Конкурентні переваги України на світових ринках енергоресурсів

За попередніми оцінками, Україна також багата на значні ресурси нетрадиційного газу, включаючи газ глибоководного шельфу Чорного моря. За різним даними, сумарні потенційні ресурси газу щільних порід, сланцевого газу, метану вугільних пластів і газу глибоководного шельфу Чорного моря можуть становити від 20 до 50 трлн. куб. м. Варто брати до уваги попередній характер оцінок, і реальний обсяг, так само, як і можливість видобутку цих ресурсів, підлягає уточненню в міру проведення геологорозвідувальних робіт. Однак такий високий ресурсний потенціал повинен стати достатнім стимулом для активної розвідки всіх перерахованих видів нетрадиційного газу.

В останні роки видобуток нафти в Україні поступово знижувався. У 2008 р. власний видобуток нафти й газового конденсату становив 4,5 млн. т. До 2015 р. він впав до 3,6 млн. т, з яких 3 млн. т припадало на Східний район і близько 0,5 млн. т - на Західний. В Азовсько-Південному районі видобуток становив усього близько 90 тис. т рідких вуглеводнів на рік.

Один із ключових чинників, який пояснює зниження видобутку, - виснаження великих родовищ за відсутності розвідки нових запасів, а також низький коефіцієнт видобування нафти, який не перевищує в середньому, 30% . Через недостатній рівень інвестицій у геологорозвідувальні роботи останніми роками, у майбутньому очікується спад видобутку з наявних родовищ до рівня 1,7 млн. т до 2020 р. Середнє виробництво складе 68-70% від рівня запасів, які видобуваються. При цьому до 2020 р. буде введено в роботу лише біля десяти нових родовищ, сумарний обсяг видобутку з яких складе не більше 0,7 млн. т. З них 500 тис. т припадатиме на Суботинське шельфове родовище, яке стане найбільшим діючим в Україні. Основним пріоритетом держави в регулюванні видобутку рідких вуглеводнів на наступні роки має стати стимулювання збільшення обсягу проведених геологорозвідувальних і бурових робіт, в тому числі із залученням іноземних інвестицій.

Розвиток енергетики має вирішальний вплив на стан економіки в державі та рівень життя населення. Наразі в Україні почала діяти: «Енергетична стратегія України на період до 2030 року», яка була прийнята 24 липня 2013 року. Дана стратегія є оновленою і доробленою версією, попередньої стратегії 2006 року, із урахуванням усіх наявних на даний час тенденцій світового ринку енергетичної галузі, до неї включено усі зміни які безпосередньо і суттєво впливають на перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України.

Цілями Енергетичної стратегії на період до 2030 року є:

Ш Створення умов для надійного та якісного задоволення попиту на енергетичні продукти за найменших сукупних витрат, при цьому економічно обґрунтовано ;

Ш Підвищення енергетичної безпеки держави;

Ш Підвищення ефективності споживання та використання енергопродуктів;

Ш Зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище і забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки ПЕК.

Виходячи iз зазначених цілей, основними завданнями й напрямками реалізації Енергетичної стратегії України є:

Ш Формування цілісної та дієвої системи управління та регулювання в паливно-енергетичному секторі, розвиток конкурентних відносин на ринках енергоносіїв;

Ш Поступова лібералізація та розвиток конкурентних відносин на ринках енергоресурсів і ринках пов'язаних послуг;

Ш Створення передумов для істотного зменшення енергоємності економіки за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних стандартів, сучасних систем контролю, управління й обліку, транспортування та споживання енергетичних продуктів і розвитку ринкових механізмів стимулювання енергозбереження;

Ш Збільшення видобутку та виробництва власних енергоресурсів з урахуванням економіки видобування, а також збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих із нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії;

Ш Диверсифікація зовнішніх джерел поставок енергетичних продуктів;

Ш Досягнення збалансованості економічно обґрунтованої цінової політики щодо енергетичних продуктів, яка повинна забезпечити покриття видатків на їх виробництво й доставку до кінцевого споживача, а також створення відповідних умов для надійного функціонування та сталого розвитку підприємств ПЕК;

Ш Створення умов для залучення до ПЕК приватних інвестицій, нових технологій і сучасного досвіду ефективної роботи;

Ш Нормативно-правове забезпечення реалізації цілей розвитку ПЕК України з урахуванням наявного внутрішнього законодавчого поля, численних зобов'язань, передбачених міжнародними договорами, а також вимогами європейського енергетичного законодавства.

Події в Україні 2013-2015 рр. докорінним чином змінили різні аспекти функціонування національної економічної системи та зовнішньої економічної політики України. Ці докорінні зміни, що були викликані російською агресією в Криму та на сході України, стали визначальним фактором у становленні економічних відносин з Росією, зокрема, в енергетичній сфері. Враховуючи велику залежність України від РФ стосовно енергетики, у нових умовах можна з впевненістю говорити про те, що різні аспекти енергетичних відносин стали інструментом зовнішньоекономічного та політичного тиску на Україну, а тому одним з найбільш актуальних напрямів реформування національної та зовнішньоекономічної політики нашої держави став пошук шляхів до становлення енергетичної незалежності України.

Загальноприйнятою формулою енергетичної безпеки можна вважати таку базову конфігурацію: енергозаощадження та енергоефективність + наявність власних енергетичних ресурсів (природний газ, вугілля, нафта, ВДЕ) + диверсифікація імпорту енергоресурсів + формування стратегічних резервів + інте-грація до енергетичного простору (у випадку України -- синхронізація з енергетичними мережами ЄС ENTSO-G та ENTSO-E).

Світова нестача викопних енергетичних ресурсів у країнах світу призводить до усвідомлення значення використання альтернативних джерел енергії та зростання їх споживання. Загальне енергоспоживання має такий вигляд: нафтопродукти - 44 %, природний газ - 21 %, вугілля - 22 %, ядерне паливо, гідростанції та інші енергоресурси - 13 %. Сучасні найбільш використовувані джерела електроенергії - це гідро -, тепло - і атомні електростанції. Однак питання розвитку альтернативноі енергетики варте розгляду не тільки через те, що людство наближається до так званої енергетичної кризи, але й через питання екології.

Наразі в Україні з відновлювальних джерел енергії виробляють приблизно 7 % електроенергії, 6 % із них припадає на великі електростанції (каскад ГЕС на Дніпрі та інші). Тобто на всі інші альтернативні джерела припадає лише 1%. Від впровадження енергоощадних технологій та використання альтернативних джерел: сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси та вторинних енергетичних ресурсів - залежить також і економічна незалежність нашої держави.

Розвиток нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є важливим фактором підвищення рівня енергетичної безпеки, зниження використання викопних паливних ресурсів (у тому числі імпортованих), розвитку промисловості і сільського господарства, збільшення зайнятості населення в секторах економіки, пов'язаних із використанням ВДЕ, а також зниження негативного впливу енергетики на навколишнє середовище й підвищення якості життя громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Економічний суверенітет України в умовах глобальних викликів: монографія: / А.А. Мазаракі / Мазаракі А.А., Т.М Мельник, В.В. Юхименко; за заг.ред.: А.А.Мазаракі - К. :Київ.нац.торг.-екон. ун-т, 2015. - 683 с.

2. Економічна безпека національної економіки в умовах глобальних викликів: [монографія]. / [А.А. Мазаракі., Т.М. Мельник, В.В. Юхименко та ін.] ; за заг. ред. А. А. Мазаракі. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 718 с.

3. Поровський М.І., Щокін А.Р., Кудря С.О. Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики та її роль у підвищенні енергозабезпеченості економіки України // Стратегія енергозбереження в Україні: Аналітично-довідкові матеріали / Колективна монографія в 2-х томах / За ред. Жовтянського В.А., Куліка М.М., Стогнія Б.С. - Т. 1: Загальні засади енергозбереження. -К.: Академперіодика, 2009. - С. 170-181.

4. Мхітарян Н.М., Кудря С.О., Рєзцов В.Ф., Суржик Т.В. та інші. Енергоефективність та поновлювані джерела енергії / Під заг. ред. А. К. Шидловського. ? К.: Українські енциклопедичні знання, 2011. С. 228 ? 422.

5. Кудря С.О., Щокін А.Р. Альтернативна енергетика як додаток до традиційної енергетики паливно-енергетичного комплексу України // Теплова енергетика - нові виклики часу / Під заг.ред. П.Омельяновського, Й.Мисака. - Львів: Українські технології, 2009. - С. 401-413.

6. Швец М.Ю. Перспективы использования геотермального теплоносителя для производства электрической энергии в Украине // Відновлювана енергетика. - 2014. - №2(37). - С. 79-85.

7. Енергетична стратегія України на період до 2030 року, затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року.

8. Васько П.Ф., Мороз А.В. Стан та потенціал малої гідроенергетики України //Відновлювана енергетика. - 2014. - № 3(38). - С. 81-86.

9. Барило А.А. Оцінка можливості використання виснажених газових родовищ у геотермальній енергетиці // Відновлювана енергетика. - 2015. - № 1(40). - С.67-73.

10. Запорожець Ю.М. Стратегія сталого розвитку: шляхи подолання глобального протиріччя «енергетика-економічка-екологія» і сценарії для України // Відновлюванаенергетика. - 2015. - № 2 (41). - С. 5-28.

11. Васько П.Ф., Васько В.П., Ібрагімова М.Р. Мала гідроенергетика в структурі електроенергетичної галузі України // Відновлювана енергетика. - 2015. -№ 3 (42). - С. 53-61.

12. Кравченко І.В. Перспективи розвитку в Україні геотермальних гібридних теплотехнологій на вироблення нафтових і газових родовищах // Відновлювана енергетика. - 2015. - № 4 (43). - С. 60-65.

13. Кузнєцов М.П., Ужейко С.О. Імовірнісні аспекти використання відновлюваних джерел енергії в зоні відчуження Чорнобильської АЕС // Відновлювана енергетика. - 2016. - № 3(46). - С.6-12.

14. Пундєв В.О., Шевчук В.І. Можливості використання зони відчуження ЧАЕС для розвитку фотоенергетики та геліоенергетики в Україні // Відновлювана енергетика. -2016. - № 3 (46). - С.27-30.

15. Кудря С.О., Тучинский Б.Г., Іванченко І.В., Петренко К.В Оцінка вітрового енергетичного потенціалу зони відчуження ЧАЕС // Відновлювана енергетика. - 2016. - №3 (46). - С.44-49.

16. Барило А.А. Перспективи використання геотермальних технологій на території Чорнобильської зони відчуження // Відновлювана енергетика. - 2016. - № 3 (46). - С.57-60.

17. Клюс В.П., Новицька Є.О. Термічна утилізація радіоактивно забрудненої деревини Чорнобильської зони для виробництва електроенергії // Відновлювана енергетика. - 2016.- № 3 (46). - С.61-64.

18. Survey of Energy Resources / World Energy Council, 2015.

19. Суходоля О.М. Енергоефективність національної економіки: методологія дослідження та механізми реалізації / К.: НАДУ, 2014.

20. Шидловський А.К., Віхорєв Ю.О., Гінайло В.О. та ін. “Енергетичні ресурси та потоки. / За ред. Шидловського А.К. - Київ: Українські енциклопедичні знання. - 2015.

21. Бевз С.М., Бондаренко Б.І., Буткевич О.Ф. та ін. Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії / За ред. Шидловського А.К. - Київ: Українські енциклопедичні знання, 2014.

22. Key World Energy Statistics 2010 / International Energy Agency, 2010.6. А.Пиебалгс. Новая европейская энергетическая политика // Вестник Представительства Европейской Комиссии в Российской Федерации, 2011. - № 1-2.

23. Energy Technology Perspectives / International Energy Agency, 2010.

24. Energy, Electrisity and Nuclear Power for the period up to 2030 / International Atomic Energy Agency, 2010.

25. Кузык Б.Н., Кучилин В.И., Яковец Ю.В. На пути к водородной энергетике / М: РАН, 2005.

26. Зелена книга: Європейська стратегія сталої, конкуренто- здатної і безпечної енергетики / Брюссель, Комісія Європейських Співтовариств. - 2009.

27. Мaркeвич К.,Цeнтр Рaзумкoвa - «Пiдcумки рoбoти eнeргeтичнoї гaлузi Укрaїни: 2015 рiк», 11 бeрeзня 2016 рoку[Eлeктрoнний рecурc] - Рeжим дocтупу : http://www.uceps.org/upload/1457691315_file.pdf

28. Ходжаян А.О. Макроекономічна стійкість в системі забезпечення конкурентоспроможного розвитку економіки / А.О. Ходжаян /Економічний вісник Національного гірничого університету.Дніпропетровськ, 2013 - №3 (43) .- С. 47-59 с.

29. Ходжаян А.О. Стан та тенденції розвитку економіки України:міжнародні оцінки і національні реалії / А.О. Ходжаян / Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. Вип. № 11 (150).- К, 2013.- С. 11-16.

30. Ходжаян А.О. Методологічні засади формування державної стратегії післякризового розвитку економіки України / А.О. Ходжаян, В.П.,Павленко, Д.І. Манцуров/ Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 33: У трьох частинах / Ч. 3 - Черкаси: ЧДТУ, 2013.- С. 206 -212.

31. Конкурентоспроможність як соціально-економічне поняття і категорія. АО Ходжаян - Економічний вісник Національного гірничого гірничого університету, 2008. - № 2. - 66-72.

32. Методологічні особливості формування прогнозного енергетичного балансу України та пропозиції щодо його удосконалення, АО Ходжаян, АІ Дешко, АЄ Слівак, ІВ Молчанова - Формування ринкових відносин в Україні, 2014

33. Позиціонування України в глобальній економіці / А.О. Ходжаян // Економічний вісник Національного гірничого університету. -- 2009. -- № 2. С. 66-72.

34. Ядeрнa eнeргeтикa в Укрaїнi. - Нaцioнaльнa бeзпeкa i oбoрoнa, 2014, №3, 60 c.

35. «Нoві ядерні пoтужнocті для Укрaїни: прoблеми cтвoрення тa перcпективи», A.І. Шевцoв, М.Г. Земляний, Т.В.Ряузoвa 2014р.

36. «Технічні вимoги при вибoрі типу нoвoгo дocлідницькoгo ядернoгo реaктoрa», І. М. Вишневcький, М. В. Лиcенкo, Ю. М. Лoбaч, В. М. Мaкaрoвcький 2007р.

37. Johnson D. International Business Theory and Practice: Themes and issues in the modern global economy / D. Johnson, C. Turner - London/New York: Routledge, 2003. - 352 p.

38. Evans J. International Handbook on the Economics of Energy / J. Evans, C. L. Hunt - Cheltenhem: Edward Elgar Publishing Limited, 2009. - 831 p.

39. Чекаленко Л. ЄС-Україна: енергетична залежність / Л. Чекаленко // Віче, 2009.

40. Кошка А. Енергетична незалежність України: утопія чи реалістична мета? / А. Кошка // ХайВей, 2007.

41. Експерти у галузі енергетики розповіли, як знизити енергетичну залежність України / Ukraine Crisis Media Center, 2014.

42. каврон Б. Газова залежність / Б. Скаврон // Галицький Кореспондент.

43. Долинчук С. Як позбутися газової залежності / С. Долинчук // Forbes.ua, 2015.

44. Кобаль Г. Втрачений рік: видобуток газу в Україні не розвивається / Г. Кобаль // Forbes.ua, 2015.

45. Росія відверто погрожує Європі перекрити газ через допомогу Україні. ЗМІ: Угорщина припинила реверс / News.ru, 2014. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newsru.ua/finance/25sep2014/rosiia_pogrozhuie.html

46. Chevron відмовилася видобувати сланцевий газ на заході України / Zaxid.net, 2014.

47. Через дворазове підвищення податків британська JKX зупиняє програму буріння в Україні / УНІАН, 2015.

48. Київ і Москва знову спробують домовитися про газ у Брюсселі / BBC Україна, 2014.

49. Результат газових переговорів у Брюсселі навряд чи сприятливий для України / Центр Разумкова, 2014.

50. «Турецький гамбіт» Газпрому / Euronews, 2014.

51. Надєїн І. Як Україні відмовитися від російського газу, та як позбавити «Газпром» впливу / Регіональні Новини, 2014.

52. Казимирский С. Україна через агресію Росії втратила колосальні 300 мільярдів доларів США тільки в ПЕК / С. Казимирский // Преса України, 2014

53. Експерти: в Україні запаси газу та нафти більші, ніж в Росії / ТСН, 2010.

54. Динаміка видобутку, імпорту, переробки нафтопродуктів та газу в Україні 2011-2013 / Info-light, 2013.

55. Від вогню та води до електрики / Колектив авторів, 2013.

56. Кулицький С. Економічні аспекти нинішнього українсько-російського протистояння / С.Кулицький, 2014.

57. Дефіцит вугілля складає приблизно 3 мільйони тонн, - заступник міністра енергетики / Телеканал новини «24» , 2014.

58. Країна без світла. В Україну повернулося віялове відключення електроенергії / Кореспондент, 2014.

59. Снєгирьов Д. Міфи та перспективи вугільної промисловості / Кореспондент, 2012.

60. Україна збільшить частку атомної енергетики / Forbes Україна, 2014.

61. Недашковський Ю. Атомна енергетика здатна забезпечити конкурентноспромодність України на зовнішніх ринках / ДП НАЕК «Енергоатом», 2014.

62. Сіновець П. Питання розвитку атомної енергетики в контексті кризи режиму ДНЯЗ: світова практика та досвід для України / П. Сіновець // Національний інститут стратегічних досліджень, 2009.

63. Isaac G. The Benefits of the New Economy: Resolving the global economic crisis through mutual guarantee / G. Issac, J. Levy, A. Ognits - Toronto: ARI Publishers, 2012. - 220 p.

64. Перспективи альтернативної енергетики в Україні / Z-Украина, 2012.

65. Бенменні М. Пропозиції щодо зміцнення енергетичної безпеки України М. Бенменні, М. Кузнєцов, В. Хілько // Ukrаїнська energетика, 2014.

66. Хільчук В. Альтернативна енергетика в Україні / В. Хільчук // SciTech, 2014.

67. Гелетуха Г. Біоенергетика замість газу / Г. Гелетуха, Т. Желєзна // Економічна правда, 2015

68. Макогон Ю. В. Щодо перспектив використання альтернативних джерел енергії на Сході України / Ю. В. Макогон, І. М. Доля, Є. О. Пожидаєв // Національний інститут стратегічних досліджень, 2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1174/

69. Через неефективне використання енергоресурсів Львівщина щороку втрачає 300 мільйонів євро / Galnet, 2014.

ДОДАТКИ

Додаток А

Розподіл товарних груп і регіонів світу для проведення моделювання

Додаток Б

Додаток В

Додаток Д

Додаток Е

Додаток Ж

Додаток З

Додаток К

Додаток Л

Додаток М

Додаток Н

Додаток П

Додаток Р

Размещено на Allbest.ur