Економіка Бразилії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна характеристика Бразилії

Офіційна назва - Федеративна Республіка Бразилія.

Географічне розташування - розташована у східній частині Південної Америки, займає майже половину континенту.

Бразилія - найбільша за площею і чисельністю населення держава Південної Америки. На півночі межує із заморським департаментом Франції Гвіаною (довжина кордону - 673 км), Сурінамом (597 км), Гайаною (1119 км), Венесуелою (2200 км) і Колумбією (1643 км); на заході - з Перу (1560 км); на південному заході - з Болівією (3400 км), Парагваєм (1290 км), Аргентиною (1224 км) і Уругваєм (985 км). На сході Бразилія омивається Атлантичним океаном. Загальна протяжність кордону - 14691 км. Довжина берегової лінії від кордону з Гвіаною до кордону з Уругваєм - 6840 км. Найвища вершина - Ла-Неблина на північному заході (3014 м).

Площа території - 8,5 млн. кв. км. Чисельність населення 190,7 млн. осіб (2010 р.). Столиця - Бразиліа - 2,5 млн. осіб (2010 р.) Адміністративно-територіальний розподіл - 26 штатів, які поділяються на муніціпії і 1 федеральний округ, де розташована столиця.

Найбільші міста: Сан-Паулу - 10,1 млн. чоловік, Ріо-де-Жанейро - 6,0 млн. чоловік, Салвадор - 2,5 млн. осіб, Белу-Орізонті - 2,3 млн. осіб, Форталеза - 2,2 млн. осіб. Офіційна мова - португальська. Поширені також англійська, німецька, італійська. Релігія:більшість віруючих - католики. Грошова одиниця - бразильський реал. 1 BRR = 0.322963 USD (курс на 02.09.02).

Національне свято - День Незалежності (7 вересня 1899 року)

Державний прапор - прийнятий в 1992. Являє собою прямокутне полотнище зеленого кольору, на якому у вигляді кола блакитного кольору зображена частина неба над Ріо-де-Жанейро із сузір'ям Південний хрест, вписаним у паралелограм жовтого кольору. Коло перетинає смуга білого кольору з девізом: «Порядок і прогрес». Національними Бразильськими кольорами є жовтий і зелений. Згідно з першими декретами про незалежність і державні символи Бразилії, зелений колір означає весну, жовтий - золото. Малюнок прапора створений в 1889 р. Концепцію малюнка запропонував професор Тексира Мендес. Розташування зірок у блакитному колі відповідає положенню, яке ці зірки займали у ніч на 15 листопада 1889 р.

Державний герб - сяюча п`ятипроменева зірка зеленого і золотого кольорів, з червоною облямівкою, у центрі якої, на круглому блакитному полі, п'ять срібних зірок - сузір'я Південного Хреста. Поле оточене блакитною облямівкою з двадцятьма шістьма (число міняється відповідно до числа бразильских штатів) срібними зірками. За зіркою розташовується меч, рукоятка якого видна у нижній частині герба, зірка оточена вінком з оливкових гілок.

Членство у міжнародних організаціях - СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХ, ООН, ОАД та інші. Домен - .br.

Глава держави - президент. Президент обирається загальним голосуванням на 4_річний термін. Він є головнокомандувачем збройними силами. Президент і віце - президент обираються населенням шляхом прямого і таємного голосування строком на 4 роки. Кандидатом в президенти може бути бразилець від народження, якому виповнилось 35 років. Президент може бути обраний і на повторний термін. Якщо на виборах ні один з кандидатів не одержав абсолютної більшості голосів (50% плюс один голос), то проводиться другий тур голосування, в якому беруть участь два кандидати, які набрали більшість голосів. Для перемоги в другому турі достатньо простої більшості голосів. Президент Федеративної Республіки Бразилія - Ділма Вана Роуссефф (Dilma Vana Rousseff, жін.). Обрана президентом 31 жовтня 2010 р. (в другому турі голосування). Вступила на посаду 1 січня 2011 р. Законодавчий орган - двопалатний національний конгрес. Складається із сенату (816 місць, по 3 депутати від кожного штату й округу обираються за мажоритарною системою на 8_річний термін, кожні три роки проводиться ротація третини сенату) і палати депутатів (513 місць, обираються на пропорційній системі на 4_річний термін). Судову владу представляє верховний федеральний трибунал, 11 суддів призначаються президентом довічно за згодою сенату. Вибори проводяться прямим загальним і таємним голосуванням за системою пропорційного представництва від кожного штату і Федерального округу терміном на 4 роки. Кількість депутатів встановлюється в залежності від чисельності населення. Сенатори обираються населенням шляхом прямого і таємного голосування за мажоритарним принципом терміном на 8 років. Склад федерального сенату поновлюється кожні 4 роки поперемінно на одну і дві третини. Від кожного штату і Федерального округу обирають по 3 сенатори. Голова Палати депутатів - Мішел Темер (Michel Temer), обрана 3 жовтня 2010 р. Голова Федерального сенату - Жозе Саней (Jose Sarney).Виконавча влада здійснюється президентом і сформованим ним урядом. Повноваження президента і очолюваного їм уряду обмежені. Нинішній уряд сформовано 1 січня 2011 р. Очолює уряд президент - Ділма Вана РОУССЕФФ (Dilma Vana Rousseff).

2. Економіка Бразилії

бразилія економічний співробітництво міжнародний

Виділяють п'ять великих економічних районів Бразилії.

Північ, що включає широкий басейн Амазонки, займає 45% площі країни, де на початку 1990_х років проживало 7% загальної чисельності населення країни. Тут, незважаючи на наявність декількох промислових районів, переважає сільське господарство, особливо обробка цукрової тростини, бавовни й какао, а також тваринництво.

Північний схід (18% площі і 29% населення країни) - густонаселений сільськогосподарський район, що спеціалізується на вирощуванні цукрової тростини.

Південний схід (11% площі і 43% населення) - найбільш розвинений район, де виробляється понад 80% промислової продукції Бразилії; до того ж сільське господарство цього району постачає більшу частину кави, соєвих бобів, цукру й продукції тваринництва.

Південь (7% площі і 15% населення) - важливий сільськогосподарський район, де виробляється рис, пшениця, соєві боби, вино й м'ясо. Тут також знаходяться промислові центри, що швидко розвиваються.

У центрально-західному районі (19% площі і 7% населення) провідною галуззю є сільське господарство з переважанням тваринництва; в окремих місцевостях обробляють соєві боби, рис та інші культури.

Гірничодобувна промисловість

У цій галузі велику роль відіграє іноземний капітал, особливо США, а також Канади, Японії, Франції та інших країн. Однією з найважливіших корисних копалин є марганцева руда. Видобуток міді, свинцю, цинку, нікелю ведеться переважно для внутрішнього ринку. Крім того, Бразилія постачає на світовий ринок стратегічну сировину: вольфрам, ніобій, берилій, тантал, цирконій, кристалічний кварц і слюду. Розвивається видобуток радіоактивних мінералів, що містять уран, торій, монацитові піски, були відкриті родовища золота, що викликало справжню золоту лихоманку. Туди прибуло більше як 300 тис. старателів, а потім ряд гігантів світової золотопромисловості з Канади, США і ПАР. За 1995-2000 роки видобуток золота зріс з 60 до 100 т на рік. У Бразилії добувають дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння - алмази, топази, сапфіри, аквамарини. За рахунок власних ресурсів потреби Бразилії у нафті задовольняються приблизно наполовину. Добич веде державна нафтова компанія «Петробраз» на шельфі Ріо-де-Жанейро, в районі Реконаву (штат Баїя) і в гирлі р. Сан-Франсиску (штати Сержіпі й Алагоас). В Амазонії був відкритий басейн Солімойнс, перспективний за можливими запасами нафти й газу. Родовища кам'яного вугілля розробляються у штатах Санта-Катарина і Ріу-Гранді-ду-Сул. Унаслідок високої підзолисті, це вугілля має невисоку якість. Річний видобуток кам'яного вугілля не перевищує 5 млн. т.

Обробна промисловість

На частку обробної промисловості припадає понад чверть ВВП країни. Важливе місце у структурі промислового виробництва займають важка і хімічна промисловість та нафтопереробка. Розвинена чорна металургія, повністю забезпечена власним високоякісним залізняком. Значна частина коксу імпортується; досі застосовується деревинне вугілля. Щорічно виплавляється близько 26 млн. т чавуну і сталі. У кольоровій металургії найбільш розвиненим є виробництво алюмінію, яке контролюється капіталом США і Канади.

Машинобудування

На його частку припадає 30% усього промислового виробництва Бразилії (за вартістю). Виділяється автомобілебудування, що контролюється іноземним капіталом (США, Німеччина, Японія та інші). Найбільші центри автомобілебудування - Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро. Тракторобудування (до 50 тис. тракторів на рік) також знаходиться в руках іноземних фірм. Серед латиноамериканських країн Бразилія виділяється за обсягом продукції верстатобудування. Бразилія займає провідні позиції з виробництва морських суден. Усі великі верфі знаходяться в бухті Гуанабара і контролюються капіталом Японії. У Сан-Жозе-дус-Кампус (шт. Сан-Паулу) працює великий авіаційний завод, що постачає пасажирські літаки для місцевих ліній та в інші країни світу.

Електротехнічна промисловість

Електротехнічна промисловість розвинена в Кампінасі (шт. Сан-Паулу) і Ріо-де-Жанейро. Бразилія виробляє електронно-обчислювальну техніку і постачає на світовий ринок мікросхеми, напівпровідники та іншу продукцію (найбільший центр - Кампінас). Потреби в обладнанні у різних галузях на 80-90% задовольняються за рахунок національної промисловості.

Хімічна й нафтохімічна промисловість

Це найбільш динамічні галузі. Виробляються каустична сода, кислоти, барвники, азотні й фосфорні добрива, синтетичні волокна, синтетичний каучук, пластмаси, вибухові речовини, ліки тощо. На основі переробки нафти діють великі нафтохімічні комплекси в Кубатані (шт. Сан-Паулу), Камасарі (шт. Баїя) і в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул.

Целюлозно-паперова промисловість

Сконцентрована на південному сході і в штаті Парана (близько 5 млн. т паперу на рік, третина з них йде на експорт).

Легка промисловість

У легкій промисловості переважає національний приватний капітал. Деякі галузі працюють на експорт: цукрова, м'ясна, маслоробна, тютюнова. Бразилія займає перше місце у світі по виробництву й експорту концентрованого та замороженого апельсинового соку і друге - по експорту переробленого м'яса птахів. Бавовняне виробництво дає 2/3 текстильної продукції, істотна частина якої вивозиться. Виробляються тканини із штучного волокна й трикотаж. Близько половини текстильної продукції дають підприємства Сан-Паулу, близько чверті - Ріо-де-Жанейро. Розвиненою є шкіряно-взуттєва галузь. Значна частина її продукції виробляється на експорт (найбільші центри - Сан-Паулу й Нову-Амбургу в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул).

Сільське господарство

У сільському господарстві зайнято 30% економічно активного населення. Деякі сільськогосподарські культури Бразилії мають великі ринки збуту за кордоном, інші виробляються, головним чином, для внутрішнього споживання. Серед експортних культур виділяється кава, соя, цукрова тростина, какао, рис і апельсини. До важливих продуктів, що споживаються переважно в Бразилії, відносяться бавовна, боби, кукурудза й пшениця. Тваринництво має переважно м'ясний напрям і дає 40% (за вартістю) продукції сільського господарства. За розмірами поголів'я великої рогатої худоби Бразилія випереджає будь-яку іншу країну, крім Індії. М'ясо, вовна і шкіра частково експортуються.

Лісове господарство

Лісами зайнято більше як 60% території Бразилії. Країні належить перше місце по запасах деревини цінних порід. Найбільше значення має збір латексу дикорослих каучуконосів (30-50 тис. т на рік) у вологих тропічних лісах Амазонії, Бразильського горіху, карнаубського воску, плодів пальми бабасу й олійного дерева ойтисики на північному сході і «парагвайского чаю» на півдні. Заготівля деревини араукарі ведеться на півдні. Значна частина продукції лісового господарства йде на експорт.

Рибне господарство

Незважаючи на досить велику довжину берегової лінії, рибальство в Бразилії слабо розвинене. Промисел ведеться на малих суднах поблизу берегів Санта-Катаріни і Ріу-Гранді-ду-Сул на півдні та Сан-Паулу на південному сході. Продукція реалізується безпосередньо на березі. Рибопереробна промисловість малорозвинена. 40% переробки здійснюється десятьма компаніями, в основному на півдні.

Транспорт

Високе транспортне освоєння характерне тільки для прибережних районів півдня, південного сходу і північного сходу. Основну роль відіграє автомобільний транспорт, на частку якого доводиться переважна частина перевезень пасажирів. Загальна довжина автомобільних шляхів - понад 2 млн. км, з них лише близько 10% із твердим покриттям. Велике значення для освоєння Амазонії має не так давно побудований Трансамазонський шлях, який, однак, поки не весь забезпечений твердим покриттям. Довжина мережі залізниць становить близько 30,5 тис. км, із яких 24,7 тис. км - вузькоколійні. Загальна довжина електрифікованих залізниць - близько 2,5 тис. км. Довжина річок, судноплавних у будь-яку пору року, становить понад 31 тис. км, однак найбільш зручні водні шляхи (Амазонка з притоками, Сан-Франсіску, Парана, Парагвай) віддалені від основних економічних центрів Бразилії. Велике значення мають каботажні перевезення вздовж атлантичного узбережжя країни. Зовнішні зв'язки обслуговуються морським і повітряним транспортом. Найбільші морські порти - Сантос, Ріу-Гранді, Ріо-де-Жанейро, Віторія, Ресіфі, Сан-Луїс, Манаус. Широко розвинене повітряне сполучення між 150 містами країни. Тільки найбільших аеропортів нараховується 29.

Зовнішня торгівля

Основні зовнішньоторговельні партнери Бразилії - країни ЄС (27% товарообігу), Латинської Америки (21%), США (20%) і країни Азії (15%). Основні статті експорту: залізняк, боксити, чавун, сталь, автомобілі, літаки, електронні прилади, кава, цукрова тростина, соя, какао, тропічні фрукти, апельсиновий сік. Головні експорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Нідерланди, Японія. Основні статті імпорту: промислова сировина (нафта, вугілля, кольорові метали), машини й обладнання, хімічні продукти, напівфабрикати, зерно. Головні імпорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Японія, Італія.

Торгівля з Україною

Основні статті імпорту Бразилії з України: добрива, продукція металургійного комплексу та хімічної промисловості, електричне обладнання, насоси, частини до двигунів, синтетичні алмази, колагени. Основні статті експорту Бразилії до України: боксити, кава, тютюн, медичне обладнання, інструменти, оптичні прилади.

3. Зовнішньоекономічні зв'язки Бразилії

Однією з характерних рис бразильської економіки є швидкий розвиток її світогосподарських зв'язків. Провідну роль серед них відіграє зовнішня торгівля. Позиції в світовій торгівлі. На частку Бразилії припадає +0,9% світового експорту (1999-2000 рр.). Цей показник приблизно відповідає рівню 80_х років (1%), але нижче рівня середини 70_х. Бразильська частка в два рази вище показників Аргентини, але дещо поступається показнику Мексики.

Динаміка зовнішньої торгівлі була понижувальній. У 80_ті роки експорт у середньому збільшувався на 7,5% на рік, у 90_ті роки - на 4,9%. Темпи приросту знизилися у зв'язку зі зниженням цін на сировинні товари. Зовнішня торгівля займає відносно скромне місце у виробництві ВВП. На експорт іде 7-9% валового продукту (14,5% у 1984 р.). За показниками експортної, імпортної квоти Бразилія значно відрізняється від багатьох інших країн, що розвиваються, зокрема, у країн Латинської Америки вона в 1,5-2 рази вище. Бразильська економіка орієнтована в основному на внутрішній ринок. Інституційна структура зовнішньої торгівлі відображає олігопольні структуру бразильського господарства. Кілька сотень найбільших компаній отримують більшу частину експортних доходів. Роль держави скорочується. Були згорнуті програми регулювання експорту, скасована державна монополія на торгівлю цукром, кава, зерном.

Під впливом процесів структурних змін у господарстві відбулися істотні зрушення в експорті. Підвищилася частка послуг (11,6% в 1997 р. проти 6,8% в 1982 р.) і товарів обробній промисловості (понад 53% експортних поставок складають промислові вироби, в 1983 р. - 39%).

Виділяються дві товарні групи - метали і транспортні засоби, а також взуття. На частку перших двох груп припадає понад 10% всього обсягу експорту. До цих пір великі експортні надходження забезпечують соя-боби і кава - відповідно 7,9 і 3,3%. Важливість структурних змін в експортній торгівлі визначається збільшенням частки машин та інструментів. За цим показником Бразилія поступається таким латиноамериканських країн, як Мексика, Чилі й Аргентина. Її експорт обробної промисловості залишається низькотехнологічним. За часткою високо технологічних товарів (8%), Бразилія поступається країнам з низьким середнім рівнем доходу на душу населення (15%). По окремих товарних групах Бразилія займає провідне місце у світовому експорті: кава - 16-17%. За обсягом його поставок на світовий ринок наблизилася Колумбія. За експортом соя-бобів Бразилія поступається лише США. В останні роки країна зайняла провідне місце в експорті апельсинового соку. Тривалий час вона виступає найбільшим експортером залізної руди (30%), феросплавів, взуття, а також сталі, кормів, двигунів внутрішнього згоряння. Лібералізація зовнішньої торгівлі великою мірою стимулювала ріст імпорту і особливо технічно складних виробів, ніж збільшення експорту. Бразильські підприємці поступилися свої позиції в галузях середніх і високих технологій іноземним компаніям. Основу імпорту бразильського традиційно становлять машини й устаткування, паливо та споживчі товари. З ряду напрямів технології та обладнання зберігається повна залежність від імпорту. Провідне положення в зовнішньоторговельних зв'язках Бразилія займають промислово розвинуті країни, але частка їх поступово знижується (56%). Найбільшим торговим партнером виступають США, на частку яких припадає близько 20% зовнішньоторговельного обороту. У свою чергу частка Бразилії в американському імпорті в 90_ті роки складала 2,4 - 1,6%, досягаючи значних величин в закупівлях апельсинового соку (86%), кави, тютюну, горіхів, залізної руди, олова, корду і взуття. Промислово розвинені країни поглинають більшу частину вивозяться машин і устаткування. У середині 90_х років тільки на частку США припадало понад 40% бразильського експорту цієї групи товарів. Хоча в ці країни прямує велика частина трудомістких виробів, дане положення не відповідає правилу теореми Хекшера-Оліна. Це пов'язано як з регіональною концентрацією виробництва у Бразилії, так і з широкомасштабними поставками дочірніх компаній закордонних ТНК. Експорт оброблених товарів йде з південно-східних районів, а сировинних товарів - з південних штатів. Великий розвиток отримала торгівля з латиноамериканськими країнами, зокрема, частка країн ЛААІ становить 17% зовнішньоторговельного обороту, швидко зростає значення країн, що входять в угруповання Меркосур. Позиції країни в русі капіталу. Протягом останнього століття Бразилія є великим об'єктом додатка капіталу в позикової і підприємницької формах з боку західних країн. Він значною мірою покривал дефіциту за статтями поточних операцій. У притоку в країну іноземного позикового капіталу велика частка припадала на короткостроковий капітал, який йшов за кордон при появі ознак неблагополуччя. Великі потоки позичкового капіталу призвели до швидкого зростання зовнішньої заборгованості. Наприкінці 90_х років вона перевищила 232 млрд дол (120 млрд у 1990 р.). Ще на початку 80_х років обслуговування боргів перевищила критичний рівень, перевищивши 40% вартості експорту товарів і послуг. Уряд заради підтримки національного економічного розвитку частково припинило обслуговування зовнішнього боргу. Криза міжнародної заборгованості важко відбилася на економічному розвитку країн: скоротилося виробництво на душу населення, відбувався чистий відтік капіталу з країни. Наприкінці 80_х років було досягнуто згоди з кредиторами про рефінансування основної частини заборгованості, а в 1992 р. був розроблений з МВФ «документ про наміри», за яким Бразилія отримала нові позики в обмін на жорстку програму соціально-економічних заходів. Нав'язаний кредиторами варіант боргового врегулювання - рефінансування переважно на комерційних умовах - консервував периферійні риси зовнішньоекономічних зв'язків.

Важливе місце в системі світових господарських зв'язків Бразилії займає приплив прямих іноземних капіталовкладень, який за 90-і роки збільшився більше ніж у 30 разів у номінальному вимірі. Протягом кількох десятиліть Бразилія входить до числа десяти найбільших країн - реципієнтів іноземного капіталу. На неї припадає 3,8% світового обсягу прямих іноземних інвестицій, 12,8% - у світі, що розвивається і 38% - у Латинській Америці (1998 р.). У 90-і роки позиції іноземного капіталу зміцнилися значною мірою в результаті врегулювання міжнародної заборгованості. За оцінками, на іноземних підприємствах зайнято 3,5% робочої сили країни, але 13,4% - в обробній промисловості. Іноземний капітал впровадився

практично в усі ланки кредитної системи. Серед 50 найбільших банківських груп 12 контролюються або очолюються іноземними банками. Підприємства іноземних ТНК контролюють половину експорту Бразилії. Різко зріс вивіз дивідендів з країни - з 2,1% у 1991 р. до 10,3% вартості експорту у 1997 р. Співвідношення сил між національним та іноземним капіталом змінюється на користь останнього в результаті приватизації підприємств і конверсії міжнародних боргових зобов'язань. Основна частина прямих капіталовкладень належить американським ТНК, далі з великим відставанням йдуть німецькі, японські та швейцарські. Британський капітал, який займав раніше чільне місце в бразильському господарстві, скоротив свій вплив. В останні десятиліття істотно змінилася роль Бразилії в сфері руху капіталу, вона стала його експортером. Вихід бразильського капіталу на зовнішні ринки стався в середині 70_х років. Він заповнив вільні промислові ніші, що обходив підприємницький капітал із західних країн. В обробній промисловості пріоритет віддавався нафтопереробній і будівельній галузях. Зоною інвестиційної діяльності стали перш за все країни, що розвиваються. Закордонні капіталовкладення бразильських компаній відносно невеликі, на їхню частку припадає 0,2% світового обсягу закордонних інвестицій, 3% усіх закордонних капіталовкладень країн, що розвиваються, але 17% усіх латиноамериканських компаній. Освіті «надмірного» капіталу сприяли дуалістичність господарства, нестійка господарська обстановка. З реєструється вивозом капіталу є сусідами великий тіньовий відтік, середньорічна величина якого у 90-і роки перевищувала 0,4 млрд дол Розрахунки по поточних операціях платіжного балансу зводилися з негативним сальдо, що обставляло понад 4% ВВП, що послаблювало валютні позиції країни. Як видно, бразильська модель розвитку характеризується залежністю від західних країн у фінансовій сфері, високою питомою вагою сировинних товарів і напівфабрикатів в експорті, високою часткою імпорту машин, обладнання та технології, зростанням залежності від ТНК. Інтеграційна політика. Дієве засіб розширення зовнішніх ринків правлячі кола Бразилії бачать у створенні регіональних економічних об'єднань. Бразилія приймала активну участь в утворенні Асоціації вільної торгівлі (ЛАСТ), заснованої в 1960 р., і перетворення її в Асоціацію латиноамериканської інтеграції ЛААІ (1980 р.). Незадоволеність низькими темпами господарського зближення і повільним розвитком внутрішньозонального торгівлі викликала активізацію відносин з Аргентиною. У березні 1991 р. було підписано угоду про створення спільного ринку Південного конусу (Меркосур) у складі Аргентини, Бразилії, Парагваю і Уругваю. З січня 1995 р. були введені єдині зовнішні тарифи, що перетворило Меркосур в митний союз. Угода охоплює не тільки економічну, але й гуманітарну сферу. У 1996 р. Меркосур уклав з Чилі та Болівією угоди про створення зон вільної торгівлі. Загальний ринок є важливим елементом зовнішньоекономічної політики Бразилії. Він може грати роль геополітичного та економічного противаги політиці США - традиційного гегемона в Західній півкулі. Об'єднання зосереджує 45% населення всієї Латинської Америки і більше 50% її промислового потенціалу. Бразилія розглядає Меркосур як перший крок до більш широкої регіональної інтеграції, до створення зони вільної торгівлі в Південній Америці. Наприкінці 1993 р. вона висунула пропозицію про формування протягом десяти років південноамериканської зони вільної торгівлі (САФТА). Учасники Меркосур проводять політику «відкритого регіоналізму», прикладом якої стало укладення спільної угоди про економічне співробітництво з ЄС наприкінці 1995 р. Процес регіонального співробітництва здійснюється в умовах сильного впливу на нього з боку США. Філії американських ТНК майже половину свого експорту з Бразилії направляють в інші латиноамериканські країни (26% в 1990 р.). Прихильність багатьох латиноамериканських країн до ринку США, що посилилася доларизація регіону перешкоджають посиленню впливу Меркосур і утворення південноамериканської зони вільної торгівлі.

Відносини з Російською Федерацією. Економічні відносини розвиваються в рамках бразильсько-російського протоколу про наміри з торговельно-економічного співробітництва. Основу економічних зв'язків складає товарна торгівля - експорт у РФ складається з кави, цукру, какао, м'яса, курей, сигарет, на які припадає більше 90% поставок. У експортної номенклатури помітне місце займає взуття. В імпорті першість належить добрив і спирту. Закупівлі машинно-технічної продукції, зокрема енергетичного та металургійного обладнання, що здійснювалися в 80-і роки, зійшли нанівець.

4. Місце Бразилії в міжнародному русі капіталу

Важливу роль в системі світогосподарських зв'язків Бразилії, як і будь-якої країни із значними передумовами економічного розвитку, займає приплив іноземного капіталу. З 1950_х рр. Бразилія проводила сприятливу економічну політику для залучення інвестицій з-за кордону, зокрема, звільняла від оподаткування надходження іноземного капіталу в країну, а також переведення дивідендів за кордон. Вона стала однією з найбільш привабливих для іноземного капіталу країн. І до теперішнього часу, Відповідно до доповіді ЮНКТАД, Бразилія займає 5 місце в рейтингу країн, що мають найбільш привабливий інвестиційний клімат.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку Бразилії в 2006 р. склав 18,78 млрд. дол, що на 25% більше обсягу ПІІ в 2005 р. і приблизно дорівнює рівню 2004 р., але істотно менше цього показника в 1997-2001 рр. Більш того, за період 2000-2006 рр. середньорічне зниження обсягу ПІІ в економіці Бразилії становило близько 8%. Це, перш за все, пояснюється наслідками економічної кризи в Південній Америці, що підірвали довіру іноземних інвесторів до країн в цьому регіоні. Хоча потоки іноземних прямих інвестицій у Бразилію знизилися з 22,46 млрд. дол в 2001 р. до 16,59 млрд. дол в 2002 році, це падіння для Бразилії на 26% було більш помірним у порівнянні з сусідніми країнами. В Аргентині це падіння склало 69%, у Чилі 64%, а у Венесуелі - майже 60%. З 2004 р. спостерігається пожвавлення інвестиційної активності в Бразилії. Бразилія як країна з економікою, що розвивається представляє величезні можливості для інвестицій. ПІІ є найбільш оптимальним шляхом виходу на бразильський ринок, обсяг яких у цю латиноамериканську країну досяг 3% від прямих загальносвітових інвестицій. У 2005 р. в Бразилії 50% всіх міжнародних грошових операцій були пов'язані з прямими іноземними інвестиціями. Також уряд не припиняє своє сприяння в цьому питанні. Так, воно звільнило іноземних інвесторів від сплати податку на приріст капіталу по федеральних облігаціями, для того щоб збільшити приплив іноземного капіталу і отримати можливість залучати більше коштів і на більш тривалі періоди. До 2006 р. бразильський уряд розробив і запустив програму «Партнерство між державою і діловими структурами». В рамках даної програми планується залучати інвестиції як внутрішні, так і іноземні для вкладення інфраструктурний комплекс країни: електроенергетика, авто - та залізничні мережі, інфраструктура портів, іригація і розвиток міського господарства. Основним механізмом, який підтримує функціонування програми спеціальний федеральний страховий фонд для захисту інвесторів беруть участь у цій програмі.

За обсягами накопичених прямих іноземних інвестицій в економіці Бразилії на 2005 р. лідирують США - 24,5 млрд. дол (24% всього обсягу накопичених інвестицій). Зростаючий інтерес американських компаній до інвестування в Бразилію пояснюється величезними потенційними можливостями бразильського ринку в умовах економічної та соціальної стабільності. Прогнозується, що обсяг інвестицій з США буде продовжувати рости саме за рахунок капіталовкладень з боку транснаціональних корпорацій (ТНК) цієї країни. Але, незважаючи на те, що американський інвестиційний капітал широко представлений на бразильському ринку, тільки 2 компанії з США входять в список 30 найбільших фірм Бразилії - Cargill і AES. З 10 найбільших імпортерів в Бразилії 4 представляють іноземний капітал - Nokia, Motorola, Bunge і Ford Motors, а серед експортерів числяться - Bimge, Volkswagen, Cargill, General Motors, Ford Motors і Halliburton.

За США йдуть Нідерланди - 10,7 млрд. дол (11%), Іспанія - 12,2 млрд. дол (11,9%), а також Франція, Португалія та Німеччина. Інвестиції з Кайманових островів почали рости в країну з 1995 р. і в цілому являють репатріацію національного капіталу. Участь Португалії та Іспанії в значній мірі обмежена телекомунікаціями і банківським сектором. Загальний обсяг прямих інвестицій без урахування репатріації капіталів з 2000 р. по кінець 2005 р. досяг 87 млрд. дол (до 2000 р. Загальний обсяг склав - 103 млрд. дол.)

Більша частина інвестицій в економіці Бразилії припадає наступні галузі:

с / х та харчова промисловість, комунікації та транспорт, ПЕК та машинобудування.

У 2006 р. був відзначений різкий стрибок прямих інвестицій бразильських компаній за кордон. У зазначений рік потік ПІІ Бразилії в зарубіжні країни дорівнював 28,2 млрд. дол, і це притому, що накопичений бразильський капітал (у вигляді ПІІ) за кордоном становить в цілому трохи більше 87 млрд. дол Дане астрономічне збільшення Бразилією своїх ПІІ за рубіж полягає у збільшенні доходів від зовнішньоторговельної діяльності. У 2006 р. позитивне сальдо торгового балансу склало 46,1 млрд. дол, збільшилися і доходи бразильських компаній від експорту. Структура зовнішньої торгівлі Бразилії є олігопольною, тобто менше сотні найбільших компаній отримують більшу частину експортних доходів. Подорожчав валютний обмін і бажання бразильських компаній вкладати свої надлишкові обсяги грошових коштів в інвестиційні проекти за кордон зумовили те, що переклади прибутків і дивідендів бразильських компаній-олігополістів за кордон досягли 16,4 млрд. дол Таким чином, в 2006 р. у Бразилії спостерігався чистий відтік прямих інвестицій в 9,42 млрд. дол, який, у свою чергу, дозволяв утримувати рівновагу платіжного балансу країни в умовах профіциту по рахунку поточних операцій і зберігати тим самим відносно стабільний курс реала. Проведена з середини 90 гг. банківська політика (тільки 10 найбільших банків країни контролюють 65% фінансового ринку) та регулювання фондових ринків (багато дрібних фондові біржі були ліквідовані або об'єдналися) дозволила створити умови для залучення і портфельних інвестицій. Бразильські фондові біржі продовжують в основному використовуватися тільки національними компаніями, включаючи Фондову біржу в Сан-Паулу («Bovespa»), яка претендує на регіональне значення. Число компаній зареєстрованих на Фондовій біржі в Сан-Паулу зросло до 382 на кінець 2005 р. в порівнянні з 361 компанією в 2004 р. (в 2002 р. - 399, а в 2001 р. - 428). Загальний оборот торгівлі цінними паперами досяг 430 млрд. дол, при цьому капіталізація ринку склала 482 млн. дол На 10 біржах було сконцентровано 50% обороту всього фондового ринку. На всесвітній нью-йоркській фондовій біржі NYSE проводяться торги акціями 71 найбільшої компанії Бразилії, включаючи Petrobras, Embraer, Banco Itau, Cvrd, Brasil Telecom і Ambev. Торгівля ж державними цінними паперами в основному сконцентрована в Ріо-де-Жанейро. Загальна сума запасів фонду іноземних портфельних інвестицій в Бразилії до кінця 2006 р. склала 100 млрд. дол або 12% ВВП країни. Прискорилося в 2005-2007 рр. рух портфельних інвестицій в Бразилію дало можливість уряду республіки скоротити свій зовнішній борг і в 2006 р. розплатитися з МВФ за всіма зобов'язаннями. Але найголовніше те, що істотно змінилося співвідношення резерву іноземної валюти Бразилії до запасів іноземних портфельних інвестицій. У 2004 р. резерви іноземної валюти Бразилії становили 52 млрд. дол, а запаси іноземних портфельних інвестицій становили 35 млрд. дол Наприкінці 2005 р. інвестиційні резерви зросли до 54 млрд. дол, а накопичені портфельні інвестиції до - 65 млрд. дол До кінця 2006 р. - на початку 2007 р. іноземні валютні резерви оцінювалися в 57 млрд. дол, а запаси іноземних портфельних інвестицій зросли до 100 млрд. дол.

5. Місце Бразилії в міжнародному обміні технологіями

За останні 10 - 15 років Бразилія суттєво посилила свою роль у міжнародному обміні технологіями. Якщо 1950-1960_х рр. країна тільки імпортувала технології, з 1970_х по середину 1990_х рр., створивши базу для науково-технічних досліджень, відбувалося заміщення найменш капітало - інтенсивних технічних товарів та пристроїв, то сьогодні Бразилія вже не тільки експортує електротехніку та наземні транспортні засоби, але успішно розвивало у себе авіабудування і поставляє його продукцію на світовий ринок, - пасажирські та вантажні літаки цивільні. Також на даний момент Бразилія є єдиною латиноамериканською країною, повно масштабно провідною наукові дослідження і дослідні розробки в космічній сфері.

Протягом 1990_х рр. Бразилія почала в невеликому обсязі експортувати ліцензії в країни Латинської Америки і Карибського басейну на нові розроблені в країні технології в сфері с / г і поєднаної з ним хімічної промисловості (технології обробітку зернових культур та переробки с / г продукції, розробка нових видів добрив…). У ці роки Бразилія імпортувала технології в сфері машинобудування, супроводжуваних будівництвом і модернізацією промислового виробництва (відноситься, насамперед, до створення спільних з світовими концернами підприємств з випуску легкових автомобілів). Одночасно приватні компанії цілеспрямовано здійснювали покупку ліцензій за кордоном, в основному, на інформаційні та високі технології. Прямим наслідком цього процесу стало стрімке розвиток бразильського авіабудування. Так, заснована в 1969 р. з ініціативи бразильського уряду і приватизована в 1994 р. авіабудівна компанія «Embraer» постійно відчувала нестачу капіталу і проблеми з технічними недоробками (пасажирські авіалайнери, надшвидкісні літаки бізнес-класу, а також військові винищувачі і бомбардувальники). У середині 1990_х рр. за рахунок закупівлі технологій у іноземних авіакомпаній з наданням ними конструкторського сприяння компанія «Embraer» зуміла не тільки відновитися після важкого для неї періоду 1980-1990_х рр., але до сьогоднішнього дня вже стала конкурентоспроможною і на світовому ринку. Зараз штат співробітників компанії налічує 24 тис. чоловік (збільшившись більш ніж в 2 рази з 2000 р.), чисті продажі компанії в 2007 р. склали 1,4 млрд. дол На світовому ринку «Embraer» міцно зайняла нішу у виробництві літаків регіонального класу, а в 1999-2001 рр. стала провідною компанією-експортером Бразилії. У 2003 р. компанія уклала контракт з урядом Індії на постачання 5 літаків бізнес-класу. У 2004 р. канадська авіакомпанія «Air Canada» підписала контракт з «Embraer» на будівництво та закупівлю 60 пасажирських авіалайнерів «Embraer_190». Обсяг угоди досяг 1,35 млрд. дол Що примітно, власної авіабудівної компанії «Bombardier» дісталися від «Air Canada» замовлення на 30 літаків, хоча раніше передбачалося, що загальна кількість замовлених літаків складе 90 одиниць і вони будуть поділені порівну між бразильської та канадської компаніями. «Embraer» розширює свою присутність на світовому ринку і за коштами продажу ліцензій на виробництво власної продукції. У січні 2003 р. «Embraer» і китайська авіабудівна компанія «Hafei Aviation Industry» підписали договір про будівництво в Харбіні спільного підприємства. За результатами 2006 р. продаж бразильських літаків займає п'яте місце в списку найбільш експортованих товарів країни і в грошовому вираженні становить 4 млрд. дол Компанія «Embraer» за останній час посилила свою присутність на південноамериканському та азіатському ринках, перешкоджаючи доступу на ці ринки авіапродукції інших країн, у тому числі і Росії. Республіка Бразилія бере участь у міжнародному обміні військовими технологіями та продукцією військово-промислового комплексу (ВПК). Після низки фінансово-економічних криз, що змінювали один одного впродовж 1980-1990_х рр. ВПК занепав, особливо підприємства та інститути, де проводилися розробка та впровадження нових видів військової техніки. На сучасному етапі відбувається відродження бразильської оборонної промисловості. І вже зараз у нього залучено близько 300 підприємств і спеціалізованих дослідницьких інститутів. Однією з головних цілей програми активізації військової галузі є пошук нових ринків збуту на Близькому Сході і, природно, в Латинській Америці. Існує домовленість про постачання до 2007 р. тільки в латиноамериканські країни 250 бразильських літаків, включаючи надзвукові винищувачі останнього покоління. Найбільш перспективними зразками військової техніки, призначеними для експорту, є літаки ЕМВ_145 (на базі яких США монтують літаки-шпигуни), мобільні ракетні установки з дальністю польоту до 95 км. і бронетранспортери «Guara», здатні зчитувати дані з супутників. Все ж, перш за все, Бразилія є покупцем першокласного озброєння і оборонних технологій. Їх головними постачальниками для республіки є США. Але в даний час, дотримуючись прийнятого курсу диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків та ослаблення залежності від США, Бразилія розширила коло своїх партнерів в оборонній промисловості, доповнивши їх Росією та Індією. Крім авіабудування та ВПК, республіка Бразилія налагодила технологічне співробітництво із зарубіжними країнами і в космічній сфері

6. Українсько-бразильське торговельно-економічне співробітництво

Українсько-бразильське торговельно-економічне співробітництво здійснюється у відповідності з чинними двосторонніми документами, зокрема, Угоди про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Бразилії від 25.10.1995 р., інших договорів економічного характеру, а також Протоколів Першого, Другого, Третього та Четвертого спільних засідань Міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва. 1 березня 2007 р. Палатою зовнішньої торгівлі Бразилії було прийняте рішення, відповідно до якого Бразилія визнає Україну країною з ринковою економікою. У контексті надання поштовху подальшому співробітництву в торговельно-економічній сфері 5-6 червня 2008 р. в Києві відбулося Третє спільне засідання Міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва (МКТЕС). Сторони підписали низку документів про розширення двосторонніх відносин між Україною та Бразилією, зокрема, Меморандум про створення спільної робочої групи з питань торгівлі та інвестицій в рамках МК. Таким чином було створено двосторонній механізм, робота якого покликана сприяти збільшенню обсягів та розширення номенклатури двосторонньої торгівлі, а також інвестицій. Окрім того, бразильська сторона запропонувала утворити спільну Комісію з координації двостороннього співробітництва в енергетичному секторі (на даний час опрацьовується українською стороною).

На виконання домовленостей Третього засідання МКТЕС у 2009 році у Федеративній Республіці Бразилія було проведене Перше засідання українсько-бразильської Підкомісії з питань торгівлі та інвестицій (Бразиліа, 19 серпня 2009 р.).

26-27 серпня 2010 р. Бразиліа відбулося Четверте засідання українсько-бразильської МКТЕС. Українську делегацію очолив Міністр промислової політики України Д.В. Колєсніков. У ході засідання сторони підписали відповідний Протокол та Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в галузі фізичного виховання та спорту між Міністерством України у справах сім» ї, молоді та спорту і Міністерством спорту Бразилії. Глава української делегації зустрівся також з міністрами оборони; розвитку, промисловості та зовнішньої торгівлі, а також енергетики та гірничої промисловості Бразилії. Аналіз статистичних даних Державного комітету статистики України свідчить про позитивну динаміку розвитку співпраці в торговельно-економічній сфері у 2010 р. Зокрема, у період січень-листопад 2010 р. обсяг двосторонньої торгівлі склав 768,869 млн. дол. США, де український експорт становив 334,9 млн. дол. США (зростання на 239% у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р.), імпорт - 433,969 млн. дол. США (зростання на 37,4%). Основним чинником зростання обсягу українсько-бразильської торгівлі стало пожвавлення взаємодії між зацікавленими у співпраці бізнес-структурами обох країн, що підтверджується активізацією обміну делегаціями в цій сфері. Номенклатура бразильських товарів, які імпортує Україна, перевищила у 2010 році 100 позицій. Крім традиційних для бразильського експорту тютюну, кави, цукру з тростини, зросли поставки в Україну бразильської яловичини та свинини. Незважаючи на певні позитивні зміни в структурі двосторонньої торгівлі, необхідно відзначити все ще невеликий відсоток у ній високотехнологічної продукції. Бразильська сторона наголошує на зацікавленості у налагодженні та поглибленні співпраці з Україною у таких технологічних галузях, як машинобудування, в тому числі транспортне та металургійне, суднобудування, фармакологічна промисловість, що дає підстави сподіватися на можливі позитивні зрушення в номенклатурі експорту з України. Варто підкреслити, що українсько-бразильський бізнес-форум (2 грудня 2009 р.), який відбувся в рамках Державного візиту Президента ФРБ Л.І. Лули да Сильва в Україну, став найбільшим, за всю історію двосторонньої ділової співпраці. Так, у форумі прийняла участь рекордна кількість бізнесменів - понад 200 українських та 40 бразильських підприємців, насамперед, представників сільськогосподарської, хімічної, металургійної, транспортної галузей, банківського сектору тощо. Значного поштовху подальшому розвитку торговельно-економічної та науково-технічної співпраці повинен надати спільний проекту «Алкантара-Циклон-Спейс», який перейшов у фазу практичного втілення у життя. У серпні 2007 року де фактично розпочалась робота спільного підприємства з реалізації згаданого проекту. На разі існує реальна перспектива здійснення першого запуску ракети «Циклон_4» у 2012 році, яка має вивести на орбіту бразильський геостаціонарний супутник, що забезпечуватиме безпеку польотів, послуги у сфері зв'язку, проведення метеорологічних досліджень тощо. Надалі бразильська сторона планує здійснювати комерційні запуски ракет і супутників, прибутки від яких будуть порівну ділитися між двома країнами.

Ще одним перспективним проектом українсько-бразильського співробітництва, започаткування якого відбулось у 2006 році шляхом підписання між фармацевтичним підприємством ДАТ «Індар» (м. Київ) та бразильською державною фармакологічною компанією «Фіокрус» (м. Ріо-де-Жанейро) Угоди щодо налагодження випуску в Бразилії інсуліну за українськими технологіями. Як перший етап його реалізації є постачання українського інсуліну до цієї країни, які успішно проводяться.

7. Міжнародний товарообмін Бразилії

Міжнародна торгівля донині залишається центральним аспектом МЕВ, серйозно впливає не тільки на спеціалізацію країни в рамках МРТ, а й на вектор розвитку всієї її економіки. В останні два десятиліття стрімко зростають темпи товарообміну в світі. Дана тенденція відноситься і до Латинської Америки, країни якої прагнуть отримати від участі в міжнародній торгівлі нові стимули для розвитку найбільш ефективних секторів і галузей свого господарства, підтримуючи для цього стійкі торговельні зв'язки як усередині регіону, так і інтенсивно розвиваючи їх з країнами решти світу. Республіка Бразилія в процесі тривалого вибору напрямку і способів ведення своєї зовнішньої торгівлі, на наш погляд, до сьогоднішнього дня зуміла зайняти досить помітне становище в міжнародному товарообміні не тільки щодо латиноамериканської країни, але і порівняно з промислово розвиненими країнами. Супроводжувана зростанням економіки Бразилії, її частка у світовому товарообігу з 1950_х рр. і до поточного часу постійно зростала, і зараз, за ??даними центру міжнародної торгівлі, вона приблизно дорівнює 1,15%, а зовнішній товарообіг країни оцінюється на 2007 р. 274,8 млрд. дол в поточних цінах (експорт товарів і послуг склав 159, 2 млрд. дол, імпорт - 115,6 млрд. дол.) Приріст експорту у вартісному вираженні в порівнянні з 2006 р. складає 15%, імпорту - 26%. Однак вартісні обсяги експорту 2006-2007 рр. взяті в цінах відповідних років, що значно може спотворювати отримані темпи приросту. Для більш об'єктивної оцінки основних показників зовнішньої торгівлі Бразилії використовуємо дані.

Табл. 1. Основні зовнішньоторговельні показники Бразилії за 1995, 2000, 2003-2006 рр.

Показники	1995	2000	2003	2004	2005	2006
Експорт (у цінах 2000 р.), млрд. дол	46,5	64,3	83,9	96,7	106,5	111,4
Приріст до попер. року, %	-	-	-	15,3	10,1	4,6
Експортна квота, %	8	10	12,4	13,5	14,4	14,6
Імпорт (у цінах 2000 р.), млрд. дол	66,5	75,7	66,5	76,2	83,3	98,3
Приріст до попер. року, %	-	-	-	14,6	9,3	12,9
Імпортна квота, %	11,4	11,7	9,8	10,6	11,3	12,9
Зовнішньоторговельний оборот, млрд. дол	113	140	150,4	172,3	189,8	209,7
ВВП * (в цінах 2000 р.), млрд. дол	582,9	644,5	677,9	716,5	737,3	764,6

У період 2000-2006 рр. в абсолютному вартісному вираженні експорт товарів і послуг Бразилією становить дуже значну величину за мірками латиноамериканських країн, перевищуючи обсяги експорту всіх з них, за винятком Мексики (в цінах 2000 р. експорт Мексики становив близько 240 млрд. дол в 2006 р.). Але частка експорту у виробництві ВВП Бразилії порівняно мала, - 12 - 14%. За показником експортної квоти Бразилія значно відстає від більшості країн, що розвиваються. Більше того, якщо в 1990_х рр. у зв'язку зі значним скороченням тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі Бразилії з іншими країнами спостерігалося прискорення темпів зростання експорту, то через азіатської кризи 1998 р. і латиноамериканського 2001-2003 рр., які спричинили зниження доходів, а значить, і падіння цін на бразильські товари на зовнішньому ринку, в 2000_х рр. темпи зростання бразильського експорту в порівнянні з попереднім десятиліттям значно знижуються (виняток - після кризовий 2004 рік). Не дивлячись на сповільнення темпу зростання, в сучасному розвиток бразильського експорту чітко простежується позитивна динаміка: у середині 1990_х рр. експортна квота становила лише 8%, тепер же із зростанням економіки Бразилії і конкурентоспроможності її промислового виробництва частка товарів і послуг з Бразилії, затребуваних на світовому ринку, склала 14,6% ВВП цієї країни. Головна ж причина порівняно невисоких показників експортної квоти і темпів приросту експорту полягає в тому, що більшість галузей промисловості та сектора послуг в країні все ще орієнтовані лише на внутрішній ринок. Завдяки зростанню бразильської економіки в 2004-2007 рр. пояснюється і поступове збільшення імпортної квоти. До недавнього часу, незважаючи на незначні обмеження імпорту, внутрішній ринок Бразилії був мало привабливий для зарубіжних виробників, зростання ж реальних наявних доходів населення країни в зазначений період збільшив споживчі витрати, у тому числі і на імпортні товари. Крім того, зріс ввезення товарів, необхідних підприємствам промислового виробництва.

Помітні зміни з 1990_х - початку 2000 рр. відбулися і в структурі бразильського експорту та імпорту. За даними Центру міжнародної торгівлі, в 2006 р. 1 / 3 бразильського експорту займала сільськогосподарська (с / х) продукція і продовольчі, що є ознакою аграрної спеціалізації Бразилії в МРТ. Сьогодні до групи головних експортних с / х (і продовольчих) товарів Бразилії входять м'ясна продукція (10,8% усього світового експорту м'яса припадає на Бразилію), цукор і кондитерські вироби (21,5% всього експорту цієї продукції в світі), кава (19%), зерно (18%), спеції (10,2%) і тютюн (7% усього світового експорту тютюну і тютюнових виробів). Зростання обсягів експорту Бразилією с / г та продовольчої продукції в 2006 р. по відношенню до попереднього року склав у середньому 25% у вартісному вираженні і лише 10% у фізичному обсязі, що пояснюється підвищенням світових цін на продовольство, всього в 2006 р. Бразилія експортувала цієї продукції на суму приблизно 52 млрд. дол Але важливо відзначити, що в країні швидкими темпами відбувається зниження її частки в бразильському експорті. Якщо частка с \ г і продовольства в експорті Бразилії в 1970_х рр. становила 74%, то через десять років вона стала дорівнювати трохи більш, ніж 50% вартісного обсягу бразильського експорту в той час, тепер же ця частка 33%, і прогнозується її подальше зниження. Це відбувається внаслідок поступового зміщення спеціалізації Бразилії з сільського господарства і видобутку природних ресурсів на галузі з виробництва високотехнологічної продукції.

Ця тенденція також знаходить своє відображення у структурі Бразильського експорту. На сьогоднішній день 60% вартісного обсягу бразильського експорту припадає на продукцію обробної промисловості, в основному, це промислове обладнання та транспорт. У 2006 р. Бразилія експортувала промислового обладнання на суму 10,9 млрд. дол, у порівнянні з попереднім роком приріст експорту даної продукції склав 27%. Експорт транспортних засобів склав 12,3 млрд. дол, збільшившись в порівнянні з 2005 р. на 29%. Спочатку цю групу товарів здебільшого представляли вантажівки, мотоцикли і деталі до цих транспортним засобам (у 2006 р. їх експорт цілому приблизно дорівнював 5 млрд. дол.) Починаючи з 2000 р., в Бразилії з німецьким автомобільним концерном «Mercedes-Benz» і шведським «Volvo» були створені спільні підприємства з випуску легкових автомобілів і запчастин до них. В експорті транспорту необхідно відзначити авіабудування, яке успішно розвивається в Бразилії. Вся авіаційна і космічна техніка на даний час займає близько 3% експорту. У 2006 р. експорт легкових автомобілів спільного виробництва в сусідні з Бразилією країни склав 4,5 млрд. дол. Вивіз мінеральної сировини давно вже не представляє більшої значущості. Незважаючи на величезні запаси корисних копалин, експорт руди і металів Бразилії з середини 1980_х рр. і до теперішнього часу коливається в межах 8 - 11%. В цілому, товарна структура експорту Бразилії досить різноманітна, - десять найбільш провідних у ній товарів займають не більш 36% всього вартісного обсягу експорту, 40% бразильської структури імпорту займають промислове обладнання, продукція хімічної продукції (за винятком палива) і транспорт. Дійсно, промисловий потенціал Бразилії хоча і зріс суттєво, але він все ще недостатній, щоб повністю забезпечити потреби національної економіки і внутрішнього ринку країни. З ростом споживчих витрат в Бразилії значно зріс ввезення в країну електротехніки, електронного та оптичного устаткування. Протягом 2000-2006 р. темпи зростання імпорту до попереднього року всіх згаданих вище видів продукції були стабільні і коливалися в залежності від року і групи товару від 110% до 120%.