Размещено на http://www.allbest.ru/

Бюджетні права органів державної влади та місцевого самоврядування

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття учасників бюджетного процесу та їх права
• 2. Бюджетне законодавство та бюджетно-правові норми
• 3. Права, обов'язки і роль органів управління бюджетними коштами
• 3.1 Права та обов'язки органів управління бюджетними коштами
• 3.2 Роль Державного казначейства України в процесі контролю за дотриманням бюджетного законодавства
• 4. Бюджетні права органів місцевого самоврядування
• 4.1 Методи та засоби формування місцевих бюджетів
• 4.1.1 Місцеві податки і збори
• 4.2 Роль Бюджетного кодексу України у правовому забезпеченні місцевого бюджету
• Висновок
• Використана література

Вступ

Бюджет як явище в історії людського суспільства з'явився порівняно недавно - в епоху капіталізму. Його поява пов'язана з відділенням державних фінансів монарха, обмеженням влади останнього, переходом до демократичних засад управління державним і суспільним життям. Бюджет в усіх країнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштів держави. ,

В Україні поняття, зміст і функції державного бюджету мають свої особливості, викликані суспільними і економічними перетвореннями в країні за останні роки. ,

Згідно ст.1 Закону України “Про бюджетну систему України”, бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Державний бюджет України є основним фінансовим планом. В Україні існує багато фінансових планів утворення і використання певних фондів коштів. Але бюджет є основним з них за величиною, за суспільно-політичним значенням, за ступенем впливу на інші фонди коштів. Крім того, Державний бюджет України з абсолютною більшістю з них об'єднаний організаційно, тобто надходженням або витрачанням певних грошових коштів.

Державний бюджет - встановлений законом на певний період основний фінансовий план (розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій.

Стан бюджету, рівень його впливу на суспільство, характер і результати цього впливу залежать від основних чинників - бюджетної моделі та налагодженості бюджетного процессу. Визначальним чинником при цьому є побудова бюджетної моделі. Неправильна бюджетна модель або така модель, що не відповідає конкретним історичним чи соціально-економічним умовам, веде як до підриву фінансової бази держави, так і до істотного зменшення бюджетного впливу. Найкраща організація бюджетного процессу за таких умов не може забезпечити належної ролі бюджету. Управління бюджетом тільки тоді ефективне, коли воно спирається на чітко організовану систему бюджетного процессу.

Бюджетне право України - це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю, тобто утворенням, розподілом та використанням коштів державного та місцевих бюджетів. .

Коло відносин у сфері бюджетної діяльності є досить широким, оскільки включає відносини, пов'язані зі встановленням бюджетного устрою та бюджетної системи України, структурою доходів і видатків бюджетної системи, їх розподілом між її ланками, здійсненням міжбюджетних трансфертів та розмежуванням компетенції органів державної та муніципальної влади, а також з організацією бюджетного процесу.

Бюджетно-правові норми регулюють відносини при формуванні бюджетної системи, розподілі доходів і видатків між окремими ланками бюджетної системи та здійснення міжбюджетних трансфертів, а також визначають правову регламентацію бюджетного процесу та компетенцію його учасників. Отже, бюджетні правовідносини - це суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані з розподілом та витрачанням ресурсів, акумульованих бюджетною системою країни.

Бюджетно-правові норми визначають права та обов'язки суб'єктів бюджетних відносин, вказують на обставити, за яких учасники цих відносин стають носіями конкретних прав та обов'язків, і передбачають наслідки, які настають у разі невиконання вимог, встановлених цими нормами. Закріплюючи на рівні нормативно-правового акта компетенцію органів державної та місцевої влади, а також права та обов'язки учасників бюджетних відносин, бюджетні норми надають економічним (бюджетним) відносинам офіційного характеру, що захищається державою та підкріплюється її імперативно-владними повноваженнями.

Правову основу бюджетного законодавства України становлять: Конституція України; Бюджетний кодекс України; Закон про Державний бюджет на поточний рік; інші закони, що регулюють бюджетні відносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади; рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. .

1. Поняття учасників бюджетного процесу та їх права

Бюджетний процес - регламентована нормами правова діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов'язки учасників бюджетних правовідносин. Кожен учасник бюджетного процесу діє тільки в межах своїх повноважень і несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

На кожній стадії бюджетного процесу задіяні певні учасники, які наділені відповідними повноваженнями. Залежно від ролі, місця, функцій та обсягів діяльності їх можна виділити у такі групи:

1) суб'єкти управління бюджетною системою - органи державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють загальне управління бюджетною системою або управління окремими її ланками;

2) органи державної виконавчої влади та виконавчі органи місцевого самоврядування, котрі в межах своєї компетенції здійснюють контроль та оперативне управління бюджетними коштами;

3) платники податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів;

4) органи грошово-кредитного регулювання, представлені Національним банком України, установами комерційних банків, суб'єктами фінансового ринку;

5) розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Бюджетні повноваження залежно від виду бюджетних правовідносин, у межах яких реалізуються бюджетні права їх суб'єктів, поділяються на: матеріальні - визначають зміст прав і обов'язків органів державної влади у сфері функціонування бюджетної системи, процесуальні - передбачена законодавством сукупність прав та обов'язків державних органів у сфері бюджетного процесу.

Рівні бюджетних прав: вертикальний (між представницькими та виконавчими органами різного рівня) - базується на конституційних нормах, що розмежовують повноваження між органами державної влади;

горизонтальний - ґрунтується на конституційних нормах про розподіл компетенції між гілками влади.

Групи бюджетних прав:

-- повноваження у галузі зведеного бюджету - ґрунтуються на забезпеченні єдності бюджетної системи; проведенні єдиної бюджетної політики;

-- повноваження у галузі державного бюджету - це повноваження з формування, розподілу і використання коштів державного бюджету;

-- повноваження у галузі місцевих бюджетів - повноваження органів місцевого самоврядування. ..

Основні учасники бюджетного процесу:

Президент України, органи законодавчої і виконавчої влади, Національний банк України, органи державного фінансового контролю.

Бюджетні повноваження учасників бюджетного процесу:

1) Президент України: .

-- підписує закон України про Державний бюджет і закони України про внесення змін і доповнень до закону про Державний бюджет, а також інші закони;

-- має право вето відносно прийнятого Верховною Радою України закону про Державний бюджет України з наступним поверненням його на повторний розгляд; .

-- має право законодавчої ініціативи - видає укази і розпорядження з питань, не врегульованих бюджетним законодавством; .

2) Верховна Рада України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. обласні, районні, сільські, селищні, міські і районні ради:

-- розглядають і затверджують бюджет; .

-- розглядають і затверджують звіт про виконання бюджету; .

-- контролюють виконання рішень про бюджет; .

3) Верховна Рада України: .

-- визначає бюджетну політику держави; .

-- приймає постанови про основні напрямки бюджетної політики;

-- затверджує показники соціально-економічного розвитку країни, необхідні для формування бюджетів; .

-- приймає законопроекти, які приводять до зміни дохідної і видаткової частин бюджетів; .

4) Комітет Верховної Ради України з питань бюджету: .

-- приймає рішення стосовно бюджетних законопроектів; .

-- обробляє і узагальнює пропозиції та висновки комітетів Верховної Ради України і народних депутатів по проекту закону про Державний бюджет та інших пов'язаних з ним законопроектах; .

-- заслуховує інформацію відносно виконання бюджетних повноважень на всіх стадіях бюджетного процесу; .

-- оцінює і готує висновок про виконання закону про Державний бюджет протягом року; .

-- готує висновок до звіту про виконання закону про Державний бюджет;

-- розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до закону України про Державний бюджету України;

5) Кабінет Міністрів України: .

-- розробляє і подає Верховній Раді України основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України, проект Основних напрямків бюджетної політики, проект закону про Державний бюджет України, звіт про виконання Державного бюджету України;

-- забезпечує виконання закону про Державний бюджет України; .

-- розраховує показники зведеного бюджету України і готує звіт про його виконання;

-- подає інформацію щодо прийнятих законодавчих і нормативних актів на виконання закону про Державний бюджет України; .

-- приймає рішення відносно використання закону про Державний бюджет України;

-- приймає рішення відносно використання резервного фонду Державного бюджету України; .

-- приймає рішення про здійснення запозичень в обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України; .

6) Міністерство фінансів України: .

-- готує і узагальнює документи та матеріали, необхідні для формування проекту Основних напрямків бюджетної політики; .

-- розробляє проекти нормативів бюджетної забезпеченості; .

-- складає проект Закону про Державний бюджет України; .

-- організовує виконання Державного бюджету України; .

-- організовує методичну роботу з питань фінансово-бюджетного планування для адміністративно-територіальних одиниць; .

-- розробляє і затверджує річний розпис Державного бюджету України;

-- здійснює обслуговування державного боргу України; .

-- подає Кабінету Міністрів України звіт про виконання Державного бюджету;

7) Національний банк України: .

-- визначає основні принципи грошово-кредитної політики України; .

-- розробляє законопроекти, пов'язані з формуванням дохідної та видаткової частин бюджету і готує пропозицї до проекту закону про Державний бюджет.

Схема учасників бюджетного процесу зображена на рис.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Органи державного контролю за виконанням бюджету в Україні і

їх завдання в управлінні бюджетним процесом.

На сьогодні в Україні функціонує велика кількість контролюючих органів. Зумовлено це тим, що кожна гілка державної влади представлена органами, які виконують управлінські функції. А оскільки контроль - невід'ємна складова управління, то його неможливо відокремити від управління у законодавчій і виконавчій сферах, сконцентрувати в одних руках.

Згідно статті 19 Бюджетного кодексу України „на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів”. Тому органи державної влади, які реалізують контрольні повноваження на стадіях бюджетного процесу, називають органами бюджетного контролю. Так, Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України та подає його до Верховної Ради України. Закон про Державний бюджет України приймає Верховна Рада України та підписує Президент України. Ця істина задокументована у Бюджетному кодексі України. Завдання ж Уряду - забезпечити виконання Державного бюджету України, зокрема, в частині законного, цільового та ефективного використання державних коштів. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади здійснює попередній, поточний та наступний контроль через урядові органи - Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державну податкову адміністрацію України, Державну митну службу України, Фонд державного майна України, відомчі органи фінансового контролю та інші контролюючі органи (див. табл. 2).

Таблиця 2

Контрольні повноваження органів державної влади

Повноваження Верховної Ради України щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства задокументовані в Бюджетному кодексі України. Від імені Верховної Ради України відповідно до Конституції України зовнішній, незалежний державний фінансовий контроль здійснює Рахункова палата України. Парламентський контроль за витрачанням державних фінансових ресурсів органами і установами виконавчої влади здійснюють постійні комітети Верховної Ради України, а також спеціальні комітети - Комітет з питань бюджету і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Так, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету контролює відповідність поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період.

На сьогодні не визначено достатньо чітко місце і роль кожного суб'єкта державного фінансового контролю в його цілісній системі, а контрольні повноваження органів державної влади розподілені нераціонально. Завдяки чіткій регламентації функцій і прав органів державної влади, що наділені контрольними повноваженнями, можна усунути паралелізм і дублювання в їх діяльності, а також упорядкувати періодичність контрольних дій.

бюджет казначейство кодекс місцевий

2. Бюджетне законодавство та бюджетно-правові норми

Бюджетне право України - це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю, тобто утворенням, розподілом та використанням коштів державного та місцевих бюджетів. ,

Коло відносин у сфері бюджетної діяльності є досить широким, оскільки включає відносини, пов'язані зі встановленням бюджетного устрою та бюджетної системи України, структурою доходів і видатків бюджетної системи, їх розподілом між її ланками, здійсненням міжбюджетних трансфертів та розмежуванням компетенції органів державної та муніципальної влади, а також з організацією бюджетного процесу.

Бюджетно-правові норми регулюють відносини при формуванні бюджетної системи, розподілі доходів і видатків між окремими ланками бюджетної системи та здійснення міжбюджетних трансфертів, а також визначають правову регламентацію бюджетного процесу та компетенцію його учасників. Отже, бюджетні правовідносини - це суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані з розподілом та витрачанням ресурсів, акумульованих бюджетною системою країни. .

Бюджетно-правові норми визначають права та обов'язки суб'єктів бюджетних відносин, вказують на обставити, за яких учасники цих відносин стають носіями конкретних прав та обов'язків, і передбачають наслідки, які настають у разі невиконання вимог, встановлених цими нормами. Закріплюючи на рівні нормативно-правового акта компетенцію органів державної та місцевої влади, а також права та обов'язки учасників бюджетних відносин, бюджетні норми надають економічним (бюджетним) відносинам офіційного характеру, що захищається державою та підкріплюється її імперативно-владними повноваженнями.

Таким чином, бюджетні правовідносини є наслідком правового регулювання державою суспільних (економічних) відносин, що виявляється у наданні цим відносинам юридичної форми. Слід зазначити, що саме у бюджетній діяльності будь-який її акт (розподіл коштів між окремими ланками бюджетної системи, використання бюджетних асигнувань) може здійснюватися виключно на основі правового акта. Науковці вбачають у цьому нерозривну єдність матеріальної та правової сторін бюджетних відносин.

До особливих рис, що характеризують бюджетні відносини, слід віднести також звужене, порівняно з фінансовими, коло суб'єктів таких відносин. Зокрема, учасниками бюджетних відносин не можуть виступати фізичні особи, оскільки вони згідно з чинним законодавством не можуть безпосередньо отримувати кошти з бюджетів будь-якого рівня на власне фінансування. Кожний учасник бюджетних відносин бере участь у формуванні, розподілі або використанні коштів, зібраних до бюджету відповідного рівня, на одній чи всіх стадіях бюджетного процесу.

Зрозуміло, що провідне місце у бюджетних відносинах посідають представницькі органи, які своїми рішеннями затверджують акти про бюджет, а також органи виконавчої влади (центральної або на місцевому рівні), які є основними виконавцями бюджетів. Окреме місце належить органам спеціальної компетенції у галузі фінансів (Міністерству фінансів, Державному казначейству тощо), які безпосередньо забезпечують бюджетну діяльність.

Бюджетно-правові норми можна класифікувати за змістом на матеріальні та процесуальні. Матеріальні норми встановлюють матеріальний зміст бюджету: структуру бюджетної системи, джерела доходів і видатків, їх обсяги, порядок закріплення за різними ланками бюджетної системи, здійснення міжбюджетних трансфертів тощо. Їх об'єднують у фінансово-правовий інститут - бюджетний устрій, який є складовою бюджетного права. Процесуальні бюджетно-правові норми регулюють бюджетний процес, тобто відносини з приводу складання, розгляду і затвердження бюджету, здійснення його виконання, а також складання, розгляд і затвердження звітності про виконання бюджету. Такі норми об'єднано у фінансово-правовий інститут - бюджетний процес. .

За часом дії бюджетно-правові норми поділяють на постійно діючі та періодичні. Цей критерій класифікації особливо заслуговує на увагу, оскільки характеризує таку особливість бюджетних відносин, як періодичний характер. Постійно діючі норми містяться у Бюджетному кодексі України, Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", мають визначальний характер при встановленні бюджетної системи та визначенні бюджетних повноважень учасників бюджетного процесу. Постійно діючі бюджетно-правові норми не обмежені у часі, вони існують, поки суб'єкти відносин зберігають свою правомочність. .

Норми, що мають періодичний характер, містяться у щорічних актах про бюджет, які затверджують представницькі органи, та в нормативно-правових актах, що їх приймають органи виконавчої влади на їх забезпечення. Оскільки акти про бюджет (Закон про Державний бюджет України та рішення місцевих рад) діють лише протягом бюджетного періоду, тобто з 1 січня по 31 грудня, бюджетні правовідносини також обмежують свою дію виключно зазначеними межами. 31 грудня установи Державного казначейства України закривають рахунки бюджетним установам, що фінансуються за рахунок відповідного бюджету, і відкривають їх з 1 січня у межах бюджетних призначень, встановлених черговим актом про бюджет.

Черговою особливістю бюджетних відносин є їх велика деталізованість. Оскільки коштів на фінансування видатків ніколи не вистачає і держава змушена фінансувати лише невідкладні потреби, вона має детально регламентувати права та обов'язки всіх учасників бюджетного процесу для забезпечення ефективного, цільового та економного витрачання фінансових ресурсів та забезпечення їх постійного й планового надходження до бюджету певного рівня, відповідно, порядок відпуску коштів та їх витрачання встановлений в актах, що входять до бюджетного законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом бюджетне законодавство України становить: Конституція України; Бюджетний кодекс України; Закон про Державний бюджет на поточний рік; інші закони, що регулюють бюджетні відносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади; рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Конституцією України визначено загальні засади формування бюджетної системи України, побудовані на справедливому і неупередженому розподілі суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно Закон про Державний бюджет України визначає будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Таким чином, Конституція обмежує фінансові ресурси, якими може оперувати Уряд протягом бюджетного періоду для забезпечення державної політики. Принципом бюджету визначається його збалансованість; регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені. ,

На виконання завдань та положень Конституції України був розроблений і 21 червня 2001 р. прийнятий Бюджетний кодекс України. Кодекс встановив верховенство бюджетного законодавства, оскільки всі нормативно-правові акти мають застосовуватися у частині, що не суперечить йому та Закону про Державний бюджет України . Визначено структуру та принципи бюджетної системи, дано поняття бюджетного процесу та встановлено компетенцію його учасників. У новому аспекті висвітлено міжбюджетні відносини, у тому числі розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів. ,.

У межах компетенції, визначеної Конституцією України, Бюджетним кодексом та чинним законодавством, уряд та органи центральної виконавчої влади здійснюють поточне нормативно-правове регулювання бюджетною діяльністю. Визначальне місце у цьому процесі відведено органами системи Міністерства фінансів та Державного казначейства. .

3. Права, обов'язки і роль органів управління бюджетними коштами