Складнопідрядні детермінантні речення в електронних засобах масової інформації: семантико-функціональний аспект

Складнопідрядні речення розчленованої структури -- це такі речення, підрядна частина яких належить до всієї головної частини в цілому і пов'язується з нею за допомогою семантичних рполучників, що виражають певні семантичні відношення. Підрядна частина таких складнопідрядних речень, стосуючись усієї головної частини в цілому, виражає певну обставину (часу, причини, умови, наслідку, мети, місця тощо). В окремих випадках можливий зв'язок підрядної частини лише з одним словом головної: 3 весною, коли розпочались справжні роботи, розмови ставали більш різнобарвні і розростались (М. К.). У цьому реченні підрядна частина коли розпочались справлені роботи стосується обставини часу головної частини з весною, семантичний сполучник зі значенням часу коли вказує на розчленовану структуру аналізованого складнопідрядного речення. У складнопідрядних реченнях розчленованої структури зв'язок між предикативними частинами не такий тісний, як у реченнях нерозчленованої структури: головна частина їх може існувати окремо, без підрядної, яка не є необхідним продовженням головної. Частини складнопідрядних речень цього типу поєднуються в одне ціле за допомогою різних семантичних сполучників -- часових, причинних, умовних, допустових, наслідкових, порівняльних, зіставних тощо.

До складнопідрядних речень розчленованої структури належать речення з підрядними обставинними -- часу, умови, причини, мети, місця, наслідковими, допустовими, порівняльними, а також складнопідрядні речення з підрядними супровідними. Обставинні підрядні частини, як і обставинні другорядні члени, вказують на різноманітні обставини, за яких відбувається дія головної частини, виявляється стан або ознака, несучи водночас додаткові значення чи відтінки. В семантичному відношенні вони значно повніші, ширші за відповідні їм обставини. Значення обставинних складнопідрядних речень відображено в їх назвах. Так, підрядні частини складнопідрядних речень часу вказують на час дії головної частини, причини -- на причину, яка викликала дію головної частини, умови -- на умову, за якої вона відбувається чи могла б відбутися, мети -- на мету, з якою вона відбувається, місця -- на місце дії тощо. Зрозуміло, що все це--узагальнені значення згаданих різновидів, адже кожне конкретне речення має своє конкретне, вузьке граматичне значення, характер якого залежить від сполучних засобів, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків у головній і підрядних частинах, від інших елементів його структури.

Завершуючи загальний огляд основних структурно-семантичних типів складнопідрядних речень, зазначимо, що між складнопідрядними реченнями нерозчленованої і розчленованої структури існують істотні відмінності: 1) у реченнях нерозчленованої структури підрядна частина відноситься до якогось слова головної, а в реченнях розчленованої структури -- переважно до всієї головної частини; 2) у реченнях нерозчленованої структури зв'язок між предикативними частинами тісніший, ніж у реченнях розчленованої структури; 3) у реченнях нерозчленованої структури предикативні частини поєднані за допомогою функціональних, асемантичних сполучників та співвідносних (вказівних) слів, а в реченнях розчленованої структури -- за допомогою семантичних сполучників.

Дослідження детермінантних членів у структурі простого речення сучасної української мови як ускладнюючих та поширюючих його компонентів показало, що вони мають ряд специфічних семантичних та граматичних ознак. Детермінантний член як другорядний характеризується залежністю не від окремого слова, а від предикативного ядра загалом. На відміну від прислівних другорядних членів у формально-синтаксичному плані позиція детермінантів є більш периферійною, факультативною. Наявність обставинних комунікативних поширювачів зі значенням місця, часу, причини, мети, умови, допусту, якісної характеристики основної події значно розширює семантико-інформативні межі висловлення, забезпечує його точність та повноту.

Детермінантні члени речення характеризуються рядом ознак, що визначають їх лінгвістичний статус у семантико-синтаксичній структурі речення. До них належать: несистемний характер зв'язку з дієсловом, зв'язок вільного приєднання до предикативної основи, переважно препозиція в реченні, можливість вираження додаткової предикації, приєднання детермінантів до різних граматичних структур.

Головною ознакою, яка дозволяє відмежувати детермінант від прислівного поширювача, є його самостійне входження до складу речення, а не до складу дієслівно-іменного словосполучення, у силу тієї самостійної ролі, яку він виконує в комунікативно-синтаксичній організації речення. Поява таких слів зумовлена необхідністю висловити те, породжене дійсністю, що не передається дієсловом і не передбачається семантикою.

Аналіз семантичного змісту та граматичних засобів вираження детермінантних членів у простому речення сучасної української мови дозволяє зробити такі висновки:

1. Серед традиційно визначених другорядних членів активно функціонують детермінантні члени як відносно самостійні синтаксичні форми, що поширюють ціле речення.

2. Детермінантні члени не виокремлюються з традиційно визначених другорядних членів; у дисертаційному дослідженні підкреслено положення щодо особливого вживання останніх, коли детермінант замість орієнтації на слово, стає орієнтованим на речення.

3. У формально-граматичному плані детермінантні члени мають такі ознаки: детермінант - категорія реченнєвого рівня, що характеризується зв'язком вільного приєднання; на конструктивному рівні детермінант виступає факультативним поширювачем, який може бути “опущений” без порушення формальної будови речення, оскільки він ніколи не заповнює обов'язкову валентність дієслова-предиката; детермінантна конструкція синтаксично “тяжіє” до предикативного ядра, пояснює все висловлення й належить до речення загалом; детермінантні члени речення становлять немовби зовнішній компонент щодо внутрішньо об'єднаних головних та прислівних поширювачів; детермінантні члени притаманні реченням з різними граматичними структурами (найчастіше це двоскладні речення); при нейтральному порядку компонентів детермінанти з різним значенням знаходяться, як правило, у препозиції; з метою комплексної характеристики речення детермінантні члени можуть поєднуватися у групи (однорідні детермінанти та різнорідні); жоден з детермінантів не є більш центральним або більш обов'язковим, ніж інший.

4. Детермінантні конструкції характеризуються також рядом диференційних семантичних ознак: зв'язок детермінанта з предикативною основою є непередбачуваним і необов'язковим: семантична валентність дієслова не впливає на семантику детермінанта; речення з детермінантами є поліпредикативними: детермінант може бути трансформований у предикативну одиницю відповідного значення (найчастіше простежується формально-синтаксична й семантико-синтаксична співвідносність простих ускладнених речень детермінантного типу зі складнопідрядними реченнями).

5. Аналіз семантичної структури детермінантних членів дозволив вирізнити за спільністю домінантних сем класифікацію, у якій репрезентовані найбільш продуктивні та вживані семантичні типи детермінантів:

а) фонові детермінанти, що виступають атрибутом щодо всього висловлення, об'єднуючи локальні та темпоральні детермінанти;

б) детермінанти зумовленості, що називають ситуацію, подію, залежну від основної події. Цей різновид містить у собі детермінанти причини, мети, умови та допусту;

в) детермінанти з характеризувальним значенням містять у собі різноманітні відтінки якісної характеристики основної події. Цей тип детермінантів поділяється на вужчі семантичні сегменти: детермінанти з означальною характеристикою, детермінанти зі значенням уточнення / обмеження, детермінанти сукупності / роздільності.

6. Засоби вираження самостійного поширювача, що виконує у реченні функцію обставини, вирізняються деякою різноманітністю (прийменниково-відмінкові форми, безприйменникові відмінкові форми, прислівники, одиничні дієприслівники, дієприслівникові звороти); найбільш поширеною в цій ролі виступає прийменниково-відмінкова форма імені, що репрезентує багаточисленні детермінантні значення: вона є продуктивною для всіх семантичних типів детермінантних членів; прислівники у функції детермінантів за частотністю є менш вживаними, але й вони досить поширені в сучасній українській мові щодо вираження фонової семантики та власне характеризувальної.

7. Детермінантні члени мають найбільший ступінь тяжіння до синкретизму порівняно з іншими членами речення. Це явище пояснюється в лінгвістиці такими чинниками: відсутністю формальної залежності детермінанта від будь-якої словоформи у складі речення; лексичним наповненням детермінантної синтаксеми; ступенем поширеності детермінантного члена речення.

8. Детермінантні конструкції репрезентовані в мові як однозначні, так і неоднозначні (обставинно-предикативні та полісинкретичні) самостійні поширювачі цілого речення. Виділення семантичної домінанти в синкретичних детермінантах пов'язано з лексичним наповненням детермінантної синтаксеми. Для темпоральних детермінантів важливим є урахування співвідношення видо-часового і модального планів детермінантної та недетермінантної частин висловлення. Сполучувальні потенції полісинкретичних детермінантів реалізуються в їх міжгрупових та внутрішньогрупових зв'язках. Ускладнення семантики детермінантів зумовленості має дві форми: перша пов'язана з вираженням додаткової предикації у складі висловлення; друга - з формуванням полісинкретичних обставинних поширювачів загалом. Детермінанти з характеризувальним значенням, у порівнянні з іншими типами приреченнєвих поширювачів, найменше підлягають синкретизму, оскільки домінантним засобом їх вираження виступають прислівники.

9. Ускладнення семантики детермінантних членів залежить від ряду чинників як внутрішнього, так і зовнішнього порядку: лексичного наповнення детермінантної синтаксеми; ступеня та характеру їх поширеності; впливу семантики недетермінантної частини висловлення, контексту.

10. Детермінантний член речення виступає самостійним компонентом актуального членування і найчастіше репрезентує тему, розташовуючись в абсолютному початку речення. Перебуваючи в препозиції в реченні з прямим порядком слів, приреченнєві конструкції передують підмету незалежно від його морфологічного вираження. Детермінант, що знаходиться в постпозиції, виступає в ролі самостійної реми. Особливістю актуального членування з детермінантом-ремою є “даність” дієслова-присудка, завдяки якій він належить темі й тим самим відривається в комунікативному плані від керованої форми імені.

Список використаних джерел

1. Глазова О.П. Українська пунктуація: Тренувальні вправи, контрольні завдання, диктанти, правила. - Х.: «Ранок», 2006. - с. 235-247.

2. Горпинич В.О., Горяний В.Д. Українська мова: Підручник: Ч. 2. - К.: Вища школа, 1993. - с.132-177.

3. Загнітко А.П. та ін. Український практичний синтаксис: Навчальний посібник для самостійної роботи. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. - с. 102-106. Освіта, 1997. - с. 178-188.

4. Ніколаєнко І.О., Терновська Т.П., Ужченко В.Д. Збірник вправ і завдань з української мови. - К.: Освіта, 1997. - с. 178-188.

5. Плющ М.Я., Бевзенко С.П., Грипас Н.Я. та ін. Сучасна українська мова: Підручник/ За ред. М.Я. Плющ. - К.: Вища школа, 1994. - с. 363-372.

6. Чередниченко І. Г. Синтаксичне поширення членів речення і проблема їх складнопідрядної валентності / І. Г. Чередниченко // Українська мова і література в школі. - 1967. - № 3. - С. 17-25.

7. Чередниченко І. Г. Складнопідрядні речення в сучасній українській мові : спецкурс для студ. філолог. фак-тів / І. Г. Чередниченко. - Чернівці : Вид-во Чернівецького ун-ту, 1959. - 134 с

8. СУЛМ. Синтаксис /за загальною редакцією Білодіда, Київ, 2019.

9. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови - 2-ге видання, доповнене, Київ: видавничий центр «Академія», 2018 - 408 ст.

10. Українська мова. Енциклопедія. - Київ, 2019.

11. Загнітко А. Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект - Донецьк, 2019 - 137 ст.

12. Дудик П. С., Прокопчук Л. В. Синтаксис української мови - Київ, 2019 - 384 ст.

13. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. - Київ, 2019 - 386 ст.

14. Івченко М. П. Сучасна українська літературна мова - Київ, 2018 - 592 ст.

15. Каранська М. І. Синтаксис СУЛМ. - Київ, 2018 - 312 ст.

16. Кулик Б. М. Курс СУЛМ. Синтаксис. - Київ, 2019 - 282 ст.

17. Курс СУЛМ /за редакцією Л. А. Булаховського - Київ, 2019 - 408 ст. (навчальний посібник, том 2, синтаксис)

18. Слинько І. І. Синтаксис української мови. Проблемні питання. - Київ, 2019 - 672 ст.

19. СУЛМ. Синтаксис /за редакцією Мойсієнко, 2020.

20. Шульжук К. Ф. Складне речення в українській мові. - Київ, 2018.

21. Вакуленко Г. М., Клипа Н. І., Кайдаш А. М. Українська мова. Практикум. ІІ частина. Синтаксис. Пунктуація. - Ніжин., 2018.

22. Газета «Зоря», 2018.

23. Газета «Український юрист», 2019.

24. Журнал «Літературний Акцент», 2018.

25. Журнал «Буквоїд», 2018.

26. Дудик П. С. Розмовний стиль сучасної української літературної мови // Мовознавство. - 2018. - № 5. - С. 3 - 12.

27. Дудик П.С. Неповні та еліптичні речення в сучасній українській літературній мові: дис. канд.. філол. наук. - К., 2021. - 361 с.

28. Дускаева Л. Р. Принципы типологии газетних речевых жанров. - М.: Флинта: Наука, 2018. - С. 115 - 143

29. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності. - К.: Довіра, 2018. - 431 с.

30. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. - К.: Наук. Думка, 2018. - 210 с.

Список джерел фактичного матеріалу

31. Завальнюк І. Я. Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ ст..: функціональний і прагмалінгвістичний аспект (монографія) /І. Я. Завальнюк - Вінниця. Нова книга, 2019 - 400 ст.

32. Христіанова Р. О. Складнопідрядне речення в газетних текстах ХХІ ст., 2019.

33. Грицай С. І. Мовні особливості сучасних ЗМІ (до розділу 1.3), 2018.

34. Чабатенко М. В. Інтернет-ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України: (монографія), 2020.

35. Мова українських інтернет-видань в контексті сучасних мовних норм (науково-допоміжний бібліографічний список літератури), 2021.

36. Завальнюк І. Я. Нові семантико-стилістичні вияви складнопідрядних речень в українських газетних текстах початку ХХІ ст., 2019.

37. Христіанінова Р. О. Складнопідрядні речення в сучасній українській літературній мові : [монографія] / Р. О. Христіанінова. - К. : Інститут української мови ; Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. - 363 с.

38. Христіанінова Р. О. Формально-граматична і семантико-синтаксична типологія складнопідрядних речень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філ. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Р. О. Христіанінова. - К., 2013. - 35 с.

39. Художній текст - слово - образ : лінгвостилістичний аналіз : монографія / [М. І. Голянич, І. О. Бабій, Н. Я. Іванишин та ін.] ; за ред. М. І. Голянич. - Івано-Франківськ : Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. - 407 с

40. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: навчальний посібник / С. В. Шевчук, Т. М. Лобода.?2-ге вид., випр. і доп. - К. : Арій, 2008. - 384 с.

41. Шитик Л. В. Синкретичні об'єктно-обставинні відношення та засоби їх вираження в сучасній українській літературній мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Л. В. Шитик. - К., 1996. - 23 с.

42. Шитик Л. В. Явища синхронної перехідності в синтаксичній системі української літературної мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філ. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Л. В. Шитик. - К., 2014. - 40 с.

43. Шкарбан Т. М. Формально-граматична і семантична структура складних конструкцій з однорідною супідрядністю // Мовознавство. - 1994. - № 1. - С. 30?34.

Список електронних газет та журналів

44. Слово

45. Час

46. Бережіть

47. Дніпро

48. Всесвіт

49. І

50. Кур'єр Кривбасу

51. Склянка часу

52. Стос

53. Книжковий огляд

54. Україна молода

55. Українська літературна газета

56. Vertigo (Vertigo.com.ua)

57. PRYVIT

58. Амнезія. Історія української культури (amnesia.in.ua)

59. СЛУХ

60. Читомо

61. Буквоїд

62. ЛітАкцент

63. Друг читача

64. Українська правда

65. Літературна Україна

66. Демократична Україна

67. Українські національні новини (VNN)

68. Газета «ЗОРЯ»

69. Газета «24»

70. Український юрист

71. Український тиждень

Размещено на Allbest.ru