Юридическая деонтология

Стаття 6. Вимоги до членiв Вищої ради юстицiї та гарантiї їх дiяльностi

На посаду члена Вищої ради юстицiї може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти рокiв i не старший шiстдесяти рокiв, який проживає в Українi не менш як десять останнiх рокiв, володiє державною мовою, має вищу юридичну освiту та стаж роботи в галузi права не менше десяти рокiв.

Вимоги частини першої цiєї статтi не поширюються на осiб, якi входять до складу Вищої ради юстицiї за посадою.

Вплив на членiв Вищої ради юстицiї у будь-який спосiб забороняється.

Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищiй радi юстицiї

Не можуть бути членами Вищої ради юстицiї особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними, та особи, якi мають незняту або непогашену судимiсть.

Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстицiї

Член Вищої ради юстицiї перед вступом на посаду, але не пiзнiше двох мiсяцiв з дня призначення, складає на засiданнi Верховної Ради України присягу такого змiсту: "Присягаю сумлiнно, чесно i неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстицiї з метою забезпечення формування корпусу суддiв iз числа високопрофесiйних i чесних юристiв i додержання закону та етики в дiяльностi суддiв i прокурорiв".

Вiдмова скласти присягу має наслiдком втрату членства у Вищiй радi юстицiї.

Стаття 19. Структура Вищої ради юстицiї

У Вищiй радi юстицiї утворюються секцiї:

з питань пiдготовки подань для призначення суддiв уперше та звiльнення їх з посад;

дисциплiнарна секцiя для здiйснення дисциплiнарного провадження, розгляду скарг на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi i прийняття рiшення про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi.

Координує роботу Вищої ради юстицiї Голова Вищої ради юстицiї, а в разi його вiдсутностi - заступник Голови Вищої ради юстицiї.

Голова, заступник Голови, секретарi секцiй Вищої ради юстицiї працюють на постiйнiй основi. Особи, призначенi до складу Вищої ради юстицiї, крiм народних депутатiв України, на час виконання обов'язкiв членiв Вищої ради юстицiї на постiйнiй основi прикомандировуються до Вищої ради юстицiї iз збереженням за ними посад, якi вони займали, та вiдповiдних пiльг.

Стаття 33. Розгляд питань щодо несумiсностi

Вища рада юстицiї розглядає питання про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi їх посад iз заняттям дiяльнiстю, забороненою Конституцiєю України та законами України.

Стаття 37. Види стягнень, якi може накласти Вища рада юстицiї

Вища рада юстицiї може притягнути до дисциплiнарної вiдповiдальностi Голову, заступникiв Голови та суддiв Верховного Суду України, Голову i заступникiв Голови та суддiв вищих раїни "Про п'ятої статтi 126 Конституцiї України та Закон статус суддiв".

Вища рада юстицiї може накласти на цих суддiв такi стягнення:

1) догану;

2) пониження квалiфiкацiйного класу.

Вища рада юстицiї може прийняти рiшення про невiдповiднiсть суддi займанiй посадi та надiслати це рiшення до органу, який призначив чи обрав суддю.

Закон України “ Про прокуратуру”

Стаття 6. Принципи органiзацiї i дiяльностi прокуратури

Органи прокуратури України:

1) становлять єдину централiзовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з пiдпорядкуванням нижчестоящих прокурорiв вищестоящим;

2) здiйснюють свої повноваження на пiдставi додержання Конституцiї України та чинних на територiї республiки законiв, незалежно вiд будь-яких органiв державної влади, посадових осiб, а також рiшень громадських об'єднань чи їх органiв;

3) захищають у межах своєї компетенцiї права i свободи громадян на засадах їх рiвностi перед законом, незалежно вiд нацiонального чи соцiального походження, мови, освiти, ставлення до релiгiї, полiтичних переконань, службового чи майнового стану та iнших ознак;

4) вживають заходiв до усунення порушень закону, вiд кого б вони не виходили, поновлення порушених прав i притягнення в установленому законом порядку до вiдповiдальностi осiб, якi допустили цi порушення;

5) дiють гласно, iнформують державнi органи влади, громадськiсть про стан законностi та заходи щодо її змiцнення.

Працiвники прокуратури не можуть належати до будь-яких полiтичних партiй чи рухiв.

Стаття 7. Гарантiї незалежностi прокуратури у здiйсненнi повноважень

Дiяльнiсть прокуратури пiдконтрольна Верховнiй Радi України, утворюваним нею для цiєї мети органам. Втручання iнших органiв державної влади i управлiння, посадових осiб, засобiв масової iнформацiї, громадсько-полiтичних органiзацiй (рухiв) та їх представникiв у дiяльнiсть прокуратури по нагляду за додержанням законiв або по розслiдуванню дiянь, що мiстять ознаки злочину, забороняється.

Вплив у будь-якiй формi на працiвника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язкiв або добитися прийняття неправомiрного рiшення тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

Звернення представникiв влади, iнших посадових осiб до прокурора з приводу конкретних справ i матерiалiв, що знаходяться у провадженнi прокуратури, не можуть мiстити будь-яких вказiвок або вимог щодо результатiв їх вирiшення.

Нiхто не має права без дозволу прокурора або слiдчого розголошувати данi перевiрок i попереднього слiдства до їх закiнчення.

Стаття 46. Вимоги до осiб, якi призначаються на посади прокурорiв i слiдчих

Прокурорами i слiдчими можуть призначатися громадяни України, якi мають вищу юридичну освiту, необхiднi дiловi i моральнi якостi. Особи, якi не мають досвiду практичної роботи за спецiальнiстю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

Особи, вперше призначенi на посади помiчникiв прокурорiв, прокурорiв управлiнь, вiддiлiв, слiдчих прокуратури, приймають "Присягу працiвника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.

На посади прокурорiв Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та прирiвняних до них прокурорiв призначаються особи вiком не молодше 30 рокiв, якi мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи рокiв; на посади районних i мiських прокурорiв - вiком не молодше 25 рокiв iз стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох рокiв.

Прокурори i слiдчi прокуратури пiдлягають атестацiї один раз у п'ять рокiв. Порядок атестацiї визначається Генеральним прокурором України.

Сумiсництво служби в органах прокуратури з роботою на пiдприємствах, в установах чи органiзацiя, а також з будь-яким пiдприємництвом не допускається, за винятком наукової i педагогiчної дiяльностi.

Не можуть бути прийнятi на посаду прокурора або слiдчого прокуратури особи, якi були засудженi за вчинення злочину, за винятком реабiлiтованих.

Стаття 47. Класнi чини працiвникiв органiв прокуратури

Прокурорам i слiдчим органiв прокуратури, працiвникам науково-навчальних закладiв прокуратури присвоюються класнi чини залежно до займаних посад i стажу роботи.

Порядок присвоєння i позбавлення класних чинiв визначається Положенням про класнi чини працiвникiв прокуратури України, яке затверджується Верховною Радою України.

Класнi чини державного радника юстицiї України, державного радника юстицiї 1, 2 i 3 класiв присвоюються Президентом України, iншi класнi чини присвоюються Генеральним прокурором України.

Стаття 48. Заохочення та вiдповiдальнiсть прокурорiв i слiдчих

Прокурори i слiдчi заохочуються за сумлiнне виконання службових обов'язкiв.

Прокурорсько-слiдчi працiвники за тривалу i бездоганну службу можуть бути нагородженi Генеральним прокурором України наградним знаком "Почесний працiвник прокуратури України" з одночасним врученням грамоти Генерального прокурора України. Положення про нагородження нагрудним знаком затверджується Генеральним прокурором України.

За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язкiв чи скоєння ганебного вчинку прокурори i слiдчi несуть вiдповiдальнiсть згiдно з Дисциплiнарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Стаття 53. Формений одяг працiвникiв прокуратури

Працiвники прокуратури, яким присвоєно класнi чини, мають єдиний формений одяг з вiдповiдними вiдзнаками, що видається безкоштовно.

Стаття 54. Печатка органiв прокуратури

Генеральна прокуратура України i пiдпорядкованi їй прокуратури є юридичними особами i мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Стаття 55. Посвiдчення працiвника прокуратури

Прокурори i слiдчi прокуратури мають службове посвiдчення. Положення про службове посвiдчення працiвника прокуратури та його зразок затверджує Президiя Верховної Ради України.

3.1. Додаток до Постанови Президiї

Верховної Ради України вiд 29 червня 1992 року

ТАБЛИЦЯ СПIВВIДНОШЕНЬ

мiж класними чинами працiвникiв прокуратури України i вiйськовими званнями та спецiальними званнями працiвникiв органiв внутрiшнiх справ

Класнi чини працiвникiв органiв прокуратури	Вiйськовi звання	Спецiальнi звання працiвникiв органiв внутрiшнiх справ України
Державний радник юстицiї України Державний радник юстицiї I класу Державний радник юстицiї II класу Державний радник юстицiї III класу старший радник юстицiї радник юстицiї молодший радник юстицiї юрист I класу юрист II класу юрист III класу	Генерал армiї України Генерал- полковник Генерал- лейтенант Генерал- майор полковник пiдполковник майор капiтан старший лейтенант лейтенант	Генерал-полковник внутрiшньої служби Генерал-лейтенант мiлiцiї, генерал-лейтенант внутрiшньої служби Генерал-майор мiлiцiї, генерал-майор внутрiшньої служби полковник мiлiцiї, полковник внутрiшньої служби пiдполковник мiлiцiї, пiдполковник внутрiшньої служби майор мiлiцiї, майор внутрiшньої служби капiтан мiлiцiї, капiтан внутрiшньої служби старший лейтенант мiлiцiї, старший лейтенант внутрiшньої служби лейтенант мiлiцiї, лейтенант внутрiшньої служби

3.2. Положення про класні чини працiвникiв органiв прокуратури України

2. Встановлюється 10 класних чинiв працiвникам органiв

прокуратури:

державний радник юстицiї України

державний радник юстицiї 1 класу

державний радник юстицiї 2 класу

державний радник юстицiї 3 класу

старший радник юстицiї

радник юстицiї

молодший радник юстицiї

юрист 1 класу

юрист 2 класу

юрист 3 класу

3. Присвоєння класного чину провадиться в послiдовному порядку з урахуванням дiлових i особистих якостей працiвника вiдповiдно до посади, яку вiн займає, та стажу роботи.

Присвоєння класного чину без додержання цих вимог може мати мiсце лише у випадках, передбачених статтею 9 цього Положення.

4. Працiвникам органiв прокуратури присвоюються вiдповiднi данiй посадi класнi чини:

Клас Назва чину Посада

1 Державний радник Генеральний прокурор України юстицiї України

2 Державний радник перший заступник Генерального юстицiї 1 класу прокурора України

3 Державний радник 1) заступники Генерального юстицiї 2 класу прокурора України

2) прокурор Кримської АРСР

3) прокурори областей поза групою та м. Києва

4 Державний радник 1) начальники та заступники юстицiї 3 класу начальникiв управлiнь, начальники вiддiлiв, старші слiдчi в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, старшi помiчники Генерального прокурора України з особливих доручень

2) прокурори областей, транспортнi, природоохороннi та iншi прокурори (на правах обласних), прокурори міст поза групою

3) першi заступники прокурорiв Кримської АРСР, областей поза групою та м. Києва

4) ректор iнститута пiдвищення квалiфiкацiї Генеральної прокуратури України

5 Старший радник 1) заступники начальникiв юстиції вiддiлiв, начальники вiддiлiв у складi управлiнь Генеральної прокуратури України

2) старшi прокурори, слідчі в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, помiчники Генерального прокурора України з особливих доручень

3) заступники прокурорiв Кримської АРСР, областей, м. Києва, транспортних, природоохоронних, iнших прокурорів (на правах обласних) та міст поза групою

4) начальники управлiнь та вiддiлiв прокуратур Кримської АРСР, областей, транспортних, природоохоронних та iнших (на правах обласних)

5) старшi слiдчi в особливо важливих справах прокуратури Кримської АРСР, старші помiчники прокурорiв Кримської АРСР, областей та м. Києва

6) прокурори мiст першої групи

7) проректор iнституту пiдвищення квалiфiкацiї Генеральної прокуратури України та завiдуючi кафедрами цього iнституту

8) начальник учбового центру Генеральної прокуратури України

6 Радник юстицiї 1) прокурори управлiнь та вiддiлiв Генеральної прокуратури України

2) заступники начальникiв, старшi прокурори управлiнь i вiддiлiв, слiдчi в особливо важливих справах, старші слiдчi прокуратур Кримської АРСР, областей, м. Києва, транспортних i природоохооронних прокуратур (на правах обласних), слiдчi в особливо важливих справах прокуратур мiст

3) прокурори мiст другої та третьої груп, районiв та прирiвнянi до них прокурори

4) заступники прокурорiв міст першої групи

5) начальники вiддiлiв, завiдуючi кабiнетами, лабораторiями, викладачi iнституту пiдвищення квалiфiкацiї Генеральної прокуратури України

7 Молодший радник 1) помiчники прокурорiв, про юстиції курори управлiнь, відділів прокуратур Кримської АРСР, областей, м. Києва, транспортних, природоохоронних та прирiвняних до них прокуратур

2) заступники прокурорiв міст другої та третьої груп, районiв та прирiвняних до них прокуратур

3) старшi помiчники прокурорiв, старшi слiдчi, слідчі прокуратур мiст, районiв та прирiвняних до них прокуратур

4) викладачi учбового центру Генеральної прокуратури України

8 Юрист 1 класу помiчники мiських, районних та прирiвняних до них прокурорiв

9 Юрист 2 класу (залежно вiд строку перебування в класному чинi)

10 Юрист 3 класу

Як виняток, присвоєння вищого класного чину працiвниковi, незалежно вiд посади, яку вiн займає, може мати мiсце за зразкове виконання службових обов'язкiв, iнiцiативу в роботi, iншi значнi заслуги, з урахуванням стажу роботи.

5. Строки перебування в класних чинах:

юриста 3 класу - 2 роки

юриста 2 класу - 2 роки

юриста 1 класу - 3 роки

молодшого радника

юстицiї - 3 роки

радника юстицiї - 4 роки

старшого радника

юстицiї - 4 роки

Строки перебування в чинах державного радника юстицiї 1, 2, 3 класiв не встановлюються. Присвоєння чергового чину цих класiв можливе у випадках пiдвищення працiвника в посадi або за особливi заслуги в роботi.

3.3 Дисциплiнарний статут прокуратури України

Стаття 2. Працiвники прокуратури повиннi мати високi моральнi якостi, бути принциповими i непримиренними до порушень законiв, поєднувати виконання своїх професiйних обов'язкiв з громадянською мужнiстю, справедливiстю та непiдкупнiстю. Вони повиннi особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти iнiцiативу в роботi, пiдвищувати її якiсть та ефективнiсть i сприяти своєю дiяльнiстю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократiї, формуванню правосвiдомостi громадян, поваги до законiв, норм та правил суспiльного життя.

Будь-якi порушення прокурорсько-слiдчими працiвниками законностi та службової дисциплiни пiдривають авторитет прокуратури, завдають шкоду iнтересам держави та суспiльства.

Стаття 4. Прокурорсько-слiдчi працiвники, а також працiвники навчальних, наукових та iнших установ прокуратури заохочуються за сумлiнне i зразкове виконання службових обов'язкiв, iнiцiативу та оперативнiсть в роботi.

Стаття 5. Заходами заохочення є:

1) подяка; 2) грошова премiя; 3) подарунок; 4) цiнний подарунок; 5) дострокове присвоєння класного чину або пiдвищення в класному чинi; 6) нагородження нагрудним знаком "Почесний працiвник прокуратури України".

За особливi заслуги в роботi працiвник прокуратури можуть бути представленi до нагородження державними нагородами i присвоєння почесного звання - "Заслужений юрист України".

Стаття 8. Дисциплiнарнi стягнення до прокурорсько-слiдчих працiвникiв, а також працiвникiв навчальних, наукових та iнших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язкiв або за проступок, який порочить його як працiвника прокуратури.

Винесення виправдувального вироку, повернення кримiнальної справи для додаткового розслiдування, вiдмiна запобiжного заходу i iнших процесуальних рiшень тягне дисциплiнарну вiдповiдальнiсть прокурорiв i слiдчих, якщо ними в процесi слiдства були допущенi недбалiсть або несумлiннiсть.

Стаття 9. Дисциплiнарними стягненнями є:

1) догана; 2) пониження в класному чинi; 3) пониження в посадi; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працiвник прокуратури України"; 5) звiльнення; 6) звiльнення з позбавленням класного чину.

4. Закон України “Про адвокатуру ”

Стаття 1. Адвокатура України та її завдання

Адвокатура України є добровiльним професiйним громадським об'єднанням, покликаним згiдно з Конституцiєю України сприяти захисту прав, свобод та представляти законнi iнтереси громадян України, iноземних громадян, осiб без громадянства, юридичних осiб, подавати їм iншу юридичну допомогу.

Стаття 2. Адвокат

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту, стаж роботи за спецiальнiстю юриста або помiчника адвоката не менше двох рокiв, склав квалiфiкацiйнi iспити, одержав свiдоцтво про право на заняття адвокатською дiяльнiстю та прийняв Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в судi, прокуратурi, державному нотарiатi, органах внутрiшнiх справ, служби безпеки, державного управлiння. Адвокатом не може бути особа, яка має судимiсть.

Стаття 5. Види адвокатської дiяльностi

Адвокати дають консультацiї та роз'яснення з юридичних питань, уснi i письмовi довiдки щодо законодавства; складають заяви, скарги та iншi документи правового характеру; посвiдчують копiї документiв у справах, якi вони ведуть; здiйснюють представництво в судi, iнших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу пiдприємствам, установам, органiзацiям; здiйснюють правове забезпечення пiдприємницької та зовнiшньоекономiчної дiяльностi громадян i юридичних осiб, виконують свої обов'язки вiдповiдно до кримiнально-процесуального законодавства у процесi дiзнання та попереднього слiдства.

Адвокат може здiйснювати й iншi види юридичної допомоги, передбаченi законодавством.

Стаття 9. Адвокатська таємниця

Адвокат зобов'язаний зберiгати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємницi є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацiй, порад, роз'яснень та iнших вiдомостей, одержаних адвокатом при здiйсненнi своїх професiйних обов'язкiв.

Данi попереднього слiдства, якi стали вiдомi адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професiйних обов'язкiв, можуть бути розголошенi тiльки з дозволу слiдчого або прокурора. Адвокати, виннi у розголошеннi вiдомостей попереднього слiдства, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством.

Адвокату, помiчнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати вiдомостi, що становлять предмет адвокатської таємницi, i використовувати їх у своїх iнтересах або в iнтересах третiх осiб.

Стаття 10. Гарантiї адвокатської дiяльностi

Професiйнi права, честь i гiднiсть адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську дiяльнiсть, вимагання вiд адвоката, його помiчника, посадових осiб i технiчних працiвникiв адвокатських об'єднань вiдомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитанi як свiдки.

Документи, пов'язанi з виконанням адвокатом доручення, не пiдлягають оглядовi, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатiв у зв'язку з оперативно-розшуковою дiяльнiстю без санкцiї Генерального прокурора України, його заступникiв, прокурорiв Республiки Крим, областi, мiста Києва.

Не може бути внесено подання органом дiзнання, слiдчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позицiї адвоката у справi.

Адвокату гарантується рiвнiсть прав з iншими учасниками процесу.

Кримiнальна справа проти адвоката може бути порушена тiльки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республiки Крим, областi, мiста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримiнальної, матерiальної та iншої вiдповiдальностi або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та органiзацiям згiдно з законом.

Стаття 13. Квалiфiкацiйно-дисциплiнарнi комiсiї адвокатури та їх повноваження

Для визначення рiвня професiйних знань осiб, якi мають намiр займатися адвокатською дiяльнiстю, вирiшення питань про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть адвокатiв у Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi створюються строком на 3 роки квалiфiкацiйно-дисциплiнарнi комiсiї адвокатури. Цi комiсiї утворюються у складi двох палат - атестацiйної та дисциплiнарної.

Формування квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiй адвокатури та органiзацiйне забезпечення їх дiяльностi покладається на Раду Мiнiстрiв Республiки Крим, обласнi та Київську i Севастопольську мiськi Ради народних депутатiв.

Атестацiйна палата утворюється у складi 11 членiв, до неї входять 4 адвокати, 4 суддi та по одному представнику вiд Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiських Рад народних депутатiв, управлiння юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї, вiддiлення Спiлки адвокатiв України.

Рiшення про видачу свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю або про вiдмову у видачi свiдоцтва приймається вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв вiд загальної кiлькостi членiв палати. Особа, яка не склала квалiфiкацiйнi iспити, має право складати їх повторно через рiк.

Дисциплiнарна палата утворюється у складi 9 членiв, до неї входять 5 адвокатiв, 2 суддi, по одному представнику вiд управлiння юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї, вiддiлення Спiлки адвокатiв України. Рiшення про притягнення адвоката до дисциплiнарної вiдповiдальностi приймається вiдкритим голосуванням двома третинами голосiв вiд загальної кiлькостi членiв палати.

У роботi квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї з правом дорадчого голосу можуть брати участь вченi-юристи та народнi депутати.

Рiшення про вiдмову у видачi свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю або на притягнення адвоката до дисциплiнарної вiдповiдальностi можуть бути оскарженi до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури.

Порядок органiзацiї i дiяльностi квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї визначається Положенням про неї, що затверджується Президентом України.

Стаття 14. Вища квалiфiкацiйна комiсiя адвокатури

Вища квалiфiкацiйна комiсiя адвокатури розглядає скарги на рiшення квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiй. Вона має право скасовувати або змiнювати рiшення квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiй.

Вища квалiфiкацiйна комiсiя адвокатури утворюється при Кабiнетi Мiнiстрiв України. До складу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури входять по одному представнику вiд кожної квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї адвокатури, Верховного Суду України, Мiнiстерства юстицiї України, Спiлки адвокатiв України.

Порядок дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури регулюється Положенням про неї, що затверджується Президентом України.

Стаття 15. Присяга адвоката України

При видачi квалiфiкацiйно-дисциплiнарною комiсiєю адвокатури свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю особа, якiй вручено це свiдоцтво, приймає Присягу адвоката України такого змiсту:

П Р И С Я Г А

адвоката України

Я, ___________________________________________, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь:

у своїй професiйнiй дiяльностi суворо додержувати законодавства України, мiжнародних актiв про права i свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською вiдповiдальнiстю виконувати покладенi на мене обов'язки, бути завжди справедливим i принциповим, чесним i уважним до людей, суворо зберiгати адвокатську таємницю, всюди i завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вiрним Присязi.

Адвокат

___________________________ (прiзвище та iнiцiали)

".... "____________ 19 ....pоку

Стаття 16. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть адвоката

За порушення вимог цього Закону, iнших актiв законодавства України, що регулюють дiяльнiсть адвокатури, Присяги адвоката України рiшенням дисциплiнарної палати квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї до адвоката можуть бути застосованi такi дисциплiнарнi стягнення:

попередження; зупинення дiї свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю на строк до одного року; анулювання свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю.

Рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення може бути оскаржено до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом вiдповiдного об'єднання.

Стаття 19. Спiлки та асоцiацiї адвокатiв

Адвокати та адвокатськi об'єднання можуть створювати регiональнi, загальнодержавнi та мiжнароднi спiлки та асоцiацiї.

Спiлки та асоцiацiї адвокатiв представляють iнтереси адвокатiв у державних органах i об'єднаннях громадян, захищають соцiальнi та професiйнi права адвокатiв, здiйснюють методичну i видавничу роботу, сприяють пiдвищенню професiйного рiвня адвокатiв, можуть створювати спецiальнi фонди i дiють вiдповiдно до своїх статутiв.

5. Закон України “Про міліцію”

Стаття 1. Мiлiцiя в Українi

Мiлiцiя в Українi - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права i свободи громадян, власнiсть, природне середовище, iнтереси суспiльства i держави вiд протиправних посягань.

Стаття 3. Принципи дiяльностi мiлiцiї

Дiяльнiсть мiлiцiї будується на принципах законностi, гуманiзму, поваги до особи, соцiальної справедливостi, взаємодiї з трудовими колективами, громадськими органiзацiями й населенням.

Дiяльнiсть мiлiцiї є гласною. Вона iнформує органи влади i управлiння, трудовi колективи, громадськi органiзацiї, населення i засоби масової iнформацiї про свою дiяльнiсть, стан громадського порядку та заходи щодо його змiцнення. За погодженням з мiлiцiєю засоби масової iнформацiї можуть акредитувати своїх журналiстiв при її органах. Не пiдлягають розголошенню вiдомостi, що становлять державну або службову таємницю. У пiдроздiлах мiлiцiї не допускається дiяльнiсть полiтичних партiй, рухiв та iнших громадських об'єднань, що мають полiтичну мету. При виконаннi службових обов'язкiв працiвники мiлiцiї незалежнi вiд впливу будь-яких полiтичних громадських об'єднань.

Стаття 16. Особовий склад мiлiцiї

Особовий склад мiлiцiї складається з працiвникiв, що проходять державну службу в пiдроздiлах мiлiцiї, яким вiдповiдно до чинного законодавства присвоєно спецiальнi звання мiлiцiї.

Працiвники мiлiцiї мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, що видається безплатно, i вiдзнаки. Працiвникам мiлiцiї видається службове посвiдчення. Використання спецiальних звань, вiдзнак, форми одягу i службового посвiдчення працiвника мiлiцiї особою, яка не є працiвником мiлiцiї, тягне за собою вiдповiдальнiсть за законом.

Стаття 17. Прийняття на службу до мiлiцiї

На службу до мiлiцiї приймаються на контрактнiй основi громадяни, здатнi за своїми особистими, дiловими i моральними якостями, освiтнiм рiвнем, фiзичною пiдготовкою i станом здоров'я виконувати покладенi на мiлiцiю завдання. При прийняттi на службу може бути встановлено iспитовий строк до одного року.

Працiвники мiлiцiї приносять присягу, текст якої затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Не можуть бути прийнятi на службу до мiлiцiї особи, якi ранiше засуджувались за вчинення злочину.

5. Закон України “Про нотаріат”

Стаття 1. Поняття нотарiату. Органи i посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї

Нотарiат в Українi - це система органiв i посадових осiб, на якi покладено обов'язок посвiдчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти iншi нотарiальнi дiї, передбаченi цим Законом, з метою надання їм юридичної вiрогiдностi.

Вчинення нотарiальних дiй в Українi покладається на нотарiусiв, якi працюють в державних нотарiальних конторах, державних нотарiальних архiвах (державнi нотарiуси) або займаються приватною нотарiальною дiяльнiстю (приватнi нотарiуси).

Документи, оформленi державними i приватними нотарiусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотарiусiв, нотарiальнi дiї, передбаченi статтею 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комiтетiв сiльських, селищних, мiських Рад народних депутатiв.

Вчинення нотарiальних дiй за кордоном покладається на консульськi установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичнi представництва України.

Посвiдчення заповiтiв i доручень, прирiвняних до нотарiальних, може провадитись особами, вказаними у статтi 40 цього Закону.

Стаття 3. Нотарiус

Нотарiусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту (унiверситет, академiя, iнститут) i пройшов стажування протягом шести мiсяцiв в державнiй нотарiальнiй конторi або у нотарiуса, що займається приватною нотарiальною практикою, склав квалiфiкацiйний iспит та одержав свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю. Не може бути нотарiусом особа, яка має судимiсть.

Нотарiус не може перебувати в штатi iнших державних, приватних та громадських пiдприємств i органiзацiй, займатися пiдприємницькою i посередницькою дiяльнiстю, а також виконувати iншу оплачувану роботу, крiм тiєї, яка передбачена абзацом другим статтi 4 цього Закону, а також викладацької i наукової у вiльний вiд роботи час.

Стаття 6. Присяга нотарiуса

Особа, якiй вперше надається право займатися нотарiальною дiяльнiстю, в управлiннi юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй в урочистiй обстановцi приносить присягу такого змiсту:

"Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотарiуса чесно i сумлiнно, згiдно з законом i совiстю, поважати права i законнi iнтереси громадян i органiзацiй, зберiгати професiйну таємницю, скрiзь i завжди берегти чистоту високого звання нотарiуса".

Стаття 8. Додержання таємницi вчинюваних нотарiальних дiй

Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, зобов'язанi додержувати таємницi цих дiй.

Довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї та документи видаються тiльки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотарiальнi дiї.

На письмову вимогу суду, арбiтражного суду, прокуратури, органiв дiзнання i слiдства довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї та документи видаються у зв'язку з кримiнальними, цивiльними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженнi.

На письмову вимогу державної податкової iнспекцiї видаються довiдки, документи i копiї з них, необхiднi для визначення правильностi стягнення державного мита та цiлей оподаткування.

Довiдки про заповiти видаються тiльки пiсля смертi заповiдача.

Обов'язок додержання таємницi вчинюваних нотарiальних дiй поширюється також на осiб, яким про вчиненi нотарiальнi дiї стало вiдомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язкiв.

Вказанi в частинах першiй i шостiй цiєї статтi особи, виннi в порушеннi таємницi вчинюваних нотарiальних дiй, несуть вiдповiдальнiсть у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 10. Квалiфiкацiйнi комiсiї нотарiату

Для визначення рiвня професiйної пiдготовленостi осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю, при управлiннi юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй утворюється квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату, положення про яку затверджується Мiнiстерством юстицiї України.

На пiдставi результатiв складеного iспиту квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату приймає рiшення про можливiсть допуску особи до нотарiальної дiяльностi.

Особи, якi не склали квалiфiкацiйний iспит, допускаються до його повторного складання не ранiш, як через один рiк.

Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї може бути оскаржено у Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату при Мiнiстерствi юстицiї України в мiсячний строк з дня вручення його копiї заiнтересованiй особi.

Положення про Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 11. Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю

Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю видається Мiнiстерством юстицiї України на пiдставi рiшення квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату.

Вiдмову у видачi свiдоцтва може бути оскаржено до суду в мiсячний строк з дня її одержання.

За видачу свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю вноситься плата, розмiр якої встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 16. Об'єднання нотарiусiв

Нотарiуси можуть об'єднуватися у регiональнi, загальнодержавнi, мiжнароднi спiлки та асоцiацiї.

Об'єднання нотарiусiв представляють їх iнтереси у державних та iнших органах, захищають соцiальнi та професiйнi права нотарiусiв, здiйснюють методичну i видавничу роботу, можуть створювати спецiальнi фонди i дiють вiдповiдно до своїх статутiв.

Стаття 22. Печатка державного нотарiуса

Державний нотарiус має печатку iз зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотарiальної контори i вiдповiдним номером.

Стаття 26. Печатка приватного нотарiуса

Приватний нотарiус має печатку iз зазначенням посади, свого прiзвища, iменi та по батьковi i округу дiяльностi.

6. Закон України “Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв”

Стаття 5. Види спецiальних заходiв забезпечення безпеки

Для забезпечення безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв, недоторканностi житла, а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися вiдповiдно до законодавства такi заходи:

а) особиста охорона, охорона житла i майна; б) видача зброї, засобiв iндивiдуального захисту i сповiщення про небезпеку; в) встановлення телефону за мiсцем проживання; г) використання технiчних засобiв контролю i прослуховування телефонних та iнших переговорiв, вiзуальне спостереження; д) тимчасове розмiщення у мiсцях, що забезпечують безпеку; е) забезпечення конфiденцiйностi даних про об'єкти захисту; є) переведення на iншу роботу, направлення на навчання, замiна документiв, змiна зовнiшностi, переселення в iнше мiсце проживання.

Стаття 10. Забезпечення конфiденцiйностi даних про осiб, взятих пiд захист

За рiшенням органiв, що забезпечують безпеку, прийнятим вiдповiдно до їх компетенцiї, може бути накладено тимчасову або постiйну заборону на видачу вiдомостей про мiсце проживання осiб, взятих пiд захист, та iнших вiдомостей про них адресними бюро, паспортними службами, пiдроздiлами державтоiнспекцiї, довiдковими службами АТС та iншими офiцiйними iнформацiйно-довiдковими службами.

В окремих випадках вiдомостi, передбаченi частиною першою цiєї статтi, можуть вилучатися в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 21. Вiдповiдальнiсть за невжиття заходiв безпеки

Неприйняття рiшень, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рiшень, невжиття вiдповiдних заходiв безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв вiдповiдними посадовими особами органiв, зазначених у статтях 14 i 15 цього Закону, тягне за собою дисциплiнарну чи кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством.

Стаття 22. Вiдповiдальнiсть за розголошення вiдомостей про заходи безпеки

1. Розголошення вiдомостей про заходи безпеки особами, якi прийняли рiшення про забезпечення заходiв безпеки, або особами, якi їх здiйснюють, тягне за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, а у випадках, коли розголошення таких вiдомостей спричинило тяжкi наслiдки, - кримiнальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до чинного законодавства.

2. Розголошення таких вiдомостей особою, взятою пiд захист, тягне за собою адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, а у випадках, коли розголошення вiдомостей про заходи безпеки спричинило тяжкi наслiдки, - кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством.

7. Закон України “Про квалiфiкацiйнi комiсiї, квалiфiкацiйну атестацiю i дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв судiв України”

Стаття 1. Завдання квалiфiкацiйних комiсiй суддiв

Завданням квалiфiкацiйних комiсiй суддiв є забезпечення формування суддiвського корпусу, здатного квалiфiковано, сумлiнно та неупереджено здiйснювати правосуддя на професiйнiй основi, а також визначення рiвня професiйної пiдготовленостi суддiв та розгляд питань їх дисциплiнарної вiдповiдальностi.

Стаття 2. Система квалiфiкацiйних комiсiй суддiв та строк їх повноважень

1. В Українi створюються:

- квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв загальних судiв Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя;

- квалiфiкацiйна комiсiя суддiв арбiтражних судiв;

- квалiфiкацiйна комiсiя суддiв вiйськових судiв;

- Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України.

2. Строк повноважень квалiфiкацiйних комiсiй суддiв становить п'ять рокiв з дня їх обрання.

Стаття 15. Мета проведення квалiфiкацiйної атестацiї суддiв

Квалiфiкацiйна атестацiя суддiв проводиться квалiфiкацiйними комiсiями суддiв з метою оцiнки та стимулювання росту професiйної квалiфiкацiї суддiв, пiдвищення їх вiдповiдальностi за додержання законодавства пiд час розгляду справ.



ІІІ. Морально-этические нормы деятельности работников правоохранительных органов зарубежных государств

Кодекс чести рядового и начальствующего состава органов внутренних дел Российской Федерации

(Одобрен решением Коллегии МВД Российской Федерации 29 октября 1993 года

Утвержден приказом министра внутренних дел России 19 ноября 1993 года)

Гражданин Российской Федерации, избравший профессию сотрудника органов внутренних дел, возлагает на себя ответственную обязанность следовать требованиям Присяги, служебного долга, дорожить честью представителя государственной власти, соблюдать высоконравственные нормы поведения.

Право на доверие и поддержку граждан, сослуживцев и всего народа дают сотруднику органов внутренних дел его профессиональная честь, личное достоинство, порядочность, признанная окружающими его высокая репутация, заслуженное делами доброе имя.

В службе и повседневной жизни рядовой и начальствующий состав органов внутренних дел России руководствуется следующими нравственными обязательствами и этическими нормами настоящего Кодекса чести:

§1

Долг чести сотрудника органов внутренних дел -- быть примером в исполнении законов Российской Федерации, уважении и защите личности, человеческого достоинства гражданина, независимо от его происхождения, национальности, социального статуса, политических, религиозных или мировоззренческих убеждений в соответствии с Конституцией, международными правовыми нормами и общечеловеческими принципами морали.

Сотрудник органов внутренних дел не должен допускать влияния любых политических взглядов на свои действия.

§2

Быть верным Присяге, гражданскому и служебному долгу, глубоко осознавать свою личную ответственность за защиту жизни, здоровья, прав и свобод граждан, собственности, интересов общества и государства от преступных и иных противоправных посягательств.

Всегда помнить, что общие усилия и результаты работы многих сотрудников подразделений, органа внутренних дел и всей правоохранительной системы могут быть ослаблены бездействием, аморальным поступком или отступлением от Присяги даже одного нерадивого сотрудника.

§3

Сотрудник органов внутренних дел, будучи государственным служащим, наделенным властью, должен относиться к человеку как к высшей ценности, гуманно, великодушно и милосердно. Вежливое и предупредительное обхождение с гражданами не является проявлением слабости и вполне совместимо с твердостью.

Самоотверженно и неуклонно всеми правовыми мерами оберегать невинных от беззакония и обмана, слабых от запугивания, мирных от насилия и беспорядка, в экстремальной обстановке не оставлять беззащитными женщин, стариков и детей, больных и инвалидов, не допускать попустительства злу и безнаказанности.

§4

Помнить старинное российское правило: «Честь -- в службе!» Честно и добросовестно выполнять должностные обязанности на любом порученном участке, эффективно и профессионально действовать по раскрытию и расследованию преступлений, охране общественного порядка.

Проявлять твердость, профессионально-нравственную устойчивость и непримиримость в борьбе с преступностью.

Делом отстаивать честь и авторитет своего подразделения, а также находить взаимопонимание с сотрудниками других служб, уважая их профессиональное достоинство.

§5

Использовать предоставленные государством правомочия разумно, строго в рамках закона. Уметь уважать права и тех. кто оступился или по злому умыслу совершил преступление. Не терять самообладание и достоинство при вынужденном и правомерном применении физической силы и специальных средств, когда переговоры или убеждения оказались неэффективными.

§6

Быть требовательным к себе, принципиальным, правдивым, беспристрастным в решениях, не допуская, чтобы на них влияли какие-либо предубеждения, враждебные или дружеские чувства.

Быть постоянно готовым бескорыстно прийти на помощь тем, кто в ней нуждается, но никогда не принимать подношений за действия в качестве должностного лица, не допускать злоупотреблений служебным положением, фактов коррупции, всемерно препятствовать таким явлениям и бороться с ними, как с подрывающими авторитет органов внутренних дел в глазах народа.

§7

Быть мужественным и смелым, не останавливаться перед лицом опасности в обстановке, требующей спасения жизни людей, пресечения угрожающего людям преступления, ликвидации последствий аварии, стихийного бедствия. Трусость и малодушие в таких ситуациях исключены для сотрудника органов внутренних дел.

§8

Постоянно помнить, что пользу людям может принести только умелый сотрудник органов внутренних дел, совершенствовать свою деловую квалификацию, профессиональную подготовку, стремиться быть всесторонне развитым, высокообразованным, в работе грамотно использовать отечественный и зарубежный опыт охраны правопорядка. Передавать своя знания и накопленные многими поколениями традиции служебного мастерства молодым сотрудникам, как зеницу ока хранить личное оружие, удостоверение личности, оберегать от разглашения профессиональные секреты, служебную и государственную тайну.

§9

Считать своим моральным долгом высокую организованность, дисциплинированность, исполнительность, проявлять в работе инициативу, правильно и с достоинством воспринимать критику и замечания сослуживцев, начальников, старших по возрасту и званию, а также граждан, уметь своевременно признавать допущенные ошибки, искренне и в тактичной форме принести извинения, загладить свою вину, а не искать ложного самооправдания.

С честью и достоинством носить форменную одежду, заботиться о своем внешнем виде, быть всегда подтянутым и аккуратным. Всем своим поведением подавать пример высокой порядочности и тактичного обращения с окружающими как на службе, так и в семье и в быту.

§10

Овладевать достижениями общечеловеческой культуры, духовным богатством и традициями народов России.

Помнить -- народ верит и надеется, что сотрудник органов внутренних дел, выполняя задачи охраны правопорядка, оберегает не только права, жизнь, здоровье людей, но и культурное наследие общества.

Всегда помнить, что общие усилия и результаты работы многих сотрудников подразделений, органа внутренних дел и всей правоохранительной системы могут быть ослаблены бездействием, аморальным поступком или отступлением от Присяги даже одного нерадивого сотрудника.

§11

Хранить и приумножать лучшие служебные традиции сотрудников МВД России: патриотизм, товарищество и взаимопомощь, мужество и бескорыстие, благородство и самопожертвование, чуткость к людским нуждам и горю, верность долгу, мастерство и профессионализм.

Долг чести руководящих кадров -- умело сочетать твердость управления, требовательность и сохранение хорошей морально-психологической атмосферы во вверенном подразделении, формировать нравственную культуру сотрудников, заботиться о подчиненных, обеспечивать их социально-правовую защиту, окружать вниманием ветеранов, семьи работников, погибших на службе.

§12

Высокая честь -- заслужить право гордиться своей профессией, достойно носить звание сотрудника органов внутренних дел Российской Федерации.

2. Морально-этический кодекс полицейского США

Как офицер полиции, я считаю своим основным долгом служить человеку: охранять жизнь и собственность моих сограждан, защищать доверчивых от обмана, слабых от угнетения и запугивания, мирных граждан -- от насилия и беспорядков, уважать конституционные права всех людей на свободу, равенство и справедливость.

В своей личной жизни я обещаю быть примером для других: я буду мужественен и спокоен перед лицом опасности, буду стараться сдерживать свои чувства и постоянно заботиться о благосостоянии других.

Будучи честным в мыслях и поступках, личных и служебных делах, я буду беспрекословно исполнять законы моей страны и служебные инструкции.

Всю информацию конфиденциального характера, с которой мне придется столкнуться или которая будет передана мне для выполнения служебных обязанностей, я до конца дней своих буду держать в тайне, если раскрытие этих данных не потребуется в ходе службы. Я обещаю не вмешиваться в чужие дела и никогда не позволю личным симпатиям, предрассудкам, злобе или дружеским чувствам влиять на мои решения.

Будучи бескомпромиссным к преступлениям и неотступном преследовании преступников, я буду нести службу добросовестно и вежливо без заигрываний и благосклонностей, злобы и других намерений, никогда не прибегая к ненужной силе и никогда не принимать взяток. Я принимаю отличительный знак моего управления как символ общественного доверия, которым я буду пользоваться до тех пор, пока я придерживаюсь этики полицейской службы. Я постоянно буду стремиться к достижению этих целей и идеалов, посвящая себя моей избранной профессии -- службе в полиции.



Приложение 2 (Списки)

I. Международно-правовые документы

Деонтологический кодекс (Кодекс правил осуществления адвокатской деятельности адвокатов Европейского сообщества). - 1988

Стандарты независимости юридической профессии Международной ассоциации юристов - Советская юстиция. 1991. № 23 - 24

Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка. - Сов. юстиция. 1991. № 17

Декларация основных принципов правосудия для жертв преступления и злоупотребления властью. - Советская юстиция. 1992. № 9 - 10

Основные принципы, касающиеся независимости судебных органов. - Советская юстиция. 1991. № 16

Минимальные стандартные правила ООН, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних. - Советская юстиция. 1991. № 12 - 14

Основные положения о роли адвокатов. - Советская юстиция. 1991. № 20

Минимальные стандартные правила обращения с заключенными. - Советская юстиция. 1992. № 2

Законодательные акты Украины

Конституция Украины. - К. - 1996

Закон Украины «О милиции» от 20.12.1990 г., ВВС 1991 г., № 4

Закон Украины «О службе безопасности Украины» от 25.03.92 г., ВВС 1992 г., № 27

Закон Украины «О прокуратуре» от 5.11.1991 г., ВВС 1991 г., № 53

Закон Украины «Об адвокатуре» от 19.12.1992 г., ВВС 1993 г., № 9 ст. 62

Закон Украины «Об оперативно-розыскной деятельности» от 18.02.1992 г., ВВС 1992 г., № 22

Закон Украины «О нотариате» от 2.09.1993 г., Право Украины, 1994 г., № 3 - 4

Закон Украины «О Конституционном Суде Украины» от 16.10.1996 г., ВВС 1996 г., № 30 ст. 142

Закон Украины «Об арбитражном суде» от 4.06.1991 г., ВВС 1991 г., № 36 ст. 469

Закон Украины «О государственной защите работников суда и правоохранительных органов» от 23.12.1993 г., ВВС 1994 г., № 11 ст. 50

Закон Украины «О квалификационной комиссии, квалификационной аттестации и дисциплинарной ответственности судей судов Украины» от 2.02.1994 г., ВВС 1994 г., № 22 ст. 140

Закон Украины «О внесении изменений и дополнений в Закон Украины «О прокуратуре» от 21.03.1995 г.,

Закон Украины «О Высшем совете юстиции» от 15.01.1998 г., Голос Украины от 17.02.1998 г., № 30

Постановление Пленума Верховного Суда Украины «О применении судами законодательства, регулирующего защиту чести, достоинства и деловой репутации граждан и организаций» от 28 сентября 1990 г.

Положение «О классных чинах работников органов прокуратуры Украины» от 6.11.1991 г.

Дисциплинарный устав прокуратуры Украины от 6.11.1991 г.

«О повышении уровня общей и профессиональной культуры, служебной этики работников органов внутренних дел и роли руководителей в организации воспитательной работы». Приказ МВД Украины № 538 от 12.09.1992 г.

«Об утверждении инструкции о порядке подбора, изучению лиц, которые принимаются на службу в органы внутренних дел Украины». Приказ МВД Украины от 4.06.1992 г.

«Об утверждении инструкции о подборе кандидатов на службу в органы внутренних дел Украины». Приказ МВД Украины № 60 от 31.01.1996 г.

«Об утверждении положения о наставничестве в органах внутренних дел Украины». Приказ МВД Украины № 58 от 31.01.1996 г.

«О создании аттестационных комиссий и проведения аттестаций работников внутренних дел Украины». Приказ МВД Украины № 92 от 25.02.1993 г.

Постановление Кабинета Министров Украины «О форме одежды лиц начальствующего и рядового состава органов внутренних дел и военнослужащих внутренних войск МВД Украины» от 27.08.1997 г. № 925

Литература

Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. - М.: Мысль, 1985

Ануфриев М. Кадровый потенциал - гарантия успеха - "Милиция Украины". - К., 1997, № 5 - 6

Ануфриев М. Реформирование органов внутренних дел - задание № 1. - "Милиция Украины", - К., 1998, № 1

Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення - Х: “Основа”, 1996. - 398 С.

Васильев В.Л. Професссиограммы юридических профессий. - Адвокат, - М., 1997, № 12

Васильев В.Л. Юридическая психология. - СПб.: Питер.Пресс, 1997

Довганюк В. Формування творчого мислення особистості майбутніх правоохоронців. - Право України. - К., 1997, № 10

Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. - М.: Издательство БЭК, 1997

Карпец И.И. Дело, которому мы служим. - М.: Юр.лит., 1989

Козюбра Н.И., Оксамытный В.В., Рабинович П.М. и др. Правовое воспитание. - К., 1985

Колесникова В. Естетична культура у професійному становленні юриста. - К., 1993

Кони А.Ф. Приемы и задачи прокуратуры. - Избранные произведения. - М., 1959. Т.1.

Кони А.Ф. Избранное. - М.,1983

Концепция развития юридического образования и ее реализация в подготовке военных юристов. - Советское государство и право, - М.,1990, №9

Косюта М. Роботі з кадрами - постійну увагу. -Право України. - К., 1998, № 2

Котов Д.П. Профессиональній долг. - М., 1979

Кудрявцев Максим. Информационные права личности. - Адвокат., - М., 1998, № 1

Кукушин В.М. Твоя профессиональная этика. - М., МП «Кодекс», Объединенная редакция МВД РФ, 1994