Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі

Як показала суцільна вибірка, у ДК-1995 із загальної кількості професій, що сягає понад 7 тисяч, налічується лише 38 назв ж. р., що становить близько 0.54% (!) від загальної кількості вміщених там назв. Проте деякі назви професій мають різновиди, напр. вишивальниця і вишивальниця текстильно-галантерейних виробів. Отже тільки 21 з них мають різні основи: акушерка, вишивальниця, ворожка, в'язальниця, друкарка, завідувачка, каштелянка, квіткарка, килимарниця, манікюрниця, мереживниця, модистка, нянька, педикюрниця, покоївка, секретар-друкарка, секретар-стенографістка, сестра медична, сестра-господиня, стенографістка, швачка, а також санітарка, прибиральниця й буфетниця, які, щоправда, не є реєстровими одиницями, а подані в дужках як уточнення назви молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.). Окремо можна виділити назви головна медична сестра і молодша медична сестра, де прикметники головна і молодша вказують на ієрархічний рівень посади (молодша медична сестра, сестра медична, головна медична сестра), на відміну від інших назв-словосполучень, в яких узгоджені означення позначають різновид заняття (сестра медична операційна та ін.), і, до речі, стоять у постпозиції стосовно означуваного іменника. Перелік НЖ, вміщених у «Покажчику професійних назв робіт за кодами професій» - обов'язковому додатку ДК, наводимо в додатку Б.2.

Простежується неузгодженість між складовими частинами класифікатора щодо засвідчення НЖ (та й назв професій взагалі). Так, можна виділити чотири варіанти співвіднесення НЖ, наведених у розділі «Класифікація професій» із записаними під тими ж кодами назвами у «Покажчику професійних назв робіт за кодами професій»:

а) використовується та сама НЖ

б) використовується НЧ

в) використовується синонімічна НЧ

г) назви відповідної професії не наведено взагалі

Розбіжності між частинами класифікатора свідчать про неусталеність офіційної професійної номінації. Як показують наведені вище приклади, це стосується як назв осіб жіночої статі, так і назв чоловічої статі. За словами О.І. Моїсеєва, який розглядав тарифно-кваліфікаційні довідники, подібна неузгодженість є цінним свідченням і повинна враховуватись і вивчатись, а «в інтересах повного і систематичного врахування чинних найменувань треба взяти лише одне з конкуруючих формулювань як основне» [113, 199].

Щодо словотвірної структури НЖ з ДК, то можна виділити такі моделі з формантами: 1) - ка 15 НЖ: акушерка, завідувачка, стенографістка та ін; 2) - ниця 9 НЖ: вишивальниця, в'язальниця та ін.; 3) - иня: господиня (сестра-господиня); 4) непохідне: сестра (медична); 5) юкстапозити: а) з обома частинами ж.р. - санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця, сестра-господиня; б) лише з однією частиною ж. р. - секретар-друкарка, секретар-стенографістка.

Отже, більшість НЖ, вміщених у ДК, утворені за допомогою найпродуктивніших у сучасній українській мові суфіксів - ка та - ниця. Докладніше про різні аспекти включення НЖ до ДК див. у п. 3.2.

Особливості засвідчення назв жінок у російськомовних класифікаторах професій. На відміну від України, в Росії кодифікація професійної номінації осіб має тривалу історію. Крім схарактеризованих вище узуальних класифікаторів, слід назвати ТКД, які почали створюватися в СРСР починаючи з 1918 року, а особливо активно у 50-60-х рр. ХХ ст. На 1969 рік використовувалось близько 200 окремих ТКД [113]. Дослідники відносять початок уніфікації численних професійних назв, представлених у ТКД (близько 25000 назв) до розробки «Единого перечня профессий рабочих», на основі якого був створений новий «Единый тарифно-квалификационный справочник работ и профессий рабочих» [156, 19]. Він, у свою чергу, був врахований при підготовці різних видань класифікаторів професій, останнє з яких - ОСК-1991 стало зразком для КП нових незалежних держав.

У чинному нині в Російській Федерації класифікаторі (ОРК-1995) так само, як і в попередньому ОСК-1991, у різних розділах подаються професії робітників і посади службовців, а класифікація занять видана окремо. Так у ОРК-1995 назви вышивальщица, горничная, кастелянша, ковровщица, кружевница, маникюрша, модистка головных уборов, няня, педикюрша, сестра хозяйка, цветочница, швея та ін. віднесено до професій робітників, а назви акушерка, главная медицинская сестра, заведующая машинописным бюро, машинистка, медицинская сестра, секретарь-машинистка, стенографистка та ін. - до посад службовців (див. додаток Б.3). В інших же розглянутих нами національних класифікаторах (українському, білоруському, естонському, румунському) усі назви подано загальним списком поряд з класифікацією занять (професій), яка наводиться окремим розділом. Такий спосіб відповідає рекомендаціям ISCO-88. Проте щодо змістового наповнення немає принципових відмінностей у подачі НЖ між ОРК-1995, чинним російськомовним БК (білоруською мовою не існує (станом на 1999 рік)) та російськомовним варіантом ДК, а також ОСК-1987.

Кількість НЖ у кожному з проаналізованих російськомовних класифікаторів варіюється від 30 до 37 (чи 20-22 неповторювані назви) із загальної кількості близько 7-10 тисяч назв. Таким чином ядро професійних НЖ є однаковим. Відмінності простежуються у способі подання атрибутивної частини (у способі організації словосполучення) пор. сестра медицинская в ОСК-1987, ОСК-1991, ДК-2001 і медицинская сестра в ОРК-1995, БК, що є наслідком різниці у підході до визначення опорного слова в термінологічних стандартизованих словосполученнях і прямо не стосується номінації осіб жіночої статі.

Відмінності у включенні тих чи інших назв зумовлені різними причинами. Напр., наявність професії «гадалка» в ГК і БК зумовлена врахуванням як нових реалій (поширеності і легалізації цього заняття), так і врахуванням рекомендацій ISCO-88, де назви такого типу широко представлено. Пор. у ДК також астролог, екстрасенс. Відсутність цих назв у ОРК-1995 може бути пояснене існуванням класифікатора занять Росії, де ці назви можуть бути включені.

Тільки в ОСК-1987 наявна назва косметичка, до речі вона була завідчена нормативними російськими класифікаторами (див. нижче), а також МСКЗ-88.

Окремо виділимо «Международную стандартною классификацию занятий» (МСКЗ-88), яка є перекладом ISCO-88, і має істотні відмінності від зазначених вище російськомовних КП, зокрема й у засвідченні НЖ. У МСКЗ-88 вміщено 112 НЖ, що удвічі більше порівняно із зазначеними вище російськомовними нормативними КП, із них неповторюваних - 35 (див. додаток Б.4).

Розглянемо переклад занять під кодом 5149 в ISCO-88 і МСКЗ-88 - host, club; hostess, club; partner, dancing і партнер, ночной клуб; партнер, танцевальный зал; партнерша, ночной клуб. Словники англійської мови фіксують у слова hostess, на відміну від host, також значення «платна партнерка (в дансингу, нічному клубі)», що відповідає заняттю hostess, club. Наявність в ISCO-88 форми ч. р. host добре узгоджується із розглянутою вище концепцією подачі статево маркованих найменувань. В англійській мові слово partner не має корелята ж. р. і сприймається як нейтральне стосовно статі. Наявна в російській мові форма ж. р. партнерша до назви партнер була використана в перекладі непослідовно, тільки в назві партнерша, ночной клуб. Для «стрункості» перекладу слід було або використати тільки слово партнер, або до назви заняття партнер, танцевальный зал теж навести паралельну форму партнерша, танцевальный зал.

Не можуть вважатися вдалими для російського перекладу і різні записи різновидів професії 2453 певец - з одного боку певец, джазовый; певец, ночной клуб; певец, оперный та ін., а з другого - певец, баритон; певец, бас; певец, тенор і певица, контральто; певица, меццо-сопрано; певица, сопрано. Більш послідовним було б або в усіх випадках йти за оригіналом, де всі назви подаються як singer, choir і baritone; soprano (у російській мові назви оперних голосів також можуть позначати співака / співачку, які мають цей голос): певец, хоровой; бас; сопрано або всі різновиди теж розбити на форми ч. і ж. р.: певец, оперный - певица, оперная. Прикметним є також використання професійної назви модель (пор. в ГК-1995, ОРК-1995 - демонстратор, ДК-2001 - модель), оскільки словники російської мови, напр. ОЖ-1991, незважаючи на широке вживання цього іменника, не виділяють у нього значення особи.

У сучасних російськомовних КП загалом міститься 45 неповторюваних назв, див. додаток Б.5. Щодо словотвірної структури НЖ з російськомовних КП, то можна виділити такі моделі з формантами: 1) - ина, - иня: балерина, монахиня; 2) - ка 15 НЖ: массажистка, машинистка, модистка та ін.; 3) - щица, - ница, - ица 8 НЖ: вязальшица, кружевница, певица та ін.; 4) - ша: кастелянша, маникюрша, партнерша, педикюрша; 5) - иха: портниха; 6) субстантиви: горничная, заведующая; 7) непохідні: сестра, няня. 8) юкстапозити: а) з обома частинами ж.роду: сестра-хозяйка; стенографистка-машинистка; б) з однією частиною ж. р. - секретарь-машинистка, секретарь-стенографистка.

Особливості засвідчення назв жінок в естонському класифікаторі професій. В естонській мові, як і в інших фіно-угорських мовах, немає категорії роду. І відмінності в назвах осіб чоловічої і жіночої статі передаються, в основному лексично, напр. isa «батько» - ema «мати» [202], що можна порівняти із суплетивними формами у слов'янських мовах, пор. російське мать - отец. «Для позначення осіб жіночої статі використовуються лише окремі суфікси іменників (-nna і - tar): sхbranna «подруга», lauljatar «співачка», проте коло таких іменників дуже обмежене. Крім того, поняття «співачка» можна позначити також словом laulja, яке вживається і як назва поняття «співак» [364, 13]. Тобто, оскільки фемінні суфікси - nna і - tar приєднуються до основи з нейтральним суфіксом діяча, то вживаються вони тільки тоді, коли треба підкреслити, що йдеться про особу жіночої статі - tantsija (танцюрист) = tantsijanna / tantsijatar (танцюристка). Ці ж суфікси подаються і в [202, 44], проте суфікс - tar схарактеризований як мало поширений. Для утворення назв діячів ч. р. в естонській мові існує більше суфіксів - у [202] подано, крім вищеназваних, 10. Проте, з огляду на відсутність в естонській мові категорії роду, такі суфікси як - ja, - ur, - nik, - lane, - line, - ik, - s, - nd, - kas, - ard позначають осіб обох статей і не є маркованими щодо роду, напр. хpetaja «учитель / учителька». Але деякі назви можуть асоціюватися переважно з особою певної статі. Це ті агентивно-професійні назви, які асоціюються або з так званими «чоловічими» професіями - kaevur «шахтар», sхdur «солдат», або з «жіночими» - хmbleja «швачка».

Крім названих вище суфіксів - nna і - tar, для позначення осіб жіночої статі використовується суфікс - iss /-ess, який був запозичений разом з відповідними словами і до власне естонських основ не приєднується: abt - abtiss, diakon - diakoniss, stjuuard - stjuardees, director - direktriss.

Але найпоширенішим способом позначення агентивно-професійних назв осіб жіночої статі є використання суфіксоїдів і префіксоїда.

У функції суфіксоїдів використовуються лексеми naine «жінка» - pesunaine «праля» і daam «дама» - baaridaam «барменка», хоча остання і запозичена, проте може приєднуватися також і до естонської основи: seltsidaam «компаньйонка».

Для того, щоб підкреслити, що мова йде саме про особу жіночої статі широко використовується в естонській мові префіксоїд nais-, naisarst «лікарка», naisjuuksur «перукарка», naistantsija «танцівниця». Причому йому надається перевага, навіть тоді, коли існує слово з фемінним суфіксом, напр. lauljanna = naislaulja «співачка». Корелятивним до префіксоїда nais- є префіксоїд mees-, який позначає особу чоловічої статі, напр. meesjuuksur «перукар».

Таким чином, можна підсумувати, що формальних засобів для утворення НЖ в естонській мові мало, порівняно з мовами, де є категорія роду.

Естонський класифікатор професій (Ест. - 1999), на відміну від інших пострадянських (БК, ОРК-1995 і ДК), зорієнтований виключно на ISCO-88 і може навіть розглядатися (з деякими застереженнями) як його переклад.

З огляду на специфіку номінації жінок в естонській мові, можна сказати, що за лексико-семантичними і формальними показниками в Ест. - 1999 засвідчено 36 НЖ (тобто це ті назви, які можуть позначати тільки осіб жіночої статі), що становить 0,89% від загальної кількості (4040) назв. Серед них тільки 12 таких, що не повторюються: abtiss (абатиса); baaridaam (барменка); baleriin (балерина); рesunaine (праля); diakoniss (дияконеса); nunn (монашка); perenaine (господиня); seltsidaam (компаньйонка); stjuardees (стюардеса) (3 різновиди); teatri garderoobiperenaine (гардеробниця в театрі); хde (сестра медична) (23 різновиди); дmmaemand (акушерка).

У словотвірній структурі НЖ можна виділити такі групи: 1) НЖ позначається лексично (лексико-семантично) - baleriin (хоча ця запозичена лексема має складну словотвірну структуру, в якій можна виділити фемінний формант, проте вона сприймається цілісно); nunn; хde; дmmaemand; 2) НЖ з фемінним суфіксом - iss /-ess - abtiss, diakoniss, stjuardees; 3) НЖ із суфіксоїдом - naine - рesunaine, perenaine, teatri garderoobiperenaine; 4) НЖ із суфіксоїдом - daam - baaridaam, seltsidaam.

Як бачимо, серед використаних словотвірних засобів немає фемінних суфіксів - nna і - tar і префіксоїда nais-, що можна пояснити невживанням їх в офіційно-діловому стилі мови.

Крім названих вище НЖ, можна виділити ще кілька назв, які хоча й не мають формальних показників фемінності, проте асоціюються тільки або переважно з особами жіночої статі. Сюди включимо ті назви, які в «Эстонско-русском словаре» [364] перекладаються лише формою ж. р.: хmbleja - швея, портниха (26 різновидів у класифікаторі), lapsehoidja - няня, heegeldaja - вязальщица, пор. rхivakuduja - вязальщик - щица, а також вказані нам інформаторами-носіями естонської мови як ті, що стосуються жінок: heegeldaja «в'язальниця», хmbleja «швачка», pedikььrija «педикюрниця», kosmeetik «косметичка», manikььrija «манікюрниця», lьpsja «доярка» та інші. Як зовсім різні слова були схарактеризовані 5123 kelner «офіціант» і 5123 ettekandja «офіціантка». Якщо назва 5210 mannekeen «манекенниця» (до речі, рідковживана) асоціюється тільки з жінкою, то назва 5210 modell «модель» асоціюється і з жінкою, і з чоловіком, і саме тому говорять або meesmodell, або naismodell.

Особливості засвідчення назв жінок у румунському класифікаторі професій. У румунській мові для називання осіб жіночої статі використовується широкий спектр фемінних суфіксів: - , - c, - oaic, - i, - eas, - toare. З них для утворення агентивно-професійних назв використовуються: - , - i (з їх допомогою також утворюються назви пташок ж. р.), - eas (залежно від контексту можуть позначатися назви дружин за професією чоловіка), - toare, напр. violonist «скрипаль» - violonist «скрипалька», sudor «зварник» - sudori «зварниця», croitor «кравець» - croitoreas «кравчиня», muncitor «робітник» - muncitoare «робітниця» [215, 34-36].

У класифікаторі професій Румунії (COR) представлено 27 НЖ, що становить менше 1% від загальної кількості 3087: camerist hotel (покоївка); clctoreas lenjerie (гладильниця білизни); clugri (монашка); curtoreas lenjerie (чистильниця білизни); dactilograf (друкарка); educatoare (вихователька); femeie de serviciu (прибиральниця); guvernant (гувернантка); infirmier (санітарка); ngrijitoare de copii (няня); ngrijitoare btrni la domiciliu (доглядальниця за старими на дому); ngrijitoare bolnavi la domiciliu (доглядальниця за хворими на дому); ngrijitoare la uniti de ocrotire social i sanitar (доглядальниця в закладах соціального захисту і санітарії); menajer (господиня, економка); moa (акушерка), moa ef (старша акушерка); modist (модистка); secretar (секретарка), secretar dactilograf (секретарка-друкарка), secretar prelucrare texte (секретарка з обробки текстів); sor medical (медична сестра), sor medical ef (старша медсестра); spltoreas lenjerie (праля); stare-stare (ігумен-ігуменя); stenodactilograf (стенографістка-друкарка); stenograf (стенографістка); stewardes (стюардеса).

Щодо словотвірної структури НЖ з COR, то можна виділити такі групи: 1) НЖ із суфіксом - - camerist hotel, dactilograf, guvernant, infirmier, menajer, moa, modist, secretar, stare, stenodactilograf, stenograf, ef (sor medical ef, moa ef); 2) НЖ із суфіксом - i - clugri; 3) НЖ із суфіксом - eas - curtoreas lenjerie, spltoreas lenjerie; 4) НЖ із суфіксом - toare - educatoare, ngrijitoare; 5) а також назви femeie de serviciu; 6) stewardes.

Формально-семантичне зіставлення назв жінок з класифікаторів професій. У всіх схарактеризованих вище сучасних КП наявні НЖ. Для мов з формально вираженою категорією роду (українська, російська, румунська, словацька) - це назви ж. р. як формально, так і лексично (семантично) - стенографістка, няня. Для неродових мов (англійська, естонська) - це переважно семантичні НЖ, у тому числі з прикладками-суфіксоїдами для позначення осіб жіночої статі - woman (англ.), - naine (ест.).

Зіставлення списків НЖ з проаналізованих КП виявило, що НЖ в основному семантично співвідносяться, тобто при цьому вони утворюють добре простежувані групи за галузями діяльності. Це положення ілюструє зведена таблиця НЖ, наявних у різномовних КП (див. додаток В). У ній НЖ згруповані за галузями діяльності, причому їх лексико-семантична співвіднесеність підтверджується однаковими кодами професій. Адже розглядувані КП укладені відповідно до ISCO-88 і можуть деякою мірою вважатися трансформованими з урахуванням місцевих умов перекладами останнього. Тут для прикладу наводимо лише фрагмент зазначеної таблиці, який містить НЖ з груп «середній медичний персонал» і «друкарки» (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Назви жінок у різномовних класифікаторах професій за галузями діяльності

НЖ, вміщені до КП належать як до спеціальної, так і до загальновживаної лексики, оскільки вони включаються до загальних словників. Адже включення слова до загального словника вважається критерієм віднесеності його до загальновживаної лексики. Про співвідношення спеціальної і загальновживаної лексики див. [112].

Відокремлені нами групи НЖ збігаються, за деякими винятками, з 9-ма групами переважно жіночих занять, які виділені в дослідженні, проведеному під егідою Міжнародної організації праці [204]: медичні сестри; учительки; стенографістки і друкарки; бухгалтерки, касирки і споріднені професії; продавщиці; куховарки, офіціантки, буфетниці і споріднені професії; покоївки і споріднені професії сфери обслуговування; перукарки жіночі, перукарки чоловічі, косметички і споріднені професії; кравчихи, швачки і споріднені професії.

Ми доповнюємо групу «швачки» іншими назвами професій, включаючи до неї усі НЖ, які представляють інші галузі легкої промисловості, напр. вишивальниця, килимарниця і под. Наш матеріал дозволяє, крім того, виокремити ще одну групу, де послідовно подаються НЖ - «релігійних діячів», за умови наявності цієї групи в КП. Проте групу не можна розглядати як переважно жіночу чи переважно чоловічу, адже там НЖ виступають тільки в парах з корелятивними НЧ, напр. stare - stare «ігумен-ігуменя» (COR) nunn - munk «монах-монашка» (Ест. - 1999). Не представлені НЖ тільки в двох групах (за Р. Анкером) «бухгалтерки» і «продавщиці».

Зазначимо, що в проаналізованих КП не засвідчено НЖ у жодній з 9 груп суто «чоловічих» професій з названої вище праці Р. Анкера: архітектори, інженери і споріднені технічні професії; законодавці та урядовці; менеджери; менеджери торгівлі; службовці охорони; майстри і бригадири у промисловості; ковалі, слюсарі, інструментальники та інші металісти; мулярі, теслі та інші будівельники.

Така кореляція між нашими результатами, отриманими шляхом лінгвістичного аналізу КП, і висновками Р. Анкера [204], який спирався на статистичний аналіз гендерного розподілу праці, дуже прикметна. Її можна розглядати як один із проявів взаємозв'язку мови і суспільства. Хоча, звичайно, такий зв'язок не може бути абсолютним. По-перше, як зазначалося вище, НЖ не представлені у групах бухгалтерів і продавців. По-друге, виділені Р. Анкером 9 груп переважно жіночих професій є певним узагальненням, адже в окремій країні перелік переважно жіночих професій може бути інакшим.

Висновки Р. Анкера щодо гендерного розподілу праці справедливі не тільки для сучасного синхронного зрізу. Це підтверджує проведений нами діахронічний аналіз російськомовних узуальних КП, виданих протягом 1903-1959 рр., у результаті чого з'ясувалося, що в узуальних КП НЖ зустрічаються у тих самих групах професій, що й у сучасних КП. Відповідно, у наведених групах суто чоловічих професій НЖ не засвідчено, за деякими винятками. Напр., у СЗс-1939 серед занять «металлистов» лише 8 НЖ (иголочница наборщица, кардоленточница, катушечница, комбинатчица (электроламповое пр.), ножечница (электроламповое пр.), цветочница (металлических венков пр.), чулочница (кабельное пр.), швея полотен (металлоткацкое пр.)), щоправда усі вони вміщені у підгрупі «прочие занятия металлистов».

Слід зазначити, що в узуальних КП представленість НЖ не обмежується зазначеними групами переважно жіночих професій, а охоплює значно більшу кількість галузей економіки. Так у СЗс-1939 із 40 груп професій за галузями виробництва у 28 засвідчено НЖ і тільки у 12 не засвідчено жодної. У цьому ж КП навіть у систематичному покажчику занять серед основних заголовків є група «Домработницы», а серед підзаголовків НЖ засвідчено у 22 з 263.

Використання в нашій роботі КП, укладених мовами, які належать до різних генетичних груп і родин та різних структурних (морфологічних) типів, дає можливість зробити деякі узагальнення щодо систем агентивно-професійної номінації осіб жіночої статі у цих мовах. Проаналізований вище матеріал показує відносну універсальність набору засобів творення агентивно-професійних НЖ, основними з яких є лексичний, суфіксальний і використання прикладок / суфіксоїдів / префіксоїдів зі значенням «особа жіночої статі». Як зазначалося вище, у різних мовах питома частка НЖ, утворених лексично, приблизно співвідносна і не є значною. Основними ж способами творення НЖ є суфіксація - для «родових» мов, і використання прикладок - для «неродових». Саме родова характеристика мови і є, на нашу думку, основним фактором, який зумовлює особливості системи агентивно-професійної номінації НЖ, а ширше - номінації осіб певної мови взагалі. Так, незважаючи на генетичну неспорідненість і типологічну відмінність англійської та естонської ці неродові мови мають багато спільного в агентивно-професійній номінації жінок. Передусім це широке використання суфіксоїдів / префіксоїдів зі значенням «особа жіночої статі» - woman (англ.), naine (ест.).

У родових мовах теж існує ця модель, проте сфера її функціонування лежить переважно поза офіційно-діловим стилем мови. Конструкції на зразок жінка-лікар, дівчина-бригадир для мови з розвиненою суфіксальною номінацією осіб жіночої статі є незручними, неекономними, адже простіше сказати лікарка, бригадирка і под. Оскільки в українській мові іменники мають граматичну категорію роду, то прикладки на позначення жінок використовуються передусім для підкреслення статі референта (особи). Причому і тоді, коли немає відповідної НЖ (хірург), і навіть за наявності корелятивної пари (лікар - лікарка), адже для називання жінок використовуються також іменники ч. р.

Використання прикладок в українській мові лежить на периферії системи творення НЖ, зокрема агентивно-професійних. Про «нехарактерність» прикладок для системи творення агентивно-професійних НЖ в українській мові свідчить також проведена нами серія опитувань мовців. Завдання одного із експериментів полягало в утворенні опитуваними назв жінок від запропонованого списку назв чоловіків (див. п. 4.2.1). У першій групі із 463 отриманих реакцій тільки близько 4% становлять прикладки, друга ж група інформантів не використала прикладок жодного разу [140]. Подібні результати були отримані як відповідь на запитання «Як ви називаєте жінку, яка має таку професію?» - прикладки були використані лише у 4% реакцій із використанням форм ж. роду [141]. На думку І.К. Кучеренка, прикладка повністю не може задовольняти спілкування, оскільки, «як правило, не узгоджується з основною назвою, тому не становить чогось постійного і не може бути завжди вживаною» [94, 102]. Такий погляд поділяє також І.І. Фекета [182,12]. Прикладку, відтак, слід вважати універсальним засобом творення агентивно-професійних НЖ незалежно від типологічної та генетичної приналежності мов. Причому у родових мовах прикладка знаходиться на периферії словотвірної системи, в той час як у неродових мовах вона є основним засобом творення НЖ.

Таким чином, можна зробити висновок про існування своєрідної мовної фреквенталії (або статистичної універсалії), коли традиційно жіночі професії, заняття іменуються іменниками ж. р., незалежно від розвиненості системи формальних засобів номінації жінок у певній мові, її генетичної приналежності і типологічної структури, з тією тільки різницею, що рід у назвах жінок виражається формальними показниками в родових мовах і лексично (семантично) в неродових.

Переважна більшість зазначених НЖ мають тривалий період функціонування в мові, вони дуже часто не мають корелятів ч. р. з позамовних соціальних причин - чоловіки в минулому не виконували тієї чи іншої роботи, або їх витіснили жінки. А співвідносність між списками НЖ з різних КП можна пояснити подібними історичними процесами соціалізації жінок у різних суспільствах, що відповідно і закріпилося в різних мовах.

Характеристика назв жінок, включених до нормативних класифікаторів професій. У всіх проаналізованих у роботі класифікаторах, як видно з попередніх пунктів, наявні НЖ. Для КП, укладених неродовими мовами (англійською, естонською), - це назви, які мають референт жіночої статі. Тобто включення НЖ зумовлюється передусім існуванням певної назви професії тільки як «жіночої», напр. англійське housemaid (ISCO-68).

Для КП, укладених родовими мовами (українською, російською, румунською, словацькою), - це назви з граматично оформленим жіночим родом, які становлять лише 0,5-1,5% від загальної кількості професій у класифікаторах. З огляду на незначну кількість, наявність НЖ у цих КП можна розглядати швидше як виняток у тенденції до подачі назв винятково у формі ч. р.

Принципи включення НЖ до класифікаторів, на жаль, залишалися поза увагою дослідників. З цього приводу знаходимо лише констатацію у Л.І. Скворцова: «Усі професії в довіднику (тарифно-класифікаційному - Я.П.) подані у формі ч. р., крім кількох споконвічно жіночих: ковровщица, кружевница, вышивальщица тощо» [158, 154].

Таке трактування є не досить переконливим і потребує глибшого розгляду. НЖ ковровщица і вышивальшица мають кореляти ч. р. ковровщик і вышивальщик, які фіксуються загальномовними (неспеціальними) тлумачними словниками. Так, за даними СССРЛ НЧ вышивальщик вміщено у «Словаре современного русского языка» (ССРЯ) [331], а НЧ ковровщик навіть у більшій кількості словників (у шести), ніж НЖ ковровщица (у п'яти), зокрема у трьох, виданих до 1964 року - ССРЯ; МАС, cловнику Д. Ушакова (цим обмеженням враховано, що ЕТКС, про який говорить Л.І. Скворцов, побачив світ після 1964 року, а джерельна база СССРЛ включає словники, видані до 1984 року). Проте найпереконливішим аргументом у цьому випадку буде залучення даних спеціальних видань, які можна віднести до сфер побутового та офіційно-ділового спілкування (за класифікацією Л.А. Шкатової [194, 111]). Так, НЧ вышивальщик поряд з НЖ вышивальщица подаються у С-1903 і К-1919. З проаналізованих узуальних КП до 1939 року не зустрілися ні НЖ ковровщица, ні НЧ ковровщик.

Хоча до НЖ кружевница не засвідчено корелята ч. р. як у сучасних словниках (за СССРЛ), так і в словниках занять, проте за даними Л.А. Шкатової назва кружевник «майстер, який виготовляє і продає візерунчасте оздоблення для одягу, виробів з тканини» датується XVI ст., а «кружевница» - жін. до «кружевник» - з'явилася пізніше - у XVII ст. [194, 152]. У словнику В. Даля подається «кружевница - мастерица плесть кружева» і «кружевник - ница - торгующие кружевом» [284].

Отже зазначені три професійні назви ковровщица, кружевница, вышивальщица не можна вважати «споконвічно жіночими». Відомо, що чимало професій, які нині вважаються суто жіночими, раніше мали також чоловіки або переважно чоловіки, а відповідні назви були ч. р.

З огляду на викладене припускаємо існування кількох основних, так би мовити, імпліцитних принципів включення НЖ до КП, серед яких можна виділити як власне мовні: a) існування у мові назви певної професії тільки у формі ж. р. без корелята ч. р. і б) істотні відмінності у денотативній семантиці формально корелятивних назв осіб ч. і ж. р., так і позамовні: a) статистичний - НЖ входить до КП, коли більшість жінок мають професію, нею позначувану і б) традиція включення певних НЖ до КП.

Згідно з мовними чинниками до класифікаторів мали б включатися тільки ті НЖ, які або не мають відповідників ч. р., або мають відмінності у семантиці з корелятивними НЧ. Проте у КП наявні НЖ, які мають корелятивні НЧ з тотожним значенням.

У ДК-2001 - вишивальниця, в'язальниця, завідувачка, килимарниця, стенографістка. Пор. за СУМом: вишивальниця «жін. до вишивальник» (вишивальник «той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання») [СУМ, І, 540]; в'язальниця «жін. до в'язальник» (в'язальник «той, хто в'яже (в 1, 3 знач.)») [СУМ, І, 796]; завідувачка «розм. жін. до завідувач» (завідувач «той, хто завідує, керує чим-небудь») [СУМ, IIІ, 50]; килимарниця «рідко жін. до килимарник» (килимарник «рідко те саме, що килимар», килимар «майстер, що виробляє килими») [СУМ, IV, 149]; стенографістка «жін. до стенографіст» (стенографіст - «фахівець, який записує усну мову способом стенографії») [СУМ, ІX, 685].

У ГК-2001 - вышивальщица, вязальщица, заведующая, ковровщица, стенографистка, цветочница. Пор. за ОЖ-1991: вышивальщица - Вышивальщик. Человек, занимающийся вышиванием / вышивальщица; вязальщица - Вязальщик. Человек, который занимается вязанием чего-н. / вязальщица; заведующая - Заведующий. Должностное лицо, которое заведует чем-н. // заведующая; ковровщица - Ковровщик. Специалист по изготовлению, тканью ковров / ковровщица; стенографистка - Стенографистка. Специалистка по стенографической записи // стенограф и стенографист (устар.); цветочница - Цветочница 1. Продавщица цветов. 2. Ящик для цветов. Цветы в ц. // цветочник (к 1 знач.).

У COR - dactilograf, infirmier . Пор. за DEX: dactilograf, s.m. i f. persoan care are ca ocupaie de baz dactilografia [DEX, 227]; infirmier, - s.m. i f. persoan calificat care оngrijeєte bolnavii la infirmerie [DEX, 427].

З огляду на те, що до КП включаються НЖ з тотожним значенням, що і корелятивні НЧ, то можна говорити про недотримання мовних чинників у КП.

Як показало зіставлення засвідчення НЖ стосовно корелятивних НЧ у словниках (за СССРЛ) і КП (див. табл. 3.3), до класифікаторів, з одного боку, включаються НЖ, до яких існують тотожні корелятивні НЧ, як засвідчені багатьма словниками (заведующая 5 - заведующий 7, вязальщица 6 - вязальщик 6 та ін.), так і одним словником (вышивальщица 7 - вышивальщик 1); з другого ж боку, тільки у формі ч. р. подані в класифікаторі деякі назви, поширені у формі ж. р., напр., дояр, чим була надана перевага менш поширеній назві, притому, що відповідна професія є «жіночою». Так, за СССРЛ, який охоплює російської лексику розглядуваного періоду, НЖ доярка вміщена в 7 словниках, дояр в 4. Прикметно, що в узуальних КП засвідчувалися такі назви як доярка в СЗс-1939, СЗа-1957, СЗс-1959, доильщица в СЗс-1939, СЗа-1957, КП-1928, дойщица в К-1919, дойка в КП-1925. Поряд із назвою дояр у ОРК-1995 також вміщено назву оператор машинного доїння, пор. у СЗа-1939 при доении механическом рабочий. Цікаво відзначити, що існував також відповідник ж. р. до цієї назви - електродоярка [243]. Пор. також наведені Л.І. Скворцовим варіанти мастер молокодоения, доярка-оператор [156, 24].

Таблиця 3.2. Засвідчення НЖ і НЧ з класифікаторів професій у «Сводном словаре современной русской лексики» (1991) (за кількістю словників-джерел), що вміщують зазначену назву

Хоч деякі особливості тлумачення професійних назв осіб у загальномовних словниках порівняно з енциклопедичними та спеціальними і розглядалися у роботах [111] та [196], де вказувалося на виділення загальномовними словниками емоційно-оцінних компонентів значення професійних назв і на неповноту і неточність тлумачення окремих професійних назв загальномовними словниками, професійні назви жінок у цьому контексті спеціально не розглядалися.

Проведене ж нами зіставлення засвідчення НЖ/НЧ у словниках і класифікаторах виявило низку проблем, зокрема необхідність врахування сучасних реалій у тлумаченні агентивно-професійних назв осіб загальномовними словниками та уточнення вибору того чи іншого словотворчого і лексико-семантичного варіанта для включення до КП (див. пп. 2.2.3, 2.2.5).

3.2.2.3. Слідування традиції у включенні назв жінок до класифікаторів професій. Виходячи з припущення, що НЖ, один раз засвідчені в класифікаторі, включатимуться за інерцією і до наступних його видань, виділяємо такий чинник включення НЖ до класифікаторів професій, як «традиція», за аналогією до «тяжіння традиції» в лексикографічній роботі, коли «включити до реєстру нове слово важче, ніж виключити вже існуюче» [25, 196].

Про традицію включення НЖ до КП можна говорити за наявності в системі контролю та класифікації робочої сили певної країни низки КП різних років видання. Причому обґрунтованість висновків буде більшою при аналізі перевидань того самого різновиду КП.

Україномовна номенклатура назв професій нині перебуває в процесі становлення, оскільки традиція її кодифікації не склалася через недержавний статус України і української мови ще в недалекому минулому (хоча державна незалежність ще не гарантує розвиток національної мови і її використання, зокрема, в діловій сфері. Так, у Білорусі державний класифікатор професій існує тільки російською мовою). Незважаючи на окремі спроби, не встигла вона виробитися і за період українізації 20-30-х рр. ХХ ст. Про це може свідчити ось такий запис в офіційному виданні Центрального статистичного управління УРСР за 1927 р.: «На відміну від інших видань Відділу статистики праці ЦСУ, цю роботу опубліковуємо російською мовою. Причиною цього є те, що до цього часу ми ще не маємо розробленої і усталеної номенклатури професій промислових робітників українською мовою. Самостійний же переклад ЦСУ усього наведеного у цьому виданні переліку професій становив би дуже великі труднощі, затримав би видання і, що ще важливіше, не гарантував би тієї правильності і загальнозрозумілості, без яких саме значення цієї публікації для цілей практичного використання зводилось би нанівець» [269, ІІІ].

Тим не менше, у проаналізованих нами виданнях зі статистики праці 20-30-х років, виданих в Україні, наявні окремі назви професій, які, проте, не утворюють повної номенклатури. Такі видання можуть використовуватися як джерела нормативних стандартизованих професійних назв. Нами було знайдено такі НЖ: друкарки, фельдшери - ці і акушерки; медичні сестри й брати; санітарки й сиділки; судомийки [266]; бандерольниці руками; брошуровниці; глазурувальниці; кладильниці цигарок руками; кладільниці; коробниці; мазальниці; метільниці; набійниці; обгортальниці; пачкарки; помивачки; робітниці на цигарк.-набив. машинах; сушильниці; розливальниці; фальцювальниці; щипальниці тютюну [267].

Для вивчення впливу традиції на включення НЖ до класифікаторів доцільно простежити, як вміщені у сучасних КП назви жінок, подавалися в узуальних КП. Такий аналіз здійснено нами на матеріалі російськомовних словників занять, і різні аспекти засвідчення там НЖ подано нижче.

Важко переоцінити роль узуальних класифікаторів професій у формуванні сучасної номенклатури професійних назв. Проте, на відміну від російської мови, українською не існує ланцюжка видань узуальних КП. На це звертають увагу українські мовознавці. Так, Н.Ф. Клименко зазначає, що в СРСР «ще з 1920 року регулярно виходять словники під назвою «Алфавитный словарь занятий» російською мовою. На жаль, немає його українського відповідника» [78, 124].

Нам вдалося розшукати два видання такого типу українською мовою - це виданий у Києві 1936 року «Короткий словник занять для розробки всесоюзного перепису населення 1937 року» і виданий у Києві 1939 р. «Короткий алфавітний словник занять для розробки матеріалів всесоюзного перепису населення 1939 року», які ми вперше вводимо до наукового обговорення. І хоча ці словники неповні і не охоплюють усієї тогочасної номенклатури, проте вони є цінними джерелами для лексикографічних студій та історії прикладного мовознавства в Україні.

КС-1936 був укладений на основі «Словаря занятий» 1936 року. І якщо у вихідному виданні містилося 14 тис. професійних назв, то КС-1936 містить лише близько 3 тис. назв, які подані українською і російською мовами. В основному розділі, де подано алфавітний перелік професійних назв, міститься 142 НЖ. Крім цього, у кінці КС додається «Короткий список занять», який містить 36 НЖ, частини з яких немає в алфавітному переліку. Отже загалом у КС-1936 наявні 149 НЖ, 103 з яких - неповторювані.

Особливість «Короткого алфавітного словника занять» 1939 р. полягає у тому, що до нього включено не просто найпоширеніші професійні найменування, як у КС-1936, а тільки ті з них, які відрізняються від російських. Тобто до «словника не ввійшли назви занять, що однаково пишуться українською й російською мовою, напр. «артист», «доярка», «маляр» і т. ін. або однаково звучать українською та російською мовою як то: «авіатор», «бібліограф», «миловар» і т. ін.» [КС-1939:3].

В обох КС наявна загалом 161 НЖ. Наведемо узагальнений список НЖ з обох КС, розподіливши його на три частини. По-перше, НЖ, які є в КС-1936 і КС-1939: гарнітурниця, годувальниця, доїльниця, друкарка, друкарка стенографістка, капелюшниця машиністка, квітникарка (штучних квітів пр.), корівниця, корінниця, кравчиха, куховарка (підприємство, установа), куховарка (у приватних осіб) (у КС-1939 - куховарка), майстриха штучних квітів, медична сестра, мережниця (швацька пр.), мотальниця (текст. пр.), наглядачка за білизною, одягальниця, панчішниця, перемивальниця посуду (гром. харч.), праля, пристрочувальниця, пташниця, рибочисниця, сестра вихователька, стрічечниця, ткаля, хатня робітниця, швачка (інші), шпулярка.

По-друге, НЖ, які є тільки в КС-1936: акушерка-фельдшериця, балерина, банкаброшниця, банщиця, буфетниця, ватерниця, вишивальниця, вишивальниця машиністка, вишивальниця (швацька пр.), в'язальниця, городниця, гудзикарниця, дантистка, доярка, друкарка машиністка, економка, етикетниця, загортальниця, кальсонниця, капелюшниця (торгівля), капелюшниця (інші), картоплечистильниця, кастелянша, квітникарка, копіювальниця, друкарка, кореспондентка друкарка, коробниця (сірникова пр.), коробниця (текстильна пр.), коробниця (інші), корсажниця, корсетниця, котлетниця, кравчиха машиністка, крендельниця, крохмаловарка, крутильниця, кулінарка, майстриха по набиванню цигарок, майстриха парфумерна, майстриха пральні, майстриха (головних уборів вир.), майстриха (трикотажне вир.), майстриха (швацька пр.), манікюрша, масажистка, машиністка на ажурній машині, машиністка по брезенту, машиністка головних уборів, машиністка копіювальниця, машиністка кореспондентка, машиністка на крайовій машині, машиністка на ротаторі, машиністка на швацькій машині, мережниця (текстильна пр.), моделістка, модистка, молочниця (в магазині), молочниця (на фермі), мотальниця бобійниця, негативниниця, няня (установа), няня (у приватних осіб), обгортальниця дріжджів, обклеювальниця, офіціантка, панчішниця по обмотуванню кабелів, перебирачка, переглядачка, перемивальниця посуду (харчова пр.), підлогомийниця, платтярка, подавальниця, поросятниця, посудниця, прасувальниця, прачка, прибиральниця вінків, породи, риби та ін., продавниця, продавщиця, пряха, рукавичниця краяльниця, сестра патронажна, сестра соціальної допомоги, сестра хазяйка, сестра в яслах, сестра (лікувальні установи), сиділка, скотарка, службовка технічна, служниця, служниця каютна, стенографістка, стенографістка машиністка, талонниця, телефонистка (Sic!), телятниця, технічка, тіпальниця льону, тіпальниця (текст. пр.), трикотажниця, тютюнова машиністка, укладальниця, укладачка, фаршировниця, фельдшериця-акушерка, фурнітурниця, хірургічна сестра, художниця рукоділля, шваля, швачка брезентів, швачка на машині, швачка мішків, швачка мотористка, швачка полотен, швачка (поліграф. пр.), шевчиха, шевчиха-калошниця, щепійка.

По-третє, НЖ, які є тільки в КС-1939: болонщиця, вишивальниця швачка, загортальниця цукерниця, квітникарка продавниця, машинарка, прасувальниця праля, прибиральниця приміщень, рендярка, роздільниця, сестра медична, тиражниця.

Проведене нами зіставлення списків НЖ з класифікаторів різних синхронних зрізів стосовно корелятивних НЧ показало досить несподівані результати. Назви професій, які у нормативних КП мають форму ж. р., в узуальних КП могли вміщуватися також у формі ч. р. як паралельно з відповідною НЖ, так і окремо. Напр.: С-1903 - вязальщики, К-1919 - вязальщики і вязальщицы, КП-1925 - вязальщики, КП-1928 - вязальщицы; С-1903 - сестры милосердия, К-1919 - сестры и братья милосердия по уходу за больными, сестры милосердия и братья; КП-1925, КП-1928 - сестры и братья медицинские; СЗс-1959 - медсестра, медбрат. НЧ брат милосердия трапляється у середині XIX ст., напр. у О.І. Герцена: «…и братом милосердия (виділення О.І. Герцена) посадили у постели больного квартального надзирателя;» [369, 187]. С-1903 - стенографы, К-1919 - стенографисты і стенографистки, КП-1925, КП-1928 - стенографисты;

Більше того, деякі назви професій, які в сучасній мові (за словниками) навіть не мають корелята у формі ч. р., спочатку її мали: маникюрщик (К-1919), педикюрист (СЗс-1959). На можливість повного витіснення форм ч. р. вказував Х. Касарес, за даними якого протягом століть до появи сучасних верстатів у ткацькій мануфактурі назви ремісників були нечисленні і мали форму ч. р. Проте в сучасних йому офіційних документах (положеннях про зарплату тощо) «стара номенклатура повністю зникла. На її місці ми знайдемо дві дюжини нових назв тільки для позначення робітниць» [67, 292].

Отже слідування традиції включення НЖ до КП теж не може бути назване вирішальним аргументом включення НЖ до КП.

Статистичний принцип включення назв жінок до нормативних класифікаторів професій. Назви жінок у діловому узусі. Як було показано вище, включення до КП тих НЖ, що мають корелятивні НЧ з тотожним значенням, не пояснюється дією мовних чинників - існуванням певної назви професії тільки у формі ж. р. і семантичними відмінностями корелятів ч. і ж. р. Зважаючи на це, можна припустити дію позамовного чинника, а саме статистичного, відповідно до якого вибір форми ч. чи ж. р. агентивно-професійної назви особи для включення до КП залежав би від реальної (статистично достовірної на момент укладання КП) частки осіб обох статей, зайнятих тією чи іншою роботою.

Якщо розглядати НЖ у КП, не зважаючи на дію мовних чинників у сукупності, без розрізнення груп (мають/не мають корелятів ч. р., з тотожним/відмінним значенням), то усі НЖ представляють ті професії і посади, де зайняті переважно жінки. Підтвердженням цього може бути проведене нами зіставлення списків НЖ, вміщених у деяких національних КП, з даними про зайнятість жінок у тій чи іншій галузі виробництва, див. п. 3.2.2.1.

Проте ми маємо підстави говорити лише про часткове дотримання цього принципу в проаналізованих класифікаторах. Наочним прикладом цього є подання в ДК і ОРК-1995 з майже 150 різновидів посади завідувач / заведующий тільки однієї назви у формі ж. р. 1239 завідувачка машинописного бюро / заведующая машинописным бюро. Хоча, на нашу думку, не меншою мірою можуть стосуватися жінок, напр., записані під тим самим 1239 кодом посади: завідувач бюро перепусток, завідувач господарства, завідувач копіювально-розмножувального бюро. Прикметно, що вживання стосовно жінок назви завідувачка / завідуюча є звичайним в сучасному офіційно-діловому стилі.

Так, із 16 назв посад, наведених у «Покажчику приміщень ректорату» Київського національного університету імені Тараса Шевченка тільки одна назва вжита у формі ж. р. - завідуюча господарством, а всі інші у формі ч. р. - проректор, начальник відділу (3 різновиди), заступник (3), головний бухгалтер, головний інженер, інспектор (5), виконроби. Співвідношення ж осіб, які обіймають ці посади 1:2 - 5 чоловіків і 11 жінок (станом на середину березня 2004 р.). Причому усі ці назви посад, крім проректор і виконроб, мають в українській мові кореляти ж. р. - НЖ начальниця, заступниця, бухгалтерка, інженерка, інспекторка засвідчені СУМом, а назва завідуюча має корелят завідуючий, втім ми є свідками активної заміни останніми роками цього субстантивованого дієприкметника на іменники завідувач, завідувачка.

У «Телефонному довіднику Міністерства освіти і науки України» НЖ знаходимо у складі назв посад завідуюча господарством, завідуюча друкарським бюро, завідуюча експедицією, завідуюча копіювальним бюро [389].