Аналіз специфіки аргументації публіцистичного тексту, визначення її ролі у переконуванні реципієнтів на прикладі української публіцистики кінця XVI – початку XVIІ ст. Характеристика джерельної бази, з якої українські полемісти запозичували аргументи.

Суть социально-коммуникативного подхода к анализу логического довода. Изучение военного дискурса зарубежными и российскими авторами. Освещение ситуации в Сирии в средствах массовой информации России. Лингвистические аспекты репрезентации боевых действий.

Проблема типологизации интервью. Обоснование риторических оснований этого процесса, задаваемых риторическим каноном как технологией текстообразования. Реализация соответствующей стратегии риторического текстообразования как индикатора типа интервью.

Отношения контраста на стыке сообщения блогера и реактивных комментариев читателей, связи этих отношений с последующим разворачиванием текста. Выражение несовместимых точек зрения, разделяемых собеседниками. Контрастные идеи, воплощаемые в тексте блога.

Работа над репрезентацией материала таким образом, чтобы он вызывал публичные солидарности, основанные на идеях о том, каким должно быть общество - роль медиа в медитизированном ритуальном действии. Ритуалы перехода в контексте телевизионных зрелищ.

Конкретизація рівнів механізму забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації в Україні, його особливості. Критерії розробки механізму кримінологічного захисту ЗМІ та протидії злочинності залежно від потенційного впливу збройної агресії.

Особливості формування інклюзивного медіапростору засобами радіомовлення. Роль радіо в житті людей із порушеннями зору. Типи радіоконтенту в процесі створення медіапростору для комунікування слабозорих. Соціальна відповідальність радіожурналістики.

Специфіка прийому аналогії, який використовують у текстах новин задля (де)легітимації дій певних осіб або інституцій. Способи (де)легітимації метафорою та порівнянням. Розгляд випадків, коли порівняння може посилювати чи послаблювати делегітимацію.

Публіцистичний внесок британського журналіста та просвітника Річарда Стіла у розвиток періодики на початку XVIII ст. Парламентська діяльність та роль Стіла в організації англійської журнальної друкованої преси, серед яких "The Spectator", "The Guardian".

Досліджуються заходи, конвенції, рекомендації Ради у питанні формування інформаційної політики держави та розробки документів, які сприяють підвищенню якості засобів масової інформації. Дано оцінку рішенням, де йдеться про захист свободи слова та медіа.

Висвітлення ролі часопису "Рідний край" у формуванні політичних поглядів українців і відстоюванні національних інтересів українського народу у сферах суспільного та політичного життя. Зміст агітаційної роботи, яку проводив видавничий колектив журналу.

Рівні і форми існування масової інформації. Розгляд редактора як головної особи у телевізійному творчому процесі. Значення телебачення в системі масової комунікації. Важливі етапи редагування телепередачі. Аналіз основ перевірки фактичного матеріалу.

Специфіка навчальної літератури за цільовим призначенням і характером інформації. Типологічна характеристика навчальних видань. Методика та етапи редакторської роботи з навчальною літературою. Забезпечення належного навчально-методичного рівня тексту.

Ознаки і функції рухомого рядка. Аналіз роботи редактора над підвищенням його інформативності. Анкетування щодо сприймання аудиторією цього важливого складника сучасного телевізійного простору. Поєднання образних засобів як стилістично маркованих одиниць.

Основные этапы развития роботожурналистики. Принципы восприятия аудиторией текстов, сгенерированных роботами. Морфологические и синтаксические особенности языков. Рекомендации по разработке алгоритмов автоматической генерации русскоязычных текстов.

Информация и знания - базовый экономический ресурс, составляющий коммуникационную инфраструктуру цифровой экономики. Характеристика специфических особенностей разделения труда между искусственным интеллектом и журналистами в условиях глобализации.

Розважальна функція мас-медіа в системі масової комунікації як наукова проблема. Соціокомунікативна сутність перших українських розважальних видань, їх структура. Визначення функціонально-типологічних особливостей рекреативної преси сучасної України.

Систематизування досвіду світової наукової думки у вивченні досліджуваних явищ крізь призму напрацювань з теорії журналістикознавства. Дослідження розважального дискурсу в аспекті національних витоків та світового естетико-комунікативного контексту.

Сучасні концепції розвитку бібліотечної професії в контексті вільного і рівного доступу до культури та інформації. Роль бібліотечної професії у демократизації та гуманізації суспільства. Розширення компетенції бібліотекарів у інформатизації суспільства.

Перетворення в галузі бібліотечної справи на початку XVIII ст. Складання каталогів московських основних книгосховищ. Відкриття "Публічної Всенародної бібліотеки" В.А. Кіпріанова. Розширення спеціалізації бібліотекарів. Особиста бібліотека Петра І.

Пріоритетні напрями державотворчого процесу і культуротворчої діяльності Центральної Ради: відродження української мови, створення освітніх закладів, розвиток видавничої справи, збільшення кількості українських ЗМІ, художньої і навчальної літератури.

Дослідження процесу виникнення друкарства на Україні — прикладу російсько-українських культурних зв'язків. Аналіз першої російської точно датованої друкованої книги. Ознайомлення з діяльністю Федорова. Вивчення розвитку друкарства й книжкової торгівлі.

Історичні передумови розвитку книгодрукування на українських землях у ХVII ст. Життя Лазаря Барановича - видатного церковного та літературного діяча, заснування ним Чернігівської друкарні, що стала осередком книгодрукування на Лівобережжі України.

Провідна роль у розвитку високомистецької української книги від початку ХХ століття належала видавництву "Дніпро", що з часом почало спеціалізуватися на художній літературі. Діяльність книговидавничої галузі України у напрямку дизайн-реформацій.

Дослідження питання важливості чинника особистої культури як способу протидії негативному впливу ЗМІ на особу, а також такому впливу, який спонукає людей до вчинення злочинів. Застосування концепції соціального натуралізму, яка передбачає вплив на ЗМІ.

Роль бібліотечних закладів у вирішенні проблеми введення національного ресурсу даних у світовий інформаційний простір. Аналіз створення українських інституціональних репозитаріїв академічних установ з подальшою їх реєстрацією у міжнародних реєстрах.

Умови, в яких здійснювалось затвердження та розвиток сценарної справи. Особливості та фактори переходу Одеської кіностудії до системи ВУФКУ, що сприяло появі нових режисерів, операторів, художників, сценаристів, що закладали фундамент кінематографії.

Революція 1905 року в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях. Перший український щоденний орган під Росією "Громадська Думка". Українська преса поза українськими землями в Росії. Українські органи в іноземних мовах.

Характеристика засобів образного формування інформаційно-документальних програм в жанрових форматах теленовин, репортажу, дискусій. Визначення мистецького інструментарію формоутворень видовищних програм в жанрах теледебатів, телемостів, ігрових шоу.

Систематизація поширених у медіа й соціальних мережах фейків про епідемію COVID-19 і вірус SARS-CoV-2. Поняття та спроби усвідомлення інфодемічного контенту, його систематизація та диференціація. Властивості та дієві інструменти для спростування фейків.