Духовне життя населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 94 (477) «1939/1945»: 304.44

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 рр.)

07.00.01 - Історія України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук

Грідіна Ірина Миколаївна

Донецьк 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі історії України Донецького національного університету

Науковий консультант: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Реєнт Олександр Петрович, Інститут історії України НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України, завідувач відділу історії України ХІХ - поч. ХХ ст.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Даниленко Віктор Михайлович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст.

доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Солдатенко Валерій Федорович, Голова Українського інституту національної пам'яті.

доктор історичних наук, професор Стяжкіна Олена Вікторівна, професор кафедри історії слов'ян Донецького національного університету

Захист відбудеться «19» листопада 2010 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.51.02 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, ІІ навчальний корпус, ауд. 38.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано «18» жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Крапівін О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Будь-яке суспільство має два рівні існування -матеріальне і нематеріальне, що охоплюють психологію взаємодії між людьми, мотивацію їх вчинків, цінностей і правил, усвідомлення оточуючої дійсності та умов життя. Саме властивість людини усвідомлювати саму себе та інших, тобто її нематеріальна - духовна сутність, покликана відобразити якісні характеристики суспільства.

Менталітет, умонастрої і психологічні орієнтації людини є самостійним чинником політичного або економічного розвитку, вони впливають на особливості соціальної поведінки і певною мірою визначають механізм прийняття рішень, у тому числі й у владних структурах. Але дослідження духовного життя суспільства є однією з тих проблем соціальної історії, предмет якої до сьогодні остаточно не виокремився.

Саме тому надзвичайну актуальність та дослідницький інтерес представляють трансформація світосприйняття людей під впливом певної ідеології, адаптація їх до нового життєвого укладу, зміни традиційних і вкорінення нових стереотипів і цінностей у звичках та навиках усвідомлення власного життя; політика та ідеологія щодо оформлення повсякденних практик.

Особливий інтерес представляє духовне життя суспільства у переломні моменти історії, прикладом чого може служити Друга світова війна та її складова - Велика Вітчизняна, які мали не тільки руйнівні наслідки, але, водночас, виступили механізмом накопичення нового досвіду, вироблення нових моделей поведінки, трансформації духовних орієнтирів, що продовжують надавати стійкого впливу на людину та суспільство у мирні часи. При цьому на перший план виводяться не стільки свідоцтва жахливості тоталітарної епохи, скільки її чисельні протиріччя, лакуни, механізми, за допомогою яких люди досягали внутрішньої свободи, підбудовували під себе чисельні правила і регуляції, домагались певного рівня соціальної інтеграції і пристосування різноманітних бюрократичних і ідеологічних механізмів до повсякденних потреб.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках держбюджетної теми історичного факультету Донецького національного університету «Актуальні проблеми історії України: регіональні аспекти» (державний реєстраційний номер № 0105U004466).

Об'єктом дослідження виступає цивільне населення України під час Другої світової війни, як носій духовності. Оскільки дослідження має конкретно-історичний характер, то нас цікавить коло питань, тісно пов'язаних як з колективною (масовою), так і з індивідуальною (особистою) характеристиками безпосередніх учасників історичних подій, з урахуванням усього комплексу геополітичних, економічних, соціально-політичних, ідеологічних і національних чинників впливу.

Предметом вивчення є духовна складова повсякденного життя населення України, під якою нами розуміється та сфера буття, в якій об'єктивна, надіндивідуальна реальність трансформувалась у реальність індивідуальну, суб'єктивну, притаманну кожній людині.

Хронологічні рамки аналізу охоплюють період Другої світової війни 1939-1945 рр.: від подій, пов'язаних з приєднанням Західної України до УРСР, і до переможного завершення Великої Вітчизняної війни. Разом з тим, у межах необхідності, розглядаються окремі явища і процеси, які відбувались у до- та післявоєнний періоди. Їх дослідження має принципове значення в розумінні еволюції картини світу радянської людини під впливом панівних ідеологій.

Географічні межі осягають весь територіальний простір сучасної України, за винятком Криму та Закарпатської області, оскільки ці регіони були включені до складу УРСР після 1945 р.

Мета дослідження полягає у визначенні чинників еволюції та з'ясуванні сутності духовного життя цивільного населення України під час кризових суспільних явищ (а саме - під час Другої світової війни), ґрунтуючись на аналізі досвіду учасників подій. Основна увага зосереджена на реконструкції відображення в свідомості людини історичних фактів, що відбувались у той час.

Виходячи із загальної мети, до комплексу завдань дослідження входить розробка наступних питань:

- аналіз ступеня вивченості проблеми, визначення теоретичних підходів до дослідження такого явища як духовне життя людини, окреслення кола джерел вивчення духовного життя цивільного населення України в роки Другої світової війни та визначення методів і прийомів розкриття їх пізнавальних можливостей;

- характеристика цивільного населення України як носія духовності за демографічною, соціальною, національною, релігійною, ґендерною ознаками;

- виявлення онтолого-побутових та ідеолого-герменевтичних чинників духовного життя населення України в радянській державі;

- оцінка стану духовної безпеки в країні напередодні та на початку Другої світової війни;

- простеження зміни радянського ідеолого-герменевтичного світу протягом війни;

- характеристика зусиль окупаційної влади щодо формування духовного життя населення України;

- оцінка зовнішніх впливів радянської та нацистської ідеологій на духовно-ціннісні орієнтації українського народу;

- реконструювання внутрішнього виміру духовного життя цивільного населення через мовний дискурс, фольклор та сміхову культуру;

- визначення ролі релігійної свідомості населення України в роки Другої світової війни;

- виявлення духовних стратегій виживання людей під час екстремальних умов війни.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена самою постановкою проблеми, адже духовне життя населення України в роки Другої світової війни вперше у вітчизняній історіографії стало предметом спеціального конкретно-історичного дослідження.

Критичний аналіз літератури з досліджуваної проблеми та введення до обігу різноманітних типів та видів нових джерел дозволило автору сформулювати наступні положення, які становлять наукову новизну:

- запропоновано власний підхід щодо дослідження духовного життя населення України за умов Другої світової війни, який здійснено у двох взаємопов'язаних вимірах: внутрішньому (картина світу) та зовнішньому (ідеолого-герменевтичний світ, який в дослідженні представляє собою соціалістично-комуністичну/нацистську інтерпретації побутово-онтологічної реальності);

- у різних вимірах проаналізовано демографічні, соціальні, етноконфесійні та ментальні характеристики населення України напередодні Другої світової війни, що дало можливість виявити об'єктивні та суб'єктивні чинники формування моделей світу різних категорій населення;

- простежено взаємозв'язок та взаємовплив між рівнями задоволення матеріальних та духовних потреб населення; їх вплив на настрої, ідеї, думки, почуття, що панували в республіці з приводу матеріальних, соціальних, політичних, ідеологічних проблем;

- визначено критерії та ступінь духовної безпеки в країні напередодні та на початку Другої світової війни, місце в ній духовної складової життя населення України;

- проаналізовані «радянська» та «нацистська» моделі зовнішнього виміру організації духовного життя населення України; теоретичні засади, механізми та інструменти маніпуляції свідомістю людини. Виявлені особливості творення владними структурами зовнішнього ідеолого-герменевтичного світу саме для українського соціуму;

- на підставі залучення міждисциплінарних підходів дослідження (соціолінгвістики, соціології, культурної антропології) та широкого кола джерел усної історії реконструйовано внутрішній вимір духовного життя населення України під час Другої світової війни в контексті його дискурсних проявів, фольклору, сміхової культури;

- виявлено роль фольклору та сміхової культури у створенні захисних механізмів проти маніпуляції свідомістю населення з боку радянської та нацистської влад;

- визначено роль релігійної свідомості населення України за умов Другої світової війни як надсоціальної та наддержавної складової духовного життя;

- охарактеризовані духовні стратегії виживання людей під час екстремальних умов війни, чинники патріотизації почуттів населення;

- доведено, що населення України не представляло собою «сірої маси», мовчазного об'єкту маніпуляцій з боку владних структур: це був процес взаємовпливу. Від співпадіння чи розходження інтересів влади і суспільства залежала духовна, а отже - й національна безпека держави.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали, висновки та узагальнення дослідження можуть бути використані при написанні підручників з історії Україні в контексті повсякденності, дискурсивних практик, її відображення в усній історії; розробці спеціальних курсів щодо засад, засобів та механізму впливу на свідомість людини, духовних стратегій виживання людини в екстремальних умовах тощо. Визначення пріоритетної ролі людини у її взаєминах з владними структурами дозволяє побачити на основі емпіричних даних та узагальнень співмірність аналогій, що можуть бути враховані при формуванні політики у духовній сфері, забезпеченні духовної безпеки держави.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки, узагальнення та пропозиції належать особисто здобувачу та є її науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій на підставі нових теоретичних засад реконструйовано духовне життя населення України за умов Другої світової війни. ідеологія духовний ціннійсний радянський

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки наукового дослідження були викладені автором та обговорювались на засіданні кафедри історії України Донецького національного університету, в авторських лекційних курсах «Основи наукових досліджень», «Міжнародні відносини та зовнішня політика», «Теорія переговорів та конфліктологія» та ін. для студентів Донецького національного університету.

Одержані в ході підготовки дисертаційного дослідження результати доповідались на 13 міжнародних, національних та регіональних конференціях (Москва - 2003 р.; Донецьк - 2005 р. (5); Івано-Франківськ - 2005 р.; Бердянськ - 2007 р.; Святогірськ - 2008 р.; Софія - 2008 р.; Харків - 2009 р.; Санкт-Петербург - 2009 р.; Ростов-на-Дону - Таганрог - 2010 р.).

Монографія «Православні віруючі України в роки Другої світової війни» отримала подяку Фонду Митрополита Московського і Коломенського Макарія (Булгакова) за участь у конкурсі робіт на здобуття Макаріївської премії.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано дві монографії: «Духовне життя населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)» (24,41 друк. арк.) і «Православні віруючі України у роки Другої світової війни» (14,0 друк. арк.) та 31 наукова праця (з них 20 - у фахових виданнях, що входять до переліків, затверджених ВАК України). Загальний обсяг публікацій становить - 50,41 друк. арк.

Структура та зміст дисертації обумовлені змістом і сутністю проблеми, специфікою мети та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів (15 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (864 назви), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 516 сторінок друкованого тексту, з них основного тексту - 402 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і новизна обраної теми, її хронологічні та географічні межі, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, його зв'язок з науковими програмами, розкривається практичне значення дисертації, вказуються форми апробації результатів дослідження та його структура.

Перший розділ - «Історіографія, характеристика джерел, теоретико-методологічні засади дослідження» - присвячено відправним засадам наукової роботи.

У підрозділі 1.1 «Історіографія дослідження» з'ясовано ступінь вивченості досліджуваної проблеми, який проводився у двох площинах: 1) вивчення та аналіз історіографії, що виникла в результаті накопичення знань про розвиток українського суспільства у період Другої світової війни, який вимагав застосування хронологічно-проблемного принципу дослідження; 2) виокремлення та вивчення наукового доробку, який безпосередньо стосується окремих аспектів духовного життя населення. Тут доречним було застосування проблемного принципу дослідження.

За радянських часів сформувалася жорстка схема-конструкція у дослідженні історії Другої світової і Великої Вітчизняної війн. Пріоритетними напрямами вивчення й висвітлення були бойові дії регулярних збройних сил, партизанів і підпільників, зусилля радянського тилу, масовий героїзм і трудова звитяга, злочини окупантів тощо. Інші проблеми тоталітарного сталінського режиму свідомо замовчувались. Пізній сталінізм не представляв будь-якого публічного простору для того, щоб ставити питання про хід минулої війни. Ще в ході війни сформувалась концепція про джерела перемоги Радянського Союзу над своїми супротивниками, яка в узагальненому вигляді представлялась як перевага суспільного устрою, економічної основи, життєздатність багатонаціональної держави, що визначали духовну єдність і потенціал радянського суспільства.

У подальшому склалася своєрідна традиція переписування та деформування історіографії Великої Вітчизняної війни з-за особистої зацікавленості керівників країни в оцінках її основних подій і діячів. Так, шеститомна праця «История Великой Отечественной войны», в якій в узагальненому вигляді подавалась критика культу особи Сталіна, довгий час вважалась як одне з «найбільш серйозних описань війни» Кулиш В.М. Советская историография Великой Отечественной войны / В.М.Кулиш // Советская историография. - М., 1996. - С.284-285.. Чергова зміна влади знов призвела до перемоги «сталіністського бачення» історії Великої Вітчизняної війни. 12-томна праця з історії Другої світової війни, стала концептуальним орієнтиром для усіх інших досліджень з її історії. При цьому, незважаючи на те, йшлася мова про військові операції, або стан культури, радянські історики вивчали війну переважно на макрорівні. В контексті зазначених ідеологем в радянській історіографії досліджувались і проблеми духовного життя радянського суспільства в роки Великої Вітчизняної війни. Сам цей термін мав скоріш виключне застосування, та й то в контексті або ідеології, або культури. У шостому томі «Истории Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945» у четвертому розділі «Торжество советской социалистической идеологии» було вміщено підрозділ «Духовный облик советского народа - народа победителя» История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945. В 6-ти т. / Ред. комис.: П.Н.Поспелов и др. - М., 1965.. Як правило, духовне життя висвітлювалось в межах традиційної схеми розвитку культури узагалі Советская культура в годы Великой Отечественной войны / Отв. ред. М.П.Ким. - М., 1976; Максакова Л.В. Культура Советской России в годы Великой Отечественной войны / Л.В.Максакова. - М., 1977; Культурное строительство в прифронтовых и освобожденных районах СССР в 1941-1945 гг. Сб. ст. / Под. ред. Г.А.Куманева. - М., 1985 та ін. та її складових: місце та роль радянської інтелігенції, видавнича діяльність, література та мистецтво, наука та освіта Савельев В. М. Советская интеллигенция в Великой Отечественной войне / В. М.Савельев, В.П.Саввин. - М., 1974; Кононыхин Н. М. Партийная и советская печать в период Великой Отечественной войны / Н. М.Кононыхин. - М., 1960; Комков Г. Д. К штыку приравняли перо… [Советская культура в годы Великой Отечественной войны. Цифры и факты] / Г.Д.Комков, В. А. Куманев. - М., 1965; Суздалев П. Советское искусство в годы Великой Отечественной войны / П.Суздалев. - М., 1965; Круглянский М.Р. Высшая школа СССР в годы Великой Отечественной войны / М.Р. Круглянский. - М., 1970 та ін.. Висвітлення радянською історичною наукою даних питань спиралось на положення про морально-політичну єдність радянського суспільства, дружбу народів СРСР, керівну роль комуністичної партії, масовий героїзм народу. Особливо відзначались і ніколи не піддавались сумніву високий моральний дух, духовна єдність радянського народу Скирдо М.П. Моральный фактор в Великой Отечественной войне / М.П Скирдо. - М., 1959; Земсков А.А. Источники Победы Советского Союза в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. / А.А. Земсков. - М., 1970 та ін.. В такий спосіб картина духовного життя радянського суспільства зображалась спрощено та однобічно.

За роки незалежності у вітчизняній історіографії Другої світової і Великої Вітчизняної війн відбувалось нове історіософське осмислення концептуальних засад їх дослідження. Конкретні завдання і шляхи створення історії війни на нових теоретико-методологічних засадах виклав ще у 90-ті роки відомий дослідник М.В.Коваль Коваль М. Друга світова війна і Україна, 1939-1945 рр.: історіософські нотатки / М.В.Коваль. - К., 1999; Його ж. Україна у Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939--1945): спроба сучасного концептуального бачення / М. В.Коваль. - К., 1994 та ін..

За останні роки бібліографія досліджень, що демонструє гуманістичні підходи в дослідженні історії війни, поповнилась цілою низкою таких праць Муковський І.Т. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни / І.Т.Муковський., О.Є.Лисенко. - К., 1996; Безсмертя. Книга Пам'яті України, 1941-1945 рр. / Голова ред. комісії І.О.Герсимов. - К.,2000 та ін.. Підсумком багаторічної роботи провідних вчених України стало видання «Політичної історії України», четвертий том якої охоплює період Другої світової війни Політична історія. України. ХХ ст.: У 6 т. - К., 2002-2003. Т.4.: Україна у Другій світовій війні, 1939-1945 / Керівник тому В.І.Кучер. - К., 2003.. Здобувши статус самодостатніх об'єктів дослідження, окремі соціальні групи населення в цих розробках постали як специфічні мікросвіти з власним соціально-економічним, морально-психологічним, ментальним, етнічним, конфесійним, культурно-освітнім наповненням Ніколаєць Ю.А. Становище та настрої населення України на початку німецько-фашистської окупації (червень 1941-липень 1942 рр.) / Ю.А.Ніколаєць. - Вінниця, 1999; Вронська Т.В. В умовах війни: життя та побут населення міст України (1943-1945 рр.) / Т.В.Вронська. - К., 1995; Добров П.В. Система освіти в Донбасі в роки Великої Вітчизняної війни / П.В.Добров, М.О.Бистра. - Донецьк, 2006 та ін..

Нового звучання набула проблема окупації у вітчизняній історіографії. Засади, плани і конкретні заходи нацистів у сфері культури, їх ставлення до інтелігенції досліджено у статтях М.В.Коваля, Г.Верби, Л.Бідоча Доля української культури за «нового порядку» (1941-1944 рр.) / М.В.Коваль // Укр. іст. журн. - 1993. - №11-12. - С.15-38; Його ж. Українська культура та її діячі в політиці нацистських колонізаторів / М.В.Коваль // Укр. іст. журн. - 1993. - №9. - С.13-28; Верба Г. Сторінки історії Української академії наук в німецькій окупації (кінець 1941-початок 1942 рр.) / Г.Верба // Розбудова держави. - 1995 - № 3. - С.45-50; Бідоча Л. Українська інтелігенція в період німецької окупації: соціальний портрет та історична доля / Л.Бідоча // Сторінки воєнної історії України. Зб. наук. ст. - К., 2007. - Вип. 11. - С. 72-81. та ін. Вивчається стан окремих верств населення, що дає можливість простежити зміни у соціальній та свідомісній стратифікації українського суспільства за умов окупації Слободянюк М. Селяни України під нацистським окупаційним режимом, 1941-1944 рр. (на матеріалах південних областей) / М.Слободянюк // Київська старовина. - 2000. - № 2. - С.44-57; Салата О.О. Причини колабораціонізму української інтелігенції в умовах німецько-фашистської окупації 1941-1944 років / О.О.Салата // Гілея: Зб. наук. праць. Історичні, філософські, політичні науки. - К., 2009. - Вип. 22. - С. 111-118 та багато ін.. Доля пересічної людини, її повсякденне життя, ставлення до «нового порядку», різних політичних сил вивчаються на прикладі одного міста Скоробогатов А.В. Харків у часи німецької окупації (1941-1943): Монографія / А.В.Скоробогатов. - Харків, 2006; Борисов Г. «Дніпропетровськ, окупація». 25 серпня 1941 - 25 жовтня 1943 рр. / Г.Борисов // Архіви України. - 2005. - Вип. 1-3 (256). - С.248-255; Михайлик М.В. Нацистська пропаганда в окупованому Києві / М.В.Михайлик // Укр. іст. журн. - 2006. - № 1. - С.131-144 та ін.. Активно розробляється проблематика, у фокусі якої знаходяться ідеологія, суспільно-політичні настрої Салата О. Формування німецького інформаційного простору в рейхскомісаріаті України та в зоні військової адміністрації (червень 1941 - 1944 р.). Монографія / О.О.Салата. - Донецьк, 2010; Шайкан В.О. Ідеологічна підготовка нацистським керівництвом Німеччини нападу на СРСР 22 червня 1941 року / В.О.Шайкан // Питання історії України: Збірник наукових статей. - Чернівці, 2008. -№ ІІ. - С.49-56;. Гриневич В.А Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) / В.А.Гриневич. - К., 2007 та ін.. Важливою складовою духовного життя є релігійне життя за умов Другої світової війни, яке стало предметом активного вивчення сучасними вітчизняними дослідниками Стоколос Н.Г. Конфесійна політика окупаційної адміністрації рейхскомісаріату «Україна» в 1941-1942 рр. / Н.Г.Стоколос // Укр. іст. журн. - 2004. - № 3. - С.91-111; Гордієнко В.В. Німецько-фашистський окупаційний режим і православні конфесії в Україні / В.В.Гордієнко // Укр. іст. журн. - 1998. - № 3. - С.107-119; Лисенко О.Є. Церковне життя в Україні. 1943-1946 / О.Є.Лисенко. - К., 1998 та ін.. Водночас, віддаючи належне копіткої праці вітчизняних дослідників в актуалізації антропоцентричного підходу у вивченні історії Другої світової війни, слід зазначити, що більшість з них не виходить за межі фактографічних наративів.

Стосовно безпосередньо духовного життя населення України, то поки що відбувається становлення теоретико-методологічних засад його дослідження, так зване «осягнення духовності» Удод О.А. Історія: осягнення духовності / О.А.Удод. - К., 2001; Дровозюк С.І. Духовне життя українського селянства як предмет конкретно-історичного дослідження (20-ті роки ХХ ст.) / С.І.Дровозюк // Укр. іст. журн. - 1994. - № 5. - С.61-67 та ін.. При цьому, наприклад, С.І.Дровозюком запропоновано здійснювати конкретно-історичний аналіз духовного життя через поняття «суспільна свідомість», визнаючи при цьому, що останнє не тотожне категорії «духовне життя», а лише досить близьке до нього Дровозюк С.І. Духовне життя Подільського селянства у 20-ті роки ХХ ст. / С.І.Дровозюк. - Ел. ресурс: [Цит. 2009, 15 грудня]. - Доступний з: http://muzey.vn.ua/node/75.. Автор, оглядаючи доробок істориків за останнє десятиліття, цілком справедливо зазначив, що досягнення російської історичної науки у дослідженні тих чи інших аспектів духовного життя народу є значно вагомішими, ніж української.

У російській історіографії провідним і перспективним напрямом в розробці історії Другої світової і Великої Вітчизняної війн стало звернення дослідників до людини та її поведінки в екстремальних умовах воєнного часу. Зросла кількість робіт, присвячених «людському виміру» війни, виконаних в контексті таких сучасних дослідницьких напрямів, як соціальна історія, мікроісторія та, особливо, воєнно-історична антропологія Кринко Е.Ф. Антропологический ракурс в изучении истории Великой Отечественной войны / Е.Ф.Кринко // Человек на исторических поворотах ХХ века. - Краснодар, 2006. - С.100-107; Сенявская Е.С. Военно-историческая антропология как новая отрасль исторической науки / Е.С.Сенявская // Военно-историческая антропология. Ежегодник, 2002. Предмет, задачи. Перспективы развития. - М., 2002. - С.135-145 та ін.. Переоцінкам піддавалась масова свідомість радянського суспільства, безпосередньо духовне життя країни під час війни Козлов Н.Д. С волей к победе. Пропаганда и обыденное сознание в годы Великой Отечественной войны / Н.Д.Козлов. - СПб., 2002; Кондакова Н.И. Духовная жизнь России и Великая Отечественная война 1941-1945 гг. / Н.И.Кондакова. - М., 1995 та ін.. Водночас, даючи визначення поняттю «духовність», російські дослідники за традиційною радянською схемою ототожнюють його з поняттям «духовна культура». Суперечливу картину духовного обличчя фронтового покоління розкривають роботи О.С.Сенявської, які отримали широке визнання Сенявская Е.С. Человек на войне. Историко-психологические очерки / Е.С.Сенявская. - М., 1997; Її ж. Психология войны в ХХ веке: Исторический опыт России / Е.С.Сенявская. - М., 1999 та ін.. Але, об'єктом дослідження історика виступає людина, що воює, для чого О.С.Сенявська вводе до обігу спеціальний термін «комбатант».

У цілому, сучасні дослідження російської історіографії різних аспектів духовного життя радянського суспільства в роки війни ґрунтуються на симбіозі різноманітних наукових і світоглядних принципів, але більшість з них відрізняє непозитивістське прагнення до об'єктивності, що виражається у «поверненні до документу і факту». Поняття «духовне життя» також часто асоціюється з культурним, релігійним життям, ототожнюється або з суспільною свідомістю, або з менталітетом. Велика кількість авторів намагаються використовувати розробки зарубіжної соціальної науки у висвітленні даних проблем.

У західній історіографії проблематика духовного життя радянського суспільства знайшла своє відображення у дослідженні сутності функціонування самої сталінської системи, реконструюванні портрету соціального типу homo soveticus. Висунута у 50-ті роки теорія тоталітаризму на довгі роки визначала напрями досліджень Arendt H. The Origins of Totalitarianism / H.Arendt. - New-York, 1951; Aron R. Democratie et totalitarisme / R.Aron. - Paris, 1965; Friedrich C.J. Totalitarian Dictatorship and Autocracy. - 2nd ed. / C.J.Friedrich, Z.K.Brzezinski Cambridge (Mass.), 1965; Moore B. Soviet Politics: Dilemma of Power: Role of Ideas in Social Change / B.Moore. - Cambridge, 1950. «Батьки» традиційної совєтології займались переважно політичними питаннями: правляча партія, її офіційна ідеологія, спосіб прийняття рішень, організація всенародної підтримки, управління країною Bauer R.A. How the Soviet System Works: Cultural, Psychological and Social Themes / R.A.Bauer. - Cambridge, 1956.. Але, створена під час «холодної війни» концепція, згодом стала піддаватися критиці за категоричні та однобічні характеристики радянського суспільства як «імперії зла та насильства».

Так звані «ревізіоністи нового покоління» прагнучи віднайти джерела тоталітарної системи, почали писати «історію знизу». Саме вони ближче з усіх у розумінні сталінської епохи крізь призму сприйняття її людьми підійшли до реконструювання духовної атмосфери радянського суспільства Geyer M. Beyond Totalitarianism. Stalinism and Nazism Compared / M.Geyer, Sh.Fitzpatric. - Cambridge, 2009; Everyday in early Soviet Russia: Taking the revolution inside / Eds. Christina Kiaer and Eric Naiman. - Bloomington, 2006 та ін.. Вони намагаються проникнути за ширму пропаганди, відповісти на запитання, як по-справжньому жили і думали люди різних соціальних прошарків, чому раділи, якими засобами намагались покращити своє життя Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Совесткой России в 30-е годы: город / Ш.Фицпатрик. - М., 2008; Рольф М. Советские массовые праздники / М.Рольф. - М., 2009; Clark K. The Soviet Novel: History as Ritual. - 3-d ed. / K.Clark. - Bloomington; Indianapolis, 2000 та ін..

Багатоаспектність духовного життя суспільства вимагає вивчення кожного його фрагменту, а також тих чинників які на нього впливають. Отже, в межах міждисциплінарного підходу нами було залучено не тільки історичні, але й політологічні, соціологічні, філософські, філологічні, лінгвістичні дослідження, які так чи інакше висвітлюють різні фрагменти духовного життя людини. У дослідженні соціальної структури населення України нами були проаналізовані розробки, які беруть до уваги не тільки економічний капітал, вимірюваний у категоріях власності і доходу, а й культурний, соціальний, символічний Лаас Н. Соціальна стратифікація радянського суспільства: концептуальні пошуки в англомовній історіографії другої половини ХХ - початку ХХІ ст. / Н.Лаас. - Ел. ресурс: [Цит. 2009, 12 травня]. - Доступний з: http://www.history.org.ua/JournALL/xxx/14/7.pdf..

Матеріальне забезпечення населення, його умови життя, без чого не можна говорити про духовні потреби, досліджуються в роботах О.Осокіної Осокина Е.А. За фасадом «сталинского изобилия»: распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации. 1927-1941 / Е.А.Осокина. - М., 1998; Її ж. Цена «большого скачка». Кризисы снабжения и потребление в годы первых пятилеток / Е.А.Осокина // Советское общество: возникновение, развитие, исторический финал: В 2 т. - М., 1997. - Т.1. - С.205-243.. Забезпечення радянського населення житлом мало значення не тільки у задоволенні його матеріальних потреб, але й створювало певний світогляд, про що йдеться мова в дослідженнях І.Орлова та С.Коткіна Орлов И.Б. Жилищная политика советской власти в первое послереволюционное двадцатилетие / И.Б.Орлов // Наука - сервису: VIII Междунар. науч.-практ. конф.: Сб. докл. - М., 2003. - С.142-149; Коткин С. Жилище и субъективный характер его распределения в сталинскую эпоху / С.Коткин // Жилище в России: век ХХ. Архитектура и социальная история. Монографический сборник. - М., 2001. - С.103-112..

Створення зовнішнього ідеолого-герменевтичного світу радянської людини розкривається в праці М.Геллера, присвяченій формуванню «нової» радянської людини Геллер М. Машина и винтики: История формирования советского человека / М.Геллер. - М., 1994.. Впливам на свідомість присвячені роботи С.Г.Кара-Мурзи, В.Криська, Л.Леонтьєвої Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. Учебное пособие. Изд. 2-е. / С.Г.Кара-Мурза. - К., 2006; Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) / В.Г.Крысько. - Минск, 1999; Леонтьєва Л. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів: Монографія / Л.Леонтьєва. - К.-Львів, 2004 та ін. та ін.

Значну роль у формуванні радянської людини було відведено візуальним образам (плакати, карикатури, кіно та ін.), дослідження яких сьогодні є досить актуальним і перспективним напрямом гуманітарних наук Оче-видная история: Проблемы визуальной истории России ХХ столетия: Сборник статей / И.В.Нарский - Челябинск, 2008; Зоркая Н.М. Визуальные образы войны / Н.М.Зоркая // Память о войне 60 лет спустя: Россия, Германия, Европа. - М., 2005. - С.736-753 та ін..

Особливу увагу нами приділено функціонуванню духовного життя радянської людини у його внутрішньому вимірі. Проблеми мови та мовного дискурсу, як відображення духу епохи, зокрема радянської, здійснюються переважно філософами, соціологами, філологами, за рідким виключенням - істориками Забужко О. Мова і влада / О.Забужко // Урок української. - 2002. - № 9. - С.11-16; Щербенко Е.В. Мова тоталітарного суспільства / Е.В.Щербенко // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. - 2002. - Вип. 21. - С.206-219 та ін.. Побутування у фольклорі кожного народу жанрів, що відбивають його уявлення про історичне минуле завжди привертало дослідників. Разом з тим, в сучасній вітчизняній історіографії ми маємо лише поодинокі розвідки у вивченні відображення радянської дійсності українського народу в народній творчості Борисенко В. Відображення у фольклорно-етнографічних матеріалах трагедії українського народу за часів радянської дійсності / В.Борисенко // Українознавство. - 2007. - № 3(24). - С.180-184; Грінченко Г.Г. «Раскинулись рельсы далеко…»: фольклор примусових робітників нацистської Німеччини у публікаціях радянської доби / Г.Г.Грінченко // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. - Харків, 2008. - № 835. - Вип. 11. - С.103-122 та ін.. Одним із засобів виживання під час війни були гумор та сміхова культура. На сьогоднішній день їх дослідження в історичному контексті фактично не ведеться (можна навести лічені приклади конкретно-історичного висвітлення цієї теми) Стяжкина Е.В. Женщина в пространстве смеховой культуры Украины во второй половине ХХ века / Е.В.Стяжкина // Иной взгляд. Междисциплинарный альманах гендерных исследований. - Минск, 2002. - С.29-34.. Усі інші розробки з даної проблеми належать, політологам, філологам, соціологам Бергсон А. Смех / А.Бергсон. - М., 1992; Дмитриев А.В. Социология политического юмора: очерки / А.В.Дмитриев. - М., 1998; Сурай Ю. Гумор в історії української культури / Ю.Сурай // День. - 2004. - 12 березня..

Отже, історіографічний аналіз дослідження такої проблеми, як духовне життя, дає підстави робити висновки, що це явище не стало предметом спеціального історичного дослідження, що великою мірою пояснюється невизначеністю самого цього терміну та його смислового обсягу. В такий спосіб перед нами стоїть завдання не створення чергового наративу, який описував би усі без виключення прояви духовного життя українського населення в роки Другої світової війни, а дослідження практики інтеріоризації людини за умов існування в тоталітарній системі.

Підрозділ 1.2 «Характеристика джерел» присвячено окресленню кола джерел дослідження духовного життя цивільного населення України в роки Другої світової війни, визначенню методів та прийомів розкриття їх пізнавальних можливостей. Реконструкція духовного життя населення України часів Другої світової війни вимагала залучення усією різноманітності джерел, які нами класифіковано за типами: письмові, усні та зображальні.

Найбільш численні джерела - письмові - нами класифіковано за загальноприйнятим принципом походження.

Аналіз законодавчих та нормативних актів як радянської так і окупаційної влад дає можливість реконструювати «зовнішню» організацію духовного життя населення України. Така особливість радянської політичної системи, як зрощення радянського державного і партійного апаратів, дає підстави характеризувати Постанови ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У, резолюції з'їздів та партконференцій, що мали директивний характер, в межах групи законодавчих та нормативних джерел. У різноманітних за походженням та змістом правових документах відбились умови та чинники життя людини, які впливали на її свідомість, настрої, почуття та мрії, скеровували їх у необхідному для влади напрямку. Нормативні акти могли напряму не стосуватись сфери духовного життя, але створювали його певний фон, атмосферу настроїв і почуттів. Аналіз чисельних резолюцій з'їздів ВКП(б) і КП(б)У України, рішень пленумів ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У, законів Верховних Рад СРСР і УРСР, постанов РНК і Рад Міністрів СРСР та УРСР дає підстави стверджувати, що жодна подія - від включення до народногосподарських планів підвищення культурного рівня трудящих до святкування народження того чи іншого діяча культури - не обходились без уваги вищих щаблів влади. Але, зважаючи на те, що в дослідженні не ототожнюються поняття культурного і духовного життя, подібні джерела цікавлять нас в контексті уніфікації і підпорядкованості радянської культури ідеологічним настановам, штучного відокремлення культурних процесів в СРСР від світових, складних взаємовідносин влади та інтелігенції тощо.

Під час війни постанови та накази як радянської так і нацистської влад ставили населення в ту чи іншу ситуацію, створюючи/провокуючи відповідний психологічний стан, впливали на свідомість, викликали відповідні почуття тощо. Законодавчі та нормативні документи як радянської, так і нацистської влад широко представлені в різноманітних як за походженням так і за змістом публікаціях КПСС о культуре, просвещении и науке. Сб. док-в / Сост. В.С.Викторов. - М., 1963; Политическое руководство Украины. 1938-1989 / Сост.В.Ю.Васильев. - М., 2006; Суспільно-політичний розвиток західних областей УРСР 1939-1989. Зб. док-в і мат-в. - К., 1989; Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док-в і мат-в / Упоряд. А.А.Батюк. - К., 1963; Дашичев В.И. Стратегия Гитлера - путь к катастрофе, 1933-1945: ист. очерки, док. и материалы: в 4 т. / В.И.Дашичев. - М., 2005 та багато ін.. Зважаючи на те, що більшість нормативних актів радянської епохи ніколи повністю не обнародувались, безперечний інтерес представляють документи, що містяться в центральних архівах України та Російської Федерації: проекти постанов ЦК КП(б)У з питань видання газет, журналів, роботи видавництв в умовах війни (Центральний державний архів громадських об'єднань України (ЦДАГО України, ф.1, оп. 23, спр.67), про агітаційно-пропагандистську роботу в республіках та областях (Російський державний архів соціально-політичної історії (РДАСПІ), ф. 17, оп.25) та ін.

До групи джерел виконавчих органів влади відносяться документи, створені структурами, що на практиці впроваджували політику радянської та окупаційної влад. Так, у Ф.166 Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) містяться документи Наркомпросу та Народного комісаріату освіти УРСР стосовно питань антирелігійної пропаганди (оп. 11). Частину документів виконавчих органів влади опубліковано у тематичних збірках Народное образование в СССР. Сб. док-в. 1917 -- 1973 гг. - М., 1974; Директивы ВКП(б) и постановления Советского правительства о народном образовании. Сб. док-в. 1917-1947 / Сост. Н.И.Болдырев. - М, 1947 та ін.. Віросповідна політика держави відбилась у документах та матеріалах виконавчих органів - Ради у справах Російської православної церкви та Ради у справах релігійних культів, які мали своїх представників в союзних та автономних республіках, краях та областях. (Державний архів Російської Федерації (ДАРФ), ф.6991, оп.1-7; ЦДАВО України, ф.4648, оп. 2, Державні архіви Донецької (ф. Р-4022 ), Луганської (ф.Р-2626, 2673), Харківської (ф. Р-529, оп.4, спр.68; Р-1502, оп.3, спр.69 та ін.) областей).

Величезний інтерес для дослідження духовного життя представляють умонастрої громадян, які влада регулярно відстежувала за допомогою силових структур, Головного політичного управління Червоної Армії, партизанських загонів, місцевих партійних органів. Комплекс створених ними як опублікованих Радянські органи державної безпеки у 1939-червні 1941 р. Документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко та ін. - К., 2009; Київ у дні нацистської навали за документами радянських спецслужб / Упоряд. Т.В.Вронська та ін. - К.-Львів, 2003; «Счастье литературы». Государство и писатели. 1925-1938. Док-ты / Сост. Д.П.Бабиченко. - М., 1997; Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) - ВКП(б), ВЧК - ОГПУ - НКВД о культурной политике. 1917-1953 / Под ред. А.Н.Яковлева. - М., 1999 та ін., так і архівних джерел ЦДАГО України. - Ф 1. - Оп. 22. - Спр. 10, 32, 52, 61, 75, 123; оп. 23. - Спр. 523; РДАСПІ. - Ф. 17. - Оп. 122. - Спр. 10; Оп. 125. - Спр. 235; 253 та ін. досить значний і представляє собою зведення та довідки про настрої різноманітних категорій населення, звіти інформаторів про розмови, плітки, перелік питань, які задавались лекторам та агітаторам під час їх зустрічей з населенням та ін. Для маніпуляції свідомістю населення як радянська, так і окупаційна влади мали розгалужену структуру апарату пропаганди та агітації, діяльність якого відбилась у чисельних, переважно архівних, документах (РДАСПІ. - Ф.17. - Оп.125; ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.22, 23).

Наступна група джерел представлена матеріалами політичних партій та громадських організацій. Серед них слід назвати документи, створені в результаті діяльності Організації Українських націоналістів (ОУН), які містяться як в архівосховищах (ЦДАВО України, ф. 3833; РДАСПІ, ф 17, оп. 125, спр. 339), так і у наймасштабнішому археографічному проекту зарубіжної україністики «Літописі Української Повстанської армії» Літопис Української Повстанської армії: У 32 т. - Торонто, 1977-2002.. Формування та еволюція релігійної свідомості населення України під час Другої світової війни висвітлюється у численних джерелах - документальних свідченнях діяльності церковних інституцій Мартирологія українських церков. Документи, матеріали. У 4-х томах. - Торонто-Балтимор, 1985-1987; Правда о религии в России. - Изд-во Московской патриархии, 1942; Русская Православная Церковь и Великая Отечественная война. Сб. церковных документов. - Изд-во Московской патриархии, 1943 та ін..

Використані в дослідженні статистичні матеріали висвітлюють об'єктивну сторону об'єкта вивчення, виступаючи у якості історичного фону. Нами були використані оприлюднені матеріали всесоюзного перепису населення 1939 р. Всесоюзная перепись населения 1939 г.: Основные итоги / Сост. Ю.А.Поляков. - М., 1991., архівні матеріали перепису 1937 р. (ЦДАГО України, ф.1, оп.20), матеріали статистичних збірок, які містять дані по різних галузях народного господарства, освіти, культури Достижения советской власти за 40 лет в цифрах. Стат. сб. - М., 1957; Народное образование, наука и культура в СССР. Стат. сб. - М., 1977; Печать СССР за сорок лет. 1917-1957. Стат. материалы. - М., 1957; Печать в СССР в 1939 году. Стат. материалы. 8-й год издания. - М., 1940 та ін. Неофіційна статистика (яка ніколи не публікувалась) представлена звітами уповноважених у справах РПЦ на місцях, республіканського та загальносоюзного апарату Уповноваженого Ради у справах РПЦ при Раді міністрів СРСР по УРСР, які містяться у вже згадуваних фондах центральних архівів України та Російської Федерації.

Важливими джерелами для дослідження виступають матеріали періодики, які є відображенням політики і певної громадської думки. Нами використано різноманітні за походженням, часом, тематикою, цільовим і читацьким призначенням періодичні радянські центральні та місцеві видання, преса, що виходила на окупованій території України. Особливу групу джерел засобів масової інформації становлять листівки періоду Великої Вітчизняної війни, які видавались партійними організаціями та партизанськими загонами, відповідними органами окупаційної влади. Нами використано великий масив як опублікованих В тылу врага. Листовки партийных организаций и партизан периода Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. / Под ред. С.М.Кляцкина. - М., 1962; Листівки партійного підпілля і партизанських загонів України у роки Великої Вітчизняної війни / Упоряд. П.І.Денисенко. - К., 1969 та ін., так і вміщених в архівних фондах центральних та обласних архівів ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.22. - Спр.95, Оп.23. - Спр.121; РДАСПІ. - Ф.17. - Оп.1. - Спр. 138, 142, 145; Ф.69. - Оп. 1. - Спр.1182; ДАЛО. - Ф.1717. - Оп.1. - Спр.2; ДАДО. - Ф.1895. листівок радянської та окупаційної влад.

Для дослідження духовної сфери велике значення мають - джерела особового походження: спогади, щоденники, мемуари представників радянської інтелігенції, що відтворюють дух тієї епохи, рефлексії «інженерів людських душ» стосовно тих чи інших подій, настрої своїх колег та ін. Довженко О. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник (1941-1956) / О.Довженко. - К., 1995; Його ж. Господи, пошли мені сили: кіноповість, оповідання, фольклорні записи, листи, документи / О.Довженко. - Харків, 1994; Гончар О. Катарсис О.Гончар. - К., 2000; Любченко А. Вертеп (повість). Оповідання. Щоденник / А.Любченко. - Харків, 2005; Эренбург И.Г. Люди, годы жизнь: том второй / И.Г.Эренбург. - М., 1990 та ін.; спогади звичайних людей, насичені великою кількістю буденних фактів, які з достеменною точністю відтворюють час Спогади. Життя як воно э. Альманах. Число 1 і 2 / Упоряд. Ю.О.Шевченко. - Харків, 2006; Гойхберг М. До, во время и после войны. Записки старого доктора / М.Гойхберг // Радуга. - 1996. - № 9-10. - С.129-149; Лукьянова Г. Зі щоденника війни 1941-1945 років / Г.Лукьянова // Розбудова держави. - 1995. - № 4. - С. 56-62 та багато ін.. Поряд з опублікованими его-документами великий інтерес становлять спомини учасників та очевидців, які зберігаються в архівних фондах (ЦДАГО України, ф.62, ф. 166; РДАСПІ, ф.69 та ін). Особливе місце у вивченні духовного життя населення України становлять погляди «інших» - свідків подій, які не були включені до радянської ідеолого-герменевтичної реальності Фейхтвангер Л. Москва, 1937. Отчет о поездке для моих друзей / Л.Фейхтвангер. - М., 1937; Немцы о русских: Сборник / Сост. В.Дробышев. - М., 1995 та багато ін..

Унікальними джерелами реконструювання світогляду є фольклорні твори. Народний фольклор створив великий шар в духовній культурі багатьох народів СРСР, що знайшло своє відображення у численних публікаціях Частушка / Под ред. В.С.Бахтина. - М.-Л., 1966; «…И поет мне в землянке гармонь…»: Фольклор Великой Отечественной войны / Сост. Б.П.Кирдан. - М., 1995; Борев Ю. ХХ век в преданиях и анекдотах. Кн.1 и 2 / Ю.Борев. - Харьков; Ростов-на-Дону, 1996; Його ж. История государства советского в преданиях и анекдотах / Ю.Борев. - М., 1995; Штурман Д., Советский Союз в зеркале политического анекдота. Изд. 2-е, испр. и доп. / Д.Штурман, С.Тиктин. - Иерусалим, 1987 та ін.. Тематичні добірки політичних анекдотів, прислів'їв, частівок у великій кількості вміщувались на сторінках радянської та окупаційної преси. Окремі образники фольклорних творів розпорошені по архівних документах, які фіксували настрої населення і вже згадані нами вище.

Використані в нашому дослідженні публіцистичні та художні твори відтворюють образ мислення людей, їх уявлення про соціальні орієнтири та ідеали, особисте щастя, моральні та матеріальні цінності.

Зображальні (візуальні) джерела дають змогу не лише доповнити та проілюструвати певні історичні факти, але й поглянути на них у буквальному розумінні цього слова. У нашому дослідженні використані численні плакати, малюнки, карикатури, фотохроніка, як радянського, так і нацистського походження, художні фільми.

Наявний корпус історичних джерел за умов комплексного підходу в їх використанні, перехресного аналізу дають можливість неупереджено відтворити картину духовного життя українського суспільства в роки Другої світової війни.

У третьому підрозділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» визначено теоретичне підґрунтя щодо вивчення такого явища як духовне життя суспільства, окреслено наукові принципи та методи наукового пошуку.

Визначивши за об'єкт вивчення цивільне населення України, теоретичною базою дослідження обрано історичну антропологію - вивчення мотивів і стратегій поведінки реальних «акторів» в драмі «історії». Окреслюючи предмет дослідження, ми акцентували увагу на духовній складовій саме повсякденних практик людини, адже найбільше число духовних проблем обумовлено переважно аспектами повсякденності, зважаючи при цьому, що повсякденність війни є зовсім іншою за повсякденність мирних часів.