Договір поставки товару

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

I. Поняття, зміст та елементи договору поставки

1.1 Поняття договору поставки

1.2 Елементи договору поставки

1.3 Зміст договору поставки

II. Права і обов`язки сторін. Виконання договору

2.1 Права і обов'язки сторін договору поставки

2.2 Виконання договору поставки

IІІ. Відповідальність за договором поставки

3.1 Відповідальність постачальника за договором поставки

3.2 Відповідальність покупця за договором поставки

Висновок

Список використаних джерел



Вступ

Укладаючи договір поставки товару, покупець має право розраховувати на добросовісне виконання постачальником прийнятих на себе зобов'язань, оскільки їхнє невиконання може спричинити несприятливі наслідки не тільки для покупця, але і для інших учасників міжгосподарських відносин (підрив довіри збоку інших партнерів, порушення технологічного процесу, простій підприємства і т.д.).

Основна кількість договорів виконується сторонами добросовісно. В той же час не секрет, що багато договорів залишилися б тільки благими намірами, якби досягнуті домовленості не охоронялися державою.

В умовах розвитку ринкових відносин зміцненню дисципліни поставок відводиться важливе місце. «Один з основних способів забезпечення прав і законних інтересів, а також виконання юридичних обов'язків госпорганів - майнова відповідальність».

Підвищення ефективності застосування заходів майнової відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань по поставках товарів є необхідною умовою вдосконалення господарського механізму.

Велике значення підвищенню ролі відповідальності за договірні зобов'язання додається збоку державних органів.

Підтвердженням цього є «Про відповідальність за невиконання поставок сільськогосподарської продукції для державних потреб»

Проте практика господарської діяльності, учасниками яким є як громадяни, так і організації свідчить, що виконавська дисципліна невисока.

Тому в цілях її стимулювання держава - шляхом прийняття відповідних нормативних актів.



I. Поняття і елементи договору поставки

1.1 Поняття договору поставки

Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських відносин з постачання продукцією і товарами є договір поставки. Договір - це основний документ, що визначає права та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів. Підприємства є вільними у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, за винятком випадків поставки товарів за міждержавними угодами.

Договір поставки - це договір, за яким постачальник (підприємець) зобов'язується в обумовлені строки (строк) передати у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну.

Порівняно з традиційним договором купівлі-продажу договір поставки має певні особливості, а саме:

1) між моментом укладання і моментом реального виконання існує великий проміжок часу;

2) в момент укладення договору товар у постачальника, як правило, відсутній, тобто угода укладається під майбутній товар;

3) предметом поставки не може бути нерухоме майно;

4) предметом поставки є товар, призначений для підприємницької чи іншої господарської діяльності, тоді як предметом купівлі-продажу може бути товар будь-якого призначення;

5) сторонами в договорі поставки є юридичні особи (переважно суб'єкти підприємства) і громадяни-підприємці.

В умовах ринкової економіки придбання підприємцем ресурсів здійснюється переважно на ринку товарів і послуг, тобто без фондів і лімітів, безпосередньо у виготовлювачів, в оптовій торгівлі, в тому числі на ярмарках, біржах, аукціонах або в комерційних посередників.

Безпосередньо договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Як консенсуальний договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. До згоди сторін прирівнюється і відсутність належного протягом певного строку реагування постачальника на зроблені покупцем у протоколі розбіжностей пропозиції щодо умов договору або рішення арбітражного чи третейського суду з переддоговірного спору у випадках, передбачених угодою сторін або законодавством.

Договір поставки двосторонній, бо права і обов'язки виникають для обох котрагентів. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержана від постачальника продукція оплачується покупцем за погодженими цінами.

Регулювання договірних відносин з поставок продукції здійснюється в різних формах. Видаючи закони та інші нормативні акти, держава здійснює нормативне регулювання цих відносин. Угода поширюється на відносини між суб'єктами господарювання (незалежно від форм власності) держав-учасниць Співдружності за міждержавними економічними зв'язками.

Під суб'єктами господарювання розуміють підприємства, їх об'єднання, організації будь-яких організаційних форм, а також громадян, які володіють статусом підприємця відповідно до законів, що діють на території цих держав.

Під товаром розуміють як товари народного споживання, так і продукцію виробничо-технічного призначення.

Разом з тим Кабінет Міністрів України затвердив Тимчасове положення з питань кооперованих поставок продукції виробничо-технічного призначення, але воно має вузьку сферу дії, бо регулює відносини між суб'єктами господарської діяльності на внутрішньому ринку України з кооперованих поставок деталей, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого або міжгалузевого призначення, виготовлених за технічною документацією споживача (замовника), технічними умовами та стандартами, і необхідних для виготовлення кінцевої продукції.

Поставка продукції за виробничою кооперацією - це поставка сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що взаємопов'язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції.

Відносини щодо поставок регулюються також Цивільним Кодексом України. До поставки можуть застосовуватися і відповідні правила купівлі-продажу.

Задоволення потреб у продукції, необхідної для вирішення соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади здійснюється за допомогою державних замовлень та укладених на їх основі державних контрактів (договорів).

Державними замовниками виступають міністерства, інші органи державної виконавчої влади, а також державні установи й організації, які уповноважені Урядом укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення і яким виділені для цієї мети кошти з державного бюджету.

Виконавцями державного замовлення можуть бути суб'єкти господарської діяльності України будь-яких форм власності. Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності, а також для суб'єктів господарської діяльності усіх форм власності - монополістів на відповідному ринку продукції - державні замовлення на поставку продукції є обов'язковими, якщо виконання такого замовлення не викликає у них збитків.

1.2 Елементи договору поставки

Сторонами цього договору є постачальник та покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Підприємництво - це самостійна ініціатива. систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи усіх форм власності. З вище вказаного можна зазначити, що предметом (об'єктом) договору поставки є товар, який призначається для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням. Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (сировина, матеріали, обладнання тощо), або товари, призначені для продажу на ринку чи для промислової переробки (наприклад, цукор для кондитерської фабрики).

Договір поставки як угода між організаціями укладається у письмовій формі і оформляється як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає. У передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення1. Положення про поставки підтверджують загальну вимогу закону щодо письмової форми договору поставки, але при цьому допускають свободу вибору учасниками одного з кількох можливих способів оформлення договірних відносин:

а) складання одного документа, що підписується сторонами;

б) прийняття постачальником замовлення покупця до виконання;

в) обмін телеграмами, телефонограмами, радіограмами або повідомлення за допомогою факсу.

Порядок і строки укладення договору поставки залежать від форми договірних відносин, обраної учасниками. При укладенні договорів застосовують уніфіковані форми замовлень, протоколів розбіжностей, придатні для машинної обробки. Крім того, при оформленні конкретного договору сторони можуть використовувати договори, що розробляються і рекомендуються для прискорення і спрощення договірної роботи на підприємствах.

Так, органи, що регулюють поставки для державних потреб за міждержавними угодами, формують обсяги таких поставок за їх видами, територією та постачальниками і до 1 травня року, який передує поставці, подають їх регулювальними органами інших держав-учасниць СНД за погодженими формою і номенклатурою в частині взаємних поставок. Кожна держава-член Співдружності інформує всіх її учасників про повноважні органи, які мають право видавати повідомлення про прикріплення покупців до постачальників. Органи, що регулюють поставки, до 1 серпня доводять до кожної держави-учасниці виділені квоти поставок товарів за міждержавними угодами, а відповідно до одержаних квот кожному споживачеві до 1 вересня визначаються ліміти на виділені ресурси з видачею повідомлень про прикріплення покупця до підприємства-постачальника.

Поставки за актами прикріплення покупців до постачальників мають плановий характер, хоча покупець і постачальник (за наявності певних умов) можуть відмовитися від укладення договору.

Одержавши повідомлення про прикріплення, покупець у 20-денний строк надсилає постачальнику замовлення-специфікацію із зазначенням усіх умов, необхідних для поставки товару. Постачальник протягом 20 днів після одержання замовлення-специфікації повідомляє покупця про прийняття замовлення або надсилає свій проект договору.

Проект письмового договору у двох примірниках надсилається постачальником покупцеві і в тому разі, коли від останнього не надійшло замовлення на поставку. Для цього постачальникові дається 20-денний строк з моменту одержання повідомлення про прикріплення. Договір підписується керівником суб'єкта господарювання або уповноваженими ним особами, скріплюється печатками. При укладенні договору шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами або через засоби телекомунікації кожна із сторін повинна мати докази, які підтверджують поправлення (передачу) іншій стороні відповідних пропозицій та одержання відповіді на них.

Сторона, яка одержала проект договору, в 20-денний строк підписує його і один примірник повертає другій стороні. Якщо в неї є заперечення щодо поданого проекту, договір підписується з протоколом розбіжностей, про що в обов'язковому порядку робиться застереження в договорі. У разі відсутності такої відмітки заперечення не мають юридичної сили.

Одержавши договір з протоколом розбіжностей, постачальник у 20-денний строк розглядає ці розбіжності, включає до договору усі прийняті ним пропозиції покупця, в неприйняті умови в цей же самий строк передає органові, що вирішує господарські спори за місцем знаходження постачальника. Якщо розбіжності не будуть передані на вирішення зазначеного органу, то договір вступає в силу в редакції сторони, яка склала протокол розбіжностей.

1.3 Зміст договору поставки

Договір поставки може виконувати роль основного документа, що визначає права та обов`язки сторін, якщо в ньому чітко і повно викладено необхідні умови поставки. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. В договорі обов`язково обумовлюється кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платні реквізити. У разі відсутності цих умов в договорі він вважається неукладеним.

Що ж до інших умов, як, наприклад, комплектність, порядок розрахунків. Тощо, то їх може і не бутив конкретному договорі. Проте якщо на визначенні таких умов у договорі буде наполягати одна із сторін, вони також набувають значення істотних.

Кількість належних до поставки товарів визначається у договорі на основі замовлення покупця або через встановлення спеціальних квот (державного бронювання) на обов`язковий продаж ресурсів виконавцям державних замовлень, які мають стратегічне значення і пов`язані з підтриманням необхідного рівня обороноздатності країни та її безпеки. З визначенням кількості належної до поставки продукції тісно пов`язане поняття асортименту. Розділ товарів за окремими групами та співвідношення їх і становлять асортимент.

Види асортименту: груповий - це співвідношення значних груп певної продукції, обумовленої в договорі; розгорнутий (внутрішньогруповий) - характеристика в договорі окремих груп належної до поставки продукції більш детальними показниками (за артикулами, фасонами, моделями тощо). Розгорнута номенклатура належної до поставки продукції визначається в договорі на основі замовлення покупця. Однією з істотних умов договору, яка характеризує предмет поставки з точки зору придатності його до використання за цільовим призначенням, є умова щодо якості продукції.

Якість продукції - це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції і зумовлюють здатність її задовольняти відповідно до свого призначення потреби споживачів. Згідно з положенням про поставки продукції та положення про поставки товарів продукція (товари) можуть відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлює вимоги до якості продукції або зразком (еталоном).

Продукція, що імпортується та підлягає обов`язковій сертифікації на території України, повинна супроводжуватися сертифікатом, якій підтверджує відповідність її обов`язковим вимогам нормативних документів.

У справі забезпечення "належної якості, надійності та довговічності продукції, призначеної для тривалого користування або зберігання, важливе місце відводиться гарантійним строкам. Гарантійний строк - це передбачений стандартом, технічними умовами або договором "більш тривалий, порівняно із загальними строками якісної перевірки, строк для виявлення покупцем недоліків поставленої продукції". На вимогу покупця постачальник повинен безплатно виправити недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити продукцію доброякісною, або повернути сплачену за неї суму, якщо не доведе, що недоліки виникли в наслідок порушення покупцем правил користування продукцією, або зберігання її.

Сторони можуть визначати гарантійні строки у договорі, якщо вони не передбачені нормативними документами, і навіть продовжувати вже встановлені гарантійні строки.

Характеристика предмету договору поставки іноді пов`язана із визначенням комплектності продукції. Продукція повинна поставлятися комплектно, відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Якщо комплектність не визначена цими документами, вона в необхідних випадках обумовлюється договором. У договорі може бути передбачено поставку продукції з додатковими до комплекту виробами, або без окремих непотрібних покупцеві виробів, що входять до комплекту.

До найважливіших умов договору поставки цивільне законодавство відносить строки поставки. В договірно-арбітражній практиці строки поділяють на загальні та окремі. Загальний строк поставки збігається по суті і строком дії договору. Якщо загальний строк поставки є відрізком часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку, передбаченої договором кількості продукції, то окремі строки визначають поставку продукції частинами, окремими партіями у межах строку дії договору. Питання про встановлення окремих строків поставки передане на повний розсуд сторін. Строки або періоди поставки (квартальні, місячні, декадні тощо) встановлюються у договорі з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставки та особливостей виробництва.

Істотною умовою договору поставки є ціна. Від цін та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціни на продукцію а також тару й упаковку встановлюються в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору постачальник повинен маркувати продукцію, яку він виготовляє. Крім того, на упаковці або безпосередньо на самій продукції слід проставляти товарні знаки, зареєстровані в установленому порядку. Для забезпечення схоронності продукції при перевезенні або зберіганні її потрібно поставляти у належній тарі чи упаковці. Вимоги щодо якості тари й упаковки визначаються стандартами технічними умовами або договором. Крім розглянутих умов, в договорі можуть обумовлюватись порядок відвантаження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядок розрахунків та інші умови поставки.



II. Права і обов`язки сторін. Виконання договору

2.1 Права і обов'язки сторін договору поставки

Сторони повинні вживати всіх необхідних заходів щодо виконання договорів. Порушення умов договору поставки призводить до невигідних майнових наслідків для його учасників. Часто це завдає шкоди і загальнодержавним інтересам. У системі стимулюючих засобів, разом із засобами заохочення, важлива роль відводиться майновій відповідальності, а також засобам оперативного впливу на правопорушника.

Відповідальність за договором поставки наступає у вигляді відшкодування збитків і неустойки у вигляді штрафу або пені. Як правило застосовується залікова неустойка. Постачальник (виробник) за договором поставки несе відповідальність:

1) за прострочку поставки або недопоставки продукції. В цьому випадку постачальник повинен сплатити неустойку, розмір якої залежить від вартості непоставленої продукції в певний строк і повинен поповнити недопоставлену кількість продукції, яка розподіляється, - з урахуванням строку дії ліміту (фонду). Поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів - в асортименті наступного строку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами. Правда, покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асортименті того періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитись від продукції, поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній повинен прийняти й оплатити. Зазначена вище неустойка за недопоставку або прострочення поставки стягається одноразово. Це означає, що обсяг недопоставленої продукції не враховується при визначенні розміру неустойки за такі самі порушення в наступних здавальних періодах. Більше того, тут діє певна заохочувальна норма: в разі поповнення в наступних здавальних періодах недопоставленого обсягу продукції (за умови повного виконання зобов'язання з поставок у цьому періоді) розмір неустойки за недопоставку або прострочення поставки знижується на 50%;

2) за відхилення від вимог щодо якості продукції. Недотримання умов щодо якості продукції тягне різні правові наслідки залежно від характеру правопорушення. Насамперед, дуже часто в продукції виявляються дефекти, які можна й економічно усунути в місці її одержання. На вимогу покупця їх усувають працівники виготовлювача (в тому числі шляхом заміни окремих частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк не передбачений нормативною документацією або договором. У разі усунення дефектів силами і засобами покупця виготовлювач відшкодовує йому нанесені витрати. Якщо дефект усунуто виготовлювачем в обумовлений строк, а також якщо покупець не вимагав її усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник не несе. У випадку поставки продукції чи товарів, які за якістю не відповідають стандартам, технічним умовам договору, постачальник повинен усунути недоліки або замінити предмет договору поставки на продукцію чи товари належної якості протягом 20 днів з для одержання вимоги покупця. Покупець має право усунути недоліки самостійно і вимагати від постачальника відшкодування понесених витрат. Покупець може в цьому випадку також відмовитися від прийняття і оплати продукції чи товарів, а якщо оплата вже була здійснена - вимагати повернення сплачених сум і заміни товарів чи продукції доброякісними. Постачальник сплачує покупцеві штраф за поставку неякісної продукції в розмірі 20% від її вартості. У випадку поставки продукції, яка відповідає нормативній документації, але виявиться нижчого сорту, ніж засвідчено в документі, що посвідчує якість, покупець має право або прийняти її за ціною, передбаченою для продукції відповідного сорту (якості), або відмовитись від прийняття продукції. У разі відмови покупця від недоброякісної продукції або використання її не за цільовим призначенням вона не зараховується у виконання зобов'язання за договором поставки;

3) за поставку некомлектуючої продукції - постачальник повинен доукомплектувати продукцію або замінити її комплектною в 20 денний строк після одержання вимоги, якщо інший строк не передбачено угодою сторін. До виконання цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення оплачених сум. Коли виготовлювач не виконав цих вимог, покупець може відмовитись від продукції і стягнути штраф у розмірі 20 відсотків її вартості, вимагаючи і вартість частин, яких не вистачає.

В усіх трьох випадках застосовується штрафна неустойка, тобто збитки повинні бути відшкодовані в повному обсязі. Відшкодування збитків і сплата неустойки не звільняє постачальника від виконання обов'язку в натурі.

Положення про поставки передбачає також відповідальність за неналежне маркування, за порушення вимог щодо упаковки і тари, щодо транспортування тощо.

За договором поставки певні права та обов'язки має й покупець. Він, зокрема, повинен прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами. Покупець також несе відповідальність за відмову своєчасно прийняти продукцію і оплатити її в розмірі 0,03% від суми заборгованості за кожен день прострочки. У Цивільному кодексі України, зокрема, в статті 681 зазначено строк позовної давності за позовами про недоліки поставленої продукції, тобто, для позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості, встановлюється шестимісячний строк давності з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої йому продукції. Також ч.1 статті 258 Цивільного кодексу передбачено строки пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками поставленої продукції. Тобто строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставленої йому продукції, що не могли бути виявлені при звичайному її прийманні, і пред'явлення поставщикові претензій, які випливають з поставки продукції неналежної якості, визначаються законодавством України.

Виготовлювач має право зажадати від покупця оплати підготовленої до відправки продукції, давши гарантії наявності її в натурі, або перенести поставку на наступний період, повідомивши про це покупця.

Якщо договором передбачено вибірку продукції покупцем зі складу постачальника, ініціативу в одержанні її повинен виявити покупець. У договорі слід чітко визначити порядок вибірки і санкції за порушення покупцем свого обов'язку, оскільки Положеннями про поставки вони не передбачені. У всякому разі постачальник може вимагати від покупця відшкодування збитків, заподіяних не вибіркою продукції.

Також важливим обов'язком покупця є своєчасна і повна оплата замовленої продукції. Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності за поставки продукції, здійснюються переважно шляхом попередньої оплати, якщо інша форма розрахунків не обумовлена угодою сторін. За несвоєчасну сплату заборогованості підприємства-боржники сплачують на користь кредиторів, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 2 відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу в розмірі, визначеному законом, якщо інший розмір пені не передбачено угодою сторін. Сплачена при цьому пеня відноситься на результати фінансової діяльності підприємства-боржника. Покупець відповідає також за прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі інші порушення договору. Стягується неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків за договором поставки. У випадках поставки продукції неналежної якості або некомплектної покупець стягує з поставщика встановлену неустойку (штраф) і, крім того, завдані такою поставкою збитки без зарахування неустойки (штрафу).

виконання відповідальність договір поставка



2.2 Виконання договору поставки

Виконання договору поставки полягає у здійсненні сторонами всіх прав та виконанні ними всіх обов'язків, передбачених договором. Взаємні зобов'язання за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов'язання. Свій головний обов'язок -- передати покупцеві або за його дорученням (рознарядкою) іншому підприємцеві певну продукцію -- постачальник здійснює так: він або відвантажує продукцію на адресу покупця чи іншої особи, або повідомляє їх про готовність продукції до здачі. В останньому випадку покупець вибирає продукцію на складі постачальника і вивозить своїми чи найманими засобами і за свій рахунок. Зобов'язання мають виконуватися в натурі, належним чином і в установлений строк згідно із законом, договором, а за відсутності таких вказівок -- згідно з вимогами, що звичайно ставляться. Під час виконання договорів кожна сторона повинна зважати на інтереси другої сторони, виконувати їх найекономічнішим чином і всіляко сприяти другій стороні у виконанні нею своїх обов'язків.

Поставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передання) товарів покупцеві за договором або особі, зазначеній у договорі як одержувач. У разі, якщо договором передбачене право покупця давати вказівки про відвантаження товарів окремим одержувачам (відвантажувальні рознарядки), відвантаження (передання) товарів здійснюється постачальником на адресу одержувачів, які зазначені у відвантажувальній рознарядці. Зміст вивантажувальної рознарядки і строк. Ті направлення покупцем постачальникові визначаються договором. Якщо строки направлення відвантажу вальної рознарядки договором не передбачені, рознарядка має бути направлена постачальникові не пізніше ніж за 30 днів до настання періоду поставки. Якщо покупець не надав відвантажувальної рознарядки у встановлений строк, то постачальник має право або відмовитися від виконання договору, або вимагати від покупця оплати товарів. Крім того, постачальник може зажадати відшкодування збитків, заподіяних у зв'язку з ненаданням вивантажувальної рознарядки.

Доставку товарів постачальник здійснює шляхом відвантаження їх транспортом і на умовах, передбачених у договорі. Якщо в договорі не визначено, яким видом транспорту або на яких умовах здійснюється доставка, право вибору виду транспорту або визначення умов доставки товару належить постачальникові, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання. У разі іногородніх поставок продукцію здебільшого відправляють залізничним або водним транспортом вантажною швидкістю або здають установі зв'язку для пересилання покупцеві. Одержувачам, що перебувають у важкодоступних районах, куди немає іншого способу доставки товарів, крім повітряного транспорту, поставка здійснюється цим видом транспорту. У договорі може бути передбачено відвантаження товарів будь-яким видомворі може бути передбачено відвантаження товарів будь-яким видом транспорту або вибірка їх покупцями. Вибірка товарів передбачається договором здебільшого для одногородніх поставок, коли покупець перебуває в одному з постачальником населеному пункті і вибирає товари зі складів постачальника. У разі, якщо договором передбачено передання товарів покупцеві (одержувачеві) у місці перебування постачальника (вибірка товарів), покупець повинен оглянути товари, що йому передаються, у місці їх передання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання. При виявленні невідповідності товарів умовам договору він має право відмовитися від їх одержання. Невибірка покупцем (одержувачем) товарів у встановлений договором строк, а за його відсутності -- у розумний строк після одержання повідомлення постачальника про готовність товарів до передання, дає постачальникові право відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.

Виконуючи зобов'язання, постачальник повинен додержуватися умов договору щодо кількості, асортименту, якості, строків та інших умов поставки. Поставлену відповідно до умов договору продукцію покупець повинен прийняти й оплатити за встановленими цінами. Покупець (одержувач) зобов'язаний вчинити всі необхідні дії, що забезпечують прийняття товарів, поставлених відповідно до умов договору. Прийнятий покупцем товар слід належним чином оглянути у строк, визначений законом, іншими правовими актами, договором або звичаями ділового обороту. Покупець повинен у цей самий строк перевірити кількість, асортимент, якість, комплектність, тару й упаковку товару та додержання постачальником інших умов договору в порядку, встановленому законом, іншими правовими актами, звичаями ділового обороту або договором, і про виявлені невідповідності негайно повідомити постачальника у письмовій формі. У разі одержання поставлених товарів від транспортної організації покупець (одержувач) зобов'язаний перевірити відповідність товарів відомостям, зазначеним у транспортних і супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної організації з додержанням правил, передбачених законом, іншими правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Одержання продукції від транспортної організації -- це лише початковий моменту прийманні її. Остаточну перевірку відповідності одержаної продукції умовам договору, як правило, проводить одержувач на його складі. Результати приймання часто оформляють одним актом. Це створює можливість подальшої уніфікації зазначених правил. Одночасно перевіряють асортимент продукції та зазначених правил. Одночасно перевіряють асортимент продукції та комплектність, тару, упаковку, маркування та відповідність їх вимогам стандартів, технічних умов або договору.

Перевірка продукції на складі одержувача проводиться у певні строки, незалежно від надходження рахунку та інших документів на продукцію. Так, вагу нетто І кількість товарних одиниць у кожному місці перевіряють одночасно з відкриванням тари, але не пізніше 10 днів з моменту одержання продукції. Для перевірки продукції за якістю при місцевій поставці надається 10 днів, при іногородній -- не більше як 20 днів. Акт про приховані недоліки має бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції до складу одержувача. Якщо під час приймання продукції виявлено недостачу або порушення умов щодо якості, комплектності тощо, одержувач повинен зупинити перевірку і забезпечити зберігання одержаної продукції в умовах, які запобігають погіршенню якості або змішуванню її з іншою однорідною продукцією. Про порушення, виявлені під час перевірки, складають акт за підписами сторін, уповноважених на приймання керівником підприємства-одержувача. Подальше правове оформлення результатів перевірки може бути здійснено одним із таких способів:

а) складання двостороннього акта за участю представника відправника або виготовлювача, якщо продукцію одержано в оригінальній упаковці або непорушеній тарі останнього. Виклик представника місцевого постачальника для участі в перевірці обов'язковий. Представника іногороднього відправника викликають лише у випадках, передбачених обов'язковими правилами або договором;

б) відправник уповноважує на участь у прийманні іншу особу, яка перебуває в місці одержання продукції;

в) постачальник дає згоду на одностороннє приймання продукції покупцем;

г) у перевірці бере участь експерт бюро товарних експертиз або представник відповідної інспекції з якості;

д) якщо представники вищезазначених організацій не з'явилися, перевірка проводиться з участю компетентного представника іншого підприємства, виділеного керівником цього підприємства на прохання одержувача;

е) до перевірки можуть залучатися компетентні представники громадськості самого підприємства-одержувача з числа осіб, затверджених для цього рішенням профспілкового комітету. Представниками громадськості не можуть бути матеріально відповідальні та підлеглі їм особи.

Результати перевірки продукції оформляють актом; його підписують усі особи, які брали участь у перевірці, і затверджує керівник підприємства-одержувача. Акт приймання з необхідними додатками до нього є підставою для пред'явлення претензій і позовів у зв'язку з порушенням умов договору. Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються, за загальним правилом, безпосередньо між відправниками і одержувачами. Якщо відповідно до чинних правил у розрахунках за продукцію бере участь підприємство, яке не є стороною за договором, то воно щодо розрахунків користується правами і несе обов'язки сторони за договором. Порядок і форми.

Порядок і форми розрахунків визначаються в договорі відповідно до чинних банківських правил. Покупець оплачує товари, що поставляються, з додержанням порядку і форми розрахунків, передбачених договором. Якщо угодою сторін порядок і форми розрахунків не визначені, розрахунки здійснюються платіжними дорученнями. У разі, коли в договорі передбачено поставку товарів окремими частинами, що входять до комплекту, оплата товарів покупцем проводиться після відвантаження (вибірки) останньої частини, що входить у комплект, оскільки інше не обумовлено договором. Якщо договором передбачено, що оплата товарів здійснюється одержувачем (платником) і він безпідставно відмовився від оплати або не здійснив оплату товарів у встановлений договором строк, постачальник має право зажадати оплати поставлених товарів від покупця. Під час виконання договору поставки може виникнути потреба внести зміни або доповнення до окремих його умов. Закон забороняє односторонню відмову від виконання зобов'язання або односторонню зміну умов договору, за винятком випадків, передбачених спеціальним законодавством. Сторони можуть подовжити дію договору на новий строк. Зміна, розірвання або подовження дії договору оформляються додатковою угодою, яку підписують сторони, чи шляхом обміну листами, телеграмами тощо. Положеннями про поставки передбачено випадки, коли покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору, зокрема:

а) при поставці продукції з відхиленнями за якістю від нормативної документації;

б) при завищенні постачальником ціни на продукцію тощо.

Покупець може також відмовитися від передбаченої договором продукції (повністю або частково) за умови, що він повністю відшкодує постачальникові збитки, спричинені такою відмовою. Одностороння відмова від виконання договору поставки (повна або часткова) допускається у разі істотного порушення договору однією стороною. Порушення договору постачальником припускається як істотне у разі:

1) поставки товарів неналежної якості з недоліками, які не можна усунути у прийнятний для покупця строк;

2) неодноразового порушення строків поставки.

Порушення договору покупцем припускається як істотне у разі:

1)неодноразового порушення строків оплати товарів;

2) неодноразової невибірки товарів. Угодою сторін можуть бути передбачені інші підстави для односторонньої відмови від виконання договору поставки або односторонньої зміни його умов.

Договір поставки вважається відповідно зміненим або розірваним з моменту одержання стороною повідомлення іншої сторони про односторонню відмову від виконання договору, якщо інший термін не передбачений у повідомленні або не визначений угодою сторін.



ІІІ. Відповідальність за договором поставки. Припинення договору поставки

3.1 Відповідальність постачальника за договором поставки

В юридичній літературі прийнято розрізняти дві форми відповідальності за договором поставки: у вигляді відшкодування збитків і у вигляді стягнення неустойки (штрафу, пені). Такий висновок підтверджується ЦК України.

У літературі справедливо наголошується, що «найбільш ефективною і справедливою мірою матеріальної відповідальності є обов'язок винного контрагента по відшкодуванню ним збитків іншій стороні зобов'язання. Застосування цієї санкції дозволяє повністю відновити економіко-фінансове положення потерпілої від правопорушення сторони. Відшкодування збитків в найбільшій мірі відображає відповідність тяжкості правопорушення і міри відповідальності за нього».

Прострочення поставки і недопостачання (або непоставка) товарів - найбільш поширені порушення постачальником своїх обов'язків по передачі товару покупцю. В даному випадку йдеться про такі підстави відповідальності постачальника, які пов'язані з невиконанням ним умов договору про кількість товару і терміни його поставки.

Під простроченням поставки товару, як правило, розуміється виконання постачальником зобов'язань по кількості, але з порушенням терміну, тобто було поставлено належну кількість товару, але пізніше вказаної в договорі дати або пізніше окремого періоду поставки.

Під недопостачанням прийнято розуміти поставку товару у встановлені терміни, але в меншій кількості; непоставка ж має місце у разі, коли товар взагалі не був поставлений постачальником в межах терміну дії договору або в окремий період поставки.

Слід зазначити, що така конкретизація порушень постачальником умов угоди про кількість і терміни поставки носить досить умовний характер. Так, зі змісту ЦК України витікає, що до недопостачання відноситься і порушення умов договору про терміни поставки, тобто прострочення поставки. Таким чином, сторонам необхідно при укладенні угоди детально обумовлювати, за які порушення та яких умов наступає відповідальність, і яка. Зокрема, в уникнення розбіжностей вже в процесі виконання договору, необхідно чітко визначити умови, що стосуються термінів поставки товару. Ще відносно недавно питання про терміни поставки відносилося до істотних умов договору, за відсутності яких суди визнавали договір неукладеним. В даний час, якщо в договорах про внутрідержавні поставки товару відсутні умови про терміни поставки, він не може бути визнаний недійсним. Разом з тим при укладенні зовнішньоекономічного договору сторони зобов'язані передбачати в ньому терміни поставки товару.

За загальним правилом термін поставки товару визначається в договорі. Якщо в договорі термін поставки товару не передбачений, то постачальник має право виконати зобов'язання по передачі товару протягом 3-х місяців з моменту підписання договору. Слід помітити, що це не тільки право, але і обов'язок постачальника, оскільки очевидно, що покупець в даному випадку також має право вимагати від постачальника поставки товару в ці терміни. Законодавство ділить зобов'язання постачальника по термінах поставки на наступні види: поставка товару до визначеного терміну; поставка товару протягом певного часу, поставка товару по графіку або по періодах. Поставка товару до певного терміну означає, що постачальник зобов'язаний доставити товар точно до встановленого часу. Наприклад будівельна організація при будівництві житлового будинку замовляє окремі будівельні елементи до чітко визначеного часу, оскільки інакше відбувається порушення технологічного процесу.

Поставка товару протягом певного часу означає, що постачальник повинен забезпечити поставку всієї кількість товару в перебіг обумовленого терміну. Наприклад, якщо сторони уклали угоду, за якою постачальник зобов'язаний поставити товар протягом 30 днів після укладення договору, то постачальник має право поставити товар як в перші дні, так і в останній день вказаного в договорі терміну. Поставка товару в певні періоди має місце, як правило, при великих об'ємах поставок. Наприклад, сторони домовилися про поставки щебеня будівельного протягом року. Ураховуючи великий об'єм поставок і тривалий термін, сторони погодилися, що поставки будуть здійснюватися поквартально в певних об'ємах.

Поставка товару по графіку має місце тоді, коли між сторонами укладено договір на довгий час. Іноді сторони не визначилися в кількості товару. Але для покупця дуже важливо, щоб товар завозився за певного часу, тому в межах періоду поставки сторони можуть встановити графік поставки (декадний, добовий), а також встановити відповідальність за його недотримання. У разі, коли така відповідальність сторонами не була передбачена, а постачальник порушив графік, покупець має право зажадати від нього відшкодування збитків. Характерним прикладом поставки товару по графіку є поставка в торгову мережу хліба, молочних виробів. В магазинах завжди можна знайти графік завезення цього товару.

На практиці нерідко зустрічаються випадки, коли постачальник виконує своє зобов'язання достроково, тобто раніше вказаної в договорі дати, до настання відповідного періоду поставки і т.д. За загальним правилом дострокова поставка товару можлива тільки із згоди покупця, вираженої в письмовій формі (у вигляді запису в договорі, листа, телеграми, факсу і т.п.). при цьому товари, поставлені достроково, зараховуються, як правило, в кількість товарів, що підлягають поставці в наступному періоді. Тому, якщо в договорі не зроблена обмовка про можливість дострокової поставки і немає згоди покупця, останній має право відмовитися від приймання товару, що надійшов раніше встановленого терміну, зажадати оплату послуги з відповідального зберігання товару або накласти на постачальника передбачений договором штраф за неналежне виконання ним свого обов'язку.

В теорії терміни поставки традиційно класифікують на договірні і законні. Договірні терміни встановлюються сторонами на їх розсуд, з дотриманням всіх умов законодавства. Разом з тим, в законодавстві можуть бути встановлені терміни поставки товарів, самостійно змінити які сторони не мають права, - законні терміни. До таких термінів можна віднести терміни, встановлювані для поставки товарів для державних потреб. Постановами Уряду України щорічно встановлюються об'єми поставок, які постачальники зобов'язані забезпечити протягом років. Сторони в договорах можуть визначити лише графіки або періоди поставок, але остаточний термін поставки вони змінити не мають права.

При укладенні зовнішньоекономічних контрактів сторони повинні керуватися термінами, встановленими в законодавстві для поставок товарів. Аналогічні терміни встановлені і законодавством інших держав, тому при укладенні зовнішньоекономічних контрактів сторони зобов'язані керуватися цими термінами. Для з'ясування питання про те, своєчасно поставлений товар або ні, велике значення має день і місце виконання зобов'язань, а у зв'язку з цим і умови поставки. На практиці це питання має дуже велике значення, оскільки з моментом передачі товару пов'язане питання про виконання зобов'язань і про перехід права власності на товар. Моментами виконання зобов'язань постачальником по передачі товару можуть бути:

- вручення товару покупцю або вказаній ним особі;

- надання товару покупцю в місці розташування товару;

- передача товару перевізнику або підприємству зв'язку;

- передача товару в місці знаходження постачальника (вибірка).

На практиці момент передачі товару постачальником покупцю, тобто момент виконання постачальником свого зобов'язання підтверджується різними документами: наприклад, для підтвердження передачі постачальником товару перевізнику велике значення має дата на транспортному документі і т.п. Цивільний Кодекс України для всіх способів виконання постачальником обов'язку по передачі товару використовує один узагальнюючий термін "доставка", під яким передбачається відвантаження товарів транспортом, передбаченим в договорі, і на встановлених у договорі умовах (тобто або постачальник передає товар перевізнику, або власними засобами доставляє його в місце, вказане покупцем). Якщо вид транспорту, інші умови доставки товару сторонами не врегульовані, право вибору в даному випадку належить постачальнику, при умові, що вимоги законодавства і зміст зобов'язання будуть ним дотримані. Постачальник і покупець можуть домовитися про можливість отримання товару покупцем в місці знаходження постачальника (де і передбачається місце знаходження товару), тобто про вибірку товару. В даному випадку на постачальника покладається обов'язок підготувати товар до вибірки (тобто до моменту вибірки забезпечити наявність на складі обумовленої в договорі кількості товару відповідної якості, комплектності, в відповідному асортименті) і своєчасно повідомити про готовність товару покупцю. В даному випадку невиконання постачальником обов'язку по підготовці товару до передачі або по повідомленню покупця тягне відповідальність постачальника за прострочення або недопостачання товару. Нечітке формулювання в договорах умов поставки створює в подальшому труднощі в доказуванні питання про виконання зобов'язань по поставці товару.

Так, наприклад, при поставці товару шляхом його вибірки постачальнику достатньо підготувати товар до відвантаження в терміни, передбачені в договорі. Покупцю в такому разі необхідно доводити, що він вживав заходи до отримання товару в постачальника, але той його не відвантажив. На практиці це зробити достатньо складно, оскільки постачальнику в обґрунтування відсутності своєї вини буває достатньо пред'явити довідку про наявність товару на складі до моменту його поставки.

В міжнародній практиці питання про умови поставки і терміни поставки дуже тісно взаємозв'язані. В цілях одноманітного застосування умов поставки, які важливі для визначення терміну виконання зобов'язань, розроблені Міжнародні правила по тлумаченню торгових термінів (Інкотермс - 2000).

На практиці достатньо часто зустрічаються порушення постачальником умов договору про кількість товару, що підлягає передачі постачальнику, - недопостачання товару. Цивільний Кодекс не містить спеціальних норм, регулюючих кількість товарів, що поставляються, проте деякі правила містяться в нормах про договір купівлі-продажу, що дозволяє нам застосувати їх і відносно договору поставки. Кількість товару може бути вказана конкретно, в відповідних одиницях вимірювання (тоннах, літрах, метрах і т.д.), в грошовому виразі, або може бути вказаний порядок його визначення (наприклад, сторони вкажуть в договорі, що кількість товару буде визначатися ними шляхом додаткового узгодження).

Порушення постачальником умов договору про кількість може виражатися як в недопостачанні товару (тобто в меншій кількості), так і в поставці більшої, ніж було передбачено, кількості товарів. Причому сторони, як правило, встановлюють відповідальність саме за недопостачання, проте покупець може зажадати включити в договір відповідальність постачальника і за поставку більшої кількості товарів, ніж вказано в договорі, якщо цим не порушуються норми законодавства або сутність договору.

Враховуючи специфіку договору поставки і практику, що склалася, цивільне законодавство передбачає для постачальника у випадку недопостачання товарів в одному періоді, можливість заповнити її в межах терміну дії договору. В угоді сторони можуть конкретизувати порядок заповнення недопостачання або вказати на неможливість такого заповнення без згоди покупця. Наприклад, якщо постачальник не поставив товар в першому місяці дії договору, то в другому місяці він повинен буде поставити товар за минулий і за поточний місяць, що не буде відповідальністю. Відповідальністю в даному випадку буде сплата передбаченого договором штрафу за недопостачання товару покупцю, причому заповнення поставки і штраф не позбавляють постачальника від відшкодування покупцю заподіяних йому збитків.

Відповідальність постачальника може наступати і з інших підстав. Частіше всього сторони в своєму договорі встановлюють відповідальність за поставку неякісного або некомплектного товару, а також за поставку товару без тари або упаковки, в неналежній тарі або упаковці, за поставку немаркувального або неналежним чином маркувального товару. Якщо в договорі між сторонами була передбачена відповідальність за даною підставою, то з постачальника буде стягнута відповідна грошова сума. Окрім цього, покупець має право відмовитися від оплати поставленого товару, а якщо оплата вже була проведена, - списати вартість товарів з постачальника в безакцептному порядку. Також в даному випадку може мати місце відшкодування збитків при умові, припустимо, що покупець вимушений був купити товар в іншого продавця, але вже по більш високій ціні, почекавши, звичайно, розумний термін для того, щоб в постачальника була можливість виправити положення (ст. 670 ЦК України). Звичайно за ці порушення постачальник виплачує покупцю неустойку в процентному відношенні до вартості непоставленого неякісного або некомплектного товару.

Цивільний Кодекс не встановлює ніякі спеціальні умови про якість і комплектність товару, що поставляється, проте ч. 1 ст. 673 ЦК України передбачає, що продавець (в договорі поставки він іменується постачальником) зобов'язаний передати покупцю товар, якість якого відповідає договору. Умови про якості в договорі закріплюються шляхом вказівки на підлягаючі застосуванню правові акти по стандартизації або (і) показники якості (характеристики товару по надійності, безпеки екологічні характеристики і т.д.), а також шляхом вказівки цілей, для яких покупець набуває цей товар. Слід мати на увазі, що, хоча сторонам надано право в умовах договору врахувати всі особливості властивостей товару при визначенні його якості, необхідно, щоб ці умови не суперечили іншим правовим актам і обов'язковим вимогам державних стандартів.

Якість товару - одна з найважливіших умов договору поставки і Цивільний Кодекс містить, з одного боку, правила про гарантії якості товару, з іншою - відповідальність за порушення вимог до якості. Якість товару на практиці частіше всього визначається договором, але законодавством встановлюються критерії і вимоги до якості товару, навіть якщо сторони ці умови не зазначили в договорі. Загальним правилом тут є те, що товар повинен бути придатним для цілей, для яких товар такого роду звичайно використовується. Але якщо продавець при укладенні договору був повідомлений покупцем про конкретні цілі придбання товару, то товар повинен бути придатний для використання відповідно до цих цілей (ч. 2 ст. 673 ЦК). Найбільш часто використовуються способи визначення якості товару за зразком або по опису (ч. 3 ст. 673 ЦК). Тому при визначенні якості по опису в договорі необхідно вказувати вид нормативно-технічної документації (стандарти, технічні умови), інші документи (креслення, інструкції) їхні номери і індекси, порядок їхньої передачі покупцю. При визначенні якості за зразком обумовлюються терміни і місце відбору і зберігання зразків (проб), порядок їхньої експертизи (аналізу), призначення організацій, які проводять експертизу, розподіл виникаючих у зв'язку з цим витрат. Часто остання умова міститься в розділі договору про приймання товару, перевірку його якості. Коли посвідчення якості товару вимагає надання відповідного сертифіката виробника товару або контрольного органу, в договорі треба вказати строки і порядок передачі цього сертифіката.