Судово-експертна діяльність в Україні

ПЛАН

ВСТУП

1.Загальна організація судово-бухгалтерської експертизи в Україні.

2. Порядок призначення СБЕ.

3. Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення СБЕ.

4. Проведення СБЕ на стадії попереднього розслідування.

5. Процес СБЕ та його стадії.

6. Стандартизація проведення СБЕ.

7. Планування процесу СБЕ.

8. Обов'язки, права і відповідальність експерта-бухгалтера.

9. Права обвинуваченого при проведенні експертизи.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Організація (від фр. organisation) -- це побудова, впорядкування певного процесу, явища тощо.

Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби:

науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Служби безпеки України.

Розвиток бухгалтерського обліку та підвищення рівня розуміння його ролі призвели до значного розширення сфер застосування облікових даних. Серед них особливе місце належить процесу слідства, у ході якого для з'ясування всіх обставин справи економічного напряму, характерним є призначення судово-бухгалтерської експертизи. Її проведення вимагає від експерта-бухгалтера застосування високопрофесійних знань у сферах бухгалтерського обліку, господарського контролю та економічного аналізу, які одночасно є спеціальними - невластивими для слідчого або суду. Спеціалізація цих знань для правоохоронних органів насамперед полягає в умінні вивчити бухгалтерську інформацію, об'єктивно оцінити її на предмет законності та достовірності, розпізнати в ній ознаки протиправної діяльності або відсутності протиправних дій. Застосування експертом такого комплексу знань надає можливість правоохоронним органам або суду зрозуміти бухгалтерську інформацію та найбільш повно використати її для справедливого вирішення господарських справ.

Незаперечно важливою є реалізація економічних знань відповідно до завдань слідства та потреб правоохоронних органів при розгляді господарських спорів. Це в свою чергу вимагає чітких дій як у власній діяльності експерта, так і в його взаємодії з іншими особами. Відповідно в умовах різноманітності видів і матеріалів справ, що розслідуються, актуальності набуває питання організації судово-бухгалтерської експертизи в цілому та діяльності експерта-бухгалтера в процесі експертизи, зокрема.

Вагомий внесок у формування теоретичних та організаційно-практичних засад судово-бухгалтерської експертизи здійснили вчені юридичного та економічного напрямів. Окремі питання теорії, організації та методики судово-бухгалтерської експертизи знайшли відображення у працях вітчизняних вчених: М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, М.І. Камлика, В.О. Шевчука; зарубіжних вчених: Т.М. Арзуманяна, Г.А. Атанесяна, А.М. Бєлова, Б.А. Бор'яна, Н.Г. Гаджиєва, Т.М. Дмітрієнко, С.Ф. Іванова, М.М. Ласкіна, І.Л. Петрухіна, В.Д. Понікарова, П.Ю. Пошюнаса, О.М. Ромашова, С.П. Фортинського, С.Г. Чаадаєва, В.В. Шадріна, О.Р. Шляхова.

Недостатня увага з боку науковців до розгляду теоретичних та практичних питань організації судово-бухгалтерської експертизи в цілому та дослідження експерта-бухгалтера зокрема, узагальнення результатів дослідження, оцінки ефективності та якості судово-бухгалтерської експертизи призвели до виникнення ряду проблемних питань, вирішення яких вимагає додаткового дослідження.



1.Загальна організація судово-бухгалтерської експертизи в Україні

Організація (від фр. organisation) - це побудова, впорядкування певного процесу, явища тощо.

Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби:

- науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України;

- експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Служби безпеки України.

Координацію організації судово-експертної діяльності в Україні здійснює Міністерство юстиції України.

Одним з основних завдань Міністерства юстиції є організація експертного забезпечення

правосуддя, формування державного замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової

експертизи, контроль за діяльністю підвідомчих науково-дослідних інститутів судових експертиз, координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю, атестація судових експертів.

У системі Міністерства юстиції діють науково-дослідні інститути судових експертиз (НДІСЕ) в Києві (з відділенням в м. Вінниця, Тернопіль, Черкаси і Чернігів), в Одесі (з відділеннями в м. Кіровоград і Миколаїв), у Львові і Донецьку (з відділенням в м. Луганськ).

Експертні установи Міністерства охорони здоров'я України складаються із судово-медичних бюро та судово-психіатричних відділень, які є майже в кожному обласному центрі.

В системі Міністерства внутрішніх справ України для проведення судових експертиз створено криміналістичний центр, який має обласні філії.

Крім того, судово - експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціальних дозволів, а також окремими громадянами на підставі разових договорів. Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідства та суди зобов'язані доручати проведення судових експертиз здебільшого спеціалістам, внесеним до цього реєстру.

В Україні застосовується атестація судових експертів взагалі та експертів-бухгалтерів зокрема. Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до систем яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що

проводять судові експертизи.

У системі Міністерства юстиції України створюються:

- експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;

- центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК).

Саме визначення рівня професійної підготовки працівників інститутів через їхню атестацію для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу судового експерта є головним завданням

експертно-кваліфікаційних комісій науково-дослідних інститутів судових експертиз.

Експертно-кваліфікаційна комісія створюється у складі:

- керівника інституту або його заступника;

- керівників структурних підрозділів;

- найдосвідченіших спеціалістів, які мають кваліфікацію судових експертів, стаж наукової та практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років;

- спеціалістів з процесуальних питань судової експертизи.

Серед таких спеціалістів має бути не менше двох фахівців тієї спеціальності й того класу, з яких комісія проводить атестацію.

Комісія формується з постійних членів та змінного складу.

До постійного складу експертно-кваліфікаційної комісії входять: голова, заступник голови, секретар, фахівці з процесуальних питань.

Експертно-кваліфікаційні комісії відповідно до покладених на них завдань:

- розглядає подання, складене безпосереднім керівником експерта, який підлягає атестації, та документи, що додаються (характеристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);

- організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків експертів;

- допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;

- приймає кваліфікаційний іспит.

Кандидати на здобуття кваліфікації експерта-бухгалтера складають письмовий (реферат і

проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, з економічного аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.

За наслідками іспиту та перегляду відповідних документів залежно від рівня професійних знань, стажу і досвіду експерта ЕКК ухвалює одне з таких рішень:

- про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;

- про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та кваліфікації;

- про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;

- про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;

- про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта

Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта заносять до атестаційного листка, що підписується головуючи на засіданні ЕКК, секретарем та членами комісії, які брали участи у засіданні, і повідомляються працівнику, котрий атестувався, одразу після проведення засідання.

Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення діяльності експертно-

кваліфікаційних комісій покладається на інститути, в яких працюють комісії. ЕКК користується штампом і печаткою інституту, в якому працює.

Основні завдання Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції:

- проводить атестацію з метою присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур і громадянам;

- розглядає питання дисциплінарної відповідальності судових експертів, що працюють у державних, підприємницьких структурах або одноосібно;

- визначає порядок та умови підвищення кваліфікації судових експертів.

Для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу фахівці державних установ повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи, знати чинне законодавство та інші нормативні акти, що регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз.

На підставі рішення ЦЕКК фахівцю видається, відповідно, Свідоцтво про присвоєння

кваліфікації судового експерта, яке підписується головою комісії і секретарем, засвідчується печаткою ЦЕКК, реєструється в журналі, який веде секретар комісії.

Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дійсне протягом п'яти років для працівників інститутів та інших державних експертних структур і трьох - для громадян, що працюють у підприємницьких структурах або проводять судові експертизи за разовими договорами.

Термін дії свідоцтва продовжується після підтвердження експертом своєї кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві.

Кандидати на здобуття кваліфікації за спеціальністю економічної експертизи можуть атестуватися за такими експертними спеціальностями: 1. Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності. 2. Дослідження документів про фінансово-кредитні операції. 3. Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.

Фахівці, яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вносяться до Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян відповідно до чинного законодавства України.

Цей реєстр є офіційною автоматизованою системою обліку спеціалістів, яким органи дізнання, судового слідства чи суду мають переважно доручати проведення судових експертиз.

До Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян вносять такі дані про спеціалістів:

- реєстраційний номер;

- прізвище, ім'я та по батькові судового експерта;

- дата включення до реєстру;

- вид експертизи, експертна спеціальність;

- адреса, телефон, факс судового експерта державної, підприємницької структури або судового експерта-громадянина;

- назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата та номер її рішення;

- номер та термін дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

- кваліфікаційний клас судового експерта.

Кожному судовому експерту в реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер, що складається з:

- букви «Д»- для судових експертів державних структур; «П» - для судових експертів підприємницьких структур; «Г» - для судових експертів-громадян;

- порядкового номера державної реєстрації;

- року реєстрації.

Підставою для виключення з реєстру є рішення ЕКК державної структури:

- про позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційного класу;

- про скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта через визнання судового експерта недієздатним або його засудження.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу», судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до відповідальності: дисциплінарної; матеріальної; адміністративної; кримінальної.

ЦЕКК виступає як апеляційна комісія з розгляду скарг фахівців науково-дослідних інститутів судових експертиз на рішення експертно-кваліфікаційних комісій інститутів.

Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності покладається на ті міністерства та відомства, до складу яких входять відповідні спеціалізовані установи та заклади, що здійснюють відповідний вид судової експертизи, у тому числі й судово-бухгалтерську.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової експертизи, до компетенції якої входить обговорення та розробка рекомендацій з проблем судової експертизи.

Організаційно-фінансове забезпечення судово-бухгалтерської експертизи в Україні визначається Законом України «Про судову експертизу».

Зокрема, здійснення науково-дослідними установами судових експертиз, наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується з державного бюджету. Виконання судових експертиз іншими спеціалізованими установами та відомчими службами фінансується за рахунок коштів, що виділяються їм на цю мету з державного та місцевих бюджетів, а науково-дослідними установами - за рахунок замовника.

Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госпрозрахункових засадах.

Перелік державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1999 р. за № 1432. ці послуги надаються інститутами судових експертиз юридичним та фізичним особам на договірних засадах за плату в обсязі витрат, пов'язаних з їх виконанням.

Керівники спеціалізованих установ та відомчих служб за отримання згоди від органу або особи, які призначили судову експертизу, мають право включати до складу експертних комісій спеціалістів інших держав. Такі спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи відповідно до умов та положень процесуального законодавства України. Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі та відшкодування інших витрат, пов'язаних з її виконанням, здійснюється, відповідно, за домовленістю сторін.

Спеціалізовані установи та відомчі служби, які виконують судові експертизи, користуються правом установлювати міжнародні наукові зв'язки з інституціями криміналістики інших країн, проводити спільні наукові конференції, обмінюватися науковою інформацією та випускати спільні видання в галузі судової експертизи та криміналістики.

Охорону приміщень і територій установ судових експертиз забезпечує Міністерство внутрішніх справ за рахунок коштів, які виділяються йому для цього з державного бюджету.

2. Порядок призначення СБЕ

Однією з головних особливостей СБЕ є неможливість її існування без процесу розслідування чи розгляду кримінальної або цивільної справи.

СБЕ може проводитися при вирішенні господарських і трудових спорів, під час розгляду цивільних або розслідування кримінальних справ, пов'язаних зі злочинами економічного характеру.

СБЕ призначається в процесі розслідування або розгляду правоохоронними органами та судом для розв'язання питань, які потребують спеціальних знань - з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та господарського контролю. Ними, як правило, не володіє слідчий або суддя, тому для вирішення таких питань запрошується експерт-бухгалтер. Однак, експертиза призначається не в будь-якій справі, а запрошення експерта вимагає існування певних передумов. Передумовами призначення СБЕ є:

- необхідність встановлення фактичних обставин справи, що потребують незалежного обґрунтування;

- наявність знань з бухгалтерського обліку та інших економічних наук для встановлення фактичних обставин справи.

Діючим процесуальним законодавством встановлено ряд випадків (випадок - наявність того чи іншого явища, факту), за яких призначення експертизи є обов'язковим. Наявність цих випадків є підставою (підстава - те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка) для використання спеціальних знань експертів. Проте підстав обов'язкового призначення СБЕ процесуальним законодавством і нормативними документами, що регулюють судово-експертну діяльність в Україні, не визначено.

Таким чином, підстави призначення СБЕ визначаються обставинами конкретної справи, порушеної проти юридичної або фізичної особи. Призначення СБЕ безпосередньо залежить від органу або особи, у віданні яких перебуває відповідна справа чи спір. Передбачити повний перелік випадків, за яких слід обов'язково призначати СБЕ неможливо, оскільки неможливо передбачити всі види зловживань і врахувати їх специфіку, під час розслідування яких може виникнути потреба у знаннях фахівця. Тому особа (орган), яка здійснює розслідування, повинні самостійно встановити доцільність та необхідність призначення СБЕ, виходячи з обставин конкретної справи.

Не зважаючи на те, що законодавством України не передбачено випадків обов'язкового призначення СБЕ, можна виділити випадки, за яких призначення СБЕ в практиці розслідування є найбільш поширеними:

- - необхідність дослідження питань, які не можуть бути вирішені слідчим (судом) і потребують спеціальних знань експерта-бухгалтера

- - висновки ревізії суперечать іншим матеріалам справи та для усунення суперечок потрібен висновок експерта-бухгалтера;

- - є обґрунтоване клопотання обвинуваченого про призначення СБЕ;

- - наявність протиріч у висновках первинної та повторної ревізій;за одними й тими ж фактами

- - методи, що застосовуються ревізором для визначення матеріальних збитків, викликають сумнів;

- - виявлені помилки у визначенні розміру збитку при проведенні ревізії

- - необхідність документального підтвердження свідчень обвинувачених і свідків

- - ревізором не прийняті до розгляду надані МВО виправдовуючи документи (акти про нестачу товарів тощо) через їх неналежне оформлення, несвоєчасне подання;

Тож, якщо виникла така необхідність у проведенні судової експертизи, до експертної установи надсилаються постанова (ухвала) про призначення експертизи, а також об'єкти дослідження.

3. Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення СБЕ

Підставою для проведення судових експертиз є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), - постанова слідчого (судді) або ухвала суду. Обов'язковість складання такого документу підтверджується ст. 196 КПК України, згідно з яком за «… необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову …». Крім того, положеннями ГПК України встановлено, що «експерт зобов'язаний за ухвалою суду з'явитися на його виклик і надати мотивований висновок щодо поставлених йому питань», а ст. 57 ЦКП України передбачено зміст ухвали суду про призначення експертизи в цивільному процесі.

Постанова слідчого або ухвала суду - це документ, який відображає або узагальнює необхідність і підстави призначення СБЕ.

Постанова слідчого складається, коли СБЕ призначається на етапі досудового розслідування кримінальної справи.

Ухвала суду виноситься суддею при розгляді у суді цивільних справ, а також під час судового розгляду матеріалів кримінальної справи.

Постанова (ухвала) про призначення СБЕ, яку виносить слідчий (суд), не може бути замінена іншим розпорядчим документом і повинна складатися за встановленою формою.

Постанова про призначення експертизи складається з трьох частин: вхідної, описової, резолютивної.

У вхідній частині постанови про призначення експертизи вказується дата і місце складання постанови, посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові й установа, де працює особа, що підписала постанову, найменування та номер кримінальної чи цивільної справи, за якою призначена експертиза.

В описовій частині Коротко викладаються факти справи та обставини, у зв'язку з якими виникла потреба у спеціальних бухгалтерських знаннях, а також особливості об'єкта дослідження, які можуть мати значення для надання висновку. Закінчується ця частина формулюванням підстав для призначення експертизи з посиланням на ст. 75 та 196 КПК.

У резолютивній частині постанови безпосередньо викладається рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи та зазначається Рід або вид експертизи; формулюються питання, що виносяться на розгляд експерта, призначається експерт або визначається судово-експертна установа, працівникам якої доручено провадження експертизи; наводиться перелік матеріалів, які надаються у розпорядження експерта.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової та повторної експертизи зазначаються мотиви й підстави їх призначення. В ухвалі (постанові) про призначення додаткової експертизи суду (слідчому) необхідно зазначити, які висновки експерта суд вважає неповними чи неякісними, які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження та які обставини викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи, проведення якої доручається експертам декількох судово-експертних установ, у постанові (ухвалі) зазначаються назви всіх судово-експертних установ, експерти яких залучені до проведення експертного дослідження. У випадку участі в проведенні комплексної експертизи особи, яка не є співробітником експертної установи, у постанові (ухвалі) про призначення судово-бухгалтерської експертизи зазначається її прізвище, ім'я та по батькові. Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи направляється в кожну з установ-співвиконавців (у тому числі залученій особі, яка не є працівником експертної установи). При цьому об'єкти дослідження і матеріали справи направляються провідній установі. Якщо ж в ухвалі провідну установу не визначено, то вона встановлюється за домовленістю між керівниками установ.

Особливої уваги в постанові (ухвалі) про призначення СБЕ потребують питання, винесені на вирішення експерту-бухгалтеру, адже від правильності їх формулювання залежить повнота, всебічність і обґрунтованість дослідження. Для цього слідчий (суддя) повинен дотримуватися певних вимог:

- питання повинні ставитися максимально чітко, що зобов'язує експерта-бухгалтера також давати конкретні відповіді, й виключає можливість їх двозначного тлумачення;

- питання, поставлені перед експертом-бухгалтером, повинні бути суттєвими для справи, що розглядається, і виходити з наявних у ній матеріалів;

- питання поставлені перед експертом-бухгалтером, не повинні виходити за межі його компетенції (т.т. для розв'язання поставлених питань необхідні знання саме з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю господарської діяльності, якими володіє експерт-бухгалтер.

- питання не повинні стосуватися правової оцінки вчинених зловживань чи злочину (встановити винну особу може тільки суд);

- питання повинні бути поставлені в логічній послідовності (спочатку необхідно ставити питання про дослідження окремих операцій, а потім - більш узагальнюючі питання).

4. Проведення СБЕ на стадії попереднього розслідування

У зв'язку з процесуальним характером СБЕ може бути призначена лише після порушення кримінальної справи на стадії попереднього розслідування або під час розгляду (розслідування) справи в суді.

На стадії попереднього розслідування слід розрізняти дослідчу перевірку та досудове розслідування.

Дослідча перевірка є частиною процесу дізнання і призначається, якщо необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин, яке надійшло від громадян, представників підприємств до відповідного органу. Така перевірка проводиться до порушення кримінальної справи за отриманою заявою чи повідомленням. Вона може проводитися прокурором або слідчим шляхом отримання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребуванням необхідних документів (ст. 97 КПК України). Проведення цієї процедури необхідне для з'ясування достовірності отриманого повідомлення та визначення наявності чи відсутності складу злочину в діях певних осіб.

На стадії дослідчої перевірки СБЕ не призначається, оскільки в процесі дослідчої перевірки не передбачене порушення кримінальної справи, адже відсутнє саме поняття «процесу». Таким чином, і не можна говорити і про участь в дослідчій перевірці експерта-бухгалтера в ролі процесуальної особи. Однак, проводячи дослідчу перевірку, слідчий може лише скористатися допомогою фахівця з атестацією судового експерта. Цей спеціаліст допомагає слідчому виявити всі факти, які мають важливе значення для визначення обставин справи за отриманим повідомленням.

За підсумками роботи спеціаліста ним складається висновок, який не має доказової сили. Однак суд або слідчий, врахувавши висновок фахівця при розслідуванні (розгляді) справи чи спору, може дійти висновку про необхідність призначення СБЕ вже на стадії досудового розслідування. На даному етапі участь фахівця необов'язкова, проте, можлива.

Фахівець (спеціаліст) з бухгалтерського обліку також може допомогти слідчому скласти постанову (ухвалу) про призначення СБЕ, визначити коло питань, які повинні бути вирішені експертом-бухгалтером.

Якщо в результаті дослідчої перевірки буде встановлено наявність складу злочину, та наступним етапом буде порушення кримінальної справи. Після цього розпочинається досудове розслідування (слідство), тобто розслідування кримінальної справи правоохоронними органами до передачі її в суд для розгляду та винесення рішення. Досудове слідство складається з ряду слідчих дій, спрямованих на збір, дослідження, оцінку, перевірку та використання доказів у кримінальній справі. Таким чином, до проведення СБЕ (на стадії попереднього розслідування) можуть залучатися компетентні особи, для яких проведення експертизи не є службовим обов'язком; співробітники органу бухгалтерської експертизи. Проведення СБЕ (на стадії попереднього розслідування) може здійснюватися в межах експертної установи, яку визначено для проведення дослідження; у приміщенні органу дізнання.

Після отримання постанови про призначення експертизи, керівник експертної установи або його заступник:

- отримує адресовані установі матеріали для проведення експертизи, перевіряє їх відповідність вимогам Закону і письмово дає доручення (яке оформлюється як завдання) на проведення експертизи одному або кільком працівникам;

- установлює строки проведення експертизи. Розрахунок часу, необхідного для проведення СБЕ, визначається за обумовленою формою;

- знайомиться з ходом і результатом досліджень, що проводяться експертами, надаючи їх необхідну допомогу наукового і методичного характеру, здійснює контроль за якістю і строками експертиз;

- після закінчення експертиз перевіряє повноту дослідження і обґрунтованість висновків експерта-бухгалтера, дотримання ним методичних рекомендацій, правильність оформлення висновку;

- направляє разом з висновком експерта-бухгалтера всі матеріали до органу, який призначив експертизу.

Строки проведення експертизи визначаються після попереднього ознайомлення експерта-бухгалтера з матеріалами справи, яке має тривати не більше п'яти днів (якщо експертиза не може бути виконана у встановлений строк, керівник експертної установи доводить це до відома особи (органа), які призначили експертизу, і встановлює, за погодженням з ними, додатковий строк; якщо проведення експертизи неможливе без надання додаткових матеріалів, то про це складається клопотання. Строк проведення експертизи призупиняється з дня направлення цього клопотання до дня отримання матеріалів або повідомлення про відмову в задоволенні клопотання).

Строки проведення експертизи встановлюються керівником експертної установи в межах: 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не складних за характером досліджень експертиз; 1-го місяця - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень. Важливо знати, що строк проведенні експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи. Строк закінчення експертизи - день направлення результатів особі або органу, які призначили експертизу.

5. Процес СБЕ та його стадії

Як будь-який дослідний процес, провадження (провадження СБЕ являє собою системне дослідження господарських процесів, в яких виникли конфліктні ситуації у правовідносинах, з метою встановлення доказів істини для їх правового врегулювання) експертизи включає такі стадії:

- підготовчу;

- організаційно-методичну;

- дослідну;

- узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи.

Підготовча стадія СБЕ включає:

- призначення фахівця: експерта-бухгалтера;

- складання завдання на проведення керівником експертної установи;

- вивчення призначеним експертом-бухгалтером змісту завдання та постанови правоохоронних органів;

- підбір нормативно-правових актів з питань, які мають бути досліджені

Організаційно-методична стадія СБЕ включає:

- вивчення змісту і повноти матеріалів справи, поданих на експертизу;

- опрацювання методики проведення експертизи;

- складання календарного плану-графіка проведення СБЕ.

Дослідна стадія СБЕ передбачає виконання експертом бухгалтером конкретних процедур, передбачених методикою дослідження, в тому числі з використанням ЕОМ, для одержання необхідної інформації щодо питань, поставлених перед СБЕ.

Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи включає:

Узагальнення результатів;

- групування і систематизація результатів дослідження;

- складання висновку експерта-бухгалтера;

- розробка пропозицій із профілактики виявлених недоліків;

- передача висновку експерта-бухгалтера органу, який призначив експертизу;

- оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим (судом);

- допит експерта-бухгалтера на попередньому слідстві чи судовому розгляді.

6. Стандартизація проведення СБЕ

Експертне дослідження, відповідно до завдання експертної установи і постанови правоохоронних органів про призначення СБЕ, може бути успішно виконано, якщо на організаційній стадії ретельно розроблено методику її проведення. Реалізується методика відповідно до стандарту судово-бухгалтерської експертизи, яким передбачається послідовність виконання організаційних, інформаційних і методичних експертних процедур. Завдяки цьому експертне дослідження набуває системності, створюються умови для впровадження наукових методів дослідження із застосуванням автоматизованих систем обробки інформації (АСОІ) на персональних і універсальних ЕОМ. Відповідно до моделі стандарту застосовуються локальні стандарти дослідження судово-бухгалтерською експертизою матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, процесів господарської діяльності (операцій з коштами, товарно-матеріальними цінностями, капіталом, фінансовими результатами та ін.).

Модель стандарту судово-бухгалтерської експертизи включає об'єкти експертизи, джерела інформації, методичні прийоми експертного дослідження, узагальнення і реалізацію результатів експертизи.

Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи - це матеріальні, трудові і фінансові ресурси, їх збереження та операції з ними, процеси господарської діяльності та їх відображення у бухгалтерському обліку і звітності.

Об'єкти експертизи визначаються окремо до кожного питання, поставленого на її дослідження. Так, при визначенні суми нестачі цінностей у відділі тканин універмагу за певний період об'єктами дослідження є:

* матеріальні ресурси - надходження тканин згідно з документами, а також відпуск (передавання) їх іншим матеріально відповідальним особам у кількісних і вартісних показниках;

* трудові ресурси - продуктивність праці та її оплати;

* фінансові ресурси - здана виручка за період дослідження; за даними товарних звітів відділу тканин, показниками реєстраторів розрахункових операцій, бухгалтерського обліку;

* торговельний процес - рух товарів між складом і торговим залом; збереження товарів під час транспортування у відділ і їх продажу;

* бухгалтерський облік і звітність - первинні облікові документи, їх оформлення, достовірність приведених показників операцій у торгівлі, наявність підписів матеріально відповідальних осіб на документах;

* товарні звіти матеріально відповідальних осіб, їх контроль при здаванні у бухгалтерію, відповідність даним первинних документів;

* інтелектуальні ресурси - впровадження нових технологій, ноу-хау та ін.

Джерелами інформації відповідно до об'єктів експертизи є законодавчі акти, акти ревізій і контрольних перевірок, первинні облікові документи, бухгалтерський облік і звітність, висновки різних видів експертиз. Наприклад, при нестачі товарів у відділі тканин універмагу експерт вивчає такі законодавчі акти: Кодекс законів про працю України (ст. 130, 131, 132, 133, 134, 135, 1351, 1352, 1353, 136, 137, 138),Кримінальний кодекс України (ст. 191, 192, 196 та ін.).Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за збитки, заподіяні підприємству, установі, організації.

Нормативні документи - положення, інструкції, норми і нормативи, затверджені Урядом України, Міністерством фінансів України, галузевими міністерствами і відомствами, які регулюють процеси господарської діяльності згідно з діючим законодавством України. Для наведеного прикладу нормативними документами є такі: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»; План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція до його застосування, затверджені Міністерством фінансів України; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджений Міністерством фінансів України; Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків та документів, затверджена Міністерством фінансів України; Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядок їх планування у торговельній діяльності, затверджені Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України; організаційно-розпорядчі документи (постанови, накази, розпорядження) видаються адміністрацією підприємств і організацій з питань господарської діяльності (наприклад, накази про зарахування працівників на посади з матеріальною відповідальністю, договори про матеріальну відповідальність працівників, рішення центральної інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації тощо).

Планово-регулюючі документи (перспективні і поточні плани, розрахунки обґрунтованості товарних запасів, утворення спеціальних фондів та ін.) складають на підприємствах відповідно до їх прав, наданих законодавством про підприємства. До них належать плани проведення внутрішньогосподарського контролю й інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і коштів, графіки відпусток матеріально відповідальних осіб тощо. Первинні облікові документи стверджують факт виконаної господарської операції, тому використовуються судово-бухгалтерською експертизою як основний доказ істини у експертному дослідженні. При складанні методики проведення експертизи для кожного досліджуваного питання визначають первинні облікові документи (товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери на надходження матеріалів і товарів, інвентаризаційні відомості та ін.).

Бухгалтерський облік і звітність використовуються як об'єкти експертизи і джерела інформації для дослідження використання і збереження ресурсів, процесів господарської діяльності, а також фінансового стану, достовірність обліку і звітності.

У методиці проведення судово-бухгалтерської експертизи приводяться облікові регістри з кожного рахунку бухгалтерського обліку, який стосується об'єкта експертного дослідження, форми звітності про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виконання процесів господарської діяльності.

Наприклад, при нестачі цінностей у відділі універмагу судово-бухгалтерська експертиза досліджує регістри бухгалтерського обліку з рахунків 28 «Товари», субрахунки 281 «Товари на складі», 282 «Товари в торгівлі», 283 «Товари на комісії», 285 «Торговельна націнка», 641 «Розрахунки за податками», 702 «Доход від реалізації товарів», в яких відображено досліджувані операції; договори про матеріальну відповідальність працівників; акт ревізії (матеріали інвентаризації), за яким виявлено нестачу цінностей: пояснення матеріально відповідальних осіб з приводу нестачі і рішення центральної інвентаризаційної комісії. При цьому вивчають також матеріали слідчої справи.

Методичні прийоми експертного дослідження конкретизуються в методиці проведення судово-бухгалтерської експертизи з кожного досліджуваного питання. При цьому загальнонаукові методичні прийоми поєднуються з конкретними емпіричними прийомами. Наприклад, при нестачі цінностей у відділі тканин магазину експертиза користується загальнонауковими методичними прийомами - аналізом і синтезом у поєднанні з розрахунковими (економічний аналіз) та документальними (інформаційне моделювання, дослідження документів). При аналізі нестачі цінностей застосовують елімінування, тобто методичний прийом конкретизації нестачі за періодом утворення, матеріально відповідальними особами, разом з документальними методичними прийомами (за формою і змістом, зустрічною перевіркою, взаємним контролем операцій, аналітичною і логічною перевіркою). Ця частина методики передбачає складання аналітичних таблиць, відомостей, машинограм, в яких відображують процес експертного дослідження.

Наприклад, подано форму відомості (машинограми), за якою аналізують результати інвентаризації цінностей; таблицю обчислення коштів, одержаних внаслідок завищення цін на товари проти договірних, що реалізуються в торговельній мережі; відомість групування випуску недоброякісної продукції, внаслідок чого підприємству-покупцю завдано збитків.

Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів експертизи в методиці дослідження також приводяться до кожного питання, поставленого на вирішення судово-бухгалтерською експертизою. Ці методичні прийоми охоплюють групування результатів досліджень (хронологічне, систематизоване, хронологічно-систематизоване), аналітичне групування результатів дослідження, систематизований виклад висновків експертизи, реалізація результатів експертизи. Ці методичні прийоми типові для вирішення будь-яких питань, що є об'єктами дослідження судово-бухгалтерської експертизи, але способи їх застосування різні. Оскільки форми відомостей, машинограм, таблиць аналітичних групувань залежать від змісту досліджуваних операцій, то у методиці проведення судово-бухгалтерської експертизи вони конкретизуються за кожним досліджуваним питанням.

Таким чином, стандартизація проведення СБЕ на організаційній стадії сприяє успішному проведенню експертного дослідження в передбачений термін та належної якості.

7. Планування процесу СБЕ

Після ознайомлення з постановою про призначення СБЕ та отримання матеріалів справи експерт-бухгалтер повинен розпочати дослідження. Обов'язковим при цьому є дотримання чітко встановлених слідчим або судом (а при здійсненні експертизи в експертній установі - її керівником) строків проведення експертизи. Для цього, а також для проведення якісного дослідження та отримання точних результатів експерт-бухгалтер повинен правильно організувати свою роботу.

Поняття «організація» є центральним у діях експерта-бухгалтера під час його підготовки до проведення експертного дослідження. Організація СБЕ експертом-бухгалтером - це процес, який є сукупністю дій, спрямованих на забезпечення утворення та удосконалення взаємозв'язків між частинами цілого. Одночасно організація відіграє роль засобу, за допомогою якого відбувається упорядкування дій експерта у процесі СБЕ. При розгляді питання щодо підготовки дослідження експерта-бухгалтера доцільно застосувати поняття «організація праці» (організація праці - система заходів, яка забезпечує раціональне використання робочої сили. Передбачає відповідну розстановку працівників у процесі виробництва, поділ і кооперацію, методи нормування і стимулювання праці, організаціюробочих місць, їх обслуговування і необхідні умови праці) для позначення сукупності дій, пов'язаних із забезпеченням ефективної діяльності та раціонального використання робочого часу експертом.

Організація праці експерта є системою заходів, спрямованих на удосконалення методів і умов дослідження, що здійснюється ним на основі досягнень науки й техніки в сфері обробки інформації та методики господарського контролю. Наведені заходи забезпечують ефективність праці експерта-бухгалтера при мінімальних витратах часу й засобів на проведення СБЕ.

До елементів організації праці належать: засоби досягнення в науці й техніці, організація процесу праці, організація робочих місць, забезпечення сприятливих умов праці, її нормування тощо. Невід'ємною частиною організації праці експерта-бухгалтера е необхідність визначення експерта з об'єктом дослідження та методикою його здійснення, місцем виконання поставленого слідчим або судом завдання. Слід пам'ятати, що зазначені заходи повинні вживатися з урахуванням часових обмежень процесу дослідження експерта-бухгалтера за конкретною справою.

Заходи, пов'язані з організацією праці, виконують роль визначального фактору раціонального та ефективного проведення СБЕ за умов залучення до роботи над справою декількох експертів. Це потребує відповідної координації їх дій, розподілу обов'язків між ними з урахуванням здібностей кожного для забезпечення правильної відповіді на поставлені слідчим чи судом питання.

Забезпечення реалізації комплексу елементів організації праці експертів-бухгалтерів у процесі проведення СБЕ у певній справі можливо передусім за допомогою планування.

Метою планування процесу проведення СБЕ є раціональна організація праці експертів, яка дозволяє провести дослідження у мінімальні строки та сприяє зниженню матеріальних, трудових і фінансових витрат на проведення СБЕ. Для цього доцільно встановити послідовність дій, пов'язаних з експертним дослідженням, у плані проведення СБЕ.

Складання плану проведення СБЕ здійснюється безпосередньо експертом-бухгалтером, якому доручено проведення експертизи. Це може бути одна особа - спеціаліст експертної установи або підприємницької структури, який працює одноосібно, або ж експерт, який очолює бригаду експертів з дослідження матеріалів справи. В обох випадках необхідно належним чином спланувати експертне дослідження. Досить вдалим є поєднання планування з графічним методом, оскільки таким чином забезпечується чіткість, систематизація та узагальнення усіх видів і етапів роботи експертів-бухгалтерів.

Планування роботи експерта (комісії експертів) не тільки забезпечує своєчасність проведення дослідження, але й сприяє ефективному використанню методичних прийомів проведення дослідження, підвищує рівень персональної відповідальності кожного експерта-бухгалтера за доручену йому ділянку роботи.

Витрачання часу на планування СБЕ не марне. Ці дії забезпечують, насамперед, якісне виконання завдань, поставлених слідчим (судом) перед експертом, а також підтверджують доцільність використання експертизи в слідчому (судовому) процесі.

Часто при плануванні для більшої точності розрахунку часу та чіткості дій складають графіки (графік - це нормативний документ, суттєвою ознакою якого є зазначення точних термінів і відповідальних спеціалістів за виконання окремих видів робіт (здійснення господарських операцій), передбачених планом, з метою контролю за якістю робіт і дотримання встановлених термінів). Графік дає змогу відобразити взаємозв'язки між експертами у процесі дослідження, забезпечує доступність і наочність процесу досягнення результату експертизи. Даний документ встановлює та підтримує зв'язки між виконавцями робіт, що виникають на різних стадіях дослідження. Дотримання розроблених графіків сприяє поліпшенню організації процесу дослідження, що здійснюється кількома суб'єктами, зміцненню виконавчої дисципліни, скороченню строків виконання робіт і подання одержаних результатів. Доцільність використання графіків полягає у тому, що аналіз дотримання передбачених ними строків і термінів дослідження дає змогу отримати уявлення про загальний стан і ступінь завершеності окремих етапів робіт з виконання поставленого завдання.

Процес складання графіку дослідження вимагає чіткості та відповідальності від виконавця. У графіку необхідно передбачити повний перелік робіт, які слід виконати в процесі дослідження. Доцільно також розробляти схеми інформаційних зв'язків і календарного плану кожного з етапів і ділянок дослідження, визначити відповідальних виконавців на кожному з них, узгодити обсяги і строки виконання робіт з безпосередніми виконавцями, встановити терміни подання результатів експертного дослідження (у письмовій формі).

На думку спеціалістів, використання в процесі планування графічного методу забезпечується розробкою плану-графіку проведення СБЕ.

План-графік складається з метою забезпечення своєчасності здійснення експертизи за участю декількох експертів. Він дає змогу представити процес проведення експертизи в цілому та за окремими етапами робіт з необхідним рівнем деталізації. Особливо важливого значення план-графік набуває під час комісійної або комплексної експертизи.

План-графік комплексної експертизи важливий для експерта-бухгалтера у зв'язку з необхідністю ознайомлення з часом і місцем проведення СБЕ, взаємодії експерта-бухгалтера з експертами інших спеціальностей, термінів подання результатів проведеного ним дослідження.

У плані-графіку зазначаються об'єкти дослідження та відповідальні за їх виконання члени бригади експертів. Розподіл обов'язків відбувається відповідно до здібностей, професійних знань кожного з фахівців, обсягу дослідження та граничних термінів виконання цієї роботи, виходячи із загального часу, відведеного на проведення експертизи. За допомогою плану-графіку відображається порядок здійснення дослідження: послідовний - після завершення дослідження одного об'єкту починається дослідження наступного, або ж паралельний - одночасне дослідження різних об'єктів різними або ж одними й тими ж експертами-бухгалтерами. У плані-графіку також відображається необхідність залучення до процесу СБЕ інших фахівців (слідчого, експертів інших спеціальностей).

План-графік проведення СБЕ повинен містити наступну інформацію та реквізити:

- назва експертної установи, штатні працівники якої проводять експертизу, або прізвище, ім'я, по батькові експерта-бухгалтера, який самостійно проводить експертизу;

- номер постанови (ухвали) про призначення СБЕ та номер справи за якою вона призначена;

- загальний строк проведення експертизи (або термін надання її результатів), встановлений в постанові (ухвалі) про призначення експертизи слідчого (суду);

- дати початку та закінчення СБЕ;

- найменування робіт, які необхідно виконати при проведенні експертизи та об'єкти дослідження експерта-бухгалтера за конкретною справою.

- прізвище, ім'я, по батькові виконавців зазначених видів робіт;

- строк здійснення дослідження за окремими ділянками роботи (із зазначенням дати початку та закінчення дослідження).

У плані-графіку обов'язково необхідно передбачити повний перелік робіт, які повинні бути проведені при здійсненні судово-бухгалтерської експертизи. Ці види робіт можна узагальнити за такими групами:

· підготовчі роботи (ознайомлення з постановою про призначення СБЕ, переліком питань, на які необхідно дати відповіді);

· ознайомлення з матеріалами справи, наданими для проведення дослідження експертом-бухгалтером, оцінка їх повноти (достатності) для відповіді на поставлені перед експертом питання;

· підбір і ознайомлення з нормативними актами, які регулюють поставлені для дослідження питання;

· розробка методики проведення СБЕ;

· дослідження питань, поставлених на розв'язання експерта-бухгалтера (з визначенням робіт за кожним із питань);

· складання висновку, в якому узагальнюються відповіді на поставлені перед експертом-бухгалтером питання слідчим або судом.

Перелік робіт, які необхідно виконати в процесі експертного дослідження, залежить від кількості матеріалів, які містяться у справі (адже за деякими кримінальними справами можуть бути сотні, навіть тисячі томів справи), та кількості експертів-бухгалтерів, яким доручено проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Якщо СБЕ проводиться групою експертів (комісійна експертиза), то план-графік складається керівником групи, який призначається керівником судово-експертної установи. Кожен член групи розподіляє своє завдання на складові елементи за допомогою складання індивідуального робочого плану та визначає строки виконання завдання із урахуванням практичного досвіду роботи. Робочий план експерта-бухгалтера відрізняється від плану-графіку тим, що в робочому плані зазначаються обсяги та види робіт виконавців за кожним із об'єктів контролю. Саме тому складання робочого плану є більш доцільним для експертів-бухгалтерів, які працюють над справою одноосібно.

Терміни та повнота виконання робіт, зазначених у плані-графіку СБЕ контролюється керівником судово експертної установи. Експерт-бухгалтер, працюючи одноосібно, контролює виконання плану самостійно.

Отже, своєчасність проведення СБЕ забезпечується правильною організацією експертного дослідження. Це, у свою чергу, значно впливає не лише на успішність експертної роботи, а й на ефективність роботи судово-слідчих органів, від чого, передусім, залежить успішність боротьби зі злочинністю в економічній сфері, оперативність розгляду трудових (господарських) спорів.



8. Обов'язки, права і відповідальність експерта-бухгалтера

Як нами встановлено раніше, суб'єктом проведення дослідження в судово-бухгалтерській експертизі є експерт-бухгалтер.

Експерт-бухгалтер - висококваліфікований фахівець у галузі бухгалтерського обліку, аналізу та господарського контролю, який пройшов атестацію та отримав свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.