Історія виникнення та розвиток Києво-Могилянської Академії

Культурно-мистецький центр НаУКМА об'єднує творчі колективи університету такі як Хорова капела «Почайна» та організує культурне життя. З 1993 до 2008 р. при університеті існував Центр сучасного мистецтва, в якому демонструвалися роботи відомих сучасних світових митців, а також на той час мало відомих українських сучасних художників. НаУКМА був одним із засновників журналу «Кіно-Театр».

При НаУКМА в 2007 р. створено науково-дослідний, науково-інформаційний та культурно-освітній центр «Музей української звитяги». На основі формування музейних фондів, експозицій та подальшої наукової та пошукової роботи, музей намагається відтворити цілісно історію Київського братства, Києво-Могилянської академії, Київської духовної академії та НаУКМА в історії України. До 2015 р. планується 12 тематичних експозицій циклу «КМА: чотири століття історії». Крім власне експозицій планується створення відповідного мультимедійного порталу.

В НаУКМА є кафедра фізичного виховання, яка займається організацією уроків фізкультури, спортивних секцій і змагань. В університеті діє цілий ряд спортивних секцій від Спасу і Бойового Гопака до японської настільної гри ґо. Команди НаУКМА з різних видів спорту є переможцями багатьох всеукраїнських та міжнародних змагань таких як Всеукраїнська студентська універсіада. Університетська команда «Океан» здобула перемогу на Перших українських університетських яхтових змаганнях (2007 р.).

Університетські традиції. Після перерви у існуванні академії спільнота університету відроджує також і університетські традиції, які були добре розвиненими у старій академії. Щорічно 15 жовтня святкується День академії. Цього дня в 1615 р. Галшка Гулевичівна відписала власні кошти, а також землі на Подолі, для облаштування монастиря та школи для дітей усіх станів та чинів, із якої з часом постала Києво-Могилянська академія. В цей день здійснюється акція «Чистий Сковорода», під час якої студенти миють пам'ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі. Під час церемонії конвокації на голову пам'ятника також вдягається спеціально виготовлений бонет.

Під час посвяти у студенти Києво-Могилянської академії студенти виголошують клятву. Частиною церемонії є також можливість доторкнутися до університетської черепахи Альми та загадати бажання. Черепаху подарували університету одні з перших випускників НаУКМА. Перша лекція для нових студентів є загальною і читається спеціально запрошеним визначним науковцем, якому по завершенню лекції надається звання почесного професора НаУКМА [46].

Однією з традицій старої академії був вертеп, який за деякими припущеннями вперше виник в академії. Сучасні студенти НаУКМА також влаштовують вертепи. Із старою академію пов'язує сучасний університет і специфічна назва студентів академії -- спудеї.

В НаУКМА проводиться студентський проект «Славетні могилянці», у якому голосуванням визначаються видатні особистості старої та відродженої академії.

Міжнародні зв'язки. НаУКМА має численних партнерів серед іноземних університетів. Серед спільних ініціатив є впровадження німецькомовної маґістерської програми з європейських та німецьких студій разом з Єнським університетом (Німеччина). В травні 2004 р. за сприяння НаУКМА було відкрито колеґіум у Тбілісі, де викладання провадиться українською та грузинською мовами. Києво-Могилянська академія є також співзасновницею Європейського Колеґіуму Польських і Українських Університетів у Любліні. Між Центром європейських, російських та євразійських студій Торонтського університету, Аллеґенійським коледжем та НаУКМА працює програма обміну студентами. Крім того, НаУКМА виступив співзасновником ряду міжнародних освітянських організацій -- CIVITAS International, Artes Liberales, Мережі університетів країн Чорноморського регіону, Консорціуму університетів Центрально-Східної Європи, Мережі європейських університетів післядипломної освіти, Міжнародної асоціації президентів університетів. В НаУКМА щорічно проводиться літня школа з українознавства розрахована на іноземних студентів.

На території університету знаходяться декілька міжнародних культурних інституцій: Британська рада, Інститут Гете та Американська бібліотека. В НаУКМА діє Відділ міжнародного співробітництва, який надає студентам та викладачам інформацію про можливості навчання та стажування за кордоном та допомагає міжнародним студентам університету.

В університеті часто відбуваються публічні лекції відомих світових та українських політиків та культурних діячів. Серед гостей НаУКМА були Яап де Хооп Схеффер, Алехандро Толедо, Девід Кілґур та Жан Кретьєн [45].

Рейтинги та репутація. Києво-Могилянська Бізнес-Школа тричі визнавалася найкращою бізнес-школою в Україні, згідно з рейтингом, укладеним журналом «Деловой».

В липні 2009 р. університет отримав статус дослідницького та автономного зважаючи на своє значення у системі освіти в Україні[3]. НаУКМА не увійшла за версією Webometrics Ranking of World Universities (січень 2010) до числа провідних освітніх центрів Західної Європи та до 100 найкраших університетів Центральної та Східної Європи, а також зайняла 2055-е місце в рейтингу серед 6000 найкращих університетів світу та друге в Україні. В 2009 р. згідно моніторингу наукових установ та вищих навчальних закладів відповідно до рівня міжнародного цитування НаУКМА поточно зайняла 36 місце серед вищих навчальних закладів України. В 2008 р. в рейтингу «Компас» 228-ми українських вищих навчальних закладів проведеному благодійним фондом «Розвиток України» Рината Ахметова НаУКМА було оцінено як другий кращий вищий навчальний заклад України по рівню задоволеності освітою. В 2007 р. згідно з рейтингом університетів проведеним тижневиком «Дзеркало тижня» в 2007 р. НаУКМА зайняв третє місце серед 200 українських вищих навчальних закладів. За результатами рейтингу проведеного журналом «Деньги» в 2007 р. НаУКМА займає перше місце за підготовкою фахівців в гуманітарній та економічній галузях та друге місце в юридичній галузі. 2005 р. в рейтингу Корресподент.net Лучшие вузы Украины глазами работодателей НаУКМА було поміщено на третє місце. Києво-Могилянська Бізнес-Школа тричі визнавалася найкращою бізнес-школою в Україні, згідно з рейтингом, укладеним журналом «Деловой». За результатами опитування «Лучшие в маркетинге - 2009» НаУКМА зайняв перше місце в Україні [49].

Таким чином НаУКМА виник на засадах демократичності та самоврядування як спроба впровадження нової для України освітньої моделі, в основу якої покладено випробуваний у США принцип liberal art education (вільне мистецтво навчання). 1994 р. університету було надано статус Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Уже за перше десятиріччя відновлений університет досяг європейського рівня і став знаним і шанованим в Україні та поза її межами. Відроджено багато кращих традицій старої Академії, водночас за велінням часу запроваджено визнані сучасним світом прогресивні, оригінальні методи набору та навчання молоді. Університет уперше в Україні запровадив принципи об'єктивної оцінки знань вступників з дотриманням рівних умов вступу для всіх абітурієнтів як єдиного критерію набору. Викладання здійснюється колективом високо-професіональних вітчизняних фахівців і викладачів, запрошених із провідних університетів світу. Студенти мають можливість вільного вибору фаху, додаткових предметів, а також набувати знань та досвіду за обраною спеціальністю за кордоном. НаУКМА співпрацює більш ніж з 50 університетами Європи, Америки, Австралії [50].

Сьогодні в університеті здобувають освіту 2,5 тисячі студентів, які прагнуть знань і успішно оволодівають найрізноманітнішими професіями: історика, філософа, релігієзнавця, мовознавця, політолога, соціолога, правника, економіста, еколога, природознавця та ін.

Продовжуючи кращі традиції старої Академії, яка підготувала видатних на той час учених, таких як Інокентій Ґізель, Стефан Яворський, Теофан Прокопович, Варлаам Ясинський та ін., НаУКМА органічно поєднує навчальний процес з науково-дослідницькою роботою, яка сьогодні ведеться на 27 кафедрах і в 17 створених в університеті наукових структурах. Через студентські наукові гуртки, маґістеріум, аспірантуру та докторантуру студенти університету набувають навичок наукової роботи, вміння творчо мислити та обговорювати результати досліджень на наукових зібраннях різного рівня, в тому числі й міжнародних, можливість публікувати свої наукові доробки.

До послуг студентів чудова сучасна бібліотека, що зусиллями керівництва Академії постійно поповнюється; в даний час її фонд нараховує 300 тис. одиниць.

Університет намагається забезпечити умови для формування сучасної гармонійної молодої людини, її художньо-естетичного, духовного та фізичного вдосконалення.

Студенти Академії -- це віддані її справі, свідомі, творчо мислячі, самодостатні, розкуті, жваві, підприємливі, ініціативні та впевнені в собі молоді люди. Це нове покоління людей, про яких Роланд Піч, професор Мюнхенського університету, почесний професор НаУКМА після чотирирічної праці в НаУКМА і спілкування з могилянцями сказав: «Прекрасні студенти! Вірю в Україну, дивлячись на них» [48].

Перші випускники НаУКМА, працюючи в різних галузях суспільного й культурного життя,-- науковці, педагоги, політологи, соціальні працівники, перекладачі, журналісти, репортери, фінансові аналітики, маркетологи, менеджери, аудитори тощо -- підтвердили високий статус Академії як вищого навчального закладу європейського рівня, головним завданням якого є формування нового високоосвіченого покоління української інтелігенції, яке б забезпечувало економічний та культурний розвиток молодої держави.

Сучасна Академія не зупиняється на досягнутому. Залишаючись на позиціях просвітництва, гуманізму та демократії, найважливішими завданнями для себе НаУКМА визначає повсякденне удосконалення навчального, наукового та виховного процесів, завжди прагне бути осередком морального та духовного відродження української нації. Пошук триває.

Висновки

Києво-Могилянська академія була дітищем свого часу і своєї епохи. Її виникнення було викликане обєктивними тогочасними історико-суспільними, соціально-економічними й культурними умовами загального розвитку України, розгортанням культурно-національного руху в кінці XVI - на початку XVII ст. Народжена потребами реального національного життя народу та волею українців, КМА увібрала їхній дух, прагнення, сподівання і віру.

Києво-Могилянська академія мала винятково важливе значення для духовної історії українського народу, для його суспільно-політичного життя впродовж XVII-XVIII ст.ст. Могилянці відіграли значну роль у відродженні і становленні Української держави, у розгортанні сталих відносин з козацтвом, у боротьбі за єдність українських земель й національну консолідацію українського населення. Активна громадсько-політична діяльність Академії мала широкий всеукраїнський характер. Крім того, розквіт КМА припадає на час зміцнення Української Козацько-Гетьманської держави. Українське суспільство наступних століть розвивалося під впливом ідейно-теоретичної спадщини києвомогилянців. Це простежується у діях українських автономістів XVIII ст., а також у час наступного національного відродження. Державно-правова діяльність визначних діячів Академії, незважаючи на інтенсивний вплив Польщі й Росії на початку XVIII ст., піднялася до рівня створення Першої у світі демократичної Конституції.

Тісний звязок КМА з громадсько-політичним життям України сприяв піднесенню національної самосвідомості та народновизвольних прагнень українців. Своє завдання києвомогилянці вбачали у вихованні громадян, які усвідомлюють значення вітчизняної історії й почувають відповідальність за майбутнє народу і країни. Завдяки їх прогресивній науковій праці суспільно-політична думка того часу формувалась як активна національно-патріотична сила, котра ставала духовною зброєю у національно-визвольній боротьбі українського народу.

Навчання у Києво-Могилянській Академії XVII-XVIII ст. було організовано наступним чином. Всього в Академії було 8 так званих ординарних класів, але кількість предметів сягала до 30 і більше. В перших чотирьох класах Академії - фарі, інфимі, граматиці й синтаксимі, що були по суті підготовчими, вивчались мови: церковнослов'янська, грецька, руська (українська), латинь і польська, а також арифметика, геометрія, нотний спів і катехизис. Знання класичних мов - грецької та латинської - було не лише ознакою освіченої людини того часу, але й відкривало їй шлях до пізнання античної культурної спадщини й сучасної європейської літератури й науки. Латинь була мовою науковців, письменників, поетів, судової справи, міжнародного спілкування. Викладання в університетах Європи велось латинською мовою. Всі вищі науки, починаючи з поетики, в Києво-Могилянській академії також викладались латинською мовою. Руська або українська літературна (книжна) мова з часом завойовує все більший простір в Академії і в суспільстві. Нею писали твори, вірші, наукові, художні й політичні трактати, літописи, листи, судові акти, гетьманські універсали, укладали проповіді й повчання.

Вивчалися в Академії поетика - мистецтво складати вірші, а також риторика - цариця мистецтв, вміння красиво і правильно висловлювати думку. Поетика й риторика були найулюбленішими предметами студентів. Особливо студенти цікавились тими видами поезії, які мали практичне застосування. Це канти й елегії, які можна було присвятити поважним людям, проголосити їх на громадських, церковних, академічних святах. Не менш популярними були й промови - поздоровні, вітальні, прощальні, іменинні, весільні, а також - на випадок народження чи смерті, перемоги, судового акту, церковного свята та інші. Студенти-красномовці завжди були бажаними гостями на різних урочистостях, за що отримували щиру вдячність й матеріальну винагороду.

Від О. Митури й до Г. Сковороди формується академічна і власна київська поетична школа. Відомими поетами, які вийшли з Києво-Могилянської академії були: ректор Касіян Сакович, Чернігівський архієпископ Лазар Баранович, митрополит Тобольський Іоан Максимович, професори Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Георгій Кониський, добре відомий Григорій Сковорода та інші. На “російський грунт” прищепили в XVII ст. “руський вірш” могилянці Єпифаній Славинецький й Симеон Полоцький, Стефан Яворський (він вважається засновником російської силабічної поезії).

В Києво-Могилянській академії зародився і став професійним театр. В народі ж особливо великою популярністю користувалися вертеп, інтермедія. Студенти самі готували інтермедії, драми, розучували канти й пісні, виготовляли все необхідне для вертепу. На ярмарках, в селах - біля церков, на майданах, на цвинтарях - студенти рухали свої дійства. Слухачі й глядачі з радістю й захопленням сприймали нехитру студентську музу, щедро винагороджуючи “тружеників науки”.

Києво-Могилянська академія була центром філософської думки в Україні. Особливе місце серед філософів в Києво-Могилянській академії належало професорам І. Гізелю, Й. Конановичу-Горбацькому, С. Яворському, Ф. Прокоповичу. До речі, Феофан Прокопович започаткував в Академії (і в усій тодішній Російській імперії), вищу математику.

У другій половині XVIII ст. були відкриті навіть спеціальні класи чистої математики, де викладалась алгебра і геометрія, та змішаної математики, де викладалась механіка, гідростатика, гідравліка, оптика, тригонометрія, астрономія, гідрографія, і математична хронологія, цивільна й військова архітектура. Відомим викладачем математики був також професор Іреней Фальковський.

Що стосується архітектури, то хоча спеціального архітектурного класу не було, студенти отримували добрі знання з цього фаху. Прикладом може бути діяльність визначного випускника Академії Івана Григоровича-Барського, киянина, архітектора і будівничого, якому в Києві належить більше 30 споруд. Серед них ротонда “Самсон”, церкви Миколи Набережного, Покровська, Надбрамна в Кирилівському монастирі тощо.

В Академії започатковуються природничі науки - астрономія, біологія, мінералогія, зоологія та інші, які поступово відділяються від філософії.

Офіційно медичний курс був відкритий лише в 1802 р., але природничі знання, які давала Академія, вивчення творів Авіценни, Везалія, Бекона, Гіппократа, а також чудове знання латині часто були вирішальними у виборі шляху випускниками Академії. Вони йшли навчатися до медичних закладів Європи, а з другої половини ХVIІ ст. й до госпітальних шкіл Росії.

В Академії формувалась історична наука. Досить згадати, що літописці Роман Ракушка Романовський (Самовидець), Самійло Величко, Григорій Грабянка навчались в Академії. Їх “козацькі літописи” є прообразом сучасних історичних праць. Писали вони свідомо для прийдешніх поколінь, бо як зазначав автор “Хроніки” (1672) Феодосій Сафонович, теж могилянець, “кожному потрібна річ про свою вітчизну знати й іншим питаючим сказати, бо свого роду не знаючих людей за глупих почитають”. Києво-Могилянська академія дала й таких відомих істориків як Петро Симоновський, автор “Краткого описания о козацком малороссийском народе”, Василь Рубан, що видав “Краткую летопись Малой России” з додатком “Землеописание Малой России” (1777), Микола Бантиш-Каменський - вчений, історіограф, управитель Московського державного архіву, дійсний член Товариства історії і старожитностей, Максим Берлинський - археолог та історіограф Києва, та багато інших.

В Академії студентів навчали різним прийомам малювання, графіки й живопису. Саме тут складається одна з найбільших художніх та граверних шкіл в Україні. Визначними граверами України, які навчались в Академії, були Іван Митура, Іван Мирський, Леонтій Тарасевич, Григорій Левицький, широко відомі малюнки братів Івана та Василя Григоровичів-Барських. Як відомо, Василь Григорович-Барський після закінчення класу риторики 23 роки мандрував. Був у Єгипті, Лівані, Палестині, Греції, на Кіпрі, Кріті, Афоні, в Константинополі. Упродовж всього мандрівного життя він вів “Записки”, які щедро ілюстрував. Повернувшись у 1747 р., був запрошений викладачем грецької мови до Академії, але невдовзі помер і був захоронений на території Києво-Могилянської академії. Серед вихованців Академії були й визначні іконописці монументального й портретного живопису. Художня школа Києва впливала на весь православний світ від Москви до Балканських країн (за визначенням мистецтвознавця Павла Біленького).

Феномен Академії в історії українства є результатом і водночас функцією української історії та культури в розглядуваний час. Активна громадсько-просвітницька діяльність могилянців набула характеру націотвірного чинника. Найголовніші події, що передували утворенню нової Української держави, - підготовка національних кадрів, формування збройних сил, згуртування різних соціальних груп населення навколо ідеї національного визволення, будівництво всеукраїнської національної школи й національної церкви, єднання українських земель, перетворення козацтва на державотворчу силу - відбувалися за безпосередньої участі діячів Києво-Могилянської академії. Загалом, відроджена українська державність у XVII ст. значною мірою була результатом багатогранної праці києвомогилянців, їх теоретичної і практичної діяльності. Завдяки цьому Україна зробила важливі кроки у своєму державницькому будівництві. Показано, що саме в той час на руїнах княжої доби піднялася Українська демократична держава, політика і діяльність якої були спрямовані на захист українського народу.

З історією Академії пов`язаний прогресивний напрям у розвитку суспільно-політичної думки в Україні у XVII-XVIIІ ст.ст. Численні літописи, хроніки, узагальнюючі історико-філософські праці києвомогилянців сприяли поширенню серед народу історичних знань, пробудженню інтересу до вітчизняної історії й культури, піднесенню патріотизму.

КМА мала загальнонаціональний характер, охоплюючи всі стани України, але насамперед у ній формувалися кадри української провідної верстви. На основі архівних матеріалів розкрито роль Академії у вихованні української інтелігенції за зразками західної культури. Серед вихованців Києво-Могилянської академії - історики І. Галятовський, Ф. Софонович, А. Радивиловський, П. Симоновський, В. Рубан, М. Бантиш-Каменський, М. Берлінський, філософи В. Ясинський, С. Яворський, Ф. Прокопович, гетьмани України І. Виговський, І. Самойлович, І. Мазепа, П. Орлик, П. Полуботок та багато інших визначних українських діячів. У її стінах був виплеканий геній видатного мислителя і вченого Г. Сковороди.

КМА стала постачальницею кадрів для державних і церковних, військових та господарських потреб України. Не було жодної сфери культурної чи практичної діяльності, де б не працювали її вихованці. З Академії вийшла та знаменита верства військових канцеляристів, що підготувала національне українське відродження ХІХ ст., тобто та армія урядовців полкових та генеральних канцелярій, серед яких були письменники, вчені, дипломати, а головне - українські патріоти-автономісти з розвинутою національною свідомістю і демократичними поглядами. Це були непересічні діячі, які висловлювали аргументовані думки щодо вдосконалення державного устрою, плекали ідеї свободи і незалежності України, її національного суверенітету і відігравали важливу роль у формуванні громадсько-політичної національної свідомості в українському суспільстві XVIIІ ст.

Києвомогилянці відіграли важливу роль у становленні українського козацтва і перетворенні його на нову аристократичну еліту, в основну рушійну силу національно-визвольної боротьби українського народу. Розглядаючи особливе місце в історії України КМА та козацтва, помічаємо взаємозумовленість їх виникнення й розвитку, постійну співпрацю. XVII-XVIIІ ст.ст. - доба народної боротьби за незалежність Української держави. Характерно, що саме на цей час припадає розквіт КМА як загальноукраїнського осередку найтісніших взаємин із борцями за волю рідного народу. Доведено, що існували тісні взаємозв`язок і взаємодопомога між цими двома феноменами (КМА - козацтво) української національної історії протягом усього періоду їх існування. Підтримували свою Alma mater гетьмани й старшини, гордилися нею свідомі громадяни України - козаки, бо всім вона слугувала й широко відчиняла двері до освіти й знань, віддавала свій творчий потенціал, виховувала кадри для Козацької України.

Києво-Могилянська академія стала центром зосередження та употужнення духовної енергії свого народу, підготовки національних кадрів. З її існуванням пов`язані імена видатних державців, філософів, істориків, письменників, архітекторів та музикантів, діяльність яких сприяла культурному збагаченню народу, формуванню його національної самосвідомості. В Академії вигострювався розум майбутніх гетьманів, формувалася українська еліта, без якої неможливий історичний поступ нації і держави. Не було жодної сфери громадсько-просвітнього та політичного життя в Україні, де б не працювали вихованці КМА. Вони займали посади в магістратах, канцеляріях генерального, полкового і сотенного управлінь, вчителів, суддів, священиків, лікарів, секретарів при посольствах. Історія Академії нерозривно пов`язана зі становленням козацтва, з перетворенням його в державотворчу силу національно-визвольної боротьби українського народу. Активна громадсько-політична діяльність києвомогилянців мала широкий всеукраїнський характер. У цьому контексті особливо значний їх внесок у процес національної консолідації українських земель. Відновлена національна державність, формування суспільно-політичної думки в активну патріотичну силу, духовну зброю українців є виявом багатоаспектної діяльності києвомогилянців. Українське суспільство наступних століть розвивалося під впливом ідейно-теоретичної спадщини Академії, її вихованців. Ідейна спадщина Київської академії, її відродження у вересні 1991 р. значною мірою сприяли відбудові національної державності у 90-х роках ХХ ст.

Список використаної літератури

Акт о слиянии Лаврской школы со школою Киевского братства (5 января 1632 г.) // Антология педагогической мысли Украинской ССР. - М.: Педагогика, 1988. - С. 86-88.

Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія в духовній історії України // Науково-творчий альманах Тернопільського державного педагогічного інституту. - Вип. І. - Тернопіль, 1995. - С. 5.

Алексієвець Л. М. Києво-Могилянська Академія в особах // Українська історична біографістика: забуте і невідоме / За ред. проф. М. М. Алексієвця. - Част. 1. - Тернопіль: Лілея, 2005. - С. 25-40.

Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її роль у підготовці національних кадрів // Науковий збірник історичного факультету Тернопільського державного педагогічного інституту. - Вип. ІІ. - Част. I. - Тернопіль, 1995. - С. 56-60.

Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку культури України // Тези доповідей ІІ звітної наук. конф. викладачів та студентів географічного факультету Тернопільського державного педагогічного інституту за 1991 р. - Тернопіль, 1992. - С. 17.

Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її традиції в контексті сучасного національного культурно-державного будівництва в Україні // Україна на шляху до незалежності і демократії. Тематичний збірник праць викладачів, студентів і аспірантів історичного факультету Тернопільського державного педагогічного інституту. - Тернопіль, 1996. - С. 21-23.

Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України (XVII-XVIII ст.ст.). - Тернопіль: Лілея, 1997. - 160 с.

Алексієвець Л. Культурні зв`язки києвомогилянців із зарубіжними країнами (XVII-XVIII ст.ст.) // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. - С. 45-55.

Білодід О. Загадка Петра Могили // Київська Старовина. -- 1993. -- №3. -- С.5-39, 56-69.

Борисенко В. Про минуле з погляду сучасності // Вільне життя. - 1997. - 21 жовтня.

Борисенко В. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного інституту. - Серія: Історія. - Вип. VI. - Тернопіль, 1997. - С. 342-344.

Видатні постаті в історії України (ІХ-ХІХ ст.): Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети/ В.І. Гусєв, В.П. Дрожжин, Ю.О. Калінцев та ін. -- К.: Вища шк., 2002. -- 358 с.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви: В 4 т. - Нью-Йорк, Бавнд Брук: Друкарня УПЦ в США, 1977. - Т. III.

Жуковський А. Вклад Київської Духовної академії та її "Трудів" на культурному і богословському відтинках // Хроніка 2000. - К., 2000. - Вип. 37-38. - С. 482-500.

Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. - К: "Мистецтво", 1997. - С. 69-76.

Житецький П. Петр Могила // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Эфрона, -- СПб., 1898. -- Полутом 46.

Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХУІ-ХУІІ століть- К, 1966- С. 138.

Ісаєвич Я. Освітній рух в Україні XVII ст.: східна традиція і західні впливи // Київська старовина. -- 1995. -- №1.

Катехизис Петра Могили / Упорядкування проф. А. Жуковського, переклад В. Шевчука. - К.: Воскресіння, 1996. - 288 с.

Києво-Могилянська академія в іменах. XVII-XVIII ст., К.: Вид. дім "КМ Академія", 2001.

Києво-Могилянська Академія кін. XVII - поч. XIX ст. Повсякденна історія. Збірник документів. - К., 2005.

Климов В.Переднє слово // Феномен Петра Могили. - К., 1996. - С. 5-7.

Климов В., Колодний А. Православна Церква і освіта. Підготовка кадрів духовенства. // Історія релігій в Україні: В 10 т. / ред. А. Колодного. - Т. III Православ'я в Україні.

Колодний А. Петро Могила і сучасні релігійні процеси в Україні // Феномен Петра Могили. - К., 1996. - С. 212-241.

Коротка історія Православної Церкви / Уклав митрофорний протоієрей Олександр Кислашко. - К., 1996.

Кузь. В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання. - Умань, 1993.

Ліберний О. Що ви знаєте про Києво-Могилянську академію? // Свобода. - 1999. - 23 грудня.

Матковська І. Я., Козачинська В. В. В. М. Нічик. Петро Могила в духовній історії України //Український історичний журнал. -- №5. --2000.

Медьнский Е. Братские школн Украины и Белоруссии XVI--XVII вв.-- М, 1954.

Микитась В. Давньо-українські студенти і професори - К., 1994.

Нічик В.М. Петро Могила в духовній історії України. -- К.: Укр.центр духовн. культури, 1997. -- 321с.

Нічик В.М., Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000.

Онищенко Є.І. Воскресіння Академії: Спогади про відродження Києво-Могилянської академії та його учасників - К.: Вид. дім "КМ Академія", 2004.

Пащенко В.О. Православ'я в новітній історії України. - Ч. 1. - Полтава, 1997. - 356 с.

Роль Києво-Могилянської Академії в культурному єднанні слов'янських народів. Збірник наук. праць. - К., 1988.

Стратий Я., Литвинов В., Андрушко В. Описание курсов философии и риторики профессоров Києво-Могилянской Академии. - К., 1982.

Титов Ф. Императорская Киевская духовная академия. 1615--1915. (Репринт). - К., 2003.

Тітов Ф. Стара вища школа в Київській Україні ХVІ - поч. ХІХ в.: Збірник АН України; Зб. Історично-філологічного відділу. - Т. ХХ. - К.: Друк. УАН, 1924. - 433 с.

Той, хто відродив Могилянку: Збірник на пошану В. С. Брюховецького, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2007.

Хижняк З.І., Маньківський В.К. Історія Києво-Могилянської академії -- К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.

Хижняк З. І. Могила Петро Симеонович // Києво-Могилянська академія в іменах, ХVІІ-ХVІІІ ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська Академія”, 2001. - С. 370-374.

Хижняк З. Освіта в релігійних, культурних, політичних діяннях П. Могили // Україна: людина, суспільство, природа. -- К., 23-24 січня, 1997. -- 84 с.

Хижняк З. Ректори Києво-Могилянської академії. 1615--1817 рр. - К., 2002.

Додатки

Додаток А

Список відомих особистостей Києво-Могилянської академії

До цього списку внесені видатні особистості, пов'язані з Києво-Могилянською академією (КМА) тим, що вони навчалися чи викладали в ній або в її закладах-попередниках та заснованих на її основі таких як Київська братська школа, Києво-Могилянська колеґія та НаУКМА. Причетність кожної особи до навчального процесу в КМА є доведеною, а не гіпотететичною, і тількі такі персоналії були включені в цей список. Список згрупований згідно з ім'ям персони, її зв'язком з університетом і галуззю, в якій студент або викладач КМА визначив себе. Оскільки багато могилянців за часів старої КМА були активними в багатьох сферах і їх важко віднести до якоїсь однієї професії список складено передовсім за алфавітом, але в графі значущість на перше місце поставлено основну галузь діяльності особи.

Ім'я	Зв'язок з університетом	Значущість
Амбодик-Максимович Нестор Максимович	студент	Лікар, вчений-енциклопедист, педіатр, ботанік, фітотерапевт, геральдист
Антонський Антон Антонович	студент	педагог, професор природничих наук, ректор Московського університету
Баранович Лазар	ректор	Письменник, просвітитель, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський
Бережанський Петро Іванович	студент	Співак, перекладач
Березовський Максим Созонтович	студент	Композитор, диригент, співак
Брайко Григорій Леонтійович	студент	Журналіст, перекладач, видавець, дипломат
Брюховецький В'ячеслав Степанович	президент	Літературознавець, громадський діяч, головний ініціатор відродження і перший президент НаУКМА
Ведель Артем Лук'янович	студент	Композитор, диригент, співак, скрипаль
Величко Самійло	студент	Історик, автор козацького літопису
Виговський Іван	студент	Гетьман України у 1657-1659 рр.
Величковський Петро Іванович	студент	Богослов, філософ, письменник, перекладач, архімандрит
Волчанецький Денис Васильович	студент	Лікар, хірург
Гамалія Михайло Леонтійович	студент	Лікар, статський радник
Гамалія Платон Якович	студент	Морський офіцер, викладач, член Державного адміралтейського департаменту
Гоголь-Яновський Афанасій Дем'янович	студент	Писар, секунд-майор, перекладач, домашній учитель, дід видатного письменника М. В. Гоголя
Голубничий Зиновій Петрович	студент	Живописець
Граб'янка Григорій Іванович	студент	Літописець, полковник Гадяцького полку
Григорович-Барський Іван Григорович	студент	Архітектор
Гулак-Артемовський Петро Петрович	студент	Поет, ректор Харківського університету
Данилевський Іван Лук'янович	студент	Лікар, один з перших представників соціальної гігієни в Російській імперії
Дубровський Петро Петрович	студент	Дипломат
Емін Федір Олександрович	студент	Письменник, публіцист
Єллінський Митрофан Микитович	студент	Лікар, лейб-хірург, статський радник
Жданович Інокентій	студент	Ігумен
Завадовський Петро	студент	Юрист, дійсний таємний радник, сенатор, перший міністр народної освіти Росії
Запольський Іван Гнатович	студент	Математик, фізик, астроном, професор Казанського університету, письменник
Зіновіїв Климентій	студент	Поет і етнограф
Золотницький Володимир Трохимович	студент	Юрист, письменник, філософ, перекладач
Кашинський Іван Григорович	студент	Лікар, гоф-медик, кореспондент Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії
Козельський Яків Павлович	студент	Письменник, філософ-просвітитель
Кониський Григорій	ректор	Письменник, проповідник, церковний і культурний діяч
Левицький Дмитро Григорович	студент	Художник-портретист
Ломоносов Михайло Васильович	студент	Хімік, енциклопедист, філософ, поет, художник, історик
Лящевський Василь	студент	Мовознавець, ректор Московської слов'яно-греко-латинської академії, архімандрит
Мазепа Іван Степанович	студент	Гетьман України в 1687--1709 рр.
Максимович Іван Петрович	студент	Генеральний писар, перекладач, бібліограф, редактор, лексикограф
Мартос Іван Романович	студент	Історик, поет
Мезенець Олександр	студент	Музикант, теоретик музики
Мейс Джеймс	професор	Історик, політолог,
Огранович Яків Михайлович	студент	Бунчуковий товариш, полковий суддя, обозний, правник
Орлик Пилип Степанович	студент	Гетьман України (у вигнанні) в 1710 - 1742 рр.
Павличко Соломія Дмитрівна	професор	Літературознавець, письменниця, публіцистка
Полетика Григорій Іванович	студент	Дипломат, перекладач
Полоцький Симеон	студент	Богослов, письменник, поет, драматург.
Полуботок Павло Леонтійович	студент	Наказний гетьман України 1722--1724 рр.
Попович Мирослав Володимирович	професор	Філософ
Прокопович Феофан	ректор	Богослов, письменник, поет
Рачинський Гаврило Андрійович	студент	Композитор, скрипаль, гітарист, диригент, педагог
Різенко Іван Федорович	студент	Лікар, надвірний радник
Рубан Василь Григорович	студент	Письменник, історик, видавець, перекладач, державний службовець
Сушковський Данило Самойлович	студент	Лікар, основоположник епідеміології в Російській імперії
Самойлович Іван Самійлович	студент	Гетьман Лівобережної України в 1672-1687 рр.
Сковорода Григорій Савич	студент	Філософ, поет, співак, композитор
Скоропадський Іван	студент	Гетьман Лівобережної України в 1708-1722 рр.
Скуратівський Вадим Леонтійович	професор	Мистецтвознавець, історик, літературознавець, публіцист
Славинецький Єпифаній	студент	Поет, перекладач, філолог, оратор, богослов
Смотрицький Мелетій	ректор	Мовознавець, письменник, церковний і освітній діяч
Томенко Микола Володимирович	професор	Політик, громадський діяч, народний депутат України 4-го і 5-го скликань, заступник голови Верховної Ради, віце-прем'єр України з гуманітарних питань в уряді Юлії Тимошенко.
Туптало Дмитро Савич	студент	Митрополит Ростовський та Ярославський, церковний діяч, вчений, письменник і проповідник
Хмельницький Юрій	студент	Гетьман України в 1657, 1659--1663 рр. і Правобережжя в 1677-81, 1685 рр.
Шевченко Андрій Віталійович	студент	Журналіст, політик

Додаток Б

Додаток В

НаУКМА у цифрах і фактах, (на 15 квітня 2009 р.) НаУКМА в цифрах:

6 факультетів

17 бакалаврських програм

20 магістерських програм

36 аспірантських програм

14 докторантських програм

28 наукових центрів та лабораторій

Києво-Могилянська Бізнес-Школа (kmbs)

Докторська школа (PhD-програми)

Науково-педагогічний центр доуніверситської підготовки

Інститут післядипломної освіти

24 студентських організацій

11 студентських наукових товариств

7 студентських ЗМІ

26 клубів та гуртків за інтересами

25 спортивних секцій

10 мистецьких колективів

3 469 студентів

5 374 випускників

614 викладачів

490 співробітників

Рейтинги

За рейтингами вищих навчальних закладів України НаУКМА традиційно входить в трійку лідерів.

За рейтингами працедавців серед вищих навчальних закладів України НаУКМА обіймав перше місце з підготовки спеціалістів у гуманітарній та економічній галузях, друге - в юридичній галузі, третє - в економічних науках (журнал "Деньги", № 25, 23 березня 2009 року).

Другий рік поспіль НаУКМА - на 2-у місці за рівнем задоволеності освітою за рейтингом ВНЗ "Компас" (оцінки працедавців та випускників) - 2008-2009 р.

У 2008 р. НаУКМА у рейтингу працедавців посів третє місце (журнал "Корреспондент", № 14 (303), 12 квітня 2009 року).

Києво-Могилянська Бізнес-Школа (KMBS) втретє поспіль названа бізнес-школою № 1 в Україні (аудитор - PriceWaterhouseCoopers, журнал "Деловой", № 11 (51), листопад 2008 р.).

Інноваційність

НаУКМА вперше в Україні запровадив:

Бакалаврські програми (1992)

Вільна траєкторія навчання - формування студентом власного навчального плану (Liberal Arts Education - 1992)

100-бальна кредитно-рейтингова система оцінювання знань (1992)

Триместрова система організації навчального процесу (1992)

Власний університетський диплом (1995)

Можливість вступу на дві спеціальності (1995)

Магістерські дворічні програми (1996)

Докторські програми західного зразка (станом на 2009 р. це перші п'ять PhD-програм в рамках першої в Україні чотирирічної Докторської школи, без державного фінансування) - 2008

Спеціальності та унікальні школи, у співпраці з провідними західними університетами: соціальна робота, екологія, охорона громадського здоров'я, бізнес школа, школа журналістики

Єдині в Україні Центр мембранних технологій, Лабораторія генетики та клітинної біології

Активна участь у реалізації проекту університетської автономії

Могилянці - члени 140 професійних експертних груп

при Президентові України - 5

при Верховній раді - 9

при Кабінеті міністрів та міністерствах - 17

при Міністерстві освіти і науки - 25

в національних професійних та громадських організаціях - 29

в міжнародних професійних та громадських організаціях - 6

у спеціалізованих радах по захисту докторських і кандидатських дисертацій - 20

у редколегіях професійних видань/часописів - 29

НаУКМА - член 47 міжнародних наукових та професійних асоціацій

Асоціація Європейських Університетів (перше індивідуальне членство з України)

CIVITAS International

Artes Liberalis

Black Sea Universities Network

Central and East European Universities Network

Eurasian Political Studies Network

Асоціація університетів післядипломної освіти

ELFA European Law Faculty Association

Міжнародна співпраця

З 1992 року НаУКМА та його підрозділи підписали та реалізували понад 200 угод із зарубіжними університетами та інституціями. 2005 року НаУКМА підписав Велику Хартію університетів про визнання і підтримку основоположних принципів діяльності університетів: самостійності університету, нероздільності викладання й дослідницької роботи, свободи в дослідницькій і викладацькій діяльності

У 2008-2009 н.р. підписано угоди:

Університет Вітовта Великого (Литва)

Університет Берґена (Норвегія)

Яґелонський університет (Польща)

Гельсінський університет (Фінляндія)

Барселонський автономний університет (Іспанія)