Державне регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

УДК 354 :338.242 :334.012.64

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ АГРОПРОМИСЛОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

ЮРЧЕНКО ВІКТОРІЯ ІЛЛІВНА

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, професор Корецький Микола Христофорович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуючий відділом інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент Іваницька Ольга Михайлівна, Інститут лідерства та соціальних наук Київського університету ім. Бориса Грінченка, завідувач кафедри управління навчальним закладом, менеджменту та економіки освіти;

кандидат наук з державного управління Сурай Інна Геннадіївна, Національна академія державного управління при Президентові України, доцент кафедри державного управління та менеджменту.

Захист відбудеться 27 жовтня 2010 р. о 16 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.129.01 в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України за адресою: 01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий 25 вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.П. Піддубна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. За часів функціонування планово-централізованої системи економіки, як вважалося, існували тісні й стійкі інтеграційно-економічні зв'язки між основними ланками АПК. У той же час в агропромисловій інтеграції мали місце й недоліки: по-перше, інтегроване комплексоутворення здійснювалось на управлінсько-адміністративних засадах з чітко визначеними для аграрних господарств переробними підприємствами, яким вони поставляли сільськогосподарську продукцію за встановленими державою закупівельними цінами; по-друге, існували розбіжності в матеріальних інтересах господарюючих суб'єктів сировинного і переробного виробництв, за яких переробні підприємства займали в АПК монопольне положення, а аграрні господарства були відчужені від кінцевих фінансових результатів з виготовлення продовольчих товарів; по-третє, у ціновому механізмі економічних взаємовідносин між виробниками сировини і її переробниками недостатньо враховувалися витрати виробництва.

З початком ринкових реформ, переходом до вільного ціноутворення інтеграційно-економічні зв'язки між господарюючими суб'єктами сировинної і переробної ланок АПК зазнали відчутної руйнації, а подекуди й повного розладу. З чинника позитивного впливу на стан виробництва в АПК інтеграційні зв'язки перетворилися в одну з причин поглиблення в ньому кризових явищ. Це гостро поставило питання про державне регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні. Якісні зміни у формах і механізмах агропромислової інтеграції, як і практично у всіх процесах життєдіяльності АПК, на сучасному етапі значною мірою визначаються результатами аграрної реформи, яка докорінно змінила відносини власності на селі. Проблема держаного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції займала чільне місце в дослідженнях з аграрної економічної тематики. У розробках учених аграрників-економістів розкрито надзвичайно широке коло теоретичних, науково-методичних і суто практичних питань цієї проблеми, що стало вагомим надбанням вітчизняної науки та суттєво збагатило арсенал економічної думки.

Плідним внеском у дослідження тематики з державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції є наукові праці відомих в Україні та за її межами вітчизняних учених: І. В. Алексєєва, І. К. Бистрякова, О. А. Бугуцького, В. Ф. Ващука, О. І. Дація, Я. А. Жаліла, В. В. Зайченко, О. М. Іваницької, І. Г. Кириленка, М. Х. Корецького, М. А. Латиніна, А. С. Лисецького, Л. О. Мармуль, Е. С. Мезенцевой, Л. Ю. Мельника, О. М. Могильного, Д. О. Плеханова, Д. М. Стеченко, М. А. Хвесика, В. В. Юрчишина та інших.

У той же час важливим залишається питання необхідності й можливості участі державних структур у становленні й розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції. Небагато уваги приділяється питанню формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні. Недостатньо досліджені концептуальні основи державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в умовах глобалізації економіки. Відсутні комплексні науково-методичні розробки, що визначають основні напрями участі державних структур у міжрегіональній агропромисловій інтеграції. Актуальність проблем державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні, невирішеність низки теоретичних і практичних питань визначили тему даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки були отримані у межах наукової теми відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (номер державної реєстрації 0107U0004762), в рамках якої дисертантом здійснена розробка напрямів удосконалення державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичних, методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:

- проаналізувати стан досліджень формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції, що враховуються сучасною науковою галуззю “Державне управління”;

- визначити необхідність і можливість участі державних структур у становленні й розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції;

- дослідити концептуальні основи державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в умовах глобалізації економіки;

- проаналізувати іноземний досвід та сучасний стан державного регулювання розвитку агропромислової інтеграції;

- здійснити аналіз державного регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні;

- запропонувати концепцію державного регулювання міжрегіональних зв'язків у АПК;

- удосконалити методичні основи державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових формувань та основні напрями участі державних структур у міжрегіональній агропромисловій інтеграції.

Об'єктом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин у процесі державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні.

Предметом дослідження є розвиток системи державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: абстрактно-логічний метод - для узагальнення теоретичних засад державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромисловій інтеграції; аналізу і синтезу - для обґрунтування необхідності державного регулювання міжрегіональною агропромисловою інтеграцією; логічний - для створення взаємозв'язку ринкового і державного механізмів регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції; системний аналіз функцій державного регулювання - для аналізу сучасного стану розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні; розрахунково-конструктивний - з метою вдосконалення системи державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні; експериментальний; економіко-статистичний; монографічний; аналітичний; порівняльний; метод експертних оцінок та ін.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти з питань розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, міністерств і відомств, підприємств, організацій, а також монографії і наукові праці, видані в Україні та за кордоном.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні науково-практичного завдання щодо удосконалення державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні. Наукова новизна дисертаційного дослідження розкривається у тому що:

уперше:

- запропоновано систему державного регулювання міжрегіональних зв'язків у АПК, яка базується на договорі між регіонами, гарантом якого виступають органи державного управління, зміст якої полягає в наступному: розробити міжрегіональну Програму розвитку АПК державного рівня, яка враховує раціональне розміщення аграрно-промислового виробництва по регіонах, використання ринкових механізмів оподаткування, пільгове кредитування, дотування, уніфікацію регіональних нормативно-законодавчих актів, інформаційне забезпечення, надання оперативних і якісних консультаційних послуг всім господарюючим суб'єктам і фахівцям АПК;

удосконалено:

- систему участі державних структур у забезпеченні міжрегіональної агропромислової інтеграції, яка полягає у реалізації наступних напрямів: забезпечення продовольчої безпеки на всіх рівнях; раціональне розміщення продуктивних сил на території регіонів; мінімізація виробничих витрат і обігових витрат; оптимізація оподаткування; підтримка і стимулювання розвитку міжрегіональних агропромислових об'єднань; участь державних структур у міжрегіональних агропромислових об'єднаннях; відновлення посилення керованості в АПК; розділення функцій державного і господарського управління;

- методичні підходи державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових формувань через застосування схеми державного впливу органів управління регіону на інтеграційні процеси в АПК, зміст якої полягає у здійсненні регіональними органами державного управління активної політики підтримки конкретних учасників інтеграційних процесів;

дістали подальшого розвитку:

- концептуальні основи державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в умовах глобалізації економіки за допомогою запропонованих основних структурних елементів цього процесу: визначення основних цілей і завдань інтеграції; оцінка різних форм інтеграції і вибір найбільш адекватної системи інтеграційних зв'язків; визначення специфіки економічних відносин за обраної форми інтеграції; обґрунтування основних напрямів розвитку інтегрованої структури; визначення джерел розвитку інтегрованих структур і їх учасників за напрямами діяльності; вибір критеріїв соціально-економічної ефективності інтегрованої структури; розробка системи заходів, які підвищують ефективність інтегрованого формування;

- визначення поняття «державне регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції», яке необхідно враховувати в науці “Державне управління”, виходячи з історичних змін її форм, змісту, місця і ролі, зокрема: об'єктивного процесу взаємодії держави, спеціалізованих галузей аграрного і промислового виробництва з метою підвищення їх ефективності та забезпечення продукцією продовольства всіх верств населення, забезпечення продовольчої безпеки держави, що виходить за межі адміністративно-територіальних утворень;

- принципи державного регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні, зокрема: розмежування повноважень між центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими органами; дотримання пріоритетів загальнодержавного значення та органічної єдності розвитку продуктивних сил регіонів і завдань соціально-економічного розвитку країни; урахування вимог екологічної безпеки під час реформування структури господарських комплексів регіонів і розміщення нових підприємств;

- напрями прямої участі державних структур у розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції за наступними блоками: створення організаційних структур, що сприяють розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції; створення міжрегіональних господарських структур; створення інфраструктури для забезпечення розвитку міжрегіональних інтеграційних зв'язків.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні висновки, практичні рекомендації щодо теоретико-методологічних оцінок та практичних аспектів державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні використані Міністерством аграрної політики України щодо концепції державного регулювання міжрегіональних зв'язків у АПК, яка базується на договорі між регіонами, гарантом якого виступають органи державного управління (дов. № 37-09-01/19 від 28.01.2010 р.). Розробки автора щодо розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні використані в роботі Запорізької обласної державної адміністрації (дов. № 12/765 від 04.12.2009 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Запорізького національного технічного університету під час викладання таких дисциплін: “Державне регулювання економіки”, “Теорія та історія державного управління”, “Менеджмент у державному та муніципальному управлінні” (дов. № 1-67 від 15.10.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить отримані автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо вдосконалення системи державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертації були апробовані у виступах на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, зокрема: «Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення» (м.Київ, 2009 р.); «Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування» (м. Київ, 2009 р.); «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2010 р).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, з них 5 статей у фахових виданнях з державного управління. Загальний обсяг публікацій - 3,4 обл.вид.арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 188 с., у т.ч. 4 рисунка на 3 с. та 9 таблиць на 5 с., додаток - на 1 с. Список використаних джерел з 211 найменувань викладений на 21 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми, сформульовано мету і задачі, викладено методологію і методику дослідження, обґрунтовано наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів дослідження і положень, що виносяться на захист.

У першому розділі - «Теоретичні основи державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції» - розглянуто теоретичний базис формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції; визначено необхідність і можливість участі державних структур у становленні й розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції; досліджено концептуальні основи державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в умовах глобалізації економіки.

Сьогодні проблемам розвитку державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції присвячено багато робіт вітчизняних вчених, зокрема І. В. Алексєєва, І. К. Бистрякова, О. А. Бугуцького, В. Ф. Ващука, О. І. Дація, Я. А. Жаліла, В. В. Зайченко, О. М. Іваницької, І. Г. Кириленка, М. Х. Корецького, М. А. Латиніна, А. С. Лисецького, Л. Ю. Мельника, М. А. Хвесика, В. В. Юрчишина та інших. Проаналізувавши стан досліджень теоретичних положень поняття агропромислової інтеграції, було визначено, що для розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні необхідне втручання та регулювання з боку держави, тому необхідним є визначення поняття «державне регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції», яке необхідно враховувати в науці “Державне управління”, виходячи з історичних змін її форм, змісту, місця і ролі.

Під міжмакрорегіональною агропромисловою інтеграцією пропонується розуміти об'єктивний процес взаємодії між спеціалізованими галузями і видами аграрного і промислового виробництва, що виходить за адміністративно-територіальні рамки держав. Під міжмікрорегіональною агропромисловою інтеграцією ми пропонуємо розуміти об'єктивний процес взаємодії між спеціалізованими галузями і видами аграрного і промислового виробництва, що виходить за адміністративно-територіальні рамки районів. Визначено, що міжрегіональні продовольчі зв'язки відображають сучасний рівень і визначають перспективний розподіл праці в АПК, взаємозалежність регіональних продовольчих комплексів, вони є економічними зв'язками з виробництва, реалізації і обміну однорідних видів продовольства між їх виробниками і споживачами. Ці зв'язки виявляються в потоках продовольства і сільськогосподарської сировини з одних регіонів у інші; у ефективності розміщення і ступені спеціалізації виробництва продукції АПК. У ході дослідження було визначено, що для розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні необхідне втручання та регулювання з боку держави. Тому автором пропонується розуміти поняття «державне регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції» як об'єктивний процес взаємодії держави, спеціалізованих галузей аграрного і промислового виробництва з метою підвищення їх ефективності та забезпечення продукцією продовольства всіх верств населення, забезпечення продовольчої безпеки держави, що виходить за межі адміністративно-територіальних утворень.

Функції органів державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції ми пропонуємо звести до таких основних напрямів: прийняття відповідних законів, прийняття державних програм розвитку АПК та розробка прогнозів його розвитку, щоденне регулювання функціонування АПК. Необхідність і можливість участі державних структур у той або інший спосіб в інтеграційному процесі (прямим, непрямим, шляхом участі в інтегрованих агропромислових формуваннях і так далі) в АПК обґрунтована в роботах багатьох вчених. Але відносно міжрегіональної агропромислової інтеграції статус і форми участі державних структур у даний час в Україні, на нашу думку, недостатньо визначені. Тому ми визначили необхідність участі державних структур у вирішенні питань формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції, яка пов'язана з: забезпеченням продовольчої безпеки на всіх рівнях; раціональним розміщенням продуктивних сил на території регіонів; мінімізацією виробничих витрат і обігових витрат; вирішенням питань оподаткування, його міжрегіональної уніфікації; підтримкою і стимулюванням розвитку міжрегіональних агропромислових об'єднань; участю державних структур у міжрегіональних агропромислових об'єднаннях; посиленням керованості в АПК і впливу на нього державних і муніципальних органів влади; розділенням функцій державного і господарського управління. Участь державних структур в інтеграційному процесі може бути прямою, умовно-прямою і непрямою. Ті або інші варіанти участі можуть застосовуватися залежно від правового статусу державного органу або організації. Виходячи з проведених наукових досліджень, ми встановили, що державні структури можуть і повинні відповідно рівню своєї компетенції в тій або іншій формі брати участь у розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції.

Визначено, що в сфері державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції доцільно опрацювати наступні напрями: визначити джерела, канали і механізм залучення фінансових ресурсів в інтегроване формування; розробити систему стимулів для залучення фінансів; створити власні банківсько-розрахункові структури, які забезпечують фінансування інтегрованого формування, організацію інвестиційного капіталу.

Виходячи з проведеного дослідження, було запропоновано виділити наступні основні структурні елементи державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції: визначення основних цілей і завдань інтеграції в конкретних економічних умовах; оцінка різних форм інтеграції і вибір найбільш адекватної системи інтеграційних зв'язків, що відповідає формі, виду власності й способу господарювання міжрегіональної структури і її учасників; визначення специфіки економічних відносин за вибраної форми інтеграції; обґрунтування основних напрямів розвитку інтегрованої структури; визначення джерел розвитку інтегрованих структур і їх учасників за напрямами діяльності; розробка системи заходів, які підвищують ефективність інтегрованого формування. Концептуальні основи державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції визначають лише загальні основні напрями розвитку міжрегіональної інтеграції в умовах глобалізації економіки. Вони повинні бути деталізовані стосовно конкретних форм інтеграції і можуть бути узяті за основу при розробці програми створення і розвитку окремого міжрегіонального інтегрованого формування.

У другому розділі - «Аналіз державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції» - проаналізовано використання іноземного досвіду для розвитку державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні, розглянуто досвід становлення та сучасний стан державного регулювання розвитку агропромислової інтеграції, здійснено аналіз державного регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні.

Міжрегіональна агропромислова інтеграція в багатьох розвинених країнах розвивається здебільшого в такому напрямі: об'єктом інтеграції стає сільське господарство, а основною координуючою і регулюючою силою несільськогосподарські фірми. Розглянувши основні напрями державного регулювання і підтримки розвитку АПК, форми міжрегіональних інтеграційних зв'язків у країнах з розвиненою ринковою економікою, ми зробили наступні висновки: 1. При всіх відмінностях в умовах виробництва немає жодної країни з розвиненим ринковим господарством, де б повністю панували вільні ринкові сили. Будь-який серйозний аналіз реального стану справ показує, що нинішня економіка - це економіка регульованого і соціально орієнтованого господарства. 2. Внаслідок властивої сільському господарству специфіки потрібне проведення специфічної аграрної політики, де державне регулювання грає важливішу роль, ніж в інших галузях економіки. 3. Можливість функціонування сучасного сільського господарства і в розвинених країнах вирішальною мірою визначається умовами державного фінансування (цінового і бюджетного) цієї галузі. 4. Всі державні заходи щодо підтримки сільського господарства сприяють розвитку інтеграційних процесів у АПК, включаючи створення міжрегіональних агропромислових структур на різних рівнях.

На етапах розвитку капіталістичних країн з ринковою економікою залежно від рівня їх розвитку та стану економіки застосувались різні теорії та методологічні підходи до вирішення питань державного регулювання ринкових механізмів. Для розгляду сучасного стану державного регулювання формування і розвитку агропромислової інтеграції в Україні було запропоновано розглядати організаційний механізм управління АПК з боку місцевої державної адміністрації. Головні управління сільського господарства і продовольства обласних управлінь сільського господарства є підзвітними та підконтрольними головам відповідної держадміністрації і Міністерству аграрної політики України. Основними завданнями управлінь, на нашу думку, є: участь у формуванні та реалізації державної аграрної політики; організація розроблення і здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави; сприяння демонополізації виробництва і розвитку конкуренції в агропромисловому комплексі; забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності та господарювання в галузях агропромислового виробництва. Починаючи з 2000 р., державне регулювання розвитку формування і міжрегіональної агропромислової інтеграції залежало, на нашу думку, від державної підтримки сільського господарства. Нами була розглянута динаміка рівнів державної підтримки сільського господарства за період 2000-2009 рр. у табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка рівнів державної підтримки сільського господарства, млн грн.

У структурі джерел державної фінансової підтримки до 2005 р. переважало фінансування через режим пільгового оподаткування та реструктуризацію заборгованості, які не завжди були прямим і цілеспрямованим вкладенням коштів у розвиток галузі чи окремих виробництв.

За рахунок спеціального режиму прямого оподаткування, функціонування режимів та механізмів справлення ПДВ у 2005 р. на підтримку галузі надійшло 3,9 млрд грн. У 2007 р. обсяг позабюджетної підтримки становив майже 5,5 млрд грн. Але завдяки зростанню спрямувань у галузь бюджетних коштів питома вага їх дорівнювала 40 %, а в 2008 р. тільки 24,5 % (табл. 2).

Таблиця 2 Динаміка структури джерел державної фінансової підтримки сільського господарства, %

Головне завдання державного регулювання формування і розвитку агропромислової інтеграції має полягати в пошуку додаткових джерел капітальних вкладень і забезпечення їх оптимального розподілу. На сьогодні держава не може виділити великі кошти на розвиток меліоративного будівництва і корінне поліпшення земель.

Основними складовими елементами механізму державного регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні є: законодавчо-нормативна база; бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку; реалізація державних регіональних програм; створення та розвиток спеціальних (вільних) економічних зон у певних регіонах; розвиток міжрегіонального та прикордонного співробітництва. В ході роботи було визначено, що державна регіональна політика є одним із головніших напрямів державного регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні. Тому було розглянуто положення проекту Закону України «Про засади державної регіональної політики», який впливає на регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні. Формування та реалізація державної регіональної політики ґрунтується на Конституції та законодавстві України, на базових засадах загальнодержавної стратегії довгострокового соціально-економічного, просторового, екологічного, інформаційного, гуманітарного розвитку. Було визначено, що державне регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні повинно ґрунтуватись на наступних принципах: правове забезпечення подальшого посилення міжрегіональної інтеграції за допомогою розмежування повноважень між центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими органами; дотримання пріоритетів загальнодержавного значення та органічної єдності розвитку продуктивних сил регіонів і завдань соціально-економічного розвитку країни.

У третьому розділі - «Напрями розвитку державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні» - розроблено концепцію державного регулювання міжрегіональних зв'язків у АПК, удосконалено методичні основи державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових формувань, запропоновано основні напрями участі державних структур у міжрегіональній агропромисловій інтеграції.

Для розробки концепції державного регулювання міжрегіональних зв'язків у АПК ми розглянули Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18 жовтня 2005 року. Основні засади державної аграрної політики спрямовані на забезпечення сталого розвитку аграрного сектора національної економіки на період до 2015 року, системності та комплексності під час здійснення заходів з реалізації державної аграрної політики всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Важливим напрямом забезпечення ефективного державного регулювання міжрегіональних агропромислових зв'язків можна вважати укладення договорів між підрозділами адміністрацій на всіх рівнях: а) у міжмікрорегіональній інтеграції - на рівні адміністрацій районів; б) у міжрегіональній інтеграції - на рівні регіонів; в) у міжмакрорегіональній інтеграції - на міжурядовому рівні. Для успішнішого розвитку міжрегіональних агропромислових зв'язків у роботі нами пропонується розробити концепцію державного регулювання міжрегіональних зв'язків у АПК, яка базується на договорі між регіонами, гарантом якого виступають органи державного управління, зміст якої полягає в наступному: розробити міжрегіональну Програму розвитку АПК державного рівня, яка враховує раціональне розміщення аграрно-промислового виробництва по регіонах, використання ринкових механізмів оподаткування, пільгове кредитування, дотування, уніфікацію регіональних нормативно-законодавчих актів, інформаційне забезпечення, надання оперативних і якісних консультаційних послуг всім господарюючим суб'єктам і фахівцям АПК. Залежно від рівня і значущості інтегрованого формування варіанти участі держави в їх діяльності можуть бути різними. На рівні держави доцільна участь у таких формуваннях відповідних регіональних і державних органів за тісної координації своїх дій між собою, зокрема в межах вищезгаданих домовленостей.

У дослідженні методичних основ державного регулювання формування і розвитку міжрегіональних агропромислових формувань ми пропонуємо виділити основні два етапи. Щоб зрозуміти і оцінити вплив того або іншого чинника серед заходів державного впливу на процес становлення міжрегіональних агропромислових формувань ми запропонували вдосконалити методичні основи державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових формувань за допомогою схеми державного впливу органів управління регіону на інтеграційні процеси в АПК (рис.1).

державний міжрегіональний агропромисловий інтеграція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема державного впливу органів управління регіону на інтеграційні процеси в АПК

Розглянувши основні етапи державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових формувань, зважаючи на те, що, на нашу думку, регіональні державні органи управління на всіх етапах інтеграційних процесів повинні здійснювати активну політику підтримки конкретних учасників інтеграційних процесів, ми пропонуємо вдосконалити методичні основи державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових формувань за допомогою схеми державного впливу органів управління регіону на інтеграційні процеси в АПК. На нашу думку, державне регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції має включати удосконалення галузевої структури АПК, розширення асортименту виробничих товарів, досягнення збалансованого розвитку сільського господарства та інших сфер, забезпечення динамічності міжгалузевих зв'язків, створення ефективного багатоукладного аграрного сектора економіки та необхідної соціальної структури в сільській місцевості. Держава повинна підтримувати пріоритетність розвитку агробізнесу перед іншими сферами економіки. Крім поєднання ринкового механізму із заходами державного регулювання або непрямої участі державних структур у регулюванні міжрегіональних агропромислових зв'язків і регіональної підтримки розвитку інтегрованих формувань, необхідним є комплекс основних напрямів прямої участі державних органів у процесах розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції. Для визначення цієї участі ми пропонуємо виділити наступні крупні блоки:

1) створення організаційних структур, що сприяють розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції. Визначено, що для оперативного вирішення ряду поточних питань доцільно вибрати президію, куди увійдуть частина регіонів (районів) під керівництвом обласних (відповідно регіональних) структур. Як представники від регіонів до президії можуть входити керівники адміністрацій або їх заступники, які займаються питаннями АПК. Робота у всіх цих органах повинна вестися на кошти загального бюджету коштів. Для ведення повсякденної роботи доцільно створити робочий секретаріат з 2 - 3 чоловік, який фінансується за рахунок державного бюджету і бюджетів регіонів, які приєдналися до угоди, на основі прийнятого радою кошторису витрат на його діяльність;

2) створення міжрегіональних господарських структур. Встановлено, що для практичного розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції доцільно створити конкретні господарські організації, які будуть займатись реалізацією прийнятих державними структурами рішень;

3) створення інфраструктури для забезпечення розвитку міжрегіональних інтеграційних зв'язків.

Виходячи з аналізу основних напрямів участі державних структур у міжрегіональній агропромисловій інтеграції, в Україні доцільно на урядовому рівні запропонувати наступне: суспільно необхідні витрати промислових підприємств, що виробляють ресурси для сільськогосподарської сфери, при ціноутворенні враховувати не за фактичними витратами, а за розрахунковими нормативами; обмежити норму прибутковості цих підприємств 10- 15%; чіткіше конкретизувати види сільськогосподарської продукції, на які встановлюється державна цінова підтримка, і на наступні роки збільшити в бюджеті кошти на цю підтримку. Впровадження викладених заходів у практику господарювання дає підстави сподіватись, що усунення зазначених недоліків розкриє перспективи виходу міжрегіональної агропромислової інтеграції з кризового стану і піднесення економічної ефективності її діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо системи державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні. Основні висновки та рекомендації теоретичного характеру, які отримані в процесі дослідження, такі:

1. Проблема держаного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції займала чільне місце в дослідженнях з аграрної економічної тематики. У розробках учених аграрників-економістів розкрито надзвичайно широке коло теоретичних, науково-методичних і суто практичних питань цієї проблеми, що стали вагомим надбанням вітчизняної науки та суттєво збагатило арсенал економічної думки. Аналіз стау досліджень формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції, які враховуються сучасною науковою галуззю “Державне управління”, показав, що міжрегіональні продовольчі зв'язки відображають сучасний рівень і визначають перспективний розподіл праці в АПК, взаємозалежність регіональних продовольчих комплексів; вони є економічними зв'язками з виробництва, реалізації і обміну однорідних видів продовольства між їх виробниками і споживачами. Ці зв'язки виявляються в потоках продовольства і сільськогосподарської сировини з одних регіонів у інші, відображають ті, які склалися в даний період часу, територіальний розподіл праці, ефективність розміщення і ступінь спеціалізації виробництва продукції АПК, що є на сьогодні недостатньо опрацьованими.

У ході дослідження було визначено, що для розвитку державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні необхідне втручання та регулювання з боку держави. Тому було запропоновано розуміння поняття «державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції» як об'єктивного процесу взаємодії держави, спеціалізованих галузей аграрного і промислового виробництва з метою підвищення їх ефективності та забезпечення продукцією продовольства всіх верств населення, забезпечення продовольчої безпеки держави, що виходить за межі адміністративно-територіальних утворень.

2. Визначено, що необхідність і можливість участі державних структуру той або інший спосіб в інтеграційному процесі (прямим, непрямим, шляхом участі в інтегрованих агропромислових формуваннях) в АПК обґрунтована в роботах багатьох вчених. Функції органів державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції запропоновано звести до таких основних напрямів: прийняття відповідних законів, прийняття державних програм розвитку АПК та розробка прогнозів його розвитку, щоденне регулювання функціонування АПК. У ході дослідження встановлено, що відносно міжрегіональної агропромислової інтеграції статус і форми участі державних структур у даний час в Україні недостатньо визначені. Тому було удосконалено систему участі державних структур у забезпеченні міжрегіональної агропромислової інтеграції, яка полягає у реалізації наступних напрямів: забезпечення продовольчої безпеки на всіх рівнях; раціональне розміщення продуктивних сил на території регіонів; мінімізація виробничих витрат і обігових витрат; оптимізація оподаткування; підтримка і стимулювання розвитку міжрегіональних агропромислових об'єднань; участь державних структур у міжрегіональних агропромислових об'єднаннях; відновлення посилення керованості в АПК; розділення функцій державного і господарського управління.

3. Було визначено, що в сфері державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції доцільно опрацювати наступні напрями: визначити джерела, канали і механізм залучення фінансових ресурсів в інтегроване формування; розробити систему стимулів для залучення фінансів; створити власні банківсько-розрахункові структури, які забезпечують фінансування інтегрованого формування, організацію інвестиційного капіталу. У ході роботи було досліджено концептуальні основи державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в умовах глобалізації економіки за допомогою запропонованих основних структурних елементів цього процесу, а саме: визначено основні цілі й завдання інтеграції; проведено оцінку різних форм інтеграції і вибір найбільш адекватної системи інтеграційних зв'язків; визначено специфіку економічних відносин за вибраної форми інтеграції; обґрунтувано основні напрями розвитку інтегрованої структури; визначено джерела розвитку інтегрованих структур та їх учасників за напрямами діяльності; вибрано критерії соціально-економічної ефективності інтегрованої структури; розроблено систему заходів, які підвищують ефективність інтегрованого формування.

4. Проаналізувавши використання іноземного досвіду розвитку державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції, було встановлено, що державне регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції в багатьох розвинених країнах розвивається здебільшого в наступному напрямі: об'єктом інтеграції стає сільське господарство, а основною координуючою і регулюючою силою - несільськогосподарські фірми. Державне регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції в економічно розвинених зарубіжних країнах здійснюється здебільшого таким чином: існування різного виду контрактів з виконання виробничих або збутових послуг; існування довготривалих контрактів на основі оренди засобів виробництва; комбінування виробництва на контрактній основі; інтеграція виробництва на базі фермерських кооперативів; співпраця промислових і фермерських підприємств; інтеграція на основі повного об'єднання виробничих об'єктів.

Було визначено, що немає жодної країни з розвиненим ринковим господарством, де б повністю панували вільні ринкові сили. Внаслідок властивої сільському господарству специфіки потрібне проведення специфічної аграрної політики, де державне регулювання грає важливішу роль, ніж в інших галузях економіки. Можливість функціонування сучасного сільського господарства і в розвинених країнах вирішальною мірою визначається умовами державного фінансування (цінового і бюджетного) цієї галузі.

5. Організаційною формою міжрегіональної агропромислової інтеграції є агропромислові формування - регіональні і господарські. Сучасні тенденції розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції пов'язані з приватизацією власності агропереробних підприємств. Тому для розгляду сучасного стану державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції було запропоновано розглянути організаційний механізм управління АПК з боку місцевої державної адміністрації.

Система заходів з реалізації державної міжрегіональної політики в сфері АПК базується на оцінці, якісному прогнозуванні та програмуванні розвитку регіонів, основною метою яких є визначення пріоритетів регіонального розвитку, забезпечення максимального використання конкурентних переваг та мінімізації негативних факторів, а також узгодження загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів. Тому було встановлено, що у сфері агропромислової інтеграції та партнерства регіонів застосовується: державна підтримка міжрегіональних проектів, спрямованих на вирішення спільних проблем соціально-економічного розвитку регіонів; сприяння розвитку співробітництва в межах європейських регіональних структур; запровадження в практику призначень на посади в органах державної влади міжрегіональної ротації кадрів; створення системи підготовки та перепідготовки кадрів для органів місцевого самоврядування на основі загальнодержавних програм; підтримка організацій громадянського суспільства, діяльність яких спрямована на забезпечення місцевого та регіонального розвитку та сприяє залученню громадян до процесу міжрегіонального співробітництва та міжрегіональних обмінів.

6. Проаналізовано державне регулювання формування і розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні та визначено, що основними складовими елементами механізму державного регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні є: законодавчо-нормативна база; бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку та селективна підтримка окремих регіонів з боку держави; реалізація державних регіональних програм, а також індикативних прогнозів і місцевих програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних утворень; створення та розвиток спеціальних (вільних) економічних зон у певних регіонах; розвиток міжрегіонального та прикордонного співробітництва.

У ході дослідження були визначені принципи державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових інтегрованих формувань в Україні, зокрема: розмежування повноважень між центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування; дотримання пріоритетів загальнодержавного значення та органічної єдності розвитку продуктивних сил регіонів і завдань соціально-економічного розвитку країни.

7. Важливим напрямом забезпечення ефективного державного регулювання міжрегіональних агропромислових зв'язків було визначено укладання договорів між підрозділами адміністрацій на всіх рівнях: а) у міжмікрорегіональній інтеграції - на рівні адміністрацій районів; б) у міжрегіональній інтеграції - на рівні регіонів; в) у міжмакрорегіональній інтеграції - на міжурядовому рівні.

Запропоновано концепцію державного регулювання міжрегіональних зв'язків у АПК, яка базується на договорі між регіонами, гарантом якого виступають органи державного управління, зміст якої полягає в наступному: розробити міжрегіональну Програму розвитку АПК державного рівня, яка враховує раціональне розміщення аграрно-промислового виробництва по регіонах, використання ринкових механізмів оподаткування, пільгове кредитування, дотування, уніфікацію регіональних нормативно-законодавчих актів, інформаційне забезпечення, надання оперативних і якісних консультаційних послуг всім господарюючим суб'єктам і фахівцям АПК.

8. За результатами досліджень методичних основ державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових формувань було запропоновано та розглянуто схему державного впливу органів управління регіоном на інтеграційні процеси в АПК за допомогою визначення двох основних етапів.

На початковому етапі становлення інтеграційних відносин до заходів державного впливу було віднесено наступне: вирішення земельних питань; вирішення питань майнових відносин; вирішення питань підприємств-учасників, потенційних банкротів; вирішення питань соціальної сфери; вирішення питань працевлаштування незатребуваних колишніх працівників підприємств-учасників; створення сприятливих умов на ринках регіону; надання державної підтримки; проведення зваженої податкової і антимонопольної політики; створення сприятливого клімату як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів; забезпечення інформаційної підтримки.

Було встановлено, що зі всіх вищеперелічених заходів першого етапу державного регулювання розвитку міжрегіональних агропромислових формувань на другому етапі повинні бути: підготовка кадрів-управлінців широкого профілю; державна підтримка; підтримка соціальних програм інтегрованої структури; вирівнювання умов на ринках регіонів з іншими формами господарювання; зважена податкова і антимонопольна політика; створення сприятливого клімату для інвесторів; інформаційна підтримка.

9. У процесі дослідження було встановлено, що державне регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції має включати удосконалення галузевої структури АПК, розширення асортименту виробничих товарів, досягнення збалансованого розвитку сільського господарства та інших сфер, забезпечення динамічності міжгалузевих зв'язків, послідовне здійснення та впровадження земельної реформи, удосконалення структур землекористування, створення ефективного багатоукладного аграрного сектора економіки та необхідної соціальної структури в сільській місцевості. Держава повинна підтримувати пріоритетність розвитку агробізнесу перед іншими сферами економіки.

Було запропоновано доповнити комплекси основних напрямів участі державних структур у міжрегіональній агропромисловій інтеграції за наступними блоками: створення організаційних структур, що сприяють розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції; створення міжрегіональних господарських структур; створення інфраструктури для забезпечення розвитку міжрегіональних інтеграційних зв'язків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Юрченко В. І. Особливості розвитку державного регулювання агропромислової інтеграції в Україні [Електронний ресурс] / В. І. Юрченко // Державне управління : удосконалення та розвиток. - 2009. - № 4. - Режим доступу до журналу: http : //www.dy.nauka.com.ua.

2. Юрченко В. І. Особливості участі державних структур у міжрегіональній агропромисловій інтеграції / В. І Юрченко // Інвестиції : практика та досвід. - 2010. - № 5. - С. 40-42.

3. Юрченко В. І. Проблеми державного регулювання міжрегіональних зв'язків в АПК України / В. І Юрченко // Інвестиції : практика та досвід. - 2010. - № 4. - С. 20-22.

4. Афендікова В. І. Проблеми регіонального розвитку у контексті європейської інтеграції України та глобалізації / В. І Афендікова // Інвестиції : практика та досвід. - 2009. - № 3. - С. - 31-32.

5. Юрченко В. І. Про концептуальні основи державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в умовах глобалізації економіки / В. І Юрченко // Економіка та держава. - 2009. - № 11. - С. 218-219.

Статті в інших виданнях:

6. Афендікова В. І. Проблеми формування інтеграційних зв'язків в АПК у сучасних умовах / В. І. Афендікова // АгроСвіт. - 2009. - №2. - С. 24-28.

7. Юрченко В. І. Спеціалізація і сільськогосподарська кооперація як фактор поглиблення промислової інтеграції/ В. І Юрченко // АгроСвіт. - 2010. - № 3. - С. 26-28.

Матеріали і тези наукових конференцій:

8. Афендікова В. І. Особливості регіонального розвитку в умовах європейської інтеграції України / В. І Афендікова // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: міжнар. наук. конф., 20 березня 2009 р. : тези допов. : у 3-х ч. - К. : РВПС України НАН України, 2009. - Ч. 2. - С. 23-25.

9. Афендікова В. І. Особливості розвитку інтеграційних зв'язків в АПК у сучасних умовах / В. І Афендікова // Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування : наук.-практ. конф. за міжнар. уч., 10 квітня 2009 р. : тези допов.: у 2-х ч. - К. : ВПЦ АМУ, 2009. - Ч. 2. - С. 283-285.

10. Юрченко В. І. Основні напрямки розвитку державного регулювання агропромислової інтеграції в Україні / В. І Юрченко // Державне управління та місцеве самоврядування : Х міжнар. наук. конгрес, 26 берез. 2010 р.: тези доп. -Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2010. - С.265-266.

АНОТАЦІЇ

Юрченко В.І. Державне регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Академія муніципального управління. - Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці методичних рекомендацій щодо системи державного регулювання формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції. У роботі розглянуто теоретичний базис формування і розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції, визначено необхідність і можливість участі державних структур у становленні й розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції, досліджено концептуальні основи державного регулювання розвитку міжрегіональної агропромислової інтеграції в умовах глобалізації економіки. Проаналізовано використання іноземного досвіду для розвитку державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні, розглянуто досвід становлення та сучасний стан державного регулювання розвитку агропромислової інтеграції, здійснено аналіз державного регулювання розвитку міжрегіональних інтегрованих формувань в Україні. Запропоновано напрями розвитку державного регулювання міжрегіональної агропромислової інтеграції в Україні.