена концепция методического обеспечения при формировании целевых программ инновационного развития малого бизнеса с учетом критерия приоритетности альтернативных программ. Разработаны методические рекомендации по разработке оценки приоритетности целевых программ развития малого инновационного бизнеса. Доказано, что государственные административные департаменты, специализирующиеся в направлении повышения эффективности функционирования малого бизнеса, должны не только координировать работу предпринимательских структур, но и формировать стратегические и индикативные планы приоритетных направлений развития малого бизнеса, доводить их до предпринимателей, предлагать мотивы стимулирования их реализации в практической деятельности. Установлено, что процессы согласования государственных и предпринимательских интересов нуждаются в формировании конкретных управленческих и исполнительных структур, специализирующихся на решении конфликтных ситуаций, разработке мероприятий по предотвращению их возникновения, формировании стратегии взаимодействия между государственными учреждениями и малым бизнесом.

Показана важность фактора координации потребностей предпринимателей при формировании государственной политики и стратегии развития малого бизнеса. Для совершенствования механизма государственного регулирования малого бизнеса в соответствующих органах государственного управления предложено формирование координационного совета по вопросам развития малого инновационного бизнеса, выполняющего указанные функции, организующего экспертизу и наделенного необходимыми правами и полномочиями.