Рекреаційні ресурси Волинської області

Середня температура води в озерах Волинської області, градуси [9; 99]

* Розраховано за матеріалами метеостанцій області

Погода на початку весни і пізньої осені не сприятлива для рекреаційної діяльності і не забезпечує можливості тривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів. Найоптимальніші кліматичні умови для організації відпочинку і туризму в теплий період року - в північно-західних районах області.

В холодний період року (листопад-березень) середня температура - 1-3°С. Температура найхолоднішого місяця січня становить -6°С. Сонячна погода в зимовий період тримається 40-45 днів, решту днів - похмура погода чи з опадами. Утворення снігового покриву відмічається в другій-третій декаді грудня на всій території області. Кількість днів зі стійким сніговим покривом на території області різна: в північних районах цей період триває в середньому 80 днів, в центральних районах - 70 днів, а в південних - 50-60. Кількість днів з ожеледицями і заметілями становить 15-20. Середня висота снігового покриву коливається від 10 до 15 см. Сприятливий період для організації зимових видів туризму і відпочинку в холодний період триває в середньому 50 днів. Найкращими для розвитку рекреації в зимовий період є північні райони області[13;54].

Параметри кліматичних умов Волинської області входять в межі оптимальних для розвитку всіх основних видів рекреаційної діяльності і зимові, і літні місяці.

2.2 Лісові ресурси і їх використання

Площа лісових угідь Волинської області становить 695 тис. га, з них ліси державного значення займають площу 447 тис. га, в тому числі 368,8 тис. га покриті лісом (88,2%), де функціонують 14 держлісгоспів та Шацький національний природний парк. Однак ліси поширені нерівномірно. Якщо в поліських районах лісистість становить близько 45%, то в лісостеповій зоні - тільки 5%, загальна лісистість території області - 35,5%.

За господарським призначенням державні ліси поділяються на дві групи. Ліси першої групи займають 97,7 тис. га. До них належать ліси зеленої зони (38,1 тис. га), в тому числі ліси Шацького національного природного парку (12 тис. га), особливі ліси і лісові масиви (25,7 тис. га), захисні смуги вздовж залізниць (6,3 тис. га), захисні смуги вздовж автодоріг (8,7 тис. га), заборонені смуги вздовж річок (18,9 тис. га). Це - основний вид лісів рекреаційного використання. Лісогосподарські заходи, які здійснюються в цій групі лісів, спрямовані на поліпшення якості і продуктивності насаджень. Проведення вирубок у лісах цієї групи обмежене.

Ліси другої групи займають 331,3 тис. га. До них належать експлуатаційні ліси (312,8 тис. га), а також лісові спецзони і спецсмуги (18,5 тис. га). Ліси другої групи є основним джерелом деревини області.

При оцінці лісів і лісових територій для потреб рекреації основними показниками є породний склад лісонасаджень і їх вікова структура. Від біологічних особливостей деревної породи або поєднання різних рослинних угруповань і кущових порід певною мірою залежить мікроклімат ділянки і рекреаційний комфорт.

Сприятливі грунтово-кліматичні умови Волинської області обумовили різноманітність породного складу лісів. У лісостанах переважають цінні хвойні (сосна, ялина), м'яколистяні та твердолистяні породи. Найбільш поширеними є хвойні породи, під якими зайнято 225,0 тис. га (60%), друге місце займають м'яколистяні - 87,3 тис. га (24%), а третє -твердолистяні - 57,7 тис. га (16%).

Для рекреаційних цілей велике значення має здатність лісу виділяти кисень і фітонциди, поглинати вуглекислий газ. В області росте дуб черешчатий і граб, які належать до першої групи фітонцидності; сосна звичайна, ліщина, береза, черемха, малина, відносяться до другої групи фітонцидності. Фітонцидні якості насаджень забезпечують зниження кількості бактерій і мікробів в лісовому повітрі, покращують санітарно-гігієнічні умови відпочинку.

Повнотність лісових насаджень - одна з важливих характеристик рекреаційних лісів. Насадження з повнотою 0,5-0,7 займають 74,9% покритої лісом площі, низькоповнотні (0,3-0,4) - 1,1%, високоповнотні (0,8-0,1) - 24% площі, покритої лісом. Найкращими умовами для відпочинку є ділянки насаджень із замкнутістю крон 0,3-0,6. В загальному всі біологічно стійкі ліси області, які володіють високою фітонцидністю, киснепродуктивністю та іншими властивостями, придатні для рекреаційного використання.

Волинські ліси багаті на гриби та ягоди, і їх збирання, особливо міськими жителями, розцінюється як один з найпривабливіших і корисних видів відпочинку. Ягідники та грибні місця в основному зосереджені в поліських районах області. Серед грибів, що ростуть у лісах області, переважають лисички, зелениці, маслюки, опеньки, сироїжки, білі гриби. Найбільш поширеними з ягід є чорниця, малина, ожина.

Оптимізація рекреаційного лісовикористання в регіоні повинна здійснюватися шляхом рекреаційного районування лісового фонду, тобто розчленування території за природними та економічними умовами в залежності від особливостей і перспектив розвитку рекреаційного господарства.

Отже, лісові ресурси займають провідне місце в структурі природно-рекреаційного потенціалу області і можуть задовольняти різноманітні потреби рекреантів у короткотривалому, довготривалому відпочинку, лікуванні, оздоровленні.

2.3 Водні ресурси області

Територія області дуже насичена поверхневими водами, які представлені 130 річками і 235 озерами. Більшість річок регіону беруть свій початок за межами Головного Європейського вододілу, і тільки деякі з них (Турія, Стохід, Вижівка та ін.) не виходять за межі області. З річок, що належать до басейну Дніпра, найбільшими на території області є Прип'ять, Стир, Турія, Стохід. Уздовж західного кордону області протікає Західний Буг, до його басейну в межах Волині належать 24 річки . Середня густота річкової мережі в басейні р. Прип'ять коливається в межах 0,25-0,47 км/км2, в басейні Західного Бугу - 0,22-0,35 км/км2. Річки використовуються для короткочасного відпочинку, водного туризму, купання, рибальства.

Площа озер області становить 150,9 км2 (27,5%). Об'єм водної маси озер становить 943,65 млн. м3. Значна частина об'єму належить озерам площею 1,01-5,0 км2 (18%) та 20,1-25 км (13%). Цікаво, що об'єм оз. Світязь становить майже половину об'єму всіх озер області (48,6%). За адміністративними районами озера розміщені досить нерівномірно, основна їх частина знаходиться в поліських районах області.

В межах області виділяються три озерні райони: Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу і Прип'яті, басейн Прип'яті.

В басейні Західного Бугу нараховується понад 80 озер, які об'єднуються в Шацьку групу озер, з них 32 озера - заплавні, 48 - карстові. Вода в озерах карстового походження - прісна, насичена киснем, має нейтральну або слаболужну реакцію, чиста у мікробіологчному відношенні, часто має лікувальні властивості. Найбільше з них - оз. Світязь, довжина якого становить 9,3 км, а ширина досягає 4,8 км, середня глибина озера -7 м, максимальна - 58,4 м. З двадцяти двох озер цієї групи лише 9 придатні для використання в рекреаційних цілях.

На межиріччі Західного Бугу і Прип'яті розташована друга група озер. Найбільшими озерами цієї групи є Тур, Волянське, Синове. їх дно зазвичай піщане, вздовж берегів є пляжні лінії, неподалік розміщуються лісові масиви.

В басейні р. Прип'ять переважають заплавні озера, яких нараховується понад 20 площею понад 10 га кожне. Найбільшими озерами цієї групи є Любязь, Біле, Волянське, Дольське, Шипи, Сирче, Рогозне, Мале Любязьке. Ці озера сьогодні мало використовуються в плані рекреації тому, що більшість з них розташовані на забрудненій радіонуклідами території.

На території Волині є ще ряд озер, які мають великі можливості в плані розвитку на їх базі рекреації і туризму, наприклад, озера Сомин, Велимче, Добре, Святе, Озерце.

Така кількість озер та рік дозволяє розвивати у Волинській області більшість видів відпочинку і оздоровлення, пов'язаних з використанням водних рекреаційних ресурсів.

Аналізуючи якість вод в річках, варто відмітити, що до частково забруднених відносяться р. Стир нижче м. Луцька, р. Турія нижче м. Ковеля. Забруднене оз. Чорне (Шацький район). Це обмежує або повністю виключає їх використання для рекреаційних цілей. Обмежують рекреаційне використання деякі природні фактори озер заплавного походження. Це не надто знижує питому вагу водних рекреаційних ресурсів, навпаки, варто говорити про їх незавантаженість.

Отже, водні ресурси області мають значний нереалізований потенціал і можуть служити основою для будівництва на їх берегах будинків і баз відпочинку, пансіонатів, створення рекреаційних зон короткочасного відпочинку.

2.4 Бальнеологічні ресурси

1. Мінеральні води

У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Так, в районі смт. Ратне, біля с. Осниця, с. Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. З глибиною залягання горизонту зростає мінералізація вод. На глибинах 60-900 м води прісні і мінералізація їх коливається в межах 0,4-0,7 г/л. Але вже на глибинах 1000-1400 м мінералізація зростає до 124-127 г/л (свердловина в районі Ковеля). Ці води придатні для лікування захворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу, гіпертонії, периферійної нервової системи та інших хвороб.

Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією -12-13 мг/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Ці води мають домішки брому, йоду, радону і застосовуються для лікування серцево-судинної системи, атеросклерозу, дихальної і травної систем.

Поблизу м. Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно-натрієво-йодо-бромні води. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Просвердлено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90 м3/добу на 25-річний термін.

Поблизу м. Луцьк є дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна. Це йодо-бромні та хлоридно-натрієві води підвищеної мінералізації та слабомінералізовані залізисті води.

В області нараховується 43 водопункти лікувальних мінеральних вод. Навіть якщо врахувати запаси і якість мінеральних вод розвіданих родовищ, то можна говорити про досить високий санаторно-курортний потенціал Волинської області. Цінність Журавичівського та Ковельського джерел надзвичайна, їх лікувальні властивості забезпечують оздоровлювальний ефект на 98%.

2. Лікувальні грязі

З метою виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. В основному це гіпсові купоросні торфи з мінералізацією 2-3 г/л. Такі грязі масткі, мають високу теплоємність, бактерицидність, гігроскопічність, малу теплопровідність. У них є багато органічних сполук: бітуми, віск, смоли, оргкислоти, дубильні речовини, лігніни, цукор, крохмаль, ефірні масла, бальзами та ін. З неорганічних складників є окиси заліза, солі амонію, сполуки бору, барію, стронцію, титану, цирконію, ванадію, срібла, хрому, золота, йоду та ін.

На жаль, використання лікувальних грязей в області є незначним - в 4-х санаторіях, 6-й профілакторіях, деяких поліклініках і лікарнях. Запаси ж дозволяють значно збільшити їх використання для потреб населення області та для вивезення за її межі.

Цінні лікувальні властивості, які значно переважають торф, мають сапропелі (донний мул). На Волині проведені пошуково-оціночні роботи і детальна їх розвідка на 191 озері із загальною площею 6802,4 га. На цих озерах запасів сапропелю за категорією А+С2 виявлено 69987,2 тис. т, з яких балансові становлять 63621,9 тис. т. Запаси сапропелю за категорією Сг становлять 27876,8 тис. тонн, з яких 23508,8 тис т віднесені до балансових.

Загальні запаси сапропелю в області становлять понад 270 млн. т. Видобуток сапропелю зараз ведеться лише на мілководних озерах: Оріхове, Скорінь, Бурків, Маховець, Тур, Перемут, Синове, Луки.

Найбільш придатні для лікування сапропелі органічного і органічно-силікатного походження, які володіють високими тепловими і пластичними властивостями, гомогенною структурою, широким спектром мікро- і макроелементів, вітамінів, ферментів, біологічноактивних речовин. За допомогою сапропелю лікують захворювання серцево-судинної, нервової систем, опіки, хвороби суглобів, шкіри, ревматизм [34].

2.5 Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду

Волинь здавна славиться своїми лісами, чудовими озерами, повноводними ріками і різноманітним тваринним світом. Соснові бори й розкішні діброви, загадкові вільшаники і білокорі березняки створюють неповторну красу цього краю.

В області найвищий показник природно-заповідного фонду і становить він 115 тисяч гектарів. 23% земель лісового фонду області відноситься до заповідного фонду, це 64% усього заповідного фонду області. Структура об'єктів природно-заповідного фонду Волинської області зазначена в додатку "Д".

Природно-заповідний фонд області складає 374 об'єкти загальною площею 199,8 тис. га, що становить 9,9% території області і майже у 2 рази перевищує загальнодержавний показник.

До найбільших природно-заповідних територій області за площею відносяться Шацький національний природний парк (49 тис. га), регіональний ландшафтний парк "Прип'ять - Стохід" (22,6 тис. га), заповідне урочище місцевого значення "Цуманська пуща" (9 тис. га), загально зоологічний заказник місцевого значення "Осівський" (5,2 тис. га), загальнозоологічний заказник "Зубр" (4050 га.) тощо [28].

Шацький національний природний парк створено у 1983 році з метою збереження одного з найцінніших в Україні природних ландшафтів Волинського Полісся. Сучасна площа Шацького парку сягає 49 тис. га, з яких 10 % є заповідними. Адміністрація парку знаходиться в селі Світязь.

Шацький національний природний парк лежить на головному Європейському вододілі, який відділяє водозбір Вісли і басейн Балтики від водозбору Прип'яті, яка бере тут свій початок, та від басейну Чорного моря. Охоплена охороною територія є рівниною, яка урізноманітнена наявністю невисоких пагорбів, які підносяться на 20-25 м, сягаючи 190 м висоти над рівнем моря.

Найнижчі місцини зайняті торфовищами, комплексами ставів у долині річки Копаївки, а головне - озерами. Загальна їх поверхня сягає 6,6 тис. га, що становить 14 % території парку. Торфовища, переважно низинного та перехідного типів, займають 4 % його поверхні. Великий комплекс вони формують у східній частині парку, де знаходиться найбільше торфовище з екзотичною назвою "Князь-Багон". Частину торфовищ змеліоровано, їх замінено на луки, які займають 7 % площі парку.

Половина території парку вкрита лісами. Серед них переважають різного типу соснові бори, як наприклад, бір чорницевий, або більш світлий сухий бір лишайниковий, що трапляється на пісках та мокрий болотний бір, який трапляється у пониженнях території. Менші площі займають вільшини, а крім того березняки та мішані ліси - найчастіше дубово-соснові.

Поля, дороги та населені пункти займають 25 % території парку. Кілька поселень розташовані на берегах озер, наприклад селище міського типу Шацьк - центр району, а також села Світязь, Пулемець, Острів'я, Піща та Залісся. Інші села розташовані на між озерних перешийках (як Пульмо) чи знаходяться в оточенні кількох озер (як Мельники).

Багатство тутешньої флори пізнається швидко. Ботаніки підрахували, що у парку існують понад 800 видів судинних рослин, серед яких є багато рідкісних і які перебувають під охороною. До найцінніших представників рослин належать, перш за все, післяльодовикові і тундрові релікти: береза низька, три види росичок, турча болотна; журавлина дрібноквіткова, товстянка звичайна, меч-трава болотна і осока Девеллова. Серед водних рослин привертають увагу латаття біле та глечики жовті.

Досить часто тут можна знайти рідкісні в інших місцях орхідні - венерині черевички справжні, ліпарис Лезеля, булатку червону, коручки болотні, темночервоні та широколисті, зозулині сльози яйцелисті та гніздівку звичайну.

Не менш багатий і тваринний світ парку. З великих ссавців тут є: лось, дикий кабак, косуля, вовк, лисиця і єнотовидна собака, рідше борсук, видра і норка європейська. Найчисленнішим є крилаті приятелі людини - птахи; їх тут є понад 240 видів, з яких близько 200 - це види лучні. Живий атлас авіфауни.

До рідкісних представників птахів належать: орлан білохвіст, змієїд, шуліка рудий, пугач, лелека чорний, сірий журавель, кульон великий, деркач і сорокопуд сірий. Під час перельотів можна побачити в небі або відпочиваючими на воді чи на землі справжні орнітологічні рідкості - лебедя-кликуна, норця чорношийого, білу чаплю та підорлика великого.

В озерах, річках, канавах, ставах і болітцях живе близько 30 видів риб. С серед них хижаки - щука, судак, окунь, таємничі соми, а також і лагідні плотвиці, лящі, лини, карасі та вудкарська рідкість - вугрі. Про біологічну та хімічну чистоту води в озерах свідчить наявність раків.

Шацький національний природний парк виконує багато функцій: природоохоронну, туристично-краєзнавчу і науково-дослідницьку, будучи експериментальним полігоном для університетів та інститутів зі Львова й Луцька. Сюди часто приїжджають і науковці з інших країн.

Одним з важливіших напрямків досліджень є спостереження за впливом меліорації, яку тут раніше було проведено, на стан природного середовища Полісся, а також опрацювання методів рекультивації та ренатуралізації здеградованих територій і моніторингу за ними [3].

Регіональний ландшафтний парк "Прип'ять-Стохід" утворений 23 листопада 1995 року. Він знаходиться на півночі Волинської області у Любешівському районі. Площа парку 22.628 га. Його протяжність із заходу на схід : 11-18 км, а з півночі на південь: від 16 до 22 км. Північна межа парку проходить по кордоні із республікою Білорусь.

Територія парку представляє один з найунікальніших природних комплексів, як в Україні, так і у Східній Європі. Цей край лісів, боліт і озер уособлює в собі головні риси різноманітної та багатої природи Полісся у його західній частині. Чудесні краєвиди відкриваються поблизу озер: Люб'язь та Скорінь. Проте, найбільш унікальні та неповторні краєвиди спостерігаються вздовж річок Прип'ять і Стохід. Остання має дуже влучну назву, що характеризує її повністю "річка сто ходів". Характерною особливістю цих річок є наявність десятків рукавів, русел, затонів, стариць, серед яких безліч заболочених та піщаних островів. Частина території парку відноситься до водно-болотних угідь міжнародного значення.

Регіональний ландшафтний парк багатий також на історико-культурну спадщину. Згідно археологічних знахідок перші поселення людини появились тут 20 тисяч років тому - епоху пізнього кам'яного віку. Знаходили також поселення епохи мезоліту, мідно-кам'яного віку, бронзи, заліза. Багато експонатів археології зберігаються як у місцевих музеях так і в державних музеях України. Через цю територію в давні часи проходив водний торговий шлях "із варяг у греки". Найбільш вагомими історико-культурними спорудами, які збереглися до нашого часу, на території РЛП "Прип'ять-Стохід" є ворота садиби-замку (ХVIII), які були побудовані в стилі барокко, колегія піярів у якій навчалися багато видатних людей серед яких найвиразнішою постаттю є польський національний герой Тадеуш Костюшко, та кляштор і костел капуцинів.

На даний час територія парку інтенсивно використовується для таких рекреаційних занять, як спортивне мисливство і аматорська рибна ловля, популярним є також збирання грибів та ягід. Приваблива територія також для пляжно-культурного відпочинку [29].

Поліський природний парк (заповідник) "Цуманська пуща" діє на території однойменного лісового масиву площею понад 33 тис. га поблизу смт Цумань Ківерцівського району Волині в межиріччі Стиру та Горині.

Сьогодні Цуманська пуща це фактично єдиний лісовий масив України, де водяться зубри.

Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща" було створено 2010 року відповідним указом Президента України В. Ющенка.

Рослинний світ пущі яскраво відображає флору та фауну південної частини Полісся. Внаслідок поширення багатших, ніж зазвичай на Поліссі, ґрунтів у природному рослинному покриві переважають широколистяні та сосново-широколистяні ліси.

Територія заповідника дуже багата на рідкісні види флори й фауни, значна частина яких занесена до Червоної книги України, Європейського Червоного Списку та Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи. В лісових масивах Цумані є ціла низка угруповань, занесених до Зеленої книги України.

На території Цуманської пущі росте 15 видів рідкісних рослин, трапляється 27 видів унікальних звірів, зокрема й лісові королі Полісся - зубри.

Є тут і незаймані або малодоторкані ділянки лісу (праліси), деякі з яких віком у 150-170 років, аналоги яким в Україні можна знайти лише в Поліському заповіднику.

Приміром тут росте надзвичайно рідкісна й вибаглива однорічна рослина - смілка литовська, що занесена до Європейського Червоного Списку й представлена в Цуманській пущі більше, ніж будь-де на Поліссі. Висока здатність смілки литовської до самовідновлення свідчить про те, що в Цуманській пущі збереглася здорова лісова екосистема.

Загалом, у Цуманських лісах зареєстровано близько 20 різновидів рослин, занесених до Червоної книги України. У місцевих угіддях виявлено більше 200 видів хребетних, включених в Бернську конвенцію.

Знаменита Цуманська пуща і своїми дібровами та чагарниками. Зокрема, в Цуманських лісах ростуть унікальні для України дугласії або "хвойний дуб", висота яких може сягати мало не 100 метрів.

Черемський природний заповідник - перший заповідник, створений у Волинській області з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся.

Загальна площа його становить 2975,7 га. Заповідник розташований у північній частині Маневицького р-ну Волинської області на межі з Рівненською областю, за 6 км на північ від с. Замостя. Територія представляє собою природно-територіальні комплекси, де збереглися мало порушені антропогенною діяльністю суцільні лісові масиви з унікальним еумезотрофним (перехідним дуже обводненим) осоково-сфагновим болотом Черемське (місцева назва "Чірмуське"), в межах якого знаходяться озера Черемське та Редичі.

Заповідник віддалений вiд населених пунктiв, на його території відсутні лінії електропередач, дороги з твердим покриттям, його територія знаходиться в безпосередній близькості з Рівненським природним заповідником (Білоозерський філіал) i межує iз 30-ти кілометровою зоною Рівненської АЕС (м. Кузнецовськ).

Рослинність заповідника характеризується ценотичним багатством і різноманіттям. Стан рослинності задовільний, що підтверджується добре збереженою структурою ценозів, домінуванням типових природних видів, наявністю раритетних угруповань.

З рідкісних видів рослин, що підлягають особливій охороні, тут відмічено один вид рослин із Червоного списку МСОП: зозулині черевички справжні, три види із Європейського Червоного списку: смілка литовська, глід український, козельці українські, чотири види занесені до Додатку №1 Бернської конвенції: альдрованда пухирчаста, зозулині черевички справжні, жировик Лезеля, сон широколистий та 33 види вищих рослин, занесених до Червоної книги України.

Незважаючи на досить малу площу заповідника, тут зосереджено близько 25% рідкісних та зникаючих видів рослин Українського Полісся, що говорить про репрезентативність та цінність цієї території у флористичному відношенні.

До Європейського червоного списку занесено 11 видів тварин: красотіл пахучий, вусач великий дубовий західний, мурашка руда лісова, п'явка медична, мурашиний лев звичайний, очеретянка прудка, деркач, шуліка рудий, вовк, видра річкова, рись, виявлено 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України.

Територія заповідника входить до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення "Заплава р.Стоходу", яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність і міжнародне значення, головним чином як місце оселення водоплавних птахів.

На емблемі Черемського заповідника у центральній частині зображена шейхцерія болотна (реліктова рідкісна рослина), яка є його своєрідним символом. Саме завдяки наявності угруповань цього "червонокнижного" виду у 1978 році тут був створений заказник, а Черемське болото не було осушене [32].

Гідрологічна памятка природи "Оконські джерела" : на межиріччі річок Стоходу і Стиру в сім'ї озер карстового походження поблизу села Оконськ (Маневицький район Волинської області) розташоване - оз.Окнище, потужне джерело карстових вод, які виливаються на поверхню.

На початку XIX ст. це джерело витікало на поверхню в іншому місці, за 2 км на захід від сучасного, де до цього часу збереглась улоговина. Пізніше біля села Оконськ утворилося нове джерело, яке і описав П. Тутковський у 1899 році. За цим описом глибина озера становила 15 м, і вода в ньому була прозора. Температура води цілий рік однакова -- 9°С, навіть у суворі зими озеро не замерзало. Витрата води дорівнювала 10,5 тис. м. куб. на добу. У 30-х роках XX ст. горловина цього потужного джерела обвалилась, і воно зникло, а на території с. Оконськ виникло кілька малих джерел. Було пробурено три свердловини, щоб знайти основне джерело.

Джерело утворило невелике озеро глибиною 3 м і площею 0,5 га. Воно оточене валом і обсаджене деревами. В самому центрі озера б'ють два потужних джерела, і кожне з них утворює на його дзеркальній поверхні чашоподібне заглиблення, з якого постійно витікають грудочки крейди.

Вода в криниці прозора і приємна на смак, як і колись. Особливістю оконської води є те, що вона не піддається газуванню. Хоч до складу її входять вапно, магній, кухонна сіль (1,6 міліграма на один літр), проте хімічні та фізичні властивості її досліджені ще недостатньо, і тому вода не використовується для лікувальних цілей.

Рівень води в озері постійний, воно ніколи не переповнюється бо сполучається з річкою Оконкою, а також з кількома ставками, де розводять цінну і вибагливу рибу форель [32].

2.6 Курортно-оздоровчі заклади області

Потреба в санаторно-курортному лікуванні та оздоровленні виникає через порушення стану здоров'я, необхідність в профілактичному оздоровленні, відтворенні фізичних, психічних сил. Потреби у відпочинку та туризмі визначаються необхідністю зняття фізичної, психічної втоми та напруги, бажанням духовного, інтелектуального, фізичного розвитку.

Всього у Волинській області розташовано 12 лікувальних закладів: 6 санаторіїв з кількістю ліжкомісць 1342, 1 пансіонат з лікуванням на 486 ліжок, 5 санаторіїв-профілакторіїв на 450 ліжок. За даними обласного управління статистики[33; 499], у 2010 році всього оздоровлено 58400 чоловік.

Дані з розподілу дитячих таборів по районах Волинської області зазначені в додатку "Е".

Нижче розглянемо характеристику деяких санаторно-курортних закладів, які значною мірою впливають на оздоровлення населення.

У прадавньому лісі Шацького національного природного парку, на березі озера пісочне розташований волинський обласний санаторій "Лісова пісня". Розміщення санаторію в екологічно чистій зоні (найближчі промислові центри розташовані на відстані 100 км) створює чудові умови для оздоровлення. Чисте лісове повітря та джерельна вода озера Пісочне з великим вмістом срібла та гліцерину приваблюють туристів з усіх куточків України.

У санаторії проводиться реабілітація відпочиваючих із захворюваннями серцево-судинної системи. Лікують тут також захворювання: шлунково-кишкового тракту; органів дихання; опорно-рухового апарату; хребта (не туберкульозного характеру); нервової периферичної системи; ендокринної системи; шкіри; стоматологічні захворювання тощо.

Лікування в санаторії проводиться на основі природних нетрадиційних методів, тобто фітолікування, що підтверджено ліцензією Міністерства охорони здоров'я. Це дає підстави розширити перелік методів лікування, які можна використовувати в "Лісові пісні", що вигідно вирізняє санаторій з-поміж багатьох конкурентів.

Комплексна фітотерапія з використанням екологічно чистої місцевої фіто сировини та цілющого меду - це фітованни, фіточаї, фітоаплікацій, фітоінгаляції індивідуальні, чотирьохкамерні фітованни, фітогальванотерапія, кисневі фітококтейлі, кишкові та гінекологічні фітозрошення. Важливою є низка і таких лікувальних факторів: мінеральна вода "Моршинська", душі, масаж ручний та підводний, масаж апаратом "Релакс", комплекс фізіотерапевтичного лікування, озокерит, спелеотерапія, лазеротерапія, підводне скелетне витягнення, лікувально-фізкультурний комплекс, механотерапія, аромотерапія, сауна. У санаторії постійно проваджуються прогресивні лікувальні методи - гідроколонотерапія, сауно терапія. Є косметичний салон, кімната психологічного розвантаження.

Санаторій "Лісова пісня" має сучасну діагностичну та лікувальну апаратуру. Для уточнення діагнозу та оцінки ефективності лікувального процесу тут проводяться клінічні, біохімічні та імунологічні дослідження, працюють кабінети УЗД, функціональної діагностики, ректороскопії, радіоактивного обстеження. Консультативний прийом проводять такі лікарі: гінеколог, мануальний терапевт, рефлексотерапевт, гомеопат, фітотерапевт, психолог.

Санаторій розраховано на 420 місць. На відпочиваючих чекають майже 200 номерів (люксові дво- та тримісні (з євроремонтом), напівлюксові одно- та двомісні, двомісні та тримісні з усіма зручностями). Їдальня санаторію, яка надає чотирьохразове дієтичне харчування, розрахована на 480 посадочних місць. Кафе-бар санаторію, де пропонують харчування на замовлення, розраховане на 100 посадочних місць.

Гості санаторію можуть зайнятися спортом. До їхніх послуг впорядковані спортивні майданчики - волейбольні, футбольні, баскетбольні, а ще тенісний корт, настільний теніс, більярд та тренажерний зал.

Для любителів читання працює бібліотека, з книжковим фондом близько 7 тисяч, а для тих, хто любить дивитися фільми, щодня гостинно відчиняє двері кіновідеозал.

У танцювальному залі та на літньому танцмайданчику постійно проводиться дитячі дискотеки та вечори відпочинку для дорослих, а ще концерти з участю народного ансамблю "Лісова пісня".

Гості санаторію мають чудову можливість побувати на багатьох екскурсіях (піші-екскурсії) зокрема по території Шацького природного національного парку, до якого належать 32 озера, у тому числі найбільше з прісних озер - Світязь, відвідати музей-садибу Лесі Українки в селі Колодяжному Ковельського району, резиденцію волинських князів "Зимна вода" у силі Зимному Володимир-Волинького району, замок Любарта в Луцьку та краєзнавчий чи історичний музей (самостійно).

На межі двох областей - Рівненської та Волинської - розташовано санаторій матері та дитини під назвою "Пролісок". Знаходячись на території регіонального ландшафтного парку, в екологічно чистій зоні, санаторій приймає на лікування та відпочинок дітей та дорослих. В оточенні соснового бору, на березі великого водного плеса стоять три спальні корпуси та кілька сімейних котеджів. До послуг відпочиваючих у "Проліску" є комфортні просторі одно-, двомісні номери, кімнати підвищеної комфортності та номери "люкс" (зі всіма зручностями, гаряча,холодна вода цілодобово). "Пролісок" має унікальні діагностичну та лікувальну бази. Клінічні обстеження здійснює акредитована по вищий категорії лабораторія. А інструментальні дослідження проводяться на сучасному обладнанні. Застосовується діагностичний комплекс "Кардіо+", апарати ультразвукової діагностики, апарат сканування крові, апарат для визначення біологічного віку за методом Шахбазова та інше діагностичне обладнання. У лікувальному комплексі санаторію запроваджено більше сорока різноманітних процедур, адже показаннями для лікування є захворювання ендокринної системи, органів травлення, захворювання органів дихання, хвороби опорно-рухового апарату та нервової системи. Кваліфікований медичний персонал санаторію застосовує широкий спектр методів лікування. Це і апаратна фізіотерапія, зокрема, магнітно-резонансна, магнітотерапія, магнітно-вакуумний масаж, інгаляторій, електрофорез, солюкс, тубус-кварц, вітафон, дарсонваль, здійснюється парафіно-озокерито лікуваня, фітоаплікації та інші. Відпочиваючі у санаторії мають змогу отримати 7 видів масажу, та пройти заняття з лікувальної фізкультури. У співпраці з Інститутом лазерної біології та лазерної медицини Харківського національного університету ім. Каразіна впроваджено лазеротерапію та світлолікування. Широко використовуються апарати академіка Анатолія Коробова. Це і лазерні матриці, лазерний душ, ванна, басейн, лазерний солярій, масажери Коробова, лазерні зонди для лікування гінекологічних та проктологічних захворювань. У "Проліску" працює кімната штучного мікроклімату "соляна шахта", та фітокамера. Гордістю санаторію - є власне джерело цілющої мінеральної води. Хлоридно-натрієво-бромну воду застовують для внутрішнього та зовнішнього вживання. Активно використовують водолікування за допомогою кисневих, лазерних та хвойних і перлинних ванн, різноманітних видів душу (Шарко, циркулярний, висхідний), підводний душ-масаж, та кишкові зрошення. До послуг відпочиваючих сауна та світломузичний басейн. Лікування світлом та водою доповнює оксигенотерапія, синглентно-киснева терапія, а також вживання фіточаїв. Повітря, насичене пахощами цілющої сосни, надзвичайно позитивно позначається на одужанні пацієнтів. А лікувальні трави працівники санаторію збирають на екологічно чистій території "Проліску". До того ж самі вирощують трави для корисних фіто чаїв [30].