Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

УДК 94(477)«16/18»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

Рід Потоцьких в Україні (Тульчинська лінія): суспільно-політичні та культурологічні аспекти

07.00.01 - Історія України

Чубіна Тетяна Дмитрівна

Донецьк-2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі історії України Черкаського державного технологічного університету

Науковий консультант: доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гуржій Олександр Іванович, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Реєнт Олександр Петрович, заступник директора Інституту історії України НАН України

доктор історичних наук Кривошея Володимир Володимирович, головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України

доктор історичних наук, професор Темірова Надія Романівна, професор кафедри історіографії, джерелознавства, археології і методики викладання історії Донецького національного університету

Захист відбудеться «11» грудня 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, ІІ навчальний корпус, ауд. 38.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано «7» листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Крапівін О.В.

потоцький магнатський родина суспільний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На порозі ХХІ ст. політичні, економічні, наукові та культурні відносини між Україною і Польщею певною мірою можуть бути прикладом добросусідства і партнерства в Європі й у світовій спільноті. Їхнє нове спрямування розпочалося в 90-ті роки ХХ ст. своєрідним покаянням та усвідомленням обома сторонами причин усіх негараздів та суперечностей, що мали місце протягом десяти століть співіснування обох народів. У цьому процесі важливу роль відіграє українська і польська історична пам'ять та свідомість, які сприяють усебічному переосмисленню подій та явищ минулого й сьогодення в міждержавних стосунках.

Нині в Україні постійно зростає величезний попит на інформацію стосовно польської культури і державного реформування, накопиченого позитивного досвіду демократичного вдосконалення системи управління й організації суспільно-політичного життя. Причому підвищений інтерес українців та поляків до спільної українсько-польської історії та культури спостерігається не лише в професійних сферах діяльності, а й на побутовому рівні спілкування пересічних громадян.

У зв'язку із цим слід зазначити, що в історичній науці назріла об'єктивна потреба у вивченні біографій непересічних представників роду Потоцьких, неупередженому висвітленні їх життя і спадщини в контексті українсько-польських взаємин, оскільки, з огляду на ідеологічну заангажованість радянської історіографії та порівняну малодоступність джерел іноземних архівосховищ, ґрунтовних спеціальних праць із даної теми створено не було. Актуальність та доцільність вивчення життєдіяльності цього роду зумовлюється ще й тим, що громадянська позиція його кращих представників та питання їхньої спадщини співзвучні з багатьма проблемами нашому часу, а тому заслуговують на підвищену увагу і переосмислення.

Історична наука завжди відводила чільне місце висвітленню неординарних особистостей. Проте в останнє десятиліття в українській історіографії спостерігається особливо активна тенденція саме до репрезентації визначної постаті в просторово-часовому вимірі та в особистісно-індивідуальній сфері.

Таким чином, виділяється окрема постать або родина на зламі публічного і приватного життя, спеціально визначаються аспекти ідеологічного статусу сім'ї в суспільстві, співвідношення історії держави і громадської ланки. Сімейна хроніка займає нішу між структурною і культурною антропологією і є новим ракурсом у новітній історичній науці.

Одночасне поєднання типовості й унікальності роду Потоцьких в історії дає підстави для інтерпретації нових ідей, підходів, методів на матеріалах вивчення культурної, сімейної, громадсько-політичної історії України і Польщі при дослідженні феномена роду в цілому.

Визначаючи актуальність та значення окресленої теми, перш за все слід виходити зі стану наукової розробки проблеми, з її недостатнього висвітлення в українській історичній науці. Обрана автором тема ще не була об'єктом спеціального вивчення. Тому постала потреба в її розробленні на основі архівних документів та опублікованих джерел з урахуванням сучасних підходів до наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної теми кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету «Історія України: регіональний аспект» (номер державної реєстрації 0103U003693).

Об'єктом дослідження є процес взаємодії роду Потоцьких і суспільно-політичного середовища, вплив цього середовища на поведінкові стереотипи, спосіб життя і характер діяльності представників тульчинської лінії роду, трансляцію культурно-національних традицій у межах певного просторово-часового періоду.

Предметом вивчення є історія тульчинської лінії роду Потоцьких, його структура, громадсько-політична і культурна діяльність його представників у контексті новітніх практик сучасної історіографії.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу здебільшого нововиявлених архівних і рукописних документів, а також опублікованих джерел і спеціальних студій комплексно висвітлити історію тульчинської лінії Потоцьких; з'ясувати маловідомі факти життя та діяльності знакових постатей цього магнатського роду та, відкинувши раніше існуючу в радянській історіографії ідеологічну упередженість до цієї родини, об'єктивно визначити місце й оцінити її значення в суспільних процесах і українсько-польських стосунках означеного періоду.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі завдання:

- проаналізувати стан висвітлення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії;

- охарактеризувати рівень і повноту її джерельного забезпечення;

- на підставі традиційних методів простежити генеалогію тульчинської лінії Потоцьких;

- застосувати ґендерні підходи при вивченні історії роду;

- дослідити еволюцію суспільно-політичної значущості фамільного клану Потоцьких;

- з'ясувати основні етапи політичної кар'єри його членів;

- розкрити особливості життєвих сценаріїв найбільш відомих представників роду (Ф.С. Потоцького, С.Щ. Потоцького, М. Потоцького та ін.);

- реконструювати реалії культурологічної діяльності (створення і функціонування приватного магнатського театру, садово-паркових комплексів, книгозбірень, архітектурних проектів тощо);

- репрезентувати Потоцьких у їх суспільному й особистому житті як єдиному континуумі сфери;

- визначити можливі напрями подальшого вивчення аспектів минулого роду Потоцьких.

Географічні межі охоплюють територію Брацлавського, Волинського, Подільського і Київського воєводств (сучасні території Вінницької, Волинської, Київської, Кіровоградської, Черкаської, Хмельницької областей України та Люблінського воєводства Республіки Польща).

Хронологічні рамки зумовлені специфікою дослідження роду Потоцьких (герба Пилява) й охоплюють період від початку активної діяльності представників гетьманської лінії роду на суспільно-політичній та воєнній арені Речі Посполитої, зокрема Станіслава Ревери Потоцького (перша половина ХVII ст.), до 1860-1872 рр. - продажу Тульчинського маєтку, еміграції Мечислава Потоцького (сина Станіслава Щенсного) до Франції та його смерті (1872 р.) Проте для з'ясування окремих подій та розуміння їх наслідків дисертант інколи відходить від означених хронологічних меж.

Наукова новизна визначається насамперед самою постановкою і розробленням складної та малодослідженої проблеми. Вона полягає в тому, що:

• застосовано просопографічний метод як новий концептуальний підхід у висвітленні історії конкретно визначеного роду;

• на основі максимально доступної нині кількості джерел уперше створено колективний портрет тульчинської лінії Потоцьких, у багатьох аспектах знакового в історії Польщі й України;

• до наукового обігу введено матеріали центральних і регіональних вітчизняних архівосховищ; залучені маловідомі документи з Польської бібліотеки в Парижі; всебічно використано рукописну спадщину представників роду (зокрема, вперше опрацьовані особисті архіви графа Адама Потоцького (Франція), що значною мірою поглибили уявлення про того чи іншого представника роду);

• історію роду Потоцьких представлено як соціокультурний феномен, що досліджується на засадах міждисциплінарності. Це дозволило відтворити реалії існування клану за рахунок вивчення життєдіяльності не лише знакових, а й «рядових» членів, які стали не творцями, а трансляторами окремих національно-патріотичних ідей;

• реконструкцію тульчинської лінії Потоцьких представлено як так зване «метаджерело», тобто систему відомостей про рід, що відтворює його структуру. У свою чергу, реконструкція фамільного клану є підставою для визначення соціокультурних трансмісій - шляхів передання головних засад діяльності роду до наступних поколінь;

• показано формування родинних традицій, соціальних амбіцій (престижний шлюб, кар'єра), передання духовних надбань, активної громадянської позиції тощо;

• визначальними показниками для встановлення соціокультурних трансмісій сім'ї Потоцьких обрані військова служба, громадсько-політична і культурна діяльність;

• за допомогою етногеографічного підходу до походження засновників роду запропоновано новий вимір щодо вивчення ранньої історії Потоцьких. Це означає, що до уваги береться не лише етнічне походження засновників роду, а й історичний шлях, пройдений ними;

• висвітлено історію роду Потоцьких у ґендерному ракурсі, визначені механізми впливу зовнішніх та внутрішньородинних чинників на зміну традиційних життєвих проектів відомих представниць родини Потоцьких (Жозефіни Потоцької, Софії Потоцької, Софії Кисельової, Ольги Наришкіної та ін.);

• висвітлено приватне життя Потоцьких (як правило, спираючись на приватне листування);

• визначено специфіку й основні етапи існування, мотивацію суспільної та меценатської діяльності кращих представників роду Потоцьких;

• показано роль Потоцьких як родової еліти, що переросла з регіонального рівня в загальнонаціональний;

• інформативність результатів дослідження посилюється схемами, діаграмами і розширеною базою додаткового матеріалу.

Таким чином, наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі ґрунтовної джерельної бази, за умов виявлення і залучення нових джерел і дослідницької літератури, вперше проаналізоване суспільне і приватне життя, військово-політична та культурологічна діяльність роду Потоцьких.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що, по-перше, зміст та висновки дисертаційного дослідження суттєво розширюють спектр наукових знань з історії українсько-польських взаємин. По-друге, результати просопографічної розвідки тульчинської лінії Потоцьких є основою подальших наукових розробок, пов'язаних із вивченням родової еліти та її внеску в соціокультурний і політичний розвиток як України, так і Польщі. По-третє, матеріали дослідження можна широко використовувати при написанні наукових праць із регіональної історії, а також спеціальних робіт із культурології, історії, джерелознавства і краєзнавства. По-четверте, результати пошуку можуть бути застосовані при укладанні довідкових генеалогічних видань, при підготовці основних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах. По-п'яте, зібрана і проаналізована історична інформація може бути використана під час культурницько-просвітницької роботи зі студентами, учнями, зокрема, при вихованні патріотичних почуттів, а також для розвитку регіонального туризму.

Особистий внесок здобувача. Основні положення і результати дослідження викладено в 66-ти публікаціях автора, в тому числі у 2-х індивідуальних монографіях, 2-х книгах, 2-х навчальних посібниках, 25-ти статтях у фахових виданнях ВАК України, а також у 35-ти публікаціях у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, інших виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і висновки були викладені автором та обговорювалися на засіданні кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету, в авторських лекційних курсах «Історія України», «Культурологія», «Соціологія» для студентів та курсантів Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України.

Одержані в ході підготовки дисертаційного дослідження результати доповідалися й обговорювалися на 36-ти наукових і науково-практичних конференціях, з яких 30 міжнародних (Донецьк - 2007 р. (1); Одеса - 2007-2008 рр. (5); Полтава - 2005-2008 рр. (6); Дніпропетровськ - 2006-2008 рр. (12); Прага - 2005 р., 2008 р. (3); Софія - 2007-2008 рр. (3), 4 міжвузівських (Черкаси - 2005-2008 рр.), обласна (Черкаси, 2003 р.) та круглий стіл (Кам'янець-Подільський, 2007 р.)

Структура дисертації зумовлена змістом роботи, предметом і об'єктом дослідження та відповідає його меті й основним завданням. Складовими частинами дисертації є перелік умовних скорочень, вступ, п'ять розділів (21 підрозділ), висновки (основний текст становить 406 сторінок), список використаних джерел та літератури (97 с., 1112 назви) і додатків. Загальний обсяг дисертації 633 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт і предмет наукового пошуку, хронологічні та географічні межі, охарактеризовано наукову новизну одержаних результатів дослідження, розкрито його зв'язок з науковими програмами, сформульовано положення, що виносяться на захист, визначено практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію результатів дослідження та публікації.

У першому розділі «Історіографія, характеристика джерел та методологія дослідження» опрацьовано спеціальну літературу, проаналізовано документальну базу наукового пошуку, виявлено ступінь їхньої достовірності, репрезентативності, окреслено загальні теоретико-методологічні підходи і конкретні методи, застосовані автором дисертації.

Систематизація праць вітчизняних і зарубіжних істориків дозволила з'ясувати, що історія тульчинської лінії Потоцьких дотепер залишається малодослідженою, а отже, актуальною для наукового пошуку. Висвітлення місця і ролі Потоцьких в історії України XVII - першої половини ХІХ ст. доречно класифікувати за певними критеріями відображення окремих напрямів, організованих за тематичною спрямованістю. Таким чином, залежно від змісту окремих аспектів, що аналізувалися в наукових працях, можна виокремити п'ять груп досліджень.

Першу групу становлять узагальнюючі праці українських, російських та зарубіжних науковців Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів да наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун. - Львів, 2002; Історія Польщі / За ред. П. Федорчака. - Івано-Франківськ, 1995; Каппелер А. Россия - многонациональная империя. Возникновение, история, распад / А. Каппелер. - М., 1996; Краткая история Польши: с древнейших времен до наших дней. - М., 1993; Лелевель И. Краткие очерки истории польского народа / И. Лелевель. - СПб., 1862; Манусевич А. Очерки по истории Польши / А. Манусевич. - М., 1952; Bardach J., Leњnodorski В., Pietrzak M. Historia paсstwa i prawa polskiego. - W., 1976; Beauvois D. Histoir de la Pologne. - Paris, 1995; Czubiсski A., Topolski J. Hisloria Polski. - Wrocіaw, 1988; Davies N. Boїe igrzysko. Historia Polski. - Krakуw, 1998. - T. 1-2; Davies N. Heart of Europe. A Short History of Poland. - Oxford, New York, 1990; Dybkowska A., Їaryn J., Їaryn M. Polskie dzieje od czasуw najdawniejszych do wspуіczesno њci / Wyd IV. - W., 1998; Dzieje Polski / Pod. red J. Topolskiego / Wyd.4 - W., 1993. T. 1-3; Giertych J. Tysi№c іat historii polskiego narodu. - Londyn, 1986. - T. l -3; Halecki O. Historia Polski. - Lublin, Londyn, 1992; Historia paсstwa i prawa Polski. - W., 1981. - T. 1-3; Hroch M. Obrozeni malэch evropskэch narodъ. - Praha, 1971; Kallas M.K. Historia ustroju Polski Х-ХХ w. - W., 1999; Metodologiczne problemy syntezy historii historiografii polskiej / Pod red. J. Maternickiego. - Rzeszуw, 1998; Polska - Ukraina: 1000 lat s№siedztwa / Pod red S. Stкpnia. - Przemyњl, 1990-2000. - T. 1-5; The Cambridge History of Poland / Edit by W.F. Reddaway. - Cambridge, 1950-1951. - T. 1-2; Topolski J. Historia Polski Od czasуw najdawniejszych do 1990 r. / Wyd. 6. - W., 1995; Tymowski M., Kieniewcz J. Holzer J. Historia Polski / Wyd. 5. - W., 1991 та ін. з історії Польщі та історії південних і західних слов'ян.

До другої групи належать студії, в яких ідеться лише про окремих представників фамільного клану Потоцьких. До цієї групи відноситься література, написана в різні часи переважно зарубіжними авторами з різних світоглядних позицій.

Уважаємо за доцільне зосередити увагу на найбільш оригінальних та інформативно змістовних дослідженнях, що стосуються переважно Станіслава Щенсного Потоцького і його третьої дружини Софії, а побіжно - й інших членів роду.

Поворотним пунктом у вивченні історії представників родини Потоцьких стали розвідки А.Ю. Ролле. У XIX ст. ці студії користувалися великою популярністю, ще й нині їх високо оцінюють деякі дослідники і популяризатори історії Antoni J. [Rolle]. Beatrice // Wybуr pism. - T. III. - Krakуw, 1966; Antoni J. [Rolle]. Dwуr tulczyсski // Wybуr pism. - T. II. - Krakуw, 1966; Antoni J. [Rolle]. Fatyma // Wybуr pism. - T. I. - Krakуw, 1966; Antoni J. [Rolle]. Losy piкknej kobiety // Wybуr pism. - T. I. - Krakуw, 1966.. Однак при уважнішому аналізі праці Ролле викликають суперечливі оцінки. Автор і справді виклав у них величезну кількість інформації, що базується на джерелах і документах, нині вже втрачених або недоступних для дослідників. Але справедливим є й те, що він, як ніхто інший, применшив історичну цінність джерел завдяки своєму специфічному методу, який полягає в прикрашанні оповіді фантазією і вигадкою скрізь, де йому бракувало конкретної інформації, спертої на джерела.

Вигадки Ролле впродовж багатьох років повторювали майже всі автори, які писали про непересічну історію Потоцьких. Характерним прикладом цього може служити стаття А. Урбанського, надрукована 1925 р. в одному з популярних варшавських тижневиків; повторюючи версію Ролле, Урбанський неправдиво подав хроніку життя прославленої Софії Ґлавані-Вітт-Потоцької Urbaсski Antoni. Piкkna Greczynka, Szczкsnego Potockiego їona // Oko. - 13. XII. 1925. - № 35..

Популяризації приватного життя Станіслава Щенсного Потоцького, а у зв'язку з цим й історії його родини, певною мірою сприяла публікація А. Чартковським у 1925 р. збірника фрагментів різноманітних спогадів та рукописних повідомлень під назвою «Володар Тульчина. Спогади про Станіслава Щенсного Потоцького, його родину і садибу». Ця публікація не втратила свого значення ще й сьогодні, роблячи доступнішими для нас матеріали, що ґрунтуються на першоджерелах, однак нічого нового стосовно проблеми, яка нас цікавить, не додала, оскільки зібрана в ній інформація була давно вже відомою Czartkowski A. Pan na Tulczynie: wspomnienia o Stanisіawie Szczкsnym Potockim, jego rodzinie i dworzei. - Lwуw; Poznaс, 1925..

Історію Потоцьких намагалася висвітлити і М.Ю. Вельопольська, автор численних нарисів на моральну тему, присвячених насамперед жінкам, що прославилися в минулому, але вона повторила всі помилки своїх попередників Wielopolska Maria Joanna. Pecherniczka z Carogrodu // Kurier Poranny. - 12. IV. 1938.. У цікавому дослідженні про батька і матір С.Щ. Потоцького і його молодість, виданому 1939 р., Я. Чернецький слідом за Ролле повторює більшість неточностей і вигадок Czernecki J. Maіy krуі na Rusi i jego stolica Krystynopol. - Krakуw, 1939..

У 1962 р. побачила світ праця Д. Цепенько-Зелінської «Корольки в Тульчині» Ciepieсko-Zieliсska D. Krуlewiкta na Tulczynie. - W., 1962.. Хоча автор і використала деякі архівні джерела, вона, на жаль, беззастережно повірила в усе те, що написав свого часу Ролле. Дослідження містить численні та вражаючі неточності, просто-таки фактографічні помилки, які стосуються діяльності С.Щ. Потоцького, політичних подій 1776 і 1795 рр., загальносуспільного, культурного і побутового тла.

А. Гурський Gуrski Antoni. Niewierna Greczynka // Kulisy. - 17. VI. 1962. - № 24. - 24. VI. 1962. - № 25. також пішов слідом за Ролле, але, крім того, широко і некритично використав на подив плутані, повні вигадок і фантазування розповіді Ю.У. Немцевича Niemcewicz J. U. Pamiкtniki czasуw moich. - Lipsk, 1868; Niemcewicz J. U. Podrуze historyczne po ziemiach polkich miedzy rokiem 1811 a 1828 odbyte. - Paryї, 1858.. Цей нарис не мав нічого спільного зі справжньою історією сім'ї Потоцьких.

Найбільш ґрунтовними на сьогоднішній день є праці польського історика Є. Лоєка. Так, його монографія «Історія прекрасної бітинки» присвячена цікавій постаті кінця XVIII - початку ХІХ ст. Софії Ґлавані-Вітт-Потоцької Јojek J. Dzieje piкknej Bitynki. Opowieњж o їyciu Zofii Wittowej-Potockiej. (1760-1822). - 6-e wyd. - W., 1995.. На основі історичних документів тих часів автор подає широку панораму епохи; характеризуючи постать Софії, польський історик побіжно звертає увагу і на особистість Станіслава Щенсного. Загалом, у цій монографії автор намагався подати всі беззаперечні факти з життя Софії Ґлавані та належними джерелами обґрунтувати свої припущення. Попри це, багато фрагментів й аспектів її життя та діяльності залишилися таємницею. Неординарній долі одного із синів С.Щ. Потоцького - Мечислава - і його дітей присвячене дослідження Є. Лоєка «Нащадки Щенсного» Јojek J. Potomkowie Szczкsnego. Dzieje fortuny Potockich z Tulczyna; 1799-1921. - 4-e wyd. - W., 1996.. Заслуговують на увагу й ті праці польського історика, де розкривається тло епохи, на яку припадає найбільш активна політична діяльність Потоцьких Јojek J. Dzieje zdrajcy. Szczкsny Potocki. - 2-e wyd. - W., 1995; Јojek J. Geneza i obalenie Konstytucji 3 Maja: polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787-1792. - Lublin, 1991; Јojek J. Kalendarz historyczny: polemiczna historia Polski. - W., 1996; Јojek J. Konstytucja 3 Maja. - Lublin, 1989; Јojek J. Ku naprawie Rzeczypospolitej: Konstytucja 3 maja. - W., 1996; Јojek J. Stanisіaw August Poniatowski i jego czasy. - W., 1998..

У 2007 р. побачив світ перший в Україні бібліографічний словник В. Колесник «Відомі поляки в історії Вінниччини» Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини: Біографічний словник / В. Колесник. - Вінниця, 2007., в якому значний масив матеріалу присвячений магнатам Потоцьким. Це перше видання такого типу в межах України, що сприяє не лише кращому знайомству з історією і культурою народу-сусіда, а й ширшому і глибшому розумінню вітчизняної історії.

Третю групу становлять роботи, в яких науковці торкаються суспільно-політичних і соціально-економічних аспектів, пов'язаних з українськими маєтностями Потоцьких.

У працях В. Смолія, М. Кояловича, Е. Сташевського, А. Корнілова, П. Кулаковського Смолій В. Возз'єднання Правобережної України з Росією / В. Смолій. - К., 1978; Коялович М. Итория воссоединения западнорусских униатов старых времен / М. Коялович. - СПб., 1873; Сташевский Е. История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII - первой половине ХІХ в. / Е. Сташевский. - М., 1968; Корнилов А. Русская политика в Польше со времени разделов до начала XX века / А. Корнилов. - Петроград, 1915; Кулаковский П. Поляки и вопрос об автономии Польши / П. Кулаковский. - СПб., 1906. аналізується ситуація на Правобережній Україні в період поділів Речі Посполитої, порушується питання суспільного розвитку південно-західних губерній. Боротьбі тульчинських міщан із Потоцькими як власниками міста присвячена стаття С. Шамрая Шамрай С. Боротьба тульчинських міщан з графами Потоцькими (1797-1837) / С. Шамрай // Записки історичної секції Української Академії Наук. - К., 1929. - Т. ХХІІ. - С. 115-135..

Наукові розвідки, присвячені польському повстанню 1830-1831 рр. та суспільному розвитку 30-60 рр. ХІХ ст., представлені роботами М. Окунєва, М. Орлова, В. Дьякова, В. Зайцева, Л. Обушенкової Окунев Н. История второй половины польской войны 1831 г. / Н. Окунев. - СПб., 1835; Орлов Н. Усмирение польского восстания 1831 и 1863 гг. / Н. Орлов. - М., 1912; Дьяков В., Зайцев В., Обушенкова Л. Социальный состав участников польского восстания 1830-1831 гг. (по материалам западных губерний Российской империи) / В. Дьяков, В. Зайцев, Л. Обушенкова // Историко-социологические исследования: На материалах славянских стран. - М., 1970. та ін.

Розвідка І. Кравченка Кравченко І. Ямпільський маєток наприкінці XVIII - та в першій чверті ХІХ століття / І. Кравченко // Студії з історії України науково-дослідної катедри історії в Києві. - К., 1929. - Т.2. - С.56-95. досліджує історію землеволодіння і господарської діяльності поміщиків Правобережжя на прикладі Ямпільського маєтку Потоцьких на Поділлі.

Український дослідник І. Кривошея вивчав проблеми демагнатерізації володінь Потоцьких на Правобережній Україні, досліджував маєтності Потоцьких на Уманщині Кривошея І. Демагнатеризація уманських маєтків магнатів Потоцьких (кінець XVIII - перша третина ХІХ ст.) / І. Кривошея // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - Випуск VI. - К., 2003; Кривошея І. Еволюція дворянства Правобережної України наприкінці XVIII-XX ст. (за матеріалами Київської губернії): автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 / І. Кривошея. - К., 1997; Кривошея І. Конфіскація Уманських маєтків Олександра Потоцького до Російської казни / І. Кривошея // Україна на порозі ХХІ ст.: Збірник наукових праць. - К., 1999; Кривошея І. Поміщики Уманського повіту між польськими повстаннями (30-50 рр. ХІХ ст.) / І. Кривошея // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. Випуск ІІІ. - К., 2001; Кривошея І. Графи Потоцькі: сторінки історії тульчинської лінії / І. Кривошея. - Умань, 2006; Кривошея І. Потоцькі герба Пилява: Тульчинська лінія / І. Кривошея. - К., 2000..

Н. Темірова вперше простежила зміни в соціально-економічному становищі поміщиків українських губерній, що входили до складу Російської імперії в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. На основі широкого кола джерел нею показане економічне підґрунтя еволюції поміщицтва в напрямку від стану до класу, переглянуто традиційно негативну оцінку місця поміщицтва в економічному житті дореволюційної України, звернуто увагу на національний склад поміщиків, зокрема польського походження, серед яких виділено й Потоцьких Темірова Н. Добродійна діяльність поміщиків України / Н. Темірова // Український селянин: Праці науково-дослідного інституту селянства. - 2001. - № 1. - С. 74-75; Темірова Н. До проблеми сутності поміщицького господарства України пореформеного періоду / Н. Темірова // Історичні та політологічні дослідження. Науковий журнал. - 2002. - № 2 (10). - С. 83-92; Темірова Н. Поміщики України в 1861-1917 рр.: соціально-економічна еволюція / Н. Темірова. - Донецьк, 2003; Темірова Н. Соціально-економічна еволюція поміщицтва в Україні в 1861-1917 рр.: автореф. дис. на здобуття ступеня докт. істор. наук.: спец. 07.00.01 / Н. Темірова. - Донецьк, 2003; Темірова Н. Теплицько-Ситківецький маєток Потоцьких / Н. Темірова // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. - Т. 2. - Донецьк, 2002. - С. 66-72 та ін..

Характер господарської діяльності родин Потоцьких і Сангушків у Волинській губернії показано в роботах В. Павлюка Павлюк В. Магнатерія Волині в соціально-економічному та культурному житті Правобережжя у ХІХ ст. / В. Павлюк - Острог, 2000; Павлюк В. Шляхетські родини Сангушків і Потоцьких в контексті економічного розвитку краю другої половини ХІХ ст. / В. Павлюк // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: Зб. Наук. праць за матеріалами міжнародної наукової конференції. - Хмельницький, 1999. - С. 220-236., який показав вплив великих господарств на розвиток краю.

Проблемам функціонування поміщицьких маєтків у контексті соціально-економічної трансформації на Правобережній Україні присвячено роботи О. Лобко Лобко О. До історії родинних цінностей Потоцьких, Строганових, Щербатових / О. Лобко // Студії Кам'янець-Подільського Центру дослідження історії Поділля / Ред.: Л.В. Баженов. - Кам'янець-Подільський, 2005. - Т. 1. - С. 326-334; Лобко О. Зв'язки між родинами Потоцьких (гербу срібна Пилява), Строганових, Щербатових // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства / О. Лобко. - Біла Церква, 2000. - С. 34-37; Лобко О. Поміщицькі маєтки Правобережжя в умовах суспільно-економічної трансформації 1831-1917 рр. (за матеріалами володінь графів Потоцьких): автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01/ О. Лобко. - К., 2008; Лобко О. Теплицько-Бубновецький-Ситковецький маєток родини Потоцьких ХІХ - початку ХХ ст. / О. Лобко // Наукові записки НаУКМА. - К., 2006. - Т. 52. Історичні науки. - С. 18-25; Лобко О. Трансформація земельної власності в Російській імперії (на прикладі маєткових комплексів представників родин Потоцьких, Строганових, Щербатових на Поділлі кінець XVIII - поч. ХХ ст.) / О. Лобко // Україна і Росія: досвід історичних зв'язків та перспективи співробітництва: Зб. наук. пр. / За ред.: О. Кожухаря, В. Вєтохіної. - Кривий Ріг, 2004. - С. 153-167 та ін.. На основі широкого кола архівних джерел та літератури автор досліджує комплекс маєтків родини Потоцьких, установлює обставини переходу володінь від одного власника до іншого; вивчає питання про вплив родини Потоцьких на соціально-економічну історію Правобережжя; простежує динаміку кількісних і якісних змін у маєтках Потоцьких; показує їх роль у становленні та розвитку окремих галузей промисловості.

Серед досліджень польських істориків доречно виділити роботи В. Серчика Serczyk W. Gospodarstwo magnackie w wojewуdztwie podolskim w drugiej poіowie XVIII wieku. - Wrocіaw-Warszawa-Krakуw, 1965; Serczyk W. Koliszczyzna. - Krakуw, 1968; Serczyk W. Wіoњж humahska w drugiej polowie XVIII wieku (z problematyki spokcznej i gospodarczej) // Zeszyty Naukowe UJ. - Prace Historyczne. - Krakow, 1961. - Z. 5. - S. 75-100., які й сьогодні залишаються єдиним комплексним опрацюванням документації магнатських маєтків Подільського воєводства другої половини XVIII ст. Дотичними до тематики дослідження є роботи Б. Смоленської, А. Майдановського, І. Рухлякової, П. Вітовського Smoleсska B. Administracja gospodarcza dуdr wilanowskich i ich kancelaria rachunkowo-kontrolna (XIX-XX w.) // Archeion, 1957. - T. 27. - S. 217-234; Smoleсska B. Struktura i funkcjonowanie Dуbr Wilanowskich (1800-1864). - Poznaс, 1975; Majdowski A. Ze studiуw nad fundacjami Potockich z Wilanowa. - W., 1993; Rychlikowa I. Szkice o gospodarce panуw na Јaсcucie // Kwartalnik Historyczny. - 1973. - № 2. - S. 445-448; Rychlikowa I. Ziemiaсstwo polskie 1789-1864. Zrуїnicowanie spoіeczne. - W., 1983; Witkowski P. La genиse et la structure de la sociйtй nobiliaire polonaise: Manuscrit йtude. - Universitй Paul-Valйry-Montpellier III, 2006; Witkowski P. L'ensemble architectural du chвteau de Tulczyn: Manuscrit йtude. - Universitй Lumiиre-Lyon II, 2005..

У четвертій групі доцільно виділити численні напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених, у яких досліджені різноманітні культурологічні аспекти, пов'язані з тульчинською лінією Потоцьких.

Так, в українській та зарубіжній історіографії майже не вивченим залишається питання про виникнення і трансформацію польських приватних театрів. Окремі аспекти цієї проблеми знайшли відображення в працях А. Веселовського, І. Полєвого, Н. Петрова, Д. Антоновича, С. Баженової та ін Веселовский А. Старинный театр в Европе / А. Веселовский. - М., 1870; Полевой И. Исторический очерк средневековой драмы / И. Полевой. - СПб., 1865; Петров Н. Старинный южнорусский театр / Н. Петров // Киевская старина. - 1882. - Т.IV; Антонович Д. Триста років українського театру / Д. Антонович. - Прага, 1925; Баженова С. Джерела виникнення польського театру на Поділлі / С. Баженова. - Режим доступу до ресурсу: http://www.forest.ru /tovtry/ru/history/statti/dzherela_polskogo_teatru.html; D№browski S. Niedole aktorуw w XVIII wieku // Pamiкtnik Teatralny. - 1954. - Z. 3-4. - S. 251-254; Mathieu N.-C. L'Anatomie politique. Catйgorisations et idйologie du sexe. - Paris, 1991; Windakiewicz S. Teatr polski przed powstaniem sceny narodowej. - Krakуw, 1921; Simon L. Dykcjonarz teatrуw polskich. - W., 1935 та ін.. Минулому приватного театру Потоцьких у Тульчині присвячена розвідка польського вченого Р. Соболя Sobol R. Z dziejуw teatru Potockich w Tulczynie // Pamiкtnik Teatralny. - 1966. - Z. 1-4. - S. 189-222..

Біографічний аспект, пов'язаний із Тульчинською бібліотекою, вивчений вельми ґрунтовно. Неодноразово увагу дослідників привертали представники тульчинської гілки роду Потоцьких, і насамперед, особистість та політична діяльність її протопласта Станіслава Щенсного, неординарне життя його третьої дружини грекині Софії Потоцької, доля прямого спадкоємця Тульчинського маєтку їхнього сина Мечислава. Це втілилося як в монографіях Є. Лоєка, так і в публікаціях Е. Александровської Aleksandrowska E. List Tomasza Kajetana Wкgierskiego do Stanisіawa Szczesnego Potockiego z przeіomu lat 1784-85 // Wiek Oswiecenia. - W., 1995. - T. 11; Aleksandrowska E. Zabawy przyjemne i poїyteczne, 1770-1777: Monografia bibliograficzna. - Wrocіaw, 1959.. Але в них практично не йдеться про аспект «власник-бібліотека». Під таким кутом зору написана інформаційно-наукова стаття Г. Вольщанової, присвячена власникам бібліотек із тульчинської гілки роду Wolszczanowa H. Potocki: Stanisіaw Szczкsny, Jуsefa Amelia z Mniszchуw, Stanisіaw Septym, Jrosіaw, Mikoіaj // Sіownik pracownikow ksi№їki polskiej. - W., 1972. - S. 709-710..

Про Тульчинську бібліотеку зустрічаємо короткі відомості в праці оглядового характеру Ф. Радзішевського Radziszewski F. Wiadomoњж historyczno-statystyczna o znakomitszych bibliotekach i archiwach publicznych i prywatnych tak niegdyњ byіych jako i obecnie istniej№cych w krajach dawn№ Polsk№. - Krakуw, 1875.. Згадки про тульчинську книгозбірню містять праці польських книгознавців З. Коссаковської-Шанаї, Б. Маєвської-Машковської, М. Ніткевич, присвячені Ланьцутській бібліотеці Любомирських-Потоцьких Kossakowska-Szanaja Z., Majewska-Maszkowska B. Zamek w Јaсcucie. - W., 1964; Nitkiewicz M. Biblioteka i їycie kulturalne Јaсcuckiej rezydencij. - Јaсcut, 1986; Nitkiewicz M. Katalog czasopism biblioteki zamkowej w Јaсcucie. - Јaсcut, 1977..

На сьогодні багато сучасних книгознавчих розвідок польських дослідників присвячено саме стародрукам Тульчинської книгозбірні. У каталозі бібліотеки музею-замку в Ланьцуті, укладеному С. Вишньовською, зроблено науково-бібліографічний опис тульчинських стародруків, які нині зберігаються в Ланьцутській бібліотеці. У передмові до каталогу вміщено короткий, але докладний екскурс в історію Тульчинської книгозбірні Wiњniowska Z. Katalog starych drukуw biblioteki Muzeum-Zamku w Јaсcucie. - Јaсcut, 1974..

У ґрунтовних публікаціях М. Струтинської Strutynska M. Stare druki proweniencij Potockich i z Tulczyna w zbiorach Biblioteki Uniwersytetu Mikoіaja Kopernika w Toruniu // Z badaс nad polskimi ksiкgozbiorami historycznymi: Wyniki perspektywy. - W., 1992. - T. XIV; Strutynska M. Stare druki proweniencij Potockich z Tulczyna w zbiorach Biblioteki Uniwersytetu Mikoіaja Kopernika w Toruniu. Adenda // Z badaс nad polskimi ksiкgozbiorami historycznymi: Zbiory rozproszone. - W., 1993.- T. XV. про стародруки з провенієнціями представників роду Потоцьких у бібліотеці Торунського університету ім. М. Коперніка, серед яких є книжки з Тульчина, подано їх науково-бібліографічний опис, книгознавчий аналіз та в загальних рисах історію книгозбірні. Огляд видань із Тульчинської книгозбірні, що зберігаються в Науковій бібліотеці Королівського замку у Варшаві, викладено в публікації А. Дзеньцьол Dziкcioі A. Ksi№їki Potockich z Tulczyna w zbiorach starych drukуw w zamku Krolewskim // Kronika Zamkowa. - W., 1987. - № 4. - S. 14-17.. У монографічному дослідженні про історію Віляновської бібліотеки автор Я. Рудницька, розглядаючи надходження книжок до Вілянова з інших книгозбірень, приділяє увагу і стародрукам із Тульчина, які потрапили туди шляхом спадку і тепер зберігаються в Національній бібліотеці Варшави Roїycki Ed. Z dziejуw kultury ksi№їki w Kamiencu Podolskim w XVI-XVIII w. // Z badaс nad polskimi ksiкgozbiorami historycznymi: Studia i materiaіy. - W., 1997. - T. 18. - S. 71-83..

Тульчинська бібліотека Потоцьких активно вивчалася українським книгознавцем І. Ціборовською-Римарович Римарович І. Родові книгозбірні Правобережної України XVIII ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: історія та бібліографічна реконструкція: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.08 / І. Римарович. - К., 2001; Ціборовська-Римарович І. Книжки Тульчинської бібліотеки Потоцьких / І. Ціборовська-Римарович // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наукові праці НБУВ. Вип. 1 / Редкол.: О. Онищенко та ін. - К., 1998. - С. 117-121; Ціборовська-Римарович І. Польські видання XV-XVlll ст. у фонді відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського / І. Ціборовська-Римарович // Бібліотечний вісник. - 2004. - N4. - С. 2-7; Ціборовська-Римарович І. Родові бібліотеки Правобережної України століття (Вишневецьких - Мнішеків, Потоцьких, Мікошевських): історична доля та сучасний стан / І. Ціборовська-Римарович. - К., 2006; Ціборовська-Римарович І. Стародруки як джерело біографічних досліджень / І. Ціборовська-Римарович // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Вип. 13 / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. АБУ; Редкол.: О. Онищенко (гол.) та ін. - К., 2004. - С. 34-45 та ін., яка намагалася зробити історико-книгознавчу реконструкцію магнатських книгозбірень, зокрема й тульчинської, а також дослідницею Л. Стрєльніковою Стрєльнікова Л. Тульчинські «ельзевіри» / Л. Стрєльнікова // Книжник. - 1991. - № 5; Стрєльнікова Л. Посланці з минулого (до історії книги на Поділлі) / Л. Стрєльнікова. - Вінниця, 1992..

Долі родинного архіву Потоцьких із Тульчина й огляду його документів, що зберігаються в ЦДІАУК та бібліотеці ПАН (Краків), присвячені публікації українських архівістів Л. Гісцової, Л. Сухих, Д. Шовкового, Н. Черкаської, польської вченої Б. Шнайдрової та ін. Гісцова Л. До історії родових і особових фондів землевласників Правобережної України XVI - початку ХХ ст. / Л. Гісцова // Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: Наук. доп. всеукр. конф., 19-20 листоп. 1996. - К, 1997. - Ч. І. - С. 101-106; Гісцова Л., Шовковий Д. Тульчинська лінія Потоцьких у документах державного історичного архіву України, м. Київ: Огляд / Л. Гісцова, Д. Шовковий // Історія України. - 1997. - № 18; Сухих Л. Документи з родових архівів магнатів і шляхти Волині та Правобережної України в колекціях Центрального державного історичного архіву України в Києві: історія, склад, стан науково-довідкового апарату та перспективи його розвитку / Л. Сухих // Наук. доп. Всеукр. конф. (Київ, 19-20 листоп. 1996 р.). - К., 1997. - Ч. 2. - С. 90-96; Черкаська Н. До історії збірки «магнатських» фондів Центрального архіву давніх актів у Києві (1921-1945) / Н. Черкаська // Архіви України. - 2002. - № 4-6. - С. 77-119; Baсkowski P. Polskie archiwa magnackie w Centralnym Paсstwowym Archiwum Historycznym w Kijowie // Archeion. - W., 1964. - T. 40. - S. 173-176; Hiscowa L.Z. Tulczyсska linia Potockich w aktach zespoіu № 49 Centralnego Paсstwowego Historycznego Archiwum Ukrainy w Kijowie // Miscellanea historico-archivistica. - W., 1997. - T. 8. - S. 99-104; Schnaydrowa B. Fragment zbiorуw tulczynskich w rкkopisach Biblioteki Polskiej Akademii nauk w Krakowie // Rocznik Biblioteki Polskiej Akademii nauk w Krakowie. - Wrocіaw; Warszawa; Krakуw, 1969. - R. 15. - S. 89-102; Szowkowyj D. Dzieje i zawartoњж dokumentуw z zespoіu Potockich przechowanego w Centralnym Panstwowym Archiwum Historycznym Ukrainy w Kijowie (Zespoі 49, inw. 1,2,3) // Miscellanea historico-archivistica. - W., 1997. - T. 8. - S. 105-111 та ін.

Історія виникнення і розвитку дендрологічного парку «Софіївка» та імена його творців оповиті легендами, які складалися впродовж усього часу існування цього казкового творіння природи і людських рук. У цих описах є історичні й фактичні похибки і суперечності. Адже кожний автор додавав своїх емоцій, вражень, розуміння змісту і художньої цінності цієї унікальної пам'ятки. Величезний інтерес викликають роботи авторів другої половини ХІХ ст. Андреев Н. Софиевка / Н.Андреев // Московский телеграф. - 1832. - № 5. - С. 68-82; Долгорукий И. Софиевка / И. Долгорукий // Вестник Европы. - 1811. - № 6. - С. 123-133; Зыков В. К истории Умани / В. Зыков. - Умань, 1916; Иващенко В. Исторический очерк Умани и Царицына сада (Софиевки) / В. Иващенко. - К., 1895; Каталог деревьев и кустарников Уманского Царицына сада на 1905 г. - Умань, 1905; Пашкевич В. Уманский Царицын сад / В. Пашкевич // Вести императорского российского общества садоводства. - Спб.,1894. - №3. - С. 167-179 та ін., цінними матеріалами насичені роботи дослідників історії парку ХХ ст. Вороновицкий А. Сказочный парк / А. Вороновицкий // Природа. - 1969. - № 10. - С. 98 - 101; Кислий І. Пам'ятники паркової архітектури на Україні: парк ім. 3-го Інтернаціоналу в Умані / І. Кислий // Архітектура Радянської України. - 1939. - № 9. - С. 17-21; Лыпа А. «Софиевка»: Уманский государственный заповедник (1796-1949) / А. Лыпа. - К., 1948; Максим'юк Т., Дідик В. Дендропарку «Софіївка» в Умані - 200 років / Т. Максим'юк, В. Дідик // Архітектурний вісник. - 1997 р. - № 2. - С. 25-27; Наймарк Й. Архітектура малих форм в Уманському парку-заповіднику / Й. Наймарк // Архітектура Радянської України. - 1939. - № 9. - С. 22-25; Роготченко А. Уманское чудо / А. Роготченко. - К., 1973; Храбан Г. Перший архітектор Софіївки / Г. Храбан // УІЖ. - 1971. - № 9. - С. 103-108 та ін., цікаві описи парку знаходимо в роботах зарубіжних дослідників та митців Swaryczewska M. Zofijуwka Potockich w Humaniu. - Teka komisji urbanistyki i architektury, 1990. - T. 24. - S. 101-109. - T. 25. - S. 95-104; Themery T. Guide de Sophiovka, surnomme la merveille de l'Ukraine, jardin de la couronne, situe pres d'Human, dans les colonies militaires. - Odessa, 1846; Trembecki S. Zofijуwka: Wstep і objasnienia Adama Mickiewicza. - Poznan, 1822 та ін., науковим підходом вирізняються роботи директора Національного дендропарку «Софіївка» НАН України І. Косенка і його однодумців Клименко Т. Умань во времена владения ею дворянським родом Потоцьких: расцвет и упадок / Т. Клименко // Wschodni rocznik humanistyczny. - Lublin-Radzyn Podlaski-Siedlce, 2005. - T. II. - S. 117-123; Клименко Т. Умань за часів Потоцьких: документальна замальовка / Т. Клименко // Архіви України . - 2005. - №4. - С. 237-241; Косенко І. Дендрологічний парк «Софіївка» / І. Косенко. - Умань, 2003; Косенко І., Кривошея І. «Софіївка» - одіссея Потоцьких / І. Косенко, І. Кривошея. - К., 2007; Косенко І., Копотун В. Дендрологічний парк «Софіївка» - перлина в короні парків світу. Фотонарис / І. Косенко, В. Копотун. - Вінниця, 1999; Косенко І. Історія заснування, будівництва, розвитку та збереження дендропарку «Софіївка» НАН України / І. Косенко // Ogrody rezydencji magnackich XVIII-XIX wieku w Europie srodkowej i wschodniej oraz problemy ich ochrony ogrody Potockich. - W., 2000. - S. 46-56; Косенко І. «Софіївка» як прообраз французьких пейзажних парків другої половини ХVIII століття / І. Косенко // Інтродукція рослин. - 2003. - №1-2; Косенко І. 50-річчя Національного дендрологічного парку «Софіївка» як наукової установи НАН України / І. Косенко. - Режим доступу до ресурсу: http://www.sofiyivka.org.ua/ua/45.htm; Косенко И., Шиф Е. Мифы и сказания в парке «Софиевка» / И. Косенко, Е. Шиф. - Кн. 1. - Умань, 2006 та ін., надзвичайно багатими є Інтернет-ресурси.

З-поміж загальних праць з історії резиденцій польської шляхти на давніх територіях Речі Посполитої доречно виділити наукові розвідки А. Урбанського Urbaсski A. Memento kresowe.- W., 1929; Urbaсski A. Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi. - W., 1928; Urbaсski A. Pro Memoria.- W., 1929; Urbaсski A. Z czarnego szlaku i tamtych rubieїy. - W., 1928., Р. Афтаназі Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. - T. 9. Wojewуdztwo Podolskie. - 2-е wyd. - Wrocіaw, Warszаwa, Krakуw, 1996; Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. - T. 10. Wojewуdztwo Вracіawskie. - 2-е wyd. - Wrocіaw, 1996; Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. - Т. 11. Wojewуdztwo Kijowskie. - 2-е wyd. - Wrocіaw, Warszawa, Krakуw, 1996.. Заслуговують на увагу також дослідження Д. Малакова Малаков Д. Архітектор Городецький / Д. Малаков. - К., 1999; Малаков Д. Минуле Немирова / Д. Малаков. - К., 1998; Малаков Д. По Брацлавщине (От Винницы до Тульчина) / Д. Малаков. - М., 1982., І. та О. Родічкіних Родічкін І., Родічкіна О. Старовинні маєтки України: Книга-альбом / І. Родічкін, О. Родічкіна. - К., 2005., у яких основну увагу приділено українським архітектурним ансамблям Потоцьких.

До п'ятої групи належать студіювання генеалогічно-бібліографічних видань, які, допомагаючи осмислити ряд теоретичних аспектів, закладають фундамент Савелов Л. Лекции по русской Генеалогии, читанныя в Московском Археологическом Институте / Л. Савелов. - М., 1908-1909; Dworzaczek W. Genealogia. - W., 1959 та ін..

У дослідженнях В. Томазова в контексті розвитку світової генеалогії відтворюється історія становлення вітчизняного родознавства, узагальнюється світовий досвід методики генеалогічного дослідження Томазов В. Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII - початок ХХІ ст.) / В. Томазов. - К., 2006; Томазов В.В. До історії української гілки старовинного роду Томар / В. Томазов // Українська біографістика. Зб. наук. праць. - К., 1999. - Вип. 2. - С. 193-200; Томазов В. До родоводу М.А. Маркевича. (Бабуся Єлизавета Василівна Кочубей та її родичі) / В. Томазов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць / Відп. ред. В. Смолій. - К., 1997. - С. 227-243; Томазов В. З генеалогії козацьких родів: Костянтиновичі та Вернадські / В. Томазов // Історія українського середньовіччя: козацька доба. Зб. наук. праць: У 2 ч. / Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко. - К., 1995. - Ч. 2. - С. 52-63; Томазов В.В. Максимович як генеалог українського дворянства / В. Томазов // 150 років розвитку вітчизняної історичної науки в Київському університеті. Матер. Республ. наук.-практ. конф. [Київ, 20-21 жовтня 1992 р.] / Під ред. Я. Серіщева - К., 1993. - С. 98-101; Томазов В. Марковичі / В. Томазов // Старожитності. - 1994. - № 1/2. - С. 24-25; Томазов В. Перспективы развития исторической генеалогии на Украине / В. Томазов // ЛИРО. - 1998. - Вып. 3 (47). - С. 103-105; Томазов В. Про перспективи розвитку історичної генеалогії / В. Томазов // Четверта наук. геральд. конф. З6. тез повідомлень та доп. / Упор. А. Гречило. - Львів, 1994. - С. 75-77; Томазов В. Родовід. Науково-методичний посібник / В. Томазов. - К., 2001; Томазов В. Становлення української генеалогії як наукової дисципліни. Початковий етап / В. Томазов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. З6. наук. праць та спогадів: У 2-х ч. / Відп. ред. М. Дмитрієнко. - К., 2001. - Число 6 (7). - Ч. 1. - С. 96-104..

Монографія Н. Яковенко не є суто генеалогічною, вона скоріше висвітлює аспекти соціальної історії Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XVI - до середини XVII ст.: (Волинь і Центральна Україна) / Н. Яковенко. - К., 1993.. Однак, з огляду на величезний генеалогічний матеріал, зосереджений у розвідці, його нову інтерпретацію, оригінальні трактування деяких спірних проблем українського родознавства, це фундаментальне дослідження стало значною подією в українській історичній науці взагалі та в українській генеалогії зокрема.

Методика здійснення генеалогічного дослідження наводиться в розвідці З. Служинської та М. Шамека «Генеалогія. Побудова, аналіз та застосування родоводів» Служинсъка З., Шамеко M. Генеалогія / З. Служинсъка, M. Шамеко. - Львів, 2000.. Автори висувають визнану в усьому світі методику поетапного складання родоводу: перший - збирання родовідного досьє, другий - формування генеалогічних карток та останній - побудова генеалогічної таблиці чи укладання родовідного розпису. Тут же подано приклад генеалогічної картки.

Історіографічний огляд міститься в монографії В. Кривошеї «Генеалогія українського козацтва. Нариси історії козацьких полків», що побачила світ 2002 р. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Нариси історії козацьких полків / В. Кривошея. - К., 2002. У ньому дослідник спиняється тільки на тих генеалогічних працях попередників, що стосуються козацької старшини, оскільки це зумовлено темою його роботи, хоча у вступі до книги В. Кривошея також торкається історії формування української генеалогії, де практично повністю наводить тези з попередніх своїх праць Кривошея В. Еліти нації і еліти суспільства (або деякі питання української генеалогії) / В. Кривошея // Розбудова держави. - 1998. -№ 1/2. - С. 98-105; Кривошея В. Національна еліта Гетьманщини (Персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648-1782 рр.): У 2-х ч. / В. Кривошея. - К., 1998; Кривошея В. Українська генеалогія: стан і перспективи розвитку / В. Кривошея // Перша заочна наук. конф. з питань генеалогії і біографіки, присв. 160-річчю з дня народження О.М. Лазаревського. Тези повідомлень. - Вінниця, 1994. - С. 3-4..