Подходы к определению некоммерческих организаций. Кризис и риск как современный контекст деятельности. Условия взаимодействия с государством. Медийные стратегии в современном информационном пространстве. Эмпирическое исследование медийных стратегий НКО.

Рассмотрение способов влияния на человеческое восприятие в контексте вооруженного конфликта. Раскрытие конкретных алгоритмов взаимодействия с обывателями через социальные сети и западные методики распространения своего влияния через современные медиа.

Анализ основных проблемно-тематических аспектов и специфики освещения медицины в российских печатных СМИ. Медицинская журналистика как актуальное направление научно-просветительской журналистики. Материалы СМИ о здоровье и здоровом образе жизни.

Анализ дореволюционных медицинских газет и журналов Томска с точки зрения их типологической принадлежности. Логика расширения типологического спектра органов печати для полной разработки медицинской темы как узкопрофессиональной так и научно-популярной.

Проблема тематичної спеціалізації в журналістиці. Особливості медичної журналістики, які є типовими і для України, і для Азербайджану, і для Росії. Коротка характеристика труднощів, що виникають під час підготовки матеріалів медичного спрямування.

Значення наукової та науково-практичної періодики як одного з найоперативніших джерел поширення і архівного зберігання матеріалів, необхідних фахівцям для наукових досліджень. Аналіз поповнення окремих кафедральних книгозбірень для потреб професорів.

Обґрунтування необхідності дослідження сучасного медіапростору в міждисциплінарній парадигмі - на перетині знань психолінгвістики і медіапсихології. Розгляд змісту дискурс-аналізу як провідного міждисциплінарного методу дослідження медіапростору.

Культура пам’яті як результат публічних переговорів, які виникають у результаті напруженості між індивідуальним досвідом і пам’яттю, політично нормальною і соціально бажаною пам’яттю і науковою історією. Самовизначення індивідуумів, соціальних груп.

Аналіз невоєнних методів впливу в гібридній війні. Використання технологій створення псевдореальності, які формують бажану для агресора "картину дійсності" у свідомості споживачів інформації. Опис та особливості невоєнних методів ведення гібридної війни.

Ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. розробка дванадцяти практичних рекомендацій, що сприяють виконанню основних положень Грюнвальдської декларації. Важливість вивчення питань медіаосвіти.

Характеристика поняття та сутності "медіа-репутація органів державної влади". Дослідження її зв’язку з медіа-привабливістю та публічною оцінкою органів державної влади. Вивчення основних функцій медіа репутації та характеристика специфіки її формування.

Медіаантропологія як єдина можлива форма презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску та вистави в медійній сфері.

Визначення медіаантропології як можливої форми презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску і вистави в медійній сфері.

Поняття "медіаграмотність журналіста". Шляхи розвитку вміння та навички критичного мислення, аналітичної оцінки достовірності інформації. Пошук джерел інформації, критерії оцінювання журналістських текстів. Осоливості встановлення правдивості інформації.

Розглянуто поняття медіаграмотності молоді як принципу критичного й аналітичного споживання інформації, її створення і поширення. Доведена необхідність медіаінформаційних знань, умінь і навичок для розуміння медіа і використання їх у повсякденному житті.

Медійний дизайн - новий напрямок наукових досліджень в Україні. Аналіз медіадизайну в системі сучасних Інтернет-технологій. Особливості його використання в інформаційному просторі. Огляд практики художньо-технічного оформлення та подання інформації.

Медіадискурс може виступати системою рівнів розвитку особистості, здатності читати, аналізувати та оцінювати медіатексти, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа. Історія дослідження дискурсу наукою в 20-х роках ХХ століття.

Аналіз небезпеки зміщення акцентів у медіатекстах у бік розважальності, видовищності, підвищеної емоційності на шкоду пізнавальним потребам молодого покоління. Важливість медіакомпетентності та медіаграмотності педагога у процесі його роботи з підлітками.

Дослідження опосередкованих теорій комунікацій, які мають контекстуальний зв’язок із медіакомунікаціями. Розробка систематизатора опосередкованих комунікаційних теорій. Визначення контекстуальних зв’язків медіакомунікацій у різних галузях науки.

Актуальна медіакомунікаційна проблема присутності пізнавальних програм на телебаченні. Аналіз пізнавальних телепрограм, наявних на інформаційному ринку, та їх ролі у розвитку мислення соціуму. Змістовна значимість пізнавально-просвітницьких програм.

Стан інформаційного ринку в українському телепросторі й місце пізнавальних програм на національних каналах. Оцінка популяризації медіакомунікаційних проектів, їх роль у розвитку мислення соціуму, аналіз рівня їх пізнавальності щодо науковості і культури.

Специфіка мас-медіа як вид соціальної комунікації. Основи масового спілкування як духовного порозуміння. Журналістська інформація як продукт відображення конкретної проблеми суспільного життя в культурі соціуму. Основи масово-інформаційної діяльності.

Аналіз сучасних процесів конвергенції на українському ринку мас-медіа. Характеристика форми реалізації медіаконвергенції у журналістиці. Розгляд конвергенції як спільної праці редакцій з метою максимально охопити сучасну інформаційно-комунікативну сферу.

Розгляд медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Огляд застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті. Значення ґрунтовного аналізу потреб і смаків читачів.

З'ясування сутності медіаконвергенції. Застосування медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Характеристика застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті.

Генез, етимологія, сутність процесу медіаконвергенції. Основні підходи до вивчення конвергенції, характеристика її типів та моделей. Дослідження зв’язку між крос-медіа і конвергенцією, як чинником виникнення і формування інноваційних явищ цифрового світу.

Суть медіаконтенту однієї з найбільших міжнародних терористичних організацій - Ісламської держави в умовах посилення медіатероризму в глобалізованому світі. Використання соціальних медіа на рівні із зброєю. Розповсюдження терористичної пропаганди.

Дискурсивний аналіз медіаконтролю як різновиду соціального контролю і примусу в умовах сучасної медіакультури в Україні. Телебачення і стрічки новин: рецепція конструктів і симулякрів. Дослідження явища медіаконсьюмеризму як упокореності неправді.

Розгляд теми журналістської конференції у Львівському національному університеті імені Івана Франка у жовтні 2017 р. Дослідження та аналіз місця і значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом.

Ментально-екзистенційні взаємозв’язки між національною ідентичністю, етно- й медіакультурою. Роль медіа в реалізації системи національних інституцій громадянського суспільства. Взаємодія медіакультурних егрегорів для збереження архетипових особливостей.