Благодійність та суспільна опіка в Україні (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ "ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ"

УДК 94(477)."17/19":061

Спеціальність 07.00.01 - історія України

Ступак Федір Якович

Переяслав-Хмельницький - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Казьмирчук Григорій Дмитрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії для гуманітарних факультетів;

доктор історичних наук, доцент Робак Ігор Юрійович, Харківський національний медичний університет, професор кафедри історії та основ економічної теорії;

доктор історичних наук, професор Шип Надія Андріївна, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, професор кафедри суспільних наук.

Захист відбудеться "28" січня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 в ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30).

Автореферат розісланий "27" грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Ф. Глоба

Анотації

Ступак Ф.Я. Благодійність та суспільна опіка в Україні (кінець ХVІІІ - початок ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" Переяслав-Хмельницький, 2010.

Дисертація є першим комплексним дослідженням дорадянського досвіду суспільної опіки та благодійності. До наукового обігу запроваджуються поняття "соціальна допомога", "соціальна підтримка", які разом з поняттям "благодійність" складають зміст історичного, соціального, психологічного феномену. благодійність опіка доброчинність

На основі опублікованих і архівних документів, більшість з яких вперше залучена до наукового обігу, проведено конструктивний аналіз наукової літератури з проблеми історії доброчинності та суспільної опіки; розглянуто процес оформлення суспільної підтримки на основних етапах соціально-історичного розвитку; прослідковано генезис вітчизняної державної і недержавної форм захисту і підтримки різних категорій нужденних; на основі вивчення теоретичної спадщини минулого в галузі допомоги малозабезпеченим виявлено і концептуально обґрунтовано основні історичні тенденції оформлення наукової парадигми соціальної допомоги в Україні; розглянуто особливості соціальної діяльності приказів громадської опіки, земських і міських органів самоврядування, який містить чимало раціонального і при творчому підході може бути корисним при розробці та реалізації сучасної соціальної політики держави.

Ключові слова: благодійність, суспільна опіка, Україна, прикази громадської опіки, земства, земська опіка, земська медицина, місцеве самоуправління.

Ступак Ф.Я. Благотворительность и общественная опека в Украине (конец ХVІІІ - начало ХХ века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - ГВУЗ "Переяслав-Хмельниций государственный педагогический университет имени Григория Сковороды". - Переяслав-Хмельницкий, 2010.

Диссертация есть первым комплексным исследованием досоветского опыта общественного призрения и благотворительности. В научное обращение вводятся понятия "социальная помощь", "социальная поддержка", которые вместе с понятием "благотворительность" составляют содержание исторического, социального, психологического феномена.

На основе опубликованных и архивных документов, большинство из которых впервые привлечено в научный оборот, проведен конструктивный анализ научной литературы по проблеме истории благотворительности и общественного призрения; рассмотрен процесс оформления общественной поддержки на основных этапах социально-исторического развития; прослежен генезис отечественной государственной и негосударственной форм защиты и поддержки разных категорий нуждающихся; на основе изучения теоретического наследства прошлого в области помощи малообеспеченным выявлены и концептуально обоснованы основные исторические тенденции оформления научной парадигмы социальной помощи в Украине; рассмотрены особенности социальной деятельности приказов общественного призрения, земских и городских органов самоуправления; показаны исторические причины трансформации идеологии помощи и поддержки в контексте государственной и общественной практики социальной помощи.

Следствием перехода дела опеки к земским и городским органам самоуправления стало расширение масштабов, возникновение новых форм социальной поддержки, повышение общего уровня организации помощи бедным и больным. Слабые стороны их деятельности не могут быть основанием для недооценивания социальной практики досоветского периода. Опыт организации социальной помощи неимущим силами органов самоуправления содержит немало рационального и при творческом подходе может быть полезным при разработке и реализации современной социальной политики государства.

Зрелость гражданского общества определяет не только развитое законодательство, которое защищает права отдельного гражданина, но и наличие благотворительных организаций, чья деятельность направлена на те проблемы, которые не может через разные причины решить государство.

В Российской империи, в составе которой находилась значительная часть украинских земель, существовали и довольно весомые внешние факторы благотворительности: возможность получить общественное признание, государственные чины и награды, дворянство и др.

Решение проблемы социального обеспечения и предоставления надлежащей медицинской помощи нуждающейся части населения находится в компетенции государства, и лишь общегосударственными мероприятиями можно радикально изменить их положение. Однако, целиком очевидно, что ассигнований государства на эту цель явным образом не хватает, и они едва ли возрастут в ближайшем будущем. Кроме того, помощь, необходимая этим лицам, настолько многоплановая и разнообразная, что лишь с привлечением всего населения можно решить эту проблему. Определяющее значение в решении этих острых социальных проблем имеют общие действия государственных органов, общественных организаций, трудовых коллективов и частных лиц.

На фоне изменения характера и форм социальных отношений и возникновения серьезных трудностей, которые человек часто не может преодолеть самостоятельно, возросло значение социальной работы как специализированного вида деятельности.

Наряду с изучением зарубежного опыта организации социальной работы на первый план выступает задача исторического исследования способов поддержки членов общества, которые через разные причины оказались неспособными самостоятельно бороться за собственное выживание и достойное существование.

На основе анализа отечественного исторического опыта установлено, что благотворительность - многовековой социально-психологический феномен. Значение социального опыта в современной Украине требует глубокого, научно-исторического исследования тенденций, исторических корней, духовных ценностей, форм и методов социальной помощи, практической реализации их лучших достижений.

Ключевые слова: благотворительность, общественная опека, Украина, приказы общественного призрения, земства, земское призрение, земская медицина, местное самоуправление.

F.J. Stupak. Charity and social care in Ukraine (end of XVIII - begin of XX century). - Manuscript.

Thesis for the Degree of Doctor of History 07.00.01 - History of Ukraine. - SHEE "Pereyslav-Hmelnicki state pedagogical universite by G. Skovorody". - Pereyslav-Hmelnicki, 2010.

Thesis is the first comprehensive study of pre-Soviet experience of social care and charity. Introduced into scientific concept of "social assistance", "social support", which together with the notion of "charity" are part of the historical, social, psychological phenomenon.

Based on published and archival documents, most of which were first involved in scientific use, held a constructive review of scientific literature on the problems of the history of philanthropy and social care, the process of design of public support at crucial stages of socio-historical development; retraced the genesis of the national public and private forms of protection and support for different categories of poor, based on the theoretical study of past heritage in aid to poor and conceptually identified the major historical trends in design research paradigm of social assistance in Ukraine, the peculiarities of the social orders of public care, county and city government, which contains many rational and of creativity can be useful in designing and implementing a modern social policy.

Keywords: charity, social care, Ukraine, bidding of public guardianship, zemstvo, area nursing, area medicine, local self-government.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відродження української державності, реформування суспільства надає нового імпульсу розвитку соціальних відносин у країні. Виникають проблеми, пов'язані з появою нових форм власності, майновою диференціацією населення. На жаль, сьогодні значна частина населення України потребує соціального захисту, якого держава ще неспроможна надати повною мірою. Вирішення цієї проблеми є важливим завданням, адже сучасні досконалі форми соціального захисту - гарантія стабільності в державі. Виникла необхідність усвідомити об'єктивні передумови розвитку благодійності, її ролі в суспільстві.

Актуальність дослідження в аспектах світоглядному і конкретно-історичної практики очевидна з ряду причин.

Об'єктивне вивчення і висвітлення витоків, сутності видів і форм доброчинної діяльності та соціальної підтримки в Україні дає багатий матеріал для критичного осмислення і використання в нинішніх непростих умовах, коли полярними стали не лише погляди, але й матеріальний стан різних прошарків населення, коли такі соціальні патології, як жебрацтво, безпритульність та інші, викликані безробіттям, міграційними процесами, соціальним напруженням у суспільстві, збільшують ряди потребуючих соціального піклування. Це важливо не лише з точки зору організації елементарної турботи про нужденних членів суспільства, які мають на це право за фактом самого існування, але й з точки зору вивчення історичного досвіду, позитивного і негативного, в справі організації і регулювання процесу благодіяння.

Глибина і міцність вітчизняних традицій милосердя, багатий історичний досвід поєднання державного, громадського і приватного компоненту в практиці вітчизняної благодійності, які відобразилися як у багатоманітності напрямів, так і у великій кількості форм її існування, дають цінний матеріал, який в умовах соціально-економічних реформ і створення нових форм соціальної і духовної допомоги малозабезпеченим в Україні, має практичну потребу.

Особливу актуальність проблемі світоглядних засад, історії і практики доброчинності в Україні надають, на наш погляд, моральні характеристики предмету дослідження. Наочний опис морального прикладу - дієвий прийом виховання. Об'єктивно відтворена історична картина соціальної підтримки та доброчинності в Україні дає багатий матеріал для перетворення морального виховання у практичну дійсність, що так необхідне сьогоднішньому суспільству.

Актуальність теми дослідження обумовлена також її недостатньою розробкою у вітчизняній історичній науці. Це пов'язано в першу чергу з тим, що тривалий час питання допомоги малозабезпеченим верствам населення у дорадянський період перебували поза увагою історичної науки. Радянська історіографія була затиснута ідеологічними настановами і явище благодійності та соціальної допомоги майже не досліджувалося.

Історія осмислення соціальної допомоги не набула належного відбитку.

Автори відповідних досліджень не виходять за межі окремих фрагментів історії соціальної допомоги і доброчинності, обмежуються межами певного часового зрізу, що не дозволяє бачити її як цілісний багатоаспектний процес. Виникла потреба комплексного осмислення соціальної допомоги у вітчизняній культурно-історичній перспективі.

Знання історії доброчинності та соціальної допомоги в Україні може сприяти пошукові оптимальних шляхів розв'язання проблем сьогодення. Цим значною мірою визначається актуальність даного дослідження.

Не менш важливими постають проблеми власне історії як наукового знання.

Отже, обрана тема дослідження має наукове, суспільно-політичне значення, чим і обумовлена її актуальність.

Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб об'єктивно проаналізувати історичний досвід доброчинності та суспільної підтримки в соціальній історії України, всебічно вивчити, узагальнити й висвітлити основні тенденції та найхарактерніші особливості соціально-доброчинної діяльності минулого.

У відповідності з метою дослідження поставлені такі завдання:

– спираючись на аналіз фактичних, документальних, архівних матеріалів, наукових досліджень теоретично осмислити сутність, зміст і структуру соціальної допомоги в Україні, як соціально-історичного феномену;

– провести конструктивний аналіз наукової літератури з проблеми історії доброчинності та суспільної опіки;

– розглянути процес оформлення суспільної підтримки на основних етапах її соціально-історичного розвитку;

– прослідкувати генезис вітчизняної державної і недержавної форм захисту і підтримки різних категорій нужденних;

– на основі вивчення теоретичної спадщини минулого в галузі допомоги малозабезпеченим виявити і концептуально обґрунтувати основні історичні тенденції оформлення наукової парадигми соціальної допомоги в Україні;

розглянути особливості соціальної діяльності приказів громадської опіки, земських і міських органів самоврядування;

– показати історичні причини трансформації ідеології допомоги і підтримки в контексті державної і громадської практики соціальної допомоги.

Об'єкт дисертаційного дослідження - феномен благодійності та соціальної підтримки в процесі його історичного розвитку із врахуванням при цьому еволюції від особистої потреби в акті благодіяння до усвідомленого громадянського обов'язку.

Предмет дослідження - історико-теоретичні засади феномену доброчинності та суспільної опіки, напрями, форми і методи соціально спрямованої і благодійної діяльності приказів громадської опіки, земських і міських органів самоврядування, як специфічний вид суспільної практики і галузі наукового пізнання.

Хронологічні межі дослідження охоплюють час від кінця ХVІІІ, коли зі створенням приказів громадської опіки оформлюється законодавча практика допомоги і підтримки на державному рівні, до початку ХХ ст., коли після 1917 р. суспільство було повністю поставлене під контроль держави.

Територіальні межі дослідження охоплюють дев'ять українських губерній, що перебували у складі Російської імперії.

Методи дослідження. Важливими шляхами розв'язання проблеми даного дослідження є застосування загальнонаукових (типологізація, класифікація), міждисциплінарних (структурно-системний підхід) та власне історичних (проблемно-хронологічний, структурно-системний, історизму, історично-аналітичний) методів дослідження. Дисертантом застосовувалися методи порівняльного аналізу між різними регіонами України.

Проблемно-хронологічний метод, використаний під час дослідження, дозволив з'ясувати еволюцію різних форм благодійності та соціальної допомоги в діяльності державних інститутів, органів самоврядування, окремих осіб; особливості їх розвитку в тогочасних соціально-економічних умовах. Він сприяв обґрунтуванню часових рамок висвітлення теми, позаяк було з'ясовано основні етапи становлення і функціонування самого явища, тобто унікального соціально-економічного феномену. Метод структурно-системного аналізу був важливим для виокремлення цілого та його частин у системі соціальної підтримки населення. Історико-порівняльний метод використано з метою виялення специфіки багатопланового спрямування соціальної політики у матеріальному забезпеченні нужденних категорій населення, для визначення спільного і відмінного, загального та одиничного, для аналізу закономірностей суспільного розвитку. Метод історизму означає об'єктивне висвітлення подій та явищ, неупереджене тлумачення суспільних відносин, унеможливлює їх ідеологізацію, перекладення уподобань історика на конкретні історичні процеси. Визнавши історичний факт існування зазначеної системи, дисертант сприйняв її як суспільне явище, уникаючи позитивного або негативного тлумачення суспільного розвитку.

Відсутністю глибоких розробок проблеми соціальної підтримки та доброчинності в Україні зумовлений вибір теми дослідження і наукова новизна дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є першою спробою комплексного вивчення мало розробленої теми. В процесі дослідження досягнуто результатів, які обумовлюють наукову новизну. Вона полягає в тому, що:

- уперше в сучасній вітчизняній історіографії здійснена спроба вивчення феномену благодійності, його світоглядних основ і конкретно історичного досвіду при одночасному вивченні еволюції від особистої потреби до усвідомленого громадянського обов'язку;

- уперше процес допомоги і підтримки розглянуто на значному відрізку часу від кінця ХVІІІ ст. до початку ХХ ст.;

- прослідковані основні етапи становлення та розвитку вітчизняної моделі доброчинності та соціальної допомоги;

- на основі толерантності до багатої дорадянської спадщини в галузі теоретичних пошуків з проблеми історії і практики суспільної опіки та благодійності враховано соціокультурну специфіку феномену добродійності і тривалість процесу його еволюції;

- вироблено теоретичне обґрунтування благодійності як соціокультурного феномену;

- до наукового обігу вперше введено новий специфічний пласт джерел з фондів 22 державних архівів України;

- доповнена історична картина діяльності держави як ініціатора, законодавця і виконавця у створенні та регулюванні системи соціальної підтримки;

- прослідкована історія процесу на основі зміни найважливіших понять, що ідентифікують різні етапи розвитку доброчинності та соціальної допомоги;

- аналіз приватної ініціативи у сфері доброчинної підтримки нужденних дозволив доповнити історичну картину і з'ясувати певні закономірності і особливості становлення громадянського суспільства в другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

Запропоновані в дисертації методи, використані законодавчі акти, статистичні та довідкові матеріали, архівні документи забезпечили наукову та практичну новизну дослідження.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані при написанні конкретно-проблемних та узагальнюючих праць з історії України, при розробці лекційних курсів з історії доброчинності, меценатства та соціальної роботи, спецкурсів з проблем соціальної допомоги, доброчинності, генезису суспільної думки про соціальну роботу. Матеріали та висновки дослідження можуть використовуватися при підготовці підручників і навчальних посібників, при написанні дисертаційних, дипломних та курсових робіт.

Дане дослідження може допомогти іншим галузям науки (соціології, соціальної та історичної психології, соціальної політики, політології) при вивченні питань, пов'язаних з різними сторонами соціальної роботи, управління, соціальної сфери та ін.

Введені до наукового обігу архівні джерела дозволили автору розглянути мало вивчені й зовсім не досліджені аспекти й факти в історії доброчинності та соціальної підтримки.

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано самостійно, усі наукові результати одержані дисертантом особисто. Усі публікації автора за темою дослідження одноосібні.

Апробація результатів дисертації здійснена у формі обговорення на засіданні відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

Основні положення і результати дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних та всеукраїнських наукових з'їздах, конгресах, конференціях, симпозіумах: міжнародна наукова конференція "Перша світова війна: історичні долі народів Центральної та Східної Європи", Чернівці, 1998; міжнародний симпозіум "Історіографія в системі історичної науки", Херсон, 1999; Всеукраїнська наукова краєзнавча конференція "Велика Волинь", Стара Синява Хмельницької і Любар Житомирської областей", 2000; міжнародна науково-краєзнавча конференція "Житомирщина на зламі тисячоліть", Житомир, 2000; Всеукраїнська конференція "Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття", Бердичів, 2001; науково-краєзнавча конференція "Роль архівів у дослідженні історії міст і сіл Великої Волині", Житомир, 2002; Всеукраїнська конференція "Історія міст і сіл Великої Волині в контексті регіональних досліджень", Коростень, 2002; наукова конференція "Життя і наукова діяльність С.А. Томіліна - служіння справі охорони здоров'я населення України", Київ, 2002; VII з'їзд Всеукраїнського лікарського товариства, Тернопіль, 2003; міжнародний конгрес істориків України, Кам'янець-Подільський, 2003; Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція "Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині", Ковель, 2003; міжнародна науково-практична конференція "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості", Донецьк, 2003; п'ята Сумська наукова історико-краєзнавча конференція, Суми, 2003; Всеукраїнська наукова конференція "Вивчення історичної та культурної спадщини Правобережної України: проблеми і перспективи", Біла Церква, 2004; Всеукраїнська науково-практична конференція "Волинський музей: історія і сучасність", Луцьк, 2004; ХХ Міжнародний Київський симпозіум з наукознавства та історії науки і техніки "Академічна наука: минуле, сучасне, майбутнє", Київ, 2004; Всеукраїнська науково-практична конференція "Історичні витоки козацького роду в Україні", Вінниця, 2004; 10-та Республіканська конференція з історії медицини та охорони здоров'я, Мінськ, 2004; XIV Волинська наукова історико-краєзнавча конференція, Володимир-Волинський, 2004; Ювілейний VIII з'їзд Всеукраїнського лікарського товариства, Івано-Франківськ, 2005; Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція: Бердичів древній і вічно молодий, Бердичів, 2005; ІІ міжнародна науково-практична конференція "Викладання актуальних питань геронтології у підготовці спеціалістів для системи медичної і соціальної допомоги людям літнього віку", Київ, 2006; Наукова конференція "Меценатство і благодійність: події, постаті, фундації", Чернігів, 2006; міжнародна науково-практична конференція до дня здоров'я, Київ, 2007; Восьма науково-практична конференція "Сіверщина в історії України", Глухів, 2009.

Публікації. Матеріали і результати дисертаційного дослідження висвітлені у монографії, 23 статтях у фахових наукових виданнях, 30 збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій.

Структура дисертації визначена логікою поставлених завдань і фактологією соціально-історичних процесів, підпорядкована меті дослідження. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (807 найменувань). Таблиць в тексті дисертації - 3. Загальний обсяг дисертації - 380 с., повний обсяг дисертації - 434 с.

Основний зміст дисертації

У вступі міститься концептуальна постановка проблеми, обґрунтована актуальність теми, визначені мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні і територіальні рамки, розкриті наукова новизна та практичне значення роботи, наведені дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі "Історіографія, джерела та методологія дослідження" проаналізовано стан вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній науці, охарактеризовано наявні джерела та методологічні засади роботи.

У підрозділі 1.1. "Історіографія проблеми" зроблена спроба історіографічного аналізу дорадянського, радянського і сучасного (пострадянського) періодів феномену доброчинності та соціальної допомоги.

Спеціальне і цілеспрямоване вивчення історії соціальної допомоги та доброчинності в Російській імперії розпочалось у середині ХІХ ст. Опис соціальної допомоги та підтримки не був термінологічно визначеним, і проходив у двох культурно-історичних парадигмах: суспільна опіка ("общественное призрение") і християнська благодійність (в кінці ХІХ ст. осмисленими як благодійність). Не виділяючи в історичній науці суспільну й приватну допомогу в якості самостійного предмету вивчення, такі історики як М. Карамзін, В. Ключевський, С. Соловйов використовують стосовно ранніх сторінок князівської допомоги християнські поняття "жебраколюбство" ("нищелюбие"), "милосердя" та більш пізнє світське поняття - "благодійність". Один з перших світських підходів до історії досвіду соціальної допомоги в Росії дається в роботі А. Стога "О общественном призрении" Стог А. О общественном призрении в России / Стог А. - СПб., 1818., яка протягом першої половини ХІХ ст. стала, по суті, єдиним історичним дослідженням, присвяченим даному питанню. Підкреслюючи важливість державного підходу в справі суспільної опіки, А. Стог уперше в російській історіографії спробував показати еволюцію державного підходу до проблеми допомоги та підтримки нужденних, починаючи з ранніх сторінок історії Х - ХІІ ст. Він підкреслював нерозривний зв'язок, що існував ще і в ХІХ ст. між медичною допомогою і суспільною опікою у тісному значенні цього слова. Історіографія християнської благодійності розвивалася за декількома напрямами: осмислення ідеології та практики милосердя в християнському світі; виявлення і категорування тенденцій і форм приватної християнської благодійності; формування та опис окремих етапів доброчинності Ключевский В.О. Добрые люди древней Руси / Ключевский В.О. - М., 1896.. З робіт по систематизації літератури з означеної проблеми відомому російському бібліографу В. Межову належить бібліографічний покажчик книг і статей Межов В. Благотворительность в России: Библиографический указатель книг и статей / Межов В. - СПб., 1883.. Цю працю продовжив А. Селіванов Селиванов А.Ф. Библиография о благотворительности / Селиванов А.Ф. // Вестник благотворительности. - 1901. - № 4. - С. 78-82; № 5-6. - С. 82-91.. Історія і розвиток церкви в Російській державі були проаналізовані Є. Смирновим, який також розглянув проблему благодійності як суспільне явище Смирнов Е.И. История христианской церкви / Смирнов Е.И. - Пг., 1915.. Нові форми і напрями добродійної діяльності примушували дослідників звертатися до історії розвитку благодійності в Росії. І. Прижов, перу якого належить праця "Нищие на святой Руси" Прыжов И.Г. Нищие на святой Руси / Прыжов И.Г. - Казань, 1913., досліджує причини та історію походження жебрацтва. Аналіз причин і суті жебрацтва, визначення шляхів його ліквідації стає з 60-х рр. ХІХ ст. предметом журнальних і газетних публікацій, а потім і професійних досліджень, а деякі з них вийшли окремими публікаціями Дриль Д. Бродяжничество и нищенство и меры борьбы с ними / Дриль Д. - СПб., 1893; Ливенстим А. Профессиональное нищенство, его причины и формы / Ливенстим А. - СПб., 1900; Максимов Е.Д. Происхождение нищенства и меры борьбы с ним / Максимов Е.Д. - СПб., 1901.. в яких показано розуміння причин такого соціального явища як жебрацтво, відмова від спроб бачити його лише в індивідуальних людських вадах, таких як лінощі, невігластво, пияцтво. Викликає інтерес доповідь А. Селіванова на І Всеросійському з'їзді діячів з громадської і приватної опіки Селиванов А.Ф. Первый Всероссийский съезд деятелей по общественному и частному призрению / Селиванов А.Ф. - СПб., б. г., у якій доповідач розмежовує громадську та приватну благодійність, розкриває позитивні та негативні сторони. Деякі дослідники обрали історію становлення та розвитку благодійності як взагалі, так і за окремими напрямами, спеціальним предметом для своїх досліджень. Один лише Є. Максимов опублікував на цей час понад 15 книг і брошур з питань благодійності, не враховуючи маси його журнальних публікацій Максимов Е.Д. Историческое развитие общественного призрения в России / Максимов Е.Д. - СПб., 1894; Законодательные вопросы попечения о нуждающихся. - СПб., 1907; Особые благотворительные ведомства и учереждения. - СПб., 1903; Помощь бедным в Древней Руси. - СПб., 1899; Очерк земской деятельности в области общественного призрения. - СПб., 1895; Городские общественные управления в деле помощи бедным. - СПб., 1905; Статистические и финансовые вопросы общественного призрения. - СПб., 1897; Общественное попечение о недостаточном трудящемся населении. - СПб., 1905 та ін.. Деякі відмінні особливості притаманні монографії П. Георгієвського Георгиевский П.И. Призрение бедных и благотворительность / Георгиевский П.И. - СПб., 1894.. Загальним проблемам благодійності присвячена робота В. Преображенського Преображенский В. О благотворительности / Преображенский В. - Красноярск, 1898., в якій він підкреслює роль особистості у справі виявлення милосердя. Для узагальнення досвіду допомоги нужденним в країнах Західної Європи використовувалися праці Е. Мюнстенберга Г. Шмоллера, Оссонвіля Мюнстерберг Э. Призрение бедных / Мюнстерберг Э. - СПб., 1890; Шмоллер Г. Происхождение, сущность и значение современной благотворительности / Шмоллер Г. - М., 1903. Оссонвиль. Нужда, порок и благотворительность / Оссонвиль. - СПб., 1899., С. Гогеля Гогель С.К. Объединение и взаимодействие частной и общественной благотворительности / Гогель С.К. - СПб., 1908., В. Дерюжинського Дерюжинский В. Заметки об общественном призрении / Дерюжинский В. - СПб., 1893.. В роботах, присвячених земському і міському самоврядуванню, тема організації, суті та проблем суспільної опіки стає обов'язковим атрибутом дослідження Историческое обозрение мер правительства по устройству общественного призрения в России. - СПб., 1879; Очерк земской деятельности в области общественного призрения. - СПб., 1895.. При аналізі робіт з історії доброчинності можна виділити декілька монографій фундаментального характеру, в яких досить повно проаналізовано проблему благодійності. Великий інтерес викликають монографії "Благотворительная Россия" Благотворительная Россия: История государственной, общественной и частной благотворительности в России / Под ред. П.И. Лыкошина. - СПб., 1901., "Общественное и частное призрение в России" Общественное и частное призрение в России. - СПб., 1907., "Благотворительность в России" Благотворительность в России. - СПб., б. г. - Т.1-2..

Торкаючись питання історіографії доброчинно-меценатської діяльності часів Козаччини-Гетьманщини, зазначимо, що тритомна "История запорожских козаков" Яворницький Д. І.. Історія запорозьких козаків: У 3 т. / Редкол.: П.С. Сохань (відп. ред.) та ін. / Яворницький Д. І. - К., 1990-1991. Д. Яворницького є однією з найцінніших пам'яток вітчизняної дорадянської історіографії. Деякі факти та важливий матеріал знаходимо в роботі митрополита Є. Болховітінова "Вибрані праці з історії Києва" Болховітінов Є. Вибрані праці з історії Києва / Болховітінов Є. - К., 1995., в "Історії міста Києва" М. Берлинського Берлинський М. Історія міста Києва / Берлинский М .- К., 1991..

За законом 1775 р. "Об учреждении для управления губерний" створювалися прикази громадської опіки - установи із соціальними функціями, на які покладалось провадження питань суспільної опіки й медичного забезпечення. В літературі дорадянського періоду в оцінці приказів громадської опіки існували дві стійкі тенденції. Деякі автори, такі як А. Стог, К. Мушинський Стог А. О общественном призрении в России / Стог А. - СПб., 1818; Мушинский К. Устройство общественного призрения в России / Мушинский К. - СПб., 1862. та інші писали про прикази захоплено, як про установу, що здатна до забезпечення суспільних потреб. Інша, критична точка зору подається переважно в працях Є. Максимова. У його роботі "Приказы общественного призрения в их прошлом и настоящем" Максимов Е.Д. Приказы общественного призрения в их прошлом и настоящем / Максимов Е.Д. // Трудовая помощь. - 1901. - № 9-10., оцінюючи діяльність приказів, автор вважає підсумки її незначними.

Стосовно діяльності земств, відзначимо працю Є. Максимова "Очерк земской деятельности в области общественного призрения" Максимов Е.Д. Очерк земской деятельности в области общественного призрения / Максимов Е.Д. - СПб., 1895.. Слід назвати книгу Б. Веселовського Веселовский Б. История земства за сорок лет / Веселовский Б. - СПб., 1909. - Т. І., що містить розділи про земську суспільну опіку, освіту та медицину. У 1890-1893 рр. був виданий "Земско-Медицинский сборник", опрацьований Д. Жбанковим Жбанков Д.Н. Земско-медицинский сборник / Жбанков Д.Н. - М., 1890-1893. - Вып. 1-7.. "Русская земская медицина" Осипов Е.А., Попов И.В., Куркин П.И. Русская земская медицина / Осипов Е.А., Попов И.В., Куркин П.И. - М.,1899. з'ясовує історію, устрій і характер земської медицини. Френкель у своїй книжці "Очерки земского врачебно-санитарного дела" Френкель З. Очерки земского врачебно-санитарного дела / Френкель З. - СПб., 1913. дав опис графіків та інших експонатів різних виставок по деяких губерніях. Дослідження З. Френкеля було гідно оцінено сучасниками і назване підручником із земської медицини. У книзі відомих земських діячів Г. Львова і Т. Полнера Г.Е. Львов и Т.И. Полнер. Наше земство и 50 лет его работы / Г.Е. Львов и Т.И. Полнер. - М., 1914. був підведений підсумок великого періоду діяльності земств. Значним внеском в історіографію діяльності земських установ є робота М. Капустина "Основные вопросы земской медицины" Капустин М.Я. Основные вопросы земской медицины / Капустин М.Я. - СПб, 1889..

Проблемам діяльності міських громадських управлінь після реформ другої половини ХІХ ст. присвячена значна кількість наукових досліджень. Перші спроби проаналізувати міське положення 1870 р. були зроблені в роботах професора Харківського університету І. Дитятіна Дитятин И.И. Устройство и управление городов России / Дитятин И.И. - СПб., 1875.. На початку ХХ ст. з'явилися дослідження, де аналізувалася діяльність органів міського управління, переосмислювалися методи роботи міських дум Семенов Д.Д. Городское самоуправление (Очерки и опыты) / Семенов Д.Д. - СПб., 1901; Шрейдер Г.И. Наше городское общественное управление. Этюды, очерки и заметки / Шрейдер Г.И. - СПб., 1902.. Є. Максимов є автором значної праці Максимов Е.Д. Городские общественные управления в деле помощи бедным / Максимов Е.Д. - СПб., 1905. про участь міських громадських управлінь у справі підтримки малозабезпечених. У монографії Д. Багалія і Д. Міллера Багалей Д.И., Миллер Д.П. История города Харькова за 250 лет его существования (1655-1905) / Д.И. Багалей, Д.П. Миллер.- Харьков, 1912. вперше систематизовано великий фактичний матеріал з розвитку міського господарства Харкова, показано основні заходи щодо розв'язання проблем народної освіти та охорони здоров'я в місті.

Феномен благодійності не досліджувався в радянський період, оскільки суперечив ідеологічним настановам вітчизняної історіографії. Тут не можна не згадати брошуру Поля Лафарга Лафарг П. Благотворительность / Лафарг П. - Одесса, 1905. 1905 р., яка просякнута недовір'ям до всіх проявів доброчинності.

На момент "перебудови" в оцінці явища благодійництва сталися певні зрушення - від різко негативної до підкреслення об'єктивно буржуазної суті благодійності. Тим не менше був зроблений висновок про ідеологічну неприйнятність вивчення вітчизняної моделі дорадянської благодійності. У цьому причина того парадоксу, що наукова література з проблеми, за невеликим виключенням, належить перу американських дослідників і створена у 1980-1990-ті рр. Вивчила це питання відома московська дослідниця Г. Ульянова Ульянова Г.Н. Новейшая американская историография российской благотворительности (обзор) / Ульянова Г.Н. // Отечественная история. - 1995. - № 1.. Цінною в контексті проблеми є серія статей, написаних А. Лінденмейєр, в першу чергу, робота "Добровільні товариства і російське самодержавство: аспект приватної благодійності" Линденмейер А. Добровольные благотворительные общества в эпоху Великих реформ / Линденмейер А. // Великие реформы в России. 1856-1874. - М., 1992. - С. 283-300., де на прикладі благодійних товариств і закладів розкрита політика самодержавства стосовно самодіяльних об'єднань. О. Боханов у монографії "Коллекционеры и меценаты в России" Боханов А.Н. Коллекционеры и меценаты в России / Боханов А.Н. - М., 1989. звернувся до проблеми доброчинної діяльності російських підприємців. В наступній монографії "Крупная буржуазия России. Конец ХIХ ст. - 1914 г." Боханов А.Н. Крупная буржуазия России. Конец ХІХ в. - 1914 г. / Боханов А.Н.- М., 1992. він відзначив, що цивільні класні звання ціла когорта представників великої буржуазії одержала не лише за підприємницьку діяльність, але й за опікунство у навчальних і благодійних закладах, інші некомерційні заняття. Нашої проблеми торкається в біографічному аспекті книга Б. Ананьїча "Банкирские дома в России. 1860-1914 г." Ананьич Б.В. Банкирские дома в России. 1860-1914 гг. Очерки истории частного предпринимательства / Ананьич Б.В. - Л., 1991.. Тенденції та особливості розвитку благодійності в Росії розглядає петербурзька дослідниця О. Павлова Павлова О.К. Благотворительность в России X - XVIII веков. Тенденции и особенности развития / Павлова О.К. // Клио. - 2003. - № 3. - С. 122-131., однак її історичний екскурс завершується XVIII ст. В статті Я. Щапова Щапов Я.Н. Благотворительность в дореволюционной России: национальный опыт и вклад в цивилизацию / Щапов Я.Н. // Россия в ХХ веке. Историки мира спорят. - М., 1994. - С. 84-88. вперше прозвучала думка про необхідність багатоаспектного вивчення історії благодійності. Значним доробком у вивчення історії благодійності стали праці відомої московської дослідниці Г. Ульянової, особливо її узагальнююче монографічне дослідження "Благотворительность в Российской империи, ХІХ - начало ХХ века" Ульянова Г.Н. Благотворительность и общественное призрение в России ХІХ - начала ХХ века. Институциональное развитие в контексте формирования гражданского общества / Ульянова Г.Н. // Труды Института российской истории РАН. - М., 2000. - Вып. 2. - С. 164-217; Благотворительность и общественное призрение // Россия. 1913 год. Статистико-документальный справочник. - СПб., 1995. - С. 381-392; Благотворительная деятельность в Российской империи как реализация идеи "гражданской сферы" // Гражданская идентичность и сфера гражданской деятельности в Российской империи. Вторая половина ХІХ - начало ХХ века / Отв. редакторы Б. Пиетров-Эннкер, Г.Н. Ульянова. - М.: РОССПЭН, 2007. - С. 100-123; Изучение социальных аномалий, благотворительности и общественного призрения в России // Исторические исследования в России. Тенденции последних лет. - М., 1996. - С. 405-426; Специальная периодика по благотворительности в России. 1870-1907 // Вопросы историографии и источниковедения дооктябрьского периода. - М., 1992. - С. 117-141; Новейшая американская историография российской благотворительности // Отечественная история. - 1995. - № 1. - С. 108-118; Благотворительность московских предпринимателей, 1860-1914. - М., 1999; Благотворительность в Российской империи, ХІХ - начало ХХ века. - М., 2005.. Однією з перших робіт у вивченні історії державної опіки та благодійності стало дослідження С. Поляруш Поляруш С. І. Становлення і діяльність органів державної опіки та громадської благодійності на Лівобережній Україні (1775-1918 рр.): Автореф. ... канд. іст. наук / Поляруш С. І. - К., 1996., причому воно стосувалося Лівобережної України. В останні роки деякі українські дослідники звернулися до висвітлення доброчинно-меценатської та інших видів діяльності відомих представників підприємницької еліти. Так, дослідила підприємницьку та меценатську діяльність родини Терещенків О. Ткаченко Ткаченко О.В. Підприємницька та меценатська діяльність родини Терещенків в Україні (1861-1917 рр.): Автореф. ... канд. іст. наук / Ткаченко О.В. - К., 1998.. Всебічно з'ясував багатогранну доброчинну та культурно-освітню діяльність цієї ж родини О. Донік Донік О.М. Доброчинна та культурно-освітня діяльність родини Терещенків в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. ... канд. іст. наук / Донік О.М. - К., 2001.. Прикладом персонологічних досліджень є робота Т. Ткаченко Ткаченко Т.В. Громадська та благодійна діяльність Г.П. Галагана: Автореф. ... канд. іст. наук / Ткаченко Т.В. - К., 2003., в центрі уваги якої постать відомого українського благодійника та громадського діяча Г. Галагана. У монографії Т. Лазанської проаналізовано форми державного втручання в економічну, господарську та епізодично доброчинну діяльність торгово-промислового класу і окремих його представників Лазанська Т. Історія підприємництва в Україні / Лазанська Т. - К., 1999.. В монографії В. Молчанова з'ясовується специфіка пенсійного забезпечення громадян, взаємозв'язок життєвого рівня й стану благодійності Молчанов В.Б. Життєвий рівень населення правобережної України (1900-1914) / Молчанов В.Б. - К., 2005.. У 1994 р. з'явилась публікація М. Дмитрієнко і О. Яся Дмитрієнко М. Благодійність як атрибут громадянського суспільства: історія і сучасність / М. Дмитрієнко, О. Ясь // Розбудова держави. - 1994. - № 6. - С. 37-44., у якій благодійність аналізується як атрибут громадянського суспільства. Цікавою є робота В. Ковалинського про меценатів Києва Ковалинский В.В. Меценаты Киева. - 2-е изд., доп. / Ковалинский В.В. - К., 1998.. Різні питання з окресленої проблеми досліджують в своїх роботах А. Нарадько, Т. Курінна, О. Кравченко, Т. Ніколаєва, І. Суровцева, О. Хаустова, Ю. Гузенко, В. Корнієнко, Н. Загребельна, С. Горохов Нарадько А.В. Благодійність у розвитку освіти в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століть): Автореф. ... канд. іст. наук / Нарадько А.В. - Запоріжжя, 2002; Курінна Т.М. Розвиток благодійності на Середньому Подніпров'ї (кінець XVIII - початок XX ст.): Автореф. ... канд. іст. наук / Курінна Т.М. - Черкаси, 2004; Кравченко О.В. Благодійна діяльність православної церкви в Харківській єпархії (1799-1917 рр.): Автореф. ... канд. іст. наук / Кравченко О.В. - Харків, 2003; Ніколаєва Т.М. Внесок підприємців в освітньо-культурний розвиток України (остання третина ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. ... канд. іст. наук / Ніколаєва Т.М. - Черкаси, 2005; Суровцева І. Ю. Меценатство в Україні другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: Автореф. ... канд. іст. наук / Суровцева І. Ю. - Донецьк, 2006; Хаустова О.В. Розвиток благодійництва у Харкові у другій половині ХІХ - на початку ХХ століть: Автореф. ... канд. іст. наук / Хаустова О.В. - Харків, 2006; Гузенко Ю. І. Становлення і діяльність громадських благодійних об'єднань на Півдні України в дргій половині ХІХ - на початку ХХ ст. (на матеріалах Херсонської губернії): Автореф. ... канд. іст. наук / Гузенко Ю. І. - Черкаси, 2004; Корнієнко В.М. Благодійність в освітянській галузі Харківської губернії (друга половина ХІХ - початок ХХ століть): Автореф. ... канд. іст. наук / Корнієнко В.М. - Харків, 2005; Загребельна Н. І. Громадські гуманітарні організації в Україні у роки Першої світової війни: Автореф. ... канд. іст. наук / Загребельна Н. І. - К., 2004; Горохов С.В. Соціально-економічна діяльність земств Харківської та Чернігівської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття: Автореф. дис. ... канд.. іст. наук / Горохов С.В. - К., 2008. та ін. Особливий пласт новітньої літератури з історії благодійності і громадської опіки формують навчальні посібники Фирсов М.В. Краткий курс истории социальной работы за рубежом и в России / Фирсов М.В. - М., 1992; Розелли Н. Социальная работа / Розелли Н. - М., 1994; Бадя Л.В. Благотворительность и меценатство в России. Краткий исторический очерк / Бадя Л.В. - М., 1993; Соціальна робота в Україні: перші кроки. - К., 2000; Понятійно-термінологічний словник з соціальної роботи / Заг. ред. І. В. Козубовської, І. І. Миговича. - Ужгород, 2001. - 152 с.. Спробою показати багатоманітність проблематики з соціальної роботи стала "Антология социальной работы" Антология социальной работы / Под ред. М.В. Фирсова. - В 3 т. - М., 1994-1995..

Гетьманам, старшині та козацтву присвячено чимало наукових праць і літературних творів. В контексті розгляду доброчинної діяльності деякі факти знаходимо в роботах В. Смолія та В. Степанкова Смолій В. А.. Богдан Хмельницький: хроніки життя та діяльності / В.А. Смолій, В.С. Степанков. - К., 1994., І. Крип'якевича Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький / Крип'якевич І. П. - Львів, 1990., Д. Дорошенка Дорошенко Д. Нарис історії України / Дорошенко Д. - К., 1992., Т. Яковлевої Яковлева Т. Гетьманшина в другій половині 50-х років ХVII століття: Причини і початок Руїни / Яковлева Т. - К., 1998., М. Андрусяка Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч / Андрусяк М. - К., 1991., О. Оглоблина Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / Оглоблин О. - New York (Нью-Йорк), 1960., Т. Геврика Геврик Т. Втрачені архітектурні пам'ятки Києва. - Вид. 4-е. / Геврик Т. - Нью-Йорк-Київ, 1991., Л. Алексієвець Алексієвець Л.М. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України (XVII - XVIII ст.) / Алексієвець Л.М. - Тернопіль, 1997., а також у низці журнальних публікацій Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа і духовне життя України / Оглоблин О. // Пам'ятки України. - 1991. - № 6; Січинський В. Зиждитель храмів і скарбів духовних / Січинський В. // Пам'ятки України. - 1991. - № 6; Андрусяк М. Щедрою десницею Вашою / Андрусяк М. // Пам'ятки України. - 1991 - № 6; Зельська І. Українські пам'ятки у Святій землі / Зельська І. // Пам'ятки України. - 1991. - № 6; Мицик Ю. Невідомі документи Івана Мазепи / Мицик Ю. // Пам'ятки України. - 1991. - № 6; Вечерський В. Меценатство української еліти в глухівський період Гетьманщини / Вечерський В. // Сучасність. - 1997. - № 3; Вечерський В. Поминальник української архітектури / Вечерський В. // Пам'ятки України. - 1992. - № 2-3; Лазечко П. Меценати української культури / П. Лазечко, М. Лазечко // Дзвін. - 2003. - № 2; Третяк К.О. Історичний розвиток православної культової архітектури Київщини / Третяк К.О. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія. - Вип. 60; Жук В. Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві / Жук В. // Пам'ятки України. - 1992. - № 2-3; Шамраєва А. Сулимівська церква / А. Шамраєва, С. Юрченко // Пам'ятки України. - 1997. - № 1.. У монографії Д. Степовика Степовик Д.В. Історія Києво-Печерської лаври / Степовик Д.В. - К., 2001. висвітлюється історія Києво-Печерської лаври упродовж всієї історії монастиря. У своїй дисертації С. Кагамлик Кагамлик С.Р. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Печерської лаври в другій половині ХVII - XVIII ст.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук / Кагамлик С.Р. - К., 2000. торкається правової та матеріальної підтримки монастиря з боку гетьманів. Т. Яковлева Яковлєва Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття: Причини і початок Руїни / Яковлєва Т. - К., 1998. у своїй ґрунтовній праці подає структуру пожалувань гетьманів. У роботі С. Павленка наводиться перелік виділених гетьманом І. Мазепою коштів на доброчинні справи, подається список церковних споруд збудованих на кошти гетьмана Павленко С. Іван Мазепа / Павленко С. - К., 2003.. Дослідник І. Лиман Лиман І. І. Церковний устрій Запорозьких Вольностей (1734-1775): Автореф. дис. ... канд.. іст. наук / Лиман І. І. - Запоріжжя, 1996. розкриває ставлення козацтва до церков і духовенства, їх підтримку, місце Києво-Межигірського монастиря в духовному житті Запорозьких Вольностей Ступак Ф.Я. Добродійно-меценатська діяльність Богдана Хмельницького / Ступак Ф.Я. // Пам'ять століть. - 2004. - № 1; Доброчинна діяльність гетьмана І. Мазепи // Український історичний журнал. - 2005. - № 1; Доброчинність епохи Козаччини // Київська старовина. - 2003. - № 4; З історії добродійно-меценатської діяльності епохи Козаччини і Гетьманщини // Наука. Релігія. Суспільство. - 2003. - № 3; Меценатство гетьманів та козацької старшини // Україна - козацька держава. Наукове вид. / Упоряд. Недяк В.В. - К., 2004..

Періоду діяльності приказів громадської опіки присвячені роботи М. Мирського Мирский М.Б. Медицина России XVI - XIX веков / Мирский М.Б. - М., 1900., О. Соколова, С. Верхратського Верхратський С.А. Сторінки історії медицини на Україні / Верхратський С.А.// Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні. - К., 1957.. Наслідком різнобічного вивчення діяльності приказів в Україні авторами даного дослідження стали монографія, а також публікації в періодиці Ступак Ф.Я. Діяльність Приказів громадської опіки в Україні / Ступак Ф.Я. - К., 2002; Закон 1775 р. і Прикази громадської опіки в Україні // Вісник Академії праці і соціальних відносин. - 2003. - № 4.; Навчально-виховні заклади Приказів громадської опіки // Схід. - 2003. - № 4; Богадільні та виправні установи Приказів громадської опіки в Україні // Схід. - 2003. - № 7; З історії приказної медицини // Схід. - 2003. - № 8..

Історіографія земств за своїми масштабами та глибиною досліджень займає визначне місце в історії Росії і України. В дисертації О. Мармазової Мармазова О. І. Просвітницька діяльність земств в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд.. іст. наук / Мармазова О. І. - Дніпропетровськ, 1998. робиться висновок, що саме земства як найбільш ефективна система місцевого самоврядування найбільше вплинули на покращання стану освіти в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. В роботі В. Курченко Курченко В.В. Діяльність земств України у розвитку освіти (1864-1914 роки): Автореф. ... канд. іст. наук / Курченко В.В. - Харків, 1998. досліджується земська діяльність в Україні у галузі освіти, зокрема створення земствами навчальних закладів, їх матеріально-технічне забезпечення. Свою оцінку діяльності земств у галузі освіти дає В. Борисенко Борисенко В.Й. Боротьба демократичних сил за народну освіту на Україні в 60-90-х роках ХІХ ст. Борисенко В.Й. - К. 1980.. Доброчинну діяльність громадських організацій у роки Першої світової війни на широкому колі архівних джерел та літератури розглядають у своїй монографії О. Реєнт і О. Сердюк Реєнт О. П., Сердюк О.В. Перша світова війна і Україна / О.П. Реєнт, О.В. Сердюк. - К., 2004.. Н. Шапошнікова Шапошнікова Н.О. Продовольче становище в Україні в роки Першої світової війни (липень 1914 - лютий 1917) / Шапошнікова Н.О. - К., 2002. у своїй роботі торкається питань надання земствами соціальної допомоги біженцям в роки Першої світової війни. О. ДонікДонік О.М. Діяльність громадських організацій і товариств у справі допомоги військовим та цивільному населенню України в роки Першої світової війни (1914-1918 рр.) / Донік О.М. // Проблеми історії України ХІХ - початкуХХ століттяї. - Вип. 4. - К., 2002. показує всебічну підтримку біженців у східних українських губерніях різними громадськими організаціями та органами самоврядування. В дослідженні І. Верховцевої з'ясовується організація земствами Правобережної України медичного обслуговування населення та допомога соціально незахищеним категоріям громадян Верховцева І. Г. Діяльність земств Правобережної України (1911-1920 рр.): Автореф. дис. ... канд.. іст. наук. / Верховцева І. Г. - Черкаси, 2004.. Стосовно історії земської медицини, то важливим етапом була цінна робота, виконана С. Ігумновим Игумнов С.Н. Очерк развития земской медицині в губерниях, вошедших в состав УССР, Бессарабии и в Крыму / Игумнов С.Н. - К., 1940.. Певну цінність має збірник, що вийшов до століття земської медицини під назвою "Очерки истории русской общественной медицины" Очерки истории русской общественной медицины. - М., 1965., в якому більшість робіт присвячено земській медицині. Деякі роботи радянського періоду стосувалися історії розвитку земської медицини в різних губерніях України Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні. - К., 1957.. Цінним внеском у висвітлення історії земської медицини стали праці про діяльність окремих земських діячів та лікарів. Серед них - книга С. Кагана Каган С.С. Видатний санітарний діяч України - академік АН УРСР О.В. Корчак-Чепурківський / Каган С.С. - К., 1965. про О. Корчака-Чепурківського, наукове дослідження О. Грандо Грандо А.А. Сергей Николевич Игумнов - выдающийся деятель общественной медицины: Автореф. ... канд. мед. наук / Грандо А.А. - К., 1952. про С. Ігумнова. Значний інтерес має дослідження Л. Карпова Карпов Л.Н. Земская санитарная организация в России / Карпов Л.Н. - Л., 1964.. Серед робіт сучасного періоду особливо слід відзначити монографію М. Мирського Мирский М.Б. Медицина России XVI - XIX веков / Мирский М.Б. - М., 1996., де історії земської медицини присвячено окремі розділи. До сучасних робіт українських науковців з історії земської медицини належить дисертація О. Рогози Рогоза О.М. Діяльність земств України по створенню і розвитку системи охорони народного здоров'я (1864-1917 рр.): Автореф. ... канд. іст. наук. / Рогоза О.М. - Харків, 2002., в якій досліджується діяльність земств України по забезпеченню сільського населення медичною допомогою. Н. Рубан Рубан Н.М. Розвиток земської медицини в Україні (1865-1914): Автореф. ... канд. іст. наук / Рубан Н.М. - Донецьк, 2004. вивчала розвиток земської медицини. О. Майстренко Майстренко О.А. Роль Херсонського земства в медичному обслуговуванні населення у 1865-1917 рр.: Автореф. ... канд. іст. наук / Майстренко О.А. - К., 2006. дослідила роль Херсонського земства в організації медичної допомоги.