Ділове мовлення

За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на: 1. Сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам;світ зав'язати;рука руку миє; як горохом об стіну; про вовка помовка;вивчився брехати; обоє рябоє; тільки сир відкладений добрий; кирпу гнути;стати на ноги; ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів'я і приказки. 2. Професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому;прясти на тонку; лити воду на млин; зняти полуду з очей; стригти під один грібень; закласти фундамент; відігравати роль; зводити до спільного знаменника;знімати стружку; на космічній швидкості; дати гарантію; підкласти міну; гірка пілюля; вимушена посадка; спіймати на гачок. 3. Переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і; дивитися крізь пальці; від колиски до могили лиш один маленький крок; розумній голові досить сказати одне слово (польське); contra spem spero, omnia mea mecum porto. 4. Вислови з античної культури: гордієв вузел; прокрустове ложе; піррова перемога; Діоген у бочці; авгієві стайні; між Сцилою і Харибдою; Кастальське джерело; не можна двічі увійти в ту саму річку. 5. Біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилікуй самого себе; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень. 6. Вислови відомих людей (афоризми, цитати)- іскра вогню великого;за всіх скажу, за всіх перероблю; за вашу і нашу свободу; мертві сраму не імуть; нове життя нового прагне слова та інші.

Із стилістичного погляду фразеологічні одиниці групуються на розмовно-побутові , які переважають в усному мовленні та художній літературі: вродися та й вдайся; казці кінець-ділу вінець; як тіло без душі; іти світ за очі; аби день до вечора; мороз пішов поза шкірою; ряст топтати; скільки вовка не годуй, той все у ліс дивиться. Другу групу становлять народнопоетичні фразеологізми. Це такі, як: при битій дорозі; голубе сивенький; нехай його лихий візьме; будь здорова, як вода, а багата, як земля, а щаслива, як весна; щоб я так здорова була; хай наші вороги плачуть; не так склалось, як гадалось. В окрему групу виділяються книжні фразеологізми, які використовується переважно в писемній формі наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилів: болючі проблеми; заходи адміністративного впливу; дійти висновку; коефіцієнт корисної дії; питома вага та інші. Є й інші класифікації, в яких ураховано семантичні й стилістичні відтінки (класифікація І.Г. Чередниченка).

Системні зв'язки у фразеології

У фразеології, як і в лексиці, спостерігаються системні зв'язки, тобто фразеологічна одиниця може вживатися в кількох значеннях,вступати в омонімічні, антонімічні відношення. На відміну від слів, багатозначність фразеологізмів обмежена і має свої специфічні особливості, які обумовлюються ступенем семантичної цілісності, структурно-семантичною залежністю окремих компонентів стійких словосполучень. Наприклад, крутити голову може означати: 1) захоплювати кого-небудь, закохувати і 2) збивати з пантелику, говорити неправду: “Чи захоче Тоня із ним дружити?.. Адже їй одне задоволення-крутити голови хлопцям...” (О. Гончар); “Мені теж довго голову крутили з пасікою” (М. Стельмах). Критерієм розрізнення значення фразеологізму є словесне і фразеологічне оточення, в якому значення фразеологізму конкретизується.

Омонімія у фразеології менш поширена, ніж полісемія, адже більшість фразеологічних одиниць в українській мові однозначна. Сама суть фразеологізму полягає в тому, щоб мінімальною кількістю слів відтворили глибину явища, факту. Фразеологічні вислови (прислів'я, приказки, крилаті слова, порівняння) переважно однозначні: біла ворона; як дві краплі води; хто високо літає, той низько сяде. Тому значення фразеологічних одиниць може змінюватися тільки під впливом контексту. Саме мовне оточення дає можливість виявити у фразеологізмі землі під ногами не чути кілька значень, наприклад: 1) втікати, 2) бігти, 3) у розпачі йти, 4) бути молодим, бадьорим.

Синонімія у фразеології тісно пов'язана багатозначністю, яка є однією з причин появи фразеологічних синонімів. Фразеологічні синоніми-це ряд фразеологічних висловів, які, виражаючи одне і те ж поняття, відрізняються один від одного експресивно-змістовими відтінками або тим, що належать до різних функціональних типів мовлення. Напр.: старанно працювати-засукавши рукава (інтенсивно), не покладаючи рук (невтомно), у поті чола (тяжко заробляючи).В ролі домінанти тут виступає окреме слово або вільне словосполучення, бо кожний фразеологізм має вже в собі експресії. Семантичні відмінності між членами синонімічного ряду можна легко виявити. Багаточленні синонімічні ряди утворюють прислів'я та приказки. Наприклад, із значенням „діти схожі на батька”: який батько, такі його і діти, яке дерево, такі його і квіти;яка хата, такий тин,який батько, такий син; які мамка й татко, таке й дитятко; яка мама , така сама; яке дерево, такий клин; яке коріння, таке й насіння; яке зіллячко, таке і сім'ячко; яка щепа, така яблуня; яка яблуня, такі і яблука та інші. Можливе використання синонімічного ряду в художньому чи публіцистичному творі. Так, у М. Стельмаха: „На другий день уже було відомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночі ні разу не бухикнув. Тому дід зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього, а мати сказала, що в оглашеного. Після цього ми з дідом перезирнулись, усміхнулися, мати посварилась на мене кулаком. А бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, алей дорослим. І в них теж чогось вмскакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк. У голові літали джмелі, замість мозгу росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п'яти і на в'язах стирчала макітра... ”

Фразеологічні синоніми треба відрізняти від фразеологічних варіантів. Під фразеологічними варіантами розуміються різновиди фразеологічних одиниць, які є тотожними за значенням, стилістичними й синтаксичними функціями,але частково відрізняються лексичним складом або порядком слів: стенати (знизувати) плечима; взяти гору (верх); брати (взяти, вбрати, забрати) в шори; кров пити (смоктати); тоді, як мертвий оживе (з гробу підніметься); в одну дудку грати і під одну дудку грати та ін.

Іноді фразеологізми настільки розходяться за своїми значеннями, що стають антитезою один до одного: метати (кидати) очима блискавки означає 1) сердитись, гарячкувати і 2) кокетувати. До антонімічності може привести зміна одного з компонентів, який утворює центр фразеологізму: зіп'ястися (стати) на ноги і з ніг звалитись (упасти); (зникнути) як крізь землю провалитись і (з'явитись) як із землі виринути.

У фразеологізмах - антонімах зіставляються протилежні якості чи властивості: хоч сядь та й плач, хоч стій реви; чуже бачить і під носом. Вказується на трудність дії (на стіну дертися; лікті гризти;потилицю чухати) або реальну неможливість її (побачиш, як свої вуха; відбудеться тоді, як рак на горі свисне; як мертвий оживе та ін.) Іноді поєднуються антонімічні слова за допомогою сурядних сполучників: або пан або пропав; ні в тин ні в ворота; ні богу свічка ні чорту кочерга. Деякі фразеологізми будуються на протиставленні, що підсилюється запереченням однієї з властивостей: не все те золото, що блищить; не хвалися язиком, а хвалися ділом; не хвали день до вечора; не кричи, а ліпше навчи.

Фразеологія і мовні кліше

Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень: установити контроль; визвольний рух; патріотичне виховання; посилення боротьби із зловживаннями; мирне співіснування; дух часу; матеріальне благополуччя, ринкова економіка. Для визначення межі самого поняття береться до уваги відповідний синхронний зріз - для сучасної української мови встановлюється сучасний синхронний зріз. Поява кліше зв'язана з частотністю повторюваністю ситуацій. За цих умов навколо стрижневого слова утворюється відносно постійний набір контекстуальних елементів у мовленні, що набувають звичності в названі і звучанні. Такі сполуки слів перетворюються у стандартні. Подібно до фразеологізмів вони відтворюються в мовленні і починають функціонувати як одиниці мови. Але в них немає семантичних зсувів, як у фразеологічних одиниць, зв'язок компонентів вільний, як у вільних синтаксичних словосполученнях. Тому такі сполучення вважають явищем перехідного типу, що поєднує в собі властивості вільного синтаксичного словосполучення і фразеологічної одиниці. Сюди зараховуються вільні синтаксичні словосполучення, які характеризуються тимчасовістю існування як готових формул мови: входити в коло інтересів, гуманний акт, екстремальна ситуація, користуватися великим попитом, перехідний період, плинність кадрів, боротьба із злочинністю, соціальна програма, захист національних меншин, ринкові відносини, мораторій на смертну кару та інші.

До мовних кліше належать конструкції, побудовані за відповідними моделями словосполучень, зрідка речень, які функціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації й часто відтворюються у мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять мовлення. Це в основному сталі словосполучення, які на сучасному синхронному зрізі актуалізуються. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їхньої важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Наприклад: сфера обслуговування; підтримувати дипломатичні відносини;всенародне обговорення; ринкові реформи; факти-неспростовна річ; одержувати інформацію.

Список використаної літератури

1. «Українське ділове мовлення і спілкування» Н.Я. Потелло, Г.Е. Скиртач. Міжрегіональна академія управління персоналом. Київ 2003 р.

Размещено на Allbest.ru