Криміналістичний відеозапис

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Криміналістика»

на тему “Криміналістичний відеозапис”

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВІДЕОЗАПИС ЯК ЗАСІБ ФІКСАЦІЇ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ЗНАЧИМОЇ ІНФОРМАЦІЇ

2. СУЧАСНА ВІДЕОТЕХНІКА, ЯКА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В СЛІДЧІЙ ПРАКТИЦІ

3. ЗАСТОСУВАННЯ ВІДЕОЗАПИСУ ПРИ ПРОВАДЖЕННІ СЛІДЧИХ ДІЙ

4. ВІДЕОЗАПИС ЯК ДОКУМЕНТ АБО РЕЧОВИЙ ДОКАЗ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. Дана курсова робота присвячена одній з самих значущих галузей в криміналістиці - криміналістичному відеозапису.

Інтенсивний розвиток техніки відеозапису, її використання у багатьох сферах людської діяльності призвело до того, що засоби і матеріали відеозапису часто почали виступати у кримінальному судочинстві як джерела доказової інформації, що й визначає актуальність курсової роботи. Відеозапис як метод накопичення візуальної і акустичної інформації на магнітному носії дозволяє слідчому і суду одержати інформацію про злочинну подію, що відбулася у минулому. Джерела інформації, записані раніше на відеострічці і відтворені у подальшому (за допомогою пристрою відеозапису) слідчим і судом, можуть використовуватися як фактичні дані про злочинну подію.

Поняттям криміналістичний відеозапис охоплюється не тільки відеоапаратура, але і прийоми і методи її застосування, а також демонстраційні пристрої. Ці засоби застосовуються, по-перше, для фіксації умов, ходу, учасників і результатів різних дій і заходів; по-друге, в цілях дослідження виявлених і зафіксованих об'єктів (предметів, процесів і т.д.).

Застосування відеозапису сприяє: отриманню наочного ілюстративного, доказового і орієнтуючого матеріалу; виявленню таких об'єктів, слідів і фактів, які, знаходячись за межами порогу чутливості органів зору і слуху, не сприймаються звичайним способом. Крім того, ці засоби є ще надійним засобом "запам'ятовування". Вони відображають на майбутнє те, що може не зберегтися в пам'яті. Відеозапис, застосований в ході досліду, допиту не тільки передає зміст відомостей, що повідомляються, але і особливості їх передачі, стан джерела інформації у цей момент, навколишнє оточення.

В порівнянні з кінозйомкою відеозапис має ряд переваг: він більш оперативний, простіший і зручніший у використанні. Експонований матеріал не вимагає ніякої додаткової обробки. Важливо і те, що видиме зображення одночасно із зйомкою може супроводжуватися звуковими поясненнями, а проведений запис може бути тут же продемонстрований на екрані відеомагнітофона. При демонстрації запису можливий стоп-кадр у разі потреби вивчення будь-яких деталей.

Таким чином, відеозапис може бути визначений як одна з складових галузі криміналістичної техніки, що є системою наукових положень, технічних засобів і методів отримання зображення об'єктів і фактів в цілях їх фіксації і дослідження при рішенні задач розслідування.

Розробленість теми:

Проблеми криміналістичного відеозапису досить досконало були розглянуті плеядою вчених: Р.С. Белкіним, Л.Я. Драпкіним, В.О. Коноваловою, В.С. Кузьмичовим, В.А. Образцовим, М.І. Порубовим, М.С. Строговичем, В.Ю. Шепітько, Є.І. Галяшиною, П.П. Іщенком, І.Д. Найдісом, М.В. Салтевським та іншими.

Мета курсової роботи полягає в особливостях криміналістичного відеозапису як засобу фіксації криміналістично-значимої інформації.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

- виявити та опрацювати фахову літературу з теми курсової роботи;

- охарактеризувати відеозапис як засіб фіксації криміналістичної значимої інформації;

- дослідити сучасну відеотехніку, яка використовується в слідчій практиці;

- визначити особливості застосування відеозапису при провадженні слідчих дій;

- дати характеристику відеозапису як документу або речовому доказу.

Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є криміналістичний відеозапис.

Предметом є дослідження особливостей криміналістичного відеозапису як засобу фіксації криміналістично-значимої інформації.

Методи дослідження: обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети застосовано такі методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення, аналіз, синтез.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що робота являє собою характеристику відеозапису як засобу фіксації криміналістичної значимої інформації та як документа або речового доказу.

Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми.

Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаної літератури. Основна частина складається з чотирьох розділів.

У першому розділі розглядаються особливості відеозапису як засобу фіксації криміналістично-значимої інформації. У другому розділі характеризується сучасна відеотехніка, яка використовується в слідчій практиці. У наступному розділі описуються можливості застосування відеозапису при провадженні слідчих дій. У четвертому розділі характеризується відеозапис як документ або речовий доказ.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.

1. Відеозапис як засіб фіксації криміналістичної

значимої інформації

Інтенсивний розвиток техніки відеозапису, її використання у багатьох сферах людської діяльності призвело до того, що засоби і матеріали відеозапису часто почали виступати у кримінальному судочинстві як джерела доказової інформації. Відеозапис як метод накопичення візуальної і акустичної інформації на магнітному носії дозволяє слідчому і суду одержати інформацію про злочинну подію, що відбулася у минулому. Джерела інформації, записані раніше на відеострічці і відтворені у подальшому (за допомогою пристрою відеозапису) слідчим і судом, можуть використовуватися як фактичні дані про злочинну подію.

Відеозапис являє собою систему видів, методів і прийомів зйомки, які застосовуються при проведенні слідчих і судових дій, оперативно-розшукових заходів і судових експертиз з метою розслідування злочинів і надання суду наочного доказового матеріалу [13, с. 26].

Застосування відеозапису повинно забезпечити найбільш точну і повну фіксацію фактів, що мають доказове значення. Відеозапис не замінює фотографію, а доповнює її, дозволяє фіксувати об'єкти не тільки в статиці, а й у динаміці.

Криміналістичний відеозапис знаходить все більш широке застосування в слідчій практиці. Пояснюється це як його безперечними перевагами, так і постійним вдосконаленням відеоапаратури.

До загальних переваг відеозапису відносяться:

· технізація (автоматизація) процесу, його швидкість;

· повнота (а не вибірковість);

· об'єктивність фіксації;

· можливість по ходу фіксації переходити з одного збільшення на інше, забезпечуючи крупніше зображення об'єкту (ділянки);

· можливість при перегляді і демонстрації зупиняти зображення для ґрунтовнішого аналізу об'єкту і його деталей (стоп-кадр);

· можливість уповільнити рух кадру при перегляді і демонстрації, що дозволяє детально вивчити елементи руху об'єкту (людини, транспортного засобу і т.п.) [28, с. 229].

Відеозапис дозволяє фіксувати спостереження автоматизовано, із застосуванням довершених технічних засобів, достатньо мініатюрних, малих по вазі, що мають автономне живлення, простих в експлуатації. З його допомогою вдається зафіксувати значну за об'ємом інформацію, зокрема: великі ділянки місцевості, складні об'єкти, що включають велику кількість предметів, і т.д. Він дозволяє відобразити такі об'єкти, важливість яких може стати очевидною тільки по мірі розслідування.

Можливість переходу з одного збільшення на інше - дуже цінна властивість навіть в порівнянні з криміналістичним фотографуванням. Даний прийом дозволяє з одного місця здійснювати запис орієнтуючий і оглядовий, оглядовий і вузловий, вузловий і детальний.

Не менш важливі і прийоми, що використовуються при перегляданні відеозапису: стоп-кадр і стробо-ефект (сповільнений рух). І той і інший дозволяють детальніше вивчити об'єкт, обстановку місця, механізм руху (переміщення).

Застосування відеозапису спирається на ряд принципів:

принцип неприпустимості монтажу, знищення неякісних продуктів зйомки і запису;

принцип застосування тільки суб'єктами практичного проходження або під їх контролем і управлінням запрошеними фахівцями;

принцип об'єктивності фіксації об'єкту;

принцип віддзеркалення факту, умов, порядку, результатів застосування в документах, що складаються суб'єктами (протоколах, актах і т.д.);

принцип дотримання правил, що дозволяють встановлювати розміри, об'єм фіксованих об'єктів, звукові модуляції голосу [30, с. 115].

Разом з перевагами відеозапису можуть бути названі і його цінні властивості стосовно фіксації окремих слідчих дій з урахуванням їх особливостей.

Так, при фіксації обстановки місця події відеозапис дозволяє відображати значні по протяжності ділянки місцевості (у справах про ДТП) або з великим нагромадженням різних об'єктів (аварії, катастрофи), фіксувати обстановку, яка може бути змінена (порушена) в ході самого огляду (пожежа, що продовжується, обвал конструкцій, зруйнованих в результаті катастрофи, і т.п.).

Така властивість відеозапису, як здатність фіксувати механічний рух об'єкту, особливо цінна при фіксації процесу слідчого експерименту, перевірки свідчень на місці.

Можливість сприймати не тільки запис звуку (голосу, мови) як інформаційний сигнал, але і поєднувати це із спостереженням зображення дуже цінно при допиті, при перевірці свідчень на місці, при пізнанні. Сприйняття того, як поводився той, що говорив, сприяє оцінці свідчень, дозволяє побачити деталі, які могли вислизнути від уваги при інших способах фіксації.

Проте всі вищеназвані переваги відеозапису були б зведені до нуля, якби він не забезпечував хорошої якості зображення. Якість зображення визначається яскравістю, контрастністю і роздільною здатністю. Крім того, кольорові зображення оцінюються ще і по тональності та інтенсивності. Всі ці показники при роботі з компактною апаратурою задовольняють вимоги, що пред'являються.

Подібно до слідчо-оперативної фотографії відеозапис, використовуваний при провадженні слідчих дій, може бути класифікований за видами, методами, прийомами. До видів відноситимуться: відеозаписи на місці події, при слідчому експерименті, при допиті, перевірці свідчень на місці, при пред'явленні пізнання і т.д. З методів при відеозаписі застосовні: панорамна зйомка (вертикальна, горизонтальна), вимірна (метрична, масштабна), пізнавальна, репродукційна. Що стосується приватних прийомів (вибору точки зйомки і масштабу зменшення), то тут використовуються всі чотири типи зображень: орієнтуючий, оглядовий, вузловий і детальний.

Так, різновидами відеозапису є орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомка. Орієнтуючий відеозапис охоплює місце виконуваної дії з навколишньою місцевістю, орієнтує місце провадження слідчої дії по її розташуванню [28, с. 226].

Оглядова зйомка - це зйомка самого місця провадження слідчої дії без навколишнього оточення, в первинному вигляді, без змін, що вносяться в ході слідчої дії [28, с. 226]. Залежно від операторських можливостей ця зйомка може бути проведена з різних сторін з якнайповнішим обхватом обстановки, що фіксується.

Вузлова зйомка - це зйомка окремих ділянок ("вузлів") місця провадження слідчої дії, на яких через ті або інші причини концентрується увага учасників слідчої дії (загальний вид зламаних дверей, місце виявлення слідів і т.д.) [28, с. 228].

Детальна - зйомка окремих предметів, їх елементів (деталей), певних слідів [28, с. 228].

Відеозапис рекомендується проводити в послідовності, у якій здійснюється слідча дія. Визначення послідовності зйомки є необхідною передумовою для одержання загального уявлення про подію.

Використання традиційних видів зйомок на місці події (орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної) під час відеозапису набуває специфічного забарвлення. Зокрема, при орієнтуючій відеозйомці центральний об'єкт шляхом плавного переходу від дальнього плану може бути виконаний великим планом, у зв'язку з чим орієнтуюча композиція стає більш інформативною. При оглядовій зйомці можна зафіксувати загальну обстановку та її окремі елементи в просторовій орієнтації та існуючій послідовності.

Особливості відеозапису пов'язані з видом слідчої дії, під час якої вона здійснюється. У слідчій практиці найчастіше відеозапис застосовується:

а) у процесі перевірки показань на місці;

б) при провадженні слідчого експерименту;

в) при пред'явленні для впізнання;

г) під час огляду місця події;

ґ) при огляді трупа;

д) на допитах і очних ставках [36, с. 137].

У певних випадках відеозапис є найбільш ефективним засобом при проведенні слідчих дій. Так, відеозапис доцільний при оглядах місць подій у справах про підпали і пожежі, при порушеннях правил безпеки праці, при аваріях на залізничному транспорті, авіакатастрофах, дорожньо-транспортних подіях та ін.

Однією з передумов доброякісності відзнятого матеріалу є правильний вибір методів і прийомів відеозапису. Як методи відеозйомки можуть бути успішно використані методи судово-оперативної фотографії, проте відеозапис передбачає ширший спектр застосовуваних методів. Наприклад, відеозапис із панорамуванням застосовують у тих випадках, коли необхідно показати великі простори перед об'єктивом або при зйомці в малих приміщеннях. Даний метод досить часто використовується при орієнтуючій зйомці. Панорамування - це зйомка камерою, яка знаходиться в русі. Воно може бути статичним (коли панорамування здійснюється плавним поворотом камери навколо горизонтальної або вертикальної осі) та динамічним (панорамування здійснюється камерою, яка переміщується у просторі).

Знімати панорамним методом найкраще, застосовуючи штатив із панорамною головкою. Панорами повинні починатися і закінчуватися зі статичних кадрів, інакше вони погано узгоджуються з сусідніми епізодами фільму. Всередині панорам слід робити зупинки для виділення головних об'єктів. Для цього застосовують наїзд (наближення камери до об'єкта), тобто плавний перехід від загального плану до середнього і великого. Інший прийом, зворотній наїзду (віддалення від об'єкта), - від'їзд частіше використовується для підтримки орієнтації в обстановці проведення слідчої дії після серії епізодів, знятих великим і детальним планами, або для включення в кадр інших учасників після показу основного суб'єкта зйомки.

До прийомів відеозапису належить також зйомка кількома відеокамерами, зйомка прийомами обходу та зйомка різноманітними планами, що обираються залежно від особливостей об'єкта, який необхідно зафіксувати, динамічності процесів і станів, завдань фіксації. Зокрема, багатокамерна зйомка є найдоцільнішою при фіксації неповторних явищ і дій (наприклад, при огляді місця пожежі) і здійснюється одночасно з різних точок. Доволі ефективним прийомом відеозапису є круговий обхід (переміщення камери навколо об'єкта), коли є можливість показати місце події з усіх боків: рухаючись по колу, зупиняються у певних точках, і через відповідні проміжки часу з цих точок знову проводять зйомку.

Суб'єктом відеозапису не обов'язково повинен бути слідчий. Відеозапис може здійснюватися спеціалістом або прокурором-криміналістом, на яких покладено обов'язок надавати слідчому допомогу у застосуванні науково-технічних засобів, а також може бути запрошений спеціаліст-телеоператор.

2. Сучасна відеотехніка, яка використовується в

слідчій практиці

Для відеозапису в слідчій практиці використовується побутова (любительська, непрофесійна) відеотехніка. Вона включає відеокамеру (ВК), відеомагнітофон (ВМ), плеєр, монітор або телевізор. У правоохоронних органах, як правило, застосовують апаратуру і стрічки формату VNS. Подібні малогабаритні зразки апаратури і відповідні їм касети іменують терміном "компакт-диск", маркуючи знаком "С". Наприклад: VHS-C [40, с. 67].

Покращена відеоапаратура маркується знаком HQ (висока якість). Касети із стрічками, що забезпечують підвищену якість запису, маркуються знаком S (супер). Наприклад: S-VHS [40, с. 68].

Живлення ВК може проводитися як від мережі змінного струму (за допомогою спеціального адаптера), так і від спеціальних акумуляторних батарей, розрахованих звичайно на 1,5-2 години роботи при температурі повітря 25°С. При низькій температурі навколишнього середовища час роботи без заряджання акумуляторів істотно скорочується. ВК може живитися і від акумулятора автомобіля.

Відеокамери хоч і достатньо прості в експлуатації, але по конструкції представляють складні пристрої, що вимагають грамотного звернення. ВК розраховані, згідно інструкції, для використання при температурах від 0°С до +40°С. Працюючи при мінусовій температурі, необхідно мати запасні акумулятори. Під час перерви відеозапису використовувані акумулятори бажано хоч би на якийсь час поміщати в тепле місце.

При роботі в режимі негативних температур у ВК можуть утворюватися надлишки вологи. Особливо часто це буває при витяганні камери з салону автомобіля для роботи на місці події в холодну пору року. У електронному видошукачі більшості моделей ВК є покажчик dew, що означає - "покривається вологою" [40, с. 76]. Надмірна її конденсація спричиняє зупинку роботи камери (вручну або автоматично). При роботі на морозі ВК необхідно зберігати у вологонепроникному і добре утепленому чохлі. Доцільно додатково утеплити щільною шерстяною тканиною ту частину ВК, де розташований видошукач.

Якщо ВК тривалий час знаходилася на морозі (t = -20°C і нижче), то в приміщенні нею можна користуватися не раніше ніж через 5-6 годин. При цьому рекомендується використовувати касету, яка знаходилася в теплі. Якнайкращим варіантом є наявність двох ВК: одна - для роботи на морозі, друга - в теплі. Робота з ВК поблизу ліній високовольтних передач, дротів тролейбусів, трамваїв, біля трансформаторів, працюючих телевізорів, могутніх теле- і радіоантен може викликати перешкоди в зображенні.

Об'єктиви відеокамер володіють значною світлочутливістю, що дозволяє використовувати їх при слабкій освітленості. Окремі моделі ВК забезпечені лампами підсвітла, що включаються автоматично.

Наявність електронного стабілізатора дозволяє усувати тремтіння кадру, що викликається коливанням камери при зйомці "з рук".

Важливим для криміналістичного відеозапису є те, що відеошукач ВК переміщається по вертикалі від 90° до 180° (у деяких моделях до 360°). Це дозволяє проводити зйомку в несприятливих, утруднених умовах, коли немає вільного доступу до об'єкту запису.

У електронному відеошукачі ВК відтворюються свідчення часу запису: години, хвилини (іноді секунди, долі секунд), дні, місяці, роки. Вони фіксуються на стрічці і можуть бути використані як джерела інформації. Крім того, у відеошукачі може з'являтися зображення символів, що інформують про умови експлуатації або носять попереджувальний характер (закінчення стрічки в касеті, розрядка батарей, конденсація вологи у ВК.

Практично всі сучасні ВК забезпечені об'єктивами із змінною фокусною відстанню. Кратність змінної фокусної відстані варіюється в інтервалі від 4^х до 10^х і навіть до 19^х. Такі ВК, як "Панасонік NV-M-300EN" і "Панасонік NV-M40E", дають 100^х збільшення масштабу. На об'єктиви можуть надягати лінзи для роботи в ширококутному або довгофокусному режимі. Деякі лінзи дозволяють збільшувати кут зйомки до 180° [11, с. 218].

Застосування при відеозаписі об'єктивів із змінною фокусною відстанню дозволяє з однієї точки зйомки одержувати зображення в різному масштабі. При цьому автоматичне фокусування об'єктиву спрощує процес наведення різкості. Практично ця властивість ВК дозволяє вести зйомку відразу ж після включення камери. При відеозаписі можуть бути використані як вбудовані (у ВК) мікрофони, так і виносні. Останні застосовують при відстані до джерела звуку більше 3 м. Чутливість вбудованих мікрофонів може бути підвищена перемиканням в режим "високий".

Відеомагнітофони (ВМ) дозволяють відтворювати зображення і звук якісніше, ніж ВК і плеєр. На ВМ з покращеною передачею кольору і звуковідтворенням є маркування HQ.

Крім запису і відтворення, ВМ дозволяє:

· здійснювати прискорене перемотування в прямому і зворотному напрямі з швидкістю до 100-200^х;

· прискорене відтворення (швидкість 14^х) для пошуку необхідного зображення (пряме - зворотний напрям);

· сповільнене (стробоскопічне, покадрове) відтворення, що забезпечує аналіз фрагмента відеозапису;

· відтворювати в режимі "стоп-кадр" для вивчення і фотографування.

За допомогою спеціального принтера можна одержати зображення з того або іншого фрагмента відеозапису в чорно-білому або кольоровому варіанті. Це дозволяє виготовляти наочно-образні зображення криміналістично-значущих об'єктів: слідів, речових доказів і т.п.

В даний час є ВМ, що працюють в системі ПАЛ, СЕКАМ, НТСЦ. Деякі останні моделі забезпечені вбудованим телевізором з екраном 10-12 см по діагоналі. При використанні для запису і відтворення відеокасет, споряджених магнітною стрічкою, необхідно враховувати маркування на корпусі: формат відеозапису, його тривалість, якість відеострічки, фірма-виготовлювач і ін.

Знак "Е" указує на те, що касета розрахована на формат VHS в системі PAL SEKAM. Знак "Т" - формат VHS в системі NTSC. Маркування "SE" позначає запис у форматі S-VHS, а "ЕС" - у форматі VHS. Якщо відеострічка призначена для чищення відеоголовок, то на касеті ставиться знак "Cl" (Cleaner - "очищувач"). Маркуванням "NV" забезпечуються касети і плівки фірми "Панасонік". На тривалість запису вказують цифри, розташовані за маркуванням формату запису. Наприклад: VHS-E-30 або S-VHS-CE 180 і т.п. Вітчизняні відеокасети забезпечені відміткою "ВК" і вказівкою на тривалість запису (у хв.). Наприклад: ВК-60, ВК-120, ВК-180.

При роботі з касетами необхідно дотримувати ряд правил:

· при зйомці повністю використовувати місткість касети;

· зберігати касети в приміщенні з помірною температурою і вологістю; при перепадах температури якийсь час їх витримувати;

· якщо з'явилися ознаки погіршення якості запису, необхідно терміново виготовити копію;

· не слід зберігати відеокасети в масивних металевих сховищах (сейфах) або біля них, оскільки це веде до розмагнічування. Так само слід уникати сильних магнітних полів (працюючий телевізор, могутній трансформатор і т.п.);

· стрічка в касеті повинна бути щільно намотана. Кожні 6 місяців плівку необхідно перемотати в режимі "назад" - "вперед", оскільки при тривалому зберіганні знижується щільність намотування і з'являються ділянки з хвилеподібними витками, що приводить до деформації плівки.

Для відтворення відеозображення можуть бути використані відеомонітори, телевізори, плеєри. Монітор підключають до відеомагнітофона або камери, режим роботи яких - "відтворення". Телевізори для демонстрації відеозапису переважно використовують в судовому засіданні, оскільки якість зображення і звуку у них вище, ніж у моніторів і плеєрів. Відеоплеєр (плеєр) є відтворюючим магнітофоном з екраном. Найчастіше ним є плеєр AQ-510EE фірми "Панасонік".

3. Застосування відеозапису при провадженні

слідчих дій

відеозапис криміналістичний слідчий речовий доказ

При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, кінозйомку і відеозапис (ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960 №1001-05 із змінами від 11.06.2009).

Застосування відеозапису при проведенні слідчої дії визначено ст. 85-2 Кримінально-процесуального кодексу України.

Відеозапис може застосовуватися при проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій.

Відповідно до КПК учасники слідчої дії повідомляються про застосування відеозапису до початку цієї дії (ст. 85-2). Після зйомки, запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони демонструються всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол.

Процесуальне оформлення застосування відеозапису і демонстрування кінострічки, відеострічки при проведенні іншої слідчої дії, пред'явленні матеріалів справи в зв'язку з закінченням досудового розслідування, а також під час судового розгляду провадиться відповідно до правил, передбачених статтею 85-1 КПК України.

ЦК України передбачає захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, та відеозйомок. Згідно зі ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, в якій це стосується її особистого життя. Знімання фізичної особи на фото-, чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, та відеозйомки, який передбачено ст. 307 ЦК України, є суттєвою гарантією реалізації багатьох особистих немайнових прав: права на індивідуальність (ст. 300 ЦК), права на особисте життя (ст. 301 ЦК), права на повагу до гідності та честі (ст. 297 ЦК), права на недоторканність ділової репутації (ст. 299 ЦК) тощо.

Під поняттям "фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка" слід розуміти процес фіксації фактів на відповідний фото-, кіно-, теле- чи відеоносій. Оскільки процес відповідної зйомки може суттєво порушувати певні особисті немайнові права фізичної особи, то законодавець визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода фізичної особи може виражатись як у письмовій, так і в усній формі залежно від обставин, за яких провадиться відповідна зйомка.

В окремих випадках згода особи на зйомку презумується, тобто фізична особа вважається такою, що погодилась на зйомку, аж поки вона не висловить своє заперечення щодо цього. До таких випадків презумпції згоди на знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку належать зйомки, які проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. У випадку, коли фізична особа заперечила щодо її фіксації на відповідну плівку, то зйомка повинна бути припинена, а моменти з її участю вилучені. І при цьому зовсім не важливо, чи ця зйомка проводилась відкрито, чи методом "прихованої камери".

Але окрім випадків заборони зйомки, законодавець також надає фізичній особі можливість захисту і у випадку, коли вона попередньо погодилась на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку. У цьому випадку, фізична особа має право вимагати припинення її публічного показу в тій частині, в якій це стосується її особистого життя.

Право на проведення відеозйомок виключно за згодою особи в окремих випадках, що прямо передбачені в законі, може бути обмежене. Так, наприклад, оперативні підрозділи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених ст. 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" підстав мають право здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки (п. 11 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність").

Будь-яка процесуальна або оперативно-пошукова діяльність повинна здійснюватись з метою досягнення завдань захисту людини від протиправних зазіхань, а не заради збирання компромату і здійснюватись тільки у виняткових, передбачених законом випадках і тільки в передбаченому законом порядку.

Кожному відеозапису повинне передувати вирішення питання про те, чи виправданий він в даному випадку, які переваги перед іншими способами фіксації матиме. При проведенні таких складних слідчих дій, як огляд, експеримент, пізнання відеозапис дозволить перевірити надалі виконання норм КПК, що регламентують права учасників слідчої дії.

Ухваливши рішення, слідчий конкретизує завдання відеозапису. Для цього доцільно розчленувати її в думках на окремі етапи, що є вузловими в даній процесуальній дії, продумати, що буде головним, що вимагає тривалішої фіксації, відображення з різних крапок, які повинні бути пояснення і коментарі.

При відеозаписі в ході таких дій, як експеримент і перевірка свідчень на місці, доцільно ретельно ознайомитися з місцем їх здійснення, представити, де і які події відбуватимуться, з яких точок повинен проводитися відеозапис.

Якщо є можливість, доцільно скласти письмовий "кадро-план" слідчої дії, де передбачити як основні вузлові моменти, так і текст фонограми, що озвучується при цьому. Якщо результати дії не очевидні - хоча б вступну частину фонограми.

На цій же стадії повинні бути вирішені організаційні питання: чи буде відеозапис здійснювати сам слідчий або фахівець.

Особливу увагу приділяють підготовці і перевірці комплектності і справності відеоапаратури. З урахуванням майбутньої обстановки вирішують питання про додаткові джерела освітлення і подовжувальний кабель; підбирають штативи і струбцини для кріплення джерел освітлення, при необхідності беруть виносний мікрофон (радіомікрофон) і т.д.

На цій же стадії необхідно ухвалити рішення про те, де і на якій апаратурі буде відображатись відеозапис після закінчення слідчої дії. Головним же на підготовчій стадії завжди є чітке з'ясування завдання: що знімати, з якою метою, яким чином, протягом якого періоду.

Відеозапис при слідчому огляді місця події дозволяє якнайповніше і точно зафіксувати речову (речовинну) обстановку місця, відобразити не тільки те, що безпосередньо відноситься до злочину, але і обставини, значення яких може стати зрозумілим тільки в ході подальшого розслідування. Відеозапис може вивчатися неодноразово для аналізу і зіставлення його з передуючою злочину обстановкою, яка буде змодельована слідчим шляхом проведення допитів, експериментів і ін. [22, с. 132].

Найчастіше відеозапис здійснюється при оглядах місць події у справах про великі аварії, катастрофи, пожежі. При авіакатастрофах відеозапис проводиться з вертольота.

На місцях аварій, катастроф, пожеж, порушень техніки безпеки відеозапис необхідно починати негайно, оскільки подальші дії по порятунку людей, ліквідації наслідків, розбиранню зруйнованих споруд, що представляють небезпеку для оточуючих, можуть істотно змінити обстановку місця події. Точки зйомки вибираються з таким розрахунком, щоб мати максимальний огляд. При цьому повинен враховуватися і чинник безпеки.

Відеозапис на місці події доцільно здійснювати методом перехресної зйомки, панорамуючи ВК по горизонталі і вертикалі. Спочатку слід зробити з двох-трьох протилежних точок орієнтуючу зйомку, переходячи в кожній точці на крупніший масштаб зображення, тобто на оглядову зйомку. Потім здійснити зйомку середнім і крупним планом вузлів, що мають значення для справи.

Істотну допомогу у виборі ділянок, що фіксуються, і об'єктів може надати фахівець, що привертається для участі в огляді. Так, з його допомогою можуть бути особливо детально (тривало, з різних точок і в різному масштабі зйомки) зафіксовані ділянки передбачуваних вогнищ пожежі; ділянки з відсутніми запобіжними загородами при порушеннях техніки безпеки; ділянки аварійного руйнування.

Виконуючи дії по відеозапису, необхідно давати короткі коментарі відносно основних об'єктів, що знаходяться в кадрі: що фіксується, з якою метою, з якої точки і т.п. Всі пояснення необхідно робити чітко, ясно, достатньо гучним голосом.

Слід враховувати тривалість фіксації групи об'єктів або окремих з них. Якщо під час огляду обстановка змінилася, здійснюється повторний відеозапис змінених ділянок з відповідними поясненнями.

Відеозапис проводиться і при додаткових оглядах місця події у справах про пожежі, аварії, катастрофи, коли наступають умови, сприятливіші для її проведення: розбирають конструкції, що знаходяться в небезпечному стані, видаляють воду і піну, використані для гасіння пожежі і т.п. (як правило, на 2-й, 3-й день після події). Це дозволяє зафіксувати більше деталей, ніж при первинному огляді, де превалювали загальні плани місця. Ці деталі можуть бути виявлені в результаті розчищення завалів, завдяки проникненню в приміщення, доступ до яких був утруднений. У всіх випадках в поясненнях до відеозапису необхідно вказати: де по відношенню до раніше зафіксованих орієнтирів знаходиться ділянка, що фіксується, чому вона раніше не була відображена, які об'єкти з числа тих, що знаходяться в кадрі фіксуються.

Відеозапис широко використовується і при фіксації місця події за наявності на ньому трупа. Особливе це відноситься до відкритої місцевості і до злочинів, здійснених в умовах неочевидності [34, с. 115].

Якщо відеозапис місця виявлення трупа здійснюється на відкритій місцевості, то після включення камери в поясненні указується місцеположення даної ділянки і її характеристика (географічна назва місця, його розташування по відношенню до найближчого населеного пункту, шосе, залізничної станції і т. п.).

Відеозапис починають з огляду місця, здійснюючи його методом горизонтальної панорами. Потім переходять до зйомки трупа і оточуючих його предметів. При цьому ВК розташовують так, щоб оптична, вісь об'єктиву була перпендикулярна (або близька до перпендикулярної) до поздовжньої осі трупа, що дозволить уникнути перспективних спотворень. Зйомку з боку голови або ніг здійснюють тільки в тих випадках, коли необхідно зафіксувати які-небудь пошкодження, характерну для злочину позу трупа, предмети, що знаходяться біля нього.

Методом вузлового і детального відеозапису фіксують положення і позу трупа, стан його одягу, пошкодження на одязі і на відкритих ділянках тіла. Якнайкращі результати подібної фіксації досягаються панорамуванням ВК з точок, розташованих над трупом зверху. Якщо він виявлений в малогабаритному приміщенні (у ванні, туалеті, тамбурі потягу, в багажнику автомобіля і т.п.), зйомку проводять з самих різних точок рухомою відеокамерою.

При огляді місця події у справах про ДТП за допомогою відеозапису може бути зафіксована відстань від трупа до транспортного засобу (ТЗ), довжина гальмівного шляху і т.п. В цих випадках в поясненнях повинні бути позначені величини, що заміряються, і отримані результати.

Відеозапис пошкоджень одягу і тіла трупа здійснюється методом масштабної зйомки. Переходячи з середнього плану на великий, фіксують важливі деталі. Докладні пояснення при цьому повинен давати фахівець в області судової медицини, що привертається до огляду трупа на місці його виявлення.

Ст. 82 КПК визначає, що протоколи слідчих і судових дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, носії інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи.

Відеозапис при слідчому експерименті. Відеозапис огляду може бути продовжений записом слідчого експерименту, в рамках якого здійснюється реконструкція місця події. Наприклад, при неможливості зберегти місце дорожньо-транспортної події в незміненому стані через припинення автотранспортного руху працівник ДАІ має право перемістити ТЗ на узбіччя, зафіксувавши на дорожньому покритті місця розташування їх коліс. У такому вигляді і проводитиметься огляд місця події і його відеофіксація.

Після закінчення огляду може виникнути необхідність реконструкції обстановки на завершальній стадії ДТП. Така реконструкція складе зміст іншої самостійної слідчої дії - слідчого експерименту. Реконструйована обстановка також відображається прийомами відеозапису.

Проте найчастіше відеозапис застосовується при слідчих експериментах, що готуються наперед, коли складається план самого експерименту. Така підготовка дозволяє слідчому скласти чітке уявлення про його етапи, місце проведення, способи фіксації. Якщо засобом фіксації вибраний відеозапис, то доцільно заздалегідь побувати на місці майбутнього експерименту, представити, де і які дії, здійснюватимуться, з яких точок краще вести відеозапис.

З численних варіантів слідчих експериментів для відеозапису відбирають в основному ті, де необхідно відобразити динаміку події. Це може стосуватися дії злочинця по проникненню в сховище; його можливості самостійно перемістити значну кількість предметів (самому понести все викрадене); перевірки професійних або злочинних навиків особи (наприклад, розкрити замок, підробити документ, виготовити фальшиві грошові знаки і т.п.) [11, с. 226].

Якщо експериментальні дії повинні здійснюватися в тих же умовах, в яких відбувалася подія, що перевіряється, то спочатку фіксують саму обстановку. Після цього, з урахуванням свідчень особи (потерпілого, свідка, звинуваченого), здійснюють реконструкцію обстановки, також фіксуючи її на відеозаписі. Потім слідчий розставляє на місця всіх учасників, приступає до проведення експерименту. Якщо перевіряється можливість людини пройти певну відстань за певний час, то при відеозаписі звертають особливу увагу на фіксацію швидкості пересування, її зміну при повторах експерименту. Зйомка ведеться з достатньої відстані, а також середнім планом. У коментарі дублюють час початку і закінчення руху, видимі у відеошукачі.

При експериментальному здійсненні будь-яких дій зйомку ведуть середнім і крупним планом. Особливу увагу звертають на тривалість фіксації головних епізодів для того, щоб вона було достатньою для сприйняття при перегляді у всіх деталях.

Відеозапис при перевірці свідчень на місці. Ця слідча дія близька до деяких видів експериментів. Даний спосіб фіксації особливо цінний, коли йдеться про перевірку визнання обвинуваченого, яке підтверджує основні елементи предмету доведення і демонстрацію об'єктивного підтвердження, що в суді здатне мати важливе доказове значення.

Застосування відеозапису в ході перевірки свідчень здійснюється при розслідуванні таких злочинів, як масові безлади, вбивства, грабежі, розбійні напади, бандитизм, крадіжки, коли до кримінальної відповідальності притягуються кілька обвинувачених. Відеозапис при перевірці їх свідчень на місці дозволяє виявити роль кожного з них, встановити конкретний спосіб дій, виявити суперечності в свідченнях.

При розслідуванні злочинів проти життя і здоров'я особи відеозапис в ході перевірки свідчень рекомендується для того, щоб відобразити і продемонструвати розвиток подій, передуючих злочину (бійка, гонитва і т.п.) [39, с. 98]. Фіксує відеозапис і спосіб дії злочинця. Це особливо важливо тому, що свідчення, що нерідко надаються ним, зокрема про ті або інші сліди (наприклад, сліди крові на його одязі), знаходяться в суперечності з діагностикою механізму їх утворення, встановленою експертами. У подібних випадках відеозапис дозволяє, як правило, продемонструвати неправдивість пояснень обвинуваченого.

Відомі випадки, коли при демонстрації способу скоєння злочину відеозапис сприяв відображенню того, якою мірою злочинець володіє тими або іншими навиками скоєння подібних злочинів. Це в свою чергу дозволяло встановити серійність, об'єднати справи за способом їх здійснення, правильно кваліфікувати дії злочинця.

При вирішенні питання про відеозапис в ході перевірки свідчень враховують і можливість відмови (змін) підозрюваного (обвинуваченого) від своїх свідчень. Наявність відеозапису дозволяє зафіксувати свідчення, що надаються, і відобразити їх в деталях. Питання слідчого і відповіді на них, зафіксовані засобами відеозапису, зможуть свідчити про неправдивість заяв обвинуваченого, наприклад про те, що до нього застосовувалося яке-небудь примушення.

Головна ж перевага відеозапису в даному випадку полягає в тому, що він, наочно відображаючи обстановку, в якій надавалися свідчення, дозволяє одержати достатньо повне уявлення про подію, що відбувалася: де вона відбувалося, в якій обстановці, хто з учасників де знаходився, хто і як переміщався, що робив і т.п. Подібна наочність допомагає слідчому правильно сприйняти і оцінити те, що відбулося; особливо вона цінна при розгляді справи в суді.

При підготовці до відеозапису необхідно виділити вузлові моменти свідчення. Це може бути маршрут обвинуваченого до місця скоєння злочину, очікування в засідці, дії по нападу, боротьба з жертвою і т.п. В подібних випадках до відеозйомки притягується дублер, в завдання якого входить здійснювати дії потерпілого таким чином, як їх описує особа, свідчення якої перевіряються.

Якщо належить зафіксувати свідчення декількох обвинувачених, то починають з того члена злочинної групи, який надає якнайповніші і більш правдиві свідчення. Перевірку і запис свідчень особи, яка є можливим організатором, доцільно проводити останньою.

Початок відеозапису може відбуватися в кабінеті слідчого, в слідчому ізоляторі, в іншому місці. Іноді на цій стадії слідчий пропонує особі, що перевіряється, стисло повторити ті свідчення, які належить перевірити. Це дозволяє відразу ж позначити, на що буде направлена перевірка, і пов'язати зміст свідчень з подальшими діями.

Якщо належить передислокуватися з місця початку відеозапису туди, де перевірятимуться свідчення (місце події, місце злочину), то фонозаписом фіксуються свідчення особи про прикмети цього місця, маршрут проходження, використані при цьому орієнтири. При переїзді до місця відеозапис зручніше вести з вікна автобуса, звертаючи особливу увагу на фіксацію раніше названих орієнтирів.

Якщо маршрут достатньо складний і по відеофільму важко буде в ньому орієнтуватися, слідчий може запропонувати особі, що перевіряється, накреслити схему маршруту, що фіксується крупним планом.

Нерідко у справах про серійні квартирні крадіжки злочинець (особливо "гастролер") не знає найменування вулиць, провулків, але пам'ятає загальний вигляд будинку, під'їзд, поверх і квартиру, де ним була здійснена крадіжка. У цих умовах допитувати його про маршрут проходження марно. Узявши за відправну позицію таку точку, як станція метрополітену, зупинка автобуса, стоянка таксі, які він називає, треба почати відео- і фонозапис з даної ділянки. При цьому необхідно частіше ставити питання обвинуваченому, по яких орієнтирах він рухається, записувати його відповіді і фіксувати самі орієнтири. Після прибуття на місце перевірки свідчень слідчий уточнює у допитуваного, які тут відбулися зміни. Відповіді фіксуються. При необхідності і можливості здійснюється реконструкція обстановки, що також фіксують відеозаписом. Якщо реконструкція неможлива, допитуваному пропонують накреслити схему місця в тому вигляді, як це було у момент скоєння злочину, що фіксується крупним планом.

Відеозапис самих свідчень при їх перевірці займає ключове місце. Він повинен бути гранично докладним. Наприклад, зафіксувавши момент яких-небудь дій обвинуваченого і супроводжуючі ці дії свідчення, можна поставити уточнюючі питання, запропонувати повторити свідчення і дії; позначити альтернативу дій і запропонувати допитуваному відповісти на питання, який з варіантів мав місце. Наприклад: "удар був завданий ззаду або спереду", "потерпілий чинив опір".

Спосіб нанесення удару фіксують із застосуванням манекена. Якщо належить відобразити дії двох і більше осіб (обвинувачений і потерпілий), то привертають дублера. Спочатку обвинувачений висловлює і показує свої дії і дії потерпілого, потім відеозапис фрагмента повторюють за участю обвинуваченого і дублера, що діє відповідно до свідчень обвинуваченого.

Цей же спосіб застосовують і при свідченнях потерпілого. Зіставлення відеозапису фрагментів за версіями обвинуваченого і потерпілого може виявити суперечності або, навпаки, уточнити деякі важливі деталі.

Відеозапис при допиті дозволяє з'єднати фонозапис і відеофіксацію обстановки, де відбувався допит; поведінки допитуваного, його реакцію на питання, що ставляться, відповіді, паузи, ритм мови і т.п. Всього цього позбавлений протокол допиту, який вибірково передає тільки вербальну інформацію. Разом з тим разом з вербальною (словесною) інформацією, яка, за даними психологів, складає тільки 30-40% кожного спілкування, відеозапис дозволяє зафіксувати і решту 60-70% інформації у вигляді міміки, жестикуляції допитуваного, його відношення до словесної інформації, поведінки при допиті. Відеозапис може спростувати можливі заяви допитаного про незаконні методи допиту, про його ненормальну обстановку і т.п. [12, с. 25].

Застосовувати його доцільно при розслідуванні тяжких і особливо тяжких злочинів, коли при допиті можуть бути одержані вагомі докази, коли особа дала згоду співробітничати із слідством, коли з ним встановлені довірчі відносини.

Відеозапис необхідний при допиті осіб, що знаходяться в становищі, небезпечному для життя, коли відкладати допит не можна.

При відеозаписі необхідно зробити оглядовий знімок обстановки допиту, а потім крупним планом знімати допитуваного. Якщо йому важко говорити достатньо голосно, то необхідно скористатися виносним мікрофоном.

Відеозапис корисний при допиті малолітніх, оскільки спілкування з ними характеризується завжди великим об'ємом невербальної інформації, яка буде в подальшому предметом особливого аналізу, тлумачення, зіставлення з свідченнями і поведінкою інших малолітніх осіб (потерпілих, свідків). Разом з цим відеозапис допиту малолітніх (а іноді і неповнолітніх) дозволяє вирішити деякі морально-етичні проблеми. Так, якісно проведений відеозапис допиту малолітнього (особливо якщо він потерпілий) може бути прийнятий судом без виклику його в судове засідання.

При допиті малолітнього обов'язково присутність фахівця: педагога, вихователя, психолога. Такий фахівець повинен наперед встановити контакт з дитиною, підготувати його до допиту перед відеокамерою, допомагати слідчому.

Відеозапис може бути рекомендований в тих випадках, коли утруднений сам процес отримання інформації. Це відноситься до допиту глухонімих; допиту через перекладача; допиту осіб, відносно яких буде призначена психіатрична або психологічна експертиза. Відеозапис дозволяє перевірити правильність перекладу (мови, жестів, знаків), може бути представлений експертам, психіатрам, психологам.

З позицій криміналістичної тактики відеозапис допиту може вважатися необхідним:

· для встановлення факту самообмови, коли у слідчого є дані із цього приводу;

· при допиті відносно серії злочинів, коли належить диференціювати однотипні, схожі епізоди (за способом, по місцю здійснення, по захованню слідів);

· при розслідуванні злочинів минулих років, коли за давністю часу багато обставин забуті і має відбутися тривала робота по уточненню деталей;

· для фіксації важливих для справи свідчень, які можуть бути продемонстровані в суді, наприклад, по клопотанню прокурора, що підтримує звинувачення [14, с. 234].

Відомі складнощі при відеозаписі допиту представляє сама процедура, коли людині належить надавати свідчення перед об'єктивом. Допит для більшості осіб - це певне психологічне навантаження, а в поєднанні з відеофіксацією воно ще більш посилюється. Тому від слідчого вимагається чималий такт, терпіння і коректність, щоб переконати допитуваного в необхідності відеозапису. При цьому він повинен звернути увагу допитуваного на те, що дані попереднього слідства не підлягають розголошуванню і що по клопотанню особи (або його адвоката) справа може заслуховуватись в закритому засіданні за наявності достатніх підстав.

Відеозапис при пред'явленні для пізнання переслідує декілька цілей. Головними з них є:

· відобразити процесуальний порядок проведення цієї слідчої дії з урахуванням її особливостей;

· продемонструвати схожість за зовнішніми ознаками об'єктів, що пред'являються (зокрема осіб);

· відобразити момент пізнання, реакцію того, що пізнає, його свідчення, зіставити названі ним ознаки із спостережуваними;

· проводити, коли це необхідно, пізнання людини за його функціональними ознаками: ходою, жестами, мімікою, голосом, мовою [38, с. 127].

Вказані цілі визначають специфічність відеозапису даної слідчої дії.

Перш за все для відеозапису повинен бути запрошений фахівець, оскільки провадження її самим слідчим необхідно виключити. Слідчий керує діями учасників і не може відволікатися на синхронний відеозапис. Пред'явлення для пізнання необхідно проводити в достатньо просторому приміщенні, де належить розмістити апаратуру і учасників слідчої дії.

Слідчий інформує фахівця про порядок здійснення даної дії, разом з ним визначає точки зйомки, тривалість кожного фрагмента кадро-плану, порядок спілкування між ними, обговорює умовні жести. Особливо уточнюється, хто і в який момент повинен бути в кадрі, в якому масштабі зйомки.

Зібравши всіх учасників слідчої дії, окрім того, що пізнає, який знаходиться в іншому приміщенні, слідчий дає знак фахівцю зафіксувати обстановку проведення пізнання і присутніх осіб. Слідчий представляє кожного з учасників, визначаючи його процесуальне положення. Потім він пропонує пізнаваному зайняти будь-яке місце серед осіб, з якими він пред'являється. При цьому на відео повинні бути зафіксовані як поняті, так і особи, серед яких він займає місце по своєму вибору. Після цього середнім і крупним планом відображають всіх, хто пред'являється для пізнання. Тривалість фрагмента повинна забезпечувати при демонстрації стрічки сприйняття того, в чому полягає їх схожість (вік, ріст, ознаки зовнішності, одяг і т.д.). Далі фіксується запрошення того, що пізнає в дане приміщення. Слідчий впевняються в особі того, що пізнає і пропонує відповісти на питання, чи немає серед осіб, що пред'являються, того, про кого він надавав свідчення такого-то числа. По знаку слідчого фахівець фіксує момент пізнання, поведінку його учасників. Далі записуються свідчення того, що пізнає, за якими ознаками він пізнав людину; крупним планом синхронно фіксуються звані ознаки.

Відеозображення доцільно робити при пред'явленні осіб, узятих на облік; при пред'явленні зображень трупів у випадках масової загибелі людей і в тих ситуаціях, коли не слід пред'являти пізнаваного в натурі (пізнаваний - неповнолітній; той, що пізнає - потерпілий, що пережив важку психічну або фізичну травму, тяжкохвора людина і т.п.).

Відеозапис може здійснюватися при пізнанні не тільки людей, але і предметів. Наприклад, якщо належить пред'явити речі складної кольорової гамми або тканини, що мають складний малюнок, який тяжко передати словесно, і який достатньо невиразний на чорно-білій фотографії.

Відеозапис при ексгумації дозволяє зафіксувати всі етапи цієї слідчої дії і в поєднанні з протоколом засвідчити витягання з могили того трупа, відносно якого винесена ухвала про ексгумацію. У ексгумації бере участь слідчий, двоє понятих, технічні помічники, представник адміністрації кладовища, судово-медичний експерт, лікар санепідемстанції і фахівець з відеозапису. Зібравши всіх учасників, слідчий повинен оповістити ухвалу про провадження ексгумації, яка записується на фонограму. Потім оглядається журнал реєстрації і фіксується номер ділянки, на якій розташована могила. Після цього може бути зафіксований вхід кладовища і його найменування. У могили відеозапис продовжується. Середнім планом фіксується сама могила і могили зліва і праворуч від неї. Потім, крупним планом, напис на могилі (плиті, хресті) і написи на сусідніх могилах. Текст всіх написів повторюється в коментарі. Після цього, майже не вимикаючи камеру, фіксують дії технічних помічників: видалення плити або хреста, початок розкопок, розкопки в середній стадії, кришка труни, що показалася, очищення землі навколо труни, заклад вірьовок, витягання труни. Труну, витягнуту з могили, фіксують на плівку з усіх боків крупним планом, щоб було видно її стан, наявність або відсутність пошкоджень. Після цього знімають кришку труни, фіксують спостережуване. Якщо збереглися залишки ритуальних прикрас (штучні квіти, листки з молитвами, пов'язки і т.п.), їх прибирають, щоб було видно обличчя трупа (череп). Присутній судовий медик, що виконує ці операції, дає пояснення своїм діям і коментує стан трупа [28, с. 228].