Біржова діяльність

Ш визнаного в установленому порядку безхазяйним;

Ш майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави);

Ш скарбів, переданих державним податковим інспекціям.

Державні податкові інспекції у своїй діяльності по обліку, оцінці й реалізації конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна та скарбів керуються актами цивільного, цивільно-процесуального і кримінально-процесуального законодавства, законодавства про адміністративні правопорушення, цією Інструкцією та іншими законодавчими і нормативними актами, що регулюють відносини, пов'язані з конфіскацією майна, визнанням його безхазяйним, спадковим та виявленням скарбів.

Підприємства, установи, організації і посадові особи згідно з постановою Кабінету Міністрів України зобов'язані сприяти державним податковим інспекціям у виконанні ними функцій щодо забезпечення обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна та скарбів.

Скарб, тобто зариті в землю або приховані іншим способом цінності (дорогоцінне каміння, перли, золоті і срібні монети, дорогоцінні метали в злитках, виробах і ломі, державна й іноземна валюта), власник якого невідомий або за законом втратив на них право, повинен бути зданий відповідно до статті 140 ЦК особою, яка його знайшла, до районної, міської державної податкової інспекції і переходить у власність держави.

Державна податкова інспекція, яка прийняла на облік здані цінності, повідомляє районний (міський) фінансовий орган про суму винагороди, яка належить до виплати. Виплата винагороди проводиться цим фінансовим органом після зарахування вартості цінностей до бюджету. У випадку, коли в складі скарбу є цінні предмети, які передаються в установленому порядку безоплатно, виплата винагороди по них проводиться за рахунок коштів Державного бюджету.

Облік, вжиття заходів по охороні, оцінці і реалізації переданих державним податковим інспекціям конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна та скарбів покладено на державні податкові інспекції. Державні податкові інспекції здійснюють контроль за повнотою і своєчасністю передачі їм зазначеного майна. З цією метою вони не рідше одного разу на рік проводять перевірку із зазначених питань у державних нотаріальних конторах, судах, органах безпеки, лікарнях, будинках престарілих, готелях та інших аналогічних закладах, тюрмах та інших органах Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі підрозділах ДАІ.

Особа, яка виявила скарб, повинна здати його державній податковій інспекції і подати при цьому письмову заяву, в якій вказати обставини виявлення скарбу і своє рішення добровільно передати його державі. При здачі скарбу державній податковій інспекції остання запрошує працівника органу міліції для складання протоколу та прийняття скарбу під охорону. У протоколі відображається: пояснення особи, яка виявила скарб, свідчення очевидців (якщо вони були) про місце і обставини виявлення скарбу, докладний опис пред'явлених предметів скарбу (їх зовнішній вигляд, обсяги, вагові і якісні показники), підтвердження факту добровільної задачі скарбу.

Протокол складається у чотирьох примірниках, які підписуються працівниками державної податкової інспекції та органу міліції, особою, яка передала скарб, та очевидцями (якщо вони є). Протоколи вручаються (по одному примірнику) особі, що здала скарб на відповідальне зберігання. Один примірник протоколу додається до супровідного листа при пересиланні його до Державної скарбниці України чи передачі до музею.

Скарб може бути зданий і до місцевого органу міліції. Протокол про передачу скарбу і взяття його під охорону складається в аналогічному порядку.

До реалізації скарбу державна податкова інспекція разом з органом міліції за участю спеціалістів-експертів місцевих органів культури і торгівлі, а в необхідних випадках і регіональної інспекції державного пробірного нагляду проводять експертизу предметів скарбу для їх попередньої оцінки і вирішення питання про можливість віднесення їх до художніх, історичних чи інших культурних цінностей. Наслідки експертизи і оцінки предметів скарбу оформляються актом, який підписується усіма особами, які брали участь в експертизі й оцінці. Акт складається в трьох примірниках, котрі передаються державній податковій інспекції, органу міліції і один додається до протоколу, який посилається Державній скарбниці при Національному банку України (чи музею).

Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння і вироби з них, прийняті у складі скарбу, пересилаються органами Міністерства внутрішніх справ України чи державною податковою інспекцією України до Державної скарбниці при Національному банку України.

Якщо при прийнятті державною податковою інспекцією конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна чи скарбів буде встановлена втрата, недостача або пошкодження цього майна, державна податкова інспекція пред'являє до особи, яка прийняла його на відповідальне зберігання, вимогу про внесення до бюджету у 10-денний строк суми вартості втрачених чи пошкоджених предметів. Якщо у зазначений строк вартість цього майна не буде відшкодована, державна податкова інспекція подає у 10-денний строк до суду позов про стягнення з особи, яка прийняла майно на зберігання, вартості втрачених чи пошкоджених речей. При наявності випадків розкрадання (в тому числі шляхом привласнення або розтрати) або навмисного знищення чи пошкодження речей, які передані на відповідальне зберігання, державна податкова інспекція надсилає відповідні матеріали слідчим органам для притягнення винних до кримінальної відповідальності і одночасно подає позов про стягнення з винних вартості вкрадених, замінених або навмисно пошкоджених предметів.

При цьому оцінка шкоди проводиться в порядку, передбаченому Вказівками про порядок оцінки шкоди від розкрадання недостачі, знищення та зіпсування матеріальних цінностей, затвердженими постановою Міністерства економіки України.

Крім того, реалізація безхазяйного майна здійснюється спеціалізованими організаціями шляхом продажу тільки на прилюдних торгах та аукціонах (при самостійному розпорядженні ще й на комісійних умовах), що не є найефективнішим способом, оскільки не кожне майно може бути предметом аукціону.

Як правило, митними органами при затриманні майна його попередня оцінка визначається „зі слів власника”, і така ціна здебільшого перевищує ринкову. При подальшій передачі майна органам ДВС майно переоцінюється із значним зменшенням вартості. Крім того, на повноту реалізації автомобілів негативно впливає неоформлення відповідних документів обласними органами ДАІ через відсутність документів або державних номерів, що унеможливлює реалізацію транспортних засобів.

Размещено на Allbest.ru