Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ. ВИДИ ДОГОВОРІВ, КОНТРАКТІВ ТА ТЕРМІНИ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ

1.1 ДОГОВОРИ ТА КОНТРАКТИ: ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ

1.2 ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ

1.3 ТРУДОВІ КОНТРАКТИ ТА ДОГОВОРИ

1.4 ТЕРМІНИ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ

2. ВИКОРИСТАННЯ, СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ

2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.2 ВИКОРИСТАННЯ, СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ “ВОЛБА +”

3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ СЕКРЕТАРЯ КЕРІВНИКА. ІНСТРУКЦІЯ СЕКРЕТАРЯ КЕРІВНИКА ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ

3.1 ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА СУЧАСНОМУ РОБОЧОМУ МІСЦІ СЕКРЕТАРЯ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

ПРЕЗИНТАЦІЯ НА ТЕМУ: «СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ. ВИДИ ДОГОВОРІВ, КОНТРАКТІВ ТА ТЕРМІНИ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ»

ДОДАТОК 2

договір контракт трудовий секретар

ВСТУП

Договори та контракти є практично найбільшою групою документів, що застосовується в багатьох галузях життя суспільства і господарства.

Тим часом договори не входять до жодної з систем документації. Це говорить про специфіку договорів і контрактів як документів, що оформляють різнігосподарські та інші відносини. Зараз, коли існує величезна кількість як державних, так і недержавних організацій, договірні відносини отримали особливий розвиток. Тому необхідно приділяти увагу до правил їх складання та оформлення.

Договірні відносини і пов'язані з ними договори висвітлювалися ще в літературі радянського часу. Договори розглядалися як документи, які оформляють господарські відносини між державними підприємствами та були засобом здійснення планів матеріально-технічного постачанняі товарообігу.

Незважаючи на те, що питання оформлення договорів і контрактів викликають постійний інтерес, робіт, що висвітлюють цю тему в цілому, немає. Зазвичай розглядаються окремі види договорів, які досить докладно описуються.

У Кодексі законів про працю розглядається тільки один вид договору -трудовий договір, дається визначення терміну «трудовий договір», законодавчо закріплюються основи оформлення договору, висвітлюються питання, пов'язані з дією і розірванням договору. У Цивільному кодексі дається найбільш широке визначення договору.

Детальне ж регулювання договірних відносин має здійснюватися стосовно окремих видів договірних зобов'язань (купівля-продаж, оренда, підряд, перевезення, страхування тощо), які є предметом частини другої ЦК.

Однак, зразкові форми договорів все ж таки існують. Вони мають рекомендаційний характер і публікуються в спеціалізованій періодичній літературі.

Метою написання дипломної (творчої) роботи є виконання професійного теоретичного та творчого завдання, що ґрунтується на опануванні теоретичного матеріалу та самостійної роботи.

Послідовного виконання, практичного застосування теоретичних знань.

Завданням дипломної (творчої) роботи є:

· Навчитися складати та оформляти договори, контракти;

· Вивчити їх термін зберігання.

Предмет дослідження - Договори, контракти.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків та творчим завданням.



1. СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ. ВИДИ ДОГОВОРІВ, КОНТРАКТІВ ТА ТЕРМІНИ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ

1.1 ДОГОВОРИ ТА КОНТРАКТИ: ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Договір - найбільш стійка у часі правова форма. Її історія нараховує тисячоліття. Можливість застосування договорів протягом такого тривалого періоду пояснюється тим, що мова йде про гнучку правової формі, в яку можуть перетворюватись різні за характером суспільні відносини. Незважаючи на зміну її соціально-економічного змісту, сама по собі конструкція договору як породження юридичної техніки залишається незмінною.

З часом розширювався складу можливих учасників договору - поряд з фізичними особами (громадянами) у цій ролі стали виступати колективні освіти-організації, наділені правами юридичної особи. Все більш різноманітними ставали передбачені взаконодавстві види договорів, ускладнювалися комбінації елементів, використовуваних при конструюванні конкретного договірного правовідносини [2].

Сам термін «договір» має три різних значення: певний вид правовідносин, що зв'язують конкретних осіб; підстави виникнення правовідносин; документ, в якому зафіксовані найважливіші параметри відповідних правовідносин. Саме останній аспект терміну «договір» і буде використовуватися в даній роботі.

Договір (контракт) в своїй основі має два джерела: трудове і цивільне законодавство. Особливої уваги заслуговують цивільно-правові договори. Хоча деякі з них безпосередньо на цивільним законодавства не відносяться (наприклад, зовнішньоторговельні договори), але грунтуються саме на цивільно-правових нормах.

Так договори можна класифікувати саме за цими галузями застосування, точніше за нормами, які лежать в основі укладення та оформлення договорів. Опції договорів у цих напрямках різні.

Робота за цивільно-правовим договором, предметом якого єлише визначений результат праці, виконання індивідуального конкретноготрудового завдання (підряду, замовлення, доручення тощо), здійснюється безпідпорядкування виконавця внутрішньому трудовому розпорядку підприємства. Особа, виконує роботу за цивільно-правовим договором, не зв'язується ніпевним режимом, ні мірою праці. Крім того, воно робить роботу насвій ризик і йому видається обумовлену винагороду за результатами праці.

Відносини за цивільно-правовим договором регламентуються діючимцивільним законодавством.

Таким чином, договори, укладання яких регламентується різними галузями права, мають свої особливості в оформленні та специфіку застосування.

1.2 ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ

Цивільно-правові договори є найбільш поширеними і численними. Найбільш широко використовуються договори саме в цивільному праві-галузі, що регулює побудовані на засадах рівності майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини між різними організаціями (державними і недержавними), а також громадянами.

Для кожного виду договору вказуються свої нормио формлення. Для деяких видів договорів зазначаються також підвиди, що мають свої особливості. Наприклад, купівля-продаж може оформлятися договором роздрібної купівлі-продажу, договору поставки товарів, договором поставки для державних потреб, договором енергопостачання, договором контрактації, договором продажу нерухомості, договором продажу підприємства.

Основними документами у взаєминах між організаціями єкомерційні контракти (договори). Контракт-документ, що являє собою угоду і регулювання відносин, висвітлює наступні питання: характеругоди, умови поставки, строки поставки, транспортування, пакування тамаркування, ціна, якість, оплата, гарантії, права та обов'язки сторін.

Висновок конкретного контракту звичайно починається з пропозиції йогоукласти-напрямку оферти. Оферта повинна містити основні умовипропонованої угоди. Прийняття пропозиціїіншою стороною вважається акцептом (згодою). Укладення договору можевідбуватися шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпному, телефонного, електронного чи іншого зв'язку.

Договірні відносини можуть бути також встановлені шляхом поданняоднієї зі сторін проекту контракту. Отримавши проект, інша сторонарозглядає його і якщо немає заперечень, підписує. Один примірникконтракту повертається стороні, яка складала проект.

Складовими частинами контракту є:

· назва виду й заголовок документа (договір купівлі-продажу, контрактна поставку, контракт про технічне сприяння);

· дата, місце складання, номер;

· найменування сторін (повні та скорочені назви фірм);

· предмет контракту;

· умови та строки поставки, перевезення, зберігання, пакування, маркування, реклами та реалізації;

· умови і терміни оплати, особливості та порядок розрахунків;

· порядок здачі-приймання виконаних робіт;

· відповідальність сторін (утому числі санкції за невиконання прийнятихзобов'язань);

· гарантії, страхування і форс-мажорні обставини;

· перехід права власності та ризики;

· порядок вирішення спорів;

· юридичні адреси сторін (із зазначенням поштових адрес, банківськихреквізитів, номерів телефонів, факсів);

· підпису посадових осіб (із зазначенням посад, розшифровок підписіві дат підписання документів);

· друку фірм-контрагентів.

Більш високим ступенем складності в порівнянні з операцією внутрішнього характеру відрізняється зовнішньо торговельний договір. Зовнішньо торговельний контракт повинен більш детально і строго формулювати умови договору. Контракт зовнішньоторговельної купівлі-продажу -- це, як правило, багатосторінковий документ.

Він звичайно містить вступну частину, реквізити сторін (юридична адреса табанківські реквізити), наступні основні умови: предмет договору, ціна, термін поставки, спосіб пакування товару, умови оплати, приймання за якістю і кількості, гарантії якості товару, що поставляється, базисні умови поставки або права і обов'язки сторін, санкції за прострочення поставки, санкції за невиконання договору, звільнення від відповідальності, порядок вступу в силу, цесія (відступлення) договору, порядок і правові наслідки розірвання договору і т.д. [4].

Текст зовнішньоторговельного контракту необхідно оснащувати значно більше широким набором гарантій виконання тією або іншою стороною своїх договірних зобов'язань, ніж текст контракту між фізичними або юридичними особами однієї і тієї ж державної приналежності (наприклад, заставу, завдаток, аванс, банківська гарантія і т.п.).

Найменування сторін у договорі, країни їх належності, повинні бутиточними, без скорочень. Неприпустимо використовувати різного родускорочення і абревіатури, якщо тільки це не загальновизнані найменування.

При ідентифікації договірних сторін точно вказують фірмовінайменування, під якими партнери зареєстровані в торговому (державному) реєстрі країни речі, їх правове положення (організаційно-правова форма), включаючи номер та тип ліцензії на даний виддіяльності, юридична та фактична адреси. Контракт може бутипронумерований [5]. Договір підписується уповноваженими особами, їхні підписи, як правило, скріплюються печатками.

Договори, що складаються на основі цивільного права, стосуються не тількипідприємств, установ і організацій, але і банків (так як не існуєспеціального банківського законодавства). Особливості оформленнябанківських договорів визначає те, що в діяльності банку гроші самівиступають як товар. Так до роботи банку мають пряме відношення такідоговори, як договори банківського рахунку та банківського вкладу, кредитнийдоговір і т.д.

Перераховані вище договори в своїй основі мають метою вилученняпевний прибуток. Однак існують такі контракти, що іменуютьсяпублічними, які реалізують спільні для всього соціуму інтереси і необумовлюють витяг прибутку як основи для своєї діяльності.

До таких некомерційним договорами належать державні договори.

Звісно, держава забезпечує багато власні потреби іза допомогою звичайних приватноправових договорів поставки та купівлі-продажу, невдаючись до контрактів особливого правового режиму.

Державні контракти необхідні у випадках, коли мова йде пропродукції, призначеної для вирішення актуальних завдань життєзабезпечення, оборони і безпеки країни, постановки матеріальних цінностей удержавного резерву, для реалізації федеральних і регіональнихних цільовихпрограм, міждержавних цільових программ.

Договори є документами, що підлягають затвердженню (наприклад, договори про виконання робіт, матеріально-технічного постачання, орендуприміщень, про поставки, підряду і т.п.) [7], також на них ставиться гербовадрук.

Дійсно, надзвичайно важливо правильне оформлення договорів (контрактів). При складанні контрактів та їх висновку слід приділятиособливу увагу правовій грамотності тексту, уникати двозначнихформулювань, детально висвітлювати умови договірних відносин, а такожретельно перевіряти правильність написання юридичних адрес підприємств -контрагентів. [8] Адже, як свідчить стаття 431 Цивільного Кодексу, притлумаченні умов договору судом береться до уваги буквальнеезначення що містяться в ньому слів і виразів.

1.3 ТРУДОВІ КОНТРАКТИ ТА ДОГОВОРИ

Контракт - це один з документів, що відображають умови трудовихвзаємовідносин працівника з адміністрацією. Контрактна форма оплати праці широко застосовується в цивілізованих країнах вже не одне десятиліття і навіть сторіччя. Для держав СНД- явище нове, що виникло з розвитком ринкових відносин. Контрактна форма оплати праці ще тільки прокладає собі дорогу в нашому народному господарстві, причому в недержавних структурах (кооперативах, товариствах, акціонерних підприємствах тощо) з великим успіхом, ніж надержавні підприємства.

У порівнянні з діючою в нашій економіці тарифною системою оплатипраці (в і почасової і відрядної формах) контрактна система має двінезаперечних переваги. [9] По-перше, праця працівників можна оплачувати взначно більшому розмірі, ніж це передбачено окладами, тарифнимиставками - розцінками в рамках існуючої системи оплати і реалізувати напрактиці ринковий принцип: за хорошу роботу - великі гроші, за погануроботу - ніяких грошей.По-друге, контрактна система дозволяє доситьлегко позбутися недбайливого працівника шляхом розірвання контракту, не погоджуючи це звільненняз профспілкою.Ці переваги роблять контрактну систему надзвичайно привабливою для тих підприємств, де дійсно бажають домогтисярізкого підвищення ефективності виробництва.

Контрактна форма оплати праці - це веління часу, вона повиннаповсюдно прийти на зміну існуючої тарифної системи. У нашій країніконтрактна система була рекомендована до введення в 1991 р. в першу чергудля того, щоб загальмувати витік висококваліфікованих талановитихфахівців за межі країни. Контракт (угода, договір) з цієїкатегорією працівників виник як засіб встановлення більш високою запорівняно з визначеної законодавством оплати праці та створення інших, більш вигідних, умов роботи в межах обумовленого контрактом строку.

Отже, зникли умови, коли держава була практично і монопольнимвласником, і майже єдиним роботодавцем, централізовановстановлює умови праці, не залишалося місця для договірного методурегулювання трудових відносин. Сьогодні держава, як правило, визначає в сфері трудових відносин лише принципи їх регулювання тагарантії для працівників. Роботодавець же через колективний ііндивідуальний договори конкретизує умови праці. Він може поліпшити їхв порівнянні з гарантіями, які встановлені в законодавстві, але не можепогіршити, інакше такі умови договорів є недійсними.

Відповідно до статті 15 КЗпП України трудовий договір (контракт) є угода між працюючим і підприємством, установою, організацією, по якому трудящий зобов'язується виконувати роботу запевної спеціальності, кваліфікації або посаді з підпорядкуваннямвнутрішньому трудовому розпорядку, а підприємство, установа, організаціязобов'язується забезпечувати умови праці, передбачені законодавством пропрацю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається в письмовій формі. Запис проперіод роботи за трудовим договором вноситься роботодавцем до трудовоїкнижку.

Для встановлення трудових відносин не має значення організаційно -правова форма організації: у будь-який з них при укладанні договорудіють всі правила, встановлені трудовим законодавством [10].

Також оформлення трудового договору з урахуванням специфіки організаціїможна простежити на прикладі. Примірного трудового договору (контракту) зпрацівником акціонерного товариства [11]. Всі основні положення цьогодокумента можуть застосовуватися і в організаціях з іншими організаційно -правовими формами.

В якості сторони трудового договору з працівником виступаєакціонерне товариство. Від імені акціонерного товариства трудовий договір зпрацівником укладає генеральний директор. Право укладання трудовихдоговорів від імені АТ з працівниками відокремлених підрозділів АТ (представництв і філій) генеральний директор може делегуватикерівникам цих підрозділів. Сам трудовий договір складається здекількох розділів.

Перший розділ, який визначається як «Загальні вимоги», передбачений ст. 15 КЗпП. Тут вказується найменування професії та посади працівника, структурний підрозділ. У цьому розділі визначається і термін діїдоговору. У відповідності зі ст.17 КЗпП трудовий договір з працівникомможе укладатися на невизначений термін, на строк не більше 5 років, а такожна час виконання певної роботи. Строковий договір може бутиукладений тільки в тих випадках, коли трудові відносини не можуть бутивстановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи, умов її виконання, інтересів працівника, а також у випадках, безпосередньо передбачених законом. Оскільки судова практикавиходить з неприпустимості укладання строкових трудових договорів длявиконання роботи, що носить постійних характер, у трудовому договорінеобхідно вказати причину, за якою обмежується термін його дії.

Другий і третій розділи трудового договору з працівником АТ присвяченівизначення прав та обов'язків працівника та акціонерного товариства з урахуваннямспецифіки та завдань АТ. У четвертому розділі контракту уточнюється оплата праціта соціально-побутове забезпечення працівника. П'ятий розділ має назву «Інші умови трудового договору» і висвітлює такі питання, як тривалість відпустки, режим ітривалість робочого часу. Тут же розглядаєтьсявідповідальність працівника (матеріальна відповідальність може бути двохвидів: обмежена та повна).

При укладанні трудового договору не можуть встановлюватися запогодженням сторін трудового договору наступні умови: підстави звільнення, встановлення не передбачених законодавством дисциплінарних стягнень, введення для працівників повну матеріальнувідповідальності.

Контракт складається з двох примірниках, підписується керівником іпрацівником, засвідчується печаткою. Один примірник контракту зберігається напідприємстві, другий -- у працівника. Укладення трудового договору вважаєтьсяфактичним допущенням до роботи, незалежно від того, чи був прийом на роботуналежним чином оформлений.

Трудовий договір може полягати не тільки з працівником підприємства, установи, організації, а й з керівником.

При сьогоднішньому різноманітті форм власності керівникпідприємства перестає бути єдиним реальним господарем на підприємстві.

Він стає, як правило, звичайним найманим працівником, якийзапрошується на керівну роботу в якості менеджера (управителя) дляефективної реалізації управлінських функцій за вказівкою власника.

Діяльність керівника підприємства має цілком певнуспецифіку, яка може і повинна бути визначена в спеціальному договорі.

Таким спеціальним договором і є контракт. Контракт з керівникомпідприємства у своїй основі подібний до договору з працівником підприємства, алев той же час і має свою специфіку.

У контракті слід відображати наступні моменти: термін його дії; права та обов'язки сторін, умови оплати праці і виплати винагород;підстави припинення та розірвання контракту; соціально-побутові та іншіумови, необхідні для виконання прийнятих сторонами зобов'язань зурахуванням специфіки виробництва, галузевих особливостей та фінансовихможливостей підприємства.

У контракті зазначаються обов'язкові умови (місце роботи; трудовіфункції; дата початку та закінчення роботи; обов'язки роботодавця позабезпечення умов праці, її оплати, охорони праці тощо) ідодаткові, що конкретизують зобов'язання сторін і встановлюються вдоговірному порядку (випробувальний термін, перепідготовка, регулярнеепідвищення кваліфікації). У контракті визначаються режим робочого часу ічасу відпочинку керівника (включаючи тривалість щорічної відпустки, порядок його надання, можливість у разі необхідності компенсаціїза переробку) [15].

У той же час у контракті керівника можуть встановлюватисядодаткові порівняно з законодавством підстави звільнення (нещо порушують вимоги ст.5 КЗпП). Система матеріального заохоченнякерівника повинна бути орієнтована на досягнення довгостроковихрезультатів господарської діяльності, встановлення прямої залежностіміж розмірами праці та показниками, що характеризують виконаннязобов'язань за контрактом. При укладанні контракту сторони можутьпередбачати додаткові пільги, не встановлені чинимзаконодавством, за рахунок госпрозрахункового доходу підприємства, наприклад, виплату додаткової винагороди, надання матеріальної допомоги дощорічної відпустки і т.п.

У трудовому законодавстві крім поняття «трудовий договір» існує термін «колективний договір». Цей вид договору регулює нетільки трудові, а й соціально-економічні та професійні відносиниміж роботодавцем і працівниками на підприємстві, в установі, організації. Порядок розробки та укладення колективного договорурегулюється Законом України «Про колективні договори і угоди».

У колективний договір можуть включатися взаємні зобов'язанняроботодавця і працівників з наступних питань: оплата праці; зайнятість; тривалість робочого часу і відпочинку; медичне та соціальнестрахування; пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням; відповідальність сторін; відмову від страйків за певними умовами. Можутьбути включені і інші умови колективного договору.

Трудовий договір в даний час отримує все більшепоширення, все більше число працівників користується саме цимспособом укладання трудових відносин. Це визначає всі підвищуютьсявимоги до оформлення договорів, тому що від правильності оформленнязалежить положення працівника в організації, її права і обов'язки, щоє показником продуктивності його роботи, якості виконання йогобезпосередніх обов'язків.

1.4 ТЕРМІНИ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ

Терміни зберігання документів в установі встановлюються на підставі:- нормативних документів: типових і відомчих (галузевих) переліків документів; - шляхом експертної оцінки документів, що міститься в них інформації (якщо вид документа відсутня у зазначених переліках), яка проводиться експертною комісією установи.Основним нормативним актом, що визначає терміни зберігання документів в установах, є Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ і організацій, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 576/3016.

Термін зберігання документів в конкретному закладі залежить і від того, до якого списку установ державним архівом віднесено цю установу.Відповідно до нормативних документів з архівної справи можна виділити дві основні категорії установ:1) установи, у діяльності яких утворюються документи Національного архівного фонді (далі - НАФ);2) установи, у діяльності яких не утворюються документи НАФ.Рішення про віднесення закладу до відповідної категорії приймає державний архів, у зоні комплектування якого знаходиться установа.

Це рішення приймається архівом на підставі експертизи цінності документів установи, з урахуванням ролі і місця установи (фондообразователя) в галузі і т.п. Установи, віднесені до першої групи, у встановленому порядку через певний час передають свої основні види організаційно-розпорядчою, фінансової, бухгалтерської, планової документації на постійне зберігання до державних архівів, а установи, віднесені до другої категорії, цю документацію постійно зберігають у своїх відомчих архівах (архівних підрозділах).

Слід зазначити, що документація по особовому складу, в т.ч. про заробітну плату до державних архівів установами не передається (крім випадків їх повної ліквідації без правонаступників). Значна ж частина документів після закінчення строків, встановлених переліками документів, після проведення експертизи цінності документів виділяється до знищення.

Відповідно, можна виділити три основні види строків зберіганнядокументів, що утворюються в установах: постійний; тривалий (понад 10 років); тимчасовий (до 10 років включно).

Строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.

Строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.

№ п/п	Види документів	Термін зберігання документів:
		В організаціях, в діяльності яких створюються документи НАФ	В організаціях, в діяльності яких не створюється документи НАФ
1.	Протоколи зібрань засновників, учасників, засідань колегіальних органів організації (правління, дирекції), ревізійної комісії	Постійно	До ліквідації установи
2.	Накази керівника установи з основної діяльності	Постійно	До ліквідації установи
3.	Накази керівника за особовим складом (прийом на роботу, звільнення, переведення на іншу посаду посаду, заохочення)	75 років	75 років
4.	Накази керівника про надання відпусток	5 років	5 років
5.	Накази керівника з адміністративно-господарських питань: про відрядження працівників	3 років	3 років
6.	Протоколи загальних зібрань трудового колективу	Постійно	До ліквідації установи
7.	Річні плани установ з основної діяльності	Постійно (а за умов наявності повних звітів про виконання планів - 5 років)	5 років
8.	Фінансові плани (баланси доходів і витрат) на рік.	Постійно
9.	Бухгалтерські звіти і баланси, додатки до балансу за рік	Постійно	До ліквідації установи
10.	Розрахунково-платіжні відомості на видачу заробітної плати (особисті рахунки)	75 років	75 років
11.	Особисті справи працівників і особисті картки форми №П-2	45 років	45 років
12.	Акти, протоколи розслідування нещасних випадків	45 років	45 років
13	Первинні документи, які фіксують факт виконання господарських операцій (кассові, банківські документи, виписки і повідомлення банків, авансові звіти, тощо).	3 роки*	3 роки*
	Договори господарські, операційні.

*За умов закінчення перевірки податковими органами за відповідний період та відсутність спірних питань, слідчих і судових справ



2. ВИКОРИСТАННЯ, СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ

2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Місце проходження переддипломної практики - ТОВ “Волба +” у місті Києві. Компанія знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Інтернаціонала, буд. 104, офіс 47.

Оперативне, якісне надання послуг, корисні поради, своєчасні консультації, оптимальні ціни на всі види робіт і професіоналізм фахівців технічної підтримки є основою нашої успішної роботи. Клієнтам надається оптимальна можливість вибору технологій, рішень, строків та оплати виконання робіт з урахуванням їх можливостей і побажань. Тим самим здійснюється гнучкий та індивідуальний підхід до кожного клієнта.

Головним завданням компанії є:

Оптова торгівля різними товарами господарського призначення, та вчасна їх доставка за місцем призначення.

Чисельність працюючих становить 30, із них 1 директор, 1 координатор, 1 головний бухгалтер, 1 керівник відділу ТО, 1 керівник відділу продажу, 1 керівник складу, 2 спеціалісти І-рівня, 1 спеціаліст ІІ -рівня, менеджери відділу, консультанти відділу ПЗ, менеджери відділу продажу.

Коло посадових обов'язків працівників компанії визначається посадовими інструкціями, які затверджуються керівником компанії.

Компанія забезпечена:1 сервером локальної мережі, 1 Інтернет-сервером локальної мережі, 10 персональних комп'ютерів, 2 комутаторами 5 портів, 3 принтерів, 2 сканер, 1 модем.

У столовій знаходиться: холодильник, мікрохвильова піч, кулер, електрочайник.

Умови праці відповідають вимогам Закону України «Про охорону праці».

2.2 ВИКОРИСТАННЯ, СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ “ВОЛБА +”

За допомогою складання та оформлення договорів на підприємстві ТОВ “Волба +” оформлення договорів про продаж та відправку були укладенні у короткі строки за всіми нормами підприємства та законодавства України.



3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ СЕКРЕТАРЯ КЕРІВНИКА

ІНСТРУКЦІЯ №12

ІНСТРУКЦІЯ СЕКРЕТАРЯ КЕРІВНИКА ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Посада «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)» відноситься до категорії Технічні службовці;

1.2. Кваліфікаційні вимоги - Повна загальна середня освіта та професійно-технічна освіта або повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві. Без вимог до тсажу роботи.

1.3. Знає та застосовує у діяльності:

- Постанови, розпорядження, накази;

- Положення, інструкції та інші керівні матеріали і нормативні документи стосовно діяльності підприємства і ведення діловодства;

- структуру і керівний склад підприємства і його підрозділів;

- Організацію діловодства;

- Методи оброблення і оформлення документів;

- Архівну справу;

- Машинопис;

- Правила користування приймально-переговорними пристроями, технічними засобами оброблення документів, усної та писемної документної інформації, комп'ютерами і друкарськими машинами;

- Стандартні системи організаційно-розпорядчої документації;

- Правила друкування ділових листів з використанням типових форм;

- Основи етики і естетики;

- Правила ділового спілкування;

- Основи організації праці і управляння;

- Правила експлуатації обчислювальної техніки;

- Основи адміністративного права і законодавства про працю.

1.4. Призначається на посаду та звільняється з посади наказом по організації (підприємству/організації).

1.5. Підпорядковується безпосередньо _________________ (посада прямого керівника)

1.6. Керує роботою ________________________ (назва підрозділу або посада підлеглого).

1.7. Під час відсутності право виконання посадових обов'язків з даної інструкції передається іншій особі, призначеній у встановленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов'язків.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ, ЗАВДАННЯ ТА ПОСАДОВІ ОБОВ'ЯЗКИ

2.1. Виконує функції, що включають організаційно-технічне забезпечення адміністративно-розпорядчої діяльності керівника підприємства.

2.2. Приймає кореспонденцію, яка надходить на розгляд керівникові, передає її, згідно з прийнятим рішенням, до структурних підрозділів або конкретним виконавцям для використання в процесі роботи або підготовки відповідей.

2.3. Веде діловодство, виконує різні операції із застосуванням комп'ютерної техніки, призначеної для збирання, оброблення і подання інформації для підготовки і прийняття рішень.

2.4. Приймає документи і особисті заяви на підпис керівником підприємства.

2.5. Готує документи і матеріали, необхідні для роботи керівникові.

2.6. Стежить за своєчасним розглядом і поданням структурними підрозділами та конкретними виконавцями документів, що надходять на виконання, перевіряє правильність оформлення підготовлених проектів документів, що передаються керівнику на підпис, забезпечує якісне їх редагування.

2.7. Організовує проведення телефонних переговорів керівника, записує за його відсутності одержану інформацію і доводить до його відома її зміст, передає і приймає інформацію по приймально-переговорних пристроях (телефакс, телекс і т.ін.), а також телефонограми, своєчасно доводить до його відома інформацію, одержану по каналах зв'язку.

2.8. За дорученням керівника складає листи, запити, інші документи, готує відповіді авторам листів.

2.9. Виконує роботу з підготовки засідань і нарад, які проводить керівник (збирання необхідних матеріалів, повідомлення учасників про час і місце проведення, порядок денний, ведення їх реєстрації), веде і оформляє протоколи засідань і нарад.

2.10. Здійснює контроль за виконанням працівниками підприємства виданих наказів та розпоряджень, а також за додержанням термінів виконання вказівок і доручень керівника підприємства, що взяті на контроль.

2.11. Веде контрольно-реєстраційну картотеку.

2.12. Забезпечує робоче місце керівника необхідними засобами організаційної техніки, канцелярським приладдям, створює умови, що сприяють його ефективній роботі.

2.13. Друкує за вказівкою керівника службові матеріали, необхідні для його роботи або вводить поточну інформацію в банк даних.

2.14. Організовує приймання відвідувачів, сприяє оперативності розгляду прохань і пропозицій працівників.

2.15. Формує справи відповідно до затвердженої номенклатури, забезпечує їх зберігання і в установлені строки здає до архіву.

2.16. Копіює документи на персональному ксероксі.

2.17. Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.

2.18. Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт.

3. ПРАВА

3.1. Секретар керівника має право вживати дії для запобігання та усунення випадків будь-яких порушень або невідповідностей.

3.2. Секретар керівника має право отримувати всі передбачені законодавством соціальні гарантії.

3.3. Секретар керівника має право вимагати сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків і здійсненні прав.

3.4. Секретар керівника має право вимагати створення організаційно-технічних умов, необхідних для виконання посадових обов'язків та надання необхідного обладнання та інвентарю.

3.5. Секретар керівника має право знайомитися з проектами документів, що стосуються його діяльності.

3.6. Секретар керівника має право запитувати і отримувати документи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків і розпоряджень керівництва.

3.7. Секретар керівника має право підвищувати свою професійну кваліфікацію.

3.8. Секретар керівника має право повідомляти про виявлені в процесі своєї діяльності порушення і невідповідності і вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.9. Секретар керівника має право ознайомлюватися з документами, що визначають права та обов'язки за займаною посадою, критерії оцінки якості виконання посадових обов'язків.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

4.1. Секретар керівника несе відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків та (або) невикористання наданих прав.

4.2. Секретар керівника несе відповідальність за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

4.3. Секретар керівника несе відповідальність за розголошення інформації про організацію (підприємство/установу), що відноситься до комерційної таємниці.

4.4. Секретар керівника несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів організації (підприємства/установи) та законних розпоряджень керівництва.

4.5. Секретар керівника несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

4.6. Секретар керівника несе відповідальність за завдання матеріального збитку організації (підприємству/установі) в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

4.7. Секретар керівника несе відповідальність за неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях.

3.1 ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА СУЧАСНОМУ РОБОЧОМУ МІСЦІ СЕКРЕТАРЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

Працівники допускаються до самостійної роботи після проходження інструктажу на робочому місці за даною професією, стажування і набуття навиків безпечних методів праці.

2. ОБЛАШТУВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

При виборі приміщень для розташування робочих місць з ПЕОМ необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв і викликати значну осліпленність у сидячих перед ними, особливо влітку і в сонячні дні.

Приміщення з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижуються продуктивність праці оператора (користувача) ПЕОМ, можлива поява близорукості, швидкої втоми.

Не допускається розташування робочих місць з ПЕОМ у підвальних і для учбових закладів і дошкільних закладів в підвальних і цокольних поверхах.

Робочі місця з ВДТ і ПЕОМ при виконанні творчої роботи, яка вимагає значного розумового навантаження або високої концентрації уваги, слід ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1, 5-2, 0 м.

Площа на одного працюючого за ПЕОМ повинна складати не менше 6, 0 кв.м, об'єм - не менше 20 куб.м.

Недопустимо розташування ПЕОМ при якому працюючий повернений лицем або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПЕОМ, в яку вмонтовані вентилятори. Приміщення з ПЕОМ для операторів (користувачів) і дисплейні класи повинні бути ізольовані від джерела шуму.

Система освітлення повинна задовольняти наступним вимогам:

- необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні ВДТ, а також у межах навколишнього простору;

- на робочій поверхні не повинно бути різких тіней;

- в полі зору не повинно бути підвищеної яскравості поверхонь, які викликають осліплення;

- величина освітленості повинна бути постійною у часі;

- слід вибирати оптимальний напрямок світлового потоку і необхідний спектральний склад світла.

По відношенню до світлових прорізів робочі місця повинні розташовуватися на відстані не менше 2, 5 м. від них; щоб природне світло падало на робочі місця збоку, переважно зліва.

Штучне освітлення в приміщеннях з ПЕОМ повинно здійснюватися системою загального освітлення. У випадках переважної роботи з документами (рукописні, друковані тексти і под.) рекомендується застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення). Місцеве освітлення призначено для освітлення зони розташування документів.

Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПЕОМ освітлення не нижче 400-500 лк.

При штучному освітленні рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи.

Допускається застосування ламп розжарювання в світильниках місцевого освітлення.

Світлий і особливо блискучий одяг працівників небажаний.

Вміст шкідливих хімічних речовин в приміщеннях з ПЕОМ не повинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку «Гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів» № 3086-84 від 27.08.84 р. і доповнення до них, затверджених Мінздоров'я.

Основним обладнанням робочого місця оператора (користувача) ПЕОМ, являється відео термінал, клавіатура, принтер, робочий стіл, стілець (крісло), допоміжний п'юпітер, підставка для ніг.

При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:

- робочу позу оператора (користувача) ПЕОМ;

- простір для розташування оператора (користувача);

- можливість огляду елементів робочого місця;

- можливість ведення записів, розташування документації і матеріалів, використовуваних оператором (користувача);

- можливість огляду простору за межами робочого місця;

Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно обтяжувати здійснення всіх необхідних рухів і переміщень для експлуатації ПЕОМ; дотримуватися оптимального режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).

Екран ВДТ ПЕОМ повинен знаходитися від очей оператора (користувача) ПЕОМ на відстані 600-700 мм., який повинен мати гостроту зору на відстані 500 мм.

Клавіатура повинна розташовуватися так, щоб на ній було зручно виконувати роботи двома руками. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні стола або спеціальній підставці на відстані 100-300 мм від краю, оберненого до оператора (користувача) ПЕОМ. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах від 5 до 25 град.

Принтер повинен бути розташований в зручному для оператора (користувача) ПЕОМ положенні так, щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувало довжину витягнутої руки.

Висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах 680-800 мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні вибирається рівною 725 мм.

Крісло повинно створювати умови: для підтримування корпуса оператора (користувача) ПЕОМ у фізіологічно раціональному положенні та із збереженням природних згинів позвонка; з метою зниження статичної напруги пози, і не повинно обтяжувати робочих рухів.

Робоче місце повинно бути обладнано підставкою для ніг, яка повинна мати ширину не менше 300 мм, глибину не менше 400 мм, регулювання по висоті в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки - до 20 град. Поверхня підставки повинна бути рифленою, мати бортик висотою 10 мм по нижньому краю.

Робоче місце оператора (користувача) ПЕОМ повинно бути обладнане легко пересувним п'юпітром для документів, розміщеним на одному рівні з екраном на відстані не більше 200 мм.

Розташування екрана ВДТ на технологічному обладнанні повинно передбачати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ± 30 град. від нормальної лінії погляду оператора (користувача) ПЕОМ.

При експлуатації ПЕОМ необхідно дотримуватися правил особистої гігієни.

У випадку аварії або виникнення пожежі, працюючий повинен здійснити заходи до їх ліквідації, якщо це не загрожує його життю і життю оточуючих. Про випадок негайно сповістити адміністрацію.

За порушення або не виконання вимог даної інструкції оператор (користувач) ПЕОМ несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно обтяжувати здійснення всіх необхідних рухів і переміщень для експлуатації ПЕОМ; дотримуватися оптимального режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Оглянути робоче місце. Привести в порядок робоче місце, впевнитись, що на робочому місці відсутні сторонні предмети, усі прилади і блоки ПЕОМ під'єднані до системного блоку.

Перевірте:

- справність роз'єднання кабелю електроживлення і блоків механізмів;

- відсутність поломок і пошкодження ізоляції живлячих приводів;

- відсутність відкритих струмопровідних частини в системах ПЕОМ.

·Підготуйте робоче місце для роботи з відео терміналом типу «Дисплей»:

o відрегулюйте сидіння робочого стільця (крісло) на оптимальну зручну висоту; кут нахилу спинки стільця повинен змінюватися в межах 90-220 град до поверхні сидіння;

o розмістіть крісло і систему для відображення інформації - відео термінал (ВДТ), так щоб кут зору на екрані ВДТ складав 25 град, а відстань до екрана 600-800 мм;прослідкуйте, щоб при нормальному освітлення робочого місця пряме світло не попадало на екрани систем.

Протерти зволоженою серветкою (марлевою) клавіатуру (для зниження рівня статистичної електроенергії ), зовнішньої поверхні екрана ВДТ.

Перед початком роботи необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиск на екранах дисплеїв і викликати значну осліпленність у сидячих перед ними, особливо літом і в сонячні дні, тому натуральне освітлення в приміщеннях з ПЕОМ необхідно регулювати жалюзями або занавісками або іншими сонцезахисними засобами.

Перед включенням штепсельної вилки кабелю електроживлення в розетку 220 В впевніться в тому, що всі вимикачі мережі на всіх системах ПЕОМ знаходяться в положенні «виключено», а корпуса систем «заземленні».

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

Не залишайте включеними ПЕОМ та його пристрої без нагляду.

Підключайте і відключайте роз'єднання кабелів пристроїв ПЕОМ тільки при виключеній напрузі електромережі.

Подавайте напругу на пристрої і окремі блоки ПЕОМ тільки після точної перевірки надійності укріплення провідників заземлення, справності кабелів і роз'єднань мережі електроживлення.

Якщо при включенні на екрані ВДТ не з'являється ні якої інформації (пустий екран) або в центрі екрана висвічується яскрава біла смуга, необхідно виключити його і повідомити про несправність.

При виявленні запаху горіння в пристроях ПЕОМ, необхідно негайно виключити апаратуру, повторно не включати і звернутися до спеціаліста по технічному обслуговуванню ПЕОМ.

Для профілактики порушень і підтримки працездатності оператора (користувача) ПЕОМ власником повинні бути введені доповнюючи регламентовані перерви для відпочинку.

В період праці за ВДТ необхідно передбачити через кожні 40-45 хв. 3-5-хвилинні перерви для відпочинку. Середня сумарна подовженість роботи за ВДТ за день не повинна перевищувати 4 години, а за неділю - 20 годин.

Сумарну подовженість роботи з ВДТ (4 год.) краще розділити на дві частини і працювати по дві годині в першу і другу половини робочого дня. При використанні захисного екрана або ВДТ з пониженим випромінювання (low radiation) час роботи за ВДТ може бути збільшений.

Кількість обробляючих символів (або знаків на ВДТ) не повинен перевищувати 30 000 тис за 4 години роботи.

З ціллю зменшення шкідливої дії рекомендується застосовувати чередування операцій вводу змістовного тексту і цифрових даних (зміна змісту робіт), чередування редагування текстів і вводу даних (зміна змісту і темпу роботи) і т.п.

В період виконання трудового процесу у оператора (користувача) ПЕОМ значно понижена загальна активність при локальній напрузі кистей рук. При підтримці загального м'язового тонусу, а також профілактики кістково-м'язочних порушень під час перерви рекомендується проводити гімнастичні вправи. Для кистей рук необхідно проводити спеціальні вправи. Періодично рекомендується виконувати комплекс вправ для очей.

У разі виникнення у працюючих ПЕОМ зорового дискомфорту та іншого несприятливого суб'єктивного відчуття, не дивлячись на дотримання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці і відпочинку слід застосувати індивідуальний підхід в обмежені часу роботу з ПЕОМ і корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити переміну діяльності на іншу, не пов'язану з використанням ПЕОМ.

Працюючим на ПЕОМ з високим рівнем напруженості під час перерв і в кінці робочого дня показане психологічне розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження).

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

У разі аварій електричних мереж або електрообладнання ПЕОМ від струмів короткого замикання (КЗ), і як наслідок можливість виникнення пожежі оператор (користувач) повинен:

o негайно припинити роботу;

o залишити небезпечну зону і прийняти міри по попередженню подальшого розвитку аварії (відключити електроенергію, шляхом виключення загального рубильника або пакетного вимикача на електрощиті приміщення, а у разі пожежі і приточно-витяжну вентиляцію).

Сповістити про пожежу директору, або безпосередньому керівникові роботи, на якій виникла аварія.

При нещасних випадках надайте першу (долікарську) медичну допомогу потерпілому:

o при ураженні електричним струмом, якщо потерпілий дихає нечасто та судорожно або у нього відсутні признаки життя (не прослуховується дихання, немає пульсу, розширені зіниці очей) робити штучне дихання «рот-в-рот» і непрямий масаж серця (при цьому необхідно організувати виклик швидкої допомоги);

o при пораненні - накласти стерильну пов'язку;

o при кровотечі - рану перев'яжіть стерильною пов'язкою і тримати в такому стані 3-5 хв. Якщо кровотеча припинилася, пов'язку закріпіть бинтом;

o при переломах, ударах, вивихах і розтягнені забезпечене спокійне і зручне положення пошкодженої частини тіла, в усіх випадках після надання першої (долікарської) медичної допомоги потерпілому викличте лікаря.

ВИСНОВОК

До якостей роботи особи, яка претендує на посаду секретаря, існують певні вимоги. Ці критерії й обмеження можна розділити на дві категорії: вимоги до ділових людей та особистих якостей.

У практичній діяльності секретаря керівника підприємства (організації, установи) ведення діловодства займає одне з чільних місць. Для цього висновку можна прийти хоча б після ознайомлення з обов'язками представників цієї професії, що наводяться у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336. цей документ, до речі, є основою для складання посадових інструкцій працівників на підприємствах (організаціях, установах) різних форм власності.

Зокрема, кваліфікаційна характеристика передбачає наступні завдання та обов'язки секретаря:

Ш виконує функції, що включають організаційно-технічне забезпечення адміністративно-розпорядчої діяльності керівника підприємства (організації, установи);

Ш приймає кореспонденцію, яка находить на розгляд керівникові, передає її, згідно з прийнятим рішенням, до структурних підрозділів або конкретним виконавцям для використання в процесі роботи або підготовки відповідей;

Ш веде діловодство, виконує різні операції із застосуванням комп'ютерної техніки, призначеної для збирання, оброблення і подання інформації для підготовки й прийняття рішень;

Ш приймає документи й особисті заяви на підпис керівником підприємства (організації установи);

Ш готує документи й матеріали, необхідні для роботи керівникові;

Ш стежить за своєчасним розглядом і поданням структурними підрозділами та конкретними виконавцями документів, що надходять на виконання, перевіряє правильність оформлення підготовлених проектів документів, що передаються керівнику на підпис, забезпечує якісне їх редагування;

Ш організовує проведення телефонних переговорів керівника, записує за його відсутності одержану інформацію і доводить до його відома її зміст, передає і приймає інформацію по приймально-переговорних пристроях (телефакс, телекс та ін.), а також телефонограми, своєчасно доводить до його відома інформацію, одержану на каналах зв'язку;