Організаційно-правові засади діяльності Ради Міністрів Автономної Республіки Крим

14) сприяння громадським, релігійним організаціям, благодійним фондам, окремим громадянам у наданні допомоги соціально незахищеним громадянам;

15) вивчення, проведення аналізу та узагальнення соціально-економічних показників рівня життя населення, здійснення контролю за адресністю і ефективністю дотацій, а також надання соціальної допомоги, визначення потреби населення в додаткових видах допомоги;

16) забезпечення створення мережі, зміцнення і розвитку матеріально-технічної бази закладів соціального захисту населення, підвищення рівня і якості обслуговування в них;

17) забезпечення співпраці з міжнародними організаціями, вивчення, узагальнення і впровадження міжнародного досвіду щодо соціального захисту населення;

18) забезпечення дотримання перевізниками права громадян на безоплатний проїзд видами транспорту відповідно до законодавства.

Стаття 32. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі забезпечення законності, охорони громадського порядку і прав громадян

1. Повноваженнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі забезпечення законності, охорони громадського порядку і прав громадян є:

1) здійснення заходів щодо організації правового інформування і виховання населення Автономної Республіки Крим, сприяння розвиткові та функціонуванню системи надання юридичних послуг населенню;

2) проведення аналізу стану законності на території Автономної Республіки Крим, здійснення заходів щодо профілактики правопорушень;

3) забезпечення розгляду звернень громадян та їх об'єднань, здійснення контролю за розглядом зазначених звернень в органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

4) участь у проведенні виборів, референдумів відповідно до законодавства;

5) оголошення у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших подій зони надзвичайної ситуації; здійснення передбачених законодавством заходів, пов'язаних із підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров'я і прав, збереженням матеріальних цінностей, залучення у разі потреби до здійснення зазначених заходів підприємств, установ, організацій, населення, інформування населення про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

6) здійснення збору та обміну інформацією у сфері захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, забезпечення своєчасного оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення таких ситуацій.

Стаття 33. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі міжнаціональних відносин

1. Повноваженнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі міжнаціональних відносин є:

1) забезпечення виконання законодавства у галузі міжнаціональних відносин підприємствами, установами та організаціями, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, фізичними особами;

2) здійснення заходів щодо зміцнення взаєморозуміння і згуртованості національних меншин, які проживають на території Автономної Республіки Крим, а також забезпечення міжнаціональної злагоди;

3) сприяння розвитку етнічної самобутності національних меншин, які проживають на території Автономної Республіки Крим;

4) сприяння задоволенню освітніх потреб осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця та яким надано такий статус, медичному обслуговуванню зазначених осіб;

5) надання представникам національних меншин, які проживають на території Автономної Республіки Крим, методичної і практичної допомоги для задоволення їх мовних, культурних, духовних потреб.

Стаття 34. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо реалізації молодіжної політики, охорони материнства і дитинства

1. Повноваженнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо реалізації молодіжної політики, охорони материнства і дитинства є:

1) здійснення заходів щодо реалізації молодіжної політики, охорони материнства і дитинства;

2) забезпечення розроблення основних напрямів реалізації молодіжної політики, підготовки нормативно-правових актів з питань соціального становлення і розвитку молоді, прогнозування і забезпечення комплексного вирішення цих питань шляхом здійснення соціально-економічних, правових і організаційних заходів, виконання регіональних програм, спрямованих на забезпечення соціальної захищеності і підтримки молоді, визначення механізму та етапів виконання і фінансування таких програм за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим;

3) сприяння розвитку та реалізації творчих, інтелектуальних здібностей дітей та молоді, їх лідерських якостей, проведенню конкурсів, турнірів, виставок, фестивалів творчості, конференцій, які спрямовані на підтримку та розвиток ініціативи та задоволення інтересів сім'ї, молоді і дітей;

4) сприяння становленню і розвитку молодіжного руху;

5) сприяння провадженню діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій, надання в установленому порядку дотацій і субсидій таким організаціям;

6) сприяння розвитку міжнародних молодіжних зв'язків і молодіжного туризму;

7) сприяння розвитку різних форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, утворенню дитячих будинків сімейного типу, забезпечення розвитку інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо утримання і виховання дітей в закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до закону;

8) ведення на території Автономної Республіки Крим обліку осіб, які бажають усиновити дитину, а також обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);

9) забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення, умов утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до закону;

10) утворення, реорганізація та ліквідація притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей;

11) сприяння створенню при дитячих будинках і школах-інтернатах, інших формах влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, підсобних господарств і цехів та їх розвитку;

12) забезпечення щорічного оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, збереження та розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, поліпшення їх матеріально-технічної бази;

13) забезпечення у межах своїх повноважень надання встановлених законодавством пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства, поліпшенням умов життя багатодітних сімей.

Стаття 35. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі управління майном, що належить Автономній Республіці Крим

1. Повноваженнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, є:

1) здійснення управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;

2) ведення загального обліку майна, що належить Автономній Республіці Крим;

3) прийняття рішень щодо утворення, реорганізації та ліквідації підприємств, установ та організацій, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим;

4) внесення власникам майна підприємств, установ та організацій, що має важливе значення для задоволення потреб Автономної Республіки Крим, пропозицій щодо його передачі до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим;

5) внесення відповідним органам пропозицій щодо передачі у державну власність майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також пропозицій до проектів програм приватизації державного майна;

6) внесення Верховній Раді Автономної Республіки Крим пропозицій щодо включення об'єктів до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим і не підлягає приватизації;

7) прийняття рішення щодо визначення суб'єктів управління майном, що належить Автономній Республіці Крим.

3.2 Стратегічні перспективи розвитку Криму

У 2010 році була розроблена і затверджена Верховною Радою Автономної республіки Крим Стратегія економічного і соціального розвитку Автономної республіки Крим на 2011-2020 роки [1]. У ній зафіксовані довгострокові цілі та пріоритети розвитку економіки регіону, підвищення на його основі рівня доходів та якості життя населення, визначено організаційно-інституційні механізми досягнення стратегічних цілей з використанням програмно-цільових методів управління. Стратегічною метою розвитку автономної республіки визначено досягнення стійкого зростання рівня і якості життя кримчан на основі збалансованої соціально-економічної системи інноваційного типу, яка гарантує екологічну безпеку, динамічний розвиток економіки і реалізацію стратегічних інтересів України в Чорноморському регіоні. Стратегічними пріоритетами соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим є: І. Модернізація санаторно-курортного і туристичного сектора економіки II. Формування агросектора ХХI століття III. Модернізація галузевої структури промисловості IV. Розвиток транспортного потенціалу В. Створення середовища, сприятливого для життя Перспективи регіону пов'язані з використанням його унікальних природно-кліматичних умов і економіко-географічного положення та переходом до інтенсивної моделі економічного розвитку, в основі якої: кардинальне поліпшення системи державного управління соціально-економічним розвитком регіону з введенням програмно-цільового методу; * концентрація державних капіталовкладень на реалізації суспільно важливих інфраструктурних проектів, а також природоохоронної діяльності та забезпечення екологічної безпеки; * реструктуризація економіки з метою збільшення частки продукції з високою доданою вартістю та формування протягом 3-5 років конкурентоспроможних кластерів у різних галузях економіки регіону; * створення фінансово-інвестиційної інфраструктури та залучення цільових інвестицій; * концентрація на інноваціях, що підвищують ефективність використання ресурсного і людського потенціалу республіки; * прискорений розвиток транспортної інфраструктури, у тому числі орієнтованої на обслуговування туристських та експортно-імпортних потоків; * розвиток ринку землі. Реалізація потенціалу внутрішньої міжрегіональної кооперації з метою прискорення економічного зростання Автономної Республіки Крим пов'язується з активізацією співробітництва з іншими регіонами України за наступними напрямками: * реалізація міжрегіональних інфраструктурних проектів; * формування міжрегіональних кластерів; * ініціювання та просування програм співробітництва з придніпровськими областями і областями Чорноморсько-Азовського узбережжя Україні. Набуття Кримом нового статусу в міжнародному поділі праці зв'язується з: * набуттям статусу конкурентоспроможного регіону, який представляє Україну в Чорноморському регіоні та є активним учасником процесів, спрямованих на розвиток ефективної моделі регіональної кооперації; * досягненням міжнародного визнання за Автономною Республікою Крим статусу безпечного та інвестиційно привабливого регіону, якому властивий невисокий рівень політичних ризиків; * позиціонуванням території автономної республіки як майданчик, на якій базуються міжнародні проекти та ініціативи, спрямовані на розвиток співробітництва в гуманітарній сфері на принципах діалогу культур і цивілізацій в Каспійсько-Чорноморському та Чорноморсько-Середземноморському регіонах. Крим 2020 року - це регіон, який: * є лідером по впровадженню управлінських, соціальних та технологічних інновацій, спрямованих на забезпечення випереджаючого розвитку, соціальну консолідацію і формування нової регіональної ідентичності; * має міцний статус конкурентоспроможного суб'єкта єдиного економічного простору України та Чорноморського регіону; * гарантує високу якість життя, безпека проживання та можливість реалізації трудового і творчого потенціалу громадян, входить до групи високорозвинених регіонів України за якістю життя і рівнем соціальних стандартів; * створює комфортні умови перебування для гостей регіону; * є гарантом міжнаціональної злагоди, забезпечує можливості для збереження та розвитку історично сформованих культур, їх діалогу і взаємозбагачення; * забезпечує екологічну безпеку, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; * займає лідируючі позиції в сфері впровадження моделі сталого розвитку; * забезпечує реалізацію міжнародного транспортно-комунікаційного потенціалу Україна в Чорноморському регіоні.

Стратегія економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011-2020 роки (далі - Стратегія) розроблена на виконання доручення Президента України Януковича В.Ф. від 12 серпня 2010 Нормативно-правовою базою для розробки Стратегії стали Конституція України, Конституція Автономної Республіки Крим, за - зам.Прудніковой Л.Ю.граммакони Україні "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України "," Про стимулювання розвитку регіонів ", постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621" Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету ", від 21.07.2006 № 1001" Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року ", наказу Міністерства економіки України від 29.07.2002 № 224" Про затвердження методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку ". Необхідність розробки Стратегії викликана негативними тенденціями соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, прогнозованим зниженням соціальної ефективності, неефективністю територіальної структури економіки, поглибленням диспропорцій між територіями півострова і, в цілому, низькою конкурентоспроможністю економіки Автономної Республіки Крим. Незважаючи на значний природний, економічний, науковий і кадровий потенціал, автономія входить в число регіонів з відносно невисоким рівнем регіонального виробництва та високої територіальної нерівномірністю розвитку. Рішення накопичуються проблем вимагає системного підходу, який дозволив би запобігти посиленню структурних диспропорцій, досягти збалансованості розвитку економіки Автономної Республіки Крим як складової народногосподарського комплексу України, стійкого росту добробуту населення регіону на основі максимально ефективного комплексного використання його конкурентних переваг. Стратегія визначає шляхи подолання кризових тенденцій і відставання в соціально-економічному розвитку Автономної Республіки Крим з перспективою перетворення автономії в територію комфортного проживання та успішного ведення бізнесу. Стратегія обгрунтовує стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку півострова на основі аналізу сучасних тенденцій, виявлення проблем та загроз розвитку Автономної Республіки Крим, визначає цілі, завдання та інструменти їх реалізації, визначає етапи реалізації. Стратегія враховує внутрірегіональну спеціалізацію територій півострова і спрямована на подолання надмірного розриву між територіями шляхом активізації точок зростання в менш розвинених регіонах, формування інтегрованих економічних структур на кластерній основі. Внаслідок реалізації Стратегії до 2020 року очікується збільшення валового регіонального продукту республіки в 1,8 рази в порівнянні з 2010 роком, продуктивності праці - в 1,8 рази, заробітної плати найманих працівників - в 2,4 рази, інвестицій в основний капітал - в 3 , 8 рази. Прийняття Стратегії дозволить досягти суттєвого поліпшення інвестиційного клімату в регіоні, підвищення ефективності державної політики регіонального розвитку, дієвої координації зусиль галузевих міністерств і відомств, місцевого самоврядування територій республіки. Після схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Стратегія повинна бути конкретизована у вигляді Плану її реалізації, в щорічних програмах економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, цільових та галузевих програмах та проектах розвитку регіону. Прийняття Стратегії стане фундаментом для укладення Угоди щодо регіонального розвитку Автономної Республіки Крим між Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Кабінетом Міністрів України, фінансування в рамках якого буде сприяти вирішенню актуальних проблем розвитку Криму. Мета і основні орієнтири Стратегії Стратегічною метою розвитку Автономної Республіки Крим є досягнення стійкого зростання рівня і якості життя кримчан на основі збалансованої соціально-економічної системи інноваційного типу, яка гарантує екологічну безпеку, динамічний розвиток економіки і реалізацію стратегічних інтересів України в Чорноморському регіоні. Крим 2020 - це регіон, який: є новатором з впровадження управлінських, соціальних та технологічних інновацій, спрямованих на стратегію випереджаючого розвитку, соціальну консолідацію і формування нової регіональної ідентичності; встав на шлях економічного розвитку в якості конкурентоспроможного суб'єкта єдиного економічного простору Україною і чорноморського субрегіону; гарантує безпеку життя і простір для реалізації професійного, кадрового та творчого потенціалу громадян; створює комфортні умови для перебування гостей регіону - споживачів рекреаційних послуг; є гарантом розвитку діалогу культур в чорноморському макрорегіоні, забезпечує збереження різноманіття культур, що склалися історично, створює умови для їх рівноправного розвитку, взаємозбагачення та міжнаціональної злагоди; забезпечує збереження біорізноманіття в природі, екологічну безпеку навколишнього середовища; займає лідируючі позиції в сфері впровадження моделі сталого розвитку; сприяє реалізації міжнародного транспортно-комунікаційного потенціалу Україна в чорноморському макрорегіоні; входить до групи високорозвинених регіонів України за якістю життя і рівнем соціальних стандартів. Досягнення наведеного бачення майбутнього Криму буде здійснюватися шляхом реалізації комплексу інтегральних стратегічних цілей: 1. Впровадження інтенсивної моделі економічного зростання, в основі якої: кардинальне поліпшення системи державного управління і введення програмно-цільового методу в систему планування та розвитку; концентрація державних капіталовкладень на реалізації суспільно важливих проектів у сфері комунального господарства, водопостачання, дорожнього будівництва, природоохоронної діяльності та забезпечення екологічної безпеки, що має створити базові умови для припливу приватних інвестицій у пріоритетні галузі кримської економіки; реструктуризація економіки з метою збільшення частки продукції з високою доданою вартістю та формування протягом 3-5 років конкурентоспроможних кластерів в санаторно-курортної та туристичної галузі, сільському господарстві і харчовій промисловості регіону, у машинобудівній та суднобудівній галузях, енергетиці і т. п. створення фінансово-інвестиційної інфраструктури та залучення цільових інвестицій, концентрація на інноваціях, що підвищують ефективність використання ресурсного і людського потенціалу республіки; прискорений розвиток транспортної інфраструктури, у тому числі орієнтованої на обслуговування туристських та експортно-імпортних потоків, що створить передумови для реалізації рекреаційного та промислового потенціалу Автономної Республіки Крим та дозволить їй зайняти відповідне місце в транспортно-логістичної мережі Чорноморського регіону; розвиток ринку землі. 2. Освоєння потенціалу міжрегіональної кооперації - перетворення співпраці з іншими регіонами України на ключовий фактор динамізації економічного зростання АРК: реалізація міжрегіональних інфраструктурних проектів; формування міжрегіональних кластерів, які можуть стати основою посткризового зростання; ініціація і просування програм співробітництва з придніпровськими областями і областями Чорноморсько-Азовського узбережжя Україні; 3. Модернізація статусу Автономної Республіки Крим у міжнародному поділі праці: набуття статусу конкурентоспроможного регіону, який представляє Україну в Чорноморському макрорегіоні і є активним учасником процесів, спрямованих на розвиток ефективної моделі регіональної кооперації; досягнення міжнародного визнання за Автономною Республікою Крим статусу безпечного та інвестиційно привабливого регіону, якому властивий невисокий рівень політичних ризиків; позиціонування території АРК як "майданчика", на якій базуються міжнародні проекти та ініціативи, спрямовані на розвиток співробітництва в гуманітарній сфері на принципах діалогу культур і цивілізацій в Каспійсько-Чорноморському та Чорноморсько-Середземноморському регіонах. 4. Розвиток Криму як національного та міжнародного центру туризму та рекреації - використання статусу національного центру рекреації в якості "пропуску" на регіональний і міжнародний ринки туризму та рекреації. Формування міжнародних кластерів туризму і рекреації, інфраструктури гостинності. 5. Забезпечення контрольованого і збалансованого просторового розвитку - вирівнювання міжрегіональних диспропорцій, збалансований розвиток за рахунок зонування територій та формування локальних центрів розвитку на кластерній основі, "екологізації" індустріальних районів і ревіталізації територій, не залучених у господарську діяльність. 6. Забезпечення рівного доступу населення до бюджетних послуг (освіти, пенсійного забезпечення, медичного обслуговування, адміністративних послуг тощо), що гарантує реалізацію конституційних прав громадян України. 7. Забезпечення соціальної консолідації та міжнаціональної злагоди, прав і свобод громадян, їхніх інтересів у сфері національної культури і рівноправного розвитку державної мови, російської, кримськотатарської та інших національних мов в АРК. 8. Забезпечення екологічної безпеки - досягнення європейських стандартів у сфері екологічної безпеки, впровадження сучасних еколого-економічних режимів і зон природокористування, поступовий перехід до самовідтворення природно-ресурсного потенціалу. Реалізація наведених стратегічних цілей буде здійснюватися в рамках наступних напрямків стратегії соціально-економічного розвитку АРК:

Реформування санаторно-курортного і туристського сектора. Всебічна реалізація потенціалу санаторно-курортного лікування і туризму за рахунок впровадження інноваційних технологій в рекреаційну діяльність, розвитку нових сегментів ринку рекреаційних послуг, оптимізації структури рекреаційного комплексу, зниження його негативного впливу на стан навколишнього середовища та природних ресурсів регіону. Формування агросектора ХХI століття. Розвиток високоякісного сільськогосподарського виробництва на базі сучасних екологічно чистих технологій, здатного забезпечити продовольчу безпеку населення і рекреантів і підвищити експортний потенціал традиційних галузей регіону, а також відродити соціальну сферу села. Модернізація галузевої структури промисловості. Створення конкурентоспроможної промисловості на підставі використання передових досягнень науки і техніки у виробничій діяльності, зниження матеріало-та енергоємності виробництва, забезпечення дотримання екологічних норм, максимально ефективного використання виробничих потужностей, стабільне забезпечення АРК основними видами енергоресурсів. Розвиток транспортного потенціалу. Досягнення комунікаційної доступності кожного з населених пунктів АРК, диверсифікація транспортного забезпечення кримчан і гостей регіону, розвиток транзитного потенціалу для вантажних і пасажирських перевезень. Створення середовища, сприятливого для життя. Зниження рівня бідності, скорочення соціальної диференціації населення, розвиток системи освіти з метою формування високоефективного людського капіталу в регіоні, розвиток системи охорони здоров'я, створення комфортних умов для життя шляхом реалізації ефективної державної політики у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та захисту прав споживачів, забезпечення громадян доступним житлом, розвитку інженерної інфраструктури, дотримання громадської безпеки, задоволення культурно-освітніх потреб представників усіх національних спільнот, досягнення європейських стандартів екологічної безпеки. Організаційно-інституціональні механізми реалізації Стратегії Глава 1. Логістична схема реалізації Стратегії Досягнення цілей, визначених у Стратегії, має базуватися на створенні умов для вирішення існуючих проблем за допомогою програмно-цільового методу в системі планування розвитку регіону, що реалізується на підставі відповідних методів досягнення ефективності. Безпосередніми виконавцями основних завдань, пов'язаних з впровадженням на практиці положень Стратегії, є органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, установи та організації. Їх діяльність за напрямами, передбаченими Стратегією, полягає у створенні умов для стимулювання та напрямки дій комерційних підприємств, приватних осіб, громадських та недержавних організацій згідно з визначеними в Стратегії цілям, пріоритетам і завданням. Таким чином, реалізація Стратегії повинна стати результатом скоординованих спільних зусиль, консолідуючим фактором для всіх конструктивних сил республіки. Впровадження Стратегії відбувається в процесі розробки та реалізації на її базі комплексу програмних і нормативних документів, що включають: 1. План реалізації Стратегії, визначає механізми відповідальності і комунікації влади, бізнесу та громадянського суспільства, конкретні заходи (які деталізують певні Стратегією завдання), відповідальні організації, терміни виконання, орієнтовний обсяг фінансування, джерела фінансування та очікувані результати. Розробник - Рада міністрів АРК, план затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим. 2. Щорічні програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, які розробляються на основі Стратегії та Плану реалізації Стратегії. Розробник - Рада міністрів АРК; затверджуються Верховною Радою АРК. 3. Республіканські цільові програми, спрямовані на вирішення проблем розвитку галузей економіки та сфер життєдіяльності. Розробляються з метою конкретизації положень Стратегії і Плану реалізації Стратегії в певній сфері. Фінансування регіональних цільових програм здійснюється як у межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік, так і з залученням позабюджетних джерел фінансування. Розробник - органи виконавчої влади в АРК; затверджуються Верховною Радою АРК. 4. Стратегії розвитку міст і районів Автономної Республіки Крим, що визначають основні пріоритети і цілі розвитку територій в рамках реалізації спільних пріоритетів і завдань, передбачених Стратегією та республіканськими цільовими програмами. Розробник - виконавчі комітети міських рад та районні державні адміністрації в АРК; затверджуються радами відповідного рівня. Стратегія є підставою для визначення загального плану дій, а також для укладення Угоди про регіональний розвиток між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, що має забезпечити стабільність відносин центральної і регіональної влади. За умови укладання Угоди про регіональний розвиток стане можливим забезпечення спільного фінансування пріоритетних галузей і сфер економіки АРК. Керованість і ефективність реалізації Стратегії забезпечуються завдяки формуванню дієвого інформаційного супроводу, що включає: налагоджену систему збору, погодження та використання статистичної, аналітичної, нормативної, програмно-планової і прогнозної інформації для прийняття державно-управлінських рішень на регіональному (місцевому) рівні; застосування сучасних технологій збору та обробки об'єктивної інформації про стан природно-ресурсного та економічного потенціалу регіону, зокрема - із застосуванням методів геоінформаційних технологій; системний моніторинг широкого кола індикаторів соціально-економічного розвитку та екологічної ситуації; відкритість і прозорість діяльності органів влади АРК, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, регулярне інформування громадськості про основні проблеми соціально-економічного та культурного розвитку регіону, шляхи їх вирішення та перспективи прийняття оптимальних державно-управлінських рішень; активізацію участі населення та громадських об'єднань регіону в підготовці, обговоренні та вирішенні питань соціально-економічного та культурного розвитку регіону. Враховуючи різноманітність видів діяльності та організаційно-господарських форм, властивих економіці АРК, ефективним засобом побудови взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, інструментом підвищення дієвості заходів державної політики є створення регіональних кластерів. Впровадження кластерних принципів господарської організації вимагає застосування спеціальних заходів щодо підтримки розвитку кластерів, до яких відносяться: розробка концепції розвитку регіональних кластерів в Автономній Республіці Крим з метою підвищення рівня конкурентоспроможності економіки регіону, враховуючи особливості геополітичного положення та природно-ресурсного потенціалу території; розробка методології формування регіональних і локальних кластерів відповідно з регіональними особливостями, а також методології оцінки ефективності їх функціонування, враховуючи міжнародний досвід; організація та проведення конференцій, семінарів для учасників кластера, що сприяють обміну інформацією, досвідом та розвитку співпраці; обгрунтування необхідності виділення державних субсидій для розвитку регіональних кластерів; підтримка суб'єктів малого та середнього підприємництва як основних учасників кластера; сприяння просуванню інвестиційних проектів, що реалізуються в рамках регіональних кластерів, які відповідають стратегічним пріоритетам регіону та передбачають підвищення конкурентоспроможності учасників кластера; розвиток інституціонального середовища, що сприяє ініціювання та підтримки розвитку регіональних та міжнародних кластерів, що забезпечує ефективне інформаційну взаємодію між органами державної влади та місцевого самоврядування, міжнародними партнерами та учасниками кластеру; розвиток механізмів комерціалізації технологій, стимулювання інновацій шляхом підтримки співробітництва між науково-дослідними організаціями та підприємствами кластера; сприяння в просуванні продукції учасників регіональних кластерів на зовнішні ринки за допомогою надання правової та методичної підтримки діяльності їх експортних складових, здійснення виставково-ярмаркової діяльності; сприяння просуванню бренду кластера за допомогою залучення прямих інвестицій і участі держави в організації і проведенні рекламних кампаній і заходів. Глава 2. Інститути, відповідальні за реалізацію Стратегії Базовими інститутами, відповідальними за реалізацію Стратегії, є: Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Координаційна рада з стратегічного розвитку Автономної Республіки Крим, Рада інвесторів при Раді міністрів Автономної республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим, Агентство регіонального розвитку Автономної Республіки Крим. Верховна Рада Автономної Республіки Крим визначає і затверджує: план реалізації Стратегії та щорічні програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим; республіканські цільові програми Автономної Республіки Крим, спрямовані на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку; порядок формування та використання цільового Фонду розвитку Автономної Республіки Крим. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим забезпечує реалізацію Стратегії та розробляє: план реалізації Стратегії; щорічні програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим; республіканські цільові програми; порядок формування та використання цільового Фонду розвитку АРК. Координаційна рада з стратегічного розвитку Автономної Республіки Крим є консультативно-дорадчим органом, створеним при Раді міністрів Автономної Республіки Крим з метою координації розробки та забезпечення реалізації Стратегії, а також стратегій розвитку міст і районів. Рада інвесторів при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідно до свого статусу, відповідає за формування сприятливого інвестиційного клімату на території АРК, стимулювання припливу інвестицій (у тому числі іноземних) у пріоритетні сфери економіки, визначені Стратегією, підвищення ефективності реалізації інвестиційної політики на території АРК з метою реалізації інтегральних стратегічних цілей Стратегії. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування беруть участь у реалізації Стратегії у відповідності зі своїми повноваженнями, і взаємодіючи в установленому порядку з органами державної влади, органами влади АРК, підприємствами, установами та організаціями. Агентство регіонального розвитку (АРР) Автономної Республіки Крим - має стати центром координації ділової взаємодії влади і бізнесу, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, неурядових та волонтерських організацій з метою сприяння реалізації Стратегії, поліпшення інвестиційного клімату в регіоні. Завдання і функції Агентства регіонального розвитку визначаються Статутом про Агентстві регіонального розвитку.Прослушать

Кошти Фонду розвитку Автономної Республіки Крим направляються на підтримку збалансованого економічного, соціального і екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим. Фінансування проектів за рахунок коштів Фонду може здійснюватися на умовах інвестування (довгострокового фінансування та внесків до статутного фонду), гарантування і, на безповоротних засадах, у вигляді грантів. Глава 3. Механізми комунікації держави, бізнесу та громадянського суспільства Максимальна ефективність Стратегії як предмета концентрації зусиль влади, бізнесу і населення АРК, буде досягатися в рамках формування інститутів соціального партнерства та розвитку механізмів і форм комунікації органів державного управління, бізнесу та громадськості. Учасниками такого комунікативної взаємодії є: центральні органи державної влади України; органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування; регіональні галузеві асоціації та об'єднання підприємців та господарюючих суб'єктів; господарюючі суб'єкти; громадські організації, політичні партії та рухи; населення республіки. В процесі реалізації Стратегії комунікаційне взаємодія держави, бізнесу та громадськості буде сконцентровано в сферах: підвищення ефективності державного управління (стратегічне планування, бюджетний процес, антикризові програми, міжрегіональне співробітництво, кадрова політика тощо); економічного розвитку АРК (адміністративне регулювання, інвестиції, державно-приватне партнерство, впровадження інновацій, міжгалузеву співпрацю тощо); досягнення нової якості життя в АРК та сприяння розвитку регіональних співтовариств (інфраструктура, соціальна сфера, екологія тощо) Розширення соціального партнерства та комунікацій органів державного управління, бізнесу та громадськості має на меті: інституціалізацію управлінських та соціальних інновацій; забезпечення високого рівня обізнаності громадськості про стратегічні плани та поточної діяльності державних установ, організацію рівного доступу до соціально важливої інформації усіх жителів АРК; забезпечення підтримки громадськістю соціально-економічних інновацій; створення постійно діючих майданчиків для суспільного діалогу різних соціальних груп та органів державної влади та місцевого самоврядування; актуалізацію інтересів жителів Автономної Республіки Крим, розвиток їх соціальної активності, оформлення її в громадських ініціативах та реалізованих проектах; вирішення конфліктних ситуацій на засадах консенсусу і взаємоповаги. Досягненню цілей і пріоритетів Стратегії сприятиме системний підхід до взаємодії держави і суб'єктів громадянського суспільства. Зокрема, передбачається використання наступних комунікаційних механізмів: формування ефективно діючої системи "електронного уряду"; участь представників громадськості у розробці проектів нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим, республіканських цільових програм, стратегій розвитку (АРК, районів, міст тощо); організація та забезпечення експертно-аналітичної діяльності, розвиток правової та інформаційної бази інститутів соціального партнерства держави і місцевих громад; розвиток механізмів державно-приватного партнерства; розвиток механізмів громадського моніторингу соціально-економічної ситуації, включаючи громадський контроль і експертизу реалізації управлінських та соціальних інновацій; впровадження пілотних проектів, підтримка ефективних інноваційних соціальних моделей та технологій, спрямованих на вирішення проблем суспільного розвитку; організація освітньої та просвітницької діяльності щодо принципів соціального та державно-приватного партнерства, розробка моделей професіоналізації кадрів, які забезпечують реалізацію принципів соціального партнерства; забезпечення інформаційної відкритості влади. Взаємодія держави, бізнесу та громадськості в Автономній Республіці Крим в залежності від цілей повинні проходити в наступних формах: постійно діючі територіальні громадські і державно-громадські ради, міські, районні збори, наради, робочі та експертні групи і комісії; громадські ради різного функціонального призначення при галузевих підрозділах органів державної влади та органів місцевого самоврядування; організація обговорення соціально важливих проблем з широким використанням інформаційних технологій, ЗМІ і т.п.; конкурси соціально значущих програм та грантових проектів; ярмарки проектів та інші форми стимулювання громадської і підприємницької активності. Про підсумки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим за I півріччя 2011 року У січні-червні 2011 року зусилля Ради міністрів Автономної Республіки Крим були спрямовані на реалізацію завдань, визначених Стратегією економічного та соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011-2020 роки (далі - Стратегія), затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2010 № 121-6/10, з урахуванням Плану реалізації першого етапу (2011-2013 роки) Стратегії, затвердженого постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2011 № 329-6/11. Результати виконання поставлених завдань відбилися в досягненні позитивних тенденцій в основних пріоритетних галузях і сферах економіки автономії. У січні-червні 2011 року кількість відпочиваючих склала 1349,3 тис.осіб, що на 5% перевищує аналогічний показник минулого року. В санаторно-курортних і туристичних закладах відпочило 336,3 тис. осіб, що на 5,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Від курортних регіонів у звітному періоді надходження податкових платежів склали 1137,9 млн. грн., що на 166,6 млн. грн., або на 17,2% більше, ніж за січень-червень 2010 року, питома вага надходжень до бюджету від курортних регіонів складає 39,5% всіх надходжень по Автономній Республіці Крим. Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в січні-червні 2011 року по всіх категоріях господарств зріс у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 3%, у тому числі на сільськогосподарських підприємствах - на 7%, в господарствах населення - скоротився на 0,8%. Слід зазначити, що тенденція нарощування виробництва на сільськогосподарських підприємствах відповідає загальносвітовим змінам в організації процесу сільськогосподарського виробництва: великотоварні виробники мають більше можливостей для власного розвитку і задоволення потреб внутрішнього ринку в порівнянні з потенціалом господарств населення. У всіх категоріях господарств у звітному періоді зросло виробництво м'яса на 4,1% і склало 102,9 тис. тонн, яєць - на 13,5% і склало 427,6 млн. шт. Стабільно зростають показники продуктивності сільськогосподарських тварин: середній надій молока на одну корову у звітному періоді на сільськогосподарських підприємствах становитиме 2004 кг, що на 1,3% більше січня-червня 2010 року, продуктивність курей-несучок зросла на 1,4% і склала 150 яєць . Обсяг виробленої промислової продукції за січень-червень 2011 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 6,7%. Випуск промислової продукції на підприємствах переробної промисловості збільшився на 8,8%, на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, води та газу - на 2,8%, на підприємствах добувної промисловості спостерігається падіння обсягів виробництва на 2,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основні галузі переробної промисловості у звітному періоді збільшили обсяги виробництва: машинобудування - на 31,3% (по Україні - на 21,2%), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції - на 11%, хімічна і нафтохімічна промисловість - на 10%. У січні-червні 2011 року в будівництві спостерігалися позитивні зміни: підприємствами будівельної галузі виконано робіт на суму 961,2 млн. грн, що на 24,9% більше відповідного періоду минулого року. (по Україні - на 14,5%).

Активізація виробничої діяльності підприємств промислової та будівельної галузей, які є основними споживачами транспортних послуг, забезпечила в січні-червні 2011 року зростання перевезення вантажів на 19% порівняно з рівнем січня-червня минулого року (по Україні зростання - на 10,3%). Приріст забезпечений переважно залізничним і водним видами транспорту, обсяг вантажоперевезень яких зріс на 27,1% (по Україні - на 9,2%) і 19,3% (по Україні зниження на 3,2%) відповідно. З перевезень пасажирів також відзначається приріст: обсяг пасажироперевезень за 1 півріччя 2011 року склав 123,9 млн. осіб, що на 11,6% перевищує рівень аналогічного періоду 2010 року (по Україні - на 3,3%). При цьому значно поліпшили показники роботи морський, тролейбусний та авіаційний транспорт: у звітному періоді цими видами транспорту перевезено більше пасажирів на 19,7%, 50,7% і 300% відповідно. Обсяг експорту товарів в Автономній Республіці Крим за січень-травень 2011 року складе 263,4 млн. дол США, імпорту - 242,6 млн. дол США. У порівнянні з аналогічним періодом 2010 року обсяг експорту зріс на 17,4%, імпорту - збільшився майже в 2,5 разів, що зумовило позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в розмірі 20,8 млн. дол США. До країн СНД експорт усіх товарів виріс в 1,5 рази, у тому числі в Росію в 1,4 рази. За січень-червень 2011 року до загального фонду зведеного бюджету Автономної Республіки Крим надійшло доходів в сумі 3602,0 млн. грн., що на 34,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Планові показники, затверджені на січень-червень 2011 року, виконані на 102,5%. Дотацій з Державного бюджету України надійшло у сумі 736,1 млн. грн, субвенцій з державного бюджету -. 1230,1 млн. грн, податків і зборів -. 1635,9 млн. грн. Надходження акцизного податку з вироблених в Україні товарів за січень-червень 2011 року склали 359,1 млн. грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року його надходження збільшилися на 101,8 млн. грн., або на 39,6%. За січень-червень 2011 року до зведеного бюджету Автономної Республіки Крим надійшло 928,7 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 142,6 млн. грн., або на 18,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За січень-червень 2011 року з території Автономної Республіки Крим до Державного бюджету України перераховано 1546,4 млн. грн. податків і зборів (без власних надходжень бюджетних установ, без урахування вилучення та трансфертів). Оборот роздрібної торгівлі за 1 півріччя 2011 року склав 12,0 млрд. грн., що в порівнянних цінах на 16,8% перевищує рівень відповідного періоду 2010 року. Номінальна середньомісячна заробітна плата в січні-травні 2011 року склала 2107 грн., Що на 17,2% більше, ніж за аналогічний період 2010 року. Індекс реальної заробітної плати за січень-травень 2011 року складе 106,3%. Заборгованість з виплати заробітної плати на 01 червня 2011 року складе 70,1 млн. грн., що на 0,7 млн. грн., або на 1% менше, ніж на 1 січня 2011. Протягом січня-червня 2011 року: - Обсяги працевлаштування незайнятих громадян перевищили показник аналогічного періоду 2010 року на 13% і склали 18,2 тис. осіб, з них 242-м громадянам надано одноразову допомогу по безробіттю для відкриття власної справи; - Потреба підприємств у робочій силі, заявлена ??в службу зайнятості, склала 4,9 тис. осіб. Вжиті заходи щодо реалізації політики зайнятості в Автономній Республіці Крим дозволили в січні-червні 2011 року забезпечити тимчасовою зайнятістю за рахунок участі в громадських роботах 5,0 тис. людина, надати можливість отримати нову професію або підвищити кваліфікацію 5,6 тис. осіб. Незважаючи на ряд позитивних тенденцій, не вдалося досягти позитивних результатів у наступних напрямках діяльності. Так, станом на 01 липня 2011 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року в усіх категоріях господарств поголів'я корів скоротилося на 9,5%, при цьому на сільськогосподарських підприємствах поголів'я збереглося на минулорічному рівні, а в господарствах населення скоротилося на 10,5% . Скорочення поголів'я корів молочного напряму відбилося на виробництві молока. Так, у січні-червні 2011 року виробництво молока скоротилося на 7,2% і склало 151,2 тис. тонн. У звітному періоді на підприємствах добувної промисловості спостерігалося падіння виробництва на 2,5% нижче рівня минулого року за рахунок зниження видобутку вапнякового каменю, гіпсового та вапнякового алебастру на 23,7%. Незважаючи на дефляцію в червні місяці (ціни знизилися на 0,5%) індекс споживчих цін за січень-червень 2011 року склав 108,5%, що значно перевищує середньоукраїнський показник (105,9%) і аналогічний період минулого року (104,4 %). Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої за січень-червень 2011 року зросли на 9,5% (по Україні - на 6,1%). Внаслідок пізнього настання весни найбільше зростання цін спостерігається на овочі (+35,5%) і фрукти (+44,4%). Зростання цін на паливо і масла в січні-червні 2011 року склав 30,6%, що призвело до зростання цін на транспортні послуги на 20,1%. Основним фактором, що стримує розвиток житлово-комунальної галузі, як і раніше є невідповідність тарифів з тепло-, водопостачання та водовідведення економічно обгрунтованим витратам на їх виробництво. Рівень оплати населенням автономії за житлово-комунальні послуги в 1 півріччі 2011 року склав 92,5%. У свою чергу рівень оплати підприємствами житлово-комунального господарства за електроенергію склав 80,7%, за природний газ - 51%. Для Автономної Республіки Крим, як курортного регіону, проблема поводження з відходами має особливе значення. Щорічно в Автономній Республіці Крим утворюється близько 1,0 млн. т. твердих побутових відходів і станом на 01 червня 2011 року їх накопичено понад 26 млн. т. На сьогоднішній день лише 11 з 28 полігонів мають запас потужності з захоронення ТПВ. Велику небезпеку становлять 270 сільських звалищ, велика частина з яких є стихійними. Станом на 1 липня 2011 зареєстровано 16,0 тис. безробітних, що на 53,9% більше рівня відповідного періоду 2010 року, рівень зареєстрованого безробіття збільшився з 0,86% до 1,34%, навантаження на одне вільне робоче місце на фіксованому ринку праці виросла з 2 до 3 осіб, рівень працевлаштування через службу зайнятості зменшився на 2,0 п.п. і склав 39,9%. Відповідно до статті 38 Конституції Автономної Республіки Крим, пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2006 року № 1376 "Про роботу центральних та місцевих органів виконавчої влади із забезпечення економічного і соціального розвитку регіонів у січні-серпні 2006 р., виконання Плану невідкладних заходів з подолання кризових явищ в економіці і соціальній сфері та завершення підготовки до роботи в осінньо-зимовий період ", з метою поліпшення соціально-економічної ситуації в Автономній Республіці Крим. Етапи реалізації Стратегії Етапність реалізації Стратегії визначається прогнозованою реакцією економіки АРК на заходи державної політики посткризового періоду, а також заходи в сфері регіонального розвитку, що вживаються виконавчою владою АРК відповідно до даної Стратегією. Запропоновані етапи базуються на прогнозних розрахунках, проведених Національним інститутом стратегічних досліджень. Глава 1. Етап подолання кризових тенденцій та формування передумов структурних зрушень Необхідність першого етапу зумовлена ??наслідками глибокої соціально-економічної кризи та необхідністю їх подолання. Особливостями першого етапу будуть: переважання відновного типу економічного зростання з пріоритетом підвищення завантаження наявних виробничих потужностей, вихід на докризовий рівень завантаження до кінця етапу; поступове прискорення темпів приросту ВРП до 6-7% на рік; поступове синхронне збільшення інвестування в основний капітал і рівня реальної заробітної плати. У світлі вищесказаного, реалізація Стратегії повинна концентруватися на: створення сприятливих умов для відновлення економічної динаміки шляхом пріоритетного розвитку ринків, інформаційної та правової підтримки діяльності підприємств АРК на регіональному та зовнішніх ринках; реалізації систем заходів з вирішення найбільш гострих протиріч, які накопичилися у соціально-економічній сфері республіки; формуванні передумов структурних зрушень в економіці АРК шляхом створення відповідної нормативно-правової бази та інституційних основ її функціонування; впровадженні технологічних і організаційних інновацій, покликаних сформувати необхідні тренди структурної модернізації галузей АРК; концентрації обмежених інвестиційних ресурсів на інвестуванні у розвиток транспорту та транспортно-комунікаційної інфраструктури, які, згідно модельним розрахунками, найбільш ефективні для підвищення динаміки і якості економічного зростання. Передбачувана тривалість першого етапу - 2011-2013 рр.. Індикативні показники (в цілому за період): реальний приріст ВРП-18, 4%, (.. 105,8% рівня 2008 г станом на кінець 2013 г); збільшення інвестицій в основний капітал на 53,8%, продуктивності праці - на 12,9%, заробітної плати найманих працівників (у реальному вимірі) - на 33,1% порівняно з рівнем 2010 року. Глава 2. Етап активної структурної перебудови Другий етап буде характеризуватися завершенням періоду дії інерції посткризового відновлення і концентрацією економіки на здійсненні позитивних структурних зрушень. Особливостями другого етапу будуть: стабілізація показників приросту ВРП на досягнутих відносно високих рівнях (близько 6% на рік); прискорення приросту інвестування в основний капітал при уповільненні динаміки реальних доходів населення; перехід від екстенсивного (випереджаюче зростання завантаження основного капіталу) до інтенсивного (випереджаюче зростання інвестицій в основний капітал) типу економічного зростання. На другому етапі реалізація Стратегії повинна концентруватися на: масовому впровадженні пілотних технологічних і організаційних інновацій, сформованих у ході першого етапу; регулюванні внутрішніх та іноземних інвестицій в основний капітал з метою їх концентрації на пріоритетних напрямках структурної модернізації; практичної реалізації сформованого в ході першого етапу нормативно-правового та інституціонального потенціалу організаційної модернізації соціально-економічної сфери АРК. Передбачувана тривалість етапу - 2014-2016 рр.. Індикативні показники (в цілому за період): реальний приріст ВРП-17, 8% (.. 124,6% рівня 2008 г станом на кінець 2016 р); збільшення інвестицій в основний капітал на 55,4%, продуктивності праці - на 19,3%, заробітної плати найманих працівників (у реальному вимірі) - на 33,1% порівняно з рівнем 2013 року. Глава 3. Етап перетворення структурних змін в основу стабільного прогресу регіону Третій етап буде характеризуватися отриманням практичної віддачі від проведеної структурної модернізації для підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, соціального ефекту її зростання. Особливостями третього етапу будуть: відновлення прискорення темпів приросту ВРП на грунті впровадження нових технологій та факторів конкурентоспроможності; відновлення прискорення темпів зростання доходів населення на основі сталого зростання продуктивності праці; уповільнення динаміки інвестування в основний капітал; поступове наближення структурних і макроекономічних параметрів економіки АРК і Україна в цілому до аналогічних показників економічно розвинених країн. На третьому етапі реалізація Стратегії повинна концентруватися на: забезпечення ефективного функціонування модернізованої структури економіки регіону; системної реалізації великих інфраструктурних проектів, спрямованих на розвиток процесів структурної модернізації економіки регіону. Передбачувана тривалість третього етапу - 2017-2020 рр.. Індикативні показники (в цілому за період): реальний приріст ВРП-29, 2% (.. 161,1% рівня 2008 р за станом на кінець 2020 р); збільшення інвестицій в основний капітал на 57,4%, продуктивності праці - на 30,8%, заробітної плати найманих працівників (у реальному вимірі) - на 44,4% порівняно з рівнем 2016 року.