Грошова оцінка земель с. Перехресне

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У РОБОТІ

1. Коротка характеристика сучасного стану с. Перехресне

1.1 Уточнення планово-картографічної основи населених пунктів

1.2 Складання карти ґрунтового покриву території населених пунктів

1.3 Вихідна інформація для визначення базової вартості земель

2. Правова та нормативно-методична база грошової оцінки земель

3. Визначення базової вартості земель

4. Визначення коефіцієнту місцерозташування земельної ділянки км

4.1 Землеоціночна структуризація території. Визначення факторів, які впливають на розрахунок коефіцієнту км2 та оцінка їх ролі

4.2 Визначення локальних факторів, які впливають на оціночну вартість конкретної земельної ділянки і значення коефіцієнту км3

5. Грошова оцінка земель різного функціонального використання

5.1. Грошова оцінка земель несільськогосподарського використання

5.2 Грошові оцінка земель сільськогосподарського використанні

6. Приклади розрахунку грошової оцінки земель окремих земельних ділянок

6.1 Грошова оцінка присадибної ділянки під забудовою, що перебуває у приватній власності

6.2 Грошова оцінка земельної ділянки комерційного використання

6.3 Грошова оцінка земельної ділянки промислового підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Грошова оцінка земель с. Перехресне Верховинського району Івано-Франківської області виконується згідно договору № В/01 від 02 серпня 2007 року, укладеного між Верховинською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Лозовою М.М..

Нормативно-правовою базою грошової оцінки земель с. Перехресне є Земельний Кодекс України, Закон України “ Про плату за землю ”, а також Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. за № 213 із врахуванням подальших змін та доповнень) та “ Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів ” (Мінсільгосппрод, Держкомзем, Держкомархітектури, Академія аграрних наук, 1995 p.), з урахуванням змін та доповнень внесених у наступні роки. земля грошовий сільськогосподарський комерційний

Забезпечення практичного здійснення земельної реформи, впровадження приватної власності на земельні ділянки та платного використання землі потребують економічного механізму регулювання земельних відносин, основою якого є оцінка землі.

Грошова оцінка земель населеного пункту с. Перехресне здійснена відповідно до чинного законодавства України з метою створення умов для економічного врегулювання земельних відносин при передачі землі у власність, спадщину, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки, здійснення оренди, ціноутворенні, визначенні ставок земельного податку.

Грошова оцінка земель с. Перехресне Верховинського району Івано-Франківської області проведена фізичною особою - підприємцем (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія ВОО № 464590 від 21.12.2006р.) оцінювачем Лозовою М.М. (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок Серія МК № 00127 від 1 квітня 2006 року).

Грошова оцінка земель с. Перехресне розроблена поетапно. На першому етапі визначена базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту; на другому - вартість по економіко-планувальних зонах, на останньому етапі - грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання з урахуванням локальних факторів у межах економіко - планувальних зон.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель є матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проект формування території і встановлення меж сільської ради та населеного пункту, матеріали ґрунтових обстежень колгоспу ім. Коцюбинського, технічний звіт по коректуванню планових матеріалів зйомок минулих років, матеріали економічної оцінки земель та бонітування фунтів, земельно-облікові матеріали, генеральний план забудови с. Перехресне, статистичні та нормативні дані про витрати на облаштування території населеного пункту.

В основу грошової оцінки земель с. Перехресне покладено рентний дохід, що створюється завдяки місцю розташування населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевих системах виробництва та розселення, облаштування території з урахуванням функціональних та локальних факторів.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь в межах с. Перехресне розрахована за рентним доходом, який створюється при виробництві зернових культур на різних ґрунтах і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році та матеріалами бонітування ґрунтів 1993 року.

Матеріали грошової оцінки земель оформлені звітом, що включає пояснювальну записку та графічні матеріали.

Результати грошової оцінки погоджені та затверджені у встановленому законом порядку.

При підготовці, редагуванні та друку графічного матеріалу використовувались технології геоінформаційних систем ( ГІС - технології) та електронна карта с. Перехресне, створена методом векторизації сканованих зображень у масштабі 1:10 000.

При виконанні грошової оцінки використовувались матеріали відділів райдержадміністрації, окремих підприємств та організацій, а саме вихідні дані для грошової оцінки земель населених пунктів :

• Відділу статистики у Верховинському районі;

• ВАТ " Прикарпаттяобленерго ";

• ВАТ " Укртелеком ";

• Служби автомобільних доріг Івано-Франківській області;

• Санітарно-епідеміологічної станції;

• Відділу культури і мистецтв РДА.

У відповідності з вимогами “ Еталону технічної документації грошової оцінки земель населених пунктів на прикладі м. Бровари Київської області” та технічного завдання на виконання проекту, проектна документація складається з пояснювальної записки та графічного матеріалу (див. Склад проекту).

На другому етапі виконується грошова оцінка земель населеного пункту у повному обсязі.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У РОБОТІ

1. Витрати на освоєння та облаштування території визначаються як повна відновна вартість інженерної підготовки території, головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (включаючи зовнішнє освітлення), слабострумкових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту станом на початок року розробки оцінки (1.01.2004.).

2. Повна відновна вартість - це сума витрат, необхідних для відтворення основних фондів на момент оцінки і визначається на основі їх інвентаризації та переоцінки у відповідності до чинного законодавства України.

3. Емономіко планувальна зона - частина території населеного пункту, що має однорідні споживчі якості, переважно однотипний характер використання і обмежується чіткими планувальними межами (магістральні вугіиці, залізниця, водні рубежі тощо).

4. Зональні фактори - це фактори, які проявляються в межах всієї (або значної) території населеного пункту і корегують її базову вартість.

5. Локальні фактори - це фактори, які проявляються в межах окремої земельної ділянки і корегують її цінність (вартість) в межах економіко - планувальної зони.

6. Земельнооціночні одиниці (оціночні райони) - територіально і функціонально визначені утворення, в межах яких і здійснюється оцінка споживчих властивостей земель населеного пункту.

1. Коротка характеристика сучасного стану с. Перехресне

С.Перехресне розташоване в північно-центральній частині Верховинського району на віддалі 140 км від обласного центру м. Івано- Франківськ.

Область	Івано-Франківська область
Район/міськрада	Верховинський район
Рада	Перехресненська сільська рада
Код КОАТУУ	2620886001
Основні дані
Засноване	1758
Населення	525
Площа	72 кмІ
Густота населення	7,29 осіб/кмІ
Поштовий індекс	78716

Рис.1. Загальна характеристика с.Перехресне

За матеріалами економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році, територія, на якій розташоване село, відносяться до 07 земельно-оціночного району.

Чисельність населення с.Перехресне становить 544 чол. На території населеного пункту с. Перехресне житловий фонд складає 16,2 тис.кв.м.

Згідно проекту формування території Перехресненської сільської ради і населеного пункту с. Перехресне площа села становила - 601,54 га.

Основною структурно-планувальною одиницею населеного пункту є квартали забудови садибного типу з одно і двоповерховими будинками.

Населений пункт електрифікований.

В с. Перехресне відсутнє газопостачання, водопостачання, теплопостачання та каналізація.

Рельєф території горбистий.

Ґрунтові і поверхневі води. Ґрунтові води знаходяться в товщі лесовидних відкладів. Весною вони живляться талим водами, літом за рахунок опадів і підтоку поверхневих вод. Рівень ґрунтових вод протягом літа неоднаковий та має деякі коливання. На весні і восени вони часто піднімаються до поверхні. Влітку їх рівень знижується. Ґрунтові води прісні, цілком придатні для живлення рослин.

Ґрунти господарства. Внаслідок польового обстеження ґрунтів та даних лабораторного аналізів на обстеженій території виділено 5 агрогруп ґрунтів. Кожна ґрунтова відміна має свій номенклатурний номер - шифр[6;c.33].

1.1 Уточнення планово-картографічної основи населених пунктів

Планово-картографічною основою с. Перехресне є план в масштабі 1:10000, складений у 2006 році спеціалістами « ДП Карпатигедезкартографія » при проведенні коректури планового матеріалу, уточнений під час розробки проекту формування території і встановлення меж населених пунктів.

На планово-картографічний матеріал нанесені квартали нової забудови та масиви, надані громадянам для ведення особистого селянського господарства. У межах кожного кварталу окремо відображені землі житлової забудови та землі загального користування, уточнена і доповнена мережа вулиць. Визначена належність земельних ділянок до певних категорій земель.

В результаті проведених робіт складений план населеного пункту с. Перехресне в масштабі 1:10000 (креслення) з відображенням меж земельних угідь та категорій земель, визначені площі земель різних категорій та угідь[9;c.82].

1.2 Складання карти ґрунтового покриву території населених пунктів

Грунт - це особливе природне утворення, що має властивості живої і неживої природи та сформувалась в результаті довготривалого перетворення поверхневих шарів атмосфери під спільним впливом атмосфери, гідросфери і живих організмів.

На території Івано-Франківської області в залежності від складу ґрунтоутворюючих порід, форм рельєфу і клімату сформувався ґрунтовий покрив переважно підзолистого і деревного типів.

Грунти першого типу поширено фрагментарно в північно-західній частині міста, другого на решті території. Механічний склад ґрунтів коливається від супіщаного до суглинистого.

Розвиток рослин в містах значно сповільнюється у порівняння із тими ж видами, які є природних умовах.

Сухість повітря, нестача вологи, перегрівання листків, приводять до зменшення вмісту води в тканинах[7;c.22].

Автомобільний транспорт завдає шкоди також життєдіяльності людей через тісний просторово-часовий контакт людини і автотранспортних засобів.

Інтенсивний ріст чисельності автомобілів на дорогах області призводить до забруднення рослин і ґрунтів продуктами, які поступають в атмосферу з відпрацьованими газами.

В області у грунти і рослини характеризуються підвищеними гідроновими концентраціями свинцю. Середній вміст цього елементу складає 20-30 мг. на 1 кг ґрунту.

Техногенне забруднення ґрунту свинцем спостерігається до глибини 10 см і рідко до 20 см. На досліджуваному участку в ґрунті акумульовано 5,8 кг свинцю-забруднювача, а в зеленій масі рослини, всього лише 1,6 г, що складає 0,028% його загальної маси.

Орієнтовано можна сказати, що по обидва боки від дороги в техногенній полосі шириною 100 м акумульовано 11,6 кг свинцю. Стільки свинцю містить 30,4 тис. л. бензину А-76.

Комплексний показник розходу палива для вітчизняних автомобілів, віднесений до 1 т маси автомобіля в загруженому стані, складає в середньому 10 л на 100 км. Враховуючи ці вихідні дані при умові накопичення свинцю в техногенній полосі впродовж останніх 40 років, можна визначити, що рух на дорозі, прилеглій до досліджуваного участка, в середньому складав 416 умовних транспортних одиниць за добу[12;c.44].

Крупномасштабне обстеження ґрунтів на території с. Перехресне не проводилось. Тому для складання ґрунтової карти земель населених пунктів покладено в основу матеріали ґрунтового обстеження території бувшого колгоспу ім. І.Франка. У відповідності до картограми землекористування було виділено 19 агровиробничих груп ґрунтів :

185д - Дерново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіальних делювіальних відкладах середньосуглинкові грунти

185г - Дерново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіальних делювіальних відкладах легкосуглинкобі грунти

187д - Дерново-буроземні та лучно-буроземні Неглибокі підстелені ріпняКами середньосуглинкові грунти

187г - Дерново-буроземні та лучно-буроземні неглибокі підстелені ріпниками легкосуглинкові грунти

187в - Дерново-буроземні та лучно-буроземні неглйбокі підстелені ріпняками супіщані грунти

185в - Дерново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіальних делювіальних відкладах супіщані грунти

185г - Дбрново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіальних делювіальних відкладах легкосуглинкові грунти

198г - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні неглибокі щебенюваті і кам'янисті ґрунти легкосуглинкові

198дж - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні неглибокі щебенюваті і кам'янисті ґрунти середньосуглинкові середньощебенюваті

198гк - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні неглибокі щебенюваті і кам'янисті ґрунти легкосуглинкові кам'янисті

198вж - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні неглибокі щебенюваті і кам'янисті ґрунти супіщані середньо щебенюваті

190д - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі щебенюваті грунти помірно холодного поясу /від 800 до 1100 м над рівнем моря/ середньосуглинкові

190г - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі щебенюваті грунти помірно холодного поясу /від 800 до 1100 м над рівнем моря/

190в - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі щебенюваті грунти помірно холодного поясу /від 800 до 1100 м над рівнем моря/

198вк - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні неглибокі щебенюваті і кам'янисті ґрунти супіщані кам'янисті

198г - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні неглибокі щебенюваті і кам'янисті ґрунти легкосуглинкові.

198вж - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні неглибокі щебенюваті і кам'янисті ґрунти супіщані середньощебенюваті

190в - Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі щебенюваті грунти помірно холодного поясу /від 800 до 1100 м над рівнем моря/ супіщані грунти

215 - Розмиті ґрунти і виходи рихлих порід

Крім цього були використані топографічні карти та фотоплани. З допомогою топокарт визначено границі гідроморфних ґрунтів, проведено умовні границі можливих ґрунтових відмін[11;c.125].

Процес підзолоутворення відбувається на підвищених елементах рельєфу під хвойними і мішаними лісами в умовах промивного водного режиму. Під пологом світло-хвойних і мішаних лісів розвивається трав'яниста рослинність. В цих умовах на підзолистий процес накладається дерновий. Болотний процес розвивається при надмірному зволоженні. В таких умовах формується торфовий горизонт і відбувається оглеєння мінеральної частини профілю. Залежно від рельєфу, рослинності та інших умов формуються верхові, низинні та перехідні болота. В межах області поширені такі ґрунти: дерново-підзолисті, дерново-підзолисті оглеєні, дерново-карбонатні, дернові оглеєні, дерново-борові, дерново-лучні, болотні, сірі лісові і чорноземи опідзолені. На давніх і сучасних алювіальних відкладах річкових долин поліські ґрунти сформувалися також на території лісостепової зони.

Наведені факти свідчать про те, що цей тип ґрунту належить до категорії низькородючих ґрунтів. Дерново-борові ґрунти сформовані на випуклих і рівнинних ділянках борових терас під сухими борами з бідною трав'янистою рослинністю. Ґрунтоутворюючими породами цих ґрунтів є давньо-алювіальні і воднольодовикові відклади піщаного і глинисто-піщаного гранулометричного складу. Дерново-борові ґрунти бідні на гумус (0,9--1,9%), оксиди, карбонати та інші сполуки; дуже бідні на азот, фосфор, калій, мікроелементи, особливо на бор, мідь, цинк; мають низьку ємність вбирання і слабкокислу реакцію ґрунтового розчину (рН водної витяжки становить 6,0--6,5)[10;c.22].

Основним заходом поліпшення родючості цих ґрунтів є зміна їх гранулометричного складу (глинування, внесення цеолітів тощо). Дерново-карбонатні і дернові ґрунти сформувалися на карбонатних ґрунтоутворюючих породах (вапняки, крейдяні відклади, вапнякові мергелі, туфи, валунні суглинки з уламками вапняків тощо). Дернові ґрунти мають добре виражений дерновий і слабкорозвинений підзолистий горизонти, високий вміст гумусу, слабкокислу або нейтральну реакцію, міцну грудкувату структуру та інші позитивні властивості, які вказують на його високу родючість. Дерново-карбонатні ґрунти мають подібні властивості, але внаслідок щебенюватості, малої вологоємкості і низької водоут-римуючої здатності є слабкорозвиненими і, порівняно з дерновими, мають нижчу родючість.

Лучні ґрунти сформувалися на понижених ділянках рельєфу і в заплавах річок на алювіальних, делювіальних і льодовикових відкладах під трав'янистою рослинністю. Подібними до них є дернові глейові, .які формуються в умовах надмірного ґрунтового і поверхневого зволоження. Ці ґрунти мають глибокий гумусний горизонт і порівняно високий вміст гумусу (3--5 %). На лучних і освоєних дернових оглеєних ґрунтах вирощують овочеві і кормові культури. Болотні ґрунти займають близько 10 % території. Найпоширенішими серед них є низинні болота. Вони займають значну площу в нашій країні -- до 95 % болотного фонду. Ґрунти цього типу формуються в заплавах річок, на притерасних пониженнях, днищах балок тощо. У профілі цих ґрунтів виділяють такі горизонти: лісова підстилка або лучна повсть (О), торфовий (Т), глейовий (О) і ; материнська порода (С). В умовах інтенсивного розкладання органічної маси між торфовим і глейовим горизонтами формується гумусний горизонт (А). Залежно від режиму ґрунтових вод і їх мінералізації на певній глибині формується рудяковий горизонт (ВІ) -- скупчення болотної руди[13;c.52].

Ґрунти верхових і перехідних боліт становлять всього 5 % болотних ґрунтів України. Вони поширені в основному на Поліссі (північна частина Рівненської і північно-західна частина Житомирської областей) і в Карпатах. Ці ґрунти сформувались на безстічних западинах, ..неглибоких пониженнях вододілів, терасних пониженнях тощо. Основними діагностичними ознаками торфових ґрунтів е потужність торфового горизонту, величина зольності, ступінь розкладання і гуміфікації органічних речовин. За потужністю торфового горизонту болотні верхові ґрунти поділяють на три, а болотні низинні на п'ять підтипів. За вмістом золи торфові ґрунти поділяють на слабкозольні (12%), середньозольні (12--20%) і багатозол^ні (20--50%). Ґрунти верхових боліт є слабкозольними (2--6 % золи). Зольність низинних боліт середня і висока. У сільському господарстві широко використовуються низинні болотні ґрунти, які містять багато азоту, фосфору, інших зольних елементів і мають слабкокислу реакцію.

Отже, базуючись на даних про ґрунтовий покрив прилеглих масивів охоплені ґрунтовою зйомкою з урахуванням відображеного на топокартах рельєфу, складена умовна (екстраполяційна) карта ґрунтового покриву с. Перехресне. Для уникнення помилок при складанні карти ґрунтів було здійснено візуальне обстеження виділених контурів ґрунтів в натурі і уточнено їх границі.

В результаті виконаних робіт складено карту та експлікацію агровиробничих груп ґрунтів в розрізі сільськогосподарських угідь.

1.3 Вихідна інформація для визначення базової вартості земель

Вихідними даними для здійснення грошової оцінки є нормативні документи про статус населеного пункту та їх межі, дані державного земельного кадастру про правовий, природний та господарський стан земель, дані державної та відомчої статистичної звітності що характеризують об'єкти інженерно-транспортного облаштування території.

Для визначення базової вартості 1 м² земель с. Перехресне зібрані статистичні та нормативні дані про витрати на освоєння та облаштування території села.

Витрати включають відновну вартість головних споруд і магістральних мереж електропостачання (включаючи зовнішнє освітлення) слабкострумових пристроїв, вартість радіо- і телекомунікацій станом на 01.01.2006 року, вартість твердого покриття вуличної мережі станом на 30.09.2006 року.

Дані про вартість мережі електропостачання отримані у ВАТ Прикарпаттяобленерго, вартість телефонного зв'язку і радіофікації прийняті за даним ВАТ "Укртелеком".

Дощова каналізація в селі відсутня.

Спеціальні насадження для озеленення вулиць в селі не створювалися.

У разі відсутності у статистичній звітності вартісних показників по окремих об'єктах інфраструктурного облаштування території, їх відповідна вартість обчислюється на підставі укрупнених показників відповідної вартості.

Вартість дорожньої мережі отримана в службі автомобільних доріг Івано-Франківській області. Вартість вуличної мережі визначена нормативним методом (32 тис. грн. за 1 км)[21;c.72].

Санітарна очистка проводиться силами мешканців с.Перехресне. Спеціальні насадження для озеленення вулиць не створювались.

Базова вартість 1м земель с.Перехресне залежить також від регіональних факторів місця розташування населеного пункту. Населений пункт не має статусу курортного, не відноситься до радіаційно забруднених територій, не належить до приміських територій. Отже, відповідно регіонального фактору місця розташування населеного пункту вводиться коефіцієнт (Км₁)-1,0.

2. Правова та нормативно-методична база грошової оцінки земель

Практичне здійснення земельної реформи, впровадження приватної власності на землю платного характеру потребують економічного механізму регулювання земельних відносин, основою яких є оцінка землі.

Наявність оцінки землі дає можливість органам місцевого самоврядування, поряд з нормативно-організаційними методами управління розвитком території, реалізувати свої повноваження на підставі створення економічних умов раціонального використання земель, забезпечити їх фінансово-економічну базу за рахунок отримання плати за землю.

Нормативна грошова оцінка земель села здійснена відповідно до чинного законодавства України з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин, при передачі землі під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки, здійснення оренди, ціноутворенні, визначенні ставок земельного податку.

Законодавчими актами України визначено, що грошова оцінка земель є невід'ємною складовою державного земельного кадастру[20;c.66].

Згідно СТ. 201 Земельного Кодексу України грошова оцінка земельних Ділянок визначається на рентній основі і проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (п. 5 ст. 201 Кодексу).

Стаття 24 Закону України “ Про плату за землю ” визначає, що грошова оцінка землі, застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України. Статтею 2 закону передбачено, що плата за землю, яка справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, визначається залежно від грошової оцінки земель.

Нормативно-методичну базу грошової оцінки земель населених пунктів складають Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 з урахуванням змін та доповнень 1997 р. та Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (Мінсільгосппрод, Держкомзем, Держкомархітектури Академія аграрних наук, 1995 р.), з урахуванням змін та доповнень внесених у 1997-2006 рр.

Грошова оцінка виконуються на всю територію населеного пункту за єдиною методикою, за виключенням земель сільськогосподарського призначення.

Землі Лісового та водного фонду, землі рекреаційного та природоохоронного призначення, які розташовані в межах с. Перехресне, оцінюються таким чином, як і інші міські території.

Головним в земельно-оціночній реструктуризації є встановлення відносної однорідності території за рентоутворюючими факторами, котрі впливають на потенційну прибутковість та інші соціально-економічні переваги від використання земель населених пунктів.

Процедура економіко-планувального зонування передбачає:

- аналіз природно-планувальних особливостей території населеного пункту як просторової бази;

- виділення земельно-оціночних одиниць, що характеризуються відносно однорідними споживчими властивостями;

- об'єднання земельно-оціночних одиниць в економіко-планувальні зони за ступенем цінності території та її функціональним призначенням.

Грошова оцінка с. Почапки передбачає вивчення ступеня територіальної однорідності функціонально-планувальних, соціально-економічних, екологічних, транспортних, інженерних та інших умов функціонування сільської території, що визначає якість окремих частин села Почапки.

Після аналізу існуючої ситуації в селі на основі вивчення та аналізу картографічних та ґрунтових матеріалів, було виділено наступні земельно-оціночні райони, опис меж та коротка характеристика яких наведена в таблиці.

Кожна земельно-оціночна одиниця характеризується за такими факторами:

1. доступність;

2. рівень інженерно-транспортного забезпечення та благоустрою території;

3. рівень розвитку сфери обслуговування населення;

4. екологічні якості території;

5. привабливість середовища;

6. зручність організації діяльності

Згідно Закону України ``Про плату за землю'' грошова оцінка є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки.

В населених пунктах рентний дохід виникає, перш за все, завдяки облаштуванню території та перевагам місця розташування відносно ринків сировини, збуту та робочої сили[9;c.82].

На розмір рентного доходу впливають:

• місцеположення населеного пункту у територіальних системах виробництва і розселення та особливості місцерозташування земельної ділянки в його межах;

• рівень інженерно-транспортного облаштування, природнокліматичні та інженерно-геологічні умови, архітектурно-ландшафтна та історико-культурна цінність, екологічний стан території населеного пункту;

• характер функціонального використання земельної ділянки.

Відповідно до “Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів ” грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою 1:

Витрати на освоєння та облаштування території (ЇЗ) включають повну відновну вартість інженерної підготовки, головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (включаючи зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту на початок року проведення оцінки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховує відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності і встановлюються для певних категорій забудованих земель: житлової забудови; промисловості; гірничої промисловості та відкритих розробок, комерційного використання; громадського призначення; землі змішаного використання; транспорту та зв'язку; технічної інфраструктури; ландшафтно-рекреаційні території та інші відкриті землі[14;c.27].

Коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км), враховує вплив ренти місцеположення на загальний рентний дохід.

Значення даного коефіцієнту обумовлюється інтегрованою дією регіональних, зональних та локальних груп факторів і обчислюється за формулою 2:

(2)

Де: КМ1 - коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і , місцевій системах виробництва і розселення - регіональні фактори;

Км2 - коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від ступеню містобудівної цінності території населеного пункту (економіко-планувальної зони) - зональні фактори;

КмЗ - коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від особливостей місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони - локальні фактори.

Процедура виконання грошової оцінки земель населених пунктів визначається“ Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів ”.

На першому етапі визначається базова, середня для населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель, яка залежить від місцерозташування с. Перехресне в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва і розселення та рівня освоєння та облаштування території.

На другому етапі базова вартість диференціюється в межах населеного пункту по економіко-планувальних зонах, які встановлюються в залежності від неоднорідності функціонально-планувальних якостей території, котрі впливають на розмір рентного доходу: різниця в доступності, в рівні інженерного забезпечення та. благоустрою території, розвитку сфери обслуговування населення, в екологічній якості території та привабливості середовища.

На третьому етапі визначається вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей її місцеположення.

На заключному етапі проводиться грошова оцінка окремих земельних Ділянок. Ця оцінка здійснюється державними органами земельних ресурсів безпосередньо, або іншими організаціями, які мають ліцензію Держкомзему України на виконання зазначених робіт.

Вихідними даними для проведення нормативної грошової оцінки є правовстановлюючі документи про статус населеного пункту та його межі, дані державного земельного кадастру про правовий природний та господарський стан земель, дані державної та відомчої статистичної звітності, що характеризують інженерно-транспортне облаштування.

Результати роботи з оцінки земельної ділянки затверджується у вигляді письмового документа, який називається «звіт про оцінку». Даний документ містить висновок про вартість оцінки земельної ділянки, показує зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки земельних ділянок (Наказ від 09.01.2003 N 2).

Нормативна база:

- Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III.

- ЗУ «Про оцінку землі» від 11.12.2003 № 1378-IV.

- ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні» 12.07.2001 № 2658-III.

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 23.03.1995 № 213.

- Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах «Про затвердження Порядку визначення тарифів на проведення робіт з грошової оцінки земель за рахунок бюджетних коштів на основі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23.03.95 N 213 і 30.05.97 N 525" від 08.02. 00 р. № 18.

- Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 27.01.2006 № 18/15/21/11 .

- Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах «Про затвердження Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок» від 09.01.2003 N 2.

Територія села в межах економіко-планувальних зон поділяється також за функціональним використанням. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, враховують відносну прибутковість наявних в її межах економічної діяльності. В межах даного населеного пункту таких груп виділено 6. Відведення земель до груп функціонального використання проводилось відповідно до класифікатора видів економічної діяльності та стандартної класифікації забудованих земель.

3. Визначення базової вартості земель

У наш час, мабуть, вже мало кого може здивувати інформація про недостатність коштів місцевого бюджету на проведення різноманітних робіт. Проблеми, пов'язані з розірванням кола постійної недостатності наявних бюджетних коштів, покращення ситуації з наповненням бюджетів турбують сьогодні керівників усіх органів влади. Існує чимало пропозицій щодо можливості вирішення даного питання. Завдяки проведенню у нашій країні земельної реформи, земля, нарешті отримала свою ціну, за її використання нині стягується земельний податок, орендна плата, здійснюється відшкодування збитків, заподіяних землевласникам та землекористувачам, швидкого розвитку набирає ринок земель. Концентруючись на бюджетних рахунках, платежі за землю є надійним джерелом їх наповнення. У країнах з розвинутою ринковою економікою понад 50% бюджетних надходжень становить саме земельний податок, а також мито від здійснення трансакцій з земельними ділянками[13;c.44].

Одна з основних причин такої різниці в показниках надходжень полягає в несвоєчасному виконанні заходів, передбачених «Программою земельної реформи». Серед цих заходів є проведення робіт з інвентаризації та грошової оцінки земель. Наявність оцінки землі дає можливість органам місцевого самоврядування реалізувати свої повноваження щодо охорони та раціонального використання земель, створення необхідної основи для формування ринку земель, фінансово - економічної бази місцевого самоврядування за рахунок використання коштів від плати за землю.

Грошова оцінка земель населених пунктів проводиться з метою створення умов для економічного врегулювання земельних відносин при передачі землі у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі - продажу земельної ділянки та права оренди, ціноутворенні, визначенні ставок земельного податку, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розміру внесків до статутних фондів акціонерних товариств.

Земля визнана Конституцією України основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Саме тому законодавець оцінку земель і земле оціночну діяльність відокремив від оцінки іншого майна та майнових прав у самостійний Закон внесенням змін в окремі законодавчі й нормативні акти.

Основою для грошової оцінки земельної ділянки є визначення базової вартості 1м² земель в середньому по населеному пункту. Вона дає узагальнене уявлення про реальні переваги розміщення в тому чи іншому населеному пункті і є вихідною базою при наступній диференціації земель за споживчою привабливістю в межах населеного пункту. Базова вартість земель населеного пункту відображає результат дії зовнішніх і внутрішніх факторів рентоутворення на рівні населеного пункту[15;c.52].

У відповідності з “ Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів ” (розділ 3) базова вартість 1м² земель населеного пункту в залежності від рівня освоєння та облаштування його території, а також його місця в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва та розселення та визначається за формулою 3:

(3)

де: Цнм - базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту (в гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території населеного пункту в розрахунку на квадратний метр (в гривнях);

Нп - норма прибутку (6 %);

Нк - норма капіталізації (3 %);

КМ1 - коефіцієнт, який враховує значення і статус населеного пункту в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва та розселення.

Інформаційною базою для визначення витрат на освоєння та облаштування території в с. Перехресне стали дані статистичної звітності про натуральні та вартісні показники, надані районними службами комунального господарства.

Аналіз засвідчив, що по переважній більшості наданих показників окремих елементів інженерно-транспортної та природоохоронної інфраструктури населеного пункту наведена не повна відновна, а балансова вартість, тобто, без урахування індексації основних фондів, яка здійснювалась за останні роки. В зв'язку з цим для розрахунку повної відновної вартості елементів інфраструктури використовувались натуральні показники. Розрахунок їх відновної вартості здійснювався на основі «Сборника укрупненных затрат по застройке, инженерному оборудованию, благоустройству и озеленению городов различной величины и народнохозяйственного профиля для всех природноклиматических зон страны» (Москва, 1986г.) з урахуваннями індексу інфляції.

Загальна вартість витрат на освоєння та облаштування території с.Перехресне на 01.01.2006 року становить 3297,55 тис. грн., з яких основна частка припадає на інженерні мережі та споруди (100%) (таблиця 1).

Таблиця 1. Витрати на освоєння та облаштування території с. Перехресне.

Назва показників	За станом на початок 2009р.
	Одиниця ввиміру	Натуральний показник	Вартість тис.грн.)	%
Електропостачання			096,42	3,9
ЛЕП повітряна 10 кВ	км	140	1128,96
ТП закритого типу 10/0,4 кВ	диниця	25,6	1967,46
Телекомунікації та зв'язок			173,83	5,27
Телефонні інженерні мережі	км	5,3	22,78
АТС (без витрат на обладнання)	номер	19	51,05
Шляхи та шляхопроводи			27,3	0,83
Міські дороги магістральні без зупинного прямування (81 м)	км	1,57	77,3
Разом			3297,55	02

Базою для обчислення витрат на освоєння та облаштування в розрахунку на 1 м² є оціночна територія, яка дорівнює площі забудованої території с. Перехресне у встановлених межах. Розрахунок площі здійснювався на основі експлікацій земель населеного пункту складених спеціалістами ДП "Карпатигедезкартографія" при проведенні коректури планового матеріалу, уточнені під час розробки проекту формування території і встановлення меж с.Перехресне та форми 6-Зем за 2006 рік (табл.2).

Таблиця 2. Розподіл забудованих земель

Площа земель в межах с. Перехресне (га)	601,54
Площа забудованої території населеного пункту, що приймається до розрахунку базової вартості (га)	314,57
в тому числі:
* землі під житловою забудовою	16,20
* землі промисловості	-
* землі комерційного призначення	0,20
* землі громадського призначення	1,60
* землі змішаного використання	234,97
* під дорогами	1,60
* вулиць, набережних, площ	-
* землі відпочинку	-
* кладовища	-
і площа території населеного пункту, що не приймається до розрахунку базової вартості (га)	286,97

Таким чином, базова вартість одного квадратного метра земель с.Перехресне, обчислена відповідно до “Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарсько призначення та населених пунктів”, становить:



В подальшому при розрахунках Вартості одного квадратного МІвифа земель населеного пункту базова вартість підлягає індексації згідно коефіцієнта інфляції затвердженого Постановою кабінету Міністрів України на кожйй ЙіступниЙ рік, який слідує за роком випуску документації з грошової оцінки Даного населеного пункту.

4. Визначення коефіцієнту місцерозташування земельної ділянки км

Коефіцієнт місцерозташування окремої земельної ділянки Км відображає її відносну цінність (вартість) в межах території населеного пункту. З формули 2 видно, що даний коефіцієнт є добутком трьох коефіцієнтів Км1, Км2 та КмЗ, які характеризують залежність рентного доходу від регіональних, зональних та локальних особливостей розташування земельної ділянки. Оскільки коефіцієнт Км1 доцільно враховувати на стадії визначення базової вартості земель населеного пункту, у подальшому при визначенні коефіцієнту місцерозташування земельної ділянки ми матимемо справу лише з коефіцієнтами Км2 та КмЗ[14;c.21].

4.1 Землеоціночна структуризація території. Визначення факторів, які впливають на розрахунок коефіцієнту км2 та оцінка їх ролі

Процес рентоутворення в межах населеного пункту відбувається, як правило, на достатньо великій та внутрішньо неоднорідній території, яка характеризується складним поєднанням природних і антропогенних ландшафтів, різницею в функціонально-планувальних якостях, різним рівнем прибутковості від використання земель, що призводить до неоднорідності прояву рентоутворюючих факторів. Це обумовлює необхідність м землеоціночної структуризації -- економіко-планувального зонування території. Економіко-планувальні зони встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту з урахуванням таких факторів.

1. Неоднорідність функціонально-планувальних якостей території.

2. Доступність до:

• місць концентрації трудової діяльності (місць прикладання праці);

• центрів громадського обслуговування;

• місць масового відпочинку;

• центру населеного пункту;

3. Рівень інженерного забезпечення та благоустрою території;

4. Рівень розвитку сфери обслуговування населення;

5. Екологічна якість території;

6. Соціально-містобудівна привабливість середовища :

• різноманітність місць прикладання праці;

• наявність історико-культурних та природних пам'яток;

• естетика архітектурної забудови тощо.

Кількість факторів, що враховуються при здійсненні економіко-планувального зонування визначається, насамперед, величиною населеного пункту та рівнем його соціально-економічного розвитку.

Кінцевим результатом економіко-планувального зонування території населеного пункту є визначення зонального коефіцієнту Км2, який є добутком пофакторних оцінок пп. 1 - 6 з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів. Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів, повинна дорівнювати 1,0.

Межі та кількість економіко-планувальних зон, а також значення коефіцієнтів Км2 не є наперед заданими параметрами, а результатом пофакторної оцінки території населеного пункту. Неодмінною умовою економіко-планувального зонування є виділення земельнооціночних одиниць (оціночних районів) -- територіально і функціонально визначених утворень, в межах яких і здійснюється оцінка властивостей земель населених пунктів. Слід пам'ятати, що оціночні райони є робочими одиницями оцінки, їх кількість залежить від розміру населеного пункту, його господарського профілю, адміністративного статусу і соціально-культурного потенціалу. Чим детальніша земельнооціночна структуризація території, тим вищий ступінь достовірності кінцевого результату[16;c.36].

Оціночні райони виділяються у встановлених межах населених пунктів. Вони визначаються: магістралями загальноміського та районного рівня, смугою відводу залізниці, природними обмеженнями (річки, струмки, канали, рівчаки і т.д.), в окремих випадках -- межами ділянок виробничих підприємств.

Площа одного оціночного району має бути порівнюваною з мікрорайоном багатоповерхової забудови, кварталом (групою кварталів) садибної забудови.

Сукупність усіх земельнооціночних одиниць повинна забезпечувати повне охоплення території населеного пункту. Після аналізу функціонально-планувальної структури с.Перехресне було виділено 17 оціночних районів.

Методика оцінки окремих факторів, які впливають на величину зонального коефіцієнту Км2 базується на розрахунку окремих індексів, що відображають вплив кожного фактора (або їх групи) на цінність території населеного пункту. Алгоритм розрахунку відповідає таким умовам:

1. Значення кожного індексу розраховується від середнього значення конкретного фактора для населеного пункту (середнє значення приймається за 1).

2. Механізм зважування окремих факторів ґрунтується на методах багатомірної статистики та експертної оцінки кожного фактора).

3. Граничні значення коефіцієнта Км2 вкладаються у діапазон значень таблиці 3 “Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”.

Всі процедури пофакторної оцінки окремих оціночних районів, визначення зонального і локального коефіцієнтів Км2 та КмЗ та здійснення економіко-планувального зонування території виконувались із застосуванням програмного комплексу грошової оцінки земель населених пунктів LPS 2004, розробленого спеціалістами НВЦ ЗІС.

a. Розрахунок комплексного індексу цінності території та виділення економіко-планувальних зон

Розрахунок комплексного індексу цінності території оціночних районів Іі здійснюється шляхом зважування окремих індексів, які були розраховані в результаті пофакторної оцінки. Для визначення зважувальних (калібровочних) коефіцієнтів був застосований метод кореляційного аналізу (зважувались коефіцієнти парної кореляції між значеннями окремих індексів). Вагові коефіцієнти для кожного з індексів подані в таблиці 3:

Таблиця 3.Фактори які впливають на цінність території в межах населеного пункту с. Перехресне

№	Назва фактора	Вага,%
1	Доступність до центру населеного пункту	5
2	Доступність до концентрованих місць прикладання праці	5
3	Доступність до місць масового відпочинку	4
4	Доступність до залізничних (авто) вокзалів, або станцій	4
5	Доступність до зупинок суспільного транспорту	5
6	Рівень водопостачання	5
7	Рівень каналізування	3
8	Рівень газопостачання	5
9	Рівень електропостачання	5
10	Якість грунтів	2
11	Рівень підтоплення грунтовими водами	2
12	Ускладнений рельєф	3
13	Рівень чистоти повітря	5
14	Забезпечення закладами торгівлі та громадського харчування	5
15	Забезпечення поліклініками та аптеками	5
16	Забезпечення закладами побутового обслуговування	5
17	Забезпечення культурними та спортивними закладами	5
18	Забезпечення дитячими садками	5
19	Забезпечення школами	5
20	Озеленення району	5
21	Різноманітність місць прикладання праці	5
22	Естетика архітектурної забудови	4
23	Престижність району для проживання	3

Наступною стадією економіко-планувального зонування території населеного пункту є об'єднання оціночних районів в економіко-планувальні зони. При об'єднанні оціночних районів у зони враховувалась дія трьох факторів:

• суміжність районів;

• переважно однотипне функціональне використання;

• близькість значень індексу Іі (величини індексів окремих оціночних районів не повинні значно відрізнятись між собою).

Значення зонального коефіцієнту Км2 для окремої економіко-планувальної зони визначається як середньозважене індексів Іі оціночних районів, які входять до цієї зони (за часткою площі району).

В результаті проведення економіко-планувального зонування у с. Перехресне було виділено 0 зон (межі зон показані на Схемі грошової оцінки земель с. Перехресне)[18;c.42].

4.2 Визначення локальних факторів, які впливають на оціночну вартість конкретної земельної ділянки і значення коефіцієнту км3

Визначення коефіцієнту місцерозташування земельної ділянки не вичерпується значеннями коефіцієнту Км2. На величину рентного доходу конкретної ділянки окрім зональних впливають також і локальні фактори, повний перелік яких наводиться у таблиці “Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”. Встановлення переліку локальних факторів та обґрунтування їх значень здійснюється з урахуванням рекомендацій таблиці на базі матеріалів генерального плану населеного пункту (схема існуючих планувальних обмежень), іншої містобудівної документації та результатів натурних обстежень.

Значення коефіцієнтів, які застосовуються до кожного з факторів, пропонуються, виходячи з їх ваги, а також з урахуванням умови п.3.9. “Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”: добуток пофакгорних оцінок не повинен бути нижче 0,75 і вище 1,5.

Аналіз, проведений в процесі виконання грошової оцінки населеного пункту, виявив ЗО локальних факторів, які можуть вплинути на загальне значення коефіцієнту КмЗ. Встановлення значення кожного локального коефіцієнту здійснювалось на основі визначення ступеня його важливою у загальній сукупності факторів, яка приймалась за 1. Оцінка ступеня важливості факторів здійснювалась експертним шляхом із застосуванням даних анкети експертної оцінки.

5. Грошова оцінка земель різного функціонального використання

5.1 Грошова оцінка земель несільськогосподарського використання

Згідно п.3.9. “ Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів ” вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання визначається з урахуванням п базової вартості, коефіцієнта місцерозташування та коефіцієнта функціонального використання (Кф), значення якого для земель різної категорії наводяться у таблиці 4.

Таблиця 4. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)

Категорія земель за функцією використання	Склад категорії	Значення коефіцієнту
1	2	3
Землі житлової забудови	Землі одно- і двоповерхової забудови Землі багатоповерхової забудови	1,00
Землі промисловості	Землі легкої промисловості Землі важкої промисловості Землі промисловості будматеріалів (за винятком будівельних майданчиків) Землі складів та баз, які відносяться до вищезазначених галузей	1,20
Землі комерційного використання	Землі автотехобслуговування Землі оптової торгівлі та складського господарства Землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг Землі ринкової інфраструктури Землі іншої комерційної діяльності	2,50
Землі досліджень і розробок	Землі досліджень і розробок, проектних, проектно-конструкторських та проектно- вишукувальних організацій	1,20
Землі громадського призначення	Землі державного управління та місцевого самоврядування Землі оборони Землі освіти Землі культури Землі охорони здоров'я і соціальних послуг Землі громадських та релігійних організацій Землі екстериторіальних організацій	0,70
Землі змішаного використання	Землі житлової забудови і промисловості Землі житлової забудови і комерційного використання Землі житлової забудови і громадського призначення Землі промисловості і комерційного використання Землі комерційного використання і громадського призначення	Розрахунки
Землі транспорту, зв'язку	Землі шляхів Землі автомобільного транспорту Землі залізничного транспорту Землі трубопровідного транспорту Землі зв'язку і телекомунікацій інші землі транспорту і зв'язку	1,00
Землі технічної інфраструктури	Землі санітарної очистки та благоустрою Землі водопостачання та каналізації Землі енергозабезпечення Землі іншого інженерного забезпечення	0,65
Землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі	Землі зелених насаджень загального користування Землі зелених насаджень спеціального призначення Землі кладовищ Землі відпочинку і спорту Землі, що зайняті поточним будівництвом Землі, відведені під майбутнє будівництво Інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту

Подобные документы

• Вплив грошової оцінки на ринок земель у м. Києві: стан, проблеми та перспективи розвитку

  Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Використання моделі гедоністичних цін у практиці ціноутворення. Поняття міської ренти як економічної вартості землі. Фактори розвитку ринку міської землі.
  
  контрольная работа [2,9 M], добавлен 14.12.2010
  

• Правові аспекти оцінки земель

  Аналіз норм чинного законодавства, які регулюють проведення оцінки земель в Україні. Особливості економічної оцінки земель несільськогосподарського призначення. Визначення об'єктів оцінки земель в Україні. Земля як унікальний ресурс, визначення її ціни.
  
  контрольная работа [50,6 K], добавлен 06.09.2016
  

• Аналіз нормативної грошової оцінки земель села Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області

  Характеристика смт. Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області. Економіко-планувальне зонування території. Характеристика ґрунтового покриву. Нормативна грошова оцінка забудованих земель населеного пункту. Розрахунок плати за землю.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 25.01.2016
  

• Основи земельного права

  Особливості правового режиму земель у межах населених пунктів. Загальна характеристика земель водного фонду. Розмір земельної ділянки, яку можливо безоплатно приватизувати для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
  
  контрольная работа [16,5 K], добавлен 07.03.2011
  

• Правовий захист використання земель

  Правове регулювання використання земель, що особливо охороняються: земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Правова охорона земель природно-заповідного призначення та відповідальність за порушення земельного законодавства.
  
  курсовая работа [32,7 K], добавлен 18.02.2010
  

• Землі сільськогосподарського призначення

  Визначення земель (угідь) сільськогосподарського призначення та порядок їх використання. Приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Використання земельних ділянок з меліоративними системами.
  
  реферат [21,8 K], добавлен 19.03.2009
  

• Особливості плати за землю в населених пунктах та за межами населених пунктів

  Суб’єкти та об’єкти оподаткування земельним податком. Ставки та пільги щодо сплати земельного податку. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню. Податковий період для плати за землю. Орендна плата. Індексація нормативної грошової оцінки земель.
  
  контрольная работа [29,8 K], добавлен 10.11.2015
  

• Правові форми використання земель

  Сутність та зміст земельних прав громадян, пов’язаних із використанням земель. Аналіз підстав набуття, шляхів реалізації та використання прав на землю. Загальна характеристика окремих форм використання земель в Україні, а саме сервітуту та оренди землі.
  
  контрольная работа [40,1 K], добавлен 28.09.2010
  

• Правове забезпечення охорони земель

  Характеристика розвитку сучасного стану законодавства, державна комплексна система спостереження за станом земель. Планування в галузі використання та стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів.
  
  дипломная работа [523,3 K], добавлен 01.08.2014
  

• Землі житлової та громадської забудови

  Державна політика щодо забезпечення розвитку населених пунктів. Визначення та використання земель житлової та громадської забудови. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
  
  реферат [20,0 K], добавлен 23.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам