Основи глобальної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання

Класифікація глоб криз: соціо-біосферна (верхнепалеолетичний період) 25тис рр. до РХ; цивілізаційна криза (криза античності) 4-6ст; формаційна криза (криза феодалізму) 1153-1648рр; сучасна криза 1873-1933-2007-і до безконечності.

Тотальна криза - природні явища - разом з динозаврами знищено все людство. Під час цивілізаційної та формаційної криз відбувалась епідемія чуми => зменшення населення => нема працівників => феодали вже так не могли експлуатувати селян, адже останні проти М феодали віддають частину влади => формування нових держав: Англія, Франція => формувалась нова інституціональна система, що контролює і низи і верхи. Тобто криза феодалізму - перебудова - нова інституц система => 90% еліти зберегли себе, демонтувавши систему феодалізму, і перейшли до сучасного періоду. Такого не відбувалось при переході від античності до феодалізму, адже не було можливості отримати нові території. Перефирія проникала до центру. Римська імперія розчинилась в інших цивілізац групах => цивілізаційна криза => тому що зникла ціла цивілізація. Результати кризи 1873: з'являються категорії: «інституц система», «інститут держави», «суперечності між державами», «ТНК», «монополії», «принципи регулювання». Ці інститути сьогодні деградують: більшість на меншість (більшість білого населення на меншість), пол. інститути - фікційні, держ кордони - напів прозорі, зникає громадянське суспільство, зникає університет як здобуток епохи модерну (з'являється болонський процес). Правлячі еліти демонтують інститути, які їм заважають, повернення до архаїчних форм управління. Такі плани загрозливі: капіталізм існує тільки тоді, коли є перефирія, адже він туди переносить соц навантаження. Але в умовах глобалізації нема перефирії => не існує простору для руху, адже перефирія перетягується до центру. Тобто: 1. є ознаки цивілізац кризи, адже відбувається тиск одних цивілізац груп на інші, зникає протестантська мораль, адже сьогодні є культ споживання - гедонізм. 2. є ознаки соціобіосферної кризи - клімат. умови, зміщення осі та ін. 3. є ознаки всіх криз, так як капіталізм - експлуатація => колапс => реінституціоналізація.

2. МО та їх роль в становленні глоб світ порядку

МЕО, необхідність в яких була викликана до життя регламентування світ ек процесів, на сьогодні не здатні вирішити цю проблему. МЕО мають низку суттєвих вад: 1. Взагалі не мають інституційної бази; 2. Їхні функції обмежені консультаційними повноваженнями; 3. вони наділені країнами учасниками лише обмеженими повноваженнями з арсеналу суверенних прав держав; 4. Вони фактично не володіють законодавчою владою і вкрай обмежених обсягах володіють виконавчою. Сучасна структура МЕО є достатньо складною внаслідок своєї безсистемності. По-перше, це достатньо складна мережа організацій та органів ООН та її спец постанов. Найвпливовіші: МБРР, МВФ, СОТ, ОЕСР. По-друге, це неформальні, консультаційні групи, що регулярно проводять свої зустрічі: велика вісімка, паризький та лондонський клуб кредиторів. По-третє, це рег інтеграційні угрупування та об'єднання, тут можна говорити не скільки про глобалізацію, скільки про рег сепаратизм, протекціонізм. По-четверте, все більшого значення набувають не дво-, а багатосторонні регулювання ЗЕЗ. По-п'яте, це множина не держ МО універсально рег галузевого чи функц характеру. Зростаюча активність і популярність НДО певною мірою руйнує монополію влади та концентрацію її в одних руках (держ структурах), створює альтернативні канали інформації і тим самим як би підготовляє народження структур глобального громадянського суспільства.



3. Глобальні виміри екологічної проблеми

Глоб проблеми - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості. Важливою складовою глоб проблем є екологічні. Два аспекти еколог проблеми: еколог кризи, що виникають внаслідок природніх процесів; кризи, що визвані антропогенною дією і нераціональним природокористуванням. Наступання льодовиків, виверження вулканів, утворення гір, паводки - все це земні природні фактори. Але виникали і інші еколог кризи. Природа переживає вплив суспільства по наступним напрямкам: використання компонентів навколишнього середовища в якості ресурсної бази вир-ва; дія виробничої діялн людей на навк сер-ще (її забруднення); демограф- тиск на природу (с/г викор земель, збільш клк нас-ня, ріст крупних міст).

Глоб поширення еколог проблеми заключається у тому, що: 1. щорічно знищується 15 млн. га лісів, 2. порівняно з поч ХХ ст. спож прісної води зросло більше, ніж в 7раз. При цьому за даними Св організації з ох здоров'я, виникнення близько 80% різноманітних захворювань пов'язане зі споживанням неякісної питної води; 3. за ост 100 р людство втратило 200 млн. кв. км землі, а на сьогодні щорічно втрачає близько 6-7 млн. га родючих земель. З поч 70-х років розпочалася екологічна криза, яка означає різне загострення протиріч між людиною і природою, їх конфлікт, глобальне порушення рівноваги у природному кругообігу речовин. Ознаки: глоб зміни клімату і виникнення парникового ефекту, озоновий шар над планетою різко зменшується, що може призвести до всесвітнього потепління, танення льодовиків Арктики, затоплення більшої частини населених пунктів Землі, проблема відходів внаслідок виробничої діяльності людини. Значні відходи накопичуються у Світ океані.

Осн шляхи виріш еколог проблеми: необхідність ств глоб інституц структури, що могла б регулювати питання глоб еколог проблем; розробка всіма країнами конкретних заходів з дотримання екологічних стандартів; комплексна розробка законодавства про охорону навколишнього середовища, в тому числі про відходи; нарощування екологічних інвестицій; формування у людей екологічного світогляду, що дозволило б розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні, національні, кадрові питання як в рамках окремих країн, так і на міжнац рівнях.

4. Інноваційна складова конк/спром нац економік на сучасному етапі глоб розвитку

Висока конк/спром нац ек зумовлена передусім потужними нац інновац сис-ми. Ек зрост високорозвин кр св та їхня міжн конк/спром визначальною мірою обумовлюються інтелектуалізацією осн факторів вир-ва та наявністю потужного інновац потенціалу. Досвід високорозвинених держав св, ключ інноваторів показує, що структурні зміни в ек-ці, підвищення конк/спром економік можливе лише на інновац осн, макс використанні інновац потенціалу регіонів з урахуванням особливостей кожного з них. Інновац нововведення грають значну роль у конк/спром кр, а саме: рекомендація кр на міжн ринку, як продавця якісних и недорогих тов у порівнянні з ін кр. Завдяки ефективності функц нац інновац систем розвиваються не тільки розвинені науки та освіта, а й інституційні умови, серед яких вирішальними є: інтеграція в глоб інновац систему; конк/спром підп-кий сектор; сучасна інф інфраструктура. Розвиток інф-комунікац технологій значно покращить конк/спром кр, тому що інформація є важливим фактором вир-ва, а також системи обробки інф можуть стати тов. Кожна держ в ум глоб прагне зайняти вигідну позицію в МПП, макс використ переваги інтеграл та поглиблення ЗЕЗ, забезпечити власну ек безпеку, а використ інновац фактору сприяє здійсненню цих можливостей. Інновац чинник, як фактор конк/спром нац. ек, висновки:

інновац відіграють вирішальну роль у циклах ек розвитку, становлять осн перетворень соц.-ек систем, визначають темпи і масштаби ек процесів

значне пошир технологій можливе в результаті соц. та інституціон змін серед чинників, що визнач конкспром нац ек дедалі більшого знач набувають такі конк переваги, як рівень технологій, якість інновац систем, ефективність використ люд кап, інституц сер-ще

комп досягають конк переваг внаслідок інновацій

5. Створення укр ФПГ та конгломератів як альтернатива експансії ТНК

Міжн ФПГ являє собою стр-ру, що полягає з гол компанії й відділень, філій, дочірніх товариств в ін кр. Чим вища ступінь інтернац кап ФПГ, тим більше число закордон відділень входить у її стр-ру. Ств ФПГ доп виявити ек пріоритети, сконцентрувати ресурси в самих передових галузях пром-ті. ФПГ можуть укріпити госп зв'язки, протистояти спаду вир-ва, забезпечити грош стабілізацію, підвищ зовн/ек конк/спром укр тов, ств передумови для диверсифікації вир-ва і прискорити структурні зрушення в ек-ці. В ек розв У важливу роль відіграє зовн/ек чинник. Розвиток ЗЕДУ, підвищ її ефект-ті, безпеки і стабільності ек розвитку ще більш актуалізує проблему ств ФПГ і їх транснац. Через ств ФПГ вирішуються проблеми забезпечення надійного постачання і збуту продукції, послаблення хвилі неплатежів, налагодження взаєморозрахунків між його учасниками, тобто проблеми істотні для укр ек-ки. Найбільші ФПГ Укр.: група приват (коломойський), НПІГ «Інтерпайп» Пінчук, SCM Ахметов. Прихід в У потужного міжн фін кап, в першу чергу в банк і страх сектори, призвів до активізації та інтенсифікації процесів фін інтеграції та фін конвергенції на укр фін ринку. Серед іноз фін і банк груп на фін ринку У представлені міжн фін конгломерати. Аналіз статусу і ролі на св фін ринку присутніх в У міжн фін конгломератів дозволяє зробити висновок, що на вітчизняному фін ринку функц фін конгломерати всіх груп: св лідери - "Citigroup", "ВNP Paribas", "Allianz", "АІ", "АХА", "ІNG", лідери євро фін ринку - "Societe Generale", "Сгеdit Agricole". Фін конгл Citigroup, Societe Generale? Credit Agricole пров свою діялн виключно в банк секторі У, а Allianz, AIG, AXA, Generali - тільки на укр. Страх ринку. "ВNP Paribas", у 3 секторах, охоплюючи крім банк і страх ще й інвестиц. сектор.

6. Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку

Джон Маклін вперше використав термін гл-я. Стадії:I).спочатку гл-я мала суто кількісне навантаження II).гл-я-всеосяжний процес, що охоплює ек-ку, пол., кул. III).Сучасний етап гл-ї, що хар-ся:

1).перманентна кризовість (до цього кризи були прогнозованими, підпадали під Кондратьєвські цикли, зараз-нет)

*системність (в усіх сферах)

*криза перевир-ва (світ.ек-ка сьогодні-планово-збиткова, в банків не вистачало ліквідності, вони брали позики на позики, потім-втручання держав=>гірша криза, т.к.подовжується життя нежиттєзд.комп., банків=>держ.зменшує спроможність підтримувати, гіршає її власне ек.становище)

*фін.складова (проблема з ліквідністю, іпотечна криза, вал., пробл.з $ зараз,а в перспективі проблеми з Аu, бо ціна роздута. Частка $ в міжн.розрах-х-80%, а загалом-200%.Інші вал.набирають обертів: юань, вон, зол.динар)

2).деглоб-я (вокаліз-я, замкнутість на власних кордонах)

*протекціонізм (знаходить відображення в створ.держ.фондів, програм субсидиюв-я, сист.держ.закупівель-ключ.тенденція)

*ускладнення збуту прод.інш.кр.на власних р-х шляхом додавання вимог якості, техн.стандартів,необх-ті надання техн..обсл.

*відмова від концепції вільного руху кап-лу на світ.фін.р-х

3).переорієнтація інв-х і тов..потоків з класичн.:Захід-Схід, розв.країни-ті,що розв. на Південь-Південь (т.к.ключ.учасниками глоб.сист.стають КНР, Індія-на них-24% торг.тов. у 2009р.)

4).цінова динаміка на сировинні тов.(раніше: 75%-готові тов., 25%-сир., зараз: 46%-сировинні+напівфабр.; БРІК, Афр.-становище покращено за рах.сприятл.цінової кон'юнктури)

5).демограф.криза (пробл.писемності, народжув.,зайнятості)

6).політ.криза (недієвість суч.пол.інститутів, питання невизнаних держав, сепарація, автономізація, застарілі принципи міжн.права)

7).кул.криза (відсутність інституту громадян, нівелювання особистості, зниження держ.цілісності, гл-на стандартиз-я=>зменш.нац.особл., нівелюв.морально-етичних норм)

8).Інформ.криза (всупереч гл.тенденціям-інфо-закрита).

7. Проблема прогнозув.і упр-я глоб.кризами на міжжерж.рівні

Особливістю глоб упр-я кризами: по-перше, даний період розвитку світового господарства характеризується більшою синхронізацією криз. Це означає перетворення локальних криз на глобальні. Як наслідок, сучасні кризи не мають штучних кордонів і дуже швидко розповсюджуються по всьому світу. Іншою особливістю є чітке проявлення у майбутньому півстолітніх Кондратьєвських циклів, кризові фази почнуть бути довшими, ніж звичайно. Ще однією характерною особливістю є бажання лідерів світового господарства перенести тяжкість криз на слабші країни. Отже, особливістю управління кризами полягає у тому, що вони є некерованими і швидко з локальних перетворюються на глобальні.

8. Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку

Концепція уніполярності ґрунтується на тому, що з часом все сильніше буде викристалізовуватись ядро найбільш потужних союзних держав, яке проектуватиме свої норми та принципи поведінки на решту країн світу. Глобальне управління буде гомогенним та більш ефективним, але при цьому навряд чи стабільним у довгостроковій перспективі, оскільки потенційно можливим буде конфлікт між «полюсом» і периферією. Аргументом за утворення уніполярної системи є те, що однополюсний світо порядок у вигляді піраміди влади зможе вирішити суперечності та неузгодженість підходів до вирішення одних проблем. Аргументом проти є те, що державам буде важко змиритись з втратою свого суверенітету й прийняти зовнішнє управління (хоча вже зараз багато країн делегують частину своїх функцій міжнародним організаціям та регіональним угрупуванням).

До можливих сценаріїв унітарного глобального розвитку належать такі варіанти інституційної архітектури майбутнього: конц. кр-гегемона, конц. глоб. уряду, конц. антитерорист. уряду. Серед прибічників цієї теорії існує розбіжність поглядів щодо того, хто має посісти місце кр-гегемона: США або Великобританія, Франція, Китай. Конц. глоб. та антитерорист. уряду передбачає піднесення інституту держави до статусу світ. уряду, тобто збільшену модель нац. Держави, керівництво якої вирішує поточні внутрішньопол. питання, однак не на нац., а на глоб рівні.

9. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації

1) Держава втрачає можливість ефективно використовувати традиційні важелі макроекономічного регулювання (імпортні бар'єри, експортні субсидії, курс національної валюти, ставка рефінансування центрального банку). Уряди змушені користуватися традиційними важелями регулювання з урахуванням інтересів ТНК. Тобто держави втрачають можливість ефективно регулювати власну економічну систему навіть з використанням найсучасніших методів.

2) деякі економічні процеси, особливо у валютній сфері , набули глобального характеру й не підпадають під регульований вплив держави. Національна держава поступово втрачає можливість здійснювати абсолютний контроль на своєму економічному просторі, оскільки держави передають частку свого суверенітету наддержавним організаціям.

3) державний суверенітет втрачає свій первинний зміст. Чим різноманітнішими та інтенсивнішими стають господарська, політична, науково-технічна, культурна взаємодія різних країн, тим більше зростає розрив між державним суверенітетом де-юре та суверенітетом де-факто. Для захисту власного суверенітету країни можуть використовувати два варіанти стратегій - оборонної інтервенції та поступальної інтервенції.

10. Проблема к/сті Укр в глобальній економіці

К/сть кр-здатність країн створювати таке нац. бізнес-сер-ще за умов вільного й справедл ринку, в якому вітчизн виробники можеть постійно розвивати свої конкур переваги та займати і утримувати стійкі позиції на певн сегментах світ ринку. За індексом глоб конкурентоспром-ті Всесв ек форуму виділ 12 показників, які характер глоб конк-ть країни (інституції, інфрастр-ра, макроек стаб-ть, охорона здор та поч освіта, вища освіта, еф-ть ринку тов., праці, фін ринок, технол розвиток, розмір ринку, конк-ть бізнесу, інновац потенціал). За цим індексом Укр посідає 89 місце. Проблеми конк-ті: політ нестаб-ть, низький рівень доступу до фін рес, корупція, податк рег-ня, урядова нестаб-ть, інфляція, бюрократія. тим не менш, є +: розмір ринку, рівень розвитку вищої освіти і проф. підготовки.

11. Система критики глобальних процесів

Праві - прибічники трад цінностей (сім'я, інститут держави, релігія), а глобалізація зменшує їх важливість. весь світ стає більш правим

Ліві - важливим є праця. Сьогодні завдяки гл-ї праця перетв на рутинну практику і перестала бути джерелом творчості, умови праці стали жорсткішими.

Комунітаристи - захищають права невелик громад. Інтереси громади та глоб-ї не співпад.

Профсоюзи - глоб-я ігнор політ лад окремої кр для досягнення цілей гіпотез аг стаб-ті.

7 крит ключ зауважень:

1. гл-я достатньо специфічно інтегр кр світу, оскільки є ознаки, що гл-я стратифікація не тільки збережеться, а й посилиться. (Уолтс)

2. Вбач у гл-ї ел-ти архаїчної ек саморег с-ми, які перерост у шаблони поведінки для кр ІІІ світу (Грей)

3. Скептична позиція (Хірс, Томпсон) - гл-я - міф, завдання якого приховати конфронт реальність 3 блоків: Зх. Європа, Пн. Америка, Сх. Азія

4. Еф-ть в пров кр світу виник у дост великих зонах вир-ва, які стануть абсолютно неконкспром внаслідок відкриття нац. кордонів для конк-тів з нижчим рівнем витрат. (Гілпін)

5. Школа Колумб універс - є недоцільн повномасшт гл-я ринків к-лу, бо це субстанція, яка не піддається впливу та рег-ню держав (Крюгман,Бхагваті)

6. Школа амер ізоляціоністів (Бьюкеннен) - гл-я с-ма допуску на багатий амер ринок демпінг товарів з кр з деш роб силою, що сприт відток амер к-лу в кр, що розв, і посл міжн позиції США.

7. Гол проблема гл-ції - співв-ня між гл-цією і вестернізацією.

12. Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах

Осн напрямки модифікації корпор стр-р упр-ня:

1. перехід від вузьк функт спец-ції до інтеграції у складі та хар-рі управл д-ті, в стилі упр-ня

2. дебюрократизація, відмова від формалізації

3. скорочення к-ті ієрарх рівнів (більш конкурспром будуть не великі централіз компанії, а середні з гнучк спеціалізм формами праці мережі фірми)

4. трансформ-ція організац стр-р з пірамідальних до пласких

5. здійснення децентралізм-ї кількох функцій упр-ня (виробн., збут)

6. підвищення статусу інформац і кадр з-бів інтеграції

7. створення автономних груп

13. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку

Суч. глоб. соц. порядок постіндустріалізму має в своїй основі зростаючу соц. нерівність, яка все більше загрожує самому існуванню цього порядку, але в той же час є його природною рисою.

Головне дж. зростання глоб. соц. нерівності є інформаційно-технологічна революція, що спричинила нинішню хвилю глобалізації. У країнах-лідерах глобалізації спостерігається стійка тенденція до заміщення тов-матеріальних запасів інформацією, а осн фондів - знаннями, зростання ролі і к-ті висококваліфік. фахівців у стр-рі роб. сили, зростання чис наукових працівників, в т.ч. збільшення частки магістрів і докторів наук порівняно з часткою бакалаврів у розвинених постіндустр.країнах, позитивно впливає на рівень соц-ек розвитку, підсилює їх глоб к/сть. Одночасно ці процеси суттєво впливають на соц. реструктуризацію сусп-ва, оскільки володіння знаннями стає підвалиною соц. розшарування. Окрім позитивних наслідків для ек.росту, це має суттєві негативні наслідки для соц. стабільності.

Сьогодні світова ек-ка все більше поляризується, ек.активність і відповідні прибутки концентруються у трьох десятках ключових країн, переважним чином членів ОЕСР. Приєднання до світової ринкової системи постсоціалістичних країн, а також таких відсталих країн, як Мадагаскар, не покращило їх ек. становище, а лише збільшило маргінальність. Очікується, що маргіналізація бідних країн і незаможного населення буде набирати обертів, якщо не будуть створені адекватні регулятивні норми і механізми управління глобалізацій ними процесами.

Зрозуміло, що в умовах обмеженості планетарних ресурсів неможливо "догнати і перегнати" постіндустріальні сусп-ва за рівнем споживання. Питання стоїть про забезпечення для менш розвинених в ек. і технологічному відношенні країн гідних умов існування, про зниження рівня глоб. соц. напруження, викликаного зростанням прірви між багатством і бідністю не лише в окремих країнах, а й у планетарному масштабі.

Активність МО, зокрема проголошення ООН 1997-2006рр. новою Декадою боротьби з бідністю, залишається лише обмеженими, пропагандистськими спробами прилучити увагу глоб. гравців до проблем зростання глоб. соц. нерівності.

Отже, вихід-у трансформації існуючого світового політ. порядку, який породжує правові, соціокультурні і насамперед управлінські обмеження розвитку світової периферії.

14. ООН і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування

Пріоритети св.розв.мають тенденцію до розгортання за складним взаємозв'язком з процесами локал.суверенізацій. Гл-я-західноцентрична за походженням усіх мож ливих власних компонентів (знання, кошти, технології, структури тощо) і є америкоцентричною за тією роллю, яку відіграє в ній США. Така гл-я має змогу до стимулювання розпаду найбільш великих держав і інтеграцій, а також сприяє утворенню нових регіон. інтеграцій переважно ек. типу.

Все це породжує потребу в утворенні наддержавних регулюючих механізмів. Саме тому підвищення ролі ООН як єдиної на сьогодні більш-менш ефективно працюючої наддержавної орг-ї універсального спрямування, є дуже актуальним.

Домінантою подальшого розвитку ООН вважається полінаправленість векторів інтересів країн-членів -- постійних членів Ради безпеки. Тут, суперечливі цілі США, ВБ, Фр, РФ і Китаю допомагають зберігати баланс у міжн. політиці і знаходити компроміси. Так, іноді на противагу панівній позиції США пропонується розширення складу Ради Безпеки ООН за рахунок Японії, Індії та Німеччини.

Спільність інтересів різних країн слугує об'єднуючим фактором, завдяки якому ООН на даний момент є єдиною орг-ю, що регулює міжн. відносини. Саме тому, якщо розглядати гл-ю під кер-вом МО, ООН-провідна роль у світ.устрої.

Якщо брати реформовану ООН в якості головного важеля в інституційній орг-ї гл-ї, можна виділити 2 шляхи досягнення цілі стабільності і добробуту в світі: 1).поступове підвищення рівня легітимності Ради Безпеки ООН і рівня її ефективності; 2).еволюція Ради Безпеки ООН у напрямі квазіуряду, Ген.асамблеї -- еквівалента нац. парламентів, МВФ -- світового центр. банку.

Проте, є і противники. Так, згадується 8.07.2004 р., коли голова Ради Безпеки ООН узаконив воєнну окупацію і тим самим ретроспективно підтримав війну в Іраку, всупереч чинним міжн законам і рішенню самої ООН. Отже, в такому разі, для опонентів ООН виникає дилема: припинення д-ті ООН як орг-ї, чи трансформація у принципово новий орган упр-я.

15. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна - США” в умовах глобальних економічних трансформацій

Стратегічний контекст укр америк відносин на суч. етапі значною мірою визначається 2-ма фундаментальними процесами, що здійснюються в контексті незворотніх глоб. ек. трансформацій, та, які ініційовані і впроваджуються Президентом США Б. Обамою:1)зміцнення трансатлантичних зв'язків і відновлення трансатлант солідарності; 2)„перезавантаження” відносин із Росією (що впливатиме на політику США на укр напрямку, однак не спричинить до суттєвих змін у цій сфері).

Осн напрямом укр америк співпраці в рамках підтримки європейської інтеграції України є енергетична сфера. Наразі існують можливості для практичної реалізації тристороннього співробітництва Україна-ЄС-США в енергетичній сфері в рамках модернізації української ГТС. Стратегічне значення для України має продовження українсько-американської співпраці за напрямком підвищення ядерної безпеки і диверсифікації джерел забезпечення ядерним паливом укр АЕС, а також у сфері енергозберігальних технологій.

Загалом, глоб.ек.трансформації є одним з основних спонукаючих факторів до розв.наших стосунків, адже наше співроб обумовлено тим, що США має сильне геополіт.положення, осн.вектор спів роб-ва-політичний, вони не є осн.ех і ім-рами, обсяги торг. та інв.малі (раніше це був Ме, але після антидемпінг.розслідувань це зійшло на нівець). Саме тому, рез-ти нашої взаємодії знаходяться не на поверхні, а гол.чином залишаються підводною частиною айсбергу.

16. Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу

Риси глоб.етапу розв.ек.сист.світу:

1).перманентна кризовість (до цього кризи були прогнозованими, підпадали під Кондратьєвські цикли, зараз-нет)

*системність (в усіх сферах)

*криза перевир-ва (світ.ек-ка сьогодні-планово-збиткова, в банків не вистачало ліквідності, вони брали позики на позики, потім-втручання держав=>гірша криза, т.к.подовжується життя нежиттєзд.комп., банків=>держ.зменшує спроможність підтримувати, гіршає її власне ек.становище)

*фін.складова (проблема з ліквідністю, іпотечна криза, вал., пробл.з $ зараз,а в перспективі проблеми з Аu, бо ціна роздута. Частка $ в міжн.розрах-х-80%, а загалом-200%.Інші вал.набирають обертів: юань, вон, зол.динар)

2).деглоб-я (вокаліз-я, замкнутість на власних кордонах)

*протекціонізм (знаходить відображення в створ.держ.фондів, програм субсидиюв-я, сист.держ.закупівель-ключ.тенденція)

*ускладнення збуту прод.інш.кр.на власних р-х шляхом додавання вимог якості, техн.стандартів,необх-ті надання техн..обсл.

*відмова від концепції вільного руху кап-лу на світ.фін.р-х

3).переорієнтація інв-х і тов..потоків з класичн.:Захід-Схід, розв.країни-ті,що розв. на Південь-Південь (т.к.ключ.учасниками глоб.сист.стають КНР, Індія-на них-24% торг.тов. у 2009р.)

4).цінова динаміка на сировинні тов.(раніше: 75%-готові тов., 25%-сир., зараз: 46%-сировинні+напівфабр.; БРІК, Афр.-становище покращено за рах.сприятл.цінової кон'юнктури)

5).демограф.криза (пробл.писемності, народжув.,зайнятості)

6).політ.криза (недієвість суч.пол.інститутів, питання невизнаних держав, зникнення Європ.парламентаризму, сепарація, автономізація, застарілі принципи міжн.права)

7).кул.криза (відсутність інституту громадян, нівелювання особистості, зниження держ.цілісності, гл-на стандартиз-я=>зменш.нац.особл., нівелюв.морально-етичних норм)

8).Інформ.криза (всупереч гл.тенденціям-інфо-закрита).

17. Перспективні сценарії глобального розвитку

Дослідник-Азроянц. Виділяє 3 альтерн.пари сценаріїв, що позначають 2 траекторіїї перехідного періоду (+ і деструктивна)

1).неоліберальна гл-я (кін.XX-поч.XXIст.-нарощування всіх форм нерівності: руйнація цілісності держав, цінностей…-зараз)

2).апокаліпсис: глоб.цивіліз-на катастрофа (розв.країни сформували війс.-ек.потенціал, осередок напруги, а при цьому ситеми ТН х-ру, що могли б гарантувати безпеку-відсутні, +неоліт.гл-я викликала кризу капіталізму, самовпевненість США - все це може привести до дії мех.-м глоб.катастрофи)

3).приборкана гл-я (політика регулювання, що діє через нові утворені міжн.інститути. Це-для протиставлення політиці ТН дерегулювання світ.госп-ва)

4).неоколоніалізм (грунт.на на закономірностях розв.техносфери. Техносфера формує стр-ри, що забезп її ф-я за концентричною системою: в центрі-кр-гегемон з війс.-ек.потенціалом, є виробником нових високих технологій; далі-кр.,що здатні їх тиражувати; потім-кр.-виробники промислового продукту; потім-ресурс.донори; потім-просторово-біосферні донори. Отже, завд.: сприяння розчиненню локал.цивілізацій, дезінтегр.процеси нац..держав, бар'єри для наддерж.утворень)

5).моральна гл-я (її ідеї грунт.на платформах стійкого розвитку і антиглобалізму)

6).анархія (фаза дезорганізації, що наявна через таке: якісна зміна х-ру історичного часу; різновекторність розв.сер-ща люд., демограф.криза, майб.-період катастроф системного х-ру…)

7).гл-я свідомості (зараз-межа можливостей люд., тому важливо звертатися до свідомості, духовного зростання).

Отже, є «-» сценарії(як-то неоколоніалізм, апокаліпсис): загрозлива к-ть суперечностей, зростає використ.інтеграційних зв'язків ТНК у власних цілях…

«+» сц.мають грунт.на: розробці гл.плану, прийнятті на держ.та міждерж.рівняхположень глоб.довготермінової ек.стратегії, розробці мех.-му її реалізації, розповсюдженні глоб.ек.свідомості серед діл.і політ.еліти.



18. Феномен глобальних корпорацій

Глоб.корп.-найб.зрілий тип ТНК, інтегрує в єдине господ. д-ть, що здійснюється в різних кр-х, для них притаманний геоцентричний підхід до взаємовідносин між материнською компанією та її філіалами, арена їхньої д-ті-весь світ.

Об'єктивні процеси гл-ї визначають х-р і закони світового розвитку. Вони породжують як «+»наслідки - глоб. інтеграцію та ек. синергію, так і «-» - внутрішньоконфліктна силова система нового, корпоративно-конкурентного глобалізму, який - найбільша загроза нинішнім регіон. та нац. стр-рам.

Суть феномену в тому, що:

1). діючи відповідно до законів нової глоб. конкуренц, жодна ТНК не спроможна поділитися своїми досягненнями, бо це буде підривом корпорат к/сті. (виняток тільки: відвернення глоб. системних катастроф).

2).Потенціал гл.комп. в умовах нестаб. ек. кон'юнктури здатний здійснювати + вплив на стан ек-ки приймаючих кр, Але посилення присутності у ряді випадків посилює кризові явища в країнах базування. Отже, виникають проблеми узгодження стабільності розвитку ек-ки в умовах гл-ї, її нац інтересів з + результатами ф-я гл.комп.

3).Розвиток нац ек-ки значно визначено розвитком гл.комп. Це-співпадіння стратегічних інтересів держ. та ТНК, які реалізуються через систему державно-корпоративного регулювання. Союз адміністративної планомірності, носієм якої виступає нац. уряд, та ек. планомірності, носій-ТНК, це-нова форма державно-корпоративного регулювання.

4).Міжн операції гл.комп. загострюють конкурентну боротьбу на світовому ринку, адже вони-осн. постачальники рес. та валюти, визначають темпи НТП, забезпечують ріст податкових надходжень в бюджет кр. Це-сила, і часто держ політика в розвинених країнах вже не може здійснюватися без підтримки таких корпорацій.

19. Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах

К-сть НДО на м/н рівні зросла за пер. з 1990р. з 6 до 26 тис. Вони голосно заявили про себе в 1992 р. на конф. ООН з проблем зовн. сер.-ща у Ріо-де-Жанейро.

Зростаюча активність і попул. НДО певною мірою руйнує моноп. влади та концентр.-ю її в одних руках (держ. стр-рах), створ. альтерн. канали інформ-ї і тим самим як би підгот. народж. структур глоб. гром. су-ва. слід очікувати, що найближчим часом НДО стануть об'єктом інтегр. процесів.

20. Геополітичний формат глобальної конкуренції

Монополізація глоб. конкуренції з боку США знищує конкуренцію як таку, перетворюючи її на монопольний глобалізм. У перспективі монопольний глобалізм США базуватиметься не на грошових, а на інтелектуальних ресурсах світу.

Найбільші зміни - підйом Китаю, Індії та Бразилії й решти, а також зміна центру геополітичного тяжіння від Атлантичного до Тихого Океану

Групою геополітичних загроз є продукт безперервної глобальної конкуренції «за місце під сонцем» (конкуренція за доступ до стратегічних ресурсів, нові переділи сфер впливу, тероризм, нео-піратство, наркоторгівля), або - результат геополітичних суперечностей.

Сьогодні вже йде процес фор-ня конк. переваг, які будуть визначальними у геополіт. конкуренції ХХІ ст. Для нац. ек - це участь у становленні вир.-техн. си-м нового технолог. укладу, рівень розв науки та освіти, розвиненість інф. си-ми, якість навк. сер-ща, рівень життя.

Глоб. конк-ція не допускає нові країни на верхній рівень технолог. піраміди. Глобалізм гарантує менш розвиненим країнам тільки одне - технологічну деградацію і падіння глобальної конкур-сті. Сьогодні Укр. в цілому відкинуті на нижні, 4й-5й рівні світової технолог. піраміди та конк-сті.

21. Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення

Глобалістика є науковим напрямом, що набуває в останні роки ознаки нової самост. науки. ЇЇ предмет-походження,прояви і шляхи вирішення глоб. проблем, а також становлення макросоціоприродних си-м та їхньої динаміки.В ценрі уваги гл-ки знаходяться взаємодія екол.,екон., соціальних,кліматичних та ін. процесів, а також можливості управляти ними. 3 особливості гл-ки. В її межах система взаємозв»язків людини,су-ва і природи управляється єдиним цілим у масштабах всієї планети. Гл-ка розглядає цю си-му як перманентно кризову,при цьому в центрі її уваги знаходяться всі напруженості,конфлікти,катастрофи. Ця наука зосереджує увагу на розр. упр рішень з подолання криз ситуацій.

В становленні гл-ки можна виділити 3 етапи:

1-й етап:1960-ті .Виникла потреба в інтеграції теор. і практ. знань, що спрямовувалися на вивчення нових явищ. Попередником гл-ки на цьому етапі була футурологія(займалися проблемами майбутнього).1968р-створ.Римського клубу(дослідження майб.трендів розвитку)

2-й-середина 1970р.Країни заходу вражені серією структурних криз(енергетичні).Вивчення природи криз і шляхів їх врегулюв.-основний зміст глоб.дослідж.

3-й-середина 1980х.рОсновна проблема перемикається на соц.-політ проблематику.

Проблема появи глобальних проблем-НТП.



22. Соціо - культурний вимір глобалізації

У соціокультурній сфері знаходиться генетичне ядро кожної локальної цивілізації.З його порушенням цивілізація гине,переходить до реліктового стану.Це генетичне ядро змінюється за фазами життєвого циклу, яскраво спалахуючи в періоди піднесення,виходу з кризи й згасаючи у фазах застою та кризи.

Становлення інтегрального соціокультурного ладу пов»язане з переміщенням центру творчого лідерства на схід, із взаємопроникненням західних і східних культурних цінностей,ідей.Однак цей процес не відбуватиметься в одному напрямі у цивілізаціях Заходу та Сх.Виникаючий інтегральний порядок буде більш величним і мудрим,справедливим

23. Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг

За даними Св. Банку найбл. 25 років будуть періодом зрост. економіки країн, що розв.: до 2020р. темпи економ. зрост. стан.-муть у сер. 5-6%.

Рег. св., що розв.	Темпи.ек. зрост.
Сх. Азія	7,1
Пд. Азія	5,9
Єв. а Центр. Ам.	4,5
Лат. Ам.	4,2
Африка	4,1
Сер. Сх.і Пн. Афр	3,6

Швидке екон. зрост. цих рег. позит пливатиме на їх рег. а глоб. конкур-сть. Так, частка країн, що розв., в експ. розв. країн зросте з 25 (1992) до 40% у 2020. Серед країн з вис темпами ек. зрост. може виділитись 5 найб. - Браз, Китай, Індія, Індонезія, РФ, в яких зараз прож. майже пол. світ. роб сили., але на частку яких прип. поки що 8-10% світ ви-ва..

Якщо реформи в цих країнах будуть поступальними, їх частка у 2020р. подвоїться, що рад. вплине на розп. світ. рес. і ви-ва, форм-ня світ. цін.

24. Укр на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах гл-ї

Україна є об'єктом тиску з бокуСША та між нар. фін. структур, РФ, яка зберіг. статус глоб. військ.-страт. потуги, Європ. спільноти.

Якщо У.обстоює «передову західну постіндустріальну модель», вона потребує форм.-ня нац. транснац. монополій, однорідних із Зах. ТНК, форм-ня їхніх глобальних інтересів і захисту за вже відпрацьваною військовою схемою. Тільки з допомогою НАТО нац. ТНК зможть захистити й просунути власні інтереси на геоекономічному атласі світу. Але в такому разі постіндустріальна модель «захід - У.» суперечитиме парадигмі розвитку тих системних утворень, які не сприймають свого поглинання, - країн-цивілізацій - Росії, Китаю, Індії, ЄС. Саме тому У. повинна зробити збалансований вибір і не опинитися на перехресті етнонаціональних, фундаменталістських війн, захищаючи власні інтереси та інтереси Зх. моделі.

Але, У. за певних сприят.умов з урах. іннов. відтворюв. потенціалу може сформ. нову етноекон. си-му.

Вихід можливий шляхом структ. модерніз.-ї екон. потенціалу У. і масштабної цілеспрям. експансії в Пд..-Сх. напрямку. Для У. важливим є розв'язання кофл. ситуацій на Балканах, у Придністр., в Кавказ. рег., формув. моделей рівноправн. партнерства з Польщ., Тур., Рос.

25. Наслідки розширення ЄС і проблеми геоекономічного статусу україни

Геоек-й статус Укр визн. ендогенними (рівень ек розвитку, масштаби, стан і якість рес потенціалу, визначені державою геоек-ні пріоритети та стратегія розв країни.) та екзогенними чинниками. Ключ геоек-не положення нашої країни на Євраз-кому континенті обумовлено рядом факторів.

1. територія Укр є місцем перетину євразійської геоек-ної системи координат Пн - Пд. і Зх - Сх . Бжезінський: «Укр - новий і важливий простір на Євразійській шахівниці. Вона є геополітично опорною, тому що саме її існування як незалежної країни допомагає трансформувати Росію. Без України Росія перестає бути євразійською імперією». Тому укр-рос стосунки слід вибудовувати на основі принципу мирного співіснування.

2, Укр володіє одним із найпотужніших на євразійському просторі транзитних потенціалів. Унікальні нафто- та газоносні транспортні артерії, газові сховища, значну кількість аеродромів, досить розвинуту систему залізничного транспорту, розгалужену мережу автомобільних шляхів, гарні морські й річкові порти, транспортно-пропускні пункти по всьому периметру державних кордонів. Водночас, транзитний потенціал Укр сьогодні використовується не повною мірою-за 2009 р. територією Укр транспортовано 95,2 млрд. куб. м природного газу, що на 20,4% менше, ніж за 2008 р. .

3. Україна є потужною транскордонною державою. Цей статус визначається двома основними характеристиками: а) наша країна має спільні кордони з багатьма державами б) в Україні на зовн кордон держави виходить більша частина (20 із 27) обласних адмін-територ суб'єктів

4. 2 морських ареали: Чорне та Азовське моря, завдяки яким геоек потенціал У суттєво зростає.

Для того щоб У змогла найповніше реалізувати свій геоек потенціал у євразійському просторі й набути статус держави - субрегіон лідера, необхідно підвищити еф-ть усіх перелічених вище факторів, а також забезпечити їх комплексний розвиток, що дасть змогу досягти «+» синергетичного ефекту.



26. Основні школи сучасної глобалістики

Еколого-ек: Наголошує на реалізації с-много підходу в досл-ні сусп.-х проблем, на відмові від зосередження на внутр.-х закономірностях ек-ки, вимагаючи вкл до аналізу зовн, неук-х факторів, врахування численних взаємодій і взаємозв'язків між суспільством і природою.Доводить можливість поєднання екол-х і ек-х інтересів у процесах глобо розв-ку(П. Екінс, Л. Браун)

Універс-го еволюціонізму: глоб природа є самоорганізованою с-мою, реакція якої є хоча і непрогнозованою, але неминучою в довгостроковому плані. Саме тому процеси глоб-го розвитку повинні враховувати зворотну реакцію біосфери (Н.Моісеєв)

Глоб-ї екології: Розробляє теорію глоб-х рішень і компромісів.Науково обґрунтовує модель глоб-х наслідків ядерної війни, «ядерної зброї», «ядерної зими», а також соціологію глоб компромісу.Доводить можливість реалізації світ угод кооперат-го типу задля вирішення планетарних завдань.Пропонує концепцію «Глобальних інститутів згоди», що можуть досягати стаб-х і еф-х компромісів

Контрольованого глоб розвитку: Передбачає реалізацію програми «Моделювання глоб розвитку» з метою створення с-ми моделей альтерн-го глоб розв і рекомендацій з вибору оптим-х стратегій упр-ня. Глобалістиці пропонується розвиватися з позицій загально-соціол-ї теорії і методології. Перехід до інформ-го сусп-ва розглядається як магістральний шлях вирішення глоб проблем (Д.Гвішіані)

М\н політ економії: Відслідковує форм-ня глоб еко, правового і політ простору поряд зі стан-ням нового світогоспод-го порядку. Аналіз цих процесів проводиться під кутом зору силових відносин і міждержавних конфліктів. Констатується визначна роль політ рішень (чи відсутність таких) у розв-ку найважлив-х світогосп-х тенденцій і процесів. Розбираються суперечності між окремими групами інтересів, відомствами і гілками влади, їх вплив на формування ек і зовн політики країни, на наявність чи відсутність єдності під час захисту нац-х інтересів (С. Стрендж, П. Евенс, Д. Хелл, П. Катценштайн)

Ек соціології: Зазначає, що ек-ка є тісно пов'язаною з іншими сферами сусп життя, що ек процеси визн-ся сукупністю сусп-х інститутів. До таких інститутів належать не тільки правові норми і адмін-ні рішення, а і с-ми цінностей, пріоритети, традиції, мораль, етика, що панують в сусп-ві(Е. Дюргейм,І. Шумпетер)

27. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації

Б с-ма: наявність кіл-х упр-х полюсів, що в рез-ті консенсусу приймають узгоджені ріш-ня, виконання яких є обов'язковим для решти учасників м\н відносин. Вкл.такі осн напрями інституц-го забезп-ня:коаліції держав; коаліції регіон-х інтеграц-х утворень.

Найб вірогідними вар-ми вважа-ся:

-- «5» постійних членів Ради Безпеки ООН (можливим є розш-ня складу);

-- «велика 8» (можливим є розш-ня складу);

-- компромісний варіант: «центр» скоріше за все складуть США, ЄС, Яп, РФ, Китай, Індія.

Коаліція рег-х інтегр-х об'єднань закладає підґрунтя майб-го світоустрою, полягає у:

-- форм-ня угруповань на основі еко, а не політ факторів, виникнення яких зумовлено реакцією на глоб трансформації;

-- домінування ек факторів знижує вірогідність виникнення ієрархічних інстит-х структур, ріш-ня яких є обов'язковими для країн-членів;

-- спрям-ть у 1 чергу на створ-ня своєрідних «островів більш лібер-го ек режиму», а не на побудову регіон-х протекц-х анклавів;

-- поглибл-ня рівня регіон-ї координації екполітики, що виражається в орієнтації, в 1 чергу, на безпосередньому регулюванні госп-х процесів у межах нац ек (гармонізація подат с-м, режиму доступу на ринки, с-м стандартів тощо) замість виріш-ня питань, що лежать на поверхні, усунення внутр і зовн бар'єрів між країнами, що входять до складу групування.

28. Природа і типізація глобальних економічних парадоксів

1).Стратифікації, (уніфікації і різноманіття).

2).Дисоціації (інтеграція і дезеінтеграція)

3).Гр.галузевих парадоксів:

І парад. „домашнього заміщення” ґрунтується на ідеї про те, що диверсифікований фінансовий портфель позначається на значно більших очікуваних прибутках у порівнянні з недиверсифікованим (за умов однакового рівня ризику). Моделі селекції портфельних інвестицій, розроблені Г. Марковіцем і Дж. Тобіном.

ІІ Парад. Філдстайна-Хоріока. Не обмеж функціонування міжн ринку капітал дозволяє внутр норми інвестицій відхилятися від норми нагромадж. Отже, нагромадж поза залежн від місця розташув повин бути ефективно використ по всьому ринку. Ін вест не обмеж тільки нац кордонами і нац нагромадж, оскіль джерелом ін вест ресурс повинен бути і міжн ринок капіт. Більшість Інд розв кр, які хар-ся високою нормою нагромадж та вис норму інвест. Звідси роблять висновок про низьку міжн мобільність капіт. За їх думкою світ ринок кап не сприяє одреж країною довготермін приб від міжчос торг.

III Парад. низьк мобільності нетто потоків капіт”. Гол парад. ринку тов і послуг, який є част глоб - це суперечність лібераліз і протекціонізму. Всупереч ідеї лібераліз світ тов ринків, яка реаліз під егідою СОТ досі зберіг значні бар'єри на шляху вільн руху тов маси. При чому, ці бар'єри ініціюються не кр 3-го світу, а розвин кр. В США зберіг вел кільк митн тариф на імпорт таких товарів.: -харч прод,-текстиль, - обяг, - ювелір прикраси, - залізн вагони. В Китаї прожовж блокада іноземн участі в ряді галузей нац ек.

29. Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій

1),К.Омае. 4 гр факторів які значним чином змінюють традиц ф-ції держ.: 1).інвестиції- транскордонні, рух не від ур до уряду, а від корп до корп; 2).індустрія суч ТНК реалізує не держ, а власні інтереси 3). інформац технології дозвол реалізов комерц інтереси на світ просторі не створюючи необхідн безпосеред присутності на окремих сегментах р-ку; 4).споживачі, які керуються комопол інт. і є за природою глоб-ми.

2). Деякі екон процеси не підпад під регул вплив лерж. 3).Держ суверн втрач власн докорінн зміст.

4).Ознакою суверенітету стає не матер багатство, а інтелектуальне.

Ф.держ.(вн.):правова, ек., екол., соц., пол., кул., освітня. Зовн.:нац.безпека, МВ.

30. Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України

Для України притаманні такі х-ні риси ек-ї кризи як дефіцитний плат баланс, велика залежність від ех металів і зерна (ринки підвищеної конкуренції) та ім капіталу, високих техн-гій, нафти і газу (ринки заниженої конкуренції); висока концентрація в-цтва і капіталу, обмежені можливості щодо децентр-ї ризиків; значна соц поляризація, відсутність практики і інструментів адресної соц політики; невисокий рівень м\н резервів НБУ, відсутність накопичених резервних фондів уряду; хиткість політ системи, її нездатність швидко ї ефективно розв'язувати ек проблеми; порівняно низька частка малого і середнього бізнесу у ВВП .

Наслідки:як зниж-ня темпів розв-ку ринку фін послуг в Укр, зниження сукуп попиту нас-ня внаслідок негат-х очікувань, що в свою чергу призведе до зниження темпів зрост-ня ВВП, послаблення ділової акт-ті сусп-ва, скорочення обсягу в-цтва кредитно залежними підпр-ми, прагнення деяких укр політиків «перекласти» проблеми фін ринку на пром-ть та населення У.

По-1 укр банки зіштовхнулися із кризою ліквідності через обмеження доступу до закорд-х кредитів, які к-ка ост-х років були осн-м джерелом збільш-ня обсягів кред-ня. По-2, криза в житл-му буд-ві, викликана значним скороченням іпотечного кредит-ня банками та побоюванням щодо повторення америк-ї іпот-ї кризи в У. По-3, ріст цін на енергоносії надзвичайно серйозно впливає на всю екку У, оскільки автомат-но призводить до зрост-ня цін на більшість товарів та послуг, вироблених в Укр. По-4, через досить значний рівень інтегр-ті ек-ки У. в загальносвітову ек-ку, зростання рівня світ інфляції суттєво вплинули на ріст інфл в У.

31. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації

Розпад колоніальної системи відкрив перспективи для суверенного розвитку десятків нових держав.

Країни, що розвиваються, - це сукупність з приблизно 120 країн і територій, які характ-ся колоніальним минулим, відсталістю госп. життя (розрив за ВНП на душу населення від індустр. розвинутих країн досягає 11-16 разів), однобічністю розвитку (в основному аграрні), слабкими системами управління економікою. До цієї підсистеми відносяться всі азіатські країни, крім Японії, Південної Кореї й Ізраїлю, усі країни Африки, крім ПАР, а також країни Латинської Америки. Фактори екон. розвитку: Ці держави займають понад 60% території Землі, де проживає 77% світового населення. Тут зосереджено 89,3% розвіданих світових запасів нафти й 50,5% - газу (у країнах-членах ОПЕК, відповідно, - 77,6 і 41,4%). Більше 50% світових запасів і видобутку марганцевої руди, хромітів, кобальту, ванадію, золота, платини, алмазів припадає тільки на країни Африки. За роки незалежності ці країни здійснили складні соціально-економічні перетворення, досягли певних успіхів у створенні основ національної економіки.

32. Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки” (НЕ)

Істотні зміни, що відбуваються в останні десятиліття практично у всіх країнах, пов'язані, насамперед, з іннов. характером ек-ки,що породжує принципово нові вимоги до розвитку сус-ва. Термін «нова економіка» значно пов'язаний із поширенням Інтернету. Його виникнення датоване серединою 90-х рр. коли на ринок вийшли перші інтернет-компанії (Yahoo, AOL, Amazon.com). Поява НЕ символізувала небувале зростання біржових індикаторів - акції інтернет-компаній при первинному розміщенні виростали за день на сотню і навіть тисячу відсотків. Крім цього, даний феномен сприяв тому, що для багатьох НЕ стала асоціюватися із бізнесом в Інтернеті. Істотною рисою НЕ є розробка і використання нових знань. Таким чином, НЕ - це виробництво і використання нових знань, перетворення їх у самостійний фактор виробництва, який відіграє ведучу роль у системі факторів виробництва, і розвиток за «старими» законами, що діє по-новому в нових умовах і за новими законами, що зумовлюють прискорення розвитку. Характерні риси НЕ: ліквідація геогр. та нац. границь; збільшення впливу індивідів і неуряд.орг-й; нова роль простору і часу (важливість Інтернету); ключові продуктивні сили: інформац-я, знання і досвід; основа розвитку: високі техн-ї, інновації, наука і освіта; ринк.структура: динамічна; конкурентна модель: глобальна; домін.напрям інвестицій: знання, розробки, інтел.капітал; джерело кокур.переваг: інноваційність, гнучкість, швидкість; житт.цикл товару: вимірюється місяцями; домінування послуг; форма освіти: очна, заочна, дистанційна, мобільна; форма працевлаш-ня: дистанційне, тимчасове.