Проведений аналіз правового регулювання підготовки, розгляду та прийняття закону про бюджет та рішень про місцеві бюджети дав можливість запропонувати зміни та доповнення до БК України, зокрема, доповнити главу 6 БК України статтею «Стратегічне бюджетне планування», викласти у новій редакції ч. 5 ст. 33 БК України, доповнити п. 4 ч. 4 ст. 22 БК України, надавши право головному розпоряднику затверджувати плани використання бюджетних коштів одержувачами бюджетних коштів.

У підрозділі 3.2. «Правовідносини виконання бюджету» досліджуються теоретичні проблеми правовідносин виконання бюджету, зокрема, особливості суб'єктного складу, об'єкта цих правовідносин, а також практика застосування бюджетного законодавства на стадії виконання бюджету. Виконання бюджету полягає у досягненні відповідності між фактичними результатами дій зобов'язаних суб'єктів з бюджетними коштами та встановленими бюджетно-правовими нормами показниками акта про бюджет.

Бюджетні кошти як об'єкт правовідносин виконання бюджету розглядаються як частина публічних фінансів. Звертаючи увагу на те, що у фінансово-правовій літературі правовим аспектам грошових коштів як об'єкту бюджетних правовідносин майже не приділялося уваги, автор вважає, що з'ясування правової природи грошей у контексті бюджетних коштів стає можливим внаслідок встановлення особливостей прояву їх функцій у правовідносинах виконання бюджету.

На думку дисертанта, є підстави для виділення функції засобу накопичення грошей стосовно бюджетних коштів, оскільки законом про бюджет передбачається розміщення в банківських установах тимчасово вільних бюджетних коштів. Однак у бюджетних відносинах ця функція не може проявитися повною мірою, але в процесі виконання бюджету відбувається зарахування і деякою мірою накопичення бюджетних коштів з їх подальшим розподілом і перерахуванням.

Правовідносини виконання бюджету розглядаються як врегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, які складаються між суб'єктами з приводу зарахування, розподілу та перерахування бюджетних коштів внаслідок реалізації ними суб'єктивних бюджетних прав та обов'язків.

На стадії виконання бюджету відбувається, з одного боку, зарахування до бюджету запланованих надходжень, а з іншого - розподіл зарахованих бюджетних коштів, у результаті чого здійснюється бюджетне фінансування визнаних публічних потреб. Це дало підстави визнати правовідносини виконання бюджету за доходами бюджетоформуючими, а правовідносини виконання бюджету за видатками бюджеторозподільчими.

Аргументовано розмежовується поняття «доходи бюджету» з іншими тотожними поняттями, зокрема, «надходження до бюджету». Доходами бюджету є встановлені бюджетно-правовими нормами надходження до державного чи місцевого бюджету з метою подальшого бюджетного фінансування визнаних публічних потреб (здійснення видатків бюджету).

Видатки бюджету, з одного боку, є об'єктивною економіко-правовою категорією, яка опосередковує доходи бюджету, завершує розподільчі відносини, а з іншого компетенційними витратами суспільно-територіальних утворень.

У процесі розвитку правовідносин виконання бюджету за видатками відбувається рух бюджетних коштів від зобов'язаного суб'єкта до уповноваженого, яким є розпорядник бюджетних коштів. Об'єкт цих правовідносин, не змінюючись за формою (грошові кошти) змінюється за правовим станом бюджетні кошти набувають значення видатків бюджету. У процесі такого перетворення, на відміну від правовідносин виконання бюджету за доходами, не змінюється власник цих коштів.

Аналіз бюджетного законодавства та практики його застосування на стадії виконання бюджету дозволив виявити недоліки і надати пропозиції щодо подальшого його вдосконалення, зокрема, внести зміни до ст. 2 БК України щодо визначення понять доходів бюджету, видатків бюджету, надходжень до бюджету; доповнити БК України ст. 21-1 «Одержувачі бюджетних коштів» та викласти у новій редакції ст. 50, 51, 78 БК України.

У підрозділі 3.3. «Особливості міжбюджетних правовідносин» з'ясовується сутність цих правовідносин, виявляються проблеми та надаються пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання міжбюджетних відносин.

Міжбюджетні правовідносини існують на стадії виконання бюджетів і поєднують у собі ознаки бюджетоформуючих і бюджеторозподільчих відносин. З одного боку, правовідносини щодо перерахування міжбюджетних трансфертів з бюджету одного рівня до іншого є бюджеторозподільчими. А з іншого - вони є бюджетоформуючими на другому рівні, оскільки міжбюджетні трансферти надходять до цього бюджету і становлять частину його доходів. Таким чином, здійснюється розподіл вже розподілених бюджетних коштів, тобто їх перерозподіл, і тому міжбюджетні правовідносини характеризуються як бюджетоперерозподільчі.

Здійснений дисертантом аналіз передачі права на здійснення видатків дозволив виокремити три їх види. Першим є передача державою права на здійснення видатків адміністративно-територіальній одиниці - це передбачена законодавством можливість держави передати виконання її окремих функцій адміністративно-територіальним одиницям (територіальним громадам) за умови відповідної передачі бюджетних ресурсів та (або) трансфертів з Державного бюджету України.

Другим є передача права здійснення видатків на виконання власних повноважень - це передбачена законодавством можливість адміністративно-територіальної одиниці (територіальної громади) в особі сільської, селищної чи міської ради передавати виконання власних повноважень іншій, до складу якої вона входить, в особі районної чи обласної ради з погодженням шляхом укладення угоди та прийняттям спільного рішення за умови відповідної передачі бюджетних коштів.

Третім є передача права здійснення видатків на виконання делегованих державою повноважень це передбачена законодавством можливість однієї адміністративно-територіальної одиниці передавати виконання делегованих повноважень іншій в особі відповідних місцевих рад з погодженням шляхом укладення угоди та прийняття спільного рішення за умови відповідної передачі бюджетних коштів.

Об'єктом міжбюджетних правовідносин є частина бюджетних коштів - міжбюджетні трансферти, з приводу яких виникає правовий зв'язок між суб'єктами цих відносин. Проведений аналіз дозволив виділити три групи міжбюджетних трансфертів. До першої групи віднесено міжбюджетні трансферти, що здійснюються в порядку вирівнювання бюджетної спроможності на безоплатній і безповоротній основі для покриття поточних видатків. До другої групи міжбюджетних трансфертів віднесено міжбюджетні трансферти для цільового використання в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про їх надання. До третьої групи міжбюджетних трансфертів віднесено інші трансферти, зокрема, кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; кошти що передаються до районного бюджету з бюджетів місцевого самоврядування; кошти, які передаються до районного бюджету.

Міжбюджетні правовідносини вважаються правовим зв'язком та взаємодією між уповноваженими бюджетним законодавством органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, які діють від імені відповідних суспільно-територіальних утворень з приводу міжбюджетних трансфертів, тобто щодо перерозподілу бюджетних коштів між бюджетами з метою вирівнювання їх бюджетоспроможності, а також у разі перевищення прогнозних показників доходів місцевого бюджету розрахункового обсягу його видатків.

Аналіз законодавства та практики його застосування дозволив запропонувати зміни до бюджетного законодавства, зокрема до ст. 81 БК України щодо визначення поняття міжбюджетних відносин і преамбули й ст. 1 Закону України «Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань» щодо уточнення кола відносин, що регулюються цим законом, а також доповнити БК України ст. 92-1 «Об'єднання видатків бюджетів місцевого самоврядування».

Розділ 4 «Юрисдикційні аспекти у бюджетних правовідносинах» присвячений дослідженню теоретичних і прикладних аспектів правовідносин, які забезпечують розвиток регулятивних бюджетних правовідносин.

У підрозділі 4.1. «Функція контролю у сфері бюджетних правовідносин» акцентується увага на з'ясуванні найбільш актуальних і проблемних питань бюджетного контролю. Врегульована нормами права процедура бюджетного контролю розглядається як особливі правовідносини, що складаються між контролюючими та підконтрольними суб'єктами, під час здійснення якої виникає право контролюючого суб'єкта контролювати діяльність учасників бюджетного процесу, передусім, з позицій законності та ефективності їх діяльності, а в разі виявлення порушень вживати заходів з метою їх усунення.

Залежно від стадії бюджетного процесу виділено контроль на стадії складання проектів бюджетів (контроль бюджетного планування); контроль на стадії розгляду та прийняття закону про бюджет, рішень про місцеві бюджети (контроль бюджетної нормотворчості); контроль на стадії виконання бюджету (контроль виконання бюджету) та контроль на стадії підготовки й розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього (контроль результатів виконання бюджету). Бюджетний контроль на перших двох стадіях є попереднім бюджетним контролем, на третій стадії - поточним і на четвертій - наступним бюджетним контролем.

Попередній бюджетний контроль виконує превентивну (попереджувальну) функцію і полягає у виявленні та попередженні можливих негативних явищ і тенденцій у бюджетній діяльності, які можуть настати за наявності певних обставин і негативно проявитися як на наступних стадіях бюджетного процесу, так і в наступних бюджетних періодах. Цей вид контролю здійснюється у формі аналізу бюджетних запитів, парламентських слухань з основних напрямів бюджетної політики, висновків та обговорення.

Аналіз бюджетних запитів розглядається як врегульована нормами права діяльність Міністерства фінансів України щодо здійснення операцій співставлення (порівняння) пропозицій розпорядників бюджетних коштів щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для їх діяльності на наступний бюджетний період (бюджетних запитів) зі встановленими вимогами, що може мати певні правові наслідки, зокрема, повернення бюджетного запиту або внесення до нього змін.

Призначенням контрольно-бюджетних правовідносин на першій і другій стадіях бюджетного процесу є забезпечення розробки проектів бюджетів, прийняття актів про бюджети відповідно до вимог бюджетного законодавства, що дало підстави визначити їх як превентивні (попередні) контрольно-бюджетні правовідносини. Вони розвиваються паралельно з нормотворчими бюджетними правовідносинами і призначені відстежувати їх відповідність встановленій бюджетно-правовими нормами моделі, коригуючи виявлені відхилення, інколи перетинаючись та співпадаючи з нормотворчими правовідносинами, слугуючи гарантією існування та розвитку основних бюджетних правовідносин.

У поточних контрольно-бюджетних правовідносинах відбувається оцінка відповідності фактичного змісту правовідносин виконання бюджету їх юридичному змісту. Відбувається нібито накладення встановленої нормами бюджетного права моделі поведінки суб'єктів на правовідносини виконання бюджету, що впливає на їх подальший розвиток. Якщо відхилення відсутні - правовідносини виконання бюджету розвиваються як регулятивні, а в разі встановлення відхилень трансформуються в охоронні бюджетні правовідносини. Об'єктом поточних контрольно-бюджетних правовідносин є фактичний зміст правовідносин виконання бюджету.

Поточні контрольно-бюджетні правовідносини є похідними від правовідносин виконання бюджету, а також допоміжними та обслуговуючими ці правовідносини, виконуючи превентивну, регулюючу та інформаційну функції, існуючи паралельно з ними, а інколи перетинаючись, але не збігаючись з ними, на відміну від попередніх контрольно-бюджетних правовідносин.

Проведений аналіз бюджетного законодавства та практики його застосування дозволив виявити існуючі проблеми та обґрунтовано запропонувати нову редакцію глави 17 БК України. У цій главі пропонується надати визначення поняття бюджетного контролю; закріпити його принципи, форми та методи; визначити мету, завдання та особливості здійснення бюджетного контролю на кожній стадії бюджетного процесу; визначити систему органів бюджетного контролю, вказавши на форми взаємодії органів бюджетного контролю на кожній стадії бюджетного процесу.

У підрозділ 4.2. «Бюджетні правовідносини як об'єкт правової охорони» особливу увагу приділено проблемам забезпечення розвитку регулятивних бюджетних правовідносин.

Правовідносини провадження у справі про бюджетне правопорушення є владними індивідуалізованими бюджетними правовідносинами, що виникають між уповноваженим суб'єктом (суб'єктом притягнення), яким є держава в особі уповноваженого органу, та зобов'язаним (правопорушником) внаслідок встановлення, фіксації, розслідування та прийняття рішення про застосування стягнення за порушення бюджетного законодавства, яким на правопорушника покладаються додаткові обов'язки зазнати несприятливих правообмежень фінансового або організаційного характеру та усунути наслідки бюджетного правопорушення. Об'єктом цих правовідносин є фактичний зміст бюджетно-деліктних відносин, саме з приводу встановлення та фіксації якого і виникає правовий зв'язок між суб'єктами, результатом якого є прийняття рішення про накладення стягнення.

Аналіз порядку застосування стягнень за порушення бюджетного законодавства дозволив дійти висновку, що правовідносини бюджетної відповідальності перетинаються з контрольно-бюджетними правовідносинами, що забезпечує контроль з боку уповноваженого суб'єкта за усуненням бюджетного правопорушення та його негативних наслідків, оцінку виконання приписів розпорядження, що має наслідком висновок про стан виправлення бюджетних правовідносин і трансформації охоронних у регулятивні бюджетні правовідносини.

Порівняльний аналіз фінансових санкцій та стягнень (заходів) за порушення бюджетного законодавства показав, що застосування таких стягнень як призупинення бюджетних асигнувань, зупинення операцій з бюджетними коштами, зменшення асигнувань розпорядникам асигнувань на суму коштів, витрачених не за цільовим призначенням, зупинення операцій з бюджетними коштами має на меті, як і фінансові санкції, позбавлення (обтяження) майнового (грошового) характеру до правопорушника, але, на відміну від фінансових, грошові кошти замість перерахування з рахунку правопорушника до бюджету не виділяються з бюджету або виділяються з обмеженнями. З іншого боку, обмеження бюджетного фінансування має наслідком обмеження виконання функцій бюджетної установи, які є частиною функцій суспільно-територіального утворення і в кінцевому підсумку має наслідком обмеження бюджетного фінансування публічних потреб.

Норми, що передбачають відповідальність за порушення бюджетного законодавства, містяться не лише у главі 18 БК України, а й в інших главах кодексу, зокрема, ст. 84 БК України передбачено відповідальність за здійснення видатків. Аналіз ч. 5 ст. 74 БК України дає підстави для визнання такого заходу (стягнення) як «тимчасове позбавлення спеціального бюджетного права». Дослідження стягнень (заходів), передбачених главою 18 БК України дозволяє констатувати їх оперативний характер і вважати їх оперативно-бюджетними санкціями.

Автором запропоновано конструкцію глави 18 БК України, в якій має бути уточнено визначення поняття бюджетного правопорушення; надано перелік стягнень за порушення бюджетного законодавства; визначені суб'єкти притягнення та їх повноваження; описані конструкції бюджетних правопорушень і визначені стягнення за їх здійснення; загальні правила їх накладення за бюджетне правопорушення та порядок оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення.

Розділ 5 «Стан та перспективи розвитку бюджетних правовідносин» містить три підрозділи, в яких досліджуються підстави виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин, визначення перспектив розвитку бюджетних правовідносин в Україні.

У підрозділі 5.1. «Підстави виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин» проаналізовано існуючі наукові погляди на юридичні факти з точки зору їх визначення, значення, функцій і місця в механізмі правового регулювання. Проведений аналіз показує, що у визначенні поняття юридичного факту науковці поєднують матеріальне і юридичне, що дозволяє говорити про подвійну природу юридичного факту: як факту-реальності та факту-моделі.

Юридичні факти фіксують обставини, які є підставами реалізації нормативної моделі бюджетних правовідносин і бюджетної правосуб'єктності, не змінюючи їх як в обсязі, так і в змісті, оскільки вони є мірою можливої поведінки постійної дії. Реалізація встановленої бюджетно-правовою нормою моделі поведінки відбувається за схемою: бюджетно-правова норма (нормативно встановлена модель поведінки) - бюджетна правосуб'єктність (правова можливість реалізації поведінки) - юридичний факт (підстава реалізації моделі та можливості) - конкретне бюджетне правовідношення (реалізація правової моделі в поведінці).

Приділено увагу дослідженню правоустановчої, конструктивної, гарантійної інформаційної та прогностичної функції юридичних фактів у бюджетному праві.

У цьому підрозділі аналізуються та уточнюються існуючі класифікації юридичних фактів. Зокрема, за критерієм періодичності дії юридичні факти поділяються на юридичні факти однократної дії, юридичні факти періодичної дії та юридичні факти випадкової дії.

Для бюджетного права особливі обставини, визначені ч. 3 ст. 3 БК України, не мають значення юридичних фактів. Передумовою виникнення правовідносин виконання бюджету є закон про бюджет на інший бюджетний період, а підставою виникнення правовідносин виконання бюджету є визначена законом дата. Підставою прийняття такого закону буде рішення про запровадження воєнного чи надзвичайного стану, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації тощо. Юридичні факти-стани безпосередньо не можуть бути підставами виникнення, зміни чи припинення бюджетного правовідношення, вони входять до юридичного складу і потребують визнання нормативно-правовим актом.

Строки у бюджетному праві розглядаються у подвійному значенні, по-перше, як події, що у поєднанні з діями суб'єктів є підставами виникнення, зміни чи припинення бюджетних правовідносин і, по-друге, як часовий вимір виникнення, припинення чи поновлення суб'єктивного бюджетного права чи обов'язку.

Висловлено думку про визнання розрахункових юридичних фактів, під якими розуміються соціально-економічні обставини, зумовлені станом бюджетної діяльності та показники виконання бюджетів, наявність яких є підставою для прийняття відповідних бюджетно-правових актів, що змінюють показники бюджету. Розрахункові юридичні факти є підставою виникнення нормотворчих бюджетних правовідносин, об'єкт яких є передумовою зміни правовідносин виконання бюджету.

У підрозділі 5.2. «Юридичні факти як інструмент правового регулювання бюджетних відносин» досліджуються юридичні склади, аналізуються термінологічні конструкції, що використовуються для визначення цього правового феномену і обґрунтовано підтримується думка про некоректність застосування інших термінів.

Особливості юридичного складу у бюджетному праві виявляються через їх класифікацію. У дисертації критично проаналізовані існуючі класифікації і уточнено окремі з них. За послідовністю зв'язку елементів юридичного складу виділяються юридичний склад з вільною послідовністю зв'язку складу, юридичний склад з встановленою послідовністю зв'язку елементів складу, юридичний склад з поєднаною послідовністю зв'язку елементів складу.

Аналізуючи дію юридичних складів з погляду правових наслідків, зазначається, що в окремих випадках різні за своїми елементами, змістом чи структурою юридичні склади можуть спричиняти однакові правові наслідки. Такі юридичні склади автором визначаються як альтернативні, якими вважаються декілька юридичних складів, що самостійно та незалежно один від одного спричиняють один і той же правовий наслідок у бюджетній діяльності.

Юридичний склад у бюджетному праві - це сукупність нормативно визначених, взаємопов'язаних і взаємозалежних юридичних фактів, накопичення і застосування яких переводить (трансформує) бюджетно-правову можливість (модель) у бюджетно-правову дійсність (бюджетну діяльність), де ця сукупність, будучи завершеною, зумовлює настання кінцевого правового наслідку.

Обґрунтовано висновок про те, що юридичний склад має відповідати таким вимогам: повнота охоплення елементів; простота вираження та чіткість нормативного закріплення; безперервність (упорядкованість) елементів юридичного складу; доступність сприйняття і однозначність розуміння; оптимізація та соціальна зумовленість.

Нормативно закріплений юридичний склад має охоплювати усі елементи, що фіксують можливі варіанти розвитку бюджетного правовідношення з метою унеможливлення вільного розсуду суб'єктів і вкладення ними власного розуміння щодо недостатніх елементів юридичного складу. Вимога повноти юридичного складу є особливо важливою, її недотримання може призвести і призводить до незавершеності бюджетного правовідношення або його розвитку в іншому напрямку, ніж передбачено бюджетно-правовими нормами.

Аналіз правовідносин бюджетної відповідальності дозволив виявити незавершені юридичні склади. Повнота та безперервність має обов'язково доповнюватись вимогою чіткості нормативного закріплення. Тому з метою зменшення можливостей конкретизації юридичного складу у підзаконному нормативно-правовому акті, а також доступності сприйняття та однозначності його розуміння суб'єктами, він має бути чітко визначений у законі. В іншому випадку виникає загроза його необґрунтованого розширення під впливом суб'єктивного фактора.

Вимога чіткості нормативного закріплення юридичного складу є одночасно і проблемою термінологічною. Юридичний склад має бути виражений у правових термінах, уникаючи застосування економічної, бухгалтерської та іншої термінології, оскільки таке застосування ускладнює їх правовий аналіз і призводить до неоднозначності розуміння термінів, які застосовуються у визначенні такого складу. До того ж доступність сприйняття визначеного бюджетним законодавством юридичного складу залежить від простоти, що має досягатися спрощенням його лінгвістичної структури.

У підрозділі 5.3. «Сучасні тенденції та перспективи розвитку бюджетних правовідносин в Україні» досліджується модель розвитку бюджетних правовідносин, яка розглядається у двох аспектах як зразок або еталон бюджетного правовідношення та як його реальний стан. Дослідження сучасного стану бюджетних правовідносин дало можливість виявити існуючі проблеми, а зіставлення його стану з іншими зовнішніми реаліями буття сприяло виявленню тенденцій їх розвитку.

Автор звертає увагу на те, що в юридичній науці для відображення одного й того ж правового явища, що розуміється як «виникнення, зміна та припинення правовідносин», застосовуються різні терміни і обґрунтовано пропонується застосовувати термін «розвиток правовідношення».

Оскільки розвиток бюджетного правовідношення передбачає його виникнення, зміну та припинення, то термін «розвиток» може застосовуватися до складних бюджетних правовідносин. Такий розвиток передбачає послідовну зміну простих правовідносин, а також виокремлення первинного, на основі якого і без якого не відбудеться складне правовідношення та похідних, що послідовно змінюють один одне, а останнє серед них визначається як завершуюче просте в системі складного бюджетного правовідношення.

Першою стадією розвитку бюджетного правовідношення є його виникнення. Виникнення бюджетного правовідношення відбувається за схемою: визнання обставини правоустановчим юридичним фактом - наявність фактичної обставини - встановлення правового зв'язку між суб'єктами бюджетного права - трансформація суб'єктів бюджетного права у суб'єктів бюджетних правовідносин - реалізація суб'єктивного бюджетного права та обов'язку.

Другою стадією розвитку складного бюджетного правовідношення є його зміна. Зміна правовідносин виконання бюджету відбувається через розвиток «додаткових» нормотворчих бюджетних правовідносин на стадії виконання бюджету. Кількісні зміни об'єкта правовідносин виконання бюджету за видатками зумовлюються кількісними змінами об'єкта правовідносин виконання бюджету за доходами через розвиток нормотворчих бюджетних правовідносин на стадії виконання бюджету, без яких не може відбутися така зміна.

Завершальною стадією бюджетного правовідношення є його припинення. Припинення складного бюджетного правовідношення відбувається закінченням простого, яке визначається як завершальне просте правовідношення в системі складного бюджетного правовідношення. Для простого бюджетного правовідношення припинення полягає у зникненні або втраті правового зв'язку між суб'єктами і є його другою стадією.

Аналіз існуючого стану бюджетних правовідносин дозволив виявити недоліки правового регулювання бюджетних відносин і надати пропозиції щодо його вдосконалення. На думку дисертанта, таке вдосконалення має відбуватися у двох напрямах. Перший напрям (тактичний) передбачає внесення змін до чинного бюджетного законодавства. Другий напрям (стратегічний) передбачає вироблення сучасної бюджетної ідеології та формування бюджетної політики з урахуванням розвитку як вітчизняної, так і світової економіки. Реформування (вдосконалення) бюджетних правовідносин має здійснюватися як складова адміністративно-територіальної реформи і узгоджуватися із стратегією розвитку податкової системи України та реформами у соціальній сфері. Потребує вирішення підвищення фінансової самостійності органів місцевого самоврядування шляхом вдосконалення системи місцевих податків і механізму розподілу загальнодержавних ресурсів, а також широке впровадження програмно-цільового методу формування та використання бюджетних коштів і стратегічного бюджетного планування.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації сформульовано найбільш важливі теоретичні положення дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення та нові підходи до вирішення наукової проблеми щодо розробки концептуальних засад теорії бюджетних правовідносин у сучасних умовах, визначення перспектив їх розвитку, вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин. До найголовніших з них можна віднести:

1. Бюджетні правовідносини - це врегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, що виникають у процесі підготовки, розгляду, прийняття закону про бюджет чи рішення про місцевий бюджет; зарахування, розподілу та перерахування бюджетних коштів; подання бюджетної звітності; складання, розгляду та затвердження звітів про виконання закону чи рішення про бюджет; бюджетного контролю, а також відповідальності за порушення бюджетного законодавства відповідно до Бюджетного кодексу України. З іншого боку бюджетні правовідносини є правовим зв'язком між уповноваженими та зобов'язаними суб'єктами, що виникає внаслідок реалізації ними своїх бюджетних повноважень у сфері бюджетної діяльності.

Аналіз бюджетних правовідносин дозволяє охарактеризувати їх як такі, що мають владно-вольовий і публічний характер, опосередковують процес виконання матеріальних та є результатом дії процесуальних бюджетно-правових норм, мають динамічний і періодичний характер, є безпосередньо або опосередковано грошовими (організаційно-грошовими).

2. Дано класифікацію бюджетних правовідносин за соціально-економічним значенням на основні та допоміжні. За особливостями об'єкта основні бюджетні правовідносини поділяються на нормотворчі бюджетні правовідносини та правовідносини виконання бюджету, а допоміжні - на контрольно-бюджетні та охоронні бюджетні правовідносини.

3. Об'єкт бюджетних правовідносин є складним правовим утворенням, що передбачає виокремлення загального, спеціального (видового) та первинного об'єктів бюджетних правовідносин.

Загальним об'єктом бюджетних правовідносин є те, з приводу чого виникає правовий зв'язок між суб'єктами бюджетних правовідносин, детермінований інтересами бюджетного фінансування визнаних публічних потреб у межах їх бюджетної правосуб'єктності. На другому рівні виокремлено спеціальний (видовий) об'єкт бюджетних правовідносин, який властивий тільки окремим видам бюджетних правовідносин. Первинним об'єктом бюджетних правовідносин є результат дії, з приводу якого виникає правовий зв'язок між суб'єктами бюджетних правовідносин.

4. Коло суб'єктів бюджетних правовідносин є значно вужчим, ніж коло суб'єктів фінансових правовідносин. За статусом вони поділяються на уповноважених і зобов'язаних, а за участю на безпосередніх та опосередкованих суб'єктів.

5. Суб'єктивне бюджетне право є правовим засобом регулювання поведінки суб'єктів бюджетних правовідносин, забезпечення належної поведінки зобов'язаних суб'єктів, яка зумовлює для уповноважених суб'єктів реальну, забезпечену матеріальними та правовими гарантіями можливість здійснювати певні дії з метою бюджетного фінансування визнаних публічних потреб. Суб'єктивний бюджетний обов'язок є мірою необхідної поведінки зобов'язаного суб'єкта бюджетних правовідносин, яка кореспондується суб'єктивному бюджетному праву уповноваженого суб'єкта цих відносин.

6. Проведений аналіз співвідношення понять бюджетні повноваження та бюджетна компетенція дозволив розмежувати ці поняття і визначити бюджетну компетенцію як комплексну цілісну систему, що утворена взаємопов'язаними елементами, до яких належать предмет відання, владні повноваження, нормативно встановлені цілі та об'єкти впливу. Бюджетною компетенцією є сукупністю закріплених законодавством владних бюджетних повноважень державних органів та органів місцевого самоврядування в межах предмета їх відання у сфері бюджетної діяльності з метою реалізації нормативно визначеної мети.

7. Сферою розвитку нормотворчих бюджетних правовідносин є бюджетна правотворчість, що полягає у виконанні зобов'язаними суб'єктами бюджетних правовідносин приписів бюджетно-правових норм, наслідком яких є створення та затвердження тимчасових матеріальних бюджетно-правових норм, що встановлюють якісні та кількісні показники бюджетів, еталоні та стандарти, бюджетні повноваження суб'єктів правовідносин виконання бюджету. Залежно від рівня бюджетної системи правовідносини виконання бюджету поділяються на правовідносини виконання державного бюджету та правовідносини виконання місцевих бюджетів, а залежно від мети - на правовідносини виконання бюджету за доходами (бюджетоформуючі) та правовідносини виконання бюджету за видатками (бюджеторозподільчі), які перетинаються так званими міжбюджетними правовідносинами, які пропонуються визначити бюджетними трансфертними правовідносинами.

8. Особливістю правовідносин виконання бюджету за доходами є обмежене порівняно з іншими видами правовідносин виконання бюджету коло суб'єктів. Суб'єкти цих правовідносин вступають в правовий зв'язок з приводу об'єкта, яким є доходи бюджету встановлені бюджетно-правовими нормами надходження до державного чи місцевого бюджету з метою подальшого їх використання на бюджетне фінансування визнаних публічних потреб.

9. У процесі розвитку правовідносин виконання бюджету за видатками відбувається рух бюджетних коштів від зобов'язаного суб'єкта до уповноваженого. Об'єкт цих правовідносин, не змінюючись за формою, змінюється за правовим станом, бюджетні кошти набувають значення видатків бюджету. Видатки бюджету - це постійні, безперервні, безповоротні, нормативно встановлені та забезпечені компетенційні витрати з відповідних бюджетів суспільно-територіальних утворень на цілі й в обсязі, передбачені актом про бюджет, з метою фінансування виконання органами державної влади або місцевого самоврядування покладених на них завдань і функцій.

10. Залежно від стадії бюджетного процесу виділено превентивні (попередні), поточні та наступні (завершальні) контрольно-бюджетні правовідносини, які забезпечують розвиток основних бюджетних правовідносин.

11. Досліджено зв'язок між контрольними та охоронними бюджетними правовідносинами. У контрольно-бюджетних правовідносинах виявляються бюджетні правопорушення, внаслідок чого вони трансформуються у правовідносини провадження у справі про бюджетне правопорушення, а в уповноважених суб'єктів з'являються нові права та обов'язки, яких вони не мали до факту виявлення бюджетного правопорушення. У подальшому правовідносини бюджетної відповідальності розвиваються паралельно з контрольно-бюджетними правовідносинами, якими забезпечується контроль з боку уповноваженого суб'єкта бюджетних правовідносин за усуненням негативних наслідків бюджетного правопорушення, оцінка виконання приписів розпорядження, що має наслідком висновок про стан виправлення бюджетних правовідносин і трансформації охоронних у регулятивні бюджетні відносини.

12. Запропоновано за порушення бюджетного законодавства до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів застосовувати такі заходи впливу: попередження про порушення бюджетного законодавства; вилучення бюджетних коштів; призупинення бюджетних асигнувань; зупинення операцій з бюджетними коштами; зменшення бюджетних асигнувань; позбавлення права здійснення запозичень, визначених у дисертації як оперативно-бюджетні санкції. Оперативно-бюджетні санкції це передбачені БК України такі юридичні заходи правоохоронного (попереджувального, припиняючого і обмежувального) характеру, які застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів безпосередньо уповноваженим суб'єктом з метою відновлення режиму законності у бюджетній діяльності та дотримання бюджетної дисципліни учасниками бюджетного процесу.

13. Підставою розвитку складного бюджетного правовідношення є юридичний склад, під яким розуміється сукупність нормативно визначених, взаємопов'язаних і взаємозалежних юридичних фактів, наявність яких переводить бюджетно-правову модель у бюджетну діяльність, де ця сукупність, будучи завершеною, зумовлює настання кінцевого правового наслідку у бюджетних правовідносинах. Юридичний склад у бюджетному праві має відповідати таким вимогам: повнота охоплення елементів; простота вираження та чіткість нормативного закріплення; упорядкованість елементів юридичного складу; доступність сприйняття та однозначність розуміння; оптимізація та соціальна зумовленість. Одним з напрямів оптимізації закріплення юридичних складів пропонується, зокрема, виділення серед елементів юридичного складу первинних та похідних елементів.

14. Забезпечення стабільності бюджетної системи України та ефективності бюджетної діяльності залежить від багатьох факторів, одним із значимих серед яких є характер міжбюджетних відносин. Удосконалення їх правового регулювання забезпечить стабільність та ефективність цих відносин, а також надасть можливість привести їх у відповідність до Європейських стандартів. Реформування міжбюджетних відносин передбачає створення механізму самозабезпечення адміністративно-територіальних одиниць фінансовими ресурсами, адекватними виконанню їх завдань і функцій, шляхом узгодження повноважень органів місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» з бюджетним законодавством у частині визначення доходів і видатків місцевих бюджетів, що сприятиме їх бюджетоспроможності. Передумовами вдосконалення міжбюджетних відносин є визначення обсягу обов'язкових власних видатків місцевих бюджетів на основі мінімальних соціальних стандартів послуг у вартісному виразі, видатків на фінансування делегованих повноважень на основі орієнтовних фактичних витрат на їх здійснення; збільшення власних доходів місцевих бюджетів шляхом введення та віднесення до місцевих податків податку на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб; визначення фіксованої частки від податку на прибуток підприємств, а також удосконалення системи фінансового вирівнювання та правового регулювання міжбюджетних правовідносин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Індивідуальна монографія:

1. Чернадчук В. Д. Стан та перспективи розвитку бюджетних правовідносин в Україні : монографія / В. Д. Чернадчук. - Суми : Університетська книга, 2008. - 456 с.

Рецензія: Воронова Л. К. Актуальне дослідження бюджетних правовідносин / Л. К. Воронова // Підприємництво, господарство і право. - 2009. № 2. - С. 161162.

Статті у фахових виданнях з юридичних наук:

2. Чернадчук В. Щодо відповідальності за порушення бюджетного законодавства: деякі аспекти / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 5. - С. 4849.

3. Чернадчук В. Бюджетний контроль: поняття та сутність / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 11. - С. 7476.

4. Чернадчук В. Щодо видів бюджетного контролю / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 12. - С. 6871.

5. Чернадчук В. Щодо визначення поняття «бюджетний процес» / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 9. - С. 9395.

6. Чернадчук В. До питання щодо бюджетно-правової відповідальності / В. Чернадчук // Юридический вестник. - 2003. № 4. - С. 8489.

7. Чернадчук В. Щодо класифікації бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2004. № 5. - С. 6568.

8. Чернадчук В. Д. Щодо бюджетних повноважень Національного банку України / В. Д. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2004. № 7. - С. 8487.

9. Чернадчук В. Д. Окремі проблеми юридичних фактів у бюджетному праві / В. Д. Чернадчук // Прокуратура, людина, держава. - 2004. № 7. - С. 8491.

10. Чернадчук В. Д. Визначення об'єкта бюджетно-деліктних правовідносин / В. Д. Чернадчук // Прокуратура, людина, держава. - 2005. № 1. - С. 7883.

11. Чернадчук В. Окремі питання бюджетного процесуально-правового механізму / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2005. № 2. - С. 69.

12. Чернадчук В. Д. До питання про об'єкт бюджетних правовідносин / В. Д. Чернадчук // Держава і право : зб. наук. праць. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. - Спецвипуск - Т.2. - С. 367372. - Юридичні і політичні науки.

13. Чернадчук В. Бюджетно-контрольні правовідносини як правова категорія / В. Чернадчук // Право України. - 2005. № 5. - С. 6365.

14. Чернадчук В. Д. Щодо визначення поняття «міжбюджетні правовідносини» / В. Д. Чернадчук // Держава і право : зб. наук. праць. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. - Вип. 28. - С. 447451. - Юридичні і політичні науки.

15. Чернадчук В. Теоретичні проблеми визначення предмета бюджетного права / В. Чернадчук // Право України. - 2005. - № 8. - С. 2527.

16. Чернадчук В. Щодо класифікаційних ознак бюджетно-процесуальних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 9. - С. 1014.

17. Чернадчук В. Поняття та сутність бюджетних відносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2005. № 11. - С. 2124.

18. Чернадчук В. Функції юридичних фактів у бюджетному праві / В. Чернадчук // Юридична Україна. - 2006. № 4. - С. 4347.

19. Чернадчук В. Окремі ознаки юридичних фактів у бюджетному праві / В. Чернадчук // Право України. - 2006. № 5. - С. 8588.

20. Чернадчук В. Про співвідношення матеріальних та процесуальних бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2006. № 6. - С. 7377.

21. Чернадчук В. Щодо особливостей бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2006. № 8. - С. 6266.

22. Чернадчук В. Щодо сутності бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2006. № 10. - С. 7882.

23. Чернадчук В. Норми-дефініції у фінансовому законодавстві: окремі теоретико-прикладні аспекти / В. Чернадчук // Юридична Україна. - 2007. № 1. - С. 4349.

24. Чернадчук В. До питання об'єкта бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2007. № 3. - С. 7984.

25. Чернадчук В. Класифікація об'єктів бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2007. № 4. - С. 8791.

26. Чернадчук В. Д. Бюджетна компетенція: окремі теоретико-прикладні проблеми / В. Д. Чернадчук // Держава і право : зб. наук. праць. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. - Спецвипуск. - С. 300305. - Юридичні і політичні науки.

27. Чернадчук В. Д. Суспільно-територіальні утворення як суб'єкти бюджетних правовідносин / В. Д. Чернадчук // Держава і право : зб. наук. праць. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. - Вип. 35. - С. 436444. - Юридичні і політичні науки.

28. Чернадчук В. Окремі питання юридичного змісту бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Право України. - 2007. № 6. - С. 3033.

29. Чернадчук В. Особливості змісту суб'єктивного бюджетного права / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2007. № 9. - С. 146149.

30. Чернадчук В. Теоретичні аспекти бюджетної правотворчості / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2007. № 11. - С. 2327.

31. Чернадчук В. Закон про державний бюджет як об'єкт бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2007. № 12. - С. 110114.

32. Чернадчук В. Д. Особливості бюджетно-контрольних правовідносин залежно від стадії бюджетного процесу / В. Д. Чернадчук // Держава і право : зб. наук. праць. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. - Вип. 39 - С. 432439. - Юридичні і політичні науки.

33. Чернадчук В. Д. Охоронні бюджетні правовідносини / В. Д. Чернадчук // Правова держава : зб. наук. праць. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. - Вип. 19. - С. 206213.

34. Чернадчук В. До питання об'єктів міжбюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. - 2008. № 5. - С. 6769.

35. Чернадчук В. Передача права на здійснення видатків бюджету / В. Чернадчук // Право України. - 2008. № 7. - С. 5860.

Статті в інших виданнях:

36. Чернадчук В. Проблеми визначення об'єкта бюджетних правовідносин / В. Чернадчук // Юридична Україна. - 2004. № 2. - С. 3438.

37. Чернадчук В. Д. Бюджетний процесуально-правовий механізм / В. Д. Чернадчук // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць. - Суми : Мрія, УАБС, 2004. - Т. 10. - С. 100105.

38. Чернадчук В. Д. Щодо визначення поняття «суб'єкт бюджетних правовідносин / В. Д. Чернадчук // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник наукових праць. - Суми : УАБС НБУ, 2006. - Т. 15. - С. 1319.

39. Чернадчук В. Д. Норми-дефініції у фінансовому законодавстві / В. Д. Чернадчук // Вісник Української академії банківської справи. - 2007. - № 1(22). - С. 3035.

40. Чернадчук В. Правовідносини бюджетної відповідальності / В. Чернадчук // Вісник Академії прокуратури України. - 2008. - № 4. - С. 8891.

41. Чернадчук В. Д. Правова природа стягнень за порушення бюджетного законодавства / В. Д. Чернадчук // Правовий вісник Української академії банківської справи. - 2008. - № 1. - С. 5054.

42. Чернадчук В. Д. Теоретичні аспекти розвитку бюджетних правовідносин / В. Д. Чернадчук // Фінансове право. - 2009. - № 1. - С. 3337.

Основні результати, положення і висновки доповідались та обговорювались на конференціях:

43. Чернадчук В. Д. Щодо окремих аспектів бюджетно-правової статистики (філософсько-правовий погляд) / В. Д. Чернадчук // Правова статистика: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. - Хмельницький : ХІРЕП, 2003. - С. 17-23.

44. Чернадчук В. Д. Щодо визначення понять «бюджетна компетенція» та бюджетні повноваження» / В. Д. Чернадчук // Запорізькі правові читання : тези доповідей щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Запорізькі правові читання», (м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р.) / за заг. ред. С. М. Тимченка і Т. О. Коломоєць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2006. - С. 203-205.

45. Чернадчук В. Д. Окремі теоретичні аспекти суб'єктивного бюджетного права / В. Д. Чернадчук // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 2-3 червня 2006 р. : у 2-х т. / уклад. Т. Д. Климчук, І. М. Якушев. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. - Т. 1. - С. 247-252.

46. Чернадчук В. Д. Сучасний стан та перспективи розвитку міжбюджетних відносин / В. Д. Чернадчук // Державотворення та місцеве самоврядування в Україні в контексті сучасного конституційного процесу : матеріали Всеукраїнського сімпозіуму (Одеса, 23 червня 2006 р.) / за заг. ред. О. Ф. Долженкова, І. Л. Кострицького. - Одеса : ОЮІ ХНУВС, 2006. - С. 33-38.

47. Чернадчук В. Д. Проблеми визначення об'єкту бюджетних правовідносин / В. Д. Чернадчук // Аграрний форум - 2006 : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (25-29 вересня 2006 р., Суми). - Суми : Університетська книга, 2006. - С. 320-321.

48. Чернадчук В. Д. Проблеми формування понятійного апарату фінансового права / В. Д. Чернадчук // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. тез доповідей ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції (9-10 листопада 2006 р.). - Суми : УАБС НБУ, 2006. - С. 55-56.

49. Чернадчук В. Д. Правова природа заходів стягнення за бюджетні правопорушення, передбачені статтями 117-120, 122 Бюджетного кодексу України / В. Д. Чернадчук // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 7-8 грудня 2006 р. Сімферополь - Ялта : у 2-х ч. - Сімферополь, 2006. - Ч. 1. - С. 124-129.

50. Чернадчук В. Д. К вопросу о нормах-дефинициях в финансовом законодательстве / В. Д. Чернадчук // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы : материалы Международного круглого стола (Черновцы, 21-23 сентября 2006 г.). - Нижний Новгород : Нижегородский исследовательский научно-прикладной центр «Юридическая техника», 2007. - С. 982-994.