Бюджетні правовідносини в Україні: теорія, практика та перспективи розвитку
Розробка концептуальних засад теорії бюджетних правовідносин у сучасних соціально-економічних умовах, визначення перспектив їх розвитку, формулювання наукових положень, а також рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання бюджетних відносин.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.10.2012 |
| Размер файла | 92,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
БЮДЖЕТНІ ПРАВОВІДНОСИНИ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес:
фінансове право; інформаційне право
ЧЕРНАДЧУК
Віктор Дмитрович
Київ 2010
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Серед завдань соціально-економічного розвитку України особливого значення набуває вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин. Це зумовлено тим, що дані відносини забезпечують оптимальне функціонування фінансової системи з метою досягнення справедливого і достатнього рівня бюджетного фінансування і, відповідно, уніфікованого обсягу бюджетних послуг. Бюджетні правовідносини сприяють територіальному перерозподілу бюджетних ресурсів, безпосередньо впливаючи на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.
На даний час існує багато невирішених теоретичних і практичних проблем у сфері бюджетних правовідносин, які певною мірою впливають на ефективність бюджетної діяльності. Наявність цих проблем безпосередньо пов'язана з недостатньою розробленістю теорії бюджетних правовідносин. Тому в сучасних умовах комплексне дослідження бюджетних правовідносин набуває важливого значення, що дозволить виявити та розв'язати існуючі проблеми, а також запропонувати напрями подальшого вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин.
За останні роки теоретичні та практичні аспекти бюджетних правовідносин почали привертати увагу науковців і практиків, на різних рівнях здійснюються дослідження окремих питань бюджетних правовідносин, зокрема, правового регулювання бюджетної системи, бюджетного контролю, відповідальності за порушення бюджетного законодавства, правового режиму доходів і видатків бюджетів тощо. Незважаючи на те, що в юридичній літературі висвітлювалися окремі питання бюджетних правовідносин, їх цілісне комплексне дослідження у нових соціально-економічних умовах в Україні не здійснювалося. Разом з тим бюджетні правовідносини є однією з основних категорій науки фінансового права, а у практичному сенсі за їх посередництва відбувається перерозподіл частини внутрішнього валового продукту.
Необхідність комплексного дослідження бюджетних правовідносин в Україні також зумовлюється й тим, що забезпечення ефективності механізму правового регулювання бюджетних відносин потребує детального аналізу сучасного стану бюджетних правовідносин і напрямів їх удосконалення, що пов'язано з організацією й функціонуванням безперервного руху бюджетних коштів, виявлення існуючих проблем у цій сфері, визначення шляхів і напрямів їх вирішення. Бюджетні відносини все ще ґрунтуються на засадах командно-адміністративної системи, тому виникла потреба розроблення і впровадження нової бюджетної ідеології.
У фінансовому праві існуючі класифікації бюджетних правовідносин, як правило, побудовані на загальнотеоретичних підходах, які не повною мірою відображають їх специфіку та розмаїття. Тому постала потреба розробити і запропонувати сучасну класифікацію бюджетних правовідносин. У нових соціально-економічних умовах вимагають переосмислення також і окремі питання елементів структури бюджетних правовідносин. Наука фінансового права опинилася перед об'єктивною необхідністю сучасного розуміння суб'єктів бюджетних правовідносин та їх бюджетної правосуб'єктності; об'єкта цих правовідносин, а також підстав їх виникнення, зміни та припинення.
У науці фінансового права питанням розвитку бюджетних правовідносин і трансформаційним процесам, що відбуваються в системі цих відносин, не приділялося належної уваги. Не запропоновано сучасної концепції правового регулювання бюджетних відносин, що негативно впливає на стан бюджетної діяльності. Існують і інші проблеми, які потребують вирішення, зокрема виявлення тенденцій і перспектив розвитку бюджетних правовідносин. Таким чином, дослідження теоретико-прикладних проблем бюджетних правовідносин, розробка сучасної теорії цих правовідносин та її втілення в практику бюджетної діяльності є актуальним і своєчасним.
Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять наукові праці відомих теоретиків права, зокрема: С.С. Алексєєва, С.М. Братуся, А.Б. Вєнгерова, Ю.І. Гревцова, А.П. Дудіна, С.А. Зінченка, В.Б. Ісакова, С.Ф. Кечекьяна, О.О. Красавчикова, О.Е. Лейста, Р.З. Лівшиц, М.С. Малеїна, М.І. Матузова, В.М. Протасова, Ю.К. Толстого, Р.Й. Халфіної, В.М. Хропанюка, Л.С. Явича та інших.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці відомих українських вчених у галузі фінансового права Л.К. Воронової, І.Б. Заверухи, М.П. Кучерявенка, В.П. Нагребельного, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, Н.Ю. Пришви, Л.А. Савченко та інших, а також російських вчених О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, С.В. Запольського, М.В. Карасьової, Ю.О. Крохіної, Н.А. Саттарової, Е.Д. Соколової, Н.І. Хімічевої та інших.
Важливе значення для дослідження бюджетних правовідносин мали праці відомих вчених дорадянських часів, зокрема: С.І. Іловайського, А.О. Ісаєва, В.О. Лєбєдєва, М.Ф. Орлова, М.М. Сперанського, І.Т. Тарасова, М.І. Тургенєва, І.І. Янжула та інших.
Окремі положення дисертаційного дослідження спираються на праці відомих вчених представників науки адміністративного та конституційного права: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, Є.Б. Кубка, О.О. Кутафіна, В.Ф. Опришка, В.Ф. Погорілка, В.Ф. Сіренка, В.Д. Сорокіна, Ю.М. Старилова, Ю.О. Тихомирова, Ю.М. Тодики, О.І. Харитонової, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, О.І. Ющика та інших.
Нормативно-правову основу дисертаційного дослідження становлять акти конституційного, адміністративного, фінансового та бюджетного законодавства України, законодавство зарубіжних країн, а також інші нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини. Емпірична основа дослідження ґрунтується на вивченні та узагальненні практики застосування бюджетного законодавства.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планових тем відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Теоретичні і практичні проблеми розвитку організаційно-правового механізму реалізації виконавчої влади в Україні» (номер державної реєстрації 0104U001602), «Розвиток демократичних засад державного управління в Україні: проблеми адміністративно-правового забезпечення» (номер державної реєстрації 0106 U008729).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка концептуальних засад теорії бюджетних правовідносин у сучасних соціально-економічних умовах, визначення перспектив їх розвитку, формулювання наукових положень, а також рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання бюджетних відносин і підвищення рівня ефективності бюджетної діяльності.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання:
- розглянути наукові підходи щодо розуміння поняття та сутності бюджетних правовідносин, визначити їх місце в системі фінансових правовідносин;
- з'ясувати проблеми формування понятійного апарату бюджетного права, уточнити визначення деяких існуючих понять і надати обґрунтовані визначення окремих понять;
- проаналізувати існуючі класифікації бюджетних правовідносин та розробити класифікацію бюджетних правовідносин, що відповідає сучасним уявленням;
- розкрити особливості об'єкта бюджетних правовідносин;
- виявити особливості суб'єктного складу бюджетних правовідносин;
- дослідити зміст бюджетних правовідносин, особливості бюджетної компетенції та її нормативне закріплення;
- здійснити аналіз теоретичних питань і з'ясувати сучасний стан регулятивних, контрольних та охоронних бюджетних правовідносин в Україні, виявити існуючі проблеми та запропонувати їх вирішення;
- проаналізувати підстави виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин та сформулювати вимоги до нормативного закріплення юридичного факту та юридичного складу бюджетних правовідносин;
- висвітлити сучасний стан бюджетних правовідносин і визначити основні напрями і перспективи розвитку цих правовідносин;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення чинного бюджетного законодавства України та практики його застосування.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері бюджетної діяльності, організації та функціонування бюджетної системи України.
Предметом дослідження є норми права, що регулюють бюджетні відносини, відповідні нормативно-правові акти, практика їх застосування, теоретичні й методологічні проблеми правового регулювання бюджетних відносин в Україні.
Методи дослідження. Філософсько-світоглядною основою дослідження є основні положення, принципи та парадигми діалектики, герменевтики, феноменології та синергетики. Дисертаційне дослідження здійснювалося, виходячи з принципів всебічності, об'єктивності, конкретності, історизму, обґрунтованості, що сприяло отриманню достовірних результатів. Обґрунтованість і достовірність наукових результатів забезпечувалися використанням філософсько-світоглядних, загальнонаукових і спеціально-наукових методів і підходів пізнання. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів дослідження застосовувалися філософсько-світоглядні методи, що забезпечили єдність філософського та правового аналізу бюджетних правовідносин. У ході роботи над дисертацією використовувалися різноманітні методи дослідження, головними серед яких є діалектичний метод пізнання, застосування якого дозволило здійснити дослідження бюджетних правовідносин в їх розвитку.
Використання системного методу дало можливість виявити особливості бюджетних правовідносин та їх структури. Історико-правовий метод використовувався при дослідженні наукових поглядів і думок на окремі аспекти бюджетних правовідносин у різні історичні періоди. Формально-логічний метод використано для визначення основних понять і категорій, правових засад вирішення юридичних колізій законодавчого регулювання бюджетних відносин, а також при дослідженні змісту та сутності бюджетних правовідносин. Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі зарубіжного законодавства та вивченні зарубіжного досвіду правового регулювання бюджетних відносин, визначенні базових понять, а також при порівнянні елементів механізму правового регулювання у галузях вітчизняного права. Використання методу тлумачення норм дало можливість з'ясувати сутність і розкрити зміст правових норм, що регулюють суспільні відносини у бюджетній сфері. Для визначення місця бюджетних правовідносин у системі правовідносин використано метод емпіричної типології, а для визначення місця нормативної моделі правовідносин у системі права - метод теоретичної типології. Завдяки методам моделювання і прогнозування у дослідженні здійснено пошук оптимальної моделі бюджетних правовідносин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в українській науці фінансового права комплексним, узагальненим дослідженням теоретичних і практичних проблем бюджетних правовідносин. Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять, зокрема, такі основні положення, висновки та рекомендації:
уперше:
виявлено особливості бюджетних правовідносин у сучасних умовах, зумовлені сферою їх виникнення та розвитку, функціональним призначенням, об'єктом, суб'єктним складом, підставами виникнення, зміни та припинення;
запропоновано авторську класифікацію бюджетних правовідносин, яка базується на використанні найбільш значущих критеріїв. За соціально-економічним значенням бюджетні правовідносини поділяються на основні та допоміжні, а за особливостями їх об'єкта на нормотворчі бюджетні правовідносини, правовідносини виконання бюджету, контрольно-бюджетні та охоронні бюджетні правовідносини;
визначено поняття та особливості нормотворчих бюджетних правовідносин, під якими розуміється правовий зв'язок між уповноваженими та зобов'язаними суб'єктами, внаслідок реалізації якими своїх бюджетних повноважень створюються і закріплюються в акті про бюджет тимчасові матеріальні бюджетно-правові норми, що встановлюють якісні та кількісні показники бюджетів, відповідні стандарти та еталони, впроваджують окремі обмеження у бюджетній діяльності;
виявлено особливості правовідносин виконання бюджету та визначено їх місце в системі бюджетних правовідносин. Правовідносини виконання бюджету розглядаються як врегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, що складаються між суб'єктами з приводу зарахування, розподілу, перерозподілу та перерахування бюджетних коштів внаслідок реалізації ними своїх суб'єктивних бюджетних прав та обов'язків;
доведено, що бюджетні кошти є грошовим еквівалентом вираження бюджетного обов'язку, мірою (масштабом) бюджетного зобов'язання суб'єкта правовідносин виконання бюджету;
залежно від стадії бюджетного процесу виокремлено превентивні (попередні), поточні та наступні (завершальні) контрольно-бюджетні правовідносини;
запропоновано поняття оперативно-бюджетних санкцій, під якими розуміються передбачені Бюджетним кодексом України (далі - БК України) юридичні заходи правоохоронного (попереджувального, припиняючого і обмежувального) характеру, які застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів безпосередньо уповноваженим суб'єктом з метою відновлення режиму законності у бюджетній діяльності та дотримання бюджетної дисципліни учасниками бюджетного процесу;
визначено особливості юридичних фактів у бюджетному праві, під якими розуміються закріплені нормами бюджетного права обставини об'єктивної реальності, що створюють перехід від бюджетно-правової моделі до бюджетних правовідносин та виконують правоустановчу, конструктивну, гарантійну, інформаційну та прогностичну функції;
аргументовано пропонується ввести в термінологічний обіг поняття «розрахунковий юридичний факт», під яким розуміються соціально-економічні обставини, зумовлені станом бюджетної діяльності, показники виконання бюджетів, настання яких є підставою для прийняття відповідних нормативних актів, якими змінюються показники чинних актів про бюджети. Розрахункові юридичні факти є підставою виникнення нормотворчих бюджетних правовідносин на стадії виконання бюджету;
запропоновано модель розвитку бюджетних правовідносин з метою подальшого її закріплення у бюджетно-правових актах, визначені напрями й перспективи розвитку бюджетних правовідносин в Україні;
удосконалено:
поняття бюджетної компетенції, що визначається як сукупність закріплених законодавством владних повноважень державних органів та органів місцевого самоврядування в межах предмета їх відання у сфері бюджетної діяльності з метою реалізації нормативно визначеної мети;
понятійно-категоріальний апарат, запропоновані уточнення визначення понять «бюджетні кошти», «бюджетна правотворчість», «бюджетний контроль», «доходи бюджету», «виконання бюджету», «міжбюджетні відносини», «одержувач бюджетних коштів», «передача права здійснення видатків», «учасник бюджетних правовідносин» тощо;
внесено пропозицію щодо оптимізації структури юридичного складу, що дозволить уникнути громіздких конструкцій, спростити усвідомлення закону, полегшити встановлення і аналіз юридичних складів суб'єктами правозастосування;
сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного бюджетного законодавства, зокрема, запропоновано конструкцію глави 17 «Контроль за дотриманням бюджетного законодавства» та глави 18 «Відповідальність за бюджетні правопорушення» БК України;
положення щодо перспектив розвитку бюджетних правовідносин в Україні, що потребує розроблення сучасної бюджетної ідеології та формування сучасної бюджетної політики з урахуванням розвитку вітчизняної та світової економік. Реформування бюджетних правовідносин має здійснюватися як складова адміністративно-територіальної реформи і узгоджуватися із податковою і соціальними реформами;
здобули подальшого розвитку:
характеристика об'єкта бюджетних правовідносин, під яким розуміються матеріальні та нематеріальні блага, результати дій, з приводу яких виникає правовий зв'язок між суб'єктами бюджетних правовідносин, детермінований інтересами бюджетного фінансування визнаних публічних потреб у межах їх бюджетної правосуб'єктності;
положення про розширення суб'єктного складу бюджетних правовідносин в сучасних умовах та визнання суб'єктами бюджетних правовідносин фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб, які не є бюджетними установами (одержувачів бюджетних коштів);
положення про доходи та видатки бюджету, зокрема, доведено, що видатки бюджету є постійними, безперервними, безповоротними, нормативно встановленими та забезпеченими компетенційними витратами з відповідних бюджетів на цілі та в обсязі, передбаченому актом про бюджет з метою фінансування визнаних публічних потреб;
положення про форми бюджетного контролю: аналіз бюджетних запитів, парламентські слухання з питань бюджетної політики, висновки щодо впливу законопроекту на дохідну та видаткову частини бюджету, обговорення проекту закону про бюджет, державний фінансовий аудит, перевірка, інспектування, звіт про виконання бюджету.
Практичне значення одержаних результатів визначається їх актуальністю, новизною і висновками. Теоретичні положення та відповідні висновки, які становлять наукову новизну роботи, надані автором у конкретних рекомендаціях і пропозиціях щодо вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин на основі внесення відповідних змін і доповнень у бюджетне законодавство.
Основні положення і висновки роботи можуть бути використані у науково-дослідній сфері для подальших досліджень актуальних проблем фінансового права; у правотворчій діяльності для вдосконалення бюджетного законодавства; у правозастосовчій діяльності для вдосконалення бюджетної діяльності відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування, у навчальному процесі під час викладання навчальних дисциплін «Фінансове право», «Бюджетне право», «Конституційне право», «Адміністративне право», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених навчальних дисциплін.
Результати дисертаційного дослідження були використані у бюджетній діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема, при бюджетному плануванні, організації виконання місцевих бюджетів і контролю за їх виконанням.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та висновки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювались на наукових конференціях, круглих столах, семінарах, зокрема: на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова статистика - проблеми теорії і практики» (м. Хмельницький, 29 травня 2003 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р.; тези опубліковано); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 2-3 червня 2006 р.; тези опубліковано); Всеукраїнському симпозіумі «Державотворення та місцеве самоврядування в Україні в контексті сучасного конституційного процесу» (м. Одеса, 23 червня 2006 р.; тези опубліковано); Міжнародному круглому столі «Законодавчі дефініції у фінансовому праві: логіко-гносеологічні, політико-юридичні, морально-психологічні і практичні проблеми» (м. Чернівці, 21-23 вересня 2006 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Агрофорум - 2006» Політико-правові та соціокультурні аспекти розвитку села» (м. Суми, 25-29 вересня 2006 р.; тези опубліковано); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 9-10 листопада 2006 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення» (м. Сімферополь, 7-8 грудня 2006 р.; тези опубліковано); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 1-2 червня 2007 р.; тези опубліковано); тези опубліковано); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи Україні» (м. Суми, 22-23 листопада 2007 р., тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права» (м. Ірпінь, 23-24 листопада 2007 р.; тези опубліковано); IV Міжвузівській науково-теоретичній конференції «Сучасна картина світу: інтеграція наукового та позанаукового знання» (м. Суми, 13-14 грудня 2007 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука», присвячена Всесвітньому дню інформаційного суспільства (м. Суми, 16-17 травня 2008 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 17-18 травня 2008 р.; тези опубліковано); ХI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 30-31 жовтня 2008 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Система фінансового права» (м. Одеса, 27-28 травня 2009 р; тези опубліковано).
Публікації. Основні результати та висновки дисертаційного дослідження викладені в одній індивідуальній монографії, 34 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, перелік яких затверджено ВАК України, 7 наукових статтях в інших виданнях та 16 тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, п'яти розділів, в яких об'єднано тринадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (432 найменування на 49 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 419 сторінок, з них основного тексту - 370 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
бюджетний правовідносини соціальний економічний
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, характеризується ступінь її наукової розробки; зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, його методологічну основу; формулюється наукова новизна одержаних результатів; їх практичне значення; наводяться відомості про особистий внесок здобувача, апробацію та опублікування результатів дослідження, його структуру та обсяг.
Розділ 1 «Загальнотеоретична характеристика бюджетних правовідносин» складається з двох підрозділів, в яких досліджується та уточнюється коло суспільних відносин, які врегульовуються нормами бюджетного права, ознаки бюджетних правовідносин, аналізуються проблеми, пов'язані з визначенням поняття цих правовідносин, з'ясовується їх місця в системі фінансових правовідносин, аналізуються та уточнюються існуючі класифікації бюджетних правовідносин, а також пропонується їх авторська класифікація, що відповідає сучасним умовам.
У підрозділі 1.1. «Теоретичні засади та сучасний стан бюджетних правовідносин в Україні» бюджетні правовідносини розглядаються як особливий вид фінансових, що становлять їх основу, навколо якої сконцентровано інші види фінансових правовідносин, що забезпечують їх розвиток. Особливості бюджетних правовідносин зумовлюються їх суб'єктним складом, об'єктом і функціональним призначенням, вони є динамічними, періодичними, строковими, деталізованими, організаційно-грошовими, виникають та розвиваються лише у сфері бюджетної діяльності держави та адміністративно-територіальних одиниць (далі - суспільно-територіальних утворень).
Бюджетні правовідносини є видом публічних відносин, призначенням яких є забезпечення бюджетного фінансування публічних потреб. Норми бюджетного права мають сприяти усуненню або згладжуванню конфліктів, що можуть виникати між обсягами надходжень до бюджету та видатками з нього, врахуванню інтересів різних суспільних груп, запобіганню конфронтації між ними шляхом врегулювання порядку вирішення публічних конфліктів у бюджетній сфері.
З іншого боку, бюджетні правовідносини розглядаються як вид економічних відносин. Вони є правовою формою вираження та закріплення бюджетних відносин, а у більш широкому розумінні економічних. Наявність публічного інтересу надає економічним відносинам форми фінансових (бюджетних) і спонукає державу регулювати частину грошового обігу імперативним методом.
Аналіз структури та змісту законів про бюджет свідчить про те, що вони містять не лише бюджетно-правові норми, а й норми інших галузей права, що дає підстави вести мову про прийняття так званого комплексного закону, основу якого становить власне закон про бюджет, а друга його частина корегує та «пристосовує» інше законодавство під закон про бюджет на відповідний бюджетний період. Така практика не відповідає вимогам законодавства і тому пропонується прийняття окремо закону про бюджет та законів про внесення змін до інших законів. На думку автора, у ч. 2 ст. 38 БК України потрібно надати вичерпний перелік положень, що мають визначатися законом про бюджет та доповнити цю частину положенням про те, що закон про Державний бюджет України не може містити інших положень, ніж передбачено цією частиною. Така пропозиція сприятиме чіткому розмежуванню сфер правового регулювання відповідних галузей права та узгодженню норм різних законів.
Визначення поняття бюджетних правовідносин має наукове і практичне значення, оскільки дозволяє окреслити коло суспільних відносин, які становлять предмет бюджетного права. Критично проаналізовано застосування у БК України термінів «формування» та «використання» бюджетних коштів. Дисертантом пропонується внести зміни до ст. 1 БК України щодо уточнення кола відносин, які регулюються БК України та викласти її у такій редакції: «Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду та прийняття закону чи рішення про бюджет; зарахування, розподілу та перерахування бюджетних коштів; подання бюджетної звітності; складання, розгляду та затвердження звітів про виконання закону чи рішення про бюджет; бюджетного контролю, а також відповідальності за порушення бюджетного законодавства».
У підрозділі 1.2. «Типологія сучасних бюджетних правовідносин» розглядаються та уточнюються існуючі класифікації бюджетних правовідносин. Проведений аналіз свідчить, що існуючі класифікації бюджетних правовідносин є, як правило, перенесенням загальнотеоретичних підходів з урахуванням особливостей сфери виникнення та розвитку бюджетних правовідносин. Дисертант вважає, що обґрунтована класифікація бюджетних правовідносин дозволяє глибше зрозуміти їх сутність та значення, точніше визначити межі та можливості регулюючого впливу бюджетно-правових норм і напрями підвищення ефективності їх дії. У практичній площині така класифікація забезпечує науковий підхід до вибору форм і методів правового регулювання, виявлення тих сегментів бюджетних відносин, які потребують вдосконалення правового регулювання, а також сприятиме виробленню пропозицій щодо такого вдосконалення.
Автором уточнено окремі з існуючих класифікацій, зокрема, підкреслюючи умовність поділу регулятивних бюджетних правовідносин на абсолютні та відносні, критерієм такого поділу обґрунтовано визнається характер зв'язку безпосередніх суб'єктів бюджетних правовідносин. За сукупністю суб'єктивних бюджетних прав та обов'язків бюджетні правовідносини поділяються на прості та складні, а в межах складного бюджетного правовідношення виділяються основне та похідні бюджетні правовідносини. Основним бюджетним правовідношенням є таке, без якого не може виникнути та отримати розвиток складне бюджетне правовідношення, його призначенням є створення конструкції, завдяки якій у подальшому виникають і розвиваються інші похідні в системі складного бюджетні правовідносини.
Розглянуті класифікації не повною мірою відображають специфіку та особливості бюджетних правовідносин, тому запропонована властива лише для бюджетних правовідносин авторська класифікація, що враховує сучасні реалії. За соціально-економічним значенням бюджетні правовідносини поділяються на основні та допоміжні. За особливостями об'єкта бюджетних правовідносин основні бюджетні правовідносини поділяються на нормотворчі бюджетні правовідносини та правовідносини виконання бюджету, а допоміжні - на контрольні та охоронні бюджетні правовідносини. За метою нормотворчі бюджетні правовідносини поділяються на правовідносини бюджетного планування та власне бюджетної нормотворчості; правовідносини виконання бюджету на правовідносини виконання бюджету за доходами, правовідносини виконання бюджету за видатками та бюджетні трансфертні правовідносини; контрольно-бюджетні правовідносини на превентивні (попередні), поточні та наступні (завершальні) бюджетні правовідносини; охоронні бюджетні правовідносини на деліктні бюджетні правовідносини, правовідносини провадження у справі про бюджетне правопорушення та правовідносини бюджетної відповідальності.
Розділ 2 «Структура бюджетних правовідносин та її особливості» складається з трьох підрозділів, в яких досліджуються особливості об'єкта, суб'єктного складу та змісту бюджетних правовідносин.
У підрозділі 2.1. «Система об'єктів бюджетних правовідносин» отримала розвиток позиція, відповідно до якої об'єкт правовідносин є елементом їх структури, пов'язує суб'єктів і тому на нього звернено інтереси цих суб'єктів. Саме тому дослідження структури бюджетних правовідносин починається з об'єкта, а самого об'єкта зі встановлення кола явищ, що його становлять.
У бюджетних правовідносинах суб'єкти не мають окремо вираженого власного інтересу, а діють заради публічного. На його визнання (нормативне закріплення) та бюджетне фінансування спрямовується поведінка суб'єктів бюджетних правовідносин. У цьому підрозділі отримало розвиток положення, згідно з яким об'єктом бюджетних правовідносин є те, на що спрямована поведінка учасників фінансових правовідносин, детермінована їх інтересами в межах належних їм суб'єктивних прав та обов'язків.
Нормативним визнанням державою найважливіших публічних інтересів на рік є прийняття державного бюджету. Приймаючи закон про бюджет, Верховна Рада України намагається найбільш повно врахувати інтереси суспільства, економіки, регіонів і фінансово підтримати окремі соціальні групи. Закон про бюджет наділяє суб'єктів повноваженнями щодо отримання та використання бюджетних коштів, напрями та обсяги яких зумовлюються публічними потребами. Тому можна говорити про наявність у бюджетних правовідносинах особливого юридичного інтересу службового або точніше компетенційного інтересу суб'єктів стосовно об'єкта цих правовідносин у межах їх повноважень.
Такий підхід дозволив визнати об'єктами бюджетних правовідносин матеріальні та нематеріальні «блага», результати дій, з приводу яких виникає правовий зв'язок між суб'єктами бюджетних правовідносин, детермінований публічними інтересами бюджетного фінансування визнаних публічних потреб у межах їх бюджетної правосуб'єктності.
Обґрунтовано пропонується окреслювати загальний, спеціальний (видовий) і первинний об'єкти бюджетних правовідносин. Загальним об'єктом бюджетних правовідносин є бюджетні кошти, з приводу яких виникає правовий зв'язок між суб'єктами цих відносин. Спеціальний (видовий) об'єкт бюджетних правовідносин може бути як матеріальним, так і нематеріальним, але останній тісно пов'язаний з матеріальним об'єктом - бюджетними коштами. Первинним об'єктом бюджетних правовідносин, на думку автора, є матеріальний або нематеріальний результат дії, з приводу якого виникає правовий зв'язок між суб'єктами бюджетних правовідносин. Такими об'єктами є, зокрема, конкретний міжбюджетний трансферт, бюджетний запит тощо.
Спеціальний (видовий) об'єкт бюджетних правовідносин є новою якістю, результатом, який створюється внаслідок послідовної зміни первинних об'єктів бюджетних правовідносин і переходу накопиченої їх кількості у нову якість. У правовідносинах на стадії розгляду та прийняття закону про бюджет внаслідок послідовної зміни та накопичення первинних об'єктів бюджетних правовідносин, утворюється нова якість: проект закону стає законом про Державний бюджет України.
У підрозділі 2.2. «Суб'єктний склад бюджетних правовідносин та проблеми його визначення» обґрунтовується позиція автора щодо проблемних питань суб'єктного складу бюджетних правовідносин, а також виявлено особливості окремих категорій цих суб'єктів, які обумовлені змінами, що відбулися у сфері бюджетної діяльності.
З точки зору дисертанта особа, щоб стати суб'єктом бюджетних правовідносин, має пройти два етапи наділення юридичними якостями. По-перше, бути суб'єктом бюджетного права через наділення бюджетною правосуб'єктністю і, по-друге, набути додаткових якостей юридичного характеру в конкретній юридично значущій ситуації - здатності реалізовувати суб'єктивні бюджетні права та обов'язки, що й визначає правові зв'язки та взаємодію між суб'єктами.
Суб'єктами бюджетних правовідносин є держава, адміністративно-територіальні одиниці, територіальні громади в особі уповноважених органів, органи державної влади та місцевого самоврядування. Далі обґрунтовано положення про виокремлення більш вузького поняття «учасник бюджетного правовідношення» під яким розуміється індивідуалізована конкретна особа, яка безпосередньо своїми діями реалізує власні бюджетні повноваження, вступаючи в правовий зв'язок з іншими особами від імені суспільно-територіального утворення, державного органу чи органу місцевого самоврядування або від власного імені.
Обґрунтовується позиція щодо розширення кола суб'єктів бюджетних правовідносин визнанням такими суб'єктами фізичних та юридичних осіб, які не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів). Таким особам бюджетні кошти надаються лише через розпорядників бюджетних коштів, вони підлягають включенню до мережі головних розпорядників або розпорядників бюджетних коштів. Одержувачам бюджетних коштів відкриваються та ведуться рахунки в органах Державного казначейства; вони є підконтрольними суб'єктами, а також суб'єктами, що притягаються до відповідальності за порушення бюджетного законодавства.
Щодо співвідношення понять «суб'єкт бюджетного права» та «суб'єкт бюджетних правовідносин» автор відстоює позицію, згідно з якою суб'єктами бюджетного права є суспільно-територіальні утворення, органи державної влади та місцевого самоврядування, а суб'єктами бюджетно-процесуальних правовідносин можуть бути лише органи державної влади та місцевого самоврядування.
Питання класифікації суб'єктів бюджетних правовідносин розглядаються в контексті класифікації суб'єктів фінансових правовідносин, де найбільш поширеним є виділення трьох груп суб'єктів: суспільно-територіальні утворення, колективні суб'єкти та індивідуальні суб'єкти. В основному, підтримуючи таку класифікацію, автор вважає, що стосовно суб'єктів бюджетних правовідносин вона підлягає уточненню. За ступенем участі у бюджетних правовідносинах, суб'єктів цих правовідносин пропонується поділяти на безпосередніх та опосередкованих.
У бюджетних правовідносинах дієздатність суспільно-територіального утворення реалізується органами, наділеними бюджетною компетенцією, які представляють це утворення і діють від його імені. Такі суб'єкти, з одного боку, реалізують власні суб'єктивні бюджетно-процесуальні права, а з іншого - суб'єктивні матеріальні бюджетні права відповідного суспільно-територіального утворення.
У дисертації отримало подальшого розвитку положення про адміністративно-територіальну одиницю як суб'єкт бюджетного права та правовідносин.
У підрозділі 2.3. «Доктринальні аспекти змісту бюджетних правовідносин» аналізуються існуючі в юридичній науці погляди на зміст бюджетних правовідносин. Автором підтримується та розвивається положення про зміст бюджетних правовідносин як про єдине поняття, що охоплює суб'єктивні юридичні права та обов'язки. Аналіз правової природи суб'єктивних бюджетних прав та обов'язків дозволив визначити механізм їх реалізації: абстрактна бюджетно-правова можливість або необхідність (диспозиція бюджетно-правової норми) - умова реалізації (гіпотеза бюджетно-правової норми) - підстава реалізації (юридичний факт) - реалізація (бюджетні правовідносини). Тим самим відбувається перехід бюджетно-правової абстракції у бюджетно-правову реальність, бюджетно-правової моделі у бюджетно-правову дійсність.
Досліджуючи зміст суб'єктивного бюджетного права, обґрунтовано положення про те, що держава, наділяючи державний орган правом на власні дії, вказує на це право як на одну з форм виконання завдань і функцій, тому у переважній більшості випадків державний орган повинен реалізувати це право.
У дисертації обґрунтовано доводиться, що наділення суб'єктивним бюджетним правом є правовим засобом регулювання поведінки суб'єктів бюджетних правовідносин, а також забезпечення належної поведінки зобов'язаних суб'єктів, що зумовлює для уповноважених суб'єктів реальну, забезпечену матеріальними та правовими гарантіями можливість здійснювати певні дії з метою бюджетного фінансування визнаних публічних потреб.
Дослідження правової природи бюджетної компетенції доводить, що її поняття є ширшим за змістом, ніж поняття «бюджетні повноваження», під якими розуміється сукупність усіх суб'єктивних прав та обов'язків. Бюджетними повноваженнями є права та обов'язки органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також інших учасників у сфері бюджетної діяльності, що визначаються БК України, законом про бюджет, іншими законами, рішеннями місцевих рад тощо.
Автором відстоюється позиція, відповідно до якої бюджетна компетенція є комплексною цілісною системою, утвореною взаємопов'язаними елементами. Такими елементами визнаються предмет відання; владні права та обов'язки; нормативно встановлені цілі щодо забезпечення бюджетного фінансування виконання завдань і функцій, які мають своє нормативне закріплення в акті про бюджет та об'єкт впливу.
При визначенні бюджетної компетенції, на думку автора, потрібно враховувати, по-перше наділення суб'єктів бюджетними повноваженнями має здійснюватися виключно законами. По-друге, уповноважений суб'єкт бюджетних правовідносин представляє державу, адміністративно-територіальну одиницю або територіальну громаду і є владним суб'єктом. По-третє, зазначені повноваження стосуються бюджетно-правового регулювання.
Розділ 3 «Регулятивні бюджетні правовідносини» складається з трьох підрозділів, в яких досліджуються їх теоретичні аспекти, стан правового регулювання та практика застосування бюджетного законодавства, що дало можливість виявити прогалини бюджетного законодавства та запропонувати зміни та доповнення до нього.
У підрозділі 3.1. «Реалізація нормотворчої функції у бюджетних правовідносинах» обґрунтовується позиція автора щодо найбільш актуальних теоретичних і практичних проблем нормотворчих бюджетних правовідносин.
Сферою виникнення та розвитку нормотворчих бюджетних правовідносин є бюджетна правотворчість, яка відбувається на перших двох стадіях бюджетного процесу. На думку дисертанта, бюджетну правотворчість можна розглядати у двох аспектах. У широкому розумінні як діяльність, пов'язану з підготовкою, розглядом і прийняттям будь-яких бюджетно-правових актів та внесенням змін до них. У вузькому як діяльність, пов'язану лише з підготовкою, розглядом, прийняттям актів про бюджет та внесенням змін до них. У межах дисертації зосереджено увагу переважно на бюджетній правотворчості у вузькому розумінні.
У процесі бюджетної правотворчості розробляються і закріплюються у законі про бюджет правила поведінки суб'єктів шляхом надання повноважень, які мають якісні, кількісні та часові обмеження, а також базові соціальні стандарти на наступний бюджетний період.
Призначення бюджетної правотворчості полягає в щорічному прийнятті закону про бюджет, рішень про місцеві бюджети, які є актами тимчасовими (діють протягом бюджетного періоду) та нестабільними (вносяться зміни залежно від показників економічного і соціального розвитку, надходжень до бюджету та зміни структури видатків).
Бюджетна правотворчість є врегульованою правовими нормами діяльністю, яка полягає у виконанні зобов'язаними суб'єктами приписів бюджетно-правових норм, внаслідок чого створюються та затверджуються нові тимчасові матеріальні бюджетно-правові норми, якими встановлюються показники бюджету. Правовідносини, що виникають у цій сфері, визначені як нормотворчі бюджетні правовідносини.
При дослідженні закону про бюджет акцентується увага на тому, що він є особливим законом і має ознаки, які відрізняють його від будь-якого іншого закону: приймається щорічно на визначений строк - бюджетний період; динамічність; наявність матеріальних бюджетно-правових норм, якими переважно встановлюються показники дохідної та видаткової частин бюджету; імовірний характер норм закону; прогностичність; обмеженість права законодавчої ініціативи.
У процесі розвитку нормотворчих бюджетних правовідносин відбувається послідовна зміна простих їх правовідносин і, відповідно, змінюються їх первинні об'єкти. Спільним для таких об'єктів є їх немайновий характер, хоча в підсумку вони породжують об'єкт, який тісно пов'язаний і обслуговує майновий об'єкт - бюджетні кошти, а точніше їх рух. Об'єкт нормотворчих бюджетних правовідносин стає передумовою виникнення та розвитку правовідносин виконання бюджету.
Подобные документы
Сутність і функції правового регулювання економічних відносин, місце у ньому галузей права. Співвідношення державного регулювання і саморегулювання ринкових економічних відносин. Визначення економічного законодавства України та напрями його удосконалення.
дипломная работа [183,2 K], добавлен 10.06.2011Побудова бюджетної системи держави на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Поняття бюджетної компетенції. Залежність бюджетних повноважень від виду бюджетних правовідносин.
контрольная работа [29,2 K], добавлен 01.05.2009Проблеми визначення кола осіб, які беруть участь у справах, що виникають з кредитних правовідносин. Аналіз правових норм щодо особливостей суб'єктного складу справ даної категорії. Пропозиції для усунення суперечностей правового регулювання цих відносин.
статья [24,1 K], добавлен 17.08.2017Поняття та сутність іноземних інвестицій в Україні, як об’єкту правовідносин в сфері інвестування. Механізм правового регулювання та основні категорії в сфері іноземного інвестування. Перспективи розвитку правового регулювання інвестицій в Україні.
дипломная работа [117,8 K], добавлен 14.02.2007Юридична сутність поняття орендних відносин. Обґрунтування комплексу проблем цивільно-правового регулювання орендних відносин. Розробка пропозицій щодо удосконалення цивільного законодавства, практика його застосування. Порядок укладання договору оренди.
курсовая работа [44,3 K], добавлен 30.01.2013Залежність державно-правових інститутів від рівня соціально-економічного розвитку. Теорії походження держави. Теологічна чи божественна теорія. Патріархальна теорія. Договірна теорія. Теорія насильства. Психологічна теорія. Расова теорія. Органічна теорія
реферат [38,6 K], добавлен 10.03.2007Державна політика щодо забезпечення регулювання у сферi автотранспортних перевезень. Аналіз сучасного стану розвитку автотранспортних підприємств в Україні. Шляхи удосконалення консультаційного забезпечення розвитку підприємницької діяльності в Україні.
дипломная работа [4,1 M], добавлен 16.02.2014Розвиток теорії цивільного права. Ознаки цивільних правовідносин. Класифікація цивільних правовідносин за загальнотеоретичним критерієм. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок. Основна класифікація цивільних правовідносин. Порушення правових норм.
курсовая работа [94,5 K], добавлен 28.05.2019Проблеми правового регулювання зайнятості й працевлаштування, їх головні причини та передумови, шляхи та перспективи вирішення в сучасних умовах ринкової економіки. Особливості правового регулювання зайнятості й працевлаштування молоді в Україні.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 23.12.2014Особливості діяльності неприбуткових установ в Україні та деяких іноземних країнах. Правоздатність бюджетних установ як виду неприбуткових організацій, пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства щодо регулювання їх правового статусу.
статья [33,0 K], добавлен 20.08.2013
