Референдум в системі народного волевиявлення та його конституційно-правовий статус

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-правові засади інституту референдумів

1.1 Поняття референдумів та їх кваліфікаційні ознаки

1.2 Види референдумів

1.3 Предмет та формула референдумів

Розділ 2. Порядок проведення референдумів в Україні

2.1 Призначення референдумів та підготовка до їх проведення

2.2 Голосування та визначення підсумків референдумів

2.3 Правові наслідки референдуму

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Ця тема є досить актуальною та потребує дослідження оскільки особливу роль у системі народовладдя України займає референдум, як найбільш органічна і природна форма народовладдя. Поняття "референдум" походить від латинського "referendum", що означає "те, що має бути повідомлено".

Прийнято вважати, що перший в історії людства референдум був проведений у Швейцарії ще у 1439 р. Нині інститут референдуму законодавчо закріплений в конституціях та інших нормативно-правових актах багатьох країн: Швейцарії, Франції, ФРН, Данії, Італії, Іспанії, Швеції, Норвегії та ін.

В теорії конституційного права (як національного, так і зарубіжного) визначення референдуму не завжди однакове. Найчастіше референдум ототожнюють з опитуванням громадської думки, з плебісцитом. Іноді референдумом називають будь-яке голосування виборців незалежно від його наслідків.

Справді, за своєю суттю референдум, як і інші форми народовладдя - вибори, народне обговорення і опитування, є правом реальної суверенної і верховної волі народу, проте за своїм змістом і формою здійснення, тобто за предметом і методом правового регулювання референдум істотно відрізняється від інших форм народовладдя. Волевиявленням народу у вигляді результатів голосування стверджується або ні винесений на референдум закон чи рішення. Це дає підстави характеризувати референдум як нормотворчу форму народовладдя.

Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі є референдум, як форма народного волевиявлення та його соціальна функція.

Предметом дослідження написання курсової роботи є визначення поняття референдуму, його видів, функцій та особливостей проведення.

Мета роботи: оволодіння та засвоєння знань з дисципліни "Конституційне право України", зокрема висвітлення питань, що стосуються референдуму як форми народного волевиявлення.

Виходячи з поставленої мети, завдання роботи полягає в наступному:

- проаналізувати поняття референдуму;

- розкрити суть референдуму як форми народного волевиявлення;

- визначити види та особливості проведення референдумів;

- визначити роль референдумів в правовій системі України;

Стан наукової наукової розробки теми даної роботи висвітлено у багатьох вітчизняних та зарубіжних джерелах, серед яких було використано науковий доробок таких вчених як М.М. Воронов, М.М. Рябець, О.Ю.Могилевець, М.С. Кармазіна та інші.

Структура курсової роботи. Структура курсової роботи зумовлена метою, завданнями та характером дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, які включають 6 підрозділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 38 сторінок.

Розділ 1. Теоретико-правові засади інституту референдумів

1.1 Поняття референдумів та їх кваліфікаційні ознаки

Особливим інститутом демократії є референдум як один із засобів демократичного управління державними справами.

Референдум (лат. - те, що повинно бути повідомленим) - засіб вирішення шляхом голосування кардинальних проблем загальнонаціонального і місцевого значення (прийняття конституції, інших важливих законів або внесення до них змін, а також інших рішень з найважливіших питань). Референдум є одним із важливих інститутів безпосередньої демократії, проводиться з метою забезпечення народовладдя - безпосередньої участі громадян в управлінні державою і місцевими справами.

Референдуми за предметом проведення:

- конституційний - на всенародне голосування виноситься проект конституції або конституційні поправки;

- законодавчі - на всенародне голосування виносяться проект закону або чинний закон;

- консультативний - проводиться з метою виявлення громадської думки щодо принципового питанню державного життя [6, c.40].

Референдуми за ступенем обов'язковості проведення:

- обов'язковий - предметом референдуму є питання, віднесені Конституцією до виключного вирішення в результаті всенародного опитування (наприклад, відповідно до ст. 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України);

- факультативний - проводиться з метою виявлення громадської думки щодо конкретного питання, яке цікавить певну частину населення регіону (наприклад, про встановлення вільної економічної зони у Харківській області). референдум народний волевиявлення конституційний

Предметом референдуму можуть бути питання:

- що мають істотне значення для визначення політики держави ззовні (міжнародні-правові питання) - входження країни до певних міждержавних структур, співтовариства, наприклад, про членство країни в Європейському Співтоваристві;

- що мають істотне значення для вдосконалення системи управління усередині (адміністративно-правові питання) - вирішення питань управлінського характеру, наприклад, зміна адміністративно-територіального поділу.

Юридичні наслідки зазначених референдумів - різні:

1. Результати конституційного і законодавчого референдумів мають найвищу юридичну силу, не потребують затвердження. Вони є загальнообов'язковими для державних органів, слугують правовим підґрунтям їх правотворчої і правозастосовної діяльності.

2. Результати консультативного референдуму не є обов'язковими для винесення адекватного рішення з опитуваного питання. Вони мають дорадчий характер, розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.[6, c.42]

За територією проведення референдум може бути:

1) Загальнонаціональним - проводиться в масштабах усієї країни. Доцільно проводити перед референдумом всенародне або широке громадське обговорення питань, що вирішуються референдумом.

Відповідно до Конституції України (ст. 72) загальнонаціональний, усеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом. Призначення всеукраїнського референдуму відбувається відповідно до народної ініціативи за вимогою не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менше як у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області.

Референдум в Україні не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії. Як уже зазначалося, виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

2) Місцевим - проводиться в межах окремих суб'єктів федерації (у федеративній державі) або адміністративно-територіальних одиниць (в унітарній та федеративній державах) із метою вирішення найважливіших питань місцевого значення.

Прийняті рішення на місцевому референдумі (наприклад, перейменування сіл, міст або дострокове припинення повноважень місцевої Ради, її голови) мають вищу юридичну силу щодо рішень відповідних місцевих Рад народних депутатів.

Новий усеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведений через 5 років, а місцевий референдум -через 1 рік від дня проведення попереднього референдуму з цих самих питань [8, c.2].

У виборах і референдумах мають право брати участь громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. Гарантується вільне волевиявлення. Голосування під час виборів і референдумів є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається.

У Швейцарії, крім референдуму, інститутами безпосередньої демократії є народне віче, народна законодавча ініціатива. У США референдум застосовується нарівні з законодавчою ініціативою. У Франції через три роки після проведення першого референдуму в 1789 p. почали практикуватися плебісцити - всенародні опитування, які розглядаються як синоніми референдумів.

1.2 Види референдумів

Розрізняють такі види референдуму:

- конституційний;

- законодавчий;

- міжнародно-правовий;

- адміністративний (наприклад, щодо прийому до Європейської Ради Данії, Норвегії, Великої Британії).

З точки зору юридичної сили бувають такі референдуми:

- вирішальний, рішення якого не потребують затвердження будь-яким органом і не можуть бути змінені інакше ніж на підставі проведення нового референдуму з цього питання;

- консультативний референдум, який використовується для виявлення громадської думки. Його рішення не мають обов'язкового характеру для державних органів і посадових осіб.

Референдуми можуть бути класифіковані і залежно від того, яким суб'єктам належить право ініціативи щодо призначення і проведення референдуму.

За цією ознакою розрізняють:

- народну ініціативу;

- президентську ініціативу;

- парламентську ініціативу;

- урядову ініціативу.

Залежно від предмета референдуми бувають:

- конституційні (проект Конституції, конституційні поправки);

- законодавчі (проект закону).

За засобом проведення виділяють обов'язковий референдум, коли проект відповідного акта підлягає ратифікації виборцями (у США такій ратифікації підлягають поправки до Конституції), і факультативний, коли ініціаторами проведення конституційного або законодавчого референдумів є виборці або органи державної влади [18, c.4].

Нарешті, за сферою застосування референдуми підрозділяються на два види: загальнонаціональні (всеукраїнський, в Україні), які проводяться у масштабі всієї нації, і місцеві, які проводяться у суб'єктах федерації, автономних утвореннях або в. адміністративно-територіальних одиницях.

Порядок організації і проведення референдумів в Україні визначають статті 72-75 Конституції та Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", прийнятий З липня 1991 р. [1, c.16].

Закон визначає, що референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Визначаються види референдумів - всеукраїнський, референдум Автономної Республіки Крим, місцевий референдум.

У Законі зазначається, що закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо актів Верховної Ради України, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України тощо.

Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень рад, на території яких він проводиться.

Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами, не можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, визначеному Законом. Новий референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніше як через п'ять років, а місцевий референдум - не раніше як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

Предметом всеукраїнського референдуму є:

- затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін і доповнень;

- прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

- прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції, законів України та інших правових актів.

Предметом місцевого референдуму згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України та іншими законами до відання місцевого самоврядування. При цьому на місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законами до відання органів держаної влади.

За ст. 72 Конституції України всеукраїнський референдум призначає Верховна Рада України або Президент України. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України (ст. 73 Конституції), який призначається Верховною Радою України (ч. 2 ст. 85 Конституції України) [1, c.16].

Всеукраїнський референдум проголошується також за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Референдум за народною ініціативою призначає Президент України (ч.6 ст. 106 Конституції України). Він же призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України (ст. 156 Конституції).

Рішення про проведення референдуму Автономної Республіки Крим приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим (ч. З ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р., затвердженої Верховною Радою України 23 грудня 1998 р.).

Рішення про проведення місцевого референдуму приймає сільська, селищна, міська рада (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") [2, c.15].

Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії (ст. 74 Конституції).

Порядок призначення і проведення всеукраїнського референдуму визначає Центральна виборча комісія.

Рішення, винесені на референдум, вважаються ухваленими громадянами, якщо за них подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

Референдум вважається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених до списків виборців.

Повідомлення про результати референдуму публікує комісія з проведення референдуму не пізніше як на десятий день після референдуму.

Рішення всеукраїнського референдуму обнародуються і набирають чинності з часу їх опублікування, проте датою їх прийняття вважається день проведення референдуму.

Для виявлення волі громадян при вирішенні питань загальнодержавного та місцевого значення відповідно до Закону України "Про всеукраїнський і місцевий референдуми" передбачено проведення всеукраїнських та місцевих (дорадчих) опитувань громадян (консультативний референдум). Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами [4, c.240].

Закон передбачає також проведення опитування громадської думки, що проводиться з питань, які не можуть виноситися на всеукраїнський і місцевий референдум, не мають статусу дорадчого опитування громадян України (консультативного референдуму) і правових наслідків, що з нього випливають.

1.3 Предмет та формула референдумів

Предметом всеукраїнського референдуму може бути:

- затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

- прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

-прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів.

Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання щодо реалізації права народу України на самовизначення та входження України до складу державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них.

На всеукраїнський референдум не виносяться питання:

- віднесені законодавством України до компетенції органів суду і прокуратури;

- податків та бюджету;

- амністії та помилування;

- про вжиття органами державної влади України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян;

- пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної ради України, президента України та Кабінету Міністрів України [6, c.112].

Предметом місцевого референдуму може бути:

- прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до компетенції органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад та їх виконавчих органів;

- питання дострокового припинення повноважень відповідної місцевої ради та її голови.

Місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються також питання про об'єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах (об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл) тощо.

На місцеві референдуми не виносяться питання:

- про скасування законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування вищого рівня;

- віднесені до компетенції органів суду і прокуратури;

- податків та бюджету;

- пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої ради та її виконавчих органів [6, c.114].

Питання, що виноситься на референдум, або сукупність пропонованих варіантів називається формулою референдуму. Законодавство встановлює межі допустимого використання інституту референдуму На голосування виборців не можуть виноситися питання надзвичайного або невідкладного характеру, які потребують спеціальних знань, а також такі, відповідь на які відомий заздалегідь (наприклад, про зниження податків, підвищення заробітної плати і т.д.). Не можуть виноситися на референдум питання бюджету, амністії, кадрові питання, питання про заходи щодо забезпечення громадського порядку, здоров'я і безпеки населення.

Референдум не може проводитись в умовах надзвичайного, військового, стану облоги, не може проводитися двічі по одному і тому ж питання або може бути проведений другий раз з цього питання тільки через певний проміжок часу (наприклад, в Іспанії через 3 роки).

Питання, що виносяться на народне голосування, можуть формулюватися різному. Найбільш поширені два види формул.

Перший вид являє собою звернений до голосуючому питання. Голосуючого запитують, чи згоден він з певним твердженням, текстом певного законопроекту, певного заходу і т. п. На це питання голосуючий має сказати "так" чи "ні".

Другий вид - це так званий народний вибір, то є пропозиція голосуючому двох або більше варіантів вирішення питання, один з яких він повинен вибрати або всі відхилити. Йому може бути запропоновано як-небудь (наприклад, хрестом) відзначити бажаний ним варіант або відповісти "так" чи "ні" з кожним варіантом з тим, що бюлетень дійсний тільки в тому випадку, якщо позитивний відповідь дається тільки по одному з варіантів.

Це звичайна вимога ("жорстке"). Припустимо і "м'яке" вимога, що дозволяє давати позитивну відповідь на два або більше варіанти і навіть на всі варіанти, з тим що вважається схваленим варіант, що зібрав найбільшу кількість позитивних відповідей (можливо додаткова вимога - підтримка абсолютною більшістю голосуючих).

Можливість формули другого виду передбачена у ч. 6 ст. 139 швейцарської Конституції. Якщо 100 тис. виборців запропонують проект поправки до Конституції, а Федеральні збори висуне контрпроект, то при голосуванні народу і кантонів виборцю в бюлетені можуть бути запропоновані обидва проекти, причому виборці можуть вказувати, який із проектів вважають за краще у випадку, якщо обидва будуть прийняті. Якщо більшість народу висловиться за один проект, а більшість кантонів - за інший, жоден з проектів в силу не вступить.

Другий вид формули не слід змішувати з випадком, коли на референдум винесено кілька питань, по кожному з яких виборець повинен прийняти окреме рішення. Щоб уникнути такого змішання згаданий італійський закон - Положення про референдуми, передбачених Конституцією, і законодавчої ініціативи народу - передбачає, що якщо в один день проводяться кілька референдумів (тобто на народне голосування винесено кілька самостійних питань), то для кожного з них друкуються бюлетені на папері особливого кольору [14, c.152].

Розділ 2. Порядок проведення референдумів в Україні

2.1 Призначення референдумів та підготовка до їх проведення

Згідно з ІІ главою закону України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми"

Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України, місцеві референдуми - відповідними місцевими Радами народних депутатів.

Призначення референдумів на вимогу громадян України та народних депутатів.

Верховна Рада України також призначає всеукраїнський референдум:

1) з питань затвердження або скасування Конституції України, а також з питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, Президента України - якщо цього вимагають не менш як три мільйони громадян України, які мають право брати участь у референдумі;

2) з питань затвердження або скасування Конституції та інших законодавчих актів України, які відповідно до цього Закону можуть виноситись на всеукраїнський референдум, за винятком питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та Президента України, - якщо цього вимагає на менш як половина народних депутатів України [2, c.16].

Місцева Рада народних депутатів також призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загального складу Ради народних депутатів, або на вимогу, підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.

Реалізація права вимоги референдумів народними депутатами Вимога народних депутатів, які становлять не менш як половину від загальної кількості народних депутатів України або місцевої Ради народних депутатів, про проведення референдуму реалізується шляхом поіменного голосування на пленарному засіданні відповідної Ради народних депутатів або шляхом збирання підписів народних депутатів. Підписи народних депутатів України засвідчує

Секретаріат Верховної Ради України, депутатів місцевих Рад народних депутатів - голова відповідної місцевої Ради народних депутатів.

Реалізація права вимоги референдумів громадянами України.

Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму належить громадянам України, які мають право на участь у референдумі, а під вимогою про призначення місцевого референдуму - громадянам України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право на участь у референдумі. Збирання підписів організують і здійснюють ініціативні групи референдуму, що утворюються відповідно до цього Закону [2, c.18].

Утворення ініціативних груп референдумів.

Ініціативна група всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян України, в яких беруть участь не менш як 200 осіб, які мають право на участь у референдумі. Ініціативна група обласного, міського (міст республіканського і обласного підпорядкування), районного, районного в місті референдуму утворюється на зборах за участю не менш як 200 громадян України, а міського ( міст районного підпорядкування), селищного і сільського референдуму - на зборах за участю не менш як 50 громадян України, які мають право на участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Не пізніш як за 10 днів до проведення зборів з питання всеукраїнського референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про час, місце і мету зборів голову районної, міської (міст республіканського та обласного підпорядкування) Ради народних депутатів, на території якої проводитимуться збори, а зборів з питань місцевого референдуму - голову місцевої Ради народних депутатів, у межах території якої пропонується проводити місцевий референдум.

Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів, складається їх список із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, місця проживання. На зборах обираються їх голова і секретар; подальший порядок денний повинен включати обговорення доцільності проведення референдуму та формулювання питання, що пропонується на нього винести.

В разі схвалення більшістю учасників зборів пропозиції про проведення референдуму та затвердження формулювання питання, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян. Ініціативна група всеукраїнського референдуму складається не менш як з 20 громадян України, які мають право брати участь у референдумі. Ініціативна група місцевого референдуму складається не менш як з 10 громадян України, які мають право брати участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Про проведення зборів складається протокол із зазначенням результатів голосування з питань порядку денного. Документи проведених зборів - список їх учасників, протокол зборів, точне формулювання питання, що пропонується винести на референдум, та список членів ініціативної групи із зазначенням даних документів, що посвідчують їх особи, підписуються головою і секретарем зборів [13, c.326].

Реєстрація ініціативних груп

Ініціативні групи всеукраїнського референдуму реєструються Центральною комісією з всеукраїнського референдуму за поданням голів районних, міських (міст республіканського та обласного підпорядкування) Рад народних депутатів, на території яких проведено збори громадян, які обрали ініціативну групу. Ініціативні групи місцевого референдуму реєструються головами місцевих Рад народних депутатів, у межах території яких пропонується провести місцевий референдум. Для реєстрації ініціативної групи голові відповідної Ради народних депутатів подаються документи зборів громадян, передбачені статтею 16 цього Закону, а також підписане членами ініціативної групи зобов'язання про додержання ними законодавства України про референдум.

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Закону голова відповідної місцевої Ради народних депутатів у 10-денний строк подає документи щодо ініціативної групи всеукраїнського референдуму до Центральної комісії з всеукраїнського референдуму або реєструє ініціативну групу місцевого референдуму, після чого у триденний строк видає ініціативній групі місцевого референдуму свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи за формами, що встановлюються Президією Верховної Ради України. У свідоцтві про реєстрацію ініціативної групи місцевого референдуму на основі списків громадян, які брали участь в останньому за часом референдумі, або списків виборців останніх за часом виборів зазначається точна кількість громадян, підписи яких необхідні для підтримки вимоги про проведення місцевого референдуму, та термін збирання підписів [18, c.162].

У разі відповідності поданих документів щодо ініціативної групи всеукраїнського референдуму вимогам цього Закону Центральна комісія з всеукраїнського референдуму у 15-денний строк реєструє ініціативну групу всеукраїнського референдуму, після чого у триденний строк видає ініціативній групі всеукраїнського референдуму свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи за формами, що встановлюються Президією Верховної Ради України. У свідоцтві про реєстрацію ініціативної групи всеукраїнського референдуму зазначається термін збирання підписів.

Під час реєстрації ініціативних груп всеукраїнського референдуму їм має бути присвоєно порядкові номери, а ініціативних груп місцевого референдуму - і найменування, що відповідають найменуванням відповідних Рад народних депутатів. Відомості про зареєстровані ініціативні групи всеукраїнського референдуму подаються до Президії Верховної Ради України. Відомості про реєстрацію ініціативних груп публікуються у пресі.

Загальна кількість створюваних ініціативних груп по кожному референдуму не обмежується.

Плата за реєстрацію ініціативних груп не стягується. Ради народних депутатів, інші державні органи та установи України не несуть витрат, пов'язаних з організацією і діяльністю ініціативних груп.

Відмова у реєстрації ініціативної групи або відсутність рішення про реєстрацію можуть бути оскаржені членами ініціативної групи у районний (міський) народний суд за місцем знаходження Центральної комісії з всеукраїнського референдуму або відповідної Ради народних депутатів.

Порядок і строки збирання підписів ініціативними групами.

Від дня одержання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організовувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів на листах для підписів громадян під вимогою проведення референдуму (підписних листах).

Загальний термін збирання підписів з питання про проведення всеукраїнського референдуму не повинен перевищувати трьох місяців, а місцевого референдуму - одного місяця від дня одержання свідоцтва про реєстрацію першої з створених по даному референдуму ініціативних груп.

На кожному підписному листі повинно бути найменування, порядковий номер ініціативної групи, порядковий номер підписного листа та формулювання питання, що пропонується винести на референдум. Форми підписних листів всеукраїнського та місцевих референдумів затверджуються Центральною комісією з всеукраїнського референдуму.

Члени ініціативної групи повинні попередити громадянина України, що його підпис може бути поставлено лише на одному підписному листі під даною вимогою про проведення референдуму [21, c.42].

Громадянин України, який підтримує вимогу про проведення референдуму, ставить свій підпис на підписному листі, зазначаючи при цьому своє прізвище, ім'я та по батькові, дату підписання. Член ініціативної групи зазначає у підписному листі згідно з документами громадянина дату його народження та місце постійного проживання. За відсутності у громадянина документа, що посвідчує особу, підпис громадянина вважається недійсним і не зараховується.

Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів громадян. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписами двох членів ініціативної групи.

Протягом десяти днів від дня останнього за часом підпису громадян на підписному листі і не пізніше зазначеного терміну збирання підписів під даною вимогою про проведення референдуму підписи членів ініціативної групи на підписному листі повинні бути засвідчені посадовою особою, спеціально призначеною для цього головою районної, міської (міст республіканського та обласного підпорядкування) Ради народних депутатів, на території якої проводиться збирання підписів ініціативною групою всеукраїнського референдуму, або головою місцевої Ради народних депутатів, що зареєструвала ініціативну групу місцевого референдуму. При цьому може бути знято копію підписного листа.

Відповідальність за порушення порядку збирання підписів.

Під час збирання підписів голова відповідної місцевої Ради народних депутатів, де засвідчуються підписи членів ініціативної групи, організовує перевірку зазначених у підписних листах відомостей. У разі виявлення порушень порядку збирання підписів та оформлення підписних листів голова районної, міської (міст республіканського і обласного підпорядкування) Ради народних депутатів, на території якої здійснюється діяльність ініціативної групи всеукраїнського референдуму, вносить подання до Центральної комісії з всеукраїнського референдуму [17, c.445].

Центральна комісія з всеукраїнського референдуму після розгляду подання у 10-денний строк може прийняти рішення про припинення діяльності членів ініціативної групи, які допустили порушення, визнання недійсними їх посвідчень, а також підписних листів або підписів окремих громадян, внесених до підписних листів з порушенням передбаченого цим Законом порядку. Якщо порушення допущено під час збирання підписів для проведення місцевого референдуму, рішення про припинення діяльності членів ініціативної групи, визнання недійсними посвідчень, підписних листів та підписів окремих громадян приймається у 10-денний строк головою тієї місцевої Ради народних депутатів, де зареєстрована ініціативна група місцевого референдуму.

У разі повторного порушення порядку збирання підписів ініціативною групою відповідно Центральна комісія з всеукраїнського референдуму або голова місцевої Ради народних депутатів, де зареєстрована ініціативна група місцевого референдуму, можуть прийняти рішення про припинення діяльності ініціативної групи, визнання недійсними свідоцтва про її реєстрацію, посвідчень членів групи, підписних листів або підписів окремих громадян, внесених до підписних листів з порушеннями. При цьому документи ініціативної групи всеукраїнського референдуму та зібрані нею підписні листи передаються до Центральної комісії з всеукраїнського референдуму, а ініціативної групи місцевого референдуму - до відповідної місцевої Ради народних депутатів. Підписи громадян на переданих підписних листах, за винятком визнаних недійсними, враховуються при остаточному підрахунку загальної кількості підписів громадян України, які ще вимагають проведення референдуму.

Підрахунок підписів громадян України, які вимагають проведення референдуму.

Після завершення збирання підписів ініціативна група у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість підписів громадян, зібраних на території відповідної місцевої Ради народних депутатів, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збирання підписів.

Підписні листи всеукраїнського референдуму по акту передаються на зберігання голові районної, міської (міст республіканського та обласного підпорядкування) Ради народних депутатів, на території якої проводилось збирання підписів, а підписні листи місцевого референдуму - голові місцевої Ради народних депутатів, у межах території якої пропонується провести референдум. Підписні листи зберігаються протягом двох місяців після проведення референдуму. В акті зазначається загальна кількість підписних листів та підписів громадян. Акт у трьох примірниках підписується не менш як трьома членами ініціативної групи та головою відповідної Ради народних депутатів або його заступником.

Група всеукраїнського референдуму у тижневий строк після підписання акта передає підсумковий протокол та акт разом з вимогою про проведення референдуму до Центральної комісії з всеукраїнського референдуму. Центральна комісія з всеукраїнського референдуму забезпечує реєстрацію документів, надісланих усіма ініціативними групами всеукраїнського референдуму з даного питання; протягом одного місяця від дня надходження відповідних документів проводить вибіркову або повну перевірку вірогідності надісланих документів; підбиває загальні підсумки збирання підписів в цілому по Україні, про що складається протокол.

Якщо у підписних листах виявлено два або більше підписів одного громадянина, його підписи не враховуються. [21, c.43]

Протокол та документи перевірки у триденний строк передаються Центральною комісією з всеукраїнського референдуму до Президії Верховної Ради України, яка розглядає їх у двотижневий строк від дня надходження.

Президія Верховної Ради України може доручити вибіркову або повну перевірку одержаних документів народним депутатам України та відповідним місцевим Радам народних депутатів, після чого виносить питання про проведення всеукраїнського референдуму на розгляд сесії Верховної Ради України.

Голова місцевої Ради народних депутатів, у межах території якої пропонується провести місцевий референдум, забезпечує реєстрацію документів, надісланих усіма ініціативними групами місцевого референдуму з даного питання; протягом 15 днів від дня надходження відповідних документів організує проведення вибіркової або повної перевірки вірогідності надісланих документів та підбиття підсумків збирання підписів за участю представників усіх ініціативних груп місцевого референдуму з даного питання, про що складається акт. Акт підписується головою місцевої Ради народних депутатів та представниками усіх ініціативних груп, після чого питання про проведення місцевого референдуму виноситься на розгляд сесії відповідної Ради народних депутатів [24, c. 4].

У тому разі, коли у визначений цим Законом строк під вимогою про проведення референдуму не зібрано достатньої кількості підписів громадян України, всеукраїнський або місцевий референдум не проводиться, про що приймається рішення відповідно Президією Верховної Ради України або головою місцевої Ради народних депутатів, у межах території якої пропонувалося провести референдум.

Прийняття рішення з питання проведення референдуму.

Верховна Рада України, відповідна місцева Рада народних депутатів після одержання належним чином оформленої пропозиції приймають на сесії у місячний строк одне з таких рішень:

1) про призначення референдуму;

2) про відхилення пропозиції про проведення референдуму у разі наявності серйозних порушень цього Закону, які впливають на підстави для призначення референдуму;

3) про прийняття рішення, яке пропонується у вимозі про призначення референдуму, без наступного проведення референдуму. У разі якщо на всеукраїнський референдум виноситься питання про дострокове припинення повноважень Президента України, рішення приймається більшістю не менш як дві третини від загальної кількості народних депутатів України [2, c.19].

Зміст рішення про призначення референдуму.

У рішенні про призначення референдуму визначається дата проведення референдуму, зазначається назва проекту закону, рішення, зміст питання, що виноситься на референдум. Дата проведення всеукраїнського референдуму призначається не раніш як за три і не пізніш як за чотири місяці, а місцевого референдуму - не раніш як за місяць і не пізніш як за два місяці від дня прийняття рішення про проведення референдуму. Повідомлення про призначення референдуму та зміст проекту закону, рішення, іншого питання, що виноситься на референдум, оголошується відповідно у республіканських та місцевих засобах масової інформації у 10-денний строк після прийняття рішення про його призначення.

Згідно ст.. 23-24 закону України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми"

Для проведення голосування і підрахунку голосів під час проведення референдумів територія районів, міст, районів у містах селищ міського типу і сільрад ділиться на дільниці для голосування.

Дільниці для голосування утворюються також у військових частинах, лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, місцях перебування громадян, розташованих у важкодоступних районах, а також на суднах, які перебувають у день проведення референдуму у плаванні. Такі дільниці можуть бути утворені, якщо для цього є необхідні умови, при представництвах України за кордоном [2, c.26].

Дільниці для голосування утворюються районними, міськими, районними у містах, селищними і сільськими Радами народних депутатів, або їх головами. У військових частинах дільниці для голосування утворюються відповідними Радами народних депутатів або їх головами за поданням командирів частин або військових з'єднань. На суднах, які перебувають у день проведення референдуму у плаванні, дільниці для голосування утворюються відповідними Радами народних депутатів або їх головами за місцем порту приписки судна. При представництвах України за кордоном такі дільниці утворюються Радами народних депутатів або їх головами за поданням Міністерства закордонних справ України.

Дільниці для голосування утворюються не пізніш як за півтора місяця до всеукраїнського і 20 днів - до місцевого референдуму. У військових частинах, а також у важкодоступних районах, на суднах, які перебувають у день проведення референдуму у плаванні, дільниці для голосування утворюються в той же строк, а у виняткових випадках - не пізніш як за п'ять днів до референдуму. Дільниці для голосування утворюються з кількістю від 20 до 3000 громадян, які мають право брати участь у референдумі, а в необхідних випадках - з меншою або більшою кількістю громадян. Відповідна Рада народних депутатів або її голова сповіщає громадян про межі кожної дільниці для голосування з зазначенням місця знаходження дільничної комісії по референдуму і приміщення для голосування.

Для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму в Україні утворюються комісії:

- Центральна комісія з всеукраїнського референдуму;

- комісія Республіки Крим з всеукраїнського референдуму;

- обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму;

- дільничні комісії з референдуму.

До утворення Центральної комісії з всеукраїнського референдуму її функції виконує Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів України [16, c.44].

Для підготовки і проведення місцевого референдуму в межах адміністративно-територіальних одиниць, де він проводиться, утворюються комісії:

- обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму;

- дільничні комісії з референдуму.

У разі оголошення і проведення одночасно двох або кількох референдумів комісії, утворені в передбаченому цим Законом порядку, є спільними для всіх одночасно оголошуваних референдумів.

Комісії з референдуму можуть бути утворені на основі існуючих виборчих комісій.

У разі, якщо референдум проводиться одночасно з виборами народних депутатів або Президента України, може бути утворено спільні комісії з референдуму та виборів.

Список громадян, які мають право брати участь у референдумі Голови міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів забезпечують організацію обліку громадян, які мають право брати участь у референдумі, та складання відповідних списків і передають списки дільничним комісіям з референдуму. Список громадян, які мають право брати участь у референдумі, складається по кожній дільниці для голосування і підписується головою і секретарем дільничної комісії з референдуму. Для участі в роботі по складанню списку дільнична комісія може залучати представників громадськості.

Списки військовослужбовців, які перебувають у військових частинах і мають право брати участь у референдумі, а також членів сімей військовослужбовців та інших громадян, якщо вони проживають у районах розташування військових частин, складаються на основі даних, що подаються командирами військових частин. Військовослужбовці, які проживають поза військовими частинами, включаються в списки за місцем проживання на загальних підставах. Списки громадян по дільницях для голосування, утворених в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, а також на суднах, які перебувають в день референдуму у плаванні, при представництвах України за кордоном, складаються на основі даних, що подаються керівниками зазначених установ і капітанами суден [14, c.151].

В список громадян, які мають право брати участь у референдумі, включаються всі громадяни України, які досягли до дня або в день референдуму 18 років і проживають на момент складання списку на території даної дільниці для голосування. Громадянин може бути включений у список громадян, які мають право брати участь у референдумі, лише на одній дільниці для голосування.

Громадяни, які проживають на території даної дільниці для голосування і з якихось причин пропущені в списку, включаються до нього за рішенням дільничної комісії з референдуму.

Ознайомлення громадян із списками і право на оскарження неправильностей в списку громадян, які мають право брати участь у референдумі.

Списки громадян подаються для загального ознайомлення за десять днів до референдуму. На дільницях для голосування, утворених в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, а також у виняткових випадках у військових частинах, на суднах, які перебувають в день референдуму у плаванні, списки громадян подаються за два дні до референдуму.

Громадянам забезпечується можливість ознайомитися із списком і перевірити правильність його складення в приміщенні дільничної комісії з референдуму [27, c.112]

Кожному громадянину надається право оскаржити невключення, неправильне включення в список або виключення із списку, а також допущені в ньому неточності в зазначенні даних про нього. Заява про неправильності в списку розглядається дільничною комісією з референдуму, яка зобов'язана не пізніш як у дводенний строк, а напередодні і в день референдуму - негайно розглянути заяву, внести необхідні виправлення в список або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його заяви. Це рішення може бути оскаржено до районного (міського) народного суду, який зобов'язаний розглянути скаргу в триденний строк. Виправлення в списку відповідно до рішення районного (міського) народного суду провадиться негайно дільничною комісією з референдуму.

При зміні громадянином місця свого перебування в період між поданням списків для загального ознайомлення і днем референдуму дільнична комісія з референдуму на прохання громадянина і після пред'явлення паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу, видає бюлетень для голосування. В одержанні бюлетеня для голосування громадянин розписується у списку осіб, які можуть брати участь у референдумі. Заповнений бюлетень у закритому конверті пускається громадянином в опломбовану або опечатану скриньку і зберігається дільничною комісією з референдуму до дня референдуму.

2.2 Голосування та визначення підсумків референдумів

Під час референдуму голосування проводиться в день референдуму з 7 до 20 години. Про час і місце голосування дільнична комісія з референдуму сповіщає громадян не пізніш як за десять днів до референдуму.

На дільницях, утворених у військових частинах, у важкодоступних районах, на суднах, які перебувають в день референдуму у плаванні, дільнична комісія може оголосити голосування закінченим раніше 20 години, якщо проголосували усі громадяни, включені в список.

Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, у яких повинні бути обладнані в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначені місця видачі бюлетенів і встановлені скриньки для голосування. Скриньки для голосування встановлюються таким чином, щоб громадяни, підходячи до них, обов'язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування [29, c.46]

Відповідальність за організацію голосування, забезпечення таємниці волевиявлення громадян, обладнання приміщень і підтримання в них необхідного порядку несе дільнична комісія з референдуму.

В день референдуму перед початком голосування скриньки для голосування перевіряє, пломбує або опечатує голова дільничної комісії з референдуму в присутності членів комісії.

Кожний громадянин голосує особисто; голосування за інших осіб не допускається. Бюлетені для голосування видаються дільничною комісією з референдуму на підставі списку громадян після пред'явлення громадянином паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу. При одержанні бюлетеня для голосування у списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, громадянин ставить підпис.

У випадках, коли окремі громадяни за станом здоров'я або з інших причин не можуть прибути в приміщення для голосування, дільнична комісія з референдуму на їх прохання доручає окремим членам комісії організувати голосування в місці перебування цих громадян.

Бюлетені для голосування заповнюються голосуючим у кабіні або кімнаті для таємного голосування. Під час заповнення бюлетенів забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого. Громадянин, який не має можливості самостійно заповнити бюлетені, має право запросити в кабіну або кімнату для таємного голосування іншу особу за своїм розсудом, крім члена комісії з референдуму.

Громадянин під час заповнення бюлетеня викреслює в ньому одне з двох слів: "так" або "ні". У разі проведення одночасно двох чи кількох референдумів або винесення на референдум двох чи кількох питань громадянин одержує і заповнює бюлетені окремо по кожному з референдумів та питань. Заповнені бюлетені голосуючий опускає у скриньку для голосування. [2, c.25]

Підрахунок голосів на дільниці для голосування проводиться дільничною комісією з референдуму. Скриньки, а також закриті конверти, передані дільничній комісії голосуючими, які змінили місце свого перебування, розкриваються дільничною комісією з референдуму після оголошення головою комісії про закінчення голосування. Розкриття скриньок і конвертів до закінчення голосування забороняється. Перед розкриттям скриньок і конвертів усі невикористані бюлетені для голосування підраховуються і погашаються дільничною комісією з референдуму.

Дільнична комісія з референдуму за списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, встановлює загальну кількість громадян на дільниці, а також кількість громадян, які одержали бюлетені і передали закриті конверти. На підставі бюлетенів, що були у скриньках і конвертах, комісія встановлює:

- загальну кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;

- кількість громадян, які голосували за схвалення поставленого на референдум проекту закону, рішення, і кількість громадян, які голосували проти його схвалення; кількість бюлетенів, визнаних недійсними. [2, c.27]

Визнаються недійсними бюлетені для голосування невстановленого зразка, а також бюлетені, які не містять точно висловленого рішення громадян. Якщо виникають сумніви у дійсності бюлетеня, питання вирішується дільничною комісією з референдуму шляхом голосування. Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні дільничної комісії з референдуму і заносяться до протоколу. У разі проведення одночасно двох або кількох референдумів протокол по кожному з них складається окремо. Протокол підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії і негайно надсилається у відповідну районну, міську, районну в місті, селищну, сільську комісію з референдуму.

На підставі протоколів дільничних комісій з референдуму міська (міст без районного поділу), районна в місті, селищна, сільська комісія з референдуму визначає: загальну кількість громадян, які мають право брати участь у референдумі, кількість громадян, які одержали бюлетені; кількість громадян, які взяли участь у голосуванні; кількість громадян, які голосували за схвалення поставленого на референдум проекту закону, рішення, і кількість громадян, які голосували проти його схвалення; кількість бюлетенів, визнаних недійсними. [2, c.28]

Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні відповідної комісії і заносяться до протоколу, який надсилається до вищестоящої комісії з референдуму. На підставі поданих протоколів комісія Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, обласна, районна, міська (міст з районним поділом) комісія з референдуму провадить підрахунок голосів у межах адміністративно-територіальної одиниці, результати якого заносяться до протоколу, що надсилається до вищестоящої комісії з референдуму.

Результати всеукраїнського референдуму встановлюються і заносяться до протоколу на засіданні Центральної комісії з всеукраїнського референдуму на підставі протоколів обласних комісій з референдуму.

Під час проведення місцевого референдуму в межах території області, району, міста, району в місті, селища, сільради результати референдуму встановлюються і заносяться до протоколу на засіданні відповідної комісії з референдуму [20, c.243].