Аналіз місцевої преси

Аналіз місцевої преси

Жанрова палітра газети «Панорама

Кожну статтю слід проаналізувати за такою схемою:

актуальність теми дослідження;

постановка мети;

джерельна база;

об'єкт і предмет дослідження;

опис наукового дослідження;

форма викладу наукового матеріалу;

обґрунтованість наукових результатів;

мова і стиль;

цитування та посилання.

У журналістиці під жанром прийнято розуміти «усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури» [Григораш Д. Журналістика у термінах і виразах. - Львів, 1974. - С.76].

За І.Михайлиним газета (італ. Gazzetta) - це періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання зі систематичними матеріалами про події і явища суспільно-політичного, економічного і культурного життя [Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. - К.: ЦУЛ, 2002. С.107].

Підставою для обрання предметом дослідження сумського суспільно-політичного тижневика «Панорама» стала недослідженість у журналістикознавчому середовищі цього видання, котре має вже дев'ятилітню історію.

Існує кілька видових концепцій розподілу інформації. У нашому дослідженні ми будемо послуговуватися надбанням львівських дослідників вищезазначеної концепції, оскільки вона, на нашу думку, якнайповніше та зусібіч розглядає досліджувану тему.

За предметом зображення газетна інформація розподіляється на такі типи [Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. - К.: ЦУЛ, 2002. С.46-47].

1. Офіційна інформація. Сюди належать державні постанови, резолюції партійних з'їздів та конференцій, промови політичних діячів, заяви політичних партій, громадських організацій та окремих осіб. Офіційна інформація надається для опублікування відділами зв'язків з громадкістю, прес-центрами та прес-бюро установ чи організацій, з'їздів чи конференцій. Вона не підлягає редагуванню і мусить бути опублікована дослівно, у тому вигляді, у якому надійшла.

Цей тип газетної інформації як правило широко використовується державними періодичними виданнями. У «Панорамі» такі повідомлення друкуються на правах реклами. Виняток становлять заяви громадських організацій та фізичних осіб. Публікуються на шпальті листування з читачами.

2. Подієва інформація. Це - основний інформативний блок, створюваний редакційним колективом, його репортерами й кореспондентами.

Сюди належать оперативні повідомлення про факти й події внутрішнього й міжнародного життя.

Подієва інформація надходить з двох джерел:

а) від інформаційних агентств;

в) від власних кореспондентів.

Цей тип інформації створює особливо гарну основу для реалізації творчих можливостей журналіста.

У «Панорамі» основний обсяг інформації надходить від власних кореспондентів, контактних осіб з держструктур та з листів-дзвінків читачів газети. Друга й третя шпальти газети присвячені якраз маленьким подієвим матеріальчикам. Назва рубрики «Панорама тижня» говорить сама за себе. І найбільший інформаційний шматок газета подає читачеві якраз із різноманітних подій міста та області.

3. Ділова інформація. До неї відносяться виступи фахівців з якнайширшого кола питань, що цікавлять аудиторію. Це можуть бути матеріали з медицини, освіти, будівництва, агрономії тощо, як створені самими спеціалістами, так і отримані від них у формі інтерв'ю.

Близько 30% усієї площі основної книжки газети приділені саме діловій інформації у різних її проявах. Це й інтерв'ю на полосу, а то й на дві, на актуальні суспільно-політичні теми, це й поради провідних лікарів області щодо епідеміологічних чинників, що спричинюють захворювання. Також бувають і тематичні матеріали-інтерв'ю з працівниками освіти, житлово-комунального господарства і под.

4. Довідкова інформація та реклама. До цього виду інформації належать театральна й кіноафіша, розклад руху транспорту. Рекламна інформація займає в сучасній журналістиці вагоме місце й виконує не тільки функцію повідомлення, але й фінансового забезпечення видань.

«Панорама» вдало застосовує на практиці можливості цього типу інформаційних повідомлень. Скажімо, остання шпальта газети - афіша того, що відбуватиметься в місті на наступному тижні: кінофільми, виставки, виступи письменників і под. А вже під ці події продається тематична реклама, котра спрацьовує краще і для рекламодавця, і для читача, який обирає куди сходити на наступному тижні.

5. Естетична інформація. Це літературні твори, репродукції живопису й художні фотографії в друкованих ЗМІ.

Видання систематично не розміщує естетичну інформацію у вигляді репродукції живопису, художніх фотографій та літературних творів. Проте у номері від 29 серпня 2007 року на розвороті газети з'явився матеріал «Суми очима фотографів» у котрому були розміщенні художні фотографії Сум відзняті місцевими фотомитцями. Також у кожному номері є призовий сканворд, вікторини для знавців кінематографу, а також сторінка гумору.

6. Публіцистична інформація або просто - публіцистика. Це серцевина, стрижень журналістики, аналітичні матеріали від коментаря до огляду, статті, нарису. Разом з подієвою інформацією публіцистика створюється в редакційному колективі. Але на відміну від подієвой інформації, цей пов'язаний не з відтворенням вже готових фактів та явищ, а зі створенням нових духовних та інтелектуальних цінностей.

На відміну від інформаційних жанрів журналістики, що можуть створюватися нашвидкоруч, публіцистика вимагає системного підходу до вивченої теми. Іншими словами вимагає від журналіста глибокої обізнаності у темі. Тому, за браком часу, газети здебільше складаються з інформаційних повідомлень. Видання, що вивчається натомість представляє читачеві більш різнопланову жанрову картинку, аніж інші місцеві видання. Скажімо, у «Панорамі» ледь не у кожному номері з'являються журналістські розслідування, щи так чи інакше збурюють громадськість. У кожному номері є рубрика оціночних коментарів експертів, а також рубрика «Підвальчик редактора», у якій головний редактор пише своє бачення суспільно-політичних та науково-культурних процесів міста, області та країни вцілому.

«Панорама» - газета, що подобається чи не подобається тій чи іншій особі, але це видання до думки якого прислухаються. Не дарма ж гаслом газети є: «Панорама» - бентежний голос твого міста!»

Питання економіки на сторінках районних газет

ЗМІ залишаються не лише лідером в отриманні щоденної інформації про події в країні й світі, а важливим джерелом основних знань і уявлень про навколишній світ і життя взагалі.

В період побудови незалежної держави, велике значення має економічне життя. Одне з основних завдань ЗМІ, інформувати суспільство про економічні події України.

Мета нашої роботи полягає у тому, що нам потрібно відстежити висвітлення економічних проблем Сумської області на шпальтах районних газет (Шостка, Конотоп, Ромни, Глухів, Лебедин) і з'ясувати чи отримує населення міста і району об'єктивну інформацію про реальний стан економічних проблем держави. Також потрібно з'ясувати, чи достатньо районні газети висвітлюють питання економіки на своїх сторінках.

Чи не найбільшою особливістю в роботі районних газет є те, що будь-які соціальні, політичні і економічні проблеми сприймаються виключно через призму того, як може та чи інша подія вплинути на життя даного району. Чим ближча інформація до людини, до її домівки, тим цікавіше для неї.

Об'єктом даного дослідження стають районні газети Сумської області, зокрема, газета «Вісті Роменщини» (Ромни), «Життя Лебединщини» (Лебедин), «Сільські горизонти» (Конотоп), «Полісся» (Шостка), «Глухівщина» (Глухів). Усі вони міськрайонні газети. До аналізу нами було залучено 5 районних газет.

Газета «Вісті Роменщини», міськрайонна газета. Видається з січня 1918 року. Газета нагороджена грамотами Президії Верховної Ради України та Спілки журналістів України. Головний редактор Дмитро Правдюк. Газета виходить у середу і суботу. Друк - офсетний. Мова - українська. Тираж - 9021 примірників. Друкується на 4 або 6 сторінках. Формат - А4. В цій газеті немає постійних рубрик. Якщо висвітлюються економічні питання, то вони окремо виділяються під рубриками - Економіка, Фінанси, Соцзахист, Бюджет, Комуналка. Переважно економічні питання висвітлюються в жанрах - стаття, замітка або інтерв'ю і порівняно з матеріалами на інші теми, займають невелику частину газети.

Газета «Життя Лебединщини», міськрайонна газета. Заснована 26 січня 1919 року. Головний редактор В.Г.Дацько. Виходить у середу і суботу. Друк - офсетний. Мова - українська. Обсяг - 1 умовний аркуш. Формат А4. Тираж - 3217 примірників. Є постійні рубрики: Соціальний захист, Місто моє, Семінари, Минуле і сучасне, На теми дня, Офіційне. А також існують не постійні рубрики.

Економічні питання висвітлюються під рубриками - Офіційне, Чим живе село?, Районне фінансове управління повідомляє, Статистика, На тему дня. Переважно ці матеріали пишуть в жанрі статті або замітки і займають невелику частину газети.

Газета «Сільські горізонти», часопис Конотопщини. Заснована в 1991 році. Головний редактор О.Ф.Бровенко. Тираж постійно змінюється. Мова - українська. Виходить двічі на тиждень. Є постійні рубрики: Кримінальні хроніки, Актуально, Спортивні новини, Офіційно, Пульс життя. Ця газета також має непостійні рубрики.

Питання економіки переважно друкують під рубриками - Поточний момент, Проблеми енергозбереження, Податкова, Фінанси, Офіційно, Хоч і є проблеми, Пульс життя. В цій газеті економічні питання висвітлюються частіше, ніж в інших газетах, що ми аналізуємо. Також треба зауважити, що саме в цій газеті матеріали з економіки займають більшу частину газети, ніж інші матеріали.

Газета «Полісся», шосткінська міськрайонна газета. Заснована 7 листопада 1920 року. Головний редактор Б.Вейсберг. Тираж завжди змінюється. Відмінність цієї газети у тому, що матеріали друкуються українською та російською мовами.

Є постійні рубрики - Офіційно, Влада, Консультації, Подія, Статистика, Анонс, Гаряча лінія, Соцзахист. А також рубрики можуть змінюватися.

Економічні питання друкуються під рубриками - Подія, Офіційно, Консультації, Гаряча лінія. Серед проаналізованих газет, в цій газеті економіка висвітлюється менше, ніж в інших газетах. Тому усі економічні питання пишуться переважно у жанрі замітка, з цього можна зробити висновок, що ці матеріали займають зовсім невелику частину у газеті.

Газета «Глухівщина», районна громадсько-політична газета. Заснована в 1992 році. Головний редактор Ю.І.Кебець. Переважно друкується на 4 сторінках. Не має постійної рубрикації. Але можно зустріти такі рубрики - Актуально, Пенсійний фонд, Твої люди, Глухівщина, Духовність, Гаряча лінія, НДПУ повідомляє, Колегія, Творчість земляків, До уваги!, Статистика свідчить, У господарствах району, Сесія районної Ради.

Економічні питання висвітлюються під рубриками - Пенсійний фонд, До уваги!, Гаряча лінія. Переважно питання економіки пишуться у жанрі статті та замітки. Займають невелику частину сторінки газети.

Великою проблемою більшості районних газет залишається брак кваліфікованих кадрів. Тому, що питання економіки заслуговує на більшу увагу, а також на більш детальний розгляд.

Існує також проблема того, що переважно співзасновниками ЗМІ районів Сумської області є районні та міські ради. Саме вони диктують редакціям що і як писати. Таким чином, населення міста і району не отримує об'єктивної інформації про місцеві органи влади. Саме тому, можна зробити висновок, що реальні економічні проблеми області або району можуть приховуватися.

Ми вважаємо, що районні газети не достатньо висвітлюють питання економіки, не в кожному номері газети пишуться матеріали на економічні питання, а якщо і зустрічаються, то у вигляді замітки або невеликої статті.

Національна ідея на сторінках сумської преси

«На Конгресі 1929 року, коли була створена ОУН, було сформульовано завдання: вести боротьбу за відновлення державної незалежності України як передумову для всебічного розвитку української нації. Ми щасливі, що український народ довів право на свою державу. Ми не приписуємо собі досягнення мети на цьому етапі, ми лише концептуально правильно висловлювали віру в український народ. Але ми опинилися на другому етапі: Українська держава повинна набути такої форми, яка б забезпечила розвиток української нації. Саме в цьому полягає основне завдання націоналістів у ХХІ столітті». Писав Микола Плав'юк, голова Проводу ОУН [1].

Українська національна ідея - теоретичний вираз своєї самобутності та індивідуальності, власної самоцінності, права на самовизначення та самовизначення та самостійний розвиток, на національну незалежність [2].

«...Національна ідея - це творець, захисник, відновлював і будівничий державності народу, його дух свободи, вищий рівень самоусвідомлення, ознака інтелектуальності зрілості, його здатність впливати на формування позитивного для себе політичного міжнародного клімату»[3].

Поняття національної ідеї є складним і неоднозначним. У незалежній Україні воно набуло широко розголосу після президентських виборів 1994 року. Станом на сьогодні ведеться широка дискусія щодо окреслення рис та головних тез української національної ідеї. Зокрема, дискусія ведеться через засоби масової інформації. Засоби масової інформації - суттєвий чинник утвердження національної ідеї, але й суттєвий чинник її руйнації.

Вислів «Національна ідея» [...] позначає важливу суспільну ідею, щодо якої існує згода більшості громадян, або ж таку, що здатна одержати підтримку більшості громадян; обох випадках цю ідею розглядають як таку, що сприяє громадському єднанню. Щодо мовної характеристики, то поняття «національна ідея» набуває ознаки метафори, в основі якої лежить логічний механізм порівняння: національна ідея - цемент; національна ідея - любов до землі, глибоке почуття обов'язку за її долю; національна ідея - спрямованість на консолідацію та інтеграцію; національна ідея - віра в нашу державну, демократичну, європейську майбутність; це гідність, яка обертає рабську психіку в свідомість вільної людини[4].

Мета статті - як простежується національна ідея на сторінках сумської преси.

Матеріали дослідження складалися з текстів двох найчитабельніших тижневики міста Сум - суспільно-політична газета «Панорама» та суспільно-ділова газета «Ваш шанс» за неповний 2007 рік (по листопад включно). Вибір цих періодичних видань зумовлений їх популярністю серед сумчан.

На першому етапі дослідження в загальному масиві газетних матеріалів, які містяться в електронних архівах зазначених видань, за ключовими словами (національна ідея та українська ідея), було відібрано тексти матеріалів. Після опрацювання на предмет усунення невідповідності питанню, що розглядається, база даних склала близько 10 записів. Далі виокремлювалися тексти зі складовими значення національної ідеї, що доповнило базу даних на 5 матеріалів. Наступним етапом було виділення фрагментів текстів з 3-4 речень, які дозволяли вставити загальний зміст, контекст і характер авторської оцінки та аналіз вибраних фрагментів відповідно до інтерпретації змісту «національної ідеї».

Результати аналізу є попередніми, але дозволяють прослідкувати деякі риси локального і загального характеру.

По-перше, саме поняття національної ідеї, як консолідуючої складової держави, розглядається лише у газеті «Панорама» в матеріалах про акції громадського руху «Не будь байдужим!», парламентські вибори, а також про голодомор 1932-33 рр. Це складає до 8 матеріалів за досліджений період. Для поняття «національна ідея» у цих матеріалах характерні складові риси: державність, засада об'єднання нації, історичні традиції, європейський вибір, соціальна справедливість.

По-друге, у матеріалах зі складовими значення національної ідеї проглядаються наступні вектори:

Газета «Панорама» - спрямованість на європейські цінності, пріоритетність єднання нації, підтримка і популяризація власне українського фактору, боротьба за права українців на покращення умов життя.

Газета «Ваш Шанс» - соціальна справедливість, економічний фактор. Також простежується надання переваги російському зовнішньополітичному вектору.

Для прикладу, можна подивитись на матеріали що стосуються акту вандалізму на горі Говерла.

Сумчанина обвинили в посягательстве на государственные символы

В субботу 20 октября Служба безопасности Украины обнародовала фамилии людей, подозреваемых в акте вандализма на г. Говерла.

По данным СБУ, это трое представителей организации «Евразийский союз молодежи» - два россиянина и сумчанин Леонид САВИН, 1974 г.р., который с марта 2007 г. Постоянно проживает в Москве, является одним из главных активистов ЕСМ и отвечает за сайт организации.

В распоряжении СБУ есть материалы, свидетельствующие о том, что координаторами акции были руководители ЕСМ Павел ЗАРИФУЛЛИН и Александр ДУГИН. По информации СБУ, злоумышленники 12 октября прибыли в Украину (сначала в Сумы и Киев), а затем совершили восхождение на Говерлу и имитировали спиливание деталей конструкции Герба Украины, обрисовали памятник Конституции Украины. «Вечером 17 октября Леонид Савин смонтировал снимки, добавив изображения разбитых гранитных плит, поврежденных металлических частей…» - сказано в сообщении СБУ. По данному факту УМВД Ивано-Франковской области возбудило уголовное дело.

По телефону из Москвы Леонид Савин сообщил, что не принимал участия в акции, поскольку покинул территорию Украины намного раньше. По словам одного из руководителей ЕСМ Павла Зарифуллина, информация о монтаже снимков не соответствует действительности. Он сообщил, что члены ЕСМ, побывавшие на Говерле, - украинцы, россиян среди них не было, и «евразийцы» планируют подать иск против СБУ в украинский суд.

По словам Павла Зарифуллина, целью проведенной акции было «снять оккупационные символы Украины». («Панорама» №43 від 24 - 31.10.07)

Як бачимо, газета тяжіє до об'єктивності, тому прямих оцінок події немає.

СБУ расследует акт вандализма.

Депутаты Сумского горсовета осудили действия членов российской организации «Евразийский союз молодежи» (ЕСМ), которые в середине октября совершили акт вандализма, уничтожив государственный герб Украины на горе Говерла и заявив о переименовании вершины в пик Сталина. Депутаты обратились в СБУ с требованием провести расследование и привлечь к ответственности виновных в этом преступлении, в том числе - за государственную измену уроженца Сум Леонида Савина, 1974 г.р., который привел членов ЕСМ на Говерлу.

Тем временем СБУ приняла решение запретить въезд в Украину руководителям ЕСМ, в том числе Павлу Зарифуллину и Александру Дугину, подозреваемых в организации акта вандализма на Говерле.

А утром 28 октября ЕСМ заявил, что московский офис их организации, расположенный в доме №1 по бульвару Яна Райниса, в субботу, в 6 часов утра подвергся нападению украинских националистов. По сообщению ЕСМ, группа неустановленных лиц из украинской националистической организации «Братство», якобы взявшей на себя ответственность за нападение, залив керосином вентиляционные люки, устроила поджог подвала жилого дома. Дым быстро проник в подвал, где находится штаб ЕСМ, а также «Общество содействия православному теле- та радиовещанию». Евразийцы утверждают, что им с помощью огнетушителей удалось самостоятельно погасить разгорающееся пламя, перекинувшееся на первый этаж, до приезда пожарных. В ЕСМ считают это происшествие террористическим нападением и утверждают, что только чудо спасло жилой дом от взрыва газа, так как огнем был охвачен и газопровод. По словам представителей организации, сейчас на месте происшествия работают бригады МЧС и МВД. Однако по состоянию на понедельник, 29 октября, ни один официальный источник российских правоохранительных органов не подтвердил эту информацию. Более того, в МЧС Российской Федерации заявили, что к ним не поступало сигнала о возгорании в доме №1 по бульвару Яна Райниса и по указанному адресу спасатели не выезжали («Ваш Шанс» №44 ввід 24 - 31.10.07)

В цьому матеріалі акцент робиться на опис заяви однієї зі сторін, хоч і говориться про не підтвердженість фактів.

Взагалі, в багатьох сучасних публікаціях українських ЗМІ як наукового, так і публіцистичного характеру національна ідея постає не як суто етнічне, а в першу чергу, як духовно-світоглядне поняття. Дискусія тут відбувається в контексті суперечливих оцінок процесів прискореної масовізації (вестернізації) культури і способу життя в пострадянських країнах. Отже, національна ідея постає як своєрідна альтернатива доктрині споживацького суспільства. Вона «уявляється як заклик до відродження правди, добра, духовної культури, котра, як і в інших країнах, часто піддається корозії» [5]. Ці загальні тенденції прослідковуються і в матеріалах нашого об'єкту дослідження.

Результати конвент-аналізу, що стосуються національної ідеї на сторінках сумської преси, дозволяють зробити деякі загальні висновки.

Регіональна преса питання національної ідеї розглядає рідко з огляду на пріоритети читацької аудиторії та сучасні уявлення про націю у модерному її трактуванні, як суто політичної. Але головним чином простежується плюралізм поглядів на поняття «національна ідея», з чого випливає конфронтація поглядів на визначення превалюючи рис української національної ідеї. Як зазначалося вище, ЗМІ - це головний чинник як становлення, так і руйнації національної ідеї, і в нашому випадку спостерігається обидві ці властивості.

Аналітичні жанри на сторінках районних газет

Проблема дослідження аналітичних жанрів не є новою у журналістикознавство. ЇЇ всебічно розробляють українські вчені: Здоровега В. Й., Кузнєцова О., Михайлин І. Л., Нерух О. О. та російський дослідник Тертичний О. О. Утім аспект аналізу аналітичних матеріалів на сторінках місцевої преси залишається мало розробленим.

Отже, мета нашої статті - з'ясувати застосовування аналітичних жанрів у місцевій пресі на прикладі районних газет Краснопілля («Перемога») та Недригайлова («Голос Посулля») за 2007 р.

Предметом дослідження ми обрали систему сучасних аналітичних жанрів у журналістиці, об'єктом - аналітичні жанри на сторінках районних газет.

Якщо взяти до уваги думку таких дослідників, як В.Й. Здоровега, О. Кузнєцова, О.О. Тертичний, то можна виділити найпопулярніші серед аналітичних жанрів. Це, перш за все, - стаття, кореспонденція, рецензія, коментар, лист, огляд. О.О. Тертичний також виділяє жанри, породжені сучасністю: сповідь, версія, прогноз, моніторинг, рейтинг, аналітичне опитування, експеримент та ін.

Дослідники погоджуються, що стаття є найпоширенішим аналітичним жанром. О. Кузнєцова дає таке визначення цього жанру: «Стаття - це загальна назва аналітичних публіцистичних матеріалів, де переважає дедуктивний метод відтворення думки» [2, с.45].

Виділяють загально дослідницьку, практично-аналітичну, полемічну, пропагандистську, рекламну та ін. види статей. Що стосується такого виду статті, як передова, то В.Й Здоровега вважає, що вона в українській та взагалі пострадянській пресі зникла. О. Кузнєцова стверджує, що передмова притаманна лише партійний пресі.

Ознаки жанру кореспонденції окреслені найменш чітко. Вона вкоренилася на сторінках преси з радянських часів і являє собою таку форму подачі інформації, коли описуються, аналізуються, об'єднані спільною темою факти дійсності, обмежені простором і часом.

Рецензія - це жанр, основу якого складає відгук на твір художньої літератури, мистецтва, науки і т.д. Отже, предметом виступають книги, спектаклі, телепередачі.

За теоретиком журналістики В.Й. Здоровегою, коментар - найлаконічніший жанр. «Коментар - роз'яснювальні або критичні міркування чи тлумачення подій і фактів громадського, наукового, політичного життя, пояснює зміст документа, події, місця твору»[3; с.44], - зазначає дослідник І.Л. Михайлин. Лист - специфічний аналітичний жанр, у якому у форматі звернення до конкретної особи, групи осіб чи громадськості висловлюється авторська позиція, оцінюються вчинки та погляди адресата.

Виділяють публіцистичний огляд, спортивний, огляд ЗМІ О. Кузнєцова подає таке. Визначення жанру: «Огляд - загальна назва жанрів, у яких переважає панорамне відтворення реальної й інтерпретованої дійсності» [2; с.98].

Найпопулярнішим аналітичним жанром, який застосовується у районних газетах, є стаття. Практично у кожному номері обох газет зустрічаються загально-досліднецька («НАТО як організація колективниї безпеки» у №2 і «Голодомор мовою документів» у №3 газети «Перемога», «За що СЗАТ ім. Шевченка оголошено банкрутом» у №2 «Голосу Посулля»). Практико-аналітичні та проблемні статті найчастіше присвячені таким темам, як: медицина, економіка сільського господарства, владні структури. Приводом до їх написання насамперед стають сесії, візити чиновників, конфлікти.

У № 16 газети «Перемога» наявний рідкісний для сучасної української журналістики жанр - передова стаття. Вона присвячена ювілею «районки» і написана головним редактором.

Рецензії у районних газетах найчастіше написані не журналістами, а фахівцями. Вони присвячені концертам, книгам (рецензія на альманах «Земляки» у № 11 «Голосу Посулля»), виставками. У газеті «Перемога» з'являються рецензії на змінній сторінці «Молодіжний простір».

На сторінках районних газет не втрачає популярності листування з читачами. Приблизно раз у квартал з'являється огляд листів. Читачі дописують до газет, насамперед, у тематичні номери (Свято перемоги, Новий рік, 8 березня), та у рубрику «Крик душі».У районних газетах зустрічаються коментарі фахівців у різних галузях: учителів, лікарів, агрономів та ін.

У «Голос Посулля» наявні кореспонденції у вигляді шкільних новин, написаних самими учнями. Жанри, породжені сучасністю, у районних газетах практично не зустрічаються.

Отже, найуживанішими аналітичними жанрами, що застосовуються у районних газетах, є стаття, рецензія, коментар та лист. З одного боку, це відображає тенденції сучасної української журналістики, з іншого, шкільна кореспонденція та огляд листів є специфічними ознаками районних газет.

Жанрова палітра газети «Сумщина

Питання жанрології цікаве і складне водночас. Його вивчають багато сучасних учених, зокрема І. Михайлин, В. Різун, В. Здоровега, М. Кім, О. Тертичний та інші. Тому існує декілька дефініцій терміну жанр. Проте фактично всі вони подають таке тлумачення: «жанр - це усталений тип твору, який склався історично і відрізняється особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури». Ним і будемо послуговуватися.

Важливість роботи зумовлена необхідністю аналізу сучасної регіональної преси. Адже загалом стан вивчення цієї теми недостатній. У сучасному журналістикознавство бракує спеціальних досліджень з даного напряму. Крім того, вивчення особливостей сучасної газетної продукції районів та областей було б неповним і необґрунтованим без знань загальної характеристики жанрової палітри видання. Відповідно дана тема заслуговує на увагу та невід'ємно пов'язана з журналістською діяльністю. У цьому полягає й актуальність обраного напряму дослідження.

Мета нашої статті на прикладі обласної громадсько-політичної газети «Сумщина» з 94по 114 номери за 2007 рік визначити жанрову специфіку сучасних регіональних видань. Зазначимо і те, що обрана газета має досить поважний професійний вік, оскільки заснована 17 серпня 1917 року. До того ж нагороджена орденом «Знак Пошани». На момент аналізу видання його головним редактором значилася Тетяна Бабинець.

Отже, поділ текстів за відповідними жанровими групами та їх модифікаціями носить умовний характер, бо межі між ними нечіткі й один жанр може містити ознаки іншого. Сформувалися і такі універсальні жанри, які водночас використовуються як в інформаційному відтворенні, так і аналітичному відображенні. В основі загального поділу беруться до уваги такі моменти, як характер самого об'єкта відображення, мета написання твору, рівень осмислення та стилістичні засоби втілення задуму. І все ж вирізняють інформаційні жанри, аналітичні і художньо-публіцистичні. Розглянемо окремо особливості кожної групи на прикладі газети «Сумщина».

До інформаційних жанрів традиційно зачисляють замітку, звіт, інтерв'ю, репортаж та кореспонденцію. Всі вони з'являються на сторінках нашого видання. В цілому інформаційні матеріали у газеті переважають. За кількісними підрахунками таких публікацій в одному номері може бути від 60 до 80 відсотків, тобто більше половини. Матеріали даного жанру подані на першій сторінці і, як правило, розміщені у дві колонки, займаючи відповідно дві треті сторінки. Тематика згаданих публікацій найрізноманітніша, проте майже все стосується сумської області: «Святкувала Шостка» (5 вересня, 2007р.), «Хімпром оновлюється» (13 вересня, 2007р.), «Чим дихають сумчани?» (21 вересня, 2007р.), «Віктор Ющенко побував на Сумщині» (26 вересня, 2007р.) тощо. Слід зауважити, що газета подає читачам новини не лише з життя свого регіону. Задля повнішого інформування читачів на другій сторінці є постійні рубрики «Україна» і «Світ». Досить поширені у газеті інтерв'ю з цікавими людьми - жанр, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста (5, 219). Практично у кожному опрацьованому номері знайдено інформаційне повідомлення про роботу та перебіг певного заходу, тобто звіт. Поширені звіти з науково-практичних семінарів ат прес-конференцій.

Журналістика аналітика передбачає не лише подачу достовірної і точної інформації, а і її скрупульозний розбіг, глибокий аналіз та встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Аналітичний матеріал містить більший елемент суб'єктивного й оціночного. На думку науковця О. Чекмишева, автор аналітичного матеріалу повинен представити погляди і позиції сторін, причетних до конфліктної стуації, дотримуючись при цьому принципу збалансованості та контраверсійності (2, 112). Аналітичний жанр також «співпрацює» з коментарем, що допомагає розібратися у змісті фактів і зорієнтуватися в складному сучасному потокові інформації. Звідси випливає очевидне: аналітична публікація вимагає більшої, порівняно з репортерським відтворенням, компетентності, вміння проникати у сутність, а не лише зовнішнього переліку фактів, критично мислити, прогнозувати, спростовувати, заперечувати. А це дається навчанням, життєвим досвідом і повсякденною практикою (3, 188).

Аналітичні виступи прийнято поділяти на коментар, статтю, рецензію, огляд, звернення, лист, констатує дослідник В. Пельт (2, 110). Цієї думки дотримується і В. Здоровега. Загалом аналітичні публікації газети «Сумщина» розміщені на внутрішніх сторінках видання (у нашому випадку - друга і третя). Анонси певних матеріалів редакційний колектив на першу сторінку не виносить. Скоріш за все, це пов'язано з невеликим обсягом видання: чотири сторінки.

З певною періодичністю газета подає на обговорення читачів актуальну проблему і робить спробу її дослідити, розібрати. Яскравим прикладом цьому є стаття В. Миро ненко «Середина-Буда». Яка вона, північна візитівка України?» (19 вересня, 2007р.) Автор осмислює ту складну ситуацію, яка склалася в районі Сумської області і, на жаль, є типовою для багатьох місць країни, та пропонує власні шляхи вирішення: «Універсальну засобу розв'язання проблем (усіх і відразу) не існує в жодному районі, проте... потрібно створювати нові виробництва, залучати сильних інвесторів, які б давали людям роботу і зарплату, сплачували (не копійки) до місцевого бюджету і вкладали значні кошти у розвиток соціальної сфери області. Міф? Аніскільки, треба вчитися знаходити невикористані можливості, які криють, наприклад, у тій же землі, і використані можливості, які криються, наприклад, у тій же землі, і використовувати їх із розумом».

Статтю можна вважати і матеріал О. Вертіля, «Не кочегари ми, не стельмахи» (29 вересня, 2007р.), де основна увага зосереджена на проблемі працевлаштування як дипломованих фахівців, так і представників робітничої спеціальності. Не можна не зупинитися на самій постаті автора. Олександр Васильович Вертіль - відомий журналіст, член Спілки письменників України з 1993 року, Лауреат обласної літературної премії ім. Пилипа Рудя. Під його прізвищем у «Сумщині» надруковано чимало інтерв'ю, звітів, репортажів тощо.

Рецензія, яка передбачає розбір, аналіз і оцінку художнього, мистецького, публіцистичного, наукового твору (4, 65), подається переважно на останній сторінці. До цього жанру можна віднести матеріал Г. Хвостенко «Слово простір у слово часі» (1 вересня, 2007р.). Завдання такого жанру: поставити проблему, що має суспільне значення, привернути до неї увагу, закликати до дії. Зазвичай з листа взято головне питання чи основна проблема (виділено жирним курсивом), а нижче подана відповідь уповноваженої, кваліфікованої особи.

Третя жанрова група - художньо-публіцистичні твори. У них своєрідно поєднується, переплітаються елементи логічно-абстрактного мислення, симбіоз поняття й образу (3, 233). Домінантне значення належить ланцюжку суб'єктивних міркувань та авторській думці. До художньої публіцистики, як зазначає І. Михайлин, належать замальовка, нарис, есе, фейлетон, памфлет (5, 221). Цікавою є замальовка В. Комарова «Неможливо знайти кращі умови для творчості» (19 вересня, 2007р.), розміщена під рубрикою «Постаті». Мова йде про відомого російського композитора Сергія Танєєва та його другий приїзд на Сумщину відколи минуло 100 років. Характер героя подається в локально відображеній формі, має спрощений характер, портретна характеристика нерозгорнута, бо авторові цікавий лише окремий момент, пов'язаний з об'єктом відображення.

На сторінках видання зустрічаються і портретні нариси - жанр, у якому досліджуються реальні життєві явища через людські долі та характеристики з метою впливу на соціальну практику, формування особистості, її орієнтації у системі соціально-політичних і духовних цінностей (3, 245). У такому жанрі написані матеріали О.Вертіля «Вам вітання від товариша Мао» (6 жовтня, 2007р.) та «Репресований сміх» Г. Хвостенко (10 жовтня, 2007р.).

Своєрідне есе «Брати наші менші» пропонує читачам І. Лисий (5 жовтня, 2007р.). Автор по-своєму трактує проблему ставлення до тварин і акцентує увагу не на знаннях, а на емоціях, переживаннях, відношенні до того, що пише. Сатиричні жанри різко викривального характеру - фейлетон та памфлет - у розглянутих номерах газети не знайдені.

На прикладі обласної газети «Сумщина» ми проаналізували особливості написання і подачі матеріалів у сучасній регіональній пресі. Як правило, автори звертаються до всіх трьох жанрів журналістики. Публікацій інформаційної групи найбільше, особливо популярні замітки і звіти. До аналітичних жанрів звертаються заради того, щоб висвітлити і проаналізувати певний конфлікт, проблемну ситуацію, яка турбує багатьох людей. Художньо-публіцистичні жанри в порівнянні з іншими представлені найменше, бракує сатиричних творів, де автор вдається до гострої іронії та сарказму. Тематика виступів досить різноманітна: від проблем і подій невеликого села до загальноукраїнських питань.

Жанрова палітра газети «Ваш шанс»

В сучасній журналістиці, коли за одиницю часу виходить безліч одиниць інформації, на перший план виходить питання про її жанрологію. Традиційно журналістські жанри поділяють на інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні. Наше дослідження має на меті розглянути дану жанрову класифікацію, виявити особливості кожного жанру та проаналізувати їх на прикладі газети «Ваш Шанс». Також з'ясувати які жанри переважають в даному виданні. У роботі розглянута та частина матеріалу даного регіонального ЗМІ, що охоплює часовий відрізок останнього 2007 року, що дозволяє у повній мірі аналізувати використання жанрової палітри.

Насамперед з'ясуємо що таке жанр.

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» подається три визначення жанру: «1. Вид творів галузі якого-небудь мистецтва, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками... 2. Живопис на побутові теми; картина побутового сюжету... 3. Спосіб що-небудь робити; сукупність прийомів; стиль, манера...» [2, 272]. Д. Григораш визначає жанр, як «усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури» [3, 76]. За М. Василенком жанром завжди є певна точка зору, можливість адекватного сприймання об'єкта, засоби відображення, методологія підходу. Він вважає, що у кожному жанрі сучасної журналістики по-різному віддзеркалюється авторська думка, кожний жанр не тільки інтерпретує подію з певної точки зору, а й самим фактом цієї інтерпретації впливає на подальший розвиток подій [1, 9].

Як бачимо, в журналістикознавство немає однозначного тлумачення жанру. Але ці тлумачення близькі між собою. Це відбувається через те, що жанри постійно видозмінюються «не тільки через збільшення колективного творчого досвіду редакційних колективів. Вони відповідають конкретним запитам соціальної реальності, до того ж з капіталізацією суспільства і зростанням конкуренції видозміна жанрів відбувається ефективно прискореними темпами... Історія жанрів української журналістики досліджена вкрай недостатньо і очікує спеціальних наукових розробок, де на конкретних прикладах простежувалася б еволюція кожного жанру в певних історичних умовах»[1, 10].

Теоретичний висновок був зроблений В. Ученовою так: «усвідомлюючи й творчо освоюючи процес розвитку жанрів, важливо не випускати з уваги, що за основні наочними метаморфозами жанрів відбувається багатомірне сполучення, перетинання й взаємодія методів журналістського пізнання, репортерського пошуку, прийомів дослідження, і саме в цих, захованих у глибині рядка, взаємодіях виявляється багато «секретів» еволюції традиційних жанрових форм» [5].

Для досягнення поставленої мети нами було опрацьовано 30 номерів газети «Ваш Шанс» за 2007 рік. Насамперед дамо загальну характеристику газети. Це суспільно-діловий щотижневик, що виходить російською мовою на території міста Сум.

У рубриці «Новости» друкуються інформаційні повідомлення. Вони гранично короткі. Це оперативний виклад сутності актуальних: факту, події, явища. Прикладом є матеріал під назвою «И вот он вернулся» (ВШ - 2007. - №17. - С.2А.): «Губернатор Сумщины Павел Качур 17 апреля назначил руководителем аппарата ОГА экс-мера Сум Алексея Андронова. Напомним, что это уже не первак попытка Андронова вернуться на Сумщину, после того как он покинул место мэра в 2002 г. (мотивируя это давлением на него со стороны В.Щербаня) и уехал в Киев. В ноябре 2005 г. Он пытался вернуть себе кресло мэра, но неудачно. Тогда депутаты горсовета посчитали его притязания необоснованными . Попытка баллотироваться на выборах-2008 также не увінчалась успіхом».

Взагалі у газеті багато добірок заміток у постійних рубриках під назвами «С миру - по факту», «Гоп-стоп», «АРТновости». У них друкуються короткі повідомлення в 10-20 рядків, містять в собі короткий виклад передісторії факту, події або явища. Це відповідно новини закордону, кримінальні новини та повідомлення про події культури, мистецтва, шоу-бізнесу. Мають заголовки, наприклад: «Население Болгарии сокращается» (ВШ - 2007. - №14. - С.3А.), «Из японского музея украли 100 килограммов золота» (ВШ - 2007. №12. - С.3А.), «Убийства» (ВШ - 2007. - №18. - С.10А), «Унесли два телевизора и стиральную машину» (ВШ - 2007. - №23. - С.10А), «Ксению Собчак бойкотируют в Калининграде» (ВШ - 2007. №29. - С.22А.), «Сердючка нашла отца» (ВШ - 2007. - №26. - С.22А.).

Інтерв'ю стало досить популярним жанром масової преси в наш час. Не дивлячись на розмаїтість видів інтерв'ю., звичайно воно передається у формі діалогу: питання журналіста й відповіді другої особи, має на меті коротке висвітлення факту, події, явища, розповідь про самого суб'єкта. У 29 номерах газети є інтерв'ю. Ось приклад інтерв'ю з відомою російсько. Актрисою, режисером і драматургом Іриною Міхеічевою, автором п'єси «Гість», за якою театр ім. Щепкіна поставив однойменний спектакль: « - Когда вы решили стать актрисой, то, наверное видели сцену в радужных цветах? - Нет, никогда не обольщалась. Знала, что актерство - достаточно тяжелый труд, будни суровые. Но я сама выбрала и не жалею. В профессии актрисы не устраивает одно - зависимость от плохого режиссера…» (ВШ - 2007. -№11. - С.22А.)

На полосі «Здоровье» друкується спеціалізована інформація про факти та явища з галузі медицини та різноманітні поради щодо покращення здоров'я. Основну частину цієї полоси займають кореспонденції. Вони мають, наприклад, такі назви: «Черные секреты белого молока» (ВШ - 2007. - №47. - С.23А.), «Азбука самомассажа» (ВШ - 2007. - №50. - С.23А.), «Воюем с бессоницей» (ВШ. - 2007. - №48. - С.22А.), «Глаз - как алмаз» (ВШ - 2007. - №47 - С.23А.), «О пользе второго хлеба» (там же), «Босоногая тренировка» (ВШ - 2007. - №48. - С.22А.), «Немощь можно победить!» (ВШ - 2007. - №50. - С.23А.),» Похлопайте себя... по ушам» (там же).

В газеті було виявлено мало звітів. В основному на соціальні теми, про зустрічі з депутатами. Наприклад, в №23 надрукований звіт про з'їзд фракції БЮТ, на якому вона достроково позбавила повноважень 103 своїх народних депутатів: «За принятие соответсвующего решения делегаты съезда проголосували единогласно. Полномочия будут прекращены на основании заявлений о выходе депутатов из фракции. После голосования Тимошенко отметила, что в святи с преращением полномочий народних депутатов нынешний состав Верховной Рады Украины явлется нелегитимным. Межпартийный съезд блока Наша Украина также принял решение о досрочном прекращении депутатских полномочий 66 депутатов фракции блока Наша Украина» (ВШ - 2007. - №23. - С.2А.). Це означає, що цей жанр застарів. Він користувався популярністю в радянські часи, коли проходили комсомольські й профспілкові збори, зустрічі різних делегацій і т.д.

Також друкуються й репортажі на різні теми. Так, наприклад, друкувався подієвий репортаж, де журналістка газети «Ваш Шанс» відвідала зйомки програми « Жди меня», що проходили 23 жовтня в центрі міста біля Альтанки. « Пойдя туда, я увидела небольшое скопление народа. Работа кипела вовсю. Люди заполняли анкеты, режиссер и редакторы подробно разъяснили вновь прибывшим, что и где писать, а операторы с разных точек снимали это действо… «Добрий вечір, Москва! Добрий вечір, Україно! Як бачите, ми сьогодні не на Київському вокзалі, а на Театральній площі міста Суми», - раз пятнадцять сказал на камеру ведучий передачи «Жди меня» и телеканала «Интер» Анатолій Бондаренко... Вообще трудная работа - снимать передачу...» (ВШ - 2007. №44. - С.20А.). В данному репортажі використана й пряма мова, й короткі діалоги. В матеріалі ми бачими емоційність і суб'єктивні відчуття, що є ознаками репортажу. В даній газеті більше переважають подієві репортажі, ніж пізнавальні.

Нерідко друкуються листи, які являють собою пряме звернення автора до конкретного адресата, що мають на меті або залучення уваги до проблеми, або отримання відповіді. Прикладом такого жанру є надрукований лист від не працевлаштованої самотньої матері, якій 52 роки. Вона цікавиться чи заберуть її сина до армії. З допомогою редакції на її питання відповідав начальник відділення комплектування Сумського об'єднаного міськвоєнкомату Ігор Благовіщенський (ВШ - 2007. - №50. - С.14А.).

Часто друкуються невеликі журналістські розслідування. В матеріалах такого жанру розповідається про процес пошуку відповідей на актуальні питання, розбору скандальних подій, кримінальних історій. Журналіст збирає й аналізує факти автономно від відповідних служб й органів або разом з іншими фахівцями. Наприклад, у матеріалі «Синяя» птица: не умер - не жалуйся! Почему никто не проверяет продукты, которые предлагаються сумскому покупателю?» (ВШ - 2007. - №17. - С.13А.) журналіст, відштовхуючись від листа, що прийшов у редакцію, проводить експеримент, у ході якого виявляється, що споживачі продуктів харчування не застраховані від покупки продуктів з вичерпаним строком реалізації.

На сторінках газети наявні й коментарі, які покликані не тільки розібрати по поличках складну фактуру, але й повною мірою привселюдно виразити думки компетентних осіб стосовно подій, факту, явища. У матеріалі «Надо бить во все колокола! - считают депутаты, так как имуществу бывших ПЖРУ грозит захват частными структурами» (ВШ - 2007. - №17. - С.8А.) висвітлюється проблема продажу комунального приміщення. З цього приводу подаються коментарі компетентних в даній проблемі осіб.

В кожному номері газети друкуються фейлетони. Наприклад, у матеріалі під назвою «Боевой кот» (ВШ - 2007. №48. - С.28А.) розповідається про кота, який «закрив» одного з героїв розповіді (Сергія) на кухні. Сергій три години не міг вийти з неї, бо кіт кидався на нього. Коли задзвонили в двері, прийшлося приймати міри - облити кота водою. Загалом це сатиричні описи ситуацій, проблем, фактів з активним використанням алегорій, гіпербол.

Таким чином, у нашому дослідженні ми розглянули жанрові особливості масової преси. Для цього нами були розглянуті жанри, представлені в досліджуваній нами газеті, визначені їх основні складові, названі головні риси. Ми побачили, що серед інформаційних жанрів переважають замітки, вони друкуються в основному в добірках, кореспонденції мають більший, ніж замітки обсяг та відрізняються широтою висвітлення, звіти практично зникли, переважає інтерв'ю у вигляді діалогу й репортаж друкують звичайно подієвий. Аналітичні жанри представлені коментарем, журналістськими розслідуваннями та листами. Художньо-публіцистичні жанри представлені фейлетонами.

Проблеми соціального захисту на сторінках районних газет

Нестабільна політична ситуація в країні, що склалася останнім часом, не могла не вплинути на економічний розвиток нашої держави. Різке підвищення цін на продукти та комунальні послуги викликало занепокоєння у населення, особливо у тих груп, які потребують соціального захисту. Тому, щоб мати необхідні знання про свої соціальні права і отримати щодо їхнього правильного застосування, преса повинна інформувати населення про все, що стосується соціального захисту. Як виконує це завдання районна періодика ми спробуємо з'ясувати в нашому дослідженні.

Мета нашої роботи - на прикладі районних газет «Глухівщина», «Вісті Роменщини» та «Наш край» Липоводолинського району схарактеризувати висвітлення проблем соціального захисту, від слідкувати, у якій формі подається відповідна інформація та в якому обсязі.

Щоб говорити про проблеми соціального захисту, визначимо спочатку тлумачення самого поняття.

За соціологічним словником, соціальний захист - сукупність соціальної та юридичної гарантії, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-економічних прав, у тому числі права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості [1; 495]. Юридична енциклопедія подає інше визначення: соціальний захист - це система економічних, правових, організаційних та інших заходів держави по забезпеченню соціальних прав і гарантій громадян [2; 560].

Ці два визначення дають підстави зробити висновок, що соціальний захист - це система заходів, спрямована на забезпечення соціальних гарантій, економічні підтримку певних верств населення. Зазначимо групи людей, які потребують цього захисту. Це особи похилого віку, багатодітні та молоді сім'ї, інваліди, робітники з фіксованим заробітком. Вони повинні бути забезпечені соціальними послугами. Тобто комплексом прав економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які потребують сторонньої допомоги для поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Щоб вищезазначені групи людей могли себе захистити, були ознайомлені зі своїми правами та знали про надані їм державою пільги, районна преса мусить виконувати функцію інформування. Орієнтація на читача при цьому обов'язкова.

Об'єктом нашого дослідження стали районна громадсько-політична газета «Глухівщина», міськрайонна газета «Вісті Роменщини» та Липоводолинська районна газета «Наш край» за період 1 січня - 24 листопада 2007 року.

Зупинимося на кожній газеті окремо, з'ясуємо, яким чином на сторінках цього періодичного видання подаються проблеми соціального захисту.

Опрацювавши 87 номерів газети «Глухівщина», ми нарахували 53 матеріали на досліджувану нами тему. Для висвітлення питань соціального захисту відводяться спеціальні рубрики: «Соцзахист», «Пенсійний фонд інформує», «соціальна служба радить», які є постійними. Інформація на нашу тему друкується й під іншими рубриками: «Актуально», «В райдержадміністрації», «Запитували? Відповідаємо», «До уваги», «День відкритих дверей», «За вашими листами», «Реклама та оголошення», а також «Гаряча лінія». На сторінках газети ведеться спілкування редакції зі своїми читачами. На це вказують як назви деяких наведених нами рубрик, так і спосіб подачі матеріалів у формі «звернення - відповідь», «проблема - коментар». На запитання читача відповідає компетентна особа. Наприклад, у №77 газети «Глухівщина» в матеріалі «Кому надається субсидія» під рубрикою «За вашими листами», розглядається звернення жителя села Кучерівка Миколи Грінченка. У заголовок матеріалу винесене основне питання зі звернення. Поруч з листом читача подається і пояснення відповідної особи. За таким принципом побудовані й матеріали «Про пенсійне забезпечення», «Про пільгові ліки й пільговий проїзд», «Про пенсії за особливі заслуги» під рубрикою «Запитували? Відповідаємо».

Окремо подається інформація з Пенсійного фонду України - «Пенсійний фонд інформує». В основному дописувачами до згаданих нами рубрик є представники державних установ: заступник начальника управління праці та соціального захисту населення РДА, завідувач соціально-побутової реабілітації інвалідів районного територіального центру, начальник управління Пенсійного фонду України в районі тощо. (Такий же авторський склад рубрик соціального захисту й у інших досліджуваних нами газетах).

Широко представлена рубрика «Гаряча лінія», яка порушує проблеми соціального захисту. Зокрема, населення хвилює, як оформити тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів; чи мають право відмовити в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченої сім'ї, якщо один із батьків не працює; переймаються читачі нарахуванням пенсій за особливі заслуги перед Україною, оздоровленням технічними засобами реабілітації тощо.