Державне управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управління при президентові України

УДК 351.83(477)

25.00.01 - теорія та історія державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЗАЙНЯТІСТЮ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ДЕРЖАВНО-СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Хохрякова Інна Володимирівна

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор історичних наук, доцент Бородін Євгеній Іванович, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, заступник голови.

Офіційні опоненти:

- доктор наук з державного управління, доцент Драгомирецька Наталія Михайлівна, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, професор кафедри філософських та соціально-політичних наук;

- кандидат наук з державного управління Костровець Лариса Борисівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту невиробничої сфери.

Захист відбудеться "11" березня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.866.01 у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29, к.104.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29).

Автореферат розісланий "9" лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Дрешпак

Анотації

Хохрякова І.В. Державне управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління. - Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Дніпропетровськ, 2010.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування концептуальних засад державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні та розроблено рекомендації щодо їх практичного втілення на сучасному етапі українського державотворення. Уточнено понятійно-категоріальний апарат і сутнісні характеристики понять "державно-суспільні відносини", "державне управління зайнятістю молоді", "молодіжний сегмент ринку праці", "зайнятість молоді", "працевлаштування молоді". Удосконалено модель державно-суспільних відносин і визначено типи державно-суспільних відносин з позиції впливу на процес їх історичного розвитку ставлення держави до питання зайнятості молоді. Проаналізовано вітчизняний досвід розбудови системи державного управління зайнятістю молоді в Україні в контексті трансформації державно-суспільних відносин. Систематизовано суб'єкти міждержавного управління зайнятістю молоді, міжнародні рішення, форми і методи розв'язання проблеми зайнятості молоді у зарубіжних країнах з точки зору їх використання в Україні. Розроблено модель державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні, а також визначено шляхи вдосконалення державного управління зайнятістю молоді в Україні та практичного втілення його нових концептуальних засад з урахуванням здобутків вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Ключові слова: державне управління, система державного управління, державно-суспільні відносини, державне управління зайнятістю молоді, зайнятість молоді, працевлаштування молоді, вітчизняний і зарубіжний досвід розбудови системи державного управління.

Хохрякова И.В. Государственное управление занятостью молодежи в контексте формирования новых государственно-общественных отношений в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.01 - теория и история государственного управления - Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной Академии государственного управления при Президенте Украины. - Днепропетровск, 2010.

В диссертационной работе уточнен смысл основных понятий, которые будут содействовать усовершенствованию понятийно-категориального аппарата государственного управления занятостью молодежи. Усовершенствована модель государственно-общественных отношений и определены типы государственно-общественных отношений с позиции влияния на процесс их исторического развития отношения государства к проблеме занятости молодежи. Проанализирован отечественный опыт развития государственного управления занятостью молодежи в Украине в контексте трансформации государственно-общественных отношений. Систематизированы субъекты межгосударственного управления занятостью молодежи, международные решения, формы и методы решения проблемы занятости молодежи в зарубежных странах с точки зрения их внедрения в Украине. Разработана модель государственного управления занятостью молодежи в контексте формирования новых государственно-общественных отношений в Украине, а также определены пути усовершенствования государственного управления занятостью молодежи в Украине с учетом отечественного и зарубежного опыта.

В первом разделе проанализировано состояние научной разработанности темы диссертационного исследования. На основе анализа отечественной и зарубежной литературы сделан вывод о том, что вопросы государственного управления занятостью молодежи и государственно-общественных отношений недостаточно изучены и существует необходимость проведения их комплексного исследования. Уточнена суть понятий "государственно-общественные отношения", "государственное управление занятостью молодежи", "занятость молодежи", "трудоустройство молодежи", "молодежный сегмент рынка труда". Усовершенствована модель государственно-общественных отношений, в которой показано и обосновано взаимное влияние государственной, общественной и личностной составляющих системы "государство - общество". Определены исторические типы государственно-общественных отношений с точки зрения влияния на процесс их развития отношения государства к проблеме занятости молодежи.

Во втором разделе исследован исторический опыт развития государственного управления в сфере занятости молодежи в Украине в процессе трансформации государственно-общественных отношений. Рассмотрены основные формы и методы государственного управления занятостью молодежи в зарубежных странах с точки зрения их влияния на государственно-общественные отношения. Проведен комплексный анализ деятельности субъектов межгосударственного управления занятостью молодежи в условиях глобализационных и интеграционных процессов.

В третьем разделе исследовано современное состояние государственного управления занятостью молодежи в независимой Украине в условиях переходного состояния государственно-общественных отношений. Разработана модель государственного управления занятостью молодежи, в основе которой лежит идея пересмотра роли государственного управления в этой сфере в контексте его преобразования на исполнителя нужд и потребностей молодежи с ее привлечением к процессу выработки и реализации управленческих решений. Это обуслаливает особенное значение обратных связей между молодежью как главным субъектом молодежного сегмента рынка труда и органами государственной власти как субъектами государственного управления. Одну из главных ролей в налаживании этих связей в системе государственного управления занятостью молодежи должны играть коммуникативная и кадровая подсистемы. В этом контексте важна наявность специально подготовленных, опытных государственных служащих, которые вырабатывают и занимаются реализацией соответствующей государственной политики. Поскольку такие служащие должны налаживать эффективные коммуникативные связи с молодыми гражданами с целью как получения информации об их потребностях и запросах, ее обработки и анализа, так и привлечения трудовых ресурсов и потенциала молодежи к процессу разработки и совершения государственного управления занятости молодежи в контексте формирования новых государственно-общественных отношений в Украине.

Ключевые слова: государственное управление, система государственного управления, государственно-общественные отношения, государственное управление занятостью молодежи, занятость молодежи, трудоустройство молодежи, отечественный и зарубежный опыт развития системы государственного управления.

Khokhriakova I.V. Public administration of youth employment in the context of formation of new state-public relationships in Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a Candidate of Science degree in Public Administration. Speciality 25.00.01. - Theory and History of Public Administration. - Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration, National Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine. - Dnipropetrovsk, 2010.

The theoretical substantiation of conceptual bases of the public administration of youth employment in a context of formation of new state-public relationships in Ukraine is accomplished and recommendations on their practical introduction at the present stage of development of the Ukrainian statehood are developed in the thesis. The main notions which will promote improvement conceptual-category set of public administration of youth employment are defined. The model of the state-public relationships is improved. The types of state-public relationships from point of view of the influence of state attitude to the problem of youth employment on the process of their historical development are defined. The domestic experience of development of the public administration of youth employment in Ukraine in a context of transformation of state-public relationships is analyzed. The main subjects of the public administration of youth employment at international level, international decisions, foreign forms and methods of solving of problem of youth employment are systematized. The model of the public administration of youth employment in a context of formation of new state-public relationships is worked out, and also ways of improvement of the public administration of youth employment in Ukraine in view of domestic and foreign experience are certain.

Keywords: the public administration, the system of public administration, state-public relationships, the public administration of youth employment, youth employment, domestic and foreign experience of development of the system of public administration.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Одним із найбільш актуальних питань розвитку державотворення в Україні була й залишається проблема трансформації відносин держави та суспільства в напрямі формування їх нового типу на засадах гуманізму, партнерства, взаємодії. Адже стан інститутів сучасної держави та державного управління, розвиток демократії в значній мірі визначається наявністю й активним функціонуванням системи незалежних від державної влади об'єднань громадян і ступенем впливу цих об'єднань на державні органи.

Зазначене питання набуло особливого значення в умовах економічної кризи та політичної нестабільності в Україні, які призвели до збільшення рівня безробіття серед різних категорій населення і, як наслідок, до зміни їх світоглядних уявлень, соціальної дезорієнтації, критичного зростання недовіри до владних інституцій, особливо в молодіжному середовищі. Саме тому в контексті побудови нових державно-суспільних відносин в Україні важливого значення набуває питання посилення впливу держави на процес виховання соціально активної особистості, зокрема молодої людини як рушійної сили суспільного розвитку, і створення умов для її повної самореалізації. Ефективним засобом такого впливу є створення належних умов для працевлаштування молоді, забезпечення її гідним робочим місцем і надання реальних гарантій щодо реалізації права на працю, що є головною метою державного управління зайнятістю молоді в Україні.

На цей час для органів державної влади в Україні важливо створити національну модель системи державного управління зайнятістю молоді з урахуванням передового зарубіжного досвіду з урегулювання зайнятості молоді в контексті його поєднання з дієвими вітчизняними напрацюваннями. А в умовах існуючого невисокого рівня соціальної захищеності молоді та непередбачуваних сьогоднішніх політико-економічних трансформацій в українському соціумі нагальність науково-теоретичного забезпечення відповідних структурно-організаційних зрушень у контексті формування соціально-гуманістичного типу державно-суспільних відносин в Україні набуває не тільки концептуальної актуальності, а й особливої практичної значущості.

У вітчизняній і зарубіжній науковій літературі простежується значна увага з боку представників різних наук до проблем зайнятості молоді. Останнім часом наукові розвідки, присвячені окремим аспектам державного управління зайнятістю молоді, з'явилися у науковій галузі державного управління. Зокрема, дане питання у своїх роботах розглядають В. Золотарьов, Л. Костровець, О. Кулик, О. Лазор, А. Мелащук, Н. Некрутенко, І. Парубчак, О. Рублюк та інші. Вагомий внесок у теоретичне розроблення проблем зайнятості молоді зроблений представниками економічної науки О. Абашиною, І. Демченко, М. Долішнім, С. Злупком, В. Кравченко, Е. Лібановою, В. Петюхом, М. Хмелярчук, О. Ягірською; юридичної - О. Коваленко, Ю. Щотовою; соціологічної - Н. Боряз, Н. Черниш та іншими. Низка українських і російських фахівців з питань державної молодіжної політики, а саме: О. Балакірєва, Є. Бородін, М. Головатий, Я. Немирівський, В. Онікієнко, М. Перепелиця, Ю. Шайгородський, В. Чупров, О. Яременко та інші, розглядають різні питання державного управління зайнятістю молоді крізь призму дослідження теорії та практики соціального становлення і розвитку молоді.

Фахівці у сфері державного управління в сучасній Україні звернули особливу увагу на питання розвитку державно-суспільних відносин. Так, розгляду різних аспектів відносин держави, влади і суспільства присвячені роботи В. Бебика, Н. Драгомирецької, А. Захарова, Л. Каменщикової, В. Петровського, А. Решетніченка та інших авторів. У працях С. Серьогіна сформульована концепція державно-суспільних відносин у процесі державотворення. Крім цього, важливу роль у формуванні теоретичної та методологічної бази даного дисертаційного дослідження саме в контексті вивчення діалектичного зв'язку державного управління та державної політики відіграли праці Г. Атаманчука, В. Бакуменка, Т. Брус, Н. Глазунової, В. Дрешпака, В. Князєва, М. Корецького, Н. Липовської, В. Малиновського, В. Мартиненка, П. Надолішнього, Ю. Оболенського, В. Ребкала, В. Романова, О. Рудіка, О. Скрипнюка, В. Тертички, В. Цвєткова та інших.

Разом з тим, незважаючи на інтерес науковців до питань формування нових державно-суспільних відносин в Україні та державного управління зайнятістю молоді, теоретичні та методологічні розробки в цій сфері присвячені лише окремим аспектам досліджуваної проблеми. Відсутнє комплексне дослідження проблеми державного управління зайнятістю молоді в Україні з точки зору його впливу на стан і характер державно-суспільних відносин, яке враховує процес його історичного розвитку та теоретичне осмислення сучасних тенденцій. Саме це і визначає необхідність здійснення запропонованого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах тематики науково-дослідних робіт Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України "Трансформація державної молодіжної політики в контексті європейської інтеграції України"(державний обліковий номер 0106U006530), "Підвищення ефективності органів державного управління з питань молодіжної політики: регіональний аспект" (державний обліковий номер 0108U003397), "Кадрова політика у сфері державної служби в умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів" (державний обліковий номер 0109U000469). У цих дослідженнях автор брала участь як молодший науковий співробітник і здійснила комплексний аналіз правових засад вироблення загальноєвропейської молодіжної політики в країнах Європи та національних програм з питань працевлаштування молоді в країнах Європейського Союзу; визначила правові засади діяльності органів державного управління з питань молодіжної політики в Україні; дослідила сучасний стан і перспективи розвитку державного управління зайнятістю молоді в Україні в контексті посилення його впливу на процес виховання соціально активної молоді.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування концептуальних засад державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні та розробка рекомендацій щодо їх практичного втілення на сучасному етапі українського державотворення.

Досягнення зазначеної мети передбачає постановку та вирішення таких завдань:

- здійснити аналіз наукової літератури та джерельної бази з питань державного управління зайнятістю молоді та формування державно-суспільних відносин;

- уточнити понятійно-категоріальний апарат і сутнісні характеристики понять "державно-суспільні відносини", "державне управління зайнятістю молоді", "молодіжний сегмент ринку праці", "зайнятість молоді", "працевлаштування молоді";

- удосконалити модель державно-суспільних відносин, визначити типи державно-суспільних відносин з позиції впливу на процес їх історичного розвитку ставлення держави до питання зайнятості молоді;

- проаналізувати вітчизняний досвід розбудови системи державного управління зайнятістю молоді в контексті трансформації державно-суспільних відносин в Україні;

- систематизувати суб'єкти міждержавного управління зайнятістю молоді, міжнародні рішення, форми і методи розв'язання проблеми зайнятості молоді у зарубіжних країнах з точки зору їх використання в Україні;

- розробити модель державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні;

- окреслити шляхи вдосконалення державного управління зайнятістю молоді в Україні та практичного втілення його нових концептуальних засад з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Об'єктом дослідження є процеси формування державно-суспільних відносин в Україні.

Предметом дослідження є державне управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що теоретичне обґрунтування концептуальних засад державного управління зайнятістю молоді в Україні, а також практичне впровадження розроблених автором рекомендацій щодо шляхів його удосконалення сприятимуть формуванню соціально-гуманістичного типу державно-суспільних відносин в Україні на сучасному етапі українського державотворення, що забезпечить ефективне розв'язання проблеми зайнятості молоді.

Методи дослідження. Цілісне дослідження теми дисертаційної роботи передбачало використання ряду загальнонаукових і спеціальних підходів і методів. Так, застосування системного підходу сприяло вирішенню більшості завдань дослідження та дало можливість виявити основні тенденції, закономірності розвитку, взаємозв'язки державного управління зайнятістю молоді та державно-суспільних відносин. Структурно-функціональний підхід дозволив дослідити діалектику структури та функцій системи державного управління зайнятістю молоді в незалежній Україні. Використання соціокультурного підходу дозволило під час розробки моделі державно-суспільних відносин урахувати стратегічні соціальні цілі розвитку суспільства як системи з його культурною специфікою та відтворити процеси формування взаємозалежності та взаємовпливу ключових елементів системи "держава - суспільство" - держави, суспільства й особистості.

Методи аналізу та синтезу, дедукції й індукції, порівняння, узагальнення, історичний і компаративний метод використовувалися під час дослідження сучасного стану державного управління зайнятістю молоді в Україні, вивчення основних форм і методів державного управління зайнятістю молоді в СРСР і зарубіжних країнах та їх впливу на державно-суспільні відносини. Під час опрацювання джерельної бази було використано метод контент-аналізу. Застосування методу моделювання дозволило вивчити структуру та систему внутрішніх і зовнішніх зв'язків у державно-суспільних відносинах і державному управлінні зайнятістю молоді, а також встановити їх взаємне обумовлення, що дало змогу розробити відповідні моделі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання з теоретичного обґрунтування концептуальних засад державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні та розробки рекомендацій щодо їх практичного втілення на сучасному етапі українського державотворення. Зокрема, у дисертаційній роботі:

уперше:

- розроблено модель державного управління зайнятістю молоді, яка базується на ідеї його переорієнтації на задоволення потреб молоді, що забезпечить рівномірний розвиток та збалансованість взаємних зобов'язань держави, суспільства і молодої людини в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні;

- обґрунтовано специфічний характер молодіжного сегмента ринку праці як соціальної, а не економічної категорії, що зумовлено особливостями державного управління молодіжною сферою, об'єктом якого він виступає;

удосконалено:

- визначення типів державно-суспільних відносин з позиції впливу на процес їх історичного розвитку ставлення держави до питання зайнятості молоді, що дозволило з'ясувати, що суспільний розвиток у світовому масштабі відбувався у рамках патріархально-патерналістського, буржуазно-прагматичного та соціально-гуманістичного типів державно-суспільних відносин, а вітчизняний досвід характеризується існуванням, окрім вищенаведених, ще й радянського прагматико-патерналістського типу;

- модель державно-суспільних відносин, яка розкриває взаємозворотній вплив державної, суспільної та особистісної складових системи "держава - суспільство" на процес формування та розвитку взаємовідносин держави і суспільства в контексті забезпечення зайнятості молоді;

- понятійно-категоріальний апарат дослідження державного управління зайнятістю молоді, зокрема, подано авторське визначення понять "державно-суспільні відносини", "державне управління зайнятістю молоді", "молодіжний сегмент ринку праці", "зайнятість молоді", "працевлаштування молоді";

дістали подальшого розвитку:

- наукове осмислення підходів, на яких базується позитивний вітчизняний досвід державного управління зайнятістю молоді, з позиції їх впливу на процес трансформації державно-суспільних відносин в Україні;

- систематизація суб'єктів міждержавного управління зайнятістю молоді, міжнародних рішень, форм і методів розв'язання проблеми зайнятості молоді у зарубіжних країнах з точки зору їх використання в Україні;

- напрями удосконалення системи державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки, викладені в дисертації, є теоретичною та методологічною основою для розв'язання практичних проблем державного управління зайнятістю молоді. Запропоновані в дисертації висновки і рекомендації щодо підвищення ефективності процесу розбудови державного управління зайнятістю молоді в Україні були враховані у роботі Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України (довідка про впровадження № 8/11706 від 15 вересня 2009 р.), а також використані в діяльності відділу по роботі з кадрами та з питань державної служби Державної служби зайнятості (довідка про впровадження № 27 від 6 жовтня 2009 р.). Крім цього, основні дисертаційні положення були впроваджені в навчальному процесі Академії митної служби України під час розробки навчальних програм підготовки магістрів за спеціальністю "Державна служба" у межах дисципліни "Демократичні традиції державотворення" (довідка про впровадження № 11/1812 від 14 вересня 2009 р.) та Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України під час підготовки магістрів за спеціальністю "Державне управління" у межах дисципліни "Теорія та історія державного управління" (довідка про впровадження № 03/1-6-16/2-800 від 30 жовтня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням. Наукові положення, висновки та рекомендації, сформульовані в дисертації, одержані автором самостійно. У роботі не використовувалися ідеї співавтора, з яким опубліковано дві наукові праці. У наукових статтях, опублікованих спільно з Є.І. Бородіним, автором досліджено основні завдання та функції щодо працевлаштування молоді профільних центральних органів виконавчої влади, відстежено основні тенденції зміни їх ставлення до питання зайнятості молоді, а також здійснено порівняльний аналіз заходів щодо працевлаштування молоді, закріплених у регіональних програмах у сфері державної молодіжної політики в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на 3-й та 4-й регіональних науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України" (2006-2007 рр., м. Дніпропетровськ); на міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (2007-2008 рр., м. Харків); міжнародній молодіжній науково-практичній конференції "Соціально-економічний розвиток України в умовах євроінтеграції" (2007 р., м. Луганськ); 9-й та 10-й міжнародних науково-практичних конференціях "Молодь в умовах нової соціальної перспективи" (2007-2008 рр., м. Житомир); міжнародній науково-практичній конференції "Органи влади та молодіжні громадські організації. Інноваційні рішення в молодіжній політиці" (2006-2007 р., м. Харків); міжнародній молодіжній науково-практичній конференції "Впровадження принципів побудови молодіжної політики на основі співуправління" (2007 р., м. Київ); 5-й міжнародній науково-практичній конференції "Молодь і держава" (2007 р., сел. Юр'ївка, Донецька область), міжвузівському круглому столі "Участь молоді у діяльності місцевих спільнот: актуальні проблеми" (2008 р, м. Орел).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковано у 15 наукових працях, серед них 6 - статті у фахових наукових виданнях, 7 - публікації в матеріалах науково-практичних конференцій, 2 - у науково-методичних збірниках.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 9 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 236 сторінок тексту, з них 185 сторінок основного тексту. Робота містить 4 таблиці та 4 рисунки в основному тексті, 11 додатків, список використаних джерел із 319 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про ступінь апробації результатів дослідження і публікації автора за темою дисертації.

У першому розділі - "Державне управління зайнятістю молоді: теорія та історія питання" - проаналізовано стан наукової розробки та джерельної бази дослідження, з'ясовано сутність понять за проблематикою дослідження, удосконалено модель державно-суспільних відносин, визначено типи державно-суспільних відносин з позиції впливу на процес їх історичного розвитку ставлення держави до питання зайнятості молоді.

Аналіз літератури та джерел, присвячених проблемам державного управління зайнятістю молоді та державно-суспільних відносин, показав, що вони є об'єктом дослідження праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених, фахівців і експертів у різних галузях науки. Проте, незважаючи на те, що наукова література у даній сфері має теоретико-методологічне, прикладне й універсальне спрямування, вона не дає відповіді на питання стосовно деяких теоретичних і практичних аспектів державного управління зайнятістю молоді як складової державного управління зайнятістю населення і державного управління молодіжною сферою та його зв'язків із державно-суспільними відносинами.

Встановлено, що у науковій сфері відсутні визначення понять "державно-суспільні відносини", "державне управління зайнятістю молоді", є розбіжності у поглядах дослідників стосовно вживання термінів "молодіжний ринок праці" та "молодіжний сегмент ринку праці", недостатньо розроблені такі ключові для цієї дисертаційної роботи дефініції, як "зайнятість молоді" і "працевлаштування молоді". Державно-суспільні відносини розглядаються як взаємозв'язки між державою як провідним суспільним інститутом і суспільством, що забезпечують державно-суспільну взаємодію певного типу і реалізуються через функціонування відповідної системи державного управління. Державне управління зайнятістю молоді визначено як цілеспрямований, організуючий і регулюючий вплив держави на соціальні процеси та суспільні відносини на молодіжному сегменті ринку праці з метою забезпечення зайнятості молоді.

У запропонованій автором моделі державно-суспільних відносин відтворено процеси формування взаємозв'язків і взаємозалежності ключових елементів системи "держава - суспільство" - особистості, суспільства і держави та обґрунтовано їх взаємозворотній вплив на процес формування й розвитку взаємовідносин держави та суспільства. Адже, з одного боку, кожне суспільство є зацікавленим у створенні умов для гармонійного і стабільного розвитку молоді як рушійної сили суспільного розвитку і прогресу. Зокрема, суспільство формує певне соціальне замовлення державі на забезпечення молоді відповідного освітнього рівня та подальшого працевлаштування. Держава у свою чергу за допомогою державного управління здійснює свої функції для забезпечення життєдіяльності суспільства за умови виконання його запитів та замовлень. З іншого боку, відповідний вплив держави на суспільство й особистість не можна розглядати тільки односторонньо, не враховуючи зворотних процесів. Адже особистість (у даному випадку та, що представляє молодь) у процесі соціалізації спочатку підпадає під вплив існуючих у певному типі суспільства соціальних, економічних і політичних законів і правил. Проте, як тільки молода людина починає будь-які свідомі дії, наприклад, у сфері економіки, вона в процесі соціалізації змінює стратегію особистісної поведінки і таким чином доповнює існуючі в суспільстві соціально-економічні відносини, вносячи свою діяльність у загальний процес розвитку суспільства і держави, а відтак і впливаючи на нього.

Розгляд етапу входження та перебування молодої людини на ринку праці як однієї зі стадій виховного процесу соціально активної особистості й зумовлює необхідність визначення молодіжного сегмента ринку праці не як економічної категорії, а як соціальної. Враховуючи такий підхід, під молодіжним сегментом ринку праці розуміється специфічна частина загальнонаціонального ринку праці як цілісної системи, що забезпечує ефективне відтворення та використання праці різних груп молоді, задоволення їх основних життєвих потреб і сприяє вирішенню стратегічних завдань виховання соціально активної особистості на загальнодержавному рівні. Термін "зайнятість молоді" розглядається як діяльність молодих громадян у різних суспільно-корисних сферах, що, як правило, приносить дохід, а також пов'язана з задоволенням особистих і суспільних потреб та сприяє розвитку і реалізації потенціалу молоді. Поняття "працевлаштування молоді" визначено як систему спеціальних економічних та організаційно-правових заходів відповідних державних і недержавних органів щодо забезпечення трудової зайнятості такої окремої категорії населення, як молодь.

Дослідження історико-теоретичних аспектів питання зайнятості молоді в процесі еволюції державно-суспільних відносин дозволило виділити ряд ознак, які впливають на їх зміст і характер, основною з яких у межах даної дисертаційної роботи було визначено ставлення держави до питання зайнятості молоді, і типізувати за цими ознаками дані відносини, відповідно виділивши їх три типи: патріархально-патерналістський, буржуазно-прагматичний і соціально-гуманістичний, у межах яких відбувався розвиток держави і суспільства у світовому масштабі на доіндустріальному, індустріальному і постіндустріальному етапах відповідно. Особливості історичного розвитку України зумовили існування ще одного типу цих відносин, а саме: радянського прагматико-патерналістського, окремі залишки якого існують і на сучасному етапі розвитку українського державотворення та стоять на заваді практичного впровадження принципів соціально-гуманістичного типу державно-суспільних відносин в Україні (табл.1).

Формування соціально-гуманістичного типу державно-суспільних відносин в Україні вимагає переосмислення на державному рівні підходів і принципів, що лежать в основі системи державного управління зайнятістю молоді. Створення відповідних умов для гарантованого працевлаштування молодої людини на гідне робоче місце, яка вперше входить або вже перебуває на ринку праці, є одним із головних шляхів вирішення стратегічного завдання виховання соціально активного молодого покоління.

Таблиця 1. Еволюція типів державно-суспільних відносин

У другому розділі - "Досвід розбудови державного управління зайнятістю молоді в контексті трансформації державно-суспільних відносин" - досліджено історію розбудови державного управління зайнятістю молоді в Україні, розглянуто основні форми і методи державного управління зайнятістю молоді в зарубіжних країнах у контексті їх впливу на стан державно-суспільних відносин, здійснено систематизацію та комплексний аналіз діяльності суб'єктів міждержавного управління зайнятістю молоді в умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів.

На підставі аналізу вітчизняного досвіду державного управління зайнятістю молоді визначено, що, як і в більшості країн розвинутої демократії, початок державного втручання у сферу зайнятості молоді в умовах буржуазно-прагматичного типу державно-суспільних відносин пов'язаний із регламентуванням дитячої праці. Разом з тим, процес включення питання зайнятості молоді в сферу державного управління в Україні відбувся пізніше, що пов'язано з особливостями вітчизняного соціально-економічного та історичного розвитку. Причому ставлення до проблеми зайнятості молоді у Російській та Австро-Угорській імперіях було неоднаковим, що відповідно й зумовлювало різний стан державного управління зайнятістю молоді. Зокрема, якщо в Росії питання зайнятості дітей і молоді певним чином регламентувалося законодавством, то в Австро-Угорщині відповідні нормативні акти були відсутні, що й визначало безправне становище даних категорій населення на ринку праці.

Специфіка розвитку системи державного управління в УРСР, у тому числі й у сфері зайнятості молоді, вплинула на формування радянського прагматико-патерналістського типу державно-суспільних відносин. Радянська система державного управління зайнятістю молоді характеризувалася наявністю різнопланових форм і методів, що були спрямовані на забезпечення зайнятості всіх категорій молоді. Це й зумовлювало загальний централізований, планомірний і системний характер радянської моделі державного управління зайнятістю молоді, яке, звичайно, не було позбавлено певних недоліків, і головним з них був його адміністративно-командний характер, що й призвів зрештою до руйнування всієї системи. молодь зайнятість працевлаштування управління

Міжнародною спільнотою та національними урядами проблема забезпечення зайнятості молоді визнається однією з першочергових, особливо в умовах світової фінансової кризи, яка призвела до значного зростання рівня безробіття цієї категорії населення. Адже за статистичними даними Міжнародної організації праці чисельність безробітної молоді за період з 1997 до 2007 рр. зросла від 63 млн. до 71 млн., а станом на лютий 2009 р. у світі - 76 млн. безробітних молодих людей, тобто рівень безробіття молоді у 2008 р. зріс на 0,4 в.п. Порівняно з рівнем безробіття серед усього населення рівень молодіжного безробіття перевищує його в 3 рази.

Розглянувши основні форми і методи державного управління зайнятістю молоді в зарубіжних країнах, зокрема, у країнах Європейського Союзу, так званих нових індустріальних країнах (країни Латинської Америки, Південно-Східної Азії) та країнах постсоціалістичного простору, було зроблено висновок, що державне управління як інструмент впливу держави на стан і розвиток суспільних процесів певним чином визначає характер взаємовідносин держави та суспільства. Причому цей вплив відбувається в межах основних світових моделей політики зайнятості (соціал-демократичної, ліберальної, патерналістської) та молодіжної політики (шведської, американської, німецької). Основними формами і методами державного управління зайнятістю молоді в зарубіжних країнах є розробка спеціальних законодавчих актів, що визначають основні засади державного управління в даній сфері, прийняття та реалізація спеціальних макроекономічних стратегій, цільових програм сприяння зайнятості молоді, а саме: програм секторного розвитку; програм довгострокового регулювання ринку праці; активних програм ринку праці, спрямованих на вирішення проблеми отримання молоддю першого робочого місця; навчальних програм тощо.

Основні форми і методи діяльності суб'єктів міждержавного управління зайнятістю молоді в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів у контексті формування соціально-гуманістичного типу державно-суспільних відносин ґрунтуються на підходах "забезпечення гідної праці для населення", "гідної роботи протягом життя", "безперервного навчання", системному підході, а також методі "відкритої координації". Крім цього, в контексті побудови громадянського суспільства та правової держави як основних пріоритетних напрямів формування нових партнерських взаємовідносин держави і суспільства важливим аспектом у діяльності міжнародних структур і організацій є сприяння вихованню соціально активного молодого покоління шляхом залучення молоді до процесу прийняття рішень щодо вирішення її власних проблем, реалізації проектів молодіжних громадських організацій і популяризації діяльності органів влади у молодіжному середовищі тощо.

Міжнародна спільнота та більшість зарубіжних країн приділяють особливу увагу питанням зайнятості та працевлаштування молоді, що доводить важливість державного управління зайнятістю молоді в контексті його впливу на стан і процес розвитку державно-суспільних відносин. В Україні у свою чергу на даному етапі розвитку національного державотворення відсутня загальна стратегія розвитку держави, національна ідея, від чого в першу чергу потерпає молоде покоління. Разом з тим, на даному етапі державне управління зайнятістю молоді в Україні має досвід певного застосування міжнародних рішень і зарубіжних форм, методів і підходів. Тому нині актуальною є необхідність поєднання вітчизняних традицій та зарубіжних підходів і методів з метою використання їх позитивних здобутків для вдосконалення державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні.

У третьому розділі - "Концептуальні засади вдосконалення державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин у незалежній Україні" - досліджено сучасний стан державного управління зайнятістю молоді в умовах перехідного стану державно-суспільних відносин у незалежній Україні, розроблено модель державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні.

Аналіз основних тенденцій розвитку молодіжного сегмента ринку праці, який був проведений до погіршення загальної політичної й економічної ситуації в Україні, спричиненого глобальною фінансовою кризою, дозволяє говорити про наявність позитивних зрушень. Зокрема, за офіційними даними до останнього кварталу 2008 р. спостерігалася тенденція до зростання рівня зайнятості молоді (55,4 % у 2001 р. - 63,1 % у 2008 р.) та зниження безробіття молоді (10,9 % у 2001 р. - 6,3 % у 2008 р.). Проте за період з жовтня 2008 до квітня 2009 рр. світова фінансова криза викликала загальне погіршення ситуації на ринку праці, особливо в його молодіжному сегменті. Так, рівень безробіття серед молоді за даними Державного комітету статистики становить 6,7 %, а за методологією МОП - ці показники коливаються на рівні 9-10 %.

Перехідний стан державно-суспільних відносин зумовлює існування у системі державного управління зайнятістю молоді в Україні традиційних підходів, успадкованих від радянського прагматико-патерналістського типу відносин держави і суспільства, та інноваційних принципів, які є свідченням початку формування їх соціально-гуманістичного типу. Формами та методами, успадкованими з радянського періоду, можна вважати систему бронювання робочих місць на підприємствах, механізм державного замовлення, діяльність молодіжних бірж праці та молодіжних трудових загонів. До інноваційних засобів розв'язання проблеми зайнятості молоді можна зарахувати механізм фінансового стимулювання підприємств у разі працевлаштування молоді, порядок надання дотації роботодавцям на забезпечення випускників вищих та професійно-технічних закладів першим робочим місцем, впровадження системи безперервного навчання, систему громадських робіт. Проте в результаті аналізу цих форм і методів розв'язання проблеми зайнятості молоді було встановлено, що у своїй більшості вони не завжди вдало адаптовані до сучасних українських умов розвитку держави.

Розглядаючи державне управління зайнятістю молоді як засіб організації державно-суспільних відносин, запропоновано його модель, що ґрунтується на нових концептуальних засадах його здійснення, яка дозволяє визначити необхідні елементи системи державного управління зайнятістю молоді і відстежити їх взаємозв'язки (рис. 1). В основу даної моделі покладена ідея здійснення не одностороннього впливу держави на молодь як суспільну групу, а перегляд ролі державного управління в контексті перетворення його на виконавця потреб і запитів молодих громадян з залученням молоді до процесу вироблення та реалізації управлінських рішень. Адже держава, суспільство і молода людина мають розвиватися на умовах паритету, утворюючи стійку єдність, здатну долати внутрішні та зовнішні кризи і конфлікти. Це зумовлює особливе значення зворотних зв'язків між молоддю як головним суб'єктом молодіжного сегмента ринку праці й органами державної влади як суб'єктом державного управління зайнятістю молоді. Одну з провідних ролей у налагодженні цих зв'язків у системі державного управління зайнятістю молоді мають відігравати комунікативна та кадрова підсистеми. У цьому контексті важливою є наявність спеціально підготовлених, досвідчених державних службовців, які здійснюють відповідну державну політику. Оскільки саме такі спеціалісти повинні налагодити ефективні комунікативні зв'язки з молодими громадянами з метою як отримання інформації про їх потреби і запити, її обробки й аналізу, так і залучення трудових ресурсів і потенціалу молоді до процесу розробки й здійснення державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин.

Крім цього, в процесі здійснення державного управління зайнятістю молоді на основі означених пріоритетів необхідне посилення ролі соціальних партнерів в особі організацій роботодавців і профспілок, молодіжних громадських організацій. Адже здійснення комплексної та всебічної взаємодії органів державної влади й громадського сектора як через консультативно-дорадчі органи при органах державної влади на загальнодержавному рівні, так і через нові форми комунікації і співпраці на місцевому рівні є гарантією проти всевладдя держави та захисту інтересів людини, що є основними умовами побудови правової держави та громадянського суспільства і формування нових партнерських взаємовідносин держави, влади і суспільства в Україні.

З метою прискорення процесу впровадження означених концептуальних засад удосконалення державного управління зайнятості молоді в Україні в межах запропонованої моделі окреслено низку шляхів модернізації всіх підсистем державного управління у даній сфері з урахуванням здобутків вітчизняного та зарубіжного досвіду. Що стосується нормативно-правової підсистеми, то враховуючи досвід Італії, Великобританії, Швеції та ФРН, доцільно закріпити на законодавчому рівні механізми виплати субсидій і компенсацій, пільгового оподаткування підприємців, що працевлаштовують молодь, як подальшої альтернативи механізму бронювання.

Надбання вітчизняного досвіду здійснення державного управління зайнятістю молоді, зокрема радянського, можна впроваджувати шляхом регулювання процедури здійснення підготовки молодих спеціалістів за державним замовленням на основі системи довгострокового прогнозування необхідної кількості спеціалістів у галузевому та регіональному розрізі й визначення обсягів навчання молоді не тільки за державним замовленням, а й за кошти фізичних і юридичних осіб, а також налагодження ефективної співпраці, взаємодії та координації дій між усіма суб'єктами державного управління зайнятістю молоді, що сприятиме удосконаленню інституціональної і функціонально-структурної підсистем.

Рис. 1. Модель державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні

Одним із напрямів посилення ролі комунікативної підсистеми має стати розробка нових форм, методів і механізмів щодо технологічно ефективних комунікацій, консультування та двосторонньої взаємодії влади з молоддю і громадськими організаціями. Зокрема, з метою покращення ситуації з працевлаштуванням молодих спеціалістів у межах інтернет-порталу "Труд" необхідно створити всеукраїнську базу даних вакансій і шукачів роботи для даної категорії молоді. Окрему увагу органам державної влади варто приділити кадровій і професійно-культурній підсистемам державного управління зайнятістю молоді, а саме: питанням підвищення якості рекрутингу і підготовки адміністративних кадрів, розробки та впровадження спеціальних програм навчання державних службовців для роботи з такою специфічною категорією як молодь у межах загальної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні та розробці рекомендацій щодо їх практичного втілення на сучасному етапі українського державотворення. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, на якій воно ґрунтується, та дають можливість зробити певні узагальнюючі висновки, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Науковий аналіз праць вітчизняних і зарубіжних учених з питань державно-суспільних відносин і державного управління зайнятістю молоді показав, що, незважаючи на значний інтерес дослідників до означених проблем, розробки у цій сфері присвячені лише висвітленню їх окремих аспектів. Зокрема, в літературі розроблені питання державного регулювання зайнятості молоді в Україні, правового регламентування працевлаштування молодих людей, діяльності молодіжних установ у даній сфері тощо. У той же час поза увагою науковців залишається низка питань теоретичного і практичного характеру, пов'язаних із дослідженням взаємозв'язків державного управління зайнятістю молоді та державно-суспільних відносин. Саме ці аспекти й визначають необхідність проведення комплексного дослідження державного управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні.

2. Завдяки аналізу наукових досліджень та вітчизняної і зарубіжної практики уточнено визначення понять "державно-суспільні відносини", "державне управління зайнятістю молоді", "молодіжний сегмент ринку праці", "зайнятість молоді" і "працевлаштування молоді". Під державно-суспільними відносинами розуміються взаємозв'язки між державою як провідним суспільним інститутом і суспільством, що забезпечують державно-суспільну взаємодію певного типу і реалізуються через функціонування відповідної системи державного управління. Державне управління зайнятістю молоді визначено як цілеспрямований, організуючий і регулюючий вплив держави на соціальні процеси та суспільні відносини на молодіжному сегменті ринку праці з метою забезпечення зайнятості молоді. Розгляд молодіжного сегмента ринку праці як соціальної, а не економічної категорії дозволив визначити його як специфічну частину загальнонаціонального ринку праці як цілісної системи, що забезпечує ефективне відтворення та використання праці різних груп молоді, задоволення їх основних життєвих потреб, і сприяє вирішенню стратегічних завдань виховання соціально активної особистості на загальнодержавному рівні. Визначення понять "зайнятість молоді", "працевлаштування молоді" ґрунтується не тільки на сучасному розумінні суті соціально-економічних категорій "зайнятість" і "працевлаштування", а, головним чином, на врахуванні специфіки молоді як особливої суспільної категорії.