Громадянин-підприємець здійснює діяльність в межах універсальної правоздатності -- права займатися підприємницькою діяльністю, передбаченого ст. 42 Конституції України. Це означає можливість особи займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, здійснення якого не суперечить законодавству. Він діє без установчих документів на відміну від юридичної особи, яка діє в межах спеціальної правоздатності та обмежена видами діяльності, встановленими засновниками в установчих документах.

Згідно з ч. 5 ст. 128 ГК України громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у ст. 44 ГК України, зокрема, він може здійснювати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, що не суперечать закону. Зважаючи на визначення господарської діяльності, що наводиться у ст. З ГК України, у широкому значенні вони можуть виготовляти та реалізовувати продукцію, виконувати роботи чи надавати послуги вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Проте законодавство містить обмеження щодо можливості провадження приватними підприємцями певних видів діяльності. Поряд із загальними обмеженнями у здійсненні підприємницької діяльності, фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності не можуть, зокрема:

1) надавати фінансові послуги, якщо інше прямо не передбачене законом. Згідно із Законом України від 12 липня 2001 р. № 2664-1II "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважаються, зокрема, такі послуги:

-- випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

-- довірче управління фінансовими активами;

-- діяльність з обміну валют;

-- залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

-- фінансовий лізинг;

-- надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

-- надання гарантій та поручительств;

-- переказ грошей;

-- послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

-- торгівля цінними паперами;

-- факторинг;

2) займатися діяльністю у сфері організації телебачення і радіомовлення (Закон України "Про телебачення і радіомовлення");

3) займатися космічною діяльністю (Закон України "Про космічну діяльність");

4) займатися діяльністю у сфері здійснення операцій з металобрухтом (згідно зі ст. 4 Закону України "Про металобрухт" операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами);

5) займатися діяльністю у сфері загальної середньої та вищої освіти (закони України "Про загальну середню освіту", "Про вищу освіту");

6) займатися концесійною діяльністю щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг (згідно зі ст. 1 Закону України "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" концесіонером може бути юридична особа).

Громадянин-підприємець уособлює і власника відповідного бізнесу, і орган управління ним. Це відрізняє його від деяких юридичних осіб зі складним порядком керівництва, обумовленим наявністю декількох органів управління із розподілом між ними відповідних функцій. Наприклад, ЦК України та Законом України "Про господарські товариства" для акціонерного товариства передбачена наявність загальних зборів товариства, спостережної ради, виконавчого органу -- правління або іншого, а також ревізійної комісії товариства [68, с. 203].

Чинне законодавство України не передбачає виокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси належного цьому громадянинові майна. Так, ч. 2 ст. 128 ГК України та ч. 1 ст. 52 ЦК України прямо встановлюють правило про те, що громадянин-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна (ч. 2 ст. 52 ЦК України). За рішенням суду за відповідними зобов'язаннями може бути звернено стягнення на все належне приватному підприємцеві майно, в тому числі і те, яке він не використовував для зайняття підприємницькою діяльністю (приватна квартира, дача, меблі, автомашина тощо). Зважаючи на наявність повної відповідальності за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, громадянин-підприємець провадить підприємницьку діяльність без формування статутного, резервного та інших фондів.

На відміну від цього згідно зі ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. За загальним правилом учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (ч. 2 ст. 219 ГК України). Такі випадки встановлені, наприклад, ЦК (ГК) України і Законом України "Про господарські товариства" -- щодо додаткової відповідальності учасників товариства з додатковою відповідальністю, повної відповідальності -- щодо учасників повного та командитного товариств) або можуть встановлюватись установчими документами юридичної особи.

Громадянин-підприємець має можливість обрати спосіб оподаткування доходів за спрощеною системою. Застосування єдиного податку при оподаткуванні доходу приватного підприємця регулюється Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Працювати за спрощеною системою підприємець може за додержання таких вимог:

-- обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинна перевищувати 500 тис. грн.;

-- у трудових відносинах упродовж року не може перебувати більше 10 осіб;

-- діяльність не може бути пов'язаною з торгівлею лікеро-горілчаними і тютюновими виробами, а також пально-мастильними матеріалами [12, с. 13].

Ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації підприємця у розмірі від 20 до 200 грн. на місяць. Ця ставка підвищується на 50% за кожного працівника, що залучатиметься фізичною особою-підприємцем для здійснення діяльності.

Сплата єдиного податку за підсумками діяльності у звітному періоді дає законні підстави приватному підприємцеві не тільки не сплачувати прибутковий податок, а й не складати відповідну декларацію. Підтвердження цього можна знайти в п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727". Тому приватні підприємці, які є платниками єдиного податку, звільняються від щоквартальних авансових платежів.
Єдиний податок значно полегшує ведення бухгалтерського обліку, який стає більш зрозумілим. Особливо для тих громадян, які тільки розпочинають самостійний бізнес і у той же час повинні в стислі строки оволодіти методами господарських підрахунків і ведення діловодства. Привертає увагу і можливість заощадження коштів через дозвіл незастосування цією категорією підприємців касових апаратів при проведенні операцій з готівкою.

Проте, як свідчить практика, ця система не є досконалою. Так, далеко не кожний підприємець має регулярні грошові надходження. Однак сплата єдиного податку відбувається незалежно від результатів діяльності. Видаються недостатньо обміркованими і вимоги щодо обмеження кількості найманих працівників. Адже якщо підприємець вдало розпочав бізнес і має можливості для його подальшого розвитку, таке обмеження заважатиме і інвестиціям і створенню додаткових робочих місць в Україні.

Громадянин-підприємець має можливість не відкривати банківський рахунок, працювати виключно за готівкові кошти і використовувати готівкову виручку на свій розсуд. Такий висновок випливає з факту відсутності у законодавстві положень щодо обов'язкової наявності у суб'єкта підприємницької діяльності -- фізичної особи відповідних рахунків, на відміну від підприємств, для яких така наявність є однією з основних ознак (ч. 4 ст. 62 ГК України).

Фізична особа набуває статусу суб'єкта підприємницької діяльності за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:

Громадянин-підприємець зобов'язаний додержуватися вимог, передбачених ГК, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдану ним шкоду.

Висновки

Проведений аналіз господарської діяльності суб'єктів господарювання дає можливість зробити наступні висновки та узагальнення:

1. Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав і обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

2. Суб'єктами господарювання є - господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність зареєстровані у встановленому законом порядку і суб'єктом господарського права є окремий громадянин (фізична особа), що легітимують в організаційно-правовій формі, що допускається законом для здійснення господарської діяльності і керівництва нею, наділені необхідними для цього правами і обов'язками і що несуть відповідальність за результати господарювання.

3. Для участі в господарській діяльності будь-який суб'єкт господарювання повинен бути наділений необхідними для цього правами і обов'язками. Без цього він не може виконати завдань, що стоять перед ним, реалізувати покладені функції і досягти поставлених цілей;

4. Чинне законодавство надає власникові право використовувати майно, що належить йому, включаючи і засоби виробництва, для здійснення самостійної підприємницької діяльності або для підстави суб'єкта господарювання, зокрема із статусом юридичної особи. Закріплення в законодавстві подібного права власника особливо важливе в умовах ринкової економіки. Це дозволяє, обмежити ризик власника на випадок невдалого вкладення капіталу та диверсифікувати ризик засновника, оскільки закон, як правило, не забороняє йому брати участь в створенні декількох суб'єктів господарювання; по-третє, реалізувати принцип роздільної відповідальності засновника і установленого їм господарюючого суб'єкта.

5. Припинення діяльності суб'єктів господарювання -- юридичних осіб може здійснюватися двома способами -- шляхом реорганізації або ліквідації в добровільному або примусовому порядку. Унаслідок реорганізації суб'єкт господарювання припиняє своє існування, проте його майно (сукупність майнових прав і обов'язків) не розподіляється між його учасниками (як при ліквідації), а переходить до створеного в результаті реорганізації іншому суб'єктові. Таким чином, на відміну від ліквідації, реорганізації властиве правонаступництво.

6. Підприємство -- це основна організаційна ланка народного господарства, самостійний суб'єкт господарювання, який має права юридичної особи і виконує виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку. Видовою ознакою підприємств є також їх організаційно-правова форма.

7. Господарське об'єднання -- сукупність самостійних суб'єктів господарювання, які об'єднують свою виробничу, наукову, комерційну і іншу господарську діяльність для захисту загальних інтересів, координації зусиль у вирішенні складних технічних, технологічних, фінансових, соціально-економічних проблем, реалізації цільових програм і проектів інвестиційного, науково-технічного і екологічного характеру. У господарське об'єднання можуть входити не тільки підприємства, але і інші суб'єкти господарювання (об'єднання, кооперативи і т. д.).

8. Глава 13 ГК України до суб'єктів господарювання відносить також іноземних суб'єктів господарювання, кредитні спілки, благодійні та інші неприбуткові організації.

Список використаної літератури

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Право, 1996. - 128 с.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. - Загол. з екрана.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 із змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. - Загол. з екрана.

4. Про господарські товариства: Закон України від 05.11.2008 [Електронний ресурс]. - Загол. з екрана.

5. Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15.05.2003 №755-IV із змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. - Загол. з екрана.

6. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 07.05.2009// Юридичний вісник України. - 2009. - № 8. - С. 4-21.

7. Про промислово-фінансові групи в Україні: Закон України від 06.01.2004 [Електронний ресурс]. - Загол. з екрана.

8. Абрамов Н.А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учеб. пособ./ Н.А. Абрамов. - Х.: Право, 2002. - 255 с.

9. Азаров Л. Ліквідація та реорганізація підприємства. Питання оподаткування/ Л. Азаров // Юридичний журнал. - 2007. - №10. - С. 18-19.

10. Анохіна І. Поняття та правовий статус регулювання суб'єктів природних монополій/ І. Анохіна // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 8. - C. 32-35.

11. Апанасенко К. Комунальні господарські об'єднання: актуальні проблеми правового регулювання/ К. Апанасенко // Право України. - 2008. - № 2. - С. 50-53.

12. Белянович О. Механізм правового регулювання відносин, що виникають у сфері економічної конкуренції/ О. Белянович // Конкуренція. - 2006. - № 3. - С. 12-14.

13. Березюк О. Господарські об'єднання: стан законодавства та перспективи розвитку/ О. Березюк // Право України. - 2006. - № 3. - С. 6-8.

14. Білоус Г.М. Правові аспекти дерегуляції підприємницької діяльності/ Г.М. Білоус // Підприємництво і право: Зб. наук. пр. - К., 2008. - С. 97-107.

15. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище/ О.М. Вінник. - К.: Знання, 2002. - 149 с.

16. Вінник О.М. Характерні риси господарських організацій/ О.М. Вінник // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2005. - № 6. - С. 23-27.

17. Віхров О. Управління господарською діяльністю як категорія господарського права/ О. Віхров // Право України. - 2008. - №1. - С. 47-53.

18. Войтюк І.А. Методичні рекомендації щодо вивчення Цивільного та Господарського кодексів України/ І.А. Войтюк. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 227 с.

19. Господарське законодавство: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / О.В. Кришевич, В.В. Мачуський, О.В. Перепадя, В.Є. Постульга. - К.: КНЕУ, 2005. - 182 с.

20. Господарське право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл./ М.К. Галянтич, С.М. Грудницька, О.М. Міхатуліна та ін. - К.: МАУП, 2005. - 424 с.

21. Грудницкая С. Порядок формирования объединений предприятий: структура и компетенция органов объединения/ С. Грудницкая // Предпринемательство, хозяйство и право. - 2007. - № 9. - С. 19-22.

22. Грудницька С. Відмінність об'єднань підприємств від господарських товариств/ С. Грудницкая // Право України. - 2007. - № 9. - С. 14-16.

23. Грудницька С. Еволюція господарської правосуб'єктності як економіко-правової категорії/ С. Грудницька // Право України. - 2008. - №8. - С. 74-81.

24. Даценко І. Спільні підприємства в контексті чинного законодавства/ І. Даценко // Юридичний журнал. - 2006. - №5. - С. 21-22.

25. Дикань В. Про створення фінансово-промислових груп в Україні/ В. Дикань // Економіка України. - 2007. - № 11. - 15-19.

26. Жорнокуй Ю. Корпоративна природа відносин між акціонером і акціонерним товариством/ Ю. Жорнокуй // Право України. - 2008. - №11. - С. 49-57.

27. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посіб./ Л.А. Жук. - К.: Знання, 2003. - 367 с.

28. Ісаков М.Г. Правовий статус підприємства як суб'єкта господарювання: Дис…канд. юрид. наук: 12.00.04/ М.Г. Ісаков. - Донецьк: Ін-т економіко-правових досліджень, 2006. - 227 с.

29. Кальніченко Л.Ф. Реструктуризація підприємств та шляхи підвищення її ефективності: Спец.08.06.01: Автореф. дис. канд. економ. наук/ Л.Ф. Кальніченко. - К., 2002. - 18 с.

30. Камлик М. Господарське законодавство України: правове регулювання господарських відносин: Збірник нормативних актів/ М. Камлик. - К.: Атіка, 2002. - 267 с.

31. Каштанов О. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання: сутність, форми та суб'єкти/ О. Каштанов // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 7. - C. 56-59.

32. Коростей В. Господарська норма права: теорія і практика/ В. Коростей // Право України. - 2009. - №3. - С. 102-109.

33. Коростей В. Господарське право: сучасність і перспективи/ В. Коростей // Право України. - 2008. - №10. - С. 64-72.

34. Костусев О. Стан конкурентного середовища в економіці України/ О. Костусев // Конкуренція. - 2004. - № 61. - С. 28-33.

35. Кузьменко А. Підприємництво як інститут господарського права/ А. Кузьменко // Юридичний журнал. - 2009. - №3. - С. 14-15.

36. Кузьміна С.А. Захист інтересів суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції/ С.А. Кузьміна. - К.: Знання, 2000. - 211 с.

37. Кулішенко В. Неправомірне використання ділової репутації суб`єктів господарювання як вид недобросовісної конкуренції/ В. Кулішенко// Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 1. - C. 72-74.

38. Лаптев В.В. Правовое регулирование предпринимательской деятельности/ В.В. Лаптев. - М.: Наука, 2001. - 341 с.

39. Лысенко О. Некоторые экономико-правовые аспекты функционирования объединения предприятий в Украине/ О. Лысенко// Предпринимательство, хозяйство и право. - 2008. - № 5. - С. 24-28.

40. Мамутов В.К. Хозяйственное право: Учеб./ В.К. Мамутов. - Донецк, 2003. - 415 с.

41. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право/ В.С. Мартемьянов. - М.: Наука, 2003. - 364 с.

42. Мачуський В. Господарське право України/ В. Мачуський. - К.: Знання, 2004. - 338 с.

43. Мельник П.В. Правові аспекти підприємницької діяльності/ П.В. Мельник. - К.: Джерела, 2002. - 297 с.

44. Мельниченко О. Захист суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції: правові аспекти/ О. Мельниченко// Національна безпека і оборона. - 2006. - № 10. - C. 65-68.

45. Музичук О.М. Уточнення сутності категорії “правовий статус” суб'єкта господарських відносин та його елементного складу [Електронний ресурс]/ О.М. Музичук// Форум права. - 2008. - № 1. - С. 316-321.

46. Овсійчук А.Я. Порядок реєстрації підприємств/ А.Я. Овсійчук // Правовий вісник. - 2009. - №6. - С. 5-6.

47. Петрик И.И. Документальная информация о хозяйственных обществах в Украине/ И.И. Петрик. - Х.: Консум, 2003. - 451 с.

48. Пилипенко А.Я. Господарське право (курс лекцій)/ А.Я. Пилипенко. - К.: Знання, 2002. - 337 с.

49. Посполітак В. Зобов'язання за договором про спільну діяльність. Договір простого товариства/ В. Посполітак, Р. Ханик-Посполітак // Українське комерційне право. - 2007. - №4. - С.35-51.

50. Предпринимательское право Украины/ Под общей ред. канд. юрид. наук Р.Б. Шышки. - Х.: Эспада, 2001. - 415 с.

51. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя/ Н.А. Саниахметова. -X., 1999. - 159 с.

52. Саніахметова Н.А. Дискримінаційні зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб'єкта господарювання на ринку/ Н.А. Саниахметова // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 2. - C. 3-5.

53. Саніахметова Н.А. Підприємницьке право: Навч. посіб./ Н.А. Саниахметова. - К.: АСК., 2001. - 838 с.

54. Спаський А. Категорія «правовий режим»: ознаки та поняття/ А. Спаський // Право України. - 2008. - №7. - С. 13-17.

55. Спаський А. Категорія «правовий режим»: підходи до інтерпретації/ А. Спаський // Право України. - 2008. - №4. - С. 27-31.

56. Уркевич В.Ю. Підприємницьке право/ В.Ю. Уркевич. - К.: Знання, 2003. - 463 с.

57. Цивільне право України/ Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. - К.: Істина, 2003. - 761 с.

58. Чепелюк М. Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю/ М. Чепелюк // Юридичний журнал. - 2009. - №5. - С. 11-13.

59. Черненко С. Спільні цілі - спільні проблеми: актуальні проблеми взаємозв'язку конкурентної політики та політики у сфері розвитку підприємництва в Україні/ С. Черненко // Конкуренція. - 2006. - № 6. - С. 34-36.

60. Шакун В.І. Правові основи підприємницької діяльності/ В.І. Шакун. - К.: Знання, 2004. - 334 с.

61. Шеремет О. Господарське законодавство: формування та зарубіжний досвід/ О. Шеремет // Господарське право. - 2006. - № 4. - С. 41-46.

62. Шуміло І. Щодо визначення поняття "монопольного (домінуючого) становища" суб'єктів господарювання/ І. Шуміло // Право України. - 2007. - № 4. - C. 40-43.

63. Шышка Р.Б. Предпринимательское право Украины: Учеб./ Р.Б. Шышка. - Харьков, 2001. - 759 с.

64. Щербина В.С. Господарське законодавство України: 3б. нормативних актів/ В.С. Щербина. - К.: Атіка, 2001. - 264 с.

65. Щербина В.С. Господарське право України/ В.С. Щербина. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 350 с.

66. Щербина В.С. Господарське право: Підруч./ В.С. Щербина. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 458 с.

67. Щербина В.С. Господарське право: Практикум/ В.С. Щербина. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 331 с.

68. Щербина В.С. Попередження господарських правопорушень/ В.С. Щербина. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 341 с.

69. http://portal.rada.gov.ua - офіційний сайт Верховної Ради України.

Размещено на Allbest.ru