Аліментні правовідносини: поняття, зміст та види

З фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, утримання аліментів провадиться після реалізації продукції з власного господарства в кінці року.

До всієї заробітної суми, з якої вираховуються аліменти з осіб, що відбувають покарання в установах виконання покарання, а також з осіб, що перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів, лікарень та на підприємствах, включається та частина суми, що стягується на покриття витрат на утримання цих осіб у вказаній установі.

Особи, які працюють в установах України за кордоном, виплачують аліменти на користь осіб, які проживають в Україні, з подвійного заробітку з /ч установленими надбавками, одержуваного в Україні у національній валюті.

З осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються зі 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як з гривень, так і з валюти.

З військовослужбовців Збройних сил України та інших військ, осіб рядового І начальницького складу органів І підрозділів внутрішніх справ утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісяця (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Відповідно до пункту 12 вищезазначеної постанови утримання аліментів не провадиться з таких доходів громадян:

1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпкстку, не використану протягом кількох років;

3) допомоги на лікування;

4) допомоги по вагітності та пологах;

5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;

6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;

7) компенсаційних сум, які виплачуються амортизацію інструментів і зношеність одягу;

8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю;

9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;

10) одноразової допомоги при народженні дитини;

11) державної допомоги на поховання;

12) допомоги по догляду за дитиною; допомоги особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; інших допомог на дітей, передбачених законодавством;

13) державної допомоги, що виплачується на неповнолітніх дітей в період розшуку їх батьків;

14) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;

15) вартості виданого безкоштовно обмундирування і натурального постачання (або їх грошової компенсації);

16) дотацій на обіди, вартості до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

З військовослужбовців, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ утримання аліментів не провадиться з вихідної допомоги при звільненні з військової служби і органів внутрішніх справ, а також інших видів грошового забезпечення, що не має постійного характеру.

Відповідно до наказу Міністерства оборони "Про затвердження Переліку додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців" від 04.11.96 р. № 320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.96 р., до виплат, які не враховуються при відрахуванні аліментів з військовослужбовців, належать:

1) грошова допомога при звільненні з військової служби;

2) одноразова допомога на початкове обзаведення прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом;

3) одноразова грошова винагорода за закінчення військових навчальних закладів;

4) матеріальна допомога;

5) грошова компенсація за піднайм житлового приміщення;

6) грошова компенсація замість продовольчого пайка та речового майна;

7) дорожнє забезпечення, в тому числі польові гроші;

8) продовольчо-дорожні гроші;

9) грошові суми, які виплачуються з фонду нагород та фонду допомог;

10) премії, присуджені за створення видатних військово-теоретичних і військово-історичних праць та творів художньої літератури про Збройні сили України;

11) винагорода, що виплачується за винахід і раціоналізаторську пропозицію;

12) допомога, що виплачується у зв'язку з народженням дитини;

13) допомога в проведенні поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробків.

При розрахунку конкретної суми аліментів важливим є те, що відповідно до пункту 14 Переліку видів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів, витрати на переказ сум аліментів отримувачу повинен нести платник аліментів.

У разі якщо отримувачем аліментів відкрито рахунок в банку, перерахування аліментів здійснюється платіжним дорученням, а якщо такого рахунку отримувачем не відкрито, відповідно до пункту 27 Інструкції № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої постановою Правління НБУ від 02.08.96 р. № 204, перерахування належних сум може бути здійснене гарантованим платіжним дорученням через підприємства зв'язку.

Наказом Держкомзв'язку та інформатизації України від 07.02.2000 р. № 23 "Про затвердження граничних тарифів на основні послуги зв'язку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05,2000 р. за № 308/4529, встановлено такі розміри плати за переказ аліментів у відсотках до суми переказу:

1) у межах одного населеного пункту - 2,5 %;

2) за межі одного населеного пункту (в межах України) - 4,1 %; За переказ на розрахунковий рахунок додатково стягується плата 4,1 % від суми переказу;

3) за кордон (крім країн СНД) - 8,3 %;

4) до країн СНД-4,1 %.

Відповідно до підпункту 3.1.1. Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", на вартість поштових послуг нараховується податок на додану вартість, який також утримується із заробітку платника аліментів.

Розглянемо умовний приклад розрахунку аліментів. Заробіток працівника - 500 грн., розмір утримуваних аліментів згідно з виконавчим листом становить 25 %. Аліменти перераховуються до іншого населеного пункту в межах України:

- утримано прибуткового податку за шкалою - 85,55 грн.;

- утримано у Пенсійний фонд - 8,5 грн.;

- утримано збір до фонду соцстраху - 2,5 грн.;

- розмір аліментів - (500 - 88,55 - 8,5 - 2,5) * 25 : 100 = 100, 86 грн.;

- розмір поштового збору (без ПДВ) - 100,86 -4,1 : 100 = 4,14 грн.;

- сума ПДВ за послуги зв'язку - 4,1 грн. * 20 : 100 = 0,83 грн;

- всього утримань за аліментами із заробітку - 100,86 + 4,14 + 0,83 = 105,83 грн.

Відповідно до пунктів 5.13 та 8.1 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України у справах сім'ї та молоді та Державного комітету статистики України від 18.06.99 р. № 102/154/64/61/204, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.99 р. за № 470/3763, нараховані (отримувані) аліменти включаються, а сплачувані членом сім'ї аліменти виключаються із складу сукупного доходу сімей - одержувачів соціальної допомоги.

Видами соціальної допомоги є:

1) державна допомога сім'ям з дітьми (Закон України від 21.11.92 р. № 2811 -XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми");

2) надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива (Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.97 р. № 1050 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива");

3) адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.99 р. № 238 "Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям");

4) допомога на поховання (Порядок виплати допомоги на поховання, затверджений наказом Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці України, Державного комітету по житлово-комунальному господарству України, Фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України від 02.11.94 р. № 193/107/61/88/08-14-627/44, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28,03.97р. за №99/1903).

Доречно зазначити, що отримані стягувачем суми аліментів, відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (із внесеними змінами) не включаються до сукупного оподаткованого доходу з метою оподаткування прибутковим податком.

Аліменти на неповнолітніх дітей обчислюються з усієї суми, заробленої особами, які відбувають покарання у виправно-трудових колоніях і тюрмах, без урахування утримань, передбачених вироком та постановою суду, а також стягуваних відшкодувань вартості харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих їм послуг (стаття 53 Виправно-трудового кодексу).

На виплату аліментів не поширюється мораторій на задоволення вимог

кредиторів, який застосовується до підприємства при ухвалі про порушення провадження справи про банкрутство. Неврегульовані аліментні відносини є підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон (стаття 6 Закону України від 21.01.94 р. № 3857-ХИ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України").

3.2 Вирішення спорів, що випливають з аліментних зобов'язань

Відповідно до ст. 6² КпШС України захист прав, що виникають із шлюбно-сімейних відносин, здійснюється судом, органами опіки і піклування та органами реєстрації громадянського стану.

Цивільні справи про стягнення аліментів (аліментні справи) суди України розглядають: в порядку позовного провадження (згідно із Цивільним процесуальним кодексом України); і без порушення цивільної справи згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 1 березня 1985 р. "Про деяку зміну порядку стягнення аліментів на неповнолітніх дітей".¹ Потрібно сказати, що неврахування положень цього Указу стало підставою для скасування ухвали Севастопольського міського суду від 11 червня 1998 р. про відмову у визнанні й виконанні постанови Виборзького міського суду Ленінградської області від 9 липня 1997 р. про стягнення аліментів з С. В. на користь С. О. на утримання сина Р. Як зазначається у літературі, стягнення аліментів без порушення цивільної справи - це один із способів спрощення цивільно-процесуальної форми розгляду таких справ у суді.²

Судам підвідомчі справи про стягнення утримання (аліментів) від другого з подружжя (ст. 32 КпШС); про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей (ет. 80, 86 КпШС); про стягнення з батьків коштів на утримання дітей, влаштованих у дитячі заклади (ст. 87 КпШС), а також про стягнення аліментів з дітей на утримання непрацездатних батьків (ст. 81 КпШС), про стягнення аліментів з інших осіб на утримання неповнолітніх дітей (ст. 95 КпШС), про зниження аліментів (ст. 83 КпШС), про зміну розміру аліментів, стягуваних на користь повнолітніх дітей та батьків (ст. 91 КпШС), про визначення заборгованості по аліментах за наявності спору (ст. 93 КпШС), про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах (ст. 94 КпШС).

Розгляд справ про стягнення аліментів в позовному порядку здійснюється як і розгляд будь-яких інших цивільних справ.

Виконання судових рішень про стягнення аліментів здійснюється в порядку, визначеному за згаданому вище Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р.

Як зазначається в літературі, Україна взяла на себе зобов'язання визнавати і виконувати рішення, поставлені на територіях держав-учасниць конвенції "Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах", за винятком нотаріальних актів щодо грошових зобов'язань.

Крім цього Україна є учасницею Мінської конвенції країн СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р.

Розгляд судом справи про стягнення аліментів може здійснюватись як у спрощеному порядку (коли відсутній спір між сторонами), так в загальному порядку, встановленому для розгляду цивільних справ. Виконання рішень суду про стягнення аліментів здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". Є певні особливості, щодо стягнення аліментів з осіб, котрі виїжджають з України на постійне місце проживання у країни з якими Україна не має договорів про правову допомогу у цивільних та сімейних справах. Тут аліменти стягуються повністю до моменту виїзду.

З метою усунення недоліків у правовому регулюванні аліментних відносин потрібно звернути увагу на наступне:

- закріпити у відповідних правових нормах лише мінімальний розмір аліментів, які стягуються на неповнолітніх дітей, надаючи при цьому суду, що розглядає справу самостійно визначати розмір аліментів;

- встановити обов'язок особи утримувати дитину не лише до досягнення нею повноліття (18 років), але й до 23 років, якщо вона навчається у вузі;

- більш детально регламентувати аліментні права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів тощо.

І на завершення слід сказати, що враховуючи важливість інституту аліментних зобов'язань потрібно звернути більше уваги на дослідження його проблем, із врахуванням тих умов, що сьогодні склались в Україні, адже в межах однієї дипломної роботи це зробити практично неможливо.

Висновки

На основі проведеного дослідження можна зробити певні висновки щодо правового регулювання аліментних відносин в сімейному праві за чинним Кодексом про шлюб та сім'ю України та Сімейним кодексом. Взаємна матеріальна турбота - це безумовно аксіома взаємовідносин членів сім'ї - подружжя, батьків, дітей, інших членів родини. Проте право повинно враховувати не тільки аксіоми, але і конкретні ситуації, в силу яких одному з подружжя потрібно доводити його юридичний обов'язок надавати матеріальну допомогу іншому. З метою забезпечення інтересів того з подружжя, який є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, закон встановлює, що інший з них зобов'язаний надавати йому необхідні кошти відповідно своїх можливостей та конкретної ситуації, з урахуванням матеріального та сімейному становища обох із сторін таких зобов'язальних правовідносин.

Таке зобов'язання виникає у тому разі, коли той з подружжя, який е непрацездатним, справді потребує допомоги ,а другий спроможний її надати. Сама по собі непрацездатність за відсутності ознаки необхідності так як і потреба подружжя у випадку його працездатності недостатньо для надання матеріального утримання. Аліментні зобов'язання виникають тільки в силу закону, тобто у зв'язку зі шлюбом, родинними зв'язками та іншими сімейними відносинами неповноліттям чи нужденністю. У сімейному праві аліментами називається утримання, яке за законом одна особа (боржник) повинна надати іншій особі (кредиторові), що перебуває в сімейних правовідносинах за умови неповноліття останнього або нужденності. Аліментне зобов'язання має особистий характер і це зумовлюється тим, що у випадку смерті аліментоуповноваженої чи аліментозобов'язаної особи аліментні зобов'язання припиняються. Право на аліменти не може бути передане іншій особі. Аліментні зобов'язання встановлені законом І припиняються тільки тоді, коли відпадають умови аліментного зобов'язання, отже вони не можуть припинятися за угодою сторін. Оскільки аліментні правовідносини - триваючі правовідносини, тому в будь-який момент уповноважена особа може вимагати їх стягнення, не залежно від того, який строк минув з моменту виникнення аліментного зобов'язання.

Цілком закономірно, що одним із перших розділів Конституції України є розділ, присвячений правовому статусові особи. Закріплені в Основному Законі нашої держави права, свободи та обов'язки людини й громадянина є невідчужуваними, непорушними, не є вичерпними і не можуть бути скасовані. Визначення правового статусу особи (прав та свобод людини і громадянина є, як правило, основним у конституції будь-якої держави). Стаття 51 Конституції України встановила, що "батьки зобов'язані утримувати дітей до Їх повноліття". Це також передбачено у Кодексі про шлюб та сім'ю України, статтею 80 якого встановлено, що "батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги". В тих випадках, коли батьки з будь-яких причин особисто не виховують і не утримують своїх дітей, вони зобов'язані давати кошти на їх утримання - аліменти. При ухиленні батьків від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку. Такий обов'язок поширюється в рівній мірі як на батька так і на матір, що перебувають між собою в шлюбі, і продовжується до досягнення дітьми повноліття, тобто до 18-річного віку, незалежно від того, чи продовжує дитина вчитися після цього в якому-небудь учбовому закладі.

У випадку непрацездатності дітей обов'язок по утриманню продовжується І після досягнення ними повноліття, однак при умові, що вони потребують матеріальної допомоги. При цьому не має значення, коли наступила непрацездатність - до досягнення повноліття, чи в інший час.

Знайшли місце у Сімейному Кодексі і нові відносини, які виникають між особами внаслідок штучного запліднення, врегульовані різні питання щодо походження дітей, батьки яких не перебувають у шлюбі. Норми щодо аліментування, які викликають протиріччя у науковців, у Сімейному Кодексі визначено таким чином: права та обов'язки батьків і дітей визначаються за законом країни, в якій народилася дитина, або за правом країни, що має тісний зв'язок із відповідними відносинами і є більш сприятливим для дитини. Зобов'язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин регулюються правом країни, в якій має постійне місце проживання кредитор. Якщо кредитор не може одержати утримання від боржника згідно з правом країни проживання кредитора, то застосовується право країни їх спільного громадянства, якщо і в цьому разі кредитор не може утримати аліменти, застосовується право країни в якій боржник має постійне місце проживання. Вимога про утримання родичів та інших членів сім'ї (крім батьків та дітей) не може бути задоволена, якщо відповідно до права країни місця проживання боржника такого зобов'язання про утримання не існує. Народження дитини в сім'ї є важливим правопороджуючим фактом, з настанням якого між подружжям і дитиною (дітьми) виникають конкретні суб'єктивні права і обов'язки. Між батьками і дітьми виникають як особисті обов'язки так і майнові правовідносини. Взаємні права та обов'язки батьків і дітей rрунтуються на походженні дітей, засвідченому у встановленому законом порядку (ст. 127 КпШСУ).

У силу статті 272 Сімейного Кодексу України аліменти можуть виплачуватися в добровільному порядку особисто особою, яка зобов'язана сплачувати аліменти, або через власника чи уповноважений ним орган за місцем її роботи, одержання нею пенсії, стипендії. Контроль за правильним і своєчасним виконанням заяви про добровільну виплату аліментів здійснюється державним виконавцем. Державний виконавець зобов'язаний періодично, не рідше одного разу в квартал особисто перевіряти безпосередньо на місці на підприємствах, в установах, організаціях вірність і своєчасність проведених операцій по утриманню із заробітної плати та інших видів доходу боржника і пересилання отриманих сум стягувачу. Про перевірку державний виконавець складає акт.

Зацікавлена особа, яка вважає дії державного виконавця невірними, може подати скаргу в суд. Повтолітні діти (дочки, сини) повинні брати участь у додаткових витратах на батьків, тобто, крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю, абс якщо у неповнолітніх і малолітніх дітей немає матері, батька, або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання немічністю, баба, дід зобов'язані утримувати своїх внуків, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу. Внуки, правнуки зобов'язані піклуватися про своїх бабу, діда, прабабу, прадіда за статею 266 Сімейного кодексу. Повнолітні брати, сестри, пасинки, падчерки зобов'язані піклуватися про брата, сестру, вітчима, мачуху, які виховували їх та надавали їм і матеріальну допомогу, такий обов'язок мають особи і щодо тих, з ким вони проживали однією сім'єю до досягнення повноліття .

Повнолітні внуки, правнуки зобов'язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу. Якщо після встановлення судом суми, яка стягується на утримання зазначених осіб, змінюється матеріальне чи сімейне становище осіб, що зобов'язані надавати утримання, чи особи, яка отримує аліменти, суд вправі за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів.

Отже, чинне шлюбно-сімейне законодавство України досить детально врегульовані аліментні зобов'язання батьків, дітей та інших родичів із врахуванням зазначених законодавством підстав, окремих умов та виняткових обставин, за яких на окремих учасників сімейних правовідносин, крім аліментів можуть стягуватися додоаткові витрати, викликані як позитивними факторами ( сприяння розвитку природніх здіьносией дитини та ін.), так і негативними ( догляд за престарілими батьками, протезування останніх та ін.). У випадку навчання дитини після закінчення повної середньої загальноосвітньої школи аліменти можуть стягуватися з батьків до досягнення дитиною 23 років. Крім зазначених новел Сімейного кодексу є і багато інших, які в свою чергу по-новому, більш досконало та повно врахували всі зміни як в реальному житті людей, так і врахували суб'єктивні характеристики учасників аліментних правовідносин, як боржника, так і кредитора. Стимулюючим моментом у вчасному отриманні аліментів є можливість застосування відповідальності, передаченої ст. 196 СК України у вигляді неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення (крім випадків, коли платник аліментів є неповнолітнім).

Детальний аналіз чинних нормативно-правових актів свідчить про вдосконалення нашого законодавства, але його реалізація потребує налагодженого механізму, чіткої регламентації не лише прав та обов'язків безпосередніх учасників аліментного зобов'язання, але і органів, які контролюватимуть їх реалізацію, адже від цього залежатиме матеріальне забезпечення потребуючих учасників сімейних правовідносин, а інколи і можливість їхнього виживання в сучасних умовах.

Література

1. Загальна декларація прав людини: Резолюція Генеральної асамблеї ООН 217 А (III) від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України: Декларації, документи. - К., 1992, С. 18-24.

2. Мінська Конвенція країн СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Книга 1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. - К., 1996.-С. 1049-1082.

3. Конституція України: Основний Закон України від 28 червня 1996 р. // Голос України. - 1996. - 12 липня.

4. Кодекс про шлюб та сім'ю України: Офіційний текст (станом на 1 липня 1998 р.). - Київ. Парламентське видавництво, Ужгород: Інформаційно-видавниче агентство. - 1998. - 145 с.

5. Кримінальний кодекс України: офіційний текст (станом на 1 серпня 1998 р.). - Київ. Парламентське видавництво, Ужгород: Інформаційно-видавниче агентство, 1998. - 242 с.

6. Цивільний кодекс України. Цивільний процесуальний кодекс України. Офіційний текст (станом на 1 лютого 1999 р.). - Київ. Парламентське видавництво, Ужгород: Інформаційно-видавниче агентство, 1999. - 391 с.

Цивільний кодекс України. К.Атіка. - 2003.

7. Семейный кодекс Росийской Федерации от 29 декабря 1995 г. (вступил в силу с 1 марта 1996 г.) //.

8. Про виконавче впровадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999.

9. Про державну допомогу сім'ям з дітьми: Закон України від 21 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992.

10. Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 // Урядовий кур'єр. - 1993. - 20 березня. - С. 6-9.

11. Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1999 р. № 238 // Урядовий кур'єр. - 1999. - 1 0 квітня. - С. 8- 1 1 .

12. Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Інструкція № 7 затверджена постановою Правління НБУ від 2 серпня 1996 р. № 204 // Комп'ютерна програма: Ліга: Закон.

13. Про затвердження Переліку державних видів грошового забезпечення та інших виплат, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців: наказ Міністерства оборони України від 4 листопада 1996 р. № 320 // Комп'ютерна програма: Ліга: Закон.

14. Семейные правоотношения в СССР. - М.: Юрид. лит., 1972. - 342 с.

15. Гришин И. П.Право на алименты. - М.: К)рид. лит., 1988. - 79 с.

16. Данилин В. И., Реутов С. И. Юридические факты в советском семейном праве. - Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1989. -С. 156.

17. Алиментные обязанности членов семьи. / Н. М. Ершова, канд. юрид. наук. - М.: Знание, 1976. - 64 с.

18. Ершова Н. М. Имущественные правоотношения в семье. - М.:Наука, 1979. - 160 с.

19. Советское гражданское право: Учебник. - Л.: Изд-во ЛТУ, 1972. -528с.

20. Маслов В. Ф.Имущественные отношения в семье: Изд. 2-е. - Харьков, Вища школа, Изд-во при Харьк. Ун-те, 1974. - 184 с.

21. Матвеев Г. К. Советское семейное право: Учебник для вузов по спец. "Правоведение".- М.: Юрид. лит., 1978. - 239 с.

22. Мельник С. Ф. Права і обов'язки членів сім'ї. Деякі питання шлюбно-сімейного законодавства. - К.: Політ. Видав. України, 1976. - 52 с.

23. Ромовская 3. В. Защита в советском семейном праве. - Львов: Вища шк., 1985. - 179 с.

25. Ромовська 3. В. Права і обов'язки батьків і дітей. - Львів: Вища школа, Вид-во при Львів. ун-ті, 1975.-147с.

26. Рясенцев В. С. Семейное право: Учебник. - М.: Юрид. лт., 1981. - 364 с.

27. Семья: Ответы на все вопросы. Сложные случаи. Комментарии. Советы. Правила. Указы. Законы. - М.: АСТ-ЛДТ, 1998. - С. 608 с.

28. Сімейне право: Навч. посібник для студентів юрид. вузів та фа-тів.

- К.: Вентурі, 1997. - 342 с.

29. Словарь иностранных слов. - 1-е изд., перераб. - М.: Русский язык, 1979.-624 с.

30. Советское семейное право: Учебник / Под. ред. В. А. Рясанцева. -- М.: Юрид. лит., 1982. - 256 с.

31. Советское семейное право: Учебник для вузов по спец. "Правоведение" / Под общ. ред. В. Ф. Маслова и А. А. Пушкина. - К.: Вища школа. Головное изд-во, 1982. - 223 с.

32. Штефан М. И. Цивільний процес. Підручник. - К.: Ін Юре, 1997. - 608 с.

33 .ЧечотД. М.Брак, семья, закон: (социал.-правовые очерки). - Л.: Изд-во ЛТУ, 1984. -208 с.

34. Червьяков К. К. Установление и прекращение родительских прав и обязанностей. - М. Юрид. лит., 1975.-104 с.

35. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемчушенко та ін. -К.: "Укр. енцикл"., 1998. - Т. 1: А-Г. - 762 с.

36. Юридичний словник: Друге вид. / Відп. ред. Б. М. Бабій та ін. - К.: Вищашк., 1983.-871 с.

37. Гребьонкіна Л. Виконання рішень судів про стягнення аліментів // Право України. - 2000.-№ 10.-С. 59-60.

38. Нечаева А. Право на воспитание детей // Советская юстиция. - 1971. - № 4. - С. 19-22.

39. Ромовська 3. Сімейний кодекс України: погляд у майбутнє // Право України. - 2001.- №2. - С. 63-69.

40. Ромовська 3. Проблеми правового регулювання аліментних зобов'язань // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 5. - С. 44-46.

41. Ульяненко О. О. Шлюбний контракт - основа вільного вибору // Проблеми розвитку держави і права України в сучасних умовах: Тези доповідей учасників Всеукраїнської студентської наукової конференції. - Одеса, 2000. - С. 260-261.

42. Ярема А.' Аліментні обов'язки батьків і дітей та інших членів сім'ї та родичів. Особливості стягнення аліментів при виїзді одного з батьків на постійне місце проживання за межі України // Сім'я в Україні. Нові підходи у застосуванні законодавства про шлюб та сім'ю при вирішенні судами справ, які виникають із сімейних відносин: Тези доповідей до семінару. -- 1998. -- С. 37-46.

43. Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 р. № 16 // Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1998). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних прав / Віди. ред. - П. І. Шевчук. - К., 1998. - С. 106-124.

44. Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій справ (сімейне право) // Постанова Пленуму Верховного Суду України (1995-1998). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ / Відп. ред. П. І. Шевчук. - К., 1998. - С. 194-198.

45. Узагальнення судової статистики за 2000 р., проведене Луцьким міським судом // Звіт про розгляд справ у Луцькому міському суді за 200 рік.

46. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. - 1981. - № 10. - С. 13.

47. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. - 1963. - № 4. - С. 5.

48. Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 4. - С. 18.

49. Вісник Верховного Суду України. - 2001. - № 1. - С. 18.

50. Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 5. - С. 44.

51. Справа про стягнення аліментів за позовом І. Т. до I. В. № 2-2488/2001.

Размещено на Allbest.ru