Ділове мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перелік тем:

1. Багатозначні слова і контекст. Пароніми і омоніми у професійному мовленні. Синонімічний вибір слова.

2. Особливості використання числівників у ділових паперах.

3. Особливості використання займенників у ділових паперах

4. Особливості використання прикметників у ділових паперах

5. Резюме

6. Розпорядчі документи

7. Довідково-інформаційні документи

8. Форми проведення дискусій. Культура мовлення під час дискусій

9. Службові листи (офіційна кореспонденція)

10. Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні

11. Форми проведення дискусій. Культура мовлення під час дискусій



Тема: Багатозначні слова і контекст. Пароніми і омоніми у професійному мовленні. Синонімічний вибір слова

Лексика - це сукупність уживаних у мові слів, з якими пов'язані певні значення, закріплені у суспільному вжитку. Це найменш консервативний елемент мовної системи. Одні слова виходять з ужитку(назавжди або згодом повертаються, набувши нового значення), інші з'являються як питомі або запозичені.

Мовознавство - це комплексна наука, оскільки вивчає мову з різних поглядів, на різних рівнях.

Одним з розділів мовознавства є лексикологія - вивчення словникового складу мови. Лексикологія досліджує словниковий склад мови у певному з'вязку з іншими словами. Лексикологія досліджує слова з погляду походження( слово питоме, тобто створене на різному грунті, чи іншомовне), з історичної точки зору( слово сучасне чи застаріле), у плані вживання( слово активного чи пасивного запасу).

Отже, одиницею лексики є слово- звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається у мовленні як самостійне ціле, яке має подвійну природу.

Зовнішній бік слова - його звукова оболонка, внутрішній - значення слова.

Без зовнішньої оболонки слово не може бути почуте, без внутрішнього наповнення воно буде незрозумілим.

Звукова оболонка- форма слова, значення слова - його зміст. Тож слово існує завдяки єдності форми і змісту.

“Літак - Стрибак”

“Велий - Великий”, “велий”- зникло, але залишилися слова- похідні: велич, величина, великий, велелюдний, велемовний, велемудрий.

Частини слова теж мають певне значення, приміром - ові- є показником Д.в іменника однини чоловічого роду, але самостійно в мовленні не вживається, тому не може бути словом .

Основна функція слова - називна, номінативна.

Одна з найважливіших рис модельного мислення - здатність до узагальнення, абстрагування, тобто виділення найістотніших ознак, властивостей предметів і явищ в навколишній дійсності: завдяки абстрагуванню в людському мисленні з'явилися поняття .

Поняття - відображення в свідомості людини істотних ознак явищ, предметів дійсності. Слово здатне називати не лише даний, конкретний предмет чи явище, а й поняття.

Так, називаючи слово “півострів” ми здатні уявити не тільки Крим, а й узагальнене поняття - “частина суходолу, з трьох сторін оточена водою”.

На основі значення відбувається поділ слів на самостійні(повнозначні) і несамостійні(службові).

Реальний зміст слова становить його лексичне значення. Значення формальної належності, виражене не цілим словом, а його елементами(-ові, -ем, -ами в іменниках; -ить, -е, -є, в дієсловах), є граматичним значенням слова.

Повнозначні слова мають і лексичне, і граматичне значення. Службові слова лексичних значень не мають, оскільки вони не позначають назв будь-яких понять або уявлень. Для них характерні граматичні значення.

Лексичне значення хоч і стійке, проте не залишається абсолютно незмінним. Згодом слово може змінити значення, набути нового.

Дружина:

1) Збройний загін давньоруського князя;

2) Добровільне об'єднання людей для виконання певних дій -с анітарна дружина, добровільна народна дружина.

В значенні слова узагальнюються поняття про однорідні предмети і явища. Ступінь узагальнення в різних словах не однаковий. В одних узагальнюються поняття про конкретні речі, властивості, діі.

Ніж, ложка, виделка - однорідні предмети для споживання їжі, водночас кожне з них називає окремий предмет з одного ряду.

Блакитний - конкретний колір багатьох речей, водночас однієї речі:(блакитна стрічка).

Слова, що є назвами, співвідносними з конкретними речами, об'єктами, властивостями, діями, називаються словами з конкретним значенням(око, вухо, ніс, клен, каштан, яблуня, сидить, лежить, писав, читав, братиме, бігтиме, піде, візьме).

Крім таких слів, у кожній мові є лексика, не співвідносна з конкретними ознаками, діями, предметами. Це слова, які використовують для називання понять, що мисляться поза зв'язком з конкретними предметами, та явищами.

Сміх - радість, печаль(сум) - плач, завтрашній - майбутній, учора - в минулому, бігти - квапитися.

У других складників кожної пари слів ступінь узагальнення набагато вищий, ніж у перших.

Тому такі слова звуться словами з абстрактним значенням.

Отже, абстрактне - узагальнене значення.

Багатозначність слова

У мові є слова, зміст яких зводиться до називання якось одного поняття, ознаки чи явища дійсності.

Лука - рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослиною;

Курча, каченя, теля - малі курки, качки, корови;

Сипати:

1) горох;

2) землю, робити горб, вал;

3) борщ;

4) сипати іскрами;

5) сипав сніг;

6) ліхтар сипав світло - випромінювати.

Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю або полісемію(poli - багато, sema - знак).

Скарбниця -

1) казна(рос.);

2) де зберігаються скарби;

3) поклад природних багатств, земля - скарбниця.

Гострий ніж - має колючий або гострий ріжучий край: основне, вихідне - пряме значення.

Гостре питання - незріле, але складне для розв'язання завдання; болюче питання : решта значень - переносні значення.

Суть полісеміі полягає в перенесенні назви на інший предмет - метафора(подібність за формою) : дзвоник - прилад і ботанічна назва; голка - стрижень для шиття і тверда колючка на тілі їжака.

Метонімія - (перенесення на підставі суміжності) : випив кухоль(посудина і вміст); читаю Драча (автор і його твори); столове срібло(матеріал і виріб); гомоніла Україна(народ і країна); захист грав добре(гра і люди).

Синекдоха - (заміна частини цілого, вживання однини замість множини) :

троянда(кущ і квіти), риба(замість риби) не може жити без води.

Омоніми - (від гр.homos - однаковий, onyme - ім'я)- це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням і написанням.

Кран - водогінний і баштовий; Метелиця - хуртовина і танець.

Лексичні

Повні: лимонка(груша і ручна граната); - омонімічні в усіх відмінках і в обох числах.

Збігаються в звучанні у всій системі форм.

Неповні: кадри -

1)Особовий склад - в однині не вживається;

2) Кадр - з фільму - однина

збігаються в звучанні тільки в частині форм.

Синтаксичні :

Комплекс - слово зв.комплекс - словосполучення

Потри - дієслово по три - числівник з прийменником

Добою - ім. у О.в до бою - іменник з прийменником

Сонце - іменник сон це - іменник з вказ. Займенником

Цеглина - іменник це глина - вказ. Займенник з імен.

Словотворчі :

Кормовий - (від “корма”) кормовий - (від “корм”)

Засипати - спати засипати - сипати

Звукові комплекси, що виникають при творенні похідних від різних за звучанням слів.

Морфологічні :

Звукові комплекси, що утворюються при відмінюванні та при дієвідмінюванні

Молодій - наказна форма слова “молодіти”

Молодій - дієвідміна прикметника”молодий” у жіночому роді.

Або:

Антропоїд, колоїд, ромбоїд - друга частина від гр. eidos - вид.

Буквоїд, короїд - другий елемент пов'язаний зі словом “їсти”.

Зовні омонімія подібна до полісеміі.

Багатозначність - це тотожність слова при наявності в нього двох або більшої кількості виразно відмінних значень.

Омонімія - зовнішній збіг за звуковою оболонкою різних слів.

Омоджени :

Греби-гриби, кленок - клинок, Ромон - роман.

Однакові за звучанням, але різні за написанням(граф. Зображенням) і значенням.

Омоформи :

Поле (полоти) поле(поля, полем)

Мати(мамо) мати(дієслово)

Діти(малеча) діти(дієслово)

Ніс(іменник) ніс(дієслово)

Омографи - збігаються в написанні; але різняться за вимовою(наголосом):

Гори -гори, обід - обід, радій - радій, стріла - стріла, мала - мала, насип - насип.

Пароніми(гр. para - біле, onyma - ім'я) - слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням :

Кампанія - компанія розбещений - розпещений

Гідрат - гідрант афект - ефект

Вести - везти дебатувати - дебютувати

Негода - незгода приходити - проходити

До паронімів належать ті лексеми, які мають незначну відміність у вимові, іноді пароніми мають спільну морфему : віра - вірність, ціна - цінність.

Семантичні зв'язки між паронімами бувають:

а) Синонімічні: б) Антонімічни:

Повінь - повідь кепський-лепський

Тяжкий - важкий експорт - імпорт

Хитрий - хисткий еміграція - іміграція

в) Можуть бути пов'язані певною семантичною близькістю:

дефективний(зіпсований, ушкоджений) - дефективний(ненормальний);

ефектний(справляючий враження) - ефективний(дієвий);

г) Можуть належати до одної тематичної групи:

калина - малина, суниці - полуниці, кіш - ківш.

Звукова відмінність між паронімами можлива:

1) На початку слова: гамувати - тамувати, линути - ринути;

2) В кінці слова: адресат - адресант, гриб-грип.

3) Може створюватись відсутність одного чи кількох звуків у одного з членів групи:

Талан - талант, вовна - бавовна, роман - романс.

В паронімічні групи вступають і лексеми, відмінні за значенням: воля - доля, вода - біда, додолу - додому.

Паронімію поділяють на:

Мінімальну( сплеск - блиск) і максимальну(калина - малина).

Парономазія - стилістична фігура, побудована на комічному або образному зближенні паронімів та взагалі співзвучних слів і словосполучень:

Ти йому про Тараса, а він тобі півтораста. Ніколи, та не на Миколи.

На основі паронімії створюються каламбури, антитези.

Включить стр. 109-1103(Коваль).

Синоніми - (гр.synonymos - одноіменний) - слова, близькі або тотожні за значенням, які по різному називають те саме поняття.

Синоніми - повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їхньої звукової форми.

Синоніміка - сукупність синонімів певної мови, розділ лексикології, що вивчає синоніми.

Синоніми відрізняються відтінками значень або стилістичними забарвленнями чи обома цими ознаками:

Хуртовина, завірюха, буран, заметіль, хуга, віхола, метелиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця, хурделиця.

Сукупність одиниць мови, співвідносних між собою при позначенні тих самих явищ, предметів, ознак, дій називається синонімічним рядом, у складі якого виділяється одне слово, семантично наймісткіше і таке, що не має додаткових стилістичних характеристик.

Воно зветься основним(стрижневим, опорним).

Це семантична домінанта - представник головного значення, який підпорядковує додаткові значення.

Високий - довготелесий, чугуївська верста.

Існують:

Лексичні синоніми(подібні чи тотожні слова за значенням): обличчя - пика, синець - фінгал.

Морфологічні синоніми(варіанти форм слів на позначення того й самого поняття):

Гуляє(нейтр.) - гуля(обмежений діапазон уживання), питає(нейтр.) - пита(обм.д.уж.).

Синтаксичні( різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки):

Для створення (нейтр. з відтінком книжності) - щоб створити(нейтр.) - з метою створення (книжно - офіційний варіант).

Уміле й доречне використання синонімів - один з найважливіших показників майстерності мовця. На основі синонімії будуються такі стилістичні явища, як

Перифраза - описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки: хитрюща згубниця курей - лисиця;

Евфемізм - пом'якшує або завуальовує зміст сказаного: ви помиляєтеся, ваші слова не відповідають істині - ви брешете, заснути навіки - померти, міні - зачіска - лисина.

Синонімія якнайкраще репрезентує лексичне багатство мови і є невичерпним джерелом стилістики.

Тема: Особливості використання числівників у ділових паперах

1. Уживати треба тільки книжні числівники:

500 мл (0,5л)

50 (пґятдесят)

два, дві, двоє

десять

сто

150 т (сто пґятдесят тонн)

0,25 л (нуль цілих і двадцять пґять сотих літра)

одна четверта аркуша паперу

відстань довжиною 0,25 км (километра)

1 см 5 мм (один сантиметр пґять міліметрів)

1 г 500 мг (один грам пґятсот міліграмів)

1 грн 50 к. (одна гривня пґятдесят копійок)

1500 (одна тисяча пґятсот)

20 кг 500 г (двадцять кілограмів пґятсот грамів)

1 год 30 хв (одна година тридцять хвилин)

12 (дванадцять) стільців

в одному варіанті

в одне місце

Але можливі конструкції типу: половина міста, пів вулиці, півґящика, півпідвал, півострів, чвертьфінал, півтора раза, півтори рибини, півтора кавуна.

Слово половина не може вживатися з вживатися з означенням більше, менше, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною та под.)

Більше половини працівників або

Більшість(значна, більша частина) працівників.

2. Порядковий числівник перший слід уживати з часткою най- для означення найвищого ступеня прикметника, а не зі словом «самий».

найперший проект

найперша станція

3. Числівникові конструкції на позначення приблизної кількості обмежуються, а нечасте їх використання здійснюється через зазначення рамок або за допомогою слів більше, менше, до, понад для більшої точності та достовірності мовлення.

300 - 700

40 - 60

5 - 7

понад сімдесят або більше семисот

900 -980

до тисячі (із тисячу) або менше тисячі

(як) менше ніж сто (до ста) штук

до десяти чоловік

Увага! Числівники зі словом понад стоять лише в Н. відмінку (понад сорок тонн).

4. В умові математичної задачі дробові числівники слід читати й писати повністю: три четвертих, пґять шостих, девґять десятих.

У доповіддях та звітах уникають уживання простого дробу і якщо у знаменнику стоїть 2, 3, 4, то замість 1/2, 1/3, 1,4 треба писати й говорити: половина, третина, чверть - без числівника одна.

половина інформації

75% (сімдесят пґять відсотків) податків

менше чверті даних

завезено третину вантажу

Але при протиставленні, а також при спеціальному наголошуванні вживають форму дробових числівників: одну третину врожаю було зібрано й вивезено, а дві третіх лишилося на полях.

5. Прості числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи одиниці виміру, часові межі пишуться словами.

Із пґяти замовлень ми отримали лише два; але

Із 5 кг замовлених цвяхів ми отримали лише 2 кг.

Чекаю Вас із чотирма

Відрядження на два - три місяці.

6. У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам за винятком членування (рубрикації) тексту.

7. Словами пишуться однозначні числівники на позначення часових меж та складні й складені числівники на початку речення.

Шостий тиждень…

Пґятдесяті роки…

Дві години…

Шістнадцятого березня…

Двадцять пґять днів…

8. Порядковий числівник другий (-а, -е, -і) треба вжити лише після числівника перший (-а, -е, -і) або після будь якого порядкового числівника (на означення послідовності, порядку). В інших випадках слід уживати займенник інший. Виняток становить однозначно парні значення або органи, чи контекст.

Один проект розглянули 20.12.2001, а інший - 20.01.2002

(якщо їх більше двох)

Перший проект затвердили 05.12.2000, а другий - 30.01.2001

(якщо їх лише два).

Одним оком бачу гірше, ніж другим.

Від одного боку річки до другого всього 15 м.

9. У формах М. відмінка однини порядкові числівники (на означення узгодження з іменником, прикметником чи займенником чоловічого та середнього роду) мають закінчення -ому, а не -ім.

на першому етапі

на восьмому повороті

10. Не можна використовувати паралельні й розмовні форми на позначення часу й уживати для цього прийменник у (в).

Зустріч відбудеться о 18.30 (о 18 год 30 хв).

О 9.45 (о9 год 45 хв) усы розійшлися.

Збори завершились о 13.00 (о 13 год).

Початок засідання о 16.00 (о 16 год)

11. Називаючи точний час, треба памґятати, що до 30 хв треба вживати прийменник на, а після 30 хв - прийменник за.

пів на сьому (годину)

пґятнадцять (хвилин)

на восьму (годину)

за десять (хвилин) третя (година)

Отже, форму у скільки годин? слід замінити на - о котрій годині?, а форму скільки годин? на котра година?

Можна: чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять до сьомої.

Зараз одинадцята година (або 11.00)

Буду відсутній до дванадцятої (години).

Зателефонуйте після десятої (години)

Увага! У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернуся на 10 годину), а прийменник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині).

12. Уживання прийменника у (в) можливе лише тоді, коли після нього йде слово кількість, розмір, сума, а далі - числівник із поясненням кількості, розміру, суми (чого).

Книжки в кількості

7 примірників.

Допомога в розмірі 4 млн доларів США або 4 000 000 $ США.

Субсидія в сумі 11 грн 70 к.

При прислівниках типу завтовшки, завглибшки, завширшки, завдовжки, заввишки та при Ор. відмінку іменників вага, діаметр, місткість перевага надається безприйменниковим конструкціям:

Стіни будинку були завтовшки 11 см; Біля броду річка була завглибшки 4 м; Надійшов вантаж вагою 350 т; Цистерна місткістю 85 т була порожньою.

Також без прийменника слід використовувати числівники в таких конструкціях:

обстеження двома циклами

опитування (іспит) одним заходом

дослідження трьома етапами

Оподаткування забезпечило економічний ефект 10 000 грн щороку.

Відстань 700 км автобус подолав за 9 год.

Уникнути прийменниково-відмінкової форми можна шляхом перебудови речення.

Висота будинку була 70 метрів.

Висота будинку дорівнювала (сягала) 70 метрів.

13. Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків: 20 705 149, 174 000, 3 172, але не розбивають на группи цифри в числах, що позначають номер (після знака №), у марках машин механізмів, у позначеннях нормативних документів.

14. Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери чи позначення одиниць виміру треба ставити лише після останнього: у 7,13,15 та 19-му будинках; пакунки на 5, 8, 10 і 12 кг.

15. Ступінь точності числових значень величин, що наводяться в документі, має забезпечувати найбільшу їх інформативність; при цьому треба, щоб у ряду однотипних даних ступінь точності (кількість цифр після коми) був однаковим: довжина заготівок 1,50; 1,75; 2,00 см.

Примітки:

1. Наявність чи відсутність іменника при числовій назві залежить від конкретного документа.

2. Неприпустимими є цифрово-знаково-літерні комбінації типу 15%-ий рівень.

Тема: Особливості використання займенників у ділових паперах

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).

Пропоную усунути п. Куліша В.Д. з посади лаборанта у звґязку з неодноразовим порушенням службових обовґязков і перевести на…

Пінчуком О.В. було залучено до розроботок…

Я переговорив…

2. Слід уникати вживання займенників:

- із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

- складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто, сякий-такий, хтозна-який, хтозна-який, хто-небудь і под.;

- усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім, тої, тою, у всім, на чим і под.

3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів:

на моєму

цей захід

у кожному

котрий день поспіль

був відсутній деякий час

у чийому

свого зобовґязання

це сталося випадково

невідомо скільки часу

ці продукти

цієї ночі

невідомо який звіт

невідомо чим завершили

декого із присутніх

та нарада

тієї розробки

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.

я запровадив

ми запропонували

вони привезли

ви довели

5. Уникати двозначності, що може виникнути:

а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічно повґязаний:

У багатьох секційних засіданнях взяла участь значна кількість учених.

Аварійна квартира, у якій мешкає пенсіонерка, потребує ремонту.

б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково грамотно вираженим:

Голова зборів відхилив пропозицію лаборанта Горобець В.О.

в) якщо замість особового займенника вжито присвійний:

Я отримав завдання…

Завдання, що я отримав…

г) якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

Він власноруч відремонтував особисту машину.

Директор запропонував присутнім прокоментувати їх пропозиції.

д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:

Комісія запропонувала надати послуги адміністрації в розслідуванні НП.

е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

Цим гіллям закрили канаву.

ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка:

Група в повному складі пішла на заняття.

Виконано лише за умови або виконано лише за умови.

6. Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.

Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу - Нагадуємо…,Надсилаємо…, Повідомляємо…). Паралельно вживається форма 3-ї особи (Адміністрація повідомляє…, Ректорат просить…, Обґєднання інформує…).

Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

Нормативним є шанобливе використання щодо осіб категорії: Ви, колего, зачекайте, будь ласка. Мати надіслали листа. Вам пане професоре, зателефонують з Одеси.

Пам'ятайте: використання чи невикористання займенників змінює тональність ділових текстів, може підсилювати або пом'якшувати категоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо.

Увага! Запам'ятайте правильну форму займенників у таких словосполученнях:

Дякую Вам,

Пробачте мені.

О котрій годині призначили…

Котра година?

Властивий йому.

Характерний для нього.

Телефонував йому.

Вибачити Йому.

Кепкувати з нього.

Деякі учасники.

Правильний наголос у займенниках - це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У Р. й Д. відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, до того, не без того, не від того.

7. Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи З. відмінку їх ніж присвійного займенника їхній.

Їх обладнання

Надійшли їх пропозиції

Реалізовано їх продукцію

Оглянуто їх обґєкт

Тема: Особливості використання прикметників у ділових паперах

1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтовний, дезорієнтований, єретичний, зоологічний, ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.

Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.

дуже працьовитий

надто великий

менш вдалий

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але уникати вживання суфікса - іш -.

більш рішучий

найбільш доцільний

менш оптимальний

найменш продуктивний

найбільш дотепний

4. Прикметник двосторонній уживається тоді, коли стосується двох сторін - особа, група, осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, звґязки, обовґязки, переговори.

5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.

на попередньому зґїзді

на старому обладнанні

6. Замість розмовної форми користуватися конкретним визначенням.

великий, більший за…,

дуже довгу, надзвичайно довгу

7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка - най-

найвищий

найчорніший

найдовший

8.Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.

досягнення студента або студентські досягнення

пропозиції Петренка В.П.

розпорядження директора

поради матері, батька і друга

Але усталеним є вживання присвійних прикметників:

а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, Архімедо спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, вейєрштассова сигма-функція, термітів многочлен, гурвіців критерій, жорданова лема, карданова передача, кесарів розтин, клейнова пляшка, лангрінжові дужки, Петрові батоги, рентгенівський апарат, фредногольмів мінор, штурмова система та ін.;

б) у крилатих висловах: Аріаднина нитка, агієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сісіфова праця та ін.

9. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим розґяснюючим іменником.

житель м. Біла Церква

цигарки з м. Кременчук

адреса в м. Брест

товари з Республіки Китай

Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:

а) від топонімів та інших географічних назв:

Харківська область, Великобурлуцький район, Красноярський край, Київський проспект, Керченська протока, Казахська затока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под.;

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:

Соломонові острови, Магелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

10. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.

старший викладач

досвідчений професор

винахідливий капітан

11. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та З. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником пґять і більше.

Два нестандартні вироби

Експонувалося три оригінальні розробки

Чотири великі контейнери

Останні десятеро працівників

За останні вісімдесят років

12. Для визначення часу треба: а) ужити відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а Р. відмінку без прийменника.

Неправильно Правильно

у позаминулорічну навігацію позаторішньої навігації

у минулому році торік (минулого року)

у позаминулому році позаторік

у тому місяці того місяця

в останній понеділок останнього понеділка

у наступному кварталі наступного кварталу

13. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.

Неправильно Правильно

медичні приладдя медичне приладдя

величезні каміння величезне каміння

пошкоджені коріння пошкоджене коріння

рідкі пруття рідке пруття

Резюме

Раїса Анатоліївна Квітницька

Народилася 15 вересня 1965 р. в м. Новий Іржавець Оржицького р-ну Черкаської обл..

Заміжня, маю дочку.

Домашня адреса: узвіз Бурсацький, 3, к.21, м. Батурин, 43002.

Телефон- 343-71

Навчання: 1980-1984 рр. -Черкаське педагогічне училище (учитель початкових класів);

1986-1992 рр. - Харківський державний університет (фах «географ», присвоєно кваліфікацію «Викладач географії»).

Досвід роботи: серпень 1984 р.- 1986 р. - учитель початкових класів СЗШ № 12 м. Золотоноша;

липень 1992 р. - жовтень 1999 р. викладач географії України в Харківському педагогічному коледжі.

Із жовтня 1999 р. дотепер викладач екологічної безпеки Харківського регіонального інституту післядипломної освіти вчителів.

Додаткові відомості: загальний педагогічний стаж 16 р.

Навчаюсь у ХДУ, працювала за сумісництвом у міському приватному ліцеї «Джерело» викладачем географії. 1994 р. закінчила курси перекладачів. 1998 р. видала довідник «Абетка екологічної безпеки», вела програму «Колір надії» на Харківському обласному радіо.

Маю досвід роботи з ПК, умію працювати з Word, Excel.

Досконало володію іспанською та французькою мовами.

У разі потреби можу подати рекомендації.

26.03.2002 (підпис)

Тема: Розпорядчі документи

діловий документ професійний контекст

Накази

Наказ -- розпорядчий документ, що видається керівником установи, організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його компетенції і стосується організаційних або кадрових питань.

Наказ видається на підставі й для виконання чинних законів, постанов і розпоряджень уряду, Президента., Верховної Ради, наказів і директивних вказівок вищих органів. Отже, він має як розпорядче, так і виконавче значення.

Накази охоплюють широке коло питань із виробничої і навчальної діяльності: організація праці (навчання); добір і розстановка кадрів; трудова (навчальна) дисципліна; заохочення до праці (навчання) тощо.

За призначенням усі накази поділяються на накази щодо особового складу (кадрові) та накази із загальних питань (організаційні, із питань основної діяльності).

У наказах щодо особового складу оформляють призначення, переміщення, звільнення, відрядження, відпустки, нагороди та стягнення працівників. Ці накази укладаються на підставі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв громадян, протоколів колегіальних органів тощо.

* Окрім обов'язкових реквізитів, накази щодо особового складу залежно від їх змісту укладаються за певними вимогами.

1. У наказах про призначення, зарахування на роботу вказують:

-- на яку посаду;

— до якого структурного підрозділу (відділу);

— вид прийняття (переведенням, відповідно до контракту, на постійну, тимчасову роботу або роботу за сумісництвом);

— особливі умови (із прийняттям матеріальної відповідальності, зі скороченим робочим днем та ін.);

-- умови платні (відповідно до штатного розкладу).

2. У наказах про переведення на іншу роботу зазначають:

-- з якої посади на яку;

— вид, термін (постійно, тимчасово);

-- мотивування (реорганізація, скорочення, ліквідування підрозділу, дільниці, філії та ін.).

3. У наказах про надання відпустки вказують·.

а) вид відпустки:

-- основна, тарифна;

— додаткова, за тривалий стаж роботи на одному підприємстві; у зв'язку із зупиненням виробництва чи реорганізацією підприємства; як винагорода чи заохочення;

— навчальна, академічна;

— у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; хворобою; лікуванням; післяопераційною реабілітацією; пологами (декретна) тощо;

-- без збереження заробітної плати, за сімейними обставинами; за власний рахунок;

б) загальна кількість робочих днів;

в) дата (з якого числа, місяця, року до якого числа, місяця, року включно);

г) період, за який надається відпустка (для основної, тарифної та додаткової).

4.У наказах про звільнення зазначають:

-- дату звільнення;

— мотивування (вихід на пенсію; власне бажання; порушення закону, статуту підприємства; ліквідування організації, установи та ін.) із зазначенням відповідної статті КЗпП чи інших кодексів, законів, статутів.

Начальник чи інспектор відділу кадрів або посадова особа зобов'язані ознайомити зі змістом наказу осіб, прізвища яких фігурували в документі, а ті повинні розписатися в оригіналі, зазначивши дату ознайомлення.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання керівником установи, закладу, підприємства.

Зразки:

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет ім. В. Каразіна

Наказ

№ 94-ВК

17.10.2002 м. Харків

про зміни у штатному розкладі

1. ЗАРАХУВАТИ:

1.1 Біленко Ларису Глібівну на посаду викладача історії України з 17.10.2002 з окладом відповідно до штатного розкладу.

Підстава -- заява Біленко Л.Г.

1.2 Кардаша Григорія Юрійовича т посаду старш. лаборанта каф. соціології за сумісництвом 18.10.2002 з окладом відповідно до штатного розкладу.

Підстава -- заява Кардаша Г.Ю.

2. ПЕРЕВЕСТИ:

Вєтрову Ганну Іллівну, вахтера гурт. № 3, на посаду гардеробниці навч. корпусу з 19.10.2002 до 30.03.2002 у зв'язку з капітальним ремонтом гуртожитку.

Підстави:

1) доповідна записка коменданта гурт. № 3 Фесенко С.О.;

2) заява Вєтрової Г. I.

3. НАДАТИ:

3.1 Беремесенкові Антону Олександровичу, водієві вантажівки ГАЗ-53, тарифну відпустку з 20.10 до 21.11.2002 (на 24 робочі дні) за період роботи.

Підстави:

1) графік відпусток;

2) заява Беремесенка А.О.

3.2 Завалій Валерії Корніївні, доц. каф. української мови, декретну відпустку з 19.10.2002.

Підстава -- заява Завалій В. К.

4. ЗВІЛЬНИТИ:

Комар Олександру Михайлівну, проф. каф. історії України, у зв'язку із закінченням терміну дії контракту з 11.10.2002.

Підстави:

1) контракт від 26.08.99;

2) заява Комар О.М.

Ректор (підпис) Г.Б. Лобан

Харківське акціонерне виробниче об'єднання цегельний завод № 3

Наказ

№ 134-ВК

04.10.2003 м. Люботин

про зміни у складі осіб,

відповідальних за газове господарство

Для виконання вимог «Правил безпеки в газовому господарстві заводу»

НАКАЗУЮ:

1. Відповідальним за безпечну експлуатацію котельної та сушильного цеху й дотримання «Правил безпеки в газовому господарстві заводу» - призначити старш. майстра котельної Панасюка В. А.

2. Відповідальніш за випробування рятувальних засобів з-ду призначити інженера цеху № 1 Грошина Т. П.

3. Наказ за № 76-ВК від 17.09.98 відмінити.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на голов. інженера з-ду Середу С. О.

Директор (підпис) I. М. Литвак

Розпорядження

Розпорядження -- правовий акт управління державного колегіального органу, що видається в межах компетенції, наданої посадовій особі. Видається одноособово керівником або колегіальним органом для вирішення оперативних поточних питань і є обов'язковим для всіх кому він адресований. Як правило, цей документ має обмежений термін дії і стосується вузького кола осі6.

Розпорядження та наказ за правовим статусом рівнозначні документи й можуть видаватися нарівні одне з одним. У цьому випадку в тексті слово «НАКАЗУЮ» заміняють його відповідниками: «ВИМАГАЮ», «ДОЗВОЛИТИ», «ДОРУЧАЮ», «ЗАБЕЗПЕЧИТИ», «ЗОБОВ'ЯЗУЮ», «ІІРОПОНУЮ». На відміну від наказу, який може стосуватися загальних, усе охоплюючих питань, розпорядження частіше висвітлює конкретні питання, що стосуються як усього колективу, так і окремих підрозділів та ланок його роботи.

Реквізити

1. Герб України (для державних організацій).

2. Назва міністерства, якому підпорядкована організація (для державних).

3. Повна назва органу управління, що видає розпорядження.

4. Назва документа та його номер.

5. Дата видання.

6. Місце видання (назва міста, села, селища тощо).

7. Заголовок (про...).

8. Текст, що складається з двох частин:

а) констатуючої -- де сформульовано мету чи причину видання;

б) розпорядчої -- де сформульовано порядок дій, які потрібно виконати, та зазначено особи, відповідальні за виконання.

9. Додатки (якщо потрібно).

10. Посада відповідальної особи, її підпис та розшифрування підпису.

Зразок:

Чернігівське акціонерне об'єднання 6езалкогольних напоїв «Джерело»

Розпорядження №31

01.11.2003 м. Михайло-Коцюбинське

Про подання графіків проведення демонтажних робіт

У зв'язку з реконструкцією виробничих потужностей ЗОБОВ'ЯЗУЮ: всіх начальників цехів та керівників відділів до 01.12.2003 подати голов. інженерові АО Сельодкіну А.Я. графік проведення демонтажних робіт та інвентаризації верстатів, механізмів, інструментів і сировинних матеріалів.

Директор (підпис) 3.I. Луб'яницьшй



Тема: Довідково-інформаційні документи

Акти

Акт -- це офіційний документ правової чинності, що констатує (підтверджує) певні факти, події, пов'язані з учинками конкретних приватних або службових осіб, діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів.

Для об'єктивного відображення (фіксування) певних фактів акт укладається колегіально кількома службовими особами, спеціально уповноваженими для цього керівництвом або перевіряючим органом. Як правило, це документація постійно діючих експертних комісій, діяльність яких затверджується відповідним наказом.

Характерна особливість тексту акта полягає в тому, що він містить висновки з фіксованих фактів і пропозиції.

Акти поділяються на законодавчі та адміністративні.

Законодавчі містять рішення щодо чинних законів, указів, постанов чи їх розділів або пунктів.

Адміністративні укладають після попередніх ухвал, коли відбувається:

1. Приймання-передавання матеріальних цінностей, засобів виробництва тощо.

2. Приймання до експлуатації після побудови чи ремонту об'єктів будівель, споруд, машин, механізмів і т. ін.

3. Проведення випробувань нової техніки чи обладнання.

4. Розукомплектування, ліквідація, знищення застарілих, непридатних чи зіпсованих матеріальних цінностей.

5. Планове або позапланове обстеження, перевірка, інвентаризація та експертна оцінка матеріальних цінностей -- ревізія.

6. Нещасний випадок (травма, аварія, стихійне лихо, ДТП).

7. 3міна керівництва.

Набувши юридичної сили після затвердження вищою інстанцією або відповідальним керівником закладу, установи, акт є документом суворої звітності, на підставі якого порушують адміністративну судову чи кримінальну судову справу.

Текст акта поділяється на вступну та констатуючу частини й містить такі відомості:

Вступна частина

1. Автор документа -- підпорядкування міністерству (якщо є), повна назва установи, закладу, відомства (ліворуч, якщо є п. 2, в іншому разі -- посередині).

2. 3атвердження -- посада, підпис, розшифрування підпису, дата (праворуч).

3. Дата заактування факту чи події (якщо комісія працювала кілька днів, то вказують останній день роботи). 4.Місце укладання (праворуч).

5. Назва документа (посередині з великої літери) та номер.

6. 3аголовок

Констатуюча частина

6. Текст:

-- підстава (наказ, розпорядження, його номер, посада керівника, назва установи, відомства, дата);

-- якщо акт укладено комісією, то замість слова «Присутні» пишуть: «Голова комісії, потім -- «Члени комісії» з обов'язковим зазначенням їхніх посад, прізвищ та ініціалів, починаючи з голови, а далі за абеткою, нумерують арабськими цифрами (якщо були присутні свідки, то перелічують і їх);

-- виклад мети й завдання акта, характер проведеної роботи, перелік установлених фактів та висновків.

8. Кількість примірників акта й місце їх зберігання.

9. Додатки до акта (кількість примірників і сторінок).

10. Підписи голови, членів комісії, присутніх (у разі потреби) та розшифрування підписів.

Якщо висновки й пропозиції в акті викладаються в розпорядчій формі із зазначенням терміну виконання приписаних дій, то документ подають керівникові, який має підписатися, підтвердивши цим, що зі змістом акта він ознайомлений.

Особа, яка не згодна зі змістом акта, повинна підписати його із зазначенням про свою незгоду. Окрему думку члена комісії треба оформляти на окремому аркуші й додавати до акта.

Кількість примірників акта, які мають рівнозначну юридичну силу, визначається нормативними документами або практичними потребами.

Уклавши акт, комісія повинна під розписку ознайомити з його змістом осіб, про яких ішлося в акті.

Зразки:

Міністерство легкої промисловості України

Харківська панчішна фабрика №2

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ф-ки (підпис) В.3. Козак 10.09.2002

Акт №4

07.09.2002 м. Харків

про результати ревізії каси

Підстава: наказ директора ф-ки від 06.09.2002 за № 34-б. Укладено комісією:

Голова -- заст. голов. бухгалтера ф-ки Кочегур Б.Т.

Члени комісії:

1. Бухгалтер Гумєнна О.О.

2. Старш. економіст Поровська 3.Ф.

Присутні:

1. Касир ф-ки Боженко О.А.

2. Голова профспілки Луньков В.С.

У результаті проведеної ревізії встановлено:

1.Залишок грошей у касі станом на 07.09.2002 згідно з касовою книгою та даними бухгалтерського обліку 847 грн. 65 к. (вісімсот сорок сім гривень шістдесят п'ять копійок).

2. Фактичний залишок готівки 547 грн. 65 к. (п'ятсот сорок сім гривень шістдесят п'ять копійок).

3. Нестача готівки становить 300 грн. (триста гривень). Комісія пропонує касирові ф-ки Боженку О. А. відшкодувати нестачу в сумі триста гривень до 20.09.2002.

Акт укладено у трьох примірниках:

1-й -- директорові;

2-й -- до бухгалтерії

3-й -- касирові.

Голова (підпис) Б. Т. Кочегар

Члени комісії: (підпис) О.О. Гуменна

(підпис) 3.Ф. Поровська

Присутні: (підпис) О.А. Боженко

(підпис) В.С. Луньков

Акт №14

07. 09.2002 м. Харків

про виявлення нестачі продукції при розпечатанні вагона

Укладено комісією:

Голова -- заст. начальника ст. Харків-Товарний Пупков В.Ю.

Члени комісії:

1. Начальник відділу постачання Вершиніна А.3.

2. Менеджер МП «Енергія» Підмогильний В.Б.

3. Вагар Рожин Г.П.

Комісія розпечатала вагон Л6 0547-д, що надійшов за накладною № 129 від 05.09.2002.

Одержувач вантажу МП «Енергія».

Відправник вантажу Херсонський з-д металоконструкцій.

Ст. відправлення м. Херсон.

Ст. призначення Харків-Товарний Південної залізниці.

Дата подання вагона під розвантаження 07.09.2002.

При розпечатанні виявлено:

1. Вагон у неушкодженому стані.

2. Відбитки 3 (трьох) пломб не відповідали контрольним взірцям.

3. Зі 100 (ста) зазначених у накладній комплектів вантажу у вагоні наявні 80 (вісімдесят). Нестача складає 20 (двадцять) комплектів.

Даний акт є документом для претензії МП «Енергія» до вантажного управління Південної залізниці. Акт укладено у двох примірниках.

Голова (підпис) В.Ю. Пупков

Члени комісії: (підпис) А.3. Вершиніна

(підпис) В.Б. Пїдмогильний

(підпис) Г.П. Рожин

Звіти

Звіт -- документ, який містить відомості (інформацію) про результати діяльності за певний період часу, виконання заходів, доручень, завдань і подається керівникові структурного підрозділу, організації або до керівного органу.

Державна статистична й відомча цифрова звітність укладається на підставі уніфікованих форм (бланків) й у відповідності до затверджених нормативних документів, які вказують порядок їх укладання та оформлення. Внутрішньо-організаційна звітність менш регламентована щодо форми, ніж попередні.

Реквізити:

1.Гриф затвердження -- праворуч (для зовнішніх).

2.Штамп установи (якщо не на 6ланку) -- для зовнішнього документа.

3.Назва документа.

4.Заголовок, який має такі дані, як:

«про роботу атестаційної комісії»; «про роботу відділу...», «про педагогічну (виробничу) практику...»

тощо;

-- термін звітності (з 09.01.2002 до 09.02.2002, за I квартал 2002 р. тощо);

-- статус, посада й місце роботи (навчання) укладача;

-- прізвище та ініціали укладача.

5. Текст, який має такі частини:

-- вступ (зазначається обсяг завдань, які були поставлені перед установою, відділом чи конкретною особою

за звітний період);

-- основна частина (зміст, аналіз виконаної роботи, практики тощо);

-- висновки (рекомендації, критичні зауваження щодо поліпшення чи вдосконалення форм або методів ро6оти, практики, перспективи на майбутнє).

6.Додаток (якщо є):

-- службова (доповідна, пояснювальна) записка;

-- довідкові матеріали;

-- квитанції, проїзні документи, рахунки тощо про витрачені кошти (для фінансової звітності).

7. Підпис автора документа.

8. Посада керівника установи, його підпис, ініціали та прізвище (для зовнішніх). 9. Дата укладання.

10. Печатка (для зовнішніх).

Зразок:

Звіт про педагогічну практику

студента групи ГЕ-41

географічного ф-ту ХНУ ім. В. Каразіна

Божедая В.I.

Практику проходив із 10.02.2002 до 22.03.2002 в СШ №1 м. Золочів Харківської обл. У школі було створено належні умови для проходження практики. В одному класі було поєднано викладання географії та історії, що створювало певні складнощі в розміщенні наочності та приладів. Кабінет та географічний майданчик достатньо обладнано технічними засобами, але бракує сучасних мап, атласів, нових підручників та довідково-методичної літератури.

За час практики:

1) провів 10 уроків із географії, 4 з них залікові, які проаналізували вчитель-методист і керівник практики;

2) брав участь в обговоренні та аналізі 4 уроків інших практикантів;

3) зібрав інформаційно-довідковий матеріал для написання реферату «Екологічна абетка»;

4) розробив і виготував 2 комплекти роздаткового матеріалу (анкети);

5) підготував і провів виховний захід «Дбай про майбутнє сьогодні»;

6) брав участь у засіданнях гуртка «Екологія рідного краю» та в укладанні загально-шкільної програми «Позакласна краєзнавча робота на 2002/03 навч. р.

Успішному проведенню практики значною мірою сприяли допомога й доброзичливе ставлення дирекції та викладачів до студентів-практикантів.

Додатки:

1) характеристика-відгук;

2) план контрольного уроку;

3) план виховного заходу;

4) психологічна характеристика учня.

22.03.2002 (підпис)

Протоколи

Протокол -- це документ колегіальних органів, у якому фіксують місце, час, мету й результат проведення зборів, конференцій, засідань, нарад та ін. У протоколі занотовують склад присутніх і відсутніх, зміст доповідей, що заслухані, та винесені ухвали з обговорених питань. Зміст інших протоколів -- об'єктивний опис певного факту чи події.

Протоколом також оформляється певна діяльність адміністративних, державних, міждержавних структур, слідчих, міліцейських та судових органів.

Відповідно до обсягу фіксованих даних усі протоколи поділяють на три групи.

Стислі (короткі), текст яких містить лише назви обговорених питань (під рубрикою «СЛУХАЛИ» та ухвалу або поширену резолюцію щодо цих питань (під рубрикою «УХВАЛИЛИ»).

Повні, у тексті яких окрім ухвал стисло записують виступи доповідачів та інших учасників зібрання. До повного протоколу заносять також запитання доповідачам та конспективний запис виступів під час обговорення.

Стенографічні, у яких дослівно зафіксовано виступи, репліки, запитання, обговорення та весь хід засідання, зборів.

У протоколах зазначають такі відомості:

1. Назва документа (посередині) та порядковий номер

(після слова «Протокол»).

2. Дата проведення заходу, засідання та ін. (ліворуч).

3. Місце проведення (праворуч).

4. Назва заходу, зібрання із зазначенням його характеру (загальні збори; установча, наукова, ювілейна конференція; виробнича, розширена, позачергова нарада тощо).

5. Назва установи, організації, закладу чи їхнього структурного підрозділу, де відбувається захід.

6. Посада, прізвище та ініціали особи, яка веде збори. -

7. Посада, прізвище та ініціали особи, яка укладає протокол.

8. Склад учасників заходу зазначається за таким принципом:

-- посада, звання, прізвище та ініціали керівників установи, службових осіб, почесних гостей та інших запрошених, членів президії (якщо є);

-- якщо кількість присутніх членів колективу не перевищує 15 осіб, то вказують прізвища та ініціали всіх учасників (за абеткою);

-- якщо кількісний склад присутніх перевищує зазначену вище цифру, у протоколі вказують лише загальну кількість, додавши до нього реєстраційний лист (укладений за абеткою).

9. Відсутніх і причини відсутності зазначають або поіменно (за абеткою), або лише загальну кількість, якщо відсутніх більше 10 осіб.

10. Порядок денний (питання, що розглядаються, формулюють у Н. відмінку, зазначивши посаду, прізвище та ініціали особи доповідача).

11. Текст поділяють на розділи, що відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ містить пункти:

«СЛУХАЛИ:», <ВИСТУПИЛИ:», «УХВАЛИЛИ:» (ці слова подають із нового рядка великими літерами):

— після римської цифри на позначення розділу (питання) в одному рядку пишуть «СЛУХАЛИ»;

— прізвище, ініціали та посада чи статус доповідача пишуть із нового рядка в Н. відмінку й підкреслюють. Далі в тому ж рядку, після тире, викладають зміст доповіді у формі прямої мови. У стислих і повних протоколах зазначають «Тексти доповіді додається»;

— нижче занотовують питання та відповіді на них (для повного і стенографічного протоколу);

— розділ «ВИСТУПИЛИ:» (без цифри перед ним) оформляють аналогічно попередньому. Арабськими цифрами зазначають порядок виступаючих, якщо їх більше одного;

-- розділ «УХВАЛИЛИ» оформляють аналогічно попередньому розділу. Різні за характером питання ухвали групують і позначають арабськими цифрами з нового рядка. У цьому розділі повністю фіксується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи декількох пунктів, або з констатуючої частини та ре- полюції.

12. Перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок і примірників.