Організаційно-правові засади взаємодії правоохоронних органів з органами Державної контрольно-ревізійної служби

Рис. 2.1 Стадії взаємодії правоохоронних органів і ДКРС під час здійснення контрольних заходів

Правовою підставою для організації взаємодії ДКРС та ОВС є ст. 14 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», в якій визначено підходи до призначення ревізій за зверненнями правоохоронних органів (див. рис. 2.2).

Одночасно правовими підставами для звернення правоохоронних органів до органів ДКРС щодо проведення ревізій і перевірок є:

прокуратура - п.3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» - дає право прокурорам «вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз»;

МВС - підпункт «в» п. 2 ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» - дає право керівникам спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю ОВС «залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій, контрольних і фінансових органів»; підпункт 5 п. 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993р. № 510 - дає право керівникам підрозділів цієї служби «вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств, установ та організацій»;

СБУ - підпункт «в» п. 2 ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» - дає право керівникам спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю СБУ «залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій, контрольних і фінансових органів»;

слідчі, прокурори - по кримінальних справах, що перебувають в їх провадженні, - ст. 66 КПК України - дає право «викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій»;

координаційний комітет - п. 4 ст. 8 та підпункт «в» п 1 ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», згідно з якими органи ДКРС зобов'язані за дорученнями Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами;

інші спеціальні органи по боротьбі зі злочинністю - підпункт «в» п. 1 ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», що зобов'язує органи ДКРС «проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами» за дорученням цих органів.

Прокуратура	п.3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» - дає право прокурорам «вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз»
МВС	підпункт «в» п. 2 ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» - дає право керівникам спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю ОВС «залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій, контрольних і фінансових органів»; підпункт 5 п. 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993р. № 510 - дає право керівникам підрозділів цієї служби «вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств, установ та організацій»
СБУ	підпункт «в» п. 2 ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» - дає право керівникам спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю СБУ «залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій, контрольних і фінансових органів»
Слідчі, прокурори	по кримінальних справах, що перебувають в їх провадженні, - ст. 66 КПК України - дає право «викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій»
Координацій-ний комітет	п. 4 ст. 8 та підпункт «в» п 1 ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», згідно з якими органи ДКРС зобов'язані за дорученнями Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами
Інші спеціальні органи по боротьбі зі злочинністю	підпункт «в» п. 1 ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», що зобов'язує органи ДКРС «проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами» за дорученням цих органів

Рис. 2.2 Правові підстави для звернення правоохоронних органів до органів ДКРС

Контрольно-ревізійні підрозділи можуть перевіряти діяльність підприємств, установ і організацій, що не входять до складу об'єктів підконтрольних органам ДКРС, на предмет дотримання ними законодавства з фінансових питань за постановою прокурора, слідчого про проведення ревізії чи перевірки, винесеної під час розслідування кримінальної справи, а також за зверненням Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України.

На підставі цих правових засад розроблено Інструкцію про організацію проведення ревізій і перевірок органами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів, яка погоджена з Генеральною прокуратурою, МВС та СБУ, затверджена Наказом “Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України” від 19.10.2006 № 346/1025/685/53. Цим Порядком передбачено, що працівник органу ДКРС, який здійснює ревізію за зверненням правоохоронного органу, виконує службове доручення й підпорядковується безпосередньо керівнику органу ДКРС (див. рис. 2.3).

Розглянемо спочатку взаємодію на стадії підготовки до здійснення контрольних заходів. Порядком від 19 жовтня 2006 року визначено, які дані має містити звернення правоохоронного органу щодо проведення ревізії (перевірки) (див. Рис. 2.4). Якщо ж звернення правоохоронного органу не відповідає наведеним вимогам, то його повертають для уточнення.

Вимоги до опису поставлених у зверненні ОВС питань:

Які документи перевірено, за який період, метод перевірки (суцільний, вибірковий), наявність наказу керівника об'єкта контролю або іншого відповідного документа щодо закріплення за посадовими особами відповідальності за здійснення окремих операцій, внесених до переліку питань ревізії (перевірки);

Яке допущено порушення (назва, дата, номер нормативно-правового акта, номер статті чи пункту, що були порушені); розміри виявлених збитків, причини (по можливості) їх виникнення; посади, прізвища та ініціали осіб, на яких покладено відповідальність за здійснення певних господарських і фінансових операцій і з вини яких допущено порушення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3 Механізм взаємодії ревізора і співробітника СДСБЕЗ

Як відображено в бухгалтерському або складському обліку операції, здійснені з порушеннями.

Звернення правоохоронних органів щодо проведення органами ДКРС ревізій (перевірок) або виділення посадових осіб для участі у проведенні ревізій (перевірок) розглядаються та приймається одне з таких рішень :

- звернення правоохоронного органу прийнято до виконання, згідно з ним організовується і проводиться позапланова ревізія (перевірка);

- звернення правоохоронного органу прийнято до виконання, згідно з ним позапланово виділяються посадові особи для участі в проведенні ревізії (перевірки);

- звернення правоохоронного органу щодо проведення ревізії (перевірки) прийнято до виконання в плановому порядку;

- у проведенні ревізії (перевірки) чи виділенні посадових осіб для участі в проведенні ревізії (перевірки) відмовлено.

1	Повна назва підприємства (установи, організації), його місцезнаходження (фактичну адресу та, за наявності, адресу, зазначену в установчих документах), інформація про організаційно-правову форму.
2	Інформація про отримання об'єктом контролю бюджетних коштів, використання державного чи комунального майна або наявність пільг як коштів, отриманих з бюджету.
3	Коротка суть фінансових порушень, допущених об'єктом контролю (або операції, які мають ознаки того, що вони здійснюються з порушеннями).
4	Конкретні питання стосовно дотримання законодавства з фінансових акцій (у межах компетенції органів ДКРС), на які необхідно дати відповідь.
5	Період, за який треба перевірити діяльність підприємства, установи чи організації з визначених питань.

Рис. 2.4 Дані, які має містити звернення правоохоронного органу щодо проведення ревізії (перевірки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.5 Обставини, при яких не проводяться ревізії на вимогу ОВС

Також існують обставини, за яких ревізії на вимогу ОВС не проводяться.

Наступним етапом взаємодії між ДКРС і правоохоронними органами взагалі є стадія здійснення контрольних заходів. Основне завдання ОВС в процесі проведення контрольного заходу на стадії здійснення ревізії полягає у забезпеченні ревізорам умов, за яких можливе об'єктивне і повне здійснення контрольних заходів щодо фінансових операцій певного об'єкта контролю.



Рис. 2.6 Перелік дій співробітників правоохоронних органів у процесі взаємодії з ДКРС

Ревізія (перевірка) не обов'язково має починатися і проводитися у присутності працівників правоохоронного органу. У тих випадках, коли об'єкт контролю не протидіє проведенню законно призначеної ревізії чи перевірки (допустив ревізорів у визначений законодавством час на свою територію і в приміщення, надав за наявності робочі місця для їх роботи та необхідні документи для контролю, забезпечив проведення інвентаризації тощо), немає необхідності вдаватися до допомоги правоохоронного органу.

Якщо виникають непорозуміння з підконтрольним об'єктом, ДКРС залучає до вирішення проблем правоохоронний орган, що ініціює контрольний захід:

- подає звернення до координатора ревізії (перевірки) від правоохоронного органу (для цього у зверненні передбачено зазначення даних про підрозділ правоохоронного органу, номер телефону і прізвище його працівника, з яким треба підтримувати зв'язок для вирішення питань, що потребують втручання правоохоронного органу);

- направляє на адресу правоохоронного органу, що є ініціатором контрольного заходу, офіційну інформацію про задокументовані факти протидії проведенню органом ДКРС ревізії (перевірки).

Органи МВС на такі звернення зобов'язані негайно вжити відповідних заходів для припинення протидії, забезпечити нормальне проведення ревізії (перевірки), охорону працівників контрольно-ревізійної служби, документів і матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів щодо притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Будь-які зміни у програмі проведення ревізії за вимогою правоохоронних органів повинні бути погоджені між ревізорами й правоохоронцями, за умови внесення однією із зазначених сторін письмового обґрунтування і прийняття за ним рішення керівництвом іншої сторони. Тобто внесені правоохоронним органом під час ревізії (перевірки) додаткові питання приймаються керівником ревізійної групи (ревізором) до виконання лише за рішенням керівника органу ДКРС. Відповідно ініційовані ревізором зміни до програми ревізії (перевірки) мають бути погоджені керівником правоохоронного органу.

Останнім етапом взаємодії є стадія завершення контрольного заходу. Основна мета взаємодії органу ДКРС з правоохоронним органом на стадії реалізації результатів контрольних заходів полягає у забезпеченні своєчасного, об'єктивного і принципового розгляду матеріалів ревізії (перевірки) керівництвом об'єкта контролю і, за потреби, правоохоронним чи судовим органом, вжиття належних заходів до усунення допущених порушень і їх наслідків, відшкодування збитків, завданих державі, громадянам і суб'єктам господарювання, та притягнення винних осіб до встановленої законодавством відповідальності. Важливим чинником взаємодії на цій стадії є своєчасне та якісне інформування органами ДКРС правоохоронних органів про господарські операції, які мають ознаки зловживань і суттєвих порушень.

Остаточні результати ревізії (перевірки) викладаються в акті (довідці), згідно з питаннями, передбаченими правоохоронним органом.

В акті (довідці) ревізії (перевірки) не допускається оцінки дій окремих посадових осіб твердженнями чи значеннями (наприклад, «розікрав кошти», «привласнив державне майно», «сфабрикував», «злочинець», «шахрай»), а також загалом висновків звинувачувального характеру.

Акт складається у трьох примірниках, а на письмову вимогу правоохоронного органу - і в більшій кількості.

Акт разом з іншими матеріалами ревізії (перевірки) передається правоохоронному органу у порядку і терміни, визначені Порядком взаємодії.

Допускається передача ревізійних матеріалів у правоохоронні органи рекомендованим поштовим відправленням. Передача ревізійних матеріалів безпосередньо посадовим особам правоохоронних органів забороняється, в тому числі й під розписку.

За результатами контрольного заходу в правоохоронний орган, передається низка документів (див. Рис. 2.7).

Згідно зі ст. 97 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані прийняти матеріали органу ДКРС як заяву про виявлені правопорушення і не пізніше триденного терміну ухвалити одне з таких рішень: а) порушити кримінальну справу; (додаток 4) б) відмовити в порушенні кримінальної справи; в)направити матеріали за належністю.

Рис. 2.7 Пакет документів, що підлягає передачі в правоохоронні органи

За відсутності підстав для порушення за матеріалами ревізії (перевірки) кримінальної справи або за наявності підстав для її закриття про це письмово інформується орган ДКРС, що проводив ревізію (перевірку).

Завершує процес взаємодії органу ДКРС і правоохоронного органу проведення щоквартальної взаємозвірки результатів розгляду переданих матеріалів ревізій (перевірок). Обов'язковість її проведення визначено Інструкцією про організацію проведення ревізій і перевірок органами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів, яка погоджена з Генеральною прокуратурою, МВС та СБУ, затверджена наказом “Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України” від 19.10.2006 № 346/1025/685/53.

Отже, від налагодженої чіткої взаємодії ДКРС та підрозділів ОВС, зокрема сектору ДСБЕЗ, залежить економічна стабільність та безпека організацій, банків, підприємств різної форми власності, своєчасність реагування на попередження економічних злочинів. Залежно від професійності та технічного забезпечення цих підрозділів є реальна можливість протидіяти легалізації тіньових доходів, розкраданням державних коштів, матеріальних цінностей тощо.

Висновки

Проведене дослідження в ході підготовки дипломної роботи дає змогу зробити певні висновки та сформулювати пропозиції. Перш за все необхідно вказати, що державний фінансовий контроль - явище багатогранне, його сутність полягає у діяльності спеціально створених контролюючих органів щодо забезпечення законності і фінансової дисципліни та інформування громадськості про здійснення розподільчого процесу в державі. У демократичному суспільстві він є однією з найважливіших функцій державного управління; забезпечує об'єктивну оцінку реального стану фінансової системи та вплив на управління фінансами через виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності щодо управління фінансовими ресурсами та окремими об'єктами Державної власності; аналізує фінансового стану та за наявності відхилень - своєчасно розробляє й застосовує відповідні корегуючі та превентивні заходи.

У процесі аналізу здобутків учених з державного управління, економістів, юристів, а також у результаті з'ясування особливостей фінансового контролю в Україні отримано висновки про наявність таких основних функцій державного фінансового контролю: комплексне визначення реального стану фінансової системи; оцінка державних програм, аспектів бюджетного процесу та даних про фінансову діяльність; аналіз стану розрахунків з державним бюджетом і позабюджетними фондами; виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності; аналіз причин відхилення; вироблення й застосування відповідних коригуючих і превентивних заходів. Зміст державного фінансового контролю визначається тими завданнями, що стоять перед державою, а його метою є встановлення реального стану фінансової системи та дієвий вплив на управління фінансами.

Незважаючи на посилення окремих етапів фінансового контролю, слід констатувати, що кількість фінансових порушень з року в рік не зменшується. Результати діяльності Державної контрольно-ревізійної служби свідчать про динаміку зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень в цілому.

Ефективність фінансового контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і комунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Більшість із цих функцій покладено на Державну контрольно-ревізійну службу.

Однак, у своїй діяльності органи Державної контрольно-ревізійної служби стикаються з низкою проблем щодо ефективної організації фінансового контролю. Так, однією із важливих проблем можна вважати дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій.

Для вирішення цієї групи проблем доцільно провести низку заходів, серед яких:

по-перше, чітко регламентувати функції, права і відповідальність фінансових органів при погодженні кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них;

по-друге, запровадити нові та вдосконалити чинні нормативи щодо планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей;

по-третє, визначити предмет і обсяг фінансового контролю, який стосовно бюджетних коштів мають здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів, підрозділи відомчого контролю, фінансові органи та органи Державного казначейства, встановити відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання цих функцій.

Крім того, у процесі передачі органами ДКРС матеріалів перевірок при виявленні правопорушень органу дізнання міліції для прийняття рішення досить часто ревізори не в змозі розмежувати корупційні діяння від посадових злочинів. В результаті винуваті особи притягаються не до кримінальної, а до адміністративної відповідальності, чим не виправдовуються очікувані ревізорами результати та виникають з їх боку необґрунтовані нарікання на роботу правоохоронців.

Існує також проблема відсутності системності контролю, тобто відповідності попереднього, поточного і наступного контролю. Нині фінансовий контроль з боку органів Державної контрольно-ревізійної служби носить каральний і виховний характер, але не має превентивного характеру щодо попередження порушень бюджетної дисципліни та запобігання зловживань у фінансово-бюджетній сфері. З огляду на це одним із напрямів удосконалення фінансового контролю вважааємо підвищення дієвості поточного контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та Державної податкової адміністрації. Ефективність превентивних, а не подальших заходів важко переоцінити. Доцільно було б залучати органи ДКРС до здійснення попереднього контролю на стадії формування кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, або уповноважити фінансові органи та органи Державного казначейства здійснювати крім поточного ще й попередній контроль за формуванням фінансових ресурсів бюджетних установ та організацій.

У здійсненні своїх контрольних функцій перед органами ДКРС постає проблема відсутності єдиної інформаційної системи контролю, тобто доступу до баз даних інших фінансових контролюючих органів. Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямами витрачання бюджетних коштів від витрат на утримання установ і організацій до їх витрачання на соціальне важливі цілі пропонуємо встановити систематичний обмін інформацією між усіма фінансовими і контролюючими органами, які забезпечують виконання бюджету, і правоохоронними органами, що можливо розглядати як один з напрямків взаємодії між ними. Тобто необхідна єдина інформаційна база. Щоб вирішити цю проблему доцільно комп'ютеризувати систему фінансового контролю в Україні з доступом до локальних і глобальних мереж передачі інформації, що дасть змогу зекономити робочий час і не турбувати зазначені органи постійними письмовими запитами.

Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Низьким залишається рівень аналітичної роботи в низових ланках Державної контрольно-ревізійної служби, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень і, відповідно, не вживаються заходи щодо їх усунення. Серйозною перешкодою для здійснення аналізу матеріалів ревізій та перевірок є відсутність єдиної методологічної бази. Тому вважаємо за потрібне розробити обґрунтовану методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка б дала змогу працівникам ДКРС проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за останні 2-3 роки. У проведенні вказаних заходів можлива і участь співробітників правоохоронних органів (ДСБЕЗ) та надання їм повної інформації про результати аналізу. Це дозволило б визначати основні причини порушень та запобігати їм у майбутньому.

Крім того слід зазначити, що назріла необхідність ухвалення Закону України „Про фінансовий контроль в Україні”, що завершило б створення правових основ функціонування цілісної системи фінансового контролю в Україні, сприяло б загалом зміцненню Державної влади, місцевого самоврядування і стабільності фінансової системи, становленню ефективної системи державного контролю та зростанню ролі держави в регулюванні соціально-економічного розвитку держави.

Проаналізувавши різні точки зору працівників правоохоронних органів та співробітників Державної контрольно-ревізійної служби вважаємо за необхідне запропонувати дискусійне обговорення деяких важливих моментів.

1. Існує думка, що сьогодні назріла необхідність переходу контрольно-ревізійної служби в новий якісний стан - перетворення її з органів чисто фінансового контролю в категорію правоохоронних органів з наділенням ДКРСУ відповідними юрисдикційними повноваженнями.

Однак ми вважаємо, що такий об'єктивно зумовлений перехід вимагає серйозних теоретичних досліджень як проблем трансформації фінансового контролю в цілому, так i проблем підвищення ефективності діяльності Державної контрольно-ревізійної служби зокрема як найважливішого елементу фінансового контролю.

2. Фахівцями пропонується ревізорів ДКРСУ, коли вони здійснюють ревізії i перевірки за завданнями правоохоронних органів, прирівняти до статусу судових експертів.

Це також дуже важливий момент, який потребує всебічного аналізу, оскільки потребує внесенням змін до КПК України, а також внесення змін до Закону України “Про судову експертизу”.

В процесі проведення дипломного дослідження також розглядалися процесуальні норми, які визначають порядок застосування такої міри, як стягнення. Ці норми, зокрема, є в “Інструкції про порядок вилучення i стягнення коштів, застосування фінансових санкцій за результатами ревізій та перевірок”, яка конкретизує передбачене Законом про ДКРСУ право її органів вилучати в прибуток відповідного бюджету виявлені ревізіями приховані i занижені платежі, стягувати на користь бюджету кошти, одержані за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, застосовувати до підприємств, установ i організацій фінансові санкції, передбачені п.7 ст.11 Закону “Про державну податкову службу в Україні”. Згідно з Законом про ДКРСУ (п.7 ст.10) ця служба володіє i повноваженнями по вилученню до бюджету виявлених ревізіями або перевірками прихованих чи занижених валютних i інших платежів.

Слід зауважити, що в Законі використані поняття “вилучення до бюджету” i “стягнення до бюджету”, які, на нашу думку, мають однакову правову природу.

Прискорення ринкових перетворень i зв'язана з цим необхідність введення режиму жорстокого обмеження бюджетних видатків з метою відвернення фінансової кризи зумовлюють необхідність посилення ролі і підвищення рівня діяльності ДКРСУ. Таким чином, склалися об'єктивні передумови прийняття нового закону про ДКРСУ, який би відповідав вимогам сьогодення.

Сподіваємося, що вжиття зазначених заходів сприятиме покращенню взаємодії правоохоронних органів та органів Державної контрольно-ревізійної служби, забезпечить дієвість та ефективність державного фінансового контролю, його профілактичну спрямованість, зміцнення фінансової дисципліни в державі.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 3125-ХІІ від 22 квітня 1993 р. http://zakon. rada.gov.ua

2. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» № 83/98 від 05.02.1998 http://zakon. rada.gov.ua

3. Закон України «Про міліцію» № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 р. http://zakon. rada.gov.ua

4. Закон України «Про Рахункову палату» № 315/96 від 4 липня 1996 р.

5. Указ Президента «Про положення про Головне контрольно-ревізійне управління України» від 28 листопада 2000 року № 1265/2000 http://zakon. rada.gov.ua

6. Постанова КМ «Про утворення Державної служби боротьби з економічними злочинами» від 5 липня 1993 р. № 510 http://zakon. rada.gov.ua

7. Постанова КМ «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою» від 16 листопада 2006 р. № 550

8. http://zakon. rada.gov.ua

9. Порядок взаємодії органів Державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України: Спільний наказ ГоловКРУ, МВС, СБУ та Генпрокуратури № 346/1025/685/53 від 19 жовтня 2006 р. www.dkrs.gov.ua

10. Митний кодекс № 92-IV від 11.07.2002 http://pravo. levonevsky.org

11. Інструкція «Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю» від 21 вересня 1994 року за № 225/435 http://www.uazakon. com

12. Інструкція «Про порядок проведення ревізій і перевірок за поданням правоохоронних органів», затверджена начальником ГоловКРУ України від 26.11.99, № 107 http://zakon. rada.gov.ua

13. Анатолій Куліш Поняття й ознаки взаємодії правоохоронних органів України// Підприємництво, господарство і право, 2008, № 11, с. 90-91

14. Бутенко В.Л., Бубенко І.В Проблеми і напрями вдосконалення роботи органів державного фінансового контролю // Економічний простір, 2008, № 12/1, с. 106-113.

15. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004 - 1440 с.

16. Взаємодія - в порядку, порядок у державі - у взаємодії. О.В. Забрудський// Фінансовий контроль, 2007, № 1(36), с. 3-4

17. Види фінансового контролю: проблеми класифікації в правовій літературі. Лариса Кінащук //Фінансове право, 2006, № 1, с. 84-86

18. Воронова Л.К., Криницкий И.Е., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: учебник/ - Х., 2006, 384 с.

19. До проблеми визначення поняття «фінансовий контроль» Лариса Кінащук //Фінансове право, 2008, № 11, с. 97-99

20. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління К., 2002, с. 75

21. Кириленко О.П. Фінанси. - Тернопіль, 2006, 163 с.

22. Л. Фещенко Функціональна структура системи державного фінансового контролю в Україні// Банківська справа, 2001, № 1, с.12

23. Л. Чуніхіна Новий погляд на фінансовий контроль //Право України, 2005, № 5, с. 60-63

24. Новий тлумачний словник української мови. - К., «Аконіт», 2001, - 1 том, - 926 с.

25. Новий тлумачний словник української мови. - К., «Аконіт», 2001, - 2 том, - 928 с.

26. Організфційно-правове забезпечення боротьби з економічною злочинністю в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання - www.referatcentral. org.ua

27. Орлюк О.П. Финансовое право - К., 2003, 528 с.

28. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України - mvs.gov.ua

29. Пивовар Ю.Г. Організаційно-правові засади взаємодії міліції і органів фінансового контролю: Авт. дис….канд. юрид. наук - Київ, 2008, 15 с.

30. Правовые основы финансового контроля Варфоломеева Ю.А.// Финансовое право, 2005, № 12, с. 10-15

31. Р.В. Гуревич Забезпечення взаємодії органів фінансового контролю та органів внутрішніх справ./Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ с. 181-186.

32. Ревізія і перевірка як основні методи фінансового контролю в Україні Лариса Кінащук //Фінансове право, 2006, № 7, с. 128-130

33. Риков М.Г. Визначення пріорітетних завдань із протидії злочинним проявам у бюджетній і кредитно-фінансовій сферах та можливі шляхи їх якісного розв'язання підрозділами ДСБЕЗ// Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - №2, 2009 с. 260-268

34. Скалозуб Л.П. Організація взаємодії підрозділів ДСБЕЗ МВС України з правоохоронними та контролюючими органами/Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ № 4-2009 http://www. nbuv.gov.ua

35. Современный экономический словарь. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. - М., 1999, с. 369

36. Стефанюк І.Б. Фінансовий контроль: визначення поняття і системи// Економіка. Фінанси. Право. 2001, № 7, с. 3-6

37. Теорія фінансів. Василик О.Д. - К., 2000, 416 с.

38. Финансовое право: учебно-методическое пособие/Авт. кол.: О.А. Бурбело, В.Ф. Василенко, А.А. Манаков, Н.Н. Стрельникова, Луганск, 2002

39. Фінансове право: /підручник/ Воронова Л.К., Бекерська Д.А., Кадькаленко С.Т. та ін. - К., 2003, 384 с.

40. Цимбал Г.П. Взаємодія як умова забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів: Дис…канд. юрид. наук. - К., 2005, 222 с.

41. Чи потрібен Україні закон про фінансовий контроль? І.Б. Стефанюк// Фінансовий контроль, 2006, № 2 (31), с. 5-8.

Размещено на Allbest.ru