Правовий режим майна подружжя

Одна з найсерйозніших сімейних проблем полягає в тому, що далеко не всі шлюби правильно будуються з самого початку, що зумовлено здебільшого імпульсивністю, поспішністю при прийнятті рішення про укладання шлюбу і небажанням зазирнути в майбутнє. Беручи шлюб, партнери найчастіше навіть не уявляють собі, як будуватиметься їх подружнє життя. Саме в цьому аспекті інститут шлюбного договору є інструментом ,який спонукає замислитись над своїм подальшим життям, дає змогу з'ясувати важливі для кожної зі сторін питання подружнього життя. Крім того, шлюбний договір до певної міри забезпечує відповідність поведінки подружжя тим взаємним сподіванням і положенням, із яких вони починали своє подружнє життя. І це ще далеко не повний перелік переваг цього важливого правового інституту.

Юристи-практики, на нашу думку, часто прийдеться нарікати на відсутність належної розробки форм шлюбних договорів. Позначається також брак практичного досвіду українських юристів у цій сфері. Зразки документів, які пропонують сьогодні у нотаріальних конторах вражають своєю некоректністю. Шлюбний договір може охоплювати низку окремих пунктів (умов), що стосуються майнових прав і обов'язків подружжя, ним можуть передбачатись: передання у власність майна, надання коштів на утримання одного з подружжя, створення умов для належного виховання дітей, “покарання” за подружню невірність (компенсація моральної шкоди) тощо. Єдиної форми для документа немає, він може складатись як з одного пункту, так і з кількох сторінок, із докладним, вичерпним і розгорнутим описанням умов.

У більшості цивілізованих країн шлюбні договори вже давно стали нормою, і це зовсім не заважає людям бути щасливими у шлюбі, разом із тим позбавляючи їх багатьох неприємних моментів при “з'ясуванні стосунків”. На сьогодні така можливість є і в українських пар. Чи користуватись нею - особиста справа кожної людини, справа ж юристів - забезпечити реалізацію такої можливості.

Укладення шлюбного договору - це можливість запобігти непотрібним і небажаним конфліктним ситуаціям та суперечкам, а також певною мірою, гарантія уникнення укладання шлюбу з розрахунку та фіктивних шлюбів. Шлюбний договір може вирішити багато проблем, які чекають на молодят в майбутньому. Навіть у закоханих їх може з'явитись безліч, адже ніхто від цього не застрахований. І шлюбний договір - не панацея від усіх сімейних негараздів, але мабуть усім варто захистити свої інтереси таким чином.

шлюбний договір майно

Висновки та пропозиції

Підсумовуючи все вищезазначене варто запропонувати наступне:

1. Із закріпленням у Конституції України охорони не лише материнства, а й батьківства, виникла необхідність урівняти в правах обох батьків. Тому норму про те, що чоловік не може подати заяву про розлучення в період вагітності дружини, а також протягом одного року з дня народження дитини, ми пропонуємо поширити і на дружину.

2. Непоодинокими є також випадки застосування ускладненої термінології. В СКУ в одних випадках вживається словосполучення “дружина та чоловік”, а в інших - термін “подружжя” причому ці два терміни зустрічаються в тексті однієї статті. Це лише ускладнює читабельність та сприйняття правових норм. Тому, на нашу думку, варто ввести в СКУ поняття “подружжя”, я чоловіка і дружини, що перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі.

3. Незрозумілою і суперечливою видається норма про встановлення режиму окремого проживання подружжя. В ній сказано, що суд за заявою подружжя чи одного з них може встановити такий режим. З одного боку, виходить, що дружина та чоловік не бажають чи не можуть жити разом, а з іншого - не розривають шлюб. Тому ми вважаємо, що дану статтю варто виключити з СКУ.

4. Сімейно-правовою наукою обґрунтовано концепцію поділу правового режиму майна подружжя на законний (який в імперативній формі визначається законом) та договірний (який визначається шлюбним договором). У новому СКУ ця концепція знайшла своє певне відображення, але не отримала остаточного логічного завершення. У ньому не вирішено проблем співвідношення законного та договірного правових режимів. Попри наявність у ст.93 СКУ застережень про недопустимість за умовами шлюбного договору ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, СКУ надає можливість не поширювати режим спільності на майно, що набувається в період шлюбу, тобто надає подружжю можливість ліквідовувати дію законного правового режиму майна.

Таку ситуацію можна пояснити тим, що це здійснюється за домовленістю дружини і чоловіка, які мають право на свободу договору. Але не можна не враховувати особливостей сімейних відносин і того, що усунення законного правового режиму і встановлення шлюбним договором режиму роздільності майна так чи інакше ставитиме одного з подружжя, який не працює через виховання та догляд за дітьми (а це, зазвичай, жінка), у становище, за якого він буде позбавлений права взагалі на будь-яку частку в майні, яка набуватиметься другим з подружжя. Тому ми вважаємо, що в СКУ повинні бути передбачені норми, які б містили гарантії одержання подружжям певної мінімальної частки в майні, що набувається у шлюбі за будь-яких умов шлюбного договору.

5. Щодо регулювання права власності під час розірвання шлюбу, то у ч. 1 ст. 68 СКУ залишена поза увагою пропозиція про встановлення норми, за якою розірвання шлюбу має припиняти право спільної сумісної власності, автоматично перетворюючи його у право спільної часткової власності.

6. СКУ допускає можливість внесення подружжям змін до шлюбного договору як за взаємною згодою, так і за рішенням суду на вимогу одного з подружжя ,якщо цього вимагають не лише його інтереси, а й інтереси неповнолітніх чи непрацездатних повнолітніх дітей, що мають істотне значення. Не заперечуючи в принципі права подружжя на внесення змін до шлюбного договору, не можна разом з тим, встановлювати таке широке коло неконкретизованих підстав, як це зроблено у новому СКУ, для зміни в односторонньому, хоч і судовому, порядку до шлюбного договору, адже це не сприяє стабільності правового режиму подружнього майна.

7. Важливим питанням, яке не врегульоване діючи законодавством, є визначення в шлюбному договорі права на аліменти, а також можливість їх заміни грошовою (майновою) компенсацією.

8. Ст.101 СКУ надає подружжю право відмовитись від шлюбного договору. Така норма юридично є невдалою. Якщо виходити із загальних засад інституту зобов'язального права, коректно іще було б вести мову про припинення дії шлюбного договору за взаємною згодою подружжя.

9. Відповідно до ст.102 СКУ на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема, у разі неможливості його виконання. Текст цієї статті не узгоджується з усталеними принципами цивільного права, в якому підставами для одностороннього розірвання договору визнаються неналежне виконання стороною умов договору, неможливість виконання. Власне, саме так вирішене це питання у СК РФ. Запропонована є редакція с.102 СКУ вразлива не лише з теоретичних міркувань. В судовій практиці неодмінно отримуватиме далеко неоднозначне тлумачення поняття істотної підстави для розірвання шлюбного договору.

10. Із закріпленням у Конституції України охорони не лише материнства, а й батьківства, виникла необхідність урівняти в правах обох батьків. Тому норму про те, що чоловік не може подати заяву про розлучення в період вагітності дружини, а також протягом одного року з дня народження дитини, ми пропонуємо поширити і на дружину.

Крім зазначених пропозицій необхідно також врахувати дані пропозиції по роботі.

Список використаного законодавства

1. Конституція України від 28 червня 1996 року. - К.: Юрінком Інтер, 1996. - 87 с.

2. Кодекс Законів про шлюб та сім'ю України від 20 червня 1969 року. / Кодекси України. - Т.2. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - С.444-493.

3. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року. / Законодавство України про шлюб та сім'ю. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 376 с.

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року. Офіційний текст. - К.: Право, 2003. - 380с.

5. Закон України “Про охорону дитинства” від 30 червня 2001 року. // Відомості Верховної Ради України. -- 2001. -- № 30. -- С. 142.

6. Закон України «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 року.// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №24. - С.352.

та літератури:

7. Агарков М. Обязательства по советскому гражданскому праву. - М., 1988. - С.105.

8. Агафонова Н.Н. Право частной собственности граждан на квартиру. Автореф. дис.канд. юрид. наук. - М., 1994. - С.18-19.

9. Азаревич Д. Семейные имущественные отношения по русскому гражданскому праву. // Журнал гражданского и уголовного права. - Санкт-Петербург, 1883. - Кн. 4. - С.118.

10. Антокольская M.Д. Семейное право. - М., 1998. - С.157.

11. Ариванюк Т. Загально-правові засади припинення права спільної власності подружжя.// Право України. - 2001. - №12. - С.76-80.

12. Белявський А.В., Фінн Е.Ф. Любовь и кодекс. Социально-правовые проблемы брака и семи. - М.: Советская Россия, 1973. - С.78-84.

13. Богданова Н.Д. Совершение нотариальных действий с квартирами, принадлежащими гражданам на праве собственности Правоведение. - 1994. - №4. - С.100.

14. Бойцова Е.А. Влияние проблем расторжения брака на бизнес. Юридический мир. - 2000. - №8. - С.12.

15. Бондов с.Н. Брачный договор (контракт) по семейному праву России. Автореферат на соискание ученой степени канд.юр. наук. - М., 1999. - С.34

16. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: общие положения. - М.,1998. - С.320.

17. Вісті Київської Ради Робочих депутатів. - К., 1919. - №169. - С.2.

18. Граве К.А. Имущественные отношения супругов. - М., 1989. - С.42.

19. Давиденко Г.І. Шлюб і сім'я. - К.: Політвидав, 1972. - 126 с.

20. Данильченко О. Запобігання насильству у сім'ї. // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. - №4. - С.27-37.

21. Дзера О. Деякі проблеми регулювання відносин власності подружжя в новому Сімейному кодексі України. // Юридична Україна. - 2003. - №1. - С.56-59.

22. Документи католицької церкви про шлюб та сім'ю. - Т. І. - Львів, 2002. С.249.

23. Ейдинова Е. Нотариальное оформление права собственности на долю в общем имуществе супругов. // Сов. юстиция. - 1973. - №22. - С.18.

24. Ейдинова Е. Питання сумісної власності подружжя в нотаріальній і судовій практиці // Радянська юстиція. - 1977. - №5. - С.10-11.

25. Ершова Н.М. Имущественные правоотношения в семье. - М., 1979. - С.38.

26. Жилинкова И.В. Брачный контракт. - Х., 1997. - С.33.

27. Жилінкова І. Інститут заручин: далеке минуле і найближче майбутнє. // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - №4. - С.130-138.

28. Жилінкова І Концепція шлюбного договору за новим СКУ. // Вісник Академії правових наук України. - 2002. - №3. - С.122-130.

29. Жилінкова І. Правовий режим спільності майна подружжя. // Вісник Академії правових наук України. - 1999. - №3. - С.88-94.

30. Жилінкова І. Регулювання майнових відносин подружжя. // Право України. - 1994. - №11-12. - С.29.

31. Жилінкова І. Шлюбне законодавство та перспективи його розвитку.// Право України. - 2000. - №6. - С.108-111.

32. Закарлюка А.В. Процессуальные особенности рассмотрения судами дел об определении правового режима имущества супругов и его разделе. // Нотариус. - 2000. - №6. - С.8-11.

33. Звід законів Російської імперії. - Том 4. - С.114.

34. Закони цивільні. Практичний і теоретичний коментар / Під ред. А.Є. Вормса, В.Б. Єльяшкевича. - Вип.1. - М., 1913. - С.301.

35. Игнатенко А., Скрыпников Н. Брачный договор. Законный режым имущества супругов. - М.,1997. - С.34-41.

36. Иоффе О.С. Советское гражданское право. - Т.3. - Ленинград, 1965. - С.226-227.

37. Исфраилов И. Возникновение права общей собственности при приватизации квартиры. // Российская юстиция. - 1996. - №8. - С.12.

38. Князев А. Имущественные права и обязанности супругов. // Советская юстиция. - 1982. - №5. - С.24.

39. Королев Ю. Брачные контакты и контракты: Нужен ли супругам договор?// Правозащитник. - 1998. - №4. - С.23-27.

40. Кравчук В. Зміна власника (засновника) приватного підприємства Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - №1. - С.51.

41. Красько И.В. Правовая природа брачного контракта.// Проблема законности. - Харьков, 1998. - №33. - С.80-81.

42. Ніколаєва Л., Старцев О. Приватне підприємство в контексті шлюбно-сімейних правовідносин. // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. №11. - С.3-4.

43. Спасибо-Фатєєва И.В Акционерниє общества: корпоративные правоотношения. - Харьков, 1998. - С.233.

44. Поссе Е.А., Фадеева Т.А. Проблемы семейного права. - Ленинград, 1976.- С.33

45. Жилінкова І Концепція шлюбного договору за новим СКУ. // Вісник Академії правових наук України. - 2002. - №3. - С.122-130.

46. Максимович Л. Брачный договор. //Закон. - 1997. - №11. - С.37.

47. Корольов Ю. Расторжение брака // Рос. юстиция. - 1995. - №7. - С.38.

48. Кравчук В. Зміна власника (засновника) приватного підприємства Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - №1. - С.51.

49. Культура та побут населення України. - Донецьк, 1991. - С.143.

50. Литюк Л., Кройтор В. Имущественные отношения супругов в условиях рыночной экономики. //Бизнес-информ. - 1995. - №31-32. - С.22.

51. Майнові відносини подружжя: Огляд чинного законодавства. // Юридичний вісник України. - 2002. - №39. - С.6.

52. Макаренко Г. Чи вирішить проблеми “рік сім'ї”?// Юридичний вісник України. - №9. - 2004. - С.5.

53. Максимович Л. Брачный договор. //Закон. - 1997. - №11. - С.37.

54. М'ягченко М. Право власності в багатоквартирному будинку. //Право України. - 1997. - №3. - С.69.

55. Никитина В.П. Имущество супругов. - Санкт-Петербург, 1988. - С.123-134.

56. Ніколаєва Л., Старцев О. Приватне підприємство в контексті шлюбно-сімейних правовідносин. // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. №11. - С.3-4.

57. Оршанский И.Г. Исследования по русскому семейному праву. - Санкт-Петербург, 1877. - С.155.

58. Поленак-Акимовская М. Римское право / Под ред. проф. В.А. Пухан. - 1 Том. - М., 1999. - С. 108.

59. Поссе Е.А., Фадеева Т.А. Проблемы семейного права. - Ленинград, 1976.- С.33

60. Про становище сімей в Україні. -- К., 2002. -- С. 46.

61. Право и защита семи государством./ За ред. Азарова Е.Г., Королева Ю.А.. - М.: Наука, 1987. - С.182.

62. Пухман СВ. Історія кодифікування цивільного права. - В 2 т. - Санкт-Петербург, 1876. - С.307.

63. Рабинович П.М. Права людини та їх захист. - Л.: Світ, 1993. - С.27.

64. Радянське право. - 1984. - №5. - С.106.

65. Рейнке Н. Движение законодательств об имущественных правах жены. Журнал гражданского и уголовного права. - М., 1884. - С.69-70.

66. Риманивская Н.М., Мещеркина Е.Ю., Малышева Н.М. Супружеские отношения в условиях перехода к рынку. // Народонаселение. - 1999. - №2. - С.4-5.

67. Римське приватне право: Підручник / Під ред. Новицького И.С., Перетерського. - М., 1997. - С. 29.

68. Ромовська З.В. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України. - К., Дім “Ін Юре”, 2003 - 532 с.

69. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України - утвердження ідеології ненасильства. // Адвокат. - 2002. - №6. - С.5-6.

70. Ромовська З.В. Сімейне право - перспективи розвитку.// Основні напрямки реформи цивільного права в Україні. - 2-е вид. - К., 1997. - С.128.

71. Свердлов Г.М. Советское семейное право.// Соц. законность. - 1962. - №10. - С.85-86.

72. Сидоренко О Правові та психологічні перспективи вирішення конфліктів, пов'язаних з насильством у сім'ї. - 2001. - №12. - С.37-40.

73. Сімейне право України За заг.ред. Гопанчука В.С.. - К.: Істина, 2002. - 304 с.

74. Скакун О.Ф. Теория государства и права. - Х.: Консул, 2000. - С.124-126.

75. Соловей Т. Від заручин - до майнової відповідальності. // Нова політика. - 2001. - №3. - С.14-15.

76. Сосипатрова Н.Е. Брачный договор: правовая природа, содержание, прекращение. // Государство и право. - 1999. - №3. - С.76.

77. Спасибо-Фатєєва И.В Акционерниє общества: корпоративные правоотношения. - Харьков, 1998. - С.233.

78. Справжня теорія держави і права зарубіжних країн. - М., 1996. - С. 356 357.

79. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. - М.: Знание, 1995. - С.8-83.

80. СУ РРФСР. - М., 1918. - №76/77. -С.818.

81. Ульяненко О. Значення інституту шлюбного договору.// Вісник прокутарути. - 2003. - №3. - С.80-84.

82. Фурса С. Новеллы совместного проживания Юридическая практика. - 2003. - 14 октября. - С.4.

83. Фурса С Шлюбний контракт в нотаріальному процесі Право України. - 2002. - №5. - С.57.

84. Чефранова Е. Имущественные отношения в русской семье. - М., 1997. С.67.

85. Чефранова Е. Новый Семейный кодекс Российской Федерации. // Комментарий российского законодательства. - М.,1997. - С.122-124.

86. Чефранова Е Правовое регулирование имущественных отношений супругов. // Российская юстиция. - М., 1996. - С.31.

87. Шевченко Я.Н. Взаємодія цивільно-правових та сімейно-правових норм. // Радянське право. - 1988. - №4. - С.48.

88. Шершеневич Г.Ф. Підручник російського цивільного права. - М. - С.429.

89. Цатурова М.К. Російське сімейне право XVI-XVIII ст.ст. - М., 1991. - С.32.

90. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях./ За заг.ред. Харитонова Є.О., Калітенко О.М.. - Х.: Одіссей, 2002. - 640 с.

91. Явор О.А. Функции брачного контракта в семейном прaве Украины. Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Харьков, 1996. - С.8.

92. Bromley P.M., Lowe N.V. Bromley's Family Law // Ed. London. - 1992. - P. 555-556.

93. Hardingham I.J., Neave MA. - Australian Family Property Law. - 1984. - P.3.

94. Matrimonial Property Law /Ed. by W. Friedman. - Toronto, 1955. - P.210.

95. Olendon M.A. Matrimonial Property. А Comparative Study of Law and Social Change //Tulane Law Review. - 1974. - P. 77.

96. Seplowitz R.C. Transfers Prior to Marriage and the Uniform Probate Code's Redesigned Elective Share - Why the Partnership is not Yet Complete //Indiana Law Review. - 1991. - P.47.

97. Sessums M.A/ What are Wives' Contributions Worth Upon Divorce. // Florida Law Review. - 1989.Vol 4I. P.1002.

98. Transition// Missouri Law Review. - 1994. - P.25.

99. The Reform of Family Law in Europe / Ed. A.G.Chloros. Deventer, 1978. - P.10.

100. Women and Law in Late Antiquity. - Oxford., 1996. - P. 144.

101. W.G. Marriage, Property and Law in Late Imperial Russia. Oxford. - P66.

102. Gary S.N. Marital Partnership Theory and the Elective Share: Federal Estate Tax Law Provides а Solution //University of Miami Law Review. - 1995. - P.57.

103. Wildman E.J. Professional Goodwill as Divisible Community Property: How Should Idaho Approach the Issue? // Idaho Law Review. - 1994. - P.825.

Размещено на Allbest.ru